Авангард (ч.43)

r

n

r

n

m

,

ЖУРНАЛ ДЛЯ МОЛОДІ (НАУКА І ЗНАННЯ ЛІТЕРАТУРА, СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА)

Рін X.

Ч : 2 (4 3 )

,,A V A N G A R D “ j o u r n a l published by

А

В

А

Н

Г

for

Uk r a i n i a n

Ukrainian Youth Association

LONDON

—

NKW

А

—

ЖУРНАЛ

Р

y o u t h

Д

ВИХОДИТЬ

YORK

ДЛЯ

МОЛОДІ

ЩОКВАРТАЛЬНО

Орган Центрального Комітету Спілки Української Молоді Відповідальний р ед а к т о р О. Ііалиник Л ітературно-м овний редактор: Ганна К алиник

Листування і матеріали надсилати на адресу: О. Kalynyk,

Miinchen 8, Zeppelinstr. 67/0, Germany.

Представництва: Ukrainian Am eric an Youth Ass’ n P. 0 . B o x , 211 C o o p e r Station New Y o r k , 3, N .Y .

U.S.A. Ukrainian Y o u t h Association 140, Bathurst St., T o r o n t o , Ont., Canada Union de la Jeunesse Ukrainienne 72Bd Charlemagne Bruxelles IV., B elgium Union des Ukrainiens de Fram e Section de la Jeunesse 26, rue de M o n th olo n, Paris 9 , F ran ce Mr. A. H alimurka (S.U.M.) Lager Parech, Bar. 9 Z. 23 Salzburg, A ustria Mr. W. Galat (S.U.M.)

Mr. J. Deremenda 20 Granville Ra., Bradford 9, Yorks, Great Britain Mr. W. Pastuschuk (S.U.M.) Cea Bermudez, 45. 7e. B. Madrid Espana

Mr. W . Pundiak (S.U.M.) 749 Burwood Rd. Hawthorn, E. 3, Vic., Australia “ P r osv ita " —- S.U.M. — c. Soler 5039 Bu enos Aires A rgen tin a Sign. Ing. A. K uschzynskyj (S.U.M.}

Cosiela de Correo, 862 Asuncion,

Industrias Klabin S. A. Monte Alegre, Parana Brazil.

Paraguay

Ukrainischer Jugendverein

Miinchen 8, Zeppelinstr. 67,

Mr. P. Horwat /, Teleerafvrand 3, Stockholm,

G erm an y

Sw eden

ґ

АВАНҐАРД Ж У Р Н А Л ДЛЯ М О ЛОДІ (Н А У К А І ЗН АН Н Я , Л ІТ Е Р А Т У Р А , С У С П ІЛ Ь Н О -П О Л ІТ И Ч Н А Д У М К А )

ІЗ З М ІС Т У

^

Стор. * В нерозривном у з в ’я з­ к у з Б а тьк ів щ и н ою . З * 3 л и стків пол ітичн ого к а л е н д а р я ..................... 10 С. Ш р ам чен к о: У к р а їн ­ ський обр а з св. М и к о­ ли «М ок р ого» . . .1 1 Д -р В. С е н ю т о в и ч -Б е р еж н и й : Р одина Х м е л ь ­ ни ц ьк и х .....................13 М. Ф іл ь : П исанка в у к ­ р а їн ськ и х вел и кодн іх зв и ч а я х .....................17 П р оф . П етр о Ч у й к о: До проблем в и хова н н я Ю н ого С У М -у . . . 20 І. М а р ч е в к о : Ч ер гова м обілізація м ол оді . 22 П р оф . Г. В а щ ен к о: К і­ нець ком ун ізм у чи всесв ітн я к а та стр о ф а 24 О. К а л и н и к : За д ер ж а в у чи за дер ж авн и й у с т р і й ..........................28 М акс Істм а в : Будда, або »О свічен и й » . . . . 32 * В с е с в і т ..........................35 С. Я ки м ови ч: М і день А н др ія В ой н а р ов ськ о­ го (оповідання) . . 38 * М ік е л ь -А н д ж е л ь о . . 45 Олена Звичайна: К риве дзер кал о (рецензія) . 48 * В ивчайм о св о ю змову . 50 * 3 ж и ття С У М -у . . 52 Д. М отр у к : З добутки праці С У М А в Н ь ю Й ор к у ..........................54 Л. Т .: Ґанді і й ого д р у ­ ж ина .............................. 65 .

ч____________________

Рік X. ЛОНДОН — МЮНХЕН

Ч: 2 (43 ) 1956

НЬЮ-ЙОРК — ТОРОНТО

Ч Е С Т Ь У К Р А ЇН И !

ГОТОВ Б О Р О Н И Т И !

В НЕРОЗРИВНОМУ ЗВ’ЯЗКУ З БАТЬКІВЩИНОЮ (ДО 1 0-Г ІЧ Ч Я П О С Т А Н Н Я С П ІЛ К И У К Р А ЇН С Ь К О Ї М ОЛ ОД І Н А Ч У Ж И Н І) Я к щ о к ож н а ю вілейна п одія традиц ійн о со п р о в о д ж у е т ь с я п е р е ­ більш ен ням и та прикрасам и її оцінки, то у вип адку д еся ти р іч н ого ю віл ею відн овл ен н я С пілки У к р а їн сь к о ї М ол од і на ем іґр а ц ії м о ­ ж ем о бе з ж а д н и х п ер ебіл ьш ен ь і п р и к р ас сказати, щ о це д е ся т и ­ р іч ч я є особл ивим . В он а на сьогодн і є єд и н ою ор ган ізац ією , щ о в стоя л а проти ем іграційної х в о р о б и р озби ття й р о зк о л ів і зб е р е ­ гла себе цілою , міцно згу р то в а н о ю та д р у ж н ь о ю . Ц ю в ел и к у п о з и ­ ти вн у р и су С У М -у не м ож н а за р а х о в у в а ти лиш е на «м о л о д е ч іст ь » ц ієї організації, м овл яв, м ол од і щ е н е д у ж е сп о к у ш е н і п р а к ти ч ­ н ою п ол іти к ою , щ о ц е «в и х о в н а » організація, а ви хова н ц ям і в и ховн и к ам не випадає св а р и ти сь. А л е ж бо ми знаєм о, щ о п р отягом від зн а ч у в а н ого д еся ти р іч ч я п оставал и , існ ували, р о зд р ібн ю в а л и сь і гинули й м ол одеч і ін ш і орган ізац ії, а д ек отр і з н и х і досі п ер еж и в а ю ть в н утр іш н і м іж ­ усобн і недуги. Справа, в и я вл я єть ся , не в «м о л о д е ч о сті» і не у « в и ­ х о в н о м у » х а р а к тер і С У М -у , а в ч о м у сь д а л ек о інш ом у. Спілка У к р а їн сь к ої М ол од і постал а на ч у ж и н і не я к нова, н і­ кол и піким не чута і не Бачена, організація, а як п р о д о в ж у в а ч к р евн и х ідей і цілей одн ой м ен н ої С пілки на р ід н и х зем л ях, як органічна клітина тієї Спілки. С У М на ч у ж и н і н а р од и вся і р о з ­ ви н у вся завдяк и всм ок ту в а н н ю в се б е ц іл ю щ и х со к ів Р ід н ої З ем ­ лі, і том у від неї могли відпадати л иш е ті, які в и я вл я л и ся за сл а б­ кими увібр ати в себе «н еп оси л ьн і» для н и х кр ап л і т и х д ж е р е л ь ­ н и х сок ів. В ц ь ом у орган ічн ом у д у х о в о -ід е й н о м у з в ’я зк у з св оїм и п о п е ­ редникам и з С В У -С У М -у в К и єв і й ін ш и х м іст а х і м ісц е в о ст я х У кр аїн и й треба ш укати т ієї гол ов н ої причини, ч ом у саме С У М у ст о я в і зміцнів. О рган ізатори й р я д ові ю н аки і ю н а ч ки п р иступ али д о твор ен н я С У М -у п а ч у ж и н і з д у м кою , щ о бо р о т ь б а в У к р а їн і за ви звол ен н я тр и ває і т а к д ов го триватим е, поки оста то ч н о не бу д е виборена вол я у к р а їн ськ ом у нар од ові, св о я Д ерж ава, св о я влада. І кол и в пізніш і часи в С У М -і п оставал и я к ісь незгоди й су п ер еч к и , то с а ­ м е ця дум ка — дум ка про В о ю ю ч у У кр а їн у, п р о п ол я гл и х за в о л ю с в о г о н а р од у сум івц ів у К р а ю — ста в а л а гал ьм ою р озби ття й ч в а р ів. Б ез ц ієї осн ов и не м огла б у ст о я т и ж а дн а ор ганізація, все од н о як а — «м ол одеч а » чи «ста р е ч а », «в и х о в н а » чи «н е в и х о в н а », «гр ом а д ськ а » чи «н егр ом а д сь к а », «п ол іти ч н а » чи «н еп ол іти ч н а ». С у ть не в вік ові, ст а ж е в і й ін ш и х ф о р м а л ьн и х п р и к м ета х о р га н і­ зацій, а в ід ей н ості та д у х о в о -с в іт о г л я д о в о м у з в ’я зк у з Б а т ь к ів ­ щ и н ою й її борцями за к р а щ е м айбутнє. Саме це да ва л о е н т у зі3

язм, яасп агу й вол ю до т в о р ч о ї праці. Т реба бул о бачити, з яким захопленням , радістю й п о св я то ю йш л а м ол одь па пер ш і о сн о в у ­ ю чі збори С У М -у в табор і «С ом м е-К а зер н е», в А в ґс б у р з і (З ахідпя Н імеччина), 10 червня 1946 р о к у — д е ся ть років том у. П ід гаслом «Б ог і Б атьківщ и н а » п оста в того дня в А в ґсб у р з і перш ий су м ів сь кий осер ед ок на еміграції, а за м ісяц ь у ж е бул о 7 осе р е д к ів у ін ­ ш и х табор ах. У к р а їн ськ а організована громада в «С ом м е-К а зер н е» відразу від чул а св іж и й под и х у св о єм у п овся кден н ом у ж и тті. С ум івці з а ­ попадливо взял ися до прац і: постал и виш и вк ар ськи й , у к р а їн о зн а в ­ чий, літературний, сам одіял ьн і й ін ш і гу р тк и ; вон и в л а ш то в у в а ­ ли доп овіді, видавали газету, збирали бібл іотек у . Ідея С У М -у п о ­ ш ирилася сер ед у к р а їн сь к о ї м олоді по всій Західній Н імеччині. П остали осер едк и С У М -у в Ін ґол ьш тадті, Р еґен сбу р зі, А ш а ф е н бур зі, Б айройті, К ор н бер зі, в Гайденав, Б іл еф ельді, М ін стері. Н а кінець сер п н я 1946 р о к у ор ган ізован о в ж е на самій ам ерикан­ с ь к ій зоні 24 ін іціятивн их к ом ітетів та о сер ед к ів С У М -у з 1829 членами. В той час ж адна м ол одеча організація не мала та кого п іднесен ня й поп улярн ости, як СУМ .

6 липня 1946 р ок у в М ю н х ен і в ід б у л о ся засідання п е р ш и х о р га ­ н ізатор ів С У М -у на ч у ж и н і з у ч а ст ю п р едставн и ків від сем и в ж е існ у ю ч и х осер ед к ів С У М -у . Д ва дні у ч асн и к и прац ю вал и над в и ­ робленням планів р озбу д ов и С У М -у , а 8 липня вибрали з -п о м іж себе Ц ентральне О рганізаційне Б ю р о С У М -у , яке в ід р а зу ж п р и ­ сту п и л о д о тв о р ч о ї й від п ов ід а л ь н ої праць 4 вересн я того ж р о к у в А в ґс б у р з і (в таборі «С ом м е-К а зер н е») від бу л ася П ерш а к он ф ер ен ц ія С У М -у за у ч а с т ю п р ед ставн и ків від 24 -х осер едк ів, де делегати схва л и л и п р оек т С та ту ту С У М -у та вибрал и тим часовий Ц ентральний К ом ітет С У М -у .

20-24 березня 1947 р. в М ю н х ен і в ід бу в ся П ерш ий К он гр ес С У М -у . Д елегати репрезентувал и 46 осер едк ів С У М -у Н імеччини від 3 700 членів. Д ругий К он гр ес С У М -у в ід бу в ся 24-25 квітня 1948 р о к у в та бор і «С ом м е-К а зер н е» (А в ґсб у р ґ) з представн икам и 68 осе р е д к ів від 6 268 членів. В той час С У М діяв не тіл ьк и в Н ім еччині, але й У А в с т р ії та Б ельгії. Т ретій К он ґр ес С У М -у скл и к ан о 1-го травня 1949 р о к у в м. П ю ртені (З ахідн я Н імеччина), в я к ом у прийняли у ч а ст ь делегати з Н імеччини, А встр ії, Б ел ь гії та А н гл ії. Ч исло осе р е д к ів і ч л ен ­ ст в а зм енш илося в зв ’я з к у з м асовим в ід ’їздом су м ів ц ів з Н ім еч­ чини й А в с тр ії до ін ш и х країн. А л е з вибор ом н ов ого ск л а д у Ц К *С(УМ-у р о з п о ч а л а ся п о в а ст о р ін к а діял ьн ости С У М -у . К л іти н и С У М -у постал и і в за ок еа н сь к и х кр аїн ах. На час Ч етвер того К о н ґр е с у (28-29 січн я 1952 р о к у в Б ельгії, Б р ю ссел ь) С У М бу в активний у 15 к р а їн а х Е вропи й за океаном, а саме: в Н імеччині, А в с тр ії, Б ельгії, А нгл ії, Ш вец ії, Ф ранції, Е спанії, в А ф р и ц і (Т унісі), С Ш А , К анаді, А р ґен тін і, Б разилії, П араг­ ваї, В ен есуелі. В сього осе р е д к ів бу л о 181, членів 7 680. П ’ятий К о н ґр е с С У М -у в ід б у в а в ся 4 -5 -6 сер п н я 1955 в Т ор он ті (К анада), щ о р еп резен тував 244 осе р е д к ів та 10013 чл ен ів С У М -у . Таким чином, С У М став св іт о в о ю ор ган ізацією у к р а їн сь к о ї м о 4

5

лоді. В ся праця С У М -у йш ла, сказати б, чотирм а головним и л і­ ніями: вихованн я, пропаганда, са м од ія л ьн ість і сп ор т. Е л ем ен т» ви хован н я закладені в ж е в сам ом у ф а к т і ств ор ен н я Спілки. З гуртуван н я м ол оді в одн онаціонал ьній ор ган ізації, в ід ір ­ ваний від т а б ор ов о ї і в у л и ч н ої бездіял ьн ости , за й н я тість к о р и с ­ н ою працею , спільні зу стр іч і на сх од и н а х , гу р тк а х і т. д. — в се це д оси ть в аж л и в і ви ховн і моменти, вагу я к и х ми ч а сто самі не д о опіш оєм о. Далі — праця су м ів с ь к о ї молоді в р ізн ом ан ітн и х гу р т ­ к а х : сам оосвіти , сам од іял ьн ого й н а р од н ього мистецтва, п озаочн е навчання, навчання на ф а х о в о -в и ш к іл ь н и х ку р са х , у ч а ст ь у гр о ­ м ад ськ и х і ін ш и х орган ізація — х іб а це не ті ф ор м и й чинники, які, поп ри н аук у, набуття знаннів, в и х о в у ю т ь у м ол оді п отрібні для к о ж н о го д ор о сл о го громадянина риси ор ган ізован ості!, зди сц и н л ін ованости й в н у т р іш н ь о -п си х о л о гіч н о го в п ор я дкува н н я? Т ом у С У М під тим огл ядом зр оби в кол оса л ьн у п р и сл угу для в сієї у к р а їн сь к ої нації. М е р е ж е ю в с іх т и х гу р тк ів , ш кіл, к у р сів , т а бор ів і т. д. він зберіг вел и ку ч асти н у у к р а їн сь к о ї м ол оді від ш к ід л и в ого р озкл аду, не дав в ід ір в а ти ся м олоді від с в о го рідного організм у — н ац іонал ьн ої спільноти. В ел и к и х осягів зд обу в С У М за с в о є д еся ти р іч ч я на від ти н ку пропаганди у к р а їн сь к о ї в и зв ол ьн ої бор отьби за са м остій н ість і н еза л еж н ість. В иступи су м ів сь к и х дел егатів на м іж н а р од н іх к о н ­ ф ер ен ц ія х м олоді, перед ОН, скл аден ня п р отеста ц ій н и х п р оти б ол ьш ев и ц ьк и х п р оти ґен оц и дн и х мем орандум ів Ц ентральним К о ­ м ітетом і місцевими клітинам и С У М -у , др у к ов а н і п р о т и бо л ь ш е виц ькі, сам остій н и ц ькі л етю ч к и , від озви , брош ур и , ж урн а л и й ін ­ ш і окр ем і видання, зокрем а видання, п ри свя чен і ж а х л и в о м у г о ­ л од ов і в У кр а їн і 1932-33 р оків, в ч у ж и х м овах, п р отестац ій н і м а ­ н іф ест а ц ії з п р и воду т іє ї чи ін ш и х дат бор отьби у к р а їс ь к о го н а ­ р од у за св о ю волю , м асові кр а й ові здвиги, пр и свя чен і різним в и з ­ начним подіям , усн а су м ів ськ а пропаганда сер ед ч у ж и н ц ів за у к ­ р а їн ськ у н а ц іон ал ьн о-в и зв ол ьн у сп р а в у — це сп р а вд і неабиякий вкл ад праці С У М -у в п оп ул я ри зац ію д обр ого імени У кр а їн и й її від в іч н и х стрем лінь. С ам одіяльна й сп ор тов а дія л ьн ість су м ів сь к о ї м ол оді я ск р а в о прод ем он стр ован а на б а га ть о х здви га х С У М -у в Н ім еччин і, А н ­ глії, Б ельгії, Ф ранції, А м ерики, К анади й ін ш и х єв р о п е й сь к и х і з а ок еа н сь к и х країн. С отн і су м ів с ь к и х драм ати чних, х о р о в и х , м у ­ зични х, бал етн и х і сп о р т о в и х гу р тк ів і команд, а в н и х ти ся ч і с у ­ м івців показали не раз не тіл ьк и вміння в и ступ а ти «д л я сам и х себе», а й дл я ш и р ок ого загалу с в о є ї й ч у ж о ї сп іл ьн оти , а окр ем і сам од іял ьн і й сп ор тов і оди ниці дося гл и сп р авд і в и со к о го рівн я праці, дал еко п ер евер ш ую ч и р івен ь сам одіял ьн ости . О со б л и в о в и ­ с о к и х ося гів здобули су м ів сь к і хор и в К анаді, А м ер и ц і й А нгл ії, я к і к о р и сту ю т ь ся загал ьн ою п оп у л я р н істю . Здвигові й нездви гові ви ступ и сам од іял ьн и х і с п о р т о в и х одиниць С У М -у , крім в и к о н у ­ ванн я с в о їх прям их н еп осер ед н іх ф ун к ц ій , в и к о н у ю т ь щ е й чим а­ л у прон аґан д и вн у ролю . О крем е місце в С У М -і займає п ізн іш е створен и й і розвинен ий відділ т. зв. Ю С У М -у (Ю н ац тво С У М -у ). Це, м абуть, чи не н ай відп овідал ьніш а й н ай важ л и віш а ділянка праці ц іл ого С У М -у , оск іл ь к и затяж ний етап у к р а їн сь к о ї ем іграції вимагає о со б л и в у 6

З двиг С У М -у в Ію н хен і.

1>райіниіі 1947 р.

Здвиг С У М -у

в

М енчестер і, А н гл ія 1950 р.

Здвиг С У М -у

в Т оронті.

Канада 1952 р.

З двиг С У М -у в СШ А 1955 р.

ув а гу звер н ути на в и х ов а н н я й збер еж ен н я в н а ц іон ал ьн ом у р о з у ­ мінні дітей. Ю н ий С У М у то м у напрям і так сам о п р о в ів чим алу працю , х о ч , правда, т у т м о ж н а і ба ж а н о б б у л о зр оби ти куд и біл ьш е. Н айбіл ьш им осягом у прац і з Ю С У М -о м е зор га н ізув а н н я в Н ім еччині, Б ельгії, А н гл ії, К а н а д і й А м ери ц і л іт н іх т а б о р ів для ю н и х су м ів ц ів, де вони, крім в ід п о ч и н к у в св о єм у в л а сн ом у с е р е ­ д ови щ і, н а в ч а ю ться с в о є ї мови, іс т о р ії св о го н а р од у т о щ о . І я к щ о говор и ти п р о дал ьш і завданн я С пілки У к р а їн сь к о ї М ол оді, то т р е ­ ба на п ерш е м ісц е в и су н у ти сам е це питання — л ітні й ви п ікільн і табор и дл я у к р а їн сь к о го ю нацтва. С У М ф а к ти ч н о став зв ’язк ови м м істк см м іж ук р а їн ськ и м с т а р ­ ш им поколінням і п околін н ям новим , щ о зр од и л ося в б у р х л и в і р о ­ ки д р у го ї св іт о в о ї війни і в ж е па ем іґр а ц ії. Саме то м у са м о з р о з у ­ міла така в и сок а пош ана д о С У М -у з б о к у ст а р ш о го гром адянства, ви к л ю ч а ю ч и , звичайно, р о зп о л іти к о в а н у й зр ізн и ч к о в а н у й ого ч а ­ сти н у. С У М на ч у ж и н і п р ой ш ов в ел и ки й ш л ях. А л е перед ним ст о я т ь щ е багато н ел егк и х завдань в н у т р іш н ь о го й зо в н іш н ь о го х а р а к ­ т ер у. Ці завданн я м ож н а б б у л о звести до т а к и х го л о в н и х п у н к ­ т ів : 1. Р озв 'я за ти досі «в и ся ч у в п о в ітр і» пробл ем у с т а р ш о го й м о ­ л од ш ого чл ен ства С У М -у . Х о ч те о р е ти ч н о це п и тан ня виріш ен е, ал е п р а к ти ч н о не р о з в ’язане. Т р еба в р е ш ті зр озум іти й здати со б і сп р а ву , щ о р ізк а п р о ти л е ж н ість в ік у чл енства С У М -у (18-35 і б іл ь ­ ш е р ок ів) ун ем ож л и в л ю є згар м он ізувати цілу прац ю орган ізац ії. О т ж е, «п р обл ем а в ік у » в С У М -і м ас бути р о з в ’язана, щ о б м ож н а бу л о в ж е при вступ і в одігаадц яти річчя зробити к р о к уп ер ед ш и р ­ ш ий, п р остор іш и й .

В и ста в к а су м ів сь к и х праць 1947 р. в А в ґс б у р з і.

8

2 С права ви ш к ол у су м ів сь к и х о р га н іза тор сь к и х і в и х ов н и х к ад р ів — ц е сп р ава не поста н ов, ди рек ти в і «х о т ін н я », а к о н к р е т ­ н ої п и л ьн ої «ч о р н о ї» р оботи , це сп р а ва навчання, су д ж е н н я над кн иж кам и, підручникам и, св о єю й ч у ж о ю п р есою . Д еком у, зв и ­ чайно, л егш е д еся то к р а зів вийти на м а н іф еста ц ію і д е ся т о к ра­ зів п р огол оси ти пал ку па тр іоти ч н у п р ом ову, а н іж пр очи тати одн у к н и ж к у . О рганізаційний пер іод С пілки давн о м инув, і тепер треба працю в себіч н о п огли блю вати й п ош и рю вати . К адри в и х о в н и к ів і кер ів н и к ів треба в и х о в у в а т и з сам ого ч л ен ства С У М -у .

3. П ош и ри ти виш кіл і в и х ов а н н я ка дрів дл я Ю н ац тва С У М -у . В загалі Ю С У М -о в і пови нна бути віддана біл ьш а ч асти н а уваги збок у к ер ів н и х органів С У М -у . Зви чайно ж , завданн я в и хова н н я Ю С У М -у м ож е бути виконане л иш е при н а я вн ості від п овід н и х кад р ів ви ховн и ків.

4. Зміцнити й р озб у д у в а ти видавн ичу сп р а ву. Н а ж а л ь , сум івці ке п ер ед п л ачую ть м а сов о свій ж у р н а л . Б агато су м ів ц ів о д е р ж у ю ть ж урн ал и , але за ни х не п л атять. В идавничий ф о н д на ж урн ал «А в а н ґа р д » зби р ався рокам и , але д осі т о го ф о н д у немає.

5. Н еобх ід н о створ и ти , де немас, а де е, — поси лити зв ’я зк и у к р а ­ їн сь к о ї м олоді з чуж и н ец ьки м и м олодечим и організаціям и або в з а ­ галі з ч у ж и н ец ь к ою м ол одд ю . СУМ , дію ч и в ч у ж и х кр а їн а х , має н еаби які м ож л и в ості для н ав’язання т а к и х зв ’язк ів. Завдань перед у к р а їн сь к о ю м ол одд ю на еміграції, зокрем а перед С У М -ом як п ер ед овою м ол од еч ою орган ізацією , д оси ть багато, і вони св оїм зм істом і значенням к ол оса л ьн і. П оп ередній деся ти р іч н и й д о ­ св ід н евтом н ої, в ід да н ої і д р у ж н ь о ї праці С У М -у дає п ідстави нам вірити, щ о ці завдання б у д у т ь виконанні з ч естю . Ц я вір а п о си л ю ­ єть ся тим, щ о С У М діяв, д іє й діятим е далі в н ер озр и вн ом у з в ’язк у з ін тересам и в сь ого у к р а їн сь к о го народу, щ о пе скл а да є с в о єї збр ої у б ор от ь бі за У к р а їн сь к у С ам остійну С оборн у Д ерж аву.

10 ч ер вн я 1956 р. минає д е ся ть р ок ів з дня відн овл ен н я на ч у ­ ж и н і С пілки У к р а їн сь к о ї М ол оді. В том у дні минає п ерш е д е ся т и ­ л іття н ев си п у щ ої праці ти ся ч ів м ол од и х у к р а їн сь к и х п а тр іотів , щ о з н езл ам ною в ір ою в п ер ем огу п р о д о в ж у ю т ь нести в и со к о прапор бор отьби за здобу ття д е р ж а в н о ї н еза л еж н ості! У к р а їн сь к о м у Н а­ родові. З ц ієї нагоди Ц ентральний К ом ітет СУМ віта є всі К р а й о в і К о м і­ тети, в с іх членів і ю н а ків С У М і од н оч а сн о закл и кає п оси л и ти д і­ я л ьн ість в м айбутн ьом у щ е більш е, щ об стати дій сн о гідними сп а д р еєм никам и св я т и х ідеалів В ел и к и х п оп ередників, я к і в в а ж к и х у м ов а х м о ск о в сь к о ї ок у п а ц ії з безприкладним героїзм ом вел и б о ­ р оть б у за С ам остійну С оборн у У к р а їн сь к у Д ер ж а в у . Ц Е Н Т РА Л Ь Н И Й К О М ІТ Е Т С П ІЛ К И У К Р А ЇН С Ь К О Ї М ОЛ ОД І 9

З листків політичного к а л е н д а р я В Р О К О В И Н И С М Е Р Т И С, П Е Т Л Ю Р И й

є. к он овл л ьц я

ЗО р о к ів том у, 26 т р а в н я 192G p., на в у л и ц і П а р и ж у Ш в а р ц ба р т ш ість м а п острілам и з р е в о л ь в е р а заби в Г ол ов у Д и р е к т о р ії У к р а їн ­ с ь к о ї Н а р од н ьої Р есп у бл ік и і Г ол ов н ого О там ана її в ій сь к Симона П етл ю р у.

23 тр а вн я 1938 р. на вул и ц і Р оттер д а м у п ек ел ь н ою м а ш и н ою в би то п ол к ов н и к а Є вгена К о н о в а л ь ц я , о р га н іза тор а й п р ов ід н и к а У к р а ­ їн с ь к о ї В ій сь к о в о ї О р га н іза ц ії і О р ган ізац ії У к р а їн с ь к и х Н а ц іо ­ нал істів. Н ад си л аю чи вби в н и к ів , М о ск в а пр агн ул а злам ати р е в о л ю ц ій н о ви звол ьн и й змаг у к р а їн сь к о ї нації. У к р а їн ськ и й н арод перед с в іт ­ лими тіп ям и С. П етл ю ри і Є. К о н о в а л ь ц я в и к он а є ї х за п ов іти в б о р о т ь б і за св о є н ац іонал ьн е ви звол ен н я . « . . . В В ІЙ Н І І П О В С Т А Н Н Я Х Н А Ш Н А Р О Д В И Я В И В С В О Ю Н ЕПОХИ ТНУ ВОЛЮ Ж И ТИ НЕЗАЛЕЖ НИМ ДЕРЖ АВН И М Ж И Т ­ Т Я М . Б О Р О Т Ь Б А ЗА ЦЕ Н А Ш О Г О Н А Р О Д У НЕ П Р И П И Н Я Є Т Ь С Я І НЕ П РИ П И Н И ТЬ С Я . Х А Й В О Н А Б У Д Е Д О В ГА І У П Е Р Т А , Х А Й В О Н А БЕРЕ НОВІ І НОВІ Ж Е РТВ И , — АЛЕ У К Р А ЇН А Н Е ЗА ­ Л Е Ж Н А , — Х О Ч Е ЧИ НЕ Х О Ч Е Т О ГО Е В Р О П А — Т А К И Б У Д Е ». СИМ ОН П ЕТЛ Ю РА «В О Л І У К Р А ЇН С Ь К О Г О Н А Р О Д У ДО С А М О С Т ІЙ Н О Г О Ж И Т Т Я НЕ З Н И Щ А Т Ь НІ В О Р О Ж І Т Ю Р М И , НІ З А С Л А Н Н Я , Б О У К Р А ­ ЇН А Є Н Е З Д О Б У Т Н ІМ Б А С Т ІО Н О М ГЕ Р О ЇВ І Б О Р Ц ІВ ». Є В ГЕН К О Н О В А Л Е Ц Ь Ч Е Р В Н Е В І Д А Т И 1941 Р О К У 22-го ч ер в н я 1941 р. в и б у х н у л а н ім е ц ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к а війна. Н ім ец ькі в ій сь к а нанесли н и щ ів н ого у д а р у чер вон и м зайдам на в с іх їх ф р о н т а х .

30-го ч ер вн я 1941 р. Н ац іон ал ьн і З бори у Л ь в о в і п р огол оси л и від н овл ен н я Н еза л е ж н о ї У к р а їн с ь к о ї Д ер ж а ви . С т в о р е н о Т и м ч а ­ с о в е ІІр авл іп н я У кр а їн и з п. Я р осл а в ом С тец ьком як П р ем ’єром на чол і. Н овий ок у п ан т в и а р еш ту в а в б а га т ь о х чл енів П р а в л ін н я та п р о ­ в ід н и к ів О У Н . У к р а їн сь к и й народ р о зп о ч а в збр ой н у б о р о т ь б у п р оти ок у п а н тів . В цій б о р о т ь б і істор и ч н у р ол ю в ід огр а л и п о х ід н і гр у п и О У Н . П ід кер івн и ц тв ом О У Н у к р а їн сь к а м ол од ь С З У і ЗУ З п ід готу в а л а кадри д л я сл а в н о ї У П А та дл я п ідп іл ьн ого р у х у , який д іє п р оти м о с к о в с ь к о г о окуп анта. А к т 30-го ч ер вн я б у в ви я вом у к р а їн сь к о го н а р од у в с іх зем ел ь У к р а їн и д о вол і іі су в ер ен н ості!.

10

Ч орне м оре — українське м о р е!

29 К В ІТ Н Я 1918 Р О К У Ч О Р Н О М О Р С Ь К А Ф Л Ь О Т А П ІД Н Я Л А У К Р А ЇН С Ь К И Й Д Е Р Ж А В Н И Й П Р А П О Р . М А Й Б У Т Н Я В ІЛ Ь Н А У К Р А ЇН А , Я К М О Р С Ь К А Д Е Р Ж А В А , М У С И Т Ь М А Т И І М А Т И М Е С В О Є М ОРЕ.

Український образ св. Миколи «Мокрого»» як стара святиня — традиція фльоти Щ е за п ор ож ц і — «в одн і к оза к и » — ті, щ о сл у ж и л и в З а п о р о зь­ кій Ф л ь оті, за в ж д и в в а ж а л и св о їм небесн им патроном і п р овідн и ­ ком на м орі Св. М и к ол у Ч у д о тв о р ц я М ок р ого, як того, щ о за в ж д и р я ту ва в п отоп а ю ч и х. В он и брали з с о б о ю в м о р сь к і п о х о д и і обр ази Св. М иколи. І так, як ба га то ін ш и х за п о р о зьк и х водн и х традицій п ер ей ш л о до р о сій с ь к о ї ц а р сь к о ї ф л ь о ти , та к і обр а з Св. М иколи п ер ей ш ов на в сі к ор а б л і ф л ь о ти . М іж інш им, ту т тр еба згадати, щ о в 1918 р оц і при У к р а їн сь к о м у М ін істе р ств і в К и єв і п р а ц ю ва л а К о ­ м ісія над традиціям и Ч о р н о м о р сь к о ї Ф л ьоти . До неї в х од и л и ста р ­ ш ини ф л ь оти , щ о п о х о д и л и з ст а р и х у к р а їн сь к и х к о з а ц ь к о -ш л я х е т с ь к и х р одів, а т а к о ж ста р ш и н и ч и ст о р о сій сь к о го ш л я х е т сь к о го п ох од ж ен н я , які тод і бу л и на сл у ж б і в У к р а їн сь к ій Д ерж авн ій Ф л ь оті. Я к е ж б у л о зди вува н н я о ста н н іх , к о л и вони док у м ен та л ь­ н о п ер ек он увал и ся, щ о біл ь ш іст ь ста р и х тр а ди ц ій Ч о р н о м о р сь к о ї Ф л ь оти , а від того і в с іє ї ц а р сь к о ї ф л ьоти , поход и л а від за п о р о ж ц ів ! Т і ж к ор абл і Ч ор н о м о р сь к о ї Ф л ь оти , щ о мали в ж е по назві, теж за ст а р о ю у к р а їн сь к о ю тр ади ц ією , с в о їх вл асн их патронів, ось, напр., я к під ч а с П е р ш о ї С в іт о в о ї війни, а п ізн іш е в ск л а ді У к р а ­ їн сь к о ї Д ер ж ав н ої Ф л ь оти лінійні к ор а бл і 2 -о ї Б ригади лінійних к ор а б л ів Ч ор н ом ор сь к о ї Ф л ь о ти : «С в. С в ст а х ій », «С в. Іоан З о л о т о у сти й » і «С в. П ан тел ейм он», п отім 3 -о ї Б ригади: «Т р и С вя ти тел і» і В ід д іл у ок р ем ого п ризн ачення: «Св. Ю р ій П об ід о н о се ц ь», — вони мали к ор а бел ьн і обр ази ц и х св я ти х , але од н оч а сн о п о тр а д и ц ії та­ к о ж Св. М и к ол у М окр ого. М ал о того, щ о ця у к р а їн сь к а традиц ія перейш ла д о в сієї ц а р сь ­ к о ї ф л ь о т и , — д о Б а л тій ськ ої, П ів н іч н о -Л ь о д ов о го океа н у, К а сп ій ­ сь к о ї, С и б ір сь к о ї і А м у р сь к ої, вона охоп и л а і всю т ор гов ел ьн у ф л ь от у . Є ста р е у к р а їн сь к е п р и сл ів ’я: « х т о на м орі не б у в а в , той Б о гу не м ол и вся», і м олитви м о р я к ів за в ж д и звер та л и сь до Св. М иколи. А треба підкр есл и ти , щ о м оряки вм іли м ол и ти сь Б огу ! Ц ікавим и б у ­ ли ф а к ти , коли сер ед м а тр осів Ч о р н о м о р сь к о ї Ф л ьоти , о со бл и в о н ов обр ан ц ів та щ е й з та к и х , я к і м ор я р ан іш не бачил и, попадали ч а сте н ь к о люди, о со б л и в о з ф а бр и ч н и х р обітн и к ів, щ о їх у ж е до п ев н о ї міри тор к н у л а ся соц ія л істи ч н а то д іш н я проп аганда невіри в Б ога, п оп авш и на к ор а бл і п ерш и й раз, у в е л и к у б у р ю почи нали х р е ст и т и сь і зв ер та л и сь д о Св. М иколи. З образам и Св. М и к ол и М о к р о го з в ’язано на ф л ь о т і т а к о ж бага­ т о л еґен д і оповідань. М іж інш им, є м ор ськ е п о в ір ’я, щ о ці обр ази у ви п адках загибелі к о р а бл я не гинуть. Н авед у цікави й еп ізод з П ер ш о ї С в ітов ої вій ни у Ч о р н ом ор ськ ій Ф л ьоті.

11

Ц ю вій н у Т уреччиш а р о зп о ч а л а н есп одіван и м б ом б а р д у в а н н я м Ч о р н о м о р сь к и х п ор т ів с в о є ю ф л ь о т о ю , — С е в а ст о п о л я , Т е о д о с ії, Н о в о р о сій сь к а й О деси . Н ім е ц ь к о -т у р е ц ь к и й к р е й с е р -в е л е т е н ь «Г ебен », ч и «С ул та н Я в у с С ел ім », п ід ц ією н а з в о ю в ін і за р а з п л а ­ ва є в ск л а д і Т у р е ц ь к о ї ф л ь о т и , 29 ж о в т н я 1914 р о к у з б о м б а р д у в а в С ев а стоп іл ь , правда, щ о б е з ж а д н и х м а тер ія л ь н и х ш к о д . Ц ікавим е, щ о він зн а й ш ов ся на п о л я х м ін н и х з а го р о д ж е н ь , п о ст а в л е н и х в св о їм ч а сі м ін н ою со т н е ю С е в а с т о п іл ь с ь к о ї М о р с ь к о ї Ф о р те ц і. Ц і сп ец ія л ь н і м іни тр еба б у л о в к л ю ч и т и з ф о р т е ц і, щ о б в о н и діял и. Н а й о г о щ а стя , н е м о ж н а б у л о в к л ю ч и т и ц и х м ін в цей м ом ент, б о в м ор і п ід С ева стоп ол ем б у в оди н з д и в ізіо н ів е ск а д р о в и х м ін о н о с­ ців і м інний за гор о д и те л ь «П р у т». О ста н н ій в е р т а в ся з -п ід Я л ти з повн им л а д у н к о м м ін з а го р о д ­ ж ен н я . «Г ебен » сп о ч а т к у б у в за а та к ов а н и й цими м ін он осц я м и при д у ж е н есп р и я т л и в и х д л я н и х о б с т а в и н а х : т о ж б у в д ен ь, і д о т о го п р ек л асн а п огода. «Г ебен » н а в іть п о ш к о д и в п о в а ж н о о д н о г о з м і­ н о н осц ів «Л ейт. П у щ ін а » і м о ж е б й о г о за топ и в , а л е в ц ей м ом ент й о г о у в а га бу л а п р и тя гн ен а ін ш и м в оєн н и м кор а бл ем , я к и й п о к а ­ за в ся на о б р ії моря. Ц е і б у в м інни й за го р о д и те л ь «П р у т ». «Гебен » ск е р у в а в д о нього, в ід ч и н и в ш и в о го н ь із с в о їх д р іб н о к а л іб е р н и х гармат. У такім нер івн ім б о ю к ом а н ди р в ід р а зу в и р іш и в за то п и ти св ій к ор а б ел ь , щ о б в ін н е д іс т а в с я в р у к и в ор ога , а к р ім т о го , п ер ш е д о б р е п оп адан н я з «Г еб ен у » — і «Ц р у т » ви л ети ть в п о в іт р я з св о їм и мінами, і к ом а н д и р н а к а за в за л озі к о р а б л я п о в ід ч и н ен н і к ін гст о н ів сп у ст и т и сь д о човн ів. З а л ога у п ов н ом у ск л а д і с п у ст и л а сь до ч ов н ів , о ста н н ім — к о ­ м андир, за в и н я тк о м с т а р ш о г о м ін н о го ста р ш и н и к а п іт а н -л е й т е н а н та Р у га з ь сь к о го , я к и й з в л а сн о ї в о л і сп у с т и в с я д о т р ю м у «П р у та » і щ е зір в а в та м в й о г о дн и щ і п ід р и в н і патрони , щ о б п р и ск о р и т и з а ­ ги бел ь к ор а бл я . Сам при ц ь о м у заги н ув. В ід м ов и в ся зій ти з «П р у г а » д о ч о в н ів і ст а р е н ь к и й к о р а б е л ь н и й п р а в осл а в н и й п а н -о т е ц ь о. А н тін , я к и й п р о сл у ж и в п а р у д е ся т к ів л іт на «П р у т і». В ін в п о в н о м у с в я щ е н и ц ь к о м у об л а ч е н н і зій ш о в на ком а н д и р сь к и й м іст о к і п о ч а в х р е с т о м б л а госл о в л я т и з а л о г у к о ­ р абл я, щ о від п л и ва л а на ч о в н а х від нього. Е к іп а ж у в е с ь п оч а в сп ів а т и «С п аси , Госп оди , л ю д ей с в о їх » . П огода с т о я л а ч у д е сн а . М о ­ р е я к д зер к а л о. «П р у т» під в сім а б о й о в и м и п р ап орам и на щ о гл а х п о в о л і й ш о в під воду. «Г ебен », н а бл и зи в ш и сь, п е р е ста в стр іл я ти . На н ь ом у н е сп о д ів а н о п о ч у л и сь св и ст ін я п ід ста р ш и н і су р м и д о п а р а д н ого ал яр м у. В в с сь е к іп а ж в и ст р у н ч и в ся п о б о р т у , б л и сн у л и на с о н ц і б а гн е ти п о ч е сн о ї вар ти , о р к е ст р а й ого загр ал а в ій с ь к о в и й гімн. У с і ста р ш и н и й п ід ста р ш и н и й о г о від да в а л и ч е ст ь в о р о ж о м у п о т о п а ю ч о м у , згід н о н а й ­ к р а щ и х тр ад и ц ій в с іх ф л ь о т с в іт у , к о р а б л е в і а ж д о т о г о м ом ен ту, к о л и б о й о в і й о г о п р а п ори н е с х о в а л и с я р а зом з ним п ід водою ... П ісл я т о г о «Г ебен » у з я в у п ол он б іл ь ш іс т ь е к іп а ж у «П р у т а » й в і­ д ій ш ов . К о л и на ц е м ісце п ід ій ш л и ін ш і к о р а б л і Ч о р н о м о р с ь к о ї Ф л ь о ти , в о н и у р я т у в а л и р е ш т у е к іп а ж у і в то й м ом ен т з а у в а ж и л и , щ о на м о р с ь к и х х в и л я х п л и в е ст а р а к о р а б ел ь н а ікон а «П р у та » Св. М и к о ­ л и М ок р ого, я к у зараз ж е в з я т о з води.

12

Ц я ік он а п ер ей ш л а п ізн іш на к р е й се р «П р у т», — т а к б у в н а з в а ­ ний п о тр а д и ц ії т у р е ц ь к и й к р е й се р «М е д ж и д іє», як и й на В е л и к ­ ден ь 1915 р о к у за тон у в на м ін а х п ід О д е со ю . П ідн есен и й і в ід р е ­ м он тован и й , в ін у в ій ш о в д о ск л а д у Ч о р н о м о р сь к о ї Ф л ь о ти , бр ав у ч а ст ь в б о й о в и х о п е р а ц ія х ф л ь о т и , п ізн іш е, п ід н ісш и у к р а їн сь к и й п р ап ор, у в ій ш о в д о ск л а д у У к р а їн с ь к о ї Д е р ж а в н о ї Ф л ь о ти . А л е к о л и н ім е ц ь к о -т у р е ц ь к и й к р е й се р «Г ебен » у с у п р о в о д і т у ­ р е ц ь к и х м ін он осц ів у тр а в н і 1918 р о к у за в іт а в д о С е в а ст о п о л я в ж е як с о ю з н и к У к р аїн и , т о т у р к и за р а з ж е за ц ік а в и л и ся к р ей сер ом «П р у т», за хоп и л и його, н е д и в л я ч и сь на п р о т е ст К о м а н д у ю ч о го У к р а їн сь к о ю Ч о р н о м о р с ь к о ю Ф л ь о т о ю К о н т р -А д м ір а л а М. М . О с т р о г р а д сь к о г о -А п о ст о л а , в ід в ел и й о г о д о Ц а р гор о д у й надали й ом у п оп ер ед н є ім ’я «М е д ж и д іє», п ід я к и м він є й за р а з і я к и й п л а ва є в ск л а д і Т у р е ц ь к о ї ф л ь о т и я к у ч б о в и й к ор а бел ь. М іж інш им, о б р а з Св. М и к ол и з «П р у та » п ісл я озн а й ом л ен н я з й ого іс т о р іє ю б у в т у р к а м и з у р о ч и с т о ю п о ш а н о ю віддан и й К о н т р А д м ір а л ов і М. М . О ст р о г р а д е ь к о м у А п о ст о л о в і, як и й п ізн іш е п р и ­ віз й о г о д о К и єва . К а п іт а н -л е й т е н а н т ф л ь о т и С в я т о сл а в Ш радіченко

З наш ого м ин ул ого :

Родина Хмельницьких Г о в о р я ч и пр о п о х о д ж е н н я гетьм ан а Б огд а н а Х м е л ь н и ц ь к о го , н а й ста р ш у зга д к у м а єм о п р о я к о г о с ь З а х а р а Х м е л ь н и ц ь к о г о , про я к ого п и ш е єз у їт к сь о н д з В ію к -В о й ц е х К оя л о в и ч , ге р а л ьд и к д р у ­ г о ї п ол о в и н и X V I I ст. Н а н а ш у д у м к у , цей З а х а р , я к и й б у в , о ч е ­ видн о, н а с л у ж б і кн. М а са л ь сь к и х , міг б у т и д ід о м Б огда н ов и м . Я к в ід ом о, б а т ь к о Б о гд а н ів , со т н и к М и х а й л о, як и й з д в ір сь к и м п ол к ом Івана Д ан и л ови ч а в и ст у п и в п р оти т у р к ів , п ол іг на Ц и ц о р сь к и х п о л я х під Я са м и в 1621 p., а Б огдан , щ о б у в п р и й о г о боц і, д іст а в ся д о т у р е ц ь к о ї н ев ол і, з я к о ї й о го в и к у п и л и д в а р о к и п із ­ ніш е. Б огд а н мав н а р од и ти ся д е с ь к о г о 1595 p., а л е то ч н а д а та нам не відом а. В іст о р и ч н и х д ж е р е л а х д о в о л і ч а с т о з у с т р іч а єм о ім ’я с о т ­ ника, зго д о м п ол к ов н и к а К и їв с ь к о г о , П авл а Я н о в и ч а (Я сен ка) Х м е л ь н и ц ь к ого, я к о го з в у т ь св о я к о м а б о п л ем ін н и к ом гетьм ана. О тж е, в и х о д и т ь , щ о Б о гд а н м у сів м ати б р а та Я н а ч и Іван а, б а т ь ­ к а зга д а н ого п ол к ов н и к а , ал е п р о ц ь о го Іва н а н е м а єм о ж а д н и х д ж е р е л ь н и х в ід ом остей . М о ж л и в о , щ о він п ом ер м ол од и м і нічим не в ід зн а ч и вся . М ав Б огд а н і д в о ю р ід н о го брата, З а х а р а (це ім ’я, я к ба ч и м о п о в ­ т о р ю є т ь с я в роди н і), я к о г о в ін з від д іл ом к о з а к ів за л и ш и в у Л ь в о ­ ві (1648 p.), а сам п іш о в н а З а м остя сл іда м и в ій ск а кн. Я р ем и В и ш н е в е ц ь к о г о (див. Д -р М . А н д р у ся к , «Іс т о р ія К о з а ч ч и н и », ст. 41). П о п о в о р о т і з т у р е ц ь к о ї н е в о л і Б огд а н го сп о д а р ю в а в у С у б о т о в і, в ст у п и в д о р е єст р о в о г о к о з а ц ь к о г о в ій сь к а та о д р у ж и в с я (н ев ід о­ мо, я к о го р ок у ) з Ган н ою С ом ко, се с т р о ю м а й б у тн ь о го н а к а зн ого 13

гетьм ана Я ким а Сомка, я к о го зам ор дувал а «ч ер н ь » під Н іж и н ом . Т и м о ф ій (Тим іш ), п ерш а дитина Б огдана і Ганни, н а р од и в ся 1635-го р ок у . Щ е в 1650 p., кол и Т и м ош ев і б у л о в сь о г о 15 р ок ів , гетьм ан Б о г ­ дан із д а л ек озор и х м ір к у в а н ь п оч а в пл ян увати й ого п о д р у ж ж я з Д омною Р оза н д ою (Р ок са н д ою ), д о н ь к о ю М о л д а в сь к о го Г осп ода р я В асиля Л упула. Цей Л упул н е п о х о д и в з ви датн ого р од у , а б у в сп оч а т к у торговцем , я к и й н а ж и в б а га то гр ош ей та під ч а с г о с п о ­ дар ю ван н я М ой сея М оги ли ста в вел иким «двор н и ком », ц ебто к а н ­ цлером . В ін був од р у ж ен и й з д о н ь к о ю в е н ец ія н ськ ого драгом ана Грілло. У 1634 р. В аси л ь Л упул, зап л ати вш и ту р к а м в ел и к і гр ош і, сів на госп од а р ськ и й стіл ец ь М ол давії. С вою ст а р ш у д он ьк у О лену він о д р у ж и в у 1645 р. з кн язем Я н у ш ем Р адивилом , а д р у гу д он ьк у , к р а су н ю Р оза н ду, х о т ів від дати за к н язя Д митра В и ш н и в ец ьк ого, м ай бутн ього в е л и к о го к о р о н н о го гетьм ана й каш телян а К р а к ів сь к о го . З м уш ений обставинам и, він дав обіц я н к у Б огд а н ов і від дати Р о ­ занду за Т им ош а, але р оби ти ц ь о го ке дум ав. Н а весн і 1652 р. Б о г ­ дан ви сл ав Т им ош а з в ій ськ ом до М ол давії, але н а П од іл л і д о р о гу йом у за ступ и в п ол ьсь к и й гетьм ан К а л и н овськ и й . Б огд а н всти г прийти на пом іч си н ові і 2 ч ер в н я р о зб и в п ол я к ів під Б атогом . К а л и н ов ськ и й н ал ож и в гол ов ою . Ш л ю б у Т им ош а Х м е л ь н и ц ь к о го з Р оза н дою п ол як и не ба ж а л и й боял и ся , в одн ом у л и сті гетьм ан П отоц ьк и й в и сл о в и в ся та к : «Я кби , бор он ь Б ож е, той зрадни к здійснив св о ї пляни, вел икий би тягар уп ав на Р іч п осп ол и ту...» (М. Г р у ш ев ськ и й , том I X ст. 84). Х о ч е ш , не х очеш , а п р и й ш л ося Л уп у л ов і ви да ва ти д о н ь к у за Х м ел ьн и чен ка, і .30 серпн я Т им іш обв ін ч а в ся з Р оза н д о ю в Я са х . П одрібн и й і д у ж е ц ікавий оп и с ц ь о го зн а ходи м о у п о л ь сь к о го істор и к а Л. П Іайнохи в й ого праці: «S zkice h istoryczn e» IV ст. 53-60. А л е щ а стя Т им ош а бул о к о р о тк е . П роти Л уп ула в и сту п и л и В о ­ л оськ и й і С ем и городськи й к н я зі та доп ом огл и м о л д а в сь к о м у к а н ­ ц л ер ові С теф а н ові Георгіці ск и н у ти й ого з п р естол у. Т им ош а, щ о вою в а в по боц і св о го тестя, о б л о ж е н о в С учаві, і він б у в ранений гарматним п остр іл ом у ногу. Рана загноїлася, і він п ом ер 21 в е р е с­ ня (нов. ст.) 1653-го року. За тіл ом сина Б огдан ви сл а в с в о го плем інника к и їв сь к о го п о л ­ к овн и к а П авла Я н ови ч а Х м е л ьн и ц ьк о го , який з остан к ам и н е­ б іж ч и к а п о в ер н у в ся 2 -г о л и стоп ада до Чигирина. Він к о р о т к о о п о ­ в ів: «Т и м оф ій сидів у С учаві і к о л о С уч ави в о к о п а х п ів тр еті н е ­ ділі, а в би то його з гармати по н озі; л еж а в 4 дні, і як не ста л о його, том у нині 9 неділь...» Т им іш бу в н еосвічен ий, гр уби й і ж о р сто к и й х л оп ец ь, к а ж е п ол ьсь к и й істор и к Р уда вськ и й . Н аш л ітоп и сец ь В ел и ч к о не х в а ­ лить т а к о ж синів в ел и к ого гетьм ана Т и м о ф ія та Ю р а ся і каж е, щ о вони бул и «н е у д е р ж л и в і гр у б ія н и » («Л ітоп и с» І, ст. 14). Розанда п ер еїхал а до Ч игирина і там восен и 1653 р. п ор од и л а х л оп ч и к ів -бл и зн я т, але пр о їх д а л ь ш у дол ю ми н е м аєм о ж о д н и х від ом остей . П равда, д ов ол і відом ий у X V I I I ст. пи сьм енн ик Іван П а р ф е н о 14

ви ч Х м е л ь н и ц ь к и й (в и х о в а н е ц ь К и їв с ь к о ї Д у х о в н о ї А к а д е м ії та К е н іг с б е р з ь к о г о У н ів е р с и т е т у ) т а й о г о си н М и к ол а , д р а м а т у р г, н а ­ зи вал и се б е н а щ а д к а м и ге тьм а н а Б огд а н а , а л е ж о д н и х д а н и х , я к і м о ж у т ь ц е ств е р д и т и , ми н е зн а см о. Н а у тр и м а н н я н е в іс т к и ге тьм а н Б о гд а н п р и з н а ч и в д о х о д и з З ін ь к ів с ь к о г о К л ю ч а та н а д а в їй Р а ш к ів н а в о л о с ь к о -у к р а їн с ь к о м у п о гр ан и ч ч і. У « Р у с с к о м у А р х ів і» 1885 р. т. II ст. 145-178 п о д р іб н о о п о в ід а ­ єт ь ся , щ о я к и й сь ф р а н ц у з ь к и й ш л я х т и ч А н д р ій д е Б ю ї, я к и й п е ­ р е й ш о в н а п о л ь с ь к у с л у ж б у та о д е р ж а в п р а в а п о л ь с ь к о г о ш л я ­ х е т с т в а (ін д и ґєн а т), д о д а в д о с в о г о п р ізв и щ а п р и д о м о к А н т о н о в и ч . Ц ей А н д р ій д е Б ю ї-А н т о н о в и ч п е р е й ш о в зго д о м д о к о з а к ів під п р ізв и щ е м А н т о н о в сь к и й , а 1660 р о к у Ю р а с ь Х м е л ь н и ц ь к и й о д р у ш и в й о г о з в д о в о ю б р а т а Р о з а н д о ю Х м е л ь н и ц ь к о ю , я к а н а р од и л а в ід А н т о н о в с ь к о г о си н а П е т р а , н а щ а д к и я к о г о щ е ж и л и в X I X ст. О ч ев и д н о, і ц ей ш л ю б б у в к о р о т к и й , б о в 1665 р о ц і Р о за н д а с а ­ м ітн а ж и л а в Р а ш к о в і, д е ї ї п о г р а б у в а л и м о с к о в с ь к і п а р ти за н и . Щ о б в р я т у в а т и с я в ід ц и х р о з б и ш а к , Р о за н д а з в е р н у л а с я п о р я т у н о к д о п о л ь с ь к и х п о г р а н и ч н и к ів з п р о х а н н я м п р и сл а т и в ій с ь к о і в и в е з т и її із Р а ш к о в а . Н а н е щ а ст я Р о за н д и , ї ї л и ст д о п о л я к ів п е р е х в а т и в п о л к о в н и к Д р озд, я к и й за ц ю «з р а д у » в е л ів Р о з а н д у би ти , а м а й н о її забр а ти , «н е р о б л я ч и н ія к о ї к р и в д и м іщ ан ам ...» (А к т ь і Ю . 3. P. V ст. 264). А л е «м у ж е ст в е н н а н е в іс т а », я к її н а зи в а є В е л и ч к о , щ е д о в г о ж и ­ ла у с в о о є м у Р а ш к ов і. Ю р ій , д р у ги й си н Б о гд а н ів , н а р о д и в ся в 1641 р. Н а й о г о н е щ а с ­ л и вій д о л і й іст о р и ч н ій р о л і з у п и н я т и с я не б у д у . Б у в з а д у ш е н и й т у р к а м и у К р е м ’ян ц і в 1685 p.* К а т е р и н а , ст а р ш а д о н ь к а гетьм а н а , о д р у ж и л а с я з Д ан и л ом В и г о в сь к и м (бр а том Іван а В и г о в с ь к о г о , ге н е р а л ь н о го в ій с ь к о в о г о п и ­ са р я , м а й б у т н ь о го гетьм а н а ). Д ан и л о В и го в с ь к и й б у в п о л к о в н и ­ к о м Б и х о в с ь к и м (1655), н а к а зн и м ге тьм а н о м (1655-1658). П о л ­ к о в н и к Я к ів П е т р е н к о а р е ш т у в а в Д анила В и г о в с ь к о г о 26. X .

1659 р о к у у Л и сян ц і і в и д а в м оск а л я м . Д анил о п о м е р п о д о р о з і в М о с к в у ЗО. X I. 1659 р. п о б л и з у К а л у ги і б у в п о х о в а н и й в се л і Горнім . П із н іш е й о г о т іл о б у л о в и д а н е Ю р іє в і Х м е л ь н и ц ь к о м у . Щ о д о й о г о д р у ж и н и К а т е р и н и Б о гд а н ів н и , т о в о н а б у л а а р е ш т о ­ ван а 14. X I. 59 р. у Ч и ги р и н і Н іж и н с ь к и м п о л к о в н и к о м З о л о т а р е н к ом , я к и й в и сл а в її під д о г л я д у С у б о т ів . В ід п о д р у ж ж я Д а н и ­ ла В и г о в с ь к о г о з К а т е р и н о ю Х м е л ь н и ц ь к о ю б у л о 2 си н и : Ю р ій і В а си л ь . Д р у ги й ш л ю б К а т е р и н и б у в з П а вл ом Т е т е р о ю -М о р ж к о в ськ и м , м а й б у тн ім гетьм а н ом , щ о б у в в п е р ш е о д р у ж е н и й з с е с т р о ю її ч о л о в ік а Д анила, ал е о в д о в ів . Д еяк і д ж е р е л а з в у т ь д р у ж и н о ю Д анила В и г о в с ь к о г о О л е н у Б о гд а н ів н у , д р у г у д о н ь к у гетьм а н а , ал е ц е п ом и л к а . С тар и й гетьм а н із у с іх д іт е й н а й б іл ь ш е л ю б и в К а т е р и н у , і в о н а х о д и л а за ним п ід ч а с й о г о п е р е д с м е р т н о ї х в о р о б и . О л е н а -С т е п а н и д а , д р у га д о н ь к а Б огд а н а , о д р у ж и л а с я у 1650 р. з Ів а н ом Н еч а єм , п о л к о в н и к о м Ч а у сь к и м , як и й п о с т а н о в о ю се й м у д і­ * Див. с т а т т ю І. О .: 1953 р. ч. 3.

Н е щ а сл и в и й

гетьм ан ,

«Н а ш а

К ул ьтура»

15

ста в у 1659 р. дідичн і п р ава на с т а р о с т в о Б о б р у сь к е , к іл ь к а сіл і два в ій тов ст в а (V o l. legum I V fo l. 603). Іван Н ечай за ги н у в під Б и х о вим 4. X II. 1659 р. К он ст и ту ц ія С ой м у з 1661 р. за твер ди л а ш л я х е т с ь к і п р ава й ого вд ови С теп аниди і права на м а єтк и ч ол ов ік а . У цій п оста н ов і О л ена н азван а С теп анидою , щ о п ід т в е р д ж у є в к а з ів к у іст ор и к а д -р а А н т о н ія І. Р олле, щ о вон а м ала п од в ій н е ім’я, — О л ен а-С тепан и да. У з в ’я з к у з р о д и н о ю Х м е л ь н и ц ь к и х з у стр іч а єм о щ е ім ’я М а р ії Х м е л ь н и ц ь к ої, о д р у ж е н о ї з Іваном С тор ож ен к ом . У в а ж а єм о, щ о в он а не бул а д о ч к о ю гетьм ана, а, м абуть, й ого р о ­ ди ч ів П авл а а б о З ахара. Ц я сп р а в а н е вияснена. Д р у гою д р у ж и н о ю гетьм ана (в сі діти н а р од и л и ся в ід п е р ш о го п о д р у ж ж я з Ганною С ом ко) бу л а О л ен а Ч ап лин ська. Ч а п л и н ську, щ о бул а д р у ж и н о ю о со б и с т о г о в ор ога Б огдан а, Ч и ги р и н сь к о го п ід ­ ст а р ости Ч ап л и н ського, гетьм ан зн ав щ е з р а н іш и х ч а сів . М и не зу стр іч а л и в ід ом остей п р о ш л ю б Б огда н а з О л ен ою , оч ев и д н о, в о ­ ни ж и л и невінчані. Гарна й в есел а О лена Ч а п л и н ська н е бул а р о з ­ в а ж н о ю ж ін к ою . П ід ч а с п о х о д у гетьм ана під Б ер е сте ч к о , м а бу ть, Т и м іш д о н іс ба т ь к ов і, щ о О лена зо с в о їм б л и зьк и м «го ф м іст е р о м », ц е б т о к л ю ч ­ ником, у зя л и із к а зн и в е л и к у су м у золота. Іст о р и к Р о л л е в и с л о в ­ л ю є здогад, щ о Б огдан п осл а в п о гр ош і, щ о б пл атити татарам , та т од і ви я ви л ося , щ о вон и зникли, в к о ж н ім р а зі ф а к т н ев ір ств а О лени ст а в загал ьн о відом им , і гетьм ан нак азав Т и м о ш е в і п о в іси ­ ти її і кл ю чн и к а. Т и м іш н ен авидів О л ен у і, згід н о св ід о ц тв а С т. О свсц ім а , н а к а ­ зав п ов іси т и їх з в ’язани м и разом ... С траш н а см е р ть Ч а п л и н ськ ої залиш ила гл ибокий сл ід в д у ш і м а л о го Ю р а ся , який її щ и р о л ю ­ бив. В істк а п р о стр а ч ен н я О лени дійш л а д о Б огд а н а 10. V . 1651 p., к ол и він б у в під З борови м . Гетьм ан л ю би в н ев ір н у ж ін к у і х о д и в гнівний та см утн и й (А к т ь і Ю . 3 . Р. т. III ст. 452). В тр етє Б огдан о д р у ж и в ся в о се н и 1651 р. з н е м о л о д о ю к о з а ч к о ю Ганною Н и ч и п ір ів н ою З ол ота р ен к о, в д о в о ю п о я к ім сь п о л к о в н и к у П илипу. Т ом у її з в у т ь ін о д і П и л и п и хою . Ц е бу л а х озя й н ов и та , р озум н а й п о б о ж н а ж ін к а , але три м ал ася м о ск о в сь к о ї «оп ік и ». Гетьм ан Б огдан п ом ер 27. V II. 1657 р. у Ч и ги ри н і в ід а п оп л ек сії, але, згід н о й о г о вол і, т іл о б у л о п о х о в а н е в С у ботов і. Л ітоп и с С ам овидця (ст. 61) п од а є ін ш у д а т у й о г о см ерти, б о к а ж е , щ о гетьм ан пом ер «о у сп е н іи Св. Б ога р од и ц ьі», щ о е б езу м ов н о неточно. Іван В и говн ськи й , ген ерал ьн ий в ій ськ о в и й писар, у л и сті д о П у т и в л ь сь к о го в оєв о д и З ю зін а п и ш е: «О то ш ел ’ь с ь с е г о с в і т а дн я 27 ію л я », а ком у, я к н е йом у, б у л о п р о ц е д о к л а д н о знати. А к т ь і Ю . 3. Р. том IV. ст. 3). Д -р В. С ен ю т о в и ч -Б е р е ж н и й («В ір а і к у л ь т у р а ») 16

З н а р о д н ь о ї скарбниці: М . Ф іл ь

П и с ан ка в українських великодніх звичаях Щ е в н а й давн іш и х с т о л іт т я х іс т о р ії у к р а їн сь к о го н а р од у В ел и ­ к од н і св я т а в ід зн ач а л и ся о с о б л и в о р а д існ и м ха р а к тер ом , який с ь огод н і в и р а зн о в ід б у в а єт ь ся в у с іх зв и ч а я х і п існ я х , п о в ’я з а ­ н и х з В еликоднем . С ьогодн іш н ій В ел и к ден ь н о си ть х а р а к те р ч и ст о х р и ст и я н сь к о го свята, і й ого п оч ал и св я т к у в а т и у н а с щ ой н о п ісл я п р и й н я ття х р и ­ сти я н ств а , та сам е с л о в о — н азва й о г о — к у д и ста р ш і. О д н а к о в о ст а р і с т а к о ж в ел и кодн і зви ч а ї, я к і щ е д о сь о г о д н і в біл ь ш ій чи м енш ій мірі збер егл и ся по н а ш и х у к р а їн сь к и х се л а х і п о ч а тк ів я к и х т р е б а ш у к а ти в гл и бок ій давн ині п о га н сь к и х ча сів . У т и х д а в н іх ч а са х у к р а їн с ь к і п ога н ськ і плем ена у р я д ж у в а л и к о ж н о г о р о к у на в есн і о к р е м е св я т о на ч е ст ь їх н ь о г о бога Сонця, к у л ь т я к о го б у в ш и р о к о р о з п о в сю д ж е н и й се р е д у с іх у к р а їн сь к и х племен і в ід зн а ч а в ся окр ем и м и р и туал ьн и м и звичаям и. Щ оправда, в к у л ь т і д о х р и ст и я н с ь к о ї д о б и у к р а їн с ь к о г о н а р од у в сі н ародні зв и ч а ї о б ’єд н у вал и ся «сон я ш н и м к у л ь т о м », та з -п о м іж н и х най­ к р а щ е в ід зер к а л ю ю т ь зм іст ц ь о го к у л ь т у та к и в е л и к о д н і зви чаї. Я к д ій ш л о до ц ього, щ о я к р а з в е сн я н е св я т о ста л о гол овн и м а к ­ том у ц іл ом у р я д і зв и ч а їв «со н я ш н о го к у л ь т у », ми л егк о в ід га д а ­ єм о, к ол и звер н ем о у в а гу на те, щ о ста р о д а в н і м еш к а н ц і У к р а їн и вв а ж а л и своїм и б о ж е ст в а м и в п ер ш у ч ер гу си л и п р ироди, з - п о ­ м іж я к и х д о б р і сил и з в е л и ч у в а н о з о со б л и в о ю п ош а н ою . Б о г -С о н ц е був дл я н аш и х п р а д ід ів -п о га н добр и м богом , він зси л а в на л ю ­ дей са м е д обр о, й ом у т е ж з а в д я ч у в а л и в он и в сі с в о ї бл ага, ч ер ез т е п и л ьн о сл ід к ув а л и за всім а зм інам и в п р и р од і, у за л еж н ен и м и від си л и сонц я. В он и бач и л и , щ о з п оч а тк ом в есн и ден ь ста в а в д овш и й від ночі, сон ц е ст о я л о в и со к о на н е б о зв о д і й неначе т р ію м ф у в а л о с в о ю п ер ем огу над т е м р я в о ю н о ч і й х о л о д о м зим и; о ж и в а л а природа, зб у д ж е н а з зи м о в о го сн у т е п л о т о ю сон ц я, земля вк р и ва л а ся р озк іш н и м ки л и м ом зел ен і й к в ітів . К о р о т к о к а ж у ч и , за вд я к и сон ц ю в се о ж и в а л о . З ц ь о го п р и в о д у т е ж р а діл и л ю ди, а с в о ю р а д ість і п о д я к у в и я вл я л и в ок р е м и х о б р я д о в и х зв и ч а я х , зал и ш ки я к и х зб е р іга ю т ь ся в н а ш ом у народі щ е д о с ь о г о д н іш н ь о ­ г о дня. Я к бачим о, в ж е в ті ч а си осн ов н и м зм істом В ел и к од н я бул а ідея п ер ем оги св ітл а над тем р я в ою , ж и т т я над см ер тю . А л е з -п о м іж у с іх х а р а к т е р и ст и ч н и х у к р а їн с ь к и х в е л и к о д н іх зв и ч аїв н ай пом ітн іш им є ш и р о к е в ж и в а н н я пи са н ок. Іст о р ія у к ­ р а їн сь к и х п и са н ок є така сам а ста р а , як і в с і ін ш і зв и ч а ї, вона ся га є д а л ек о в гл ибин у п о га н сь к и х ч асів. І х о ч п и са н к а я в л я є с о ­ 2

17

бо ю л иш е один з ел ем ен тів в ел и к о д н ьо го н а р од н ього зв и ч а ю , вона є од н а к одн им з н а й д о ск о н а л іш и х си м вол ів ід еї ж и т т я . В ж е ста р од а в н і єги птян и си м вол ом ж и т т я в в а ж а л и яй ц е й вірили, щ о н іби то з н ь ого п оста в в о го н ь ; я й ц е б у л о т е ж а тр и бу том їх н ь о го сон я ш н ого бога Пта. С тар одавн і гр е ц ь к і й р и м сь к і ф іл о с о ф и , с п и ­ р а ю ч и сь на народній світогл яд , в и води л и п остан н я с в іт у т е ж від яйця. П од ібн і п ов ітр ’я існ у ю т ь і сер ед ін ш и х н а р од ів : ф р а н ц у зів , п ол я к ів , сіцілійців. У н а ш и х у к р а їн сь к и х зв и ч а я х я й ц е-п и са к к а , м а ю ч и в с о б і за ­ р од ок ж и в о го півня, була, кр ім си м вол у ж и ття , щ е й а п о т р о п е й оном (чор тогон ом ), щ о о х о р о н я в х а т у в ід у ся к о го зла. Щ е, за ін ш и ­ ми п о в ір ’ями, яйце, крім с в о є ї в л а сти в о сти — о х о р о н я т и й о ч и щ у ­ вати в ід у с я к о ї н е ч и сто ї сил и, м огл о зам іняти с о б о ю ж и в у ж е р т ­ ву, п ер ет в ор ю ю ч и таки м чи н ом ж е р т в у к р о в н у в — б езк р ов н у . П и сан кам т е ж п р и п и су в а н о си л у впл ивати на з д о р о в ’я л ю ди н и й о х о р о н я т и її від сл а бостей . В д е я к и х о к о л и ц я х Галичини (Р а в щ и на) д е р ж а ть пи санки в х а т і дл я о х о р о н и від п роп асн иц і, в ін ш и х — дл я о х о р о н и п еред гром ом , щ е в ін ш и х з а к о п у ю т ь на В е л и к ­ д ен ь у зем л ю й в ід к о п у ю т ь їх щ о й н о на Ю р ія і в цей ден ь б е р у т ь їх із с о б о ю в пол е й к о т я ть на т и х м ісц я х , д е п р отя гом зими у т в о ­ р и л и ся т. зв. «п л іш і», в ір ю чи , щ о від ц ього з б іж ж я п оп р а в и ться . Щ о п о н аш и х сел а х п р и п и су в а л и п и санкам д о бр о д ій н у й о с в я ­ ч у ю ч у сил у, це ми в и р азн о ба ч и м о із значенн я води, в якій л е ж а ли писанки. М ож н а т е ж р о б и т и в и сн ов ок , щ о в о ч а х н а р од у си л у ц ю п и санкам давал и н ан есен і на н и х певн і знаки. П о д е я к и х в о ­ л и н ськ и х сел а х щ е дон едавн а в о д и в ся звичай, щ о ч ел я д ь на В е ­ ликден ь, заки йш ла до ц ерк ви , вм и вал ася я к р а з в та к ій воді, га ­ даю чи, щ о від ц ь ого лице ста є ок р у гл е, гладке, як яйце, й ч е р в о ­ не, як писанка. К р ім пи санок, ш и р о к о в ж и в а єт ь с я на У к р а їн і щ е й кр аш ан ок. Р ізн и ц я м іж ними така, щ о к р аш ан ки є од н оба р в н о пом а л ьова н і й в ар ен і а бо печені, т о д і як п и санки є ор н ам ен тован і різн и м и к о ­ л ьор ови м и узорам и й н ік ол и не п ови нні бу ти варені. Н авіть, я к щ о б ми сьогод н і д есь зу стр іл и ви п а док варення п и сан ок, т о це одн ак не м ож н а вв а ж а ти у к р а їн сь к и м звичаєм , а тіл ьк и занеп адом його. К р а ш а н к ою м ож на бу л о р о з го в іт и ся або взагал і з ’їсти . М ож л и во, щ о й бул а вон а к ол и сь призн ачен а в и к л ю ч н о в ж е р т в у й нею о б о ­ в ’я з к о в о розгівл ял и ся. О дин з н а й ви зн ачн іш и х у к р а їн с ь к и х у ч е ­ них, п р оф . В адим Щ е р б а к ів сь к и й , в и су в а є н а в іть та к е п р и п у щ ен ­ ня, щ о за п ога н ськ и х ч а сів на У к р а їн і р озгов ін н я в ел и к од н ьою к р а ш а н к ою грало в м істе р ія х на ч е ст ь бога -С р н ц я т а к у са м у р о лю , я к п р и частя в х р и ст и я н сь к ій р елігії, а пи санка в т и х м іс т е р і­ я х могла сл у ж и т и си м вол ом в о ск р е сш о г о б о га -С о н ц я і, пок ри та й ого знакам и, мала в о ч а х то го ч а сн и х лю дей д о б р о д ій н у й навіть, м ож е, ч уд о д ій н у силу, о со б л и в о тоді, кол и й са м о сон ц е в ж е о с я г ­ н у л о с в о ю повн у силу. П и сан ку не м ож н а б у л о вари ти том у, щ о в ній м істи л а ся ця ж и ­ в от в ор н а сила, в я к у вірил и л ю ди, це п оген ц ія л ьн е ж и ття , яке п и сан к а як така си м вол ізувал а. Ц ій ж и в о т в о р н ій си л і пи сан ки в ід п овід ал и зовн і н ам ал ьован і сим вол и, чим щ е раз п ід к р е сл ю в а ­ н о вн утр іш н є значенн я її. П р и н ести пи са н ку в ж е р т в у (зварити 18

а б о з’їст и ) б у л о н ед оп у сти м и м , бо це о зн а ч а л о б п р и н ести в ж е р т ­ в у са м у ж и в о т в о р н у с и л у пр и р од и . Я к бачим о, щ о н е без зн а ч ен ­ ня е т е ж у ся п и са н к о в а ор н ам ен тац ія , яка в нас, на У к р а їн і, ви ­ т в ор и л а св ій ок р ем и й сти л ь, щ о ч іт к о в ід р із н я є т ь ся в ід о р н а м ен ­ т ов а н и х сти л ів на ін ш и х п р е д м е т а х п о б у ту . В он а д о в о л і багата щ о ­ д о р із н о р о д н о сти в к о м б ін а ц ія х п о о д и н о к и х ел ем ен тів ц ь о го ж сти л ю , щ о в за га л ьн ом у м о ж н а зв е ст и д о т р ь о х го л о в н и х ти п ів : св а сти к и (га ч к о в о го х р е ст а ), т р и к в е л к а (трин ога) й р о з е т и (р о ж і а б о зір к и ). Т р еба знати, щ о в с і ці зн а к и в р із н и х д о б а х іс т о р ії к у л ь т у р и н ар од ів с в іт у сл у ж и л и а тр и бу та м и б о гів со н ц я і я к та к і п р и й н я л и ся й у нас, н а У к р а їн і. Ц е н ем а л ою м ір о ю д о п о м а га є нам р озга д а ти в л а сти в у ц іл ь п и са н к и , я к а бе з п о в ’язанн я з «сон я ш н и м к у л ь т о м » бул а б дл я н ас з о в сім н езр озу м іл а й не мала б ж а д н о го зм исл у. П р и гл я д а ю ч и сь д о о р н а м ен та ц ії на п о в е р х н і п и са н ок , м аєм о в р а ж е н н я ч о го сь ніби ж и в о го , ч о го сь , щ о н іби в о р у ш и т ь с я . Е ф е к т цей н е м ож н а р озгл я д а т и я к в и т в ір б е з з м іс т о з о ї ф а н т а з ії я к о г о с ь м и стц я -м а л я р а , й о г о зр од и л а ідея, за х о в а н а в си м в о л іц і я й ц я -п и сан к и я к си м вол а «си ття. І х о ч сь о го д н іш н я м ал яр ка, р о з м а л ь о в у ­ ю ч и п и са н к у н а в іт ь і не за м и сл ю єт ь ся над зн а ч ен н ям ц ь о го о р н а ­ м ен ту, а н а в од и ть й ого з о в сім п ід св ід ом о, я к го т о в и й з у сім а й ого завданн ям и , д ося гн ен н я м и й е ф е к т а м и взір, я к тр а д и ц ію , давн о ви р обл ен у , то не з а в ж д и й не дл я в с іх п о к о л ін ь у к р а їн с ь к о г о н а­ р о д у ор н ам ен т цей б у в бе зд у ш н и м р и су н к о м ; у си в ій да вн и н і іс т о ­ р ії у к р а їн сь к о г о н а р од у, з о к р е м а в іс т о р ії й о г о к у л ь т у р и , б у в він т а к сам о, як і в сі ін ш і зви ч а ї, п ов н и й зм істу , з т о ч н о о з н а ч е н о ю цілл ю . І т о м у у к р а їн сь к а п и са н к а не є ч и м о сь б еззм істов н и м , ч и м ось, щ о п оза п ев н ою ф а р б о ю н а м а л ьов а н ого на ній о р н а м ен ту не с т а ­ н о в и т ь н іч ого ін ш ого, я к д и т я ч у за ба в к у . У к р а їн с ь к а п и са н к а х о ­ ва є в с о б і ст а р і вір у в а н н я н а ш и х п р е д к ів -п о га н і є одітою з най ­ к р а щ и х м а те р ія л ь н и х ц ін н о сте й н а ш и х в е л и к о д н іх н а р с д н іх з в и ­ ч а їв ; вон а си м вол ізу є ід ею п ер ем оги ж и т т я над см ер тю , св іт л а над т ем р я в ою , д обр а над злом.

— ооОоо— В ід ім ени р ед а к ц ії «А в а н ґа р д » і о с о б и с т о цим ш л я х ом в и сл о в л ю ю щ и р у п о д я к у в сім тим у ст а н о в а м і о р га н і­ заціям , д р у з я м -су м ів ц я м , знайом им т а ч и та ч а м ж у р ­ н ал у «А в а н ґа р д » за п р и сл а н і п озд о р о в л е н н я з нагоди С в ітл ого ІІр азн и к а Х р и с т о в о г о В о ск р ісен н я . З нагоди 10-ти р іч ч я в ід н ов л ен н я С п іл ки У к р а їн ­ с ь к о ї М ол од і на ч у ж и н і б а ж а ю сл авн и м су м ів ц я м з а ­ кр іп и ти п р ой д ен и й т в о р ч и й ш л я х в и х о в н о ї і п о л іти ч н о ї прац і на ч у ж и н і і д а л ь ш и х п ер ем ог в п ід го т о в ц і н а ш и х к а д р ів дл я в и зв ол ен н я п он ев ол ен ого, ал е н е ск о р е н о го у к р а їн сь к о г о н а р од у. Олекса 2*

Кали ник 19

П роблем и м о л о д і: П р оф . П етр о Ч у й к о

До проблеми виховання Юного СУМ-у Щ об п о б у д у в а ти плян н а в ч а л ь н о -в и х о в н о ї р о б о т и , к о ж н и й в и х о в н и к п ови н ен зн ати : а) з ки м й о м у д о в о д и т ь ся п р а ц ю в а ти , б) щ о він м а с подати, в) я к ц е в ін м о ж е зроби ти . С п р о б у ю в к о р о т к ій ст а т т і дати в ід п о в ід ь н а п е р ш е питання. Щ о б п ізн ати ди ти ну, з я к о ю в и х о е н и к м ає п р а ц ю в а ти , він п о в и ­ нен ви в ч и ти п си х о л о гіч н і в л а ст и в о с т і д и тя ч о го в ік у , у м о в и ж и т ­ тя ди ти н и ту т, на ем іграції, а о с о б л и в о т і ф а к т и , щ о с п р и я ю т ь її д е ­ н ац іон ал ізац ії. К ол и він в с е ц е п ізн ає, т о д і й о м у л егш е бу д е знай­ ти за соби дл я того, щ о б в и х о в а н н я ди ти ни в ід п о в ід а л о тим з а са ­ дам, я к і п ок л ад ен о в о с н о в у о р га н іза ц ії Ю н о го С У М -у . П р о з о в н іш н і озн а к и д и т я ч о го в ік у д о си т ь ґр у н т о в н о п од а н о в с т а т ­ ті «Т е о р ія і п р а к ти к а » («А в а н ґа р д » ч. 5-6 за 1955 p.). ї х в а р т о п р о с т у ­ дію в а т и к о ж н о м у в и х о в н и к о в і Ю н о го С У М -у і на п ід ст а в і ц ь о го у м о в н о р озп од іл и ти д ітей на в ід п о в ід н і гр уп и за п си х о л о гіч н и м и ознакам и. На м ою д у м ку, вік, щ о й ого зазн ачив а в тор , дл я дітей, щ о ж и в у т ь в СІН А т р е б а зн и зи ти на 2-3 р ок и , б о на ам ер и к ан ­ сь к о м у кон ти н ен ті діти р о з в и в а ю т ь ся ск о р ш е , н іж в Е вроп і. З га д у ю ч и пр о п си х о л о гіч н і в л а сти в о сті, щ о їх к о ж н и й п едагог чи в и х о в н и к пок л а д а є в о сн о в у с в о є ї праці, п о т р іб н о ск а за ти , щ о п си х о л о гія як н а у к а за оста н н і д е ся т и р іч ч я зр о б и л а в ел и к и й п о ­ ст у п вп ер ед , і сього д н і п огл я д и н а ди ти н у зов сім ін ш і, н іж ц е б у л о я к и х о с ь ЗО р о к ів том у . Н а й ц ік а віш и м є те, щ о с у ч а с н а п си х о л о гія в ж е не р озгл я д а є ди ти ну, я к ч и с т у д о ш к у , по я к ій м о ж н а пи сати щ о завгодн о, як ц е вчил и т а к і ви д а тн і педагоги, я к П еста л ьоц ц і й інш і. За цим п оглядом , за вда н н ям п ед а гогік и є п р и щ еп л ен н я д ітя м к о р и сн и х н авиків, які, на ї х д у м к у , м а ю ть з о в н і прий ти до дитини. С ь о го д н і в ж е дов ед ен о, щ о к о ж н а д и ти н а в ід н а р о д ж ен н я с н о ­ сієм р із н и х н авиків, я к і сп а д к о в о п е р е х о д я т ь ч е р е з п ок ол ін н я , і ц і н ави к и с х а р а к тер н і дл я к о ж н о ї лю дини, к о ж н о ї нації. В они в и я в л я ю т ь ся з д и тя ч о м у в іц і п р и б л и зн о на т р е т ь о м у р о ц і ж и ття , і за вдан н я педагога — зн ати їх і п ід тр и м у в а ти р о з в и т о к к о р и сн и х т а га л ьм у вати р о з в и т о к ш к ід л и в и х нави.сів дл я ди ти н и ч и с у с ­ п іл ь ства . А л е ці навики, або ін сти н к ти , я к їх назвав а м е р и к а н сь ­ ки й п р о ф е с о р К іл ь п а т р и к є сл іпі, і р ол я пед а гога п ол я га є в тім, щ о б к он тр ол ю в а ти й сп р я м о в у в а т и р о зв и т о к їх у в ід п о в ід н ом у н а­ пр я м ку. Д ля к р а щ о го зр о зу м ін н я под ам приклад. К о ж н а ди ти на м ас в р од ж ен и й навик са м о збе р е ж е н н я . В ін в и я в л я є т ь ся у р ізн и х ф о р м а х , як и й п о к р и в а єт ь ся з н а ш ою н а ц іон а л ьн ою о к р е м іш н істю . К ол и дитина р о ст е з н ор м а л ьн и х ум ова х, цей н а зи к (а бо б а га то їх ) д оп ом а га є їй с к о р іш е п р и ст о су в а т и сь до о точ ен н я , він га р м о­ н ій н о д іє з ним. А л е в ч у ж ій к р а їн і цей н ави к п е р е ш к о д ж а є с п о ­ ч а тк у ди ти н і с к о р о в в ій ти в н о в е й ч у ж е се р е д о в и щ е , і ди ти на, щ о б у су н у т и цю п ер еш к од у , п очи н а є гал ьм увати й о го р о зв и то к , 20

п ер ек л ю ч а ю ч и й ого на в и в чен н я ч у ж и х ф о р м ж и т т я . Я к в и сн о ­ вок, ди ти на п очи н ає ун и к а ти с в о г о у к р а їн сь к ого , в о л іє гов ор и ти ч у ж о ю м о в о ю і п ов о л і д ен а ц іон а л ізується . Ц ей в н у тр іш н ій р о з ­ кл ад у д и тя ч ій п си х іц і ін ст и н к т о в н о в ід га д у ю ть б а т ь к и і, йдучи ч а ст о за ним, п ід тр и м у ю ть ден а ц іон а л іза ц ію дитини, х о ч і с в і­ дом і т о го, щ о в м а й б у тн ьом у вон и в тр а тя ть її дл я с е б е й нації. Т іл ь к и в ок р ем и х св ід о м и х р од и н а х ба тьк и д оп ом а га ю ть ди ти н і збер егти с в о ї р оди н н і н а ви к и п ор у ч з н абуттям ч у ж о г о і ц и м р я ­ т у ю т ь д у ш у у к р а їн с ь к о ї дитини. Щ е оди н приклад. Д итина від н а р од ж ен н я мас р елігійний навик. В ін в и я в л я єть ся в тім, щ о д и ­ ти н а ста в и ть д о си ть сер й озн і п и тан ня щ о д о п р и р о д н іх яви щ , в н ахи л і її д о п ев н ої та єм н и ч ости , в ід ч у т т я існ у в а н н я я к о їс ь в и щ о ї сили. О т ж е, завданн я в и х о в а т е л я — сп р я м ув а ти цей н а в и к на пл екан н я с в о є ї н а ц іон а л ьн ої р елігії, ін акш е д и ти н а п ід е д о ін ш ої, ч у ж о ї, ал е піде, б о цей н а в и к в он а о д е р ж а л а в сп а д щ и н у в ід п о­ п ер ед н іх п ок ол ін ь. Т е са м е м о ж н а ск а за ти й п р о ін ш і навики, я к п ош а н а д о ста р ­ ш и х, л ю б о в д о св о го р ід н ого, — в с е ц е дитина в тій ч и ін ш ій ф о р ­ м і м ає з р од у . В она, сп р и й м а ю ч и їх у сп а д щ и н у від п о п е р е д н іх п о­ кол ін ь, в н ор м а л ьн и х у м о в а х р о з в и в а є їх , за к р іп л ю є, щ о б у м ай­ б у тн ь о м у п ер ед ати н а сту п н о м у п ок ол ін н ю . В ін ш и х у м о в а х р о з ­ в и ток їх за га л ь м ов у єт ь ся й п е р е к л ю ч а єт ь ся н а ін ш і ф ор м и . Д и­ тина н есв ід ом о п очи н а є п р а ц ю в а ти д л я ін ш о го н а р од у, п ов ол і в тр а ч а є з в ’я зк и з с в о їм минулим, я к е згодом ста є д л я н еї ч у ж и м і н а віть вор о ж и м , б о в ід р ізн я є її в ід її оточ ен н я. Т р еб а сказати , щ о а м ер и к а н ськ і ш к ол и в ж е д а в н о п рий н ял и ці засади у св о їй н а в ч а л ь н о -в и х о в н ій р о б о т і. Ц им п о я сн ю єт ь ся те, щ о у ч н і їх ш кіл з п ер ш о ї к л я си н авчан н я д у ж е ба га т о ч а с у п р и ­ д іл я ю ть сам остій н ій праці, ба га т о пи ш уть, м а л ю ю ть. В и х ов н и к и м а й ж е н е в т р у ч а ю т ь ся д о їх п р а ц і і н еп ом ітн о в и в ч а ю т ь ди ти ну, к о н т р о л ю ю т ь її зд ібн ості, сп р я м о в у ю т ь д а л ь ш у п р а ц ю д ітей на ви вч ен н я того, щ о в ід п о в ід а є їх нахилам . К р а їн а п о т р е б у є ф а х ів ­ ців, — і ш к о л и п р а ц ю ю т ь в ц ь о м у напрям ку. Н а за к ін ч ен н я ц ієї ст а т т і х о ч у в и сл ов и ти с в о ї д у м к и щ о д о з б е ­ р еж ен н я у к р а їн сь к о ї ди ти н и на ч у ж и н і, щ о є о сн ов н и м за в д а н ­ ням ор га н іза ц ії Ю н о го С У М -у . С п р ава ця в а ж л и в а , ал е ні в я к о ­ м у р азі не е безнадійна. С ь огод н і в ж е м ож н а к о н ст а ту в а т и ф а к т , щ о в ж е сам е п ер ебу в а н н я ди ти н и в л а в а х Ю н о го С У М -у д а є в е ­ л и к у в ід п ор н у си л у п р оти ден а ц іон а л іза ц ії. Д іти, о х о п л е н і Ю н им С У М -ом , р із к о в ід р ізн я ю т ь ся в ід ти х , щ о п е р е б у в а ю т ь п оза о р га ­ н ізацією . В аж л и ви м пам ’ятати, поп ер ш е, щ о Ю н и й С У М є не ел і­ тарна, але м а сов а ор га н іза ц ія , і о б о в ’я з о к к о ж н о г о в и х о в н и к а — дбати п р о те, щ об к о ж н а дитина, н е за л е ж н о в ід в ік у й здібн остей , бул а ох оп л ен а в ор га н іза ц ії п р а ц ею і п отр а к тов а н а н а р ів н і з ін ­ ш им и дітьм и . Ц е в ж е з а л е ж и т ь в ід ум ін н я в и х о в н и к а р о з п о д іл и ­ ти п р а ц ю так, щ об в он а бу л а п оси л ьн а дл я к о ж н о го . П од руге, ор ган ізац ія в и х о в н о ї прац і в Ю н ом у С У М -і н е п о в и н ­ на бу ти п обу д ова н а в и к л ю ч н о на р о зв а га х . П о ст у п о в о д іт и й б а т ь ­ ки п ов и н н і т у т д іста в а ти п о в ч а л ь н і елем енти з д іл я н к и ви вчен н я н аш ого м и н ул ого, ст у д ію в а н н я у к р а їн сь к о ї м ови, ч и та н н я т в о р ів наш и х п и сьм ен н иків, ви в ч ен н я ок р е м и х істо р и ч н и х подій. Ця 21

п р ац я п ови н н а бу ти п о б у д о в а н а в ід п о в ід н о до в ік у д ітей та їх р о з в и т к у . В он а п о д а єт ь ся д ітя м б а га т о р азів, але з ґр у н т о в н іш и м в и в ч ен н я м дл я за к р іп л ен н я в д ітей знанн я з у к р а їн о з н а в ст в а . Т ак и м чи н ом Ю н и й С У М п о с т у п о в о зд о бу в а ти м е с о б і п р и х и л ь ­ н и к ів сер ед дітей, б а т ь к ів т а у к р а їн с ь к о ї с п іл ь н о т и на ч у ж и н і. С п рава в и х ов а н н я у к р а їн с ь к о ї ди ти н и с н а ш о ю в н у т р іш н ь о ю п р о бл ем ою , н іх т о нам в ц ь о м у н е д о п о м о ж е . Т о м у д о ц іл ь н іш и м б у д е д л я нас, к ол и ми, за м ість з о в н іш н іх п р о я в ів н а ш о ї л ю д и н и , з у м і­ єм о в и х о в а т и н а ш и х д іт е й у т о м у д у сі, щ о й о г о н а к р е сл ю є нам н аш а іс т о р ія й н а ш і ст р ем л ін н я д о в ід б у д о в и в л а с н о ї д е р ж а в и . Н ад цим сл ід п од у м а ти в сім тим, х т о ц ік а в и т ь ся в и х о в а н н я м н а ­ ш о ї д ітв ор и . П р о те, щ о сам е в ч и ти і як це з а с т о с у в а т и на п р а к ­ тиці, м ова бу д е в ін ш ій ста тті.

-—ооОоо— М о л о д ь п ід советами: І. М а р ч еи к о

Ч ер го в а мобілізація молоді П ісл я см ер ти С таліна в в ій ш л о в тр ади ц ію , щ о на в с іх н а р а да х п о м ібіл іза ц ії м ол од і на «с т р о й к і к о м у н із м е » го л о в н и м п р ом овц ем є Х р у щ о в . Ц е п о в ’я за н о з й о г о ш е ф с т в о м в п а р т ії (п ер ш и й с е к р е ­ т а р Ц К К П С С ), а т а к о ж з тим, щ о ін іц ія т о р о м н о в о г о н а п р ям к у, н о в и х ш л я х ів р о з б у д о в и м о с к о в с ь к о ї ім п ер ії на т е п е р іш н ь о м у е т а ­ п і її р о з в и т к у є са м е він, Х р у щ о в , і й о го к л ік а в н а й в и щ о м у к е р ів ­ н и ц тві п а р тії — П р е зи д ії Ц К К П С С . І о сь на од н ій з п е р ш и х нарад (В се со ю зн а н ар ада м о л о д и х б у д ів ­ н и ків, я к а в ід б у л а сь 11 к в іт н я 1956 р. в М о с к в і) п о м о б іл іза ц ії м о ­ л од і на за п л я н ов а н е б у д ів н и ц т в о X X з ’їзд ом К П С С п о ш и р о к и х п р о с т о р а х м о с к о в с ь к о ї м е т р о п о л ії з ц ен тром у С и бір і з н о в у в и с т у ­ пи в Х р у щ о в з п р о м о в о ю -з а к л и к о м д о м ол оді. Р о з п л я н о в у ю ч и в с і м ір о п р и єм ст в а на д а л е к у м ету, М о с к в а в п ’я ­ т ій п ’я ти р іч ц і за п р ов а д и л а за га л ь н е сер ед н є н а в ч а н н я в М оск в і, Л ен інграді, в ст о л и ч н и х р е сп у б л ік а н сь к и х , о б л а с н и х та в е л и к о го зн а чен н я п р ом и сл о в и х м іста х . Б а га то м ол од і з а к ін ч и л о д е ся т и л іт к и і ж д е м о ж л и в о ст и в с т у п и т и д о в и с о к и х ш кіл. Ц і м о ж л и в о с т і, о с о б ­ л и в о п о н а ц іон а л ьн и х р е сп у б л ік а х , к у д и д о в и с о к и х ш к іл на с т у д ії п р и си л а єт ь ся в ел и к і м аси м о с к о в с ь к о ї м ол оді, є обм е ж е н і. Т о м у в в ед ен н я о б о в ’я з к о в о г о се р е д н ь о го н авчан н я п о ц іл о м у С о в є т с ь к о м у С о ю з у мас д в а к ін ц і: з о д н о го б о к у , о св іч е н і к а д р и д оп о м а га ю т ь р о з б у д о в у в а т и м о с к о в с ь к у ім п ер ію , з д р у го г о б о к у , се р е д н ь о ш к іл ь на м ол од ь не та к л егк о д а є с е б е в и к о р и с т о в у в а т и д л я ім п е р ія л ь н и х ціл ей та р о б и т ь цим нам аганням сп р оти в. Х р у щ о в в св о єм у в и ст у п і п о я с н ю є цей сп р о т и в існ у в а н н я м « п е ­ р е ж и т к ів ст а р и х п огл я д ів , я к і за л и ш и л и сь у н а с в ід к а п іт а л іст и ч ­ н о го с у сп іл ь ст в а » т а тим , щ о «б у в а л ь щ и н а й м іщ а н ст в о » о х о п и л и м ол одь. А л е є щ е одн а в ел и к а п е р е ш к о д а п с и х о л о гіч н о го х а р а к т е р у в 22

н абор і з п он ев ол ен и х н а р од ів н о в о г о я си р у дл я р о з б у д о в и С и бір у, к у д и п е р е н о си ть ся ек о н о м іч н и й п отен ц ія л м о с к о в с ь к о ї м е т р о п о л ії з ст р а т е гіч н и х м оти вів . Ц е — ст р а х , як и й п е р е д а сть ся з п о к о л ін н я в п ок ол ін н я в п он ев ол е н и х н а р од ів, п р о С и бір я к ц в и н та р и щ е к р а ­ щ и х б о р ц ів за їх вол ю . М о ск а л і ц ь о го к о м п л е к су с т р а х у п ер ед С и бір ом не п о сід а ю т ь , бо «С ібір в сд ь т о ж е р у с к а я зем л я». За с о в є т с ь к о ї д оби м о с к о в с ь к о ї ім п е р ії на п р о т я з і д е к іл ь к о х д е ­ ся ти л іт ь си б ір сь к і п р о ст о р и в к р и ті к он ц ен тр а ц ій н и м и та бор а м и , в я к и х м у ч а т ь ся й ги н у ть м іл ь й он и л ю д ей з п о н е в о л е н и х народів, р о з р о б л я ю ч и ба га т ст в а с и б ір с ь к о ї зем л і та тим п ід го т о в л я ю ч и м а т е р ія л ь н у ба зу для р о з б у д о в и т я ж к о ї ін д у с т р ії М о ск в и . З га д у ю ч и п р о це н ега ти вн е я в и щ е (стр а х ) д л я м о б іл іза ц ії м ол оді в С ибір, Х р у щ о в о б м е ж и в с я т іл ь к и ц а р сь к и м п ер іод ом , к о л и «С и ­ бір б у в м ісц ем засл а н н я й к а т о р ги », а з о в сім не зга д а в п р о т е п е ­ ріш н ій со в є т с ь к и й п еріод. Р о з в ін ч у ю ч и «к у л ь т С та л ін а », в с і й о г о са т р а п сь к і діл а, Х р у щ о в не з а їк н у в ся ці одн им сл о в о м п р о «д іл а » С тал ін а в С и бір і над к р а ­ щ и м и син ам и п он ев о л е н и х н а р од ів . Х р у щ о в і ц іл е «к о л е к т и в н е к е ­ р ів н и ц т в о », я к і в сі п о с в іт і р о з с ія н і м оск ал і, за ц е н е к и н у т ь а н а тем и на С таліна, я к і не к и н у л и в с і н а сту п н і п о к о л ін н я м о с к о в с ь ­ к о го н а р о д у анатем и на П етр а І. за те, щ о на к о з а ц ь к и х к іс т к а х п о б у д у в а в с в о ю стол и ц ю — П етер бур г. Т еп ер іш н і, а тим п а ч е н а ст у п н і м о с к о в с ь к і п ок ол ін н я , б у д у т ь д у ж е в д я ч н і С тал ін ов і та й о г о «со р а т н и к а м », я к і т е п е р с е б е н а зи ­ в а ю т ь «к ол ек ти в н и м к е р ів н и ц тв о м », за е к о н о м іч н у р о з б у д о в у С и ­ б ір у на к іс т к а х «н ац м ен ів». В ід ч у в а ю ч и , щ о не р о з в іє с т р а х у в м ол оді п ер ед к а т о р г о ю -ц в и н тар и щ ем С и бір у , Х р у щ о в , б у д у ч и вп ер ти м і в и н а х ід л и в и м , в ід р а зу ж п е р е х о д и т ь д о в и к л а д у д л я т и х , щ о п о їд у т ь у С и бір , п р о р о ж е ­ ві, н е б у в а л і м о ж л и в о ст і. Ш е ф п а р тії н а вод и ть і га р н і в и с л о в и Р а д іщ єв а , Г о р ь к о го , щ о б п ід ­ м у р у в а т и с в о є т в е р д ж е н н я п р о м а й б у тн ість С и б ір у я к к а з к о в у к р а їн у з к а зк ов и м ж и т т я м (тіл ьк и з усім а а тр и бу та м и м о с к о в с ь ­ к о го ім п ер ія л ь н ого пан уван н я). Х р у щ о в п е р е х о д и т ь д о к о н к р е т н о го : м о ск о в сь к и м к ер ів н и к а м п о ­ т р ібн о м іл ьй н и м ол од и х , о с в іч е н и х р о бітн и к ів . Т о м у в ін з в е р т а єт ь ся д о к о м со м о л у : «Т а н ев я іе ж к о м со м о л ь ц і із с в о їх р я д ів не з м о ж у т ь в и д іл и ти 300-500 т и ся ч ч о л о в ік ? Д ум аю , щ о в п о в н і з м о ж у т ь !» Ці 300-500 т и ся ч к о м со м о л ь ц ів тр еба ви діли ти, щ о б п отім м огти з м об ізізу в а ти м іл ьй он и п о н е в о л е н о ї н е к о м с о м о л ь с ь к о ї м ол од і та щ об ці к о м со м о л ь ц і б у л и п р ов ід н и к а м и й на гл я да ч а м и над н е к о м с о м о л ь сь к о ю м ол одд ю . Н есп од ів а н е п р и зн ан н я зр о б и в те п е р іш н ій «в єр ш іт є л ь с у д єб » С С С Р п р о п л ян и М о с к в и у в ід н ош ен н і д о п о н е в о л е н и х к р а їн і їх н а р од ів: «Л ен ін гр ад, Х а р к ів , К и їв , С в е р д л о в сь к та ін ш і м іста , т а ­ кі, н ап р и кл ад, я к О деса, д е т е ж не б у д у в а т и м у ть н о в и х за в од ів , м о ж у т ь д у ж е ба га то ви д іл и ти м ол од і дл я бу д ів н и ц тв ш о с т о ї п ’я т и ­ р іч к и ». К о р о т к о й я сн о. К о л и за в о д ів в К и єв і, Х а р к о в і, О д е сі й ін ш и х м іста х У к р а їн и не бу д у в а т и м у ть , а ст а р і п ід п р и єм ств а в п ер ш и й 23

л іп ш и й м ом ен т з т іє ї ч и ін ш о ї пр и чи н и , п од іб н о я к в ч а си д р у г о ї с в іт о в о ї вій ни, б у д у т ь п е р е н е се н і за У р а л , т о нема п отр еби , з м о с ­ к о в с ь к о ї р а ц ії, п ер е бу в а ти у к р а їн с ь к ій м ол оді на вл а сн ій землі. ї ї м ісц е — в м обіл іза ц ій н ом у п о р я д к у на «ст р о й к а х » С и б ір у , на п ів ­ н о ч і М оск ов щ и н и — К ол и м і, в А р х а н ге л ь с ь к ій обл а сті, в К а р е л о Ф ін сь к ій р есп у бл іц і, д е а в т о х т о н н е н асел ен н я ви н и щ ен о і теп ер го сп о д а р ю є «ста р ш и й б р а т». З гід н о п ов ід ом л ен ь з а х ід н ь о е в р о п е й с ь к о ї п р еси , в ці п ів н іч н і о б л а ст і М о ск о в щ и н и в ж е п о ч а в ся в и в із у к р а їн с ь к о ї м ол од і (180 т и ся ч ч о л о в ік ). Х р у щ о в од н о ч а сн о за п ов ів, щ о б у д е п р ов ед ен а «в е л и к а в и х о в н а р о б о т а й су сп іл ь н и й в п л и в » н а м ол од ь , як а у н и к а ти м е д о б р о в іл ь ­ н ого або п р и м у со в о го в и їзд у з р ід н и х зем ел ь на м о с к о в с ь к і « с т р о й кі к ом ун ізм а » «дл я в єл іч ія н а ш ей р од ін и ». Я к і «в и х о в н і» за со б и т а «су сп іл ь н и й в п л и в » з а с т о с у ю т ь м о ск а л і у від н ош ен н і до у к р а їн с ь к о ї м ол оді, ми, у к р а їн ц і, д у ж е д о б р е зн а ­ єм о з с в о г о 3 00-л ітн ь ого д о св ід у . Ц е ч е р го в е п осл а бл ен н я б іо л о гіч н о го п отен ц ія л у н а ш о г о у к р а їн ­ с ь к о г о н а р о д у на н а ш и х зе м л я х м у си т ь зу ст р іт и с е р е д у к р а їн с ь к о ї п ол іт и ч н ої ем ігр ац ії я к н а й р іш у ч іш е з а су д ж е н н я та п р о т и д ію на зо в н іш н ь о м у ф о р у м і. З д ер ти з М о ск в и її п е р ф ід н у м а с к у й р о з к р и ­ ти в сі її злочи н и , вчи н ен і над н аш и м н а р о д о м !

С успільно

—

політична д у м н а :

П р о ф . Г. В ащ ен к о

Кінець комунізму чи всесвітня катастрофа культури й цивілізації ? (П р о д о в ж е н н я з п о п е р е д н ь о го чи сл а) З гадан і на п о ч а т к у н а ш о ї с т а т т і вчен і, к р ім т о р т у р і р а б ст в а , чекал и в ід п ерем оги к о м у н ізм у в е л и к о г о зн и ж ен н я м а тер ія л ь н ого р ів н я н асел ен н я, зм ен ш ен н я в р о ж а й н о ст и зем лі, зн и ж е н н я п р о д у к т и в н о ст и прац і і т. ін. І ц е п р о р о к у в а н н я зд ій сн и л о сь н а в іть у біл ьш ій м ірі, н іж п р о ц е пи сали вчен і. В ж е в п ер ш і р о к и б о л ь ш е в и ц ь к о ї р е в о л ю ц ії за в д я к и в ел и к ій р о з р у с і, щ о її п р и н есл и б о л ь ш ев и к и з со б о ю , за в д я к и ди к и м гр а бу н к а м і в би в ств а м , ж е р тв а м и я к и м и ста л и в п е р ш у ч е р гу п р а ц ь о в и т і сел яни, — д о о с т а н н ь о ї м ір и за н еп ал о с іл ь с ь к е го сп о д а р ст в о . О со б л и в о цей зан еп ад в ід ч у в а в ся на У к р а їн і, щ о д о ц ь о го ч а с у бу л а не тіл ьк и «ж и т н и ц е ю » Р о сії, а п оста ч а л а п ш ен и ц ю ц іл ій Е вр оп і. Щ о б зр озу м іти , я к и й вел и к и й зан еп ад за зн а л о с іл ь с ь к е го сп о д а р с т в о на У к р а їн і в п е р ш і р о к и б о л ь ш е в и ц ь к о ї р ев о л ю ц ії, д о с и т ь п о р ів н я т и ц ін и на п р о д у к ти , щ о існ ув ал и в ній д о 1917 p., з цінами, щ о існ у в а л и в 1920-1921 p.p. Д о р е в о л ю ц ії п у д п ш ен и ц і (16 кг) к о ш т у в а в н а У к р а їн і 70-80 коп., а в 1920-21 р. на б а за р а х П ол та в щ и н и ж и т н я х л іб и н а в а го ю д о к іл о ­ грам а к о ш т у в а л а 5 м іл ьй он ів. У н а сл ід о к ц ь о го б іл ь ш іс т ь н а сел ен ­ ня на У к р а їн і гол одувал а. О с о б л и в о в ел и к и й гол од б у в у п ів д ен ­ 24

ній, ст еп ов ій части н і У к р а їн и , на К а тер и н осл а в щ и н і, Х е р со н щ и н і, Т аврії, д е в 1920-21 pp. ви м ер л о з го л о д у 2 м іл ь й он и населенн я. Н а п ід ста в і д ок у м ен та л ьн и х м атер ія л ів, м ож н а дум ати , щ о б о л ь ш еви к и навм и сн е п ідтр и м у в а л и гол од , щ о б в и н и щ и ти ч а сти н у у к р а їн сь к о г о населення. П р о це, м іж інш им, св ід ч и т ь те, щ о б о л ь ш еви к и , з о д н ого бок у , п о гр а б у в а л и в сі запаси х л іб а в степ ов ій У кр аїн і, а з др угого, з д о п о м о го ю «за гр а д ітел ь н и х о т р я д о в » не п у ­ ск ал и н асел ен н я за м е ж і с т е п о в о ї У кр аїн и . Б ол ь ш е в и к и иа в сі лади к р и ч а т ь п р о в ел и кі д ося гн ен н я к о л г о с п ­ н ого госп од а р ств а , п р о т е х н іза ц ію й о г о і т. ін. А н а сп р а вд і к о л ­ госп и сп р и ч и н и л и ся д о зн и ж ен н я в р о ж а їв . П р о іде св ід ч и т ь не т іл ь к и гол од 1932-33 р о к ів , п р и ч и н ою я к о г о б у л о навм исне б а ж а н ­ ня бо л ь ш е в и к ів ви м ор и ти ч а сти н у у к р а їн сь к о го населенн я, а т а ­ к о ж гол од на У к р а їн і в 1946 р. Щ о п р и ч и н ою о ст а н н ь о го бул а не тіл ьк и п о су х а , а й к о л е к т и в н а си стем а госп од а р ств а , п р о ц е с в ід ­ ч и ть т о й ф а к т, щ о д о б о л ь ш е в и ц ь к о ї р е в о л ю ц ії У к р а їн а н а в іть у з а су ш л и в і р оки , яким, напр., б у в 1892 p., н е знала гол оду. П р и чи н за н еп ад у м а тер ія л ь н ого ст а н у насел ен н я СС С Р дек іл ька. Ц е п ер ш за в се р а б сь к и й х а р а к т е р праці. Н і р обітн и к и на ф а б р и ­ к ах і за в од а х , ні к о л го сп н и к и н е за ц іка вл ен і в н а сл ід к а х с в о є ї праці. С к іл ьк и б вон и н е в и р оби л и , — в с е ц е п ід е на к о р и с т ь д е р ­ ж а в и , с е б т о на к о р и ст ь к о м у н іст и ч н о ї партії, щ о є го сп о д а р е м не т іл ьк и м айн а й прац і в С С СР, а й са м ого ж и т т я населення. Д руга пр и чи н а — ц е н а д зв и ч а й н о числ ен н и й бю р о к р а ти ч н и й апарат, щ о к е р у є п р а ц ею насел ен н я в СССР. Т ам, д е д о б о л ь ш е ­ в и ц ь к ої р ев ол ю ц ії, а о с о б л и в о в д е р ж а в а х в іл ь н о го с в іт у , п р а ц ю ­ вал и й п р а ц ю ю ть я к к е р ів н и к и 2-3 о соби , в С С С Р п р а ц ю ю ть д е с я т ­ ки . В сі вон и о п л а ч у ю т ь ся за норм ам и зн а ч н о вищ им и, н іж норм и опл ати зв и ч а й н и х р о б іт н и к ів а б о к о л госп н и к ів . Б ол ь ш ев и зм п р и зв о д и ть н е т іл ь к и д о р у й н а ц ії е к он ом іч н ого ж и т тя н асел ен н я і в е л и к о го з у б о ж ін н я його, а т а к о ж і д о зан еп ад у д у х о в о ї к у л ьту р и . О д н ою з н а й в а ж л и в іш и х у м ов р о з в и т к у о ст а н ­ н ь ої є с в о б о д а тв ор ч ост и . Б е з ц ь о го н е м о ж е р о зв и в а т и ся ні наука, ні м и стец тв о. Т им ч а сом в С С С Р і в науці, і в м и стец тв і, я к і в у сь о м у ж и тті, п ан ує догм а ти зм і те р о р . Н а у к о в ц і й м и стц і в С С С Р м уся ть ду м а ти й тв ор и т и так, я к н а к а зу є к о м у н іст и ч н а п артія. В ся к е у х и л ен н я від ц и х н а к а зів в е д е за с о б о ю к а р у в к л ю ч н о д о ар еш ту, заслан н я й н а в іть р о зст р іл у . С п рава у с к л а д н я єт ь ся щ е тим, щ о н а ста н ови к о м у н іст и ч н о ї п а р тії в СС СР в и зн а ч а ю т ь ся не т іл ьк и засадам и м а р к с о -л е н іс ь к о ї догм и, а й зм інам и в н у т р іш н ь о ї і зо в н іш н ь о ї п ол іти к и С С С Р , щ о м а ю ть н а зву «зм ін ген ер а л ьн ої л ін ії п а р тії». Т а к і зміни в ід б у в а ю т ь ся д у ж е ч а сто. Ін од і п р отя гом р о к у в га л узі науки, м и стец тва , о св іт и бу в а є д е к іл ь к а змін. Т ак, напр., д о 25 V III 1931 р. к о м п л е к сн о -п р о е к т н а си стем а навчан ня ви зн ав ал а ся за єд и н о п р а в и л ь н у си стем у , а п ісл я ц ь о го вон а т р а к ­ ту в а л а сь я к злочи н н а б у р ж у а зн а вигадка. П ед ол огія д о 4 липня 1936 р. ви зн а в а л а сь за д у ж е в а ж л и в у н а ук у, за о с н о в у пед агогіки , а післ я ц ь о г о стала ш к ідл и ви м б у р ж у а зн и м п ер ек ручен н ям . Т е о р ія М ара д о 1953 p., д о в и с т у п у С тал ін а п о пи тан н ях м ов озн а в ств а , в и зн а в а л сь за в ел и к е д ося гн ен н я в га л узі н ауки, а п ісл я ц ь о го в о ­ на бул а р із к о засу дж ен а . Т е ж са м е ст а л о с ь і з п огля дам и Л и сен 25

ка в га л у зі біо л о гії і а грон ом ії. Т а к и х п р и к л а д ів м о ж н а н а вести д у ж е багато. П од ібн і яв и щ а мали й м а ю ть м ісц е в га л у зі м и с­ тец тва. В т а к и х у м ов а х м и стц і й н а у к о в ц і п ер еста в а л и б у т и творц ям и , а р оби л и сь ж ал ю гід н и м и в и сл у ж н и к а м и к о м у н іст и ч н о ї п а р тії та її в о ж д ів . Ч и м ож л и в і іст о т н і зм іни в б о л ь ш е в и ц ь к ій си сте м і? Для в ся к ого, х т о зн ає о сн о в и м а р к с и з м у -л е н ін із м у і сл ід к у в а в за р озв и т к ом б о л ь ш е в и зм у з п о ч а т к у ж о в т н е в о ї р е в о л ю ц ії, ясн о, щ о т а к и х змін бу ти н е м о ж е . Б о л ь ш е в и к и м о ж у т ь в ід х и л я т и сь в т ой або ін ш ий б ік в га л у зі е к о н о м ік и й д у х о в о ї к у л ь т у р и , ал е вон и н ік ол и н е з р е ч у т ь ся с в о є ї о с н о в н о ї м ети. А т а к о ю м е т о ю є о п а н у ­ ванн я ц іл ого св іт у , п ер етв ор ен н я й о го на в се с в іт н ю к о м у н іст и ч н у д е р ж а в у , п ід к ор ен у в л а д і к о м у н іст и ч н и х д и к та тор ів . У св о їй б о р о т ь б і за оп а н у в а н н я с в іт у б о л ь ш е в и к и д у ж е ш и р о к о в и к о р и ст о в у ю т ь н ац іон а л ьн і н а ст р о ї п о н е в о л е н и х і к о л о н ія л ь н и х н а р од ів. Самі п р и д у ш у ю ч и н ай м ен ш і п р о я в и н а ц іон а л ьн ої с в ід о м ости п он ев ол ен и х н а р од ів у СС СР, б о л ь ш ев и к и в ін ш и х к р а їн а х в и ст у п а ю т ь я к в и зв ол и т е л і в ід вл ади к а п іт а л іст и ч н и х к о л о н іза ­ тор ів. Н а ж а л ь , п ід сту п н а п ол іти к а б о л ь ш е в и к ів має б езп ер еч н і у сп іх и . В они ш в и д к о п о ш и р ю ю т ь с в о ї в п л и ви в б а га т ь о х к р а їн а х св іт у і в п ер ш у ч е р гу в А з ії та ч а с т к о в о в А ф р и ц і. В ч а сі д р у го ї с в іт о в о ї вій ни вон и о п а н у в а л и в е л и к і п р о ст о р и С х ід н ь о ї Е вропи, п р отя гом п ор ів н я н о к о р о т к о г о ч а с у о п а н у в а л и К и та й з й о го м а й ж е 600 м іл ь й он св и м населенн ям . З а в д я к и н ер озу м н ій п ол іти ц і Н ер у б о л ь ш е в и к и д у ж е л егк о, без м а тер ія л ь н и х в и тр а т д у ж е п о ш и р и ­ ли с в о ї вп л и ви в Індії, щ о м ає б іл ь ш е як 300 м іл ь й о н ів н асел енн я. А теп ер бол ь ш ев и к и н а м а га ю ть ся оп а н у в а ти Б ір м у й ін ш і к р а їн и П івд ен н ої А зії. К о л и бол ь ш ев и ц ь к а п ол іти к а б у д е й дал і р о з в и в а т и ся з таки м ж е у сп іх о м , св іт ста н е п ер ед в е л и к о ю к а т а ст р о ф о ю . М и н е м о ж е м о н а в іт ь у я в и т и с о б і т о го ж а х у , як и й п р и н есл и б л ю д с т в у б о л ь ш е ­ вики, оп а н ув а вш и св іт. Це озн а ч а л о б со т н і м іл ь й он ів л ю д с ь к и х ж е р тв , п о в н у р у й н а ц ію с в іт о в о ї екон ом ік и , гол од , зн и щ ен н я з д о ­ б у т к ів д у х о в о ї к у л ь т у р и й ц и віл іза ц ії. М іл ьй он и л ю д е й п е р е т в о ­ р и л и сь би на п ок ір н и х р а бів , п он е в о л е н и х в л а д о ю ст р а ш н и х , ж о р ­ с т о к и х д и к та тор ів . І в с е ц е м о ж е здій сн и ти сь, к о л и л ю д с т в о бу д е п аси вним , к о л и п ол іт и к и в іл ь н и х к р а їн і дал і б у д у т ь п р а гн у ти до «к о е к з и ст е н ц ії» з зл о ч и н н о ю М о ск в о ю . Я к і ж за х од и м у си ть в ж и в а т и л ю д ст в о , щ о б п оп ер ед и ти в с е ­ св іт н ю к а т а ст р о ф у ? Щ о б в ід п о в іст и на ц е питання, тр е ба в п е р ­ ш у ч е р гу з ’я су в а ти п р и ч и н и б о л ь ш е в и ц ь к о ї р е в о л ю ц ії, а т а к о ж п ричи н и о ст а н н іх у с п іх ів б о л ь ш е в и ц ь к о ї пол іти к и . О д н о ю з п р и ­ чин т о го й д р у го го є н е сп р а в е д л и в о сті в га л узі е к о н о м іч н о го й н а ­ ц іон а л ь н ого ж и тт я м а й ж е в у с іх к р а їн а х св іт у . П р оп а ґа н д а М а р к ­ са й Е н ґел ьса мала в ел и ки й у с п іх сер ед р о о б іт н и ц т в а са м е за в д я к и е к сп л у а т а ц ії з б о к у к а п іта л істів . Т о м у р о бітн и к и з в ел и к и м з а х о п ­ л енням і надіям и зу ст р іл и „К о м у н іст и ч н и й М а н іф е с т », щ о об іц я в їм вел и к и й м атер ія л ьн и й д о б р о б у т і к е р ів н у р ол ю в е к о н о м іч н о ­ м у й п ол іти ч н ом у ж и тті. Т а к са м о ід еї к о м у н ізм у з у с т р іл и б а га то п р и х и л ь н и к ів сер ед р о сій с ь к о ї ін тел іген ц ії X I X ст. то м у , щ о в Р о ­ 26

с ії д о в г о існ у в а л о к р іп а ц т в о , а п іс л я л ік в ід а ц ії й о г о в 1861 р. в е ­ л и ч езн і зем ел ь н і п р о с т о р и з а л и ш и л и сь у в о л о д ін н і п о м іщ и к ів , а п е р е в а ж а ю ч а б іл ь ш іс т ь се л я н м ал а н ад іл и 2 -5 ге к т а р ів і з н о в у ж та к и п р а ц ю в а л а на п о м іщ и к ів . З ц ієї п р и ч и н и в е л и к а к іл ь к іс т ь сел я н у 1918-1920 pp. ст а л а н а б ік б о л ь ш е в и к ів , щ о к и н у л и в м аси га сл о: «З ем л я сел ян ам , ф а б р и к и й за в о д и р о б іт н и к а м ». Н а цей б о л ь ш е в и ц ь к и й га ч о к л о в л я т ь с я й т е п е р се л я н и та р о б іт н и к и б а ­ г а т ь о х кр аїн . І ч и м б іл ь ш а в я к ій с ь к р а їн і іс н у є н е с п р а в е д л и в іст ь в р о з п о д іл і м а т е р ія л ь н и х благ, ти м гір ш и й в ній м а те р ія л ь н и й ста н р о б іт н и к ів і сел я н , ти м б іл ь ш и й у с п іх в ній м ає б о л ь ш е в и ц ь к а п р оп аган да, тим б іл ь ш а в ній р о л я м о с к о в с ь к и х «п ’я т и х к о ­ л он ». З е к о н о м іч н о ю е к с п л у а т а ц іє ю р о б іт н и к ів і сел ян , як п р и ч и н о ю у с п іх ів б о л ь ш е в и ц ь к о ї п р о п а ґа н д и , в к р а їн а х А з ії п о в ’я за н а щ е к о л о н ія л ь н а п ол іт и к а З а х ід н іх д е р ж а в , щ о гл и б о к о о б р а ж а є на­ ц іон а л ь н і п о ч у т т я м іс ц е в о г о н а сел ен н я . Т о м у , щ о б п оп ер е д и т и с в іт о в у к а т а с т р о ф у , п е р ш за в се тр еба у с у н у т и все, щ о с т в о р ю є ґр у н т д л я б о л ь ш е в и ц ь к о ї п р оп а ґа н д и , з о к р е м а у с у н у т и т у н е с п р а в е д л и в іст ь , щ о іс н у є в с в іт і в е к о н о ­ м іч н ом у й н а ц іон а л ь н о м у ж и т т і. Т р е б а в ж и т и в с іх з а х о д ів , щ о б не б у л о е к сп л у а т а ц ії л ю д и н и л ю д и н о ю , щ о б н е б у л о зл и д н ів , щ о б бул и з а б е з п е ч е н і м а т е р ія л ь н і п о т р е б и к о ж н о г о ч л ен а с у сп іл ь с т в а , щ о б в с і б у л и з р ів н я н і в с в о їх п р а в а х на о с в іт у на в с іх її с т у п н я х . Для т о го , щ о б п о п е р е д и т и с в іт о в у к а т а с т р о ф у й н е д а ти б о л ь ш е в и з м о в і п о ш и р и т и сь на ц іл о м у св іт і, З а х ід н і д е р ж а в и м у с я т ь не тіл ь к и в ід м о в и т и сь в ід к о л о н ія л ь н о ї п ол іти к и , а т а к о ж п ід т р и м а ­ ти в сім а за х од а м и п р а гн ен н я п о н е в о л е н и х М о с к в о ю н а р о д ів до са м о ст ій н о го д е р ж а в н о г о ж и т т я . К о ж е н н а р ід м а с п р а в о н а д е р ­ ж а в н у с а м о ст ій н іст ь і н а р о з в и т о к с в о є ї н а ц іо н а л ь н о ї к у л ь т у р и , і ц е є не т іл ь к и в ін т е р е с а х о к р е м и х н а р од ів , а т а к о ж в ін т е р е с а х ц іл о г о л ю д ств а . Щ о б з д ій сн и т и ці в е л и к і ск л а д н і за вда н н я, п о т р іб н і зн а ч н і зм іни в п с и х іц і с у ч а с н о ї л ю д и н и . Б іл ь ш іс т ь с у ч а с н и х л ю д ей , к о л и не в св іт о г л я д і, т о в с в о їй п о в е д ін ц і с т о я т ь на з а са д а х м а т е р ія л ізм у . Ц е тр е б а ск а за т и не т іл ь к и п р о С С С Р , а й п р о к р а їн и З а х о д у . В А м е р и ц і й Е вр оп і б іл ь ш іс т ь н а се л е н н я на п е р ш е м іс ц е с т а в и т ь бл ага м а тер ія л ь н і, а н е д у х о в н і, к е р у є т ь с я м о ти в а м и е го їз м у , а не а л ь т р у їз м у . ГІри т а к и х н а с т р о я х в а ж к о б о р о т и с я за сп р а в е д л и ­ в іс т ь в га л у зі е к о н о м іч н о г о й н а ц іо н а л ь н о -п о л іт и ч н о г о ж и т т я . Е го­ їз м о с о б и с т и й і н а ц іон а л ьн и й з а в а ж а є та к и м н а р о д а м о б ’єд н а ти ся в б о р о т ь б і з б о л ь ш ев и зм о м . Д ок а зом ц ь о го , м іж ін ш и м , м о ж е б у ­ ти А н гл ія . З ч и с т о м е р к а н т и л ь н и х ін т е р е сів в он а згід н а п р о в а д и ­ ти з С С С Р т о р гів л ю , н а в іт ь т о р г ів л ю з б р о єю , н е в р а х о в у ю ч и того, щ о ц и м вон а п ід т р и м у є і з м іц н ю є с и л у б о л ь ш е в и к ів у їх н ій б о ­ р о т ь б і за оп а н у в а н н я с в іт у . Т о м у , щ о б н е д а ти б о л ь ш е в и к а м о п а ­ н у в а ти св іт, п о т р іб н о ш и р и т и в м а са х х р и с т и я н с ь к и й ід е а л іст и ч ­ ний св іто г л я д , щ о є єд и н о ю б а з о ю , на я к ій м о ж н а з б у д у в а т и с п р а ­ в ед л и в и й лад у ж и т т і е к о н о м іч н о м у і п о л іт и ч н о м у . Х р и с т и я н с т в о в ід к р и в а є л ю д и н і н ови й , ід е а л ь н и й с в іт в з а єм н о ї л ю б о в и й м и л о ­ сер д я , в ід к р и в а є н ові, в и с о к і р а д о щ і д у х а , п е р е д я к и м и м е р к н у т ь т и м ч а со в і р а дощ і, з в ’я з а н і з з а д о в о л е н н я м м а т е р ія л ь н и х п о тр е б 27

л ю д и н и . Я к п р о це с в ід ч и т ь ж и т т я с в я т и х , н а в іт ь м у к и , н а в іт ь см е р т ь н е в си л і з н и щ и т и ц и х .р а д о щ ів . З р о з у м іл о , щ о у б о р о т ь б і д о б р а з і злом , п р а в д и з н е с п р а в е д л и в іс т ю п р о в ід н а л е ж и т ь Ц е р к в і. Н а р е ш т і, в б о р о т ь б і з к о м у н із м о м л ю д с т в о м у с и т ь к р и т и ч н о с т а в и ­ т и с ь д о о б л у д н о ї, д у ж е с п р и т н о ї б о л ь ш е в и ц ь к о ї п р оп а га н д и . М а ­ є м о на у в а з і не т іл ь к и п р о п а га н д у , щ о її п р о в а д я т ь б о л ь ш е в и ц ь к і а ґіт а т о р и ч е р е з п р е су , rvanio, ч е р е з д е м о н с т р у в а н н я п е р е д ч у ж и н ­ ц я м и «д о с я г н е н ь » в С С С Р у га л у з і с іл ь с ь к о г о го с п о д а р с т в а , ін д у ­ с т р ії, н а у к и й м и сте ц тв а . К р ім т а к о ї п р оп а га н д и , на е м іґр а ц ії іс н у є п р оп а га н д а , щ о ї ї п р о в а д я т ь л ю д и , г л и б о к о з а т р о є н і б о л ь ш е в и ц ь кого о т р у т о ю . В он и н а с т и р л и в о п р о п а г у ю т ь б е з к л я с о в е с у с п іл ь с т в о , к о л г о сп и , м а т ер ія л ізм , а т е їз м і, з а в д я к и с в о їй с п р и т н о с т і, н а б у т ій п ід со в єт а м и , м а ю т ь б е з п е р е ч н и й у с п іх . Н а їв н і л ю д и З а х о д у , і м іж ни м и н а в іт ь в и д а т н і п о л іт и ч н і д ія ч і, в ір я т ь ц и м л ю д я м , в и д а ю т ь їх н і п р а ц і, п ер е к л а д е н і ч у ж и м и м о в а м и і т. ін. П о р а з а л и ш и т и н а­ їв н іс т ь і з а й в у д о в ір л и в іс т ь і б іл ь ш е п р и с л у х а т и с я н е д о к о л и ш н іх (а ф а к т и ч н о й т е п е р іш н іх ) б о л ь ш е в и ц ь к и х а к т и в іс т ів , а д о т и х , щ о н а с о б і в ід ч у л и в е с ь ж а х б о л ь ш е в и ц ь к о г о п е к л а . А щ о б ц е ст а л о с я , т о л ю д и , щ о б о р ю т ь с я з к о м у н із м о м , м у с я т ь з б іл ь ш о ю н а п о л е г л и в іст ю й р іш у ч іс т ю б о р о т и с ь з р о з са д н и к а м и к о м у н із м у і р о с ій с ь к о г о ім п ер ія л ізм у , з а с т о с о в у в а т и т а к и х з а х о д ів , щ о б п р и ­ т я г т и на с в ій б ік і ч у ж и н ц ів . Н а б л и ж а є т ь с я д в а н а д ц я та год и н а . Б у т и п а си в н и м т е п е р н е м о ж ­ на.

Д о Іст орії С В У -С У М -у : О. К а л и н и к

ЗД ДЕРЖАВУ ЧИ ЗА ДЕРЖДВНИИ УСТРІЙ ? В т и ж н е в и к у « У к р а їн с ь к и й С а м о ст ій н и к » ч. 12 за 18. 3. 56 р. в м іщ е н а р е д а к ц ій н а с т а т т я п ід з а г о л о в к о м « П о м іс т м іж д в о м а зр и в а м и », в я к ій д о с и т ь п о з и т и в н о п о д а н о іс т о р ію п о с т а н н я С В У на У к р а їн і, ід е й н о -п о л іт и ч н и й з м іст б о р о т ь б и С В У , п р о ц е с С В У та п р із в и щ а з а с у д ж е н и х , а т а к о ж о с я г и С В У й п о м и л к и т а з н а ­ ч е н н я б о р о т ь б и С В У з а п е р іо д м іж з б р о й н о ю б о р о т ь б о ю 1917-20 pp . і в и з в о л ь н и м и зм а га н н я м и п ід ч а с д р у г о ї с в іт о в о ї вій ни. П р о т е в д е я к и х м іс ц я х с т а т т і є н е в и с т а ч а л ь н і т в е р д ж е н н я , а т о й в и с л о в л е н о п о м и л к о в і п огл я д и , з о к р е м а в п л о .и н і ід е й н о -п о л і­ ти ч н ій , ор га н із а ц ій н ій і п р о д е р ж а в н и й у ст р ій . Т а к , н а п р и к л а д : «...С В У б о р о л а с я п ід к л и ч е м «В и з в о л е н н я У к р а їн и н а в с іх е т н о ­ г р а ф іч н и х з ем л я х і в ід н о в л е н н я У Н Р » , в и зн а в а л а р е с п у б л ік а н с ь ­ к о -д е м о к р а т и ч н и й у ст р ій ...» М и в ж е ч у л и п о д іб н е в ід о р к е м и х о сіб , х о ч в о н и і н е б у л и у ч а с ­ н и к ам и й ч л ен а м и С В У , а ц е м а є п р и н ц и п ія л ь н е з н а ч е н н я д л я о б ’є к т и в н о ї о ц ін к и о р га н із а ц ій н о ї т а ід е й н о -п о л іт и ч н о ї л ін ії С В У н а У к р а їн і, а т а к о ж о ц ін к и а п о с т о л ів С В У -С У М -у я к к е р ів н и к ів н а ц іо н а л ь н о го р у х у , я к і в и з н а ч и л и с я д е р ж а в н и ц ь к и м и з д іб н о ­ стям и .

28

Сила С В У -С У М -у п ол я га л а сам е в том у, щ о ч л ен и С В У , а з о ­ кр ем а п р ов ід н и к и її, в з я в ш и на с е б е в е л и к у в ід п о в ід а л ь н іст ь п е­ р ед н а ц ією й с в о їм сум л ін н ям , к е р у в а л и ся в б о р о т ь б і н е п а р т ій н и ­ ми догм ам и с в о г о в ір у ю , а в се н а ц іо н а л ьн о ю р а ц ією , щ о б за л у ч и ­ ти д о л а в СВ У -С У ІМ п ер ед ов и й р ев ол ю ц ій н и й ел ем ент, як и й п о ­ стави в на п ер ш е м ісц е п ід ч а с б о р о т ь б и не д е р ж а в н и й у с т р ій , а в и бор ен н я Д Е Р Ж А В И . ї х м е т о ю б у л о з в іл ь н и ти сь від р о с ій сь к о го ок у п ан та ш л я х ом в н у т р іш н ь о го р е в о л ю ц ій н о го зр и в у , п ід го т о в л я ­ ю ч и д л я ц ь о го кадри, а т а к о ж п л я н у ва л и в и к о р и ста н н я зб р ой н ого к о н ф л ік т у м іж С Р С Р і з о в н іш н ь о ю п оту гою . Ч л ен ам и С Й У -С У М -у на У к р а їн і бу л и л ю д и р із н и х п ол іти ч н и х п ер ек он ан ь, але в сі в о н и б у л и п а тр іота м и н е п а р тії, а У кр а їн и . С ер ед н и х бу л и і п р и б іч н и к и р е с п у б л ік а н с ь к о го і ге т ь м а н сь к о го у стр о їв . А л е н іх т о з н и х не в и п ’я ч у в а в д р а зл и в і к он ц еп ц ій н і п р о ­ грам ові н ап рям ні с в о г о п ер ек он а н н я , і в сі вон и о б ’єд н а л и ся в С В У -С У М -і під гасл ом «В и зв о л е н н я У к р а їн и ». П р о те, щ о С В У С У М оч о л ю в а л и л ю д и р із н и х п ер ек он а н ь, го в о р я т ь св ід ч е н н я М. П а в л у ш к ов а , п р о в ід н и к а С У М -у . «П р о к у р о р : С к а ж іт ь , П а в л у ш к о в , ви мали на у в а з і ви зв ол ен н я Р а д я н сь к о ї У к р а їн и ? П а в л у ш к о в : Н е Р а д я н с ь к о ї У кр а їн и , а з -п ід р а д я н сь к о ї вл адп У к р а їн у. П р о к у р о р : Я кий ви в в а ж а єт е б у д у ч и й у стр ій У к р а їн и ? П а в л у ш к о в : Я п ер со н а л ь н о у в а ж а ю п отр ібн и м р е ж и м т в е р д о ї д и к та ту р и в ф ор м і в и б о р н о г о гетьм а н а ту , р е ш та т о в а р и ш ів бул а л ів іш а і ст о я л а на ґр у н т і д и к т а т у р и при У Я Р . П р о к у р о р : А я к д и в и в ся Є ф р е м о в щ о д о в и зн а ч ен н я о сн о в н и х засад б у д у ч о ї У к р а їп и ? П а в л у ш к о в : В ін д и в и в ся , щ о т о д і У кр а їн а бу д е віл ьн а, к о л и од п рем ’є р е і в ’язн я, од к о ч е га р а д о . . . в сі будут*. у к р а їн ц і». (В итяг з су д о в о г о п р оц есу О В У -С У М ). Я к бачи м о, сам П а в л у ш к о в б у в не за У Н Р , а за гетьм анат. К е ­ р ів н и к С В У , п р оф . Є ф р е м о в , б у в з а У Н Р . А л е сп іл ь н а м ета їх єднала. О с ь в ч ом у п ол я га є сил а С В У , м у д р іст ь і п ол іти ч н и й т а к т к е р ів н и к ів СВ У. Н а п р ев ел и к и й ж а л ь , д е я к і л ід ер и п ол іти ч н и х п ар тій і се р е д о ­ в и щ на ч у ж и н і не д о р о сл и д о т и х вер ш и н , як и м и б у л и ч л ен и С В У на У кр а їн і. Т ут, на ч у ж и н і, п а р тії п е р е в а ж н о к е р у ю т ь с я ін тересам и с в о є ї партії, а не У к р а їн и . В он и т у т о п а р т ій н ю ю т ь У к р а їн у . У в и бор ен н і У к р а їн и в он и в и ст а в л я ю т ь с в о ї пар тій н і п рограм и, з п осту л я та м и п р о со ц ія л ь н о -е к о н о м іч н е зв іл ьн ен н я на п ер ш ом у м ісці, за бу в а ю ч и , щ о н а ц іон а л ьн е зв іл ьн ен н я н есе н е­ гайн о й со ц ія л ь н о -е к о н о м іч н е й п ол іти ч н е р озк р іп а ч ен н я , а д е р ­ ж авн и й у ст р ій У к р а їн и в и р іш у є т ь с я дем ок р а ти ч н и м сп о со б о м . В ін ш о м у м ісц і ста т т і п и ш е т ь ся п р о н ед ол ік и С В У , м овл яв, С В У не зу м іл а оп а н у в а ти р о б іт н и ц т в о , а м ала ч а ст к о в и й у с п іх сер ед з а м о ж н ь о г о сел я н ств а , н е о р га н ізу в а л а в с іх н а ц іон а л ьн и х сил та за л и ш и л а ся о р га н іза ц ією ін телігенц ії. З цим н е м ож н а п о го д и ти сь , б о я к р а з С В У р о з б у д о в у в а л а с в о ю д ія л ь н ість н е л и ш е се р е д з а м о ж н о го се л я н ств а , а с е р е д в с ь о г о сел я н ств а і сер ед р обітн и ц тв а , в ій сь к о в и к ів , сл у ж б о в ц ів , к о о п е ­ 20

р а тор ів , вчи тел ів, се р е д н а у к о в ц ів і сту д ен тів . Щ о бо л ь ш е в и к и за гр ава л и з бідн и м сел ян и н ом , о х о п л ю ю ч и й о г о в к ом н еза м і (к о ­ м ітет н еза м ож н и х сел ян ), та п ід б у р ю в а л и ї х п р оти з а м о ж н о го с е ­ л ян ства, це так, ал е в ті р о к и се р е д н є се л я н с т в о ск л а д а л о 75°/о на­ ш о го сел ян ства . Т а к са м о кл іти н и С В У -С У М -у бу л и за сн ов а н і се р е д р о б іт н и ц ­ тва, о со б л и в о на Д н іп р оп етр ов щ и н і, К р и в о р іж ж і й н а в іт ь Д он­ басі. Г ол овн а У п р а в а С В У мас в св о єм у р о з п о р я д ж е н н і м а тер ія л и від д е я к и х у ч а сн и к ів С В У на У к р а їн і, щ о є т е п е р чл ен ам и С В У на ч у ж и н і. П. ін ж . Ів. Б - о р о з п о в ів нам, щ о в м іст і Л у г а н сь к о м у (т е ­ пер В о р ош и л ов гр а д ) й о г о б а ть к и б у л и чл ен ам и С В У . М а ти ін ж . Ів. Б -a в 1927 р о ц і (а він т о д і б у в ю н а к ом ), д о в ід а в ­ ш и сь , щ о в с у б о т у в одн ій з в е л и к и х за л ь м іста в ід б у д е т ь ся в ечір забав у ф о р м і м а ск а ра д и , зр оби л а для н ь о го н а д зв и ч а й н о о р и гі­ н ал ьн ий стрій, і, к о л и х л о п е ц ь у б р а в ся в н ь ого, т о він р е п р е зе н ­ т у в а в с о б о ю два н а ц іон а л ьн і ти п и : у к р а їн ц я й р осія н и н а . Одна п ол ови н а п ост а т і з ніг д о го л о в и зо б р а ж а л а у к р а їн ц я : ох а й н о вч еса н е ч ор н е в о л о с с я на гол ов і, на о бл и ч ч і — ч о р н а б р о в а , пів с о р о ч к и й п оя са б у л и в у к р а їн сь к о м у стилі, на од н ій н о з і у к р а ­ їн сь к і ш ар а вар и й ч ор н и й ч обіт. Д руга п ол ов и н а п о ст а т і явл ял а с о б о ю р осія н и н а : р у д е в о л о сся , р уда Сірова, с о р о ч к а з гр у б о го п о ­ л отн а, д овга по кол ін а, п ідп ер еза н а п а ск ом з т о н к о г о ш в ор ен я , х о ­ л ош а в п ол оск у , н ога обм ота н а ган чіркам и , в лапті. Н а «р о с ій с ь ­ кій » п ол ов и н і сп и н и в н ь о го бу л и н аш и ті сл о в а : «го л о сь о в к а », «ш а л а ст ь о в к а », «п а л ян іц а ». Ц е б у л и кп и н и з р о сія н , я к і т а к ч а сто ви м овл я л и у к р а їн с ь к і сл ов а («г о л о сів к а », «ш е л е с т ів к а », «п а л я н и ­ ц я ») під час у к р а їн із а ц ії на У к р а їн і. Ц ей ю н а к за св ій к о ст ю м о д е р ж а в від у к р а їн ц ів н а й б іл ьш е н ом ер к ів і д іст а в п е р ш у н а го­ р о д у за нього. Т а к и м чин ом у к р а їн ц і ви я ви л и с в о ю зн е в а гу до «с т а р ш о г о бр а та ». А в р а н ц і ц ь о го ю н а к а за а р е ш то в а н о , п ер ев ед ен о с л ід с т в о і «п р и ш и то» й ом у п р о т и р о сій сь к и й в и сту п . Т а к ста в и л и сь у к р а їн ц і до р о с ій с ь к о г о окуп ан та. В т о м у ж сам ом у Л у га н сь к о м у чл ен и С В У в и к о р и ст а л и д ем он ­ ст р а ц ію п ер ш ого т р а в н я дл я п р о т и м о с к о в сь к о ї агітації. Л и стів к и р о зп о в сю д и л и чл ен и С В У , щ о грал и в д у х о в ій о р к е ст р і, за я к о ю зв и ч а й н о йш ли к о л о н и д е м о н стр а н тів , щ о п ідби р а л и їх . О т ж е , в п р ом и сл ов и х ц ен тр а х к л іти н и С В У т е ж діяли. А в т о р ц ієї ст а т т і під ч а с с в о г о а р еш ту 1933 р о к у д о в ід а в ся в к и ­ їв с ь к ій в ’язниці, щ о 1930 р о к у в К и їв с ь к ій в ій с ь к о в ій о к р у з і бул а р о зк р и т а ш и р ок а сіт к а о р га н іза ц ії С В У -С У М -у . Т о д і з а а р е ш т о в а ­ но в К и є в і й р о з ст р іл я н о б а га т о у к р а їн ц ів -с т а р ш и н ч е р в о н о ї армії. Ч л ен и С В У -С У М -у бр а л и у ч а с т ь у р о з б у д о в і У А П Ц , п р о щ о в ж е п и са л ось на ч у ж и н і. О т ж е, С В У на У к р а їн і в ід е й н о -п р о гр а м о в ій п л ощ и н і ви бр а л а пр а ви л ьн и й ш л я х , б р а к у в а л о їй н о в и х р е в о л ю ц ій н и х ф о р м к о н ­ сп ір ац ії. Ц ю п ом и л к у в и к о р и ст а в о к у п а н т дл я п о бо р е н н я у к р а їн ­ сь к о г о р ев ол ю ц ій н о го р у х у . В и к р и ти цю о р га н іза ц ію не було т я ж к о , б о в он а в т і р о к и н е м ал а та к и х в и ш к о л е н и х к а д р ів , як ц е б у л о під ч а с д р у го ї с в іт о в о ї в ій н и в ОУ Н . ЗО

Н а противорот ому відт инну:

Будьмо пильні! С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М о л о д і А м е р и к и в ід п е р ш и х д н ів с в о г о за ­ сн у в а н н я з в ер н у л а у в а г у на в ід с у т н іс т ь у к р а їн с ь к и х в ід д іл ів у б а ­ г а т ь о х а м е р и к а н сь к и х б іб л іо т е к а х . О се р е д к и на м іс ц я х з а х о д и л и ся к ом п л ек ту в а ти к н и ж к и в у к р а їн с ь к ій та а н г л ій сь к ій м о в а х і п е ­ р еда ти ї х д и р ек ц ія м м іс ц е в и х б іб л іо т е к , ч а с т о з в ід п о в ід н и м и у р о ­ ч и стостя м и , я к і в л а ш т о в у в а л и са м і а м ериканці. Щ е у 1953 р о ц і р е д а к т о р ж у р н а л у «К р и л а » п о ц ік а в и в с я , я к с х о ­ р о н я ю т ь ся с у м ів с ь к і ж у р н а л и в Ц е н т р а л ь н ій Б іб л іо т е ц і Н ь ю -Й о р ­ ку, ти м б іл ь ш е, щ о їх с т а л о д о ц ієї б іб л іо т е к и в и си л а н о . А л е , к ол и він п іш о в т у д и і з а ж а д а в н а ш и х ж у р н а л ів , т о в и я в и л о ся , щ о їх на п ол и ц я х б іб л іо те к и н е б у л о . П ісл я ін т е р в е н ц ії у д и р е к т о р а , п ол як , який си д ів у с л о в ’я н с ь к о м у в ід д іл і, п о о б іц я в ж у р н а л и р о з ш у к а т и , ал е н е ш у к а в їх , а з в е р н у в с я л и с т о в н о д о Г о л о в н о ї У п р а в и , щ о б до б іб л іо те к и ви сл а л и н о в і п р и м ір н и к и . Та о с ь п р о м и н у л о т р и р о ­ ки, і ми з н о в у в д а л и ся д о Ц е н т р а л ь н о ї Б іб л іо т е к и в Н ь ю -Й о р к у . Ц им р а з о м м и ств ер д и л и , щ о на п о л и ц я х У к р а їн с ь к о г о В ід д іл у вза га л і в іє п у ст к о ю . Н ем ає не л и ш е «К р и л », але й ф о т о а л ь б о м ів С У М А , я к и х ту д и в и с л а н о д в а , н ем ає в за га л і б а г а т ь о х ви д а н ь в а н гл ій сь к ій м ов і п р о у к р а їн с ь к і сп р а в и . О дин у к р а їн е ц ь , я к и й в л а ш т у в а в с я д о а м е р и к а н с ь к о ї б іб л іо т е к и на п о са д у б іб л іо т е к а р я , р о з п о в ід а є, я к одн а п о л ь к а , п р и й н я в ш и й ого за м оск ал я , в и с л о в и л а сь т а к : «Н ам , п ол я к а м і р о сія н а м , т р е ­ ба п о б о р ю в а т и у к р а їн ц ів сп іл ь н и м ф р о н т о м , б о в о н и п о ч и н а ю ть п ідн ім а ти в и с о к о г о л о в у ». Р о з п о в ів нам цей у к р а їн е ц ь і п р о т е х н і­ к у н и щ ен н я н е б а ж а н и х к н и ж о к , я к і п о т р а п л я т ь д о б іб л іо т е к . Ця оп ер а ц ія в о сн о в н о м у п о ч и н а є т ь с я в ж е при п е р е гл я д і п о ш ти . С и ­ д и ть с о б і та к и й м о ск а л ь чи п о л я к (це ж бо с л о в ’я н и !) на її п е р е г­ л яді і, я к п о б а ч и ть я к у с ь у к р а їн с ь к у га зету , ж у р н а л а бо к н и ж к у — в и к и д а є їх п р о с т о д о кош а . Я к щ о ц е не в д а єт ь с я з я к и х с ь п р и ч и н , т о д і в ін з в е р т а є т ь с я д о с т а р ш о г о п р а ц ів н и к а б іб л іо т е к и , ам ер и к а н ц я , і к а ж е йом у, щ о от. м ов л я в , о ц і к н и ж к и — ц е я к а с ь н іч о г о н е в а р та п р о п а ґа р д а , і т о д і в ж е т о й а м ер и к а н ец ь д а є з г о д у їх ви к и н у ти . А б о щ е п р остіш е. К н и ж к и в б іб л іо т е к а х з в и ч а й н о р о з м іщ е н і за н ум ерам и , д о си т ь п е р е ст а в и т и к н и ж к у на ін ш е м ісц е, і її в ж е н і­ х т о н е знайде. А л е д л я в и н у в а тц ів є од н а н е б е зп е к а . Я к щ о х т о с ь ч а с в ід ч а су ц ік а в и т ь ся я к о ю с ь к н и ж к о ю ч и ж у р н а л о м , л іт е р а т у р а м у с и т ь бу ти на п ол и ц і. І т о м у в сі т і о с е р е д к и С У М А , я к і зд а в а л и к н и ж к и до б у д ь -я к о ї б іб л іо т е к и , п о в и н н і п е р е в ір я т и , чи в о н и з в ід т іл я н е з н и к ­ ли. В р а з і їх зн и к н ен н я т р е б а ін т е р в ’ю в а т и в тій сп р а в і у д и р е к т о ­ р ів б іб л іо т е к . М о с к о в с ь к а ч е р в о н а і біл а м а ф ія , н а см е р т ь п е р е л я к а н а у к р а їн ­ с ь к о ю п о л іт и ч н о ю а к т и в н іс т ю , а го л о в н е н а у к о в и м и п у бл ік а ц ія м и в а н г л ій сь к ій м ов і п р о у к р а їн с ь к і сп р а в и , н а п ев н о, м а с в ід п о в ід н і пл ян и щ о д о в и н и щ ен н я ц и х к н и ж о к , а т о м у п р о ц ей в а ж л и в и й в ід т и н о к у к р а їн с ь к о ї сп р а в и о с е р е д к и С У М А м у с я т ь з а в ж д и п а ­ м ’я тати !

31

Н а у н а і зн а н н я : М а к с Істм ан

Будда, або «Освічений» Б у д д и з м м ав б іл ь ш е п р и х и л ь н и к ів , н іж б у д ь -я к а ін ш а р ел ігія в іс т о р ії. Ч и сл о ї х с ь о г о д н і є 3 ч и 4 с о т н і м іл ь й о н ів . А о б р а з и Б у д д и та к са м о д о б р е в ід о м і, я к б у д ь -я к и й ін ш и й з р а з о к м и ст е ­ ц т в а в св іт і. А л е ч и б а га т о л ю д е й З а х о д у з н а ю т ь , х т о б у в Б у д д а а б о щ о він м ав ск а з а т и п р о ж и т т є в і п р о б л е м и ? М и ст ц і зр об и л и Б у д д у п о в н о т іл и м ; в ін з д а є т ь с я за н а д то в г о д о ­ ва н и м і в д ов ол ен и м я к на св я т о г о . М и зв и к л и у я в л я т и с о б і с в я ­ т и х , щ о в а гон ії ш у к а ю т ь за в н у т р іш н ім в огн ем . Т а к га д а л и д р у з і Б у д д и т а ті, к о г о в ін п о в ч а в . С п р а в д і, ід е я іл ю м ін а ц ії (о св ітл е н н я ) ч е р е з тер п ін н я д о ся гл а с в о г о п ід н есен н я в Ін д ії в е п о х у п р и б л и з ­ н о 500 р о к ів п ер е д н а р о д ж е н н я м Х р и с т а , к о л и ж и в Б у д д а . Т о д і н е б у л о ч и м сь н е зв и ч а й н и м се р е д м о л о д и х л ю д ей , з а н е п о ­ к о є н и х і з б е н т е ж е н и х зл ом у с в іт і, с к л а с т и с в о ю п р а ц ю , п о п р о ­ щ а т и ся з р о д и н о ю й «о п у б л ік у в а т и с я » а б о , я к ми б ск а за л и , «за ­ ст р а й к у в а т и ». В он и ж и л и в л іса х , їх т іл ь к и о д н іє ю в л а с н іс т ю б у ­ л а д е р е в ’ян а м и ск а , з я к о ю в о н и ч а с в ід ч а с у п р о с и л и за ш м а т ­ к ом ч о г о с ь п о п о їст и . ї х ід е є ю б у л о с а м о у п о к о р ю в а н н я , я к е , я к щ о й о г о н ев п и н н о п р о д о в ж у в а т и , в и к л и ч е м ом е н т е к с т а т и ч н о г о в ід ­ ч у т тя , під ч а с я к о г о т а єм н и ц я в се л е н н о ї р а п т о м р о з к р и є т ь с я . П е р ш о ю р іч ч ю щ о д о Б у д д и , — а р а д ш е Ґ а у та м и , т а к я к ц е б у л о й о г о п л ем ін н е ім ’я, а Б у д д а , щ о є в з а го л о в к у , о з н а ч а є «о с в іч е н и й », — я к а в и к л и к а л а п е р е в о р о т , бу л а , щ о в ін з а с у д и в с в о ю с п р о б у н а сл ід у в а т и а ск ет ів . З п е р е к а зів д о в ід у є м о с я , щ о Ґ а у т а м а б у в 2 9 -р іч н и м п р и н ц ом у м а л о м у к о р о л ів с т в і, о д р у ж е н и м і ба т ь к о м м а л ого х л о п ч и к а . О п ів н о ч і, н е ск а з а в ш и н ік о м у й сл о в а , в ін в и й ­ ш ов . В ін ст р а ж д а в , та , п о с т о я в ш и х в и л и н у б іл я с в о є ї д р у ж и н и й син а, щ о сп ал и , в ід в е р н у в с я в ід н и х. Й о го в о л я б у л а з а л ізн а ; з пр и н ц а с в іт с ь к о г о в ін з р о б и в с я п р и н ц ом а ск е т ів , і сл а в а п р о н ь о ­ го р о з ій ш л а сь с к р із ь , «н е н а ч е з в у к в е л и к о г о гон га , щ о й о г о п о ­ в іси л и в н ебі». В ін м ав п ’я ть су п у т н и к ів , а л е в с і в он и б у л и т а к з а х о п л е н і й о г о ч у д о в и м х и ст о м з а в з я т т я , щ о в о н и з д е б іл ь ш о г о п р о с т о с и д іл и й сп о ст е р іга л и й ого. О д н о го д н я п ісл я 6 -р іч н о г о с у в о р о г о с а м о у п о к ор ю в а н п я , к ол и він д о в ів с е б е д о с т а н у х и т к о г о к іс т я к а , й о го з а а та к у в а л и си л ь н і б о л і і він вп ав, в т р а т и в ш и п о в н іс т ю с в ід о м іс т ь . К о л и в ін п р и й ш о в д о себе, т о в и р іш и в , щ о д л я р о з к р и т т я та єм н и ­ ці в се л е н н о ї тр е б а п р и й н я т и «се р е д н ій н а п р я м » м іж а ск е т и ч н и м са м о в ід р еч ен н я м і п л о т с ь к и м п оту р а н н я м . У р е л ігій н ій к у л ь т у р і Ін д ії в ті дн і ц е б у л а р е в о л ю ц ія . Ґ а у т а м у о б в и н у в а т и л и й о г о п ’я ть д р у з ів я к в ід ст у п н и к а , і в ін м а в п р о д о в ж у в а т и с в о ї ш у к а н н я за к о н е ч н о ю м у д р іс т ю са м оди н. С ер ед н ій н ап р ям Ґ а у та м и , з т о ч к и з о р у с у ч а с н о ї з а х ід н ь о ї м о­ р а л і й д ієт е т и к и , б у в ге р о їч н и й . Й о г о ст р и м а н іст ь б у л а а б с о л ю т ­ на. О д н а й о г о ве л и к а с т р а в а , я к у в ін с п о ж и в а в н а о б ід , ск л а д а ­ л а ся з к у р к у м и ') й р и ж у , п іс л я ц ь о г о в ін н іч о г о с и т н о г о н е їв, х іб а щ о т р о х и р ід к о ї к а ш і на в е ч е р ю . П р о т е на ц ь о м у в ін б л а го ­ 32

д е н ст в у в а в і з р о б и в с я н е т іл ь к и з д о р о в и м св я ти м , а л е й д о с я г н у в н а й в и щ и х ін т е л е к т у а л ь н и х з д іб н о с т е й . П р о С о к р а т а с к а з а н о , щ о він с т о я в н а п ор ти к у *) д у м а ю ч и о д н у ц іл у н іч. П о д іб н и й в и п а д о к за н о т о в а н о п р о Ґ а у т а м у , за в и н я т к о м т о го , щ о ц е й м а в п е р е д б а ч ­ л и в іст ь сід а ти . Ґ а у т а м а си д ів п ід п ев н и м к іс т о ч к о в и м д е р е в о м , я к е п о т ім н а ­ з в а н о Д ер ев ом З н а н н я — Б о Д е р е в о в С и н ґа л е з е . Ц е д е р е в о р о з ­ с а д ж у в а н о ч е р е з й о г о в л а с н е з е р н о на п р о т я з і с т о л іт ь ; в и в с е щ е м о ж е т е п о б а ч и т и й о г о в Ґ у й а Б у д д и , я к щ о й д е т е т у д и з в ір у ю ч и м серц ем . Ґ а у т а м а в и р іш и в , щ о в ін н е в ст а н е т а к д о в г о , п о к и н е д і сан е о св іт л е н н я . Н а п р о т я з і к іл ь к о х го д и н в ін п е р е б у в а в в ста н і е к ст а з и і т о д і б а ч и в з м а к си м а л ь н о ю я с н іс т ю в с е с к л а д н е зч е п л е н ­ ня п р и ч и н і н а сл ід к ів , щ о р е г у л ю ю т ь ц и м ст р а ж д а н н я м , я к е на­ з и в а є т ь ся ж и т т я м . З т а к о ю ж с а м о ю я с н іс т ю в ін б а ч и в с т е ж к у сп а сін н я д о р а ю в а н н я . Ц і м іст и ч н і п е р е ж и т т я , я к п р а в и л о , є н е п о б о р н о ю с и л о ю дл я п ер ек он а н н я т и х , х т о з а зн а в їх . Ґ а у т а м а н е в а г а в с я п р о г о л о с и т и се б е н ік и м ін ш и м як «о с в іч е н и м ». В ін п о в е р н у в с я д о п ’я т и п у ­ ст е л ь н и к ів , я к і з га н ь б и л и б у л и й о г о і я к і щ е м о р и л и се б е гол од ом у о л е н я ч о м у з а п о в ід н и к у в Б е н а р е с. В о н и п о б а ч и л и , я к в ін п ід ­ ходив. «Н е в и я в ім о п ош а н и д о ц ь о г о р е н ега та , — с к а з а л и в он и , — д о ц ь о г о п е р е к и н ч и к а , я к и й п о т у р а є с в о їм в л а сн и м п р и м х а м ». Т а к о ­ ли о св іт л е н и й Ґ а у та м а н а б л и з и в ся д о н и х, в о н и к и н у л и с ь й ом у н а з у ст р іч , н а зв а в ш и й о г о «Б р а т о м ». В ін в ід п о в ів — в ц е т я ж к о п о в ір и т и — б е з в о г н и к а т р ію м ф у в й о г о о ч а х : «О м он а х и , н е з в іт ь Д о с к о н а л о го Б р а та м . Ц ей Д о с к о ­ н ал и й є св я т и й і н а й в и щ и й Б у д д а ». Т о д і Ґ а у та м а , т о б т о Б у д д а , в и г о л о с и в п р о п о в ід ь , ц іл к о м ім о в ір н о , в и н я т к о в у , щ о б у л а н а й в а ж л и в іш о ю п р о п о в ід д ю , к о л и б у д ь в и го ­ л о ш е н о ю . П о д іб н о д о п р о п о в ід і на Г ор і, в о н а б у л а ст и сл и м н а р и ­ со м н о в о г о с п о с о б у ж и т т я . О б и д в а с п о с о б и ж и т т я н а д и в о с х о ж і, н е д и в л я ч и с ь н а те, щ о в ір и , н а я к и х в о н и б а з у ю т ь с я , є д а л е к о р ізн і. П р о п о в ід ь Б у д д и п о ч и н а л а с я га д к о ю , щ о н а ш е з в и ч а й н е ж и т ­ тя п е р е в а ж н о с к л а д а є т ь с я з т е р п ін ь . Ін д у с и в в а ж а ю т ь п р и р о д ­ нім р о з гл я д а т и ж и т т я я к б ід у в а н н я , м о ж л и в о , т о м у , щ о в о н и так о с а д ж е н і у б о з т в о м і х в о р о б о ю . М о ж е , я к б и м и в ір и л и в м о н о то н н о п о в т о р н и й ц и к л п е р е в т іл е н н я т а к , я к в он и , м и н е в в а ж а л и б п р и ­ го д у ж и т т я т а к о ю х в и л ю ю ч о ю . В ід к р и т т я Б у д д и п ід Д е р е в о м З н а н н я п о л я г а л о в т о м у , щ о п р и ­ ч и н о ю л ю д с ь к о г о с т р а ж д а н н я є н езн а н н я . М и з а в ж д и ж а д а є м о з а ­ д о в о л е н н я д л я ч о г о с ь , щ о н а з и в а єм о в л а с н о ю о с о б о ю . А л е в л а с ­ н о ї о с о б и нем ає. М и є т іл ь к и к о р о т к о ч а с н и й в и т в ір , в и л и ти й в п е в н у ф о р м у зв и ч а й н и м п о т о к о м р е ч е й і п од ій . М и м у с и м о в ід м о ­ в и т и с ь в ід іл ю з ії п р о с в о є є в с т в о т а н е у ц ь к и х ж а д а н ь , п о в ’я з а ­ н и х з ним. В ін в и зн а ч и в т о ч н о : «ж а д а н н я за д о в о л е н н я п р и ст р а ст е й , ж а д а н н я м а й б у тн ь о го ж и т т я , ж а д а н н я у с п іх у в ц ь о м у ж и т т і» . М и м у си м о в ч и т и ся ч е р е з з в іл ь н е н н я н а ш и х у м ів в ід м а р н о в ір ст в а , ш л я х о м с у в о р о ї д и сц и п л ін и н а ш о ї в о л і й ч е р е з л ю б о в зл и т и ся з с в іт о м і ст а т и п о к ір н о ю й н е ж а д а ю ч о ю й о г о ч а с т и н о ю . В ц ь о м у

з

33

п ол я га є сп о к ій і безд о га н н е щ а стя . Ц ей д у ш е в н и й ста н п е р е д а н о в о б р а з а х Б у д д и — вел и ч н и й , а п р о т е н е н а д п р и р о д н ій сп о к ій . Не сп ок ій , щ о п е р е х о д и т ь р о з у м ін н я , а сп о к ій , щ о п о с т а є з р озу м ін н я . Б у д д а б у в ц іл к о в и т о п о гл и н у т и й зу си л л я м и зн а й ти д л я см е р т ­ н и х л ю д е й в и х ід з н ед ол і д о б о ж е с т в е н н о г о с т а н у б у т т я . Й ого в осьм и зги н н а ст е ж к а не м ає п р о ст о д у ш н о го , щ и р о г о к р а с н о м о в ­ ст в а Б л а ж е н ст в , ал е в о н а м о гл а б б у т и п е р е д а н о ю в ц ій ф о р м і. Б о « б л а ж е н с т в о й я к й о г о д о с я г т и » б у л о о с н о в н о ю т е м о ю в с іх й о г о п р о п о в ід е й : Б л а ж е н н і ті, щ о з н а ю т ь і ч и є зн ан н я є в іл ь н е в ід іл ю з ів і м а р ­ н ов ір ств а . Б л а ж е н н і ті, я к і го в о р я т ь п р о те, щ о в он и з н а ю ть, зи ч л и в о, в ід ­ в е р т о й п р ав д и в о. Б л а ж е н н і ті, п о в е д ін к а я к и х сп о к ій н а , ч е сн а й ч и ст а . Б л а ж е н н і ті, щ о з а р о б л я ю т ь за с о б и існ у в а н н я , н е з а п о д ію ю ч и к р и в д и й н еб езп е к и ж о д н ій ж и в ій іст о т і. Б л а ж е н н і сп ок ій н і, щ о п о з б у л и с я з л о ї в ол і, го р д о с т и , с а м о в д о ­ в ол е н н я і на їх м ісц е п о ст а в и л и л ю б о в , ж а л іс т ь і с п ів ч у т тя . В а ж е н н і ви, щ о с к е р о в у є т е с в о ї н а й л іп ш і з у си л л я н а с а м о в и ш кіл і сам овл а да н н я. Б л а ж е н н і б езм ір н о ,к ол и в и ци м и за соба м и з в іл ь н и л и сь в ід о б м е ж е н о ст и с в о г о єв ств а . Б л а ж ен н і, н ар еш ті, ті, щ о з н а х о д я т ь з а х о п л е н н я в р о з д у м у в а н ­ ні над тим , щ о є гл и б о к и м і д ій с н о п р а в д и в и м щ о д о ц ь о го с в іт у й н а ш ого ж и т т я в ньом у. Х о ч а Б у д д а м о в ч а в п р о Б о га , п р о т е в ін в ір и в у т а к и й м о р а л ь ­ ний п ор я д ок , щ о й о г о м о гл о в и зн а ч и ти т іл ь к и сп р а в е д л и в е й в с е ­ м о гу тн є б о ж е с т в о . В ін в ір и в у те, щ о к о ж н е д о б р е д іл о п р и н о си т ь н а го р од у , к о ж н и й зл и й в ч и н о к — в ід п л а ту . В с е о д н о , щ о б в и не р об и л и з ваш и м д у х о м і тіл ом , в и н е з м о ж е т е у н и к н у т и м о р а л ь ­ н о го за к он у . К р ім т ого, з а ст у п а ю ч и ж р е ц ь к і о бр я д и й ж е р тв о п р и н о ш е н н я , я к і він в ід к и н у в , за х о п л е н и м сп огл я д а н н я м д ій сн о ст и , Б у д д а , прин айм н і, зр оби в д е я к і к р о к и в н а п р я м і д о п р и в а т н о ї м ол итви. Й ого ста н ек ста зи р о зд у м у в а н н я н е б у в м ол и тв ю , ал е річ, за я к о ю в ін ч а ст о м ол и в ся , б у л а — п о к ір н іст ь . Інш а п р и ч и н а у с п іх у р е л ігії Б у д д и є її р о з б р о ю ю ч а в ір о т е р п и ­ м ість. Б у д д ій с ь к о ї д огм и нем ає, і, н а стіл ьк и нам в ід о м о , ж а д н и й н еп о сл ід о в н и к Б у д д и н ік о л и н е б у в п е р е сл ід у в а н и й я к єр е т и к . І дій сн о, н а й д и в о в и ж н іш о ю р іч ч ю п р о Б у д д у , к о л и в и гл я н е те назад д о н ь о го ч ер ез ст о л іт т я , п о в н і в о є н і ш а л у ф а н а т и к ів , є й о г о с п о ­ кій н и й з а к л и к д о к о ж н о г о л ю д с ь к о г о р о з у м у й д о с в ід у . З гід н о з Б у д д о ю , ми п ов и н н і в и р о б и т и н е тіл ь к и н а ш е в л а сн е сп а сін н я , але й п р од у м а ти д о к ін ц я с в о є в л а сн е в ір о в ч е н н я (к р ед о). «Н е й м іть в ір и н іч ом у , — к а з а в він , — т о м у щ о н а п и са н е с в ід ­ ч ен н я я к о г о с ь д р е в н ь о г о м у д р о г о ч о л о в ік а п о к а з а н о вам. Н е в ір т е н ія к и м а в тор и тетн и м т в е р д ж е н н я м у ч и т е л ів і ж р е ц ів . В се, щ о п о ­ г о д ж у є т ь с я з в а ш и м в л а сн и м д о с в ід о м і п ісл я п о в н о г о д о с л ід ж е н ­ ня в ід п о в ід а є в а ш ій дум ц і, а т а к о ж є п р овід н и м м іж в а ш и м в л а с ­ ним д о б р о б у т о м і д о б р о б у т о м у с іх ін ш и х ж и в и х іс т о т , ц е п р и й м а й те за п р а в д у і ж и в іт ь з гід н о неї.

34

Ц і сл о в а д а ю ть м од ер н е за х ід н е значенн я вел и чн ом у, сп о гл я ­ дал ьн ом у с п о к о ю т и х св я т и х , а л е з д о р о в и х з о б р а ж е н ь Ґаутам и, Б удди. В ін мав ск а за т и те, чим ж о д н и й ч о л о в ік ч и ж ін к а післ я 2.500 р о к ів к ва п л и в и х і з б у д ж е н и х ба л а ч ок н а в к о л о д ж е р е л а зн а н я н е м а ю т ь права н ех ту в а ти . Знам енитіш им , м ож л и в о , н іж й ого м у д р ість, б у в й о г о приклад, який ми на З а х од і м о ж е м о тіл ь к и назвати х р и ст и я н сь к и м с п о с о ­ б ом ж и т тя . Б о на п р о тя зі 45 р о к ів а ж д о й ого см ер ти на 80 р. ж и т ­ тя цей ген ій в ол і й ін те л е к ту м а н др у в а в в сю д и в д ол и н і Ґ а н ґес, п ід н ім а ю ч и сь з р а н іш н ь о ю зо р е ю , п р о х о д я ч и п іш к и 15-20 м иль щ од н я та вел и к од у ш н о п о в ч а ю ч и в с іх лю дей без н а город и й р із ­ ниці на к л я си й к а ст и ш л я х у до щ а стя, як и й він зн а й ш ов. В ін не б ув агітатором , і й ом у не д о са д ж а л и ні д у х о в е н ст в о , я к е в ін за ­ п еречи в, ні правител і. В ін з р о б и в ся таким сл аветн им і ул ю бл ен и м , щ о ю р б и л ю д ей ви ход и л и , к о л и в ін н а б л и ж а в ся д о м іста, й у с т и ­ лали к в ітам и й о г о с т е ж к у . І нем ае в ел и к ого значенн я, я к і бул и й ого п ер ек он ан н я в ід н о сн о в сел ен н ої, — таєм н иці її не м о ж н а р о з ­ крити, си д я ч и під Д еревом Знання. Й о го п ев н ою й н еп ер е м о ж н о ю м етою б у л о то ч н о в и зн а ч и ти й н а вч а ти ш л я х е т н о го й щ а сл и в ого сп о со б у ж и т т я й см ер ти на ц ь о м у світі. (П ерек л ад з а н гл ій ськ о ї м ов и Ганна К -к , «Р ід е р ’с Д а й ж е ст », 1955, серпен ь.) ’ ) К у р к у м а — прям ий п о р о ш о к , щ о й ого д о д а ю т ь д о ін д ій сь к о ї страви. г) П ор т и к (п ор тік о — лат. сл в о) — ґа н о к п ер ед в х о д о в и м и д в е ­ рима з скл епінням , сп ер ти м на р яд к о л о н а б о на а р к а х ; гр ек и й рим л ян и в п ор ти к а х гул ял и, в ід б у в а л и засідан н я, ф іл о с о ф и ч и ­ тали л екції.

— ооОоо— В

с

е

с

в

і

т

П огл я н ьте п огідн ої бе з м іся ч н о ї н оч і на за сія н е зо р я м и ч и сте н ебо! М е р е х тл и в а в ел и ч ц ь о го о б р а з у в и к л и к а є в д у ш і п о ч у т т я п од и ву , і тод і л ю д и н а зд а єт ь ся сам а со б і м а л ою й н еп ом ітн ою . І о д н о ч а сн о в неї вирин ає п и тан н я: за як и м пл ян ом і д л я я к о ї м ети існ у є ц ей далекий , н ев ід ом и й нам с в іт і я к і за к он и к е р у ю т ь ним? С к іл ьк и їх там на то м у т е м н о с и н ь о м у небі? К ол и д и ви м ося на н е б о в т а к у зо р я н у ніч, у нас ст в о р ю є т ь с я вр а ж ен н я , наче ми ба ч и м о м іл ь й он и зір ок. А л е н а сп р а в д і ц е — тіл ьк и сам оом ана, б о л ю д сь к и м о к о м м о ж н а п о б а ч и ти н ай біл ьш е 3.500 з ір о к . Д обрий д а л е к о в и д п о к а з у є нам в ж е 120.000, а д и в л я ­ ч и сь ч е р ез тел еск оп , я к и й м а є л ін зу дія м етр ом в 2,5 м етра, п о б а ­ ч и м о а ж 1.500 м іл ь й он ів зір ок . А л е в с е ц е л и ш е мала ч а ст и н к а т о ­ г о в е л и к о го в се св іту , як и й м о ж е м о огл яд ати н аш и м и неточн им и л ю д сь к и м и інструм ентам и. В ж е в си в у д а в н и н у зо р і б у л и су п у тн и к а м и й п р ов ід н и к а м и п а ­ с т у х ів , м ор я к ів і п огон и ч ів в е р б л ю д ів у п усти н і. Г р ек и й араби надали зорям ч у д о в і назви, як А та їр , А р к т у р , А л ьд еба р а н . Є ги ­ s*

35

петський астролог П толем ей п оділи в зорі щ одо натуги їх св ітла на 6 категорій. Зорі, я к і л ед в е м ож н а помітити голи м оком, н а л е ­ ж ать до 6-ї категорії. З орі в 2,5 рази си льн іш и м св ітлом творять п’я ту категорію , — і так аж до зір п ерш ої категорії, як Сірію с, А р к т у р чи П рокіон. Б арва зір з а леж и ть від їх н ь о ї температури так, як розп ечен е в огні за лізо , як е міняє свої ф арби від тем ночервоної а ж до б л ід о ж овтої. О тж е, зорі з червоною ф арбою , як, наприклад, А л ь д е б а ран, маю ть на своїй п ов ерхн і відносно н а й хо лод н іш у тем п ерату­ ру, бо всього 3.000 градусів за Ц ельсіем . Д алі й д уть ж о в ті зорі, як К а п е л л я (чи наш е сонце) з 6.000 градусів теп ла на поверхні, а найгар ячіш і так звані сині зорі, як, наприклад, С п іка в су зір ’ї Діви, мають аж 20.000 градусів теп ла на поверхні. Д л я того, щ об зм іря­ ти тем пературу як оїсь зорі, астрономи п о слу го в ую т ь ся так званим болометром. Ц ей п ри лад записує з хви ли н н ою точністю зовніш ню тем пературу зорі на п очорненій п ляти н овій стрічці, ви ставленій на діян н я зоряного променю вання. К р ім того, астрономи мають щ е й ін ш і прилади д л я визначення тем ператури небесн и х тіл, як «тер м оелем ен т» та ін. П р и д опом озі ск ла д н и х вим ірів в д алося та­ к о ж пізнати в ели ч и н у зір, їх діям ент і вагу. П р оф есор М іч е л ь с о н займався д ослід ж ув а н н ям з ір і переконався, щ о діям етр такої, наприклад, зорі, як А л ь ф а в с у зір ’ї Геракля, є такий великий, щ о сягає м ільй о н и кілом етрів. Т и ся ч і зір о к св ітяться там угорі, і м ож на подумати, щ о небо просто ними переповнене. А л е ось щ о сказав один астроном: «В и п у с тіт ь високо понад Е вропу три оси, і ви матим ете б іл ь ш е ос на своєм у н ебосхи лі, н іж є зір у в сесвіті». Н асп равді ц іли й все­ світ — ц е простір, щ о його собі не мож на уявити. Сонце, щ о є ц ентральною зорею н аш ої соняш ної системи, в ід д а лен е від зем лі на 150 м ільй о н ів кілом етр ів, а все таки відносно воно є бли зьк е. Н а м еж а х наш ої соняш ної системи зн аходи ться п лян ета П лутон , щ о від дален а від Сонця б ільш е, н іж на 6 м іл ь я р д ів кілом етр ів. Д а л і й д е вели ки й простір, справж ня безодня, яка, власне, в ід д і­ л я є н аш у соняш ну систем у від д а льш о го всесвіту. В реш ті, в ідда­ лен а на 40.000 м іл ья р д ів кілом етр ів, є А л ь ф а К ен т а в р і — наша н а й бли ж ч а сусіда. Н а п одвійній від н еї в ід д а л і св іти ть Сірію с. С в ітло, щ о доходи ть до З ем лі від Сонця, п отребує вісім х в и ли н часу; від С ірію са св ітло доход и ть д о З ем лі щ ой н о п іс л я вісьм ох років. З вичайно астрономи м іряю ть в ели ч и н у в ід д а л і у всесвіті світ­ лян и м и роками. С в іт ло п еребігає за одн у сек ун д у 300.000 к іл о м е т ­ рів, виходить, один св ітлян и й р ік має к о л о 9.468 б іль й о н ів к іл о ­ метрів. О тж е, св іт ля н і пункти на в еч ір н ьом у небі творять ли ш е п ер­ ш ий п л я н безкон ечн ого всесвіту. Щ е д а л і бачимо нен аче в ели к у д у гу барви п ерлям утру, яка в и гн улася на небі, — ц е так званий М о ло ч н и й Ш л я х . С отн і м іл ья р д ів зір, я к і так д а л ек о від дален і, щ о їх не мож на розп ізн ати оком, творять св іт л о ц ього Ш л я х у . С ер Д ж ейм з Д ж онс оп и сує М о ло ч н и й Ш л я х , як д зв ін в елетен сь­ к ого колеса, щ о обертається д ов к о ла осі, в ід д а л ен о ї від нас на 50.000 св іт ля н и х років. Сонце б у л о б т іл ь к и однією з незн ачн и х з ір у тій системі, а наш а З ем ля, якою ми так чванимося, зн и кла 36

Ї

б у М олочн ом у Ш л я х у (в за га лі у всесвіті е щ е сто м ільй о н ів по­ дібних М о ло ч н и х Ш л я х ів !), я к зер н я тк о в океані. Щ о ж ми бачимо по той бік М о ло ч н о го Ш л я х у ? в н а й си льн іі і ш х телеск о п а х астрономи заобсервували «м ряков и н н я», а в д ій ­ сності ц е — багато зір, св ітло я к и х потребує від 18.000 до 184.000 років, щ об досягти З ем лі. О тж е, пром інь світла, який під час огляданн я астрономом зор і в с у зір ’ї Г ер а к ль потрапив до очей того астронома, вийшов з свого д ж ер ел а щ е в часи, к о л и на З ем лі ж и ла прапервісна, так звана Н еа н д ер та льськ а лю дина. П ри допомозі 5-метрового телеск оп у, який зн аходи ться в К а ­ ліф о р н ії на горі П алом ар, астрономи ствердили, щ о всесвіт-косм ос 1 — це необмежений, нічим не оточений простір. Зорі, я к ми їх бачимо, маю ть інтенсивну косм іч н у силу. їх н я енергія розвивається з лан ц ю га атомових реакцій, я к і перетворю ­ ють свої первні в теп лоту, в св ітло й в електром агн етн і хв и лі. Така зоря, як наш е Сонце, витрачає за одну сек ун д у 4.200.000 тонн своєї м атерії у в и гля д і проміння, яке в свою ч ер гу м ож е перетво­ ритися в енергію. К о ж н а зор я — це, м ож на сказати, атомова батерія, яка постійно розрядж ується. Н ечуван а температура нутра зорі ц ілк ови то розклад ає атоми газу, і в хаоти чн ом у заміш анню ядра й елек тр и к и ведуть свій б ож ев ільн и й танець. Одночасно надзвичайно си льн е тиснення вн утрі зорі здавлю є розби ту м ате­ рію в нейм овірну густоту. Д ек іл ьк а к убіч н и х сантиметрів такої субстанції ва ж и ли б на зем л і ц іл і тонни. Р озби ття атом у ур ан у лю дьм и є т іл ь к и слабен ьки м и н аслідуванням тих процесів, які в ід були ся серед зір. М о ж ли в о, щ о не один чи тач запитає, якою є остаточна м ета тих вели чн и х процесів, я к і відбуваю ться у всесвіті? Д ж ейм з Д ж онс каже, щ о універзум -в сесв іт є прекрасною системою заверш еного порядку. Р о зв ій зор і за ле ж и т ь від безперервного пом енш ування її енергії. З того він робить висновок, щ о кін ец ь зорі п р и ход и ть з хвилиною , к о л и її енергія вичерпається і спаде на найниж чий ступінь. З а його теорією , зор і створені на те, щ об сам і себе по­ в о л і зуж и вали . Закони терм одинам іки п ід твердж ую ть цю тезу. Зрештою, цей вчений поясню є: Б ог є математик, а всесвіт Він створив не д л я людей. А л е я к би там воно не було, те постійне зуж и ття зір п роходи ­ тиме щ е довгі, довгі м ільй о н и сторіч. Отже, підносьмо наш зір вгору до зірок і дивуйм ося тій вели к ій Бож ій премудрості, яка створи ла їх і яка керує ними на їх н іх незбагненних і нам невідом их ш л я х а х .

37

Література; Сергій Якимович

Мідень Андрія В ой нар ов сь но го (З акін чен н я) В х а т і я тоді не д оси ть ув а ж н о сл у х а в батькові слова, а л е в лісі, к о л и я прямував за цими прикметами, мені несподівано спа­ л о на думку, щ о вся моя дорога в л іс до коней в х а л а ш н и к у ск е­ рована ли ш е оцими двома прийменниками «о д » і «д о », де гору бере прийменник «о д ». О тж е, мій батько сказав: «П ід е ш просто. От лісн и к а в л ів у руку...», так він ви слови вся в звичайній розмові, а якби йому д овелося обмеж ити щ е к іл ь к іс т ь слів, тоді він, певно, сказав би так: «О д лісника в л ів у р у к у », а слова «П ід е ш п росто» оминув би, як зайві. П овернувш ись з кін ьм и з л ісу, я вж е був ц ілк о м переконаний, щ о й самий А н д р ій Войнаровський м усів би вести «од » д обре в і­ домої д л я всіх в и х ід н о ї точки і речення своє т еж розпочав би із прийменника «о д ». З ’ясувавш и, щ о «Д Г » — «О », а « В А » — «д », я від разу зрозумів, щ о це подвійне означення мас свою м ехан ічн у систему, де перш і ч и сла визначаю ть місце на в ерти калі, а другі ч и сла — місце на горизонталі. П ридивш ись до п орядку п одвійних літер, я побачив, щ о пер­ ш и х л іт е р вж ито на п очатку подвійних о зн а ч ен ь ли ш е сім, на д ругом у місці — т іл ь к и чотири. Т о д і я н акресли в о та к у та бли ч к у, п о гля н ь т е на н еї і від разу зрозум ієте, якого способу вж ив А н д р ій В ойнаровський д л я свого таємного письма: А В Г Д Ц я система, як самі бачите, не д у ж е складна. М а А А В В Г ю чи в ж е цю готов у та бли ч к у, я тоді л е гк о п ереклав В Д Е Ж 3 таємне письм о на звичайні літ е р и і розбив й ого на Г И І К Л окрем і слова. А л е тут вийш ло таке, щ о я н іч ого не Д М Н О П м ож у зрозуміти... А тоді, х о ч б у л о в ж е й н е рано, Е Р С Т У я кинувся до вас. М о ж е ми всі гуртом щ ось і збагФ X Ц Ч немо? За цими словам и П етр о Іл л я ш е н к о витяг із З Ш Щ ТО Я Є в а н гел ії нового папірця і п ок ла в його перед зазахоп лен и м и слух а ч а м и на о св ітлен ом у лям пою місці, д е старанною рукою П етр а вели ки м и звичайними літерам и б у л и написані та к і дивні слова: Од кри в ої баби — м илю на москаля. О бернись на м окру м огилу. Серед води, де в о л я моя, камін<ь) з калиною . В сі ува ж н о знову п ереч и тали ці дивні слова, а л е потайного їх розум ін н я н іх то недобрав. З н ов у зн яла ся жвава, голосн а розмова, і в за п а л і суперечки н іх то й не помітив, як м и н ула ніч і в вікна з а г л я н у л о червоне сонце. Старий Горбенко загасив л я м п у і ж а р тівли в о промовив: «Годі, х л о п ц і! Я бачу, щ о без ковбаси та чарки наш а справа д а л і ні з місця, а том у вип’ємо за здоров’я наш ого Петра, щ о розгадав оцю хи м ерн у загадку, а за чаркою м ож е ми всі щ ось утнем о та п ри д у­ маємо...!» П іс л я сніданку старий Горбенко почав співати старовинних к о­ за ц ьк и х пісень, акомпанью ю чи собі на бандурі. М о л о д і ю наки мов­ 38

чки сиділи, сл ух а ю ч и ти хи й голос старого, кож ний м и сляч и щ ось про себе, а ось раптом А н д р ій радісно п ідхоп ився з с т іл ь ц я і весе­ ло промовив: — Я знаю тепер, щ о визначаю ть оці хим ерні рядки... К о л и ви, тату, співали про руй н уван н я З а п ор озьк ої С іч і та про м оскалів, то я пригадав, щ о в ц и х р я д к а х сло в о «м о с к а л ь » — н е лю дина, а як щ е за козац ьки х часів — назва сторони світу — північ. Т іл ь к и ось недоберу, про я к у кр и в у б аб у згадує Войнаровський?.. Це, певно, не звичайна ж інка, а та кам ’яна баба, як і щ е й досі, х о ч зрідка, стоять, мов на чатах, на м о ги ла х у наш их степах. Ш кода, щ о я не знаю й не пам’ятаю, чи б у л а в наш их о к оли ц я х отака кам ’яна крива баба?

— Т о д і я бачу, щ о і ти в мене розум ний! — за х о п ле н о вигукнув старий Горбенко. — А л е я вам т іл ь к и одно скаж у, щ о к о л и ста­ рий Грицай, щ о сидить п ід лісом на пасіці, к о л о х р ещ ато го яру, наша найстаріш а лю дина, н іч о го вам не пригадає про оцю кам ’ян у криву бабу, то навряд чи х то знає б іл ь ш за н ього про м и н уле на­ ш их околиць... А том у не гайте часу, а беріть з собою дещ о, щ об почастувати старого Грицая, в ізьм іть також з собою оцю зе л е н у пляш ку, щ о на столі, бо к о л и й х то м ож е ур ятув ати н аш у справу, то л и ш е він один — старий Грицай! Ю наки н е гая ли ся довго, вони ш виденько за в ’я за л и чи м ало х ар ­ чів у в е л и к у хустин у, не п о за б ул и і про з е л е н у п л я ш к у і, при­ скорюючи ходу, п іш ли на п асіку до старого Грицая. В ін д уж е зрадів, к о л и побачив о бо х ю наків; вони ч а стен ьк о за х о д и л и до нього, постійно р озп и тув а ли про старі часи, п р оси ли співати ста­ ри х пісень, я к і р етельн о зап и сув али в св о їх зш итках. А щ е б іл ь ­ ш е зрадів старий і добром у сніданкові і зел ен ій п ляш ц і. А ндр ій, трохи хви лю ю чи сь, почав просити старого Грицая, чи не пам’ятає він про кри ву кам’я н у бабу, щ о к о ли сь ст о я ла на м о­ ги л і в їх околиці. Старий пасічник ли ш е п охитав головою , але, пом исливш и трохи, сказав: — Н і, за мого в ік у я н е пам’ятаю, щ об т у т б у л а така кам ’яна крива баба... А л е стривайте... я пригадую , щ о давно — давн о щ е мій дід казав, який був у гайдамаках, щ о всі вони — гайдам аки — зби р али сь он там, к о л о т іє ї м огили, он — он під л ісо м тим, де стрим іла вели к а сіра каменю ка, щ о й справді, як в ін казав, ски­ д алася на справж ню кри ву кам ’я н у бабу...

— Н у, спасибі вам, діду, прощ айте! — і м олоді ю наки без д а л ь ­ ш их пояснень навипередки п о б ігли додому, зали ш и вш и його са­ мого і з харчами і з зелен ою п ляш кою . А н д р ій і Петро, лед в е п ереводячи д ух, в б ігли до стросвітськи х покоїв та п очали ш видко розповідати старом у Горбенкові про все, щ о вони довідалися. А потім вони п оп роси ли наготувати їм х а р ­ чів, сокиру, заступ і дещ о інше, бо вони негайно ви руш аю ть до тієї м оги ли на північ. К о л и все б у л о готове, ю наки п ода ли ся в до­ рогу. Д ійш овш и навпростець до т ієї м оги ли п ід лісом , про я к у їм сказав старий Грицай, вони в и л із л и прож огом на самий ї ї верш ок та п о ч али п и льн о п ри д и вляти ся на півн іч і нен аче вперш е п оба­ ч и ли оцю їм добре знайом у м ісцевість. О сь за ними на т л і чорн ого л іс у — с е л о В ойнарівка, в л ів у р у к у — с е л о Яниш івка, в п раву р у к у — іііл я х на Ставищ е, а д а л е к о на 39

північ виступає чорна см уга синього лісу, що густим килим ом ча р б ув розташ ований в осеред ку в е л и к о ї улогов и н и , краї я к о ї укрив неосяж ний м очар к о ли ш н ього в ели кого озерищ а. Ц ей мотя гли ся на всі сторони на в е л и к у в ід д а ль та рясно п оросли буйним чагарником і тем н озелен ою в ільх о ю , а в середині у ло го в и н и б у л о н еп ер ехід н е болото — см ер тельн а дряговина, куди д оступ у н е мав ніхто н і в літк у, ні взимку. А л е , к о л и ю наки за компасом зв ір и ли потрібний їм напрямок, то пом ітили, щ о їх ш л я х , п рям ую чи на півн іч без би ти х стеж ок на Гостр у М о ги л у, н ач е оминає цей мочар. Іт и ланам и, вкритими в ж е п ож овк ли м колоссям , б у л о д у ж е незручно, а л е ю наки вперто посували ся на північ, бо їм к он ч е треба б у л о перейти заказан у милю, щ о тут м ала не менш е як десять верст. Ю наки й ш ли м овч­ ки. Н есподіваний збі? подій, тиш а літн ього" р осявого р а н к у та передчуття чогось невідом ого х в и лю в а л и їх . Щ о д а л і простува­ л и вони на північ, то все б іл ь ш е і б іл ь ш е н а б л и ж а л и сь до них чи слен н і в ел и к і й м а лі м огили, м овчазні свідки ж ор сток ої битви під Гострою М о ги ло ю 1651 року, к о л и з у х в а л і ля х и , перем ож ці під Берестечком, натрапили на ц и х п о л я х на впертий спротив к о ­ заків, щ о завзято борон и ли свій край. А л е всі ц і м о ги ли б у л и з л ів о ї руки, а керівний напрям ок неп охи бн о вів їх ч ер ез ул о го в и н у на н евисоку розриту м оги лу, як а н аче зам икала собою безкрас п о­ л е та уп и р ала сь у край блаки тн ого неба.

— П евно, там на тій м о ги л і край! — промовив А н дрій .

— П евно, щ о так, — погодився з ним П етро. Н а бли зи в ш и сь до розри тої м огили, вони в и й ш ли на самий ї ї в ер х і п обачили, що д а л і за нею б у л о рівн е п оле.

1 — Н у, щ о ж , перепочинем о т у т і трохи підж ивим ося! — зап ро­ понував Андрій . — Б о нам щ е н ем а ла путь, та д е щ е й та мокра могила? Давай спочатку її розш укаєм о, а тоді знатимемо, щ о нам робити... Сидячи на верш ечку м огили, вони мовчки і п и льн о р о згл я д а ли все навкруги. П еред ними з п равої руки л еж а в в ели ки й просто­ рий мочар, укритий чагарником, верболозом і тем н озелен ою в іл ь ­ хою, яка темною лісов ою см угою зам и кала б л и з ь к і й д а л е к і сині обрії. П еред лісом б у л а наче як ась перерва; б л и ж ч е д о них стояли як ісь плавні, а д а л і й ш ли порости лози, оч ерету і з е л е н і лук и .

— А д е ж та мокра м огила? — промовив П етро.

— А ось вона! — відповів А н др ій , показую чи рук ою з шматком х л іб а на н и зен ьку м о ги лу серед зелен ого л у г у , як а м еж у в а ла з лозовим и сірими порослям и. За мокрою м оги лою густим плотом стояв буйний очерет, а щ е д а л і видно б у л о к у п у тем н ої в іл ь х и та високі б іл і стовбури осокорів, до як и х увесь час туд и й назад п л и в ли в прозором у п овітрі б іл і бусли , зрідка серед них ш и р яли сір і ч а п л і та д еякі х и ж і птахи.

— Я к щ о де й м ож е бути кам ін ь з кали н ою серед води, то він м ож е бути т іл ь к и там, де он та купа високих д ерев! — р іш уч е висловив свої дум ки А ндрій.

— А л е зачекай! — відказав Петро. — Я к ж е ми будем о брести через болото?

— Н у, бачу, щ о в твоїй го л о в і не ли ш е одні кн и ж к и ! — промо40

пив Андрій. — Справді, через болото навпростець ми не перейде­ мо! А л е щ о тут сидіти? Х о д ім о лугом на м окру м огилу, а щ о там буде д алі, то там і побачимо. Ч ерез д ек іл ьк а х в и ли н ю наки в ж е б у л и на мокрій м огилі. Ш и ­ рокий зелен и й л у г ли ш и вся ззаду, перед ними р озстели ли ся п ро­ сторі з а р о с лі л ози й осоки, а за ними з е л е н іл а густа п ущ а х и ст­ кого очерету. Ю наки, н е зваж аю чи на всі переш коди, спочатку перейш ли за р ослі лози й осоки, а д а л і пересвідчилися, щ о дістати­ ся до купи високих дерев нем ож ли во: гр узь к е і драгли сте болото, на яком у хвилю вався від вітру стрімкий і хисткий очерет, пере­ ш к од ж ало здійсненню в сіх їх н іх мрій, і вони, н е досягш и мети, знову повернулися на м окру м огилу. Т у т вони довго си д іли м овч­ ки, а ле А н др ій не втратив свого м олодечого завзяття і певно, н е­ свідомо наслідую чи п ри клад свого батька, знову сказав: — Давай кращ е щ е раз поснідаємо та поміркуємо, щ о робитиме­ мо далі? Б о праці тут і л и х а буде нам до біса! П іс ля сніданку А н др ій сказав П етрові: —■ П ід час полю вання на П о л іс с і я бачив коли сь, як п оліщ ук и ходять по своїх боолотах. Вони р о б л я т ь з ло зи наче два тини і к ла д у ть їх на болото. Тини досить широкі, а том у вони н е гр у з­ нуть. П отім вони пересуваю ть задній тин наперед і, перетягаю чи їх таким чином, п о ліщ ук и так ход ять по найстраш ніш их своїх болотах. Давай но, спробуйм о зробити так і собі... Ю наки швидко в зяли ся до праці і незабаром в и п л ели з лози чотири чи м алі чотирикутники. Скінчивш и свою роботу, А н др ій см іливо поклав перш ий тин на болоті: він ли ш е просочився водою, і А н др ій ц ілком спокійно стояв на безодні болота. П етро почав подавати йому другий. Андрій, примостивши його спереду, став на нього, а П етро вж е ступив на той, на як ом у щ ойно стояв А н ­ дрій, і так, допомагаючи один одному, вони п осували ся крок за кроком вперед, залиш аю чи за собою н аче зораний ш л я х . Б олотн е перелякане птаство п у р х а л о від них в ус і боки. Н евгам овно кигикаючи, л іт а л и над ними чайки і н ач е зм овились завзято борони­ ти своєї таємниці. Вона х лю п а л а під хлопцям и, а л е гн учки й о ч е­ рет під лозовими чотирикутникам и був досить твердим ґрунтом д ля них, і тому юнаки, не втрачаю чи зап алу, відвой овували щ о­ хвилини кож ний свій крок наперед. К о л и вони так перейш ли вж е ч и м а лу віддаль, Андрій, щ о був попереду, раптом гукн ув: — Д а л і ке мож на! Г ли б о к а вода! Справді, попереду раптом очерет урвався і видко б у л о ш ироке чисте п лесо води, за яким кроків за 60 тягся низький зелен и й беріг, де й сто яла та вели ка купа високих дерев, я к у вони б ач и ли з верш ка могили.

— Щ о робитимемо? — спитав знову Петро. — — Т а щ о ж робитимемо? Т а трясця його матері, — вилаявся сердито Андрій. — К о л и в ж е козакувати, то вж е до останку! Д алі будемо пливти!

— А як ж е ж наш і к лун к и , одежа, заступ, сокира й інш і при­ ладдя? — знову запитав Петро.

— А ми наробимо сніпків з си тн ягу та очерету, зв ’яж ем о їх, зробимо з них пліт, покладем о на нього все, щ о нам потрібно, та й гайда через воду.

41

Ю наки обереж н о п о ч а ли р ізати ситняг і очерет і, поробивш и сніпки, пов’я з а л и їх мотузками, сп усти ли п л іт на воду, а сам і п о ­ с у н у л и свої в ж е непридатні тини до краю довгого стовбура по­ ч о р н іло го дерева, щ о прикорнем в и ступ а ло у чисте плесо, а в ер ­ ховіттям л е ж а л о серед очерету.

— Н у, Бож е, б ла го сл о в и ! — гук н ув А н д р ій і, ставш и на п ри ко­ рень, пірнув у б л и с к у ч у безодню , а за ним стрибнув і П етро. Ю н а ­ ки, ухоп и вш и свій п літ, п о ч али ш товхати й ого наперед до б л и з ь ­ кого берега. П риєм но б у л о п ли сти в св іж ій воді. Д рібна м у л я в а з ж а хом ки д алася осторонь від них. Над їх голов ам и з одчайним криком зграями сн ови гали крочки, н аче зм овивш ись допомагати чайкам боронити їх таємниці. Т а к п осув али ся вони поволі, п ере­ кидаю чись зр ід к а словам и, і п іс л я довги х з у с и л ь д об и ли ся й до твердого берега. В и лізт и , одягн ути ся та п еретя гн ути на тр а в у всі свої речі — б у л о д л я них справою однієї хв и ли н и , а п л іт ж е міц­ но п рив’я за л и до кореня в іл ьх и . П еред ними був н ев ели ч к и й край ни зького берега, д а л і стояла непоруш ена і к о лю ч а п ущ а гло д у , терн у і ш ипш ини, я к і рясно п ер еп літ а ли ся з високими деревам и і не д ав а ли пройти до сер е­ дини острова.

— П р авд у казавш и, — почав П етро, — В ойнаровський не міг придумати безпечн іш ого м ісця д л я своєї схованки. Бо, певно, з того часу, к о ли він т ут востаннє був, не ступ а ла сю ди лю д сь к а нога. Г ля н ь , щ о р обиться на в ер х о в іття х дерев, як вони п озаростали та п осп літа ли ся ! Ц ей острів за м и н ул і роки так змінився, щ о справді нагадує в ели чезн и й казковий ліс. А н др ій , взявш и сокиру, р іш у ч е почав п рорубув ати д ор о гу до середини острова. П ерей ш овш и гу с т і зарості, ю н а к и зн енацька побачи ли чуд о в у л іс о в у галя в и н у, рясно в кри ту різнобарвним килим ом квітів і рослин. Р о згл я н у в ш и сь д алі, х л о п ц і п о ч а ли знову п рорубуватись к р ізь гущ авину. Т а ось сокира, п ерерубавш и тонку га л у зк у , з р о зм ах у за гр у зла в к у п і тем н озелен ого м оху, і в той ж е мент обидва ю наки виразно п оч ули , як л е з о ш к в а р н уло по тв ер­ дому камінню.

— К а м ін ь ! — несамовито скри кн ув А н др ій . До н ього кинувся Петро, і вони п о ч али о гля д а ти товсту п остелю м оху, серед якої стри м іло д ер ж а лн о сокири.

— Т а це ж калина, — сказав Петро, р озгляд а ю ч и прорубан і г іл ­ ляки . — Я к ж е ти ї ї не помітив? Ц е ж те, щ о нам потрібно... А н д р ій з запалом ки н увся обрубувати н а в к оло з е л е н і куш і, а П етр о одночасно скинув зем лю і м ох з в ели кого жорпа, щ о білим ко ло м виткався з чорн ої в огк ої зем лі.

— А ось і кам інь з ка ли н ою ! — в и гу к н у ли обидва. А н д р ій ш видко ки н увся вирубати здорові дрю чки, і, н ап руж и в ­ ши в сі сили, ю наки в ід в ер н ули ж о р ен убік. П ід ж ор н ом б у л а зно­ в у свіж а зем ля, густо п ереп летен а тонким корінням , том у А н др ієв і д ов ело ся зн ову рубати сокирою. К о л и в ер х н я верства корін н я і зем л і б у л а викинута, т о д а л і заступ піш ов в іл ь н іш е ; разом з зем ­ л е ю н агору ви ки д алося: п о т р у х л е дерево, бите гли н я н е череп ’я, чорне в у г іл л я та р ізн і останки к о ли ш н ього лю д ськ о го ж иття. Н а ­ реш ті, побачивш и, щ о на н ев ели к ій гли б и н і починає набігати вода, 42

Андрій, сердито та з серцем ш п урн ув від себе заступа і, в и лізш и з ями, п охн ю п лен и й л іг під кущ ем . Петро, побачивш и А н д р ія в таком у стані, мовчки вхопив засту­ па, вскочив в ям у і почав п ідкоп увати ї ї стін и в у с іх напрямках. Вода в той ж е час непом ітно та н евблаган н о п ри бувала, заповню ­ ючи сп оч атк у дно ями і п о в о лі піднім аю чись все в и щ е і вищ е. А л е Петро невтомно викидав зем лю . К о л и ж , знеси лен и й , х отів уж е і собі кинути заступа, я к ось навівання коп н ув навскіс від кореня, і в той ж е мент вони п оч ули , як у гли би н і за ск р его тіло за л із о — і щ ось г л у х о л у с н у л о .

— С тій! О береж н о! — несамовито ви гукн ув А н д р ій і, забувш и про втому, він кинувся в повну води ям у на пом іч Петрові. Н есподівана х и л я радости п оєдн ала їх, і вони п о ч а л и н ет ер п ля ­ чими рукам и копирсати та вигортати зем лю , в и зв оляю ч и з-п ід неї грубий череватий гли н я н и й гла д ущ и к д и вн ої форми, який д ок ір ­ ли во дивився на них своїм розторощ еним боком. Г ли н я н и й гла д ущ и к був н езви чай н ої форми, з я к о їсь д а л ек о ї країни, в як ом у за стари х часів п ер ехо в ув а ли вино, о л ію і збіж ж я, а крім того, він мав з в е р х у м іц н у і в ели к у покриш ку, щ о вся, як і пази (рівчачки ) під нею, б у л а густо вкрита см олою . Ц ей г л а д у ­ щ ик б ув досить тяж кий, а тому, н а п р уж ую ч и останні сили, ю наки обереж но в и тя гли й ого з зем л і і п о ч али підносити його догори, щ об поставити гла д ущ и к на безп ечн ом у місці, п о д а лі від краю ями. Зробити їм це б у л о н е легк о. А проте, к о л и вони вдвох, у зя в ­ ши гла д у щ и к за вуха, п о н если й ого до осокорів, д е л е ж а л и всі їх н і р е ч і ,то вони виразно п о ч ули , я к у середині гла д ущ и к а щ ось бовтасться і перевертасться збо к у набік. Здивовані ю наки якось непомітно д л я себе в ід р а зу зм ін и ли свою ход у. Х т о с ь з н и х неспо­ дівано спіткнувся, і вони стрім голов п о л е т іл и в як и й сь рівчак, а гла д у щ и к вдарився і собі об тверде корін н я та розби вся на дріб­ не череп'я, серед як ого височів чи м али й мідень, весь укри ти й зн и ­ з у й догори нерівними п лям ам и і смугами я р о ї зелен і. А н д р ій перш ий скочив на р ів н і ноги. Та, гля н ув ш и на цей з е л е ­ ний м ід ен ь серед куп и гли н я н ого череп ’я, він не стримався і з очима, повними с л із, розчар ован о промовив: — Т іл ь к и й маємо оцього зел ен о го мідня. П р оте П етро був трохи ін ш ої вдачі, він п ов орохн ув міднем і тоді радісно скрикнув: — Н е ж урися, А н д р ію ! М атим еш н е т іл ь к и цього мідня, а мати­ меш і щ ось у ньому. Б ери його м ерщ ій та неси до осокорів, бо б іл ь ­ ш е си ли не маю. А н д р ій враз ухоп и в зелен ого м ідня і поніс його д о осокорів, де ю наки п о ч али уваж н о о гля д а ти свою ди вн у зн а хід к у. М ід ен ь був чудної, с х ід н ь о ї форми, з високим горлом, ш ирокий, а з в е р х у щ ед ­ ро за ли т и й смолою . А н др ій , не гаю чи часу, почав п о в о л і зш к р я­ бувати чорне см оля н е к іл ь ц е і, встромивш и до гор іш н ього пазу мідня л е з о ножа, почав обер еж н о в и зв оляти верхн ю покриш ку, яка щ іл ь н о п р и л я г л а до к р а їв мідня. О сь п іс л я д еяк ого з у с и л л я покриш ка зле тіл а , і ю наки п оба ч и ли під нею ч о р н у п л ів к у , яка міцно п р и л я гла до в н утр іш н іх боків посудини. А н д р ієв і увірвався терпець, він щ оси ли потруси в міднем, і в т у мить г л у х о л у с н у л а 43

п л ів к а — і на зе л е н у траву золо ти м і сл іп уч и м дощ ем п оси п али ся старовинні з о л о т і дукати, червін ц і, ім п ер ія ли , срібн і та ля р и , б л и с ­ к у ч і діяманти, р ізн о к о ль о р о в е д орогоц ін н е кам іння, і все це п о л у ­ м ’ям г о р іл о в пром інні п ек у ч о го сонця. А п роте н а й б іл ь ш у ув а гу ю наків взяв на себе н ев ели ч к и й к ла п ти к ж о в того п ергам ен ту з печаткою на ш нурі, завинутий теж у д р у гу тон е н ьк у п ергам ентову рур к у. А н д р ій ш видко в хоп и в її, обер еж н о р озгорн ув, але, к о л и побачив, щ о там старовинне в а ж к е д д я ч и тан н я скороп и сн е п и сь­ мо, м овчки подав його П етр ов і і л и ш е ти х о п рош еп отів: — Ч и та й ! читай! П етр о щ е о б ер еж н іш е поводився з пергаментом, розправив його старанно, виглад ив береги, ув а ж н о придивився до тек ст у письма і сх в и ль о в а н о промовив: С л у х а й , А н д р ію ! Ц е ж тестам ент самого В ой н аровського А н д р ія ! О сь в н и зу його в ласн ор уч н и й підпис, такий самий, як і в тій Є ван­ г е л ії, д е б у л а його таем н и ц я-загадк а!

— Ч итай, читай! — зн о в у сказав А н д р ій , і тод і П е т р о почав по­ в о л і і врочисто читати це старовинне скоропи сн е письм о: М ій Тестамент. їїо им’я Отця і Сина і Святого Д уха стапся ку пап’яти віку и св я тої вічности. Аминь. Я, товариш військовий, Андрій Войнаровський, умислилем за живота свого, на тілі и на д у т и здоровий, при зуполности розуму моего, аби ведлуг слушности часу мій тестамеїгг останної воли мо­ єї на потомні часи записати. Поручаючи Господу Богу мою душу, а тіло земли, я добре відаю пепевний кінец моєї виправи проти тираненого мордерця, москов­ ського царя Петра, а тому я залишаю в спадщину частину моего скарбу в готових грошах, лічби польської, німецької к иншої за для того, аби хто з моїх близьких, кревних родичів и приятелів наших знайде цей мидень, викопав перед Богом останню волю мою и ви­ тратив ці гроши и коштовні каміня на боротьбу з московским ц ара­ том, який занапастив нашу безщасну Україну, бо воля и честь рід­ ного краю — це найкоштовніше, що єсть на земли. А хто би, знайшов скарб, ся важ ил мій тестамент ламатп, касовати, ни за що собі і легце важити, тот нех будет вічне проклят я да не отпустится ему ни в сей вик, а ии в будущий, маетоя таковий зо мною перед оннм страшним и пелицемирпим судією роз­ правити, а тепер вас всіх Господу Богу з добром здоровію поручаю, прошу простити мене и Бога молите о мені грішном, да милостив мепі будет судити справедливость во день судний. Аминь. Андрей Бойнаровсккй, товариш войсковий, Року Божого 1708. А н д р ій Г ор бен к о у в а ж н о с л у х а в тестамент, і й ом у здавалося, що наче т у т з ними п ри сутн ій сам А н д р ій В ой наровськи й та говори ть до н ього з гли б о к о ї давнини м и н у л и х віків, і щ ирі, гойні с л ь о зи н а в ер н у ли ся ю накові на очі. А к о л и П етр о закін чи в чи тати зап овіт А н д р ія В ойнаровського, то п р и я те лі ск и н у ли очима один на одного, і А н д р ій схв и льов а н о, а л е р іш у ч е і твердо сказав: — В о л я і честь рідн ого краю — це найкош товніш е, щ о є на зем ­ л і! А ми з тобою, П етре, виконаєм о його останню в о лю !

44

Мистецтво:

Мікель-Анджельо Щ о д ія л о ся поза дощ аною високою загородою, — це за ли ш а ло ­ ся таємницею д л я м еш канців Ф л ь о р е н ц ії. А л е кож н ого дня, м і­ сяць за місяцем, р ік за роком, ч у л и вони, як дзвен и ть ст а ль об залізо, як скр егочуть р ізц і і гуп аю ть молоти. Я к ж е ц е б у л о м о ж ­ ливим, к о ли кож ний знав, щ о в елетен ськи й шмат м арм уру, який леж а в поза огорож ею і як ого зіпсував якийсь н едотепа-різьбар, вирізую чи гли б ок у трикутню ран у при самому п ідніж ж ю , щ об цей ш мат мармуру був щ е на щ ось придатний? А л е мармур, який в ід к и н ули б у л и ч и слен н і ком ісії різьбарів, знайшов свого мистця. Б у в ним м олоди й М ік е л ь -А н д ж е л ь о . 13 вересня 1501 р. приступив він до п ок а ліч ен о ї б р и ли з різцем у р у ­ ках. І так проход и ли роки, в як и х таємниче д зв е н іла с т а л ь об мармур. А к о л и усун ен о д ощ а н у загорож у, то на м ісц і мертвого каменя ож ив один з найкращ их і н а й си льн іш и х творів М ік е л ь А н д ж е л ь о : Давид, щ о перемагає Ґо л ія т а . Р ізь б а р дістав в нагоро­ д у 400 золо ти х Гульден ів і право самому вибрати місце, д е б мав стати й о го твір. X М ік е л ь - А н д ж е л ь о вибрав: п л о щ у Д е л л я Синьйорія у Ф л ьо р ен ц ії. П р ой ш ли віки, а ле Давид М ік е л ь -А н д ж е л ь о і досі живе, з а к л я ­ тий д ух ом вели кого майстра в б іли й мармур. Б о й досі не п ереве­ ли ся Ґо л ія т и , як і виступаю ть в світі, щ об знищ ити в ж адобі са­ мого нищ ення все, щ о має на собі п ечать в іл ьн о го духа. М ік е л ь -А н д ж е л ь о д і Л ю д о в ік о Б уон аротті Сім оні народився 1475 р. в К апрезе, в середній Іт а л ії. Н ем овлям віддано його на вигодовування ж ін ц і кам еняра; п ізн іш е він сам ж артував, щ о свій ф а х він виссав з м олоком своєї мамки. Й ого мати пом ерла, к о ли М ік е л ь -А н д ж е л ь о б у л о за лед в е ш ість років. І щ ойно в св о їх ш ісд есятих р о к а х ж иття він зн ову зазнав теп ла ж ін о ч о ї лю бови. Він м усів виростати в сувором у ч о ло в іч о м у світі, оточений своїми заз­ дрісними невдахами-братами, я к і см октали з його праці впродовж всього ж и ття прибутки, та ж адібним, вічн о скр и гляч и м батьком, який л и ш е мріяв про грош і. В ш к о л і вчився х ло п е ц ь зле. В ін л и ­ ш е рисував і зам альовував у х аті всі стіни. За це діставав буки. А л е , том у щ о звичайна бійка не пом агала, його просто катували. В реш ті побої вигнали з т іл а всякий ф ізи чн и й спротив і відвагу, хоч не зла м а л и і не в гн ули м и стец ької душ і. У вели к ій нетерпели вості покористуватися талан том сина і зд о ­ бути м а тер ія льн і прибутки, старий Б уон аротті ви слав 13-річного х ло п ц я М ік е л ь -А н д ж е л ь о до Ф л ь о р е н ц ії до робітн і сла в етн и х то­ ді братів Ґір лян дай о. Там він дістав єдину в ж и тті н а ук у — ма­ лю вання. А л е , к о ли одного р а зу х ло п е ц ь поправив м алю н ок са­ мого майстра, його викинено зі ш коли . М ік е л ь -А н д ж е л ь о опинив­ ся в р ізьба р я Б ер тольд о д і Д ж іовані, який робив ста туї д л я найм огутніш ого тоді банкіра Европи та диктатора Ф л ь о р е н ц ії — Л ь о ренцо д е М едічі. М ік е л ь -А н д ж е л ь о м усів обтесувати в городах де М е д іч і б л ь о ки мармуру. З кож ним днем пош ирю валися м олоді п л е ч і х л о п ч и ­ 45

ни, око набирало певности. І коли Л ьорен ц о побачив випадково його працю, то забрав х ло п ц я до своєї палати, одягн ув в оксамити та казав виховувати його разом зі своїми дітьми. В п а ла т і в е л ь ­ мож і зби р али ся вчені, мистці, поети. М олод и й М ік е л ь -А н д ж е л ь о п р и слух ув а в ся до вч ен и х диспутів і читання сла в н и х творів. І в його м олодій д уш і п роки н улася іскра творення: 77 сонетів написав він пізніш е, неначе в и різьби в ї х зі своєї душ і. В о ц е б у л а душ а пророка, повна в е л и к и х візій, неспокою й п а л к и х р ел ігій н и х по­ чуттів. А л е ця душ а м еш кала в т іл і, яке м уч и ло ся через свою потворність. Щ е давн іш е вдарив був його старш ий товариш в об­ л и ч ч я і злам ав М ік е л ь - А н д ж е л ь о носову кість. З того ч а су М і­ к е л ь -А н д ж е л ь о , який просто м оли вся до краси, завж ди відчував, щ о д о л я його скривдила. П іс л я смерти Л ьор ен ц а М ік е л ь -А н д ж е л ь о покинув Ф льо р ен ц ію і подався до Рим у. Т у т він створив свій перш ий м истецький твір «П іє т у » — М адонну з мертвим Х ристом на руках. К о л и ж він по­ чув, щ о цей твір ув аж аю ть д іло м інш ого мистця, він закрався вночі до церкви і різьц ем викарбував на ста туї своє ім ’я ; і це єдиний твір вели кого мистця, щ о має його підпис. С ьогод н і він знаходиться в церкві святого Петра. К о л и папа Ю л ій I I задум ав будувати у в ели к о м у м аш табі б у ­ д ів л і й пам’ятники, він спровадив до себе М ік е л ь -А н д ж е л ь о . П ля н останнього вирізьбити посмертний нагробних д ля папи так припав до вподоби Ю л ія н о в і II, щ о він наказав М ік е л ь - А н — д ж е л ь о негайно братися за д іло. А л е пізніш е, нам овлений за зд р іс­ ними у віднош енні до М ік е л ь - А н д ж е л ь о м алярем Р а ф а елем і бу­ дівничим Браманте, який почав будувати храм св. Петра, папа видкинув д ум к у ставити собі пам’ятник і дав М ік е л ь - А н д ж е л ь о дс^ ручен н я помалю вати С ік сти н ськ у каплицю .

— А л е ж я не розум ію ся на м алярстві, — закричав розгніваний різьбар, — дайте це м алю вати Р а ф а ел ев і! Т а папа Ю л ія н I I б ув невгнутий, і ц іл и х чотири роки М ік е л ь А н д ж е л ь о був справж нім невільником , замкненим у каплиці. С ікстинська ка п ли ц я — ц е свого р од у вузька, тем на скриня, ви­ ща, н іж довша, і, хцоб м алю вати її, треба б у л о мати в ели к е знан­ н я т ех н ік и та неабиякий талант. М ай ж е ти сяч у квадратових метрів мусів зам алю вати М ік е л ь -А н д ж е л ь о ф ресками. Т ех н ік а ф рескового малярства п олягає в тому, щ о ф арби розтираю ть у воді, а не в о л ії і н акладаю ть їх на в ологе вапняне тинкування. К о л и вапно висохне, ф арби тримаю ться м іцно і н е відпадають. А л е мистець м усить працювати ш видко і певною рукою . М ік е л ь -А н д ж е л ь о в и л із по риш тованню н агору і м алю вав, часто л е ж а ч и на плечах. Н е в іл ь н и к свого зап алу, він часто забував про їж у і про сон. В ін прогнав у с іх св о їх п ом ічників і зам кнув двері на клю ч. Х іб а тоді, к о л и папа гримав своїм ціпком д о дверей, М і­ к е л ь -А н д ж е л ь о , п огрож ую чи й ом у та лаю чи сь, відчиняв двері. Ю л ій I I не розум івся на мистецтві, а л е душ ею відчував в ели ч мистця і його творів. Т а к о ж він знав, щ о ж и ття є коротке.

— К о л и ж ти вж е нареш ті закінчиш ? — лю тув а в він. А одного дня він таки виріш ив, щ о праця над м алю ванням кап­ ли ц і закінчена.

46

— П р ац я закінчена, к а ж у тобі. З л із а й з свого риш товання, або я н а к а ж у скинути тебе з в ід т іл я ! Загроза помогла, бо іМ ік е л ь -А н д ж е л ь о одного р а з у м а ло щ о не впав з високого риш товання, і він погодився злізт и . П огодився також на оц ін ку своєї праці ком ісією ри м ської знаті: мистців, д у ­ хівництва і вельм ож . П о к л и к а н е папою товариство в в ій ш ло до к а п ли ц і і за в м ер ло в ж а х у й б езм еж н ом у подиві. В и соко над ним б у л а написана в е л е ­ тенським и образами істо р ія створен н я світу, п ерш ого г р іх у й по­ топу. В ся ст ел я к а п ли ц і покрита 343 головн и м и постатями, а коле­ на з н их ви м альован а з си лою різьбаря. Т а к у сам у с и л у ви р а зу має й інш ий твір М ік е л ь - А н д ж е л ь о — М ойсей, частина з н еза к ін ч єи ого н агробника папи Ю л ія н а IX. А л е гли б ок и й спокій і задум у н авіваю ть гробниці д е М ед іч і, я к і м истец ь створив під час кри вавої хуртови н и , к о л и Іт а л ія була ро з­ дерта м іж усобицям и. П іс л я смерти папи Ю л ія II М ік е л ь - А н д ж е л ь о дістав д оруч ен н я докін чи ти м алю вання в С іх ст и н сь к ій кап ли ц і, — стін а п оза п ре­ столом щ е й до того ч а су н е б у л а прикраш ена. Т р е б а б у л о сім р о­ ків, щ об на ній постав «С траш н и й С у д » — образ, як и й проймає н аскрізь глядача. М ік е л ь -А н д ж е л ь о був у ж е старий, старш ий, н іж його роки, роз­ дертий душ ею в зм аган н ях з п он ад лю дськи м и завданнями. Л и ш е короткий час зазнав він гли б о к о го щ астя в товари стві ш л я х е т н о ї дами В іт т о р ії К о ло н н а , як а зн а й ш ла в п оган ом у т іл і мистця пре­ красну душ у. П еред нею м іг він, м абуть, вперш е в и слов и ти всі свої в е л и ч н і й б у р х л и в і задуми, всі св ої поривання та весь свій б іл ь з приводу невдач і в іч н о ї туги. А л е см ерть ш видко за б р а ла від М ік е л ь -А н д ж е л ю й ого щ астя, і він зробився самітником, зам­ кненим у чоти р ьох стін а х своєї кімнати, допом агаю чи ли ш е своїм лед а ч и м братам т а сиротам. К о л и ж м айстрові б у л о б іль ш е , н іж в ісім д есять років, він став будівничим. В ін був щ е новаком у ц ьо м у д ілі, к о л и й ом у дан о д о­ ру ч ен н я д окінчити б уд о в у ц еркви святого П етра. М а й ж е 50 років п ісл я того, як за к ла д ен о п ід н еї перш ий н аріж н и й кам інь, б у л а вона все не покрита. Д авн о в ж е н е б у л о М ік е л ь - А н д ж е л ь о су п ер ­ ників: к р а су н я Р а ф а е л я і ч есто лю б н о го Браманте, — д есятки ін ­ ш и х м айстрів прац ю вали над заверш енням будови, а л е н іх т о не потрапив збудува ти к о п у л и , як а у н а к р и ла цю н а й б іл ь ш у в світі святиню. М ік е л ь -А н д ж е л ь о см іли в о н акресли в п лян , і праця про­ д ов ж ув а ла ся . Т и м часом М ік е л ь - А н д ж е л ь о б уд ув а в ін ш і храм и, палати, мости й буд и н ки в Ри м і, і с т и л ь його б ув н ен а ч е в ели ч н и й гімн, щ о д звенів понад В іч н и м М істо м акордами, заворож ен и м и в камінь. Д ея к і п ля н и М ік е л ь - А н д ж е л ю д л я церкви святого П етр а б у л и відкинені, а л е подвійна к о п у л а тр ію м ф а льн о за в ер ш и ла б а зи лік у, я к за вер ш и ла і ж и ття мистця. 1584 р. помер М ік е л ь - А н д ж е л ь о на 89 році свого ж и ття; і щ ой н о в 1590 р. зам кнено над б а зи л ік о ю зап ля н о в а н у ним к о п у л у . С повн ен а св ітла, гром у орган ів і тр ію м ф ування х ор у, зберігає вона верш ок н езвичайної, р в у ч о ї в го р у си ли — останній відгом ін м огутн ьо го д у х а М ік е л ь - А н д ж е л ь о Б у о н а ротті.

47

РвЦеНЗІЇ: О лена Звичайна

Криве дзекало (Закінчення з попереднього числа) К іл ь к а зауваж ен ь щ одо правопису повісти П ідм огильного «М іс т о » у виданні У В А Н у С ІП А та Н ТН І в Америці. «В цьому виданні збереж ено м овно-стилістичну редакцію 1928 року «К н и го сп ілк и » у К и їв і. Виправлено т іль к и правопис відпо­ відно до сучасних правописних норм», — так зазначено в перед­ мові У В А Н та Н Т Ш до повісти П ідм оги льн ого «М іст о ». Отож, залиш аю чи на сум лін н і «К н и го сп іл к и » та автора всі хиби мовно­ стилістичного порядку, я дозволю собі зробити ли ш е к іл ь к а за у­ важ ень щ одо правопису, бо ж він леж и ть на сум лін н і таких най­ авторитетніш их видавців, я к У В А Н у С Ш А та Н Т Ш в Америці. З агально відомо, щ о єдиним соборним українським правописом на ем іграції визнано правопис, затвердж ений 31 березн я 1929 р. В У А Н у Києві, а 25 травня того ж таки року Н Т Ш у Львові. А л е з сумом доводиться констатувати, що на сторінках нового академічного видання «М іст а » цей правопис застосовано лише частково, бо в багатьох випадках робляться реверанси в бік моск овсько-уф ім ського правопису 1946 p., запровадж еного в У С С Р п ісля війни силоміць, під тиском крем лівської директиви про мак­ сим альне наближ ення й уподібнення до «русскава язи ка». Х т о ж примуш ує наш у Вільну А кадем ію Н а ук та щ е й на вільній землі Ваш інґтона йти слідам и м осковсько-уф ім ського правопису? А д ж е не далі, як у 1952 р. Секція М овознавства У В А Н реком ендувала до вж итку восьме видання правописного словника Голоскевича, щ о ц ілком відповідає вимогам прийнятого на ем іграції правопису 1929 p.! Ч ом у ж у 1954 р. та ж таки сама У В А Н у С Ш А , видаючи «М іс т о » Підмогильного, так демонстративно зрадж ує правописові 1929 р.?!? Н аведу пару прикладів, щ об не бути голословною : авто (ст. 37), кіно (ст. 74, 112), бюро (ст. 66, 110), лото (ст. 40), п альто (ст. 201, 242) у всіх відмінках однини й множини залиш аю ться без змін, точнісенько так, як того вимагає «русски й язи к » і уф ім ський право­ пис та всупереч вимогам правопису 1929 p.: «б іл я кож ного кіно», «вказівки адресового бю ро», «викрики дрібних авто» тощо. С х и ли ш и ли сь у низькім п оклон і перед московською директивою, ім ен­ ники «п л я н » і «к л ю б » на сторінках «М іст а » слух н я н о міняю ть « я » на «а », «ю » на « у » . П іс л я ц ієї хір ур гіч н ої операції вони вже виглядаю ть, як російські «п л а н и » (див. ст. 42, 43, 53, 66) та « к л у ­ би » (див. ст. 45, 88). У країн ськи й «ґр у н т» губить власти ву йому й д уж е характеристичну вимову, а рівно ж і свою транскрипцію, переродж ую чись на сторінках «М іс т а » в невідомо чий і який «гр у н т » (див. ст. 36, 108). Я м огла б навести щ е чи м ало подібних прикладів, якби темі правопису «М іс т а » я присвячувала спеціяльну статтю, а л е в м еж ах цих к іл ь к о х зауваж ен ь вистачить і виіценаведеного.

48

Зате я дозволю собі спинитися на правописній анархії, що па­ нує у випущ еному за рахун ок Східньо-Европейського ф онду ака­ демічному виданні твору П ідм огильного «М іст о ». Н а здоровий ро­ зум здавалося б, що, к о ли за російськими зразками «авто, бюро, кіно, л о т о » на сторінках «М іс т а » мусять за всяку ціну зали ш и ­ тися без змін у всіх відмінках, то навіщ о ж тоді на ст. 12-ій дозво­ ляти, щ об те ж таки саме «бю р о» відм інялося: «секретарем с іл ь бюра». Де ж логіка? Н а здоровий розум здавалося б, якщ о скрізь так уперто пиш еться «п ла н », то це м иле д л я російського вуха «а » м ало б зберігатися і в слові «аероп лан ». А л е , — ні! Т у т чо­ мусь наперекір твердо взятій л ін ії пиш еться «аер оп ля н » (ст. 177, 198). Здавалося б, якщ о взято курс на «к л у б » через « у » , то чому, «п о к л ю б а х » (ст. 190) пиш еться через «ю »? Здавалося б, якщ о знищ ено « ґ » в слові «ґр у н т», то чом у його збереж ено в слов і «ґа ­ нок» (ст. 18)? А дж е, уф ім ський правопис скрізь нищ ить оте брид­ ке д ля кож ного росіянина україн ське «ґ», властиве ц ілій низці слів з характеристичною д л я українців вимовою: ґудзик, ґава, ґрунт, ґанок, ґуля, ґерґотіти, тощо. Здавалося б, якщ о «с к л о », пиш еться через «с», то чом у «ш к л я н к а » має писатися через «ш »? А на ст. 203 читач знайде щ е й таку «п ер л и н у »: «п о ш к ля н ках інш ого скла». Де ж хоча б натяк на логіку? М им оволі складається враження, щ о справа правопису акаде­ мічного видання твору П ідм огильного «М іс т о » — це ж алю гідний човник, що п ливе по морю без керма й без весел. Самі х в и л і не­ суть його. К уди? А х іба він знає?!? Враж ення таке, неначебто видавців «М іст а » не зобов’язув али вимоги обох правописів (19291946 pp.): вони кокетували з обома і не б у л и вірні жодному. От х оч би й в д ілянці родових відмінків: тут панує така саламаха, від як ої хвилинами стає моторошно! Питаннів (ст. 157), м іркуваннів (ст. 162), але... м іркувань (ст. 172), ночів) (ст. 99), зустрічи (ст. 137), ночи (ст. 254), а ле . .. порож нечі (ст. 256). Н е кращ е й на ф ронті апострофа: «з в ’я зо к » уперто подається без апострофа, і читач до цього явищ а сяк-так звикає, к о ли р а п т о м . . . в слові «зо б ов ’я за н ь» чомусь воскресає померлий, апостроф (ст. 92). В за­ га лі академічне видання «М іс т а » д уж е багате на правописні не­ сподіванки: на ст. 52 читач бачить «п лакати й стрічки » а на ст.

74 його вж е чекає мила несподіванка у ви гляді «п ля к а тів кіно», на ст. 179 «поет здрігнув», а на ст. 181 Зоська «з а с т и г л а . . . здри­ гаю чись». Ін к оли читач дістає й «ш о к и » у ви гляді «р іч е й » (ст.

245), «н а третьому п ов ерху» (ст. 234), «стою чи » (ст. 80), «юмориста; (ст. 186), «з в ір я »» (ст. 32)... А л е годі! Залиш ивш и набоці всі правописні «ж а р ти » видавців «М іста », грамотний український читач з чуттям найглибш ого обурення спиняється перед цілковитою безвідповідальністю при вживанні в різн и х відмінках назви столи ц і У к р а їн и — К и їв. Я к не дивно, а ле правописне недбальство досягає свого найвищого ш п и ля саме в цій точці: «К и їв » на сторінках йом у присвяченого «М іс т а » відмі­ няється, як каж уть у Галичині, «н а злам ан у го л о в у »: то К и їв (ст. 15, 177, 250), то «К и єв а » ст. 17, 25, 54). І видавців книжки, як видно, це аж ніяк не зворуш ує, бо навіть м іж передмовою і післям овою до «М іст а » не пощ астило їм досягнути однозгідности щ одо того, як же, зреш ­ тою, відміняється назва столиці України. Біда, та й годі! П еред­ 4

49

мова вж иває « у К и їв і», а п іслям ова «К и єв а (ст. 291). Н у, от і б уд ь з того мудрим! Виходить, щ о У В А Н у С Ш А та Н Т Ш в Ам ериці, іцо є видавцями «М іс т а » на еміграції, самі щ е й досі не знаю ть (чи не х о ч у ть знати), як відм іняється назва столи ц і У країн и . К у ­ ди ж д алі?!? Де можна знайти щ е яскравіш ий п ри клад в ід сутности н а ц іон альн ої самопош ани?!? А як щ о ми самі себе н е пова­ жаємо, то годі сподіватися поваги від інш их. У усяком у разі правописний хаос ніяк не м ож е розціню ватись, як ознака к у льтур и . Я кщ о ж узя ти до уваги, щ о хаос цей панує в творі, за правописний бік якого відповідаю ть наш і найвищ і н а у­ кові авторитети (див. передмову), то стає сумно. Д у ж е сумно. К у ­ ди ж вони вед уть читача? До К и їва? Ч и до Києва? Самі н е засво­ їл и щ е правопису чи, може, навмисне створюють враж ення пра­ вописної хаотичности? А чи, може, ви являю ть демонстративно (у вЛасних виданнях) о бур ли в е недбальство саме в тих питаннях, в як и х їм ли ч и ть бути зразками дбайливости? С ерпень 1955 р.

— ооОоо—

В ивчайм о свою м о в у : М О В А В Н А Р О Д Н ІХ П Р И С Л ІВ ’Я Х ,,La langue est la meilleure des choses et la pire” — ка ж е ф р а н ц узь ­ ке п р и слів ’я, тобто: «М ов а — найкращ а із речей і н айгірш а». Справді бо, в практиці так воно й виходить. На цю тем у існ ує д уж е цікавий переказ. Відомий байкар античного світу Езоп був к оли сь рабом у ф ілосо ф а Ксанта. О дного р а зу господар зв елів своєму ра­ бові купити на базарі щ онайкращ е. Езоп накупив різн и х язи ків і приготував їх в різн и х стравах. Н а запитання господаря він в ід ­ повів, щ о язик — це к лю ч наук, це зв ’язок м іж лю дьми, це орган істини і розум у. Н а другий день господар знову посилає Езопа на базар і на цей раз наказує йому куп и ти щ онайгірш е. Езоп зн ову накупив язиків. Господар здивовано вигукнув: «А д ж е язи к — це щ онай кращ е!» Т а к то так, — ка ж е Езоп, — а ле одночасно язи к — це щ онайгірш е. Я зи к — причина в сіх суперечок, всяки х неприєм­ ностей; це опікун позову, судови х процесів; це д ж ер ел о горя, сва­ рок і воєн». Н ародня мудрість найвиразніш е ви являється в сти сли х і дотеп­ них п риказках та п р и слів ’ях. У к р а їн сь к і народні п р и слів ’я про мову, про язи к якнайкращ е підтвердж ую ть думку, щ о ї ї висловив Езоп та вищ енаведена ф ран ц узька приповідка. І. Мова — щонайкраще Д обре тому жити, хто вміє говорити. У се тін ь минущ а, одна річ ж ивущ а. Я ки й розум — така й балачка. М ова бува найкращ ою р іч ­ чю, к о ли лю дина попереду добре подумає, а потім у ж е скаже. С л у х а й ти сячу разів, а говори один раз. М удрий не все каже, щ о знає, дурень не все знає, щ о каже. У слуш н и й час промовчати — все одно, щ о розумне слово сказати. Н е завж ди каж и те, щ о зн а­ єш, а завж ди знай, щ о каж еш . Говори мало, слух а й багато, а думай щ е більш е. С лово •— не горобець: назад не вернеться. Я з и к — н е помело, слово — не полова.

50

II. Мова — щонайгірше Язичку, язичку! М ален ька ш тучка — велике ли хо робиш. М ли н м еле — мука буде, язик м еле — біда буде. Таке верзе, що й купи не держиться. М еле, як порож ній млин. Т и про діло, а він про козу білу. Мовчи, глуха , — менше гріха. Не мовчанка буває нуд­ на, а пуста балачка. Н е роби з губи халяви. Наговорив — на вербі груші, на ослиці кислиці. Х т о мовчить, той двох навчить. Подав П. Римаренко Проф. П. Ковалів СЛ О ВА, НЕ В Ж И В А Н І В Л ІТ Е Р А Т У Р Н ІЙ М О В І І н а к ш е (а не: в противному разі). Треба справу робити вчасно, інакш е буде загроза зриву. К о л о , б л и з ь к о , до, щ о с ь і з (а не: около). Країна має коло (близько, до, щ ось із) шости м ільйонів населення. К о р и т и с я (а не: повинуватися, порів. рос. повиноваться). Діти повинні кориться батькам. Л а д е н (а не: готовий). Ладен вести переговори. М и лад н і на все1 аби піднести престиж нашої нації. Н а м а г а т и с ь (а не: старатись). М и намагаємось зробити як­ найкраще. Н а о ч н о (а не: наглядно). Вони діють тепер начно і безпосе­ редньо. Н е б о с х и л , о б р і й (а не: небосклон). На європейському небо­ схилі. На обрії появились ледве помітні літаки. Н а с и л ь н и ц ь к и й (а не: насильний). Н асильницька політика завдає шкоди держ аві й зниж ує її авторитет. Н е в и с т а ч а т и (а не: недостача*™). Й ому невистачає засобів д ля прожиття. Н е д а р м а (а не: недаром). Недарма наш незабутній кобзар Т а ­ рас Ш евченко поставив на д уж е високий рівень україн ську л іт е ­ ратуру. Н е д о в і р л и в и й (а не: недовірчивий). Він проявляє недовір­ ли ве до мене ставлення. Н е з а б а р о м (а не: внезабарі, небавом). В його ж итті незаба­ ром сталися великі зміни. Н о в и н а (а не: новість). В селі сталася новина, щ о Гриць Л е ­ тючий утопив свою доньку. (В. Стефаник). О б в и н у в а ч у в а т и (а не: обж алувати). Його обвинувачую ть у злочині. О б ґ р у н т у в а т и (а не: обуснувати). Ф інськи й прем’єр виго­ лосив промову, в якій обґрунтував постанову свого уряду. О б и д в а , о б и д в і (а не: оба, обі). Здасться, щ о ми обидва (обидві) щ е такі молоді люди. О б м е ж е н и й (а не: ограничений, порів. рос. ограничейньій). В ін — людина дуж е обмежена. М и маємо обмеж ені засоби до іс­ нування. О б у р е н н я (а не: негодування). Він з обуренням прийняв цю звістку. О г о л о ш у в а т и , о г о л о ш е н н я (а не: виповідати, виповідження). Н е було потреби оголош увати війну. П іс ля оголош ення війни почалась мобілізація. (Д алі буде) 4*

51

З шиття С У М - у : 8-И Й К Р А Й О В И Й З’ЇЗД С У М -У В А Н Г Л ІЇ В днях 3-го й 4-го березня 1956 р. відбувся в м. Р оч дей ль 8-ий Крайовий З’їзд С п ілки У к ­ раїнської М о ло д і у В. Брітанії. З о гля д у на неприбуття в озна­ чений час достатньої кільк ости делегатів від осередків і лан ок З’їзд розпочався на 1 годину п і­ зніше. З ’їзд відкрив голова К райово­ го К ом ітету д. І. К р у ш ел ь н и ц ь ­ кий, вітаючи гостей і делеґатів, яких б уло в за л і в момент від­ криття 29 осіб, що репрезенту­ вали 1450 член ів С У М -у. П іс л я привітального слова го­ лова К К С У М -У запросив д е л е ­ ґатів до вибору П рези дії З’їзду. Головою З’їз д у обрано д. І. Ф ед чиняка й членам и П рези дії — д рузів В. Голиш а й Р. Дубиняка. Звіт з діяльности К К С У М -у здавали ч лен и Кр. Ком. дд. Л. К оваль (про організаційний від діл), Ф. Стасів (про к у льт.освітню працю), Б. Головатий (про спортову діяльн ість), Ф . Ф едиш ин (про фінанси). Уступаю чий голова К К С У М д. І. К руш ельниц ьки й подав звіт з д іяльн ости Крайового К ом ітету, за минулий діловий рік, вияснив всі причини, які б ули перешкодою в провадж ен­ ні норм альної праці (брак ста­ лого працівника в кан ц елярії К К майже півроку й інше), за­ читав фін. звіт (з-за неприсутности д. Федиш ина), з якого видно, щ о прибутки за 1955/56 pp. виносило кр угло 3199 ф у н ­ тів ,видатки — 2803 фунти. С альдо на день 25 лю того 1955 р. — 395 фунтів. Звітом уступаю чого голови К К С У М -у закінчено о год. 6,30 перш ий день нарад. У вечірн іх годинах відбувся концерт силами місцевих ми­ 52

стецьких гуртків — х о р у « Л у ­ н а» під кер. п. М. Стека і тан­ ц ю вальн ої групи під кер. п. П. М аксимовича з участю ук раїн ­ ських дітей та інш их виконав­ ців. П іс л я концерту в ід булася товариська зустріч делеґатів з місцевими українцями. У неділю , 4-го березня, п ісля ви слухан н я раннього Б о го сл у ження, З’їзд продовж ував свої наради. П ісля- звітів Товариського с у ­ д у й К о н тр ольн ої комісії, що поставила внесок про уд ілен н я абсолю торії уступаю чом у голові й членам К К С У М -у , приступлен о до дискусій, в яких, між іншим, д. П. Л ен ківськи й п ід­ дав гострій критиці працю К о ­ мітетів осередків С У М -у , за к ли кликаю чи всіх друзів-сум івців до активнішої, ж и віш ої праці в майбутньому. Бю дж етна ком ісія подала ф і­ нансовий плян, а статутарна внесла поправку до виборчої ординацій. З черги приступлено б уло до вибору голови Крайового К о м і­ тету С У М -у . Подано 4 кандида­ тури: дд. І. К руш ельн и цьки й , Т. Ф едчиняк, В. М и к ула , Л. К о ­ валь. П іс ля довгих відмов, роз­ мов і переговорів обрано поновно головою Крайового К ом ітету С У М -у д. І. К р уш ельн и ц ьк ого одноголосно. П рограм ово-резолю ційна комі­ сія подала проект резолю цій. Р езо лю ц ії б у л и схвален і одного­ лосно. З ’їзд розпочався вшануванням пам’яті всіх відомих і невідо­ мих борців за ідею У к р а їн ськ о ї Самостійної Соборної Держави, а закінчився спільним співом українського національного гім ­ ну.

9-ИЙ К Р А Й О В И Й З’ЇЗ Д С У М -У В Б Е Л Ь Г ІЇ ІХ -и й З ’їзд С У М -у, щ о від­ бувся 2-го квітня ц. р. в Брю с­ підсумував восьмирічну селі, працю С У М -у серед української молоді в Б ельгії. Відносно в ели ­ ке число делегатів і учасників З’їзду свідчить про непослаблене заінтересування м олоді пра­ цею й проблемами організова­ ного життя. На всі дванадцять клітин С У М -у т ільк и одна не б ула заступлена на З’їзді. Голова К К С У М -у О. К ов аль, відкриваючи З ’їзд, попросив присутнього о. кан. Гр. Ф ук а н чика провести молитву, а відтак присутні представники громад­ ських організацій виголосили привітання. Відчитано письмові привітання від Ц К СУМ , К К Н і ­ меччини, А н глії, Канади, Н аСУС, Т Б У В і інших. Звіти К К С У М -у виявили спад числа членів і зменшення клітин. Постійні виїзди ук раїн ­ ців з Б ельгії, а серед них і про­ відних одиниць, призводять до ліквідац ії осередків чи ланок або паралізую ть роботу на м іс­ цях. Н е зважаючи на ті трудно­ щі, К К намагався вдержати ор­ ганізацію в стані працездатности і протидіяв розкладовим тен­ денціям, щ о мали місце тут і там. Ч и сло сумівців протягом року^ зменш илося з 300 до 225. Натомість Ю С У М досяг числа 152 юнаків і юначок. По осеред­ ках прочитано 56 доповідей і влаш товано імпрези на всі важ ­ ливіш і національні роковини, звичайно, при співпраці У Д К і інш их громадських організа­ цій. Крайовий Комітет відбув свій 8-ий Крайовий Здвиг в Н амюр, що його звеличав своєю участю ї х Ексц. Кир Іван Б уч ко. Понад 40 сумівців взяли участь в Европейському Здвизі С У М -у в Париж і, а половина з

них в паломництві до Люрду. На запрошення К К С У М -у з допо­ віддю в 3-ох осередках висту­ пав проф. М. Ломацький. Н е розв’язаною залиш илася справа підготовки виховників Ю С У М -у, брак яки х дош кульно відчувається. Бюджет К К С У М -у , що вино­ сив 20.000 фр. річно, майже пов­ ністю виконаний. Н едобір з ра­ х ун к у ч лен ськи х вкладок, що мали дати 15.000 фр., а дали тільк и 12.000, покрито з доходових імпрез. Звіти б ули предме­ том широкої дискусії сумівців. Обрано новий склад органів С У М -у : К р а й о в и й Коиіт е т: О. К о в а ль — голова, М. К о гу т — заст. голови і керівник Ю. С У М -у, І. Левицький — сек­ ретар, Б. Ващ ук — культ-осв ітній керівник, М. Б елей — керів­ ник преси й спорту, Ю. Товт — фінансовий керівник. Контрольна Комісія: Д -р В. Попович — голова, Б. В и ­ тязь і Ф . М ихайлиш ин — члени. Т о в а р и с ь к и й С у д : Проф. І. Витязь — голова, Б. Яремкович і І. Галабурда. Головою В и ­ ховної Ради К К затверджено проф. І. Витязя. Ріш ено посилити карність сумівських рядів, розбудувати зо­ крема клітини Ю С У М -у та виш ­ колити виховників. Старшим сумівцям доручено перейти виш ­ к іл як з українознавства, так і з практичного виховання. В загальном у наради З ’їзду проходили на належ ном у рівні і б ули доказом громадського ви­ роблення та високої ідейности делегатів і учасників. У ч а с­ ники З’їзду розходились з си л ь ­ ною постановою в серцях щ е з більш ою енергією і посвятою ви­ конувати свої завдання, спрямо­ вані на с л у ж б у Б огові й У к р а їн і 53

Д. М отрук

ЗД О БУТК И П Р А Ц І С У М А В Н Ь Ю -Й О Р К У Осередок С У М А ім. ген.-хор. Т. Чупринки в Н ью -Й ор ку не так часто дає про себе знати, хіба хтось з наших симпатиків згадає про нас, бо супротивники чогось оминають слово «сум івец ь», хоч наш осередок здобув собі добру славу, пош ану та симпатії навіть серед людей різних поглядів та організацій. Управа осередку, на ч о лі з головою другом Ю шкевичем, багато зробила д ля піднесення якісного рівня праці. В осередку відбулося 9 ширших сходин членства організаційного характеру та з реф е­ ратами. З членів управи найбільш е відзначилися референти: орга­ нізаційний — друг Б ілей ч ук та культурно-освітній і керівник тан­ цю вальної групи друг Ґенза. Заходами культурно-освітнього керів­ ника продовж увалось циклостилеве видання ж ур н а лу «С ум івець». Сьогодні членів осередку є 146 старших сумівців та 114 — юних сумівців. При Головній У п раві С У М А та Г У О О Ч С У організовано У країнський Народній Університет з прекрасними науковими си­ лами, як проф. Оглоблин, поет Е. Маланю к, проф. Вовчук та інші. Осередок має тепер гарний архів та бібліотек у з 300 книжками. Про зовнішню працю найкраще мож уть свідчити діла, як, на­ приклад, найбільш а грошева збірка на закуп оселі С У М А , що її завдячую ть голові Батьківського комітету другові Сеніну та п. К о валівському; крім того, 10 виступів на т елев ізії наших репрезен­ тативних груп музичного ансамблю й танцю вальної групи (26 ви­ ступів) та сп ільн і виступи з концертами у довколиш ніх осередках С У М А . Сьогодні музичний ансамбль, завдяки щирій праці п. інж. Степаняка, здобув таку популярність, що часто неспроможний ви­ конати всі запрошення. В співпраці з іншими організаціями члени осередку улаш тували багато національних свят та розвагових імпрез, як «М алан ка», «С п ілн а Просф ора» та танцю вальні вечірки д ля здобуття ф інан­ сів. З пропаґандивних виступів відомі пікетування сумівців проти московських «кукуруд зян и ків » та перед будинком О б’єднаних Н а­ цій. З репрезентативної праці треба відмітити участь сумівців у стій­ ці при Бож ому Гробі, на параді в День Лояльности, в програмі (танці) д ля американської студентської молоді Н ью -йоркського та Б руклінського університетів. Поодинокі члени та організовано провадили різні збірки, як: на «В извольний Ф онд», О селю С У М А , літн і табори Ю С У М -у в Н ім еч­ чині, «Ш л я х Перемоги», «В и звольн и й Ш л я х », на українських інва­ лід ів і т. ін. До Ц К С У М -у в м инулом у вислано на 140 ф унтів одеж і та 49 фунтів харчів. Спортова ділянка через брак відповідного приміщення щ е не розвинена добре. Проте наш осередок, змагаючись з осередком С У М А в П асейку в «стук -п ук », вийшов переможцем, а подруга О ля Ш евчук здобула перше місце в «ст у к -п у к » серед нью -йоркських жінок. Найкращим спортом б ула д ля сумівців новонабута О селя С У М А , яка леж и ть за 80 миль від Н ью -Й орку, куди кож ного ти ж ­ ня к ільк а авт сумівців їх а л и працювати в оселі і де наш осередок вклав, мабуть, найбільш е праці.

54

Танцю вальна група здобула два ра^и перше місце (4-ий Здвиг С У М А та М іж народна Ж ін оч а Виставка), а музичний ансамбль д і­ став друге місце на Здвизі С У М А . На бенкеті О б’єднаного К ом ітету О рганізації Н ью -Й ор к у сумівка нашого осередку А. Дідик здобула друге місце при виборі королевій краси міста Н ью -Й орку. Танцю ­ вальна група дістала перш е місце на відкритті Ж ін о ч о ї М іж н а родньої Виставки в Н ью -Й ор к у та друге — на 4-му Здвизі С У М А . Однією з негативних сторінок нашої праці є брак відповідної до­ мівки, щ о гальм ує всякі спортові заняття та д о зв іл ля Ю С У М А . Друге, мабуть, найваж ливіш е — це те, що з 146 ч лен ів усього якихось 40 активних, яким і н алеж и ть подяка за корисну пророб­ л е н у працю. Реш та — це паперові члени, що, записавшись у ряди С У М А на початку свого приїзду до Ам ерики і «наробивш ись уж е забагато» д ля України, віддалися цілковито американській « з е л е ­ н ій » демократії, — вони обтяж ую ть т іль к и осередок, бо за них до Г У треба платити відсоток від вкладок та витрачати грош і на вся­ кі д ля них повідомлення. Такий занепад громадської праці, на ж аль, помітний у багатьох організаціях, що творилися під час приїзду нових емігрантів до Америки. Деякі м олодечі та інш і організації перестали існувати або чи слять своїх член ів на п альцях. Треба цим лю дям з «со л о м ’я ­ ним вогнем», а м іж ними і нашим «паперовим сумівцям», брати приклад з «старих емігрантів», що самі та їх діти говорять ук р а ­ їнською мовою, — тоді як багато нових «а н ґлік ів з К о л о м и ї» вж е сором ляться говорити своєю рідною мовою, не каж учи вж е про їх дітей, бо вони вж е «сітізен и ». Я к у вели к у націон альн у роботу про­ вели ці «старі емігранти, видно хоч би з того, щ о організація «П р о ­ видіння» й У Н С з кількадесяти літн ім існуванням має 70 тисяч ч л е ­ нів. Отже, занепад відчувається і в С У М А , тому треба, не гаючи ч а ­ су, знайти вихід з ситуації та думати про зміну. Однак ствердж у­ ємо з задоволенням, що «зм іна росте» в Н ью -Й орку. Треба в и сло­ вити признання другові Сусеві за те, щ о подвоїв чи сло юнацтва в 1954 році (66), так щ о вж е в 1955 році друг О лійник не в стані був настачити виховників д ля понад 100 ю них сумівців. ї х лави чим­ раз збільш ую ться, і виховний стан Ю С У М А в загальн ом у є дуж е добрий. Ц е заслуга керівника друга О лійника з своїм «ш табом » ви­ ховників: подруга Ю л ія Сусь, д рузі — М. Корнага, Т. Боднар та М. Данкевич і панство Ю рченки. О собливо треба відзначити нап олег­ л и в у працю референта Г У друга Кобаси, щ о сам організував л а н к у старш их юначок, які потім репрезентували не т іль к и сумівське ім’я, а ле й українське. Н а наш сором, старш их ю наків е т іл ь ­ ки 15. Х л о п ’яча молодь, вихована вж е тут, здебільш ого підпадає під згубний вплив вулиці. За 1955 рік відбулося 48 сходин ланок, на яки х пророблено матеріяли про виховання й д о з в іл л я юного С У М А . Н айкращ е прове­ л и час юні сумівці в сум івськом у таборі, у своїй власній оселі. Отже, над збереж енням наш ої м олоді в українськом у організо­ ваному ж итті треба нам усім задуматися. С У М А — це єдина ор­ ганізація, що в обставинах великого міста, як Н ью -Й орк, мож е протистояти розкладові та денаціоналізації молоді.

55

М узи ч н о -в о ­ кальний гу р ­ ток при осе­ редку С У М А в Н ью -Й ор ку, Керівник інж. Р. Стефаняк.

П ’Я Т І З А Г А Л Ь Н І З Б О РИ О С Е Р Е Д К У С У М А В Г А Р Т Ф О Р Д І 5-го лю того ц. р. в Гартфорді, в приміщенні Українського К лю б у, відбулися Р іч н і загальн і збори осередку С У М А ім. ген. Тараса Чупринки. Завдяки при­ сутності голови Г У д. В. О м ель-

тупаю чої Управи звітували про свою п ророблен у працю. Управа д ок ла ла багато зуси ль д ля ак­ тивізації діяльности осередку. З звітів присутні довідалися (зо ­ крема визначалися звіти секре-

Управа осередку С У М А в Гартф орді (С Ш А ). В першому ряді си­ дять зліва направо: А. Симатчик, М. Кравець, пані М. Зачківська, B. Грунтовський, І. Данильченко, М. Козовик. В другому ряду сто­ ять: О. Гладун, М. Грисяк, Г. Марич, Т. М ельник, А . Наконечний, C. Мокрицький, М. Ф едуняк, І. Заставськнй, Я. Гуменний, П. К о лінський, М. Іванів. ченка та вм ілом у веденню зборів д. Ф . Корш еню ка збори мади діловий характер. Ч лен и ус56

таря д. М. Кравця та скарбника д. А. Сематчиного), щ о в д іло в о ­ му році число членства, як су-

мівців, так і юних сумівців, збільш и лося. Останніх нарахо­ вую ть 38. Головну увагу зверне­ но на приєднання дітвори до Ю С У М А . Та па перешкоді ре­ ф ерентні й виховникам був брак приміщ ення д ля Ю С У М -у. Всі зобов’язання супроти Головної Управи виконано, а на саму Осг, лю С У М А зібрано коло 1000 долярів, так що навіть присутній голова Г У висловив признання осередкові. При осередкові за­ сновано також аматорський гур ­ ток. Та всі намічені пляни не можна б уло виконати через ма­ л у активність членства. До нової Управи ввійш ли май­ ж е всі член и попередньої У п р а ­

ви з деякими змінами ф ункцій: попередній голова перебрав ф ункцію заступника голови, а головою вибрано д. В асиля Грунтовського. Треба, однак, відмітити, що бувш ий голова д. П. Ш агай багато доклав праці й енергії у м инулом у році, в н в й п ^ е н о н o f t i ‘кооизвяіЬ'опо посилить працю осередку, а решта членства вреш ті збуди ть­ ся зі сну і своєю активністю підтримає її. Зміцнювати сум івські лави, приєднувати доріст, зменшити ряди бездіяльн и х сумівців, так званих німих глядачів з-поза тину. Інаш іа Ґілев и ч

А К А Д Е М ІЯ В П А С Е Й К У М ісцевий осередок С У М А ім. ген. хор. М. Тарнавського в П асейку 11. 3. 56. улаш тував ака­ демію на честь сл. п. Г ен ер а ль­ ного Секретаря У Г В Р , П ровід­ ника О У Н та Командира У Г ІА ген. хор. Т. Чупринки. А кадем ію відкрив голова осе­ редку д. Я. Петрик. З’ясувавш и значення свята героїв взагалі та Командира Т. Ч уп ри н ку зо­ крема, він прочитав «Звернення Вою ю чої У країн и до У к р а їн сь ­ кого Н ароду на Еміграції». Па,м’ять Провідника й Командира вшановацо однохвилинною мов­ чанкою. Під час відкриття був внесений вінок Ю С У М А в одно­ строях та покладений перед по­ груддям Командира. Представ­ ник Г У С У М А д. Кейс в и голо­

сив реферат, в яком у яскраво висвітлив постать Командира як політика, щ о зумів у тяж к и х умовинах об’єднати в сп ільн ом у ф ронті не ли ш е українців, але й інш і поневолені російськобольш евицькою М осквою народи. П іс ля реф ерату відбули ся ви­ ступи Ю С У М А : деклям ації, спі­ ви, а подр. І. Петрик прочитала уривок з книж ки «Зимою в бунк р і» (С. Х р ін ) « І вони часом присняться». П. інж. Б. Ч ай ківський своїм спомином «М о я ос­ тання зустріч з Командиром» привернув до себе за га льн у ув а ­ гу присутніх, і кож ний полинув думками туди, на рідні зем лі, де український нарід продовжує тяж к у боротьбу за свою само­ стійність. Присутній

З А Г А Л Ь Н І ЗБО РИ О СЕ РЕД КУ С У М А В П А С Е Й К У 1-лютого 1956 року в примі­ щ енні У країнського Н ароднього Дому відбулися 6-ті З агальн і збори осередку С У М А ім. ген. хор. М. Тарнавського. І. Яремко привітав гостей і відкрив збори,

потім обрано президію зборів: Я. Петрик — голова, А. Х итрак та І. Яремко — секретарі. П іс ля ви­ бору комісій матки, мандатної та резолю ційної, представник Г У С У М А д. Бедрій виголосив до­ 57

повідь а тему: «Україн ська про­ блематика в світлі міжнародніх подій». П о звітах уступаю чої Управи та К о н тр ольн ої комісії в ід була ­ ся жива дискусія членства, за­ цікавленого роботою осередку, навколо питання про виховання наймолодш их у дусі патріотиз­ му й лю бови до Бога й Б атьків­ щини, в чому дискутанти ви­ словлю вали однодушні думки. До складу нової Управи ввій­ ш ли: Я. Петрик — голова, М. Врездень, М. Третяк, М. Яремко, В. Ший, М. Качала, Б. М етія-

шек, М. Драйчук. Кандидати: А. Хитрак, Ю. Починюк, JI. П ’ятничка, Т. Ш ерех. Ю С У М А : І. Петрик — реф., І. Яремко та П. Ш арий — члени. К он трольн а комісія: В. Сенишин — голова, Я. Познаківський, М. Вітик — члени. Згідно з постановами П лен ум у СУМ А, новообраній Управі доручено реалізувати важ ли ві ухвали. На закінчення новообраний голова осередку д. Я. Петрик за­ кликав все членство щ е до б іл ь ­ шої, наполегливіш ої праці д ля добра й волі нашої поневоленої Батьківщини. Присутній

ЗВІТ О СЕРЕД КУ С У М А В Б О Ф Ф А Л О 4-го березня 1956 року в при­ міщ енні власного репрезента­ тивного будинку Українського Дому «Д ніпро», в святково при­ браній домівці осередку, відбу­ ли ся 6-ті Р ічн і загальн і збори осередку С У М А ім. Л есі У к р а їн ­ ки в Боф ф ало. Відкривш и збори, голова осе­ редку А. Гайдар передав слово другові Б. Морозові, який виго­ лосив святкову промову на ч е­ сть світлої пам’яті Командира УПА. Загальними зборами керувала П резидія в складі голови — М. Палцана, секретаря — І. Войчака, члена — В. Глухого. Окремі референти звітували про свою працю. Осередок нараховує 128 дійсних: членів (з них 106 сум ів­ ців та 20 сумівок) та 51 членів Ю С У М А (з них 24 юних сумівок та 27 юних сумівців). Одним з найбільш их досяг­ нень сумівської громади нашого міста було відновлення та при­ ведення до порядку У країн сько­ го Дому «Д ніпро», співвласника­ ми якого є місцевий осередок С У М А та 22-ий відділ О О ЧСУ. В аляне роботи в цій д ілян ці — 58

15 тисяч годин добровільної пра­ ці на протязі 4-х місяців. Другий найбільш ий усп іх — пе переведення збірки на р із­ двяний дар юним сумівцям в Европі. Збірку, що проходила під кличем «С увець— сумівцеві», провадила українська радіо­ програма Василя Ш арвана в тіс­ ній співпраці з нашим осеред­ ком та в порозумінні з К рай о­ вим Комітетом С У М -у в Канаді. В наслідок чого зібрано 2.400 доляри. При осередку д іяли такі гурт­ ки самодіяльности: мішаний, чо­ ловічий та жіночий хори, д у х о ­ ва та джазова окрестри, ж ін о­ чий вокальний квартет, танцю­ вальна група й драматичний гурток. Д уж е вдалими виступами на­ зовні були зразковий похід під час паради в День Лояльности, за що організатори його нагоро­ дили наш осеред золотою гра­ мотою, та виступ танцю вальної групи на М іж народнім ф естива­ лі, під час якого прапор совєтськї України замінено нашим на­ ціональним прапором. Гуртки сумівської сам одіяль-

ности брали участь у всіх націо­ на льн и х святах та імпрезах. В осередку виходить стінгазе­ та «Н аш Ш л я х » та стінні ф ото­ репортаж і «Н аш е Ж и ття ». З на­ годи ю вілею видано одноднівку «5 років С У М А в Б о ф ф а ло » ти­ ражем 300 примірників. Осере­ д ок має власну бібліотеку, яка нараховує 300 книжок. В ід діл Ю С У М А «Б атури н » під керівництвом його реф ерента Б. Гірка і цього року вписав у свою книгу чимало успіхів. Тут слід відмітити виступи Ю ного С У М А в ш питалі військових ве­ теранів та в Інтернаціональном у інституті. Д ля юних сумівців на­ шого осередку організовано й переведено над озером Онтаріо в К анаді літній табір, який три­ вав три тижні. П іс ля звітів та довгої диску­ сії приступили до обрання но­ вих керівних органів осередку. Проф. Петра Чуйка, якому наш осередок завдячує не Одну світ­

л у сторінку своєї історії, З а га ль ­ ні збори вибрали Почесним Ч л е ­ ном осередку. До складу нової Управи ввій­ ш ли: голова — А. Гайдар, за­ ступник голови й к у льтур н о -о с­ вітній референт —• М. ІІалцан, організаційний референт -— І. Дроздовський, секретар — П. Бутрин, фінансовий референт — IX. Білецький, скарбник ' — Д. Крупа, господар — П. Потоцький, спортовий реф. —- І. Гузар, референт зовніш ніх зв’язків — П. Процик, референт преси й ін­ ф ормації — X. Чмола, референт Ю С У М А — Б. Гірка, референт сусп ільн ої опіки — І. Горбатчук. бібліотекар — М. К ладовий, ж і­ ноча реф ерентка —- Л. Гайдар. О ч оли ли К он тр ольн у Ком ісію — О. Була, Товариський Суд — мґр. М. Морозевич, В иховну Р а ­ ду Ю С У М А — проф. Саган. З агальн і збори закінчилися відспіванням сп ільн ої молитви «Б ож е, ви слухай благання».

Ч лен и драмгуртка (злів а направо): П. Перцак, М. Палцан, Д. К р и х (реж исер), Катерина Мороз, Хри стя Саган, Т. Чмола, п -н і О лена Левицька, А. Гайдар (голова ос. С У М А ), М. Борачок, М. Пічкас.

59

«Н А Т А Л К А П О Л Т А В К А » В Б О Ф Ф А Л О

В неділю 25-го березня ц. р. драматичний гурток осередку С У М А ім. Л есі Україки в Б оф ф ало під мистецьким керівнийтвом довголітнього актора українських сцен режисера Дмитра К риха поставив народню оперету І. Котляревського «Н аталкаПолтавка». Фортепіяновий супровід належ ав пані О лені Л е вицькій, а про мистецьке оформдення сцени подбав місцевий мистець п. Маріян Борачок. Цей драмгурток, що має вже за собою п’ять років праці, поставив був ще такі п’єси: «Суєта» І. Т о білевича та «Ой не ходи, Грицю» М; Старицького. Р о л і з «Н аталки-П оятавки» виконали такі актори: Н аталка

— Христя Саган, Терп ели ха — Катерина Мороз, Петро — Тарас мола, Виборний — Дмитро Крих, Возний — Петро ІІерцак, М икола — М икола Пінкас. Всі вони добре опрацювали свої ролі, і на кожнім з них видно працю до­ свідченого режисера. Особливу увагу звернула на себе гра режисера Дмитра Криха та панни Христі Саган, якій віщуємо ве­ ли ке майбутнє не т ільк и на ук раїнській, але й на світових сценах. Вистава пройшла з великим успіхм, зробивши гарне враження на глядачів, що заповнили велику залю У країн ського м «Дніпро». ^ г І. Ч.

ОСЕРЕД ОК С У М -У ХМ. ГЕН. Т. Ч У П Р И Н К И

В ТО РО Н ТІ

Так склалось, що велика частина української молоді, яка ви­ їх ала за море, опинилася в привітному місті Торонті, яке леж ить над озером Онтаріо, де в літню пору тисячі мешканців міста зна­ ходять розвагу й відпочинок д ля себе. Ш видко новоприбулі молоді люди подбали п р о ' організацію мо­ лоді, щоб, згідно з постановою воюючої України, продовжувати працю над самовихованням та вихованням підростаючого молодо­ го покоління. Гурток ініціяторів скликав ширші сходини, на яких засновано осередок Спілки Української Молоді, що існує досі та має за собою кілька літ праці, яка є немалою цеглинкою в укра­ їнську національну скарбницю. М уравлина праця поодиноких осіб, які, направду, з великою посвятою й жертовністю весь в іл ь ­ ний від праці на х ліб насушний час і все, що було в їхн ій си лі й змозі, віддали громадській праці, не піш ла марно. Одним із най­ більш их досягнень торонтського осередку с зріст Ю С У М -у, що є радістю й утіхою старшого членства. Ю СУМ , крім своєї виховної програми, має свій хор, балет і драмгурток. Виховна праця д ля старших сумівців в сучасну пору йде ш л я ­ хом лекцій українознавства, головним рушієм яких є п. ред. Б. Стебельський та п. п. д-р П. Ш курат, проф. Зелевський та о. Я. Бенеш, капелян СУМ -у. При осередку створено самодіяльні гурт­ ки, які активно працюють. Ч оловічий хор «Прометей» нашого осе­ редку, під проводом диригента проф. Л. Туркевича, стоїть на ви­ сокому рівні і на сценах найбільш их за ль Торонта й околиць гідно репрезентує українську пісню. Останнім часом запляновано по­ їздку по провінції Онтаріо й Америки. Крім того, йде підготовка до симфонічного концерту з участю симфонічної оркестри міста Торонта.

60

П раця в закупленій о селі «В есе лк а » йде вперед. М и н улого року побудовано три палатки д ля Ю С У М -у , запроектовано збудувати взірцеву кухню д ля обслуги 200 дітей, а д ля старш их — окремий буф ет та привести до взірцевого порядку став і спортову площ у. В ласником цієї оселі є 9 навколиш ніх осередків, які вибрали з -п о ­ м іж себе Р а д у о селі та К ом ітет д ля розбудови оселі. Головою К о ­ мітету обрано д-ра Б. Пасічника.

75 член ів передплачую ть сумівський ж ур н а л «А в а н ґар д », а м ет­ кий реф ерент преси при кож ній нагоді старається розповсюдити як н ай більш е сумівської літератури. Значна частина член ів під проводом голови осередку, мов гра­ нітну скелю , поборюють перешкоди, щоб виконати запляновані завдання. А л е в нас, на ж а ль, як і скрізь, е одиниці, яким матер іялістична мряка затьм арила очі й п ри глуш и ла вуха, однак ми віримо, щ о й вони з часом витверезяться і повернуться до своїх к оли ш н іх рядів д ля сп ільн ої праці д ля добра українського наро­ ду. П. X. Д Р А М А Т И Ч Н И Й Г У Р Т О К «С О К ІЛ » В Т О Р О Н Т І К р ім інш их сам одіяльних гуртків, є при наш ом у. осередку драматичний гурток «С о к іл ». Баж ання друзів і подруг грати насцен-і пориває їх ие т іль к и до активної праці на п о лі ук раїн ського мистецтва, але й запалю с

їх до ж вавої д іяльн ости осередк у й С У М -у взагалі. Ч лен и нашого драмгуртка вповні вив’язали ся з свого завдання як перед своїми друзями, так і перед українською громадою м. 'Горонта.

Фрагмент із 5-ої д ії «В штабі У І І А » 61

К о ли б підрахувати всі по­ ставлені на сцені нашим драм­ гуртком драми, п’єси, комедії за сім років свого існування, то тільки тоді можна б належно оцінити цю сумівську працю па користь України. Б у ло б кривдою не згадати сьогодні працю наших актив­ них сумівців, друзів і подруг, та симпатиків С У М -у, які ви­ явили стільки активности й дисциплінованості-! не тільки в гуртку, але й у всіх ділянках осередка.' Великий успіх нашого драм­ гуртка цього сезону мала драма на 5 дій І. М алинича «В штабі У П А », яку поставлено вже два рази в Торонті й три рази на провінції таї запляновано ще зі­ грати її три рази. В постановці брали участь майже всі вищ е­ згадані актори. Режисером був

друг І. Гонтар, пісні виконав чо­ ловічий хор «Прометей» при осе­ редку під керівництвом дири­ гента проф. Л. Туркевича, деко­ рації — Е. Теліж ина. Віримо, що сумівські актори будуть і в майбутньому показу­ вати життя й боротьбу україн­ ського народу своїм найменшим друзям і подругам — юним сумівцям — в першу чергу, а та­ кож усім тим, що про цю бо­ ротьбу забули чи забувають. Нехай уривок з вірша Марка Босслава стане поштовхом до дальш ої праці нашим акторам і всьому членству нашого осеред­ ку. Вставайте! Чуйте? Вставайте! Ходім і мертві і живі! Беріть мечі! К отіть гармати, Йде суд — кривавий буревій! І. Дудись

Драмгурток «С о к іл » при осередку ім. ген. Т. Чупринки в Торонті в драмі І. М алинича «В штабі У П А »

62

П ’Я Т И Л ІТ Т Я О С Е Р Е Д К У С У М -У В В Е Л Л А Н Д мовчанкою.

17-18 березня 1956 р. осередок Потім б ули доповіді від пред­ С У М -у ім. полк. Є. К он ов альц я в В елла н д відсвяткував свій ставника К К С У М -у др. І. Дидуся, тепла й щира промова о. ю вілей з нагоди свого п ’ятиліття. В неділю , 18 березня, о 10 год. Ш авля, привіти від осередку вранці, ю вілейне свято розпоча­ С У М -у Торонта — Д. Антонова, л ося співаною С луж бою Божою, осередку С У М А Б о ф ф а ло (п и ­ я к у відправив о. Ш а в ел з паросемний), від в ід д ілу Л В У Н ія ґа х ії Торонта в супроводі місцево­ ра Ф авс — п. Т. М асюк, від го церковного хору. У Н О В еллан д — п. О. Курчак, П іс ля цього в дуж е приємній від православної громади В е л ­ атмосф ері всіх присутніх від­ ланд — п. Г. Сокіл. бувся спільний обід, щ о його В х уд о ж н іх виступах брали організували члени місцевого участь Ю С У М з В еллан д, б а л ет ­ осередку С У М -у й ч лен и цер­ ний гурток С У М -у з Б о ф ф а ло ковної парафії. За такий в ел и ­ під управою д. Ю. Гудимяка, б а ­ кий вклад праці н алеж и ть особ­ летний гурток С У М - у з Ст. К а ­ лива подяка жінкам церковної терино під управою д. І. Ф е д о ­ ришина. За м узи ку до танців парафії. М истецька програма почалася був відповідальний д. М. Т е л ю к о 3-ій годині поп олудн і вступ­ з Б оф ф ало. К р ім того, д. Ш п у р ним словом отця пароха Сірого, ко- відчитав звіт з діяльн ости який згадав і про 500 ук р а їн сь­ праці місцевого осередку С У М - у ких жінок, що загин ули під мос­ за 5 років свого існування. ковськими танками в концтабо­ Святковий ю вілей закінчився рі. У кр а їн ськ а громада вш анувідспіванням українського гім ­ ''~-вала їх смерть однохвилинною ну. Сумівці осередку й уся гро-

Ю ний С У М в ІІортгам і, А встр а лія . Зправа — голова осередку С У М -у д. Гуменюк, а злів а керівник балетної групи д. І. Сокіл.

63

Відома балетна група при осе­ редку С У М -у в УІельборні (А в ­ стралія) під ми­ стецьким ке­ рівництвом Я. Б ульки. За ко­ роткий час сво­ го існування в ідбулось 100 виступів, з то­ го — 80 для чужинців. К У Р С И К Е Р ІВ Н И К ІВ З О В Н ІШ Н Ь О Ї РО Б О ТИ Спілка Української М олоді Америки вже мас за собою доб­ рі наслідки зі своєї роботи на зовніш ньо-українському відтин­ ку. Практика показала, що до голосу молоді прислухається американський політичний світ і в багатьох випадках з ним по­ важно рахується. Ясно, що та­ ких наслідків можна очікувати лиш е тоді, коли цю роботу про­ вадитимуть добре підготовані до цього люди, обізнані з українсь­ кими визвольними проблемами і зорієнтовані в сучасних міжнародніх подіях, а головно в мос­ 64

ковській політиці. З метою п о г л и б л е н н я цих знань та усталення плянів зов­ нішньої роботи в С У М А на 1956 рік В ідділ Зовніш ніх Зв’язків Головної Управи влаш товує у місяці березні кількаденний курс д ля керівників зовніш ньо-політичної роботи при Осередках СУМ А. З політичних проблем курсанти мають прослухати ц і­ лий ряд лекцій на теми україн­ ської визвольної політики, внут­ ріш ньої політики, ід еології та практичного ведення зовніш ньої роботи.

Р ізн е; М А Г А Т М А ҐАН Д І І ЙОГО Д Р У Ж И Н А Х т о читав колинебудь життспис Магатми Ґанді, той, напеано, зустрівся з іменем К астур Бай — друж ини індійського борця за волю. К а стур Бай б ула в ж итті Ґан ді тим, чим є д ля нас сонце й повітря. Найшов він її раз заховану м іж величезними лопухами, побиту і закривавлену. Б у ло це 15-ти річне прегарне дівча, яке видалось йому таке перестрашене, щ о з п ереляку втратило мову. Найшов її далеко за лю дською оселею і коли хотів забрати її зі собою, дівчина впала йому до ніг і, цілую чи їх, просила, щоб він не брав туди, бо там ж де її смерть. Виявилось, що вона б ула п ’ятою ж інкою досить заможного дріб­ ного купця. Ж и л а з чоловіком вж е два роки, а ле Бог не бла госло­ вив їх дітьми. Перший рік купець, захоплений красою молодої жінки, не звертав на це уваги, а ле к о ли минув другий рік, інш і ж інки купця почали підмовляти чоловіка проти неї, мовляв, на ній висить якесь прокляття, що мож е перейти на весь дім. З того часу купець частенько побивав свою п ’яту ж інку, наганяючи її до всіляки х ворожбитів, хцоб зн яли прокляття. А л е все це не пома­ гало, і купець вирішив вбити її, щоб обминути нещастя в родині. І був би напевно вбив, коли б К астур Бай не сипнула йому жменю піску в очі і, використавши хви леву неміч чоловіка, не втекла. Магатма рішив купити дівчину в купця, але той домагався такої суми, як у він не був в си лі заплатити. Ґанді старався правною до­ рогою забрати дівчину від садиста, а ле був це час, коли в ін д ій ­ ському суді панував хаос, закони не б у л и виправлені, і судді ріш и ­ ли залиш ити справу обом зацікавленим. Ґанді пропонував змаган­ ня на л ік т і (відомі в Індії), а ле купець, видно, почуваю чи себе сла б ­ шим, відкинув пропозицію. Тоді купець запропонував Ґанді 15-ти денну голодівку, і Ґанді згодився. А л е купець, видно, мав нечесні заміри і наказав відчинити кімнату голодую чого щойно після 19-ти днів, сподіваючись знайти його мертвим. Тим часом Ґан ді ж ив і виграв собі жінку. Та ледве хто знає, що першу свою голодівку Ґанді відбув за ж інку. Кастур Вай була для Магатми надзвичайною жінкою, приятель­ кою і звеличницею його ідей. Він навчив її писати й читати індій­ ською й англійською мовами. Б у ла вона особливо інтелігентна і швидко орієнтувалася. Вона захоплю вала своїми промовами індій­ ських ж інок-невільниць. А вже найкращою провідницею його ідей б ула саме Кастур Бай, щ о зум іла скоріш е переконати масу про потребу боротьби за волю, як сам Ґанді. Багато разів арештована, вона змогла в тюрмі зробити вели ку пропаганду Ґанді і його ідеям, так що влада залиш ила її вкінці в спокої, кажучи, щ о вона б іл ь ­ ш е небезпечна в тюрмі, як на волі. А л е одного дня смерть скосила повне труду й діяльности її ж ит­ тя. К аж уть, щ о Ґанді плакав безупинно три дні гіркими сльозами і, як опісля він сам сказав, плакав тільк и раз в житті. І зі смертю Кастур Бай погасла життєва снага великого індійця і примеркла теж його блискуча зірка успіхів. Л . Т. і

65

ПРАВИЛА

ПРОТИ

С Т А Р ІН Н Я

600 ф ахівців з хороб старости 44 країн зустрілися на конф ерен­ ції в Лондоні, щоб висловитися про наслідки дослідж ень у їхній га лузі — геронтології. Геронтологія — це наука, що вивчає при­ чини передчасного старіння і і передумови того, як, не зважаючи на старий вік, зберегти т іло здоровим і д ух свіжіш . Вона хоче цим не т ільк и здійснити казку про «в іч н у мо­ лод ість», її експерти хочуть дбати про те, щоб особи, врятовані в цей спосіб, дістали також відповідне становище, де вони могли б вповні використати свій досвід, не загороджуючи дороги молоді, яка спіш иться-йде за ними. А бо як висловився один з учених: «Ц я проблема означає д ля нас не: «Щ о ми можемо зробити д ля наших старих?» Питання це скоріш означає: «Щ о вони м ож уть зробити д л я нас?» Н аслідки лондонської конференції можна ре­ зюмувати в таких правилах науки, як бути старим віком, а проте, залиш атися молодим: 1. Майте дітей за молодих років! Статистика показує, щ о люди ж ивуть довше, якщ о вони народилися від молодої матері. Звідси випливає заповідь: хто хоче дати своїм дітям надію на довге життя, той нехай одруж ується молодим і дістає дітей рано. Ця порада стосується тільк и ж іночої молоді. Вік батька, згідно з до­ теперіш нім досвідом, не відограє ніякої ролі.

2. Не переїдайтеся! Нездорово їсти замало. Та ще небезпечні­ шою є пристрасть забагато їсти. Зауважено, що люди, які замо­ лод у забагато їли, порівняно рано вмирали.

3. Приймайте волячий серум*)! М ілянський професор А. Ф р а скіні дає своїм пацієнтам серум, що, як він твердить, перешкоджає передчасному старінню. Старші лю ди втрачають свій старечий вигляд і молодш ають ф ізично й духово. Професор Ф раскіні під­ креслює, щ о тут справа йде не про засіб відмолоджування, а про впорскування, яке підтримує радість життя.

4. Не переставайте цікавитися життям! Нема причини д ля того, щоб люди, стрічаючись, не займалися поточними питаннями щ оден­ ного життя. Х то мас цікавість і радіє завтрішньому дневі, той дістає в собі си лу залиш атися молодим.

5. Не стороніться праці! Так само важливим ліком е вміння за­ безпечити собі працю, з якої не зв ільн я ть за віком. Том у лік а р і рекомендують діяльність, що її лю ди виконують спочатку як улю б лен е зайняття, а потім — як головну роботу. У книжці, що появляється тепер в А н гл ії під заголовком: «Відійди і радій при цьом у», подаються пропозиції д ля людей, які старіють, взятися до такого роду професій.

6. Робіть і вивчайте нові речі! Розворуш теся, не сидіть без д і­ ла, як звичайно сидять старі у своєму кріслі на колесах. Х то продовжує зберігати і надалі свій д ух свіжим, той залиш ить­ ся молодим. Не кінчайте самі рахунків з життям, а спробуйте зай­ нятися речами, що про них раніш не турбувалися.

7. Зберігайте силу своїх м’язів! Багато лікарів е тієї думки, що також старі лю ди мусять уж ивати всіх засобів, щоб зберегти свої ф ізичні сили. Вони не повинні ухи ляти ся від ф ізичного напру­ ження, якщ о взагалі вони почувають себе здоровими.

66

8. Мешкайте у великому місті! Д осліди принесли несподівані наслідки, а саме, що люди ж ивуть довше не в сільськом у від­ людді, а в метушні великого міста, яка нібито розладнус нерви. Зворушення й ритм тримають у бадьорому стані навіть людей, які Старіють.

9. Також захворювання має свій добрий бік. Старі люди не по­ винні зараз ж е втрачати надію й думати про найгірше, коли вони заслабнуть. Н іде не сказано, що захворювання тягне за собою тільки погані наслідки. Навпаки, дуж е можливо, що завдяки цьому потрясінню збудж ується сила спротиву тіла і в такий спо­ сіб ж иття продовжується.

10. Зосереджуйте вашу волю на меті — залиш итися живими! Л ікарі твердять, що вони м ож уть досягти кращих усп іхів у ста­ ріш их людей, якщо їх н і пацієнти баж ають залиш итися живими. Часто це залеж ить від того, чи вони цього дійсно хочуть.

11. Не вмирайте тому, що ваш лікар так собі вирахував! Старі лю ди не повинні зрікатися волі до життя навіть тоді, коли вони, на основі поводження їхн ього оточення й лікаря, встановлюють, що за ними признають небагато часу на цій землі. Старіння не є хворобою, щ о веде до смерти. Медицина на сьогодні щ е нічого не знає про справжні причини. Том у кожний лікар може помиля­ тися.

12. Будьте молоді серцем! Досі світ не розумів, коли стара лю ­ дина м ала симпатії, як молодий чоловік, та набувала нових дру­ зів і зберігала свою здібність захоплюватися. Найактивніший за­ сіб модерної медицини: не придуш уйте своїх сердечних потягнень і свого темпераменту. Ви — остільки старі, оскільки молодим є ваше серце!

13. Шлюб с найкращою гарантією довгого життя. Люди, що ма­ ють щ асливе подружнє життя, ж ивуть довше, ніж неодружені. Є багато столітніх, які по смерті свого першого або другого партне­ ра одруж увалися втретє й почувають себе щасливими.

14. М айте щастя! Старі лю ди відчувають невдачу особливо тяж ­ ко. Т ом у важливим є краще вдовольнитися виконанням прості­ ших обов’язків, якщо вони задовольняю ть і приносять упевне­ ність у тому, щ о людина робить себе корисною. *) Серум (латинське слово) — рідина частина крови, сироватка.

— ооОоо— ОГОЛОШЕННЯ Українська ювелірна крамниця «Мета» в Нью-Йорку, влас­ ником якої є Б. Ковалів, з нагоди 30-ліття С У М -у випустила годенника з емблемою С У М -у на цифарбляті, під якою є напис «30 років С У М -у ». Годинники двох розмірів для жінок і чоловіків на 17 каменів, з нержавіючої сталі, водонепроникальні, антимаґнетичні коштують з податком біля 20.00$. Для сумівців і сумівок ці годинники є дорогою пам’яткою. Б. К ова лів пожертвував на О селю С У М А 40.00$ та на С У М Ф іл ь м 50.00$ Адреса крамниці: 201, East 14-th Street, N e w Y o r k 3, N . Y . U .S .A .

67

П О Ж Е Р Т В И Н А П Р Е С О В И Й Ф О Н Д «А В А Н Г А Р Д У »

Ф Р А Н Ц ІЯ Збіркова листа ч. 200 у В езін -Ш алет. С к лали : 300 фр.: С лів ін ський Степан; 200 фр.: О лія р М и кола; по 100 фр.: М арчук Григорій, Баран Степан, Кордінка М икола, Смерека Григорій. А Н Г Л ІЯ Збірщ ик І. Бордяк, Смальстовн. С к ла ли : 6 ш.: А. Ч уревич; по 5 ш.: І. Бордак, Т. Коритник, М. Гумешок, Б. Сверида; по 4 ш.: І. Тригук, П. Смерека; 3 ш.: М. Л ук а ш ; по 2/6,ш.: М. А ндріїв, В. За­ боях, І. Гладюк, М . Чучман, В. Хом як, І. Куш нір, Я. Томин, І. Да­ нили шин, В. Чорний, А. Гуцман, В. Якимів, В. Ганкевич, С. Стрі­ лец ь; по 2 ш.: І. Бордун, В. Іванців, А . Ковцун, І. Бозюк, Т. Іванів, І. Тоф ан, В. Сорока, С. Семчищин, В. Сатур І. Сухар І. Ш евчук, В. К ули нич. Осередок С У М -у в Пітерборо. Збірщ ик Я. Хам. С к ла ли : 5 ш.: І. Костів; по 3 ш.: Я. Хам, О. Понар; по 2/6 ш.: П. ІШ іінковський, А. Кали ній, Я. Ж уравчак, І. Семіон; по 2 ш.: Я. Ш лапак, О лексевич; 1/6 ш.: М. Ратуш ний. Збірщ ик М. Ф ерко, Галяш іеле. С к ла ли : 2 ш.: В. Гудак; по 1 ш.: М. Ф ерко, В. Л учака, М. Назар, П. Майдан, М. Зорик, П. Зембаль, В. Семенишин, В. Ю шка, І. Додик, Г. Старчак, П. Воляр, Ф . Брус, М. Хробак, М. Бера, М. Ридош, Г. М егуцький, В. Чубатий, А. Ти м ко, І. О с т а т о к ; 6 п.: В. Смалько. В, Демянюк, Т. Цеплий, Г. Мудрик, Д. Думський; по 2 ш.: Д. Ґу ла , Збірщ ик Д. Думський, Сельби. С к ла ли : по 2/6 ш.: Ф . Лобський, М. Гош овський; 1 ш.: С. Нагурський. Збірщ ик О. Боднар, Лестер. С к лали : 5 ш.: О. Боднар; по 2/6 ш.: В. К у к іл ь , М. К уф ли н ськи й , І. Р у б е л ь ; по 2 ш.: М. П ’ятничко, А. Ш ологін, М. Романів, В. Яниш івський, Ю. Чубатий; 1 ш.: В. Л а пинський. Збірщ ик Б. Л уців, Л ін кольн . С к ла ли : 3 ш.: І. Липкий; по 2/6 ш.: І. Слюсареико, С. К олодій , С. Гумешшй, Д. М ельнкченко, М. К л ю чинський, М. Ф іт е л ь , І. П алам ар; по 2 ш.: Б. Луців, В. Кріслатий, Г. М ельник, М. П алащ ук, І. Дудчак, М. Каш лаба, Д. Гнатюк, П. Масний, О. Осадца, М. Лупаїс, П. Торж анський, В. Перф ецький; по 1 ш.: М. Паньків, О. Кобра, О. Гірняк, М. Павлю к, М. Бабух, Е. Ш вець, М. К удла. Збірщ ик Д. П укалець, Іртлінґбор. С к лали : 10 ш.: Киязевич; по 2/6 ш.: О. Рибак, Н. Комарницький, О. Цвях, І. Глуш ко, І. Ленців, М. М ельник, Д. П укалец ь; по 2 ш.: С. Горкін, Г. Чорнопиский, В. А лексевич, М. Феник, В. Сухін, В. Багрий, І. Прокопток; 1 ш.: С. Ршнкович. Збірнпік В. Мартинюк, Ґльостер. С к ла ли : 5 ш.: А . К о в а ль ; 3 ш.: М. Співак; по 2/6 ш.: В. Сороччак, В. Йосипачук, М. Дмитренко, М. Приш ляк, В. Васильків, Г. Сірко, Г. Боровий, В. Б ілоус, В. Гладун, В. Мартинюк; по 2 ш.: М. Кінаш , В. Вуїв, С. Павлюк, Й. Ф ін ів, Ю. Василик, І. Романовський, В. М уш елик, Й. М и кули ч, М. Лінк, І. Гарматюк, Ю. К ури ляк, І. Сопків, А. Налипа, В. СтриваПок, М. Г умекюк, В. Заремба; по 1 ш.: Й. Крупа, С. Лесів, М. Олійник.

68

Збірщик Івасівка, Кліф тон. С клали: по 5 ш.: М. Івасівка, П. К о гулька. Збірщик В. Наконечний, Горн М іль. Склали: по 2 ш.: В. Х м іль, B. Наконечний, по 1 ш.: О. Харків, Красножон, В. їващ ук, Д. Н а­ конечний, К. ІХроцик, М. Маслій. Збірщ ик М. Шрам, Дідкот. С клали : по 2/6 ш.: М. Шрам, С. Тур, М. Навроцький, І. Перевізник, П. Грималюк, І. Орфенюк, М. Ґ.; по 2 ш.: К. М., Т. Дрогомирецький, С. П ахолок, М. Сидорак, М. П удоців; по 1 ш.: В. Нахим, І. Яцишин, В. Причак. Збірщики: П. Герман і М. Берегула, Кембрідж. С клали: по 10 ш.: П. Герман, А. Сокольський; 4 ш.: К ли м ; по 3 ш.: Бакулінський, М. Качмарчук, В. Реґуш ; 2/6 ш.: О. Новосад; 1/6 ш.: В. Червак. Б ерегуля; по 2 ш.: Кановий, М. Боднар, Николишин, Матвіїшин, Збірщик М. Стасюк, Лідс. С клали: 3 ш.: М. Стасюк; 2/6 ш.: А. Січак; по 2 ш.: І. Стецко, Т. Воронюк, С. Медвідь, Й. Зарічняк, М. М іськів, І. Восяншин, М. Блакитний; 1/6 ш.: В. Ч и ж ; по 1 ш.: М. М арко М. Ґера, С. Луців, Д. Козак. Збірщики: П. Папроцький і В. Зварич, Редінґ. С клали: 10 ш.: М. Ляш ок, 8 ш. П. Папроцький, по 5 ш.: Т. Гибала, В. Зварич, Г. М алик, Г. Д., Ю. Януш, О. Волошин, П. Ш лапак, С. Петричкович; по 3 ш.: Г. К урило, Ф. П елех, С. Нич; 2 ш. 9 п.: В. Киф ор; по 2/6 ш.: Ю. Пігарчук, Ф . Надвірний, О. Садницький, І. Соболь, М. Кривинь, М. Пасічник, І. Пасічник, Ф . Кузиш ин, Л. Плетінка, С. Гуменюк, C. Богатерчук, М. Волощ ук; по 2 ш.: П. Дмитрів, М. Олійник, М. Обаш, М. Шнайдер, М. Курдіяка, М. Чорний, Я. Панас, М. Кудрик, Л. Рись; 1/6 Ш -: В. Слободян; 1 ш.: І. Луценко. Я. Куриба, А йлесбері — 1 фунт. Збірщ ик М. Аннюк, Брадфорд. С к лали : 10 ш.:ї М. Аннюк; 7 ш. 6 п.: Д. Дудка; по 5 ш.: Д. Василик, О. Ж урак, В. Голиш, Ф . Скри­ почка, П. Ф учко, М. Данилко, В. Буняк, С. Мандзій; по 4 ш.: П. Дзвінник, В. Капустинський, В. Охрін, П. Гуляк, М. Панас; по З ш.: П. Василик, А. Скалоцький, І. Головка, Г. Керничний; по 2/6 ш.: П. Татарин, Г. Головчак, М. Подорожний, М. Воробець, Т. О леськів, Катерина Луцишин; по 2 ш.: М. Попович, І. Яцик, В. Гаврилюк, І. Богуш , П. М аш талір; 1/6 ш.: Д. Гаргай; по 1 ш.: М. Івасів, В. К оби лю х, М. Петруняк, М. Федоришин. На в есіл л і п-ва М. Р. Зубач в Рудж елей з ініціятиви д. І. Бутинського, жертвували: по 1 ф.: В. К р іл ь , А. Коппи (англієць); по 10 ш.: X. Ляц, І. Послуш ний, М. Бас, М. Вук, П. М іланець, А. Сіріанні (італієць); 5 ш.: М. Зубач; по 2 ш.: І. Бутинський, І. П. З бірку про­ вів д. І. Ляц. Збіркова листа ч. -17, збірщ ик П. К іт: 5/6 ш.: П. К іт ; по 5 ш.: А. Павлишин, О. Безкоровайний, І. Сорич, В. Л и лак; по 2/6 ш.: М. Зарицький, Т. Максимів, П. Івашків, І. Верхола, В. Легкий, О. Д у­ ша, В. Федущ ин, С. Гук, М. Романишин, Е. Іванісік, М. Гутник, Раф илю к, Г. Данилевич, Г. Зін, Г. Ш катуляк, М. Васук, І. Данилюк, Д. Орішко, О. Германович, В. Волошин, П. Антош ків, В. Стасів, І. Стефуришин, В. Трачук, М. Захарчук, О. Х охоляк, П. Ґнип, М. Ф едчиш ин; по 2 ш.: Ф . Стасів, Г. Підгаєцький, О. Пагнюк, М. Кріслатий, М. Бережанський, О. Бичковський, М. Зеленюк, В. Ш еранчук, Г. Чеканський, В. Дем’янчук. М. Костів, М. Береговий, І. Іванцюра, Ф . Нізинський.

69

Збіркова листа ч. 394, збірщик М. М ельн и чук: по 1 ф.: В. Федак, B. Ванчарський, Л. Демчук; 1:2:6 ф.: В. Тимінський; по 10 ш.: X. Максимів, О. Березинський, М. М ельн и чук; по 5 ш.: Г. Семенчук, М. Демус, І. Ф іялкови ч, Й. Красій, М. Стухлий, В. Ґінда; по 2/6 ш.: Соф ія Ярчак, В. Луценко, С. Феацук, І. Депутат, В. Ометанюк, М. Гриньків, М. Костюк, І. Лещишин, С. Скалецький, Я. М асляк, Я. Білінський, Я. Дунець, Данйвко, М. Лесів, С. Рибак, С. В елю х, В. Скочипець, Г. Хемич, Г. Собецький, І. Гуц уляк, М. Яворівський, 0. Дзидзян; по 2 ш.: Ф . Танасійчук, Я. Михайлипгин, В. Каліцун, М. П ігуля к , Р. Дзундза, Й. Микицай, С. Меуш , П. Дюк, Г. М акси­ мів, І. Л учків, П. Гаврилів, В. Остппчук, І. Космірак, Тимків, Д. Данчук, П. Сович, С. Сенів, Ю. Слободян, Я. Дмитрів, М. М еленів, П. Куницький, В. Калин, М. 'Мілан, І. Кузевич, О. Ш тундер, М. Кундаревич; по 1/6 ш.: І. Космірак; 1 ш.: М. Ровіцький. Збіркова листа ч. 166. З ш. — Р. Башко. Збіркова листа ч. 121, збірщик І. К у ли к : 5 ш.: Д. Ш утак; по 3 ш.: М. Марків, Т. Сем’янів; по 2/6 ш.: І. Н игела, Г. Смик, В. Легкий, 1. К у ли к , В. К лю кевич, Я. Бельмега, Н. Ливицький; по 2 ш.: М. Ярема, X. Л ихолат, П. Тимчин, І. Середа, Т. Г'ундертайло, В. П ро­ копів, І. К руць, М. Гева, П. Максимюк, С. Банак. Зібрав А. Пасічник: 4 ш.: М. Сташко; 5 ш.: Юр. Ручка; по 2/6 ш.: C. Макогін, В. Щ ур; по 2 ш.: Ш корупа, С. Веселець, Г. Люти, К о цун, Андрусів, В. Прищ, С. Стасишин; 1 ш.: П. Хацевич. Збіркова листа ч. 122, збірщ ик М. Савків: по 2/6 ш.: М. Савків, С. Влаш ин, В. Федорів, О. Ткачук, А. Ониськів, С. Галай, Р. Р о махний, М. М ула , О. М ікігій; по 2 ш.: В. Слободян, В. Гайдуцький, B. Погребний, Я. Гузая, Я. Венґер, М. ІІІемрей, В. Д уліба, І. М окляк, П. П ели х, М. Кравець; 1/3 ш.: М. Саранчук; по 1 ш .: В. В іл ь ницький, О. Мошкун. Збіркова листа ч. 161, збірщ ик В. Д ерж ипільський: по 5 ш.: В. Держ ипільський, Р. О лещ ук, Я. Л яш ук; 3 ш.: Залуцький; по 2/8 ш.: Б. Ж ивотко, Й. Ґльоза, П. Соловій, І. Ш м агай,' С. Б улка, М ; Кобаренко. Збіркова листа ч. 368, збірщ ик С. Луц ак: 5 ш.: О. Гандзій; по 2/6 ш.: С. Луцак, М. Антемес, С. Ба люк, С. Буржан, С. Брох, Я. Синчишин, М. Заставний, М. Панос, І. Черниш, І. Айтемис, І. К а ­ чан, С. Савченко, С. Паращак, Д. Черниш. Збіркова листа ч. 366, збірщ ик П. Корж анівський: по 2/6 ш.: П. Коржанівський, Д. Боднарук, В. Матичак, П. Карпенець, І. Сведух, І. Зайчук, М. Березовий, В. Мотйчак. Збіркова листа ч. 391, збірщ ик О. Барнасюк: по 2 ш.: Н. Гаврилик, О. Барнасюк, В. Кудрик, В. Кобевка; 1/6 ш.: Тим ощ ук; по 1 ш .: Й. Поришин, А. Сухлен, М. Слю сарчук, Ю. Петришин. Збіркова листа ч. 165, збірщ ик С. М елеш ко: 4 ш.: С. П олозяк ; по З ш.: С. М елеш ко, І. І'рицик; по 2/6 ш. І. Данилишин, Г. Остапчук, C. К ороль, Д. Прокопів; по 2 ш.: А. Зеневич, Л. Войчук, П. Тарнавський, І. Х ім 'як, І. Пашкевич. Збііркова листа ч. 367, збірщ ик А . Пасічник: по 2/6 ш.: І. Добри­ день, П. Коцюруба, А. Пасічник, М. Павлю к, М. Зінявський, П. Орищук, І. Н анель, Г. Остапчук; по 2 ш.: М. Захарків, Г. Павлюк, В. Весолович, Т. Порцей; 1/6 ш.: М. Мирний.

70

КАНАДА Збіркова листа ч. 106. Осередок С У М А в Калґери. С клали: 3 дол.: К озак Е.; по 2 дол.: Дзядик Ю., Дименюк В., П уд ляк І., Окиськів П.; по 1 дол.: К оваль Д., Тисячний Д , Голубівський І., Гриневич О.; В., Савка О., Колом ийчук А .; Еабяк С., К р іл ь І., М аївка І., ГринеСадівник М., Горудко І., Ф ідик В., Фаріон М. Рак М., Ваврикович вецький І., Лаба П., Прокопів К : по 0,50 дол.: Костюк В., К ур опась В. Збіркова листа ч. 116. Осередок С У М -у Форт Вілісм. Склали: 2 дол.: К а р т о к Юрій; по 1 дол.: Проців Роман, Пісоцький Степан, Салій Д , Романишин Е., Чеховий Петро, Мазничка В., Корда І., Козак Іван, Тріщ М. Зелений М., Ж и ла І. Хмарний М .; по 0,50 дол.: Гармата В., Клю са М., Ліщ икський І., Кондрат В., Левко Мирон, Сішко С., (підпис нечиткий); по 0,25 дол.: Білий Г., Куйбіда А., Чир іл ь В., Совінський І., Хомич М., Марціновський В. Збіркова листа ч. 119. Осередок С У М -у у Вал д’Ор. С клали : по 2 дол.: Ткачишин Степан, М узичка М., Тонкж І., Кручковський І., Сахарницький Й., Хмилівський І., Ґросетереа О.; 1,50 дол.: Зарицький Евстахій; по 1 дол.: Мамрик С., Максимів М , Пущ инський П., Степаненко Іван, К рук М., М ілявський Ярослав, Збіглий Павло, (підпис нечиткий), Трач Іван, Богачів Т., Кельм ан Анна, Мацько Михайло, Стиранка Василь, Лемик Володимир, Ворона Федір, Л ит­ вин М., Харабарук М., Сікорський їван, Романишин Д., Демків І., Андрусиш ин М., Федоринець І., Медвідь Іван, Кордан Петро; 0,25 дол.: К ош ілка Павло. АМ ЕРИ КА Збіркова листа ч. 60. Осередок С У М А в Янгстоун. Ж ертвували: по 2 дол.: Петів Емільян, Василевич Степан, Чепак Микола, М и­ сів Володимир, Марчишин Степан, Михович Микола, Затварнський Дмитро, Болотенний М ихайло; по 1 дол.: Бух Віра, Ґудз Михайло, Л уц ь Григорій, Свердан Ф едір, Віш ко Іван, Періг Марія, Рибалій Олекса, Ф едьків Михайло, Прокопик Василь; 0,50 дол.: Терлецький М ихайло. Збіркова листа ч. 63. Осередок С У М А ім. Богуна в Чікаґо. С к ла­ ли: 10 дол.: Осередок С У М А ім. І. Богуна; 3 дол.: Л евусь М икола; 2 дол.: Перхач Е.; по 1 дол.: Бардахівський І., Карпин В., Б ілущ ак Н., Пірко Іван, К ін Микола, Ґойда Д., Заброцький Степан, Барда­ хівський Олекса, Попушкевич М ихайло, Луж ний М икола, М ихайлишин М., Гнатишин Володимир, Порохонька Григорій; по 0,50 дол.: Ш паргала І., Прокіп Василь, Кучма Микола, Новак Петро. Збіркова листа ч. 64. Осередок С У М А в Ютіка. С клали : по 1 дол.: Козар М ихайло, Вігак М а р і»; по 0,50 дол.: Яцковський Ярослав, М ельник Степан, Сенько Іван, Сенько Федора, Рабарський В-> Запаренюк Володимир, Дзядик Іван, Івасів Володимир, Ф едів Дмитро, Кахникевич Евген, Гнатів Володимир. Збіркова листа ч. 72. Осередок С У М А в Мілвокі. С клали: 4 дол.: Гончарів Василь; по 0,50 дол.: Петренко Леонід, Бурда Микола, М андзенко Кость, Баглай Йосиф. Збіркова листа ч. 80. Осередок С У М А у Вілимаентік. Склали: 20 дол.: Ланка С У М А в Норвіч; по І дол.: Мартиняк Гнат, Турке71

вич Юрій, Л азар Федір, Рудько Осип, Здирко Іван, М атвіїв Бог­ дан, Кульматицький Іван, Попорис Ільк о, о. Назаревич Андрій, Павлюш; по 0,25 дол.: Краковецький Амброз, Хома Петро, Плеш М ихайло, Гремяк Анна, Антош ек М ихайло, Скляр Григорій, Тим ків М ихайло, Паращук М ихайло; по 0,25 дол.; Балацький Е., К о ­ валів Степан. Збіркова листа ч. 66. Осередок С У М А у Ф іла д ель ф ії. С клали: 5 дол.: Осередок С У М А ; по 2 дол.: Бачара Микола, Приш ляк М и­ кола; по 1 дол.: А льф авицька Розалія, Андріївський Іван, Беднарський Роман, Дячок Осип, Євтушенко Василь, Івасів Мирослав, проф. К ін а л ь Іляріон, К о зел Яким, Котовський М ихайло, Куйдич Іван, Куропась Евген, Марчиха Петро, М ідж ак Андрій, Петрович Осип, Риндич Володимир, Сівак Іван, Солтис Мирослав, Трицецький Любомир, Ю рчак Степан, Ярема Степан, Яримович Зиновій. Осередок С У М А ім. Княгині О льги в Аллентавн. Збірщик С. М у ­ ха, С клали: по 1 дол.: Л. Гентіш, Василина Могрук, Анна Лисиканич, М. Проць, С. М уха, Т. Савицький, М. Ж урко, Я. Карпяк, В. Кузьман, Т. Чубенко, М. Іванів, М. Путько, Д. Х о р в а т , А. Войцікевіч, М. Пукшин; по 0,50 дол.: М. Романів, Д. Ґудзь. Н ІМ Е Ч Ч И Н А Збіркова листа ч. 28. Осередок С У М -у в Амберзі. С клали: 2 нм.: Ненчин Антін; по 1 нм.: Базюк Степан, Гіча Дмитро, Дзьоба Мирон, М ихальський Степан, М озолю к М икола; по 0,50 нм.: Синишин Олекса, З уляк Анна, Зуляк Петро, К ук ур узь Роман, М аґала Гри­ горій, Козачиш ин Петро, М іш таль Степан, Демчур Степан, Боднар Володимир, Моторин Олена, Гіча Марія, Гіча Богдан, М аґала К а р ­ но; 0,40 нм.: К а гля н П авло; по 0,25 нм.: Чорний Микола, Чорний Петро, Чорний Степан, Пітчук Анна, П ітчук Ольга, Євтенко Ліда, Євтенко Іван, Моторин Оля, К учер Роман, Чарнець Іван; 0,20 нм.: К уч в аль Орися; 0,15 нм.: Кос Василь. Осередок С У М -у в Гайденав. Збірщики: Ірина К оліш ко і С. За­ камарок. С клали: Комітет Осередку С У М -у — 15 нм.; по 1 нм.: М. Коліш ко, С. Параскевич, М. Ґуш аль, Іл ь к о Тунченко; по 0,50 нм.: С. Закамарок, Анна Семчук, І. Морштук, В аля Ж еґур, Зіна Марнопольська, Е. Винар, Р. Гарасимяк, М. Сулима, М. Кондзолька, М а­ рія Копельців, М арія Підручна, Г. Мороз, Анна Лазарук, Галина Лисодід, П. Баш ляк, В. Масло. П. Остап Курчінський в М ю нхені — 5 нм. (Д алі буде)

— ооОоо— ДО Ш АН О ВН И Х Д РУЗІВ СУМ ІВЦ ІВ, Ч И ТАЧ ІВ Ж У Р Н А Л У «А В А Н Г А Р Д » Дорогі Друзі! Коли Ви переглянете українську пресу, то помітите, що в с і на­ ші пресові органи постійно закликають своїх читачів приєднувати пових передплатників та робити збірки на пресовий фонд при вся­ кій нагоді для розбудови видання, хоч всі вони дістають постійну грошеву підтримку від різних установ чи організацій. Питаємо, чи ж сумівці допомагають в такий спосіб своєму жур72

палові «А в а н га р д »? Треба ствердити, що більш ість осередків і чи ­ тачів зовсім не допомагають. Д ля того, щоб ж урн ал виходив і під оглядом змістовним стояв на високому рівні, треба приєднати якнайбільш е передплатників і постійно, п Р и к о ж н і й н а г о д і з б и р а т и п р е с ф о н д . Крайовий Комітет С У М -у в К ан аді намагається допомогти В -в у «А в а н ґар д », закликаю чи сумівців до передплати в своєму обіж н и ­ ку від 20. III. 1956 року: «Є річчю не до подумання, щоб така могутня організація, як С У М у всіх країнах світу, не м огла забезпечити солідної ф інан­ сової бази д ля свого єдиного ж у р н а лу — «А В А Н Ґ А Р Д ». В самій Канаді є на сьогодні понад 2.000 дорослих осіб, зв’язаних тісно з СУМ -ом , — це є члени С У М -у і батьки дітей, охоплених Ю СУМ -ом . Проте в Канаді розходиться всього б іля 500 при­ мірників «А ван гарду», і то половина з того йде «н а п ропале», бо є щ е в нас люди, які не вважаю ть своїм обов’язком п лати ­ ти за журнал... М и мусимо довести до того, щоб у К анаді було щонайменше 1.000 дійсних передплатників «А в а н га р д у». Я к це зробити? Всі знаємо, що в кожній організації є деяка частина т. зв. «паперових», себто неактивних членів. Є такі члени і в С У М -і. Чи не можна промовити до їх серця й совісти? М ож на! Треба їм сказати виразно: Д руж е! Д окаж іть свою приналеж ність до С У М -у бодай у той спосіб, що будете передплачувати й читати сумівський ж урн ал «А в ан ґар д». Чи завжди має бути так, що тільки активний член якоїсь організації чи інституції мас не т ільк и виконувати працю, а ле й точно сплачувати всі ф інан­ сові зобов'язання і т. п. у відношенні до своєї організації, а не­ активний — ні вкладки не платить, ані ж урнала, ані газети не купить, за те скрізь голосить, що він є членом такої то органі­ зації, радо бере участь на парадах і святах, а на зборах чи не найбільш е критикує. Саме таких член ів треба примусити нести бодай цей фінансовий тягар, до чого вони, як і всі члени, є за­ конно зобов’язані. Два доляри на рік за ж урн ал «А в а н ґар д » — не є багато! Устійнюіочи список постійних передплатників «А в а н га р д у » в кожному осередку і відразу стягаючи з них гроші на перед­ плату, — треба одночасно збирати від читачів їх н і завважепня і побажання стосовно змісту й тематики «А в а н га р д у» і все те пересилати до К К С У М -у , а ми переш лемо до М ю нхену. Р е ­ дакція радо вітає також співпрацю всіх Д рузів з у с іх осередків, очікую чи від них дописів і знімок з ж иття й праці С У М -у . Крайовий Ком ітет С У М -у в К а н а ді» В-во «А в а н ґа р д » закликає всі Крайові Комітети С У М -у н а сл і­ дувати добрий приклад К К С У М -у в К ан аді й вклю читися в акцію збірки на пресфорд «А в а н ґа р д у » та масово перевести передплату. В десяті роковини відновлення С У М -у на чуж ині конечним д і­ лом є допомогти своєму сумівському ж урналові «А ван ґар д», який у великій мірі спричинився до розбудови С У М -у в Европі й за океаном, та цим запевнити його безперебійну появу. Х ай кож ен читач, кож ен сумівець приєднає нових передплатни­ ків і візьм е участь у збірці на пресфонд! Ч есть України — Готов Боронити! В-во « А В А Н Ґ А Р Д »

П РО Й Д У ТЬ Л ІТ А ... СУЧАСН Е Н АМ П ЕРЕТВОРИТЬСЯ В ІС ТО РІЮ . .. ЗБУДЕТЬСЯ С К И Т А Л Ь Щ И Н А І ДЛЯ КОЖ НОГО З Н АС Н А С Т А Н У Т Ь К Р А Щ І Ч АС И ... І ТО Д І ПРИЄМНО БУДЕ ВЗЯТИ В Р У К И Ф О ТО -А Л ЬБ О М

«СУМ НА ЧУЖИНІ»» І Л И СТО К ЗА Л И СТК О М йти в МИНУЛЕ, В ДНІ ЮНОСТИ, ДНІ М О ­ ЛОДЕЧИХ ПОРИВІВ І П Р И ГА Д У В А ­ ТИ ПО Д ІЇ З Ж И ТТЯ , МІСЦЕВОСТИ І ЛЮДЕЙ, З ЯКИ М И В АМ ДОВОДИ­ ЛОСЬ ЗУС ТРІЧ АТИ С Я . Ось це було там ... Ось тут я . .. А тут мій знайо­ мий . . .

Коротка історія СУМ-у, картини з поневоленої Батьківщини, з УП А, ди­ візії «Галичина», картини з життя і діяльности всіх організованих клітин СУМ -у на чужині — все це представ­ лено в альбомі понад 800 картин на 236 сторінках гарного крейдового па­ перу формату 11 'А Х 9 Уз цаля, в твер­ дій картоновій оправі, на якій золо­ том витиснено «С У М на чужині». Ціна одного прим. Альбому — £ 2:5:0 ЩЕ СЬОГОДНІ ЗАМОВТЕ СОБІ ЦЕЙ АЛЬБОМ, Н А ДОГІДНИХ УМ О В А Х ОДНОРІЧНОЇ С П Л А Т И В: Ukrainian Youth Association, 49, Linden Gardens, N o ttin g H ill Gate, L o n d o n , W. 2.

England