Авангард (ч.25)

ІЗ

ЗМІСТУ:

О. Олесь: Т ер н о в и й вінок. Р а н о к , р ан о к . Віктор А ндріевський: М и к о л а М іх н о в ськ и й і його еп о х а в с в іт л і наш ої сучасности. Дм. Донцов: Х ао с су часн ости і м олодь В. А. Ш.: Н а д д н іп р я н с ь к а молодь п ід со вєтам и з а 20-S0 р. ІІроф. Г. Ващ енко: В и х о в а н н я д и сц и п л ін о ­ в а н о с т е і о р ган ізо ван о сти П роф . П. К урінний: М істо Г ум ань. П роф . Ю. Григоріїв: К о з а ц ь к і дум и. Дума про ХіМельницького і Барабаш а Григорій Косинка: Н а зо л о ти х богів. Гертруд Ф оґельройтер: Д осить н а одне ж и т тя . Ростислав Єндик: 1944. М. Щ србак: В д а л е к и х зем л я х . Яр. 3. Пеленський: Н овітн ій н а ц іо н ал ізм в о св ітл ен н і н ім ец ького ав то р а . Л еонід Полтава: Н а й к р а щ а нагорода. Л ео н ар д о да В інчі. Герась Соколенко: К о л и с к о в а п існ я. В. Самійленко: У к р а їн а .

ІНФОРМАЦІЇ ПРО СТУПИ В УНІВЕРСИТЕТІ В ЛИШЕНІ (БЕЛЬГІЯ)

АВАНГАРД ВИ Х О Д И Т Ь Р А З Н А Д В А МІСЯЦІ ,,A v a n g a rd “ J o u r n a l of th e U k ra in ia n Y o uth . В идаю ть Ц ентральний К ом ітет і К райовий К омітет С У М -у у В ел икій Б ританії

В з в ’я з к у з о го л о ш ен н я м К о н к у р с у н а к а т о л и ц ь к і в и с о к о ш к іл ь н і с т и п ен д ії в Л ю в ен і (Б е л ь гія ), К о м ісія Допомоги У к р а їн с ь к о м у С т у д ен тству (К оД У С ) п о ­ д а є до від о м а з а ц ік а в л е н и х з а г а л ь н і ін ф о р м а ц ії п р о с т у д ії в Л ю в е к с ь к о м у К а т о л и ц ь к о м у У н ів ер си теті. Ч а с студій у ц ьо м у у н ів е р с и т е т і п о д іл я є т ь с я не н а сем естр и , я к зв и ч а й н о в у н ів е р с и т е т а х , а н а р ок и .

Р едагуе К ол егія

Л ю в е н с ь к и й У н ів е р с и те т м ас д в і м о в н і с е к ц ії. О д­ н а з г о л л а н д с ь к о ю в и к л а д о в о ю мовою , д р у га — з ф р а н ц у зь к о ю . О тж е , з н а н н я о д н ієї з ц и х д в о х мов д л я сту д ій к о н еч н а. У н ів е р с и те т обійм ас т а к і ф а к у л ь т е т и й ін сти тути : I. Ф акультет Б огословії.

А дреса редак ц ії й адм ін істрації U k ra in ia n Y o u th A sso ciatio n 49, L in d e n G a rd e n s, H ill G a te L o n d o n W- 2., E n g la n d Заступники:

II. Ф акультет К анонічного Права. Австрія: G u ly tsc h Iw a n , D P -S ie d lu n g H e lb ru n , S a lz b u rg ,

Osterreich. Австралія: H ra b y k Z e n o w ij, W.N.S., A u s tra lia

24,

G le n v ie w ,

P a d d in g to n

IV. Ф а к у л ь т е т П р а в а з в ід д іл а м и : 1) П р а в о — 5 р о к ів , 2) Н о т а р ія т — 4 р о к и (П ри ф а к у л ь т е т і є Ш к о ­ л а К р и м ін а л ь н и х Н а у к .

V. Ф акультет м едицини з відділам и: 1) М ед и ц и н а — 7 р о к ів , 2) Д и н т и с т и к а — 4 р о к и , 3) Ф а р м а ц ія — 4 роки.

А нглія: U k ra in . Y o u th A ss'n , 49, L in d e n G a rd e n s, N o ttin g H ill G ate, L o n d o n W. 2., E n g la n d А рґентіна: H olynskiij O syp C a lle S in c la ir 2966, B u e n o s A ires A rg e n tin a Бельгія: U n io n d e la Je u n e s s e U k ra in ie n n e , 72. Bd. C h a r­ lem ag n e, B ru x e lle s IV, B e lg iq u e Б р азілія: G a la t V o lo d y m y r, R u a M a rtin C u ritib a - P a ra n a . B rasil.

III. Вищ ий Інститут ф іл о с о ф ії (Ш к о л а св. Т ом и з А кв ін у ), (сту д ії т р и в а ю т ь 4 роки).

A lfo n so

381,

В енесуел я: J u r ij P r y jm a k -V a s h c h e n k o , E l V ale - C o‘e U eb C. D elg ad o C h a lb e a u d V ereda' 67, C a sa 13, C a racas. V en ezu ela. США: U k r.-A m erik . Y o u th A ss'n . P.O . B ox 211 C o o p er St. N ew Y o rk 3, N.Y., U .S.A . К анада: U kr. Y o u th A sso cia tio n , 140, B a th u rs t S tr., T o ro n to , O nt., C a n a d a Німеччина: U k ra in isc h e n J u g e n d v e re in , M iin ch en 2, D a c h a u e r S tr a s s e 9/II. G e rm a n y . Парагвай: In g . K usz'czynskyj A n tin , C a silla d e C o rre o 1.

C a rm e n d e l P a ra n a . P a ra g u a y Т уніс: K a s p ry k R o m a n , A in D ra h a m , B o ite P o s ta le 15.

T u n isie -A friq u e . Ф р ан ц ія : K o sy k W o lo d y m y r 28 ru e d e M o n th o lo n , P a ris 9, F ra n c e . Ш веція: M r. J. B u tk o P iltg r a n d 8, S p a n g a , S o ck h o lm , Sw eden.

VI. Ф акультет Ф іл о со ф ії і Л ітератури з в ід д іл ам и : 1) Ф іл о с о ф ія , 2) Іс т о р ія : а, д а в н а , б. н о ва, 3) Ф іл о ­ л о гія : а. к л я с и ч н а , б. р о м а н с ь к а , в. г е р м а н с ь к а , (сту­ д ії т р и в а ю т ь 4 роки).

VII. Інститут А р хеол огії та Історії М истецтва з в ід д іл а м и : 1) М и стец тв о х р и с т и я н с ь к о ї доби, 2) К л я ­ с и ч н а а р х е о л о г ія , 3) М у зи к о л о гія, (студ ії т р и в а ю т ь 4 роки).

VIII. Інститут О рієнталістики з в ід д іл а м и : 1) Гам іт о -с ем іт сь к и й , 2) Ін д о є в р о п е й с ь к и й , 3) Д ал е к о го С х о ­ ду, 4) Х р и с т и я н с ь к о го С ходу.

IX . Інститут П р и кл адної П си хології та П едагогіки, (сту д ії т р и в а ю т ь 5 р оків).

X . Ф а к у л ь т е т и М а т е м а т и ч н о -П р и р о д н и ч и х Н аук X I. Т е х н ік а з в ід д іл а м и : 1) Г ір н и ч и й , 2) Б у д ів е л ь ­ н и й , 3) М е т ал ю р ґій н и й , 4) Х ем іч н и й , 5) Е л е к т р и ч н и й , 6) М е х а н іч н и й , 7) А р х іт е к т у р н и й , 8) К о р а б ел ь н и й , (сту д ії т р и в а ю т ь 5 р о к ів , н а к о р а б е л ь н о м у 6 ро к ів ).

X II. А грономічний Інститут з в ід д іл ам и : 1) А грон о­ м ія, 2) Р іл ь й и ч а х е м ія , 3) В о д н о -л ісо в и й , 4) К о л о н і ­ а л ь н и й , 5) Р іл ь н и ч а ін д у с тр ія : а. б р о в ар н и ц тв о , б. м о л о ч ар ство , в. м л и н ар ств о , (студ ії т р и в а ю т ь 5 років).

X III. Ф акультет Економічний і С успільних Н аук з в ід д іл а м и : 1) Ш к о л а п о л іт и ч н и х і с у с п іл ь н и х н а у к , (4 ро ки ): а. П о л іт и ч н о -с о ц ія л ь н і н а у к и (з секцією ж у р н а л с т и к и ), б. П о л іт и ч н о -а д м ін іс т р а т и в н і н а у к и , в. П о л іт и ч н о -д и п л о м а т и ч н і н а у к и , г. П о л іт и ч н о -к о л о н ія л ь н і н а у к и . 2) Ш к о л а Е к о н о м іч н и х Н а у к (4 р о ­ ки ) з в ід д іл а м и : а. Ін с т и т у т Е к о н о м іч н и х Н ау::. 3. Ін с т и т у т Т о р го в е л ь н и х Н а у к з в ід д іл а м и : 1. Т о р го ­ в е л ь н о ї Ін ж е н е р ії, 2. К о н с у л я р л и й , 3. Ф ін а н со в и й , 4. К о л о н ія л ь н и й , в. Ін ст и т у т О б е зп е ч е н е в и х Н а у к . Ч е р го в и й 1952/53 а к а д е м іч н и й р ік п о ч и н а є т ь с я 6. ж о в т н я ц. р. З а д о д а т к о в и м и ін ф о р м а ц ія м и просим о з в е р т а т и с я до К о м іс ії Д опом оги У к р а їн с ь к о м у С ту­ д ен тству . Ц ентраля К ом ісії Допомоги У країнськом у С тудентству С а р се л ь , (Ф р а н ц ія ), 15. 5. 1952

1

А В А Н Ґ А Р Д

Шануємо пам’ять поляглих вождів «В у к р а їн с ь к у д е р ж а в у м и віруєм о, у к р а їн с ь к у д е р ж а в н іс т ь ми ісп о в ід у ємо, в ї ї н ем и н у ч о сті ми п ер ек о н а н і. Д л я н ас в о н а е, до п е вн о ї м іри, ж и в о ю р е ал ь н іс т ю , бо ідею ї ї ми носим о в сер ц і, бо Ї ї духом , п о тр ебам и о в ія н е в се ж и т т я . Щ е не з а т и х г у р к іт «р ід н и х гарм ат» н е д а в н ь о ї боротьби за н а ш у д е р ж а в н іс т ь , щ е н е з а с о х л а с в я т а к р о в, п р о л и т а м у ч е н и к ам и й л и ц а р я м и її, щ е не р о з в ія в с я той д у х боротьби, щ о п ід н ім а в в ір н и х си н ів н а ц ії н а в е л и к е діло й п о вед е щ е зн о ву їх за собою , щ оби д о п р о в а д и ти до к ін ц я р о зп о ч а ­ ти й в ік а м и н а ц іо н а л ь н и й чи н . Д у х ц і­ єї боротьби о в ів а є Н ац ію і н ас, ч а с т и ­ н у її, ш'о п р е б у в ає н а ч у ж и н і т а зг ід ­ но 2 за к о н о м р о зп о д іл у н а ц іо н а л ь н и х с и л п р ац ю є в о р ган іч н ій єдн ості з Н ею , д л я з в іл ь н е н н я О тчи зни ».

1928 — 1952

СИМ ОН П ЕТЛЮ РА

1926 — 1952 О. О Л Е С Ь

ТЕРНОВИЙ * В в е л и к и х л ю д я х — в іл ь н и й д у х До т іл а л ю д ськ о го п р и к у ти й ... ї х в аб и ть к р и л а р о зго р н у ти , ї х к л и ч у т ь п р о стір , в о л я , р у х . В они н е за с н у т ь і вночі! ї х буд и ть зо й к і к р и к н ар о д н ій , В они то в небі, то в безодні, їм с н и ть ся с л а в а і м ечі. Щ о стін и — м ур и ? Р о зв и л и т ь ! Щ о с к е л і — гори їм?! Р о зп е р ти ! П ерем огти , або у м ер ти , — О д н ако в о : п р е к р а с н а мить! Ж и т т я д л я н и х — це боротьба, В они р о д и л и ся д л я чи н у, Р о з к у т ь з а к у т у У к р а їн у , З в іл ь н и т и в ічн о го раба! Ц е — зм іст ж и т т я їх , ц е м ета, Ц е — їм п р и зн а ч е н а дорога, А там за нею — п ерем ога, К в іт к и і б р ам а зо л о та. І й д у т ь вони, і б е зл іч їх У п ал о сл ав н о н а дорозі, Н і п л ач , н і в о р о га п о гр о зи Н е з д е р ж а т ь р а д іс н и й п о тік .

0

ВІНОК * Н е сп и ть О там ан... Д у м ає дум у, П и л ь н о в ін с л у х а є н а ш е п т и ш ум у, Ш у м у р о ж е в о го , х в и л і розб итої, Н и в и чер во н о ю к р о в ’ю п оли тої... «Стане»! — с к а з а в він, «та н е сп очи нем о, Х в и л і р о зб у р х а н і д а л і м и кинем о, К и н е м н а во р о га, к а т а одвічн ого, В топим о лю того зм ія північного...» І чер ез скелі і мури п оставлені Л и т и с я с т а л и стр у м о ч к и с к р и в а в л е н і, С т а л и н а д ії к в іт а м и сх о д и ти , О чі з а п л а к а н і р ад існ о зво ди ти . * Н е с п а в і гад. Г ад ю ч и й р о зу м І дн і і н о ч і п р ац ю вав ... В ін в д о м а п р а в и в р о ги к о за м , З а домом я стр у б о м л іт а в . У сам е с ер ц е ц іл и в з л у к а , А л е с т р іл а н е до лети ть... А ж о сь п о в зн е я к а с ь гад ю ка, І зм ій з гадю ко ю си ди ть. Г отовий п л я н і в сі д етал і. В се точн о з в а ж е н о н а ґрам ... . . . Р а д іє зм ій в к р е м л ів с ь к ій за л і, . . . П о в зе га д ю к а в Р о ттер д ам .

«■

Ой л и й ся , л и й с я , р іч к о б у р х л и в а , Х оч н а п и л а с я до с х о ч у н и в а , Н е н а п и л а с я води , а к р о ви , А ж ст р аш н о с та л о в ж е м у ж и к о в і. К р о в ’ю з а л и т а в ж е к о ж н а х а т а , Д іти го л о ся ть н ад тр у п о м та т а , М ати , я к к р е й д а , л е ж и т ь зо м л іл а... Х іба ти, р іч к о , ц ього х о т іл а? !

І п р и п о в з л а , і О там а н а В обійм и ю д и н і в з я л а . І н е зб агн у в : ч и в се р ц і р а н а , Ч и це нектар вона влила. Л е ж и т ь , н е зн а є в ін і досі, В ино, а ч и о тр у ту п ’є, Х о ч р ід н и й х т о с ь н а д ним голоси ть, І п обр ати м м е ч а к у є.

А В А Н Г А Р Д В ІК Т О Р А Н Д Р ІЄ В С Ь К И Й

Микола Міхновський і його епоха в світлі нашої сучасности іМ и відродились з ґр у н т у наскрізь напоєного кров'ю наш их предків, що лягли в боротьбі за волю України, ми виссали з м олоком наш их мат ервй стародавню лю бов наш ої нації до В іт чизни і їі свободи і ненависть до насилля над нам и...» М икола М іхновський: «Сучасна Україна» М а р к с ів с ь к о -с о ц ія л іс т и ч н а д о к т р и н а т в е р д и т ь , щ о л ю д и н а, її св ід о гл яд , а ти м сам и м і н а п р я м н і її д і­ я л ь н о с т е з а л е ж а т ь в ід еп о х и т а о т о ч е н н я то ї л ю д и ­ ни. З д а с т ь с я , щ о н е м ає к р а щ о го з р а з к а д л я сп р о ­ с т о в а н н я того п о гл я д у , я к с в іт о гл я д і. п о л іт и ч н а р о ­ бота М. М іхн овськ о го . Й ого с в іт о г л я д іш ов ц іл к о в и т о в р о з р із з д у м к а м и в е л и ч е зн о ї б іл ьш о с т и його с у ч а сн и к ів , а п о літи ч н о ю своєю роботою та її н а п р я м к о м в ін в и п е р е д и в своє п о к о л ін н я щ о н ай м е н ш е н а ч в е р т ь в ік у . С п равді, н а р о д и в с я в ін в еп о х у н ай б іл ь ш о го р о з­ ц в іту т. зв. «н ар одн и ц тва» (в 1873 p.), ж и в у добі р о зц в іт у « у к р а їн о ф іл ь с т в а » , п е р е ж и в н а собі і в н им о р г а н ізо в а н и х гр о м ад ах , п а р т ія х і т о в а р и с т в а х у сі н ап ад и модного в ті ч аси с о ц ія л ізм у і н е т іл ь к и не п ід л іг їх в п л и в а м , а л е в б о р о тьб і з н и м и в и т в о р и в в л а с н и й с в іт о г л я д і в л а с н у п о л іт и ч н у к о н ц еп ц ію , я к а л я г л а в осн ову п ізн іш о ї п о л іт и ч н о ї д ія л ь н о с т е н а ­ ш ого п о к о л ін н я і т и х с у ч а с н и к ів М іх н о в ськ о го , щ о з а його ж и т т я п роти н е ї я к н а й го с т р іш е бор о л и ся. Н а р о д н и ц ь к и й н а п р я м був п а н у ю ч и м у к ін ц і де­ в ’я тн а д ц я то го і в п о ч а т к у д в а д ц я т о го в ік у в у к р а ­ їн с ь к ій л іт е р а т у р і (Ів а н Н е ч у й -Л е в и ц ь к и й , П а н ас М и рн и й , Б о р и с Г р ін ч ен к о й інш і). Н а р о д н и ц ь и к й на-^ п р я м п а н у в а в в іс т о р іо гр а ф ії (В олоди м и р А н то н о ви ч і н а й в и д а т н іш и й його у ч е н и к — М и х а й л о Г р у ш ев с ь кий), н ар о д н и ц т в о ж п р и с в іч у в а л о і в п у б л іц и ст и ч ­ н ій роботі н а й в и д а т н іш о м у п у б л іц и с т о в і то ї доби — С ер гієв і Є ф р ем о ву . З р еш то ю , щ е н е д а л е к а б у л а д а т а «О снови», — П ан т ел ей м о н а К у л іш а й М и к о л и К о с т о м а р о в а з їх х и т а н н я м и в б ік а п о л іти ч н о го е т н о гр а ф із м у . Н а с л ід ­ ком того н а р о д н и ц т в а в л а с н е й б у в н е т а к р у х , я к с к о р ш е су с п іл ь н і н астр о ї, в ід о м і п ід ім енем « у к р а ї­ н о ф іл ь с т в а » — то є а п о л іт и ч н а лю бов, сен ти м ен т до у к р а їн с ь к о ї к у л ь т у р и , н а р о д н ь о ї тво р ч о сти в у с іх її н а п р я м а х і г а л у з я х . В зн а ч н ій м ірі п р и ч и н о ю того ап о л іт и зм у б у л и су в о р і за к о н и ,і таєм н і р о з п о р я д ­ ж е н н я у р я д ів о с т а н н іх т р ь о х р о с ій с ь к и х ц а р ів — О л е к с а н д р а Д р у го го -« В и зв о л и тел я » , його си н а О л е к ­ с ан д р а Т р етього «М и ротворц я» і н а р е ш т і о стан н ьо го р о сій ськ о го ц а р я — М и к о л и Д ругого. Т я ж к и й р е ж и м В а л у єв а , П обєдон осцева, ф о н -П п е ве, С и п я ги н а, С то л и п ін а й ін ш и х д а в а в с я в ід ч у в а т и у к р а їн с ь к и м п ід д а н ц я м р о с ій с ь к о ї д е р ж а в и н а й т я ж ­ че, голов н е ч е р е з ц е н зу р н і у м о в и , я к і в о н и тв о р и л и с п е ц ія л ь н о д л я у к р а їн с ь к о ї м ови. Т і за х о д и тв о р и л и н е т іл ь к и за с т ій в у к р а їн с ь к ій к у л ь т у р н ій тво р ч о сті, ал е в и т в о р и л и св о єр ід н и й п о л іт и ч н и й « р у со ф іл ізм » н е л и ш е серед я в н и х у к р а їн с ь к и х р е н е га т ів т и п у А. С а в е н к а і П іх н а з « К и є в л я н и н а » , а л е й п у б л іц и с т ів н а зр а з о к В. Ч а г о в ц я з « К и є в с ь к о ї М исли» і н а в іт ь

не о дн ого л іб е р а л ь н о г о с п ів р о б ітн и к а — у к р а їн ц я з « К и є в с ь к и х О тк л и к ів » , щ о в 1906 р о ц і в и х о д и л и під п роводом ч л е н а к и їв с ь к о ї Г ром ади п р о ф . І. Л у ч и ц ь кого. П р а в д а , в ж е тоді в ід ч у в а в с я п е в н и й н а ц іо н а л іс ­ т и ч н и й стр у м в у к р а їн с ь к ій л іт е р а т у р і (М и х ай л о і Л ю д м и л а С т ар и ц ь к і, О л е к с а н д е р К о н и сь к и й ), а в м у зи ц і ч а р у в а в н езаб у т н ій М и к о л а Л и сен к о — ц ей onfant terible по своєм у те м п е р а м ен то в і в К и їв ­ с ь к ій Г ром аді, а л е в се ж п е р е в а ж а л и в гр о м а д ах су п о к ій н і у к р а їн ц і т и п у в и д а в ц я « К и їв с ь к о ї С т а р и ­ ни» В. Н а у м е н к а , або н а р о д н и к и — л іб е р а л и н а з р а ­ зо к Є вген а Ч и к а л е н к а , а в п о л т а в с ь к ій — Г ригора Р о тм и стр о в а, Л е в а П а д а л к и , Л е о н ід а Ж е б у н ь о в а або Г ригора М а р к е в и ч а . Т ом у ж т а к и й ф о р м о ю у к р а їн с ь к о ї о р г а н іза ц ії того ч а с у б у л и н е п а р т ій н і «Громади», д е зб и р а л и с я (н ел егал ьн о ) у к р а їн ц і н а основі їх н а ц іо н а л ь н о ї с в і­ дом осте, або лю б о ви до р ідного н а р о д у та й т іл ь к и . О тж е, т а н а з в а « у к р а їн о ф іл ь с т в о » т а к и д у ж е п ід х о ­ д и л а до того р у х у г р о м а д я н с тв а , я к и й п о л іт и ч н и х е л е м е н т ів м ав у собі д у ж е м ало. П р а в д а , в ж е в 1891 р о ц і п о стал о б р ат с т в о ' « Т ар асів ц ів » , щ о н а м о ги л і Т. Ш е в ч е н к а з а п р и с я г л и с я с л у ж и т и його ід еал ам . А л е к іл ь к іс т ь б р а т ч и к ів бу л а н е в е л и к а (сп о ч атк у с а м і х ар к ів ц і), т а й т е бр атств о ц а р с ь к а а д м ін іс т р а ц ія н е за б а р о м (1893 р.) в и я в и л а і зл ік в ід у в а л а . А л е ід еї б р а т с т в а — с л у ж е н н я д л я в с е ­ бічного в и зв о л е н н я у к р а їн с ь к о го н а р о д у —■в ж е з л ік ­ в ід у в а т и н е м огла. О дним із н а й т е м п е р а м е н т н іш и х і н а й б іл ь ш п о сл і­ д о в н и х б р а т ч и к ів і б у в ч л е н к и їв с ь к о г о в ід д іл у б р а т ­ ства М. М іх н о в с ь к и й . В ін в л а с н е м о ж е в в а ж а т и с я з а н а й б іл ь ш п о слідо вн о го « тар асів ц я» , бо н е ц у р а ю ч и с я роботи н а н и в і к у л ь т у р н ій , в ін у се своє б у р х ­ л и в е ж и т т я п р и с в я т и в го л о в н е політичній о р г а н іза ц ії свого н а р о д у . З у п ер тістю і п о сл ідо вн істю в и д атн ого о р г а н іза т о р а , з тем п ер ам ен то м п а л к о г о р ев о л ю ц іо н е­ р а в ін н а м а г а є т ь с я п р о в о д и ти свою к о н ц еп ц ію се­ ред у сіх в е р с т в і в ід т и н к ів д у м а н н я с у ч а сн о го йом у у к р а їн с ь к о го гр о м а д я н с тв а . Н е ц у р а є т ь с я роботи і серед « у к р а їн о ф іл ів » , бо й сам є чл ен о м «громад» — к и їв с ь к и х і х а р к ів с ь к о ї, — а л е го л о в н у роботу й н адію свою п о к л а д а є в ін н а с у ч а с н у й ом у м олодь, у в а ж а ю ч и « у к р а їн о ф іл ь с т в о » т еч ією в ід ж и л о ю , а його п р е д с т а в н и к ів — з а о б с к у р а н т ів і с т р а х о п о л о ­ х ів : «... О дно м о ж н а с к а за т и , щ о п е р в о зв іс т н и к а с у ч а с ­ ного п о л іти ч н о го у к р а їн с т в а — Ш е в ч е н к а н е зр о зу ­ м іло н і його в л а с н е п о к о л ін н я , а н і п о б л и з ь к і до н ього. К о л и Ш е в ч е н к о св о їм и с т р а ж д а н н я м и й с м ер ­ тю о с в я т и в ш л я х бо р о тьб и за волю п о л іти ч н у , н а ­ ц іо н а л ь н у т а ек о н о м іч н у у к р а їн с ь к о го н ар о д у , то п о б л и зь к і до н ього п о к о л ін н я з т а к зв ан о го у к р а їн о ­ ф іл ь с ь к о г о т а б о р у н а сво їм п р а п о р і н а п и с а л и : «Робім т а к , щ об н іх т о н ід е не б а ч и в н а ш о ї роботи!» Ц і п о ­ к о л ін н я « білих го р ли ц ь» своїм п с е в д о -п а тр іо т и зм о м д е м о р а л ізу в а л и ц іл е у к р а їн с ь к е с у с п іл ь ст в о в п р о ­ т я з і п ів с т о л іт т я . П о л я к а н і с т р а ж д а н н я м Ш е в ч е н к а ,

А В А Н Г А Р Д а п о ч асти й п р и к р о стя м и , я к и х з а з н а л и його т о в а ­ ри ш і, ц і п о к о л ін н я в и п л е к а л и ц іл и й к у л ь т с т р а х о п олохств а, в и роб и л и Цілу рел ігію л ь о я л ь н о с т и , ці п о к о л ін н я своїм н еч у в а н и м с ер в іл ізм о м , своєю б е з­ ідейністю , своєю н езв и ч а й н о ю ін ертн істю в ід п и х н у л и в ід себе ц іл и й р я д р у х ів м олоді, щ о с т о я л а н а у к р а ­ їн ськ о м у н ац іо н ал ь н о м у ґрун ті. Ц і п о к о л ін н я зроб и ­ л и у к р а їн с ь к и й р у х чи м сь ганебни м , чи м сь см іш ­ ним, чи м сь обскуран тни м !... Т а к т и к а й п о л іти к а у к р а їн о ф іл ів д о в ел а до того, що ц іл а м олода У к р а їн а з в ідр ад о ю в ід н и х о д с а х н у л а с я , си м п атій ж е ст ар о ї У к р а їн и в о н а н е зм о гл а собі п р и єд н ати . Т ак и м чином у к р а їн о ф іл и л и ш и л и с ь без п отом ства, і су ч а с н а м олода У к р а їн а в в а ж а є се­ бе б езп осеред н ім и сп а д к о єм ц я м и Ш е в ч е н к а , а її т р а ­ д и ц ії й д у ть до М азеп и , Х м ел ь н и ц ьк о го т а к о р о л я Д ан и л а, м и н аю ч и у к р а їн о ф іл ів . М іж м олодою У к р а ­ їною й у к р а їн о ф іл а м и н ем ає н ія к и х з в ’я з к ів к р ім о д н ієї с т р аш н о ї й ф а т а л ь н о ї з в ’я з и — свосю к р о в'ю за п л а т и т и за п о м и л к и п о передни ків»...) Я н авм и сн е н а в ів цю у бій ч у х а р а к т е р и с т и к у то го ­ ч ас н и х у к р а їн о ф іл ів М. М іх н о в ськ и м , бо в о н а щ е й досі а к т у а л ь н а . Іст о р ія п о в т о р я є т ь с я й еп іґо н и т о ­ діш н ього у к р а їн о ф іл ь с т в а щ е й т е п е р н е в и м ер л и . С вій ід еал М. М іх н о в с ь к и й в б а ч а є в су ч а с н ій йоміу молодій ін тел іген ц ії, я к у в ін зв е «третьою ». Н а н еї в ін п о к л а д а є в сі н а д ії: «Т ретя у к р а їн с ь к а ін т ел іген ц ія ст а с до боротьби за св ій н арод, до боротьби к р и в а в о ї і безп о щ ад н о ї. В она в ір и т ь у си л и св о ї й н а ц іо н а л ь н і і в о н а в и п о в ­ н и т ь свій о б о в ’я зо к . В она в и п и су є н а своєм у п р а п о р і ці сл о ва: «Одна єдина н ер озділ ьна вільна, сам остій­ на У країна від Карпат а ж по К авказ». В она в ід д ає себе н а с л у ж е н н я ц ьо м у в е л и к о м у ід еал о ві, і доки х о ч н а однім к л а п т і у к р а їн с ь к о ї т ер и то р ії п а н у в а т и ­ ме ч у ж и н е ц ь , доти у к р а їн с ь к а ін те л іге н ц ія не п о­ к л а д е о р у ж ж я , доти в с і п о к о л ін н я у к р а їн ц ів іти м у ть н а в ій н у. В ій н а п р о в а д и т и м е т ь с я у сім а засо б ам и , і боротьб а к у л ь т у р н а у в а ж а є т ь с я т а к о ж відп овідн ою , я к і боротьб а ф ізи ч н о ю силою »...2) З р о зу м іл о , щ о т а к а їх х а р а к т е р и с т и к а , а р ів н о ж і р ек о м ен д о в ан і засо б и боротьби, н е м огла п одобати ся тогочасн и м у к р а їн о ф іл а м , т а к сам о, я к в о н а н е п од об ається й модерним . Т о ж , к о л и М. М іх н о в с ь к и й в п е р ш е в и сл о в и в оцю свою п ро гр ам у п ід ч ас Ш е в ч е н к ів с ь к и х р о к о ви н у П о л тав і 19 лю того ст. ст. 1900 р. н а зб о р ах , у л а ш т о ­ в а н и х П о л тав ськ о ю Громадою , то ч л е н и т о ї гром ади О л е к с а н д е р Р у со в (зреш тою — м о ж е н а й д а л ь ш и й по с в о їх п е р е к о н а н н я х в ід « у к р аїн о ф іл ів » ) — п о ­ д а в т а к у ір о н іч н у р е п л ік у : — А то щ о з а а р т и л е р ій с ь к и й о ф іц е р ? Т а в ж е його син, сту ден т х а р к ів с ь к о г о У н ів ер с и ­ тету, М и х ай л о Р усо в 5. лю того того ж р о к у в Х а р ­ к ові, к о л и о б го в о р ю в а л а с я с п р а в а про н о в у о р га н і­ зац ію у к р а їн с ь к о ї м олоді, к а т е го р и ч н о за я в и в : — Т іл ь к и д оси ть у ж е т и х «громад»! М и п о тр еб у ­ ємо п о л іти ч н о ї п а. р ті ї ! В той спосіб в 1900 р оц і й н а р о д и л а с ь Р ев о л ю ц ій н а У к р а їн с ь к а П ар тія , о сн о во п о л о ж н и к о м я к о ї б у л а т а к и м олодь, а ц е сту ден ти х а р к ів с ь к и х в и щ и х ш к іл : у н ів ер си тету т а тех н о л ь о ґіч н о го ін сти ту ту . П р о гр ам у д л я н и х н а п и с а в М. М іх н о в сь к и й — ц е й б у л а його е п о х а л ь н а «С ам остійна У к р а їн а » , що в и й ш л а того ж р о к у б рош урою у Л ь в о в і зах о д ам и В. С т ар о сл ав ськ о го та Е. К о севи ч а.

П рограм ою в то чн ім зн а ч е н н і того с л о з а її н а зв а т и годі. В л а с н е — ц е б у л и іс т о р и ч н о -ід ео л о гіч н і основи д л я н о во ї — п ер ш о ї п о л іти ч н о ї у к р а їн с ь к о ї п а р т ії. В она с к л а д а є т ь с я з д в о х ч а с т о т . В п ер ш ій автор о б ґр у н т у в а в сво ї п о сту л я ти з істо р и ч н о -п р ав н о го боку, о п и р а ю ч и с ь го ло в н е н а п у н к т а х п е р е я с л а в с ь ­ кого договору Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ьк о го в 1654 р. В д р у гій — в ін у к а з у є способи д о с я гн е н н я у к р а їн с ь к о ї д е р ж а в н о с т и — в л а с н е ш л я х о м н а ц іо н а л ь н о ї р е в о ­ л ю ц ії, збройного п о в с т а н н я . О сновна ід е я : у к р а їн ц і зі зброєю в р у к а х м аю ть бо р он и ти свою н ац іо н а л ь н у ч есть і п о то п тан і р о сій ськ о ю д е р ж а в о ю сво ї істо­ р и ч н і п р а в а . Т а н а т и х за с а д а х н о в а у к р а їн с ь к а п о л іт и ч н а п а р т ія с т о я л а недовго. В она « зс о ц ія л ізу в а л а с я » . Г осподарем д у м о к і н ас тр о їв то д іш н ьо ї р о сій ськ о ї ін т ел іген ц ії б у в П л ех а н о в , п ід проводом я к о го в 1879 р о ц і о р ган ізо в а н о р о с ій с ь к у со ц ія л д е м о к р а т и ч н у п ар тію . З а ч а с ів щ е свого п ер еб у ­ вання В к и їв с ь к ій с т у д е н т с ь к ій гром аді М іх н о в сь ком у д а в а л о с я п е р е ж и т и її р о зп а д н а д в і час ти н и : о дн у с о ц ія л іст и ч н у п ід п р овод ом Ів а н а С те ш ен к а і д р у г у — н а ц іо н ал ь н о го н а п р я м к у , під п роводом й ого самого. Г о ді т у т зу п и н и т и с я н а п р и ч и н а х в и ­ н и к н е н н я т и х н ас тр о їв і ев о л ю ц ії Р У П в с о ц і а л і с ­ т и ч н о м у н а п р я м і. Я к щ о п р и й н я т и за п р а в д у , щ о в п о л іт и ч н и х н а с т р о я х і к о н ц е п ц ія х існ у є т а к само м ода я к і мода н а в б р а н н я , то стан е зр о зу м іл и м , щ о м одна в ті ч ас и к н и ж к а П л е х а н о в а -Б е л ь т о в а «Мо­ н істи чн е р о зу м ін н я історії» за х о п и л а н е т іл ь к и р о сій ськ у , а л е й у к р а їн с ь к у м олоду ін теліген цію . Д осить того, щ о м а й ж е ц іл а Р У П п р и й н я л а с о ц ія л -д е м о к р а т и ч н і д о ґм а т и з а свої. Т а о т щ о ц ік а в о : м а й ж е в с і Р У П -іс ти , щ о п е р е й ­ ш л и або до у к р а їн с ь к о ї со ц ія л -д е м о к р а т и ч н о ї п а р ­ тії, або до т а к зв а н о ї «С пілки» (відділ р о сій с ь к о ї СД п ар тії, н а у к р а їн с ь к ій тери то р ії), п о д о в ги х р о к а х ід ео л о гіч н и х п о н е в ір я н ь , т а к и п о в е р н у л и ся до ст ар о ї д е р ж а в н и ц ь к о ї ід ео л о гії РУ П . М и к о л а М іх н о в с ь к и й б у в лю диною ш и р ш и х п о ­ г л я д ів і ш и р ш о ї освіти . В ін ясн о б а ч и в і бу в п е ­ р ек о н ан и й , щ о й д е н е д о б р а т ер с ь к о го об’єд н ан н я « п р о летар іятів» р із н и х н ар о д ів , а до чогось ц іл ко м п р о ти л еж н о го : « К ін ец ь X IX в ік у в и з н а ч и в с я з ’я в и щ а м и , щ о х а ­ р а к т е р и з у ю т ь н о ви й зв о р о т в істо р ії л ю д сько сти . Ц і з ’я в и щ а с в ід ч а т ь * за те, щ о п ’я т и й а к т в е л и к о ї істо ­ р и ч н о ї тр агед ії, зв а н о ї «боротьбою н ацій» в ж е н а ­ ч а в с я і за к ін ч е н н я н а б л и ж а є т ь с я . Т і з ’я в и щ а — це зо р у ж е н і п о в с т ан н я зн е в о л е н и х н а ц ій п ро ти н а ц ій — гнобителів»...3) Т а к в ін п о ч и н ає свою «С ам остійну У к р аїн у » . З та к о го його п е р е к о н а н н я в и н и к а є й то й ніби «дікій ш овін ізм », я к и м й ом у д о р ік а л а р о с ій с ь к а СД «Іскра», а п ізн іш е й д е я к і його к о л и ш н і адеп ти , щ о зм ін и л и свою віру. В д ій с н о сті ж і в с в іт л і д а л ь ­ ш и х і т е п е р іш н іх п о д ій то й «ш овінізм » М іх н о в с ького в и г л я д а є л и ш е я к п о л іт и ч н а д а л е к о зо р іс т ь і п р а в и л ь н а н а ц іо н а л ь н а ін т у іц ія ; в ін л и ш е к о н с т а ­ т у є п о дії, п е р е д б а ч а є п р и й д е ш н і й н а зи в а є р е ч і їх в л а с н и м и ім ен ам и , я к то р оби ли й р о б л я т ь усі з в и ­ ч а й н і гр о м ад я н и с в о єї б а т ь к ів щ и н и , щ о л ю б л я т ь свій н ар о д, ш а н у ю т ь його т р а д и ц ії і н е т е р п л я т ь н а д н им ж о р с то к о с т и й х а м с т в а його зав о й о в н и к ів й о к у п а н т а: «...Для н а с д а л е к о в а ж н іш и й д р у ги й а р ґу м е н т — за к и д , щ о н а ш а н а ц ія б езс и л ь н а , н е к у л ь т у р н а й

4

А В А Н Г А Р Д

ін ер тн а. Х іб а м о ж е — к а ж у т ь н ам — тем н а н е зо р ган ізо в ан а, р о зб и та м аса, н е о д у ш е в л е н н а н ія к о ю ідеею — тво р и ти історію п р и с у ч а с н и х о б с т ав и н а х ж и т т я ? Х іба т а м аса в ід ч у в а є н а ц іо н а л ь н и й або п о л іти ч н и й гніт? Г о р стк а б о ж е в іл ь н и х м о ж е см і­ ш и ти, а л е н е в и к л и к а т и си м п атій н а в іт ь п о м іж ін тел іген ц ією , бо ц іл а у к р а їн с ь к а ін т ел іген ц ія охоче, без п р о т ест у й д е ш л я х о м в и н а р о д о в л е н н я , а з а нею й к у л ь т у р н іш і о д и н и ц і з н ар о ду . Т а й, в р е ш ті, х іб а у к р а їн с ь к а н а ц іо н а л ь н іс т ь н е є т іл ь к и р ізн о м а н іт ­ ністю р о сій ськ о ї? К о л и б н а в іт ь б у л о доведено, щ о ми т іл ь к и р ізн о м а н іт н іст ь р о с ій с ь к о ї н ац ії, то й тоді н е л ю д с ь к і відн о си н и р о сія н до н а с о с в яч у ю ть н а ш у до н и х н е н а в и с т ь і н а ш е м о р а л ь н е п р ав о убити н а с и л ь н и к а , обо р о н яю ч и сь в ід н а с и л л я . К р о в, к о л и в о н а п р о л и та б р атн ь о ю р у ко ю , щ е д у ж ч е б л агає о пом сту, бо то б р а т а кр о в! Н е х а й в ч е н і р о з ­ ш у к у ю ть, хто б у в к о м у р о ди чом — о б р а ж е н е п о­ ч у т т я н а ц ії і к р и в д а ц іл о го н а р о д у ги д у ю ть в и з ­ н ати м о р а л ь н і з в ’я з к и з р о сій ськ о ю н ацією ! Ч е р е з т е м и м ож ем о о б с у д ж у в а т и т іл ь к и засоби і спроби боротьби...» І щ е д а л і: «Д оки ми не здобудем о собі п о л іт и ч н и х і д е р ж а в ­ н и х п р а в , доти ми н е м ати м ем о зм оги у л а д н а т и с т а н р е ч е й у себе дом а до н а ш о ї вподоби, бо ін те­ р ес н а ш и х госп о д ар ів є ц іл к о м с у п р о т и л е ж н и й н а ­ ш и м ін тересам , бо р о зп л ю щ е н н я о ч е й у р а б ів є н е ­ б езп еч н е д л я п ан ів. Ц ю остан ню з а д а ч у м у си ть в з я т и н а себе н а ц іо н а л ь н а ін тел іген ц ія. Ц е її п р а в о і її обов’я зо к » 4). Ч К о л и х т о ч и т а є е л я б о р а т и су ч а сн о ї «русскої д е ­ м ократії» в «Н овом Р у с с к о м Слові», ч и «С хідняку» або п о в с я к д е н н і м н о го о бр азн і н а га д у в а н н я п р о д о ­ б р о д ій ства у к р а їн ц я м «старш ого брата» в совєтах , то н е х а й с к а ж е п о п р а в д і, х то з с у ч а с н и х у к р а їн с ь ­ к и х п у б л іц и стів д а в ч и сп р о м ігся д а т и л іп ш у в ід ­ п о в ід ь п а н а м В ай н бау м ам , Щ в а р ц а м , Д иким , К о р н ій ч у к а м і ін ш и м о бо р о н ц ям «старш ого брата»? А л е щ е л іп ш у в ід п о в ід ь д а є М. М іх н о в сь к и й І. М а ­ зе п і і б л и зь к и м до н ьо го с о ц ія л -у к р а їн о ф іл а м н а їх т в е р д ж е н н я , щ о в 1917 р. у к р а їн с ь к и й н ар о д , м ов­ л я в , н е був го то ви й до н а ц іо н а л ь н о ї р ев о л ю ц ії. Я к ж е в и к о н у в а л а с о ц ія л іс т и ч н а ін т е л іґе н ц ія сво ї обо­ в ’я з к и з а о т і с ім н ад ц я т ь л іт? Ч и вона сама «роз­ п л ю щ у в а л а очі» н а ш о м у н а ц іо н а л ь н о невідом ом у н а р о д о в і н а ф а к т його національного п о н е в о л е н н я ? Н і, н і і щ е р а з ні! В о н а в ж е в 1917 p., к о л и зе м л я н ам п ід н огам и го р іл а, н а м а г а л а с ь д о в е с ти йом у о д ­ н а к о в іс т ь ін тер ес ів усьо го робочого н ар о д у , а в п е р ­ ш у ч е р гу п р и щ е п л ю в а л а лю бов до р о с ій с ь к и х р о біт­ н и к ів , а з «ш овінізм у» М іх н о в сь к о го н а с м іх а л а с я і його п об орю вал а.

ліпш ого ж иття, п о т о к а м и л и н у т ь н а у к р а їн с ь к і м і­ ста...

IV. ...П р о л е т а р ія т н ац ії п ан у ю ч о ї і зн е в о л ен о ї - ц е дві к л я с и з неподібни м и ін тер есам и .5) М іх н о в с ь к и й п о ясн ю вав, щ о р о с ій с ь к і п р о л етар і, я к б и за п а н у в а л и н а У к р аїн і, то б у д у ть гірш е й ж о р с т о к іш е е к с п л у а т у в а т и у к р а їн с ь к и х т р у д я щ и х , я к р о с ій сь к а б у р ж у а з ія , бо з до св ід у л іп ш е н а в ч а ­ л и с ь п отогон ної си стем и в роботі. І т еп е р т е в п р а к ­ т и ц і д о в о д и ть с я к о л о н іял ь н о ю системою е к с п л у а т а ­ ц ії б о л ь ш е в и к а м и у к р а їн с ь к о ї зе м л і й її н ар о д у. Б о х то ж , с п р авд і, оті с у ч а сн і са т р а п и м осковського у р я д у в У к р а їн і — оті П ости ш еви , Х р у щ о ви , М єл ьн и к о в и і їм подібні, я к н е п р е д с т а в н и к и «російсь­ кого п р о л е т ар іят у » (ба в к о ж н ім р а з і н е « б у р ж у ­ азії»). Х то б у л и о ті « д в а д ц я т и п 'я т и т и с я ч н и м !» , щ о в ч а ­ си о р г а н іза ц ії ш тучного, голоду в у к р а їн с ь к и х >матер ей в ід б и р а л и остан ню л о ж к у бо р о ш н а, я к н е р о ­ с ій с ь к і р о б іт н и к и -п р о л е т а р і з Р я за н щ и н и , К у р щ и ни, Т ам бо вщ и н и і т. п.??.. ї х робітнича й п р о л е т а р с ь к а п о л іт и к а щ одо у к р а ­ їн с ь к и х «братів» н а й л іп ш е в и с л о в л ю є т ь с я в п о п у ­ л я р н ій то ді п ісен ь ц і: «Ми б у р ж у є в в сєх п а б ’йом В У к р а їн у ж іт ь п ай д ьо м : В У к р а їн є м о ж н а ж іт ь Є сть что ш а м а т ь і что піть...»

Н а ш і су ч а сн і с о ц ія л -у к р а їн о ф іл и й до сі з а к и д а ­ ю ть М іх н о в ськ о м у « ди кий ш овін ізм » з а його в ід о ­ м ий д е к а л ь о ґ. С пробуєм о ж п р о а н а л ізу в а т и у с в іт ­ л і с у їа с н о с т и д е я к і його зап о від і. О т п ер ш а: «Одна, єд и н а н е п о д іл ь н а сам о стій н а д е м о к р а т и ч ­ на У к р а їн а — р е с п у б л ік а р о б о ч и х лю дей»... Х то до н еї тепер н е п р и зн а є т ь с я ? І чом тоді цей п о с ту л я т у в а ж а в є я «ш овіністичним ?» О т д р у га: «Усі лю д и тво ї б р ати , а л е м о ск ал і, л я х и й м ад яр и — ц е в о р о ги н аш о го н ароду, поки вони панують над нами й визискую ть нас (п ідкр. моє — ВА). Х то м о ж е з а к и д у в а т и М іх н о в ськ о м у «ш овінізм » щ е й тепер, п іс л я п о л ь с ь к и х « п ац и ф ік ац ій » , « Б ер езК а р т у зь к и х » , п ісл я м а д я р с ь к и х в іш а л ь н и ц ь в 1914 році і м а д я р с ь к о ї п р а к т и к и н а К а р п а т с ь к ій У к р аїн і в 1932 p.? П ро с у ч а с н і б л а го д ій с т в а «старш ого б р а ­ та» в ж е го ворен о в и щ е; їх к о ж н и й зн ає. О т сьом а: «Не зр о б и сь р ен егато м — в ідступ н иком ». Ч и ц я за п о від ь , я к а л е ж и т ь в о сн ові н а ц іо н а л ь ­ н ої м о р а л і кож ного себе ш ан у ю ч о го н ар о ду , є «ш о­ він істи чн ою » л и ш д л я у к р а їн ц ів , я к н а с у’ тім т е ­ п ер п ер е к о н у ю ть н е т іл ь к и Ш в ар ц и т а В айн баум и, а л е й «наш і» Г улаї? Т у т до р е ч і п р о с п іл ь н іс т ь ін тер есів т. зв. «тру­ О т д е в ’я т а: д я щ и х » . І н а те М іх н о в с ь к и й м ав с в ій т в е р д и й і, «Д опом агай своєм у зе м л я к о в і п о п ер ед у сіх. — я к то теп ер в и я в л я є т ь с я , ц іл к о м п р а в и л ь н и й п о г­ Д е р ж и с ь купи». л яд . К о л и Р У П з р а д и л а за с а д а м «С ам остійної У к ­ Ч и ми теп ер, о р га н ізу ю ч и СХС, Ц П У Е Н , Ц ЕС У С раїн и », то заса д а м и М. М іх н о в с ь к о го б у л о о р г а н і­ й до н и х Подібні о р га н іза ц ії, тим сам и м докон уєм о зо в ан о « У к р аїн с ь к у Н ар о дн ю П артію ». Із го ло в н и х а к т и «ш овіністичні?» п а р т ій н и х п о стан о в п а р т ій н и х З ’їзд ів У Н П н а й ц і­ Н а р е ш т і н а й б іл ь ш «ш овін істи чн а» — д е с я т а : к а в іш і д е я к і п о стан о в и з ’їз д у в 1907 p., а в л а с н е : «Не бер и собі д р у ж и н и з ч у ж и н ц ів , бо т в о ї діти І. У к р а їн с ь к и й п р о л е т а р ія т м ає п о м іс т ах д в а з а в ­ б у д у ть тобі в о р о гам и ; н е п р и я т е л ю й з в о ро гам и д а н н я : 1. О р га н ізо в а н о б о р о ти сь п р о т и к а п іт а л у і, н аш о го н ар о д у , бо т и д а є ш їм си ли і в ід в а г у ; н е 2. З а б е зп е ч и т и себе в ід к о н к у р е н ц ії зай д , головн им н а к л а д а й з гн о б и тел ям и н аш и м и , бо зр а д н и к о м б у ­ чином р осіян , я к і, гн а н і сти х ій н о ю м у іо ю ш укання деш ».

а

А В А Н Г А Р Д О тож , п у н к т п е р ш и й — п ро ч у ж и х д р у ж и н . Ч и м и заб у ли , я к і т р а ґе д ії в ід б у в а л и с ь в м іш а н и х у к ­ р а їн с ь к о -п о л ь с ь к и х п о д р у ж ж я х в 1918 році, к о л и п о л я ч к и -ж ін к и го во р и л и ч о л о в ік а м -у к р а їн ц я м : «Ви­ б и р ай або род и н у або У к р аїн у » ? Ч и ми н е ч и т а л и (в «Н овім часі» — л ь в ів с ь к ім ) п ро т а к у сам у р о д и н ­ н у тр аґед ію « артіл ьн о го б ать к а» М и к о л и Л е в и ц ь кого, щ о в з я в собі бу в ж ін к у м о ск о в ку ? А с к іл ь к и бул о т а к и х р о д и н н и х т р а ґе д ій , п ро я к і м и н е ч и ­ тал и ? Щ одо п у н к ту другого: Ч и п р и я т е л ю в а н н я з М е р зл я к о в и м и -К о с т е ц ь к и м и , Г р и го р ієви м и і їм п о діб н и ­ ми в и й ш л о н ам н а ко р и сть?... П у н к т тр етій : Я к н а зв а т и п р и я т е л ю в а н н я з т и ­ п ам и відом ого П етеґо П евнеґо і п о с т у п о в ан н я його сам ого або відом ого га л и ц ь к о го Т в ер д о х л іб а — чи м ал о ся б т а к и х п о х в а л ю в а т и ? Т о ж , я к щ о п р а к т и к а н а ш а й з в и ч а ї к о ж н о го н а ­ роду го в о р я ть те сам е, щ о й д е с я т ь за п о в ід е й М іх н о вськ о го — чи м аєм о в в а ж а т и її «ш овіністичною » л и ш ми у к р а їн ц і? Р е ш т а за п о в ід е й — м ен ш «ш ові­ ністичні». Т а к в и г л я д а є н а у к а М іх н о в ськ о го в с в іт л і п із н і­ ш ої й т еп ер іш н ь о ї п р а к т и к и . А л е тоді св іт б ач и в н а в л а с н і очі, щ о д л я його с у ч а с н и к ів в о н а б у л а щ е зан ад то н ед осту п н а т а то н е сп и н ял о його в його д а л ь ш ій роботі, бо він ж и в і п р а ц ю в а в по за п о в іт і М и х ай л а С тари ц ьк о го : «Не в в а ж а й н а в р о ж а й — сій ж и т о — ' х л іб буде!» В остан нім ч и сл і свого х а р к ів с ь к о г о «Снопа» він, п ід в о д я ч и п ід су м ки сво єї ц іл о р іч н о ї (за 1912) роботи, говори ть, щ о в ін м у си ть п р и п и н и т и своє в и д а н н я н е т а к ч ер е з а д м ін іст р а ц ій н і у ти ски , я к ч е р е з ін ер т­ н ість у к р а їн с ь к о го гр о м ад я н с тв а , я к е щ е н е доросло в той ч ас до його ко н ц еп ц ії. А л е в тім ж е «Снопі»

к іл ь к а ч и се л н а п е р е д в ін н а п и с а в ц ік а в и й ф е й л е ­ то н п. н. « Б а ц іл л ю с У к р аін о п гіл іц у с» . В н ім у н а п ів с а т и р и ч н ій ф о р м і в ін т вер д и ть , щ о т а б а ц и л я у к ­ р а їн о ф іл ь с т в а , р а з за в ів ш и с я в гр о м ад я н ств і, п е р е ­ б у в ає в с я к у м е т а р ф о зу і зн и щ и т и її в ж е н ія к и м и а н т и с е п т и к а м и н е м о ж н а. Т а к воно й стал о ся. Т а я б а ц и л я і ево лю ц іо н у ю ч и й п ош и р ю ю чи сь, в б и л а с т а р е у к р а їн о ф іл ь с т в о . А ле за м іст ь н ього з ’я в и л и с я н о в і й м іц н іш і о р ган ізм и . М іх н о в с ь к и й -д е р ж а в н к к п ороди в у к р а їн с ь к и х д е р ж а в н и к ів м о н ар х істів, н а п р а п о р і я к и х н ап и сан о: «Бог, гетьм ан , У к р а їн а!» ; М іх н о в с ь к и й н а ц іо н а л іс тр ев о лю ц іо н ер п о роди в у к р а їн с ь к и х н а ц іо н а л іст ів су часн о го ти п у , н а п р а п о р і я к и х в и п и сан о його сл о ва: «Ми в о ста н н є ви х о д и м о н а істо р и чн у а р е н у і або поборемо, або вм рем о»0) Н а р е ш т і М іх н о в с ь к и й — в іч н о м олодий душ ею , у к р а їн е ц ь д ж е н т л м е н і п атр іо т, д л я я к о го честь його н ар о д у с т о я л а н а п ер ш ім масці, п о роди в і т у н а ш у су ч а с н у ід е а л іс т и ч н у м олодь, н а п р а п о р і я к о ї н а ­ писан о: Ч е с т ь У к р а їн и — готов боронити!» П Р И М І Т К И *) Див. « М и кола М іх н о в сь к и й . С ам о стій н а У к р а ї­ на», з п ередм овою Ю р ія К о л л а р д а . Н а ч у ж и н і 1948. В и д авн и ц тв о « У к р а їн сь к и й П а ­ тріот», -Стор. 28. Д ал ь ш і ц и та ти з у к а за н н я м сто р ін о к б ер у з того ж видання.

- ) Ібіт. 28-29.

"■) «Сам. У кр.» стор. 17.

4) Op. cit. 26-27. “) O f. cit. 10.

6) Ср. cit ЗО.

ДМ. ДОНЦОВ

Хаос сучасности і молодь «Хто сумнівається — подібний хвилі морській, яку вітер то піднесе, то розвіє». (Посл. св. Я кова 1,6) Р е д а к ц ія за п р о п о н у в а л а м ен і н а п и с а т и про «ролго м олоді в р е в о л ю ц ій н о -в и зв о л ь н и х р у х ах » ... Я дум аю , щ о в а ж л и в іш и м є д р у ге п и т а н н я : не яку ролю в ти х р у х а х має відіграти молодь, а якою повинна бути сам а молодь, яка хоче відіграти ту ролю? Яким духом натхнута? П ер ед тим, я к говорити, щ о п ови н н о роби ти в ій с ь ­ ко, тр еб а в и р іш и ти , який м ає бу ти в о я к . Д оки гово­ ри ти п р о ролю д л я ар ти ста, тр еб а зробити з нього справж нього артиста з Б о ж о ї л а с к и . Д оки єд н ати л ю д ей в п а р т ії чи «об’єдн анн я», тр еб а зн а т и , хто є ті лю ди, яким духом н а т х н ен і? Ц е п и т ан н я н а д зв и ч а й н о в а ж л и в е . Б о н а д з в и ч а й ­ но в а ж к е за в д а н н я , я к е с т о їт ь п е р е д У к р а їн о ю та її м олодим п о кол ін н ям ... П роти У к р а їн и п ід н о с я т ь ­ ся всі диригую чі сили — я в н і й п р и х о в а н і — с у ч а с ­ ного «прогресивного» св іту : С х о д у і З а х о д у . І д у ж е відв аж н у душ у м у си ть м ати м олодь, щ об ти м су п р о ­ т и вн и м си л а м п р о т и с т а в и т и с я . Ц і си ли — ц е ті, щ о

п е р е м о ж н о в и й ш л и з о стан н ь о ї вій ни , б у н дю чн і і п евн і себе. А в «правді» їх н ій , я к у н е с у т ь світові, — для України немає місця. Щ о це за си ли ? Н а й го л о в н іш а з н и х — це си ла за х л а н н о г о м о ск о в сько го м есіян ства, си л а «старш ого бр ата» — К а .л а . В ін д ає н ам до в и б о р у або зн и щ и ти н а ш у н а ц іо н а л ь н у д у ш у і п о к л о н и т и с я м о ск о вськи м ш ам ан ам , або зн и к н у т и ф ізи ч н о . Т им сам и м с т а в и т ь п е р е д У к р а їн о ю д и л ем у — зг и н у т и сам ій або з н и ­ щ и т и його. В ід в а ж н у д у ш у тр еба м ати н а ш ій м оло­ ді, щ об усвідо м и ти собі цю д и л ем у і в и т я гн у т и з н еї д о р о г о в к а зн і н а п р я м н і свого ж и т т я . П р е д ст а в н и к и д р у го ї си ли н е т а к б р у тал ь н о , я к п ер ш а, а л е т е ж к атего р и ч н о к а ж у т ь : «Вас, я к націю , н е визн аєм о. Н а ш і си м п атії н а л е ж а т ь або в а ш и м сьо го дн іш н ім гноб ителям , або в ч о р а ш н ім і м ай б у т­ нім. В и зн ай т е сд и н о сп асен н у н а ш у п р а в д у , с ф о р м у ­ л ь о в а н у к о л и с ь Д ж еф ер со н о м , а те п е р Р у зв е л ь то м я л т и н с ь к и м , В олесом, Л ети м ором д ал ек о сх ід н ім . Д ж онсон ом К ен т е р б е р ій с ь к и м , Б ів е н о м і З іл ь б е р м а ном з -н а д Т ем зи і н аш и м п р о т е ж е гон и тел ем ц ер к в и — Тітом, — п р а в д у , я к у ми ум овно н а зи в а є м о «де­ м ократією ». Ц ю п р а в д у т а її і н а ш и х п р и я т е л ів м у ­

6 си те в и зн а т и без ж о д н и х «але». В с я к и й ж е , з в а ш о ­ го боку, зам ах н а н е ї т р а к т у в а т и м е м о т а к , я к і « за­ мах» н а Г у л ая , по д е м о к р ат и ч н о м у зак о н у » . В ід в аж н о ю м у си ть бути м о л о д ь У к р аїн и , щ об н е сх и л и т и к о л ін п е р е д ц и м н а к а зо м . Щ об ви со к о т р и ­ м ати стя г своєї н а ц іо н а л ь н о ї П р авд и . Т р етя су п р о т и в н а си л а к а ж е : « В аш а н а ц ія зд а в н а сто їть у м ен е н а чо р н ій д о ш ц і, я к н а З а х о д і — Е сп а н ія , за те, щ о в о н а в и с т у п а л а п р о т и м ен е в с я к и й р аз, я к я й ш л а в а в а н г а р д і с п о ч а т к у п о л ь сь к о го , п о ­ тім л іб ер ал ь н о го , потім ч ер во н о го ім п е р ія л ізм у М ос­ кви . Ім ен а Х м ел ь н и ц ьк о го і П етл ю р и , в а ш и х героїв, — п р о к л я т і мною. З р е ч іт ь с я їх , зр е ч іт ь с я в а ш о ї П р ав д и , п р и зн а й т е п р а в д у Ш в а р ц б а р т а н а У к р а їн і і ти х, щ о з н ього гер о я зроб или . С т а н ь т е зн о в у з Г ал ай д ів Я рем ам и , к о л и н е х о ч е т е н а р а з и т и с я моїй си лі, я к а є д у ж е сильною ». Т а к п р о м о в л я ю т ь п р е д с т а в н и к и ц іє ї т р е т ь о ї сили. І с т о я ч и суп р о ти н е ї з а свою П р а вд у , — н а ц е тр еб а н а ш ій м олоді т е ж н е а б и я к о ї д у ш е в н о ї в ід в аги . С віт сил, щ о за й м а ю т ь в нім к о м ан д н і ш п и л і, с п р а в д і в о р о ж и й н ам і н а ш ій П р авд і! В о р о ж и й б езком пром ісово, н е р а з ц ин іч н о , з п о ч у т т я м сво єї о м а н ­ н о ї в ел и к о ст и . І б агато з н а ш о ї зб ір н о т и в п а л и , з п е р е л я к у , п ер ед ти м світо м н а к о л ін а , « ч у ж и м бо­ гам п о ж е р л и ж е р т в и , о м ер зи л и сь» . О дн і р о зб и в а ю ть собі л оба п е р е д «досягненням и» р о с ій с ь к о ї р е в о л ю ­ ц ії 1917 p., ін ш і — п е р е д ідолом М а р к с а , т р е т і — п е р е д б о ж к о м «прогресу», ч е т в е р т і — щ е т р о х и со­ р ом л и во о г л я д а ю ч и с ь н а в с і б о к и і ви д у м у ю ч и собі р ізн і «алібі» — л я н с у ю т ь в ж е « п рим усову о р іє н т а ­ цію н а М оскву», п е р е с к о ч и в ш и , з а с ім ч и д е с я т ь л іт ем ігр ац ії, в сі етап и е в о л ю ц ії: в ід н а ц іо н а л зім у , ч е ­ р е з «народню респ у б л ік у » і « сп р а в ж н ій со ц іял ізм » — до «орієн тац ії н а М оскву». Ін щ і, зн о ву , о б л я п у ю ть болотом см р ад н о ї д у ш і «лю дину в и зв о л ь н о г о р уху» з її героїзм ом , її вірою , за к л и к а ю ч и п о в е р н у т и с я до ш в е й к ів с ь к и х «тради ц ій », до т р а д и ц ій т и х , к о го т а в ­ р у в а в Ш ев ч ен к о , я к « х ам о в и х синів». Щ об п р о т и ст ав и т и с ь і ап о сто л ам д и я в о л а з його «правдам и», я к и й гр о зи ть п о ж е р т и н а с і н а ш у х р и ­ ст и я н с ь к у ц и в іл іза ц ію , і в ід го р о д и т и с я в ід т и х « х а­ м ови х синів», щ об зн а й т и в собі си л у н а п и с а т и н а п р ап орі, щ о с к л и к а є до бою , свою в л а с н у П р авд у , треба мати велику душ евн у відвагу. Щ о н ам д а є ц ю в ід в а г у ? Д е її к о р ін н я ? ї ї к о р ін н я є в том у п о ч у в ан н і, я к е ви см ію ю ть в с і « п рогреси ­ сти», всі в и з н а в ц і М а р к с а , я к п о ч у т т я н е м одерне, п ер естар іл е. Ц им п о ч у т т я м є віра, віра в свою П рав­ ду. Щ о т а к е в ір а ? В ір а — ц е п е в н іс т ь в н а с т у п л е н н я того, чого н ем а, і щ о існ ує н еви ди м о , л и ш е в в а ш ім г а р я ч ім б а ж а н н і, в в а ш ій у я в і, в м р ії або, я к к а ­ ж у т ь б е зд у ш н і с к е п т и к и , в в а ш ій « ф а н т азії» . В ір а — ц е п ев н іст ь, щ о к о л и в и сх о ч е те, п р и с тр о єн о с х о ­ ч е т е о ся гти щ ось, то ц е «щось», о та в а ш а н и н іш н я м р ія п р о т е стан е твер д о ю р е а л ь н іс т ю за в т р іш н ь о го д н я . В ір а — ц е н е зр у ш и м а п е в н іс т ь , щ о к о л и ви си л ь н о з а х о ч е т е — з а х о ч е т е у в а ш ій « ф а н т а зії» — д ій т и д о в и м р ія н о ї м ети , в с і т в е р д і, «реальні» м ури, щ о заго р о д и л и В ам дорогу, р о з л е т я т ь с я в порох, я к м у р и Є р и х о н у в ід т р у б н и х зв у к ів . А к о м у ц е щ е н е ясн о , х а й то й зр о зу м іє, щ о н е ­ зл а м н а в ір а в ір у ю ч и х за х и ту с вірою противника, сіє непевність і страх, а часом зр аду в його р я дах.

А В А Н Г А Р Д А к о л и п р и х о д и т ь до цього — безборонними стають всякі мури... О сь щ о т а к е в ір а в свою П р а в д у і в себе, я к в ти х , щ о її н есу ть і за н е ї б ’ю ться. К о л и ого р н е В ас с т р а х п ер ед воро х о бн и м и с т и х і­ ям и, п ер е д в о р о ж о ю м а т е р ія л ь н о ю силою , — в ір а п ід тр и м а є Вас. К о л и сум н ів з а к р а д е т ь с я в в а ш е сер ц е — бо м а­ ло в а с сер е д т ь м и в о р о ж и х си л, — в ір а в р я т у є в а с е і д за л а м а н н я . В ір а н е в чи сло, а в я к іс т ь , н е в м а­ терію , а в д у х . Ц я сам а в ір а в р я т у є вас, к о л и б л и з ь ­ кі і д р у з і п о к и н у т ь в ас ; к о л и зб а л а м у ч е н а або з а ­ л я к а н а б іл ь ш іс т ь зр а д и т ь в а ш стяг, к о л и о п и н и те­ ся в м ен ш о сті або самі. К о л и ті, щ о зн е си л е н і й зл а м а н і ду х о во , п ід в о д и ­ т и м у т ь ід ей н і «аргум енти» п ід свою т р у сіс т ь або зр а д у — в ір а н е д а с т ь в а м с л у х а т и їх м ар н и х р о зу м о в н и х «аргум ентів». Т о д і в и за ц им и « ар гу м ен та­ ми» у зд р іт е до в гі о с л я ч і в у х а « р е а л ь н и х п о л іти к ів» або сп е к у л я н т ів . К о л и до в а с п ід х о д и ти м у т ь з х и тр о м у д р о ю б а л а ­ к ан и н о ю п р о « р о зв о єв і т е н д е н ц ії сучасности », про « п ередові ід еї теп ер іш н ь о го світу», про « р еал ьн і м о ж л и в о сті» або « так ти ч н і м ір к у в ан н я » (з метою в ід в ести в а с в ід н а ш о ї в е л и к о ї П р авд и , п р и в е с т и в ас до б о ж н и ц ь ч у ж и н ц я й ворога), — л и ш е в ір а в а ш а сп а с е в ас в ід за л а м а н н я і зр ад и . К о л и в т р а т и т е цю в ір у , п е р е л я к а в ш и с ь в и д и м и х с т р а х іт ь , то п о ч н ете тонути, я к св. П етро, к о л и п і­ ш ов б у в п о х в и л я х . К о л и зб е р е ж е т е цю в ір у в с и л у неви ди м ого д у х а , сту п а ти м е те я к п о твер д о м у, п о — н е зн а т и я к ім х и с т к ім і н еп ев н ім — ґр у н ті. В ір а є д ж е р е л о гер о їзм у , п о с в я т и , в ід в а г и . В ір а с т а л и т ь д у м ку . В ір а н е д о п у с к а є су м н ів ів у в а ш у п р а в д у , у в а ш і с ер ц я . В ір а є зап о р у к о ю т р ію м ф у в с я к о ї п р а в д и , я к а м ає п о тр іб н е чи сл о ти х , щ о в н еї — б е з в а г а н н я — вір у ю ть . В ам ц і р е ч і в и д а ю т ь с я зан ад т о а б с тр ак тн и м и ? К о ­ л и та к , то у свідо м те собі, щ о зар аз ч ер ез занепад цієї «абстрактної» віри в свою П равду н а с ту п и в т а ­ к и й ідейний хаос в н а ш ій ем ігр ац ії. Б о х іб а ц е т у ­ п о ду м н е в ід в е р т а н н я « р е ал ь н и х п о л іти к ів» в ід єди ­ н о ї сво єї сили, щ о н а н а ш ій зем л і б о р е т ь с я збройн о з о к у п ан то м , х іб а ц е п р и м ін ю в а н н я к о л и ш н іх н а ц іо ­ н ал іс т ів до н а з в а н и х в и щ е в о р о ж и х н ам си л, хіба н а в 'я з у в а н н я нам м а р к с ів с ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к о ї с а л а м а х и я к п р ав д и , — х іб а ц е н е ін т е л е к т у а л ь н е з а ­ л а м а н н я ? Х іба це н е п о в н а в т р а т а в ір и в свою правду? Щ о п р о п о в ід у в а л а , к іл ь к о м а сл о вам и , н а ц іо н а л іс ­ ти ч н а д о к т р и н а ? П ер ш е: в ір у в о д н у свою н а ц іо ­ н а л ь н у , н е ч у ж у — ін т е р н а ц іо н а л ь н у —ідею ; др у ге — в ір а в те, щ о н е «ди п л ьо м атія» , н е х и т р у в а н н я , н е п р и с л у ж у в а н н я о к у п а н т о в і с ь о го д н іш н ь о м у або за в т р іш н ь о м у д а с т ь п ер ем о гу н а ш ій ід еї, а т іл ь к и безко м п р о м ісо в а б о р о ть б а з за й м а н ц я м и ; тр ете — щ о п ід стяго м ц іє ї н а ш о ї ід е ї і н а ш о ї боротьби тр е б а г у р ­ т у в а т и н е н і « х о лодн и х ні г а р я ч и х » , н е «ні п р а в и х ні л ів и х » , н е ч е с н и х з н ечесн и м и , н е ід е а л іс т ів з с п е к у л я н т а м и , — а л и ш е л ю д ей о д н іє ї в ір и , о д н ієї ід еї і л ю д ей х а р а к т е р у . О сь щ о, ко р о тко , п р о п о в ід у ­ в а в н а ц іо н ал ізм , єди но о с о р у ж н а і г р ізн а с и л а М ос­ кві. І к о л и т еп е р з т и х о с н о в н и х то ч о к н а ц іо н а л іс ­ т и ч н о ї д о к тр и н и , то одну, то другу, то третю , п о ч и ­ н а ю т ь п ід к о п у в а т и сам і ж к о л и ш н і н а ц іо н а л іс т и з с т р а х у і т р у со сти д у м к и п е р е д в о р о ж и м и си лам и

7

А В А Н Г А Р Д В. А . Ш.

Наддніпрянська молодь під совєтами за 20-30 років (З підготовлю ваної до др ук у праці «Сторінки з недавнього минулого») П о ста в и в ш и собі за м ету в и н и щ и т и то го ч асн е ж и в е у к р а їн с ь к е п о к о л ін н я , М о ск ві х о д и л о п р о те, щ об ц е в и н и щ е н н я п р о вести р у к а м и с а м и х п р и ­ зн а ч е н и х н а в и н и щ е н н я . В п е р ш у ч е р г у п о с т а в ­ л ен о за в д а н н я в и н и щ и т и в се те, щ о м огло б о чо ­ л и т и у к р а їн с ь к и й в и зв о л ь н и й р у х . М о ск в а з н а л а й б а ч и л а , щ о т а к і си ли в У к р а їн і е, а л е ц і с и л и ж и ­ в у т ь і д ію ть п р и х о в а н о , п е р е б у в а ю т ь в за п іл л і. В и ­ в ести їх н а св ітл о ден н е, і то в и в ес т и м асо во — от за в д а н н я , я к е п о с т а в и л а собі М о с к в а в т і р о к и , п іс л я л ік в ід а ц ії « н ац іо н ал істи ч н о го у х и лу » в К П (б)У , к ер о в ан о го Ш у м ськи м . У к р а їн с ь к і ко м у н істи в ід ­ тоді п е р е с т а л и б у ти я в и щ ем за гр о ж у ю ч и м . З а г р о ­ ж у ю ч и м и ста л и ін ш і си ли : ота б е з п а р т ій н а ін т е ­ л іген ц ія , оті з а л и ш к и св ід о м и х у к р а їн ц ів , щ о п р и й ­ м ал и були у ч а с ть у В и з в о л ь н и х З м а г а н н я х , ота у к р а їн с ь к а м олодь, щ о п р и й ш л а з сіл до м іст і ж и л а своїм зам к н е н и м ж и т т я м , н е в с ту п а ю ч и до К С М У , а в ід о к р ем л ю ю ч и с ь , а то н а в іт ь п оборю ю чи все, щ о ро б и л о сь ім енем М о ск ви ч е р е з К С М У . О дне слово, М о ск в і й ш л о п р о те, щ об в з я т и н а о б л ік у сіх « п о т е н ц іа л ь н и х к о н т р р ев о л ю ц іо н ер ів » , за г о т о ­ в и т и н а н и х сп и ски . В ц ьом у н а п р я м к у й в и к о р и с ­ тан о С к р и п н и к а і його в ір у , н а ч е в ін будує У к р а ­ їн с ь к у д е р ж а в у в м е ж а х С СС Р. У к р а їн с ь к і с а м о ­ стій н и ц ь к і сили, головно, їх п е р е д о в і м у ж і, в ц е не в ір и л и і р озум іл и , щ о ц е є зв и ч а й н и й п ід с ту п . А л е світу, то п р и ч и н а того є з а л а м а н н я в н и х в ір и у в л а с н у П р авд у . А л ю д и з за л а м а н о ю вір о ю — ц е готова зд оби ч д л я п р о т и в н и к а . Я к а є р о л я м олоді в р е в о л ю ц ій н о -в и зв о л ь н ім русі? Ц я р о л я бу д е в е л и к а або м а л а , або ж а д н а . З а л е ж н о , я к а г а р я ч а бу д е їх в ір а в н а ш у П р а в д у , або, ін ш и ­ ми сл о вам и , ч и б у д у т ь сер ед т іє ї м о л о д і п е р е в а ж а ­ ти лю д и х а р а к т е р у і о д н ієї ідеї, ч и ні. С п о д ів аєт есь ч у д а ? Щ о в о с к р е с н е У к р а їн а , я к в о є к р е с Х ристос? То п а м ’я т а й т е , щ о в м н о ги х о к о л и ­ ц я х Х ри стос н е тв о р и в чудес, н е с ц іл я в к а л ік і н е ­ д у ж и х — «по н ев ір ію їх». Ц е в ід н о с и т ь с я й до н а р о ­ дів. Н е в и д у ж у є і н е в с т а н е н а н о ги н ар о д , к о л и щ е зл а або о х л я л а в ір а в його п р о в о д і і в його м о­ лоді. В ір а — н е л и ш е в п р а в о н а ж и т т я н а р о д у , а л е і в п р а в д у Х р и ста, за я к у , н а м е ж і в а р в а р с ь к о г о світу, з а в ж д и б о р о л а с я і я к о ю з а в ж д и ж и л а У к р а ї­ на. Ц е остан н є т в е р д ж е н н я в и х о д и т ь п о за р а м и ц іє ї статті. Х то ск еп т и ч н о до н ьо го с т а в и т ь с я , х а й у с в і­ д ом и ть собі, щ о си ли , я к і з а в з я т о й у п ер то к р и ч а т ь У к р а їн і — pereat1 — с с и л и п е р е в а ж н о б е з б о ж н и ц ь кі. Б о р о т и с я за свою ідею бу д е л и ш е той, х т о м ає до того в ід в агу . Ц ю в ід в а г у м а т и м е л и ш е той , х т о в цю ідею в ір и ть . « Н аш а п р а в д а п ’я н а спить» — п и с а в Ш ев ч е н к о . В он а або впилася о трутою чуж их д о к тр и н , або сп и ть в м о ги л а х її б о р ц ів, я к ї з а Ш е в ч е н к а . І л и ш е г а р я ч а в ір а м о ж е їй н а к а з а т и я к Х р и сто с Л а за р е в і, в и й т и з дом овини... М олод ь, я к а ц іє ї в ір и н е м ати м е, н е б у д е в ст а н і в ід ігр а т и н а л е ж н о ї р о л і в н е с в іт с ь к ій зав ір ю с і, я к а н а с у в а є т ь с я н а н а ш у п л а н е т у і н а У к р аїн у .

в о н и в и р іш и л и в и к о р и с т а т и й ц ей м ом ент д л я по­ с и л е н н я п о зи ц ій у к р а їн с ь к о ї ідеї, бо, я к п о б а ч и м о д а л і, ц і п е р е д о в і м у ж і с а м о с т ій н и ц ь к о ї' У к р а їн и в ж е тоді м а л и в л а с н у о р г а н іза ц ію , щ о с т а в и л а собі за м ету п ід го ту в ати з а г а л ь н о - у к р а їн с ь к е п о встан н я , в н а с л ід о к яко го м ал а п о стати У к р а їн с ь к а Д е р ж а ­ в а. О тж е , в о н и д и в и л и с ь н а « ск р и п н и к ів щ и н у » , я к н а д о п о м іж н и й і ц іл к о м л е га л ь н и й засіб п р о в а д и ти свою роботу щ одо п ідго то ви того п о в с т а н н я спосо­ бом ш и р е н н я у к р а їн с ь к о ї ід еї серед н а й ш и р ш и х м ас у к р а їн с ь к о ї лю д ности , а го ло в н е — сер е д р о ­ б іт н и ц т в а у к р а їн с ь к о ї п р о м и сло во сти . Н а в іт ь б іл ь ­ ш е, в « ск р и п н и к ів щ и н і» в о н и в б а ч а л и д а л е к о с я ж н іш і м о ж л и в о с ті, н іж за Ш у м сько го . І ц і сили в к л ю ч и л и с я в роботу, к е р о в а н у С кр и п н и к о м . А л е М о с к в а зн а л а , т а й н е м о гл а н е зн ат и , щ о я к а с ь ш и р о к о за д у м а н а у к р а їн с ь к а о р г а н іза ц ія існує, щ о існ у є я к и й с ь ц ен тр , я к и й у р у х о м л ю є всю п р о ти м о ск о в с ь к у роботу, п р и м у ш у є у к р а їн с ь к у м олодь с то я ти о сторон ь к ом сом олу, а то н а в іт ь п оборю вати його. Існ у є я к и й с ь ц ентр, щ о в з а г а л і к е р у є сп р о ти вом усім з а р я д ж е н н я м с о в єт с ь к о ї в л а д и , я к у місті, т а к сам о й н а селі. Б іл ь ш е того — існує о р г а н іза ц ія , я к а п р о т и с т а в л я є м етод ам с о в єт с ь к о го в и х о в а н н я свою в л а с н у м етоду. Н е в и п а д к о в о ж у в и ш ів с ь к и х к о л е к т и в а х ком со м о л у н а т и с я ч і м о­ л о д і л и ш е д е с я т к и є ч л е н а м и ком сом олу, і то н а й ­ в ід ст ал іш і, н а й м е н ш е р о зв и н е н і і, щ о н ай го л о вн іш е, з п о х о д ж е н н я свого зд еб іл ь ш о го н е н а л е ж н і до у к ­ р а їн ц ів . Н е в и п а д к о в о в к о м с о м о л ь с ь к и х к о л е к т и ­ в а х , щ о в т і р о к и м а л и о сн о вн и м своїм за в д а н н я м б ор оти сь з родиною , я к із к л іт и н а м и п р и в а т н о ­ в л а с н и ц ь к о г о «зла», щ о є «основою к а п іт а л ізм у » — сту д ен ти о д р у ж у в а л и с ь і за с н о в у в а л и р о д и н и . Н е в и п а д к о в о ж , х о ч я к п р о п а г у в а л и в т і ч ас и к о л о н т а їв с ь к у «Любов б д ж іл тр у д о в и х » і р о м а н ів с ь к е „ Б е з ч ер е м у х и » — у в и ш ів с ь к и х к о м с о м о л ь с ь к и х к о л е к т и в а х н е б у л о к о м со м о л ь ц ям з к и м з а п р о в а д ­ ж у в а т и в ж и т т я т і то ді м одні теорії. В к о л е к т и в а х н е бу л о ж ін о к . У к р а їн с ь к а д ів ч и н а о б м и н ал а к ом ­ сомол, а н а к о ж н о го к о м с о м о л ь ц я д и в и л а с ь , я к н а щ о сь ги д к е й бр и дке. У р я д о в о б у л и тоді з а с у д ж е н і т ан ц і, я к з а л и ш к и б у р ж у а з н о ї в ід с т а л о с т и , і в ід п о ­ в ід н у р о з ’я с н ю в а л ь н у роботу п е р е д а л и ком сом олові. К о м со м о л ьц і з ш к ір и в и л а зи л и , щ об н е д о п у ск ати до в е ч о р ів з т ан ц я м и . А л е у к р а їн с ь к і сту д ен ти й с ту д ен тк и , мов н авм и сн е, зб и р а л и с ь щ осуботи і в б іл ь ш и х к ім н а т а х г у р т о ж и т к ів в л а ш т о в у в а л и т а н ­ ц ю в а л ь н і веч о р и . К о м со м о л ь ц і в л а ш т о в у в а л и ан ти р ел ігій н і к а р н а в а л и п ід Р ізд в о , а о собли во п ід В е­ л и к д е н ь , і о собли во в К и є в і н а С о ф ій с ь к ій п л о щ і, а у к р а їн с ь к е с т у д ен тство ч и сл е н н о й ш л о до ц е р к в и , а з т и х , щ о н а в ч а л и с я в к о н с е р в а т о р ії по к л я с і сп іву, в осн о вн ом у й с к л а д а в с я зн а м е н и т и й в т і ч а ­ си х о р С о ф ій с ь к о го С обору п ід к е р у в а н н я м Г о н ч ар о в а. Ц ей х о р у ті ч ас и бу в гордістю у к р а їн с ь к о го сту д ен тства, я к гордістю їх б у в і х о р «Д ум ка», п ід к е р ів н и ц т в о м Н ес т о р а Г о р о до вен к а. Ц е в се б у л о св о єр ід н и м в и я в о м п р о т е с т у проти всього, щ о й ш л о з «нової» М о ск ви . А л е п р о тест проти

8 всього ц ього в у к р а їн с ь к о м у сел і н а б и р а в п о д ек у д и н а в іт ь гостр и х ф о р м . М о ск в а в б а ч а л а в ц ьо м у сти х ій н и й собі сп ротив, а л е в ц ій сти х ій н о сті одн о ч асн о в б а ч а л а й я к и й с ь о р га н ізо в а н и й п о чато к. У ш к о л а х у ч и л и тоді дітей, я к відом о, в и х о д яч и з п р и н ц и п у к о м у н істи чн о го в и х о в а н н я : — Т во ї батьки є лю ди в ід ст а л і. Ти їх не слухай. Т и р о зк р и в а й усі тасм ш щ і, я к і ч у сш вдом а. Ш к о л а с тв о я р о д и н а і твій дім. Б о р и с я з б ат ьк ам и ! — І от н а У к р а їн і б а т ь к и , ніби зм о­ в и в ш и с ь — б ой к о ту ю ть с о в ст с ьк і ш к о л и і п о— ч и н аю ть уч и ти дітей в д о м а — п р и в а т н о . Т оді б у л и н а ди во х и м ер н і ч ас и . Я к г о в о р я т ь с т ат и с ти ч н і д ан і ти х час ів — к а н д и д а т ів до в и щ и х ш к іл к о ж н о го р о к у бул о м а й ж е н а ЗО в ід с о т к ів біл ьш е, н іж тих,- щ о к ін ч а л и сер ед н і ш к о л и . А ле ж в с т у п а л и до в и ­ щ и х ш к іл н е в сі ті, щ о к ін ч а л и середні. З н а ч и т ь із цього не т я ж к о у я в и т и , я к и й відсо то к молоді тоді о д е р ж у в а в середн ю о св іту п р и в атн о . А ле п р и ­ ватн о — ц е зн а ч и л о в ті ч ас и м ати з н а н н я — п р о ­ х о д и ти го т у в а н н я н е за п р о гр ам ам и , щ о б у л и к о ­ л и сь, з обов’я зк о в и м зн а н н я м п р ед м етів, щ о в сов с т с ь к і ч аси в ж е б у л и в и л у ч е н і з п р о гр ам и , я к р е ­ а к ц ій н і і н а ті часи н епо тр ібн і. П р а в д а , ті « п р и в а т ­ н ики » м у сіл и зд а в а т и ісп и ти і з п о л іт -е к о н о м ії і з с у с п іл ь ств о зн ав ств а , а л е це д л я н и х бу л о п р и м у со ­ в им ел ем ен том , а н е б іл ьш е. І о т оці «п р и ватн и ки » , у в ій ш о в ш и до в и с о к и х ш к іл , с к л а д а л и в н их, с к а за т и б, ел іту . Ц і л ю д и м ал и зн а н н я , ц і л ю ди н ач и тан і. Ц і лю д и зн а л и історію с тар и х , с е р ед н іх і н о ви х в ік ів — п р о я к і ті, щ о за к ін ч и л и , с о в стськ і сер ед н і ш к о л и , н е м а л и н ія к о ї у я в и , бо в ті ч ас и сер ед н я ш к о л а н е в и з н а в а л а історії, я к з а г а л ь н о ­ л ю д ськ о го п роц есу р о зв и т к у , а м а р к с и с т с ь к а істо ­ р ія . оте сам е « су сп іл ьство зн ав ство » — ц е б у л а с у ­ м іш із п е р ш и х сту п н ів п о л ітгр ам о ти і з історії робітни чого р у х у , і то в ід д р у го ї п о л о в и н и 18-го в ік у , і ц е в и к л а д а л о с ь н е в істо р и чн о м у а с п е к т і а в асп ек ті п ри сто со ван о м у до ф о р м у л и : «немає н еп ар тій н о ї н а у к и . -^П риватники» з н а л и т а к о ж і історію світо во ї л іт е р а т у р и , а с е р е д н ь о ш к іл ь н и к и її і і н е н ю хал и . О т тут і л е ж и т ь п р и ч и н а ін т е л е к т у а л ь н о ї н е р ів ­ н о с т і серед студ ен тів ти х часів і п р и ч и н а а н т аго ­ н ізм ів, іцо в и н и к а л и тоді д у ж е ч ас то в у чб о ви х з а ­ кладах. « С ер ед н ьо ш к іл ьн и к и » , в ід ч у в а ю ч и свою м ен ш о в ар тість, ш у к а л и собі о п е р т я в п о л іт и ч н и х ч и н н и к а х — у с т у д к о м ах і п а р т ій н о -к о м со м о л ь с ь ­ к и х о с ер ед к ах , а « п риватни ки» ш у к а л и собі о п е р тя в п р о ф есу р і. « С ер ед н ь о ш к іл ь н и к и » н а в іс т р я м еч а став и л и п роблем и п ото чн о ї п о л іт и к и п а р т ії й у р яду , а «п риватни ки» до ц ього б у л и б ай д у ж и м и , за т е н а в іс т р я м еч а с т ав и л и д о б у ття зн а н н я . А тому, щ о зн а н н я бул о в п р о ф е с у р и , а п р о ф е с у р а б у л а м а й ­ ж е в с я в т і ч ас и а н т и с о в єт ь с я к а , то й ц я ч а с ти н а сту д ен тів с т а в а л а тако ю . А л е й « с е р е д н ь о ш к іл ь н и ­ ки», головн о ти х , щ о п р и й ш л и з сіл , н е м огли п р и ­ єд н у в ати сь до п ар тій н о -к о м с о м о л ь с ь к о го сер едо ­ в и щ а. В они в ід ч у в а л и вироб лен ою в ік а м и н а ц іо ­ н ал ьн о ю п си хіко ю , щ о ц е в с е їм ч у ж е й в о р о ж е. Ц і сту д ен ти с к л а д а л и о к р ем и й п р о ш ар о к , щ о за н ього й зв о д и л и бій о ті п е р ш і д в і Групи. А тр еба зн ати , щ о ц ей т р е т ій п р о ш ар о к був ч и н е н а й ч и с л е н н іш и м у т і ч а с и по в и ш а х . Ц ей п р о ш а р о к був носієм о тієї сти х ій н о ї сам остійн ости. О т чом у, к о л и ком сом ол в ів бо ро тьб у з а н и х ф о р м а м и о р г а н із а ­

А В А Н Г А Р Д цій ни м и , щ о ним и б у л и по в и ш а х ко м со м о л ьськ і к о л е к т и в и , то п е р ед « п р и в атн и к ам и » п о стал о п и ­ т а н н я — п р о ти став и ти о р га н ізац ій н и м ф о р м ам К С М У сво ї к о н т р ф о р м и — С п іл к у У к р а їн с ь к о ї М о­ лоді (або, скорочен о, СУМ). Ц е в се в ід б у в ал о с я щ е за ч ас ів И Іум ського, тобто тоді, к о л и У к р а їн а бул а, я к н ік о л и , с к о н со л ід о в ан а в п и т а н н і в л а с н о ї У к р а ­ їн с ь к о ї Д е р ж а в и , в часи , к о л и « г е їь від М оскви!» бу л о н а й а к т у а л ь н іш и м гаслом У к р а їн и , бо н а в к о л о цього г а с л а й зв о д и л и с ь бої і в п а р т ії, і в к ом со­ м олі. СУМ, я к о р г а н іза ц ія у к р а їн с ь к о ї м олоді, став в и р а зн о н а п о зи ц ії: «геть в ід М оскви!» О т ж е СУМ в и н и к , я к про ц е в и р а зн о з а я в и в на п р о ц есі С В У оди(н з його ч о л о в и х о р г а н ізат о р ів М и к о л а П а в л у ш к о в (син відом ого гр о м адсько го д і­ я ч а М ату ш ев ськ о го ), в 1925 році, в 2 0-и х ч и с л а х к в іт н я . В и н и к у К и їв с ь к о м у Ін с ти ту ті Н ар о д н ь о ї О світи, студен том яко го й був у ті р о к и М. П а в ­ л у ш к о в . В ц ьом у ін сти ту ті було н а й б іл ь ш е си н ів і до ч о к у к р а їн с ь к о го с е л ян с т в а , в ж е х о ч а б із тієї п р и ч и н и , щ о в ін го ту вав у ч и т е л ів д л я с ер ед н іх ш к іл . В и н и к, я к си л а й засіб п р о т и с т а в л е н н я У к ­ р а їн и М оскві, С У М ’у — ком сом олові. Р о зр о с т а л а с я С п іл к а, о р га н іза ц ій н о о х о п лю ю ч и в и ш і й сер ед н і ш к о л и , д е о сн овн им и с т у д ен тсь к и м и к а д р а м и були лю д и з у к р а їн с ь к и х сіл. І ц е вони, студен ти , діти у к р а їн с ь к и х се л ян , т а к е н т у зія с т и ч н о сп р и й м ал и о в а ц ія м и к о ж н у п р е м ’єру Б е р езо л ю , ц е вони в л і­ т е р а т у р н ій д и с к у с ії в и с м ію в а л и П и л и п е н к а і з а ­ хоп лен о, просто до с ам о за б у ття, в іт а л и Х в и л ь о в о ­ го за його п а м ф л е т и і п обо ж но с л у х а л и в и сту п и М. З е р о в а п ро «учабу в Е вропи». Ц е вони, п р и зу с т р і­ ч а х просто н а в у л и ц і, в л а ш т о в у в а л и о в а ц ії Д р ай Х м ар і й П ідм о ги л ьн о м у ; вони за п о в н ю в а л и з а л і н а к о н ц ер т а х «Думки», вони с т а в и л и «к авер зн і» п и ­ т а н н я про У к р а їн у В. М а я к о в с ь к о м у , к о л и то й п р и ­ їж д ж а в і ч и т ав св о ї т во р и в п р и м іщ е н н і ц и р к у н а М и к о л а їв с ь к ій в у л и ц і. І зн о в ж е ц е вони, студенти, с е л я н с ь к і діти, п р и їж д ж а л и н а літо з м іст, з в и р у п о л іти ч н о ї боротьби, до себе н а с е л а і в л и в а л и с я в с е л я н с ь к у гущ у, за п а л ю ю ч и й село тим, чи м ж и л и й вони сам і — боротьбою за те сам е: «геть від М оскви!» М оск в а ц е б ач и л а. В она н е м огла ц ього пе б ач и ти . В она п р и к р и в а л а все ц е стереоти пн им терм іном « к л яс о в а боротьба». А л е во н а зн а л а , іцо ту т не в к л я с а х с п р ава. В она ч у л а, щ о гасло «геть від М о ск в и !- — к р и ч и т ь у ся У к р а їн а , всі її к л яси . І в о н а р о зу м іл а, щ о ц ей к р и к н е є т іл ь к и к р и к о м сти х ії. В цій «стихії» в о н а ч у л а п е в н і п р о я в и я к о ­ їсь за х о в а н о ї від н е ї о р га н ізо в ан о ї си ли . В она зн а л а , щ о т а к а с и л а існує. А л е я к її в и к р и т и ? А потім щ е — в и к р и ти м о ж л и в о й н е т а к т я ж к о , а л е я к л ік в ід у в а т и , і к о л и л ік в ід у в а т и , то треба все ж и в е п о к о л ін н я то го часн о ї У к р аїн и , а ц е зн а ­ ч и т ь в и к л и к а т и ц е п о к о л ін н я н а гер ц ь, н а бо р о ть­ бу. н а с а м о за х и с т п ер ед в и н и щ е н н ям . О та к с т о я л а с п р а в а в ті роки. О т чом у М о сква й в и р іш и л а п р о ­ вести це в и н и щ е н н я , а л е поступово, х и тр о щ ам и й підступом . А ск р и т и й р у х ріс, р о зр о с т а в с я і п р о с я к а в б у к ­ в а л ь н о в усі га л у з і ж и т т я . П р о с я к а в ц ей р у х н а ­ в іт ь до ч а с ти н ч ер в о н о ї арм ії. Т у т тр е б а п р и га д ати , що в ті часи б у л а п о б у д о в ан а ч е р в о н а а р м ія за п р и н ц и п о м тер и то р ія л ь н о сти . О т ж е у к р а їн ц і п о­ трапляли, при в ід б у тті обов’я з к о в о ї в ій с ь к о в о ї с л у ж б и , п о т р а п л я л и в ч ас ти н и к о м п а к т н и м и м асам и,

А В А Н Г А Р Д п о т р а п л я л и в ч а с ти н и р о зт а ш о в а н і н а У к р а їн і. В ар м ії б ул и 2 1 -р іч н і х л о п ц і з у к р а їн с ь к и х сіл , щ о зд е ­ б іл ьш о го в ж е ч у л и в ід с в о їх з е м л я к ів , щ о в ч и л и с ь по в и ш а х про оте сам е «геть в ід М оскви!», п р о те, щ о У к р а їн а м уси ть б о р о ти сь за ж и т т я с в о єї н е з а ­ л е ж н о ї в ід М оскви д е р ж а в и . В они п о п р и х о д и л и до ар м ії з отим своїм н е гат и в н и м с т а в л е н н я м д о к о м ­ сом олу, із своїм , х а й н а в іт ь п о в е р х о в и м , р о зу м ін ­ н ям п р а в д и свого н а р о д у і сво єї к р а їн и . А л е оті с іл ь с ь к і х л о п ц і і т у т н е б у л и сам отн ім и. Р а зо м з в ій с ь к о в и м в и ш к о л о м , в о н и т у т в а р м ії в и ш к о л ю ­ в а л и с ь щ одо п о гл и б л е н н я н а ц іо н а л ь н о ї свідом ости, бо оті студен ти , оті к о л и ш н і с е р е д н ь о ш к іл ь н и к и , б ул и м іж н им и в п о л к а х , в д и в ізія х , си д іл и в ш т а ­ бах. В ід ч у в аю ч и в той ч ас б р а к к о м ан д н о го с к л а д у , М оск в а то д і за п р о в а д и л а , я к відом о, си стем у го­ т у в а н н я к о м а н д н и х к а д р ів із м олоді, щ о м а л а се­ ред н ю й в и щ у осв іту і п о к л и к а л а с ь до в ід б у т т я свого в ій сь к о в о го о б о в ’я зк у . Б у л и тоді за в е д е н і с о т ­ ні т а к зв а н и х о д н о р іч н и к ів . В т и х с о т н я х з а р ік г о т у в ал и ч о то в и х (запасу). А л е к о л и х то х отів, то, за к ін ч и в ш и р ік с л у ж б и і о д е р ж а в ш и з в а н н я к о ­ м ан д и р а за п а с у — міг л и ш и т и с ь в а р м ії і с л у ж и т и д а л і в ж е к ом ан ди р о м , або ж іти до в ій с ь к о в и х ш к іл і р о би ти собі в ій с ь к о в у к а р ’єру. Т е сам е бу л о і з м олоддю , щ о й ш л а до т а к з в а н и х п о л к о в и х ш к іл , щ о за р ік в и п у с к а л и з п р о сто гр ам о тн и х х л о п ц ів м о л о д ш и х к о м а н д и р ів , щ о їм н а д а в а л о с ь п р а в о л и ш а т и с ь в а р м ії т а т а к зв а н ій « н ад тер м і­ новій)' с л у ж б і р ай о ви м и . З а б р а к о м о с в ід ч е н и х в ті ч аси к о м а н д и р ів -в ій с ь к о в и к ів в п о л к о в и х ш к о ­ л а х в и к л а д а л и зд еб іл ь ш о го о ті ч е р в о н о а р м ій ц і-о д н о р іч н и к и . В з а г а л і о д н о р іч н и к и то ді б у л и в п о л к а х д а л е к о к у л ь ту р н іш о ю і н а й ін т е л іґе н т н іш о ю ч асти н о ю к о ж н о го п о л к у . В они б у л и се р ц е м к о ж н о ї в ій с ь к о в о ї оди н и ц і. В ся робота в к л ю б а х т а г у р т к а х п р о в а д и ­ л а с ь сам е н им и. О т ж е т а у к р а їн с ь к а ч а с т и н а «бойцов» ч е р в о н о ї а р м ії в и й ш л а б у л а з в и ш ів і с е р е д ­ н іх ш к іл , в он и в ж е зв о д и л и «бої» з ком сом олом і з цілою «новою» М осквою там , н а ф р о н т і ц и в іл ь н о ї боротьб и за У к р а їн у і її п р а в д у . О т ж е в ій с ь к о бу л о д л я н и х л и ш е н ови м , і то, я к в о н и сам і ц е в ід ч у ­ в а л и , н ай п о т р іб н іш и м те р ен о м д л я п р о д о в ж е н н я т іє ї сам ої роботи сер ед «бойцов» у к р а їн с ь к о го п о ­ х о д ж е н н я . Ц е в о н и й р оби ли . З в и ч а й н о , п р о я к і н е б у д ь о р г а н іза ц ії у в ій с ь к о в и х ч а с т и н а х н е могло б у т и й м ови. В се р о б и л о сь п о за о р га н іза ц ій н и м и ф о р м ам и , а л е р оби л о сь і т у т т а к , щ о ц е д о с я га л о п о тр іб н и х р е з у л ь т а т ів і д а в а л о п е в н і н а с л ід к и . М аю чи н а м еті зб р о й н е п о в с т а н н я п р о ти М о ск ви н а т е р е н а х У к р а їн и — «одн орічн ики » п р о в а д и л и в е л и к у роботу сер е д гр ам о тн и х ч е р в о н о ар м ій ц ів у к р а їн с ь к о го п о х о д ж е н н я , — щ об т і й ш л и до п о л ­ к о в и х ш к іл і с т а л и гр ам о тн и м и п ід в ій с ь к о в и м п о ­ гляд ом л ю д ьм и н а той час, к о л и ц е б у д е потрібн и м . М аю ч и н а м еті те сам е, б а га т о о д н о р іч н и к ів іш л о до в ій с ь к о в и х ш к іл с п е ц іа л ь н о г о п р и зн а ч е н н я , по за к ін ч е н н і те р м ін у в ій с ь к о в о ї с л у ж б и . З в и ч а й н о , н е м о ж н а т в ер д и ти , щ о у в ій с ь к о в и х с ф е р а х , се ­ ред к о м ан д н о го с к л а д у у к р а їн с ь к о го п о х о д ж е н н я , н е б у л о того самого, щ о б у л о в гр о м ад с ь к о м у ж и т ­ ті й р я д а х К П (б)У — тобто того « н а ц іо н а л іс т и ч ­ ного у х и л у » , щ о його з а п о ч а т к у в а л и Ш у м с ь к и й , Х в и л ь о в и й , В олобуєв. Б у л о ц е й у в ій с ь к о в и х с ф е ­ р а х , і ц е в ід ч у в а л о с я в ж и т т і п о л к ів і н а в іт ь д и в і­

9 зій. О та сам а т е р и т о р ія л ь н іс т ь п р и м у с іл а б у л а М ос­ к в у і У к р а їн с ь к у В ій с ь к о в у О к р у гу к о м п л е к т у в а т и її ш т аб и з л ю д ей у к р а їн с ь к о го п о х о д ж е н н я , і ц і о с­ т а н н і д а в а л и н а п р я м н і в п о л іт и ч н о -в и х о в н ій роботі в ч а с т и н а х ч е р в о н о ї ар м ії, в о н и ін с п е к т у в а л и ті ч а с ти н и й б у л и їх го сп о д ар ям и . О т чом у той, х то б у в у т і ч а с и в ч ер в о н ій ар м ії, н е м о ж е н е п о т в е р ­ дити, щ о то д і в ід ч у в а л о с ь , щ о є я к а с ь п р и х о в а н а с и л а в ш т а б а х ч ер в о н о ї ар м ії, щ о с к е р о в у є арм ію в У к р а їн і в р іч и щ е р о зу м ін н я себе, я к а р м ії у к р а ­ їн с ь к о ї. Я н е б е р у с ь с т в е р д ж у в а т и , щ о в ті часи б у л а я к а с ь в ій с ь к о в а о р г а н іза ц ія , п о б у д о в а н а з а всім а п р и н ц и п а м и п ід п іл ь н о ї о р г а н іза ц ії. А л е с т в е ­ р д ж у в а т и м у , щ о б у л и сили, б у л и о ди н и ц і, с е р е д в и ­ с о к и х р а н ґ то ді в У к р а їн і, в ч е р в о н ій ар м ії, щ о с т о я л и н а п л я т ф о р м і в ід о к р е м л е н н я у к р а їн с ь к о го в ій с ь к а в ід в ій с ь к а м о ско вського . В а р м ії ■— особ­ л и в о сер ед о д н о р іч н и к ів — ц е було д у ж е п о ш и р е ­ не, і з ц ього п р о в а д и л о с ь н а в іт ь д и с к у с ії з т о д іш ­ н ім и «п о літр у кам и » м о ск о в сь к о го п о х о д ж е н н я . К е тр еб а за б у в а т и , щ о у к р а їн із а ц ія в ті ч а с и б у л а обо ­ в ’я зк о в о ю і д л я к о м ан дн о го с к л а д у ч е р в о н о ї ар м ії, р о зт а ш о в а н о ї в У к р а їн і — т а к само, я к в о н а б у л а обо в’я зк о в о ю і д л я н а р к о м а т ів — і ц е д а в а л о м о ж ­ л и в іс т ь у к р а їн с ь к и м си л а м в е с т и р о бо ту н а в іт ь не х о в аю ч и сь . Т а к , н а п р и к л а д , у 8. с т р іл е ц ь к о м у п о л ­ к у 3. к р и м с ь к о ї д и в ізії, в п о л к о в ій ш к о л і, з о гл я д у н а те, щ о в н ій у к р а їн ц ів б у л а п е р е в а ж а ю ч а б іл ь ­ ш ість, н а в ч а н н я б іл ь ш о с т и п р е д м етів п р о в а д и л о сь у к р а їн с ь к о ю м овою . К о м а н д и р 2. б а т а л ь й о н у Б а б а к — в ін ж е й к о м а н д и р сотн і о д н о р іч н и к ів — р о зм о ­ ви й виклади провадив в и к л ю ч н о у к р а їн с ь к о ю мовою . З а в ій с ь к о в и х сп ів ів — п ід ч ас м а р ш у 1— сам з а с п ів у в а в пісні, а л е о б о в ’я зк о в о у к р а їн с ь к і. З о д н о р іч н и к а м и в ін зр іс с я н а с т іл ь к и , щ о б у в серед н и х н е к о м ан д и р о м , а н а й б л и ж ч и м т о вар и ш ем . М о ж л и в о , ц е й с т а л о п р и ч и н о ю того, щ о п іс л я р о з ­ к р и т т я « н ац іо н ал істи ч н о го у х и лу » в К П (б)У його в ід іс л а л и до М о ск в и , в А к ад ем ію Г ен ер ал ьн о го ш таб у , а п ід ч а с «чистки» а р м ії по с п р а в і Т у х а ч е з сь к о го і Я к ір а йото, я к і б а га т о т и с я ч к ом ан дн ого с к л а д у , зн и щ и л и в ж е в р а н з і к о м а н д и р а бри гади . К о л и с ь істо р ія р о зк р и є п е р е д н ам и с т о р ін к и того н и щ е н н я в ій с ь к о в и к ів , • і м и побачим о, щ о к о л и м о с к ал ів н и щ и л и то ді за с п р а в ж н і або у я в н і н а м а ­ г а н н я в ч и н и т и « п ал а ц о в и й п е р ево р о т» п р о ти С та­ л ін а, то в ій с ь к о в и к ів у к р а їн с ь к о го п о х о д ж е н н я н и ­ щ и л и л и ш е т о м у і л и ш е за те, щ о в о н и — у к р а їн ц і. З т іє ї сам о ї п р и ч и н и , щ о у к р а їн ц і д л я М о скви з а в ­ ж д и б у л и н еб езп е ч н и м и — і сьогодн і в л а в а х в и ­ со ко го к о м а н д у в а н н я л ю д е й у к р а їн с ь к о г о п о х о д ­ ж е н н я є, стосовно до в ід с о т к у лю дности , д у ж е й д у ж е м ало. Ц ей м о м ен т тр е б а н ам в и к о р и с т о в у в а т и п р и п р о в а д ж е н н і н а ш о ї у к р а їн с ь к о ї п р о п а га н д и сер ед у к р а їн ц ів с о в єт с ь к о ї ар м ії в м ай бу тн ьо м у . В ті ч а с и і п роти в ій с ь к о в и к ів , я к ч а с т и н и того ж сам ого п о к о л ін н я у к р а їн с ь к о го н ар о ду , М осквою б у в в и н е с е н и й п р и с у д зн и щ е н н я . М оскві, п ід к р е с ­ лю ю , й ш л о с ь то д і п ро в и н и щ е н н я всьо го п о к о л ін ­ н я, щ о н о си л о в сво їй св ід о сті н а ц іо н а л ь н у о к р е м іш н іс ть і р о зу м ін н я п р а в а ж и т и сам о стій н и м д е р ­ ж а в н и м ж и т т я м . А в и х о д я ч и з за с а д в л а с н о ї, нею ж в и т в о р е н о ї м о р ал і, щ о « л іп ш е зн и щ и т и сотню н е в и н н и х , н іж л и ш и т и п р и ж и т т і одного винного», М о с к в а й з а п р о в а д и л а в и н и щ е н н я всьо го т о го ч ас­ ного п о к о л ін н я у к р а їн с ь к о го н ар о д у . В. А. Ш .

10

А В А Н Г А Р Д

ПРО Ф . Г. ВАЩ ЕН К О

Виховання дисциплінованости і організованости (Уривок з недр ук ов ан ої праці «В иховання волі і характеру», II. частина) В ідомо, щ о б ез д и с ц и п л ін и н е м о ж е іс н у в а т и в ій ­ ськ о , бо то д і во н о о б е р т а є т ь с я н а а н а р х іч н у о зб р о ­ єн у б ан ду, н е б е зп е ч н у д л я с у с п іл ь с т в а . А л е д и с ц и ­ п лін и п отрібн о в у с іх д іл я н к а х ж и т т я л ю д и н и : в ж и т т і д е р ж а в н о -п о л іт и ч н о м у , гр о м ад ськ о м у , в т о р ­ гів лі, н а п ід п р и єм с т в і і т ін. Н е м ен ш е п о тр іб н а д и ­ с ц и п л ін а і в ж и т т і особистому, д е в о н а п р и й м а є ф о р м у сам о д и сц и п л ін и . Щ о т а к е д и с ц и п л ін а ? — Ц е є о р г а н ізо в а н іс т ь ж и т т я за п евн и м и п р и н ц и п а м и й п р а в и л а м и . В она в и з н а ч а є в п е р ш у ч е р г у р е т е л ь н іс т ь у в и к о н а н н і п е в н и х о б о в ’я з к ів і п л я н о в іс т ь сам ого в и к о н а н н я . Д и с ц и п л ін о в а н а л ю д и н а в п е в н и й ч а с стає до р о ­ боти і в п ев н и й п р и зн а ч е н и й ч а с п р и п и н я є її. В п ро ц есі п р а ц і в о н а зас т о с о в у є е ф е к т и в н і м етоди, н а ­ м агаю ч и сь досягти я к н а й к р а щ и х н а с л ід к ів з н а й ­ менш ою за т р а т о ю ч ас у . У в ій с ь к у н а в и р о б н и ц тв і, в г р о м а д с ь к и х і д е р ­ ж а в н и х у с т а н о в а х л ю д и н а п р а ц ю є н е са м а, а р а ­ зом з ін ш и м и л ю д ьм и . П р и ц ь о м у к о ж н и й із с п ів ­ у ч а с н и к ів с п іл ь н о ї п р а ц і в и к о н у є я к у с ь її ч а с т и ­ н у. О р га н ізо в а н іс т ь т а к о ї п р а ц і п о л я г а є в тому, щ о к о ж н и й із п р а ц ю ю ч и х т о ч н о зн а є сво ї о б о в ’я з ­ к и і т а к о ж то ч н о й с в о єч асн о в и к о н у є їх . Н е в и к о ­ н а н н я або н е с в о є ч а с н е в и к о н а н н я о б о в ?я з к ів о д ­ н и м із п р а ц ю ю ч и х м о ж е ш к ід л и в о , а ін о ді н а в іт ь і к а т а с т р о ф а л ь н о в ід б и т и с ь н а п р а ц і ц іл о ї г р у ­ п и л ю д ей . Т а к , н ап р ., н е в и к о н а н н я або н е с у м л ін ­ не в и к о н а н н я св о їх о б о в ’я з к ів р о зв ід н и к о м п ід час в ій н и м о ж е п р и в е ст и до за г и б е л і ц іл и й в ій с ь к о в и й загін . Т а к сам о н е д о г л я д і н е д б а л ь с т в о р о б ітн и к а , щ о сто їт ь б іл я п а р о в и к а або е л е к т р и ч н о ї м аш и н и н а ф а б р и ц і ч и зав о д і, м о ж е с п р и ч и н и т и с ь до к а ­ т а с т р о ф и н а ц іл о м у зав о д і. З р о зу м іл о , щ о т а к а о р ­ г а н ізо в а н а д ія гр у п и л ю д ей , ч и то у в ій с ь к у , ч и н а в и р о б н и ц тв і, м о ж л и в а л и ш е за тією ум овою , к о л и цією дією х т о с ь к е р у є. Т ом у в п о н я т т я д и с ц и п л і­ н о в ан о сти в х о д и т ь т а к о ж п ід л я г а н н я д ії о крем ого ч л е н а гр у п и в и б р а н о м у або п р и зн а ч е н о м у к е р ів ­ н и ц тву . Н а й ч іт к іш е ц е в и я в л я є т ь с я у в ій с ь к у , д е існ ує с у в о р а с у б о р д и н а ц ія ч и с т у п н е в іс т ь у п ід ­ л я г а н н і к е р ів н и к а м и , і к о ж н и й м а л и й в ій с ь к о в и й в ід д іл п ід л я г а є сво єм у к о м а н д у в а ч е в і, а той, в свою чер гу , п ід л я г а є к о м а н д у в а ч е в і б іл ь ш о го в ід д іл у . В и я в о м ц іє ї с у б о р д и н а ц ії є т а к о ж в ід д а в а н н я ч ес ­ ти, с то я н н я с тр у н к о п е р е д к о м а н д у в а ч е м і т. і. В ц и в іл ь н ій с л у ж б і й н а в и р о б н и ц т в а х т а к и х в и я в ів с у б о р д и н ац ії н ем а, а л е в о н а суттю й т у т з а л и ш а ­ є т ь с я в си лі, бо без ц ьо го н а в и р о б н и ц т в і і в ц и ­ в іл ь н и х у с т а н о в а х у т в о р и в с я б хаос. С ам о д и сц и п л ін а, себто о р г а н ізо в а н іс т ь л ю д и н и в своєм у особи стом у ж и т т і й п р а ц і, т е ж в и м а г а є п е в н о ї су б о р д и н ац ії. А л е ц е є с у б о р д и н а ц ія в н у т ­ р іш н я . В о н а б а з у є т ь с я , з одного б о к у , н а свід о м о с­ т і в л а с н и х о б о в ’я з к ів , а з др у го го — н а свідо м о сті і г іє р а р х ії в ар то с тей . С а м о д и с ц и п л ін о в а н а л ю д и н а — ц е є л ю д и н а , щ о з у м іл а п р и в е с т и своє в н у т р іш ­ нє й зо в н іш н є ж и т т я д о п е в н о ї гар м о н ії, п ід к о р и т и свою п о в е д ін к у й п е р е ж и в а н н я я к ій с ь в и с о к ій ідеї.

В п е д а ґо ґіц і в ід р ізн я ю т ь д в і ф о р м и д и с ц и п л ін и : св ід о м у і н есвідо м у , або в н у т р іш н ю і зо в н іш н ю . Т а ­ к а р із н и ц я існ у є і в ін ш и х г а л у з я х д ія л ь н о с т и л ю ­ д и н и — і н а в и р о б н и ц тв і, і у в ій с ь к у , і т. і. С відо­ м а д и с ц и п л ін а в осн о вн о м у с п и р а є т ь с я н а у св ід о м ­ л е н н і л ю д и н о ю с в о їх о б о в 'я з к ів і р о зу м ін н і д о ц іл ь ­ носте! т и х п р а в и л , я к и м в о н а п ід к о р ю є свою волю . П р и т а к ій д и с ц и п л ін і в о л я л ю д и н и за л и ш а є т ь с я свобідною , бо во н а, п ід к о р ю ю ч и с ь н а к а з а м к е р ів ­ н и к а , р а зо м з тим п ід к о р ю єт ь с я собі, себто своїй свідо м о сті й сум л ін н ю . Н е с в ід о м а або зо в н іш н я д и с ц и п л ін а с п и р а є т ь с я н а с т р а х у к а р и за н е в и к о н а н н я о б о в 'я з к ів або н а б а ж а н н і о д е р ж а т и п о х в а л у ч и н а го р о д у з а в и к о ­ н а н н я їх . С відо м ість д о ц іл ь н о с т е п р а в и л , щ о р е ­ гу л ю ю ть д ія л ь н іс т ь , ту т н е о б о в ’я з к о в а і не гр ає в е л и к о ї р о л і. М ал о того, к е р ів н и к и , щ о за ­ сто со ву ю ть т а к у д и сц и п л ін у , в и м агаю т ь , щ об п ід ­ л егл і їм л ю д и в и к о н у в а л и н а к а з и , н е м ір к у ю ч и про п ід с та в и й д о ц іл ь н іс т ь їх , а л и ш е тому, щ о н а к а з дан о. О т ж е п ри т а к ій д и с ц и п л ін і л ю д и н а о б е р т а ­ є т ь с я н а п о к ір н е з н а р я д д я в р у к а х к е р ів н и к а . З р а з к о м д и с ц и п л ін о в а н о с т и п р и т а к ій д и с ц и п л ін і в и з н а є т ь с я т а к и й в ч и н о к п ід л е г л о ї л ю д и н и , к о л и в о н а н е д у м аю ч и , б е з у с я к о го в а г а н н я , в и к о н у є я к и й с ь б е з гл у зд и й н а к а з . Ш и р о к о т а к у д и сц и п л ін у за с т о с о в у в а л и в р о сій с ь к о м у в ій с ь к у , о со бл и во за ча с ів М и к о л и І. З м етою з л а м а т и в о лю п ід л е гл и х , п р и т а к ій д и с ц и п л ін і ш и р о к о за с т о с о в у є т ь с я к а р и , щ о ч а с то б у в а ю ть д у ж е ж о р с то к и м и . Т а к , з а М и ­ к о л и І со л д а тів за н е в и к о н а н н я в ій с ь к о в и х п р и п и ­ сів п р о г а н я л и « ск во зь строй», (к р із ь р я д и ), п р и ч о ­ м у б и л и їх в е л и к и м и п а л и ц я м и , в н а с л ід о к чого солдати часто в м и р а л и . Т о м у ц а р М икола І у в ій ш о в в історію з ім ’ям П а л к ін а (п а л к а — п ал и ц я ). Щ о т а к а д и с ц и п л ін а л а м а є , а іноді й н и щ и т ь л ю д с ь к у о со б л и вість, ц е н е м о ж е в и к л и к а т и ж о д ­ н и х за п е р е ч е н ь ; а л е ч и за б е зп е ч у є в о н а до б рі н а ­ с л ід к и д ія л ь н о с т и о к р ем о ї л ю д и н и або зб ірн оти л ю д ей ? — Ч и с л е н н і ф а к т и д о в о д я т ь , щ о н а с л ід к и н есвід о м о ї д и с ц и п л ін и є с к о р о м и н у ч і й н ен ад ій н і. Ц е т р е б а с к а з а т и н а в іт ь п ро в ій с ь к о в у д и сц и п л ін у , д е т о ч н іс т ь і ш в и д к іс т ь у в и к о н а н н і н а к а з ів і б е зу ­ м о вн е п ід к о р е н н я в о л і к о м а н д у в а ч а ч а с то м аю ть в и р іш а л ь н е зн а ч е н н я . В ій ськ о , щ о й д е в бій, н е з н а ­ ю чи, за щ о во н о вою є, а л и ш е том у, щ о з а н е в и к о ­ н а н н я н а к а з у ч е к а є с у в о р а к а р а , н е н ад ій н е. П ри н а й м ен ш о м у за х и т а н н і в л а д и к о м а н д у в а ч ів воно стає а н а р х іч н и м . Т и м м ен ш и й е ф е к т д а є м е х а н іч ­ н а, з о в н іш н я д и с ц и п л ін а н а в и р о б н и ц т в і, а особ­ л и в о н а г р о м а д с ь к ій роботі, де ін о д і б у в а є т я ж к о п е р е в ір и т и к о н к р е т н і н а с л ід к и п р а ц і. З н а ч н о к р а ­ щ і й п е в н іш і н а с л ід к и д а є д и с ц и п л ін а свідо м а. Ф а к ­ ти чн о в о н а об’є д н у єт ь с я з с ам о д и сц и п л ін о ю і сп и ­ р а є т ь с я н а неї. Т ом у п р и н ій б у в а є н епо трібн ою т а к а п и л ь н а й п о с т ій н а к о н т р о л я , я к п р и д и с ц и п ­ л ін і н есвідо м ій . М ал о того, к о н т р о л я м ас т у т з о в ­ сім ін ш и й х а р а к т е р , н іж п р и д и с ц и п л ін і н есвід ом ій . З а в д а н н я її п о л я г а є го ло в н и м чи н о м н е в том у, щ об

11

А В А Н Г А Р Д П. К У Р ІН Н И Й

М істами У країни

Місто Гумань ГАЙ Д АМ А Ч Ч И Н А (П родовж ення з попереднього числа) X V III стор. н а У к р а їн і — ц е п р о д о в ж е н н я н и ­ щ е н н я с т а р и х н а д б а н ь у к р а їн с ь к о го н а р о д у дво м а зм о в н и к ам и — П о л ьщ ею і М осковією . К о ж н и й з ц и х зм о в н и к ів х о т ів у р в а т и собі з У к р а їн и н а й б іл ь ш е зе м е л ь з людьми. Л ю д а бо єди но за б е зп е ч и т и м огли своєю п р ац ею і п о д а т к о м п р и б у т к о в іс т ь зем ел ь. К о ж н и й з х и ж а к ів х о тів о бд у р и ти свого с п іл ь н и к а , п о за л а ш т у н к о в о робив п ідсту п и , ш к о д и т а п ідб у ­ р ю в а в су сід ів оди н н а одного. А л е н а ч о м у с х о д и ­ л и с я усі, ц е н а тому, щ о У к р а їн у м о ж н а зн и щ и т и л и ш е, п о д іл и в ш и її н а ч ас ти н и , р о зк о л о в ш и її м іц ь н а в за є м н е п об о р ю ван н я. Д л я то го р ізн и м и п р о во ­ к а ц ія м и бой ові си л и У к р а їн и в к л ю ч а л и с я у в л а с н і с и л и н а п а д н и к ів і з а їх сп ин ою , їх р у к а м и зм іц ­ н ю в а в с я гр у н т за г а р б н и к ів (в с я к и х гу б е р н ат о р ів , старост, г е н е р а л ів тощ о). Т а к б у л о в X V II стор., т а к п р о д о в ж у в а л о с ь і в X V III стор. К о л и г е т ь м ан Ів а н М а зе п а р о к у 1704-го ф а к т и ч н о д о ся г об’є д н ан ­ н я У к р а їн и п ід своєю бу л ав о ю , ц а р П етр о 1-и й н а ­ к а з а в й ом у в ід д а ти п о л я к а м Б іл у Ц е р к в у , а сам ом у з а б р а т и с я геть з П р а в о б е р е ж н о ї У к р а їн и . Д л я ц а р я таєм н а угода про- р о зп о д іл У к р а їн и д ія л а с и л ь н іш , н іж щ а с л и в и й в и п а д о к п о єд н а н н я У к р а їн и . А л е у с ­ п іш н о м у зд ій сн ен н ю д о м о вл ен н о сти зм о в н и к ів п е ­ р е ш к о д ж а в у к р а їн с ь к и й н а р ід і його л и ц а р с т в о — к о за ч ч и н а . Г у м ан щ и н а в ц и х в и з в о л ь н и х р у х а х б у л а н а чолі. Д у ж е п о в ч а л ь н и м еп ізо д о м п ід ц им п о гл я д о м є у к р а їн с ь к и й в и зв о л ь н и й н а р о д н ій р у х , щ о м ає н а з ­ в у Г ай д а м а ч ч и н а або К о л іїв щ и н а , щ о з н а й ш л а своє з а в е р ш е н н я , к ін ц е в у ф а з у , н а У м а н щ и н і в ф о р м і т, зв. У м ан сь к о ї р ізн і, — с п р о в о к о в а н о ї М осквою т а П ольщ ею . В н ій за ги н у л о в ід р у к и п о встал о го н а р о д у б агат о н е в и н н и х л ю д ей , р азо м , п р а в д а , зі с п р а в ж н ім и в и н у в а т ц я м и з ч и с л е н н и м и п о л ь с ь к и м и к а т а м и -а д м ін іс т р а т о р а м и т а е м ісар ам и . П ро п одії У м ан с ь к о ї р із н і м аєм о д в а д ж е р е л а п ізн а н н я ф а к т ів її: 1. м ем у ар и , описи, л іт е р а т у р н і твори , літоп и си , за п и с к и т и х , щ о п о с т р а ж д а л и (в д ан о м у р а з і ти х, щ о т а к або ін а к ш е н а л е ж а л и «винним» і «потерпіли м » т а 2. н а р о д н і о п о в ід ан н я , п о езії, зап и ск и , щ о в ід е а л із о в а н ій ф о р м і в ід ім ен и « с к р и в д ж ен и х » р и су ю ть п о д ії в ід еа л ь н ій , а н е р е а л ь н ій ф о р м і, п о м и н аю ч и т ем н і сторон и п одій . В з а л е ж н о с т і в ід того, н а я к і з ц и х д ж е р е л с п и р а є т ь ­ ся істо р и к в своєм у д о с л ід ж е н н і, в и н и к а ю т ь р із н і к о н ­ ц еп ц ії істо р и ч н о го о с в іт л е н н я п о д ій і р ізн і п о гл я д и . п ри м уси ти р о б іт н и к а ч и в о я к а в и к о н у в а т и св о ї обо­ в ’я зк и , а том у, щ об в ід п о в ід н и м и в к а з ів к а м и д о п о ­ м огти йом у к р а щ е ці о б о в ’я з к и в и к о н ати . Т ом у п р и свідом ій д и с ц и п л ін і р о б іт н и к и м о ж у т ь з у сп іх о м п р а ц ю в а т и н а в іт ь п р и п о с л а б л е н ій к о н тр о л і, а в о ­ я к и м о ж у т ь хоробр о б и ти сь н а в іт ь тоді, к о л и їх ­ н ього к о м а н д у в а ч а вбито. О т ж е в и х о в а н н я у к р а їн с ь к о ї м о л о д і м у с и т ь б а ­ з у в а т и с ь н а свідом ій д и с ц и п л ін і, о р га н іч н о п єо д н а н ій з сам од и сц и п л ін о ю . (П р о д о в ж е н н я буде.)

З п е р ш о д ж е р е л , я к і зн аєм о д л я п із н а н н я у м а н ­ с ь к о ї р із н і з б о к у п о т е р п іл и х , м о ж ем о н а з в а т и т а к і: 1. М о л и т в у -е л е гію п а м ’я т і за г и б л и х ж и д ів 1768 p., щ о ч и т а л а с я в с и н а ґо ґа х У м а н щ и н и в д е н ь р іч н и п і подій. В н ій о п и сан о с т р а ж д а н н я ж и д ів в ц і дні.

2. М ем у ар и д о ч к и гу б е р н а т о р а М л ад о н о в и ч а В е ­ р о н ік и К р ебс, д в о х б езім ен н и х м ем у ар и стів.

3. З а п и с к и Л іп о м ан а , Т у ч ап с ь к о го , П. М л а д а н о в и ч а , М ош и н сько го .

4. К н и г а су д а К о д ен сько го , щ о су д и в Ів а н а Гонту і Г а й д а м а к ів т а п р о то к о л и сл ід с т в а , в е д е н і р е гім ен тар ем С тем п ко в сь к и м .

5. О р д ер и й р а п о р т и п о л к о в н и к а У м а н с ь к о го О рт и н ськ о го , щ о г р а б у в а в с е л я н і к у п ц ів п р и п е р е їзд і їх ч е р е з ко р д о н ,і с к л а д а в д о н е с ен н я п ро д ії г а й ­ д а м а к ів .

6. О р д ер и р о с ій с ь к и х г у б ер н а т о р ів і е м іс а р ів з а р х ів у ф о р т е ц і св. Е л із а в е т и (Є л ісав етгр ад ) т а к и ­ їв с ь к о го гу б ер н ато р а. Н а п ід с т а в і ц и х д ж е р е л в п о л ь с ь к ій т а р о с ій с ь ­ к ій іс т о р іо гр а ф ії т а г р о м а д с ь к ій о п ін ії с к л а в с я п о­ г л я д п р о с т р а ш н і зл о ч и н и к о за ч ч и н и , г а й д а м а к ів т а зн у щ а н н я н а д м и р н и м н а с е л е н н я м в Г ум ані, щ о п ід т р и м у є т ь с я в п о л іт и ч н и х ц іл я х і досі. З б о к у г а й д а м а ц ь к о го і н ар о д н ь о го д ж е р е л а м и є: 1. Н ар о д н і пісні, ду м и й л е ге н д и п ро г а й д а м а к ів , Що п о к а з у ю т ь н а р о д н і п о гл я д и н а д ія ч ів гр о м ад сь­ к о го р у х у і с в я щ е н н о ї бо р о тьб и за в и зв о л е н н я ; 2 О п о в ід ан н я о ч е в и д ц ів , зо к р е м а «діда К у р ін н о ­ го . — к о з а к а , щ о б у в в У м ан і і в р я т у в а в д о ч к у гу ­ б е р н а т о р а М л а д а н о в и ч а в ід см врти, я к е за п и с а в і в и д а в М. Г р а б о вс ь к и й п ід н а зв о ю : „O p o w iad a n ia dida K u rin n e g o "

3. У к р а їн с ь к і л іт о п и с и того ч ас у ; 4. Ф о л ь к л ь о р н и й м а т е р ія л з ч ас у Г ай д ам ач ч и н и , за п и с а н и й Т ар асо м Ш е в ч е н к о м в його п оем і «Гай­ д ам ак и » ; „U kraina і Z aporoze, czyli H istoria K ozakow ." 1854. T. II.

5. А р х ів н і д ж е р е л а п ро м істо У м ан ь, ст а р о д а в н і п л я н и м. У м ані, щ о д а ю т ь о б ’є к т и в н е тло д л я зр о ­ зу м ін н я о с н о в н и х п р и ч и н га й д а м а ц ь к о го р у х у і у ч а с т и в н ьо м у М о ск ви , П о л ь щ і т а з а п о р іж ц ів ; 6. М а т е р ія л ь н і п а м ’я т к и , зо к р е м а а р х іт е к т у р н і, щ о д а ю т ь р а м к и , в я к и х ц і істо р и ч н і п о д ії в ід б у ­ валися. О т я к в и зн а ч а є п о л ь с ь к и й істо р и к І. Ч а р н о в с ь к и й (1854 р.) в п р а ц і: п р и ч и н и і п ер еб іг ц ього ін ц и д е н т у в р я д і н и з к и ін ш и х іс т о р и ч н и х к о н ф л ік т ів у к р а їн с ь к о г о народу зі сво їм и с о ц ія л ь н и м и і н а ц іо н а л ь н и м и гн о б и т е л я ­ ми, щ о в ід б у л и сь н а п р о т я з і д о в ги х в ік ів щ е з а ­ довго до 1569 р. т а 1768 р. Ц е с в ід ч е н н я д л я н ас є особли во в а ж л и в и м , бо ф а к т и у м а н с ь к о ї р із н і п о ­ д а н і т а к , я к в о н и з а ф ік с у в а л и с я о чам п о л я к а -с п з с т е р іга ч а , в о р о ж о го У к р а їн і. В ізьм ем о ц и т а т и з п р а ц і І. Ч а р н о в с ь к о го : « К о л и З а х ід н я У к р а їн а б у л а п о в е р н у т а П о л ь щ і (з 1714 р.) і пани розібрали пом іж себе її маєтності,

12 тоді б агато к о з а к ів п е р ен е с л о с я н а л ів и й б ер іг Д н і­ п р а, ін ш і з а л и ш и л и с я я к п ід д а н і м агн атів», (стор.

299). «Ц ар П етро п о ш и р и в свою о п ік у н а д п р а в о с л а в ­ ними» (стор. 299). « Ж ад іб н і н ам іс н и к и п а н ів під покровом регельности релігійної гнітили лю д, в п ер то п р и в ’я за н и й до в ір и св о їх б а ть к ів , оббирали й о го ,З а їзд и л и на нього, гр аб у в ал и , м учили», (стор. 299). « М ар ш а л о к П у л а в с ь к и й , в з я в ш и п о л к к а в а л е р ії, н ав ер б у в ав ш л я х т и і у в ій ш о в до с т а р о ст в а ч и ги ­ ри н ського, н а в е р т а ю ч и л ю д до у н ії збройною р у ­ кою». (стор. 300). «М. Я во р сь к и й , а р х и м а н д р и т ч и ги р и н сь к и й в ім ени д у х ів н и ц т в а ч и ги р и н сь к о го в д а в с я до єп и ск о п а Г ер в асія П ер е я с л а в с ь к о го (тоді м о с к о в с ь к о ї ю рис» д и к ц ії (П .К.), п р о сяч и благословення на повстання, я к е бул о йом у уцілене», (стор. 301). «М ел ьхи сед ек д а в З а л із н я к о в і грам оту, н а п и с ан у зол оти м и б у к в ам и , щ о н а з в а н а б у л а л ю д ьм и «зо­ лотою грамотою » (в я к ій ц а р и ц я з а к л и к а л а лю дей до п о в с т а н н я і о б іц я л а свою допомогу) (стор. 301). « Б ан д а н а з в а л а З а л із н я к а своїм п о л к о в н и к о м і п о д а л а с я дорогою Ж аб о т и н с ь к о ю н а м орд і зн и ­ щ ен ня». (стор. 301). Я к бачи м о з і с л ів : «банда», «морд», «веш талися», а в то р істо р и к н е є п р и х и л ь н о н а с т а в л е н и й до гай ­ д а м а к ів , а л е і в ін мусів п р и зн а т и , щ о п р и ч и н о ю г ай д ам ач ч и н и було зд и р ств о п о л ь с ь к и х п ан ів, г р а ­ б іж н и ц тв о , гнів, м о с к о в сь к а п р о в о к а ц ія , себто, бо­ р отьба со ц ія л ь н а д л я за м а с к у в а н н я я к о ї П о л ь щ а і М о ск о в щ и н а р о зп а л ю в а л и р е л іг ій н у н е н а в и с т ь . Н а ­ том ість М оск ов щ и н а, в и к о р и с т а в ш и си ту ац ію п о л і­ ти чн ого І с о ц і а л ь н о г о к о н ф л ік т у П о л ь щ і д л я сво їх п о л іт и ч н и х ц іл ей , п ід б у р и л а у к р а їн с ь к и й н а р о д до п о в стан н я ім енем р о сій с ь к о ї ц ар и ц і, з її ж н а к а з у в з я л а у ч а с т ь в п р и д у ш е н н і ц ього п о в с т ан н я , з а щ о о д е р ж а л а в своє п о с ід а н н я в ід П о л ь щ і ч ас ти н у з е ­ м ел ь У к р аїн и . Д ал і в ін п и ш е: « Ш л я х т а і п ан и , н е б ач у ч и н і­ зв ід к и допомоги, х о в а л и с я по з а м к а х і б іл ь ш зб р о й ­ н и х м ісц ях. З і в с іх б о к ів з ’їз д и л и с я до Л и с я н к и , Б іл о ї Ц ер к в и , а н а й б іл ь ш е до Г ум аня. З а л із н я к , дов ід а в ш и с я п р о те, п о стан о в и в п о д а т и с я до т и х в ій ­ с ь к і тр ьо м а у д а р ам и зн и щ и т и в с іх н е п р и я т е л ів ворогів. З а л із н я к сам п о д а в с я н а Г ум ань, а в ін ш і м ісц я п о сл а в с в о їх п ід р у ч н и х (Л и с я н к а , Б іл а -Ц е р к в а , Г ранів, М о н асти р и щ е, Т е п л и к , Д аш ів, Т у л ь ч и н , Гайсин, Б о с ів к а , Ж и д а ч и н , Л а д и ж и н ). М іста були зр у й н о в ан і, м е ш к а н ц і в и р іза н і. В сі ЦІ м іста б у л и в и р іза н і вщ ент». Н а й б іл ь ш і п од ії в ід б у л и с я в м. У м ані. О т я к їх о п и сує той сам и й п о л ь с ь к и й істори к. «Місто У м ан ь бу л о сер ц ем м аєтн о с тів П отоц ького, щ о о х о п л ю в а л и У м ан щ и н у н а 150 в е р с т о в і одно з н а й б іл ь ш и х і н а й о зб р о єн іш и х в З а х ід н ій У к р а їн і. Г реки , а р м я н и і ж и д и п р о в а д и л и в н ь о м у б а га т у торгівлю . В н ьо м у ж и л о 60 п осесо р ів, щ о тр и м а л и н а в ід к у п і у м а н с ь к і д о б р а і ж и л и м а й ж е з а в ж ­ д и в .місті. В ш к о л і В а с и л ія н в ч и л о с я 400 у ч н ів.

2600 к о за к ів , у т р и м у в а н и х н а к о ш т и П отоц ького, б ул и охорон ою м іста, До яко го зб ігл о ся с т іл ь к и ж и д ів , щ о н е могли у м істи ти ся в у м а н с ь к и х х а т а х . К о м ісар г р а ф а , М л ад а н о в и ч , о д іб р а в ш и у к о за к ів п р и с я гу в ір н о сті, в и с л а в їх п р о ти к о за к ів . К о ­

А В А Н Г А Р Д м ан д у в ач е м п о л к у бу в п о л к о в н и к О бух (ш л я х т и ч п о л ь сь к и й ), а л е головною особою був со тн и к Гонта. П о то ц ь к и й лю бив Гонту і Гонта б у в до н ього п р и ­ хи льн и й ... Г онта, в и й ш о в ш и за гр ан и ц і Г ум анщ ин и, став обозом в степ у і ч е к а в на ворога. Н а п р и к ін ц і 3-го т и ж н я п р и б у л и до Гонти п о сл а н ц і в ід З а л із н я к а з п р о пози ц ією , щ об в ін зл у ч и в с я з ним и. В ц ей ч ас в м. У м ан і п о ш и р и л а с я ч у т к а , щ о Гонта с п о л у ч и в ­ ся з З а л із н я к о м . П ан ство в и м агал о в ід М л а д а н о в и ч а в ід к л и к а н н я Гонти і п о к а р а н н я його н а горло. М л а д а н о в и ч в и к л и к а в Ів а н а Г онту і в с іх со тн и к ів п о л к у н а н о ву п р и ся гу , я к у ті п ід н а си л ь ств о м м у сіл и ск л а с ти . П о в е р н у в ш и с я до п о л к у , вони стал и по боці З а л із н я к а . П іс л я в и х о д у к о з а к ів п ро ти З а л із н я к а гар н ізо н м іста с к л а д а в с я л и ш е з 60 л ю д ей о зб р о єн и х ж и д ів , щ о с т а л и н а обороні стін. Н е за б ар о м з ’я в и л и с ь в ій ­ с ь к а З а л із н я к а і Гонти, о точен і п о в с т а н ц я м и з н а ­ роду. В они н егай н о в ід к р и л и с т р іл я н и н у н а місто. Р е к т о р ш к о л и В а с и л ія н з а к л и к а в у с іх до м о л и т­ ви і з в е л ів д зв о н и т и в усі д зво н и . П о встан ц ів зу ­ с т р іл и к а р т е ч н и м вогн ем . Н а с т у п и л а ніч. Н а р ан о к зн о в а р о зп о ч а л и с я ш ту р м и і т а к т я гл о с я к іл ь к а ден ь. У м істі з а б р а к л о води і ж а г у гаш ен о н ап о ям и . С коро в и й ш л и за п а с и п о р о х у і гай д ам а к и в д е р л и с я до м іста. В у л и ц і з а л и л и с я к р и в л е ю . Т у т заги н у л о 15 т и с я ч л ю да. Т ой д е н ь відом ий п ід н азво ю У м ан ­ сь к о ї різні». « З а л із н я к став обозом п ід Г ум анем , де д е н ь і н іч його б а н д а б е н к е т у в а л а і о го л о си л а його г е ть м а­ ном У к р а їн и і к н я зе м С м іл я н с ьк и м , а Гонту п о л ­ к о в н и к о м і к н я зе м Гум анським ». «На п р и д у ш е н н я Г ум анського п о в с т а н н я к о р о л ь П о л ь щ і в и с л а в р е г и м е н т а р я С тем п ко вськ о го , а К а ­ т е р и н а II (за с ту п н и ц я п р а в о с л а в н и х !) від себе г е ­ н е р а л а К е р е ч е т н и к а з п олком . К е р е ч е т н и к , щ о м ав д о в ір ’я г а й д а м а к ів я к со ю зн и к і я к п о с л а н е ц ь ц а ­ риці, я к а в с т у п и л а с я за с к р и в д ж е н и х , б у в за п р о ­ ш ен и й д о т аб о р у н а бен к ет і в час і б е н к е т у о безброїв г а й д а м а к ів , за б р а в з собою З а л із н я к а , а Гонту р а зо м з г а й д а м а к а м и в и д а в С тем п ко вськ о м у . С тем л к о в с ь к и й с т р а т и в його в с. С ер б ах к оло Б е р д и ч ев а» . Ц е о п о в ід а н н я про У м ан с ь к у р ізн ю ц іл к о м р о з­ б іга єт ь с я з тим, щ о го во р и ть у к р а їн с ь к и й н ар о д про цю п о дію і з тим, щ о ф а к т и ч н о відом о з д о к у м ен ­ тальн и х дж ерел. Щ о про цю подію д у м ає у к р а їн с ь к и й н ар о д , н а й ­ к р а щ е іл ю стр у ю ть н ар о д н і пісні, щ о зб ер е гл и с я в н а р о д н іх у с т а х з того часу. О т щ о в ін сп ів а є п ро М ак си м а З а л із н я к а : Л іт а орел, л іт а с и зи й п о п ід небесам и , Г у л я М акси м , г у л я б а т ь к о степ ам и, л ісам и. Л іт а о р ел , л іт а си зий , а за н и м о р л ят а, Г у л я М акси м , г у л я б а т ь к о , а за ним х л о п ’я та. Н ар о д т а к о ж зб ер іг сп огад п р о місто У м ан ь в часі У м а н сь к о ї різн і. М ак си м к о з а к З а л із н я к , К о зак З ап о р о ж ж я, О й в и їх а в н а В к р а їн у , Я к повная рож а. О б сту п и л и город У м ан ь, П ороби ли ш ан ц і Т а в д а р и л и з сьом и гар м ат У с ер ед у в р ан ц і.

А В А Н Ґ А Р Д

13

—

П Р О Ф . Ю . Г Р И Г О Р ІЇВ

Козацькі думи З а доби д р у го ї у к р а їн с ь к о ї д е р ж а в н о с т е , в гер о ­ їч н і ч ас и к о з а ц ь к и х п о х о д ів п р о ти т у р к ів , т а т а р ів і п о л я к ів буй н о р о зв и н у в с я в у сій тво р ч о ст і н аш о го н а р о д у п о ети ч н и й ж а н р дум , п р е к р а с н и х з р а з к ів п ісен ного м и стец тв а, щ о о с п ів у в а л и з в и т я ж н іс т ь з а п о р із ь к и х л и ц а р ів . їх б е з м е ж н у х о р о б р іс т ь і в ід ­ в а гу в обсрон і рід н о го к р а ю в ід ч и с л е н н и х з а й м а н ців, с л а в н і п о х сд и ч е р е з степ у т а т а р с ь к і т а п о л ь с ь ­ к і зем л і і за море. С воїм зм істом і ф о р м о ю в о н и с п р о д о в ж е н н я м на новом у е т а п і с л а в н о зв іс н и х у к р а їн с ь к и х «билин» к н я ж о г о п еріод у, т и х в и с о к о м и с т е ц ь к и х т в о р ів , щ о с л а в и л и л и ц а р с ь к і п о дви ги н а ш и х п р е д к ів , осп і­ в у в а л и с л а в н и х д е р ж а в н и х д ія ч ів к н я ж о ї У к р а їн и , зо к р е м а В о л о д и м и р а В ел и к о го т а його л и ц а р ів -б а га т и р ів — Іл л ю , Д обриню , М и к у л у , та ін ш и х , я к і б о р о л и ся з р ізн и м и в о р о гам и , зм іям и , в ел ет н я м и , я к и м и в н а р о д н ій у я в і б у л и д и к і н а п а с н и к и — с п е п о ві н а їзн и к и . К о л и н а р о д и в с я багати р В о л ьга, р о зп о в ід а л и б и л и н и , — « за т р ем т іл а м ати с и р а зем л я, ри б а в с я в гл и б и н у п іш л а , п т и ц і з л е т іл и в и со к о п ід небо, ту р и т а о л е н і за гори п іш л и , в о в к и т а л и с и ц і — по л іс а х , соболі, к у н и ц і — по о стр о вах . «О сп іван а в б и л и н а х к р е м е зн іс т ь В о л ьги — ц е об­ р а з н еп о б ср н о сти , о б р а з ж и в у ч о ї с и л и у к р а їн с ь к о го н ар о д у , я к и й в п р о д о в ж ц іл и х с т о л іт ь бо р о н и в р ід н і зем л і в ід н а в а л и д и к и х ст е п о в и х орд. В е л и к а п о ети ч н іст ь би л и н , п р е к р а с н и й опис у к ­ р а їн с ь к и х к р а є в и д ів , п р и р о д и , д о к л а д н и й п е р е к а з п о д в и гів к н я ж и х б а г а т и р ів , в и с п ів у в а н н я к н я з я і його сто л и ц і — К и є в а — с п р и я л и в е л и к о м у п о ш и ­ рен н ю ц ього п о ет и ч н о -п іс е н н о го ж а н р у . П р и к н я ­ ж о м у дв о р і, я к і в ін ш и х в и с о к и х д о с т о й н и к ів к н я ­ ж о ї д е р ж а в и , н еодм ін н о б у л и г у с л я р і-с п ів а к и , щ о п ід а к о м п ан ія м ен т о м м у зи ч н о го ін с т р у м е н т у -г у с л ів — с п ів а л и б и л и н и . П ід ч а с у р о ч и с т и х п р и й н я т ь у Н е одн а б ідн а в д о в а З гср о д а в т ік а л а , Н е од н а б ід н а м ати З д іт ь м и р о зп р о щ а л а с ь . Я к бачи м о, н ар о д в З а л із н я к о в і б а ч и т ь героя в и з в о л е н н я в ід в о р о гів і г р а б іж н и к ів , з сум ом і сп ів ч у т т я м згад у є п р о п одії, щ о с т а л и с я в місті, с и м п ати зу ю ч и вд ов ам , м атер я м , дітям , ти м сам им п ід т в е р д ж у ю ч и , щ о н е в сі за г и н у л и в Г ум ані, щ о б агато в р я т у в а л о с я і ч о л о в ік ів і ж ін о к . З н аєм о , щ о б агато ш л я х т и в р я т у в а л о с я з тієї, щ о п е р е б у в а л а в м істі У м ані, н а в іт ь д о ч к а гу б е р н а т о р а М л а д а н о в и ­ ча, бо за л и ш и л а св о ї ц ік а в і м ем у ар и , в я к и х о п и ­ сує п одії до сам ого к ін ц я й ш л я х и , я к и м и в о н а в р я ­ т у в а л а с ь ч е р е з с а м и х п о в с т а н ц ів . С ам е м істо Ту­ м ан ь і Г у м ан щ и н а, я к то в и д н о з к н и ги к а г а л у , н е м ал о с т іл ь к и ж и д ів , за г и б е л ь с к іл ь к о х о сп ів у є їх м о­ л и тв а. А к іл ь к іс т ь п о л ь с ь к о ї ш л я х т и , щ о п е р е б у в а ­ л а в Г ум ані, за п ід р а х у н к о м сам о го п о л ь сь к о го іс­ торика Ч арновського т а к о ж н е б у л а зн а ч н о ю і с к л а д а л а с я з т и х , щ о ст в о р и л и т я ж к у к р и в д у м и р ­ ном у у к р а їн с ь к о м у н асел ен н ю . (З а к ін ч е н н я буде)

к н я з ів , б ен к е тів , с в я т та ін ш и х у р о чи сто стей , г у с л я ­ р і з своїм в и к о н а н н я м б и л и н б у л и н еодм ін н и м и у ч а с н и к а м и д в ір с ь к и х подій. Ц ей л и ц а р с ь к и й ге р о їч н и й еп ос з н овою силою р о зв и н у в с я зн о в у в к о з а ц ь к і ч ас и , п р и й н я в ш и ф о р ­ м у «думи». Я к у к н я ж і ч а с и г у с л я р і, т а к у ц і ч аси к о б за р і, б а н д у р и ст и й л ір и к и , п ід в л а с н и й а к о м п ан ь я м е н т , с т а л и в и к о н у в а т и «думи», сю ж ето м д л я я к и х с л у ж и л и т е п е р к о з а ц ь к і п оходи , п о д в и ги з а ­ п о р о зь к и х л и ц а р ів , їх н є п е р е б у в а н н я в п олон і, в т е ­ ча зв ід ти , п о в е р н е н н я н а р ід н і зем лі. П о ста л и «думи» д у ж е дав н о. П е р ш і зг а д к и про н и х б у л и в « А н н ал ах » п о л ь с ь к о го іс т о р и к а С а р н и ц ь к о го з 1587 p., я к и й за з н а ч а є , щ о за г и б е л ь ш л я х т и ч ів -б р а т ів С тр у сів у бор о тьб і з в о л о х а м и е 15С6 році б у л а в ід о б р а ж е н а в п іс н я х , я к і у к р а їн ц і н а з и в а ю т ь ду м ам и . Н а й д а в н іш и й за п и с ду м и був зр о б л ен и й 1684 р. Ц е б у л а д у м а п р о к о з а к а Н етягу . Н а й с т а р ш і дум и о б ій м аю ть п ер іо д до Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ь к о го . В н и х о с п ів у єт ь с я бо р о тьб а з т а ­ т а р а м и й т у р к а м и . Ч а с т о тем ою т а к и х дум було й п е р е б у в а н н я к о з а к ів у т у р е ц ь к ій н ево л і. В ц и х т а к з в а н и х н е в іл ь н и ц ь к и х д у м а х , або п л а ч а х , зо б­ р а ж у є т ь с я побут к о з а к ів у н ев о л і, їх т у г а за рід н и м к р аєм , т я ж к е горе, н а д ія н а в и зв о л е н н я . До н аш о го ч а с у з ц и х с т а р ш и х д у м д ій ш л о ч и ­ м ало. Ц е — « П л ач н е в іл ь н и к ів » , « М ар у ся Б о г у с л а в ка», «В теча т р ь о х б р а т ів з О зова», «С ам ійло К іш ­ ка» , «Ів ан Б о гу с л а в е ц ь » , «О лексій П опович», «Со­ к ол я», « Б р а т і сестра», «В дова і си рота», «Іван К о н о вч ен к о » , « С а м ар с ь к і брати », « Ф ед ір Б езр ід н и й » , « П р о щ а н н я к о за к а » , «С м ерть к о з а к а н а К о л и м с ь к ій доли н і», «О там ан М а т я ш С тарий », « Р о зм о ва Д н іп ра з Д унаєм », « К о за к -б а н д у р и є т » , «П етро С а га й д а ч ­ ний». Ц і дум и м а ю т ь р із н у те м а т и к у . « П л ач і н е в о л ь н и к ів » зо б р а ж е н о п л а ч -м о л и т в у к о з а к ів -б р а н ц ів у т у р е ц ь к о м у л ь о х у . М отив ц ісї дум и п р е к р а с ­ но зо б р а зи в Т. Ш е в ч е н к о в сво їй п оем і «Г ам алія». В д у м і « М ар у ся Б о г у с л а в к а » о п о в ід а є т ь с я п ро у к ­ р а їн к у , щ о с т а л а д р у ж и н о ю т у р к а і в и з в о л и л а у к ­ р а їн с ь к и х б р ан ц ів з н ево л і. Ц ей с ю ж е т в и к о р и с т а ­ л и П а н т е л ей м о н К уліш - д л я св о єї п о ем и і М. С т а р и ц ь к и й т а М. Г р ін ч е н к о д л я с в о їх драм . П одібну тем у п ро п е р е б у в а н н я к о з а к ів у т у р е ц ь к ій н е в о л і т а їх в и зв о л е н н я п ід н о си ть д у м а «С ам ій ло К іш к а» . В дум і про в т е ч у т р ь о х б р а т ів з О зо в а п о к а з а н о н е в д я ч н іс т ь д в о х с т а р ш и х б р а т ів , я к і м аю ть к о н ей і н е х о ч у т ь в з я т и з собою м оло д ш о го б р а т а , н а т о ­ м ість н а в а н т а ж у ю т ь здобич. М о л о д ш и й б р а т ід е в н а п р я м к у в іт о к і ш м а т к ів к и т а й к и , я к і к и д а ю т ь йом у д л я о р іє н т а ц ії б р ати , щ о їх а л и к ін ь м и вп еред . В р е ш т і в ін в ж е ги н е в ід утом и т а в и с н а ж е н н я , а д в о х с т а р ш и х б р а т ів за б и в а ю т ь я н и ч а р и . Т у сам у подію п е р е к а з у є ду м а « С а м ар с ь к і б р ати » . С в я т іс ть благословен н я б ать к а та м атері і си ла к а я т т я п о­ с л у ж и л и темою ду м и п ро О л е к с ія П о п о в и ч а. С л а в ­ н а п ер ем о га н а д т у р к а м и л я г л а в о сн о ву д у м и про П е тр а С агай д ач н о го . М о л о д ш і, або, ін а к ш е к а ж у ч и — дум и п ізн іш о ї ф о р м а ц ії п о ст а л и в ч а с а х во єн Б о г д а н а Х м е л ь ­

А В А Н Г А Р Д

14 н и ц ь к о го і головн и м чи н ом о сп ів у ю ть його п е р е ­ м огу н а д п о л я к а м и , ж и т т я ге т ь м а н а т а його ото­ ч ен н я. Д уми ц і ч а с тк о в о р із н я т ь с я в ід дум с т а р ­ ш ого п еріод у. М ен ш е в н и х л ір и зм у , н ато м ість, п о ­ р у ч р еал іст и ч н о го в ід т в о р е н н я п о д ій і гер о їв, ч асто м о ж н а б ач и ти гу м о р и сти ч н е й с а т и р и ч н е з а б а р в ­ л ен н я . С еред ц и х дум н а й б іл ь ш е відом і: « Х м е л ь н и ц ьк и й і Б а р а б а ш » , « К о р с у н сь к а би тва», «П охід н а М о л д а­ вію , « Б іл о ц е р к ів с ь к и й мир», «С м ерть Б огдан а Х м ел ьн и ц ьк о го » , « К о за ц ь к е ж и т т я » , «П оєдин ок к о ­ з а к а Г олоти з татар и н о м » , « Г а н д ж а А ндибер». Тем ою дум и про Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ь к о го і Б а р а б а ш а є п о к а р а н н я зр а д и . В д у м і з г а д у є т ь с я п р о п о ­ н е в о л е н н я у к р а їн с ь к о го н ар о д у , в обороні я к о го в и ­ ступили Б огдан Х м ельницький, Б ар аб аш і К л и ш а, щ о п о ч а л и п и са т и к о р о л е в і п о л ь с ь к о м у В л а д іс л а вові, в и м агаю ч и п о в е р н е н н я к о з а к а м їх н іх п р ав. К ороль н астановив Б ар аб аш а в Ч ер к асах гетьм а­ ном, К л и ш у в Б іл ій Ц е р к в і п о л к о в н и к о м , а Б о гд а н а Х м ел ь н и ц ьк о го в Ч и ги р и н і в ій с ь к о в и м п и сар ем , гетьм ан о в і Б а р а б а ш е в і н а д с и л а в к о р о л ь і в ід п о в ід і н а їх н і л и сти . Б а ж а ю ч и доп ом оги к о за м в їх т я ж ­ ком у стан о ви щ і, Б о гд а н Х м е л ь н и ц ь к и й за п р о ш у є до себе Б а р а б а ш а , п ід ч ас б е н к е т у н а м о в л я є його п о к а з а т и о д е р ж а н і в ід к о р о л я л и сти , щ об зн ати , я к е його стан о в и щ е щ одо к о за к ів , і то ді в ід п о в ід ­ но д ія т и д л я зд о б у ття к о з а ц ь к и х п р а в . А л е Б а р а б а ш є п р и х и л ь н и к о м м и р н о ї с п ів п р а ц і з п о л я к а м и і х о ч е к о ш то м п о н е в о л е н н я свого н а р о ­ ду, к о р и с т у в а т и с ь сам п о л ь с ь к и м д о в ір ’ям . В ін в ід ­ м о в л я є т ь с я в ід ц и х п р о п о зи ц ій Х м е л ь н и ц ьк о го , і той, п о с т а в и в ш и своєю метою б у д ь -щ о -б у д ь зд о ­ бути к о р о л ів с ь к і л и сти , в ід п р а в л я є до п а н і Б а р а б а ш е в о ї свого с л у ж н и к а з к л ю ч ем , п ер с н ем і х у ­ сти н кою Б а р а б а ш а , щ о п іс л я б е н к е т у п о к л а в с я сп ати , і д о р у ч а є в з я т и в н е ї к о р о л ів с ь к і л и сти , н і­ би ц ього в и м а г а в сам Б а р а б а ш . С л у ж н и к в и к о н у є д о р у ч е н н я і п р и в о зи т ь л и сти , з я к и х Б о г д а н Х м е л ь ­ н и ц ь к и й д о в ід у єт ь с я п р о с п р а в ж н є н а с т а в л е н н я п о л ьськ о го к о р о л я с у п р о ти к о з а к ів . Б а р а б а ш тим

часом х о ч е п ер е д ат и Х м е л ь н и ц ь к о го в р у к и п о л я ­ к ів , я к так о го , щ о зад у м у є п о в с т а н н я п р о ти н их. А л е в ж е п ізн о . В сен ар о д н е п о в с т а н н я п р о ти гноб и ­ те л ів в и б у х а є по в сій У к р а їн і. К о з а к и р у й н у ю ть п о л ь с ь к і ф о р т е ц і, зм іш у ю т ь з п іск о м п о л ь с ь к у кров. Б а р а б а ш — п р и х и л ь н и к п о л ь с ь к о ї о р іє н т а ц ії — д о р ік а є Х м е л ь н и ц ь к о м у , щ о то й за б р а в к о р о л ів с ь к і л и с т и в ід його д р у ж и н и , і р а д и т ь й ом у ж и т и в зг о ­ ді з п о л я к а м и та к о р и с т у в а т и с ь тим , щ о в о н и д а ­ ю ть. Б о гд а н Х м е л ь н и ц ь к и й п о зб а в л я є Б а р а б а ш а ж и т т я я к з р а д н и к а , а й ого ж ін к у й д іт е й в ід с и л а є в п о д а р у н о к т у р е ц ь к о м у с у л т а н о в і. Д ум а з а к ін ч у ­ є т ь с я о б р а н н ям Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ь к о го н а г е т ь м а ­ н а т а сл аво ю , я к у йом у в и с л о в л ю ю т ь к о за к и . Н а м а т е р ія л і ц іє ї ду м и н а п и с а в М и х а й л о С т ар и ц ь к и й свою д р а м у « Б о гдан Х м е л ь н и ц ьк и й » . Т в о р ц я м и д у м б у л и у ч а с н и к и т и х п о х о д ів і битв, в о н и о с п ів у в а л и т і п о д ії, п ізн іш е дум и ш и р и л и с я Е н ар о ді. М о ва в д у м а х — ш и р о к а , о б р а зо в а , оп исо­ в а. Х а р а к т е р и с т и ч н о ю о зн а к о ю т е к с т у є н е р ів н о ­ м ір н ість у п обудові в ір ш ів , т а к щ о оди н р я д о к м о­ ж е б у ти з д в о х -т р ь о х слів, а ін ш и й р я д о к — з ц і­ лого д о в ж е л е зн о г о р е ч е н н я . О д н а к у р е ц и т а ц ії в и ­ к о н а в ц я , п р и в ід п о в ід н ій ін т о н а ц ії й п а в з а х , з р ів ­ н о в а ж у ю т ь с я і н е с п р а в л я ю т ь в р а ж е н н я н е з а к ін чености. П ро к о з а ц ь к і ду м и існ у є ш и р о к а л іт е р а т у р а . Б а ­ гато т в о р ів н аш о го п и сь м е н с т в а п о стал о п ід в п л и ­ вом дум . Р а н н і к о з а ц ь к і п оем и Ш е в ч е н к а , д рам и К о с т о м ар о ва, п о ем и К у л іш а і Р у д ан с ь к о го , о к р ем і д р ам и С т а р и ц ь к о го , Т о б іл ев и ч а , Ч е р к а с е н к а , п о ­ в іс т ь « Т ар ас Б у л ь б а » і н о в е л я « С тр аш н а помста» Г оголя ств о р е н і п ід в п л и в о м к о з а ц ь к и х дум , а т а к сам о й р о с ій с ь к і поем и д е к а б р и с т а К о н д р а т ія Р и ­ л є є в а «Д ум а п ро Н а л и в а й к а » і «В ойн ар о вськи й ». П р о бу ю ть п и сати ду м и д е я к і п и с ь м е н н и к и і в н а ­ ш і дн і. П р е к р а с н і з р а з к и в іт ч и зн я н о г о гер о їч н ого еп о су — дум и, н ем а сум н іву , в и н и к а т и м у т ь і д ал і, в они о с п ів у в а т и м у т ь н а ш і зм а г а н н я за в и зв о л е н н я У к р а їн и .

Дума про Хмельницького і Б а р а б а ш а Як із день-години Спинилися велик і войни на У країні, Оттогді ж то не могли обібратись, З а віру християнську одностайно стати; Тільки обібрався Б арабаш да Х мельницький, Д а К лиш а білоцерківський. Оттогді вони од св о їх р ук листи писали, До короля В лади слава посилали. Т огді ж то король В лади слав листи читає, Н азад одсилає, У городі Ч еркаськом у Б арабаш а гетьманом наста­ н ов ля є. «Б удь ти, Б арабаш , у городі Ч еркаськом у гетьманом. А ти, К лиш а, у городі Б іл ой -Ц ер к в і полковничим, А ти, Х м ельницький, у городі Чигрині хоть писарем [військовим». Оттогді ж то небагато Б арабаш , гетьман молодий, [гетьманував,

Тільки півтора года. Тогді ж то Х м ельницький добре дбав, Кумом до себе гетьмана молодого Б арабаш а зазивав, А щ е дорогими напитками його витав, І сти ха словами промовляв: «Ей, пане куме, пане Б арабаш у, пане гетьмане мо[лодий! Чи не могли б ми з тобою у д в о х королевських листів [прочитати, К озакам козац ькі порядки подавати, З а віру християнську одностайно стати?» Оттогді ж то Барабаш , гетьман молодий, С тиха словами промовляє: «Ей, пане куме, пане Х м ельницький, пане писару [військовий, Н ащ о нам з тобою королівські листи у д в о х читати, Н ащ о нам козакам козацькі порядки давати. Чи не лучче нам із Ляхами, М остивими панами,

15

А В А Н Ґ А Р Д З упокоєм х л іб -сіл ь по вік вічний уж ивати». Оттогді то Х мельницький на кума свого Б арабаніа В елике п ер есердіе має, Щ е кращ ими напитками витає; Оттогді то Б арабаш , гетьман молодий. Як у кума свого Х м ельницького дорогого напитку Інапивсь, Д ак у його і спасть поваливсь. Оттогді то Х мельницький добре дбав, Із правої руки, із мизинного пальця щ ирозлотий • І перстень ізняв, Із л івої киш ені клю чі виймав, З -п ід пояса ш овковий платок висмикав, Па слугу свого вірного добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій повірений, В елю я тобі добре дбати, На доброго коня сідати, До города Ч еркаського до пані Б ар абаш евої при| бувати, К оролевські листи до рук приймати!» Оттогді то сл уга повірений Х м ельницького добре І дбав На доброго коня сідав, До города Черкаського скорим часом, пильною годи| ною прибував, До пані Б ар абаш евої у двір у їзд ж а в , У сіни вийш ов, ш лиш ок із себе скидав, > світлицю увійш ов, — низький поклон поклав, Т ії значки на скам ’ї покладав, А щ е стиха словами промовляв: «Ей, пані, к аж е, ти, пані Б арабаш ева, гетьманова [м олодая! У ж е ж тепер твій пан, гетьман молодий, На славній У к раїні з Х м ельницьким великі бенкети [всчиняю ть; В еліли вони тобі сії значки до рук приймати, А мені листи королевські оддати, Чи не могли б вони із кумом своїм Х мельницьким [у д в о х прочитати І козакам козацькі порядки давати?» Оттогді ж то Б арабаш ева, гетьманова, У дариться об поли руками, О біллється дрібними сльозами: Промовить стиха словами: «Ей, не з горя-біди моєму пану Б арабаш у С хотілося на славній У к раїні з кумом своїм Х м ель ­ ницьким В еликі бенкети всчиняти. Н ащ о б їм королевські листи у д в о х читати? Не лучче б їм із Ляхами, Мостивими панами, З упокоєм х л іб -сіл ь вічнії часи уж ивати? А тепер нехай не зрікається Б арабаш , гетьман мо[лодий, На славній У країні огнів та тернів ізгаш ати, Тілом своїм панським комарі годувати — Од кума свого Хмельницького». Оттогді ж то пані молодая Б арабаш евая, С тиха словами промовляє: «Ей, слуго повірений Х м ельницького, Не могу я тобі листи королевськії до рук подати, А велю я тобі до воріт од х о ж д а ти , К оролевські листи у ш катулі із зем лі виймати». Оттогді то слуга повірений Х мельницького, Я к сі слова зачув,

Так скорим часом, пильною годиною до воріт од|х о д ж а в , Ш катулу з зем л і з королевськими листами виймав, Сам на доброго коня сідав, Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина І прибував. С воєму пану Х м ельницьком у королевськії листи до [р ук добре оддавав. Оттогді то Барабаш , гетьман молодий, од сна уставас, К орол евські листи у кум а свого Х м ельницького Т огді й напитку дорогого не попиває. |зо гл я да є; А тілько з двора тихо з'їж д ж а є, Д а на старосту свого К речевського кличе, добре по[кликае: «Ей, старосто, к а ж е, ти мій старосто К речевський! К оли б ти добре дбав, К ум а мого Х м ельницького ж ивцем узяв, Л яхам , мостивим панам, до рук подав, Щ об нас могли л яхи , мостивії пани, за білозоров [почитати.» Оттогді то Х м ельницький як с ії слова зачував, Так на кума свого Б арабаш а велике пер есер дія мав, Сам на доброго коня сідав, слугу, свого повіреного [з собою забірав.

II Оттогді то припало йому з правої руки Чотири полковники: П ерш ий полковниче М аксиме О льш анський, А другий полковниче М артине П олтавський, Третій полковниче Іване Б огуне, А четвертий М атвій Б ороховичу. Оттогді то вони на славну У к раїну прибували, К оролевські л и с т и читали, К озакам козацькі порядки давали. Т огді то у святий день у бож ественни й у вовториик Х м ел ь н и ц ь к и й . козаків до с х о д у сонця п р обудж ає І сти ха словами промовляє: «Ей, козаки, діти, д р узі-м ол одц і. П рош у я вас, добре дбайте, Од сна уставайте, Р уський Очинаш читайте, ІІа лядські табори н а їзд ж а й т е, Л ядські табори на три частини розбивайте, Л яхів, мостивих панів, у пень рубайте, К ров їх л ядську у полі з ж овтим піском міш айте, В іри своєї хр истиянської у поругу вічні часи не по­ їдайте.» Оттогді ж то козаки, др узі-м ол одц і. добре дбали, Од сна уставали, Р уський Очинаш читали. На лядськ і табори на три части розбивали, К ров їх лядську у полі з ж овтим піском міш али, В іри своєї хр истиянської у поругу вічні часи не Іподали. Оттогді то Барабаш , гетьман молодий, конем П л ач е-р и дає | п о їж д ж а є, І сти ха словами промовляє: «Ей, пане куме, пане Х м ельницький, пане писару [військовий! Нащ о б тобі королевські листи у пані Б арабаш евої |визволяти? Н ащ о б тобі козакам козац ькі порядки давати? Н е л учш е б тобі з нами, і з ляхам и з мостивими Х л іб -сіл ь з упокоєм уж ивати?» | панами,

If)

А В А Н Г А Р Д

Оттогді то Х мельницький С тиха словами промовляє: «Ей, пане куме, пане Б арабаш у, пане гетьмане моЯ к будеш ти м ені сими словам и докоряти, | лодий! Не зарікаю сь я тобі сам ом у з пліч головку, як галку, Ж он у твою і дітей у полон ж ивцем забрати, | зняти, Турськом у сул тан у у п одар унку одослати.» Оттогді то Х м ельницький як сі слова заговорив, Так гаразд добре й учинив: К ум у своєму Б арабаш еві, гетьману молодому,

З пліч головку, як галку, зняв, Ж о н у його і дітей ж ивцем забрав, Т урськом у сул тан у у подарунку одослав; З того ж то часу Х м ельницький гетьманувати став. Оттогді ж то козаки, др узі-м ол одц і, С тиха словам и промовляли: «Ей, гетьмане Х м ельницький, Б атьку наш , Зінов Б огдане Чигиринський! Дай Б о ж е , щоб ми за твоєю головою пили та гуляли. Віри своєї хр истиянської у поругу вічні часи не [подавали!»

ГРИГОРІЙ КОСИНКА

На золотих богів У ж е третій день, я к ревуть гарматні бої над околицями М едвина; гукає-см іється ворож а артилерія, — а за кож ним її гуком підніма­ ю ться до неба криваво-червоні стеж ки по­ л у м ’я з селянських осель... А недалеко, на Гордіенкових горбках, ки ­ пить ж орстокий бій: старе й м але вийш ло з села назустріч непроханому ворогу... Б ’ється селянська воля, умирає на своїх осьм уш хах та обніж ках, але боронить тілами, кров’ю свої осзлі од армії Золотих Богів. К лекотить бій, гарячий, червоною крівцею вмитий...

— А наші?! Глянь, Параско, Чубатенко: „За мною, вперед!”

— Т а-та-та!., залопотів крилам и смерти к у ­ лемет, а з рову: — Ура, слав-а-а!

— Хлопці, р іж і бий!

— Дай кулемета! Сенька! І летить... Чуб, як грива на вороному коню, розчісується на-лету вітром, в очах гартуєть­ ся залізо з кров’ю і — смага з піни на губах припала пилом, чорніє... л етить соняшною курявою Сенька кулем етн ик і — строчить умілою рукою по ворож их лавах... А бій кипить... Ось уж е піш ли до бою з ви­ лами, сокирами, а ворог — стіною — муром налягає, щоб розбить селянські ряди...

— Чорна короговка м айнула на К озацьком у ш ляху...

— З батареї б’ють!..

— З вилкам и на ш лях! Сіра ку р яв а пронизалась свистом куль, уп а­ ла чорним ш аром на обличчя людські...

— П рикладом гада! Затрем тіла під сонцем стеблом зом ліла гречка — похитнулась назад...

— Ай! К реш е полум ’я, іскриться, і в диму, я к чор­ ні примари, мрію ть над селом тополі, попелом припалі, ж овта, язи к ата зм ія блискавкою пролизала дим і...

— Ц ю -у-у-й цю в-уй... — співаю ть ку л і і рветься пилами...

—т- Ю ш ківці одходять і... к у л ь немає... і... Страшно, ріш уче гукнув тоді до селян Ч у ­

батенко: ,,3а погорілі наш і хати, за кров бра­ тів і — волю н аш у — вперед!...” Я кась невідома сила ревнула по звіриному з грудей селянських, підняла степом помсту і — пішли: окропили білу гречку з медами гарячою кров’ю, поцілували востаннє горби і... Сонце здивоване стало: похитнулись вороги!

— С лава, слава! — покотилась л ун а я р к а ­ ми та долинами.

— Ч убатенка нема...

— І тінь хребтом л ягл а на гречці...

— Ц ю -у-уй — цюв-уй... — співаю ть кулі, рветься пил горбами...

— Гей, хлопці, пш иницею до ш ляху: ворог нас обходить! І побігли бойовики до ш ляху. А за ними Сенька — кулем етник: вискочив на ш пиль, стрічку нову в кулем ет закл ав, а тоді...

— Ой, хто ж оце так здорово вціляє?.. У пав коло кулем ета. Червона кров Сеньки полилась на потолочену пш еницю і гарячагаряча збігла стеблом на суху землю...

■И*

З ап л ак ал и села... У ж е не чути, я к гукає гармата: далеко-далеко одступило військо Зо­ лотих Богів, і на місці гарячих боїв селянсь­ кої волі — лиш илась чорна руїна, полита сльозами, як дощем... І тоді: озолотило сонце похмурі хм ари на заході і втопило червону багряницю, я к той сум у ставу, та й прослало над пож арищ ем... дивиться... Чорна, обсмалена соха в клуні розп ’ялась над кроквами, я к мати над дітьми, а коло по­ греба, он там, де танцю ю ть золоті стріли сон­ ця, хтось заломив руки і з мукою тихо-тихо чи до неба, чи до себе: — В ногах лази ла, цілувала руки, чоботи... Б атьк и рідні, не паліть... осінь іде... в и -ж — люде, та к — ні-і... Ц ілі улиці викош ено огнем-косою. Чорні, поваляні хати, щ ербаті повітки і — все в ік а ­ ми дбане добро, а в попелі — тліє горе матері...

— На Гордіенкових горбах... Сини в бою за волю лягли. Хто зрозум іє їх вічне горе-ж урбу, хто за ­ гляне в їх золоті душі?... Т іл ьки вітер рве присм аж ений пісок з по-

17

А В А Н Г А Р Д

гіелом і кидає на стару драну свитку: кидає, прислухається. У старій, драній свиті стала серед двору мати С еньки-кулем етчика: — Згоріла. Троє м алих дітей, як мишенят... І старшого вбито...

— Стоїть пш ениця потолочена, серпа про­ сить, а вони кров’ю поливають... Ой у полі ж ито — копитами збито...

— Хі-хі!

— Дочко, Парасю, бачиш під обніжком Сенька з кулеметом?

— О, зараз з нами, тільки вночі, як голуб коло клуні пролетить: „Мамо, мамо!” ...Копитами збито жито...

— Почорнів, як головешка... А такий — хороший, молодий... Гей ти, Параско, моя н е ­ вісточка?

— Пшеницю будем ж ати, я к золото снопи класти, бо горобці п’ють. Я к золото снопи класти... Через лісу слухала сива тінь діда Андрія, слухала — плакала: — С терялась бідна з журби... Я к чайка б’ється грудьми... О, знов: Ой, не зорі з неба: горе. Обхопила руками обгорілий стовп у воро­ тях і страшно, нелю дським голосом, заспівала коло дітей: Ой, голуб ти, сивенький, Ой, скаж и -скаж и ти мені, Де мій син молоденький?... І замбвкла, заніміла. Легко повіяв вітер, далі притих, послухав горе-ж урбу матері і, здавалось, сам заплакав над потолоченою кіньми пшеницею...

І ЕРТРУД ФОГЕЛЬРОЙТЕР

Досить на одне життя... Леґенда в орієнтальному стилі В той час Тахот і Нікетіс ж и л и в квітучих тобі ш ан у” . А очі його промовляють: „Яка ж садах біля Нілу. ти гарна!” Сади тягнуться вгору по схилах горбів, на Нікетіс, що досі, я к королівська робітниця, вер х ів’я х яких, у тіні темних пальм, стоять служ ила, щоб здобути собі одне серце, стає овіяні прохолодою ж артівли ви х вітерців білі тепер королівською господинею, володаркою будинки. А внизу тече ш ирокий глинясто- — хай хоч іншого — серця. Вона, що дару­ ж овтий Ніл і пливуть поволі човни з темними вала себе всю, не маючи й подяки за це, ба­ вітрилами... чить раптом, що її дари розціню ю ться як На пласкому даху будинку сидять невіль­ найдорож чий скарб і вона отримує за них ники. Вони співають; монотонно і ж урливо більше, н іж сама дає: ціле серце. падає їх спів у тиш у вечора. Із кам ’яної л е­ Прегарною квіткою цвіте тепер Нікетіс, як в ’ячої голови срібним променем б’є вода і ніколи раніш . В своє чорне, лискуче, я к шовк, наповнює басейн, по кр аях якого квітнуть волосся вона вплітає перли, що їй привіз Т е­ стрункі, як свічки, ж овті лілеї. В золоті цих йо; її смугляві плечі ніж аться в прозорих квітів стоїть Н ікетіс і вода відбиває мінливий ш алях, що їх подарував їй Т е й о . . . Тахот трем тячий вид її. її очі ш укаю ть Тахота, що, ж е лиш ається таким, я к завж ди: замкненим прислухаю чись до співу невільників, леж и ть в зачарованому колі власної істоти, заплете­ на червоних подуш ках під пальмами. Але Т а­ ним в тенета ж и ття свого самітнього серця, хот не відчуває погляду, що ш укає його... Н і­ звернений до інших, не більш е й не менше, кетіс тихо повертається і йде. н іж кйлись. Оце й все ж и ття Нікетіс: служ ити і ш у к а­ Одного вечора знову лунає спів невільни­ ти Тахотового кохання. Вона простягає йому ків і вода відбиває трем тячий образ Нікетіс всі дари свого серця і він приймає їх, усміха­ під високими стрункими квітами. Але коло ючись, але його власне серце залиш ається з а ­ неї стоїть Тейо і він к а ж е їй, що кохає її. І горнутим і темним. Вона почула б його най- Нікетіс в сп’янінні свого серця, що розквітає тихіш ий поклик, але він не кличе її. Її про­ пишною квіткою , дає Тейові згоду піти за стерта до нього рука залиш ається пустою. ним, як його королева. Він з радістю дивиться на її серце, що, як Тоді ранком Тейо виїздить, щоб підготува­ лист під вітром, раз темний, раз світлий, ти все до приїзду нареченої. тремтить м іж світлом і тінню. Але своє серце Ввечері, коли пальми стоять чорними сильвін тримає добре прихованим. Він затул яє ветами проти золотого неба, Н ікетіс іде са­ його руками, береж е від кожного дотику, на­ дами в напрям ку до гір. Її серце тривож не, як птах, що туж и ть за далеким льотом, але віть доброго, і залиш ається самотнім. Одного дня, коливаю чись, виходить на гору не знає своєї мети... К оли вона підходить до кам ’яного ослону, навантаж ена вал ка верблюдів; пурпур і зо­ лото виблискую ть на сонці. В ерхи на чорно­ що його витесано з червоної скелі, вона зн а­ му жеребці — світлоокий красунь — сяйво- ходить там Тахота і тихо сідає коло нього. носний син Сонця. Це Тейо в ’їж д ж ає гостем Далеко під ними л еж ать квітучі сади, білі у квітучі сади. Він бачить Нікетіс, схи ляєть­ будівлі... і чути лиш е скрип зачерпного ко­ ся перед нею і каж е: „Я прибув, щоб скласти леса з Нілу.

А В А Н Г А Р Д

18

Т ахот питає її: „О тж е, ти тепер покинеш квітучі сади?” І вона відповідає: „Так, я піду з н и х ” . Її серце раптом б’ється, я к б ож евіль­ не, і вона гадає: З а р а з він скаж е: „ З а л и т и с ь зо мною” . А ле він нічого не каж е; він лиш е пестливо проводить рукою по волоссі її, її, що сидить нерухомо, дивлячись просто себе, — пестливо, але та к само д алекий від неї, як завж ди... По тому він підводиться і йде. Раптом в Н ікетіс постає повна тиш а. —

Кож ного щось ж ене його дорогою до його мети. Вона весь час горіла у вогні ж агучої туги, якій віддала все своє серце. М оже цьо­ го вж е досить на одне ж и ття? Темними горами і запаш ним и садами вона простує вниз до Нілу. Здригнувш ись, вона відчуває я к вода охоплю є її ноги. Щ е трохи... і ж овті холодні хвилі злучаю ться над її го­ ловою... Переклала з німецької мови Р. Курінна

РОСТИСЛАВ ЄНДИК

1 9 4 4 Як тільки сонце поцілує гори, А голубінь одягне темну синь, Майно скривають люди до комори І замикають до дубових скринь. Сусіди забувають про роздори Про межі, про гнівливе слово — гинь, Яке горіло на губах у кума, Неначе б він лиш про погибіль думав. В прощанні на добраніч, заки смерк Мохнату лапу ще не клав на поле, Вони обіцюють, що якби смерть Присовувалась, то село некволе, Але озброєне і з-за смерек Зуміє стрінути те панство голе, Що рине з міст на квітчане село, Немов би в нім відваги не було. Коли батьки на спуст замкнули двері І почали стругати снасть чи вісь, Сини не дожидали вже вечері, Лише збиралися в дрімотний ліс, Де молодь скликувалась не в химері — У полум’ї святім, яке заніс У серце дух хоробрих предків з криці, Як ще грів жар їх пожару столиці. Кругом мертвецька тиша, слід застиг, Де ввечорі кресалася робота, Заколихався шум і хлопець — илиг З подвір’я та хильцем поза ворота Виходив; хоч читав немало книг, Не відчував, не відчиняв він рота, А ж в боротьбі почув, що він с пан, Нехай, що світ прозвав його — Іван. Пішла селом незрозуміла кличка, То пес загавкав, то завив пугач: Така в непосидющих дивна звичка, Щоб весело іти, як вдарить в плач Кохана, тремтячи, немов синичка, Що йде по смерть її отчайний грач. На круг обіймів вже нечулі хлопці І в хаті душаться, немов в коробці. М’язисті, непокірні юнаки Прямують в первісну, в стару діброву, Стискають міцно зброю п’ястуки, П ростягти тіні в далеч пурпурову,

Як велетні, яких звели казки. Далеко чує ліс, живу будову Корчів роздер крилатий вовчий крик На хруст галузки й гомоном поник. В одвіт захаркотів сарнюк глибоко, Де віття вкрило лисину полян, Прорізувало темінь бистре око, А вухо вибігало вдаль, в туман, Який міг скрити ворога під боком І видати усіх в ганебний бран. За шелест лиш дала пересторогу їм чата, відчиняючи дорогу. Під дубом корінастим ватажок Сидів і м’яв неспалену цигарку, Юнацтво розляглось на моріжок, Заслухане в наказ, що рвався шпарко З його уст: „Нині чистимо Лужок Від злющ их наростів, сусідську сварку Покінчимо на вічність. Постріл мій Дасть гасло, щоб розпочати бій. Як завжди, так сьогодні — без пощади: Не щадимо себе, для ворогів Спадщинних теж розм’яклої засади Не нам шукати, як наш чин доспів. Не вб’єш ти гада, то тебе вб’ють гади, їх яд нераз визвольний зрив нам змів. Крім правди, ми шукали виправдання У тих, що знали тільки катування. Такий наш жереб в долі та снаги Не сміє бракнути, щоб хоч пороги Нових хат ми побачили й з жаги Не впали на окраїни дороги, Якою нас ведуть прудкі біги До вольного чертогу й перемоги. У ворогів ще день, у нас лиш ніч, Але ясніша, бо країна — ),Січ”. Пішли, як буря, билися, як громи, Коли карбують кряж крутистих скель, Батькам не згаптували посороми, Стома пащеками на десять миль Ревів вогонь і злизував хороми, А хто не впав — губив майно і бриль. Кроїв рудий гнів голубе склепіння І кидав згарки в смерчене кипіння.

19

А В А Н Ґ А Р Д

Стояли б спалені міста і села, Стирчав би комин, мов худа рука, Та молодь пишна, горда і весела Косичилася б цвітами вінка, Храм замітали б золоті помела, Цвіли б при хиж ах купини садка, Красуні черпали б дзбанками воду, Рівні їм не було б ніде на вроду.

Дими смалили їх, скрипіла кров Грудками просякала крізь опаску Та груди поширяв предвічний зов, На лиця насував величну маску, А хто б їм серце дуж е розпоров, Знайшов би неодну блакитну казку Про їх відчизну, золотистий лан, Один закон, що вольний кожний стан.

Вершинне щастя дальших поколінь Є дане не борцям, їм — січа люта, З якої шлях веде у далечінь. Щоб там не знали про рабів і пута, Шоб чорну зненавиду, наче тлінь, Згасили так, як кривду призабуту, Великі будуть юнаки, хоч злочин Веде їх всіх у світлий первопочин. М ИКО ЛА Щ Е Р Б А К В Д А Л Е

К И X

В дал ек и х зем л я х, як одбита птиця, Х о д ж у тривож ний по ч у ж и х столицях, А серце рветься в соняш ний свій край . . . Часом прийду на голубий Дунай, Зам рію сь задивлю сь — і в ж е здійм ає хви лі Д ніпро-С лавута на В країн і милій. І, ніби вітер помахом руки. Н есе у Т ендер сірі байдаки . . . Або пройду повз Б ранденбурґер Тор, І в ж е мені гремить свобідний хор

З Е М Л Я Х К озац ьких голосів, і Золоті Ворота Стоять як в е ж і в К иєві моїм, І хоч минулому немає повороту, Та чую я, немов могутній грім, Гуркоче хвиля, зв и хр ен а вітрами. І вірю я: щ е час відкриє брами Т их З ол оти х Воріт, і в марш і бойовім Сини повернутьня в рідний отчий дім. Я бачу їх засм аглі в сонці лиця, — Героїв радо зустріча столиця.

Я. 3. ПЕЛЕН СЬКИЙ

РЕ Ц Е Н З ІЇ

Новітній Н аціоналізм в освітленні німецького автора („Ґешіхте дес Націоналізмус ін Европа”, Ейґен Лемберґ, Штуттґарт, 1950) « Історія н а ц іо н а л ізм у в Е вропі» О й ґє н а Л ем б ер ґа, щ о є ж и ттєв о ю п р ац ею ц ьо го а в то р а і з ’я в и л а с я в 1950 році, п о в и н н а бути р о г л я н е н а д о си ть п росто­ ро, том у щ о в о н а м ає д у ж е б агат о а с п е к т ів , з я к и ­ м и м олоде у к р а їн с ь к е п о к о л ін н я зм у ш е н е о зн а й о ­ м и ти сь і за й н я т и до н и х в ід п о в ід н е стан о ви щ е. Д ві осн овн і п роб л ем и щ о д а ю т ь с я в и к р и с т а л із у в а т и ч е ­ р е з п е р е ч и т а н н я ц ієї п р ац і, це, п о п ер ш е, об’є к т и в ­ н и й р о зг л я д істо р ії р о зв и т к у н а ц іо н а л ізм у ; я к д у ­ х о в о ї течії, а п одруге, о ц ін к а в и г л я д ів т а м о ж л и ­ востей ц ього н ап р я м к у . В и х о д яч и з зас а д и , щ о .н а ц іо н а л ізм є с т р у к т у ­ ральним принципом в Е вроп і, а в т о р с т а р а є т ь с я в и ­ с в ітл и ти д у х о в і п ід с та в и й п р и ч и н и , чом у сам е н а ­ ц іо н а л ізм став тією основною п ід в ал и н о ю в ж и т т і є в р о п е й с ь к и х н ац ій і їх о ф о р м л е н н я в н а ц іо н а л ь ­ н и х д е р ж а в а х . Ц ей с т р у к т у р а л ь н и й п р и н ц и п був сп ри ч и н ен и й в л а с т и в о с тя м и і р ізн о м ан ітн істю п о о д и ­ н о к и х н ац ій , я к і р о з в и в а л и с ь і р о с л и згід н о з о б ста­ ви н ам и , щ о б у л и в и к л и к а н і в л а с н е ел ем е н т а м и р а ­ ц іо н ал ьн о го д у м ан н я , я к т а к о ж ем о ц ій н и м с к л а д ­ н иком , щ о його т е о р е т и к и н ац іо н а л іс т и ч н о ї ш к о л и н а зи в а ю т ь « зв ’я зк о м к рови », «душ ею н ац ії» , і т. і. Ц іл к о м п р а в и л ь н о в б а ч а ю ч и р ізн и ц ю м іж н а ц іо н а ­ лізм ом «гону» ід еол о гічн и м н ац іо н ал ізм о м , а в то р в и ­

с т а в л я є т в е р д ж е н н я , щ о «тим в и я л я є т ь с я ц ей ід ео л о ­ гіч н и й н а ц іо н ал ізм , я к е т и ч н а п р о б л ем а в сво їй ц і­ л ій р ізн о м ан ітн о сті й в а ж л и в о с т і. Я к е т и ч н а си ла, я к а зн о с и т ь п о о ди н о к у л ю д и н у п о н ад себе, п р и з н а ­ ч а є її до в ід д ан о сти с п іл ьн о ті, у зд ібн ю є До сам ож е р тв е н н о с т и й гер о їзм у , д ає її ж и т т ю зм іст і ц іл ь, н а ц іо н а л ізм с т ан о в и т ь оди н із н а й в а р т іс н іш и х д а ­ р ів, я к і Б ог д а в лю дям » (ст. 31). Р ів н о ч а с н о ч и т а є ­ мо, щ о т а с и л а м а л а т а к о ж н е ґа т и в н и й х а р а к т е р , тому щ о в о н а п е р ем ін и л а Е вр о п у н а п е в н у « к іл ь ­ к іс т ь м а л и х , за зд р іс н и х , в ід м е ж о в а н и х і н е с х и л ь ­ н и х в и зн а в а т и я к и й с ь в и щ и й п р и н ц и п н ад собою, н а ц іо н а л ь н и х д е р ж а в » . З ’ясо ву ю ч и в сі н е га ти ви т а п о зи ти в и ц ієї д у х о в о ї си ли , Л ем б ер ґ п р и х о д и т ь до п е р е к о н а н н я , щ о «на­ ц іо н а л ізм є однією з т и х си л, я к і м о ж у т ь р ів н о ч а с ­ но з а к л я с т и і богів з О лім п у , і дем онів із п ід з е м е л ­ ля». М и щ е п о вер н ем о сь до ц и х т в е р д ж е н ь п ри оц ін ц і цього тво р у , а л е н ас а м п е р ед спробуєм о р о з ­ г л я н у т и п е р в н і н а ц іо н а л ізм у , в и зн а ч е н і в цій к н и зі. «Античність і середньовччяі» С тар и н н и й світ, я к к о ж н а ін ш а е п о х а в с е с в іт н ь о ї історії, п р а гн у в до єдн ости, ц е зн а ч и т ь , до єдности в ду х о во м у , я к т а к о ж у с т р у к т у р а л ь н о м у р озум ін ні.

20

А В А Н Г А Р Д

К ін е ц ь т іє ї еп ох и в ід з н а ч и в с я щ е в е л и ч е зн и м р о з ­ в и т к о м і п о ш и р е н н ям х р и с т и я н с т в а . К л я с и ч н а ф і ­ л о с о ф ія х р и с т и я н с ь к а в ір а н е м о гл и о д н ак , з д е р ­ ж а т и н о в и х п ро ц есів, я к і в и т в о р ю в а л и с ь н а р у їн а х р и м с ь к о ї ім п ер ії (щ о б у л а, згід но з н а й н о в іш и м и досл ід ам и , б агато б іл ь ш е зр ізн и ч к о в а н а , н іж ц е б а­ ч и л и істо р и к и 19. с то л іття). В с ер ед н ь о в іч ч і, я к е зм а г а л о т а к о ж до св о єр ід н о ї сдности в « ри м ськ ій ім п е р ії ге р м а н с ь к о ї н ації», в и ­ щ е зг а д а н і п р оц еси м а л и в ж е д о си ть о к р е с л ен и й х а р а к т е р , мимо того, щ о з н а ч е н н я й п о н я т т я н а ц ії н е б у л о щ е о ф о р м л е н е. П р и н ц и п о м зр ізн и ч к о в а н о сти б ул и , в л асти в о , в ід м ін н о сті п л ем ін н і, я к і м ал и своє з а в д а н н я у тій ім перії. О д н а к із ч асо м п о ч а л и тіі п л ем ен а зр о с т а т и с я в н а ц ії, я к і п р о т и с т а в и л и с ь н а м а г а н н я м «тевтонів», тобто в л а с т и в и х н ім ц ів, п е ­ р еб р ати н а себе всю с п а д щ и н у р и м с ь к о ї ім п ер ії, я к т а к о ж в ід п о в ід а л ь н іс т ь з а у ст р ій т а іє р ар х ію К а ­ т о л и ц ь к о ї Ц е р к в и . Ц е в с е не бу л о щ е за п е р е ч е н ­ н ям «ордо» (ладу), н а в п а к и , к о ж н а н а ц іо н а л ь н а д е р ж а в а , р о зв и в а ю ч и с ь , ш у к а л а п ід с та в т а а р г у м е н ­ тів, щ об п ер еб р ат и н а себе ту ім пер ію і за с т у п и т и собою «ри м ськ е ц ісарство». В осн овн ом у, с ер е д н ь о ­ в іч ч я н е ш у к а л о н ав м и сн е « д ези н теґр ац ії» св о єї од­ н о стай н о сте, н а в іт ь к о л и в о н а ф а к т и ч н о в ж е н е іс­ н у в а л а . В о стан н ій ф а з і т іє ї еп о х и р о зу м ін н я «на­ ції» бул о в се ж т а к и б іл ь ш е с п р я м о в а н е н а з а г а л ь ­ н о л ю д сь к і з а в д а н н я (а ц е — п о ш и р е н н я т а оборона х р и с т и я н с ь к о ї в ір и , с т в о р е н н я нового, в с е о с я ж н о го с в іт о г л я д у т. зв. с х о л я с т и ч н о ї ф іл о с о ф ії, а н іж н а с п е ц и ф іч н о н а ц іо н а л ь н і потреби). В С х ід н ій Е вр о п і цей п роц ес був т р о х и в ід м ін н и й , там с к л а д а в с я т а ­ к о ж п евн и й к у л ь т у р н и й к р у г, у п р о ц е с і п е р е б и р а н ­ н я р із н и х к у л ь т у р н и х , а т а к о ж д е р ж а в н и х е л е м е н ­ т ів з В іза н т ії до к и їв с ь к о ї д е р ж а в и . Ц ього, о дн ак , н е п о р о ш у є Л ем бер ґ, і ц е с к л а д а є одн е з н е д о т я гн е н ь його п рац і. Новітні часи та розвиток н аціоналізм у Н а д у м к у Л ем б ер ґа, р о зв и т о к н а ц о н а л ізм у був сп ри ч и н ен и й дв о м а о сн о вн о вн и м и р ізн о в и д а м и «на­ р о д ж е н н я н ац ії». До п ер ш о го тр е б а в ід зн а ч и т и , що. по р о зв а л е н н і се р ед н ь о в іч н о го с в іт о г л я д у нови м и в и н а х о д а м и та д о с я гн е н н ям и в н ау ц і, ж и т т я п о ч ал о зд о б у в ати в щ о р а з зб іл ь ш е н о м у тем п і н о в і п л о щ и ­ ни д у м ан н я . В д е р а ж н о -н а ц іо н а л ь н о м у а с п е к т і т е ­ риторіальна д ер ж а в а п о ч а л а п е р е т в о р ю в а т и с ь н а н а ц іо н а л ь н у д е р ж а в у , я к а б у л а зб у д о в а н а ч е р е з д и ­ настію , а в л а с т и в о ч е р е з особи стість п о о д и н о к и х ко р о л ів , к н я з ів і т. і. К о ж н и й з н и х с т а р а в с я п ід ­ н ести свою особу до с ф е р и зу с т р іч і з Б огом , а тим зн о в у у з а л е ж н и т и с в о їх п ід д а н и х . Р е ф о р м а ц ія і зр о стаю ч і р е л іг ій н і р із н и ц і ц е м е н т у в а л и т и х п ід ­ д а н и х в є д и н у ґр у п у з д у ж е о д н о м ан ітн и м и ін т е р е ­ сами. З а в е р ш е н н я м , я к т а к о ж за к ін ч е н н я м , ц ього са к р а м е н т а л ь н о г о с т а н о в и щ а п а н у ю ч о ї о д и н и ц і су ­ п роти л ю д н о ст е д е р ж а в и , б у л а е п о х а абсолю тизм у. П ер ед тим, о д н ач е, гу м ан істи п о ч а л и о ф о р м л ю в а т и або. в л а с т и в о , в ід н о в л я т и ідею д е р ж а в и . Ц я остан-' н я , в к у п і з особистим с т а в л е н н я м до п а н у ю ч о ї о ди ­ ниці, б у л а однією п ід с тав о ю ' « н а р о д ж е н н я н ації», і то — з д е р ж а в и . Д ругою і п а р а л е л ь н о ю п р и ч и н о ю того р о зв и т к у було « н а р о д ж е н н я н а ц ії з м ови, к у л ь т у р и й ідей», щ о, н а н а ш у д ум ку , м ає б іл ь ш е зн а ч е н н я , я к д е р ­

ж а в н о -к о н с т и т у ц ій н и й ел ем ен т, п ер еду сім у С х ід ­ н ій Е вр о п і. Ц е в и з н а є й сам а в т о р в р о зд іл і « Р о м ан ти ч н и й н а ­ ц іо н ал ізм » і в и с н о в о к : « М о ж н а с к а за т и , щ о ч ер е з р ізн е д ія н н я того п о гл я д у Е в р о п а б у л а п о д іл е н а н а д в а к р у ги : оди н — за х ід н ій , д е п о н я т т я н а ц ії є п о ­ б у д о в а н е н а п о л іт и ч н ій п р и н а л е ж н о с т і до д е р ж а в и та н а с п ів д ія н н і в н ій, і оди н — сх ід н ій , де м ова й к у л ь т у р а р е п р е зн т у в а ю т ь с я , я к р іш а л ь н і м ом енти н а ц іо н а л ь н о го п о н я ття» (ст. 207). Ц е в ід р о д ж е н н я в ід б у в а л о с ь п ер ед у сім у 18. і 19. с т о л іт т я х , мимо того, щ о в ж е гу м ан істи з а й м а л и с ь п о н я т т я м н ар о д ів , і щ о в З а х ід н ій Е в р о п і п о н я т т я й з а в д а н н я д е я к и х о к р е м и х н а ц ій (ф р а н ц у з ь к о ї й ан гл ій с ь к о ї) були д о си ть у с т ій н е н і. Т і н а ц ії н е з а з ­ н а л и в т р а т и в л а с н о ї д е р ж а в и т а п остій ного н а ц іо ­ н а л ь н о г о п о н ев о л ен н я , і ч е р е з т е н а ц іо н а л ізм ц и х н а р о д ів ск о р о п е р е т в о р ю в а в с я н а ім п е р ія л іс т и ч н и й м есіян ізм . П о го д ж у ю ч и ся з п о гл я д а м и а в т о р а п ро зн а ч е н н я м ови й к у л ь т у р и а б и я к о ї н ац ії, н е п о д іл я ­ ємо його д у м к и , к о л и й д е т ь с я п р о «ідею ». Ід е я «ро­ зіп ’я т о ї н а х ресті» П о л ь щ і і з ц ьо го в и р о с т а ю ч и й п о л ь с ь к и й м есіян ізм , я к т а к о ж , н а п р ., ч е с ь к и й «де­ м о кр ати зм » , м о ж у т ь б у ти (з в е л и к и м и з а с т е р е ж е н ­ н ям и ) у в а ж а н н і за ел ем ен ти п р о ґр ес и в н о го н а ц іо н а ­ л ізм у . А л е я к и й сто су н о к до н а ц іо н а л ізм у м ає ф о р ­ с у в а н н я в с в іті ф р а н ц у з ь к о ї « ц и в іл ізац ії» або р о ­ сій ськ о го « с т р а ж д а н н я » — не є в а в т о р а у ґр у н т о в а ­ не у в ід п о в ід н и й спосіб. А в то р м ає зд о р о в и й п о гл я д н а п р о бл ем у р о с ій с ь ­ кого ім п е р ія л ізм у , чию т е о р е т и ч н у п ід с та в у — п а н с л я в із м К р а м а р ж а — він гли б о ко а н а л ізу є . В ін п е ­ р е в о д и т ь д у ж е а к т у а л л ь н у п а р а л е л ю до сь о го д н іш ­ н ього б о л ь ш е в и зм у і в л у ч н о п и та є: «Чи н е п о в с т а л а до ж и т т я в м е с ія н ізм і св іт о в о ї р ев о л ю ц ії, т а сам а у л ю б л ен а д у м к а с л о в ’я н о ф іл ів , м о в л я в , Р о с ія ч е р е з в е л и к и й в и зв о л ь н и й чи н , (п ід к р е с л е н н я н а ш е — Я. П.) п р о с т у в а т и м е н а ч о л і н ар о д ів і п р и н е се їм н о ву еп оху»? У к р а їн с ь к е п и т а н н я П опри те. щ о а в т о р не п р и с в я т и в б агато м ісц я у к р а їн с ь к о м у п и т а н н ю в р а м а х н а ц іо н а л іс т и ч н о ї п р о б л е м а т и к и , х о чем о н а ц ьом у м ісці о зн а й о м и т е д о к л а д н іш е з його д у м к а м и т а п о гл я д а м и н а у к р а ­ їн с ь к у с п р а в у . В р о зд іл і п ро « н а р о д ж е н н я м од ерн о ї н а ц ії з мови, к у л ь т у р и й ідеї» а в т о р п о р ів н я н о м а л о зг а д а в про р о зв и т о к н аш о го н а ц іо н ал ь н о го п р а гн е н н я . Ц е не м о ж н а, о д н ак , в в а ж а т и з а в и р іш а л ь н е н е д о т я гн е н н я , і то з п р и ч и н и п е р е в а н т а ж е н н я к н и ги п р о б л ем ат и ­ кою н а ц іо н а л ізм у в ін ш и х є в р о п е й с ь к и х к р а їн а х . В а ж л и в іш и м і, н а н а ш у д у м к у , н е в и п р а в д а н и м е в б у д у в а н н я у к р а їн с ь к о го в ід р о д ж е н н я в п о л ь с ь к у т е м а т и к у . Л ем б ер ґ н е в ір н о т в е р д и ть , щ о 1. п о л ь с ь к і п и с ь м е н н и к и в ік р и в а л и у к р а їн с ь к у н а р о д н іс т ь ; 2. п отім у к р а їн ц і п ід н е сл и с ь п р о ти св о їх « в и н а х ід н и ­ ків^ (а л е ж т а к и м и п о л я к и н ік о л и н е були , н а с н е «ви н ах о ди л и » і н е « в ід к р и вал и » ); 3. а в то р «на­ т я гн у в» п а р а л е л л ю м іж в п л и в а м и н ім е ц ь к о ї р о м а н ­ ти ки , а зо к р е м а Г ер дер а, н а с х ід н і н ар о д и т а п о л ь ­ с ь к и м и д ія н н я м и су п р о ти н ас; 4. а в т о р т в е р д и ть , щ о са м е з т. зв. З а х ід н ь о ї У к р а їн и (С х ід н ьо ї Г а л и ­ чи н и) р о зр и н у в с я у к р а їн с ь к и й н а ц іо н а л ь н и й р у х (а ми зн аєм о , щ о у к р а їн с ь к е в ід р о д ж е н н я в ід б у в а л о с я

2!

А В А Н Г А Р Д сп ер ш у на с х ід н ь о -у к р а ш с ь к и х зе м л я х , зв ід к и п о­ х о д я т ь т а к о ж тео р ети к и н а ц іо н а л ь н о -д е р ж а в н и ц ь ­ кого н а п р я м к у — М іх н о в сь к и й , Л и п п и н сь к и й , Д онцов). З д р у го ї сторони, тр е б а в и зн а т и , щ о в к н и зі в и с ­ л о в л ен о к іл ь к а д у ж е п о зи т и в н и х ду м о к про н аш у к у л ь ту р у , історію та л іт е р а т у р у , до я к о ї Л ем бер ґ з а ч и с л я є — я к оди н з л и ш е к іл ь к о х н еч и сл е н н и х з а х ід н о є в р о п е й с ь к и х в ч е н и х — «вели ко го у к р а їн ­ ця» Гоголя. А втор р ів н о ч асн о т в е р д и ть , щ о у к р а їн ­ с ь к е п и т а н н я «є п робним к ам ен ем » д л я с о в єтсь к о ї н а ц іо н а л ь н о ї п о л іти к и . В ін д у ж е точно в и зн а ч а є н аш е стан о в и щ е су п р о ти М о ск ви т а в и зн а є в и щ у к у л ь т у р у к и їв с ь к о ї д е р ж а в и , я к а б у л а «старш а, б л и ж ч а до Е в р зп и і к у л ь то р н о в и щ а, а н іж м о ск о в ­ сь к а , ,що п о с т а л а н а к о л ь о н ія л ь н ій зем лі, і в и я в л я ­ л а с ь п рим іти вн ою , в а р в а р с ь к о ю т а н ап ів т ат а р с ь к о ю . «М имо р ізн и х н е в ір н и х у за г а л ь н е н ь , я к т а к о ж н е ­ точн остей (напр., н а ст. 222 в к н и зі го во р и ть с я про « гал и ц ь к у націю » в а в с т р о -у го р є ь к ій д е р ж а в і), п ог­ л я д т а п ід х ід а в т о р а до н аш о го н а ц іо н а л ь н о го п и ­ т а н н я є в о с н о в і св о їй об’єк ти в н и м , х о ч а в то р і не сп ром ігся з ’я с у в а т и ріст у к р а їн с ь к о го н а ц іо н а л ізм у в 20. ст.

Чи -має націоналізм майбутнє? У в и с л ід і сво єї п р а ц і ав то р с т а р а є т ь с я з'я с у в а т и м о ж л и в о с ті н а ц іо н а л ізм у і т вер д и ть , щ о «епоха, к о ­ л и Е вр о п а п о д іл е н а н а н ації», і к о л и ті н а ц ії п р а в ­ л я т ь за н а й го л о в н іш і н а й б іл ь ш зобов’я зу ю ч і Групи, « н а б л и ж а є т ь с я до свого к ін ц я» (ст. 295). Т ут, я к у ц іл ій сво їй п р ац і, а в т о р р о б и ть одн у в а ж л и в у п о­ м и л ку , а сам е: він н е р о зр ізн я є м іж н ац іо н ал ізм о м ти х н ац ій , я к і не м аю ть або в т р а т и л и свою д е р ж а в у і в и зн а ч а ю т ь с я п р агн е н н я м до д е р ж а в н о го буття, в я к о м у к о ж н а н а ц ія м у си ть н о р м ал ь н о «виж ити сь», а щ ой но потім м о ж е (ал е н е м усить) п ер ей ти до ф е ­ д е р а л ь н и х к о м п л ек с ів , — і н а ц іо н а л ізм о м н а ц ій п а ­ н ую ч их, н а ц ій -гн о б и т е л ів і н ац ій , я к і п р а гн у т ь т в о ­ р е н н я ім п ер ії або ім п е р ія л ь н и х б л ь о к ів , де н а ц іо ­ н а л ізм є засобом ім п е р ія л ізм у і р егр еси в н и м м ом ен­ том. я к щ о й д е т ь с я про зм а г а н н я до свободи. К о л и б Л ем б ер ґ зробив ц ей в и сн ово к , він н ап ев н о с к а з а в би, щ о н а ц іо н а л ізм м ає м ай б у тн ість в А зії і п ер еду сім у С х ід н ій Е вроп і. В тих к р аїнах націо­ налізм є а ж до здобуття власної дер ж ави , одиноким можливим і виправданим духовим постулятом, без якого нація ніколи не м ож е вибороти собі власної дер ж авн ої волі.

-WWWVWWW

З СУМІВСЬКОГО життя К РА Й О В И Й З ’ЇЗД С У М У В П А РА Г В А Ї Х оч К р а й о в и й З ’їзд С У М ’у в П а р а г в а ї в ід б у в с я щ е в л ю том у ц. р. в Е н к а р н а ц іо н і все ж в ар то п ро н ього с к а за т и теп ер , б ер у ч и до у в а ги в ід д а л е ­ н ість того к р аю в ід Е вроп и т а с п е ц и ф іч н і т ам теш н і обстави ни . З ’їзд в ід б у в с я з у ч ас тю 26 д ел е га т ів з у с іх о сер ед к ів т а п о ч есн и х гостей. П іс л я п е р е г л я ­ д у п р ац і К р ай о в о го К о м ітету і с х в а л е н н я його зв іт у за 1951 p.. З ’їз д о брав н о ві к е р ів н і органи . До с к л а ­ д у К р ай о в о го К о м ітету в в ій ш л и : го л о в а — В. Ш у м ило (в ж е тр етій р ік п ідр яд), за с т. голови — Т. К л іч у к , с е к р е т а р і с к а р б н и к — В. Ґ р е й ц а р у к , к е ­ р ів н и к орг. с п р а в — І. Л и тв и н о ви ч . к е р ів н и к о св іт ­ н іх с п р а в — А нт. К у щ и н с ь к и й , ч л ен и д л я о к р ем и х д о р у ч ен ь — С о ф ія К о н д р а т ю к ів н а і Ст. Г а л у ш к а та ч л ен и (голови о сер ед к ів): К о п а н и ц я , М. К о р ч е вий, П. Т овсти й і Ю . З ар у б ій . До К р а й о в о ї К о н ­ тр о л ь н о ї К о м ісії обрано: го л о в а — О. Д олотови ч, заст. голови — К . Т а р а н с ь к и й і с е к р е т а р — Г. В о­ ли н ец ь. К р ім о р г а н іза ц ій н и х п о стан о в З ’їзд с х в а л и в р я д р є зо л ю ц ій -за я в , з я к и х н аво д и м о н а й го л о вн іш і: 1) З ’їзд в ітає п а н а П р е зи д е н т а і У р я д П а р а ґв а ю . а в їх особах в ес ь п а р а гв а й с ь к и й н ар о д т а в и с л о в ­ лю є йому з а я в у щ и р о ї л ь о я л ь н о с т и й д я к у є за у м о ж л и в л е н н я н ам в іл ь н о р о зв и в а т и своє к у л ь т у р н о -о св ітн є й гр о м а д с ь к о -о р г а н іза ц ій н е ж и т т я під охороною дем ократичних за к о н ів П а р агв ай сь к о ї держ ави.

2) 3 гли бокою п о ш ан о ю З ’їз д с х и л я є сво ї го л о зи п ер ед борц ям и з а В іру, В олю й С ам остій н у У к р а ­ їн с ь к у Д е р ж а в у , щ о п о л я гл и н а п о л і с л а в и або м у ч а т ь с я т а ги н у т ь в к а й д а н а х н е в о л і н ай б іл ьш о го н аш о го і світового в о р о га — М оскви.

3) З ’їзд п а л к о в іта є всю В ою ю чу У к р а їн у , н а ш у я к и й п ід п и сав л и ц а р і Г о ло в н о к о м ан д у в а ч УП А.

гер о їч н у У к р а їн с ь к у П о в с т а н сь к у А рмію , в сі у к р а ­ їн с ь к і к о м б а т ан с ь к і о р га н іза ц ії, ц е н т р а л ь н і с у с п іл ь ­ н о -гр о м а д с ь к і у к р а їн с ь к і у стан о ви , в с і у к р а їн с ь к і р ід н о -м о в н і ш к іл ь н і у стан о ви і н а ш и х н а у к о в ц ів та к у л ь т -о с в іт н іх і г р о м а д с ь к и х д ія ч ів та п р и р ік а є с л у ж и т и своєю ор ган ізац ій н о ю , освітн ьо ю та в и ­ ховною п р ац ею в и зв о л ь н и м зм а га н н я м У к р а їн и .

Сумівці в П арагваї, О. Долотович і Р. Липин, пробують «запорож ця» 4) З ’їзд п о си л ає свій с и н ів сь к и й у к л ін у к р а їн с ь к ій п ід п іл ь н ій ц е р к в і т а є р а р х а м обох у к р а їн с ь к и х ц ер к о в н а ч у ж и н і.

5) З ’їзд в іт а є н а т е р е н а х в іл ь н о ї зе м л і В аш ін ґто н а П а н -А м е р и к а н с ь к у у к р а їн с ь к у К о н ф е д е р а ц ію та в с іх її ч л ен ів , я к р е п р е зе н та н т ів в с іх у к р а їн с ь к и х п а т р іо т и ч н и х о р г а н іза ц ій в с іє ї А м ер и ки , а в сусід ­

22

А В А Н Г А Р Д

н ій А р ген ти н і в іт а с — т о в а р и с т в а : «П росвіту» й «В ід р о д ж е н н я » .

6) З ’їз д з а с и л а є св ій п о б р а т и м сь к и й п р и в іт Ц е н ­ т р а л ь н о м у і всім К р а й о в и м К о м іт е т а м і О се р е д к а м С У М ’у, щ о ш и р о к о ю 9 -ти с яч н о ю л а в о ю й о р г а н і­ зо в ан и м и з ’єд н ан н я м и в 15-ти к р а їн а х св іту з од­ н остай н о ю д у м ко ю п р о Б о г а й Б а т ь к ів щ и н у с л у ­ ж а т ь с л ав н о м у м ай б у тн ь о м у У к р а їн и . З ’їз д п р и га д у є тій н а ш ій м олоді, щ о щ е н е в с т у ­ п и л а в с у м ів с ь к і р я д и , з а к л и к В ою ю чої У к р а їн и , щ о потім с к л а в своє ж и т т я н а в ів т а р в іч н о ї с л а в и У к р а їн и — ген ер ал Т. Ч у п р и н к а — Ш у х е в и ч . Т ой з а ­ к л и к к л и ч е у к р а їн с ь к у м олод ь з а к о р до н о м «іти в а в а н г а р д і в и зв о л ь н о ї боротьби, б у ти в и со к о о р га н ізав ан о ю , а к т и в н о ю і ідейною , зд о б у в а т и о світу, зб ер ігати себе п ер е д р о зк л а д о в и м и в п л и в а м и , я к і р о зх и т у в а л и б її ід ей н ість т а п ід р и в а л и б м о р а л ь н у стій к ість». Т ом у З ’їзд з а к л и к а є р е ш т у н е о р га н із о ­ в а н о ї щ е в р я д а х С У М ’у у к р а їн с ь к о ї м о лод і сп іл ь н о зд ій с н ю в а ти ц ей за п о в іт , бо т іл ь к и в л у ч н о с т і си л за п е в н и й у с п іх н а ш о ї п р а ц і і боротьби. О стан н ю р езо л ю ц ію с х в а л е н о п а л к и м и а к л я м а ц іям и. З ’їзд за к ін ч и в с я сп іво м у к р а їн с ь к о г о н а ц іо ­ н ал ь н о го гим ну. Д ел егати п ід с и л е н і д у х о м та п ід н есен и м п а т р іо ­ ти ч н и м н астр о єм п о н е с л и н о ве н а д х н е н н я до п р а ч і за Б о г а й В ою ю чу У к р а їн у до с в о їх д а л е к и х р о з­ к и д а н и х п о п р а л іс а х о с е р е д к а х С У М ’у. А нт. К у щ и н с ь к и й ІІІ-И Й К Р А Й О В И Й З ’ЇЗ Д СУМ ’У В НІМ ЕЧЧИ НІ М ю нхен . ICC. 7-8. ч е р в н я 1952 р о к у в М ю н х ен і в ід б у в с я І І І - и й К р а й о в и й З ’їзд С п іл к и У к р а їн с ь к о ї М олод і в Н ім еч ч и н і. У З ’їз д і в з я л и у ч а с т ь у м а н д а т о в а н і д е л е га ти в ід 14 О с е р ед к ів т а б л и зь к о 50 у ч а с н и к ів су м ів ц ів й гостей. Н е з в а ж а ю ч и н а в а ж к і п обутов; ум ови т а ф ін а н с о в і тр у д н о щ і, д е л егат и

Зустріч членів О середків СУМ’у з Д іл ін ґен у та У льму в дні 25. 5. 52, щ о прибули роверами до м. Ґін ц бурґ (Н імеччина), щ об спільно вш анувати пам’ять отамана Симона П етлю ри і полк. Євгена К оновальця п р и б у л и з у сіх сторін Н ім е ч ч и н и т а н а в іт ь з н а й ­ б іл ь ш е в ід д а л е н и х о се р ед к ів . З О с е р е д к у С У М ’у в т аб о р і « В ал ька» , в ід д ал е н о го п р и б л и зн о н а 200 к.м. в ід М ю н хен у, п ’я т ь с у м ів ц ів п р и б у л и р о в ер ам и . З ’їз д о д е р ж а в п р и в іт а н н я в ід 25 у к р а їн с ь к и х то ­ в

в а р и с т в і ц е н т р а л ь н и х у стан о в. О кр ем о з ’їз д в іт а л и п р е д с т а в н и к и н ім е ц ь к о ї о р г а н іза ц ії м о лод і «БДЙ», к о т р і особисто в з я л и у ч а с т ь в п о ч а т к о в ій ч а с ти н і З ’їзду . З ’їз д п ер ш о го д н я с в о їх н а р а д в и с л у х а в до п овідь п р о ф . Ш у л ь ги , я к а в и к л и к а л а ш и р о к у й ж в а в у д и ск у сію . Д ругого д н я З ’їз д у го л о в а у с т у п а ю ч о го К р ай о в о го К о м ітету , друг В. Л ен и к , с к л а в зв іт з д ія л ь н о с т и К р а й о в о го К о м ітету , в к а з а в ш и н а тр у д н о щ і, серед я к и х д о в о д и л о с я п р а ц ю в а т и К р а й о в о м у К о м ітето в і т а О с е р е д к а м С У М ’у в Н ім е ч ч и н і п р о д о в ж о стан -

Ч л е н и О середку СУМ’у в К ляй нкець (Німеччина) складаю ть сум івське приречення

н ього діл о во го р о к у . Т а в с е ж , н е з в а ж а ю ч и н а т р у д н о щ і і п е р е ш к о д и , С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М олоді в Н ім е ч ч и н і в и я в и л а ч и м а л о у с п іх ів , щ о д а є п р ав о н а з в а т и СУМ н а й а к т и в н іш о ю у к р а їн с ь к о ю гр о м ад ­ сько ю м олод ечою о р га н іза ц іє ю н а т е р е н і ц ьо го к р аю . СУМ в Н ім е ч ч и н і н а р а х о в у є те п е р 278 ч л е н ів , я к і о ф о р м л е н і в 15 О с е р е д к а х . П іс л я с х в а л е н н я аб с о л ю то р ії о б р ан о н о в і о р ган и К р а й о в о го К о м іт е т у в с к л а д і: К райовий Комітет: м ґр. Ш а р ш а н е в и ч В о л о ди м и р — го л о в а, М а р ч е н к о Ів а н — з а с т у п н и к го л о в и і к е ­ р ів н и к в ід д іл у в и х о в а н н я і о світи . Х о л я в к а Ів а н — с е к р е т а р . К у д р и к В о л о д и м и р — к е р ів н и к о р г а н із а ­ ц ій ного в ід д іл у , Ч о р н ій Ів а н —■ к е р ів н и к в ід д іл у Ю н а ц т в а , П е тр у х Я рослав^ — к е р ів н и к ф ін а н с о в о го в ід д іл у , Т р а ч М и х а й л о — к е р ів н и к в ід д іл у м іж н а р о д н іх з в ’я зк ів . П а в л іч е н к о П етр о — к е р ів н и к в ід д і­ л у ф ізи ч н о г о в и х о в а н н я , Н а зо л а В о л о д и м и р і Б ід я к Б о г д а н — з а п а с н і член и . К о н т р о л ь н а К о м іс ія : Л е н и к В о л о д и м и р — голова, К о т М и х а й л о і С у ш к о В а с и л ь — ч л ен и , т а Т и ц ь к и й М и х а й л о і К ір и к М и к о л а — з а п а с н і ч л ен и . Т о в а р и с ь к и й су д: Я р е м ен к о М и к о л а — го л о в а, З а ­ п о р о ж е ц ь О л е к с а н д е р і Ц іш к е в и ч Т е о ф іл ь — ч л ен и , та С ту сь Б о гд а н і Щ у р Ів а н — з а п а с н і ч л ен и . П іс л я о б р а н н я к е р ів н и х о р га н ів З ’їз д о бго во ри в р я д а к т у а л ь н и х п и т а н ь , щ о сто су ю ть ся д іял ь н о ст і! С У М ’у в ц іл о м у т а С У М ’у в Н ім е ч ч и н і зо к р ем а. Н ай го л о в н іш и м и з н и х б у л и : о р г а н іза ц ія д о ро сту т а Ю н ого С У М ’у, б о р о тьб а з аси м ісяц ією , щ о з а г р о ­ ж у є н а ш ій м олоді н е т іл ь к и в за о к е а н с ь к и х к р а їн а х , а л е й в Н ім е ч ч и н і; п и т а н н я си ст е м ат и ч н о ї в и х о в н о -

о св іт н ь о ї п р а ц і с у м ів с ь к о ї м олод і; р о зг о р т а н н я д і­ я л ь н о с т и С У М ’у н а з о в н і т а а к т и в із а ц ія н а ш о ї м о­ л о д і н а в ід т и н к у м іж н а р о д н іх з в ’я з к ів і т. ін. З ’їз д с х в а л и в р езо л ю ц ії, щ о в ід д зе р к а л ю ю т ь н а ­ п р я м н і д ія л ь н о с т и й а к т у а л ь н і з а в д а н н я С У М ’у в Н ім еч ч и н і. О сь го л о в н іш і з н и х : 1) 3 о г л я д у н а с т а б іл іза ц ію в ід н о с и н с е р е д у к р а ­ їн с ь к о ї е м ігр ац ій н о ї с п іл ь н о ти в Н ім е ч ч и н і т а н а я в ­ н ості доросту п о за р я м ц я м и м о л о д е ч и х о р га н іза ц ій , д о р у ч а є т ь с я К р а й о в о м у К о м іт е т о в і т а О се р е д к а м С У М ’у з а к т и в із у в а т и свою п р ац ю н а в ід т и н к у о р г а ­ н із а ц ії у к р а їн с ь к о ї д о р о с та ю ч о ї м олоді в р я д а х Ю н ого С У М ’у та б о р о ти ся з д е н а ц іо н а л іза ц іє ю .

2) П о гл и би ти в и х о в н о -в и ш к іл ь н у п р ац ю в о с е р е д ­ к а х т а л а н к а х в д у сі ідей С У М ’у та у к р а їн с ь к и х н а ц іо н а л ь н и х т р а д и ц ій .

3) С т в е р д ж у є т ь с я д о ц іл ь н іс т ь с к л и к у в а н н я К р а ­ й о в и й К о м іт ет С У М ’у і д е о л о г іч н и х к о н ф е р е н ц ій , п р и н а й м е н ш е р а з і п ів р о к у , д л я р о зг л я д у т а п о­ г л и б л е н н я п и т а н ь с в іт о гл я д о в о го і ід ео л о гічн о го х а ­ рактеру.

4) Н а в ід т и н к у зо в н іш н ь о ї д ія л ь н о с т и зм іц н и ти та п о ш и р и т и д о теп ер іш н і з в ’я з к и з н ім е ц ь к о ю м ол о д­ дю т а ін ш и м и ч у ж и н е ц ь к и м и м о л о д еч и м и о р г а н із а ­ ц ія м и н а т е р е н і Н ім е ц ь к о ї Ф е д е р а л ь н о ї Р е сп у б л ік и . П ри ц ьо м у о зн а й о м л ю в а т и ч у ж и н ц ів з боротьбою н а р ід н и х з е м л я х т а п р и є д н у в а т и п р и х и л ь н и к ів д л я у к р а їн с ь к о ї в и з в о л ь н о ї с п р ав и . П о зм о зі п о си л и ти з в ’я з о к з м олоддю п о н е в о л е н и х М о скво ю н ар о д ів.

5) З гід н о з п о стан о во ю IV -ro К о н гр е су С У М ’у, р о з ­ го р н у ти д ія л ь н іс т ь н а в ід т и н к у ф ізи ч н о г о в и х о в а н н я .

6) В л а ш т о в у в а т и п о л іт и ч н і, ф а х о в і і т. іі. в и ш к о л и . До х а р а к т е р и с т и З ’їз д у т р е б а до д ати , щ о З ’їз д в ід ­ б у в с я в н а д зв и ч а й н о д р у ж н ій т а д іл о в ій а т м о с ф е р і, з чи сл ен н о ю у ч ас тю д е л е г а т ів т а гостей. Н а д з в и ч а й ­ но р іч е в и й та д іл о в и й п ід х ід д е л е г а т ів З ’їз д у до п и ­ т а н ь д ія л ь н о с т и С У М ’у, д а є з а п о р у к у д а л ь ш о г о р о ­ сту С у м ів ськ о го Р у х у .

С У М ’у в Ф р а н к ф у р т і) п р о в е л и р о зм о в и з п р е д с т а в ­ н и к а м и ц е н т р а л ь н о го j к р а й о в и х к е р ів н и ц т в «БД Й т а н а в ’я з а л и з н им и з в ’я з к и . В с п іл ь н и х р о зм о в а х в и р іш е н о н а л а д н а т и тісн у сп ів п р ац ю м іж С У М ’ом і «БДЙ ». В. Л ен и к

М истецька Група в ідділ у «БДЙ» з Е твеґе (Н імеччина), щ о під час антиком уністичної м ан іф естац ії нім ецької м олоді у Ф р ан к ф ур ті привітали укр аїнськ их делегатів українськ ою піснею. ЕК С К У РС ІЯ ДО ІС ТО РИ Ч Н И Х

П А М ’ЯТОК

О сер ед о к С У М ’у ім. г е т ь м а н а Б о г д а н а Х м ель­ н и ц ь к о го в К о л ь о н ії Іт а н ґв а в П ар а гв а ю , сп іл ь н о з о сер ед к о м ім. «УПА» в Е л ь д о р а д о т а « З а п о р о зь к о ї С ічі» в Е н к а р н а ц іо н і т а з о стя м и — ч л е н а м и «П ро­

СУМ Н А ЗО ВН ІШ Н ЬО М У В ІД Т И Н К У М ю нхен , (ICC). А к т и в із а ц ія д ія л ь н о с т и С У М ’у на зо в н іш н ь о м у в ід т и н к у п р и н о с и ть ч и м р а з н о ві й н ові о ся ги д л я С У М ’у т а д л я в с іє ї у к р а їн с ь к о ї с п р а в и в з а г а л і. Ц им р а зо м у с п іх був н а в ід т и н к у с п ів п р а ц і з н ім ец ь к о ю м олоддю . О дн а з їх н іх ч и с л е н н и х о р г а ­ н із а ц ій — «БДЙ », від о м а в ж е я к н а й а к т и в н іш а в боротьб і з ком ун ізм о м , за п р о с и л а С У М в з я т и у ч а с т ь в їх н ій зу с т р іч і, щ о в ід б у л а с я у Ф р а н к ф у р т і 1-2. ч е р в н я ц. р. П о н ад 5.000 у ч а с н и к ів з Н ім е ч ч и н и т а го стей з у с іх є в р о п е й с ь к и х к р а їн п р и їх а л и н а зу с т р іч . М іж н и м и т а к о ж д в а п р е д с т а в н и к и в ід С У М ’у, я к і з а й н я ­ л и свої м ісц я я к р ів н і з р ів н и м и . Д ва д н і т р и в а л а зу ст р іч , в п р о гр а м і я к о ї б у л и н е т іл ь к и р о зв а ги , а й п о л іт и ч н і д и с к у с ії т а в іч е , з у ч а с тю н ім е ц ь к и х п о сл ів т а п р е д с т а в н и к ів А Б Н . В д и с к у с ія х , м іж ін ш и м , б а г а т о п о р у ш у в а л а с ь с п р а в а У к р а їн и т а ін ш и х п о н е в о л е н и х н ар о д ів . З о к р ем и м п р и в іт а н н я м з в е р н у л а с я до н а ш и х п р е д с т а в н и к ів н ім е ц ь к а м о л о д ь п ід ч а с м и стец ьк о го к о н к у р су , д е м іж ін ш и м о д н а г р у п а н ім е ц ь к о ї м олоді з Е твеге в Г ессені з а с п ів а л а у к р а їн с ь к у п існ ю «Ой н е ход и Грицю ». П ід ч ас і п іс л я зу с т р іч і н а ш і п р е д с т а в н и к и (Г олова К р ай о в о го К о м іте т у в Н ім е ч ч и н і і Г олова О сер ед к у

світи» в ід б у л и т у р и с т и ч н у п р о г у л я н к у до п а р а г в а й ­ с ь к и х істо р и ч н и х р у їн «Т рінідад», за н е д б а н и х теп ер р е ш то к , к о л и с ь в е л и ч н и х б у д ів е л ь є зу їт с ь к о го о р ­ д ен у , за ч а с ів є з у їт с ь к о ї к о м у н іс т и ч н о ї д е р ж а в и в П а р а г в а ї в 18 віц і. Ін ід ія то р о м , о р га н іза т о р о м та «душ ею » п р о г у л я н к и був д р у г А н д р ій Н и к о л а й ч у к , в ін ж е к е р ів н и к с у м ів с ь к о ї д у х о в о ї о р к ес т р и , я к а т а к о ж в з я л а у ч ас ть . П о о г л я д і р у їн н а ш і т у р и сти д іс т а л и с я до р іч к и К а т в а р і і н а її б е р е зі за с іл и до сп іл ь н о го обіду, а потім в ід б у л а с я с п іл ь н а т о в а р и с ь к а за б а в а . З у к р а їн с ь к и м и п існ ям и , за д о в о л е н і з п р о гу л я н к и , м о л о д ь п о в е р т а л а с я до с в о їх к о л о н ій , до св о єї щ о ­ д ен н о ї п р а ц і н а п л я н т а ц ія х б ав о в н и , м аїсу, ж ер б и . ' Волиниць

-24

А В А Н Ґ А Р Д

Г олова ЦК С У М відвідує Осередки С У М -у в К ан аді (Інтерв'ю кореспондента «Гомону України» з Голово к> Ц К С пілки У к раїнської М олоді, п. О. К алинником) 3-го травня ц. р. прибув до К анади Голова Ц ентрального К ом ітету СУМ ’у п. О лекса К а ­ линник, щоб там зустрітися з членами К р а ­ нового К ом ітету СУМ ’у та сумівською м олод­ дю й українською громадськістю та щ об п і­ знати там теш ні умовини праці СУМ ’у, її м о ж ­ ливості й потреби. П ерш их днів побуту Голови Ц К СУМ ’у б К ан аді кореспондент часопису «Гомін У к р аї­ ни», п. М. Яр. провів з ним ш ирш у розм ову на тему діяльности СУМ ’у. Н и ж ч е поміщ уємо важ л и в іш і уривки ц ієї розмови: З а п и т : Я к С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М олод і в и р іш у є п р обл ем у м олод і н а ем ігр а ц ії т а щ о в том у н а п р я м ­ к у роби ть? В і д п о в і Д ь : Н а мою гад к у , п р о б л ем а м о лод і — ц е н а ш а н а й в а ж л и в іш а в н у т р іш н а п р о б л е м а н а ем іг­ рац ії. Н аб агато , м о ж е, в а ж л и в іш а в ід в с я к и х н а ш и х в н у т р і г р у п о в и х сп о р ів і т. п. сп р ав. В п о зи т и в н ій р о з в ’я з ц і цього п и т а н н я с к р и в а є т ь с я п и т а н н я н а ш о ї си ли н а д а л ь ш у м ету, я к т е ж п и т а н н я зб е р е ж е н н я п ідростю чого нового п о к о л ін н я , я к е ч а с то в ж е н е б а ч и л о і н е зн а є р ід н о ї зем лі. С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М олоді в е д е п р ац ю по л ін ії н а п р я м н и х , щ о б у л и досі с х в а л ю в а н і і п е р е гл я н у т і н а к о н г р е с а х СУМ , з о к р е ­ м а від п о в ід н о до п о стан о в IV К о н г р е с у СУМ , щ о в ід б у в с я в січ н і ц. р. в Б е л ь гії. СУМ п р а гн е до того, щ об зб ер егти д л я у к р а їн с т в а в с ю н а ш у м о­ лодь, ц іл е п ід р о с таю ч е п о к о л ін н я . М и п р о т и с т а в и ­ м ося в сім н ега т и в н и м в п л и в а м , н а я к і н а р а ж е н а н а ш а м ол од ь н а ч у ж и н і, ми х о чем о в и х о в а т и н а ш у м ол од ь н а д о б р и х у к р а їн с ь к и х п а т р іо т ів і н а до б р и х гр о м ад я н н а т в е р д и х за с а д а х х р и с т и я н с ь к о ї р ел ігії. Ц і н а ш і п л я н и ми н ам а га єм о с я п р о во д и ти в тіісній сп ів п р а ц і з ін ш и м и у к р а їн с ь к и м и о р г а н іза ц ія м и , зо к р е м а і п ер ед у сім з у к р а їн с ь к и м и Ц е р к в а м и . В в а ж а є м о , щ о н а ч у ж и н і в б у д ь я к ій к р а їн і н а й м іц н іш и м ч и н н и к о м , д о в к р у ги я к о го об’є д н у єт ь с я і г у р ­ т у є т ь с я все, з а д у ж е н е зн а ч н и м и в и й н я т к а м и , у к р а ­ їн ство, є і о с т а н у т ь с я н а ш і Ц е р к в и . СУМ н а м а г а ­ є т ь с я в т р и м а т и н а ш у м о л о д ь в п о стій н о м у д у х о в о м у з в ’я з к у з Б а т ь к ів щ и н о ю , том у ми п о стій н о ін ф о р ­ муємо н а ш у м ол о д ь п р о У к р а їн у , ї ї в и з в о л ь н у бо­ ротьбу, п л е к а є м о в н а ш о ї м олоді го р д іс ть н а своє н а ц іо н а л ь н е п о х о д ж е н н я , п ієт и зм до н а ц іо н а л ь н о ї т р ад и ц ії. П оп р и те, ми н ія к н е заб у в а є м о п ро те, щ об н а ш а м о л о д ь д о б у в а л а ф а х о в е зн а н н я , щоб вчилася. З а п и т : СУМ , я к н ам відом о, бер е т е ж а к т и в н у у ч а с ть в с п р а в і п о п у л я р и з а ц ії у к р а їн с ь к о г о в и з ­ в о л ьн о го р у х у т а в п р а ц я х м іж н а ц іо н а л ь н и х о р г а н і­ за ц ій м олоді. Ч и м о ж е т е п о д ати п р о те я к іс ь ін ф о р ­ м ац ії? В і д п о в і д ь : С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М олод і п р и с ­ в я ч у є д у ж е б агато ч а с у і зу с и л ь т е ж тій д іл я н ц і п р ац і, п ро я к у за п и т у є т е . М и м о ж ем о бути в д о в о ­ л е н і з п о м ітн и х у с п іх ів п о тій л ін ії. С У М м ає п о ­ стій н і з в ’я з к и з С вітовою А сам бл еєю М олоді п р и О Н, г е н е р а л ь н и й с е р к р е т а р ія т я к о ї н а х о д и т ь с я в Б е л ь г ії, з С ою зом Е в р о п е й с ь к о ї М олоді. С У М бр ав у ч а с т ь в р я д і м іж н а р о д н іх м о л о д е ч и х к о н ф е р е н ц ій , н а я к и х в и с т у п а л и н а ш і д е л е г а т и з д о п о в ід я м и і

були а к т и в н і в п р а ц я х ком ісій. СУМ за й м а є т ь с я п о стій н и м н а д с и л а н н я м н а ш и х ч у ж о м о в н и х в и д ан ь , я к т е ж і н а ш и х м о л о д е ч и х в и д а н ь , до 140 м ол од е­ чи х ц е н т р а л ь с в іт у і т а к сам о ми о д е р ж у єм о в ід н и х їх н і в с я к і п у б л ік а ц ії. З а о стан н ій ч ас СУМ б р ав у ч а с т ь ч е р е з с в о їх п р е д с т а в н и к ів в к о н ф е р е н ц ії С ою зу Е в р о п е й с ь к о ї М олоді в Ш т р а є б у р зі. Ф р а н ц ія , а т а к о ж в зу с т р іч і е в р о п е й с ь к о ї м олоді б іл я К е л ь ­ ну, Н ім еч ч и н а . Н а ш п р е д с т а в н и к в з я в у ч а с т ь в к о н ­ ф е р е н ц ії м о л о д и х п у б л іц и с тів і ж у р н а л іс т ів Е вр о ропи, щ о в ід б у л а с я в Н ім е ч ч и н і м іж 20 і 27 к в іт н я ц. р. З о в н іш н ій В ід д іл Ц К С У М ’у н а в ’я з а в к о н т а к т з за г а л ь н о н ім е ц ь к о ю к а т о л и ц ь к о ю о р га н іза ц іє ю та з ін ш и м и м ол о д ечи м и о р г а н іза ц ія м и тіє ї к р а їн и . Ц К С У М в ж е за п р о ш е н и й в з я т и у ч а с т ь у за г а л ь н о н ім е ц ь к ій к о н ф е р е н ц ії м о л о д е ч и х о р га н іза ц ій , що в ід б у д е т ь с я осін н ю ц. р. М аєм о в ж е з а п р о ш е н а я ч е р е з СУМ в СШ А , в з я т и у ч а с т ь у п р о т и к о м у н істи чн ом у к о н гр есі в іл ь н и х н ар о д ів , щ о в ід б у в а є т ь ­ с я в Л ондоні, В е л и к а Б р и т а н ія , м іж 6-12 т р а в н я ц. р. за х о д а м и о р г а н іза ц ії К о м о н К оз. П о р я д з тим н а ш п р е д с т а в н и к в ізь м е у ч а с т ь па ін ш ій п р о т и к о м у н іс т и ч н ій к о н ф е р е н ц ії, щ о в ід б у ­ д е т ь с я в д н я х 5-7 ч е р в н я ц. р. у В е л и к ій Б р и т а н ії, п р и с п ів у ч а с т і в и д а т н и х п о л іт и ч н и х і в ій с ь к о в и х д ія ч ів о к р е м и х д е р ж а в і д е м аю ть в и с т у п а т и т е ж р о с ій с ь к і п о л іт и ч н і д іяч і. Д умаю , щ о н а ш о м у п р е д с т а в н и к о в і там п р и й д е т ь с я зв ес т и г а р я ч и й б ій з в и р а зн и к а м и р о сій ськ о го ім п е р ія л ізм у . Ц К С У М з а п л я н у в а в і в ж е п ід го т о в л я є м іж н а ц іо н а л ь н у п р о т и к о м у н іє т и ч н у м а н іф е с т а ц ію у М ан ч естер і, Б р и т а н ія , бо в м. Ш іф е л ь д і н а 1-ш е ч е р в н я м ає в ід б у т и с я ф е с т и в а л к о м у н іс т и ч н о ї мо­ лоді. Н ад ієм о ся там д а т и в ід с іч к о м у н істам в ін т е р ­ н а ц іо н а л ь н о м у м а с ш таб і і п р о дем о стр у єм о т а м с п р а в ­ ж н і п р а гн е н н я н а р о д ів , п о н е в о л е н и х со вєтськ ою Росією . З ін ш и х є в р о п е й с ь к и х к р а їн Ц К СУМ м ає до б ре н а л а д ж е н і к о н т а к т и в Б е л ь г ії, зо к р е м а з т а м ­ т еш н ім м ін істер ство м , щ о в ід а є с п р а в а м и м олоді. Н а ш у д ія л ь н іс т ь зу с т р іч а ю т ь з л ю ттю к о м у н іс­ т и ч н і і п р о к о м у н іс т и ч н і гр у п и в о к р е м и х к р а їн а х , їх н я п р е с а к л е й м и т ь н а с в с я к и м и м о ж л и в и м и оч о р ш о в ан н я м и , а л е в се ц е т іл ь к и засвіідчує, щ о ми, н а ­ ш а о р г а н іза ц ія , ство р ю є їм п о в а ж н у за г р о з у в їх н ій з р а д н и ц ь к ій д ія л ь н о с т і, я к п ’я т о ї м о с к о в сь к о ї к о л о ­ ни. У В ел и к ії! Б р и т а н ії, н а п р и к л а д , к о м у н істи ч н и й «Д ейлі В оркер» в ж е д в іч і н а п а д а в н а СУМ . В о стан ­ н ій с т а т т і ц я к о м у н іс т и ч н а г а н ч ір к а п и с а л а п ро те, щ о «СУМ п о к л я в с я с к и н у т и н а р о д н ій у р я д в У к ­ раїн і». Ц е с т в е р д ж е н н я ми ц іл к о м п ідтр и м у єм о, бо і с п р а в д і, ми п ід го то в л я єм о сь , щ о б отой « н ародн ій у р яд» в У к р а їн і ск и н у ти . Я т іл ь к и в д у ж е з а г а л ь н и х н а р и с а х п о д ав ін ф о р ­ м а ц ію п ро д ія л ь н іс т ь С У М ’у н а зо в н іш н ь о м у від. т и н к у і т іл ь к и п ро ту, я к а п р о х о д и л а п ід б езп о се­ р едн ьо ю к зн т р о л е ю Ц К СУМ . Д одам т іл ь к и , щ о п а р а л е л ь н о д у ж е о ж и в л е н у д ія л ь н іс т ь п р о я в и л и т е ж К р а й о в і К о м іте ти С У М ’у, в то м у т е ж в К а н а д і, чи С Ш А . Х о ч у с т в е р д и ти т іл ь к и , щ о в к л а д С У М ’у в тій д іл я н ц і роботи т а к и с п р а в д і ч и м а л и й і є всі д а н і п р и п у с к а т и , щ о п р а ц я в том у н а п р я м і буде т іл ь к и п о ш и р ю в а т и с я і с к р іп л ю в а т и с я .

25

А В А Н Ґ А Р Д

ши £тШҐ Додатон

для

Юнацтва

Спілки

Української

Молоді

Ю Н А К И І Ю Н А Ч К И , Н А Ш І М О Л О Д І Д Р У З І! У

«Ю нацький світ» ви зн а х о д и те цікавий

е ід д іл і

О дночасно

зап р ош уєм о

В ас

присилати

для

м атер іал дл я читання: оп ов ідання , п о е зії, р о зп о в ід і

«Ю нацького світу» св о ї дописи , уривки з зап и сок -

про історичн і п о д ії чи л ю дей , новини з досягнен ь

щ оденни ків, св о ї поетичні спроби, оп ов ідання , тощ о.

науки , нари си з іст о р ії У країни.

К с ж н и й особливо вдалий твір б у д е опубл ік ований

М и хот іл и б знати, щ о Вам н ай біл ьш е сп о д о б а л о ­

на сто р ін к а х В аш ого

в ід д іл у

в

ж у р н а л і.

П исати

ся з прочитаного; пиш іть нам т а к о ж , про щ о б ви

тр еба стисло і цікаво, пам ’ятаю чи, щ о В ас читати­

хотіл и читати, щ о В ас н ай біл ьш е цікавить.

муть ти сяч і ю ни х др у зів .

Р ед а к ц ія

О. ОЛЕСЬ Р А Н О К ,

Р А Н О К !

Ранок, ранок! Час світання . . О, який прекрасний час! Криком щастя і страждання Україна кличе нас.

Голос страдниці лунає, Голос Матері, сини, Під корогви Вас скликає Стати в грізні буруни.

Час горіння . . . час світання, О, який прекрасний час! Криком щастя і змагання Україна кличе нас!

Л..П.

Найкраща

нагорода

(Оповідання моряка) Над ранок ми так и добралися до потерпі­ Я с л у ж и в тоді на японськом у пароплаві „Т окіо” . Цей пароплав не возив ні п а с аж и ­ лого корабля. Це була стара м осковська тор­ рів, ні в ан таж у ; наш им завд ан н ям було р я ­ говельна ш кап а і було дивно, я к вона всетувати потопаю чі кораблі. таки, щ е три м ал ася на воді. 1-й д у ж е накреО днієї осінньої ночі, коли в морі л ю тувал и нився на лівий бік, вода вл и вал ась в нього ш торми, кап ітан пароплава од ерж ав повідом ­ кр ізь діру в борту. А ту діру вибив улам ок лення: за 40 м иль від Н агасакі — м іста, де парового казан а: к а зан вибухнув, м абуть був ми стояли в порту — потерпів аварію мос­ старий, перегорілий. ковський корабель без назви, позначений на Т а к от ми на ш л ю п ках дісталися на борт борту тіл ьк и ц и ф рам и І.

1-го. М оскалі дум али, що ми всі японці. По­ З а к іл ь к а хви л и н загул и п отуж н і мотори казую ть рукам и, м овляв, заб еріть нас до себе наш ої гостроносої щ уки, я к у ми п ом іж собою на корабель, а цей потопіть, бо не відомо звал и „Токіо” , — і ось ми в ж е в морі. О й% с к іл ь к и він щ е буде трим атися на воді — яке ж воно лю те, те Я понське море! Х вилі бились одна об одну, біле ш ум овиння а ж під­ вночі м ож е н аткн ути ся на яки й сь корабель і літало в повітря, під хм ари, бо ті тем ні бу­ потопити його чи пош кодити при зударі. Н аш кап ітан був д у ж е суворий. Н а ч у ж о ­ ремні хм ари л етіл и прямо над водою; зд а в а ­ му кораблі він заборонив матросам і слова лося, от-от нам окнуть — і вп ад уть на море.

20

А В А Н Г А Р Д

сказати. Тому і я мовчав, хоч і знав по-російськи і міг би за п ерекладача бути. Тим часом наш і ш лю пки перевезли мос­ ковських матросів із корабля так ш видко, що я мало кого з них і побачив, а поговори­ ти і зовсім не встиг. З а годину я бачив з бор­ та 1-го, я к до нашого „Токіо” підійш ов д р у ­ гий рятувальний корабель і забрав до себе потерпілих московських матросів та їх неве­ ликий вантаж . А ми працю вали на потопальному 1-му. Є в м оряків такий звичай: якщ о корабель потерпів аварію, потопає і нічого вж е з ним не мож на вдіяти — тоді треба корабель за ­ топити, а самому рятуватися. Бо й дійсно, подумайте собі: уявіть, що по вулиці їде авто без ш оф ера; недовго воно проїде — на­ ткнеться чи на людей, чи на будинки. Т ак і в морі, бо і в морі є свої невидимі дороги для кораблів. Якщ о корабель так пош кодж ений, що ним у ж е не вкеруєш — пускай його на дно, а сам рятуйся я к знаєш! Ті м оскалі так і зробили. Вони вж е були напевно в порту Н агасакі і думали, що ми т е ж скоро підійдемо, що ми в ж е потопили їхнього 1-го. Але японець-капітан був не з тих, що топлять. Не даремно він на р яту в ал ь­ ному кораблі ж и ття прож ив. Він оббігав з матросами ввесь корабель, все ш видко огля­ нув і наказав: „П ривезти з „Токіо” дош ки і брезент, латати по-зм озі пробиту діру, нама­ гатися за всяку ціну рятувати 1-го” . Ми взял и ся за виконання н аказу; латали пробитий бік, випомповували воду. Я працю ­ вав унизу, в тюрмі, і нічого не бачив, щ о ді­ ється нагорі. Мені просто сподобалася та бо­ ротьба з стихією, з натиском води. М окрі й зголоднілі — ми не чули ні холоду ні голоду за працею. Ми зрозум іли: капітан хоче спро­ бувати врятувати потерпілий корабель. Довго тривала т я ж к а праця. Я згубив л ік

часові. П еревтомлених зам іняли інші, свіжі. І стару, випомповану нами воду — зам іняла нова, свіж а. О так ми й стояли в тюрмі кораб­ л я на поєдинку: люди і море. І ми встояли! Від ш видкої й тяж к о ї праці відірвав н іс окрик: — Кидай, хлопці! Ми приїхали! К оли ми видерлися драбинкам и нагору на наш е здивування і радість побачили, що ми вж е в порту Нагасакі! Виходить, під час на­ шої праці в 1-му, наш „Токіо” буксирував 1-го — і щ асливо дотяг його до порту. Нас вітала юрба людей з берега, як справж ніх перемож ців моря. О так наш капітан став власником м осков­ ського корабля. Бо в морі є закон: покинув корабель — не каж и, що він твій. У пертіс­ тю, спритністю і точним розрахунком , кап і­ тан рятувальн и ка „Токіо” переміг долю і за ­ мість дотопити 1-го, він його врятував. З а к іл ьк а днів капітан ви кли кав нас на па­ лубу і кож ном у вручив чим алу суму грошей. Він продав 1-го якійсь корабельній компанії і, як бачите, відзначив і наш у працю. Ті гро­ ші — була наш а нагорода. А ле найбільш а нагорода щ е чекала мене того ж дня. Зійш овш и з „Токіо” на землю , я пішов у портову таверну. В ж е на порозі я почув якісь знайомі слова, знайому мову. Став, прислухаю ся: говорять по-українськи! Я кинувся до м оряків і, не м ож учи й слова промовити, міцно їх обняв усіх трьох, так як зміг охопити руками. Це було трьох українців — м оряків з 1-го. Прибувш и на берег, вони покинули москов­ ську компанію і виріш или трим атися разом. Наш ій радості не було меж . А для мене це була найбільш а нагорода: врятувати а ж біля Японії зем л яків-україн ц ів та ще й заприяте­ лю вати з ними на все ж иття.

ГЕРАСЬ СОКОЛЕНКО

\

К О Л И С К О В А Сонечко ясненьке, Сонечко тепленьке Спать пішло у гай. Спи моє малесеньке, Спи моє ріднесеньке — Баю, баю, бай . . .

П І С Н Я Нічка сипле зіроньки І встає з-за гіроньки Місяць золотий. Я ввесь час не спатиму, Тебе колисатиму, Сину мій малий.

Батько твій за горами Б'ється з лютим ворогом, Захищає край. Ти ж не плач, малюсеньке, Спи моє гарнюсеньке, Баю, баю, бай . . .

27

А В А Н Г А Р Д

Будь гордий, що ти Від доісторичних часів українці населю ють землю, яка колись звалася Русь, а з дев’я ­ того століття — Україною. У країнський нарід потягом віків змагався з ордами, що йш ли із А зії на Европу: з пече­ нігами, хозарами, обрами, татарами. З а пле­ чима У країни збереглися чудові європейські міста: і Відень, і Варш ава, і Б уда-П еш т, і Прага . . . Наш ої столиці — К иєва — ніхто не боронив, крім нас самих. А К и їв та к о ж є і буде навіки. У країнський нарід протягом віків змагався рукою з північним московським зайдою — большевизмом. Але У країнській Д ерж аві то­ ді ніхто не допоміг і больш евики — москалі окупували У країну. На це відповів у країн сь­ кий нарід новою боротьбою, що призвела а ж до створення безсмертної У країнської Пов­ станської Армії. Чому вороги нападаю ть на У країну? Бо у к ­ раїнська зем ля багата, підсоння — чудове, Чорне море має вихід у світ, що д у ж е в а ж ­ ливо для торгівлі. В наш ій землі є стільки

У к р аїн ец ь

залізної руди, що її поклади становлять 3-тє місце в світі. В надрах української зем лі є кам ’яне вугілля, наф та, сіль, мідь, манган, ф осф орити, потасові солі, ґраф іт, олив’яноцинкові руди, навіть золото в Донецькому басейні. Вороги нападаю ть і тому, що український нарід — гордий, культурний, працьовитий. Він створив величезні багатства. Він дав сві­ товій кул ьтурі великого композитора Дмит­ ра Бортнянського, геніяльного поета Тараса Ш евченка, славетного ф ілософ а Григорія Сковороду. Наш нарід не хоче нікого визискувати. Але він нікому не хоче й служ ити. Тому від К а р ­ пат по Дон — по всій У країні — йде бороть­ ба з червоною Московщиною. УПА стоїть на чолі цієї боротьби. А коли за свободу став на змаг увесь нарід — ніхто його не зм ож е по­ корити. Тому будь гордий, що ти н алеж и ш до народу-героя, до українського народу!

В. САМІЙЛЕНКО У К Р А Ї Н А Наша славна Україна, Наше щастя і наш рай. Чи на світі е країна Ще миліша за наш край.

І в щасливі й злі години Ми для неї живемо, На Вкраїні й для Вкраїни Будем жити й помремо.

ВЕЛИКІ УКРАЇНЦІ

Князь Роман Галицький В 1188 році український кн язь Роман М стиславич Галицький виступив на чолі свого хороброго війська проти угорців — за Г алицьку землю. Війна тривала 12 років і в ній кн язь Роман переміг, придбавш и славу Великого кн язя землі Руської. К н язь Роман приєднав до Галицького князівства всі землі старої Руси-У країни. Ч уж озем ні володарі запобігали у нього ласки. Грецький імператор О лексій III ангел втік в Галич, щоб сховатися від половців. К н язь Роман вийш ов у степ, розгромив по­

ловців і очистив дорогу грецькому імперато­ рові. Рим ський Папа Інокентій II вітав нашого к н язя через свого окремого післанця, п ере­ даючи благословення і духовний меч. К н язь з вдячністю прийняв високе папське благос­ ловення, а меча духовного — не прийняв: — ,,Я вдячний Богу, що дав мені в р уки силь­ ного крицевого м еча” . К рицевий меч к н язя Романа Великого гід­ но і надійно боронив україн ські землі, у к р а ­ їнську кул ьту р у і скарби.

28

А В А Н Г А Р Д

ВЕЛИКІ ЛЮДИ СВІТУ

Леонардо да Вінчі На протязі кількох, м айж е десяти років, працю вав талановитий італійський мистець над велетенською статуєю коней в місті М і­ лані. Він не встиг її відлити в бронзі, я к у місто з боєм ввірвався ворог і М ілян за х о ­ пили гасконські вояки. О панувавш и містом, вояки отаборилися в нім. Декому було скуч­ но і ось частина гасконських вояків почала р озваж ати ся стрілянням, з руш ниць. Для своєї розваги вони вибрали за ціль — працю скульптора, модель коней. Посипались по­ стріли, полетіли додолу відбиті копита і го­ лови. М истець бач'ив те все, бачив я к на його очах гииула довголітня праця. Н аче у відповідь — він почав будувати церкву. Цим мистцем був великий італієць, мис­ тець і вчений, Леонардо да Вінчі, син зви ч ай ­ ної селянки, що не мав змоги багато вчитися, але якого природа обдарувала допитливим розумом, працьовитістю і геніяльним и здіб­ ностями. М инуло 500 років з днем його народж ення (в 1452 p.), в П ариж і, в м узеї Лювр і досі є нам альовані картини, і досі лю ди з усіх сто­ рін світу при їздять в П ариж , щоб подиви­

тися на ті чудові твори, особливо на портрет усміхненої Джоконди. С кладається цілий список, якщ о б узяти ся перераховувати все, що зробив Леонардо да Вінчі за своє довге й гіднз ж и ття. І тепер йо­ го ім’я згадую ть у всіх високих ш колах во ­ єнних, технічних, м истецьких, у всіх гал узях науки: астрономії, медицини ф ізи ки , аеро­ навтики (про літання в повітрі). Л еонардо да Вінчі перш ий висловив думку про м ож ливість побудування підводного чов­ на і навіть накреслив плян; він винайш ов ч у­ довий 24-струнний музичний інстурент-ліру; винайш ов картяч-набої д л я руш ниць; побу­ дував маш ини, яким и тоді розбивали товсті мури ворож их ф ортець; Леонардо да Вінчі перш ий накреслив плян сучасного л ітак а-автож ира, плянував прориття великих водних каналів у посуш ливих районах Італії, напи­ сав багато творів про мистецтво... Н іхто не знає, де могила цієї великої лю ­ дини. Під час револю ції в Італ ії могилу було знищ ено. Але геніяльний розум і геніяльні твори його ж и вуть і п ереж и вуть всіх нищ и­ телів лю дської культури. Л. Полтава

З ДОСЯГНЕНЬ НАУКИ І ТЕХНІКИ

Протиатоиовий будинок Закон ф ізики, що кож на дія викликає про­ тидію, панує і в лю дському ж итті, в лю дсь­ ких відносинах, особливо ж у воєнній тех ­ ніці. В 1914 році, тобто, в перш у світову вій­ ну, вперш е було застосовано на полі битви танки (англійська армія) — через р ік вж е били по тан ках протитанкові гармати. Проти л ітаків створено зенітні гармати. Проти під­ водних човнів —- кораблі-винищ увачі, д л я боротьби з задуш ливим и газам и — протига­ зами . . . К іл ьк а років тому було винайдено атомову бомбу. Вона не руйнує будинків улам кам и та вибухом, я к звичайна бомба. С кинена з л іт а ­ ка, атомова бомба вибухає високо над містом — ї спалю є будинки своїм промінням; ним ж е отрую є людей, харчі, воду, навіть рослини. У чені взял и ся дош укуватися способу, як від атомової бомби м ож е лю дина захистити­ ся. Весною 1950 року к іл ьк а ам ериканських ін ж енерів одерж али від уряд у завдання: по­ будувати сховищ е проти атомової бомби. Ін­ ж енери після довгої праці завдання викона­ ли: вони створили протиатомовий будинок,

що нагадує зовні звичайний м аленький буди­ ночок з дахом, дверима і навіть вікнами. Цей будиночок мож на легко розібрати і перенести на інш е місце чи перевезти на вантаж ном у авті (його вага 7.350 кг.); за три години цей будиночок м ож уть наново поставити дві осо­ би. Стіни будиночку вогнетривкі, не пропус­ каю ть променів X, що ними вбиває все ж иве атомова бомба; витримую ть великий тиск по­ вітря, не пропускаю ть дощу. Випробували вперш е такий будиночок-сховищ е під час атомових спроб в США. Все „на­ селення” того пробного будинку — пси, крілики, кури — після атомового вибуху вий­ ш ли з будиночку цілими і неуш кодж еними, щ е й м али добрий апетит. Тепер такі будиноч­ ки будую ться в США, в Еспанії, в Південній Америці. Ціна його деш евш а, н іж звичайного, такогож розміром, будинка (на нім ецькі гро­ ші — біля 8-9, тисяч марок; на ф ран ц узькі гроші — біля 100 тисяч ф ранків). Доки ще буде атомова війна — м ож на ще й спокійно пож ити в такій протиатомовій фортеці!

О Г О Л О Ш Е Н Н Я

ОГОЛОШЕННЯ

УВА ГА !

У В А ГА !

П о я в и л а с я з д р у к у б р о ш у р а др. В олодим ира Янова

Н а к л а д е м С пілки У к р аїнської М олоді в А м ер и ц і н е за б а р о м в и х о д и т ь д р у к о м б р о ш у р а В . К овал я п ід н азв о ю «Н Е

П О Е З І Я

У

В ’ Я З Н И Ц І ,

я к у м о ж н а н аб у ти у в - в ; Л У П В . М ю нхен , Д а х а у е р ш т р а с с е 9 /И . Ц ін а п р и м , в Н ім е ч ч и н і — 0,50 НМ ,

ДИСКУТУВАТИ,

А

ВИКРИВАТИ»

К р ім того в и д а н н я , м о ж н а н а б у т и у в - в і Л У П В

п а тем}’ у к р а їн с ь к о -р о с ій с ь к и х в ід н о си н . А в то р

брош ури

В.

К оваль,

на

п о за Н ім е ч ч и н о ю — 15 ц ен тів.

п ід с т а в і

ф а к т ів

також книж ки:

з ж и т т я п ід с с в є т а м и т а п о дій в У к р а їн і п ід ч а с

1. О. Д а н с ь к и й : «Х очу ж и т и »

— 2.— Н М

2.

2. В. К о в а л ь :

— 1.50 Н М

св іт о в о ї в ій н и ,

викриває

з а б р іх а н іс т ь

та

про-

«Ми українці»

в о к а т и в н у м ету р о с ій с ь к о ї е м ігр а ц ії т а к о м у н іс т и ч -

3. Т. Ш е в ч е н к о :

н о -б о л ь ш е в и ц ь к о ї

4. Д р. В. Я н і в : «Н ім ецький конц ентра­

п р о п а га н д и ,

скерованої

проти

ційний табір»

с а м о с т ій н и ц ь к и х зм а г а н ь у к р а їн с ь к о г о н ар о д у . Б р о ш у р а м ас 64 ст о р ін к и . В т е к с т і к іл ь к а ф о т о ­

«К азем атні п оезії» — 0,70 Н М

5. В. С а в ч е н к о :

— 1.— Н М «Б езим лаг»

д о к у м е н т ів т а т а к і р о зд іл и : П л я н и с н у ю т ь с я д а л і;

6. А л ьб о м

С С С Р — ц е т а к и Р о с ія ; А п ети ти с д и н о н ед іл и м ц ів ;

7. А льб о м П о л іт в ’я з н я : «Равенсбрю к»

Ш о ста

кольона;

Як

М о ск в а

з л ік в ід у в а л а

у к р а їн ­

П о л іт в ’я з н я :

«Авш віц»

— 0.75 Н М — 1,50 Н М -— 1.— Н М

С е к р с т а р ія т Головної Управи ЛУПВ

с ь к у ч е р в о н у ар м ію ; Щ о в р я т у в а л о с т а л ін с ь к у Р о ­ сію ; Б о р о т ь б а і ж е р т в и ; У к р а їн ц і п р о ти о к у п а н т ів — і р о сія н . Р О А , н ім е ц ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к а а в а н т у р а ; В л а с о в сп р о сто ву є; Х и т р и й м а л о р о с; У П А і р о с ій ­ с ь к і ім п е р ія л іс т и ; П р и в л а с н ю ю т ь ж е р т в и ; « У к р а їн П ід п іл ь н а П о ш т а У к р а їн и — ц е о д и н о к а в іл ь н а ,

ц і-ф е д е р а л іс т и » ; В и к р и в а т и і п о б о р ю вати . Ц ін а п р и м ір н и к а — 25 ц ен тів, з п е р е с и л к о ю — ЗО ц ен тів . К н и г а р н я м 20% зн и ж е н н я .

п ід п іл ь н а п о ш т а у світі! О б о в ’я зк о м в с іх у к р а їн ц ів є п ід т р и м а т и її д ія л ь н іс т ь , я к а м ає в е л и ч е з н е п р о п а ґа н д и в н е т а іс т о р и ч н е зн а ч е н н я .

Зам о в л ен н я слати н а адресу: U k r.-A m e rik . Y o u th A ss‘n. P.O . B ox 211 C o o p er S t. N ew Y o rk 3, N .Y., U .S.A .

П ід п іл ь н а П о ш т а У к р а їн и в и д а л а д о сі т а к і м а р к и : 1.

С ер ія О У Н , 4 м а р к и , 100 ш а г ів , б л ь о к 100 ш а ­

гів, 2. С в іт о в и й П о ш т о в и й С ою з (У ПУ) 4 м а р к и і 2 б л ь о к и , 300 ш а г ів , 3. Ген. Т а р а с Ч у п р и н к а І і It. м а р к и т а б л ь о к и п о 100 ш а гів , 4. К р у т и , 3 м ар к и , 100 ш а гів , 5. Ч о р н е М оре, б л ь о к , 400 ш а г ів , 6. С. П е­ УВ А ГА !

У ВАГА!

т л ю р а , 4 м а р к и , 100 ш агів . 7. А к т ЗО. Ч е р в н я , 4 м а р ­ ки із п р и ч . 200 ш а г ів , 8. Герої, 6 м а р о к , 200 ш агів ,

У В И Д А В Н И Ц Т В І «У К Р А ЇН С Ь К И Й С А М О С Т ІЙ Н И К М О Ж Н А Н А Б У Т И ТАКІ КНИЖ КИ:

б л ь о к , 200 ш а г ів , 9. Б .азар, 5 м ар о к , 150 ш а гів , 10 К у р ’єри, 6 м а р о к , 200 ш а гів . 11. СУМ , 4 д о зе м н і л е н -

Др. Д. Донцов: Д У Х Н А Ш ОЇ Д А В Н И Н И

ти, 200 ш а гів , 12. О л ім п ія д а зим . і л іт н я , 8 м ар о к ,

ц ін а 4 нм., або 2 дол.

200 ш а гів , б л ь о к и п о 200 ш а гів , 13. У П А , 10 м ар о к ,

У. К у ж іл ь : Б О Л Ь Ш Е В И К И І Н А Ц ІО ­ Н А Л ЬН Е П И ТАН Н Я , ц ін а 0,50 нм., або 0,15 дол.

400 ш а гів , 3 б л ь о к и 600 ш а гів , ю в іл е й н а 400 ш а г ів .

П. К ізк о: Н А С К Р И В А В Л Е Н ІЙ ЗЕМ ЛІ, н о в ел і, ц ін а 1,50 нм., або 0,60 дол. В сім наш им читачам за океаном пода­ ємо до відома, щ о к н и ж к у др. Д. Д онцова м ож н а набути у п. М ихайла Гікавого.

2323 В. Rice St., U SA

П о ш т о в і м а р к и П ід п іл ь н о ї П о ш ти У к р а їн и ц е ж и ­ в и й д о к а з у к р а їн с ь к о ї б о р о ть б и за волю . Ц і м а р к и м а ю т ь в е л и к у в а р т іс т ь . Н а к л а д к о ж н о ї се р ії о го ло ­ ш у є т ь с я у ф іл а т . п р есі. Д е я к і в и д а н н я в ж е н а в и ­ ч е р п а н н і. З а м о в л е н н я п о л а г о д ж у є т ь с я чер го ю п р и ­ буття. З ам о в л яти на адресу: P .P .U ., M iin ch e n 26, S ch lieC fach 32.

С У М ІВЦ І І С У М ІВК И ! Ч И ТАЙ ТЕ І П О Ш И РЮ Й ТЕ Ж У Р Н А Л «А В А Н ҐА Р Д »! С ТА В А Й ТЕ ПО СТІЙ Н И М И «А В А Н Г А РД У ТА П РИ Є Д Н У Й ТЕ Д РУ ГИ Х !

ПЕРЕДПЛАТНИКАМ И