Issuu

ЧЕСТЬ УКРАЇНИ! ГОТОВ БОРОНИТИ!

Рік 111

Ціна 50 пф.

Листопад-грудень 1 9 4 9 ЗМ ІСТ

Ч. 3 - 4 (16-17)

Листопад

Б езсм ер т я Б а з а р у 2 стор. Герої чи н у 2 стор. Д ата п ерш ого листо п ада в л а н Р. М А Л ІЙ : цю гу н аш ої боротьби за сам остій Ш л я х ам и вір и і зм аган н я 3 стор. н ість за л и ш и ть ся , я к свято п ер е ОЛЕКСА БЛ И ЗЬК О : моги у к р а їн с ь к о го духа: цього П оетові, І тепер... 5 стор. д н я у 1918 році п ерем огла ч у ж е М. Л ЬВ О В И Ч : н а с и л л я і в л а с н і хи би н аш а н а У ворож ом у таборі 5 стор. ц іо н а л ь н а будую ча сила. Її ж П ід ногам и ок у п ан тів горить в и р азн и ко м стал а в ід р о д ж ен а у к зем л я 6 стор. р а їн с ь к а збройн а сила, у к р а їн с ь РО М А Н О ҐВ А Р Д ІН І: к а молодь. Л исти про сам о в и х о в ан н я 2. лист: про п р авд у Він. Л истопад, м орозним поди сл ова 7 стор. хом збудив з просоння в ч о р а ш Коь-тр дем онстрац ії 9 стор. нього р аба й д ав йому м о ж л и П РОФ . КЛИМ : вість стати віл ьн и м господарем 10 стор. Т ел еб ач ен н я на рідній зем лі. Він п овер н у в йо му. господареві, прибиту л ю д ськ у М И К О Л А «О 'І'О Л Ь: Дій про гідн ість та д ав до р у к с т а л ь і 11 стор. олово, щоб за с т а в и т и p av '.-^птися В. В.: з собою тих, к о тр і не х оті їм ми З у стр іч з м и стецьки м тво ри ти ся з П равдою . ром 12 стор. Д Р О Ф . Ю Г РИ Г О Р ІЇВ : У н аш е сто л іття богохульної Й оган В о л ь ф га н г Ґ е т е 13 стор. н есп р аведл и во сті, в ір н і сини у к П. К -К О : р а їн с ь к о ї зем лі, я к їх п редки, К уди ? 14 стор. гордо й см іливо п ід н я л и прапор П. К ІЗ К О : справедливості-!, а н е лю дин он е П л ек ай м о д руж б у ! н ави сн и ц ько го ім періялізм у, що 15 стор. став дєеізою ж и т т я тих. х т о п о Х р о н ік а сум івського ж и т н ево л ю вав і поневолю є н аш у У к тя 15 стор, р а їн у Вони, ті н е зн ан і нам мо Т ри б ун а А с о ц іа ц ії У к р а їн с ь лоді в о як и у сірих, п родим лених к и х П и сьм ен н и к ів ш и н ел я х , в ір и л и у перем огу н а „А вп н ґард” ш ої а о т ж е й Б о ж о ї с п р а в е д л и С Т Е П А Н Ж Е Н Е ІД Ь К И Й : вості. З н ал и , щ о коли їм і не Ш е -я 17 стор. вд асться доверш и ти С праву в и з МИКОЛА Щ ЕРБА К: волен н я рідної землі, то це зробІ щ о ж зосталось, д р у ж е ? 18 стор. Л ітер ату р н і вечо р и 18 стор. 1 л я т ь інш і, щ о п р и й д у ть по них В іра о к р и л ю в а л а молодих зв и Н ош а л ітер ату р н а т я ж ц ів б у р х л и в и х дн ів дал ек о го м олод ь 18 стор. Л и стоп ада. Вони міцно сти скал и ЕМ И ЛЬ ВЕРГАРК: зброю і й ш л и з нею на в о р о ж і В еч ір н ьо ї пори... 19 стор. бастіони, за я ки м и б іси вся ворог К г 'б р б у м 19 стор. —■ п оневолю вач. П ерем ога або М 'я а р о д н я п о літи ка. см ерть — ц е б у л а єдина дум ка, С їЛї у св ітл і ф а к т ів 20 стор. якою ж и л и й горіли в о як и л и с В ' ПІЛ юного сузгівня то п ад о в и х днів. М А РКО: І холодним л и стоп адови м р а н Ю: аче, м ан друй ! 21 стор. ком. н ад городом к н я зя Л ьв а з а ІР А Н Ф Р А Н К О : зам ість австрій ського, ІУ'оекра 21 стор. ; м айорів гі наш рідни й си н ь о -ж о в ти й пра З у с тр іч і ю них 22 стор. пор. У к р а їн с ь к і в ій с ь к а протя М А ССЙ С Я Д Н ЬО В : гом о дн ієї ночі в и р и н у л и н ен ач е 90 стор. Н аш Рим з-п ід зем лі і здобули своє місто. В А С И Л Ь С ТЕ РН Я К р о в'ю своєю вони зн а ч и л и к о Ф ед ьц і Гусці п р исн и вся ж е н к р о к перемоги, бо т іл ь к и ц і сон 23 стор. ною боротьби, зр о ш ен о ї дорого К оротко про ц ік а в е 23 стор. цінною к р о в ’ю, к у п у єть ся основа Р озв агов и й м а т ер ія л 24 стор. д ер ж ав н о го ж и т т я — В оля.

А л е си ла н есправедли вості, си л а п охм урої р еак ц ій н о ї темноти з л я к а л а с я св ітл а П равд и. Б р у д ні ноги п о льськ о го зай д и стан о в л я т ь с я н а бр у ки наш ого міста. Ч и сл ен н і орди чуж инецьких в ій с ь к су н у ть до Л ьво ва, щоб п о н еволи ти його й тр и м ати в р а б стві. Т о чи ться к р и в ави й , не р ів н ий бій м іж л и ц ар я м и світл а і ш ак а л а м и зл о в іщ о ї темені. Н е с п р авед л и в ість перем агає. С и л ь ні світу цього п л ещ у т ь у долоні, сп окійн о п ’ю ть по с то л и ц ях Е пропи. А м ерики й А зії ш ам п ан ськ е й віскі, б а й д у ж е ко н стату ю ть довер ш ен и й ф а к т н аруги н ад 45 м ільйоновою нацією . І х о ч у к р а їн с ь к и й Л ьв ів у л и с топ адові дні не встояв п ро ти п е р е в а ж а ю ч и х числен ністю і збро єю ім п ер іял істів, а л е його дух волі ж и в е, його за я в л е н е кров'ю п р аво н а волю н е д авал о , не дас й н е д а сть спокою ворогам а ж п о ки р адісн ий гомін С вя то -Ю р ського та У сп ен ського д зво н ів н е в о звісти ть н а ш о ї остаточн ої й сп р авед л и в о ї перем оги. П равд а, за г а л ь н о -у к р а їн с ь к і м рії й п р а г н енн я, виявом я к и х у 1918 році було 22. січ н я у К и єв і і 1-ш е Л истоп ада у Л ьвові, а т а к о ж а к т 22. січ н я 1919 р оку — м у сять п е ремогти. І к о л и сьогодні сини й доч ки р еволю ц ій ної У к р аїн и там, на Р ід н ій Зем лі, сто ять у за т я ж н ій боротьбі з ворогом, ко л и ми, на скитм льщ ині, також п ер ей н я ті спільною у к р а їн с ь к о ю ідеєю в о л і — ц е зн а ч и т ь Ч и н Л истоп ада п ро до вж у є ж и т и й опром іню вати н аш і серця. Ц е т а к о ж сим вол то го, щ о ми п о вн оцін на н ац ія, що ми маємо п р аво н а ж и т т я і тому мусимо р о зір вати к а й д ан и рабст ва. В цьо.їіу одна з н а й в и р іш а л ь н і ш и х ро л ей н а л е ж и т ь молоді.

АВАНГАРД

Безсмертя Базару Б л аго сл о в ен н і довіку, Х то себе к р о в ’ю вп и сав В кни гу безсм ер тя в ел и к у . Є вген П л у ж н и к 21 л и сто п ад а м и н уло 25 р о к ів з того часу, я к в е л и ч н і л и ц а р і Б а з а р у в ід д а л и до рогоц ін не ж и т т ц своє з а св о їх д р у зів , за свій н арод. В они в п ал и з п існ ею -ги м н ом н а у с т а х в ід к у л ь сад и стів червон ої ч р е зв и ч а й к и . В п ал и , щ об н еп ер ем о ж н и м б езсм ер тя м ж и т и в сер ц я х свого н ароду, в н аш и х , п р а гн у ч и х в о л і сер ц ях . В м и рало в ж е б агато борців, щ о п о к л я л и с я бо ро ти ся за св ят і н ар о дн і ід еал и , а л е так , я к в м и р а л и герої Б а з а р у , щ е м о ж е н е вм и р ав ніхто. їх було 359 і м іж ним и н е було н і одного т а к о го. щ о зал о м и в с я б п ер ед об л и чч ям см ерти й п і ш ов н а п р и м ан л и в у б о л ь ш е в и ц ь к у сп о ку су : за ц і н у п о к а я н н я — о д е р ж а т и д а р у н о к ж и т т я . В елики й, н еоціни м и й д арун о к ! П окай теся! В аш е к а я т т я ц ін ніш е, н іж в аш а см ерть! І сто ять н а м ай дан і п ер ем ер зл і, голодні, п о р а н ені герої зим ового рейду, а п ер ед ним и спокуса, щ о к о л и ш е н а зв аб л и в и х д о л о н я х м олоде ж и т т я 359 н еп о к ір н и х борців. К о л и ш е і с к а ж е н іє з лю ті,

а вони н е б а ч а т ь і н е чую ть її. П еред їх очи м а — р ід н а с к р и в а в л е н а зем л я, за к о в а н і брдти, б атьк и й діти, їх р а й д у ж н а , с в я т а м рія. В они за с л у х а н і у во екр есн і дзвон и, в многомовн ий к л и ч зак у то го н ар о ду . В они н е ч у ю ть в л асн и х м ук, не чу ю ть погроз, бо н а їх у с т ах гордий спів безсм ертя. К а я т и с я ? .. Н ік о л и ! І зо й к н у л о м о л о д е ' ж и т т я , багр ян и м и іск р ам и р о зси п ал о ся по за м е р зл ій зем л і б а т ь к ів і п р ад ід ів , си нів і п р ав н у к ів . І т і іск ри їх молодої зд о р о во ї к р о в и р о зп а л и л и вогн і по всій У к р аїн і. Ц і вогні го р ять, п а л а х к о т и т ь б агат т я в и зв о л ь н ої боротьби. І хоч я к и й си льн и й к а т — йом у не згаси ти за с ів ж ертв б агати р ів зим ового рей ду, ж е р т в з-п ід Б а за р у . Вони безсм ертні. ї х ід ея ж и в а , бо вона н ап о єн а к р о в ’ю м у ч ен и к ів -гер о їв . ї х к о л и ш н ій рей д — це сьогодні ш л я х ц іл о ї н а ц ії, а п а м ’я т ь п ро н и х — н а ш зап о віт боротьби.

Герої чину 23 гр у д н я — д ен ь п а м ’я т і героїч ної см ерти чо т и р ь о х револю ц іо н ер ів, героїв у к р а їн с ь к о го виз во льн о го ч и н у Сл. П. В а с и л я Б іл а с а , Д м и тр а Д ан ил и ш и н а, Д м и тра М аївсько го (Т ар аса) та ш е ф а ш т а б у У П А Д м и тра Г р и ц ая (П еребийноса). Р ев о л ю ц ій н а У к р а їн а н а ш л я х у до своєї П р а в д и с к л а л а б агато ж е р тв . Н а в ів т а р і боротьби п ер ед часно зго р іл о б агато п р и с тр ас н и х сердец ь. К о ж е н м іся ц ь п ри н о си ть я к у с ь н о ву тр а гіч н у дату. Іноді с к л а д а є т ь с я в р а ж ін н я , щ о істо р ія У к р а їн и — істо р ія б езк о н еч н и х б о л ю чи х і д о ч асн и х ж е р т в . У ц ьом у є б агато слуш ности. А л е м усимо зрозум іти, щ о там , д е є боротьба, м у ся т ь бути т а к о ж і ж е р т ви. Ц іною ж е р тв , б езлічч ю н еоціни м и х в т р а т к у п у єт ь с я п р а в о н а ж и т т я ко ж н о го н ароду. Т а к а л о гік а боротьби. І ми, щ о в и п и са л и н а своєм у п р а п о р і сл о ва ..Бог і У к р а їн а ”, щ о п о стави л и собі за ме т у бороти ся з ім п ер іял істи ч н и м ворогом до п ер е м ож ного к ін ц я , зобов’я з а н і зн ати , високо ц ін ити й ш а н у в а т и ти х, хто стве р ди в і с т в е р д ж у є ж и т т я н а ш о ї н а ц ії своєю к р о в ’ю. Т ак и м и були Ті, д е н ь п а м ’я т и я к и х від зн ач аєм о 23 грудн я. Д р ам ати чн и й а к т Г ородка Я гай л о н ського у 1932 р. — ц е п одія, якою , м о ж н а см іливо твер д и ти , з а к ін ч и в с я п еріод п р о с я к а н н я ід еї здорового, будую чого у к р а їн с ь к о го н ац іо н а л ізм у в н ар о д н і м аси і вони, ц і ш и р о к і н ар о д н і маси, в н о вій дійсності безд и ску сій н о в и зн а л и є д и н о п р ав и л ь н и м ш лях збройн ої боротьби і р ев о лю ц ій н о ї т а к т и к и суп ро ти о к у п ан тів . Ц е стосується не т іл ь к и З У З . „Горо д о к ” ч ітк о в и о к р е с л и в н ови й п ер іо д сукупного м ар ш у всього у к р а їн с ь к о го н ар о д у до своєї н е за л е ж н о ст е. Д ух, гер о їч н и й чи н і п о с т ав а м олодих

р ев о лю ц іо н ер ів Б іл а с а й Д ан и л и ш и н а, щ о їх за с у д и в н а с тр ату тодіш н ій п о л ь с ь к и й о к у п а н т н аш и х зем ел ь, ж и л и , н езгасни м п о л у м ’ям ж а х т іл и в д у ш а х р ево лю ц ій н и х сил неозорої В ел и к о ї У к раїн и . Д оказом цього — чи сл ен н і ар еш ти , розстріли , а н т и со вєтсь к і а к ц ії, щ о м а л и м ісце того ч ас у в п ід со в єтськ ій У к р аїн і. І м о ж е в я к ій с ь м ірі сам е з а в д я к и всьом у цьом у, к о л и ш н ій ком сом олець, т а л а н о ви ти й п и сьм ен н и к Й. П о зи ч ан ю к (п’я т и р іч ч я см ерти яко го , р азо м з Ю . Л ипою в ід зн а ч а єм о в цьом у році) без в а га н ь п іш о в у р е в о л ю ц ій н о -в и з в о л ь н у боротьбу за н ім ец ь к о ї о к у п ац ії. Т а к и х бу ло ти сячі. Т а к и х т и с я ч і є тепер. Сл. П. Д м итро М аїв с ь к и й (К осар, Т ар ас) та ш е ф У П А Дмитро Г р и ц ай (П еребийніс), вико н у ю ч и в а ж л и в і за в д а н н я рево лю ц ій н о го п роводу, героїчно з а ги н у л и 19 гр у д н я 1945 р. Ц е б у л и за га р т о в а н і й в и п р о бу ван і солдати н а ц іо н а л ь н о ї р ево лю ц ії, в основі д ій і с к л а д н и х за в д а н ь я к и х л е ж а л а та сам а ід ея, щ о і в Б іл а с а , Д ан и л и ш и н а т а б а га т ь о х ін ш и х — ід е я боротьби за у к р а їн с ь к у волю . М и клони м о свої голови п ер ед їх вели ч чю , н е семо глибоко в с е р ц я х н е зд ій сн ен і Н ими м рії й б а ж а н н я , щ о с т а л и основним зм істом н аш о го ж и т тя. І том у р а з н а з а в ж д и зб агн ім одно: м и ж и в ем о й п о ви н н і ж и т и д л я У к р аїн и , н ік о л и н е заб у ваю чи , щ о н а й к р а щ а я к іс т ь н а ш о ї всеєто р о н н ьо р о зв и н е н ої м олодої л ю д и н и м уси ть о п р ед ілю вати сь п ер ш за в се у м ін н ям ц іє ї лю д и н и бути такою твердою й безкомпроМ ісовою в сво їй боротьбі суп роти ворога, я к и м и були Ті, п а м ’я т ь я к и х сьогодні в ідзн ач аєм о, ї х см ер ть х а й щ е б іл ь ш е н а в ч и т ь н а с н ен ав и д іти ім п ер іял істи ч н о го за г а р б н и к а У к р а їн и і дод асть н ам сил перем огти д и я в о л а в л ю д с ь к ій подобі.

„Н аш а доба п одіб н а до ін ш и х еп о х : до еп о х и р о з в а л у Р им у, п е р е с е л е н н я н ар о дів, стол ітн ьо ї вій ни або т ат ар щ и н и чи Х м ел ьн и ч ч и н и . Т а к і еп о х и н е д р іб н и х гр ач ів і к о м бін ато р ів вим агаю ть... В они п о требую ть н о в и х л ю д ей ф о р м а т у Е ція, К а р л а М а р т е л а , Ж а н н и Д ’А рк, Х м ел ьн и ц ьк о го , В и ш ен сь к о го ч и Д м и тра В и ш н евец ьк о го ; лю дей, я к і б горіли ен ту зія зм о м д л я ідеї, щ об сл іп у чи м світлом горі л а вона, я к в ір а Х р и сто в а в д у ш а х ап о сто лів; щ об н евгнутою р о б и л а н а ш у в о л ю ”. Д м итро Д онцов

АВАНГАРД

Р . М ал ій

Шляхами віри і змагання (До питання виникнення й розвитку СУМ’у на еміґрації) К о л и в н а с д ех т о го во р и ть п ро м олодь, то зд е б іл ьш о го п о ч и н а є із стар о ї, я к світ, п р о б л ем и б а т ь " к і в і дітей . Н е будем о за п е р е ч у в а т и чи зм е н ш у в а ти ц іє ї проблем и , о д н а ч е будем о с п р а в е д л и в і: с а м и м и сл о вам и п р о б л ем а н е р о з в ’я зу є т ь с я . Г о во р я чи п р о р о з в ’я з а н н я п р о бл ем и в заєм о від н о си н м іж б а т ь к а м и й дітьм и й н е р о з в ’я зу ю ч и її ні те о р е т и ч но н і п р а к т и ч н о ми тим сам и м д а єм о р о з в ’я зу в а т и ц ю п р обл ем у сам ом у ж и ттю . М олодь сам а ш у к а є собі ш л я х ів і в п е в н е н о п р я м у є ним и. Ц ей ш л я х в о н а зн а й ш л а у в ід н о в л ен ій н а е м ігр а ц ії С пілці У к р а їн с ь к о ї М олоді. СУМ за тр и р о к и свого існ у в а н н я н е л и ш е зр іс у в е л и к у м асову о р ган ізац ію , а й став ш и р о к и м н а ц іо н а л ь н и м м о л о д н я ц ь к и м р у хом, став н е а б и я к и м д о с я гн е н н ям н а ш о ї е м іґр ац ії. Я к ж е п р и й ш л о до т а к о го зросту, я к і були п е р едум ови до ст в о р е н н я С У М ’у на е м іґр а ц ії, з я к и х д ж е р е л у к р а їн с ь к а м олод ь ч е р п а л а й ч е р п а є д л я себе си л у й гарт. СУМ

— П ІД П ІЛ Ь Н А О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЯ У К Р А ЇН С Ь К О Ї М О Л О Д І Н А Н А Д Д Н ІП Р Я Н Щ И Н І

П іс л я за г а р б а н н я У к р а їн и б о л ь ш е в и к а м и й п о в а л е н н я у к р а їн с ь к о го у р я д у в и зв о л ь н а боротьба н аш о го н а р о д у н е п р и п и н я л а с я . У к р а їн а го р іл а в огні г р о м ад я н с ь к о ї вій н и . П о встан н я довго» з а в д а в а л и д о ш к у л ь н о го у д а р у м о с к о в с ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к и м н аїзн и к ам . А л е згодом л е г а л ь н а боротьб а п р о ти о к у п ан та с т а л а м а й ж е н ем о ж л и во ю . Н а р ід бе р е т ь с я до ін ш о ї ф о р м и боротьби. У 24-26 р о к а х н а Н а д д н іп р я н щ и н і п о стаю ть п ід п іл ь н і о р ган іза ц ії. Ц е п ід п іл л я о р г а н ізо в у в а л о с аб о таж і, д и в е р с ії, в и д а в а ло й р о зм н о ж у в а л о а н т и б о л ь ш е в и ц ь к у та ан ти м о ск о в с ь к у л іт е р а т у р у П о ш к о л а х , ін ст и т у та х т а ін ш их н авч альн и х зак л ад а х утворю валися гли боко за к о н с п ір о в а н і п ід п іл ь н і г у р т к и з сту д ен тства й п ер ед о в о ї н а ц іо н а л ь н о свідом ої у к р а їн с ь к о ї ін т ел і генц ії. В ц і р о к и п о с т а л а і п ід п іл ь н а С п іл к а В и з в о л е н н я У к р а їн и (СВУ), о ч о л ю в ан а в и зн а ч н и м н а у к о в ц е м а к ед е м ік о м С ергієм Є ф р ем о ви м . До СВУ в х о д и л и старш о го в ік у н а у к о в ц і, п и с ь м е н н и к и -та г р о м ад сь к і д іяч і. Ц ен тр СВУ м істи в ся в с ер ц і У к р а їн и — К и є в і. П р и С В У було створено (в т р а в н і 1925 р.) т а к о ж п ід п іл ь н у о р га н іза ц ію у к р а їн с ь к о ї м олоді, щ о Гі н а зв а н о С п іл ко ю У к р а їн с ь к о ї М олоді (СУМ), н а чо л і я к о ї став сту д ен т к и їв с ь к о го у н і в ер с и т е ту М и к о л а П ав л у ш к о в . М олоді п ід п іл ь н и к и СУМ ’у п о вел и ш и р о к у бо р о тьб у п роти м о ск о в сь к о ї ком ун и. В п р о м и сло ви х м істах п о я в и л и с я м аш и н ко ю й ру ко ю п и сан і л е тю ч к и , щ о з а к л и к а л и у к р а їн с ь к и й н а р ід в с як и м и засо б ам и ч и н и ти сп ротив о к у п ан т а м . По селах „б езсл ід н о ” з н и к а л и со в єтсь к і к о м іс а р и -у п о в н о в а ж е н і. У ш к о л а х т а ін с т и т у та х ч и м р аз д у ж ч е в и я в л я в с я н егати в н и й н а стр ій у ч н ів, студен тів, у ч и т е л ів і п р о ф е с о р ів п р о ти „ в ч е н н я ” М а р к с а -Е н ґе л ь с а Л е н ін а -С т а л ін а . В се ц е б у л а в ч ер ш у чер гу робота ч л е н ів п ід п іл ь н о го СУМ ’у, о р г а н іза ц ії, що стояла н а п о зи ц ія х б езко м п р о м ісо во ї боротьби з а У к р а їн с ь к у С ам остій н у С оборну Д е р ж а в у , н а п о зи ц ія х бо ротьб и за у к р а їн с ь к у в ір у , к у л ь т у р у , н а ц іо н а л ь н у д у х о в іст ь , з б е р е ж е н н я т р а д и ц ій в іл ь н и х к о з а ц ь к и х ч асів.

1929 р о й у п ід п іл ь н и й ц ен тр С п іл к и У к р а їн с ь к о ї М олоді в и к р и то р а зо м із ц ен тр о м СВУ. П р о від н и к ів і го л о в н и х д ія ч ів С У М й С В У за а р е ш т о в а н о й в ід д а н о до суду. П роцес н а д у к р а їн с ь к и м и п ід п іл ь н и к а м и -р е в о л ю ц іо н е р а м и в ід б у в с я в 1930 роц і у Х а р к о в і, то д іш н ій сто л и ц і со в єтськ о ї У к р а їн и . М о с к о в с ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к и й -к а т ів с ь к и й суд за с у д и в п р о в ід н и к ів п ід п іл л я н а р із н і тер м ін и з а с л а н н я в гл и б и н у Р о сії. Ц е бу л о р ів н о зн а ч н е з к ар о ю см ерті, бо н іх т о з з а с у д ж е н и х н е п о вер н у в ся . Н е п о в е р н у в ся і сл а вн и й п р о в ід н и к С У М ’у М икола П а в л у ш к о в , н е п о б а ч и в б іл ь ш е У к р а їн и , я к у т а к г а р я ч е лю б и в і за я к у боровся. Б е з л іч у к р а їн с ь к о ї м олоді п іс л я п р о ц есу за гн а н о д о тю рм и. З а к о в а н о в п у т а м о л о д и х бо рц ів т а н е за к о в а н о їх н ь о ї ід е ї боротьби. В 1931-33 і д а л ь ш и х р о к а х п р о д о в ж у в а л и існ у в а т и й д ія т и н е л е га л ь н і г у р т к и - у к р а їн с ь к о ї молоді, к е р о в а н і тією самою ідеєю , за я к у заги н у л и П а в т у ш к о в і його ч и с л е н н і д р у зі. З цією , скр о п л ен о ю св ящ ен н о ю молодою к р о в ’ю ідеєю в и й ш л а ч а с ти н а у к р а їн с ь к о ї молоді н а ем іг рацію . ПЕРШ І

О СЕРЕДКИ

С У М ’у

НА

Е М ІҐ Р А Ц ІЇ

О тж е, С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М олоді н а р ід н и х зе м л я х б у л а головною п ередум овою в ід н о в л е н н я СУМ ’у н а ч у ж и н і, а д ж ер е л о м , з я к о г о у к р а їн с ь к а ем ігр ац ій н а м о л о д ь ч е р п а л а си л у й н а с н агу д л я п р о д о в ж е н н я боротьби з а в іл ь н у У к р а їн у — ід е я ц іє ї С п іл ки . І к о л и , з р о зв и тк о м у к р а їн с ь к о го к у л ь турного й гр о м ад сь к о -п о л іти ч н о го ж и т т я н а е м іґ р а ц ії в 1946 році п о с т а л а п р о бл ем а зг у р т у в а т и т а к о ж у к р а їн с ь к у м о л о д ь у п е вн у о р ган ізац ію , я к а б в и х о в у в а л а ю н а к ів та ю н ач о к у д у сі у к р а їн с ь к о го т р ад и ц іо н а л ізм у т а х р и с т и я н с ь к о ї м оралі, в и р о б л я л а в н и х ід е ал іс т и ч н и й св іт о гл я д і п л е к а л а дух б е зм е ж н о ї від д ан о сти своїй н ац ії, то такоіф о р г а н і зац ією стал а, в ід н о в л ен а в 1946 р оц і в Н ім еч ч и н і С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М олоді, о р г а н іза ц ія , н азван а ім енем л ік в ід о в а н о ї б о л ь ш е в и к а м и п ід п іл ь н о ї С п іл ки. 18 л и п н я 1946 р о к у в у к р а їн с ь к о м у таб о р і „С ом ме К а с е р н е ” в А в ґс б у р зі (Б а в а р ія ) п о став п ер ш и й осередок. Д у м к а п ро ство р е н н я так о го о сер ед к у бу л а зу с т р ін у т а м олоддю з за х о п л е н н я м . С ам а н а з в а — СУМ, я к о р ган іза ц ія , щ о зн и щ е н а ворогом , в и к л и к а л а в е л и к е зб у д ж ен н я . С лідом за а в ґс б у р зь к и м з р а з у ж бу л о о р ган ізо в ан о о се р ед к и С У М ’у в М ю н х е н і (Ф р ай м ан і Л яйм ), А ш а ф ф е н б у р зі, Р е ґе н с б у р зі, в т а б о р ах а н гл ій с ь к о ї зони, д е п е р ш и й о сер ед о к п остав у Г айденав. СУМ став ш в и д к о п о п у л я р н о ю й м асовою о р га н ізац ією , чого н е м а л и ж а д н і ін ш і я к іс ь м ол од н я ц ь к і о р г а н іза ц і, щ о п р о б у в а л и тво р и ти сь і ш у к а л и „н о ви х ід ей ”, „ н о в и х ” за о б р ій н и х ш л я х ів , і ц е п р и зв е л о до ш в и д к о ї см ерти т и х ін ш и х , н е с у м ів с ь к и х , ем ігр ац ій н и х о р г а н іза ц ій у к р а їн с ь к о ї мо лоді. З а т е р о с л а й р о зв и в а л а с ь С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М олоді, бо її п р о гр ам а б у л а н а с к р із ь у к р аїн сь к о ю , з я с н о о к р есл ен о ю л ін ією й ідеєю . С у м ів сь к а м о л о д ь в к л ю ч и л а с я до т во р ч о ї й а к т и в н о ї п р а ц і в у к р а їн с ь к о м у к у л ь т у р н о -о с в іт н і л м у й гр о м адськ о м у ж и т т і. В ся робота н а п о ч а т к а х іш л а п ід безпо

АВАНҐАРД

середн ім к ерівн и ц твом Ц ен тр ал ьн о го О р ган ізац ій ного Б ю р а СУМ ’у в Н ім еччині. У вер есн і 1946 ро ку в м. А вґсб у р зі було ск л и к а н о п ер ш у за г а л ь н у к о н ф е р е н ц ію С п іл ки У к р а їн сь к о ї М олоді. К о н ф е р е н ц ія зро б и л а в е л и к е зр у ш е н н я в д а л ь ш ій су м івськ ій роботі. Б у л и за т в е р д ж е н і програм и й статут С У М ’у, а т а к о ж обрано Ц е н т р ал ь н и й К ом ітет. В к в іт н і 1947 ро к у в М ю нхені в ід б у вася п ер ш и й , к о н грес С п іл ки У к р аїн сь к о ї М олоді, що, крім інш их п и тан ь, р о згл я н у в т а с х в а л и в п р о ект сум івського п р ап ору й сум івської емблеми. П РОБЛЕМ А

М ОЛОДІ ЧИ

Б ІЙ

ЗА

М О ЛО Д Ь?

Х оч ав то р и тет і п о п у л я р н ість СУМ ’у серед у к р аїн сь к о го гром адян ства зр о стал и з ко ж н и м днем, а л е пом и лково було б дум ати, щ о н а ш л я х у до свого зр о стан н я СУМ не м ав трудн ощ ів і п ер еш код. В они були і то з п е р ш и х д н ів о р ган іза ц ії С У М ’у. Іш л и вони н а н аш е н е щ а с т я і сором н асам п ер ед з в л асн и х д е я к и х у к р а їн с ь к и х середовищ , щ о н а перш ом у п л я н і став и л и свос особисте або п ар тій н е „ я ”. А так и н а СУМ п о ч а л и с я з зак и дів, щ о це, нібито, п ар тій н а або в к р ащ о м у в и п ад к у п р и б у д ів к а до одн ієї п а р т ії м о л о д н яц ьк а о р ган іза ц ія . Ч ом у? Тому, щ о ство р ен н я ц ієї о р га н ізац ії на ч у ж и н і заін іц ію в ал и п р ед став н и к и ОУН. Ч и м ав і м ас т а к и й за к и д б у д ь -я к и й , ми в ж е н е к а ж е м о н а ц іо н ал ь н и й глузд? А д ж е я к щ о т а к п ідх о д и ти до сп рави , тоді к о ж н ій з у к р а їн с ь к и х п ар тій (а їх е щ о сь із 8) треба було б о р ган ізо ву в ати л и ш е свою м о л о д н я ц ьк у організац ію , а за г а л ь н о -н а ц іо н а л ь н о ї — нікому. О тж е, д е я к ій части н і н аш и х п о л іти к у ю ч и х ін т е л іґе н ти к ів н е й ш л со я про те, щ о о р ган ізо в ан о , а хто о р ган ізу в а в . А л е м ож е вони м али рацію ? М ож е н ац іо н ал істи н е д о п у ск ал и н е н ац іо н ал істів і не н ац іо н ал істи ч н у м олод ь до С У М ’у? Ні, н а в п а к и у в есь час, зо к р е м а н а II К онгресі С У М ’у, не зв а ж а ю ч и н а те, щ о СУМ а т а к у в а в с я за його буцімто „одн обічн ість”, ..одноп ар т ій н іст ь ” і т. д., п р о п о н у вал о ся п р едставн и к ам д е я к и х п о л іти ч н и х п ар тій в в ій т и до нового с к л а д у Ц К СУМ ’у, а л е вони... відм овились. І ту т ви яви л ось, що їм зовсім н е й ш л о ся про добро сп рави , про в и х о в а н н я молоді, бо, відм ови в ш и сь, ці п о л іти к ан и пе зм огли нічого кра щ ого зробити, я к зн ову а т а к у в а т и СУМ. Н а а д р есу сум івськ ої молоді і її к ер ів н и й орган Ц К си п а л и с я обви н увачен н я, щ о СУМ нібито п е р етво р и в с я в „гал и ц ь к у " організац ію , що в СУМ ’і „ви х о л о щ ен о ” й ,.п о-п рим ітивн ом у” ви х о в у ю ть молодь, щ о ц я молодь „ш у к ає н о ви х ш л я х ів ”, так , ніби вона ц и х ш л я х ів нем ає, щ о, н ар еш ті, СУМ — ц е ніщ о ін ш е, я к „зборищ е м олодих б ан д ер івц ів ” і т. д. і т. п. СУМ забороню ван о о р ган ізо ву в ати в ш к о л ах , н ад д н іп р я н сь к у молодь в ід т я гу в а л о ся від СУМ ’у, за л я к у ю ч и її „гал и ц ьки м за с и л л я м ” тощ о. Ч ер ез т а к у я вн о ш к ід л и в у п р о п аган ду ч ас ти н а м алосві д ом и х б ать к ів іноді не п у с к а л а своїх дітей до С УМ ’.у, і д іти (на ш коду їм) за л и ш а л и с я поза ор ган ізо ван и м ж и тт я м ; окр ем і н ау ко вц і, п исьм енн и к и , ж у р н ал іс ти , щ о могли б вели кою мірою сп ри

чи н и ти ся до п ідн есен н я в и х о вн о ї роботи з молод дю в ід в е р н у л и с я від неї. Ч ого ж в ар ті за т а к и х обставин в е л и к і слова про в е л и к у проблем у в и х о в а н н я молоді, про проб лем у б а т ь к ів і дітей? Ч и той, щ о про ті проблеми т а к зам аш и сто й дем агогічно говорить, зробив бо д а й щ онебудь д л я їх п р акти чн о го р о зв ’я за н н я ? Ні, абсолю тно нічого! „ П Е Р Е Б О Р Ю Ю Ч И ТРУ Д Н О Щ І... З СУМ -ом і н ачо л і СУМ ’у за л и ш и л и с я ті, кому — сп р авд і б у л а і є дорога у к р а їн с ь к а молодь. її по риви, зап ал , стр ем л ін н я ж и т и й п рацю вати д л я . своєї нації. Н е зв а ж а ю ч и на всі труднощ і, СУМ зу м ів не т іл ь к и встояти я к ор ган ізо ван а си ла, а й п о к а за т и в ел и к у п р ац ю в р ізн и х д іл я н к а х наш ого загал ь н о го ж и т т я : в освіті, в и х о ван н і, спорті, ф а ховом у в и ш к о л і, і в ж е за півтора роки свого існу в ан н я, в грудні 1947 року, С п іл ка У к р аїн с ь к о ї Мо л оді н а р а х о в у в а л а в своїх л а в а х 7648 чл ен ів. Н а а м е р и к а н с ь к ій зоні бу л о 47 о середків, на а н гл ій с ь к ій — 20. В ж е тоді були створені о середки в А н глії, А встрії, Б ел ь гії. П ри о с ер ед к ах п р ац ю вал о 14 гу р т к ів д л я в и в ч ен н я ч у ж и х мов, 29 к у р сів у к р а їн о зн авств а. 8 загал ьн о о св ітн іх , 28 ш о ф е р с ь к и х . К р ім того, п р ац ю вал и су м івські р ізь б а р с ь к і, в и ш и в к ар сь к і, сл ю сар ськ і та ін ш і м айстерні. Існ у вал о 35 сп ортових секцій. СУМ н а р а х о в у в а в 35 св о їх д р а м ати чн и х гу р тків, 10 х орів, 12 гу р тк ів н ародн іх тан ців. Д р ам ати чн і гу р тки д а л и 107 вистав, а хори — 32 концерти. В л аш то ван о 2 в и ст а в к и н ар о д н ь о го м истецтва. В ся ц я робота бу л а п родем он строва на н а п р о вед ен и х восени 1947 року м асових с в я т а х С п іл ки У к р а їн с ь к о ї М олоді, зокрем а н а Грандіоз ному св ят і в М ю н х ен і-Ф р ай м ан і, д е в зя л о у ч а с ть п онад 1000 су м івц ів і сум івок. З і н і ц і а т и в и С пілки о р г а н ізу в а л и сь т а к о ж р ізн і м асові п о літи ч н і де м онстрації. П озити вн и м ф а к т о м у своїй сум івській роботі було т а к о ж те, щ о молодь зу м іл а зберегти й д а л і зб ерігас своє д у х о в о -н а ц іо н а л ь н е обли ччя, н е п о р и н ає в х ао с і чу ж о го світу, х о ч р о зп о р о ш ен а і р о зсіян а по ч у ж и х д а л е к и х к р а їн а х . СУМ теп ер о хоплю є в е л и ч е зн у м асу у к р а їн с ь к о ї ем іграц ій н ої молоді. П онад сім ти сяч д ів ч а т т а х л о п ц ів но с я т ь п очесне зв а н н я сум івців. СУМ існує м ай ж е в у с іх к р а їн а х Зах о д у , де є у к р а їн с ь к а молодь. Б у л о б п ом илкою д у м ати й твер д и ти , що п р а ц я СУМ ’у п о зб ав л ен а н едо л ік ів. Це, зреш тою , ш л іром гіриродньо. бо немає, зд асться, н а в іт ь у д е р ж а в н и х н ар о дів су сп іл ьн о -гр ом ад ськ о ї, к у л ьту р н о -освітн ьої чи п о літи ч н о ї о р ган ізац ії, тим б іл ь ш е мол о д н яц ьк о ї, щ о не м ал аб хиб. О дначе, ц е н е зн ач и т ь т а к о ж , щ о н едо л ік и треба о б ґр у н то ву вати чи бодай за л и ш ат и їх н езайм ани м и , а не л ік в ід о в у в ати їх. С кл ад н ість сьогодн іш н іх обставин вим агає на ш ої к ропіткої, н ап о л егл и в о ї і вдум л и во ї п раці. С піл к а У к р аїн с ь к о ї М олоді, щ о п ротягом всього свого іс н у в а н н я н а р ід н и х зе м л я х і на єм іґр а ц ії зад ем о н с тр у ва л а себе я к н айбоєздатн іш ою , н а й ж и т т є зд а т ніш ою і н ай в и тр и в ал іш о ю з у сіх м о л о д н яц ьк и х у к р а їн с ь к и х о р ган ізац ій п о ви нн а й д а л і стояти на висоті своїх за в д а н ь і ' обов’я зк ів супроти свого н а роду й своєї нації.

„Н авіть, к о л и б було доведено, щ о ми т іл ь к и р із н о м а н іт н іс іь р о сій ськ ої н ації, то й тоді відн ош ен н я росіян до н ас освяч у є н аш у до н и х н ен ав и сть і н а ш е п р аво вбити н аси л ьн и к а... Ч у ття н ац ії гидує в и зн ати м о р ал ьн и й з в ’я зо к з російською н ацією ” М и кола М іхновськйй

АВАНҐАРД Сиди л із Ф ебом в небесах! —

О л ек са Б л и зько * )

ПОЕТОВІ

Н ам т р е б а п існ і — бірі, грому, Н ам тр е б а — бом бами сл о ва! Н і сл о ва, — хто т а м ? — про утому, У кого ск н іє голова! Н ам т р е б а к о ж н о го солдатом Н а н а ш і будні і ф р о н ти ! — П оете, в бій, — до в о л і ж д а т и , — Г ром ам и пісню рознести!.. Н е л и ц ем ір , поете, серцем , І н е роби із н ього ш а р ж : — — З а м а л о г л я н у т и к р із ь с к е л ь ц я Н а бунт, — ви сп ів у ю ч и м арш !

Н е л и ц ем ір , поете, серц ем , І не роби із н ього ш а р ж : — З а м а л о г л я н у т и к р із ь с к е л ь ц я Н а бунт, — ви сп ів у ю ч и м арш ! Д ав н о н аб р и д л и с тр у н и л ір и І п и л зл е т ів н а с в я т іс т ь тем ! — — З роб и без ж р е ц т в а і о ф ір и Себе сам ого бунтарем ! Т вої п існ і — ц е т е п л и й п ром ін ь, Щ о п а л и т ь т е м р я в у , м ов лід! — Н ав іщ о ж к о р и ш с я утом і І о г л я д а є ш с я н а м іт!? О дин за к о х а н и й у гр у ден ь, Д руги й б ан д у р и т ь с я в л іс а х . А ти м а х н у в у „сір и й ” буд ень, —

І Т Е П Е Р...

*) 15 р о к ів тому, у гр у дн і 1934, М осква, р у к а м и к а т ів Н К В Д у К и є в і р о зс т р іл я л а 24 в и д а т н и х п р е д с т а в н и к ів н аш о ї н а у к и й к у л ь ту р и . С еред н и х — т а л а н о в и т и х у к р а їн с ь к и х п и с ь м е н н и к ів : Г ри го р ія К о си н к у , Д м итра Ф а л ь к ів с ь к о го , К о с т я Б у р е в ія т а О л ек су Б л и з ь к а . Ц і т р а гіч н і р о к о ви н и х а й щ е б іл ь ш е с к р іп л я т ь н а с у боротьбі з с м ер тел ь н и м во р о гом У к р а їн и — М осквою , щ о з а в ж д и б у л а є й бу де н е т іл ь к и д у ш и тел ем н аш о го н ар о ду , а й н а ш о ї к у л ьту р и . В ід зн ач аю ч и п а м ’я т ь тр а гіч н о за г и н у л и х , д р у к у ємо 2 в ір ш і Б л и з ь к а . О. Б л и з ь к о (н ар о д и в ся 1908 р.) ав то р к н и ж о к „ З а в с іх с к а ж у ”, „ Ж и в у , п р а ц ю ю ”, „П ’я н и й к о р а б е л ь ”, „ К н и г а б а л я д ” т а ін ш и х н а л е ж и т ь до п оетів, щ о ак т и в н о с п р и й м аю ть ж и т тя, д и в л я т ь с я гордо й оп тим істи ч н о в м ай бутн є і сп ів аю ть гім н со н я ш н о -т в о р ч ій молодості»

І те п е р М іж зи м н и м и степ ам и М арю я п ро зе м л і золоті, Д е в іт р и гу л я ю т ь п а ц а н к а м и І с в іж а т ь о б л и ч ч я молоді! І теп ер В есь час х л о п ч и н і с н и ть с я : — — В ий ти б, гей, і нам н а тую п уть, Д е у се га р то ван е, я к к р и ц я , І к о л ь о р и бронзою ц вітуть! От було б і си ли і буян ня, О т було б і бомб кремезних- м ’я з, Щ об іти н а со н яч н е п о в с т ан н я (В ж е остан нє) З д о б у в а ти час! Н у а та к , З а м а л о , м абуть, со н ц я: — Х о лод тут, Т ам п р о м ін ь-в о гн егр ай ! ...Хоч і нам , буває, к р із ь в ік о н ц я П е р е л л є т ь с я тр о ш к и ч е р е з к р ай !

З героїчної дійсности нашої молоді М. Л ьвови ч

У ворожому таборі (р о зп о в ід ь п о встан ц я) бою. Т у т н ед а л е к о , за в а ш и м табором , к іл ь к а н а д С к ато в ан а н ім ец ь к и м и о к у п а н т ам и у к р а їн с ь к а ц я т ь н а ш и х п а р т и за н ів ч е к а є н а в а ш е р іш ен н я . Ми В о л и н ь п ід н о си л а с я бунтом. Горді сини сво єї В іт в сі хо чем о п р и л у ч и т и с я до в аш о го табору. Я дам ч и зн и п р и с я гл и с я би ти всю д и п р о к л я т о го ворога. своїм зн а к , щ об в о н и сю ди п р и й ш л и . І п о л и л и с ь п е р ш і к р а п л і в о р о ж о ї к р о в и по В олин і, а в ід т а к — по в сій У к р а їн і. П о в ір и л и вороги. Н е в сп іл и б о л ь ш е в и ц ь к і б а н д и ти щ е доб ре о бдум ати сп р ави , я к д р у г Х м іл ь К р ім н ім ц ів, ш и р и л и згу б у й н е щ а с т я щ е б о л ь д а в з н а к ви стр іло м з п істо л я. І стал о ся. М иттю в и с ш е в и ц ь к і п ар т и зан и . В гу сти х л іс а х м іж сел ам и К а р п и л ів к о ю і Л ен ч и н о м (Р ів е н с ь к а о бл асть) б о л ь к о ч и в п о в с т а н с ь к и й в ід д іл з к у щ ів , н а л е т ів н а т а ш ев и к и , в и с л а н і к р е м л ів с ь к и м и к а т а м и , зв и л и со б ір т а н е сп о д ів ан о за с к о ч и в н е п р и го т о в а н и х гор бі р о зб и ш а ц ь к е гніздо, щ об щ е п ер ед п р и х о д о м сво л о р ізів . їх арм ій п ід ір в а ти с п р а в е д л и в е п о в с т ан н я н ароду. С ам д р у г Х м іл ь н егай н о зн и к з очей в орож ого в а т а ж к а . С к о р и с т а в ся з за м іш а н н я т а зр о б и в н е З а д у м у в а л и с я у к р а їн с ь к і п о встан ц і. Р о зв ід а т и б си л у б о л ь ш е в и к ів т а в д а р и т и по н их. . зд а т н и м до в ж и т к у б о л ь ш е в и ц ь к и й к у л ем ет. А в ід т а к щ а с л и в о д іс т а в с я до своїх. ч У п о встан сь к о го к о м а н д и р а зго л о си в ся м олодий п о в ст ан ец ь д р у г Х м іл ь. „Я р о зв ід а ю ” ! — с к а з а в він. П ерелякан і больш евицькі п а р т и за н и п ооди нц і в и р и в а л и с я з в о р о ж о го о точен н я. Д у ж е м ал о в р я Б у л о ц е 14 ч е р в н я 1943 р. Л ісо ви м и с т е ж к а м и в т у в а л о с я б о л ь ш ев и к ів . 60 л я г л о тр у п ам и , а 36 — н ап р я м і б о л ьш ев и ц ь к о го т аб о р у п о п р я м у в а в Х м іль. п ор ан ен и м и . П о встан ц і у в о р о ж о м у т аб о р і зд обул и З а ним п о в о л і п ід с у в а л и с я щ е д в а п о встан ц і. А н а к а н ц е л я р ію , б агато зброї, а м у н іц ії т а н а гр а б о в ан е н ев е л и к ій в ід д а л і м а р ш у в а в м о в чазн о , м аску ю чи сн в д о в к о л и ш н іх се л ян м айно. В к а н ц е л я р ії б у л о б а ц іл и й п о в стан сь к и й відд іл. гато ц ін н и х д о к у м е н т ів п р о п ід с ту п н і н а м ір и й п л я М ов в у ж , п р о с м и к н у в а ся Х м іл ь ч е р е з тр и р я ■ н и м о с к о в с ь к и х за й д ів -п а р а ш у т и с т ів щ одо бороть ди оборон н их ровів, обм инув т и х е с е н ь к о вор о ж у би п ро ти в и зв о л ь н и х зм а г а н ь у к р а їн с ь к о го н ароду. за р т у і, т а к и м чином, о п и н и в с я у сам ій сер еди н і Т а к н е ст а л о щ е о д н о ї б о л ь ш е в и ц ь к о ї б о л я ч к и в орож ого табору. П р ям о п о д а в с я ге р о їч н и й хлона у к р а їн с ь к ій зем л і. л ец ь д о к о м ан д и р а б о л ь ш е в и к ів . Л е гк о вір н о м у б а н ди тськ о м у в а т а ж к о в і в ін з а я в и в в ід к р и т о : П е р е м о ж ц і-п о в с т а н ц і сер деч н о с т и ск а л и по ч е р — Я ваш . Н а ш у гр у п у р о зб и л а У П А . Т іл ь к и зі р у к у д р у го в і Х м ел еві. Б а г а т о п р и с л у ж и в с я в ій н ебагатьом н ам су д и л о ся в и й ти ж ивим и з поля п ер ем о зі.

АВАНГАРД

Під ногами окупантів горить земля Ц ього р о к у в -в о „Е п л іто н С е н ч е р і-К р о ф т с ” (Н ью -Й о р к ) в и д а л о к н и ж к у „ П ід п іл л я Б о г а ”.

в л а д и С т ал ін а . Ц е р о б л я т ь п о н ев о л ен і м о ск о в ськи м б о л ьш ев и зм о м н ар о д и . — прим , р ед ак ц ії). Н аш т р а н с п о р т с к л а д а в с я з 200 г р у зо в и х авт'оА вто р її Ґ р е т П ал ь м ер . У к н и ж ц і о п о в ід а м аш и н , о зб р о єн и х ск о р о стр іл а м и й л е гк и м и га р м а є ть с я п р о п е р е ж и в а н н я одного к а т о л и ц ь к о го там и . К о л и ми з а їх а л и в п е р ш е б іл ь ш е місто, б ул а с в я щ е н и к а , щ о, п е р ео д я гн е н и й за советського 4 -т а го ди н а д н я . а л е н а с п о відом и ли, щ о ми тут п а р т и за н а , п р о б и в ся до С С С Р щ е весною 1945 н очу вати м ем . р. і п е р е б у в а в там , зо к р е м а в М оскві, д о в ш и й — Ч о м у ? — з а п и т а в я одного о ф іц е р а , з яки м р о зм о в л я в ц іл и й ден ь, си д ячи на п о ш то в и х м іш к ах . час. П равдивість», ц ьо го ф а к т у ствердж ую ть — Б а н д и ! — ш еп о тів він. — З р а д н и к и , р о сій сь т а к о ж ц е р к о в н і к о м п етен тн і ч и н н и к и . кі п а р т и за н и чи я к там ви їх н а зв е т е . В о б л астя х , В е р т аю ч и сь н а З а х ід , зг а д а н и й свящ еник я к и м и ми теп е р їдем о, за в и н ятк о м в е л и к и х і з н а ч п е р е їзд и в ч е р е з У к р а їн у і м а в м о ж л и в іс т ь н и х міст, бійц і і з ’є д н а н н я ч ер в о н о ї а р м ії н е п о ч у стве р д и ти іс н у в а н н я н а ц іо н а л ь н о -в и зв о л ь н о ї в а ю т ь себе б езп еч н о . А те н а в іт ь і в в е л и к и х міс т а х по 10-ій годині в ечо р а ми не ви х о д и м о на в у боротьби н а н а ш и х зе м л я х і б л и ж ч е п р и г л я лицю . П обачи те! н у т и с ь до неї. О к р ем і його м ір к у в а н н я про І дійсно, я ц е п е р е ж и в . Н а д р у ги й д е н ь двох у к р а їн с ь к и й в и зв о л ь н и й р у х д е щ о н а їв н і, не осіб з н аш о го т р а н с п о р т у п р и н е с л и до а в т на но точн і, я к , зр еш то ю , і м ір к у в а н н я д е я к и х ін ш а х : вони були п ід с тр ел ен і н а о к о л и ц і м іста. ш и х л ю д ей зах ід н ь о го С віту, щ о м аю ть до си ть Т а к и м чином , я п ізн а в а в б іл ь ш е й б іл ь ш е п р а в н е в и р а зн е у я в л е н н я п р о п ід с о в е тс ь к у д ій с ди про п ід п іл л я в о р о гів С т а л ін а . О ф іц е р и ч ер в он ої а р м ії с к а з а л и мені, щ о цей р у х с п р о ти в у о х о п лю є н ість. П р о те к н и ж к а , в я к ій за ч іп а є т ь с я р я д п ів то р а м іл ь й о н и л ю дей. В они вою ю ть в ід К а р п а т в а ж л и в и х п роблем , зо к р е м а п р о бл ем а р е л ігії до К и є в а , а н а в іт ь і на сх ід від Д н іп ра, Ін ш і си в сучасн о м у С СС Р, у ц іл о м у н е п о зб а в л е н а д я т ь у л іс а х б іл я Б р я н с ь к а , н а п ів д е н ь в ід М оскви, ц ік аво сти . їх н ій п р о від н и к — С теп ан Б андера. у к р а їн с ь к и й Д ея к і р о зд іл и ц іє ї к н и ж к и б у л и н а д р у к о н ац іо н ал іст , за го лову я к о го у р я д С С С Р п р и зн а ч и в в е л и к у н агороду. П іс л я с к л а д е н н я зброї, к о л и н ім в а н і в н ім ец ь к о м у ж у р н а л і „ К а т о л іш е Д ай ці в ід сту п и л и , п р о б у д и л и ся в Б а п д е р п і його п р и д ж е с т ” ч. 10 за ж о в т е н ь ц. p., зв ід к и ми й х и л ь н и к ів с т а р і н а д ії на в іл ь н у У к р а їн у . Й ого во берем , з д а є т ь с я п е р ш і в у к р а їн с ь к ій п ресі, я к и в ід м о в и л и сь в е р т а т и с я із зброєю до С онетів к о р о т к и й у р и в о к , щ о б езп о сер ед н ьо сто су єть Вони, в ід к и н у в ш и в сіх ч ер в о н и х о ф іц е р ів , за н я л и ся У к р аїн и . в е л и к і п р о сто р и к р а їн и . А л е серед н их за м іш а л о с ь Р е д а к ц ія т а к о ж б агато в ід д іл ів МВД. п р о те д ія л ь н іс т ь та є м ної п о л іц ії, я к о ю зв и ч а й н о С тал ін зл ік в ід о в у в а в т а к і г р у п и ' сп ротиву. б у л а п ом іч ен а. К о л и в іл ьн и м — В и х о ч е т е в и їх а т и з Р о сії? А ле ж певн о, то у к р а їн с ь к и м в ід д іл а м у м істах стал о в ж е н еб ез вариш , — ск азав полковник, щ о в ж е так багато до п о м агав мені у зд ій сн ен н і м оїх п л я н ів . Н а с т у п п ечн о, в о н и зн и к л и в л іса х . В о дн ом у м ісці б у л о п р и б л и зн о 160 тис. н асе ного т и ж н я їх а т и м е д е к іл ь к а в ій с ь к о в и х т р а н с п о р т ів ч е р е з У к р а їн у . К о л и з ним и п о їд ете, буд ете їх а л ен н я . Я к о с ь р ан к о м попроси в м ен е к о м ан д и р н а ш ого т р а н с п о р т у д о к о м е н д а т у р и ч ер во н о го га р н і ти добре, а п ер ед у сім безп еч н о . зону. Т ам ми зу с т р іл и н а д зв и ч а й н о с т р и во ж ен о го Я н ап ев н о м усів в и г л я д а т и д у ж е зд и в о ван и м , бо ч ервон ого к о м іса р а В ін р о зп о в ів нам. щ о с т а л о ся він д о д ав: ..Ви зн а єте , д е я к і з З а х ід н и х о б л астей В одном у селі, в ід д ал ен о м у на 6 км. від м іста, п а р щ е тр о х и н е в п о р я д к о в а н і”. т и зан и зр о б и л и в н о ч і чап ад . В они с х о п и л и к е р ів А л е я н е зн а в нічого, бо я к я міг і ц е зн ати ? н и к а і с е к р е т а р я м ісцевого п ар тій н о го о с е р е д к у та П ротягом п ів р о к у єди ни м моїм д ж е р е л о м ін ф о р м а 19 аге н тів МВД. р о зб и л и п о ш ту а т а к о ж за б р а л и ц ій б у л и со в єт с ь к а п р еса й р адіо, щ о свідом о й с т а з с о в с т с ь к п х с к л а д ів з б іж ж я , і зн о в у зн и к л и в л і р ан н о зам о в ч у в а л и всі н е в и гід н і їм п о від о м л ен н я сах . К о м ісар , щ о н ам ц е р о зп о в ід а в л е д в е у р я т у О д н ач е я в ж е п е р е к о н а в с я , щ о н едо бр е п и тати з а в а в с я ж и в и м . В ін п р и б іг до н а й б л и ж ч о г о в ій с ь к о багато. вого в ід д іл у і п о відо м и в про це. а л е о ф іц е р и ч ер — Р ад и й , щ о буду в У к р а їн і, — с к а з а в я. во н о ї а р м ії н е сх о тіл и йти туди , бо зн а л и , щ о не М ої д о к у м ен ти бу л о п р о ш те м п е л ьо в а н о і с к а з а - * д а д у т ь р а д и п а р т и за н а м у л іс а х . но, щ об я у в ід п о в ід н и й д е н ь зго л о си в ся в к а з а р С о встсь к и й у р я д н е о д н о р азо во п р о б у в а в о воло м ах, зв ід к и і м а в в ід ’їх а т и н а ш тр ан сп о р т. д іти тим тереиом . С п а л ю в а л и с я ц іл і л іси , щ об з н и Ц я п о д о р о ж р о зк р и л а м ені щ е одну в е л и к у с п р а ву. Я п ізн а в те. щ о д о сі ста р ан н о х о в а л о с я в ід зо в н іш н ьо го світу: від л и с т о п а д а 1945 р. п ро ти с т а л ін сь к о го р е ж и м у б о р о л и с я в е л и к і бан ди р о с ій с ь к и х в о я к ів , щ о в ід м о в л я л и с я в ід д ем о б іл іза ц ії, і п ів то р а р о х и п е р е б у в а л и в л іс а х т а го р ах . (Лю ди, щ о бо р ю ть ся за волю п р о ти б а н д и т с ь к о го р е ж и м у к р и в а в о г о К р е м л я — н е бан д и ти . В и с л ів „ р о сій с ь к і в о я к и ” н е с т в е р д ж у є п р ав д и , бо. я к відом о, моск в и н и в з а г а л і н е в е д у т ь зб р о й н о ї боротьби п роти

щ и ти п а р т и з а н с ь к і групи . Н а п ід о зр іл і м ісц я р о би л и ся в е л и к і н асту п и . Щ е н е д ав н о б у л и деп о р то в а н і н а п ів н іч ч и с л е н н і м аси у к р а їн ц ів , щ об у н е м о ж л и в и т и їм п ід т р и м к у п а р т и за н а м , я к и х вони переховували і постачали харчам и. П р о те к іл ь к іс т ь п а р т и за н п остій н о зр о с т а л а . їх р я д и п о п о в н ю в а л и в т ік а ч ' з ч е р в о н о ї ар м ії. Щ е й сьогодн і т и с я ч і їх . зо р г а н ізо в а н и х у м ал і групи, п оборю ю ть р е ж и м . П е р е к л а в В. Л е н и к

АВАНГАРД Р ом ан е Ґвардін і* )

Листи про самовиховання 2. Лист; про правду слова К о ж н а с п р а в ж н я й ж и в а м о л о д ь стоїть п ід зн ак о м п р авд и . Те. щ о є в н ій в е л и к е й т р и в а л е — зр о д и л о ся з духа п р авд и . Т іл ь к и той м ає в собі с п р а в ж н ій д у х м олодости, в ком у ж и в е п о в а ж н а , с и л ь н а й р ад існ а в о л я до п р авд и . В ін м уси ть х о тіти в и й т и з у сієї за б р іх а н о ї істоти; б у ти н е ф а л ь ш и в и м а п р авд и в и м у сво їх п о ч у в а н н я х ; м уси ть бороти ся за я сн и й п о гл я д н а те, щ о е п ри род н е й чи сте; м уси ть х о тіти стати п ростим у всій своїй істоті, щ и ри м суп роти Б о га, лю дей і с а мого себе. В ін м у си ть м ати в ід в а гу д и в и ти ся дійсності в о б л и ч ч я і обстою вати свої п е р е к о н а н ня. А ле т а к а - т в е р д а в о л я бути п р ав д и в и м н е е н ія к и м с а м о в и н ош ен н ям . В она н е о зн а ч а є , що ми за в с я к у ц ін у м усим о п о ста в и ти н а своїм , щ о ми маємо б у ти суддею д л я всіх сп р ав. усе л іп ш е зн ати, у се о с у д ж у в ати , а свої д у м к и й п о ч у в а н н я в в а ж а т и н еп ом и л ьн и м и Ц е бу л а б не п р а в д а , а гордість. Н аш а п р а в д а м уси ть бути сл у ж б о ю Б огові. Н а ш е п е р еб у в ан н я в п р ав д і мас той сенс, Тцо ми н а б л и ж а є м о с я до Б о га. М и хочем о н а ш у істоту і н а ш е ж иття робити п р авд и в и м и , щ об усе д ія л о с я т іл ь к и по Б о ж ііі волі. Б о г п о ви н ен бути у всьом у, щ о ми робим о і чим ми є. Й ого ц ар ство п ови нн о п р ий ти. Ц е с т а н ет ь ся ш л я х о м п р авд и , а л е т іл ь к и тоді, к о л и ц я п р а в д а п о к ір н а . В п р ав д і ми п о ви н н і ш у к а т и не себе сам их, а т іл ь к и Б о га, бо В ін є правдою . Т оді н а ш е ж и т т я бу д е ц арством Б о ж и м . К оли, напр., хто сь д асть ч ес н у в ід п о в ід ь на за п и т а н н я — цим словом во ло д іє *) Р ом ан о ҐЕ ардіні, ц ік а в і ..лис ти про са м о в и х о в а н н я ” якого, п о ч ав ш и в м и н улом у ч и сл і „А в ан ґ а р д а ”, п р о д о в ж у єм о д р у к у в а т и , — в и зн ач н и й іт а л ій с ь к и й педагог, х р и с т и я н с ь к и й ф іл о с о ф , то н ки й ін тер п р ет ато р п о ети ч н и х і ф іл о с о ф с ь к и х я в и щ Він є те п е р п р о ф есором к іл ь к о х н ім е ц ь к и х у н і вер си тетів і п р о відн и ко м руху християнської молоді. Ґ в а р д ін і зн ам ен и ти й у ч и т е л ь і в и х о в н и к . що зм агає до за св о єн н я м олоддю х р и с т и я н с ь к о ї свідомості! й в іл ь ної, р ад існ о ї та гли б о ко ї віри. Го ловн і його тво р и : ..Дух і л іт у р г ія ”. ..П ро су ть ц е р к в и ”. „В оля й п р а в д а ” . Н ар о д и в с я Ґ в а р д ін і в 1885 р. у В ероні.

Бог. К о л и х то сь с л у ж и т ь в е л и кії! сп р а в і б ез за д н іх ду м о к — його п р ац ею во ло д іє Б ог. Де двоє ж и в у т ь у в ір н ій д р у ж б і — д р у ж бою володіє Б ог. О т ж е в лю дей, що ж ивуть правдою . п р авд и в о дію ть, го в о р я ть і ду м аю ть є ж и в е Б о ж е ц арство. Т іл ь к и подум ай , я к е ц е особ л и в о га р н е п іс л ан н и ц тв о : ми м а ємо п р и го т у в ат и Б о го ві п о м еш к а н н я п р а вд и в л ю д ськ о м у світі. М и маємо Й ом у п о ш и р и ти Його ц ар ство , щоб В ін міг там ж и т и й п а н у в ат и . А л е я к ? М аємо д і я т и т а к . щ об усю ди б у л а п р авд а. У світі є б агато б р ех н і, н е п р а в ди. нечесності-!, ф а л ь ш и в о с т е , л и ц ем ір ств а. Д е вони є, там нем ає Б о га, там — ц ар ство темноти. З ц и м ц ар ство м м усимо боротися, м усим о п о ш и р ю в ати Б о ж е цар ство св ітл а . А л е я к маємо це ро бити? Н е в и го л о ш у в ан н я м про мов п ро ти б р е х н і або н а к и д а н н ям н а того, х то р о зх о д и т ь ся з правдою . Ц е н ем ає ж а д н о го се н су. М усимо п е р ш за все дбати, щ об ми і все щ о ми сам і говори мо й робимо було п р авд и в е. Тоді к о ж н е • н а ш е слово й діло буде у дар о м м еч а в с п р а в і Б ога. А к о ж н и й з ц и х у д а р ів зд о б у ває д л я Й ого ц а р с т в а н ови й к у сок лю д ськ о го світу. Ч и це н е гар н о ? Я к часто говори в С паси т е л ь про п р авд у ! П ро лю дей, що ж и в у ть у правді і що п еребува ю ть у брехн і. Т а к , це вели ч н е, щ о ми п р и зн а ч е н і бути воїнам;* Б ога, в с я к и м своїм ділом п о ш и р ю вати Й ого ц ар ство й х оробро боронити! У се в ід н о в л ю в а ти в п р авд і, щоб у всьо м у з а к р іп л я лося ж и ве ц ар ство п р авд и в о го Б о га. І я к рад існ о стає н а серці, к о л и про це роздум уєм о! Я к есь п о ч у т т я сили й перем оги сх о ди ть на нас! Н ем ов би я к е с ь теп л е єеітл о за л и в а л о ду ш у й робило все в ел и к и м і ясним . А теп ер в ід ш у к а й м о від п о в ід н е місце, в я к о м у б ми могли н ай -п ев н іш е вбити си льн ого к л и н а у ц ар ство тем н оти і п ід в а ж и т ь його си лу Воно е в р із н и х лю д ей р із не. А м о ж е ту т: говорити п р а в ду! Як,, в л асн е, д о х о д и ть до то го, щ о ми її н е говоримо? Н а п р и к л а д . з бо язл и во сті!. М и зр о б и л и п о м и л к у й п ер ед б ач аєм о н е приєм н ості. Х очемо їх ом и н ути й говорим о н еп р ав д у . А бо: щ ось

висм ію ється, когось „н аб и р аю т ь”, висм ію ю ть р е л ігію або щ ось ін ш е. Т ебе п и таю ть, ти м уси ш з а й н я т и своє стан о ви щ е. А ле ти бо їш с я гл у м л и в и х п о гл я д ів дов к р у ги й за п е р е ч у є ш своє п е р е к о н а н н я . Ч в а н л и в іс т ь м о ж е п р и в е с ти т е ж до б р ехн і. В дом а або с е р ед т о в а р и ш ів х то с ь х о ч е щ ось о зн ач ати , чи м сь бути. Те, чим він в дій сн о сті є і щ о він м о ж е — н е в и с т а ч а є д л я цього; ін ш і с к а за л и б, щ о ц е н е є щ о сь н а д з в и чай н е. О т ж е він п ер е б іл ь ш у є й бреш е. З н о в у ін ш и й х то с ь — з а зд р існ и й , тому п р и н и ж у є ін ш и х , щ о зд ібн іш і, б а г а т ш і й с и л ь н іш і з а нього. Або ми х о т іл и б у j p i м ати к о р и сть і ведем о сп р ав у не т а к я к в о н а є в дійсності. Н а в іт ь в ір н іс т ь м о ж е п р и в ести до бр ех н і, коли, н апр ., п р и я т е л ь н а х о д и т ь ся в біді і ми дум аєм о, щ о п о ви н н і допом огти йому н е п р а в дою . Т а к і б р е х н і м ож уть бути ц іл к о м грубі, що в и к р и в л ю ю ть суть сп р ави , як щ о . напр.. гово р и т ь с я : „Н і, ц е н е я ”, зам ість: „Т ак , ц е я б у в ” ; „М аю все гото в е ” . зам ість: „Н ічого не м аю ”. Н еп р а в д а м о ж е бу ти й д е л ік а т н і ш а, к о л и говоримо: ..Я часом т у ди за х о д и в ”, а п овинно б бути : „ Д у ж е ч асто ” ; „П р и й ду ц іл к о м п евн о ”, й п о ви н н о бути: „М о ж е”. Б р е х н і м о ж у т ь б у ти ц іл к о м д е л і к атн і, я к л е гк и й п ад и х в ітру, щ о б іж и т ь н а д плесом- води. Б о нн м о ж у т ь ви сту п ати в висловах,* у тоні, в в и р а зі о бл и чч я, що ми його сп остерігаєм о п р и ц и х сл о в ах . А л е за к о ж н и м р азом тем нота п ер е м агає світло! О тж е, тут мусимо діяти , сю ди м усимо в с т р я вати. Говорімо п р а в д у н е т іл ь к и , к о л и й д ет ь с я п ро п о в а ж н і с п р а ви. , а л е й про н ай д р іб н іш і Т оді к о ж н е слово буд е перем огою д л я Б о га. О х, це зовсім не легко! К о л и в к л я с і з а г р о ж у є нам н еп р и єм н ість: коли всі д о в к р у ги д и в л я т ь с я н а нас в ел и к и м и очи м а; к о л и вдом а сп о діваєм о сь п оган ої сц ени ; к о л и ми х о т іл и б ом инути р із к и х р о зх о д ж е н ь з п р и я т ел я м и : к о л и бачимо, щ о м аєм о ц іл к о м п р о т и л е ж н і п е р е к о н а н н я в ід усіх ін ш и х — тоді мі-r відч у ваєм о, я к е м огутнє ц ар ство тем ноти. В раз л и в іс т ь , ст р а х , кори сто л ю би вість, турбота, п о гл я д и на когось, лю бов. в ір н іст ь — у се це мож е с п р я г т и с я проти нас, у се п о ган е

8 і в се добре, щ о, зд а єт ь ся нам, ми н е зум ієм о й сл ова вим овити. А ле к о л и ми себе прим усимо, тоді ви ломлю ємо Господеві ш и р о к у в у лицю ч ер е з ряди ворогів. Ми вш ан овуєм о п р ав д у і Б ог п р а в ди м о ж е п рибути. А л е ту т в и р и н ає щ е щ ось ін ш е. П р ав д а є меч, щ о ним ору дуєм о в сп р аві Б о га. Н им м о ж е мо док о н у вати п р ега р н і д іл а, а л е м ож ем о й н ищ и ти , ру й н у вати . Господь с к а за в к о л и сь важ ливе слово: В ін н агад у є нам, щ об ми були „н еви нн і, нем ов ті голубки, і мудрі, я к зм ії’. Щ о В ін х отів ц и м ск азати ? М и п ови нн і бути н еви н н і — зн ач и т ь : прості, чисті, п р авд и в і. Н аш а м ова п о ви н н а бу т и п роста й п р авд и в а. Ц е л егк о зрозум іти . А ле Господь т а к о ж в и м агає, щ об ми б ул и мудрі, я к зм ії. Ц е н е о зн ач а є „х и тр і або п ід с ту п н і”. Т ак, ал е щ о ж це зн ач и т ь? Я ц е т ак зр о зу м ів: л ю д сь к е слово — ц е щ ось си льн е, гостре. К о л и ми його говоримо, воно в д а р я є н е об холо дн у стіну, не об тверд у землю , л и ш е в ж и в е л ю д ськ е серце. А там воно м о ж е д ія т и по різном у. В оно мо ж е в и зв о л яти , підносити, робити щ асл и ви м . А ле воно м о ж е р а н и т и і вби вати . У я вім собі, щ о ми м аєм о лю бого друга. І ц ей друг т я ж к о п р о ви н и вся. К о л и ж т е п ер ми висловим о свій п о гл яд про д р у га в гострій, си льн ій ф о р мі — ц е очевидно буде гола, гос тр а п р авд а. А л е я к вона діє? Т у т го вор и ть Господь: „Говори п р а в ду, а л е говори її мудро. Д ивися, ку д и в о н а ц іл и ть! Д ивися, щоб ти нею не п орани в! І чим п р и к р іш е те, щ о мусимо ск а за т и , тим о б ер еж н іш и м и м усимо бути”. Д ал і: п р а в д а — ц е щ ось доро гоцінне. Д ея к і п р а вд и особливо н іж н і й святі. А л е с лю ди, щ о н е м аю ть т у т найм енш ого р о зу м інн я. П р и н ай м н і н е м аю ть цього р о зу м ін н я в д е я к і години, напр., кол и вони б у в аю ть в е с е л і або гнівні. К о л и богато лю дей п е р е б у ваю ть разом , вони зд ебіл ьш о го н е розум ію ть то н кої п р авд и , бо м аса л егк о роби ть лю дин у грубою . Н іж н а п існ я н е н а місці, коли м арш и руєм о розм аш исти м кроком ; к о л и товар и ство н а п ід п и тк у, н іхто н е буде ч и тати гл и б о к и х поем. Є т а к о ж і б агато т а к и х обставин, в я к и х гар н а п р а в д а н е н а місці. Т ому говори ть Господь: „Говори п равд у , а л е в сл у ш н и й час. Н е говори про неї, к о л и ц е б езцільно, к о л и ї ї не б у д у т ь розум іти або к о л и цим п р и н есеш б іл ь ш е ш к о ди н іж к о р и с -

АВАНГАРД ти. І д л я п р авд и є свій час і своє місце. Є обставини, в я к и х ми мусимо м о вчати ” . Це, отж е, зн а ч и т ь : „Б у ти муд р и м ” Т реба говорити п р авд у то д і, коли вона на місці. П ри ц ьо му п р авд и н е н а л е ж и т ь в и к и д а ти в п ростір ; з лю дьм и, до я к и х говоримо, м усимо н а в ’я зу в а т и б е з п осередній к о н т а к т очима й д у шею . Ми п ови нн і висувати д у х о в і щ у п ал ьц і, щ об відчути, щ о д і єт ь с я в лю дині і я к дію ть сл о в а н а того, хто їх слухає. М уси мо своєчасно пом ічати, чи ц і сло ва р ан ять . К о л и ми це в ід ч у в а є мо, тоді, очевидно, не п ови нн і б р ех ати . Ц е ясно. А л е ми п о ви н ні п о тр у д и ти ся говорити так , щоб той, інш ий хтось, від ч у в н а с к іл ь ки ми маємо добрі нам іри. Тоді п р а в д а не буде його ран ити . Ми мусимо т а к о ж своєчасно п ом іч а ти, чи сердечн а, н іж н а п р а в д а н ах о д и ть розум ін ня, чи в о н а зо в сім н е на місці. К о л и ми ц е в ід чуваєм о, тоді зн о ву не п ови нн і брехати , а мусимо м овчати. Це все т я ж к о , а л е воно в д аєть ся, коли ми про нього щ и ро д у м ає мо. І т у т ми мусимо вж е дещ о гли б ш е зад у м ати ся н ад п равдою . Б о от є лю ди, щ о х о ч у т ь правди, а л е п о во д яться з нею я к з києм і ке- ту р бу ю ться тим, щ о нею в и кликаю ть. Ми м усимо в ч и ти ся бути дійсно п р авд и в и м и і одно часно тонко відчуваю чи м и . З н о ву інш і не ц ін я т ь н а л е ж н о п р а в ди, б а в л я т ь с я нею, р о зк и д аю ть її, я к я к іс ь б езвар тісн і речі. Ми м у симо з а в ж д и говорити п р авд у , а л е т а к о ж і ш а н у в а т и її. Ц ього вчим ося, к о л и щ и р о до н еї ст а вимось. А ле м ож е бути т а к о ж і ц іл ко м ін ак ш е. М о ж е бути так, щ о ми щ ось н ази ваєм о п равдою , а воно в за с а д і є ж адобою п а н у в а н н я, сварли вістю , ґв а л ту ва н н я м . Ч асом гово р и ться п равд у, але м іж нею й у даром н ем ає н ія к о ї різн и ц і, бо ту т б’єт ь ся словам и, а т а м — рукою . А ле в обох в и п а д к а х є т а сам а твер д ість в оці і серці. Б у в а є , щ о х тось говори ть п равд у , а л е з ч в ан ь к у в а то сти . Б о і п р авд о ю м о ж н а ч в ан и ти ся. Х ай у сі б ач ать, щ о я н е боюся, щ о з мене он я к и й хл о п ец ь! „Говори т и п р а в д у ” м о ж е бути й певн им родом спорту. Т а к а п р ав д а не будує, а р уй нує. В она в и н и к а є з сам олю бства, з ч в ан ь к у в а т о с т и і з д у х а н аси л л я . В она р ан и ть, вби ває. П одум ай п ро д е я к і „щ и рі в и сл о ви !” . Ч и часом п іс л я н их не виглядало в серцях так, я к

н а побоєвищ і: рани, о гірч ен н я і зн и щ ен н я ? А ле ц е не о зн ачає, щ о ми м а ли б л и ш е п р и м и л ю вати ся й бо я т и с ь гострих к р о ків. Ні, зовсім ні! Б о р о тьба духовою зброєю — чудова. І очевидно, щ о м ає бути с к а за н е — м уси ть бути ск а за н е, н а в іт ь к о л и воно й д у ж е тверде. А коли х тось не м о ж е зносити п р авд и , то на ц е нем а ради. А ле в с е ж т а к и добре, к о л и ми самі себе п еревіряєм о, чи н а ш е к а з а н н я п р авд и дійсно випливає „з п р а в д и ”. Ми п ови н н і говорити п р авд у , ал е сп о н у кан і до цього мудрістю , а це зн а ч и т ь ту т що — лю бов'ю . Тоді самі в ж е дійдемо до того, щ об н е зб езч е щ у в а ти п равд и. Чи ти н е м ав у ж е н е р а з в р а ж е н н я , щ о н іж н у , в исоку п р авд у с п ів бесідн и ки за то п та л и в болото? Б о вони в и сл о ви л и її тоді, к о л и д л я н еї не було н і часу, н і міс ц я? Д ехто н а зи в а є ц е „виговори т и с я ”, а ц е ж є л и ш е р о зб абр ув а н н я п о в а ж н и х , інтим них, в н у т р іш н іх справ, я к і годи лося б з а тр и м ати в собі, або т іл ь к и р ізко , в о с в яч е н и х го ди н ах п р о н и х го ворити. Д ехто дум ає, щ о в ін м у си ть безум овно с к а за т и ц е і те, бо п р ав д а в и м агає цього. А це т іл ь к и н е р о зв а ж н а б а л ак а н и н а, бо в ін не вм іє затр и м ати слова. П роте ц е все ж н е о зн ач ає, що м и п ови нн і бути б о язл и ві. Що м ає бути с к азан е, т е м усить бу ти ск азан е, чи ц е ком усь подоба є т ь с я чи ні. Т реба бути т а к о ж готовим на все, щ о з цього п р и в о д у в и п л и ває. А л е все ж т а к и добре, к о л и сам і п ер евір яєм о , чи ц е го во р ен н я дій сн о в и п л и в а є „з п р а в д и ”. П р авд у треба ск а за ти , а л е вона п о ви н н а в и п л и в а ти „з м удрости ”, а ц е о зн а ч а є — „з по ш а н и ”. Т и м о ж е м аєш в р а ж е н н я , щ о ту т м о ж е бути з а в ж д и т а к , а л е й ін ак ш е! З одного боку й з ін ш ого боку! Т и в о л ів би, щоб с п р аву стави ти т а к : говори п р а в ду з а в ж д и і всю ди! Горори її, не з в а ж а ю ч и ні н а що, к о ж н о м у і за в ж д и ! Т ак, ц е було б ку ди п ростіш е! І в и гл яд а л о б в е л и ч н і ш е, р іш у чіш е, А п р и цьом у не тр еба н а п р у ж у в а т и н і р озум у ні сер ц я. А л е за д у м а й с я н а д тим, щ о з цього могло б вий ти. І тут скоро д ій д еш до висн овку, що т а к н е м о ж е бути. С ам е й є н а й т я ж ч е те, щ о п р а в д и н е м о ж н а в ід д іл и ти від лю бови. Б о г е н е т іл ь к и п равдою , а л е й лю бов’ю. І В ін ж и в е т іл ь к и в т ій п р авд і, щ о в и н и к а є з лю бо-

АВАНҐАРД

Я к і щ о р о к у , в ц ьо м у р оц і к р е м л ів с ь к і д у ш о гу би т а їх п р и х в о с н і по в с іх к р а їн а х св іт у в ід з н а ч а л и р о к о ви н и к р и в а в о ї ж овтневої р ев о л ю ц ії, що п р и н е с л а н о в е с о в ет с ьк е р аб ств о п о н ев о л ен и м н а родам . В и сл о в л ю ю ч и с п р а в ж н і б а ж а н н я й п р а гн е н н я в с іх п ід с о в є т с ь к и х н ар о д ів , б а г а т о н а ц іо н а л ь н а п о л іт и ч н а е м ігр а ц ія ц ь о го р іч н і т. зв . ж о в т н е в і р о к о в и н и з у с т р іл а ц ілою н и зк о ю е ф е к т и в н и х , добре зо р г а н ізо в а н и х п р о ти д ем о н стр ац ій . Т акі п р о ти д ем он страц ії, в я к и х б р а л и а к т и в н у у ч а с т ь т а к о ж су м івц і, п р и стр асн о ю х в и л е ю п р о к о т и л и с я зо к р е м а по б а г а т ь о х м істах , м іс т е ч к а х і та б о р а х ДП З а х ід н ь о ї Н ім еч чи н и . У ч ас н и к и п р о ти д ем о н стр ац ій н ес л и ан т и б о л ь ш е в и ц ь к і г а с л а й транспаранти, що р о з к р и в а л и с п р а в ж н ю су ть б о л ь ш е в и з т у . М айж е к о ж н а т а к а п р о т и д е м о н а т р ац ія з а к ін ч у в а л а с ь в е л и ч а в и м м ітингом, н а я к о м у в и с т у п а л и п р е д с т а в н и к и п о н е в о л е н и х м о с к о в сь к и м Т5ольшевизмом н ар о д ів. Ц ік а в о , щ о м о ск в и н и („р у сск іє л ю д і”) м а й ж е с к р ізь в ід м о в л я л и с я б р а т и у ч а с т ь у ц и х п р о ти д ем о н стр ац ія х . Я к дов ід уєм о сь з о д н ієї к о м у н іс т и ч н о ї г а зе т к и , ви. А л е Б о г є н е т іл ь к и п р авд о ю , а л е т а к о ж і пош аною . В ін м ає свою р а д іс т ь у п р авд і, щ о сп о в н е н а п о ш ан и . Ін ш а, ф а л ь ш и в а п р а в д а н е м о ж е д о вго т р и в ат и . О дн ого дня в о н а ган еб н о за л о м и т ь с я . Т іл ь к и т а в тр и м а є т ь с я , щ о виникає з щ и рого н а м ір у й н а м а г а є т ь с я ж и т и в л ю б о ві до ін ш и х л ю д ей , у п о ш а н і п ер ед гідн істю сам о ї п р а в ди. О тж е, м усим о п р а гн у т и до того, щ об бути б езу м о вн о п р а в д и вим и , а л е й о дн о ч асн о з в а ж а т и н а б л и ж н ьо го . Бути безу м о вн о п р ав д и в и м , а л е о д н о ч асн о й з н а ти, к о л и м о ж н а гово р и ти , а к о л и н і. Т ак о ю п р авд о ю м и будуєм о Б о ж е ц арство. Ч и н е м огл и б ми ч и м сь допо м огти собі в ц ій сп р аві? Ч и не м огло б і тіл о т у т сп ів д іяти ? В о но м о ж е д у ж е б а га т о — і в добН а ц ьом у м ісці в м и н у ло м у ч и с л і ж у р н а л а н е з ви н и р е д а к ц ії т р а п и л а с ь п о м и л к а у п ід п и сі під кл іш ою . Б у л о н а д р у к о в а н о : „В и с т а в к а с у м ів є ь к и х р о біт у м. Р о к лянді (А встр ал ія), о р г а н ізо в а н а головою п ер ш о го о в ц ій к р а їн і о сер ед к у С У М ’у д р у го м О. Я н к ів ськ и м ..." М ає б у ти „другом О си пом Т а р н а в с ь к и м ” і д а л і за т е к стом.

п іс л я п р о ти д е м о н с тр ац ії в Н. У л ь м і п росто в ден ь н евідо м і особи н а с к о ч и л и н а к о м у н істи ч н е бю ро, щ о м істи л о ся н е д а л е к о в ід м ісь к о ї п о л іц ії, і зн и щ и л и в сі його п а п е р о в і с п р ав и т а п о б и л и м еблі. Н а ш к о р есп о н д ен т п о відо м л яє, щ о в з в ’я з к у з цим було п р и тр и м ан о д в о х м о лод их у к р а їн ц ів , а л е за б р ак о м о б в и н у в а л ь н и х д о к а зів — зв іл ь н ен о . З г а д а н а г а зе т к а , п о м істи вш и н а п е р ш ій сторін ц і ф о т о з я я т о к зр у й н о в ан о го к о м у н істи чн о го бю ра, п ід н я л а б у л а с п р а в ж н є ш а к а л я ч е в и т т я . З ін ш ого к о м у н іс ти чн о го о р ган у (га зе т к а „Ді В а р г а й т ”, щ о в и х о д и ть „ д л я н а с е л е н н я д о л іш н ь о ї С а к с о н ії”) довідуєм ось, щ о т а к о ж у С х ід н ій Н ім еч ч и н і з н аго д и к р и в а в и х роковин ж овтн я м асово появилися а н ти б о л ь ш е в и ц ь к і л етю ч к и . Н а ш і ф о т о зн я т к и п о к а зу ю т ь ф р а гм е н т и з п р о ти д ем о н стр ац ій , щ о в ід б у л и с я в

З а х ід н ій

Н ім еч ч и

ні. З л ів а н а п р аво : в ід д іл С У М ’у н а п р оти д ем он ст р а ц ії в М ю л ь д о р ф і 13. II., к о л о н а у ч а с н и к ів п р о ти д ем о н стр ац ії

Райне

6. X I,

п р о ти д ем о н стр ан ти

н а в у л и ц я х Н ойбурґу.

к а н н я й допом огу д л я в о л і бути ро м у і в злом у. Я х о ч у п о ст а в и ти тобі одну п роп о зи ц ію : п ід ч а с щ ирим . А чи зн аєш , д е в ч и м о ся п р а в р р зм о в и д и в и т и с я ін ш ом у в очі. дивості! го во р ен н я? В м о в ч ан ц і Н ав іщ о це? П ередусім , ми в ід і в сам отності. В с л о в а х л е ж и т ь к р и в а є м о ц и м с т е ж к у м іж собою в л а с н а си л а . К о л и їх зр у ш и ш , і други м . Ц ей щ и р и й п о гл я д го вони к о т я т ь с я , я к з к а м ін н я з во р и ть: д и в и ся , н ем а н ія к о го п ід у зб іч ч я . В с л о в а х л е ж и т ь в е л и с ту п у в м оїх с л о в ах , і я х о ч у це к а сп окуса. К и м ц я с и л а за в о л о сам е д о в ід а т и с ь п ро тебе. Ми діє, той, не п ом іч аю ч и , в х о д и т ь у обоє хо чем о зн ати , щ о м аєм о д у бр ехн ю . Т оді говоряться сл о в а м ати п р о себе. Б о х то бреш е, той з а р а д и слів, з а р а д и того, щ о в о м и н ає зір інш ого, я к щ о в ін у ж е н и х б л и щ и т ь і зв у ч и т ь , а с п р а ц іл к о в и т о н е с т а в безсоромним. ву, т а к и м чином , зр а д ж у є м . А л е В ін бо їться, щ о той, х то с ь ін ш и й , к о л и мовчим о, сл о в а т р а т я т ь цю м о ж е в и ч и т а т и в його о ч а х не си лу , й ми стоїм о п е р ед сп равою . те, щ о х о в а є т ь с я з а словам и. А ле С п р ава, ніби го во р и ть до н ас, ми к о л и ми з а в ж д и д и в и м о сь щ и ро чуєм о й сп о стерігаєм о її, н е з а собі в очі, то ц е є, передусім , ж и л е ж н о в ід того, чи ми с л у ж и л и в а о зн а к а безум овн ого х о т ін н я їй , чи т іл ь к и нею б а в и л и ся . М о бу ти щ и рим . А д а л і м и т а к и м ч и ном в ходи м о в к о н т а к т з ін ш и ж е і т и зд о б у в у ж е ц ей досвід. ми. М и бачим о, я к д ію ть наш і В ш к о л і б у л а г у т ір к а . В сі стоя сл о ва, сп остерігаєм о, к о л и ми пі л и д о в к р у ги ; ти теж говори в; п л и л и й з в у ч а л и м огу тн ьо й в е ш л и з а д а л е к о і к о л и м о ж ем о це зн о в у п о п р ав и ти . М и с п о ст е р іга є- ■ л и ч н о с л о ва ; н а теб е прийш ло я к е с ь с п ’я н ін н я . П іс л я к іл ь к о х мо, к о л и сл о в а п о п а л и н е н а в ід дн ів, ти в т и ш і р о зд у м у єш н а д п о в ід н и й ґр у н т і м о ж ем о м о в ч а цим. І то д і в ід к р и в а ю т ь с я тобі ти. А л е і ц е н е з а в ж д и т а к е п р о сте. Б у в а є , щ о х т о с ь д ій сн о щ и очі. Т и бач и ш , щ о сл о в а б ул и по р о ж н і, театральна балаканина! р о сер деч н и й , а л е н е м о ж е д р у го м у м іцн о й п о стій н о д и в и т и с я в В ід ч у в аєш , щ о т і сл о в а зр о б и л и ін ш и м к р и в д у , в ід сл о н и л и за н а д очі, бо ц е в в е л и к ій м ір і за л е то г а р н і сп р ави , я к и х н е в а р то ж и т ь т а к о ж в ід н ер в ів . О тж е , т у т м усим о в п р а в л я т и с я . Н е я к було поруш увати. О, тоді тобі р у х а н к о в и й сп орт, а я к в и р ів с т ає я сн о , д о бо л ю ясн о ; а ж п а -

АВАНГАРД

На науково-популярні теми П роф . К л и м

Телебачення Д ва в и н ах о д и н а л е ж а т ь до с у ч а сн и х великих в ід к р и т ь : т ел еб ач ен н я (тел ев ізія) — п е р е д а ч а зоб р а ж е н ь н а в ід д а л ь і т е л е м е х а н ік а — керування н а в ід д а л і п ар о п л ав ам и , л іт а к а м и тощ о. Ц і в и н а х о д и с л у ж а т ь н е т іл ь к и п отребам к у л ь ту р н о го з в ’я з к у лю дства, а т а к о ж і потребам вій ськови м . З а в д я к и тел ем ех ан іц і т еп ер іш н і л іт а к и і п ар о п л ав и з їх нім и кул ем етам и , гарм атам и й бомбами м о ж у ть л і т а т и ч и п л а в а т и б ез лю дей і б е з лю дей у п о тр іб н и х м ісц я х к и д ат и бомби й с т р іл я т и з к у л ем етів т а гарм ат. Д л я к е р у в а н н я н им и з я к о го сь м ісця п о с и л а ю ться ел ек тр о м агн ітн і к о л и в а н н я певн ого п е ріоду, щ о п р и в о д я ть у дію відп о відн и й в а ж іл ь . П оп ад аю ч и н а к о л и в н и й ко н ту р , п о в ’я за н и й з від п о від н и м в а ж е л е м , ел ек тр о м агн ітн і х в и л і зб у д ж у ю ть к о л и в а н н я і п р и в о д я ть в а ж іл ь у р у х . Ц им самим р оби ться п ер ем іщ ен н я л іт а к а ч и п а р о п л а в а в б а ж ан о м у н а п р я м і або п о ч и н ає т ь ся с т р іл я н и н а з к у л ем ета, гар м ати т а ск и д а ю т ь ся бомби. „К о л и в н и й к о н ту р ” і „р езо н ан с” в ід ігр а ю т ь в а ж л и в у рол ю н е л и ш е в т ел ем ех ан іц і, а т а к о ж і в р ад іо т ех н іц і т а тел еб ач ен н і. „ К о н ту р ” с к л а д а є т ь с я з ко н д ен сато р а і к а т у ш к и сам оіндукції, зам к н е н и х в одно коло. Р о зр я д к о н д ен сато р а мас е л е к т р и ч н і зар я д и , 'щ о п ерем іщ ую ться то в одном у то в другом у н а п р я м к а х , в и к л и к а ю ч и зм ін н е м агн ітн е поле, я к е В свою ч ер гу в и к л и к а є ел е к тр и ч н и й струм, е л е к т р и ч н і к о л и в а н н я . П еріод ел ек тр и ч н о го к о л и в ан н я з а л е ж и т ь в ід ємності й сам о ін д у к ц ії коливного к о н ту р а. О дн очасн е в и н и к н ен н я і п ер іо д и ч н а зм ін а з в ’я з а н и х м іж собою е л е к т р и ч н и х і м агн ітн и х по л ів зв е т ь с я ел ек тром агн ітн и м к о л и в ан н я м . О дн о ч ас н е ж п о ш и р ен н я е л ек т р и ч н о ї і м агн ітн ої х в и л ь зв е т ь с я електром агн ітн о ю х ви л ею . А н гл ій ськи й л а є ш у в есь в ід сорому й гніву! Д руга сила, щ о в ед е до б р е х н і — ц е б л и зь к ість лю дини. К о л и ми перебуваєм о серед лю дей, п р о б у д ж у єт ься ч в ан ь к у в а т іс т ь , за зд р іс ть , користолю би вість, ж а доба п а н у в а н н я — в се л и х е, що в е д е до брехн і. А л е к о л и п ер е буваєм о н а самоті, ц е в ідх о д и ть Від нас, ми стоїмо п еред Б огом і своїм сум лінн ям . Т оді ми в іл ь н і і в се бачимо ясно. З іб р ав ся, напр., гурток лю дей, усі щ ось о п о від а ю ть. Я к а в е л и к а сп окуса п ер е к р у ти т и п р ав д у н а см іхови н ку, щ об л и ш е ін ш і см іял и ся! Або п е р еб о р щ у вати т іл ь к и для того, щ об тобою за х о п л ю в а л и сь інш і! А л е к о л и ти за л и ш а є ш с я сам — за в о р о ж е н іс т ь зн и к ає. Т оді бе р е ш с я з а голову: я к я т іл ь к и міг т а к говорити! З а р а д и о дн ієї у с м іш ки... за од н у м и ть подиву! Т а к , о т ж е, м и п ови н н і в чи ти ся м и стец тва м овчан я. В розм ові н е тр еб а говорити чогось такого, про щ о м и з твердою п евн істю н е знаєм о. А л е ін о д і тр еб а також м овчати , к о л и й стовідсотково п ев н і своєї сп рави , а зам ість го в ор и ти — п р и с л у х а ти с я й п е р е д ум увати . еЧ асо м ми~ п ови н н і п ер еб у в ати н а сам оті, осторон ь від лю дей. С ам ом у п ід ч а с п о д о р о ж і; само

у ч ен и й М ак св ел (1867) довів, щ о ш в и д к ість р о зп о в с ю д ж ен н я ел ек тр о м агн ітн о ї х в и л і в п о р о ж н еч і до рівн ю є 300.000 км еек., тобто ш в и д к о сті світл а. На основі цього він в и сл о в и в д у м ку , щ о світл о є не щ о ін ш е я к ел ек тр о м агн ітн і к о л и в а н н я . Т е о р ети ч ні д о с л ід ж ен н я М ак с в е л а п ід тв ер д и в експ ер и м ен т а л ь н и м ш л я х о м н ім ец ьк и й в чен и й Г ерц (1888). В і б р ато р Герца (п ри лад, щ о д ає к о л и в а н н я ) іи-вав х в и л і д о вж и н о ю 60 см. (500.000.000 к о л и в ан ь на се кунду). Д л я в и я в л е н н я к о л и в а н ь Г ерц в и к о р и став я в и щ е р езо н ан с у і п обу ду вав р езон атор, н астрою ю чи мого зм ін ю в ан н ям д о в ж и н и (антена). Л ін ія по ш и р ен н я ел ек тр о м агн ітн о ї х в и л і зв е т ь с я радію єом, а звідси й п е р ед ач а ел ек тр о м агн ітн и х к о л и в а н ь у просторі д істал а н а зв у р ад іо п е р е д а ч і (перш им р а д іо п е р едачу зд ій сн и в іт а л ій с ь к и й у ч ен и й М арконі) С уть р езо н ан с у в тому, щ о 4 к о л и в а н н я одного тіл а (вібратора) м о ж е в и к л и к а т и к о л и в а н н я другого ті л а (резонатора). Відомо, щ о м узи ка, п оети ч н і тво ри, я к і інш і види м и стецтва в и к л и к а ю т ь р езо н ан си в п сихічн ом у р о зу м ін н і у д у ш а х лю дей. Н авіть, напр., лю бов — ц е т а к о ж п си х іч н и й р езо н ан с л ю д с ь к и х душ , а л е в ід к р и т т я електром агн ітн ого і в н у тріатом ного р езо н ан су зробило с п р а в ж н є чудо, з а безп еч и в ш и т а к о ж т е х н ік у ви го то вл ен н я атом ової бомби й п е р ед ач і зо б р а ж е н ь на в ід д а л і — тел е б а чен н я. А тм о сф ер а гар яч о го е н т у зія зм у у СШ А, в и к л и каного в 1948-49 р о к а х тел ебач ен н ям , н агад у є п е р ш і дн і р адіо, ко л о ч в е р т ь століття тому. У в е л и к и х м істах А м ерики б іл я 60% н ас е л е н н я в ж е бу л о п р и сутнім на сеан сах тел еб ач ен н я. Д ом аш ні т е л е в ізо ри щ е к о ш ту ю ть дорого, а л е т ел е в ізій н і сеанси час від час у м о ж н а бач и ти (на с п е ц іял ь н и х ек р а н ах )

м у в своїй кім н аті; самому в ти так , безоглядн о? Ч и с к а за в її в х ій ц ер к в і. І там дійсно м о вча пош ані, чи ви сл о ви в її в н евід ти. Б о є т а к о ж в н у тр іш н я розм о п овідну пору? Ч и мені дійсно й ш л о ся про п равд у , ч и м о ж е л и ва. А ле й вона пови нн а зам ов кнути. Т ак, щоб були л и ш е Б о г % ш е про подив, к о л о тн еч у й н а си льство? А тоді робиш о б р а х у і м оя совість. І теп ер ми сп окій но передум уєм о в а ж л и в у сп раву. нок з Господом і п р о си ш Й ого про силу, щ об наступн ого дн я Д аємо їй говорити. Ц е зн а ч и т ь : дивим ось на неї, в ідкри ваєм о їй зробити це ліпш е. П ер ед сном щ е одна дум ка: за в т р а ц іл и й д ен ь своє серце, хочем о обереж н о п із н ати її суть. Ц е робить повн іш и м буду правдивим ... щ ирий погі п р авд и в іш и м н аш е слово, к о л и ля... іцире, сп о кій н е слово... р о з ми його мусимо говорити. Я кщ о в а ж а й , повний в р а ж ін ь , а л е с и л ь ми в ел и я к у с ь розм ову, тоді пи ний... так и м буду за в т р а ціли й таєм о н а сам оті: Господи, я к це день. було? Ч и я говори в д л я Тебе, чи Д л я передум аним : я к воно в и г л я д а є , ко л и д р у г у біді, а ми в в а д л я себе? С к а за в п р авд у , ч и ні? Ч и я с к а за в її в п о ш ан і і в л ю ж аєм о, щ о м ож ем о допомогти йо бові? Т а к н а самоті н авч аєм о ся м у брехнею ? Б р е х н я у від н о ш ен п оступати з лю дьм и в н а л е ж н и й ні до хворого. Ч ем н остеві брехні. спосіб і п ер еб у в ати м іж ними, а М овні вислови щ оденного ж и т т я . м о в ч ан к а в ч и ть н ас правильно К оли не м ож ем о когось стерпіти. говорити. М удрість і х и тр ість. Д ум ка про У вечер і ми зн о ву п итаєм о се когось і стр ах від лю дей. Д ум ка бе: я к я тр и м ався сьогодні в ш к о про когось і б р ак д о в ір ’я до с а лі, п ід ч а с н а в ч ан н я , в розм ові, мого себе. В розм ові: гостра, в е вдом а? І ту т ми п овинні бути села боротьба й л и ц а р с ь к іс т ь су строгими супроти сам и х себе. Не проти п р о ти вн и ка. К о л и мусимо бо язл и ві. К о л и м аєш н а х и л до к ом усь ск а за т и , щ о п ро нього д у б оязли вости , тоді в за г а л і зал и ш и ц ей веч ір н ій іспит. А ле сп и тай маємо? Т ер п е л и ва м овчан ка. М ов гостро самого себе: Чи я засту ч а н к а з лю бови. М о в ч ан к а з по п а в с я за ц ар ство Б о га? Ч и був кори. Н іж н і правди. м н о ж и тел ем Його ц а р с т в а? Чи З іт ал ій с ь к о ї п е р е к л а в М. К . говорив я п р а в д у в лю бові, а чи

АВАНГАРД у в е л и к и х у н ів е р с а л ь н и х м а г а зи н а х , к ін о т е а т р а х , го тел я х , р е с т о р а н а х і б а р а х . Т ел еб ач ен н я , я к н о ви й ви д м и стец тв а, н а й б іл ь ш яскр ав о в и я в л я єть ся в „ ж и в и х ” драм атични х вис т а в а х студії, ^ о л о т р ети н и щ о д ен н и х п е р е д а ч у С Ш А п р и с в я ч у є т ь с я спорту, д о м аш н ьо м у господар ству, д о гл я д у з а дітьм и , а р е ш т а в ід в о д и т ь с я проб', л ем ам освіти , д р а м а т и ч н и м в и с т а в а м тощ о. Т е л е в и с т а в и р із к о в ід р ізн я ю т ь с я в ід ін ш и х в и д ів д р а м ати чн ого м и стец тв а, а а к т о р а м і р е ж и с е р а м ц и х в и с т а в д о в о д и ть ся в к л а д а т и д у ж е б а га т о п р ац і, бо в студії в он и одн о ч асн о п р а ц ю ю т ь н а 2 -3 сц е н а х із ск л ад н и м и , ч а с т о зм ін н и м и д е к о р а ц ія м и . Н ай в д а л іш и м и д о ц ього ч а с у б у л и т е л е п е р е д а ч і « т о р т о в и х зм а г а н ь (їх п е р е д а с т ь с я просто з стадіону). В 1947 р. у С Ш А п ід ч а с зм а г а н ь н а п е р ш іс т ь к р а їн и п о б ей сбо л у в у с іх к а ф е і ін ш и х г р о м а д с ь к и х м іс ц я х б ул и у с т а н о в л е н і т е л е в ізо р и . П ри входах до к а ф е зб и р а л о с ь т а к б агато б а ж а ю ч и х п о п асти туди , щ о в л а с н и к и ц и х к а ф е м у сіл и н ап е р ед з а б е з п е ч у в а т и к в и т к а м и с в о їх к л іє н т ів . З а т р и м у є р о зв и т о к т е л е б а ч е н н я п о к и щ о н едо с т а т н я к іл ь к іс т ь п е р е д а т о ч н и х стан цій. Т е п е р їх з А м ер и ц і е л и ш е ЗО. Г оловн а т р у д н іст ь т е л е б а ч е н н я в тому, щ о т е л е в ізій н і си гн ал и (вони є в и со к о ї частоти ) ро зп о всю ж у ю т ь с я л и ш е по п р ям ій , а н е й д у т ь за л ін ією к р и в и н и зем л і, я к , н апр .. р ад іо х в и л і. Т ом у треба ч ер е з к о ж н і 48 км. б у д у в ати п р о м іж н і п р и й м а л ь н о- п ер ед ато ч ц і м ік р о х в и л ь н і стан ц ії, щ о п р и й м а л и б і п е р е д а в а л и с в іт л я н і ім п у л ь си н а ц і 48 км М е р е ж а т а к и х п р о м іж н и х с т а н ц ій у ж е з усп іхом п р ац ю є м іж Н ь ю -Й о р к о м , Б о сто н о м і С к ен ек тед і. З метою зб іл ь ш и т и д а л ь н іс т ь т е л е в ізій н и х п е р е д а ч є і д р у г а си стем а („ с т р а т о т е л е б а ч е н н я ”), що е к с п е р и м е н т у є ть с я у ж е д о в ш и й час. П ри ц ьом у способі за с т о со в у ю т ь с я л іт а к и . В они п ід ій м а ю т ь с я в с т р а т о с ф е р у н а в и со ту к оло 10 км . і, л іт а ю ч и н ад т е л е в ізій н и м и стан ц іям и , п р и й м а ю ть те л е с и гн а л и й п е р е д а ю т ь їх д а л і. П р и ц ій висоті го р и зо н т р о зш и рю ється, ч ер е з щ о і д а л ь н іс т ь п е р е д а ч і н а д з в и ч а й но зб іл ь ш у є т ь с я В и н а х ід н и к и ц іє ї систем и п е р е д а ч і в в а ж а ю т ь , щ о до си ть 15 л іт а к ів , я к і з н а х о д я т ь ся д а л е к о оди н від одного, щ об заб е зп е ч и т и т е л е п е р е д а ч у трьом ч в е р т я м н а с е л е н н я С Ш А . Б у л о т а -

В ід від у в ач І ам е р и к а н с ь к о го к а ф е -р е с т о р а н у див л я т ь с я т е л е п е р е д а ч у бей сб о л ьн и х зм аган ь. к о ж за п р о п о н у в ан о п р о ек т у в а т и те л е с и гн а л и на м ісяц ь, щ о в ж е зд ій сн ен о си гн ал ам и радарових у стан о во к . Ін ж е н е р и п р о д о в ж у ю т ь ш у к а т и н ові м о ж л и в о с ті р о зв и т к у т е л е б а ч е н н я і в іщ у ю ть ск о р е зд ій с н е н н я н е т іл ь к и б а га т о к о л ь о р о в и х т е л е в ізій н и х п е р ед а ч , а й „дво сто р о н н ьо го ” телебачення. тобто п ер его в о р ів м іж лю дьм и , щ о о дн очасно б а ч а т ь один одного н а в ід д а л я х т и с я ч к іл о м етр ів. У сі п р а ц ів н и к и ц іє ї г а л у з і п р о я в л я ю т ь д у ж е в е л и к и й оп ти мізм. щ о д н я п е р е к о н у ю ч и с ь у том у, щ о в ч о р а ш н і м рії сьогодн і стаю ть дійсністю .

М и к о л а Гоголь

ДНІПРО (Ф р агм ен т із „ С тр аш н о ї п ом сти ”) К р а с е н Д н іп р о п ід я с н у погоду, к о л и в іл ь н о та р ів н о несе к ^ із ь л іс и і гори п о в н ії во д и свої. Н е с к о л и х н е т ь с я ; н і п р о гр и м и ть. Д и в и ш с я й н е зн а єш , с т а л а ч и п л и в е його в е л и ч а в а ш и р и н а і в в и ж а є т ь ся, н е н а ч е в е с ь в и л и т и й в ін з к р и ш та л ю , і н а ч е голуб и й б л и ск у ч и й ш л я х , б е з м ір и в ш и р и н у , без к р аю в д ал и н у , л и н е і в ’є т ь с я по зе л ен о м у св іту Л ю бо тоді і г а р я ч о м у сонцю п о гл я н у т и з ви со ко сти і с к у п а т и п р о м ін н я в х о л о д н и х к р и ш т а л е в и х во д а х . і н ад б ер е ж н и м л іса м ясн о зм а л ю в а т и с ь у в о ди З е л е н о к у ч е р і. В они т и с н у т ь с я р азо м з п о л ь о в и ми к в іт ам и до во д и і, н а х и л и в ш и с ь , м и л у ю т ь с я в н ій і н е н ам и л у ю т ь с я , і н е в ід ір в у т ь с я в ід я с н о ї своєї подоби, і в с м іх а ю т ь с я до н еї, і в іт а ю т ь її, гойд аю чи гіл к а м и . Н а сер ед и н у ж Д н іп р а вони бо я т ь с я гл я н у т ь: н іх то , к р ім со н ц я т а голубого неба, н е з а г л я н е туди . Т а н е к о ж н а й п т и ц я д о л е т и т ь до середи н и Д н іп р а. П и ш н и й ! Р ів н о ї йом у н ем а р і к и у світі. К р а с е н Д н іп ро і т е п л о ї л іт н ь о ї ночі, к о л и все за с и п л я є , — і л ю д и н а, і зв ір , і п т и ц я, а Б ог оди н в ел и ч н о о г л я д а є небо і зе м л ю і в е л и ч н о с т р я сає р и зу . I s р и зи с ія ю т ь зорі. З о р і с в іт я т ь і г о р я т ь н ад світом і всі р азо м о д б и в а ю ть с я в Д н іп рі. В сіх п о л о н и в їх Д н іп р о в тем н ім л о н і своїм. Н і одн а не в те ч е в ід н ього: м о ж е за г а с н е н а небі. Ч о р н и й ліс,

обси п ани й сонним гайво р о н н ям , і с п о к о н в ік у р о з л а м а н і гори, зви саю ч и , зм а гаю т ь с я в к р и т и його х о ч би довгою тін н ю своєю . Д арем н е. Н ічо го н ем а в св і ті, щ о б м огло у к р и т и Д ніпро. С иній, синій, п л и в « він р ів н и м п ото ко м і сер ед ночі, я к сер ед д н я , м ріє в т а к у д ал и н у , с к іл ь к и ся гн у ти м о ж е л ю д сь к е око. М лію чи і п р и го р т аю ч и сь б л и ж ч е до б ер егів в ід х о ло ду нічного, в ін за с в іч у є т ь с я сріб н им п рослідом ; п р о сл ід зб ли ск у є, я к к л и н о к д а м а с ь к о ї ш аб л і, а в ін , синій, і зн о в за с н у в . К р а с е н і то д і Д н іп ро і р ів н о ї йому н ем а р ік и н а світі. К о л и ж п о с у н у т ь п о небу горам и с и н і х м а р и , чо р н и й л іс х и т а є т ь с я з к о р ін н ям , дуби т р іщ а т ь , і б л и с к а в к а , з а л а м а в ш и с я у х м ар і, в р а з о с в іт и ть у в е с ь с в іт — г н іб є н т о д і Д н іпро! В о д я н і м оги ли гр и м л я т ь , о б гори в д а р я ю чи сь, і з бл и ско м і зой ком в ід б ігаю ть н а за д , і п л а ч у ть, і го л о ся ть в д ал и н і. Т а к п о б и в а є т ь с я с т а р а к о з а к о в а м ати, в и р я ж а ю ч и си н а свого до в ій сь к а. С в а в іл ь н и й т а д у ж и й , їд е в ін н а вор о нім коні, у бо ки в з я в ш и с ь і зал о м и в ш и ш а п к у , а в о н а, р и д а ю чи. б і ж и т ь з а н и м , х а п а є т ь с я з а с т р е м е н а , л о в и т ь у д и л а , і л а м а є н а д ним

руки,

і вм ивається гар я

ч и м и сл ізьм и . П е р е к л а д В. Х а р ч е н к а

АВАНГАРД

В. в.

Думки по дорозі до образотворчого мистецта 2. Зустріч з мистецьким твором Х то п озбувся с т р ах у в е л и к и х слів, що, я к а р х а н ге л и , с т е р е ж у т ь трон м и стец тва, стас ж ер тв о ю н о во ї турботи: зр а з у ж п іс л я п ер ех о д у кордон ів м и стец ького ц а р с т в а він н а т р а п л я є на б а к а л я р а . к о тр и й в в а ж а є ц ар ство м и стец тв а ц арством освіти і б а ж а в би, щ об д о зв о л е н е б у л о д и в и ти ся н а к в і ту ч и й сад м и стец тва т іл ь к и к р із ь в ік н а його ш к іл ь н о ї кім н ати . А л е м и стецтво н е дбає про у ч и тел ів . В оно не Г уверн антка, воно М аґн а м атер. щ о п р и го р тає до свого сер ц я к о ж н у м а л у й в ел и к у ди ти ну, я к а х о ч е її. І так , я к д и ти н а н а ло н і своєї м а т е р і п оволі н а в ч а є т ь с я р ід н о ї мови, т а к і лю дина в и в ч а є мову м и стецтва, я к щ о лю дин а ц я з ним ж иве. М аємо очеви дн о р ізн і ф орми від н о ш ен н я до м и ст ец ь к и х творів. М о ж н а ним и п р и н агід н о , так би м о |и т и , б е з ж у р н о р ад у в а ти с я, м о ж н а їх лю би т и і я к „л ю б и тел ь” м и стецтва. З інш ого духового к о р е н я в и р о стає б а ж а н н я д о с л ід ж у в а т и ш л я х и ми стец т в а й о зн а ч а т и його вартості. Існ у ю ть н а в іт ь ц іл і н а у к о в о -м и с т е ц ь к і ш к о л и , я к і м іркую ть, що н е ін а к ш е треба т р а к т у в а т и м и стец ь к и й твір , як т р а к т у є б отан ік рослин у, чи м ін ер ал о г опиєус й оз н а ч а є к ам ін ь. Ці „п е д а н т н і” в ч е н і-м и с т е ц т в о зн а в ц і р о б л я т ь н агол ос на м ірі і т я гар і, м ат е р ія л і й узки тк о в ій ц іл і твору. В они д о с л ід ж у ю т ь історію пос т а н н я тв о р у і зм іни, щ о він їх за зн а в . В они н ам а гаю т ь ся у стій н и ти місце, ч а с і авто р а. До ц ієї п р а ц і їх н а ш т о в х у є ж ад о б а п ізн ан н я . П ри цьом у д у м ається, щ о м о ж н а к р а щ е д ій ти до чистого п ізн а н н я , к о л и б іл ь ш е зум ієм о в и єл ім ін у в а ти в и к л и к а ю ч у за к о л о т п ро ти си л у : ч у т т є в е в ід н о ш ен н я до мис т е ц ь к и х творів. Т іл ь к и в к о л і т а к о ї п ед ан тн о ї ш к о л и д о сл ід н и к ів могло н ар о д и ти ся п о тр ясаю ч е сл о во: н ай л іп ш и м істори ком м и стецтва є той. щ о н е м ає н ія ко го см аку. П ізн а вал ь н о ю методою м о ж н а за й т и д ал ек о , а л е цей к л ю ч н е в ід к р и в а є двер ей , з а я к и м и ж и в е таєм н и ц я особли вої р ізн и ц і м іж те х н іч н и м і м и стецьки м твором . „Д у ш а” м истецтва в ід к р и в а є т ь с я т іл ь к и тому, хто сп р и й м ає її не р о зумом , а душ ею , або, к а ж у ч и інш им и словам и — хто н а м агаєт ь ся при допом озі ч у ття сп рий м ати м и стец ь к и й т в ір і в п е в н и т и с я в його вартості. Т іл ь к и ч ер е з в ід ч у ття м и стецтва йде ш л я х до р о зу м ін н я м и стецтва. Т вір ство р ю ється в н асл ідо к гли бокого чуттєвого п е р е ж и в а н н я і в чуттєво м у п е р е ж и в а н н і в ін в ід р о д ж у є т ь с я в нас. М ати відн о ш е н н я до м и стецького тво р у зн а ч и т ь , передусім , н а м а г а ти с я в и к л и к а т и в самім собі ті п очуття, я к и м и в ін н аси ч ен и й . Ч асом у цьому доп ом агаю ть н ам сам і м и стці своїм и висл о вам и про свою т в о р ч іс т ь і твори . А л е зд еб іл ьш о го ми м усимо р о зр а х о в у в а т и н а сам и х себе Т оді нам за л и ш а є т ь с я одно: о х о ч е й ц іл к о в и то п ід д а ти с я в р а ж ін н ю , я к е в и к л и к а є в н ас твір. Л и ш е тоді ст аєт ь с я одно з чудес м и стец тв а: коли ми ц іл к о в и т о п ідд аєм о ся його в р а ж ін н ю , ми н е свідом о о р ган ізу єм о відп овідн і ч у т тє в і групи, ми ..розум ієм о” твір. К о л и н аш і очі в ір но й тер п ел и в о п о су ваю ть ся по ф о р м а х і ф а р б а х м и стец ького твору, тоді з ц и х чу ттєв и х сл ід ів зн о в у в и р и н а є ч у ття , ніби м елод ія, щ о зап и с а н а на п а т е ф о н н ій п л а т ів ц і і ми чуєм о її, ко л и гр ає п а теф о н . А л е т а к о ж і н а у к а про м и стец тво к е м о ж е з в іл ь н и т и с я від методи сх о п л ю в а н н я п о ч у в а н ь , в м іщ е н и х у м и стец ьк ом у творі. В она н е м о ж е за ст ер ег

ти в ід ч у в а н н я п р о ф а н о в і, п ізн а в а н н я ф а х ів ц е в і, і м уси ть н ап ер ед п ер есту п и ти чу ттєв и й поріг. І ту т безсум н івно бачи м о м еж у , п о ставл ен у д о сл ід ж ен н ю м и стецтва: в ньом у н е осягаєм о б агато без в р о д ж е н и х п р и к м ет. Н е до п о м о ж е і здобуте зн ан н я , к о л и н е матим ем здібн остей в ід ч у в а т и м и стец ьк и й твір. З д іб н ість в ід ч у в а ти м и стец ьк и й твір, я к і к о ж н у ф із и ч н у ч и п си х іч н у зд іб н ість м ож ем о в и х о в у в а ти й ск р іп л ю в а ти . Х то с п о ч а т к у сто їть безпорадно, н ап р и к л ад , п ер ед ф р е с к а м и й м о заїко ю св. С о ф ії в К и єв і, п ер е д іконою В о л о ди м и р ськ о ї Б огороди ці, п ер ед п р есто льн и м обр азо м М атіс Ґ о т га р т а (Ґр ю н е в а л ь д а ) в Ізен гай м і або п еред гробн иц ям и М ед и ц еїв М ік е л ь а н д ж е л а , той щ е н е м ає н ай м ен ш о ї п ід стави с у м н ів ати ся в свою зд ібн ість переж ивати м и стец ьк і твори . Ми н е м усимо т а к о ж зр а зу п о чи н ати від світи л світового м истецтва. М ож ем о по ч ати від н ай б л и ж ч о го . І не п о чи най м о від ш у к а н н я чогось у к н и ж к а х , л и ш е в сл у х а й м о ся в голос н аш ого сства. Сидимо, н апр., у к ім н а т і і в ід ч у в а є мо, щ о вона ..п р и єм н а”. Як ж е ц е т а к ? Щ о це має о зн ач ати ? Щ о н ам н а в ів а є це „п р и єм н о ” ? В с л у х а ємося в себе і відч уваєм о, щ о в цьом у просторі н і щ о нас н е стісн яє, ніщ о не х о в аєть ся , м ож ем о в іл ь но д и х ати , в іл ь н о р у х а т и с я , ж о д н а з д и м ен зій не п р и гн іч у є н ас: н і д о в ж и н а , н і ш и р и н а, ні глибина. У се відп овідн е, все до сто со ву ється взаєм но, усе з в ’я зу є т ь с я в б л а ж е н н у гармонію . А к о л и н ас п р о н и ж е не п о ч у ття у щ а с л и вл е н о го іс н у в ан н я в п р о с торі, ми в ід ч у ваєм о те, з чи м м ає сп р а в у б у д ів н и ц тво, хоч м ож ем о й не зн ати, я к ц е робиться. К о л и , при вх о ді до к атед р и . нам за б и в а є дух, к о л и м істи ч н а св ітл о тін ь „ с в я т а я с в я т и х ” якось м агн ети ч но т я гн е н ас ч е р е з ш п а л ір стр у н ки х ф іл я р ів , к о л и п о гл яд н аш п ід п о хм ури м ск л еп ін н я м тр іп о четься. мов зл о в л е н а п т а ш к а — тоді маємо в ід ч у т т я готики. Ми п ер есту п аєм о поріг р о м ан ськ о ї ц ер кви . Л у к и ок р у гл і, а л е чи це все. щ о вона го во р и ть? Ч и н е м асте зв а б и в ід ч у вати си лу м урів, д о т и к ат и с я си льн ого к а м ін н я, довіри ти себе п о в а зі за б е зп е ч е н н я в с и л ь н и х п ід п о р ах і густих с к р іп л е н н я х ? Ін ш е п е р е ж и в а н н я : ви в б у д ів л і іт а л ій с ь кого рен есан су . С тр у н кі колони Стоять і д и в л я т ь ся на вас. В аш е в ід ч у в а н н я т іл а , за зд р и т ь колоні, її п оставі. Я к зв у ч н о о точує вас п ростір, в и м ір ян и й в у с іх п р о м ір ах ! Т ам , в готичній ц ер к о в н ій н аві, х о тіл и б ви в п асти на к о л ін а й п ідн ести б л а га н н я свої до стіп Б о га, тут, в р ен есан со вій буд івлі, ви б а ж а є т е п р о х о д ж у в а т и с я . О дна ч а с ти н а простору п ер ед ає в ас н аступн ій , щ о з усм іхом п о вер тає вас п ер ш ій . Н ен ач е ч а р о д ій н а п е ч е р а в ід к р и в а є т ь с я п ер ед нам и б ар о к о в а ц е р к в а : ч а р ів н о -с в іт с ь к а , а все ук, т а к и п о вн а магії. П оки істори к м и стец тва чи н и ти м е те. про що Я к ів Б у р к г а р д т го во р и ть у п ер едм о ві до свого „ Ц іц ер о н е” і за в д а н н я м чого є „зар и с о в у в а т и к о н ту ри, щ о їх п о ч у в а н н я г л я д а ч а могли б зап о вн и ти ж и в и м в ід ч у т т я м ”, м у си ть у ж е б у ти відч у ття т а к и х п е р е ж и в а н ь . Х о ч е те н ав ч и т и с я п оводити сь із м и стец ьк и м и тво р ам и, м ати до н и х я к е с ь в ід н о ш ен н я — в ізь м іт ь свої чи сті п о ч у ття в р у ки й м ан д р у й те п о м и стец ьк ііі к р аїн і. Де за го р и т ь с я в а ш е чуття, за т р и м а й т е с я і з а г л я н ь т е п ід п о вер х н ю : п о бач и те ш л я х е т н и й м етал.

„Н е д ай себе з а л я к а т и п ор о ж н ім и словам и, х ай не в ід в ер н у ть вони тебе від тв о їх

в л ас н и х

добрих

зам ір ів , іцо ти їх собі ви р о б и в”. П ітагор

АВАНГАРД П р о ф . Ю . Г ригоріїв

Йоган Вольфганг Ґете Д в істі р о к ів том у народився в е л и к и й поет, м и с л и т е л ь і в ч е н и й Й оган В о л ь ф г а н г Ґ ете, щ о своїм в к л а д о м зб а га т и в н а д б а н н я с в і т о в о ї к у л ь т у р и і п ідн іс є в р о п е й с ь к е п и сьм ен ство до в е р ш и н л ю д сь к о го д у х а. Е вр о п а в добу Ґ е т е п е р е ж и в а л а зл ам н и й е т а п сво єї історії. Н а З а х о д і в и в е р ш у в а л и с я часи о с в ітн ьо го абсолю тизм у. Б іл я к е р м а є в р о п е й с ьк о ї п о л іт и к и с то я л и Ф р а н ц ія і А в с тр ія . З а н е п а д а л а Т у р еч ч и н а. Н а С х о ді п ід н о си л а с я н ова п о ту га — д о св ід ч ен а п о н е в о л ю в а ч к а н а р о д ів Р о с ія з її п р а гн е н н я м м ати в п л и в н а р о з в ’я з к у є в р о п е й с ь к и х сп рав. Н ад Н ім еччи ною , в ід стал о ю п о р ів н я н о з А н гл ією і Ф р ан ц ією , р озд р іб л ен о ю па п о н ад т р и с та м алих к о р о л ів с т в , к н я з ів с т в і гер ц о гств т я ж іл и всі зал и ш ки сер ед н ьо в іч ч я . В о н а н е м ал а сво є ї сто л и ц і, свого об’єдн ую чого н а ц іо н а л ь н о -к у л ь т у р н о го ц ен тр у . Б о я г у з - ф іл іс т е р був п ровідн ою постаттю в н ім ец ьк о м у с у с п іл ь ст в ^ в ін п а н у в а в і і гр о м ад с ь к о му ж и т т і, і в ідеології, і в м и с тец тві. С еред т а к и х о бстави н в и сту п и в і р о зго р н у в свою п р ац ю Ґ е т е . В ін н а р о д и в с я 28. с е р п н я 1749 р. у Ф ранкф урті на М ай н і. О світу зд о б у в ав у Л я й п ц іґс ь к о м у , а п о тім С т р а с б у р з ь к о м у у н ів е р си теті. Щ е в р о к и сту дій Ґ е т е р о б и ть п е р ш і к р о к и в л іт е р а т у р і і с тво рю є зб ір к у л ір и ч н и х п ісен ь, щ о м ал и ш ум н и й у сп іх. П ізн іш і його т во р и ,.Г е ц -ф о н Б е р л іх ін ґе н ” і „ С т р а ж д а н н я мо л одого В е р т е р а ”. в и р а ж а ю т ь бу н т і п р о тест н ім ец ьк о го н а р о д у п р о ти « ід ж и л и х ф е в д а л ь н и х п о р я д к ів та п о н ев о л е н н я л ю д и н и в се р е д н ь о в іч н и х у м о в ах . П р о ти ц іє ї н ев о л і П овстає м у ж н ій , с п о вн е ни й в и со к и х ід е а л ів в ід в а ж н и й лицар Ґ е ц -ф о н -Б е р л іх ін ґе м . Та к о ж і В ертер. м олода е к з а л ь т о в а н а лю д ин а, сп о вн ен а п р е к р а с н и х л ю д с ь к и х п р агн ен ь , з а п е р е чу є стр аш н у о б м еж е н у су ч а с н у й ом у д ій сн ість, а л е п ер ем о гти її н е м ож е. Г ар я ч и й п р и б іч н и к ід е а л ів обох героїв, Ґ е т е зм у ш е н и й б у в усе ж зо б р а зи т и їх к а т а с т р о ф у і б е з с и л л я б о р о ти ся до к ін ц я . В зя в ш и с ь до ін озем ного с ю ж е ту , Ґ е т е д о с я г а є б іл ь ш а к т и в іє ти ч н о го зв у ч а н н я . У т р а г е д ії „Е д м он д” м олодий ю н а к у ч а с б о ротьби Г о л л а н д ії з ’'Е сп ан ією ги н е героїчною смертю , сп о вн ен и й в ір и в п ерем огу т а п р и х ід с в іт л ого м ай бутн ього. С лідом за т р а гедією ..Іф іґ е н ія ”, Ґ е т е п и ш е р о м ан п ро В іл ь ге л ь м а М ай стер а, п ід н о ся ч и ідею з н а х о д ж е н н я щ а с т я у п рац і. У п оем і .,Г ерм аи і Д о р о тея ” о п и су є кохання двох л ю д ей , я к и х в ій н а в и к и н у л а з рід н ого гн ізда, і д о в о д и ть , щ о к о ж н а ід ей н а л ю д и н а є ч а с тк о ю своєї н а ц ії і щ а с т я її — в щ асті н ац ії. С еред ч и с л е н н и х б а л я д н а й к р а щ ою є „Л ісов и й ц а р ”, д е ав то р

п р е к р а с н о в ід ч у в і п е р е д а в п е р е ж и в а н н я ди ти н и . З іб р а в ш и ч и с л е н н і н аро дн і к а з к и п р о л и с я ч і х и тр о щ і, Ґ е т е с т в о р и в свого сл ав н о зв іс н о го „ Р а й н е к е л и с а ” , д е в и я в и в гли б о ке з н а н н я л ю д с ь к о ї п си х іки , т а м а й с т ер но зо б р а зи в к р у тій ство і с п р и т н іс т ь лю дей, в и в е д ен и х в о б р а з а х твар и н . В е л и ч н а т р а г е д ія „ Ф а в с т ”, н ад я к о ю Ґ е т е п р а ц ю в а в 60 р о к ів — к а п іт а л ь н и й ф іл о с о ф с ь к и й і п о е т и ч н и й твір , щ о в т іл и в с в іт л и й о п ти м ізм ав то р а , його гли б о кі п е р е к о н а н н я в том у, щ о лю д ство в сім ходом сво єї істо р ії п р ям у й д о к р ащ о го м ай бу тн ьо го , до щ а с т я і добробуту. В о сн ову т в о р у л я г л а відом а св іт о в а л е ґе н д а про за п р о д а н н я л ю д ин ою сво єї д у ш і дияволу.

Герой тр агед ії. в ч ен и й Ф авст р о зч ар у вався в ж и т т і, у с в ід о м ив б е з с и л л я н а у к и і в сіх л ю д с ь к и х п ізн а н ь . А л е н е ч ес то л ю б ство, н е в л а д а чи б а гатство п р и в аб л ю ю ть його. С тавш и за д о п о могою п е к л а зн о в у м олодим , в ін не за д о в о л ь н я є т ь с я ні к р асо ю п р и р о д и , ні к о х а н н я м п р е к р а с н о ї д ів ч и н и М ар гар етн . д а р м а ш у к а є ч у д о во ї х в и л и н и , я к у б а ж а в би сп и н и ти , д ар м а д о п о м агає йому М е ф іс т о ф е л ь , щ о ро би ть добро, х о ч зл о зад у м у є — Ф а в с т н е з н а х о д и т ь того, чого .прагне. С п о к у ш ен а і зн е с л а в л е н а М а р га р ега к а я т т я м сп о ку ту є свій гр іх і вм и рає. Ф а в с т п р о х о д и ть усі п ер іо д и л ю д ськ о го р о зв и т к у — в ід к л я си ч н и х ч ас ів до с е р е д н ь о в іч ч я — і, в р еш ті, в е р ш и н у с в о їх ш у к а н ь з н а х о д и т ь у щ а с т і всього лю д ства. П ом ер Ґ е т е на 82 р о ц і ж и т т я — 22. б ер езн я 1832 року. С п ад щ и н а п о е та с т в е р д ж у є в е л и к у р із н о м а н іт н іс т ь його з а ц і к а в л е н ь . Т р и в е л и к і поеми, тр и ром ан и , 54 п ’єси, 1600 в ір ш ів , 20 к н и ж о к ж иттєпису ..В им исел і п р а в д а ”, ч и с л е н н і ст ат т і н а л іт е р а т у р н о -м и с т е ц ь к і п и т а н н я , н а у

к о в і п р а ц і з б о т а н ік и , геології, м ін ер а л о гії, м етео р о л о гії та ін ш и х д іл я н о к п р и р о д о зн а в с т в а — п ід с у м о к його т в о р ч о ї п р ац і. В се п р о гр ес и вн е л ю д ство ш ан у є Ґ е т е і в и в ч а є його с п ад щ и н у . Н а е іт ь л ю д и н о н е н а в и с н и ц ь к и й б о л ь ш е в и зм зм у ш е н и й ц е робити. Б а гато к о м п о зи то р ів за х о п л ю в а л и с я т в о р а м и п о е т а і п и с а л и о п ер и н а їх т е к ст и . Н а м а т е р ія л а х „ Ф а в с т а ” п о с т а л и оп ер и : „ Ф а в с т ” Ґ у но, „ М е ф іс т о ф е л ь ” Б о й то і „ З а ги б ел ь Ф а в с т а ” Б е р л іо за . Т р а г е д ія „ Іф іг е н ія ” п о с л у ж и л а темою д л я опер Ґ л ю к а „ Іф іґ е н ія в А в л ід і” та „ Іф іґ е н ія в Т а в р и д і”. З а ром ан ом п ро В іл ь г е л ь м а М ай ст е р а н а п и с а в свою о п е р у „М ін ь й о н ” Тома. О п ер у „ В е р т ер ” ство р и в М ассене. Т во р и Ґ е т е к о р и с т у в а л и с я в е л и к о ю л ю б о в ’ю с ер е д ч и т а ч ів ін ш и х н ар о д ів, сер ед н и х і у к р а їн ськ о го . Б а г а т о т в о р ів Ґ е т е п е р е к л а в І. Ф р а н к о ((„ С т р а ж д а н н я молодого В е р т е р а ”, уривки з „ І ф іґ е н ії”, „Ґ е р м а н і Д о р о тея” т а ін ш і). Було к іл ь к а п е р е к л а д ів „ Ф а в с т а ”, з я к и х н а й к р а щ и й — Д м и тр а З а г у л а . Б а л я д и Ґ е т е п е р е к л а д а л и Ю . К л е н та Л. М осен дз. Є п ’я т ь п е р е к л а д ів „Л ісо во го ц а р я ” — Г р ін ч ен ка, З а г у л а т а ін ш і. Б у л а й н и зк а ін ш и х п е р е к л а д ів . В п л и в Ґ е т е на у к р а їн с ь к у л і т е р а т у р у т а к о ж б е зсу м н ів н и й . П ід вп л и во м його „ Р а й н е к а Л и с а ” н а п и с а в свого „Л иса М и к и ту ” Ф р а н ко, а п ізн іш е п ер ер о б и в Р и л ь с ь к и й . П ід в р а ж е н н я м „Л ісового ц а р я ” п о я в и в с я „ М о р о зен к о ” П а н а са М ирного. З а х о п и в ш и с ь „ Ф а в стом ”, П. Т и ч и н а щ е на п о ч а т к у 2 0 -р о к ів п о ч ав буЕ п р ац ю н ад м о н у м ен тал ьн и м тво р о м „С ко в о р о д а ”. З г а д к и про Ф а в с т а ч асто зу с т р іч а ю т ь с я в н а ш ій л іт е р а т у р і. М. Р и л ь с ь к и й за зн а ч а в , щ о к о л и в ін зг а д у є п ро за х ід н і ц ен тр и ц и в іл із а ц ії, тоді п о ч и н а є п и сати п ро с т а р и х зн ай о м и х Ф а в с т а і М еф іс т о ф е л я . П ро зд р іб н ін н я Ф а в с та, п ро М є ф іс т о ф г л я „н а б ір ж і” п и ш е Є. М ал ан ю к . М. Х ви л ь о ви й , з а к л и к а ю ч и до д у х о в и х з в ’я з к ів з Е вропою та з є в р о п е й с ьк и м ін т е ліген том . к а з а в , щ о тим ін т е л і гентом є зн ай о м и й н ам чор н о книж ник з В ю ртем б ергу д -р Ф ав ст. З оп ер н а сл о ва Ґ е т е н а у к р а їн с ь к и х о п ер о ви х с ц е н а х в и с т а в л я л и с ь „ Ф а в с т ” Ґ у н о (в у к а їн с ь ком у п е р е к л а д і Щ е п о тієв а і В ор о н ін а) т а „ В е р т е р ” М ассене. До д в о х со тл ітн ь о го ю вілею Ґ е те в К и єв і в и д ан о зб ір к у його в и б р а н и х л ір и ч н и х т в о р ів у п е р е к л а д а х н а у к р а їн с ь к у мову. А л е т вер д о вірим о. що ще прийде час, коли н аш н а р ід м ати м е с п р ав д і в и с о к о я к іс н і переклади т в о р ів Ґ е т е у к р а їн с ь к о ю мовою , д а с т ь зм огу нам щ е к р а щ е зб а г н у т и сп ад щ и н у ц ього в ел и к о го п и сь м е н н и к а.

АВАНҐАРД

П . К -о

Куди? Н ам н е д ов од и л ося бу ти в б е л ь гій сь к и х „ к а ф е й к а х ” (так н а ш і р обітн и к и в Б е л ь г ії н а зи в а ю т ь н е в е л и ч к і б ар и -р есто р ан и ), а л е н ам р о зп о в ід а л и про н и х. М а л е н ь к а за д и м л е н а ц и га р к о в и м дим ом к ім н а та. Ч о т и р и к у т н і стол и ки , к р іс л а зі сп и н к ам и . С то л и к и зап о вн ен і п л я ш к а м и а л ь к о го л ь н и х н ап о їв і к у х л я м и п и в а , а к р іс л а — п ’я н и м и б е л ьгій ц ям и , ф р а н ц у за м и , п о л я к а м и , н ім ц ям и , ч е х а м и і... у к р а їн ц ям и . В сі вони , зв и ч ай н о , молоді лю ди. Ж и т т я д л я н и х — сьогодні. П о за „сьогодн і” їх н іщ о і н ічого н е ц ік а в и т ь . Г рає д ж а з о в а м у зи к а і вони або сам і й д у т ь у тан о к, або р ев н о д и в л я т ь с я , я к вихиля ю ть с я ін ш і, особли во ті, щ о н есам о ви то т р я с у ть усім своїм тіл ом н а п ід в и щ ен н і к а ф е й к и . К р у т и т ь с я п ’я н а к а ф е й к о в а к а р у с е л я і в том у к р у т е ж і з н есам ови ти м ш ал о м л е т я т ь молоді х л о п ц і й д ів ч а т а , зібран ого в к а ф е й ц і Ін тер н ац іо н ал у . Л е тя т ь у п ’ян о м у заб у тті, в зн ем о ж ен о м у в ід ал ь к о го л ю й ц и гар к о во го ди м у стан і. К у д и ? М о ж е того самого в ечо р а, к о л и к о т и т ь ся в ам о р ал ь н о -п о б у то в у п р ір в у в с я зг а д а н а к а ф е й к а , н і ком у з п р и су тн іх у н ій не с п а д е н а д у м к у ц е сл о во: „ К у д и ?” А л е воно зб е н т е ж и т ь і р о зт р и в о ж и т ь н е одного з ти х , х т о потом і сл ь о зам и о б л и в а є т ь с я в совєтськом у ярм і, х то к р о в ’ю ст ік а є у боротьбі з ворогом п о л іс а х і го р ах , х т о д н я м и до в б ає б е л ь гій с ь к е в у г іл л я чи зб и р ає по б о л о тах ц у к р о в у а в с т р а л ій с ь к у тростин у, а в ечо р ам и до п ізн ь о ї н очі в у к р а їн с ь к ій дом івц і чи вдом а п р ац ю є д л я своєї гром ади , своєї сп іл ьн о ти . О тж е , стави м о п и т а н н я : к у д и к о ти ть ся та ч ас ти н а н а ш о ї у к р а їн с ь к о ї н е о р ган ізо в а н о ї м олоді, щ о весь свій в іл ь н и й в ід робо ти ч а с п р о во д и ть у зг а д а н и х к а ф е й к а х (маємо н а у в а з і н е л и ш е Б ел ь гію ) чи їм п о діб н и х м ісц я х „р о з в а г и ”? Ц е п и т а н н я м ал о в собі м ен ш е за г р о зи р ік -д в а том у, к о л и н а ш а м олодь б у л а зо с ер е д ж ен а в сво єм у у к р а їн с ь к о м у сер ед о в и щ і по та б о р а х і н е сти к а л а с я безп о сер ед н ьо й у т а к и х р о зм ір ах , я к т е п е р з усім и н егати вн и м и п р о я в а м и за х ід н ь о го ж и т т я . Т еп ер ц я за г р о за н а д зв и ч а й н о зр о сл а. В е л и к а ч ас ти н а м олоді, щ о щ е досі п е р е б у за є п о за о р га н і зац ія м и СУМ ’у й П ласту , ч ас то с к о ч у є т ь с я до н и зь кого р ів н я свого м о р ал ьн о го й н а ц іо н а л ь н о -п о б у тового ж и тт я . Н е тому, щ о во н а ц ього свідом о х о че. а тому, щ о її т я гн е в болото д у ж е п ід о зр іл о ї „ в есел о ї г у л ь н і” ам о р а л ь н е ото чен н я, в я к о м у в о н а п еребуває. Т ом у сам е сьогодн і необхідн о з у сіє ю серй озн істю п о стави ти п и т а н н я : к у д и й ти н аш ій молоді, щ об н е л и ш е зб ер егти своє зд о р о ве м о р а л ь н е й н а ц іо н а л ь н е об л и чч я, а й п о н ести тради ц ію у к р а їн с ь к о го н ар о д у в п р и й деш н є? Т р еб а й ти в свої р ід н і м о л о д н я ц ь к і о р ган іза ц ії, в свої клю б и, ч и т ал ь н і, де п р а ц ю в ат и н а д к н и ж кою , газетою , своєю мовою, історією , л ітер ату р о ю , к у л ь ту р о ю в з а г а л і і к у л ь т у р н о р о зв а ж а т и с я . Л и ш е м аю чи свою тверд у, н а ц іо н а л ь н о в и р о б лен у п о зи цію , м о ж н а зах о д и ти і в ч у ж е о то чен н я, а л е н е

д л я а м о р а л ь н о ї „в есело ї г у л ь н і”, а д л я н есен н я ч у ж и н ц я м ідей і дум у к р а їн с ь к о го н ар о ду , за зд ій с н е н н я я к и х в ін в ік а м и бо р еться. О днією з н ай м асо віш и х , н а й п о п у л я р н іш и х і н а й а к т и в н іш и х у к р а їн с ь к и х м о л о д н я ц ь к и х о р г а н і з а ц ій н а ч у ж и н і, щ о м ає свої д о м івки , клю би, ч и т а л ь н і, бібліотеки , к у р си , гу р т к и і т. д., о дн ією з н а й к о р и сн іш и х н а ш и х .м о л о д н я ц ь к и х о р г а н іза ц ій є СУМ — С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М олоді. Т ом у до ц ієї о р г а н іза ц ії тр е б а й ти н а ш ій н е зо р г ан ізо в а н ій м о лоді. СУМ, як м асо в а і гл и б о к о -ід ей н а н а ц і о н а л ь н а о р г а н іза ц ія м олоді н а е м іґр ац ії, м о ж е о бе р егти н аш у м олод ь від р о зк л а д у , д е м о р а л іза ц ії к д е н а ц іо н а л іза ц ії. Ц е н т р а л ь н и й К ом ітет С п іл к и У к р а їн с ь к о ї М оло д і р о зп о ч и н ає з 1-го с іч н я 1950 р. а к ц ію за р о зш и р е н н я л а в СУМ ’у. В сі К р а й о в і, О сер едк о ві К о м і т е т и й сам і сум івц і п р о вед у ть ш и р о к у роботу д л я в т я г н е н н я п о за сп іл к о в о ї, н е о р ган ізо ван о ї молоді д о С У М ’у. А к ц ія п р о в а д и ти м е ть ся п ід гаслом : ж о д н ої м олодої у к р а їн к и й у к р а їн ц я п о за лавам и С У М ’у! > З а в д а н н я , щ о його п о стави в п е р ед собою Ц е н т р а л ь н и й К о м ітет п о ч есн е й в ід п о в ід а л ь н е. Т ому н а допом огу С У М ’ові в його б л аго р о дн ій с п р а в і п о в и н н а п р и й ти в с я у к р а їн с ь к а ем ігр ац ія , б а т ь к и й м а т ер і св о їх дітей , усі, ком у дор о га д о л я н а ш о ї мо лоді, а зн а ч и т ь — д о л я м ай бутн ости У к р аїн и . У к р а їн с ь к а м олод ь п о в и н н а й ти туди, де в и х о в у є т ь с я й г а р т у єт ь с я п о к о л ін н я , гід н е свого вою ю чого за волю н ар о ду .

П р и ся га су м івц ів ін і'о л ьш тад тсько го о с ер ед к у (Н і м еч чи н а) п ід ч а с п о св я ч ен н я сум івсько го п рап о р у .

Д р у зі-у м ів ц і! П ош и р ю й те і зм іц ню йте н аш і л ави ! П озаспілкова молоде! В клю чайся в сумівеьку яр адк>, оберігай ееве від дем оралізації! Д ем ораліза ц ія — ц е вдин з видів зврої, якою вою є я роти нас мвсковеько-ввльш евицький К р ем л ь !

АВАНГАРД II.

K ijk to

Плекаймо дружбу! С тарий у к р а їн сь к и й зв и ч а й в е л ів к о за к а м -п о б ратим ам п р и ся га ти один одному н а в ір н іс т ь і и а иезраду, н а бойову й б р а т е р сь к у д р у ж б у , й дуч и в бій. Б у л и в и п адк и , к о л и д р у зі п ід п и су вал и п р и с я гу своєю к р о в ’ю. Тоді с т ав а л и рідни м и братам и. Ж и л и сп ільн им и ін тересам и й за сп іл ьн і інтереси боролися. К ол и п ер ем агав ворога п ер ш и й — р ад ів другий, п оп ад ав у стр аш н у біду други й — поспі ш ав н а допомогу перш ий, ж и т т я і к р о ви не ш к о дую чи своєї, бо горе одного о зн ач ал о горе другого. І ц ілком зрозум іло, щ о н іх то н ікого н е смів о бр а зити. О браза д р у га свого б у л а н айвищ ою ганьбою й соромом, п о ру ш ен н ям чести у к р а їн ц я . То було благородство й ш л я х е т н іст ь у к р а їн с ь кої лю дини стар и х часів. То б у л а н аш и м и дідам и й п радідам и в и п л е к а н а в е л и к а д р у ж б а у к р а їн с ь к о ї громади, спільн оти , н ароду. І б у л а в е л и к а с и л а ц і єї друж би ! З ап о р о ж ц і н е зн а л и с т р ах у п еред во рогом не л и ш е тому, щ о свою волю стави л и в и щ е н ад усе, а й тому, щ о були с п аян і високим и почуттям и друж би , вірности, п о ш ани т а оборони чести один одного. З а одного зн ечещ еного ворогом к о за к а готовий був ви сту п и ти ц іл и й к о за ц ь к и й к у рін ь, а за зн еч ещ ен н я своїм — іш л а в а ж к а покута д л я свого ж . Т а к було в давн ин у. А я к у нас теп ер? Ч и зб е регли й р о зв и н у л и ми к у л ь т т іє ї воістино св ятої др у ж б и м іж власн и м и своїми л ю д ьм и -у к р аїн ц ям и , зок рем а д р у ж б и м іж наш ою молоддю? Ні, ми н е л и ш е н е зберегли й н е р о зв и н у л и в потрібн ій мірі цей к у л ьт, а н а в іт ь за н е х а я л и т р ад и цій ні п рикм ети д р у ж б и м іж самими собою. Ми ч а сто не м ож ем о обстояти сво єї лю дини не л и ш е п е ред н ападом в орож о н ас т ав л е н и х до н ас лю дей, а й самі завдаєм о своїй лю дині кривди , обр ази і зн е ваги. С к іл ь к и м ож н а почути, я к один одного н а зи в ає н айрізн ом ан ітн іш и м и б у л ь в а р н о -л а й л и в и м и сло вам и, я к один одному д о р ік ає, щ о той чи той с я к и й -т ак и й , щ о він нічого н е в а р ти й і т. д., с к іл ь ки м ож н а н авести ф а к т ів , я к х л о п ец ь зн е в а ж а с дівч и н у, б ав л я ч и с ь нею, я к м ’ячи ком ; я к р о з’ятрю єть ся н ен ав и сть м іж тими, щ о п о х о д я ть з р ізн и х тери торій У к раїн и , н а л е ж а т ь до р ізн и х п о літи ч н и х середовищ , і т. д. і т. п. З а м ість в заєм н о ї п о ш ани та лю бови у к р а їн ц я до у к р а їн ц я п ош ирю ю ться дріб ’я зк о в і особисті зазд р о щ і, п ід б ех ту ван н я, зн е вага, н ех т у в ан н я один одного тощ о.

В сі ці н е т іл ь к и н ено р м альн і, а й ш к ід л и в і я в и щ а в н аш о м у ж и т т і н е зн а х о д я т ь здебільш ого п о трібної відсічи , осуду ч и к ар и . Т им часом усе це в е д е за собою н ад зв и ч ай н о згубні н асл ід к и . О бра ж е н а ким сь лю дин а, тим п ач е молода, д у ж е дов го за л и ш а є в себе п о ч у ття п р и н и ж ен н я , огір ч ен н я й ж ал ю . Ц е м о ж е зн ео х о ч у в ати її до ак т и в н о ї тво р ч о ї п р а ц і й сп івп р ац і з інш ими. В она іноді в ід х о ди ть в ід гром адського ж и т т я й стає самотньою , н а р ік аю ч и н а своїх ж е лю дей. С вар к и , о б р ази й гр и зн я м іж собою — ц е н еб езп ечн е я в и щ е в ж и т ті к о ж н о ї лю д сько ї спільноти, зо к р ем а н а ц іо н а л ь н ої м о л о д н яц ьк о ї спільноти. П ро ц е м о ж н а п ере свідч и ти ся н а досвіді ж и т т я родини. Т ам, де в ро д и н і п ан у с п о вся к ч асн и й розлад, там за в ж д и буде н и зь к а м ораль, н у ж д а та злигодні. П о н яття д р у ж б и н е м о ж н а в к л а с ти у в у зь к і р ям ц і я к о їс ь н ап и сан о ї ф ор м у л и . Ц е я в и щ е суто п сихологічне і тому до нього треба підходи ти з особливим зрозум ін ням . Д р у ж б а — ц е ск л ад н и й п роцес л ю д сь к и х взаєм овідносин. В она в и м агає н е л и ш е високої благородности, чесноти, н е за п л я м л е ної моралі, а й к у л ь ту р и . Н е к о ж н а лю дин а м ож е д р у ж и ти . Є лю ди, щ о д у ж е довго н е м аю ть в ір н и х собі др у зів, а то й н а все ж и т т я за л и ш а ю т ь с я без них. Ц е п е р е в а ж н о х воробливі самолю би, безчесн і й неблагородні, я к і в л а с н е своє „ я ” с т а в л я т ь вищ е н іж добро Н ації. У к р а їн с ь к а молодь, щ о о п и н и л ася теп ер н а ем і ґрац ії, зо к р ем а С п іл ка У к р а їн сь к о ї М олоді, п ови н н і в п р ак ти ц і своєї д іял ьн о сти о кр ем е м ісце в ід вести п л ек ан н ю дру ж би . Н а своїх сходи н ах обго ворю вати н егідн і в ч и н к и ам оральн ої, н ед р у ж н ь о ї п овед ін ки сво їх ч л ен ів т а зас у д ж у в а т и ц і вчи нки . Любов до у к р аїн ц я , взаєм о п о ш ан а, б р атер сь к е ста в л ен н я один до одного, п о става с п іл ь н и х ін тересів н ад усі особисті інтереси п ови нн і бути к у л ь т и в о в а ні в сер ц ях і д у ш а х м олодих у к р а їн о к і у к р а їн ц ів , я к дорогоцінність, я к той чинник, щ о м о ж е зроби ти н аш у м олоду у к р а їн с ь к у Генерацію міцним і здоровим монолітом, об я к и й ро зіб’ю ться в сі спро би н аш и х ворогів зл а м а т и чи бодай р о зх и та ти ве л и к у у к р а їн с ь к у н ац іо н а л ь н у сім ’ю в її б агато в ік о вом у поході за свою волю й п р ава. Тому п л е к а н н я зд орової н а ц іо н ал ь н о ї й чисто лю д сько ї д р у ж б и серед н аш о ї молоді тр еба в в а ж а ти за один із основних обов’я зк ів С пілки У к р а їн сь к о ї М олоді.

Хроніка сумівського життя А встр ал ія . Н а т ер ен і А встр ал ії в м. Б о н еґіл я , у переходовом у т а борі, к у д и п р и б у ваю ть ем ігран ти з Е вропи, орган ізо ван о су м івськ и й з в ’я зк о в и й центр, щ о його очолю є друг П оліш ко. М ож на сп одівати ся ш видкої розбудови СУМ ’у в ц ій к р аїн і. Б р а зи л ія . Я к н а с п овідом ляю ть, у п о вн о важ ен и й Ц К СУМ ’у друг Ґ а л а т при п ідтр и м ц і Т -в а п р и х и л ь н и к ів у к р а їн с ь к о ї к у л ьту р и , п риступ ив до о р га н іза ц ії осеред к ів СУМ ’у на тер ен і Б р а зи л ії. П арагвай . Н аш і д р у зі з П а р а гваю п овідом ляю ть, щ о там ство рено' в ж е 6 сум івськ и х Осередків, у я к и х н ар ах о в у є т ь с я 147 членів. С ум івці три м аю ть тісн и й з в ’я зо к з Ц К СУМ ’у. А н гл ія. 15-16 ж о в т н я в А н глії в ідб улося в ел и ч а в е м асове свято м олоді з н агоди в ід зн а ч ен н я ро к о ви н п о стан н я У П А . Я к н ас п о відом ляю ть. у св яті брало 5 т и сяч у ч асн и к ів. Н а ц ьо м у святі,

в п е р ш е в історії А нглії, н а в к о п ан ій щ оглі, п оруч ан глійського д е р ж ав н о го п р ап о р у було п ідн е сено ч у ж и н е ц ь к и й — н аш сум івс ь к и й п рап о р . До цього часу по р у ч ан гл ій ськ о го д е р ж ав н о го п р а п ору н е п ідій м ал о ся ж адн о го ін шого. Т еп ер іш н ій стан в А нглії: 2 т и с я ч і чл ен ів СУМ ’у і 73 осередки. Н ова З е л а н д ія . О станнім часом Ц К СУМ ’у н ал а го д и в з в ’я зо к з сум івцям и, щ о в и їх а л и до Н ової З е л я н д ії. Д ано до кл адн і в к а з ів ки в сп раві о р га н іза ц ії СУМ ’у в ц ій к р аїн і. С Ш А. Н а п ідставі остан ніх віс ток, н а терен і СШ А існує 6 осе р е д к ів СУМ ’у. Оргбюро СУМ ’у п ер евед ен о з Ф іл я д е л ь ф ії до Н ью -Й орку. С ум івці о сер едк у в Н ью ар к у в ід зн а ч и л и сп еціяльн ою а к а д е м і єю 7-м у річницю УП А. Н а а к а дем ію сум івці зап р о си л и ам ер и -

С у м івські

ш ахові

зм аган н я.

-----------------

к ам ськ и х кореспон ден тів, яким було дан о ін тер в ’ю п ро боротьбу У П А в У к р аїн і. В итаю чи т а к у ін іціативу , р е к о мендуємо т а к о ж і всім н аш и м д р у зя м з ін ш и х к р а їн біл ьш е зв е р та ти у в аги н а з в ’я з к и з ч у ж и н ц я м и й п о п у л я р и зац ію н аш о ї в и зв о л ь н о ї справи. К ан ад а. П ри к у л ьто світн ьо м у в ід д іл і торон тського о сер едк у СУМ ’у створено в и х о в н у раду. * Н ещ одавн о су м івськи й х о р м. В ін н іп егу д а в 4' свій дру ги й к о н ц ер т у п рим іщ ен ні Р ід н о ї Ш к о л и ім. М. Ш аш к ев и ч а, а 11 ж о в т н я Е л аш ту вав в и ступ в „Е лм ”-т е а т рі, де в зя в у ч ас ть т а к о ж тан ц ю в а л ь н и й гурток. Б іл ь ш іс т ь п у бл і к и —- ан глійц і, щ о були за х о п л е н і і хоровим и точк ам и і тан цям и . В розм овах вони" зв е р т а л и с ь з п р оп ози ц іям и дати виступи щ е в д р у ги х п рим іщ ен нях. С ум івський осередок п л я н у є в н ай б л и ж ч о м у часі д ати р яд ви с ту п ів у В ін н іп езі й околиці. А встрія. В з в ’я з к у з п осиленим виїздом сум івців з А встрії, К р а йови й К ом ітет н а цьом у терен і л ік в ід у є т ь ся . Й ого ко м п етен ц ії п ер еби рає л ік в ід ац ій н и й ком ітет С У М ’у з осідком в А стені (горіш н я А встрія). Н ім еч чи н а. С ум івський кольо ровий ф іл ь м „О бличчям до вою ю чої У к р аїн и ”, щ о дем онструєть ся по таб о р ах Н ім еччини, к орис т у є т ьс я в ел и к и м успіхом. Ф ільм , я к відомо, п о к азу є перебіг сум івс ь к и х св ят у Н. У льм і та М ю нх е н і-Ф р ай м ан і, а т а к о ж окремі мом енти з ж и т т я СУМ ’у. * Н а п о ч атк у л и сто п ада в Л яй п гайм і (ам ер и к ан ська зона) у до мівці СУМ ’у було в л аш то ван о в и с т а в к у д ок ум ен тів в и зв о л ь н и х зм аган ь. Б у л и в и став л ен і д о к у м ен ти з У країн и , п рин есен і в Е вроп у рейдую чим и відд іл ам и УПА, докум ен ти , щ о відб иваю ть н аш у р еволю ц ій н у боротьбу п ід час н і м ец ьк о ї о к уп ац ії, а т а к о ж п у б л і к а ц ії 3 4 О УН та А Б Н ’у. В и став к а к о р и сту в ал ася в ел и к и м усп і хом у в ід в ід у вач ів . її в ідвід ал и н е л и ш е сумівці, таборова молодь і гром адянство, а й чу ж и н ц і.

' 1 1 1

Ч ..........

АВАНГАРД

Ф у тб о л ьп а д р у ж и н а „Д овоуш " п е р е д спортовим и зм аган ням и сум івськом у С вяті в М ю н х ен і-Ф р ай м ан і. І- ш у в е л и к у льотерію СУМ ’у успіш но й своєчасно п ер евів К р а йовий К ом ітет Б е л ь гії. К К С УМ 'у а м е р и к а н с ь к о ї й ф р а н ц у зь к о ї, а т а к о ж ан гл ій сь к о ї зон Н ім еч чи ни з о гляд у н а с п ец и ф іч н і умо ви, п ер евел и льо тер ію на м ісяц ь п ізн іш е в и зн ач е н о го терм іну. Н е д и в л я ч и с ь н а т я ж к и й м а т е р ія л ь н ий стан т а в и їзд у к р а їн ц ів з Н і м еччини, льотерію , зо к р ем а на а м ер и к а н сь к ій та ф р а н ц у зь к ій зо н а х п ереведено зад о вільн о . Н а ін ш и х т ер ен ах у ч а с в иход у н а ш ого ж у р н а л а р о зи гр и ш у щ е не було проведено. •XЦ К СУМ ’у п роголосив ко н к у р с на н ап и сан н я т е а т р а л ь н о ї п ’ссіг (сценічної картин и ), темою якої було б: а) у к р а їн с ь к а в и зв о л ь н а бороть ба 1942-49 років; б) героїчне зм аган н я С п іл ки У к р а їн с ь к о ї М олоді 20-30 р о к ів у п ід п іл л і на Ц ен тр ал ь н и х З е м л я х ; в) вір н а сл у ж б а Б ого ві й У к р а їн і в р я д а х С пілки У к р а їн с ь к о ї М олоді н а еміграції. В и зн ач ен о 4 нагороди: 1. 1000 нм, 2. 800 нм. 3. 500 н м .- 4. 300 нм. Р еч ен ец ь н ад с и л ан н я конкурсових п р ац ь к ін ч а є т ь с я 10 лю то го 1950 року.

на

Ч И ЗН А Є Т Е , Щ О... В ЗД А винайдено човен, щ о його м о ж н а за 10 х в и л и н розіб р ати і нести у дво х в а л ізк а х . З а 10 х в и л и н в ін м о ж е бути готовий до п л ав ан н я . * О с к іл ь к и х о л о д н а вода т я ж ч а від теплої, дно великих м орів п о кр и те к р и ж а н о -х о л о д н о ю во дою. Н а м орськом у дні, — я к к а ж е оди н в чен и й , — л е ж и т ь х о ло д п о ляр н о ї зими. К о л и б через зм іш а н н я води морів м о ж н а бу л о п р и вести її до одної тем п ера тури. н а зем л і за п а н у в а л а б в іч н а зима, я к о ї щ е н е бачи в світ. * Т ак. я к у нас три м аю ть зал ю б ки ко тів, у Б р а з и л ії л ю бую ться дом аш н ім и гадю кам и — Гібоя. Вони м аю ть 4 м етри за в д о в ж к и і н а л е ж а т ь до породи Б о а К о н стри ктора, а л е ц іл к о м б езп еч н і д л я лю дини. Ц іл и й д ен ь вони си д я ть десь у погребі або в тем ному ку тку , а в н о ч і п олю ю ть на м и ш ей і щ урів.

Увага! У В -в і Ц К СУМ ’у вий ш о в спеД ІЯ Л ЬН И Й

К алєндарець сумшця п а 1950 ь . К а л е н д а р е ц ь м ає 48 стор. Ц ін а його 0,50 НМ. П осп іш іть н абу ти потрібне д л я ко ж н о го су м івц я ц е н а ш е в и дан н я!

С ум іЬ ськяй

бал етн о -х о р о в и й

а н с а б л ь „П ром етей ” (м. Вам, Б е л ь гія )

А В А Н Ґ АРД

-------------------------------------------------------------------------------------- 17

Трибуна А с о ц і а ц і ї Українських Письменників „Аванґард“ П етро К а р п е н к о -К р и н и ц я -X-

Горіння, горіння! С и л ь н и х душ , В ел и ко ї віри! — В лю дськом у р о зп ’я т ь саду Не лю ди — двон огі звір и .

П огорди до зв аб , щ о ніби сон, М инаю ть, ш л я х и т у м а н ят ь зримі! С в я т и х катако м б! — Ж и в и й Н ерон У тр етьо м у Рим і.

А скетів ідеї! К о ж е н зн а, Щ о голову вден ь, о п івніч хм уру, Н ови х Н ікомедій меч стина У ж е не одному Ю ру.

Н ещ а д н и х когорт! Ш ал іє гнів... К в и л ін н я й зо й к ів каскади ... Ц е н аш а доба — вер ш о к брахні, О блуди, п ідступ ства, зр ад и .

С тепан Ж ен ец ь к и й

П іс н я Т ри дн і й тр и ночі борон и ть к н я з ь з і своїм и х о робрим и д р у ж и н н и к ам и родю чу степ ову к р а їн у від в о р о ж и х орд, щ о з у сіх сторін : із сходу й заходу, з п івноч і й п ів д н я н ал ітаю ть дикою сараною на чорнозем родю чий, на буй н і зел ен і степи і золоті п ш ен и ш н і лани . Т ри дн і й тр и ночі зм агаю ться в они безупину, в ід га н яю ть ворогів за х л а н н и х , обо ро н яю ть п р а б а т ь к ів с ь к у зем лю святу. І х о ч я к і в о ни д у ж і й за в зя т і, і, мов л еви , в ід в аж н о к и д аю ть ся н а орду, а л е їм не си ла п о ко н ати ворогів, щ о н а х л и н у л и з у сіх сторін. В том и вся к н я з ь і д р у ж и н н и к и . М л ію ть р у к и від в а ж к о ї зброї, д е р е в ’я н ію т ь п а л ь ц і в ід н а т я г у в а н н я ту ги х л у к ів , за к р и в а ю т ь с я -л и п н у т ь н еви сп ан і, з а л и т і потом очі, к л о н я т ь с я буйні голови. Т а від п о ч и в а т и н ік ол и ! Б о н е всп іли вони п р и л я гт и н а си р у землю , н е вспіли п ід л о ж и ти п ід голови н а п у х л и х від з а т и с к а н н я зброї м озоли стих к у л а к ів і зі м кн у ти в а ж к и х п овік, я к у ж е зн о ву су н у ть воро ги, і зн ову гр ас ріг на тривогу. Х оробрий к н я зь за к л и к а є до бою. — Д р у ж и н н и к и м ої чубаті, брати дорогі, сини лю бі, вставай те! Б а т ь к ів щ и н у н аш у степ ову боро ніте! І зр и в ал и ся вони на голос свого к н я з я молодо го, п осп іш ал и за ним, і, мов в ір л и х и ж о д зю б і, к и д а л и с я н а орду й п р о га н ял и її д а л е к о -д а л е к о . І ЇН О В потом лені п ад ал и , мов к ам ін н я, н а землю , щ об х о ч х в и л и н к у відпочити. Т а зн ову — в о р о ж а о р да, зн о ву грас ріг... Т а к д ен ь за днем, н іч за ніччю : тр и дн і й три ночі. Н а тр етій день, п ід в ечір , у ж е м о ж е в сотий р а з п р о гн ал и н е н а ж е р л и в у ор ду за м е ж і своєї к р аїн и і н е ви тр и м ал и б іл ь ш е л и ц ар і: мов побиті п о ко ти л и ся всі на зем лю і, мов м ертві, п о за си п ал и к ам ін ним сном. З ас н у в і роговий. Л и ш оди н -оди н оки й степовий к н я з ь н е засн у в. О п ер ш и ся н а свій л у к , в ін сторож и в своїх в ір н и х та хоро бр и х д р у ж и н н и ків, сам в а р ту в а в м е ж і своєї Б а т ь к ів щ и н и . Т а не довго в ід п оч и вал и п отом лені вої. Б о ось — щ о це ш ум и ть стоголосим ш умом? В ід чого т а к д у ж е др и ж и т ь зем л я ? Ч ого сонні п тиц і й зв ір і зр и ваю ть ся і, п ер ел яй вн і, тік аю ть з п івно ч і? Ц е суне н ай л ю ті ш а орда, мов чо р н а с а р а н а , н а степову кр аїн у ! Б іж и т ь к н я з ь д о рогового, будить: — В ставай , д р у ж и н н и к у роговий! Грай голосно на тривогу! О рда йде! Р оговий п роси п ається, х о ч е встати , т а н е м о ж е ворохн ути ся, х о ч е піднести ріг до уст та ом ер тві л а р у к а н е вси л і рога піднести. І він зн о ву за к р и в а є очі А к н я з ь б іж и т ь до д р у ж и н н и к ів , будить, п ро м овляє: — До бою, д р у ж и н н и к и чуб аті! Щ е цей, остан ній раз! Я к теп ер перем ож ем о н ай б іл ьш у орду — сп окій за п а н у є у нас... Т а н е зр и ваю ться, я к р ан іш е, д р у ж и н н и к и ч у - баті, н е п осп іш аю ть за своїм к н я зе м н азу с тр іч о р у ді. Вони л и ш сумно д и в л я т ь с я н а нього ш и р о к о в ід к р и ти м и очим а, х о ч у т ь устати , та н е м ож у ть. Н е м аю ть сил. П еретом лені й зн ем ож ені. А ди к а, за х л а н н а о р да зб л и ж а є т ь с я щ о р а з б л и ж ч е й б л и ж ч е..

Б а ч и т ь к н я зь , щ о н е доб уди ться своєї зн ем о ж ен ої д р у ж и н и , і сам ід е оди н -о ди н о ки й проти воро га, стає у к ав и л ь н о м у степу з н атягн у ти м л у к о м і ч е к ає н а орду. Т у т і заги н у за мою п р ех о р о ш у ч о рн озем ну к р аїн у , — твер д о в и р іш у є він. Т а p a n - , том: щ о це? Щ о за п існ я н есеться з того місця, де с п л я ть д р у ж и н н и к и його? В ін о гл я д а є т ь с я й ба ч и ть: серед д р у ж и н н и к ів стоїть д івч и н а і співає. В она п р е к р а с н а : стр у н ка, мов тополя, очі — си н ісині, мов л іт н є п огідн е небо н ад степом; уста — червоні, мов ки ти ц і д о сп іли х ягід н а к а л и н і; во лосся — мов к у к у р у д за на б аш тан і, голос... А х, ц ей голос!.. В ін так и й н іж н и й , т а к и й л а ск а в и й , ч а р ів ний... М ов ш ум доспілої, золотистої п ш ен и ц і у ти х и й п е р ед в єч ір н а ш и р о к и х л ан а х . І сп іває д ів ч и н а пісню п ро степову к р а їн у : „ Н аш а Б а т ь к ів щ и н а н а й к р а щ а з у сіх н а світі: п о м ер е ж а н а багатьм а ш и роким и , бистрим и й ш ум ливи м и р ік ам и , о п о ясан а могутніми, н ебо сяж н и м и горами, о п о л іск ан а х в и л ясти м , бурун н им і тем ним морем... У ц ій п р ек р а сн ій к р а їн і ж и в е н ар ід з а в з я тий, см іливий і тр у д ящ и й . А ле м ає су сід ів л у к а в и х . В они г л я д я т ь зах л а н н и м и очим а н а н аш у зем лю і х о чу ть усі багатства й у сі скарби загар б ати собі. Н ап ад аю ть ордам и н а н аш у к р а їн у ”. І к н я з ь б ач и ть: усі його д р у ж и н н и к и п росн у лись, п о в ід к р и в а л и ш и р о к о очі, п о вер н у л и голови в сторону д ів ч и н и і сл у х аю ть її„ Д івч и н а с п ів ал а; „ Б у в щ асл и ви й н а ш к р ай . Л ю ди р ад існ і були, в е се л і”. В она за м о в к л а н а х в и л и н у і сум ним и (ох, той сум!) очима г л я н у л а туди, зв ід к и дон оси вся д и к и й в ер еск н асту п аю чо ї орди. С х и л и л а голову н а груди, в а ж к о за р и д ал а. І д и вн е диво: н ай п е р ш е зр и в а є т ь с я на ноги роговий. С амі р у к и його п ід н о сять ріг до уст і в ін голосно, а ж зе м л я д р и ж и т ь , грає на три вогу: — До бою! До бою! З р и в аю т ь с я всі д р у ж и н н и к и , б е р у т ь зн о ву зброю в д у ж і р у к и і ш и к у ю ть ся в р я д и п ер ед к н язем . І був довгий, лю ти й і за в зя т и й бій. К іл ь к а р а зів сходило з -з а гори я с н е сонце, щ об п огл ян у ти на лю ту січу, і к іл ь к а р а зів х о вало ся, ч ер во н е від від б л и ск ів крови , щ о р ік ам и л и л а с я п о степовом у чорнозем і. Я к довго зм а га л и ся степові д р у ж и н н и к и з ор дою, ск іл ь к и дн ів і ночей, т и ж н ів -м іся ц ів , с к іл ь к и д е с я т к ів чи сотен ь л іт — п ро ц е тр еба ш у к ати в кн и гах . А старі лю ди розп овідаю ть, щ о степовий к н я з ь із своїм и чубатим и д р у ж и н н и к а м и т а к и по боров ц и х своїх ворогів н ен аси тн и х , і п р о гн ав їх д а л е к о -д а л е к о за м е ж і к р аїн и . А к о л и п о верн увся і п о чав ш у к а т и д івч и н и , щ о співом ч ар івн и м ро з б у д и л а зн ем о ж ен у , с п л я ч у д р у ж и н у , її в ж е не б у ло. З в ід к и в он а п р и й ш л а, д е зн и к л а і я к вона ж и в е — к н я з ь н ік о л и н е дізн ався. І с тар і лю д и п ро ц е т е ж н е зн аю ть. Ч И Т А Й Т Е н а сто р ін к ах н асту п н о ї н аш о ї Т рибуни твори О. Д анського, С тепан а Л ю бом ирського, Б о г д а н а Б о р и та ін ш и х п и сьм е н н и к ів — ч л е н ів А соц іяц ії.

АВАНҐАРД

18 М и к о л а Щ срб ак І щ о ж зосталось, д р у ж е ? М ов полин, Н аш б іл ь у грудях... Я к вер н у ти втрати ?.. З а н ам и ц в и н т ар з п агорб ів, долин, Т а у скорботі т р у д івн и ц я -м ати ... Х іба н е т а к , мій д р у ж е ? Ч и н е т а к ? — Т оді — щ е з а п а х вітр у т а б ай р ак , Т а серед ж и т а за к и п іл а кров, Т а н аш Д ніпро, р о зб у р х ан и й Д ніпро... О це зосталось!.. Ні, щ е ско р о стр іл Т а по л іс а х — х у р теч а і за в ія І світ, я к овоч, діл ен и й н авп іл , І, я к св іти л ьн и к , н аш і чи н і м рія! — Д е к р із ь тум ан , к р ізь тем р я ву і дим В и д н ію тьгя с т е ж и н и молодим, К р у т і стеж и н и , де не бу в і звір. Щ о н ас в ед у ть до вер х о ви н и гір. О це зосталось! Я к зо став ся дім, Н е дім, а попіл — зга р и щ а й руїни. Т а о небі синім, в небі дорогім, М ов бл и ск м ечів — зір н и ц і У кр аїн и , З ір н и ц і в іч н і — срібний водоспад, Т а гомін з л ісу — с л а в а із К а р п а т, Д е у бою, серед п ітьм и і згуб, С ія й п а л а є вогн ян и й Т ризуб.

ЛІТЕРАТУРНІ ВЕЧОРИ О станн ім часом відбулося д е к іл ь к а л ітер ату р н и х вечорів, о р ган ізо в а н и х А соціяцісю У к р а їн с ь к и х П и сьм ен н и к ів „А ван гар д ” З о к р ем а голова А со ц іа ц ії П етро К а р п е н к о -К р ш ш ц я н ещ одавно в и сту п ав з короткою промовою т а чи тан н ям поезій перед гром адян ством у к р а їн с ь к о го табо р у в П ю ртен II. Л ітер ату р н и й в ечір цього ж ав то р а відб у вся т а к о ж у С теф ан ск ір х ен і. ' З метою н а з ’я за т и тісн іш і л іт е р а т у р й о -к у л ь гу р н і з з ’я з к и з п оневолени м и М осквою народам и, не т а к дав н о відб у вся л ітер ату р н и й в еч ір д л я біл о р у сів. щ о ж и в у т ь у р о зен гай м ськом у таборі. Д оповідь про сп іл ьн і в історичному а сп ек ті тен дец ії в л іт е р ату р і й боротьбі у к р а їн с ь к о го й білоруського н а родів та п ро теп ер іш н і за в д а н н я ц их народів виго л осив голова А соціації. Він ж е ч и тав свої твори з н ової кн и ги „П ер ед д ен ь”. П оет М икола Щ ербак ви ступ и в з власн и м и п ер екл ад ам и сучасно ї б іл о р у ськ о ї п о езії н а у к р а їн с ь к у мову та ч и тав свої поезії. В иступи обох п оетів сп р ави л и на п ри су тн іх си л ьн е в р а ж ін н я , і це збісило м о ск о в сь ко -п о л ь сь к е •ш овін істи чн е збіговищ е, що. не зап рош ен им проб р ав ш и ся на залю , д е к іл ь к а р азів безуспіш н о н а м а гал о с я п ереш к оди ти виступаю чим . З о к р ем а згад к и про у к р а їн с ь к и й Л ь в ів т а к не сподобали ся п о л ь с ь кій ім п еріал істи чн ій в у ли ц і, щ о н ав іт ь слова біло р уськ ого с в ящ ен и к а не м али е ф е к т у в засп окоєн н і ц и х „ п а н у ф ”. П роте в ечір за к ін ч и в с я 'у сп іш н о , згід но з н акресл ен о ю програм ою і п ер етво р и вся на сп р авж н ю ан ти ім п ер іал істи ч н у м ан іф естац ію . Вся з а л я громом оп лесків і о к л и к ам и „браво” стоячи в и т а л а гостей. Н ещ одавно в Л яй п гай м і відб у вся тр ьохден н ий з ’їзд н ац іо н ал істи ч н о ї сту ден тськ о ї молоді, що з а к ін ч и в ся створенн ям Т -в а у к р а їн с ь к о ї сту д і ю ю чої молоді ім. М іхновського. У ч асн и к и з ’їзд у в л а ш т у в а л и л іт е р я т /р н и й вечір, п ри св яч ен и й 5. р іч н и ц і героїч н ої смерти сл. п. Ю р ія Л ип и і Й оси п а П о зи ч ан ю к а Слово про ж и ттєви й , рево лю ц ій ний і л ітер ату р н и й ш л я х Й П о зи ч ан ю к а виголосив голова н аш о ї А соціації. Згадуєм о про це перш за все тому, щ о доп овідач п о р у ш и в не м а л о в а ж н у зо к р ем а д л я н ас сп р аву Ц итуєм о у р и во к з промови: „Л іт ер ату р н а сп адщ и н а цього тал ан о ви то го н о ве л іста, щ о п ередч асн о с к л а в своє ж и т т я н а ж е р т о в

н и к у боротьби н а ж а л ь н ев е л и к а . ї ї м о ж н а б було зібр ати в одному том ику, а л е п оки щ о й цього не зроблено. С ам ж е п и сьм ен н и к н е т іл ь к и н е дум ав, а й не м ав часу про ц е дум ати, д р у к у ю ч и свої н о велі по р із н и х п ід п іл ь н и х в и д ан н ях , а т а к о ж час від часу у п р азь к о м у ж у р н а л і „П робоєм”. А н ал о гічний ф а к т маємо з р еволю ц іон еркою Л н а й в и з начн іш о ю поеткою н аш ого часу О леною Телігого, н е в е л и к у л іт ер а т у р н у сп адщ и н у я к о ї д р у зі в и д ал и (у ж е двом а вид анн ям и) т іл ь к и по смерті ав то р к и . З П о зич аню ко во ю ж творчістю , повторю ю , цього не стал о ся й досі” . Г оворячи д а л і про тих, хто м усів би п о ту р б у в ати ся про в и д а н н я тво р ів П о зи ч ан ю ка, д о п о від ач п р о д о в ж у в ав: .„..а лю дям , що зг у р т у в а л и ся в чМ У Р ’і й тво р и л и та д р у к у в а л и „ в е л и к у ” л іт е р ату р у , ф а б р и к у в а л и з д у х о в и х ім потентів т а л а н тів і н а в іт ь п р о р о ків та зай м ал и ся проповіддю ч а с то-густо в о р о ж и х у к р а їн с ь к ій в и зв о л ь н ій сп р аві ідей у л іт е р а т у р і очеви дн о не бу л о й нем ає д іл а до с п р а в ж н ь о ї творчости с п р а в ж н ь о ї лю дини. О тж е тво р ів П о зи ч ан ю ка. н а а к о го т а к лю бимо п о си л а ти ся немає, вони за х о в а н і від ч и т ач а і в ід усіх нас. На мою д у м ку це злочин . Н а цьом у місці і в ц і х в и л и н и н е в ар то бу л о б про це згад у в ати , а л е я ко н стату ю ц ей ф а к т навм и сн е, щ об п ід к р есл и ти оте н а ш е тр а д и ц ій н е н евм ін н я ш ан у вати своїх в и з н а ч н іш и х лю дей, оту н аш у н едбалість, н ехлю й ство і б ай д у ж іс т ь проти я к о ї т а к гостро ви сту п ав П о к ій н и й П о зи ч а н ю к ”. Ми не мож ем о не п о д іл яти ц и х т в е р д ж ен ь , і то му приступ аєм о до р е а л іза ц ії зад у м у в и д ан н я зб ір н и к а н о ве л ь Й П о зи ч ан ю ка. О с к іл ь к и й те п е р іш н іх у м о вах т я ж к о зіб р ати твори цього п и сьм ен н и ка, ми. зак ін ч у ю ч и н о татк и про н аш і л іт е р а т у р н і вечори, звер таєм о ся з зак л и к о м до бібліотек, о к р е м и х гром адян і молоді, щ о м аю ть твори П о зи ч ан ю к а (крім ти х , щ о в ж е д р у к у в а л и с я н а ем іграції) н е гайно п ер есл ати їх нам д л я ви к о р и стан н я в зб ір нику. З га д а н і твори просимо н ад си л ати на адр есу ж у р н а л а „ А ван гар д ”, д л я с е к р е т ар ія т у А соціації.

Наша літературна молодь Ігор С кел я н и й У КАРП АТА Х Н аступаєм ! С п іваю ть потоки... П роти нас — тр іск о ти ть кулем ет... Т іл ь к и л іс н есп о кій н о -гли б о ки й Ш еп че дум у, я к м рійний поет. Ми проходим лісам и К арпат... - око. я к просинь вірлин а... У р у к а х , ніби друг автом ат: У зя л и його — біл ьш е не кинем . ♦ Т а к . не кинем , бо ми не раби ї не просимо л а с к и у к ата. Н аш е гасло — вогонь боротьб и І р о зк у т а зе м л я п ребагата! В олодим ир Г оленко РАНОК Л и н яє ніч, із стін х и м ерн і тін і З б и р а й від х о д и ть в д а л ь п розору геть. О т зійд е сонце ґ за л л є у щ ер ть Мою кім н ату всю ясним пром ін н ям ; Л изн е р ясні верхи н ім и х берез, З а їр а в воді барвистим п ереливом , ІІіч н у утому п р о ж ен е сонливу І см уток мій з собою забере Я к х о чу я к р а с і цій п рич астити сь, Всі ч ар и р ан ку в ду ш у свою зл и ть, В ідчути си лу в гр у д ях , щ о ж а х т и т ь І зр о зу м іть, щ о зн ач и т ь слово: ж ити!

АВАНҐАРД П О В ІД О М Л ЕН Н Я Д л я допомоги й к о н к р етн о ї роботи із здібною, розки дан ою но р ізн и х ко н ти н ен тах ч у ж и н и п о чаткую чою молоддю, іцо пробує свої си ли в л іт е р а т у рі, при А соц іац ії У к р а їн с ь к и х П и сьм ен н и к ів „А ван гар д ” створено К о н су л ь тац ій н е Б ю ро молодого а в тора. Б ю ро д ав ати м е п оради й р е ц е н зії н а н а д іс л а ні твори , а т а к о ж , п о чи наю чи з цього ч и с л а ж у р н ала, міститим е к р а щ і зр а зк и твор ч о сті м олодих ав то р ів у „Т рибуні А со ц іац ії”. В сіх, що н ад си л ати м у ть свої м а т ер іал и просимо за л у ч а ти п ош тові м ар к и на відп овідь. А дресою Б ю р а є поки щ о адр еса ж у р н а л а „ А в а н ґа р д ”. С е к р е т а р іа т А соціації К миль В ергарн В Е Ч ІР Н Ь О Ї П О РИ ... Х ай той, котрий к о л и сь в н езн ан ім м айбутті До вірш ів ц и х у в еч ер і н ах и л и т ь вії, ІЦоб наш ого ж и т т я збагн у ти сенс, — при тім З оц их сторін ок пил в ік ів розвіє, — Х ай зн ає він і те, а к в за х в а т і ту т я К р із ь л ю ть і бунт, — борні п р и си ж сн и й до скону В бій п р и стр астів в ід в аж н о рн ув і в вир буття, ІІІоб кирнати із м ук лю бов, цю здобич гону! .Ніобію л и ш розу м -м еч і зір їд к и й , я к сіл ь ; Н естрим ний гін сер дец ь і кров у ш а л і тан ку... Л ю блю себе і світ, п р и р о д і х о чу всій І лю дству без в ага н ь від д ати сь до остан ку! Ж и т т я — це в зя в ш и мить, ш у к ат и радо знов... З і мною рівні ті, х то світом рівно п’яні!.. В ж ад о б і до ж и т т я я п'ю з його основ І мчу в його самум, на л езо са й н и х гранів! Н адій н а, зірн и й літ, чи вели ч і ган ьб а — Р озтоп л ю ється все в багатті існ у ван н я! В сіх м ан ять обрії: во л о д ар а й раба... Х ай вічно ж буду здібний до н ових ш у к а н ь а! Х то п рагн е, хто ш у к а — зл и в а є тр е м к іг свій Із виром натовп у, із всесвітом вогненним. С нить розум вічністю , простором ди ш е він... Лк>бити треба світ, щоб м ислити надхн енн о! В іки безсм ертна н іж н іст ь за л и в а є в щ ер ть ; В ній — всесвіту к р аса, будую ча в ній сила. П р и ч и н а таем н и ц ь.н ад х н ен н и ц я безсмерть!.. О Ти, кого к о л и сь би м р іа ту г зро си л а, — Ми зміг би в ір ш ів ц и х Т и р о згадати зміст?! Я ж д у : в Твою добу п рий деш ній Геній Д уха І з п ащ і Д ел і вирве й Л ю дству р озп овість Н етл ін н у Істину, щ о В олі ж а р роздм уха! В іл ь н и й п е р е к л а д В. С тариц ького

КАМБРБУМ „У в и к л а д і б ар а н о зн а вс тв а ц е слово за п и сано з м алої літери , а л е з в ели к о ю к ін ц ево ю ”. („Х оре”, 51 стор.) С воєрідний і в своєму роді т а л ан о в и ти й „европ еїст” (в и зн ач е н н я Ш ер ех а) Ігор К о стец ьки й , я к відомо, н е безуспіш н о пробує р о зк р и в ат и світ л ю дини в „зон і підсвідом ого”. В цьому розум ін ні „с в роп еїст” К о сте ц ь к и й у н аш ій л іт е р а т у р і виступ ає в я к ій с ь мірі т а к о ж і я к н оватор. Ш л я х к ож н ого н оватора в л іт е р ат у р і — ск л ад н и й , у п ер ти й і зо в сім н е так и й л е гк и й я к ц е д ек о м у м о ж е в и д а в а ти сь, тим б іл ь ш е в н аш ій л ітер ату р і, щ о н а за га л чом усь ц у п к о тр и м а єть с я давн о в то р о в а н и х ш л я х ів . Тому й н е дивно, щ о ш ан о вн и й „евр о п еїст”, хоч і н ап и сав у ж е чи м ало оп овідан ь, а л е п оки щ о відо мий у нас Як ав то р створеного ним сл о ва „ к ам б р б у м ”. Р е ч е н н я (воно н а л е ж и т ь п. К остецьком у), я к е ми в зя л и за е п іг р а ф до ц ієї сен сац ій н о ї зам іт к и стосується інш ого сл о ва („ Р о зн я ґа ”), створено го т е ж п. К остец ьки м . а л е ц ей ж е е п іг р а ф з о д н а ковим успіхом м о ж н а п р и к л ас т и т а к о ж і до сло в а „кам брбум ”. Щ о т а к е цей х и м ер н и й „кам брбум ” досі ж а д е н к р и ти к толком н е с к а за в і т іл ь к и нам, дум аєм о п р ави л ь н о , п о щ асти л о (і то ви п адково) р о зк р и ти всю його тр агічн у суть. М ай ж е п ер ед за к ін ч ен н я м в е р стк и ж у р н а л а , до н ас н асп іл а б езп о м и л к о ва, а л е сумна вістка, і п е р

ле слово, з якого во н а п о ч и н ал ася , в л а с н е й був „кам брбум ”. Ц итуєм о досл івн о : „К ам брбум , п ан о ве! В н іч з 24 н а 25 л и сто п ад а а в те н ти ч н и й п редок Х ам а, відом ий н еу к, б езн ад ій н а б езд а р а й колол іт е р ат у р н и й п аяц , щ о іноді п о м и лко во н а зи в а є т ь ся бай к ар ем . Іга га н М ан и ло — зб о ж ев о л ів . Н ещ ас т я стал о ся на о ч а х д р у ж и н и Л ідії, в його в л асн ій таборовій кім н аті, я к н асл ід о к того, щ о н едавн о в и л дан у ним п а с к в іл ь н у бр о ш у р ку „ З а п о р іж ж я С мі є т ь с я ’’, я к у він п ід к и д а в м е ш к а н ц я м табору п ід двері, гром адян ство збой ко ту вал о , а га зе т а „У к р а їн с ь к е С ло во ” н а з в а л а ці „тво р и ” „ к вазі-гу м о р о м ”. Є п ід с тав и дум ати, щ о теп ер ц ей „тр агіч н и й гумо р и ст” буд е щ е б іл ь ш е обдурю вати лю дей по табо р ах Н ім еччи ни , н ад си л аю ч и їм п ісл я п л ато ю п а к у н ки з м ак у л яту р о ю власн о го виробу, а т а к о ж д а в а тиме р ізн і сп р о сту ван н я й п о відо м л ен н я до газет. Я кщ о м ож ете, д о в ед іть до відом а про д е р е д а к ц ії у к р а їн с ь к и х газет, щ об відн и н і вони н е ком п ром іт у в а л и себе вм іщ ен н ям н а св о їх сто р ін к а х п р ізв и щ а цього „ б а й к а р я ” і...” Н а ц ьом у л и ста обри ває мо. В становивш и , щ о т а к е „кам брб ум ” (це, в и я в л я ється. н е щ о інш е, я к б о ж е в іл л я ) ми хочем о стати на зах и с т п. Ів а н а М ар и л а в тому розум інні, що в в аж а єм о н е до речн им н а зи в ат и його „н еуком ”, „бездарою ” тощ о. В се ж містимо л и с т з чисто ін ф о р м ат и в н и х м ір к у в а н ь б ез змін, додаю чи до н ьо го та к е : на н аш у скром н у д у м ку т р а гіч н и й ф а к т з автором брош ури „ З а п о р іж ж я С м іється” став ся д а л ек д ран іш е, очеви дн о щ е тоді, к о л и д р у к у в а л а с я ц я його брош ура, в я к ій сп ап л ю ж ен о в н ай б р у т а л ь н іш и й спосіб б агать о х ви д атн и х і просто в ід о мих н аш и х лю дей. О дного з н а й б іл ь ш и х п атріотів н аш о ї сучасн о сте, ім’ям я к о го н ар ід н а зи в а є у к р а їн сь к и й рев о лю ц ій н о -сам о стій н и ц ьки й рух м айж е п р и р івн ян о до н ай б іл ьш о го наш ого і всіх н ародів ворога. В еликого Д онцова н азв ан о тим, ким він н і коли н е був, а а в то р а ..В олині” У. С ам ч у к а — г р а ф ом аном . З а словам и н а к л е п н и к а виходить, що рід на м ати дома десь п р о к л и н а є (за те, щ о аи т п б о л ь ш єв и к ?) видатного поета Є. М ал аш о к а. Л ітертурного к р и т и к а п р о ф . В. Д ер ж а в и н а о бр аж ен о ..м оскалю кою ”, „засм октан ою п р о яво ю ”, а л ітер ат о рів, щ о м аю ть с п іл ьн і л іт е р а т у р н і см аки з цим п р оф есором або були його п р и я т е л я м и о х ри щ ен о ..нредурним и гер м аф р о д и там и ”. Л ітер ато р доктор О. Г рицай — це, за сл овам и н а к л е п н и к а , демон. Т а кі поети я к О. З у є в с ь к и й — пес, М. С итн и к — к в а зімодо, Т. К у р п іт а — и еви глас. ко м ар ю ка, ерото ман і т. д. і т. п. Ч и потрібно щ е н аводити ц и тати з цього обур ливого витво р у б о ж евіл ьн о го ? П ро „ а в т о р а ” т а к и х „тво р ів ” м ало ск азати , щ о він „ н е у к ” і „б езд ар а”. В сусп ільстві, щ о ш ан у є себе т а к а лю д ин а була б н егайно ізо л ьо в а н а в н а л е ж н е їй місце, і т іл ь к и в н аш ом у зан ад то дем окр ати чн о м у су сп іл ьстві н е в и гласові, н е зв а ж а ю ч и н а те, щ о він (як видно з ц и тован ого, л и ста) у ж е ц іл к о м серй озно й остаточно в тр а ти в свій к у ц и й р о зу м ударн ого колгоспного ко ш о х а, щ е чом усь д а є т ь с я м о ж л и в іс т ь ш в ен д ят и по табору й ш к ір и ти зуби. Д ея к і о р ган и (в тому чи сл і й п о в а ж н и й а м е р и к ан с ь к и й „В існ и к”) щ е й досі го во р ять про цього суб’єкта, я к про лю дину, щ о х о ч а б у я к ій с ь мірі є причетною до л іт е р а т у ри, а М У Р у свій час н а в іт ь о см іл и вся п р и й н ят и ііого, я к кан д и д ата, у своє середовищ е. І тут ми п ідходим о до того з чого п о чал и цю зам ітк у — камбрбуму. Н емає, зв и ч ай н о , ж ад н о го сум ніву в тому, щ о п о яв а п а ск в іл ь н о ї б рош урки , в и д ан ої п ід м ар ко ю н е існую чого л ітер ату р н о го об’єд н ан н я і не відомо за ч и ї грош і, не сто їть у п р ям о м у з в ’я з к у з член о м М У Р ’у, автором сл о ва „кам брбум ”, а л е чи н е є ц е речі- в б іл ь ш ій чи м ен ш ій м ірі одного п о р яд ку ? Ч и ц е не є н а сл ід к и отого, апробованого М У Р ’ом „ ш у к а н н я ” і „ у ч у д н ен н я ”, п о -м а н и л ів сь к о му т р а н с ф о р м о ван і на ф о н і від гр и м іл и х ди ск усій про „ в е л и к у л іт е р а т у р у ” і ніби ствер д ж у ю ч и вар^_ тість ти х ди скусій ? О гидні ф а к т и , за ф ік с о в а н і в обурливій, просто б ри дкій б р о ш у р і м о ж н а о к р есл и ти словом „к ам б рбум ізм ” і за нього в п е р ш у чер гу н есе в ід п о в ід а л ь ність М У Р (я к щ о він існує), к ан д и д ато м яко го щ е й досі в в а ж а є т ь с я не с т іл ь к и гум ори сти чна с к іл ь ки п е ч а л ь н а й ж а л к а лю д ин ка.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------- А В А Н Г А Р Д

Міжнародня політика

Світ у світлі ф актів IV . р іч н и ц я О Н . Н ещ о д ав н о с в я т к у в а л и с я р о к о в и н и п о стан н я О Н . О Н — ц е ч е р го в а н е в д а л а спро ба створи ти о р ган іза ц ію с п ів п р а ц і м іж н ародам и . О сн овн а х и б а О Н — в и к о р и с то в у в а н н я її д л я ім п е р ія л іс т и ч н и х ц іл е й в е л и к о д е р ж а в , головн о СССР. О Н зовсім н е е три бун ою є д н а н н я св іту а, н а в п а к и — р о з ’є д н у ван н я. В О Н н ем ає п р е д с т а в н и к ів по н е в о л е н и х н ар о д ів Сходу. Г оловну ролго своїм „в е то ” гр ає там С С С Р. В а л я н е д ія л ь н о с т е О Н п р о т я гом 4 р о к ів — ц е 42 „вето ” СССР! В ін р о зб и в ає в сі спроби зн ай ти б у д ь -я к у р о з в ’я з к у с к л а д н и х проб л ем світу. О с к іл ь к и О Н сьогодн і с т а в и т ь п е р е д со бою за в д а н н я зн а й т и к о м п ром іс з С ССР, ц я ін сти т у ц ія не в и к о н у є п о зи ти в н о ї р о л і в ін т е р е с а х л ю д ства. К р а щ е було б, к о л и б її в су ча сн ій си ту ац ії н е існувало. Д оки в О Н н е будуть за с т у п л е н і свободолю бні н ар о д и п ід б о л ь ш еви ц ь к о го С ходу ч е р е з св о їх н а ц і о н а л ь н и х п р ед став н и к ів , д о к и з О Н н е буде в и к л ю ч ен и й С С С Р і б о л ь ш е в и ц ь к і п р е д с т а в н и к и с ател іт н и х к р аїн , д о к и в О Н в с і н ар о д и (в ел и к і і м алі) не б у д у ть м ати р ів н и х п р ав , і н е буде в ідм ін ен е в з а г а л і п р а в о „ в е т а ” в е л и к о д е р ж а в , до ти О Н не м ати м е ж одн ого зн а ч е н н я для за м и р е н н я світу. Б іл ь ш е того, ц я ін сти ту ц ія в и к о н у в а ти м е н е га т и в ну ролю в р я т у в а н н і світу в ід б о л ь ш ев и ц ь к о го пото п у, і н ічого доброго не зр о б и ть д л я п о н ев о л ен и х н ар о д ів С ходу, я к н е зр о б и л а свого ч ас у Л іга Н а цій. Ч и Ф р а н ц ія м ож е, своєю системою п ерем огти к о м у н ізм ? Ф р а н ц ія , я к відомо, н ія к н е м о ж е в ий ти з стан у ан а р х ії. Т а к и й х ао с у Ф р а н ц ії безсили й п р о т и д ія ти ком ун ізм ові. В ц ій к р а їн і або п р и й де до в л ад и я к а с ь р а д и к а л ь н а н а ц іо н а л ь н а си ла, щ о р о з в ’я ж е ц е за ч а р о в а н е ко л о а н а р х ії, або к р а їн а п о т р а п и т ь у х ао с і обійм и Т о р е за, до чого не з а х о ч у т ь доп усти ти н і СШ А ан і А нгл ія. Щ об Ф р а н ц ія м огл а бути сам остійною в с в о їх р іш е н н я х , вона м у си ть в основі п ер е гл я н у т и за с а д и своєї д ем о к р а тії. К р ім цього, м уси ть м ати я к у с ь ідею в ід р о д ж е н н я. Ц е ж просто глум , щ о т а к а б а гат а в е л и к о д е р ж а в а -ім п е р ія ж и в е н а л асц і п л я н у М ар ш а л а ! У р о ж а й н і п о л я Ф р а н ц ії л е ж а т ь облогом, їх н ем ає к о м у обробляти . У в и сл ід і всього цього бачи м о пос л а б л е н н я зв и ч а їв , м оралі, б р а к ідеї, щ о п о ло н и л а б л ю д с ь к і душ і. К и т а й — ф о р п о ст бо л ьш ев и зм у в А зії. П о р а зк а Ч а н -К а й -Ш е к а — ц е п о р а зк а С Ш А в К и т а ї, ц е т а к о ж п о р а зк а А н гл ії. Ч а н -К а й -Ш е к — у ж е п р о й д ен и й етап . Н ац іо н ал ь н и й К и т а й м у си ть м о б іл ізо ву ти н ові си ли д л я боротьби з больш еви зм ом . В они ро сту ть у н а д р а х д у ш і н ар о ду . А ле н ар о д н а с а м п ер ед м уси ть п ер ей ти геєн н у о ч и щ ен н я, щ об п із н ати с п р а в ж н ю п р авд у . Д ехто дум ає, щ о М аотсеТ у н ґ буд е к и т а й с ь к и м Тітом. П р и й н я ти т а к у м о ж л и в іс т ь — зн а ч и т ь говорити п ро „н о ву ” конц еп цію р о з в ’я з к и с к л а д н и х с у с п іл ь н и х п роблем н а б а зі н а ц іо н ал -к о м у н ізм у . О тж е б у л а б с т а л ін с ь к а р ец еп та, т іт о в с ь к а , зах ід н ь о го св іту і п о н ев о л ен и х н ародів. А л е ми усвідом и л и р а з н а з а в ж д и , щ о світови й то т а л іт а р н и й ф р о н т н а ц іо н а л -б о л ь ш е в и зм у н ам во рож и й . К о ж е н ко м у н ізм в У к р а їн і — с т а л ін с ь к и й чи т іт о в сь к и й — д о в е д е до п о н е в о л е н н я У к р а їн и , я к ч у ж а У к р а їн і ід ео л о гія і систем а ж и т т я . Т р о ц ь к ізм , б у х ар и н ізм , тіто їзм — н е н а ш і ідеї. Т ом у н ам

н е п одорозі з н а ц іо н ал -б о л ь ш ев и зм о м н а в іт ь к о л и в ін і п е р е б у в а є в к о н ф л ік т і з С талін ом . Ясно, що ми м о ж ем о в и к о р и с та т и його д л я св о їх ц іл ей у н а ш ій с т р атегії й т а к т и ц і боротьби, а л е н е м ож ем о й ти з ним в одном у ф р о н ті. М усимо тям и ти , щ о р із н и ц я м іж стал ін ізм о м і тітоїзм ом п о л я г зє в тому, щ о ст а л ін ізм с и л ь н іш и й я к ім п ер іял істи ч н и й чи н н и к , бо р о сій сь к и й н ар ід чи сл ен н іш и й . А л е один і д р у ги й — ц е ком ун ізм , з тою різни ц ею , щ о Ю го сл авія, я к сл аб а к р а їн а , н е м ає п л я н ів за в о ю в ати У к р а їн у і бо р о н и ться в ід н асту п у р о сій ськ о го бо л ьш ев и зм у , а М о сква б е зп о середн ьо поневолк5є н а ш к р а й і х о ч е здобути ц і л и й світ. Т ом у ми н е р о згл яд аєм о тіто їзм у я к си ли , щ о д а є світо ві щ о сь нове. Т іто їзм в а ж л и в и й і ко р и сн и й н ам н ас т іл ь к и , н а с к іл ь к и в ін послаблю є р о сій ськ и й бо л ьш ев и зм . х о ч світо глядо во ми і т і тоїзм — д в а п р о т и л е ж н і світи. Н ем ає сьогодн і п ід с та в твер д и ти , щ о К и т а й п і д е слід ам и Ю го сл ав ії. Н е тр еба за б у ва ти , щ о С т а л ін з досвіду з Т ітом т е ж чогось н а в ч и т ь с я і тому п ер ед ч асн о говори ти п ро те, щ о М ао буде Т ітом А зії. К о л и а л ія н т и ду м аю ть, щ о М ао їм бу д е л е г ш е о п ан у вати , н іж Ч а н -К а й -Ш е к а , вони п о м и л я ю ться. М ао м ає в и б ір я к о го н е м ав Ч ан . У н ього нем ає ж а д н о ї п отреби зр и в а т и з С ССР. М ао, н а н а ш у дум ку, м о ж е зро б и ти ц е щ ой но тоді, к о л и сам п о ч у в ати м е си л у п ід н я ти боротьбу з „білим и ч о р т ам и ”. Д оки цього н е буда, в ін н а ж а д е н к о н ф л ік т з С С С Р н е піде, н а в п а к и — дум аєм о, щ о М ао в ід ч у є „п отр ебу ” п о ш и р е н н я ідей „ в и зв о л е н н я ” Ін дії, Ін д о н е зії і т. д„ бо в ж е відом о, щ о в ін м ріє п ро т а к е „ в и зв о л е н н я ” Ін дії. Н е ви п ад к о в о , щ о я к р а з до К и та ю з М оскви п р и б у в і С убгас Ч а н д р а Б о зе , щ о буцім то зги н у в п ід ч ас світо во ї в ій н и в л е т у н сь к ій к а т а с т р о ф і. Ч и буде він М ао д л я Ін д ії? Ч и д а с т ь себе обм анути ін д ій сь к и й н арод, я к ц е зр о бив к и т а й с ь к и й ? У в сяк о м у р азі, к о м ун ізм уж е р о зп о ч ав н асту п на Індію . Т іл ь к и н аїв н і за х ід н і п о л іт и к и м о ж у т ь дум ати, щ о п ер ед о б л и ч ч ям т а к и х п е р с п е к т и в С тал ін м о ж е до п усти ти до тіто їзм у в К и т аї, а М ао п е р ед ч асн о в ід к р и є собі ф р о н т з С ССР. Щ об н е до п у сти ти до п о н ев о л ен н я А зії к о мунізм ом , тр еб а н а л е ж н о о ц ін ити ф р о н т п о н е в о л е н и х Р осією н ар о д ів — А Б Н . Д оки цього З а х ід н е зрозум іє, до ти п р о д о в ж у в а т и м е т ь с я н а сту п б о л ь ш ев и к ів . К л ю ч перем оги н ад С С С Р м ає А Б Н ! Н е по м о ж е С Ш А їх ін д у с тр ія й т е х н ік а , а А н гл ії — о щ ад н о стев а п о л іти к а. В се ц е сьогодн і н е с ер й о з н і засоби. В н а ш ч ас н а ар е н у істо р ії в и й ш л и ід еї. М и ж и в е м о в ідеологічн ом у, а н е в інду стріа льн о му столітті. К о л и с ь ж и в с в іт рево лю ц ією в ін д у с тр ії, сьогодн і він ж и в е рево лю ц ією ідей! В е п о сі т во р ч о ї п е р ем о ж н о ї ід ео л о гії ж и в е ф р о н т п о н ево л ен и х М осквою н ар о д ів — А Б Н , в ц ій ж е еп о сі ж и в е і с в іт ком ун ізм у, з тією р ізн и ц ею , щ о в ін м ає ф а л ь ш и в у , р у їн н и ц ь к у , а в с е т а к и я к у с ь ідею. Б іл ь ш іс т ь за х ід н ь о го св іту щ е н е р о зу м іє р о л і ідей у боротьби К о л и З а х ід н е зн а й д е п о р о зу м ін н я з А Б Н , то н е бу д е д а н и х н а у с п іш н е п р о т и с т ав л е н н я ком ун ізм ові,

що

остаточн о

вим світом, щ о р о д и т ь с я зе м л я х , в

катаком бах

п о н ев о л ен и х

буде у

УПА

б о л ьш еви зм о м

п е р ем о ж ен и й

боротьбі й

АБН

н ар о д ів.

на —

но

р ід н и х ф р о н то м

АВАНҐАРД

Відділ юного сумівця М арко

Юначе, мандруй! П р о ч и та в ш и зах о п л ю ю ч і споч гади або щ о д ен н и к и в е л и к и х м а н д р ів н и к ів , н апр., С вен Г едін а (про п о д о р о ж к р із ь п усти н і А зії) чн Л ів ін ґт о н а (про о д ч а й д у ш н у м а н д р ів к у по чорн ом у к о н ти н ен ті А ф р и к и ) або н а с л у х а в ш и с ь ц ік а в и х р о зп о в ід ей н а ш и х старш их д р у зів , щ о м а н д р у в а л и в своєм у молодом у в іц і к а р п а т с ь к и м и в е р хам и , ч и ' н а в іт ь у зб іч ч я м К а в к а зу — д у ж е р ід к о став и м о собі з а п и т а н н я : щ о сам е ж е н е ц и х л ю д ей у д орогу п о д и к о м у або н а п ів д и ко м у терен і, я к е зн а ч е н н я м ає в к л а д е н и й тр у д і ч а с у м ан д р ів к у ? Т а к е п и т а н н я в а р то п о стави ти і в ід п о в істи н а нього. Я кщ о б ми м а л и н а н ього п р а в и л ь н у в ід п о в ід ь, н а п е в н е ін а к ш е б р о зу м іл и в а гу м ан д р іво к т а к у д и б іл ь ш е Орали у н и х у часть. Б у в а є д в о я к а »іета м а н д р у в а н н я : о д н и х ж е н е в н е зн а н і дороги ту га в ід н ай ти н о в і тер ен и , в и в ч и ти н евідом і к р аїн и , п ізн а т и н о в и х л ю д ей , їх н є ж и т т я , і в се ц е в ід к р и т и д л я н а у к и ; ін ш і зб и р а ю ть ся в м ан дри , ч ас то й н е б е з п ечн і, з метою , в ід ір в а в ш и с ь від буднів, д у х о в о відп о ч и ти , в и я в и ти свою ж и т т є в у ен ер гію в т в о р чом у п о р и в і до п ри ро д и , зб а га т и т и свої відом ості й в р а ж е н н я но вим досвідом , з а г а р т у в а т и т іл о й дух. До п е р ш и х м а н д р ів н и к ів -п о д о р о ж н и к ів н а л е ж а т ь х о ч би з г а д у в а н і в ж е в е л и к і в ід к р и в а ч і й зн а в ц і н о в и х лю дей, н о ви х к р а їн , а д р у гу г р у п у м а н д р ів н и к ів с т а н о в л я ть оті м аси, н апр ., б а в а р с ь к и х х л о п ц ів і д ів ч а т з н а п л е ч н и к ам и , щ о ц іл іс ін ь к и й р ік м о ж н а їх зу стр ін у т и н а м ан др ам по а л ь п ій с ь к и х с к е л я х і п ід гір ’ї, л і том п іш к и , а в зи м к у — н а л е щ а т ах . Т ак и м и ж * м а н д р ів н и к а м и були ті од и н иц і з п лас то в о ї, чи ін ш и х о р ган ізац ій , щ о, я к ми бу л и вдома, м ан д р у в а л и п о к а р п а т с ь к и х горах, або в зд о в ж і в п о п е рек проходили ш ляхам и наш у У к р аїн у . С ьогодні н е в е л и к а ч а с ти н а н а ш ої молоді н а ч у ж и н і, т е ж р адо м ан д р у є (не п одум ай п ро подо р о ж н а к о р аб л і з а о к еан ), в и к о р и сто ву ю ч и н а п р и ч у д гар н и й та в ід п о в ід н и й до м ан д р ів тер е н Б а в ар ії, я к т а к о ж і ін ш и х з а х ід н ь о -е в р о п е й с ь к и х к р а їн . Н аш і

л ю д и м аю ть зм огу бу ти н а т а к и х м ісц я х , п ро я к і м о ж н а було к о л и с ь т іл ь к и м ріяти . Б а г а т о з -п о м іж н а ш о ї м олоді в ж е зд о б у в ал и н еб е зп е ч н і с к е л і б е р х т е с ґа д е н с ь к и х т а м іт т е н в а л ь д с ь к и х гір, а щ е б іл ь ш е (м а й ж е б ез тр у ду ) п о бували на н ай в и щ о м у в е р ш к у Н ім еч ч и н и — Ц у ґсш п іц е. В 1947 р оц і д в а у к р а їн с ь к і п л ас ту н и п е р ш им и з -п о м іж у к р а їн ц ів зд о бу л и М о н т -Б л я н к . О д н ач е м а н д р ів н и ц т в о або т у ри стика у н ас щ е д алеко не по ш и р е н и й р ід спорту. Б а г а т о м іж н ам и щ е т а к и х н а ш и х д р у зів , щ о н е б у л и в го р а х і н е м а н д р у в а ли , х о ч часто за таборовою ого р о ж ею п ід ій м а ю т ь с я г ір с ь к і в е р ш и ни . * А ле н е т іл ь к и слабо к у л ь т и в у ємо р ід г ір с ь к о ї м а н д р ів к и (це м о ж е н е ц іл к о м п р и т а м а н н е у к р а їн с ь к ій степ о вій ду ш і), а л е н е радо в н ас проводяться й ек с к у р с ії до р із н и х м ісцевостей, о зе р тощ о. А ш к о д а, щ о не вм ієм о я к с л ід в и к о р и с то в у в а т и н аш ого п обуту в ч у ж и х к р а я х . Було б с п р а в ж н ім за д о в о л е н н я м д л я нас, м олодих, к о л и б ми зм о гл и зд о бути. п обіч б агато чого інш ого й ц ін н іш о го , т а к о ж безп о сер ед н ій до св ід і з н а н н я п ро чуж і к р а ї, к у л ь т у р у , п р и р о д у , л ю дей, м ісць д а в н ь о ї сл ави . Т о м у у к р а їн с ь к а м олодь, у я к ій би к р а їн і в о н а н е бу л а, п о ви н н а її п ізн а т и , а це в ід б у в а є т ь с я ш л я хом безп о сер ед н ьо го с п о стер іган н я п ід ч а с м а н д р ів о к і ек ск у р сій .

Н е лиш е з н а в ч а л ь н о ю м етою с л ід н ам м ан д р у в а т и . Н е за б у вайм о, щ о м ан д р и — ц е п оборен а я ж и ттєви х переш код. М ан д р и в п л и в а ю т ь т а к о ж н а в и р о б л ен н я п о зи т и в н и х п о ч у в ан ь , твер д ого характеру. В они г а р т у ю т ь тіл о , роблять його в и т р и в а л и м і від п о р н и м су п р о ти ж и т т є в и х тр у д н о щ ів. А в с і ці п р и к м е ти н ео бх ідн о н аб у ти у к р а їн с ь к о м у ю н а к о в і і ю н а ч ц і, щ об вони м огли с т а т и ко р и сн и м и д л я Б а т ь к ів щ и н и , д л я д р у ги х і себе. То ж , ю н ак и , м а н д р у й т е в ц ьо м у р оц і б іл ь ш е н іж у п о п е р ед ньом у! Т і, щ о щ е в Н ім еч ч и н і, с к о р и с т а й т е с я з м о ж л и в о с т е й п і зн а т и а л ь п ій с ь к і ск е л і, б а в а р с ь к і о зе р а , ч у д о ву д о л и н у Н а д р а й н я, с е р е д н ь о -н ім е ц ь к е п о гір ’я, бе реги н ім е ц ь к и х м о р ів т а ін ш е! Ті, щ о в и їх а л и з а о к еа н , м ан д р у й т е п о за м о р с ь к и х т е р е н а х , п і зн а в а й т е їх ! П о р ів н ю й те з ч у ж и н ец ь к о ю р ід н у у к р а їн с ь к у п р и р о ду, а я к щ о в и її л е д в е п р и г а д у є те, ч и т а й т е п р о ц е в к н и ж к а х та с л у х а й т е о п овіді! Д у м а й т е і з а в ж д и н о сіть зг а д к у в сер ц і про ти х , щ о та єм н о в н о ч і з крісо м у р у к а х м ан д р у ю ть степ о ви м и б а л кам и, тем н им и я р а м и й гу сти м и . борам и! Г о ту й тесь ч е р е з м ан д р и по ч у ж и н і до н а ш о ї п о во р о тн о ї м а н д р ів к и в У к р а їн у ! Закликаєм о

в с іх

вас

ю н а к ів

Закликаєм о

в с іх

в ас,

ю н а к ів

ю н а ч о к -с у м ів ц ів : у

Ів а н Ф р а н к о

МОСКВА Б агн о гн и л еє м іж к р а їв Е вроп и , П о к р и т е ц віл л ю , зел е н н ю густою , Р о зр ад н и ц е н е д у м ст в а і застою , Росіє! Д е л и ш ти п о с т ав и ш стопи. П о взе обл у д а, зд и р ство , п л а ч н ар о ду , Ц віте б езд у ш н ість, н а ч е п л іс е н ь з м уру. Ти- т и сн еш і к р и ч и ш : „Д аю свободу!” Д р еш ш к у р у й м о в и ш : „Д ви гаю к у л ь т у р у !” Т и н е січ еш , н е б'сш , в С ибір н е ш л еш , Л и ш , м о в у п и р , із с ер ц я со к и ссеш , Б агн о тво є л и ш серц е й д у ш у д у ш и ть . Л и ш га д ь і с л и з ь р осте й м іцн іє в тобі С вобідни й д у х або т ік а т и м уси ть, А бо ж и в ц е м в м и р а є в тво їм горобі.

дорогу! М а н -

.......................

............. ........................ .

...... — А В А Н Г А Р Д

— З у ст р іч і юних Б е р х т е с ґа д е н . Н ас п о від о м л яю ть: 20-21 л и с то п а д а в Б е р х т е с ґа д е н і, е ін іц іа т и в и Г оловн ої У п р ави , в ід б у л а с я зу стр іч ю ни х сум івц ів. У н ій брали у ч а с ть ю н ак и і ю н ач к и з е л ь в а н ґе н с ь к о го , ін ґо л ь ш тад тськ о го , ц у ф е н гав зе н с ь к о го , діл іґен ськ о го , л я й пгай м ського, м іттен в ал ь д сь к о го та б єр х т е є ґа д е н с ь кого о сер ед к ів С У М ’у. З у с т р іч з в а л а с я ..Л истоп ад” і її було п р и св яч е н о л и сто п адо во м у З р и в у 1918 р. в городі Л ь в а т а гер о їч н ій см ерті ’359 л и ц а'р ів -м у ч е н и к ів п ід Б а з а р о м 21. 11. 1921 р. В н ед ілю 20 л и с т о п а д а о 8 -ій год. р а н к у ю ні су м ів ц і зіб р а л и с я н а табо р о вій п л о щ і і в и ш и к у в а л и с я в кол он и . К о м ен д ан т З у с т р іч і друг Ш тогри н Д м ит р о і обозний Ж у р б а С теп ан д аю ть остан ні р о зп о р я д ж е н н я і в к а з ів к и к е р ів н и к а м в ідд іл ів. П існ ею м оли твою „ Б о ж е В е л и к и й ” р о зп о ч и н а єт ь с я З у стр іч. Н а щ о гл і п ід ій м а єть с я су м івськ и й п рап о р . К е р ів н и к Ц ен тр ал ь н о ї У п р ави ю ного С У М ’у друг В. М а р к у с ь п р и й м ає зв іт т а в и тає п р и су тн іх . З п р о м овам и в и ст у п аю т ь го ло ва м ісцевого о сер едк у та к о м ен д ан т табору. П іс л я з а к ін ч е н н я ц ер к о в н и х в ід п р а в , н а табо р о в ій п ло щ і 18 ю н а к ів і ю н ач о к с к л а д а л и п р и р еч ен н я . В п ісляобід ню п ору було п ро вед ен о спортові зм аган н я . В ф у тб о л ь н и х зм а га н н я х , щ о за к ін ч и л и ся з р а х у н к о м 1:0 б р а л и у ч а с ть зб ір н а Л я й п гай м Д іл ін ґен проти зб ір н о ї Б ер х т е с ґа д е н -М іт т е н в а л ь д . В зм а г а н н я х п ін ґ-п о н ґу п е р ш е м ісц е здобули ю ні су м івц і Д ілін ґен у, в ш а х а х — е л ь в а н ґе н ц і. О дно ч ас н о ю ні д р у зі й п одруги в и сту п и л и з р ізн о м ан іт н о ю п рограм ою сам о д іял ьн о го м и стецтва. Ж ю р і в ід зн а ч и л о сп ец іал ьн и м и п р ем іям и в и сту п и Ж и в о т е н к а, Із а с е в а і В ан ьо (Л яйпгайм ), С у л я т и ц ь к у і З іл ен к о (Б ерхтесґад ен ), Я цевича (Д ілінґен), Д аш о (М іттенвальд) т а ін ш и х. В ечором у з а л і т е ат р у в ід б у вся в еч ір с ам о д ія л ь н о г о м и стецтва д л я у ч а с н и к ів З у с т р іч і і всього гро м ад ян ст в а табору. П р о гр ам а в е ч о р а б у л а ц ік а в а й р ізн ом ан ітн а. Р ан к о м 2 л и сто п ад а ю нацтво, від м іч аю ч и 28 р іч н и ц ю Б а з а р у , ск л а л о в ін ц і н а си м во л ічн у с т р іл е ц ь к у могилу. В у я в і к о ж н о го в и м а л ь о в у в а л и с ь суво р і д н і Зим ового Р ей д у і гер о їч н а см ерть н еп ід к у п н и х синів волі, щ о зго д и л и сь п р и й н яти смерть, а л е н е зр ад и т и н аш о ї ідеї. І к о ж е н ю н ак і ю н а ч к а ч іт к іш е в ід ч у в а л и свій обов’я з о к не т іл ь к и рости, у ч и т и с ь і в и х о в у в а т и с ь н а від д ан и х п ат р іо т ів У к р а ї ни, а й пом стити см ер ть п о л я г л и х гер о їв т а д о в е р ш и ти в е л и к у С п р аву в и зв о л е н н я Р ід но го К р а ю з я р м а м осковського б о л ьш еви зм у . З а к ін ч и л а с я З у с т р іч п р о гу л я н к о ю на К е н іґзе е. В ечірн ім и п о їзд ам и ю ні сум івці, п о вн і багати х і н езаб у тн іх в р а ж ін ь р о з ’їх а л и с я по св о їх таб о р ах . М іттен в ал ьд . 29-30 л и сто п ад а т у т в ід б у л а ся П ер ш а О сін «я З у ст р іч Ю н ац тва С У М ’у „ К а р п а т и ”. М е тою її бул о: п ер е гл я н у т и д о теп ер іш н і д о сягн ен н я п р а ц і ю них сум івц ів а т а к о ж за п о ч а т к у в а ти тіс н і ш у сп івп рац ю м іж ю нац твом і й о го Ц ен тр ал ьн о ю У правою . З ’їх а л о с я п онад 50 ю н ак ів і ю н ач о к з о сер ед к ів С У М ’у в Л яй п гай м і, У льм ї, Б е р х т е с ґа д е н і та М іттен в ал ьд і. П іс л я у р очи стостей і н агоди З у стр іч і, в ід б у л и ся сп ортові зм аган н я , в я к и х п е р ш е м ісце за й н я л о ю н ац тво Л яй п гай м у . В ечором , к о л и сонце зн и к а л о в б е с к е т т я х таєм н и ч и х гір, в сі у ч а с н и к и З у с т р іч і зіб р а л и с я в л іс і

н а в а тр у . Ц е б у л и сп р авд і н еп о вто р н і хвилини в ж и т т і ю н и х д р у зів . Н а вк о л о суворі, к а зк о в і гори. В они д евчо м у н а га д у в а л и н аш і К ар п а т и . З а к р а д а єт ь ся н ас т о р о ж ен а п ітьм а, о точує к о ж н е д е р е в о л і су, сн у єть ся чорною безоднею і, зд аєть ся , в аб и ть я к и м и с ь н е р о згад ан и м и таєм ни ц ям и, ваб и ть як п р и н а д н е ж и т т я , в я к е ми йдем з гордо п ідн есен им чолом. І ось в и б у х п о лу м ’я в ч о ^ н е небо. Н а в к о л о ю ни й ?м іх, р а д іс н і голоси. Ц е — го р и ть в атр а . Д ру зі з Л яй п гай м у в и сту п аю ть з п існ ям и, д ів ч а т а з Б е р х т е с ґа д е н у тан ц ю ю ть п р е к р а с н і н аш і 'т а н к и ... В підн есен ом у н астр о ї зовсім не пом ітно м и н аю ть го дини. А ле н а д х о д и т ь чаЬ, к о л и всі м у сять п о в е р т а ти ся до табо р у і сл овам и сп іл ьн о ї м ол и тви в а тр а за к ін ч у єт ь с я . Того ж в е ч о р а м ісцеви й те а тр для у ч а с н и к ів З у с т р іч і й м ісцевого гр о м ад ян ств а п о к а за в в и с т а в у „М ар ти н Б о р у л я ”. ' , Другого д н я , п іс л я р ан іш н ь о ї зб ір к и й богослуж е н н я , від б у л о ся п р и р е ч ен н я , щ о його с к л а л о 29 ю н ак ів . Д руг В. М ар к у сь, а т а к о ж представники гр о м ад сь к и х устан о в п р и в іт ал и ю н и х д р у зів , і п о б а ж а л и їм у сп іх ів у їх н ь о м у ж и т т і, н а в ч а н н і й п раці. П еред обідом того ж д н я в ід б у л и ся спортові зм а ган н я, а пообіді — п р о гу л я н к а в А льп и . В ечором ю ні у ч а с н и к и З у с т р іч і за л и ш и л и Б е р х тесґад ен. • В М ю нхен і на стан ц ії відб у л о ся особливо щ и ре й теп л е п р о щ а н н я м іж ю ним и д р у зя м и з Б е р х т е с ґа д е н у й Л яй п гай м у . Н а в іт ь за ц ік а в л е н і ч у ж и н ц і були зах о п л е н і. В они певн о р о зу м іл и п о ч у ття си н ів п о н ев о л ен о ї У к р а їн и , р о зу м іл и й в ід ч у в а л и , що н а ш е ю н е п о к о л ін н я п л е к а є н е р о зр и в н у д р у ж б у й га р ту є себе до В е л и к и х З а в д а н ь , бо лю д ин а н е мо ж е м ати повного щ а с т я н е м аю чи своєї Б а т ь к ів щ ини. Л яй п гай м . 23 л и сто п ад а в л яй п га й м с ь к о м у таб о рі в ід б у л и с я спортові зм а га н н я (ф утбол, ш ах и , п ін ґпонґ) м іж ю ним С У М ’ом Л яй п гай м у й Н. У льм у. В зм а г а н н я х в и я в и л и н е а б и я к у в п р а в н іс т ь д р у зі обох о сер едк ів, х о ч у д е я к и х в и д а х спорту була п е р е в а г а за ю ним и су м івц ям и з Л яй п гай м у . П ер ед цим т а к іж У льм і.

зм а г а н н я б у л и п ер евед ен і в Н.

М асєй С яд н ьо в НАШ

РИМ

М о ж е н а ш а я д о л я — у м огилі за р и т а ? М о’ж е за щ а ст я своє ми дар ем н о горим ? — Я к не би й ся і я к н е гори ти — В сі дороги, н ам к а ж у т ь , в ед у ть у Рим. П ід зач и н ен и м и двер и м а М и п о кір л и в о н е простоїм : М и п ерейд ем т и с я ч і Р им ів, П оки свій ми н е зн айд ем Рим. З б іл о р у с ь к о ї (к р и ви ц ьк о ї) — П етро К а р п е н к о -К р и н и ц я

„В іра — це п евн ість того, чого сп одіваєм ося, це — не с у м н ів ати ся в тім , чого н е бачи м о”. (Са. П исьмо)

АВАНҐАРД

Коротко про цікаве Х Т О В ІД К Р И В К О М П А С ? В ід к р и т т я к о м п а с а н а у к а п р и п и сує к и тай ц ям . В Е вр о п і, ка ж у ть , п ер ш и й к о м п ас п р и д у м ав іт а л іє ц ь Ф л я в іо Д ж о я, родом з м істо ч к а А м а л ь ф і. ОстгГнні д о сл і д и ствер д и ли , щ о вж е в ік ін ги (н о р м ан сь к і л и ц а р і) з н а л и п р и к м ети м агн ету та користувалися ним у '.'воїх д а л е к и х м орських п о д о р о ж ах . У д ал о с я р о зш у к а т и с т ар о д ав н і о п о в ід ан н я з д о к л а д ним описом к о м п аса, д е зн а х о д и в с я к у со к м агн ети ту , ц ебто м і н е р а л у , з я к о го в и то п л ю ю ть з а л і зо і я к и й м ас м агн етн у си лу , п р и т я г а є за л ізо . В ік ін ги п у с к а л и к о р о б к у н а воду, а м агн ети т у с т а н о в л ю в а в с я р азо м з к оробкою в п ів д ен н о -п ів н іч н о м у н а п р я м і. П ри д оп ом озі ц ь о го зв и ч а й н о го п р и л а д у в ік ін ги роб и л и н а с в о їх к о р а б л я х д а л е к і м о р с ь к і п о д о р о ж і. С П ІВ П У С Т И Н І В одн ом у в ір ш і Л есі У к р а їн к и , н ап и сан о м у в Є гипті, є згадка п р о сп ів п усти н і, к о л и „н ем ов со п іл к а сп іва п іс о к ”. Б а г а т о м ан д р ів н и к ів т а к о ж за с в ід ч у ю т ь , щ о н е р а з вони ч у л и в еч о р а м и в п у с т и н і я к іс ь д и в н і зв у к и і н іби зо й к и , щ о п о я в л я ю т ь с я то тут, то там. П р и ч и н у ц ього я в и щ а п о я с ню є д о сл ід н и к К е ґе л ь . У г а р я ч и х к р а їн а х , к а ж е в ін , те м п е р а т у р а д н я і н очі си л ь н о р ізн и т ь ся . П ід вп л и во м ц и х зм ін з е р н я т а п іс к у то р о зш и р ю ю ть с я , то к о р ч а т ь с я й ч е р е з ц е п ер ес у в аю т ь с я . О с к іл ь к и ц е д іє т ь с я на б е з к р а їх п р о сто р ах п у сти н і, то п е р е с у в а н н я б езл іч и д р іб н е н ь к и х зе р н я т п іс к у в и д ає зг а д а н и й зв у к . ЇЖ А І В Д А Ч А А н г л ій с ь к и й у ч е н и й Д ж о н Д обер ті в и с л о в и в д у м ку , щ о м іж я к іс т ю їж і й л ю д ськ о ю в д ач ею є деякий з в ’я зо к , і що р ізн і с к л а д н и к и н а ш о ї іж і в и к л и к а ю т ь р із н і д у ш е в н і н ах и л и . Н ап р ., в ід п о в ід н а к іл ь к іс т ь з а л із а в їж і в и к л и к а л а б м и ст е ц ь к і здібн ості, і, с п о ж и в аю ч и , н апр ., лободу, са л а т у , сл и в и , м и стец ь м о ж е свій т а л а н т зм ін ю вати . В а п н я к у їж і в п л и в а є н а в и т в ір м о вчазн о го т и п у л ю д ей із си льн о ю волею . Я к п р и к л а д , Д оберті п о дає ш о т л а н д ц ів , щ о їх кости ста бу д о ва т іл а й м ал о м о в н ість м ає з в ’я з о к з в а п н я к о в о ю будовою ш о т л я н д с ь к о ї зем лі. Л Ю Д С Ь К І З Д ІБ Н О С Т І В Р О Д Ж Е Н І Ч И Н А Б У Т І? С л ав етн и й у ч е н и й Ґ а л ь т о н п е рев о д и в д о сл ід и над предкам и й п отом к ам и в и з н а ч н и х л ю д ей і ствер д и в, щ о н а 100 в и зн а ч н и х лю дей. 31 з н и х м ал о в и зн а ч н и х б а т ь к ів , а т іл ь к и 3 — в и зн а ч н и х п р ад ід ів . Н а 100 в и зн а ч н и х л ю дей п р и п а д а л о п ер есіч н о 48 в и з н ач н и х синів, 14 в н у к ів і т іл ь к и З в и зн а ч н и х п р а в н у к и . Н а осн о в і цього, Ґ а л ь т о н д ій ш о в до в и с н о в к у , щ о д и т и н а д істає у с п а д щ и н у п о л о в и н у св о їх д у ш е в н и х п р и к м е т в ід б а т ь к ів , ч е т в е р т и н у від дідів, одн у во сьм у в ід п р а д і д ів і т. д.

В а с и л ь С тер н я

Федьці Гусці приснився сон (за м ість Н е п р и в іт н о зу с т р ів м ен е Ф е д ь ко Г у ск а н ап ер ед о д н і нового р оку. — Ф едю , п и таю , ч и не г н ів а є ш с я н а мене? Ф е д ь к о п о ш к р іб п о ли ц ю і п р о буб нів: „Т и снам в ір и ш ? ” — А в чом у р іч ? — Д и вн и й сон п ід н о ви й р ік б ач и в. С и д ж у я буцім то н а в и с о ч е зн ій -п р е в и с о ч е зн ій горі, і н а носі те л е с к о п а трим аю , к р із ь я к и й м ен і в и д к о всю зем л ю гос п одню й л ю д сь к у подобу н а ній. Н}’, ду м аю собі. є. н аго д а о к и н у ти „в севи д ю щ и м ” оком наш их ем ігр ац ій н и х з е м л я к ів і п о б ач и ти, я к вони ж и в о тію ть . І н а с т а в л я ю т ел е ск о п а н а К а н ад у . Ч е р е з т у м а н н іст ь к а н ад ій с ь к о го ранку л е д в е -л е д в е р о зіб р ав , як деякі п а р т ій ц і там в и в ч аю т ь ф арм ерс ь к е діло, а оп о зи ц іо н ер и т е л я т п а с у т ь т а ' к о р ів доять. — Б о г н а поміч! — к р и ч у їм. а сам — к р у т ь т е л е с к о п а ч ер е з зе ніт і до о к у л я р а націлю ю сь. Н а ц іл и в с я . Г л я н у в — і п ер ед т е л е скопом кр о л і т а в ів ц і з ’я в и л и с я , а п о м іж ними іро-го сп о дн і раби п о ти л и ц і ч у х аю т ь . Ж алкую ть, м аб уть, щ о їх н е розу м ію ть а в с т р а л ій с ь к і вівці. — Т ер п іть , — к р и ч у їм, — к о за к и , отам ан ам и будете! І далі к о н с е р в а т и в н о п ід к р у ч у ю т е л е с -

гум орески) к о п а й н а в о ж у його н а я к и й с ь в е л и ч е зн и й о стр ів . П р и д и в и в сь: б а р а к и с т о я ть н а ньом у, а в н и х — з е м л я к и н аш і. — Г ав д у ю д у ? — п и таю ся. — Д я к у в а т и Б о гу , щ е т е п л и й , зн а ч и т ь ж и в у , — в ід п о в ід ає го лос. Х о ч один зе м л я к , дум аю , за д о в о л ен и й своїм зем н и м іс н у в ан н я м . Ц е в ж е п р о гр ес н а ш о ї доби. І ту т м ен е за ц ік а в и л о за г л я н у т и н а д р у ги й бік зем л і. Н а в ів я т у д и свого т е л еск о п а, а т ам сам е п о ч а л а с ь ф а з а д о л я р о во го за т е м н ен н я. І я к н е в ер тів , я к н е п ід к р у ч у в а в своєї ..м аш и н и ”, а л е н і чого не р о зіб р ав . Р о з із л и в с я я та я к п о вед у тел еск о п о м н ав о к о л о св іту і п ер ед і мною з ’я в и л а с ь пос т а т ь н а коні. В п ід н я т ій р у ц і во н а т р и м а л а сяю ч у б у л а в у свобо д и Г л я н у л а п о с т ат ь грізн о, сіп н у л а к о н я за поводи, і в ін пом ч а в с я в б л а к и т н о -з о л о т і п росто ри. А п о зад у — колони , колони , к о л о н и і в н и х у сі ми, сум івц і, то руєм о ш л я х волі. Н е в и т р и м а в я та я к з а к р и ч у : „Ей, ти, б езу м ни й світе, ди ви сь. — ми р у ш и л и в п охід! І п р о к и н у в с я . Щ об ц е воно зн а ч и л о ? — Ф едю , відп о відаю , т а р е а л ь н іс т ь н а ш и х дн ів .

це ж

Раб шукає традиціоналізму Я к и й с ь ілот, м о ж е н а в іт ь Д р а го м а н ів сь к о ї ш к о л и (він н а з в а в себе С. Гордієнко) в д у ж е л ю б и м и х н ам и н о в о -у л ь м ів с ь к и х ..У к р а їн с ь к и х В іс т я х ” з 24 л и с т о п а д а в и р іш и в р о зсм іш и ти нас. С м іхо в и н к у н а зв а н о „ я к и й тр а д и ц іо н а л із м ? ” М и б у л и і с свідом і того, щ о н ам аганн я п о стави ти н а ш ж у р н а л н а в ід п о в ід н и й р ів е н ь н е п о д о б а т и м ет ь с я с п е ц ія л ь н ій к а т е го р ії л ю дей, а л е в н аш о м у пляні н ік о л и н е бу л о д а в а т и к о м ен та р ів до в с як о го ро ду а т р а к ц ій н и х р о зв аг, і я к щ о те п е р згаду єм о п ро це, то л и ш е тому, щ об п ід к р е с л и т и н е т іл ь к и щ о м о ж у ть н ам за к и д а т и , а й х то ц е робить. С м іх о в и н к а с тан о ви ть собою н е в е л и ч к у зам ітк у , а в т о р я к о ї ос м іл и в с я п р о в ід м ін я ти п р ізв и щ е р е д а к т о р а ..А в а н ґа р д а ” а ж ... 8 р а зів, і ви б д у м а л и за щ о? В и я в л я є т ь с я , за а н т и р а б с ь к у к о н ц е п цію в н а ш ій д у х о во сті. О р іє н т а ц ія в л іт е р а т у р і н а т в о р ч іс т ь Т е л іги , П о зи ч ан ю к а, О л ь ж и ч а і М ал а н ю к а — це, н а д у м к у доб родія, „г л у х и й к у т ” . Ін ш ій статті, щ о з в а л а с я „ 0 6 -

л и ч ч я м до вою ю чої У к р а їн и ” і в я к ій зо к р е м а з г а д у є т ь с я п р о 1919 р ік т а боротьбу С У М ’у п р и п и с а но, щ о вона нібито п р о п а ґу є л и ш е тр ад и ц ії, щ о й д у ть н а з а д — від Ш е в ч е н к а до М азепи , Х м е л ь н и ц ь к о го й к о р о л я Д ан и л а. На о сн ові ц ього „ А в а н ґа р д ” о бви н у в ач е н о у... н а за д н и ц т в і. І в се ц е п и ш е т ь с я в том у ж са мому ч и сл і газети , в я к о м у д -р С теп ан В итвицький к о н стат у є : „Н егід н е п у б л іц и с та п е р е д а в а н н я н е п р а в д и в и х відом остей, п е р е к р у ч е н н я ф а к т ів , л а й к а й н а к л е п и с т а л и п он у р и м я в и щ е м н а ш п а л ь т а х д е я к и х п р ес о в и х о р ган ів...” М и ст в е р д ж у є м о т а к е „ п е р е к р у ч е н н я ф а к т ів ” і ц е д а є н ам п р а во н е т іл ь к и в и щ е н а в е д е н і сл о в а в з я т и за е п іг р а ф до зг а д а н о ї см іх о ви н ки , а й за р а х у в а т и „ У к р а їн с ь к і В істі” до своєрідн ого „б а л ам у тн о го в ід о к р е м л е н н я ” в у к р а їн с ь к ій е м ігр ац ій н ій п р есі.

АВАНГАРД Х Р Е С Т И К ІВ К Л

П ЕРШ А

і^ З Ь к л а в В. G»ap.

В ід 1 н ал ів о і н а в к о л о : .у р и в о к з р ево лю ц ій н о ї п існ і. ' & \ ' П озем о: 2. К н я ж е во ло д ін н я. 3. П о ш и р ен е ґ. а н г л ій с ь к е п р із в и щ е . 4. П р и й м ен н и к . 6. ПЄЄВ?ІС>-І(|ІЦІя л и Д. Д онцова. 7. К а н а в а . 8. Д ер ево п у с т е л і, з* от

М А Н Д Р ІВ Н И К , ЩО Ви ЙОГО ту т боЧ Н - ї те. п ер е б у в а є п о стій - j».* но в р|гсі і к о р н ет у - j ■ є ть ся різн и м и транс- ; портови Я и засобам и. Х у д о ж н и к ЦІ Ж И В І Й : м е х а н іч н і тр ан сп о р то ві засоби п ро п у сти в ' с в і д о м о з н адією , щ о : к о ж е н І В ас сам в и з ! н а ч і п ц ’ '(відгадає) їх. Р е д а к ц ія р о зга д к у п о д асть • у н аступном у чи сл і ж у р н а л а .

руй н и м соком. 9. Ф р а н ц у з ь к а м онета. 10. М орськи й р ак . 11. А н гл ій с ь к а м ір а п о вер х н і. 12. П р и то к а Д н і п р а. 13. В и р аз згоди. 14. П о л ь с ь к е ..х а й ”. 15. У к р а їн с ь к е зи м о ве свято. 16. Ф р а н ц у зь к и й п и сьм е н н и к . 17. Ім ’я ген. М и х а й л о в и ч а . 18. Д аву н . 19. Н а зв а у к р а їн с ь к о ї б у к в и . 20. ..Ін ш е" п о -п о л ь сь к о м у . 21. З а пит. 22. П р о т и л е ж н е до ..гори”. 24. Б о г С онця. 23. П у н к т зако н у . 25. Ін іц ія л и п о п у л я р н о го у к р а їн с ь кого п о вістяр а. 26. Н ім е ц ь к е „ в ” (в середині). 27. П р ізв и щ е у к р а їн с ь к о го п и сьм е н н и к а. 28. Н е в е л и к и й бойовий к о р аб ел ь. / Д озем о: 29. Х ата . 30. Г етьм ан. 31. Ж у к без ..к '“. 28. Ін іц ія л и оборонця Б у ш і (за М. С тар и ц ьк и м ). 33, Х ізчлебний вірш . 34. Ін д у сь к и й во ло д ар . 35. Ім 'я ч ро м ан у Р о н і^ ? т а р ш о г о ..По в о го н ь”. 1. Ж ін о ч е ім 'я. 36. Т ри л іт е р и з К ааби ... 37. Г у к ан н я до коней. 38. С и б ір сь к а р іч к а 20. ..М о н т ..." М о п асан а. 39. Гра в к а р т и . 40. Т и т у л . 3. Т е саме, щ о ..боксінґ” п о -а н глій ськи . 41. Спосіб д р у к у в а н н я . 42. А вто р п р и го д и ц ь к и х ром ан ів. 14. Л е н ін сь к и й еко н о м іч н и й в и іутас. 4& Дві л іт е р и з Р и п ьськ о го . 44. З о в н іш н я сторон а к у т к а . 12. Голова А р ген ти н сь к о ї д е р ж а в и . 45. П р и т о к а В олги. 46. В и гу к н етер п ін н я. 9. Г р ец ь кий др ам ату р гЛ а т и н с ь к е „до”. 6. К р и п т о н іл сучасного у к р а їн с ь к о го к а р и к а т у р и с т а , чи таю чи н а в п а к и . 48. З ^ р з о к . ВИЙШ ЛИ З ДРУКУ ТА К І ВИ Д А Н Н Я Н ТН І: ІС Т О Р ІЯ У К Р А ЇН И Ів а н а Х о я м ського. 360 стор. з ч о ти р м а істор. м ап ам и . Ц ін а нм. 10.—.д о л . V 2.К0. л Л егк о і п р и сту п н о п о д ан а с іш - т е за у к р аїн с ь к о го Історичного п р о ц есу з д е р ж а в н и ц ь к о г о н о г4 '« І ду С Ь О Г О Ч А С Н Е І М И Н У Л Е — B^cн и к У к р а їн о зн а в с тв а . Ч. 1 4Н. 130 %тор. Ц ін а нм. 4.—, дол. 1.20. О угкігрт маїн о го Г ігл п я Ад п л іїг -гс ґчь^ к к -ґл гг» інаукйВпго і й V K П Т'П Т’ Л к у л ь ту р н о го ж и т т я від п оІа т к у ^ й в у г о ї світової вій ни . 1-2^(). 152 стор. Ц ін а нм. 6,

1 ;4 > л .

1 .6 ( я ^

Ш себічно ^ п е в і т л е н о ж и т т я у к р а їн с ь к о ї А ш ґрац ії в Н ім еч чи н і, ліс ія п р и п ів е н н я д р у го ї св іто во ї вій ни , ж -. У К Р А ЇН О Е Н ІШ К Л О П ЗН А В С Т В А , 3q іит II. Стор. 81 — 160. в. Л". цй< . чош. 8 нм.. до,!?. 2.50* “ З М ір Т : 5. К л ім аЧ Ч ^- І. Т е сл я ; 6. Ч орн е і О зів с ь к ^ і М оре — І. Федівг, 7. В оди — І. Т ес ::1 8. Р о сл и й н іс т ь — Г. M a x is; 9. Т в а р и н и % за І. Р аковськи .м : 10. У к р а їн а я к г е о гр а ф іч н е ц іл е і її - В. К у бій о ви ч . ІІС Т Ь : 1. «А нтроп олов а У к р а їн и — Р. С н керела і л іт е р ат у р и ;т ь У к р а їн и — В. К у бійови ч; 3. Ч и сло й будова л ю д раїни — В. К у бій о ви ч ; ТеТен: 4. Р о зм іщ е н н я л ю д ності! — JB К у бій о ви ч : 5,- Р у х л ю д н о с ти А ^- В. К у б ій о в и ч ; 6. Н аіііо н гЩ и і відн о си н и (недо лі н чен и й розділ).

..А ван гар д ” — іл ю стр о ван и й ж у р на 1-м іо я ч н и к С п іл ки У країнської-•уГолоді. Г оловний р е д а к т о р П ет ро К а р п е н к о -К р и н п ц я . А дреса р е д а к ц ії та ад м ін іс т р а ц ії M iinchen. D a ch a u str. 9 II.