Авангард (ч.112)

4ZU12')IJ.yA^f//

Ь

ЖУРНАЛ

а

н

ґ

а

р

УКРАТНСЬКОТ j

V,

а

м /оІА О Л І

АДРЕСА

Р Е Д А К Ц ІЇ

Й А Д М ІН ІС Т Р А Ц ІЇ :

«AVANTGARDE»

а

н

ґ

^

о

/ К Р 4Г Н С ь < . 'У

Ж У Р Н А Л

72

і

Д В О М ІС Я Ч Н И К

Charlemagne BRUXELLES

Tel. 34.04.82.

ю а і

ВИДАЄ

Bid

1040

ЦЕНТРАЛЬНА

УП РА В А

СУМ

VANGUARD

AVANTGARDE

OFFICIAL PFESS ORGAN

REVUE DES JEUNES. BI-MESTRIEL

OF THE UKRAINIAN YOUTH

aXTE PAR LE COMfTE CENTRAL

ASSOOATTON IN EXILE

DE LUNION DE LA JEUNESSE

131-MONTHLY

UKRAINIENNE EN EXIL

Редагує Колегія з членів Центральної Управи СУМ Редакційне листування й матеріяли надсилати на адресу Р едакції. Це число зредаговано в Сенретаріяті ЦУ СУМ при співпраці Редакційного Гуртка Дружинників СУМ Фотооптичний склад : Міля Сеничак, Графічне оформлення : Графік Яків Гніздовський.

УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ НА 1 9 7 3 РІК ОДНЕ

КРА ЇН И США КАНАДА АНГЛІЯ А В С Т РА Л ІЯ БЕЛЬГІЯ Ф Р А Н Ц ІЯ Н ІМ Е Ч Ч И Н А А Р ГЕН Т И Н А БРАЗИЛ ІЯ ПАРАГВАЙ

in Belgium

Editeur

РІЧ Н О

1.25 дол

6 00 дол

1 25 дол

6 .0 0 дол

ф.шт. 0 .3 0

ф.шт. 1.50

0 ,9 0 дол.

4 .5 0 дол.

4 0 б.фр,

180 6 фр 2 0 .0 0 ф.фр

4 ф.фр.

АВСТРІЯ

Printed

ЧИСЛО

З нм

1 5 нм

20 шіл

90 шіл

1 50 пезо

800 пезо

1.20 H.KPV-

6 00 н круз.

6 0 гвар

3 0 0 гвар

responsable : O.KOWAL

72

Bid

Charlemagne

1040

BRUXELLES

з світлим Празником

ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО вітаємо Бпаженнішого Верховного Архиєпископа, Кардинала Кир Йосифа Сліпого, Високопреосвященнішого Митрополкгта УА ПЦ Мстислава Скрипника, всіх Ієрархів і духівництво Української Право­ славної і Католицької І^ерков, весь Український Нарід, а зокрема молодь в Україні, на каторжних роботах, ув’язнених, переслідуваних і на чужині та ВСІХ борців, що бються з ворогом, що

МИСЛЯТЬ І ТВОРЯТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ !

Вітаємо Провід О УН та всі українські організації й установи, об’єднані в Світовому Конгресі Вільних Українців, що працюють для визволення України. Вітаємо всі Крайові Управи, Осередки, Відділи Юнацтва СУМ та все членство СУМ і бажаємо, щоб Воскресіння Христове стало для нас сильним джерелом віри у Воскресіння України яка під цю пору несе свій важкий Хрест на новітню Голгофу, та щоб додавало сил до переможної боротьби за Українську Правду.

ХРИСТОС ВОСКРЕС - ВОСКРЕСНЕ УКРАЇНА!

Центральна Управа СУМ.

СПІЛЬНОТНЕ ПОЧУТТЯ (О.Н) В ід н а й д а в н іш и х ч а с і в л ю д с ь к о г о с п іл к ув ан ня , кожній л ю ­ дині є питоме почуття п р и н а л е ж н о с т и до д а н о ї л ю д с ь к о ї с п іл ь ­ ноти, яка в різні часи н оси ла різні назви, від н а й п р о с т і ш о ї до складної і великої, п е р ех о дя ч и ч е р е з родину, рід, п л е м ’я, нар ід і до м о д е р н о ї н а ц ії вкл ю чн о . Це почуття н а б ир а ло на силі, к о ­ ли дана сп іль нот а знахо дил ася в неб ез п ец і і коли треба було ставати на п р ю з в о ро го м , шо чигав на її до бр о, а не р ід к о треба було п ри н ос и т и в ж е рт в у к р о в і життя. І чим біль ше бу­ ло таких нагод для с о л ід а р н о ї постави в бо рот ьбі за існування, тим біль ше за т і с н ю в а л и с я вузли сп іл ь н от н ог о п о в ’язання, тим к р а ­ ще в и р і з ь б л ю в а л а с я ідентичність д а н о ї спільноти. Історія у к р а ї н с ь к о г о на р од у - це могутній чинн ик формування н а ц іо н ал ь н ої ідентичности у к р а ї н с ь к о ї Нації, яка на протязі вікі в зуміла протривати н ай ва ж ч і п ер іо ди с в о го існу в ан ня і з а пис ал ась у в с е с в і т н і й історії, як один з її рушіїв і п ри ч и н о ви х факторів. «Громотить над світом люта битва. За твоє життя, твої права...» пи ше В. С им о н е н к о . Цими с л о в а м и молодий поет п ід м іт ив суть воєн, які проходили і м о ж е ще й проходитимуть над У к р а ї н о ю , як також су ч ас н і н а ­ ма га нн я окупанта запевнити с о б і п ану ван ня над нею, п оз б ав л яю чи її н а й о с н о в н і ш и х сво бі д. В с і вони, однак, ті, хто зазіхає на Україну, мусять числитися з У к р а ї н о ю , як підм ето м. Це зма га ння за п ід м ет н іс т ь У к р а їн и є світі підняла на ново молод а її г е н е р а ­ ція, ст аю ч и с м і л и в о в лави б о р ц і в за пра ва с в о є ї Нації. Коли ми п р и г ля н ем ос я бі ль шо ст і тв о р ів нашо го п ись ме нс тва , як к ля сич ног о, так і су ч асн ого , то п об ач им о , що вони надихані с а м е плеканн ям духа спіль нот и, духа єдности і со лі да р но с т и. Чи то буде Гоголів «Тарас Бульба», Ф р а н к і в «Захар Беркут», чи Г о нч а рі в «Со ­ бор», усі вони че р па ю т ь з духовости у к р а ї н с ь к о г о народу ті е л е м е н ­ ти, що да ют ь йому с и л у , в и д е р ж л и в і с т ь і героїзм. Вл а с н е ці прик­ мети і є к о м п о н е н т а м и духа у к р а ї н с ь к о ї н а ц іо н а л ь н о ї спільноти. У к р а ї н с ь к а молодь в д і я с п о р і, в великій мір і, ві дч ува є с в о ю пов’язаність з ве ли ко ю у к р а ї н с ь к о ю с п іл ь н от о ю в У к р а ї н і і в с в і ­ ті і про це с від чи ть ряд акцій в о б о р о н і Н е с к о р е н и х в У кр а їн і та інші культурні політичні вияв и. Всетак и велике число тієї на шо ї молоді не у с в і д о м л ю є с о бі як слід значен ня спільнотного життя в ум о ва х ві ль ног о світу. А сп ільнотне життя в и м а га є п ід п о р ­ яд к ува ння і нд ив ід уал ьн ого спільнотному, що не завжд и в умо ва х п о в н о ї с в о б о д и і безко нтр ол ьн ост и та бр ак у впливу публічної опін ії м о ж н а осягнути. Не всі і не в с ю д и здібні бачити і відчувати трагічну ситу аці ю спільноти, коли їм о с о б и с то д о б р е і вигідн о ж и ­ веться. Плекати спільнотне почуття с е р е д н а ш о ї молод і при пом о ч і п о ­ стій но ї інфо р ма ц ії про стан пон ев о ле нн я Укра їни, про боротьбу її мо л о д о го покоління за c a M o 6 y f H i c T b у к р а ї н с ь к о ї духовости і з б е р е ­ ж е н н я у к р а ї н с ь к о ї культури та не з а ле ж не с в о є д е р ж а в н е існу ва ння ось н е в і д к л а д н е і постійне за в д а н н я о р га н і з о в а н о ї у к р а їн с ь к о ї м о ­ лоді і цілої у к р а ї н с ь к о ї спільноти.

82

ДМИТРО ДОНЦОВ ВІДІЙШОВ у ВІЧНІСТЬ

Не буде п е р е б іл ь ш е н н я м стверди ти, щ о о с т а н н іх 6 0 років в у к р а їн с ь к о м у політи чн о м у й духовому ж и т т і пан івнонз і д е ол о гі єю була ідеологія ук р аїнсьного н аціо н ал ізм у. Її н а й в и з н а ч н і ­ ш и м тв о р це м і мислитилем був б е з ­ п е р е ч н о сл.п. ДМИТРО ДОНЦОВ, щ о помер з о бе р ез н я 1 9 7 3 р. в М о нтр еа лі, К а н а д а , на 9 0 - м у році св о ­ го п р а ць о в ит ог о і тв о р чо го ж и т т я . У р о д ж е н е ц ь Мелітоп оля, що над Ч о р ­ ним Мор ем , він з а к і н ч и в свої студії в к о л и ш н і й царській Росії, а після Визвольних З м а г а н ь 1 9 1 8 - 2 0 рр п е ­ р е й ш о в ж и т и до Ль вова. Тут у ст ол и­ ці у к р а ї н с ь к о г о Піемон ту , Д м и т р о Д о н ц о в повів ш и р о к у п у ­ бл іц и ст и чн у Д І Я Л Ь Н І С Т Ь , н а д а ю ч и тону і сп р я мув ан ня ;ік літ е ра тур н о м у т а к і по літи чн о м у ж и т т ю . Гострий літ ер ат ур ний к р и т и к і н е п е р е в е р ш е н и й полеміст , він зумів за с т а в и т и і п р и к л о н н и к і в і о п о н е н т і в гл ибо ко за с та н о в л я ти с ь над п р о ­ бл емами д е р ж а в н о г о бу д івницт ва і ролі п р о в ід н о ї верстви в суспільств і і д е р ж а в і. П о ч а в ш и з 1 9 1 3 p., випуском в Києв і б р о ш ур и «Модерне М осквофільство» та вис ту по м у Львові з реф ератом на 2-му в с е у к р а їн с ь к о м у с ту д е н т с ь к о м у з ’їзді то го ж року, Д м и т р о Д о н ц о в ста в ш и р о к о відомим с а м о с т ій н и к о м і б е з к о м п р о місовим бо р ц е м за У к р а ї н с ь к у Д е р ж а в у . Самі з а го л о вк и його творів : «історія р о з в и т к у у к р а ї н с ь к о ї д е р ж а в н о ї ідеї» ( 1 9 1 7 ) , «Похід К а рла XII на Україну», «Культура примітивізму» 1 9 1 9 , «Підстави н а ш о ї Політики», 1 9 2 1 , «Націоналізм», 1 9 2 6 , «Де ш у к а т и н а ш и х традиц ій», 1 9 3 7 , «Наш а доба й л іт е р а ­ тура», 1 9 3 7 , «Пол іти ка п р и н ц и п ія л ь н а і опор ту ністи чна» , 1 9 2 8 , «Патріотизм», 1 9 3 5 , «Маса і провід», 1 9 2 8 , «Дурман соціялізму», «Хрест проти діявола», 1 9 4 8 , «Дух н а ш о ї д а в ­ нини», 1 9 4 4 , «Правда прадідів великих», 1 9 5 2 , «Туга за г е ­ роїчн им » - вид ан а СУМ-ом, 1 9 5 3 р. і б а г а т о ін ш их , свідчать про т е м а т и к у і мету ав тора. Чима ло його стат тей було п о м і щ е н о в р еда го в а н о м у ним « У к р аїн сько м у Л і т е р а т у р н о Н аук о в о м у Вісник у» та в і н ш і й н а ц і о н а л і с т и ч н і й пресі. З Дм и тр о м Д о н ц о в о м з ій ш о в у могилу великий ідеолог н а ш о ї доби, я к ого дум ки й т е о р ії будуть надовго служити о сн ово ю св ітогля до вих ш у к а н ь і н ац іо н а л ь н и х кр и тер ій для о ц і н к и с о ц іо ло гі чн и х- я в и щ та лі те ра ту р н их н а п р я м к ів моло­ дих Ге нерац ій. П а м ’ять про нього ж и т и м е вічно, як ж и т и м е вічно дух у к р а ї н с ь к о г о Народу. Ре да кц ія «АванГарду» 83

ЕВХАРИСТІЙНИЙ КОНҐРЕС І УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

ФОТО з ГАЗЕТИ «ДЕ ЕЙДЖ- 26.2.1973 З НАПИСОМ : ■ВИСГАВНІСТЬ І БЛИСН ВІЗАНТІЙ­ СЬКОГО ОБРЯДУ СХІДНІХ ЦЕРКОВ-. В ГАЗЕТІ ПОМІЩЕНА ТЕЖ СЕЛЛІ ГВАЙТА ПРО

ДОВШ А СТАТТЯ ПЕРА

ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПА СЛІПОГО І УКРАЇНСЬКУ

ДЕЛЕ­

ГАЦІЮ.

В Д Н Я Х В І Д 1 8 - г о до 2 5 - г о лю тог о 1 9 7 3 року в і д б у в с я в Ме ль б ур н і, А в с т р а л ія , М і ж н а р о д н и й Е в х а р и с т ій н и й К о н г р е с , ґ-азом із ти с я ч а м и в ір ни х з усього світу, в К о н г р е с і взяли участь 1? к а р д и н а л і в , 5 к а р д и н а л і в - е л е к т і в , сотні а р х и є п и с к о п і в та є п и с к о ­ пів, і тисячі н и ж ч о г о ду х о в е н с т в а й мирян. Під ч ас К о н г р е с у дуже а кти вн у участь взяли ук раї нці . У к р а ­ ї н с ь к у д е л е г а ц і ю р еп ре зе нт ува ли Б л а ж е н н і ш и й В е р х о в н и й Арх иє п и с к о п Кир Йосиф С л іп ий , Ми тро пол ит Кир М а к с и м Г е р м а н ю к з Напади, А р х и є п и с к о п Б ук ат ко з Ю г о с л а в і ї , і В п р. І. Б о р е ц ь ­ кий та В п р . С. Н іл ь з Канади. В р а м ка х К о н г р е с у вла шт о ва н о ряд чисто у к р а ї н с ь к и х свя т ку ва н ь, в тому ; т о р ж е с т в е н н у св. Л і т у р ­ гі ю в к а т е д р ал ь н ом у х р а м і в н а м і р е н н і у к р а ї н с ь к о г о нар оду і його п е р е с л і д у в а н о ї Ц е р к в и , ви с т а в н у у к р а ї н с ь к и х ікон і в и с т а в ­ ку про п е р е с л і д у в а н н я У К Ц і У А П Ц в п р о д о в ж останніх 2 0 0 р о ­ ків, з’їзд ві в т а р н и х д р у ж и н , зустріч і н а р а д а дух о ве н с т ва , з’їзд д е л ^ . а т і в С в і т о в о г о т о в а р и с т в а с в я щ е н н и к і в ім. св. Ан д р е я , сту-

84

д ій н и й день з ра ме н и у к р а ї н с ь к о г о б о г о с л о в с ь к о г о тов ариства, нар ад и п р е д с т а в н и к і в м и р я н с ь к и х орг а ні з а ці й, к о нц ерт в честь Б л а ж е н н і ш о г о і присутніх Вл а д и к, та св. ГЦтургія ук р а їн с ь к о го об р яд у на с п о р ти вн ій площі при участі Б л а ж е н і ш о г с Кир Йосифа, у к р а їн с ь к и х В л а д и к і духовенства га мелхітського Патріярха Нир М а к с и м а П ри го ту ва ння до 4 0 - г о М і ж н а р о д н ь о г о Ев ха р и с т ій н о го К о н ­ гресу м і ж у к р а їн ц я м и М ел ьб урн у почалися ще д о в го пер ед К о н ­ г р е с о м . О д н и м із н а й в а ж л и в іш и х зав да н ь було підшук анн я матер ія л і в про нашу Ц е р к в у та п о ш ир е нн я пра вд и про і с т о р ію і рол ю на ш о ї Це рк ви с е р е д д о с т о й н и к ів і чисельних гостей К о н г р е ­ су. Для цього при го то вл е н о к о льо ров е і багато іл ю с т р о ва н е в и ­ да ння а н г л і й с ь к о ю м о в о ю «Україна - Х р и с т и ян сь ка Нація» 2 0 ти­ сячним ти р а ж е м , яке служ ило цін ни м і нф о р м ат ив но- про па ґа нди вним мат ррі яло м. К р і м цього вла шт о ва н о ще вдалу виставку про мучеництво УКЦ і УАПЦ. Р а н е н ь к о в суботу 1 7- го лютого сотні ук раї нці в, дітвори в н а ­ родн их строях, с у м і в ц і й пластуни, в одностроях, чи сле нн е духо­ в е н с т в о з іб р ал и с я на летовищі біля Мельбурну, щоб урочисто п р и ­ вітати І с п о в ід н и к а В і р и , Кир Й осифа С л іп о го з Риму. Літак п ап ­ с ь к ог о легата Ка рдинала Ш і г а н а з З С А прибув кілька хвилин піз­ ніше. У сі присутні ук р аї нц і на чолі з К а рд ина лом пішли вітати п ап с ь к о го легата. На цьому п рив іт ан ні були визначні австралійці, федеральний і стейтові п р е м ’єри, п р о в і д н и к о по зи ці ї і багато ц е р к о в н и х д о с т ой н ик ів . А в с т р а л ій с ь к а пр е са о бш и р н о подавала про зве ли ч ан ня у к р аї нц ям и приїзду п ап сь ко го леґата с в о є ю ч и с л е н н іс т ю , к р а с о ю н ар одн их строїв, хору го в і п р а п о р і в . Зі вс іх н аці он аль ни х угрупувань, хоча й деякі набагато ч и с ­ л е н н іш і від у к р а ї н ц і в в А в с т р а л ії , у кр аї нц і виступили най б іл ьш о р г а н і з о в а н о під час Ко нгресу. Т о м у так часто й прихильно писала а в с т р а л і й с ь к а п р е с а про у к р а ї н с ь к і про блеми. В час К о н г р е с у кілька тисяч у к р а ї н ц і в п ід пи са ли листа до Папи Павла УІ в яко му вони об ви н ув а чу ва ли Ва ти кан за його н а м а га нн я р оз ’єднати У к р а ї н с ь к у Католицьку Ц е рк ву поза м е ж а м и М о с к в о ю о к у п о в а н о ї У к р а ї н и . К о п ії листа разом із в і д п о в і д н и м в и я с н е н н я м були вислані до в с і є ї преси. Карди нал С л і п и й виступив також із д о м а г а н н я м завер шит и У к р а ї н с ь к у Католицьку Ц е р кв у патріярхатом. В і н п і д к р е с л ю в а в , що патріярхат це од ин о ки й с п о с і б вд е р ж а т и єд н іс т ь У к р а ї н с ь к о ї Ка тол иц ьк ої Ц е рк ви , якої члени знаход ять ся м а й ж е по в с ь о м у світ і. П р е с а подала, що в А в с т р а ­ лі ї живуть 3 5 . 0 0 0 У к р а ї н ц і в католиків.

85

ТЕРОР I НАСИЛЬСТВО Н а й н о в іш і події в У к р а ї н і вказують на велике зусилля совєтського р е ж и м у цілком знищити навіть н айм ен ші вияви спротиву. Під час п е р ш о ї хвилі арештів, що пройш ла в У кр а їн і з початку 1 9 7 2 року зроблені обшуки, а р е ш т о в а н о сотні людей, чимало з них засудж ено в половині 1 9 7 2 року до довго літн их кар ув’я з н е н ­ ня, та б ор ів с у в о р о го р еж им у та заслання. З гі д н о з н а й н о в іш и м и вісткам и, п о ч ин а ю ч и з половини с е р п н я минулого року, в У к ра їн і почалася друга хвиля ре п ре сі й , яку пов'язують з появою і да л ь ­ шим п ош ир енн ям ук р а їн с ь к о го с а м в и д а в у , К Ґ Б викликає сотні ос іб на допити; в багатьох, зо кр е ма в студентів, роблять обшуки в п о ­ гоні за матеріялами с а м в и д а в у та о со б а м и , які підготовляли ш о с ­ тий випуск « У к р а ї н с ь к о г о Вісника».

Леонід Пл ющ 29-го січня ц.р. в Києв і, 33-л ітнь ого і нж ен ера -м ат ем ати ка , спеціяліста в ділянці кі бернетики, п ров ід ног о члена “ і н і ц і а т и в н о ї групи для оборони прав людини в С С С Р , » Леоніда П л ю щ а , п е р е ­ да но до пс ихі ятричної лік ар ні . О ст ат очн е рішення долі науковця базувалось на в и с н о в к у к о м і с ії Інституту судової пс ихіятрії ім. С е р б ­ ськ ог о у Моск ві, де Л. Пл юща тримали вже понад д в а роки, яка в грудні 1 9 7 2 р. визнала П лю щ а «шизофреніком із н ая в­ ністю ідей реформаторства.» П ід с уд но го Л. Плюща не допустили до залі з а сі да н ь і засудили його заочно. З а б о р о н е н о так ож вступ до с у до во ї залі його д р у ж и н і та с е с тр і. Д о з в ол ил и ї м тільки за слу ­ хати вирок.

В’ячеслав Чорновій У Л ь во ві , з початком лю то го 1 9 7 3 року закінчився суд над Вя чес лав ом Чорноволом, відомим а вт ор ом збірки «Лихо з розуму». Як над іншими, суд над В. Чорноволом відб увза статтею 62-1 Карного К о де к су У С С Р («проти ра дян сь ка агітація і п р о п а га н д а » ) .- З а с у ­ дили його на 7 років таборів суворого р е ­ жим у і 5 р о к ів зас лан ня. На суд були в и к л и к а н і різні св ід ки . Д е ­ які з них в і д м о в и л и с я с від чи ти проти В. Ч о рн ов ол а , ува жа юч и суд п ро ти зак онн им т о ­ му, що п ід с у д н о го з а т р и м а н о біл ьш е як рік у с л ід ч о м у у в ’язненні. С е р е д о с іб , які в і д м о ­ вились дати с в і д ч е н н я був т ак о ж історик Валентин Мороз, н е д а в н о з а с у дж е ни й на 9 років ув' язнення і 5 р о к ів заслання. З гі д н о з о д е р ж а н и м и віст кам и, В. Ч о р н о в іл д е р ж а в с я на суді гідно, не визнав с е б е вин ни м , а в часі слідс тва в і д м о в и в с я зложити покаянну заяву і виступити проти тих с в о ї х друзів, які т а ­ кож були ар еш тов ані й ув' язн енн і в 1 9 7 2 році. В. Ч о рн ов іл вп ер ше був аре што ва ни й 1 9 6 6 року, і знову 1 9 6 7 року. Й ог о з ас удж ено на З р ок и табору т яж к о ї п р и м у с о в о ї пра-

86

ці. Після 18 м і с я ц і в його випустили. Він був зм ушений пр ацю вати ме х а н ік о м на залізниці, бо і н ш о ї праці йому не дали. В ін о д р у ­ жений. М а є др ужи ну О л е н у і си н а Т а р а с а , які мали б дальше перебувати у Л ь в о в і . Б р а т В 'я ч ес ла ва Ч о р н ов ол а зник бе зс лі дно в січні 1 9 7 2 р.

Іван Д з ю б а В половині березня ц.р. від бу вся в Києві п р о ц е с проти визначного літературного к р и ­ тика, Івана Дзюб и. Й ог о засудили на 5 ро ків ув'язнення. І. Д з ю б а був а р е ш т ов ан ий в квітні 1 9 7 2 року під час ма со в и х ар еш ті в діячів культури в У к р а ї н і , які почались в січні м.р., і з де як им и п е р е р в а м и трив аю ть досі. Іван Д з ю б а вже п ро д о в ж останних 15 ро кі в виступає як найч ида тн іша постать руху с п ро ти ву в Укра їні . А в то р багатьох л іт ер а ­ турно-критичних е с е їв та нар исі в, він став найбільш в і д о м и м за його книжку «Інтернаціо­ налізм чи русифікація», що и він при кінці 1 9 6 5 р. вис ла в до к е р і в н и к і в партії і уряду У С С Р , як протест проти ареш ту ва нь у к р аї нс ь ки х діяч ів, проти політики русифікації і п он ево ле ння у к р а ї н с ь к о г о народу. І. Д з ю б а був с п ів у ч а с н и к о м ч и с ­ ленних протестних акцій, петицій і з ве рн ен ь до о р га н і в влади п р о ­ ти п е р е с л ід у в а н ь діячів ук р а ї н с ь к о ї культури. В бе р ез н і 1 9 7 2 р. його ви к л ю ч е н о за його діяльність зі Сп іл ки П и с ь м е н н и к і в України.

Ірина Сенин В грудні 1 9 7 2 р. з а а р е ш т о в а н о в Ів а н о - Ф р а н к ів с ь к у Ірину М и ­ хайлівну С е н и н , 4 7 - л іт н ю п и с ь м е н н и ц ю і поетесу. В о на була б е з ­ п ідставно р е п р е с о в а н а після війни та відбула май же 1 0 - річне ув'язнення ( 1 9 4 7 - 1 9 5 7 ) в с и бі р сь ки х , м о р д о в с ь к и х к о н ц е н т р а ц і й ­ них таборах. П о в е р н у в ш и с ь в 60-и х роках з тубернульозою костей, во на була рег абі літована. Ірина С е н и к разом з і н ш им и пол ітични­ ми в'язнями нер аз п и с е м н о зве рталась до ур яд ов их чи нн ик ів , домагаю чись скасування за ко н ів , які дозволяють тримати л ю д и н у u ув 'я зн е нн і 2 5 і більше р о к і в та забе зп е че нн я публічности всіх політичних п ро це с ів . В и с т уп ил а вона в о б о р о н і С в я т о с л а в а К а р а в а н с ь к о г о . Після а ре ш т у Ва ле нти на М о р оз а 1-го червня 1 9 7 0 р., у неї, як і багатьох інших бувших політичних в'язнів п е ­ р е в е д е н о обшук, а так ож д о п и т у в а н о її в с п р а в і істор ика В. Морозе М іс ц е ув'я зне ння Ірини С е н и к н ев ід о ме , ян і не від о мо , коли м а є відб ути ся над н е ю суд і під яким закидом з а ар еш т о ва но її. Засуди д е ся т кі в у к р а ї н с ь к и х д і я ч ів в п р о д о в ж останніх ти жн ів та хвилі аре шт ів ос та нн іх р о к і в тільки п ідт ве рд жую ть факт бр ут аль но ­ го н а с и л ь с т в а М о с к в и над у к р а ї н с ь к и м н аро до м. Рі в н о ч а с н о , о д ­ нак, нез га саю че полум'я с п р о т и в у у к р аї нс ь ки х патріотів вказує, що прагне ння та бо рот ьба у к р а ї н с ь к о г о народу за о с н о в н і л ю д ­ с ь к і п р а ва , с в о б о д у та н а ц іо н а л ь н у са м о с т і й н іс т ь , за п р а в о бути г о с п о д а р е м на вла с ні й ниві — ніяк а сила в світі не може знищити і

87

ПАМ’ЯТІ АНТОНА ОЛІЙНИКА

у ці дні м и н а є п’ять рон ів ві д втечі с л а в н о ї п а м ’яти Антон а О л і й н и к а із « з а п ов ід н ик а ім. Б е р і ї » - м о р д о в с ь к и х політичних та­ б о р ів . Щ о п р и в е л о його туди ?... За що його потім з а м о р д о в а н о у ка тівн і в Р і в н о м у ? (...) С п о ч а т к у праця в ю н а ц ь к і й с іт ц і О У Н , після - в р а й о н н і й референтурі п р о п а г а н д и ( п с е в д о «Індіс»). І п ос ті йні п е р е с л і д у в а н ­ ня, бої, з а с ід к и . (...) У 1 9 4 7 році він п о п а д а є в руки п р о в о к а ц і й н о ї б о ї в к и ЧК, що в и д а в а л а с е б е за у к р а ї н с ь к и х п о в с т а н ц і в . О л і й н и к а а р е ш т ов у ю т ь . С л ід ст во , «суд», д в а д ц я т и п ’я т ир іч н и й т е р м ін , етапи і жа х с т а л і н с ь ­ ких т а б о р і в . Д а л е к а П ів н іч , Інта. Т ам він і п о н е в і р я є т ь с я до 1 9 5 5 року. Щ о йо му д о в е л о с ь побачити і п ер еж ит и - не в д а с т ь ­ ся о п о в і с т и в кі ль кох сло вах. П о т р іб н і цілі томи. Ал е т ер ор не з ло м ив А н т о н а : він м р і є тільки про вол ю, про п р о д о в ж е н н я бо рот ьби . І вчиться, вчиться, п о с т і й н о п р а ц ю є над с о б о ю . Д е к і л ь к а н е вд а ли х с п р о б втекти. П іс ля к о ж н о ї - к а р ц е р , бур, р е ж и м н а зона. І зн ов у в с е спочатку... У 1 9 5 5 році й ом у в д а ло с я втекти з 5 - ї р е ж и м н о ї зони на Інті. На цей раз у с п іш н о . Але зона, яку він п о до ла в , - ли ше ма л е н ь к и й в ід т и н о к цьо го с т р а д н и ц ь к о г о шляху, який й о м у д о в е ­ лося пройти. П е р е д ним со тні к і л о м е т р ів д и к о ї тайги, де м о ж ­ на зустріти ли ше ди к и х з в і р і в та... табори. О станні страшніші. Колись, коли лю д и о д е р ж а т ь доступ до а р х і в і в КДБ , вони п о ­ зн айо мля ть ся із щ о д е н н и к о м А. О л і й н и к а , в як о му за но то ва ни й ко ж ни й кр ок цього шляху - сотні к і л о м е т р і в п іш к и ч е р е з тайгу, сотні к і л о м е т р ів ч о вн о м по П е ч о р і , м а н д р и під чужим п р і з в и щ е м з а л із н и ц е ю від Коткасу до С а р н . П о к и щ о пр о цю о д и с е ю з н а є ­ мо від с а м о г о Ан т он а тільки ми. З д а в а л о с я , доля п о с м і х н у л а с я йому. Та не н ад о вг о , бо у Кост ополі на Р і в е н щ и н і його за ар еш то вую ть. Те, що його с х о п и ­ ли там, а не на п ів но чі , вр ят ува ло йому життя. На п ів н о ч і вт і к а ­ чів н е щ а д н о вб ива ли нібито за с п р о б у «чинити опі р»... А так — нов и й суд, др уг их 2 5 р о к і в і В о л о д и м и р с ь к а в'язниця... Три роки в ’язниці Антон в и к о р и с т а в дуже пл ідно . Це можуть ст ве рди ти і ті, хто знав йог о і після В о л о д и м и р а . П ог л и б и л и с я його зн ання, р о з ш и р и в с я с в і т о гл я д , о с о б л и в о в літературі, ф і л о с о ­ фії, е к о н о м і ц і , с о ц і о л о г і ї . Т е п е р він с т а в а в н е б е з п е ч н и м не т іл ь ­ ки як п о т ен ц ія ль ни й втікач, бунтар, але й л ю д и н а , яка за вдяки с в о ї м з н а н н я м , мог ла б к о л и с ь б і л ь ш е п р и сл уж ит и ся с в о є м у н а ­ р о д о в і . Й ог о не м о ж н а було зл амати, м о ж н а було тільки з н и щ и ­ ти. Ал е це в ж е були не роки с т а л і н с ь к о г о терору, а хр ущ ов сь кої с о ц з а к о н н о с т и . Т р е б а було чекати наго ди, щоб надати вОивству п р и с т о й н о г о вигляду. І д о ч е к а л и с я ! Пі сл я т ю р м и А нт она п е р е в о д я т ь у тр а в н і 1 9 5 8 року в м о р ­ д о в с ь к і к о н ц т аб ор и. Як і на п ів н о ч і , Антон ж и в е о д н і є ю д у м к о ю

88

- вир ва ти сь на в о л ю ! Яка сильна ж а д о б а волі мусить бути у л ю д и н и , щоб, знаючи про те, що мало хто з в' язнів-уті качів л и ­ шається ж ив им , ма ючи вла сн и й гіркий д о с в ід , робити нову с п р о ­ бу. Але Антон вперто і ретельно готується, о бд ум ує кожен крок, п е р ед б ач ає всі н е сп о д і в а н к и . Таб ір, в якому тримали Антона, був укр іп ле н ий так, що пра ктично навіть вибратися за зону м о ж ­ ливости не було. Але не для Антона О л і й н и к а ! Влітку 1 9 6 5 року м о р д о в с ь к і табори облетіла вістка : Антон втік вдруге. З ним ще один в'язень. До нас, українців, підходили пред ставни ки інших націй, поздоровляли, раділи разом з нами. Казали : «на таке здатні тільки у кр аїн ці !>>. Радість збільшилася, коли з Укра їни надійшла за ши фр ова на звістка, що втікачі вже там ! Не до уяви та лють, яна охопила тоді каґебістів. Небувала р іч ! З політичного табору втекла людина. Та ще й у той час, коли на У к р а ї н і почалося гр ом ад сь ке підн ес енн я. У д і ю п р и ­ в е д е н о було ве ликий а па ра т розшуку : Нам чекісти говорили в і д ­ верто : « с п ій м а є м о — і розстріляємо», « ж ив ог о його більше не побачите». Казали це, знаючи, що за втечу мо жн а засудити не більше, як на три роки. А л е , що таким з а к о н ! Чотири м іс яц і пробув Антон О лі й н и к на волі, але в р е ш ті - ре ш і його схопили на Рід ні й У к р а ї н і . Р і д к і с н и й випадок, щоо хтось щасли во втік із лабет КДБ і д о б р а в с я на ба ть кі вщ ин у од ин раз. А О л ій н и к зр об ив це двічі ! За це він мус ів поплатитися життям. І поплатився. Його судили (втретє вже не за втечу, а сф аб ри ку вав ши с п р а в у про м а с о в і вб ив с тв а під час підпільної діяльности. З а с у ­ дили до кари сме рти і стратили у Р ів н о м у в ч ер вн і 1 9 6 6 року. Остаючись вірними самим с о б і , ще й очорнили його світлу пам'ять, пон абр іху ва вши вс ь о го , що лише можн а було. Тут і спужба в гестапо (це в 16 років), вбйвства, пограбування і т. ін. А н а с п р а в д і р оз п р а в и л и с я з бе зб о р о н н о ю л ю д и н о ю , якої вина полягала лише в тому, що во на палко лю би л а с ві й народ, п р а г ­ нула волі йому й собі. І не сказа ли, що мстять. І не лииіе йому, його пам'яті, але як і кол ись у с т ал ін с ь к і часи, так ож рід н и м. Засудили його сестр у лише зате, що не зачинила д в е р е й перед братом, коли той п ри йш о в до неї с е р е д ночі, а нагодувала й переодягнула... У пам 'яті всіх тих, хто знав Антона О л і й н и к а особ ист о, він зал ишився ч е с н о ю , п р а в д и в о ю л ю д и н о ю . Й ого о бр аз буде жити в наших с е рц ях завжди. Б о він - це частка нас самих, наших ст раж да нь і сп одівань. Не з а б у в а й м о його, друзі ! Група п ол і тв' яз нів -у кра їнц ів М о р до в ія , с е р п е н ь 1 9 7 0 року.

89

СМЕРТЬ ПАТРІОТКИ

12 липня 197 1 року у К и є в і на 3 0 - м у році життя п о м е р л а ук р а їн с ь н а пат ріотка, тала нов ит ий п ед а го г і а к т и в іс т у к р а ї н с ь к о ­ го г р о м а д с ь к о г о життя Ва ле нт ин а В а с и л і в н а П е т р іє н к о .

19 7 1 року н а в ч а ла ся в К и ї в с ь к о м у пе ді нституті. Р а зо м із студентом Б. Р а б о в л и ч е м та ін. стала і н і ц і я т о р о м с т в о р е н н я ст у ­ де н т с ь к о го м а н д р і в н о г о хору « Ж а й в о р о н о к » , який в і д і г р а в п о м і т ­ ну п р о л ю в н а ц іо н а л ь н о - к у л ь т у р н о м у в і д р о д ж е н н і початку 6 0 - х р о к і в у Ки єв і. У пе р ші роки х о р о м д и р и гу в а л и на г р о м а д с ь к и х з а с а д а х М.І. М о л д а в і н та студент к о н с е р в а т о р і ї В о л о д и м и р К о н о щ е н к о . Вал е нт ин а П е т р і є н к о була н е з м і н н и м ч ле ном Ра ди хору, б а ­ гато е н е р г і ї в і д д а в а л а з а л у ч е н н ю в хор нови х чл ен ів, о р г а н і з а ц і ї м а н д р і в хору по У к р а ї н і , п р о п а г а н д і р і д н о ї п іс н і та думи. К о ­ р ис ту в а л а с я з а г а л ь н о ю л ю б о в ’ ю, хористи звали ї ї «Валя-Рада». Влітку 1 9 6 2 рок у м і с ь к е х о р о в е т о в а р и с т в о ф і н а н с у в а л о хор і д о зв ол и л о й ом у поїзд ки по У к р а ї н і . Т а к і походи і пої здки по українських містах і селах ві д б у л и ся влітку 1 9 6 3 , 1 9 6 4 , 1 9 6 5 р о к і в і багато дали для пробудження національної с в ід о м о с ­ ти, л ю б о в и до р і д н о г о с л о в а і р і д н о ї п іс н і . В е л и к а о р г а н і з а ц і й н а заслуга в цьом у належ ит ь В а ле нт ин і П е т р іє н к о .

1 9 6 5 рок у на хор п ос и п а л и с я р е п р е с і ї . Х о р у не дали п р и ­ м іщ е н н я для реп ети цій , і до 1 9 6 8 рок у хо рис ти зб и р а л и с я на при ватних кв а рт ир ах , у р із н их в и п а д к о в и х п р и м і щ е н н я х . В 1 9 6 8 році в хор було п о с л а н о д и р и г е н т а із з а в д а н н я м задуш ист и вс яку і ні ц ія ти ву в ко ле кт ив і. Х о р о в і з а б о р о н е н о п о х о ­ ди по У к р а ї н і , виступи на вулицях, у час ть у в е с н я н к а х і купалах. Студенти до хору не залуча ють ся. В. П е т р і є н к о бо ляч е п е р е ж и л а з а н е п а д « Ж а й в о р о н к а » , але х о ­ ру не зал иши ла , ш у к а ю ч и шля хів для в и в е д е н н я хору із кризи. В о д н о ч а с з а ц і к а в и л а с я н о в о с т в о р е н и м фо лкл ь ор но -е т но гр аф іч ни м хо ром «Гомін», що д е я к о ю м і р о ю п е р е б р а в на се б е ко л и ш н ю рол ю «Ж айв оронка», почала відвіду ва ти р е п е т и ц ії «Гомону». Після закінчення інституту В а л е н т и н а п р а ц ю в а л а з а в і д у ­ в а ч к о ю дит яч им с а д к о м п і д с о б н о г о г о с п о д а р с т в а «Чайка» при ЦК КПУ. В е л а п о в с я к д е н н у роботу по н а в е р н е н н ю з д е н а ц і о н а л і ­ зо в а н и х у к р а ї н ц і в до р і д н о ї м о в и , культури, п о и щ е п л ю в а л а по­ чуття н а ц і о н а л ь н о ї і л ю д с ь к о ї гід нос ти . Н е о б м е ж у ю ч и с я дитяч им с а д к о м , ве ла роботу в цілому п і д ­ собному господарстві. Влаштовувала ко л я д к и , ве ч о р и у к р а ї н с ь ­ ко ї н а р о д н о ї п іс н і тощо. В к о ле к т и ві ї ї л ю б и л и за щи р іс ть, у в а ­ гу до л ю д е й , н і ж н і с т ь до д р у з і в , е н е р г і ю в роботі. В а л е н т и н а П е т р і є н к о п о м е р л а ві д р е в м а т и з м у , який п е р е к и ­ ну вся на с е р ц е . З а л и ш и л а с я с а м о т н я мати, що п р а ц ю є п р и б и ­ ральницею.

90

Хоч і м 'я Ва ле нт и н и П е т р і є н к о не було ш и р о к о в і д о м и м , бо р об ила во на щ о д е нн у, н е п о м іт н у роботу, ї ї по п р а в у ві д н о с я т ь до п о к о л ін н я ш е с т и д е с я т н и к і в , які почали будити п р и с п а н у н а ­ ціо на ль н у с в і д о м і с т ь .

Q П о х о р о н В а л е н т и н и П е т р і є н к о з і б р а в ве ли ку м а с у л ю д е й . Провести її в о с т а н н ю д о р о г у п р и й ш л и всі п р а ц і в н и к и п і д с о б н о ­ го г о с п о д а р с т в а «Чайна» з р о д и н а м и , п р и йш л и к и ї в с ь к і др уз і й зн ай о м і. Щ о б в і дд а т и о с т а н н ю ш а ну с в о ї й « В а л і- Р а д і » , при їхал и к о л и ш ­ ній д и р и г е н т « Ж а й в о р о н к а » М у с ій М о л д а в і н , к о л и ш н і й х у до ж н ій к е р і в н и к х о ру Б о р и с Р я бо к ля ч. З Ч е р к а с п р и б у в к о л и ш н і й д и ­ р иг ен т хору В о л о д и м и р К о н о щ е н к о . П ри їх ал и на п ох о ро н друзі Ва л е н т и н и з р із н их м і с т Р а д я н с ь к о г о С о ю зу . О 1 6- й г о д и н і труна була в с т а н о в л е н а в с а д у на п о д в і р ' ї по вулиці К а п і т а н і в с ь к і й , 2. Н а віц і труни - р у ш н и к , хліб і ч е р в о н а ка лина — ці т р а д и ц ій н і с и м в о л и у к р а ї н с ь к о г о духу. В е т е р а н и « Ж а й в о р о н к а » п р о с п і в а л и « Р е к в і є м » к о м п о з и т о р а Л. Я щ е н к а та су м н і у к р а ї н с ь к і п іс н і . Н а й в і р н і ш і друзі взяли труну на руки і під звуки т р а у р н о г о м а р ш у пон ес ли до ав т об ус а. Н а ц е н т р а л ь н о м у к л а д о в и щ і в і д б у в с я мітинг. С п о ч а т к у я к и й с ь н а ч а л ь н и к с к а з а в , ще п р о м о в л я т и ніхто не буде, бо забули б у ­ цім то д о м а п а п і р ц і з т е к с т а м и п р о м о в , з а т в е р д ж е н и м и парткомом п ід со бн о го го с п о д а р с т в а .. . О д н а к друзі В а л е н т и н и зігнору­ вали тану в к а з і в к у і почали го вор ит и без ус як их папірців З п р о щ а л ь н о ю п р о м о в о ю ви с т у п и в працівник міського хоро­ во го т о в а р и с т в а М у с ій М о л д а в і н . В і н в і д з н а ч и в , що В а л е н т и н а л ю б и л а над усе с в і й н а р о д , йо го п і с н ю , і л ю б о в ц ю п е р е д а в а ­ ла ін ш и м . П о т ім в и с т у п и в Б о р и с Р я б о к л я ч ; «До рог і друзі ! Н е й м о в і р н о в а ж к о стояти над ц і є ю м о г и л о ю і у с в і д о м л ю в а т и , що В а лі б і л ь ш е н е м а . П е р е с т а л о би ти сь с е р ц е м у ж н є і лю бл яч е. П е р е с т а л о б и т и с ь с е р ц е , яке було д о бе зт ям и з а к о х а н е в р ід н ий н а р о д , у р ід н у п і с н ю . Щ е так н е д а в н о п р о щ а л а с я У к р а ї н а зі с в о ї м у л ю б л е н и м п о е т о м - п а т р іо т о м В а с и л е м С и м о н е н к о м . І з о ­ в с і м н е д а в н о л ю д и плака ли над т р у н о ю м у ж н ь о ї ж і н к и митця і п о л у м ’ я н о ї патріотки Алли Г о р с ь к о ї . С ь о г о д н і з н о в у п е р е ж и в а є м о го ре , бо н а в і к и п р о щ а є м о с я з л ю д и н о ю , яка ч е с н о і с а м о в і д ­ д а н о сл уж и л а У к р а ї н і . С т а л о с я так, що в о с т а н н і р ок и с л а в а « Ж а й в о р о н к а » з а н е п а ­ ла. Д у м а ю , що г і д н и м буде п о ш а н и В а л і , коли ми не с к л а д е м о рун в с о л о д к і й д р ім о т і , а п р о б у д и м о с я до роботи. Н а р е ш т і т р е ­ ба д о б и т и с ь того, щоб « Ж а й в о р о н о к » з а с п і в а в на в е с ь го л о с без б уд ь- я ки х о б м е ж е н ь і до з ув ан ь . Хай хоч с м е р т ь Ва лі п ро б уд и т ь нас ві д с п ляч ки . П е р о м тобі р ід н а зе мли ця , н а ш а п о с е с т р о ! Ми б у д е м о п р о д о в ж у в а т и т в о ю і нашу спра ву» . П е р е м а г а ю ч и р и д а н н я , г о в о р и в а г р о н о м «Чайки». Потім в е т е р а ­ ни — « ж ай в ор он ят а» з н о в у п р о с п і в а л и кі ль ка у к р а ї н с ь к и х н а р о д н и х піс е нь .

91

На п р о щ а л ь н о м у о б і д і піс л я п о х о р о н і в зн ов у г о в о р и л и друзі про В а л ю як л ю д и н у і г р о м а д я н к у . Ка зал и про н е р о з р и в н и й л а н ц ю г : « Ж а й в о р о н о к » і Ва ля , В а л я і п іс н я, п іс н я і У кр а ї н а .. . Г о в о р и л и так ож п ро стан з а не па ду , до я к о г о р е а к ц і я д о в е л а поп у ля рн ий р а н іш е Ж а й в о р о н о к » .

О О О

ФЛЯМАНСЬНІ СТУДЕНТИ ПРО СПРОТИВ в УКРАЇНІ В ж е м и н а є рік, відколи група фл ям ан сь ки х студ ен тів , що гурту­ ються при «Ф ля м а н сь ко м у Д і л о в о м у Комітеті для С х і д н ь о ї- Е в р о п и » , почали випускати вла сни й жу р н а л и к під н а з в о ю «С а мі зд а т-. У жу рн ал ику , що пос тав ив с о бі за мету в і д д з е р к а л ю в а т и с о в є т с ь к у д і й с н і с т ь на п ід с т а ві ма т ер ія лі в, що п р и б у в а ю т ь не л е г а л ь н о ю д о р о г о ю на Захід, знаходиться цінний д о к у м е н т а ц і й н и й ма тер ія л про с п ро ти в у к р а ї н с ь к о ї інте ліген ції. «Саміздат» - д в о м і с я ч н и к . Т и р а ж ж у р н а л и к а д о с я г а є до 8 0 0 п римірників, і поширюється п е р ева ж н о між молодою фляманською і н т е л і г е н ц і є ю . Д о с ь о г о д н і ш н ь о г о дня п оя ви ло ся 6 чисел із до^уме н т а ц ій н и м м а т ер ія ло м на 1 4 0 ст орінок. В ж у р н а л и к у від п е р ш о г о числа ц ік а в і до ку ме нт и про психіятричні з а в е д е н н я в С С С Р , про до л ю «умово-хворих» інтелектуалів, ш и р ш і ін ф о р м а ц і ї про л ю д ей спротиву. Ін фор ма ція про У к р а ї н у о б 'є к т и в н а . В о к р е м и х ч исл ах м о ж н а знайти статті про М их ай ла С о р о к у , ур ивк и із п и с а н ь В. Мо р оз а . д о бр у д о к у м е н т а ц і ю про х в и л ю р е п р е с і й в У к р а ї н і , що базується п е р е в а ж н о на м ат ері ял і « У к р а ї н с ь к о г о В і с н и к а » і с н у в а н н я як о го н а л е ж н о ви с в іт ле но . У вступних с т о р і н к а х число 5 / 6 із 1 9 7 2 року п о д а єт ь ся і н т е р ­ в ’ю д р у к о в а н е в «Ґазет ван А н т в е р п е н » із м о л о д и м д о кт ор ом , що вчить при « Л он дон Скул оф Е к о но м ік о », П ет р ом Р е д е в е й . Д-р Редевей перебував р ік у М о с к в і і ш и р о к о о з н а й о м л е н и й з сов є т с ь к о ю д і й с н і с т ю . В і н т е р в ’ю йде м о в а про с ь о г о д н і ш н і й с п р о ­ тив в С С С Р , чи оп о зи ці я о с я гн у л а вл а с ну ціль, і п ро зм ін у м е т о ­ л і в і тактики опоотиву. У да л ь ш и х д о п и с а х в и с в іт л е н о методи К Д Б щоб позбутися н е ­ б а ж а н и х о с іб із міст, де п е р е б у в а в а м е р и к а н с ь к и й п ре зи де н т Річард Н ік с о н . Д е м а с к у ю т ь с я методи КД Б і подається ч ис л ен ні п р и ­ клади. К Д Б с п р а в д і «пописалося»: Л ю д е й в ис и ла но на п р и м у с о в і с л у ж б о в і поїздки, вилучувалося телефони, за б о р о н я л о с я підходити до ві ко н, лю д и з ж и д і в с ь к о ю ф і з і о н о м іє ю не мали доступу до міс т де п е р е б у в а в Н і к с о н , превентивні з а м и к а н н я без причини, о с о б и с т і п р о в о к а ц і ї і.т.п....

92

Багато ма тер ія лу п о д а но про сп р о ти в у Ли тві, що н аб р а в г о с ­ трих форм ч е р е з спа ле нн я м о л о д о го абітурієнта Р о м а с а Таланти. Ян Іван Пала х на площі св. В е н ц е с л а в а тан і Р о м а с Таланта :а технін С т о н і с воліли загинути від во гн ю , щоб показати св іт ов і вла сни й с п р о т и в проти к о м у н і с т и ч н о г о р е ж и м у . П р о м о в и с т и й факт: молодий д в а д ц я т и ч о т и р и р іч н и й технік С т о н іс день перед сам о - с п а л е н н н м в и в і с и в на т о р г о в і й пл ощ і м і с т а В а р а с н а ц і о ­ н а л ь н и й л и т о в с ь к и й п р а п о р . Н а тій площ і він п р о б у в а в с е б е сп а л и т и 2 9 т р а в н я . З а г и н у в в і д в а ж к и х п о п е ч е н ь ту в і й с ь к о ­ вім шпиталі 10 чер вня. 4 че р вн я п о м е р р і в н о ж у в і й с ь к о в і м ш п и ­ талі А н д р і ю ш к і ю с , що де нь п е р е д тим пр о бу ва в са мо с п а ли ти с я. З го д о м іде д о б р а інф ормація про наших шестидес ят ни ків. У р оз ’яс н ен ні сказано, що це нове покоління, яке вир ос т а ло на У кр а їн і в часі повстань у м о р д о в с ь к и х концтаборах ( 1 9 5 2 - 5 3 ) , у Східньому Берліні (1 9 5 3 ) і Мадярщині ( 1 9 5 6 ) і в часі «відлиги» по с м е рт і Сталіна. Я с н о ска зан о, що м а й ж е всі а р е ш т о в а н і були л ю д ь м и в і д к р и т о го сп р о ти в у проти режи му . П е р е ч и с л е н н я м ареш­ тованих і з п од а н н ям інформацій про особу а ре ш т о в а н и х та к о ­ роткими вит ягами з газет «Де Ґ ва р ді ян » від 13 берез ня 1 9 7 2 і «Де Еконо міст » від 2 6 лю тог о 1 9 7 2 кінчається огляд хвилі р е п р е ­ сій на У к р а їн і. Журналик втр и м а ни й у тоні о б ’єктивности і тим с а м и м стає в а ж н и м д ж е р е л о м інфор мац ій. Ре д а к то р и ж у рна лик а молоді очайдухи, що вже зблизька пізнали с о вє т с ь к у дій сніс ть . Б і л ь ш і с т ь р е д а к т о р ів була а р е ш т о в а н а в С С С Р , де ко го допитувано д о в г і т иж ­ ні, а опісля « в и д в о р ю в а н о » за гр ан иці заслони. Ж о р с т о к а ді йсн іс т' . у якій живуть п о н е во ле ні нар оди д а є поштовх ф ля м анс ьк им сту­ дента м ви к ри ва ти підлі методи КД Б у за ст о с ов ан ні р е п р е с ій для л і к в і д а ц і ї на ціо н ал ьн ог о , культурного й інт електуального сп ро ти ву в СССР. Для всіх, хто во л од іє н ід е р л я н д с ь к о ю м о в о ю , жур нал ик к о рис ни й як д ж е р е л о інформацій і на дається для п ош и р е н н я с е р е д фляманських і н ід е р л а н д с ь к и х приятелів.

ЙОР

93

з

арсеналу

наґебівсьних

провокацій

НОВЕ «ДЄЛО» або «Турист за дорученням» Щ о д е н н и к « Р а д я н с ь к а У к р а ї н а » , Київ, 1 3 .3 .7 3 п о м і с т и в д о в ш у статтю я к и х о с ь д в о х «ек сп ер т ів » — Я. Р а д ч е н к а і Б. Ч а б а н а п.н. «Турист за до руч ен ня м» , в які іі зви ну ва чу єт ь с я 1 9 -л ітнього с т у д е н ­ та М а р к а Г о р б а ч а з Н і м е ч ч и н и за з в ’язки з у к р а ї н с ь к и м и д і я ч а м и в У к р а ї н і . Як з в и ч а й н о в п о д і б н и х ви п ад ка х , м о л о д о м у студентові п ри п и с ує т ьс я «спе ціял ьн і з а в д а н н я » і « а н т и р а д я н с ь к у діяльність». Щ о б с п р а в і надати бі л ь ш е в і р о г і д н о с т и . м а й с т р и зв и н у в а ч е н ь відт во ри ли ж ит т є п и с проф. О л е к с и Г о р б а ч а , батька студента М ар к а, п р и ш и в а ю ч и йому «зраду р од ін и» і с п і в п р а ц ю з н ім ц я м и в рядах д и в і з і ї «Галичина. Це о д н а к не п е р е ш к о д ж а л о п е р е д ш е давати візи на ь'їзд до С С С Р для д р у ж и н и п р о ф е с о р а Г о р б а ч а — Галини і дочк и Ка терини, які як твердять а вт о р и статті, н а в ' я ­ зали контакти з ч л ен ам и С п і л к и п и с ь м е н н и к і в У к р а ї н и — Г. Кочуром і І. С т е ш е н к о м . З а п и т у в а н и й ними (мабуть КҐ Б! ) Г. Кочур ма в визнати, що в т р и м у в а в зв'язки з Г о р б а ч а м и і о б м і н ю в а в с я к н и ж ­ ками, але це с а м е р о б и в т а к о ж з В і р о ю В о в к з Б р а з и л і ї , В о л ь ф р ам ом Б у р ґг а рт ом (син Ю р і я Клена) — з К а на д и і А п к а д і є м Ж у к о в с ь к и м з Ф р а н ц ії . О д н е сл о во , ва ж к и й злочин, бо названі лю ди « ві до м і не стільки с в о ї м и л іт ер ат у р ни м и п р а ц я м и , скільки а н т и р я д я н с ь к и м и , б у р ж у а з н о - н а ц і о н а л і с т и ч н и м и п о гл я д а м и та д і ­ яльністю». Зн а ч и т ь — о б в и н у в а ч е н н я готове. П р о М а р к а пишуть, що він займався во ро ж о ю пропагандою вж е в поїзді, їдучи до К и єв а, в ід т а к п е р е д а в «подарунки від батьків» для з г а д а н о г о Г. Кочура, а та ко ж для п и с ь м е н н и к а О. Б е р д н и к а . Та н а й б іл ь ш и м «злочином» М а р к а була зурстіч у Л ь в о в і з Р а ї с о ю М о р о з ( д р у ж и н о ю засудженого Вале н ­ тина Мор оза ), яка за т в е р д ж е н н я м а в т о р ів є «ближче при тих, хто робить до н а ш о ї к р аї ни в о я ж і із з л о ч и н н и м и н а м і р а м и , як при літературі». Зустріч М а р к а з Р. М о р о з мали викр ит и і с бо т ографувати «д ру ж ин н ик и у Ль во ві », як ті що ха р а к т е р и з у ю т ь с я високою пи ль ні с т ю . З га ду є т ьс я в статті так ож п ро п о д о р о ж Я. Добоша з м ин уло го року, як о му з його « в оя ж ом не пощастило», як пи ш е «Р.У». «Не по ща ст ил о т ак о ж і М. Го р б а ч у — ч ле но ві м о ­ л о д і ж н о ї о р г а н і з а ц і ї ж о в т о б л а к и т н и к і в «Пласт». М а р к а Г о р б а ч а м а ­ ли «видворити», але потім йог о чіпили на г р а н и ц і в Чоп і мали знайти я к і с ь «пляни» і то при п е р ег ля д і п а ш п о р т а . Зі статті не не м о ж н а д о ві д ат и сь , чи його пустили, чи за д е р ж а л и . Ми пи сал и в ж е р а н іш е з п р и в о д у а р е ш т у в а н н я Я. Д об о ш а , ще органи КГБ кплять с о б і з п р а в лю д и н и і шука ють тільки н а й м е н ­ шого претексту, щоб ці п р а в а брутально потоптати. В к о ж н і м -іай-

94

м е н ш і м жес ті, як п е р е д а ч а п од а р у н к а , н е в и н н а р оз м о ва , чи зу­ стріч з к и м о с ь з з а к ор до н у, в б а ч а є т ь с я а н т и д е р ж а в н а діяльність. М о с к в а і ї ї в и с л у ж н и к и в У к р а ї н і бояться, шоб один, чи другий студент не п ід м і н у в а в С о в є т с ь к о г о Союзу. Н е ш а с л и в а імп ер ія , що мусить б о я т и с я , щоб її лі т ер ато ри не за ра зи ли с я я к и м о с ь за­ к о р д о н н и м в і р у с о м ВІД я к о г о мо гл а б р о з п а с т и с я і м п ер ія . Н а щастя, к а ґ е б ів с ь к і п р о в о к а ц і ї в ж е теп ер не викликаюіь т а к о ї р е а к ц ії , як за Д о б о ш а , бо вс і п е р е к о н а л и с я н а о ч н о про д і й с н и й стан с п р а в . П р о це знають лю д и в У к р а ї н і , але так ож і на чужині. Н а ш а з а к о р д о н а п р е с а зн ай ш ла н ал е ж н і критерії, щоб оцінити цю п р о в о к а ц і ю , не з а с у д ж у ю ч и ні студента, ні тих, хто його «посилав». Засудили на том іс ть тих, хто топче л ю д сь кі п р а ­ ва і робить н а с и л ь с т в о на д н е в и н н и м и л ю д ь м и .

Криця.

2.000 ПЕТИЦІЙ У СПРАВІ Ю. ШУХЕВИЧА

Д е р ж а в н и й С е к р е т а р і я т З а к о р д о н н и х С п р а в Кана ди о тр и м а в від у к р а ї н ц і в у К а на д і 2 . 0 0 0 петицій з про хан ням , щоб уряд Канади з р о б и в усе, що йому лиш м о ж л и в е , для по ле гш е нн я долі б е з п і д ­ ст ав но а р е ш т о в а н о г о й з а с у д ж е н о г о с о в є т с ь к о ю в л а д о ю Ю р і я Шухевича. «Тому що в м е н е є ве л и к е б а ж а н н я вис ло ви ти с в ій відзив у тій с п р а в і , яка х в и л ю є багатьох, я в в а ж а ю за вл ас ти ве а д р е с у ­ вати с в о ю в і д п о в і д ь до В а с , як п ре з ид ен т а Комітету У к р а ї н ц і в Канади», н а п и с а в д е р ж а в н и й с е к р е т а р з а к о р д о н н и х с п р а в Мичелл Ш а р п у с в о є м у листі до проф. д - р а П. А. Кондри. «Я мо ж у зап е вн ит и В а с , що ми не п р о п у с к а є м о ж о д н о ї н а г о ­ ди для того, щоб п р и в а т н о й п р и л ю д н о о б с т о ю в а т и ті п р и н ц и ­ пи, які лоляіають у тому, що державна влада п о в и н н а мати с в о ї ме жі , і що о с о б и мають с в о ї певн і п р а в а , в к л ю ч н о з п р а в а м и на життя, во лю, с в о бо д у, о с о б и с т у бе зпе ку, д і й с н у й безп ро во ло ч ну с п р а в е д л и в і с т ь , с в о б о д у думки, с о в і с т и й р е л і г і ї і п р а в о виїхати з к р аї ни , навіть з такої, що є р ід н о ю к р а ї н о ю людини». «Канадський уряд п о д і л я є В а ш у турботу у с п р а в і л ю д сь ки х п р а в у вс іх ви п ад ка х, і таке с т а н о в и щ е Канади до сить до бр е в і д о м е с о в є т с ь к ій владі», п о і н ф о р м у в а в п. М. Ш а р п у з а кі н ч ен ні с в о г о листа.

95

у ГОЛОДОВУ РІЧНИЦЮ в 1 9 7 3 році п р и п а д а є 4 0 - в а т р а гі чн а річ ниця голоду в У к р а ­ їні, штучно заплянована і п е р е в е д е н а М о с к в о ю , щоб с и л о ю з м у с и ­ ти у к р а ї н с ь к и х ге л я н п о ко р и т и сь ко лективізації. Д ен ь 2 5 - го б е ­ резня ц.р. Пре зи дія С К В У визначила дн ем с и н х р о н і з о в а н о го в і д м і ­ чення цієї ^*-;алібної річ ниці в цілому світі. Цього ж дня, початок ціл е ­ ної а к ц і ї для о с в і д о м л е н н я с п і в г р о м а д я н в країна х н аш о го п о ­ се лен ня в цій с п ра ві . В Б е л ь г і ї в і д н о с н о мала у к р а ї н с ь к а гр ом ад а , яна н а ч и сл ю є тільки біля трьох тисяч душ. М им о цього, у кр аїн ці в Б е л ь г і ї р а ­ зом із с в о ї м и бр а та ми в д і я с п о р і с п іл ь н и м зусиллям також в і д ­ мітили цю с у м н у дату. По більших о с е р е д к а х були в і д п р а в л е н і С лу жб и Б о ж і за с п ок ій душ же рт в цього злочину, а о піс ля в і д ­ булись ж а л і б н і а к а д е м і ї з відповідними п р о г р а м а м и , р еф ера та ­ ми й реци тац іями . С п і л к а У к р а ї н с ь к о ї Моло ді, з ц іє ї нагоди ви д р у ку в а л а тисячі летючок і 1 5 0 0 а ф іш ів ф л я м а н д с ь к о ю і ф р а н ц у з ь к о ю мо ва ми . Молоді с у м і в ц і в днях 2 4 - г о і 2 5 - г о бе р езн я р о з п о в с ю д ж у в а л и ці летючки по поштових с к р и п к а х та р о з д а в а л и їх по го лов ни х центрах. В е ч о р а м и н а к л е ю в а л и афіші в н а й в а ж н і ш и х м іс ц ях , де на них н а й б іл ь ш е звертал;; б ува гу п р о хо ж і бе ль гі йц і. А к ц ія п р о в а д и л а с ь в Б р ю с с е л і , В а м і , Ш а р л е р у а та на Л і м б у р щині. В с і м н а й в а ж н і ш и м ч а с о п и с а м в и с л а н о ма тер ія ли про г о ­ лод в У к р а ї н і , як т ак о ж статті, пов'язуючи т о д і ш н ю м о с к о в с ь к у політику із с у ч а с н о ю . П і д к р е с л е н о м а с о в і а реш ти і н е л ю д с ь к і засуди у к р а ї н с ь к и х інте лектуа лів за їх ба ж а н н я збер егт и р ід н у мову, і с т о р і ю та культуру. М і ж н а р о д н а католицька п р е с о в а аГентція С.І.П. під хопила цю с п р а в у і р о з іс л а л а к о м у н і к а т до прес и в З а хі д н ій Европі. Д у­ же пр ихильн о звучить цей ко му ні ка т, в як о му а г е н ц і я подає, що; «голод час ти н но буЕ. з о р г а н і з о в а н и й С т а л і н о м , щоб селян п р и ­ мусити до к о л е к т и в і з а ц і ї , а час ти н но , щоб придушити борот ьбу у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у за з б е р е ж е н н я с в о є ї культури і с в о є ї п о л і ­ тич но ї та е к о н о м і ч н о ї с а м о с т і й н о с т и . П е р ш у ціль вони вж е о с я г ­ нули, але, щодо д р у г о ї цілі, для українців на Захові, вона є поза о ся го м ; б о р о т ь б а за с в о б о д у У к р а ї н и п р о д о в ж у є т ь с я по цей день. Том у, навіть після с о р о к р о к і в . У к р а ї н ц і роблять все м о ж ­ ливе, щоб зве рнути увагу п у б л і ч н о ї о п і н і ї : р е л іг ій н і в і д п р а в и , конференції і р із н ог о роду а к ц і ї нав'яз уют ь до бо р от ь би укра­ ї н с ь к о г о нар од у за с в о б о д у і с а м о с т і й н іс т ь . В б іл ь ш о с т і, а к ц ії і н і ц ію ю т ь і ведуть м о л о д і У к р а ї н ц і . В на ш ій к р а ї н і ( Б е л ь г і ї ) п р о ­ вадять вони з ц і є ї нагоди с и м в о л і ч н у голодівку.» Та не в и с т а р ч а є так ої о д н о р а з о в о ї ді ї. Ці а к ц і ї тре ба п р о д о в ­ жувати ч е р е з цілий рік, щоб голод в У к р а ї н і був знан ий не тільки нам, але й м і ж ч уж ин ця м и. Щ о б світ з а г о в о р и в про ж о р с т о к і с т ь к о м у н і с т и ч н о ї М >~нри над н а ш и м н а р о д о м в м и н у ­ лому і в су ч ас н ом у . Щ о б м і ж н а р о д н і ч инн ики і д е р ж а в н і мужі підн ос или цю с п р а в у на і н т е р н а ц і о н а л ь н о м у форумі. В 1 9 3 2 - 3 3 роках с ві т м о в ч а в . В 1 9 7 3 році, світ не с м і є м о в ч а т и !

96

'''''

FAMINE 7.000.000 MORTS DE FAIM CELA

SE PASSA EN EUROPE...

GENOCIDE IMPUNI EN UKRAINE

1932 -3 3

ORGANISE PAR LE REGIME DE MOSGOU.

Suite...

____________________________

40 ans plus tard, en 1972- 1973, ce pays est toujours eprouve par le colonialisme et le chauvinism e njsse, d’ou persecutions,prisons,camps de concentration,maisons psychiatriques, condamnations a mort.

TANT PIS POUR LES DROITS DE

OU RESTE LA JUSTICE ET

L’HOMME !

97

LA CONSCIENCE DU MONDE LIBRE ?

Пек ельний

«девятий

круг».

го л о д

“ В в а ж а й на м а гі ю ст р а ш н и х чисел: О с ь пенло, це землі частина шоста, А край зелених ве р б і пишних зел...

Оста нн ій

в

пеклі

Юрій

круг, дев'ятий

круг...»

Клен — «Терцини».

Ми схиляємо чоло перед могилами мі льйонів муч е ни кі в, що були з а м о р д о в а н і ко му ні с ти ч но ю М о с к в о ю н а й с т р а ш н іш о ю , го л о д ­ ною с м е р т ю в 1 9 3 3 - м у році. Це тако ю с м е р т ю були мо рд ов а ні се ля ни -х лі бо роб и в б а г а т ю ­ щій а гр а р н ій країні, з гли бокими пл одючими ч о р н о з е м а м и в смузі по м ір но го клімату. Л ю д и вмирали від голоду в країні, де зав.'кди були достатні врожаї, щоб не тільки п о в н і с т ю забезпечити с в о є населення, а ще й триміати значне м іс ц е поміж іншими кра їн а ми світу в експорті най кращих Гатунків т ве рди х пшениць. Від голоду конали лю ди в країні, що ї ї с п р а в е д л и в о назива ють к о м о р о ю Европи, а боль ше вик и іме нують ж и т н и ц е ю С С С Р . воро г- оку пан т, ч ер во на М о с к в а , о рг ан із ува ла голод, щоб цією, нечуваною по сво їй жорсто кос ті, ка р о ю , ск орити не п ок ір н у У к р а ­ їну, зробити з неї слухняну колонію. З 1 9 2 9 - г о року починається, як казали комуністи ‘ «суспільна колективізація на базі л і к в і д а ц і ї куркуля, як кляси». На мові н о р ­ мальних лю де й — це значить : остаточне і м а с о в е гр аб ува нн я с е ­ лян — конечна мета ко м ун іс т ич но ї доктрини. Селяни Укра їни, п рав иль но розуміючи ко лек ти ві за цію , як н ов іт ­ ню форму рабства, в ід ве рт о протестують. В 1 9 3 0 - 3 1 pp. у тій ч а с ­ тині У кр а їн и , що була о к у пов ана моск аля ми, вин ик аю ть се лянські повстання, але вони жо рс т о к о придуш уют ьс я к о м ун іс т и ч н о ю владою. Так у ч ер вн і 1 9 3 1 - г о року, щоб придушити повст анн я селян у селі Ми хай лівц і, Д у н а є ц ь к о го райо ну на К а м ’ян ец ь-П од іл ьщ ині , в и ­ ступив з П р о с к у р о в а кав ал е рі йс ь ки й полк. К е ру в ав ціє ю о п е ­ рацією сам ко м а н д и р корп ус а - Д ь ом ін . В ін оточив з усіх бо ків село і с пал ив його а р т и л е р ій с ь к и м в о г н е м . Моли село згоріло , на пожа ри щі ен к е ве д ис ти виловили все чоловіче н ас е лен ня - від 15-ти рокі в до гл иб око ї старости. Тоді «сталінські герої» вивезли з села понад три сотні чол овіків і п’ятдесят жін ок. Ніхто з них більше до села не по ве рн у вс я . 1 це за протест проти ко ле кт и­ візації, що п р о г о л о ш е н а була в свій час «добровільною».

98

в 1 9 3 0 - м у році, у в е р е с н і м іс я ц і, було п ов ст ан ня в селі Куд ківцях на Поділлі. С е л я н и п ов ст ал и, протестуючи проти к о л г о с ­ пів. Коли приїхали з е м л е м і р и нарізати з е м л ю для колгос пу , с е л я ­ ни їх вигн али . Ч е р е з три дн і з В і н н и ц і , у п о в н о м у б о й о в о м у виряді, пр иб у в загін е н к е в е д и с т і в . О з б р о є н і «до зубів» - «герої» о б ­ ступили се л о і п р и м у с и л и йо го зд ат ися . Коли у в і р в а л и с я гв село, то в і д і б р а л и 2 8 о с і б н а й а к т и в н і ш и х сел ян. Д в о є з них - Гайдуч е н к а Ів а н а і П р о х н и ц ь к о г о О с т а п а роз стріляли тут ж е на мі сц і, без суда, а ін ш и х в и в е з л и і доля їх не відома... В 1929-30 pp. на Б і л о ц е р к і в щ и н і о п е р у в а в по вс т а нч ий загін ота ма на Ш п а к а , ге роя Ви зв ол ьн их з м а га н ь 1 9 1 8 - 2 0 pp. О д н е с л о в о « Ш п а к » н ав о д и л о жах на к о м у н і с т і в - м о с к а л і в . Селя ни р о з ­ п о в ід а ю т ь багато в е с е л и х а не к до т ів про те, як комуністи в часи колек тиві за ції, навіть птаха заборо няли називати його вл а с ни м і м е н е м : « Г а в ор іт є — »скворєц»« патаму, что «шпак» — ето к о н т р р е в о ­ лю ція !» Н а Ки їв щ и ні о п е р у в а л а група В р у б л є в с ь н о г о . С а м В р у б л є в с ь н и й - петлюрівець, а біл ь ші ст ь членге його групи були ко лишні ч е р ­ воні партизани, які а ж тепер розд ив и ли ся — за що вони колись б о р ол и с ь . В і д о м і в той ч ас м а с о в і пов стання на Кубані, Д он у теж були ж о р с т о к о п р и ду ш ен і к о м ун іс т а м и . М о с к в а розуміла, що це початок у к р а ї н с ь к о - р о с і й с ь к о ї війни, яко ї вона д уж е бо яла ся, п а м ’ятаючи п е р іо д Виз во льн их З м а г а н ь 1 9 1 8 - 2 1 pp. Розуміла М о с к в а ще й те, що е к о н о м і ч н о н ез а ле ж ­ на У к р а ї н а - це п ос т ій ни й і дуже п о в а ж н и й конт раг ент комунізму. Ти м біль ше , що в с е лах У к р а ї н и було ще бага то н а ц іо н ал ь н освідомого і морально-сильного елементу, що п ле ка в у с в о є м у с е р ц і і д е ю с а м о с т і й н о ї , ні від к о го незалежної С о б о р н о ї України. От же , щоб остаточ но понево лит и Україну, щоб помирити її н а ­ с е ле ння , тре ба було б о р от ис я . В і д в е р т о ї боротьби комуністи б о я ­ лись, бо ш и р о к і м а си н а с е л е н н я були проти них. І ос ь ч е р в о н а М о с к в а стає на н а й г а н е б н і ш и й шлях — тридцять п’яти м і л ь йо нн ий на р ід п і д с о в є т с ь к о ї У к р а ї н и м о ри т ь голодом. В підготовці цього злочину, як і при ко ле кт и ві з а ці ї та л і к в і д а ­ ції так з в а н о го куркуля, а н а с п р а в д і н а ц іо н а л ь н о - с в і д о м о г о е лем ен ту України, М о с к в а сп и р а є т ь с я на к о м у н і с т і в - м о с к а л і в , к р и м ін а л ь н и х зло чин ців та м о р а л ь н о - н е г і д н и й елемент. В 1 9 3 2 - м у році, зразу ж після з бо р у в р о ж а ю , У к р а ї н і н а к и д а ­ ють н е п ос ил ь н і пляни хлібозаготівлі та заготівлі всіх інши х сіль.госп. про дук тів . Але з р у й н о в а н а к о л е к т и в і з а ц і є ю та розкуркуле ння м У к р а ї н а , не м о ж е виконати ані пляну хл ібо заг от івл і, ані інших го с п о д а р ч и х п л а н і в . Злидні, навіть голод, що в ж е тоді п о ч а ­ лися в Ук р?' (і, не турбу ва в М о с к в у . За бе зп с е р е д н і м н а т и с ко м з М о с к в и , Р а да Н а р о д н і х К о м і с а ­ рів У С С Р ВІД 6 -г о грудня 1 9 3 2 - г о року в и н е с л а таку п о с т а н о в у : « ... 1) Н е г а й н о стримати д о в і з д о тих м і с ц е в о с т е й , (тут р озу мі ю ть ся ті м і с ц е в о с т і У к р а ї н и , що не вик она ли пляну заготівлі.) і

99

припинити всяку д е р ж а в н у і кооперат ивн у т о р г і в л ю там. Д е р ­ ж а вн і і к о оп ер ат и вн і кр а м н и ц і замкнути, а к рам вивезти; 2) за боронити то р гі в л ю продуктами п е р ш о ї потреби, що досі провадили колгоспи і о д н о о с і б н і гос по да р с т ва ; 3) припинити в с я к е креди ту ва ння цих м і с ц е в о с т е й , а дані вже кредити — нег а йн о стягнути; 4) переглянути осо б ов ий с к ла д а д м і н і с т р а ц і ї і го сп о д а р ч и х о р ­ ганізацій і усунути з них в о р о ж і елементи ; 5) так с а м о зробити і по колгоспах, усуваючи звідти к о н т р р е ­ во люц ійні елементи, що роблять саботаж...» Газета «Пролетарська правда» від 1 0- го грудня 1 9 3 2 - г о року коментуючи, с х в а л ю є цю «історичну» п ос т ан о ву Ра ди Н а р о д н і х К о ­ м і с а р і в У С С Р , а селян У кра їни н аз ива є з р а д н и к а м и «інтересів пролетаріяту». Коротше кажучи, «уряд» не керував, а в о ю в а в зі с в о ї м н а с е ­ ленням.

1 1 - го січня 1 9 3 3 - г о року на о б ’є д н а н о м у пленумі ЦК і ЦКК ВК П(б), Сталін ви го л ос и в п ро м о ву про роботу на селі «О работє в де ревне». В цій п р о м о в і Сталін п ід к р е с л и в , шо головна хиба партії в її роботі на селі - це труднощі з хлібо заг от івле ю, на­ с а м п е р е д в У к р а ї н і , де «... в колхозах запр авл яю ть б и в ш і є петлюровци», які зас тос ов уют ь - і 'ову тактику «тихої сапи». Після цієї п р о м о в и Сталіна, 2 4 - г о сі чн я 1 9 3 3 - г о року, ЦК і ЦКК В К П (б ) у с во їй резо люці ї прийшли до висновку, що ЦК КП(б)У цілком н ез ад ов іль но керу ва в ко лг ос п ам и та вия в и в «брак нлясової чуйности». О с о б л и в о це в и я в ил ос ь по т.зв. “ Вир ішальних об ластях України» — Х а р к і в с ь к і й , Д н іп р о п е т р о в с ь к і й та О д е с ь к і й , А щоб с п р а в у «налагодити», щоб У к р а ї н і «допомогти», ЦК ВК П (б) в ід р яд ив з М о с кв и в У к р а ї н у П. П. П о с т и ш е в а на посаду с е к р е ­ таря ХЦК КП(б)У та на п е р ш о г о се кр е та р я х а р к і в с ь к о г о (столич­ ного) о б к о м у і мі с т п ар к ом у . На посаду се к р е т а р ів о б к о м і в Д н і п р о п е т р о в с ь к о ї та О д е с ь к о ї областей з М о с к в и приїхали Хат аєв ич та Ве ге р . К р ім цих трьох «тузів», приїхали в У к р а їн у десять тисяч «досвідчених та п е р е ­ вірених» к о м у ні с т ів з М о с к в и і Л е н і н г р а д у — «десятитисячнки». В с і «десятитисячники» були р озм іш ені по р а й о н о в и х центрах, с і л ь ­ ських радах та колгоспах на посади к о м і р н и к і в , голів к о лг ос п ів , сі ль ра д, се к р е т а р ів р а й к о м і в та голів р а й в и к о н к о м і в . Це ще не все. Разом з П о с т и ш е в и м , Ха та єв ич е м та В е г е р о м приїхав в У к р а їн у колишній шеф м і с ц е в о г о Д П У Балицкий на посаду начальника Н КВ Д . П р и їх а в він теж не са м , а з « д о с в і д ­ чен ими і перевіреними»... Б а лиц кий уже два роки пер ед тим в и ­ конував о б о в ’язки заступника М є н ж і н с к о г о в М о с к в і . П о в ер ну вс я в У к р а ї н у з «добрим» ви ш ко ло м. Але й це ще не все. Кінча ючи с в о ю п р о м о ву — Сталі н с к а з а в ; «...Я дум аю , що політвідділи М Т С і р а д г о с п і в є од ним із тих ви р іш ал ьн их з а с об ів , при д о п о м о з і яких мо ж н а буде усунути ці недоліки в на йкоротший термін» *) *) (по

100

російськи)

«Правда»,

1 7- го січня,

1 9 3 3 - року.

От же , в Ук ра їн у ще поїхали з М о с к в и та Л е н і н г р а д у політвідділи М Т С і р а д го с пі в. В с і х п олі тві дді лі в в У к р а їн і н а р а х о ву ва л ос ь понад шістсот, ко жний з них ск л а д а в с я з п’яти чоловік : н ач ал ь ­ ник та його чотири заступники, в тому числі один по Н К В Д та другий по ко мсо мо лу, Це к р ім обслуги, що теж в більшості в и ­ п ад к ів була п р и ве зе н а з М о с к о в щ и н и , бо м і с ц е в о м у н а с е л е н н ю н е д о ві ря л и . А ще ж члени родини... Вс я ця величезна навала м о с к а л і в - к о м у н іс т і в , як люті зв ір и на­ ки нулись на, вж е й без того, розтерзану і п ог р а б о в а н у У кра їну . В о ни ш в и д к о вв ій ш ли в контакт з «мерзавцевімі», «подлєцовімі» та «свінягінімі», що в ж е були в У к р а ї н і і в «мистецтві» грабувати селян мали н еаб ияк ий д о с в і д . Кр ім того, вони згуртували н а вк о л о с е бе з л о ч и н но - кр и м ін ал ь н ий е л ем е н т з м і с ц е в и х к о м с о м о л ь ц і в і активістів, озброїли їх д о вг и м и залізн ими щупами, з а г о с т р ен и м и на одному кінці, і почали діяти... В кожному селі по всій У кр а їн і, де нь і ніч ці хижі згр аї хо­ дили від хати до хати і шуиали хліба. Вони п роб ива ли залізними щупами підлогу, штурхали стіни, скопували п о д в і р ’я, город, сад, ї з ­ дили по полях та левадах... В с е , що зн ахо дили — забирали : зерно, б о р о ш н о , крупи..., за ли­ ш а ю ч и цілі р о ди н и без шм атк а хліба.

- Б о ж е ж мій, - чим ж е я буду дітей годувати ?! Плак ал а вдо ва в селі К ур и лі вц і, Х м е л ь н и ц ь к о г о райо ну на В і н н и ч и н і.

- Пусть дохнуть в м є с т є с табой ! - в і д п о в і в з а м іс т н и к н а ч ал ь н и ­ ка полі тві дді лу У л а д і в с ь к о ї М Т С - м ол од ий м о с к а л ь з «гор ада Л е ­ ніна»... З в е ли ки м и тр у д н о щ а м и селяни дож или до вес ни. В е с н о ю ж л ю д и почали пухнути і вмирати ві д голоду. П оч а ло с я те страхіття, що с п р а в е д л и в о назвати с а т а н и н с ь к и м шалом на нашій Б о г о л ю б и вій У к р а ї н і . О. В О Р О П А Й «В д е в я т і м крузі...» СУМ,

Лондон

1953

101

‘ПРИВІТАННЯ СОВЄТСЬКОЇ ДЕЛЕҐАЦІЇ В М Ю НХЕНІ На за пр о ш е н н я іиі ці ят ив н ої групи н ім е ц ь н о - с о в є т с ь н о г о т о в а р и с ­ тва для погли бл енн я вза єми н м і ж Н Ф Р і С о в є т с ь н и м С о ю з о м , 2 0 - о с о б о в а совєтс ьна де ле га ці я очолена м о с к о в с ь к и м а м б а с а д о р о м з Бонну, В а л е нт ин ом Ф а лі но м , прибула до М ю н х е н у 1-го лютого, 1 9 7 3 р. У з в ’язку з цим, в гол ов н ій залі м ю н х е н с ь к о г о ратуша відб ули ся св ятк ува н ня з нагоди оф іційного з а с н у в а н н я т ов ар ис т ва , на які загостили видатні н і м е ц ь к і дос той ни ки, п о с а д н и к міста К р он а ві те р , члени б а в а р с ь к о г о со йм у , а м б а с а д о р и й консули р із ­ них країн і знач на кількість нім ец ь ки х політичних діяч ів. Д о в ід а в ш и с ь про цю по дію, у кр а їн с ь к а м о ло д ь М ю н х е н у з о р г а н і ­ зувала протесну а к ц і ю в о б о р о н і п ра в лю д и н и і н а р о д і в . О к о л о 15 молод их о с іб увійшли на балькон г о л о в н о ї залі ратуша, з в і д ­ ки р о з п о в с ю д ж у в а л и с и н ьо - ж о вт і летючки і кидали смердючки під вигуки н і м е ц ь к о ю м о в о ю : « С в об од а У к р а ї н і !», « С в о б о д а М о р о з о в і ! » й « С в об од а п и с ь м е н н и к а м в С С С Р !» Листів ки були під п и са ні « Ін і ц ія ти вн о ю Г р у по ю за О б о р о н у П ра в Л ю д и н и в С х ід н ій Европі». О п і с л я де мо нс т р ан ти ві д с п ів а л и н а ц і о ­ нальний гимн і вмить счезли із залі. Того ж ве ч о р а всі нім ец ь кі р а д і є в і і т ел ев із ій ні стації та радіо в и си л ь н я «Вільна Европа» вж е п е р е д а в а л и про ї х н ю акцію. Протестна акція молодих у к р а ї н с ь к и х студентів так ож знайшла ш и р о к и й і прихильний в і д г о м і н у н ім ец ь к ій пр е сі. Під з а г о л о в ­ ком « С м е р д ю ч к и в м ю н х е н с ь к о м у ратуші» Т З - М ю н х е н м іж інш им подає, що присутній член і н і ц і а т и в н о г о гуртка н ім е ц ь к о - со вєтського т о в а р и с т в а і посол б а в а р с ь к о г о со йм у Е р в і н Есль с к а з ав : «Ця акція є в и с л о в о м в о л е л ю б н о г о ко нст ит уці йн ого п ор ядк у Н і ­ м е ц ь к о ї Ф е д е р а л ь н о ї Республіки.»

A lte r Peter, Frauenkirche und Ratbaus

1 0 ?.

Wittelsbacher Brunnen

і 0

в ЧИСЛЕННИХ МІСТАХ ЗСА

ГУБЕРНАТОРИ І МЕЙОРИ МЮТ ПРОГОЛОСИЛИ В

ЦЬОМУ РОЦІ 22-СІЧНЯ - ДНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТИ. ТУТ НА СВГГЛИНІ БА­ ЧИМО ГУБЕРНАТОРА СТЕЙТУ

КОННЕКТІКАТ п. Т. MECKU1A,

ЯКОМУ З ТАКОЇ НАГОДИ

пані С. РАДЬО ГОЛОВА ФІЛІЇ О Ж О Ч С У і подр. ІРИНА ЯКИМІВ З ОСЕРЕДКУ СУМА В ГАРТФОРДІ - ВРУЧАЮТЬ ЕНЦИКЛОПЕДІЮ УКРАЇНИ Д О СТЕЙТОВОІ БІБЛІОТЕКИ.

103

'ое7іа

ЛІНА КОСТЕНКО Л і н а К О С Т Е Н К О - н а р о д и л а с я 19 б е р е з н я 1 9 3 0 р. в Р ж ищ е ві на К и ї в щ и н і . По з а к і н ч е н н і с е р е д н ь о ї школи п іш ла до П е д а г о г і ч н о г о Інституту а в і д 1 9 5 2 до 1 9 5 6 року с т у д і ю в а л а в Л і т е р а т у р н о м у і нст ит ут і ім. Го р ь ко го в М оскві. П о ч а в ш и з 1 9 5 0 р. д р у к у є с в о ї з і р ш і в ж у р н а л а х . 195 7р . п о я в и л а с я ї ї п е р ш а з б і р к а « П р о м і н н я З е м л і . В і д т а к в 1 9 5 8 р. д р у г а з б і р к а - «Вітрила» і третя в 1 9 6 1 р ~ « М а н д р і в к и перця». В 1 9 6 2 р. була н а д р у к о в а н а її ч е т в е р т а з б і р к а пое зій « З о р я н и й і н т е г р а л . ' але з р а з у була з н и щ е н а . В и б і р ї ї поез ій п.н. «По езі ї» п о я в и в с я в В - в і « С м о л о с к и п » під р е д а к ц і є ю О. З інкевича. Л і н а К о с т е н к о в і д о м а т а к о ж із с в о є ї г р о м а д с ь к о ї діяльнос ти. Р а з о м з І. Д р а ч е м , О . А н т о н о в и м , С. П а р а д ж а н о в и м , В. Кир е й к о м , П. М а й б о р о д о ю і Л. С е р п і л і н и м п і д п и с у в а л а протестні за яви до у р яд у і партії в с п р а в і а р е ш т у в а н ь та н е з а к о н н и : п р и с у д і в в 1 9 6 5 і 1 9 6 6 p p . З т ог о часу ї ї в і р и і і в за м а л и ­ ми в и й н я т к а м и , не д р у к у ю т ь хоч в 1 9 7 2 р. була з а п о в і д ж е н а н ов а з б і р к а п.н. «К ня жа горя.» Про Л іну Костенко згадує в с в о є м у тв о сі «Більмо» — М Осадчий : «Л ін а К о с т е н к о . .. З н е ю тут теж н і ч о г о не мо гл и з р об ит и, як і з ї ї п о е з іє ю . В о н и о б о є ж и л и на цьо му б е з г л у з д о м у про це сі. Вони о б о є о б у р ю в а л и с я , як м о ж у т ь ли ш е “ б у р ю в а т и ся ч е с н і л ю д и, с м і л и в і і с п р а в ж н і г р о м а д я н и . її застеріга­ ли... л я к а л и , в м о в л я л и , н а т я к а л и , їй м о ж е в п е р ш е з н а й о м і і н е з н а й о м і г о в о р и л и п р о її в е л и к и й тал ант, я к о м у ще т р е б а р о з к в і т н у т и , їй ка з ал и , що ї ї м і с ц е не тут, на П е к а р с ь к і й , а в д о м а , в к а б і н е т і , де спокій і затишок. А вона с м ія л а с ь ї^ у в іч і, а з о н а л ю т у в а л а , як м о ж у т ь л ю т у в а т и л и ш е поети. А вона була поетом, га рн им поетом. Але вона забула нар аз п ро це, з а б у л а , що в о н а поет. Ін ш і, ма лі і в е л и к і г р а ф о м а н и в цей ч а с л я к л и в о з а м и к а л и с я в с в о ї к о н у р и - д у ш і і кл е п а л и «стіхі», які зич или їм с л а в у й п р е м і ї , к о н ь я к і « Вол ги» . В о н а д и в и л а с я л ю д я м у віч і, в о н а иіу кал а в них с о в і с т и і хай в о ­ ни п р о б а ч а т ь їй за...»

104

Ліна

К ос те н ко

КАЗКИ

С п і в а л и сни над ч о р н и м и м о р я м и , С в і т и л и с ь ду ш і над б а с к и м ба гн ом . С ва рилися, м ирилися миряни, С и д і в під д уб о м д о б р о д у ш н и й гном . С м о н т а в б р у н а т н у з а па ш и с т у файку і гл ад ив з а й ц ю - п о о і г а й ц ю писк. Ж у р и в с я тихо - у м и р а л а ба й к а , і жо вті зорі ка пал и, як в і с к . А с і р и й в о в к ТУЖЛИВО м р у ж и в очі : Л е т і в ц ар еви ч м і ж яли н -о си к . І Ф а р а м и с в і т и в у очі в о вч і, ц а р і в н у п о с а д и в ш и в мо то ц ик л. Б р и н і л о небо т онк о й е л ек т р он но . І стру м д р о т а м и с т р ун н о с т р у м е н і в . В с т а в а в с в і т а н о к к в а н т а м и фотонів. Ракетодром ракетами гримів. С и д і л и тихо — на к о л ін а х руці — Ч у га й с т р и , К о ж у м ’ яки і Мара. Н о в і казки д у х о в н и х р е в о л ю ц і й с л у х н я н о казк а слухала стао а. І у м и р а л а тихо і л а с к а в о . І д о с м о к т а в п о г а с л у файку гном... К а з к о в о , к о л о с к о в о , с т о в ік о в о , с в і т и л и с ь душі над б а с к и м ба гн ом .

1 05

Ліна

К о с тен ко

ТА, Щ О Є -

Гей, було н е в е с е л е в е с і л л я ! Н е в е с е л е в е с і л л я ко ли с ь . Як очуняли гості з пох мі лл я, — тричі пл юн ул и й р о з і й ш л и с ь . Вийшла заміж правдива Правда за о б л е с н и к а - за О б м а н . А п ок ла в на питво і ст ра ви золотих ч е р в і н ц і в га ма н. А о гл е д і л а с ь - що за д и в о ? Бу дь він проклят, такий ч ол о в ік , що, кр ас у н я, - а н а р од и ла н е д о рі ку ва т и х калік ! Та й пішла до л ю д е й , м і ж л ю д и , хоч п о с и в і л а , а ж и в а , та, що є, що була, що буде о с о р у ж н о г о муж а в д о в а .

Я ЗНАЮ ЗА КО Н И -

Дій ду , д о бі ж у, до леч у в с е о д н о ! в раке ті. І ве рх и . І п іш ки. Я в м і ю три ма ти і руль, і ст ер но , і в е с ла , і кр ил а, і ві ж к и . Та тільки щоб не повч ал и тебе : - Гей, тпру, цоб І Тпру, гей, ц аб е ! Я не ріл. Я поет. Я з н а ю зако ни руху в п е р е д .

106

Ліна

Костенко

СОН С т ог н ут ь о с и к и , с к р ип ля т ь о с о к о р и . Н е д о б р и й со н їм н о ч ам и сни тьс я що по д і б р о в і б л ук а є с о к и р а і капотять к р и в а в і су н иц і. І ниє с а д н о на с о с н о в і м коліні. І пугач кр ичить с п о л о х а н о : «Пу-гу!» І дуби, м о в коні на с т а р і й ол ійні, п о к і р н о ходять по кругу. А ві т ер з в ’язав о с о к о р а м руки, вузла ми з в ' я з а в і, в'яжучи, з р ан ив . А на руках п о с і д а л и круки і р о з м о в л я ю т ь го рта нно . А хащі п р о л а м у є гостре м арево. Б л у к а є с о к и р а е с е б л и ж ч е й бли жч е. М іж д е р е в а м и шукає де р е в о со бі, с о к и р і , - на т о п о р и щ е ! Пос т ук о т іл а , гілля р оз д е р л а . Н а ч е п и л а с ь на рук оят ку дубову. І д е р е в о с т ан е в б и в ц е ю дерева... Сонце,

зі йди ,

розбуди

діброву!

ЗА ЛИШ А Ю ТЬ СЯ ... ПОЧУТТЯ. Ти б е р е ш м о ю душу, яі< тихий акор д. І, з і г р а в ш и м е н е , як сонату, ти в р и в а є ш с я в м е н е , як п ол ч и щ а орд у з а д у м л и в у тишу сенату. Ти р о з п а л ю є ш ватру і п ’є ш вин о, з а л о м и в ш и з а д у м і руки. І сенатори-думи стриб аю ть в вікно, погубивши мудрі перуки. З а л и ш а ю т ь с я б р а н к и — м о ї почуття, в ід в о г н е н н о г о вих р у зачаті, і т а н ц ю ю т ь пе кучий т а н ец ь жи т ія , як гн уч кі п о л о в е ц ь к і д ів ч ат а .

1 07

Ліна

Костенко

БАХУР Коби г л иб ш а во да стояла, — утопитись, та й по в с ь о м у . Д ів на ба хур а нагуляла, а глядіти н е м а кому. Р ід н а мати до чк и стида єть ся. Душу му ля є п о г о в і р . Ь іл ий с н і г із не ба сотаєт ьс я на чужий п е р е п л а к а н и й двір... Плач не плач, гидуй не гидуй, п р ив е ла на світ, то годуй. П е р е х л я п а н і сходи сльото ю. В і н и к . В і д р а . Конто ра. Знов. Переднюєш вниз г о л о в о ю та й д о д о м у б іж и с т р і м го л о в . А

во но стоїть — бо се , с лин яве , с м о к ч е пальця син ьог о.

Киц ька м и р ш а в а йде по тину, з підв оріття сичить гусак... Л ю л і , лю лі, моя дитино. Іш ов цап ч е р е з б а би н сад.

В і л е -б і л е — бі ле поле. Ч о р н и й гомін. Ворон ня^ П о с і д а л о та й з а м р і я л о с ь п ро убитого коня. С к а ч е кінь, к о пит ом цока є, тонно вух ам и п р яд е ... Щ е ви, ч ор ні, п ер едо хне те, поки кінь цей уп ад е !

108

Роман Бабовал-

Л ІС И - 1 с е р е д НОЧІ - грудна світла с е р е д б о л ю - ж м ут п о ж е ж і ди м о с в я ч у є ліси на н еб і ди м ви р із ує т а є м н і віз еру нк и с т ро гі ш і г р ан иц і с е р е д грози коні с к у б а ю т ь с и н ю т иш ин у в г о р і с і ти шу ка є ш о м о л о д ж е н н я , в р о с і — ч а р і в н о ї кр а с и с е р е д д е р е в - шум с р і б н и х го луб ів

Л ІС И - 2 к р а ї н у розпачу к р а ї н у с р іб л а с т е р е ж е бд жо л а о с і н н і й жо лудь володіє м овою коріння в о л о д і є м о л о д іс т ю п р а л і с і в ^цить!) чуєш як п іс о к с к р е г о ч е як заходить со нце як т р и в о ж и т ь с я ко мах а щи с е б е вп із н а л а в р о з м і р і землі

ПРО Р. БАБОВАЛА ГЛЯДИ -А -ч . 1.(89)

10 9

Роман Бабовал

я п у с к а ю птаха в ніч по с к и б о ч к у во гню по крупину піску д е р е в а в’януть дотикн у вш и с ь б о ж е в іл л я н е б а в і д к р и в ш и со бі с т е ж к у до б е з п е ч н іш и х лісів де тишу стругають н е в г а в н о к о ни к и по світло к о м а ш н ю п у с к а ю ти с м і є ш с я й в т е б е порухи цілющі, щастя - м ’ясо їд не

ДЗЕРКАЛО об д з е р к а л о розб ив ається д е н ь — дощу не позбирати не шукай м е н е : за д з е р к а л о м ходять н евсип ущ і звірі ходять р о з к у й о в д ж е н і л іс о ви ки (не шукай м е н е ) тобою журяться казкові рицарі д р а к о н а про к о л о в ш и (не ш у к а й ) м е н е птахи за обрій за не с л и в світ д е д з е р к а л а - ім о в ір н і

Щ ОДЕНЬ щ о д е н ь ти ПІДХОДИШ в одній й тій сукні ДО м о є ї в одній і тій годині зачарованої к р ин иц і щ оде нь ти з а г л я д а є ш в одну і ту к р и н и ц ю коли бува м и луєшся с о б о ю з к р ин иц і випурхують мільйон и вогняних м е т е л и к ів

1 10

Роман

Б аб овал

ДРУГ в ЛІСІ в і д ь м и заплутують ча р и в л іс і розплутують д о л іс у не йди в л і с і під к о ру дуби х о в а ю т ь х и ж і зуби д о л і с у не йди в лісі чомашня спотворю є о б л и ч ч я м і с я ц я , поняття часу д о л іс у не йди л і с - мій н а й к к р а щ и й д р у г

ВОГОНЬ у во гн і м н о ж а т ь с я д р а к о н и паперові й велетенські д е р е ва в и в о д я т ь та н о к д о щ у м і ж д в о м а іс к р а м и зідхає гриб п о с и в і л и й й б о ж е в о л і є забутий кінь ча р івн о го князенка п е р е д з р а д о ю п о т о кі в л і с о в и к з а п р о д у є душу за к р у п и н у роси н а о с л і п л і с о в и к м а й с т р у є гре б лі коли в о г о н ь с т а є лизати ш к і р у

1 11

Петро К І З К О

60 (П Р О Д О В Ж Е Н Н Я )

Т и м ч ас о м наш те хн ік у м р о з в 'я з а л и й ст ал о ся так, що кр ащ их , п е р е д о в і ш и х с т у д е н т і в посла ли вчитися до І Н О (Інститут Н а р о д ньо ї О с в і т и ) , а г і р ш и х - до ін ш и х на вч ал ьни х з а к л а д ів . У вся ко му раз і я п от ра п ив д о І Н О , що м і с т и в с я на Б л а г б а з і ( в у л и ­ ця, з д а єт ь с я , Ка рл а М а р к с а ) . Т ам я в ч и в с я д в а роки. То д і я ще д у ж ч е п оч а в п із н а в а т и життя. К о м п а р т і й н а п р о п а г а н д а ще б і л ь ш е п е р е с т а л а м е н е ц ік а в и т и , а коли я д о в і д а в с я пр о д е ­ котрі с п р а в и , то я вз а га л і м а х н у в р у к о ю . Я ба га то читав, п и ­ са в, ход ив до т еа т рі в і кі н о , й м е н е м и с т е ц ь к е життя поч ало полонити. Одного дня, йдучи до інституту на н ав ч а нн я, я з у с т р і в с т у ­ де нт к у Е м м у С м и к о д у б . В о н а , ви яв л я є т ь с я , теж була на в и с т а ­ ві «Диктатура» Ів а н а М и к и т е н к а в Червонозаводському театрі. Я ж цю с а м у п ' є с у б а ч и в у театрі ім. Т а р а с а Ш е в ч е н к а (к о л и ш н ій «Б ер ез іл ь » ). Коли я з н е ю р о з м о в и в с я за ту п'єс у, Е м м а ск а за ла : — Ти м е ні не х ва ли ся Ш е в ч е н к і в с ь к и м т е а т р о м , бо в Ч е р ­ в о н о з а в о д с ь к о м у гр ал и кра ще ... Я не в с т и г рота роззя ви ти , коли з нами, біля с а м и х д в е р е й інс т ит ут у , порівнявся я к и й с ь ч о л о в і к с е р е д н ь о г о рост у в г а р ­ ному н о в о м у с і р о м у плащі, т е м н о м у к а п е л ю с і , з т е ч к о ю в руці.

— П р а в д у кажете, — о б і з в а в с я він до Е м м и , — у театрі Ш е в ­ ч ен ка «Диктатура» не ви й ш л а . Ми трохи постояли біля д в е р е й , п о г о в о р и л и , п о с п е р е ч а л и с я , я трохи не ви ла яв я к о г о с ь н е з н а й о м ц я , але н а р а з чую : — Я є са м а вт ор «Диктатури» - Іван Микитенко. Ми з д и в о в а н о р о з к р и л и роти, але в ж е м о вч ал и . Ш в и д к о , «ні в сих, ні в тих», як ка ж ет ь ся , р о з п р о щ а л и с я з М и к и т е н к о м і пішли до науки. С а м е в той час у Х а р к о в і я п із н а в інши х л і т е р а т о р і в : В а д и ма С о б к а , Іг о р я М у р а т о в а , А н д р і я К л о ч чю , В о л о д и м и р а С о с ю р у та інш их . Б у в а в у л і т е р а т у р н о м у к л ю б і ім. Б л а к и т н о г о й б а ч и в , як там р о з в а ж а л и с я п и с ь м е н н и к и . О д н о г о разу читав с в о ї п о е з і ї С о с ю р а , а як з а к і н ч и в читати, в залі р о з п о ч а в с я кр и к , с м і х , н е м о в на б а з а р і . Я п о б а ч и в , як п и с ь м е н н и к и г л у з у­ вали із С о с ю р и , що м е н і стало а ж н е п р и є м н о . С обка і М уратова запізнав у літературній студії В У С П П ( В с е у к р а ї н с ь к а с п і л к а п р о л е т а р с ь к и х п и с ь м е н н и к і в ) , як ою к е р у в а в к р и т и к А н д р і й Клоччя, худий ч о р н о в у с и й ч ол о в ік , який в і д д а в с я р е ж и м о в і до кі нця й був т а к и м у с л у ж л и в и м , як с п р а в ж н і й ла кей.

11 2

Іг о р М у р а т о в с п о ч а т к у п и с а в в і р ш і р о с і й с ь к о ю м о в о ю , але потім « з ' у к р а ї н і з у в а в с я » . В і н і й о г о к о л еґ а В а д и м С о б н о були ч о р н о р о б о ч и м и на я к и х о с ь х а р к і в с ь к и х з а в о д а х , але по ті м їх в и с у н у л и в з а в о д с ь к і л і т е р а т у р н і с т у д і ї , а п о т ім і до в у с п і в с ь кої. Це с а м е бу ло в так з в а н і рон и « п р и з о в н и к і в у лі т ера ту ру ». П р и й ш о в 1 9 3 0 - й рік. У н а с в інституті п о ч а л и с я б а л а ч к и , що са м е теп ер ба га то з а а р е ш то в уєть ся п р о ф е с о р ів і вчителів у з а г а л і . О д н о г о д н я з н а ш о ї нл яс и з н и к п р о ф е с о р м о в о з н а в е ц ь С у л и м а . П і з н і ш е — поет А н д р і й П а н і в . З г о д о м ми узн али , що ті а р е ш т и в і д б у в а л и с я в з в ' я з н у з в и к р и т т я м п і д п і л ь н о ї п р о т и р а д я н с ь к о ї о р г а н і з а ц і ї С В У на чолі з проф. Є ф р е м о в и м . Весною т ог о ж р о к у в х а р к і в с ь к о м у о п е р о в о м у т е а т р і в і д ­ б у в с я с у д над ч л е н а м и С В У . Д е с я т к и н айвизначніш их і н ай ­ к р а щ и х п р о ф е с о р і в , н а у к о в ц і в , п и с ь м е н н и к і в той прихвосницьний м о с к о в с ь к и й су д з а с у д и в на р і з н і т е р м і н и , в і д н а й в и щ о ї к а р и п о ч и н а ю ч и й на у в ’ я з н е н н і к і н ч а ю ч и . А л е ніхто із з а с у д ж е ­ них не в и ж и в . . . П ісля ІН О я п о в е р н у в с я додом у, кілька м ісяц ів повчителюв а в , а п о т і м р о з д и в и в с я , що то р о б о т а не для м е н е , ки н у в у ч и т е л ю в а н н я й п і ш о в на р о з ш у к и п р а ц і в р е д а к ц і я х газет.

В очеретах

над

Мжою

В л і т к у 1 9 3 2 р о к у я п о в е р н у в с я в с в о є р і д н е с ел о. Б а т ь к и були в ж е в к о л г о с п і , с е с т р а в и й ш л а з а м і ж за о д н о г о к о м п а р тійця, який б у в г о л о в о ю к о м у н и « К о м с о м о л е ц ь » . Б р а т був уже в п а р т і ї й т е ж к у д и с ь в и с л а н и й на « ві д п о в і д а л ь н у » роб оту . Б а т ь ­ ко й мати д у ж е з р а д і л и , коли з у с т р і л и м е н е в хаті , але та р а д і с т ь бу л а н е д о в г а . Я п о ч а в р о з к а з у в а т и б а т ь к а м п р о те, що я чув і що б а ч и в у Х а р к о в і на науці, п р о п р о ц е с над ч л е ­ н ам и С В У й во ни теж пойнялися смутком. З н а є ш , с и н у , - к а з а в м е н і б а т ь ко , - т е п е р такий п іш о в ч ас , що в с ю д и н е д о б р е . Н е знати ще, що д о н ас , у н а ш е с е л о м о ж е при йт и... Я з б и р а в с я з хлопцями й дівчатами, колиш нім и сво їм и ш к і л ь н и м и т о в а р и ш а м и , й ми ч а с т о ходили д о р іч к и , що ма ла ц і к а в у н а з в у — М ж а . К о м у б о д а й щ о б у д ь к аз ало це з а г а д к о в о химерне сл о во? Н і к о м у і н іч о го . А л е в м о є м у житті М ж а з р о б и л а ве лик у д у ш е в н у н а с о л о д у , яка не з а р о с т е , л и б о н ь , д о к ін ц я життя. Б а ­ гата була М ж а на рибу. О к у н і , к р а с н о п і р к и , л ящ і, к а р а с і , лин и, в ' ю н и , щ у п а к и , н а л и м и (не з н а ю , чи н а з в а « на лим и» в і д п о в і д а є б іологічній на уц і, але ми т ак зв а ли рибу, с х о ж у на с о м і в , яка ж и л а в б е р е г о в и х д і р а х ) , а д а л і в с я к а «дріб», як от би ч к и та ін. П р о М ж у з г а д у ю том у, що п і з н і ш е ми ще з н е ю з у с т р і н е м о с я . О д н о г о л і т н ь о г о дня в п а р к у к о л и ш н ь о г о п о м і щ и к а Г о л і ц и н а , я к о г о л ю д и ве л и ч а л и н а в і т ь к н я з е м , з і б р а л о с я н а с к іл ь к о х ста-

113

рих ш к і л ь н и х т о в а р и ш і в ; М и х а й л о В е л і г у р а , П а в л о та П е т р о Слиші і Ф едір М и и у л е н к о , Д у н ь к а С и т н и к і М а р у с я С л и ш , та с а м а , д о к о т р о ї я ще в с е м и р і ч ц і п и с а в л ю б о в н о г о листа. Усі ми були комсомольцями, а Петро Слиш — навіть се­ кретарем ко м сом ольського осередку. М о л о д ь — м о л о д д ю . П о ч а л и ми го в о р и т и п р о р із н і с п р а в и н а ш о г о т о д і ш н ь о г о життя. Р а п т о м Ф е д і р М и к у л е н к о з а п и т а в .

— А хто читав р о м а н а м е р и к а н с ь к о ї п и с ь м е н н и ц і В о й н і ч « О в о д ? * Я в і д п о в і в , що читав. А л е в и я в и л о с я , що й о го б а г а т о не ч и ­ тали. Ф е д і р п оч а в р о зк а зу в а т и .

- В то м у р о м а н і п и ш е т ь с я про ґаолян, таку р о с л и н у , що р ос т е в теплих к р а ї н а х , с х о ж а на н а ш е п р о с о , але в и щ а й б і л ь ш а , така, що л ю д и н а м о ж е в ній с х о в а т и с я Хоробрий, відважний був О в о д , як наш К а р м е л ю к . . . Б о р о в с я ві н проти к а п і т а л і с т и ч ­ не н е с п р а в е д л и в о с т и , хоч т е п ер йог о в нас ґ л ь о р и ф і к о в а н о як к о м у н і с т и ч н о г о бо р ця . Та н е д і л ь н а р о з м о в а стала для н а с і с т о р и ч н о ю . О в о д і ґ а ­ олян ви кл и к а л и в м е н е м а с у р із н их д у м о к і в р а ж е н ь .

— Бути т ак и м , як О в о д ! ст ал о в м е н е м р і є ю . — А л е О в о д б о р о в с я проти к а п і т а л і с т и ч н о г о гн іту , а в н а с же, в У к р а ї н і , нема к а п і т а л і с т і в , є ли ш е в ла да і р е ж и м к о м у н і с т і в , а к о м у ­ ністи л и б о н ь с а м і за л ю д с ь к у с п р а в е д л и в і с т ь б о р ю т ь с я , п р и ­ н а й м н і , так і г а с ла во ни п р о г о л о ш у ю т ь . Ал е Ф е д ь ч и н и ба ть к о і мати ? М о ї с у с і д и , що нік о ли н і к о г о не н а й м а л и , не ви зи с ку в а л и , с а м і , с к і л ь к и я з н а ю , п р а ц ю в а л и в полі ще й і н ш и м д о п о м а г а ­ ли ( к ін ь м и , м о л о т а р к а м и й і н ш и м з н а р я д д я м ) , — за що їх р о з ­ п р о д а н о «з мо лотка» і в и с л а н о з р і д н о г о се л а ? З а що с т і л ь ­ ки мо їх о д н о с е л ь ч а н , с т а р и х і мо ло д их , в и а р е ш т у в а н о і теж з а б р а н о н е в і д о м о куди, а ї х н і хати п о з а п е ч а т у в а н о ? М е н е р о з т е р з у в а л и д у м к и д о гл и б и н и душ і. Я з - п і д лоб а раз -у-р аз п о з и р а в на Ф е д о р а , н аш і погляди з у с т р і ч а л и с я в я к і й с ь м а г і ч н і й д о п и т л и в о с т і і м е н і з д а в а л о с я , що о с ь- ось Ф е д і р с к а ж е м е ні : — Б у д ь м о О в о д а м и , в и с т у п і м о проти н а с и л ь с т в а і не во лі , яку чинять над н ам и к о м у н і с т и ! А л е Ф е д і р м о в ч а в . Й о г о с в і т л і бл а к и т н і очі на с м у г л я в о м у худорлявому, вилицюватому о б л и ч ч і ніб и теж ч о г о с ь шукали і ніби жд а л и того с а м о г о р іш е н н я , я ко го я ж д а в од нього. Але т о го дня ми так од и н о д н о м у н іч о го й не ска з ал и. П а в ­ ло С л и ш , що бу в од ус іх н а с н а й к р е м е з н і ш и м і не м е н ш в а й ­ л у в а т и м хл о п ц е м , п е р е в і в р о з м о в у на п р а ц ю . В і н ніби ж а р т у ю ­ чи с к а з а в до П е т р а С л и ш а (в он и були м і ж і н ш и м « о д н о ф а м і л ь ­ ці», але не род ич і): — І що ж ти ото, П ет р е, мн е ш якусь б р о ш у р у , наче к о р о в ' я ­ че в и м ' я ? В с е о д н о з н е ї м о л о к а не н а д о ї ш ! . . Ми вс і щ и р о р о з с м і я л и с я . С к а за т и на ті часи про п о л і т и ч ­ н о - а г і т а ц і й н у б р о ш у р у , що з н е ї «не в и д о ї ш молока», - це в ж е н е а б и я к а к о н т р р е в о л ю ц і я . П ро т е, П а в л о в і с л о в а , як в и д н о було, не л и ш е н ь нік о го не н а с т о р о ж и л и чи н а с т р а ш и л и , а й н ав іт ь с подобалися всім. (ДАЛІ БУДЕ)

114

H

i i j L

■ L

j

■ / i l u

c m

e

^ m

L

КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Борис

А нтоненко-Давидович

(П Р О Д О В Ж Е Н Н І

Под их, дух віддих, д и х а н н я « В е р ш н и к п е р е в і в поди х, к и н у в о к о м на ю рб у»; « Й о м у н а ­ в іт ь п о д и х п е р е х о п и л о . С к і л ь к и тут хліба!» — ч и т а є м о в т в о р а х сучасних укр аїнських п исьм е н н и ків і мимоволі згадуємо стат­ тю М. Р и л ь с ь к о г о « С л о в н и к і п ит а н ня ку ль ту ри мо ви » , н а д р у к о ­ в а н у в « Р а д я н с ь к і й У к р а ї н і » З й 4 к в і т н я 1 9 6 3 рок у, д е т о н ­ кий з н а в е ц ь у к р а ї н с ь к о ї м о в и з в е р т а є м і ж і н ш и м у в а г у на н е ­ до ре чн ість у т аки х ф р а за х с л о в а по ди х. А д ж е це с л о в о о з н а ­ ч а є не “ д и х а н н я » , а «подув» : «Клени о б с и п а ю т ь с я в і д н а й м е ч ш о г о п о д и х у в і т е р ц я » (О . Д о н ч е н к о ) , — а б о в к а з у є на н о в і в п л и ­ ви : « П о д и х н о в о ї е п о хи д і й ш о в і д о ц ь о г о в е л и к о г о м іс т а » ( « В іт ч и з н а » ) . Р о с і й с ь к і в і д п о в і д н и к и — б у н о в е н и е , в е я н и е . Т а м же, де йдеться про д и х а н н я , у к р а їн с ь к а клясика в д а ­ в а л а с я д о с л і в д у х ( « В о н а аж з б л і д л а , дух з а б и в с ь » . - І. Н е ч у й - Л е в и ц ь к и й ; « М о л о д и ц я не п е р е в е д е духу, в е р е щ и т ь » . - М. В о в ч о к ) , в і д д и х ( « В ін з а т а м о в у є н а в і т ь в і д д и х , б о я ч и с ь п од а т и з н а к життя». - М. К о ц ю б и н с ь к и й ) , д и х а н н я («Ін ші квіт и в дихан­ ні в е с н и р о з ц в і т у т ь » - В. С о с ю р а ) . Р о с ій с ь к о м у вислову за д е р ж а ть дьіхание від п овід а ю ть у к р а ­ ї н с ь к і : з а т а м у в а т и (з а п и н и т и , з а т р и м а т и ) дух ( « В о н и п р о м и н у л и ще д е с я т о к склепів, з а т а м о в у ю ч и дух». — Ю . С м о л и ч ) , зата­ мувати в ід д и х («О лег, за та м ув авш и в і д д и х , в и з и р н у в з-за д и ­ м а ря ». - О . Д о н ч е н к о ) : р о с і й с ь к о м у п е р е в е с т и дух ( д ь і х а н и е ) у к р а ї н с ь к і в и с л о в и - з в е с т и дух («А ви д а й т е м е н і дух зве с ти ».

- М. В о в ч о к ) , п е р е в е с т и ( в і д в е с т и ) дух ( « В и й ш о в ш и на в и ­ с о к у го р у , в о н и стал и п рот и с а м о г о п а м ' я т н и к а , щ о б п е р е в е с ­ ти т р о х и дух». - І. Н е ч у й - Л е в и ц ь к и й ) , в і д с а п н у т и ( « Л а г о в с ь к и й в а ж н о о д с а п у в а в з т о го п р у д к о г о х о д ін н я » . — А. К р и м с ь к и й ) , в і д і т х н у т и («Я с т а в , в і д і т х н у в в а ж н о , о з и р н у в с я д о в к о л а і з н о в в і д і т х н у в » . — І. Ф р а н к о ) . Р о с і й с ь к о м у в и с л о в у нельзя дух п е р е ­ ве ст и в і д п о в і д а ю т ь у к р а ї н с ь к і : не з д и х н у т и с я (не м о ж н а дух в і д в е с т и ) , не зд и х а т и с я ( « А ж не з д и ш е т ь с я , м о в тільк и що в л о в ­ л е н и й г о р о б ч и к » . — П. Ку лі ш ).

11 5

Поля, бер еги , нра<, к р и с и «На пол ях к н и ж к и б у л о б а г а т о д р і б н о п и с а н и х о л і в ц е м н о ­ таток», - ч и т а є м о в о д н о м у с у ч а с н о м у о п о в і д а н н і . А л е ч о м у написано «на полях», а не на б е р е г а х ? А д ж е б іл і к р а ї к н и ж к и чи з о ш ит а з в а л и с я й звуться п о - у к р а ї н с ь к о м у б е р е г и : « О д н у по о д н і й п е р е г о р т а в с т о р і н к и . П л я м и на б е р е г а х таїли в с о б і п р и ­ є м н і і н е п р и є м н і з г а д к и » (Н . Р и б а к ) ; « К н и ж к а з з о ло т им и б е р е ­ га ми» ( С л о в н и к Б. Г р і н ч е н к а ) . С л о в о м б е р е г и інколи п означаю ть к р а ї ч ого сь, н а п р и к л а д : « П о ф а рб ов а ні в біле б е р е г и тротуарів здавалися примарною с т р і ч к о ю » » (О . Д о н ч е н н о ) ; ч а с о м це с л с з о в і д п о в і д а є р о с і й с ь к о ­ му ка й м а : « О р и н а настилала се р е д и н у, О д а р к а м е р е ж и л а к р а й ­ ки, М а л а н к а г а п т у в а л а б е р е г и » (К. Г о р д і є н к о ) . Часто помиляються тепер, н азиваю чи кр а ї капелю ха або б р и ­ ля п о л я м и : « П о л я й о г о к а п е л ю х а н а м о к л и в і д д о щ у й с у м н о звисали». П о - у к р а їн с ь к о м у вони звуться к р и с и : «С о л о м 'я н и й б р и л ь ш и р о к и м и к р и с а м и х о в а в од с о н ц я й о г о с м а г л я в е о б л и ч ­ чя» ( Ю . Я новський). Від цього слова в за х ід н о ук р а їн с ь к и х г ір с ь к и х р ай о н а х ка пе л ю х з ш и р о ки м и к р и с а м и зветься к р и с а н я : «На н ім к р и с а н я а ж г о р и т ь » ( М . Ш е р е м е т ) . С л о в о к р и с и в и с т у п а є і н о д і як с и н о н і м і м е н н и к а к р а ї : « С и н є п о л у м ’ я х и т н у л о с ь х л ю п н у л о в ч о р н і к р и с и ц и с т е р н и » (М. К о ц ю ­ бинський).

П о п р и щ е , н ив а, поле, а р е н а «На п о п р и щ і в і т ч и з н я н о ї н а у к и ви п о п р а ц ю в а л и с о р о к р о к і в » , — ч у є м о в о д н о м у п р и в і т а л ь н о м у з в е р н е н н і , та й чи в о д н о м у т і л ь к и ? А в т о р и ст ат т е й і п р о м о в ц і ч о м у с ь д у ж е в п о д о б а л и цей а р х а їч н и й с т а р о с л о в ’ янізм п оп ри щ е, забувши про всі інші у к р а ї н с ь к і в і д п о в і д н и к и , що, м а б у т ь , д а л е к о б і л ь ш е в і д п о в і д а л и б н а ш і й с у ч а с н о с т і . Ч и не к р а щ е з в у ч и т ь , з а м і с т ь с т а р о з а в і т н о ­ го, у к р а ї н с ь к и й в и с л і в на н и в і ? ( « С а ф р о н о в працював на н и ­ ві т е а т р а л ь н о г о м и с т е ц т в а р і в н о с т і л ь к и , с к і л ь к и с е б е п а м ’ ятав».

— Ю . С м о л и ч ) . А б о т а к и й ж е н а р о д н и й в и с л і в на п о л і ? ( « Н а л і т е р а т у р н о м у пол і м е н і щ а с т и л о » . - М. К о ц ю б и н с ь ­ кий). Н а в іт ь у з а п о з и ч е н о м у — а р е н а в ч у в а є т ь с я б іл ь ш е с у ч а с н о с ности, н іж у з а с т а р іл о м у поприщі («На а р е н і боротьби з тем­ р я в о ю і б е з п р а в ’ ям н ародних мас Л еся У к р а їн к а засвічувала я с к р а в і д о с в іт н і вогні». — з п р о м о ви^ Ж и в а н а р о д н а м о в а не з н а є й м е н н и к а п о п р и щ е , а ле в ній є с х о ж е за з в у к о в и м с к л а д о м д і є с л о в о п о п р и щ и т и , щ о в и к л и ­ к а є к о м і ч н і н е п о р о з у м і н н я , ко л и ч у ю т ь п і д ч а с ч и т а н н я га з е т и цей н е п о п у л я р н и й а р х а ї з м . Б о д а й з цих м іркувань

116

не С Л І Д п о с л у г у в а т и с я усім його с и н о н ім ів .

словом

П орів н янн я, у п о р ів н я н н і, ян п о р і в н я т и , п р о т и

поприще

і

не

минати

відомих

порівняно,

С у ч а с н а у к р а їн с ь к а літер атур на й ділов а м о в а знає ім е н н и к п о р і в н я н н я і щ и р о к о ни м к о р и с т у є т ь с я : «З н а с о л о д о ю п і д ш у к у ­ в а в в і н н а й о б р а з л и в і ш і п о р і в н я н н я , що б р о з д м у х а т и своє обу­ р ен ня » (3. Т у л у б ) ; «У п о р і в н я н н і п ід с у м к ів ц ь ого річ но го с е ­ зо ну з м и н у л и м - н е м а н і я к о ї т е н д е н ц і й н о с т и » ( г а з е т н е с п р о с т о ­ ва н н я ) . В о бо х цих ф р а з а х с л о в о п о р і в н я н н я з ву ч и т ь ц і л к о м п р и р о д н о , по - у к р а ї н с ь к о м у . А в і з ь м і м о і н ш і ф р а з и , де цей ж е і м е н н и к с т о ї т ь з п р и й м е н н и к а м и в і п р и , як в і д п о в і д ­ ник р о с ій с ь к и м висловам, с р а в н и т е л ь н о : « Пр и п о р ів н я н ­ ні с е р е д н і х м і с я ч н и х т е м п е р а т у р в и х о д и т ь , що найтепліш им м ісяцем у п івнічм ій п і в к у л і є липень-», і ми в ж е в і д ч у в а є м о я к у с ь ш т у ч н і с т ь у в и с л о в і , бо тут п р а в и л ь н о бу ло б с к а з а т и за н а ш о ю м о в н о ю т р а д и ц і є ю : як п о р і в н я т и с е р е д н і м ісячні тем ператури, (п о р ів н ю ю ч и се р е д н і м ісячні тем ператури), з порів нян ня ... виходить). Т а к с а м о й у ф р а з а х «У п о р і в н я н н і з ф е о д а л із м о м , к а пітал із м був у с е с в іт н ь о - іс т о р и ч н и м к р о к о м у п е ­ ре д» , «На п і д п р и є м с т в а х м еталургійної промисловости У к р а ­ ї н и за п е р ш е п і в р і ч ч я ц ь о г о р о к у з н а ч н о з р о с л а к і л ь к і с т ь в и ­ н а х і д н и к і в і р а ц і о н а л і з а т о р і в п о р і в н я н о з тим ж е п е р і о д о м м и ­ н у л о г о р о ку » краще було б н а п и с а т и ; «як п о р і в н я т и з ф е о ­ д а л і з м о м » , «як п о р і в н я т и з тим ж е п е р і о д о м м и н у л о г о року». Як в і д п о в і д н и к д о р о с і й с ь к о г о в и с л о в у по с р а в н е н и ю є ще в у к р а ї н с ь к і й м о в і п р и й м е н н и к п р о т и , як и й б у в а є д у ж е д о р е ­ чі, коли йдеться про п о р ів н я н н я когось або чогось з кимось а б о ч и м о с ь : « Пр оти н а с т р ь о х н е м а в с в і т і д у ж ч о г о » (Б. Г р і н ч е н к о ) ; «І ст іл б у в б а г а т ш и й п р о ти з в и ч а й н о г о » (Л. С м і л я н с ь к и й ) О т о ж , м о ж н а було б і в н а в е д е н и х фразах н а п и с а т и : « пр от и ф е о д а л і з м у к а п і т а л і з м був...», «п роти т о г о ж м и н у л о г о р оку .. .». П о х ід н и й в ід д і є с л о в а п ор ів ня ти п р и с л ів н и к п о р ів н я н о буде с л у ш н и й т а м , д е м о в и т ь с я , що п е в н а д і я а б о я к і с т ь в и я в л я є т ь с я д о с т а т н ь о ю м і р о ю : «Ніч була т их а і п о р і в н я н о теп ла , п о в і в а в в о л о г и й в і т е р » (Я. Г р и м а й л о ) , - хоч і тут м о ж н а було б з а м і н и т и прислівником д о с и т ь • ніч була т их а й д о с и т ь те п ла (н е д у ж е те п л а , не д у ж е ж а р к а ).

П о р я д о к , лад , у п о р я д к у , до ладу, я к слід, г а р а з д Порядок і лад — тотож ні с л о в а в нашій йдеться про хатні, г о с п о д а р с ь к і с п р а в и чи

м о в і , н а д т о коли взагалі сп рави н е ­

11 7

в е л и к о г о гурту л ю д е й : « В е л и к и й п о р я д о к і чистота в хаті й надворі п о к а з у в а л и , що С у х о б р у с і в н и були д о б р і ха зя йк и » (І. Н е ч у й - Л е в и ц ь к и й ) ; «Д ячиха г о с п о д а р ю в а л а і в с ь о м у ла д д а в а ­ ла» (М. В о в ч о к ) . У ж и в а є т ь с я п о р я д о к і тод і, коли м о в и т ь с я п р о г р о м а д у чи с у с п і л ь с т в о , але в т а к о м у ра зі й о г о з в и ч а й н о ста в л ят ь у м н о ж и н і : « П іс ля т а т а р щ и н и н о в і п о р я д к и на У к р а ї н і по с т ал и» (П. Кул іш ). Коли ж м а ю т ь на ува аі д е р ж а в н у а б о с у с ­ п іл ь н у с и с т е м у , к о р и с т у ю т ь с я ті ль ки с л о в о м лад. А л е п и ш е м о й к а ж е м о : д р у ж и н а для о х о р о н и г р о м а д с ь к о г о п о р я д к у . У щ о д е н н о м у м о в л е н н і ч ас т о н а д у ж и в а ю т ь с л о в о м п о р я д о к , з в о д я ч и до м і н і м у м у ш и р о к і в и р а ж а л ь н і м о ж л и в о с т і н а ш о ї м о ­ ви. « П р и в е д и в п о р я д о к усі п а п е р и » , з а м і с т ь у п о р я д к у й усі п а п е р и , д а й лад у с і м п а п е р а м ; «Чи у в а с у се в п ор яд к у ?» коли м о ж н а краще с к а з а т и : «Чи у в а с у се як с л і д ? » а б о «Чи у в а с усе г а р а з д ? » З а м і с т ь «У н а ш і й с і м ' ї бу в такий з в и ч н и й п ор я д о к » , — к р а щ е с к а з а т и ; «У н а ш і й с і м ’ї бу в т аки й з в ич ай » а б о «У н а ш і й с і м ’ї так п ов е л о с я » . К р а щ е с к а з а т и : « Й о м у н а к а з а н о це а д м і н і с т р а т и в н и м п о р я д к о м » , - н іж в а д ­ м ін іс т р а т и в н о м у порядку; “ Я сказав це п о р я д к о м п р о ­ по з иц ії» , а не в п о р я д к у п р о п о з и ц і ї . К р а щ е с к а з а т и не «У й о го хаті п о г а н і п о р я д к и » , а б е з л а д д я ( б е з л а д ) , не п і д т р и м у в а ­ ти п о р я д о к , а ’іи л ь н у в а т и ладу.

П о см іш ка

й усм іш ка

На с т ор інка х н а ш и х газет , ж у р н а л і в , ба н а в і т ь і в худо ж ніх т в о р а х та п е р е к л а д а х ч а с т о не р о з р і з н я ю т ь слів п осм іш ка й у с м і ш к а , у в а ж а ю ч и їх за а б с о л ю т н і с и н о н і м и , наприклад : “ Н а о бл ич чя х у с і х п о и с у т н іх ся яли р а д і с н і п о с м і ш к и » ; Особливо в п о д о б а л и с л о в о п о с м і ш к а д е я к і п е р е к л а д а ч і ху­ д о ж н ь о ї л і т е р а т у р и , м а й ж е .чабувши в с в о ї х п е р е к л а д а х сп ов и усмішка. Чи таки ж с п р а в д і ці с л о в а а б с о л ю т н і с и н о н і м и , чи м і ж н им и є я к а с ь значеннєва сізниця ? П о д и в і м о с ь , як ко ри стува л и сь цими сл о в а м и наша клясика й нар од н а м о в а : « Н е х а й мати у с м і х н е т ь с я , з а п л а к а н а м а т и » (Т. Ш е в ч е н к о ) ; «Я в а м з т о г о с в іт а , л ю б і , у с м і х н у с я » (Т. Ш е в ч е н к о ) ; «До с м е р т і не з а б у д у й о го пог ляд у, й о г о у с м і ш к и » (О . С т о р о ж е н к о ) ; «Де той п о г л я д м о л о д е ц ь к и й , д е той у с м і х в е с е л и й ? » (М. В о в ч о к ) ; « Н і ч о г о , н іч о г о , ні в іт ру б у й н о г о , ні у с м і х у з н е б а , н іч о г о не т р е ба » (М. В о р о н и й ) ; «А р а д і с т ь в ж е о с м і х а є т ь с я то з о д ­ н ог о , то з д р у г о г о в і к о н ц я т е м н и м ч е р в о н и м в о г н и к о м » (С. В а с и л ь ч е н к о ) ; «І очі с м і я л и с ь , а на губ ах п е р е б і г а в о с м і х » (І. Н е ч у й - Л е в и ц ь к и й ) ; «А о с м і х н у л о с ь з о н о як — а ж л ю б о г л я ­ нути!» (з ж и в и х уст). У цих п р и к л а д а х с л о в а у с м і ш к а , у с м і х а т и с я , усм іх, осміх, о с м і х а т и с я с т о я ть т ам , д е м о в и т ь с я , що л ю д и н і в е с е л о , п р и ­ є м н о , га р н о . Наведемо 118

тепер

приклади

з словом

п о с м і ш к а : «Х од ил и

в

поле, ж а л и с в і й хліб і п о с м і х а л и с я з л о р а д н о » (М. К о ц ю б и н с ь ­ кий) ; « Р а п т о м Л ял я о б е р н у л а с я д о р і д н и х і я н о с ь к р и в о , не п о - с в о є м у п о с м і х н у л а с ь » (О . Г о н ч а р ) ; «Це... п о с м і ш к а з м е н е » ( С л о в н и к Б . Г р і н ч е н к а ) ; «З п о с м і х у л ю д и б у в а ю т ь » ( п р и с л і в ’ я). Н е в а ж к о п о м і т и т и , що тут с л о в а п о с м і ш к а , п о с м і х , п о с м і ­ ха ти ся п е р е д а ю т ь в і д т і н о к і р о н і ї , с а р к а з м у , к е п к у в а н н я чи г л у з у ­ в а н н я з к о г о с ь . У С л о в н и к у у к р а ї н с ь к о ї м о в и П. Б і л е ц ь к о г о - Н о сенка слово посм іх, що є с и н о н і м о м д о с л о в а п о с м і ш к а , п е р е к л а д е н о т і л ь к и с л о в а м и н а с м е ш н а , шутк а. П о д і б н е б а ч и м о й у С л о в н и к у У Р С Р , д е с л о в о п о с м і х с т о їт ь у т о м у ж з н а ч е н н і . С л о в а п о с м і ш к а н е м а в цих д в о х с л о в н и к а х . Т и м часом у Ш е в ч е н к а та в і н ш и х п и с ь м е н н и к і в є п о х і д н і і м е н н и к и в і д д і є ­ с л о в а п о с м і х а т и с я : п о с м і ш и щ е ( « Б о на п о с м і ш и щ е в е д у т ь с т а ­ р о г о д у р н я нау ч ат и» . — Т. Ш е в ч е н к о ) , п о с м і х о в и с ь к о ( « Р о б и л а м ій дім п о с м іх о в и с ь к о м та м е т о ю в с я к и х д о т е п і в . — М. К о ц ю ­ бинський). Я к щ о в ж е ш ук ат и с и н о н і м і в д о с л і в п о с м і ш к а , п о с м і х а т и с я , то це бу д ут ь — н а с м і ш к а , н а с м і х а т и с я . П р о т е с л і д з а з н а ч и т и , що в с л о в а х н а с м і ш к а , н а с м і х а т и с я , м о в и т ь с я не с т іл ь к и п р о глузливий ви р а з обличчя або очей, скільки про глузливий зм іст т ого , що к а ж е с м і ш к о а б о н а с м і ш н и к ; «Із м а т к и с т а р е н ь к о ї н а с м і х а є т ь с я » ( « У к р а ї н с ь к і п іс н і » М. М а к с и м о в и ч а ) , «Ой і д е б а ­ гач, ой і д е д у к а ч , н а с м і х а є т ь с я — ой за щ о , за що, б і д н а г о л о т а н а п и в а є т ь с я ? » ( п і с н я ) , « Н е пу щу я, дитя м о є, в л іски по г о р і ш к и , б о в ж е м е н і н а д о ї л и х л о п ’ ячі н а с м і ш к и » ( п і с н я ) . (ДАЛІ БУДЕ)

11Я

Олена

Звичайна

в ОБОРОНІ НАШОГО СОБОРНОГО ПРАВОПИСУ III. СКАРГА КОМИ В е л ьм иш ан ов н і

Ук раїнці, у ві ль но му світі сущі !

Д о Ва ш ої у кр аїн сь кої с в і д о м о с ти звертаюся я сь огодні з м о ­ єю скаргою, бо с п о д ів а ю с я знайти зрозуміння й підтримку, з о к р е ­ ма з боку наших кр ил а ти х- м ол од их , яким на ле ж ит ь майбутнє ! Я д у ж е д о б р е у с в і д о м л ю ю , що мою с к а р г у мбала б розглядати н а ­ ступна П р а в о п и с н а Конференція, яка ві дб уд ет ь ся в Києві - с т о ­ лиці Ук ра їн с ьк ої С а м о с т і й н о ї Д е р ж а в и , але... о скі ль ки дата цієї Конфер енц ії ще невідома, я рішила звернутися д о всі х тих г р а ­ мотних українців, які, опи н ив ш ис ь на емі гра ції , в ж е не мають над сво єю д у х о в іс тю ж од н их чобіт ж о д н и х окупантів і с ам е тому мають повну м о ж л и в іс ть віль но розвивати с в о є д ух о в е життя. Чи ж не так ? Бачу, що Ви, Ш а н о в н и й Читачу, притакуєте г оло во ю, і це мене тішить... Отже, д о з в о л ь те п р е д с т а в и т и с я ! Я - сп ок он в іку Ва ш а у к р а ї н ­ ська кома : я існую д л я в ідз на че ння на письмі інтонаційних о с о ­ б ли во сте й мови наро ду нашого і офіційно з а т в е р д ж е н а до вжитку всім В а м в ід о м о ю П р а в о п и с н о ю Конфе рен цією в Х ар ко ві в 1927 році, а д о того ще й оп ра ц ь ов ан а у « Н о р м а х » С и н я в с ь к о г о , в о с ­ нову яких узято наш С о б о р н и й А ка д ем іч н ий П р а в о п и с 1929 р., що був н ас л ід к ом праці й ухвал щойно зг а д а н о ї Ко нфе рен ції . Хай буде Вам ві дом о, що с ам е на е м іг р а ц ії мене тя ж к о й б е з п і д ­ ставно зневажають, що мене д ро тя н ою мітлою вимітають геть з тих місць, які за мною з а тв е р д ж е н о всім хо дом іс то рі ї розвитку нашої мови й літератури, як рівно ж і нашим С о б о р н и м А к а ­ де міч ни м П р а в о п и с о м 1929 р. О с ь Вам моя коротка, бо о б м е ж е н а paмкaм^^ ж у р н а л ь н о ї стат­ ті ро зп ов ід ь про цю сумну й д и вн у (бо незрозумілу!) с п р а в у :

Коми, се р е д н и к и , д у ж к и і ла пн и , р озділки, риски, д в о к р а п к и і к р а п к и ! С ь о г о д н і маю честь промовляти д о с ві до м ос ти нашого у к р а їн ­ ського Читача - я (кома!), як п ре дс тав ни ця Р о д и н и наших р о з д і ­ л ов их знаків ! Хто не мав з нами клопоту ? Хто не потів над нами, здоб ува юч и глибінь бе зд ог ан н ог о в о л о д ін н я нашими т а є м н и ­ цями ?! А за своївши прав ила якоїсь од н ої мови, хто не с п о т и к а в ­ ся об д ош ку ль ни й поріг в ід ч ут л и во ї відм інно ст и п р ав ил пунктуації 120

іншої мови ?! Д л я п р и к л а д у візьмімо хоча 6 д в а п о р і в н я н н я в и ­ , нашої пунктуації з вимогами пунктуації чужих мов : 1) «Той хворий, про якого я вам казав, остаточно виду жа в». У п е р е к л а д і на французьку мову це речення виглядатиме ос ь як: » С е malade dont je v o u s avals parle est definitivement retabli». У к р а їн ц е в і тр еб а зробити не абияке зу си лл я над со б ою , щоб не поставити д в о х ком у фр ан цу зьк ом у п е р е к л а д і , бо... французька син так са тих ком не вим ага є, а наша в им аг а є !

2) «Ц іл и й д е н ь без п е р е р в и йшов д о щ , і я не мала м о ж л и в о с ти відвідати мою хв ор у ма му в шпиталі.» У п е р е к л а д і на ан гл ій ­ ську мову ма єм о : «It w a s raining whole day through and I had no possioillty to visit my sick mother in the hospital». Зг ід н о з пр авилами нашої синтакси п ом илк ою бул а б в ід с у т н і с т ь коми між д во м а рі в н о р яд н о -с п о л у ч е н и м и реченн ями , з яких кожне має свій п ід м е т і свій п р и с у д о к , а згідно з правилами анг л ій с ьк о ї си н та к­ си п о м и л к о ю була б наявність коми між цими ж таки д во м а реченнями. М о ж н а навести тисячі п р и к л а д ів р о з б іж н о с т е й в прав илах вживання р о зд іл о в и х знаків у різних мовах. Чому 6 усім мовам сві ту не триматися єди них д л я всіх і о д н а к о в о обо­ в'язкових п ра в ил щ о д о вжи в ан н я ро зд іло в их знаків ?! Чо м у кожен н аро д у п ро це с і свого істо ри ч н ог о розвитку творить д л я своєї мови с в о ї вл ас н і п р ав ил а в жив анн я ком, сер е дн ик ів , д уж о к і л а ­ пок, розділок, рисо к, д в о к р а п о к і крапок ?! С ь о г о д н і я — В а ш а скр ом на , але грамотна українська кома б е ­ руся на це питання с ум лі н н о відповісти ! С п р а в а в тім, що пункту­ ація ко жної мови зок ре ма має віками створений органічний зв'я­ зок із ритмо -ін тонаційними ел е ме н та ми ж иво ї мови д а н о г о н а р о­ ду, і п р а в и л ь н о р о зс та в ле н і ро зд іл ов і знаки - це ті пр апорці, які мовчазно , але с в о є ч а с н о сигналізують читачеві про пот ребу п й в з б іл ьш о ї або м енш ої інтонаційної наг олош ености або й відрубн ости у вимові ок ре м и х с л ів . На ш а сис тем а пунктуації не є ні гіршою, ні кра щою в порівнянні з ан г л ій с ь к о ю чи німецькою. її, однак, не СЛІД р ек о м е н д ув а ти іншим н ар о д а м , бо д л я тра ди цій них інтонацій мови ко ж н о г о іншого н а р о д у вона буде чужою ! А л е д л я нас на­ ша пунктуація - якн айкраща, бо с ам е вона в ід б ив ає ств ор ен і ві­ ками інтонаційні о с о б л и в о с т і звучання ж и в о ї мови нашого н а р о ­ ду. Якщо нам п р и щ еп лю в ат и (хоча б частково !) закони пунктуації інших н ар од ів , то це б уде бриніти д л я нашого у кра їн сь ког о вуха фальшиво ! Н а п р и к л а д : якщо д ва рів н о р я д н о -с п о л у ч е н і речення, які о п ов ід аю ть про цілоденн ий до щ і н е м о ж л и в іс ть відвідати хвору ма ­ тір, написати без коми п е р е д є дн а л ь ни м сполуч ни ко м «і», то... цей брак коми за кличе читача-українця вимовляти всі сл о в а обо х р е ­ чень одним духом - без ж о д н о ї між ними павзи, с еб то саме так, як в и м ов ля ю ть англійці. А така інтонація для д в о х р в н о р я д н о -с п о лучених речень за вжди була, є і б уде чужою д л я нашого народ у! Живучи на чужині, розуміється, с л і д знати закогіи пунктуації тієї мови, якою говорить країна нашого пр оживання, але п р а в и л і м и цієї пунктуації с л і д ко ристуватися тоді, коли ми пишемо або го­ во римо тією чужою м о в ою , і в ж о д н і м разі не тоді, коли ми пи­ шемо або гов оримо с в о є ю мовою ! Чи ж не так. Ш а н о в н и й Ч и ­ тачу ?! О д н а к , не зважаючи на цілком оч ев ид ну безс пі рн іс ть щойнп зр об ле н ог о висновку, наша українська преса на ем іграції чомусь стала на шлях н а с а д ж ув ан н я дея ких правил чужої пунктуації н я м ог

121

с то р ін ка х наших ч а с о п и с ів , ж у р н а л і в , 6 а навіть і книж ок . П р и ­ кл а д ів є так багато, як риби в морях та океанах, і тому полю­ вати за ними нема потреби : д о с и т ь ли ш е взяти в руни щось, д р у ­ коване на ем іґрації, і... глянути ! Ві зь му п р и к л а д порушення щой­ но об гов ор ен ог о прав ила зі « С в о б о д и » , як часопису, що має най­ більший ти ра ж : «Ц ь о г о ніхто не сказав і треба було лиш е з д о г а ­ дуватися...» ( « С в о б о д а » Ч. 238 за 1960 рін, ст. 3). Як бачите, тут мене ( В а ш у українську кому ) зовсім б е з п ід с т а в н о усунено з на­ л е ж н о г о мені місця, чим і н а д а н о зовсім чуж ого звучання цим д в о м р ів н о р я д н о -с п о л у ч е н и м реченням! А ось с ві жи й п р и к л а д із тієї ж таки « С в о б о д и » : «... д ва пакістансьні воєнні полон ені пробували втекти з табору... в Індії і с то р о ж а з а с т р е л и л а обох.» ( « С в о б о д а » ч. 12 за 19 січня 1973 р., ст. 1) Як бачите. Ш ан ов н ий Читачу, це явище протизаконного викидання мене з н а л е ж н о г о мені м е ш к а н ­ ня не ачора почал ось і не с ьо г од н і скінчиться І Це — не випадок, це — с ист ем а І А л е од ног о незабутнього д л я мене дня, а с ам е 8 л ю то го 1961 року с та л о с я чудо на сторінках « С в о б о д и » Ч. 25 : Я - Ва ша у к р а ­ їн сь ка кома, так н ещ ад н о винищувана роками, оаптом .. в о с к р е с л а в статті п.н. « Ч о м у О уд и н о к? ». Н е раз і не д в а п о в ­ торювана, я мала щасливу наг од у заявити л ю д я м нашим про моє, б е зп ід с та в но розтоптуване право на існування і то не пошепки й тихцем, а на в ве сь голос, бо .....автором статті був (угадайте, хто ?!)... проф. Ю . Ш е в е л ь о в - тогочасний Г о л о в а У В А Н у С Ш А , ві до мий ф іл о л о г - е р уд и т, автор ч и с л е н н и х праць д а н о ї галузі, а зо ­ крема - автор поп ул яр н о- н ау к ов ог о « Н а р и с у с у ч а с н о ї украї нс ько ї літер ат урн ої мови » на 402 ст. — видання « М о л о д о г о Ж и т т я » в М ю н ­ хені 1951 р. О с ь Вам один із п р ик л а ді в п р а в ил ьн ої пунктуації в рів н о р яд н о -с п о л у ч е н и х реченнях зі щойно зга дан ої статті проф. Ш е вельова : « А л е ніколи не м о ж н а усунути всієї пр авди, і самий факт появи ви да нь на українські теми — позитивний факт.» З д а в а л о с я б, що, знайшовши такого ав торитетного визнавця м о ­ їх порушуваних прав на с то р ін ка х « С ь о б о д и » , я ( В а ш а кома!) м а ­ ла б зись у знаити н а л е ж н е мені місце між р ів н о р н д н о -с п о л у ч е н и ми реченнями і Але... де там ! Н а першій же сторінці того ж таки с ам ог о числа « С в о б о д и » (з 8 л ют ого 1961 р.) ко жен грамотний Читач має повну м о ж л и в іс ть пере кон ати ся в тому, що п роц ес з а в ­ зятого винищування мене тривав д а л і : «П ох ов ани й др. Л у к а Ми шуга на «В іч н о зе ле н ом у» цвинтарі в Ел изабеті і на його могилі є п а м ’ятник...» Куди ж д а л і ?! Р е д а к т о р а м « С в о б о д и » , мабуть, незручно було ви кр ес л ю ва ти ко­ ми з тексту надто відом ого нау ков ця- філ ол ога та ще й Го ло ви У В А Н у С Ш А , але... вони не за вд ал и собі тру ду глянути д о в і д ­ повідних розд ілів щойно згаданого « Н а р и с у суч ас н ої української л іте ра тур ної мо в и » ав тор ств а Ю . Ш е р е х а *) та д о « Н о р м у к р а їн с ь ­ кої літера тур но ї мо в и » О . С и н я в с ь к о г о з п е р е д м о в о ю В. Сім овича ! А шк о да ! Бо, якби вони туди глянули, то пе ре ко н ал ис я б, що всі три, щойно названі мовоз навці наші об с то ю ю ть noTpefiv к о ­ ми між д в о м а р ів н о р яд н о- с п ол у че н и м и реченнями. Вони п е р е к о ­ налися б так ож і в тому, що коже н із цих трьох науковців п о с л і­

*) Ю . Ш е р е х 1 22

і Ю. Ш евельов -

од на особа.

д о в н о й не у хи ль н о сам ст авить кому пе р е д « і» між д в о м а рівн о р я д н о - с п о л у ч е н и м и р е ч е н н я м и ! Ви хочете до каз ів, Ш а н о в н и й Читачу ? О с ь вони ! У п е р е д м о в і д о щойно з г а д а н о г о « Н а р и с у с у ч а с н о ї у к р а ї н с ь к о ї л і т е р а т у р н о ї мо в и» автор його пише : « І с т о ­ ричний ко м ен та р з книги с в і д о м о вилучений, і факти с у ч а с н о ї мови оц ін ю ют ь с я .. .» Н а 357 с то р ін ка х « Н о р м » С и н я в с ь к о г о м ож н а знайти багато п р и к л а д і в , д е він сам ста вить кому с а м е там, д е цього в и м а г а є о б г о в о р ю в а н е тут прав ило; о с ь хоч би й на ст. 190 читає мо : «П р и ч и н д о п ор уш ува нн я н ор м а ль н о го л а ­ ду с л і в у реч енні багато, і вони надто різноманітні...». С в о є ю д у ж е з м і с т о в н о ю п е р е д м о в о ю д о л ь в ів с ь к о г о видання « Н о р м » Синявського 1941 р. В. С і м о в и ч р е к о м е н д у є ці « Н о р м и » — «не тільки д л я вчителя... р е д а к т о р а , п ись ме нни ка , к о ре к то р а , у р я д о в ­ ця..., а ле й д л я науко вц я, і взагалі д л я всякого, кому д о р о г а культура р ід н о г о с лов а.. .» С а м В. С і м о в и ч неухиль но д о т р и м у в а в ­ ся цих « Н о р м » , а з о к р е м а й о б г о в о р ю в а н о г о в цій статті п р а в и ­ ла, д о к а з о м чого м ож е бути хоча б і ось яке речення зі щой но з г а д а н о ї п е р е д м о в и : «д у м к и в них ( с еб то в ок рем их ч а с т и ­ нах « Н о р м » ) н а с кр із ь о р и гі н а л ьн і, і всі вони п е р е н е с е н і д о книжки з д а в н іш и х м о н о г р а ф іч н и х д о с л і д і в ученого...» З д а є т ь с я , вже д о с и т ь д о к а з ів ! Я ( В а ш а у кр аї н с ьк а кома) М У Ш У стояти п е р е д « і» між д в о м а р ів н о р я д н о - с п о л у ч е н и ­ ми р еч ен н я м и , щоб с в о є ч а с н о закликати читача у кр а їн с ь к о г о т е к ­ сту зробити п е р е д « і » павзу і таким с п о с о б о м надати обом з'єднаним реч енням нац іон а л ь н о- у кр аї н с ь ко го звучання. В ід с у т н іс т ь мене закличе читача вимовити о б ид ва речення одним духом і н а­ д ас ть їм ч ужо го звучання. Х іб а чуже звучання в рідній мові не рі ж е нам вуха ?! І хіба с л і д прищ епл юв ати його нашій м о л о ді , яка ви рос тає і вчиться в ч уж о м о в н о м у оточенні, а тому вже с х ил ь н а д о ч уж ом о вн их інтонацій ?! О с ь нехай мине років 5 0 -6 0 , і в 2033 році на мо ги л ах В а ­ ших, Д о р о г і Зе м л я к и , тра в а ростиме... А Ва ш , с ь ог од н і не на­ р о д ж е н и й ще правнук роб ити ме про В а с в исн ов ки не на п і д с т а ­ ві пишности п р ид ба них В а м и маєтків, а на підставі д р у к о в а н о го с л о в а , якого Ви по собі залишите. Д у м а ю , що цей правнук Ваш б уде с в і д о м и м ук раїнцем і л ю д и н о ю ви сокої освіти. Зма хнувши п ор ох д е с я ти р іч із наших с ь о г о ч а с н и х ча сописів і ж ур н а л ів , він за нур иіь ся в їх глибінь, а п е р е д його внутрішнім зором р оз г о рт а ­ тим ет ьс я кінофільм із життя його близьких, що стали в ж е н е д о с я ж ­ ними... О с к і л ь к и Ва ш ос ві че ни й правнук, напевно, б уде в курсі вимог наш ого с о б о р н о г о п р ав оп ис у, си с те м а ти зо в а н и х у « Н о р м а х » С и н я в с ь к о г о , то, чи не ко лотимуть його м о л о д и х очей правила чу ж ом о вн ої пунктуації, так о ч е в и д н о п о н а с а д ж у в а н і на с то р ін к а х В а ш о ї е м іг р а ц ій н о ї пр ес и ?! І чи цей фа кт не н а г а д а є В а ш о м у пр ав н ук о ві про те, що наші Михайли називали с е б е в а н г л о м о в ­ ному світі М а й к а м и , а оп и н и в ш и с ь у Фр анц ії, п е р е ф а р б о в у в а л и с е б е на М і ш е л і в ?! Н е в и кл ю ч ен о, щ о , п е р е г л я д а ю ч и « С в о б о д у » за 1962 р і к . Ва ш правнук наткнеться на Ч. 219 за 16 л и с т о п а д а , д е на ст.

2 -ій є ціл ко м п і д с т а в н е об ур е н н я проти насаджування оку­ пантом ч у ж о г о звучання д л я назов наших м іс т : С т а н и с л а в і в п ер е ім е н ов а но с п о ч а тк у на « С т а н и с л а в » , а пізніше на « І в а н о - Ф р а н к і в ­ с ьк» (замість « І в а н о - Ф р а н к о в е » аб о « І в а н о - Ф р а н к і в с ь к е » , як того п ід с та в н о ви ма га є « С в о б о д а » ) .

123

Гм... гм... - мугикне сам до с еб е Ва ш правнук, лівою рукою розтираючи с во є не вкрите ще зморшками чоло, а правою щось занотовуючи собі до зшитку, де вже зібрано чималий матеріял для статті про чуж е звучання українців на еміграції без буд ьякого тиску з боку окупанта, - д л я статті під назвою : «Чуття меншеваотости і,.. чуже звучання.» Я (В аш а кома) не ви па д ко в о зазирнула в р;к 2033 ! С л і д и п р и в с е ­ л ю д н о ї (на сторінках преси !) зневаги д о законів нашої г р а м а т и ­ ки, а зокрема синтакси, не так то й легк о буде знищити, бо в о­ ни житимуть і після В а ш ої смерти ! На полицях архівів публічних і приватних бібліотек Ваші сучасні видання таки до чекаю ться того правнука д а л е к о г о , який з а у в а ж и т ь і з в аж ит ь усе ' • п і д м е ­ ти... в р о д о в о м у відмінк\' ( « Ч о т и р ь о х с т у д е н т ів п р оч ит ал и в і р ­ ші *)...» - от. 5 « С в о б о д и » за 26 січня 1973 p., Ч. 16), і с п о ­ тв оре ні ч у ж о ю пу н к ту а ці єю д і я л о г и , і б р а к ком с а м е там, д е їх вимагає наш соборний пр авопис, і багато ще д еч ог о ! А все це, разом узяте, творить строкатий д ис о н а н с ч ужо го звучання без найменшого дотику чобота окупанта, яке йде у Вашій еміграційній пресі під ручку з якнайщирішим обуренням з п р и в о д у чужого зву­ чання, що його с и л о м іц ь за п р о в а д ж у є окупант в Ук р а їн і не лише в самих назвах міст ! На ш а українс ька синтакса цілком заслуговує на нашу пошану : її побудовано д уж е логіч но й струнко на ґрунті віками створених ос об ли в ос те й мови й вимови наро ду нашого. Н а ш у пунктуацію ду ж е легко засвоїти с ам е тому, що ї‘і поб удовано д у ж е струнко, без ж од н их заковик : вона с п р а в д і струнка, як та тополя , що пнеться д о сонця без вузлуватих і викривлених гілок ! Н а т о м іс т ь чужа, а зокрема англійська пунктуація аж надто вихиляста й покручена. В українській мові наявність коми пе р е д «і» між д в о м а р ів но р ядн осполученими реченнями - категоричний імператив, і з цього п р а ­ вила нема й не м о ж е бути винятків. У с е ясно, як на д о л о н і ! Н е те в ан гл ій с ьк ій мові : там у цьому ж таки с п ол уч ен н і д в о х рівнорядних речень за д о п о м о г о ю «and» кома інколи ставиться, а інколи не ставиться, - в залежності від рівня пов'язаности змістом обох речень, від багато чи м а л о- сл ов но ст и обох речень, ба навіть і від експресії, якої б аж ає надати д ру гом у реч енню автор. Невеличкі, лаг ід н о п ов ’язані речення, які себ е взаємно до пов ню ють , в англійській мові комою (п е р е д « a n d » = « і» ) не р о з д іл я ю т ь с я : саме такий п р и к л а д н а в е ­ д е н о на початку д а н о ї статті. А в нас навіть і « най тіс ні ш е сп олучені речення на письм і в и д іл я ю ть с я комам и», і в цьому й полягає різниця ! Гл я н ь те , Ш а н о в н и й Читачу, д о в ід п о в і д н и х р о з ­ ділів «Н о р м » Синявського, і тоді Ви самі наочно п е р е к о н а є т е ­ ся в тому, що навіть і н а й е л е м е н т а р н іш і вимоги цих « Н о р м » на ст ор ін ка х у к р а їн с ь к о ї е м і г р а ц і й н о ї пр еси зн е в а ж е н о : підм ети р е ­ чень часто с та в л я ть с я в... р о д о в о м у ві дм інк у, а коми нищаться навіть і мі ж д в о м а с а м о с т ій н и м и реченн ями , з яких ко жн е має свій вл ас н ий п і д м е т і п р и с у д о к ! Яке ж ім ’я носить той окупант, що пр имушує В а с д о такої о ч е в и д н о ї зневаги п ра ви л В а ш о ї

*) « Ц е ф ор м а в літ. мові н е п р и п у щ е н н а ». — д ив . « Н а р и с у с у ч а ч н о ї укр. літ. мо в и» Ю . Ш е р е х а .

124

ст.

82

і 251

в л а с н о ї синтан си ? І яким чином о т а к а - о т п р и в с е л ю д н а знев ага д о зак оні в в л а с н о ї с ин так си хо д и ть у парі з високим рів нем н ац і о н а л ь н о ї св д о м о с т и ? О ч ік у ю ч и в і д п о в і д і на ці б о л ю ч і д л я мене питання, за ли ш а ю с я з н а д і є ю на краще завтра.

Ваша, зневажувана

на е м іґ р а ц ії у к р а ї н с ь к а

Кома.

П . С . ІДя стаття не п р е т е н д у є ні на в и ч е р п н і с т ь о х о п л е н н я всіх п р ав ил нашої синтанси, п о р у ш у в а н и х нашою е м і г р а ц і й н о ю п р е ­ сою, ні на с т о в і д с о т н о в і с т ь аналізи п о м и л о к ус іх тих, що за в и н и ­ ли : д л я цього, мабуть, і с т о с т о р і н к о в о ї кн и ж е ч ки б у л о б з а ­ м а ло ! Ця статгн, взявши за п р и к л а д ли ш е о д н о з п о р у ш ув ан их п ра в ил н а ш о ї син тан си, п о д а є Чита че ві і л ю с т р а ц і ї ли ш е з о д н о ­ го, а л е н а й б іл ьш пош ир е но го ч а с о п и с у , який д о то го ж є щ о д е н н и к о м , а не т и ж н е в и к о м , а тому й виходить не 50 а 250 ра зі в на рік. Ця стаття л и ш е с тав ить питання про п о т р е ­ бу з б е р е ж е н н я прав ил нашої с ин та кс и, коли живемо в ок еані ч уж их в п ли в ів . 0 . 3 . С іч е н ь 197 3 р.

Проф. В. Д е р ж а е и н

З АФОРИЗМІВ — Хто мені антипатичний, то м у і я з а вс ід и антипатичний проте не навпаки ; нез рідка ви явл яєт ьс я, що си м п ат ич н а мені осо б а ставиться д о мене н еп р их иль но. В цьому ніби криється якась логічна помилка.

- П о д і ї та обст ави ни с крі зь з якою мають спр ав у.

п р и с то с ов ую ть с я

д о характеру лю д ин и,

— О с н о в н а ри са в ха рак те рі н о ж н о ї л ю д и н и (отже і в моєму) є ницість. Цього кожен м о ж е п ер е к о н а ти с ь з о с о б и с то г о д о с в ід у , прийнявши ницість за о с н о в н и й атрибут с в о є г о я і пер еглянувши під оцим кутом зору в л а с н у інтимну бі огр аф ію : пр еб аг ат о з а г а д ­ кового стає цілком зрозуміле.

- П о д і б н о д о багато чого іншого, фізична праця те ж м о ж е п р а ­ вити за за сіб с а м о с п ’яніння та с а м о в і д в е р н е н н я від пр икр их д у ­ мок (у цьому п ол я г ає п с и хо л ог іч н а суть толст ов ств а) .

12F

НІЛ ХАСЕВИЧ

Д о л я д і я ч і в к у л ь т у р и є н е р о з р и в н о з в ’я з а н а з долею цілого н а р о д у. Коли нap^д ма є с в о ю в л а с н у д е р ж а в у - т о д і його культура може с в о б ід н о й все сторонньо розвиватися, а т в о р ч і о д и н и ц і м а ю т ь с п р о м о ж н і с т ь о с я г а т и п о в н о т у р оз в и т ку с в о ї х т а л а н т і в та з а л и ш и т и по с о б і в е л и к у т в о р ч і с т ь . В н е д е р ж а в н и х н а р о д ів все є с к о м п л ік о в а н е - діячі культури н а т р а п л я ю т ь на в с і л я к і т р у д н о щ і й ч и с л е н н і п е р е ш к о д и , п о ­ ч а в ш и в ж е в і д ш к і л ь н о ї л а в к и , а ж д о к ін ц я ж и т т я , а н а в і т ь і по с м е р т і , б о , б е з в л а с н и х а р х і в і в і м у з е ї в , с л і д и по них п р о п а д а ю т ь ч а с т о б е з п о в о р о т н о . Д і я ч і к у л ь т у р и не м о ж у т ь т в о р и т и н е з а л е ж н о в і д с и т у а ц і ї , в якій з н а х о д и т ь с я їх н а р і д , в о н и , не р і д к о н а в іт ь і зі ш к о ­ дою для особистого росту, присвячую ть свою діяльність д л я н а й к о н е ч н і ш и х п о т р е б н а р о д у . Ц е ми б а ч и л и хо чб и в ж и т т і м и с т ц і в — О л е н и К у л ь ч и ц ь к о ї і В а с и л я Г. К р и ч е в с ь к о г о , яким п р и х о д и л о с я п р а ц ю в а т и і в м а л я р с т в і і в г р а ф і ц і і в м истецтві книжки, в п р икла дн ом у мистецтві (килим арство), в п е д а г о г і ц і , а н а в іт ь в а р х і т е к т у р і , б о б у л а т о д і та к а п о т р е ­ ба. П о д і б н о б у л о і з м и с т ц е м Н і л е м Х а с е в и ч е м . В ч а с і II с в і т о в о ї війн и, к о л и то г і т л е р і в с ь к а Н і м е ч ч и н а і к о м у н і с т и ч н а М о с к в а з а п о в з я л и с я зн ищ ити у к р а ї н с ь к и й н а р і д , Х а с е в и ч с та в д о о б о р о н н о ї б о р о т ь б и п р о ти о к у п а н т і в , в с т у п а ю ч и д о л а в У П А . Б о р о в с я він, о ч е в и д н о , не в і й с ь к о в о ю з б р о є ю , а л е м и с ­ т е ц ь к о ю т в о р ч і с т ю , так н е о б х і д н о ю д л я п і д п і л ь н и х в и д а н ь і ш и р о к о ї п р о п а г а н д и п р о ти в о р о г і в .

126

О ЛІЯ . С Е Л О

НА

В О Л И Н І . 1931

І ХОЧ ще ж и в у т ь на З а х о д і т о в а р и ш і Х а с е в и ч а , то п р о н ь о ­ го з б е р е г л о с я у в і л ь н о м у с в і т і д у ж е м а л о д о н у м е н т а ц і ї , не з н а й д е н о н а в іт ь й о г о о с о б и с т о ї с в і т л и н и , н е м а д о б р и х фото­ г р а ф і й й о г о м а л я р с ь к и х т в о р і в ні г р а ф і к и . Т а к о ж н е в і д о м о , чи і на р і д н и х з е м л я х , ч е р е з в о є н н і й п о в о є н н і р е п р е с і ї , зб е р е г л и с я о р и гін а л ь н і праці мистця. Л и ш е кілька п ож овклих п ередвоєнних каталогів мистецьких виставок і деякі п ідпіль­ ні м а т е р і я л и У П А д а ю т ь нам с ь о г о д н і ф р а г м е н т а р н и й о б р а з пр о м и с т е ц ь к у т в о р ч і с т ь Н і л а Х а с е в и ч а . Н іл Х а с е в и ч н а р о д и в ся в 1905 році в с е л і Д ю к с и н , по­ віт К о с т о п і л ь на п о г р а н и ч ч і В о л и н і й П о л і с с я , в с е л я н с ь к і й р о д и н і . Й о г о б а т ь к о б у в с і л ь с ь к и м д я к о м . В 8 - м у ро ц і ж и т т я з Х а с е в и ч е м с т а л о с я в елике н ещ астя, їдучи з м а м о ю в оз ом д о м і с т е ч к а , п о п а в п і д п о ї з д , й о г о м а т ір з г и н у л а на м іс ц і, а він в т р а т и в о д н у н о г у . П і д і р в а н е з д о р о в л я а т а к о ж т я ж к і ро ки І с в і т о в о ї в і й н и , не с п р и я л и д л я н о р м а л ь н о ї й р е г у ­ л я р н о ї освіти м о л о д о г о Х а с е в и ч а . Й д у ч и за в н у т р і ш н і м г о ­ лосом і лю б ов ю до мистецтва, Хасевич прибув у 1925 ро­ ці д о В а р ш а в и і там в д а л о с я й о м у в с т у п и т и д о А к а д е м і ї М и с т е ц т в в 1 92 6 роц і. М и с т е ц ь П е т р о М е г и к , який був то д і у В а р ш а в і , так з г а д у є про п ри їз д Х а с е в и ч а : «... н е в е л и к о г о росту, б і д н о в дя г н ен и й хл о п чи н а , з п а л и ц е ю в руці, бо з а м і с т ь л і в о ї ноги - д е р е в ’яна , зак інче на г р у б и м патик ом, п р и м іт и в н а , в л а с ­ ної ро б от и, п р о те з а .. . П и л ь н о вчи ться і неймовірно матеріяльно б і д у є . З д о м у від б ат ьк а н іч о г о не о д е р ж у є , бо там - не менша біда...» .|27

ОЛІЯ. П О Р ТР ЕТ

1931

В А к а д е м і ї Х а с е в и ч вчи вс я на в і д д і л а х м а л я р с т в а й графіки ( д е р е в о р и т) , а крім цього ще зр об ив м а т у р а л ь н и й ку рс і д і ­ став с в і д о ц т в о зак ін че н ня с е р е д н ь о ї щколи, н е о б х і д н е д л я п о в ­ них прав в А к а д е м і ї . А к а д е м і ю за кі н чи в в 1932 році і о т р и ­ мав д и п л о м учи теля р и с ун к ів , який д а в а в йому п р ав о вчити р и с у н к ів у с е р е д н і х школа х. Як у к р а ї н е ц ь — п ос ад и у чит ел я він у П о л ь щ і не д і с т а в і з а л и ш и в с я у В а р ш а в і . М и с т е ц ь к у т в о р ч і с т ь Х а с е в и ч а м о ж н а п о д іл и ти на д ва п е р і о ­ ди, перший в а р ш а в с ь к и й ( 1 9 2 7 - 1 9 3 9 ) , д р у г и й в о л и н с ь к и й ( 19 39 ( 1 9 3 9 - ? ) , в тому від 1943 року у п і д п і л л і в р я д а ц У П А . В п е р ш о м у п е р іо д і Х а с е в и ч п р о я в л я в с я в м а л я р с т в і і в г р а ­ фіці, в д р у г о м у п е р і о д і лише в гр аф іц і. У В а р ш а в і був н ев ели ки й гу рток у к р а їн с ь к и х м и с т ц ів і с т у ­ д е н ті в А к а д е м і ї . В о ни за сн у ва л и ми с те ць к е т о в а р и с т в о « С п о к і й » (А н друсів Петро, Васьківський Вячеслав, Дричик Степан , Дунаєв ськ ий Д м и т р о , М а р и н я к О л ь г а , М е г и к П е тр о , Т р о х и м ч у к Ю ­ рій, Х а с е в и ч Н і л , Х о л о д н и й П е т р о ( м о л о д ш и й ) , І Ц е р б а к М и к о ­ л а) . « С п о к і й » в л а ш т о в у в а в щороку з б ір н і виставки п ра ц ь с в о їх ч л е н і в (а ч а с о м і з а п р о ш е н и х г о с т е й ) у В а р ш а в і , д е к о л и теж і на В о л и н і , ЗВІДКИ п о х о д и л а б і л ь ш і с т ь чле ні в гуртка. Х а с е в и ч все б р а в уч ас ть у цих в и с та в ка х ( 1 9 2 7 -1 9 3 7 ) , а кр и ти к а за■іисляла його д о трь ох н а й з д іб н і ш и х ми стців (р аз ом з П. М е гиком і П. Х о л о д н и м ) . Крім участи в м іс ц е в и х в ис та в ка х Х а с е в и ч ще п о с и л а в с в о ї т р о м и п а з а г а л ь н о - у к р а ї н с ь к і в и ­ с т а в к и д о Л ь в о в а і з а г р а н и ц ю - Л ь в і в 1 9 3 2 , 1 9 3 3 , 193 5, 19 42, Б е р л і н 193 3, П р а г а 1933, Р им 193 8, як т а к о ж на м і ж ­ н аро дн і вистав ки д е р е в о р и т у - В а р ш а в а , Ч і к а ґ о і Л о с А н д ж е лес.

128

Н а початку с в о є ї м и с т е ц ь к о ї д і я л ь н о с т и Х а с е в и ч б іл ь ш е п р ац ю ва в у м а л я р с т в і (олія і т е м п е р а ) як у графіці. Т о д і ш н і його картини - це б ули порт рет и, мертва п р и р о д а , в о л и н с ь к і краєвиди та сце ни з н а р о д н о г о життя, які м а л ю в а в або з н ам ’яти у В а р ш а в і , або п ід ч а с л іт н іх ракацій на В о л и н і. Р і в н о ­ ч а с н о він п р а ц ю в а в у граф іц і і то м а йж е в и к л ю ч н о в т е х н і ­ ці д е р е в о р и т у .книжкові знаки ( е к с л і б р и с и ) , ви да вн ич і знаки, з а с та в к и й ініція ли д о книж ок . Т о м у , що на гр аф ік у б у л о б і л ь ­ ше з а м о в л е н ь як на м а л я р с т в о , він п о с т е п е н н о щора з б іл ь ш е п р ац ю є в графіці. Й о г о е к с л і б р и с и з д о б у в а ю т ь пр изнання (на м іж н а р о д н ій в ис тав ці у В а р ш а в і в 1936 році д і с т а в тр ет є міс це ) і м и с те ц ь д і с т а є щораз то нові за мо в ле н н я від св о їх і чужих, що п р и н о с и ть йому д р і б н і зарібк и. В граф іц і Х а с е в и ч а о с о б л и в о цік ав ил а буква. Щ е з м а л к у бачив він у б а т ь к а -д я к а це р к о в н і книги з гарним кириличним д р ук о м і від тоді п о л ю б и в він книжки і к н и ж к о в е мист ец тв о. Б уд уч и с т у д е н т о м , він літом виш ук ува в по в о л и н с ь к и х це ркв ах ру к о п и с н і книги і з них вивчав с т а р е у к р а їн с ь к е пис ьмо. І к о ­ ли гурток « С п о к і й » н а д а в а в визначним особистостям грамоти п о ч е с н о г о ч л е н с т в а ( м и тр о п о л и т Ш еп ти ц ь к и й , проф. Д . А н то но ви ч ) то це якраз Х а с е в и ч викон ува в ці грамоти. В 1939 році « С п о к і й » в ид а в м он ог ра ф ію про д е р е в о р и т и Х а с е в и ч а у к р а їн с ь к о ю й ф р ан цу зь к ою , а так ож у к р а їн с ь к о ю і п о л ь с ь к о ю мов ами. Н а к л а д книжни був малий — все го 200 п р и ­ м ір н ик ів , і то л и ш е ма ла ч ас ти н а р о зі й ш ла с я , бо с к о р о вибухла II с в і то в а війна і решта к н и ж о к п р о п а л а в руїнах В а р ш а в и так, що с ь о г о д н і ця м о н о гр а ф ія є в ел и ко ю р ід к іс т ю

ГРАВЮ РА, К О Л Г О С П Н А

С Е Р ІЯ .

129

штW H -л Е в и ц б к о і

ЕН СЛІБ РІСИ , Н А Г О Р О Д Ж Е Н І НА

М І Ж Н А Р . В И С Т . Д Е Р Е В О Р И Т І В У В А Р Ш А В І 1936-37

З в и бу хо м ВІЙНИ 8 1939 році, Х а с е в и ч п о к и д а є Варшаву і в е р т а є т ь с я на В о л и н ь д о р і д н о г о с е л а . В 1942 році він ще б е р е у ч а с ть у в е л и к і й в и с т а в ц і у к р а ї н с ь к о г о м и с т е ц т в а у Л ь в о ­ ві, на яку в и с л а в о д н у т е м п е р у , 13 е к с л і б р и с і в і о д и н п о р ­ трет. В 1943 році нім е ць ка к а р н а е к с п е д и ц і я с п а л ю є на В о л и н і ря д с іл , а м іж ними і Д ю к с и н . Р я т у ю ч и с ь в ід в ор о га , Х а с е в и ч , разом з іншими м о л о д и м и з е м л я к а м и , п е р е х о д и т ь у п і д п і л л я , вступає до У П А .

1 30

-СПГТЬ, Х Л О П Ц І, сп гть ...» Т Е М П Е Р А , 1942

131

в п і д п і л л і п р о х о д и т ь о с та н н ій етап т в о р ч о с т и мис тц я, про який, на ж а л ь , з н а є м о д у ж е м а л о. Х а с е в и ч під п с е в д о м Б е й Зот, п р а ц ю є у в і д д і л і п ре си й п р о п а г а н д и . Він о ф о р м л ю є л е т ю ч ­ ки, л и с т і в к и , п і д п і л ь н і книж ки й в ид а нн я . С е р е д с к р а й н ь о неп р и г о ж и х д л я м и с т е ц ь к о ї прац і об с т а в и н , він не л и ш е сам тв о р ч о п р а ц ю є , а л е в е д е ще й м и с те ц ь к у шко лу. Й о г о учні А р т е м , С в и р и д і М и р о н о с я г н у л и високий р ів ен ь гр а ф іч н о го м и с т е ц т в а . Х а с е в и ч п р а ц ю є в и к л ю ч н о в д е р е в о р и т і , а коли б р а ­ кує в і д п о в і д н о г о д е р е в а , то на ц е л ю л ь о ї д і . Б і л ь ш і с т ь пр аць він в ик он у є с а м , а д е я к і с п і л ь н о зі с в о їм и учн ям и, п р о що він в и р а з н о з а зн ач у є під прац ями. З монографічної публікації «Граф іка в бункрах У П А » (Філяд е л ь ф і я 1952 р.) з н а є м о п о н а д 20 і л ю с т р а ц ій і кі л ь к а п ро ек тів х р е с ті в з а с л у г и Х а с е в и ч а , в ик она них в роках 1 9 4 8 - 1 9 5 0 і ц е є ОДИНОКІ праці, які збереглися д о наших ч а с ів з п і д п і л ь н о ї т в о р ч о с т и м и с тц я . Є це п р о п а г а н д и в н і л и с т і в к и , клич і О У Н і У П А , ілю страції д о книж ки-альманаху «В о л и н ь у боротьбі», пор­ тр ет к о м а н д и р а У П А , л и с т ів к и п р о життя в к о л г о с п а х та п р о ­ п а г а н д и в н і ка р и к а т у р и проти р а д я н с ь к и х п о р я д к ів . П р о п а г а н д и в ­ ні к л и ч і - л и с т і в к и Х а с е в и ч а були д у ж е п о п у л я р н і в у к р а ї н с ь к о м у п і д п і л л ю , їх п е р е д р у к о в у в а л и у б аг ать ох в и д а н н я х , вони були н а д з в и ч а й н о п р о м о в и с т і , бо т в о р и в їх ми ст е ць , який с а м жив с е р е д п о в с т а н ц ів і на в л а с н і очі б ач ив б о р о ть б у з в ор ог ам и та в і д ч у в а в всі пек учі п р о б л е м и ча с у і по м и с те ць к и їх з о б р а ­ зив у с в о ї х тв ор ах . О с т а н н ь о ю в і д о м о ю нам йог о п р а ц е ю б ули пр оекти х р е с ті в б о й о в о ї за слу ги і м е д а л е й , що їх Х а с е в и ч зі с во їм учн ем С в и р и д о м в и к о н а в і зі с у п р о в і д н и м л и с т о м в и с л а в у квітні 1950 року до Го ло в н о ї Команди У П А . В і д цьо го ча с у не б у л о п е в н о ї вістки ні про т в о р ч і с т ь ні п ро життя Х а с е в и ч а . Н е з н а є м о , чи згинув він д е с ь у бун крі У М А у в о л и н с ь к о м у Л І С І , чи м о ж е з л о в и л и його б о л ь ш е в и к и та в ив ез ли на С и б і р і там він за кі н чи в г;воє ж и т т я . Щ е р б а т а д о л я з н и щ и ла мистця і його т в о р ч і с т ь , а л е ми не м о ж е м о забути його як л ю д и н и , як п ат р іо т а і як воїна, б о с в о ­ єю м у ж н о ю п о с т а в о ю і ж е р т в е н н о ю та т а л а н о в и т о ю м и с т е ц ь к о ю д і я л ь н і с т ю Х а с е в и ч з а с л у ж и в с о б і на в іч н у п а м ’ять с е р е д у к р а ­ їнського народу.

_

ж -V ' А

132

4,

Володимир Попович

'UXOOHUf^U Проф. p. Драґан

ГЕРОЇЗМ (П Р О Д О В Ж Е Н Н Я )

Б і г іс т о р и ч н и х подій м о ж е звал ити з ніг н е о д н о г о , хто п р о ­ б ує їх з а д е р ж а т и , чи с к е р у в а т и в інше р у с л о . І ніхто не м о ­ ж е то ч н о п е р е д б а ч и т и р е з у л ь т а т у д а н о ї си ту ац ії, хіба що тільки припускати м о ж л и в і с т ь . Н а в і т ь ве ликі л і д е р и цьо го зробити не в си л і, навіть т о д і , коли вони п о ч у в а ю т ь с е б е н е з а л е ж н и м и від об с та в ин . Г і т л е р п е р е д б а ч у в а в т р ію м ф , він у нь ог о в ір и в , але п о д і ї гу ра ґа н ом п р о в а л и л и його пляни і його с а м о г о д о в е л и д о с а м о г у б с т в а . П о д і б н е с т а л о с я зі С у к а р н о м в Ін д о н е з ії . Він п ов ір и в у с в о ю вел ич та с в о є іс то р ич н е п і с л а н н и ц т в о , але п о д і ї з м е л и йо г о з арени й він оп ин ив ся на см ітн ик у. Т у т м о ж ­ на сказ ати , що о б и д в а не були в ел ик і д у х о м , а тіл ьк и ф а н а т и з ­ мом. О б и д в а б ули к о р о т к о т р и в а ю ч і пси хо пат и, о с о б л и в о Г і т л е р . Я к б и він був ве лик ий д у х о м , то міг д е щ о д а л ь щ е п о г л я д о м с яг нут и й б о д а й у м о ж л и в и т и У к р а ї н і незалежність. Це могло вийти йому на кори сть . С у к а р н о міг п е р е д б а ч и ти згу бн і н а ­ с л і д к и д р у ж б и з ко м у н іс т а м и , як міг це те ж п е р е д б а ч и т и В и н н и ч е н к о . А л е Г і т л е р і С у к а р н о б ули еґот ичн і маняки, щ о­ п р а в д а в е л и к о г о ф орм ат у, яких хв иля пристрастей і сліпих адора то р ів п і д н я л а в и с о к о в го р у . П р и й ш л о с ь зліта ти вниз с т р і м г о лов и Це т е ж с в о є р і д н и й г е р о ї з м , який в іс т о р і ї н е р і д к о т р а ­ п л я єт ь с я — г е р о ї з м п а р а н о їч н и х к о м п л е к с і в . У консеквенції якогось великого суспільного з д в и г у навіть Геній не м о ж е в ід д ал ит и к а та к л із м у , що м о ж е бути в е л и ­ кою ка тас тро фою . Х в и л і с п і л ь н о ї п р о т и д і ї п ід ій м а ю т ь с я д у ж е з з і л ь н а і тр еб а д о в щ о г о ч асу , щоб з а т е р л и с ь с л і д и великої п о м и лк и . А л е ге о о їч н и й вчинок, який не ч и с л и ть на б е з п о с е ­ ре д н ій у сп іх , за л и ш и т ь с я в і с т о р і ї н а р о д у як гер оїчний в ч и ­ нок і б у д е п р и к л а д о м та д о р о г о в к а з о м на ма йб у тн є . Т а р а с Ч у п р и н к а д о в г о б о р о в с я в б о л ь ш е в и ц ь к о м у п і д п і л л і , хоч знав про б е з в и г л я д н і с т ь с и ту ац ії. Й о м у на д у м к у ніколи не п р и й ш л о втікати че ре з к о р д о н і він без н аду ми в і д д а в с в о є життя дл я б ат ьк ів щ ин и. В ін став б е з с м е р т н и м г е р о є м наш ої іс тор ії. Михайло Б е р е с л а в с ь к и й , ко лиш ній вояк У П А , п о в е р н у в с я зі з а с л а н н я і в Ки єві п р об ув ав с п а л и ти с е б е п уб л іч н о з о к л и ­ ко м: « Х а й ж и в е с а м о с т і й н а Україна!» і «Припиніть дискрим ін а­ цію у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у ! » В ч и н о к з д а в а л о с ь би м а л о в а ж н и й . А л е який в і д г о м і н в н а р о д і , що шу кає г ер ої чн ог о. І яка в е ­ личн а ідея м у с и ть бути, що л ю д и н а д л я неї с п а л ю є с е б е ж и в ­ 133

цем. В ч и н о к цей н а г а д у є Б і л а с а і Д а н и л и ш и н а , які йдуч и на с м е р т ь с к а з а л и : “ Ми ж а л і є м о т іл ьк и о д н о г о , що не з м о ж е м о щераз згинути за У к р а ї н у . » Б е з п о с е р е д н і х н а с л і д к і в вч ин ок с а м о с п а л е н н я м о ж е не ма в, а л е з а л и ш и в с в і т л о г е р о ї з м у на з а в ж д и . Г о р с т к а г р е ц ь к и х л и ц а р і в під Т е р м о п і л я м и в е л и ч е з н о ї армії Исеркса не з д е р ж а л и , а л е п р о й ш л и т и с я ч о л і т т я і с л а в а про них не п р о п а д е н ік о л и . П о д і б н о й наші с л а в н і К р у т я н ц і й г е р о ї Б а з а р у б о л ь ш е в и ц ь к і н а в а л и не з д е р ж а л и , а л е о к р и ­ лись б езсм е ртям . Н а віть велика побіда гетьмана В и гс в с ь к о го п ід К о н о т о п о м не в р я т у в а л а У к р а ї н и в і д м о с к о в с ь к о ї н е в о л і, а ле К о н о т о п це з о л о т а с т о р і н к а на ш ої в и з в о л ь н о ї б о р о т ь б и . Жертви не пішли на м а р н е , бо « н а й м е н ш е ж е р т в ма є той н а р і д , який б о р е т ь с я » - це с л о в а Я. С т е ц ь к а в й о го к н и ж ц ; «ЗО

червня

1941».

І д е а л и , які б вони г а р н і не бу л и, в різних т іл ь ки в и п а д ­ ках м о ж н а р е а л і з у в а т и з а р а з , бо ж и т т є в і протилежності н а д т о в е л и к і . Г е р о й , хоч і не з а в ж д и здає собі справу з т о г о , чи б у д е ма ти у с п і х , а л е п о с т у п а є т а к , як й о м у н а к а з у є совість і його героїчна вдача. Г е р о ї К а р п а тс ь к о ї У к р а їн и б а ­ чили п е р е д с о б о ю в е л и к і т р у д н о щ і в 1 9 3 8 р., але з гли б о ­ ким п о ч у т т я м п р а в д и і с п р а в е д л и в о с т и в он и не б о я л и с ь с м е р т и й б е з в а г а н н я в і д д а л и ж и т т я за р і д н у с п р а в у . В і н к е л ь рід в ід д а в життя, стя гаю ч и списи ворогів на с в о ї г р у д и , щоб д а т и м о ж н і с т ь д р у з я м своїм пролам ати фронт. Ш в айца рія , хоч і не з ’є д н а н а о д н о ю м о в о ю і о д н о ю т р а д и ц і є ю , заставила весь світ подивляти лю бов до с в о б о д и . Л ю б о в д о с в о б о д и , ід е я б о р о т ь б и за в і л ь н у б а т ь к ів щ и н у є в с е л ю д с ь к а . К о з а ц ь к е л и ц а р с т в о й ш л о в п о х і д з клич ем : « В е р ­ нут ись із п е р е м о г о ю , аб о п о л я г т и зі с л а в о ю » . Н а ш с л а в н и й предок Святослав з а к л и к а в с в о є в ій с ь к о с л о в а м и : « С т а н ь м о та не п о с о р о м і м З е м л і Р у с ь к о ї ! » Г е р о ї У П А й ш л і і д о б о ю з п о д іб н и м кл и ч е м : « З д о б у д е ш у к р а ї н с ь к у д е р ж а в у , а б о згинеш у б о р о т ь б і за неї» . Н а ш н а ц і о н а л ь н и й п р о р о к Т а р а с Ш е в ч е н ­ ко з а к л и к а в в іщ им и с л о в а м и : « Б о р і т е с я , п о б о р е т е , вам Б о г п о м а г а є !» « Р о л я н в і д д а в с в о є жит тя в г е р о ї ч н ій б о р о т ь б і в П і р и н е я х проти на їзн ик ів с а р а ц е н і в . П р о н ь ог о п о в с т а л а с л а в н а ф р а н ц у з ь к а п о е м а « П і с н я п р о Р о л я н а » , як на н а ш ій д р е в н і й Русі героїчна поем а « С л о в о о П о лк у Іг о р е в ім ». С та р и н н і по­ еми Гомерова «Іллія да » і «О д и с с е я » , «В ер ґілієва , «Е н е їд а » та і н д і й с ь к і « Р а м а я н а » і « М а г а б г а р а т а » це п о е м и г е р о ї ч н і . В о н и в к а з у є ю т ь на те, що к у л ь т г е р о ї в і с н у є як д о в г о і с ­ нує л ю д с т в о . М а г а т м а Ґ а н д і , хоч і б е з зб рої, а л е г е р о ї ч н и м « п а с и в н и м » р е з и с т а н с о м , ї який п а с и в н и м тільки ф о р м а л ь н о м о ж н а назвати, допом іг нечисленним м і л ь й о н а м і н д у с і в з в і л ь н и т и с ь в ід к о л о н ія л із м у і сн у в ік о в о г о . П е т л ю р а . К о н о в а л е ц ь і Б а и д е р а , які од ин по о д н о м у з а г и н у л и в ід с к р и т о ї руки м о с к о в с ь к о г о ш п іона, це не т іл ь к и наші н а ц іо н а л ь н і г е р о ї , а л е й в и хо в н и ки і духові провідники нашого національного в ід р о д ж е н н я . О к р е ­ м ою с л а в о ю в к р и л и с ь г р у п и наших п о в с т а н ц і в , що в и р в а в ш и с ь 134

із т р а г і ч н о г о н а ц і о н а л ь н о г о в ід ро д ж ен н ю О к р е м о ю с л а в о ю в к р и ­ л и с ь г руп и н аш и х п о в с т а н ц і в , що в и р в а в ш и с ь із т р а г і ч н о г о п о л о ж е н н я та п р о б и в а ю ч и с ь к р із ь б е з ч и с л е н н і в о р о ж і з а с т а в и , п р о б и л и с ь на З а х і д , щоб д а л ь ш е с л у ж и т и с п р а в і В і л ь н о ї У к р а ­ їни. А р а ф а т , с у ч а с н и й л і д е р а р а б с ь к и х п а р т и з а н і в на Б л и з ь ­ ко м у С х о д і , це г е р о й , що б ’ є т ь с я за ч е с т ь і с в о б о д у с в о г о н а р о д у . Н а в і т ь Ґ р а ф фон Ш т а в ф е н б е р г , який з ги н у в п іс ля м е в д а ч н о г о з а г о в о р у на Г і т л е р а , це г е р о й що б о р о в с я за ч е с т ь і с в о б о д у с в о г о н а р о д у п ро ти в л а с н о г о т и р а н а . В а р ­ то з г а д а т и , що Ш т а в ф е н б е р г був д р у г о м у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у і бажав в ільно ї України. Л ю б о в б а т ь к ів щ и н и і с в о г о н а р о д у це у г ол ь н ий кам інь л ю д ­ с ьк ої ц и в іл із а ц ії . Б а г а т ь о х г е р о ї в , о с о б л и в о ті, що тихо і с к р о м ­ но п р а ц ю ю т ь на г р о м а д с ь к і й ниві, не с в і д о м і с в о г о п о ч е с н о го місц я в іс то рі ї. Ми їх м а є м о с е р е д нас б аг ат о, бо н е д е р ж а в ­ не с у с п і л ь с т в о з о с о б л и в о ю м іс іє ю п о т р е б у є в е л и к о ї С К І Л Ь К О С ти в і д д а н и х І б е з і н т е р е с о в н и х ді ячів. їх н а й б і л ь ш о ю н а г о р о д о ю є їхня с в і д о м і с т ь і м а й ж е мі сти чн е в д о в о л е н н я с л у ж и т и гарній с п р а в і і с к е р о в у в а т и с в о є с у с п і л ь с т в о на у с п іш н і та з д о р о в і д о р о г и розвитку. Б о сл ужити гарн ій с п р а в і, це п о г л и б л ю в а т и свою д у ш у і н а б л и ж а т и с ь д о Б о г а і д о в іч н о с т и . П і с л я в а ж ­ ких б о їв із п е р с а м и , в яких в і д з н а ч и л о с ь б е з л іч г е р о ї в - б о р ц і в , таких як М я р д о н і й , коли вся Г р е ц і я л е ж а л а в руї на х, п і д н я ­ л а с ь гр е ц ь к а ц и в і л і з а ц і я д о с в о г о апог ея . П о я в и л и с ь такі б л и с ­ кучі пост аті , як П е о і к л , що в і д б у д у в а в з р у й н о в а н і А те н и, с к у л ь п т о р Ф і д і й , іс т о р и к Г е р о д о т , д р а м а т у р г и Е с х і л , С с ф о к л і Е в р и п і д . П о с в я т а і г е р о ї з м з а ли ш а ю ть с п а д щ и н у , нібч спамііі'*ну, ніби той р о д ю ч и й ч о р н о з е м д л я б у й н о г о ж н и в а . Дeяки^•i г е р о я м с та в л я ть п а м ’ятники, хоч за життя вони м о ж е й не з н ал и , що б у д у т ь г е р о я м и . А л е н а й к ра щ им и п а м ’ ятниками є пам 'ять пок олінь. Є і ЖІНКИ г е ро їн і, м о ж е не в такій с к і л ь к о с т і , що чоловіки , бо пізно жі н ки с к и н у л и ярмо п р ин иж енн я й -іеповноправности. Т а к і постаті, ян К л е о п а т р а , Т е о д о р а , М а д а м д е П о м п а дур , чи К а т е р и н а II, пок аз ані з д е б і л ь ш а з н е г а т и в н о ї с то р он и. М о ж е вони не мали б е з п о с е р е д н ь о в е л и к о г о в п л и в у на іс то р ію , а л е в п л и в а л и на бл из ь ки х їм ч о л о в ік ів , що р о б и л и іс т о р ію . Н е о ц ін ю ю ч и ї х н ь о ї гиооальної ва рт ос ти , вони б ули б е з п е р е ч н о ін ­ теліге н тні жінки і вміли п о го д и ти с ь з ч оловікам и. Т е о д о р а вийшла з-по м іж вуличниць і була здібною ім ператоркою . К а ­ тер и на р о з б у д у в а л а ім перію , з а м о р д у в а л а с в о г о чоловіка й окруж илась любовниками. Н і ч о г о одначе п о з и т и в н о г о ці, на загал ав ан тю рн ич і, жінки не за л и ш и л и . Ц е т іл ь к и постаті д о б р і д л я с е н с а ц ій н и х ф і л ь ­ мів, як г ер ої ні п е р в е р с і ї . Д о по д іб н их п у с т о п о р о ж н и х ге р о ї н ь історії належить Ева Перон, л ід е р арГентінських «безсорочників». В о н а на м а с о в и х зіб р а н н я х р о б іт н и к ів в и х в а л я л а в неб о г о л о с и с в о г о ч о л о в і к а , д и к т а т о р а П е р о н а : « В і н наше сонце, наше п ов іт ря , наша в од а , наше ж и т т я » . В той с ами й час вона ж и л а в р о з к о ш а х , р о з к и д а ю ч и с ь гр іш м и в П а р и ж і й на к у р о р та х . Ц е м а р к а н т н и й п р и к л а д ге р о ї н і о б л у д и , ш а р л а т а н із м у й г о л о д у с ла в и .

13 5

А л е б ул и й д у ж е позитивні типи ж і н о к , як Ж а н н а д ’А р к , чи св. Т е р е з а , як ціла с е р і я ж і н о к е м а н ц и п а ц і й н о г о руху. С е р е д у к р а їн ц ів д у ж е б а г а то ж і н о к ге р о ї н ь , як кня гин я О л ь г а , Г а л ь ш ка О с т р о з ь к а , Р о к с о л я н а , М а р ія Б а ш к і р ц е в а , к о ж н а в с во їм р од і. В наших в и з в о л ь н и х з м а г а н н я х т е ж в і д з н а ч и л о с ь б а г а т о ж і н о к - г е р о ї н ь . Т у т м о ж н а зг а д а т и О л е н у С т е п а н і в н у і С о ф і ю Г а л є ч к о , що б о р о л и с ь в р я д а х У С С трільців , О льгу Басараб, яка зг и н у л а в т ю р м і , з а м о р д о в а н а п о л я к а м и , К а тр ю З а р и ц ь к у , що к а р а л а с ь в с и б і р с ь к и х к о н ц т а б о р а х 25 р о к і в за у ч а с т ь в У П А . Г е р о ї н ь - б о р ц і в н о в іт н ь о г о у к р а ї н с ь к о г о н а ц і о н а л і з м у б у ­ л о б е з лі ч і про них м о ж н а писати о к р е м у с т у д ію . П р е к р а с н а п ое те с а і р е в о л ю ц і о н е р к а О л ь г а Т е л і г а зг и н у л а з рук н і м е ц ь ­ ких с а тр ап ів у Києві. А л е п о м іж усіми в ис ув аєт ьс я в п е р е д вулька нічна Л е с я У к р а ї н к а , яка не зв а ж а ю ч и на с к о р у с м е р т ь , д а л а нам р яд б е з с м е р т н и х тв о р ів . Т о й н б і д у м а є , що к о ж н а е п о ха має с ві й в л а с н и й д ух часу, в я ком у й п о я в л я ю т ь с я в і д п о в і д н і г е р о ї . Т р о ц ь к и й і Л е н і н д у ­ мали ін а к ш е . Д л я них іс то ри ч н і п о д і ї б ули н е в і д к л и ч н і на б а ­ зі к л я с о в о ї б о р о т ь б и і м а т е р і я л і с т и ч н о ї д і я л е к т и к и . А н і Л е н і н а ані Т р о ц ь к о г о не п о р о д и л а к л я с о в а б о р о т ь б а , бо од ин і д р у г и й п о х о ди л и з д о в о л і з а м о ж н о ї с і м ' ї і не б у л и « п р о л е т а р я м и » . Л е ­ нін з д о б у в а в г р о ш і на с в о ю п о л іт и ч н у д і я л ь н і с т ь е к с п р о п р і я ціями і ф а н а т и ч н о ю в ір о ю в п е р е м о г у с в о ї х іде й. Р е в о л ю ц і я проти м о н а р х і ї в П е т р о г р а д і б у л а д у ж е к в о л а й без с и л ь н и х л і д е р і в , а ф а н а ти ч н и й і м с т и в и й Л е н і н п і д с т у п о м , з р а д о ю , г р іш м и й т е р о р о м в и к о р и с т а в си туацію. Б е з Л е н і н а , ць о г о г ер оя д и я в о л ь с ь к и х х и т р о щ ів І п е р в е р с і ї , не б у л о б б о л ь ш е в и ц ь к о ї р е в о л ю ц і ї , бо вона не б у л а і с т о р и ч н о з у м о в л е н а . " В с я в л а с т ь с о в ' є т а м » був клич б о ж е в і л ь н о г о . Ц е р е в о л ю ц і я с ф а б р и к о в а н и х на с к о р у ру к у г е р о ї в , а п о к а л і п т и ч н о г о м о р д у й б е з л и ч н о г о к р у т і й с т в а в м і ж н а р о д н і й п ол іти ц і. Г і т л е р і М у с с о л і н і о д е р ж а л и в л а д у в ід н а р о д у , б о л ь ш е в и к и в кр ал и в л а д у проти в ол і н а р о д у , в с ю д и в и к о р и с т о в у ю ч и б е з ­ в л а д н і с т ь і ха ос в і м п е р і ї . Т а к і ж б ули і їхні г е р о ї - г і є н и , обт р і с к а н і к р о в ’ ю н е з ч и с л е н н и х л ю д с ь к и х ж е р т в . Т а к и м був п і з ­ ні ше і М а о в Китаї, і Г о Чі М ін г у В ’є тн а м і. « В е л и к о г о ч у ­ д а » міг д о к о н а т и Л е н і н т іл ь к и б е з о г л я д н и м т е р о р о м і д и к т а ­ т у р о ю о д и н и ц і. Д о д и к т а т у р и м о с к о в с ь к и й нарід п ри ви к від віків. Іван Г р і з н и й і П е т р о , ж о р с т о к і ца рі, с т в о р ю ю т ь т р а д и ц і ю п о с л у х у . Щ е Іван Ф р а н к о , який не п е р е д б а ч а в б о л ь ш е в и ц ь к о ї р е в о л ю ц і ї , писав пр о Р о с і ю : Р о с і є ! Д е л и ш ти п о с т а в и ш стопи. П о в з е о б л у д а , з д и р с т в о , плач на р од у. .. Т и т и с н е ш і кричи ш : « д а ю с в о б о д у ! » . , Д р е ш шку ру й мо в иш : « д в и г а ю культуру!» Ти.. . мо в у п и р із с е р ц я с о к и с с е ш .. . Л и ш г а д ь і с л и з р о с т е й м іц н і є в тобі. С в о б і д н и й д ух , аб о тікат и му сит ь, А б о ж и в ц е м в м и р а є в тв ої м г р о б і.. . (Д А Л І

1 36

БУДЕ)

ЄДНІСТЬ в и х о в н и х

ВПЛИВІВ

Н а к о ж н у л ю д и н у д і є б а г а т о р із н о м а н іт н и х в п л и в і в . П е р е д у ­ сі м це її у с п а д к о е м л е н а власна природність, далі слідую ть ВПЛИВИ с у с п і л ь с т в а , чи це в ж е с і м ’ї (ба тьк и, р ід н я ) , ш к о ли , р о ­ бочого середовищ а, в и т в о р ів с у с п і л ь с т в а ( л і т е р а т у р а , музика та х у д о ж н і тв о р и ) , і н с т и т у ц і й та с о ц і а л ь н и х у ст а н о в . В п л и в а є на людину і природа. В с і ці в п л и в и м о ж у т ь бути п р и н а г і д н і аб о с и с т е м а т и ч н і і заміряні, с п р я м о в а н і д о п е в н о ї ме ти. Я к р а з в о с т а н н ь о м у т р е б а бачити в и хо в ан н я у в у з ь к о м у зн аче нн і ц ь о г о с л о в а . В и ­ хо в а н н я — це с у к у п н і с т ь н а в м и с н и х в п л и в ів к у л ь т у р н о вищих л ю д е й на л ю д е й , м е н ш р о з в и н е н и х аб о на с а м и х с е б е , щоб д о в е с т и їх а б о с е б е д о ви хов ної - мети. К і н ц е в о ю м е т о ю в и ­ ховання є зробити л ю д и н у кращою, д о с к о н а л іш о ю з боку м о ­ р алі та о с в і т и . О д н о ю з н а й г о л о в н і ш и х , п ри тім м а л о з а м і т н о ю у м о в о ю в и ­ х о в н о г о п р о ц е с у є є д н і с т ь в их о в н и х в п л и в ів на в и х о в у в а н и й о б 'є к т. Є д н і с т ь д і ї н е о б х і д н а і при с а м о в и х о в а н н і при в и х о в у в а н ­ ні м а л о л і т н і х перевихованні дорослих. Н а в і т ь при в их ов ан н і тв а р и н к е р у є м о с ь о с н о в н и м п р а в и л о м , що в и хо в а н н я не с м і є бути п о р у ш е н е іншими в п л и в а м и , які п р о т и д і ю т ь наш ом у. Т в а р и н а в ід ч у в а є , коли п о о т и в о р е ч а т ь собі д в а п о г л я д и , н ав чи т ь ся н е п о с л у ш н о с т и і д р е с у в а н н я закінчить­ ся н е в д а л о . Д р е с у в а н н я — т о в а о и ш в и хо в ан н я . І нц т в а р и н у яка ж и в е з л ю д ь м и , м о ж н а визнати який п о р я д о к є в ро д и н і, - в у п о р я д к о в а н і й р о д и н і навіть пес п р и в ч а є т ь с я д о порядку і нав паки. Л ю д и н а п е р е ч и т а є кіл ь к а п о с і б н и к і в поки в із ь м е т ь с я в и х о в у ­ вати д о р о г о ц і н н о г о пса. П р о це в ихо ва нн я зна є , що йому т р е ­ ба вчити сь : п р о ви хо в ан н я д и т и н и все ж с о б і д у м а є , що в и ­ с та ч и ть в л а с н о г о д о с в і д у та так званий ін с ти н кт . Н а с л і д к о м ць о го є, що в и х о в у є м о не д о с и т ь с в і д о м и х д іт ей . В с е ж ми д і й ш л и д о п е в н о ї с в і д о м о с т и щ о д о ф із и ч н о го с та н у , а л е д а ­ л е к о м е н ш е д б а є м о пр о д у ш е в н е ви хо в ан н я , о с о б л и в о м о р а л ь ­ не. Д и т и н а , яка п і д д а л а с я д е к і л ь к о м п р о т и л е ж н и м в п ли ва м , в т р а ч а є п ід їх д і є ю в л а с н у в п е в н е н і с т ь , не знає, що є п р а ­ в и л ь н и м . З неї в и х о в у є т ь с я р е л я т и в і с т , х а р а к т е р о в о н е н а д ій н а л ю д и н а . Є д н і с т ь ви хо в ан н я п ов ин на хоча б ч а с т к о в о це о б ­ м е ж и ти . Н е є д н і с т ь у в их ов ан н і п о ч ин ає ть с я у нас с а м и х. Ми самі с л у ж и м о б а р ' є р о м д о б р о ї с а м о в и х о в и та вихов анн я інших тому, що ми с а м і не д о с и т ь є ди н і. Ми р о з п о д і л е н і , в л а с н е кажучи, на д в і істоти : о д н а у с п а д к о є м л е н а по б а т ь к о в і, д р у г а по м а ­ те р і. О б и д в а с п а д к о є м с т в а р і д к о коли с п о р і д н е н і або д о п о в н ю ­ ють с е б е . Іх н а с л і д к о м є ви рі вн я н ий х а р а к те р . Т а к і л ю д и с л у ­ ж а т ь д о б р и м и в и х о в а т е л я м и д р у г и х , о с о б л и в о с е р е д н ь о г о типу 137

л ю д е й . Ч а с т і ш е в се ж б а т ь к ів с ь к і в п л и в и н е з г а р м о н і з о в у ю т ь ся, а я к щ о д ити ні з в і д к и с ь не д і с т а н е т ь с я є д и н и й в и х ов н ий вп л и в , р о с т е з неї і н т е л е к т у а л ь н о , ч у т т є в о та х а р а к т е р н о невирівняна людина. Т ак а л ю д и н а не м о ж е бути д о б р и м с а м о в и х о в а т е л е м , тим б і л ь ш е в и х о в у в а т и інших. В н а й к р а щ о м у в и ­ п а д к у м о ж е в п л и в а ти п р и к л а д о м с в о є ї п р а ц і, я к о ю с т а р а є т ь с я в и р і в н я т и с я із с о б о ю та із с в і т о м . Д р у г о ю в а ж л и в о ю п е р е ш к о д о ю н е є д н о с т і у в и х о в а н н і є те, що д о п о д р у ж н ь о г о жит тя в с т у п а ю т ь л ю д и , які за х а р а к т е р о м і п о г л я д а м и по в і д н о ш е н н і д о с е б е не с х о д я т ь с я і навіть при д а л ь ш о м у с п і в ж и т т і не в и р і в н ю ю т ь с я д о с п р и я т л и в о ї єднос ти при в з а є м н о м у с т о с у н к у м і ж с о б о ю та д і т ь м и . Т у т не н а в о д и м о п р и ч и н , ч ом у п р и р о д а з ’є д н у є так р із н и х л ю д е й : к о р о т к о м о ж н а за зн ач и ти , що це б і о л о г і ч н і , п с и х о л о г і ч н і , с о ц і о ­ л о г і ч н і та е к о н о м і ч н і п р и ч и н и . Д л я нас в а ж л и в и м залишаєть­ ся те, що такі н е о д н о р і д н і батьки не м о ж у т ь о д н о з н а ч н о впли­ вати на д и т и н у , н е з в а ж а ю ч и н ав іт ь на їх с т а р а н н я . Дитина с к о р о з р о з у м і є , як м о ж е д о с я г н у т и в и г о д и на о б о х с т о р о н а х , і н а в ч и т ь с я хи трити та с а м о л ю б с т в у , при п е р е в и х о в а н н і д о р о с л и х . В л ю д е й , які по х а р а к т е р у в і д п о в і д а ю т ь с о б і, є д н і с т ь у вихованні м о ж н а д о с я г н у т и с к о р ш е . А л е й ту т з н а х о д я т ь с я к і л ь к і с н і н е в и р і в н я н н я . О с к і л ь к и с і м ’я є о с н о в н о ю о д и н и ц е ю с у с п і л ь с т в а , т о м у і в и п р а в л е н н я п о в и н н о в и х о д и т и з неї. З у ­ п и н ім о с я т о д і на д о с л і д ж е н н і причин н е є д н о с т і і с п о с о б у як її в и п р а в л я т и . Я д р о м н е з г о д п е р е д у с і м с л у ж а т ь р із н і х а р а к т е р и . В ж е сам х а р а к т е р жін ки в і д р і з н я є т ь с я в ід ха р а к т е р у ч о л о в і к а з усіх б о к ів Те, що, н а п р и к л а д , ч о л о в і к в в а ж а є д р і б н и ц е ю , ж і н к а п о к л а д а є за з о б о в ’я зу ю ч е, і н а в п а к и . Ц е т о м у , що ж і н ­ ка о ц і н ю є в с е чуттям, а ч о л о в і к - р е ч о в о . Т а к о ж і с у с п і л ь н і в і д н о с и н и п о д р у ж ж я не б у в а ю т ь о д и н а к о ­ ві , з ч о г о в и п л и в а є не л и ш е в і д м і н н і с т ь п о в е д і н к и в с у с п і л ь ­ с т в і і д о м а , ал е й різні п о г л я д и . Щ о о д н о м у з д а є т ь с я с а м о ­ з р о з у м і л и м , д р у г о м у з д а є т ь с я п е р е б і л ь ш е н и м ; коли , н а п р и к л а д , о д и н х о ч е бач ити б і л я с е б е т іл ь к и речі м о д е р н і , д р у г и й л ю ­ бить р е ч і з в и ч а й н і. О д и н о ц і н ю є с і м е й н у т р а д и ц і ю , д р у г и й с в о ї з д і б н о с т і , які в и н е с л и йо г о на вищий с у с п і л ь н и й с т у п ін ь . З а ц і к а в л е н н я т а к о ж б у в а ю т ь різ ні , ф і л о с о ф т я ж к о п о р о з у м і ­ єть ся з т о р г о в е л ь н и м т а л а н т о м , му зи к ан т з л ю д и н о ю бе з м у з и ­ кального слуху, любитель К Л А С И Ч Н О Г О м и с т е ц т в а з тим, хто в и зн а є л и ш е с у ч а с н е м о д е р н е м и с т е ц т в о , л ю д и н а , яка не л ю ­ б и ть б а г а т о р у х а т и с я із за вз я ти м т у р и с т о м . В чому з а л е ж и т ь є д н і с т ь п о д р у ж ж я і як по зб у ти с я п е р е ш к о д в нь ом у ? П і д є д н і с т ю р о з у м і є т ь с я не п р о с т е п і д п о р я д к у в а н н я однієї сторони д р угій , пряма послушність. Н е х о ч е м о п а с и в н и х м а м у с ь і т а т у с і в , х о ч е м о л и ш е , щоб зн ал и зі й ти ся п ри цій в а ж л и в і й ме ті. П р и з ’є д н а н н і н е о б х і д н а ак ти вн а у ч а с т ь о б о х с т о р і н , ян це в и м а г а є с у ч а с н а д о б а . Д а л і ви ш м а г а єт ьс я с п і л ь н а в і д п о в і д а л ь н і с т ь і в і д п о в і д а л ь н і с т ь к о ж н о ­ го з б а т ь к і в о к р е м о . Д л я цього н е о б х і д н о , щоб о б и д в а п а р т ­ нери б у л и р і в н о ц і н н і , н ав іть із р із н о ю осв ітою . Д л я о б ’ є д н а н н я 138

не вистач ить л и ш е охота, але н а с а м п е р е д с и с т е м а т и ч н і с т а ­ рання. Б ать ни п о с ті йн о п ов ин ні с т а р а т и с я м и с л и ти і пос тупати так, щоб їх в ну тр іш н я і з о в н іш н я поведінка гармонізували з співжиттям д р уго го члена подружжя. До ви хо в ан н я в т р у ч а ю т ь с я і ро д ич і б ат ьк а та м а те р і, р ід ­ ні. С ь о г о д н і ч а с т о с т а є т ь с я , що ця в е л и к а рі д н я ж и в е с п і л ь ­ но. В таких у м о в а х в и т в о р ю є т ь с я о с о б л и в о с к л а д н а ситуація д л я вихо ва нн я, том у що ко же н п е р е к он ан ий , що м а є право в тр уч а ти с я у в и хо в а н н я в ід н о ш е н н я м р о д и ч а , правом ста р ш о ­ го, п ра во м в л а с н о г о д о с в і д у . Як потім з г а р м о н і з у в а т и с т іл ь к і в п л и в ів ? О с о б л и в о т в е р д и м г о р іш к о м б ув ає в п л и в д і д а і б а ­ би, якщо м о л о д е п о д р у ж ж я в ід них ф і н а н с о в о аб о інакше з а л е ж н е . В цих с і м ’ях м о л о д е п о д р у ж ж я не ма є досить с м і л и в о с т и , щоб е н е р г і й н о об ор он я ти с в о є п ра в о на с а м о ­ с ті й н е ви хо в ан н я д и ти н и , вони в ’язані в д я ч н і с т ю або с п р а в ж ­ ньою п о ш а н о ю д о с т а р ш и х . В цих с к л а д н и х питаннях м у с и м о зв аж ит и, кому д а м о п е р ­ шість. Молоде п о д р у ж ж я чутт єв о ще не д о р о з в и н у т е , а л е в стар­ ших почуття в ж е д о з р і л і . В них в ж е нема б у р х л и в о г о по­ чуття м о л о д о с т и , яке ж е н е о д н о г о в об ій ми д р у г о г о , н е з в а ­ жаючи на п е р е ш к о д и . С т а р и й в ж е не має с и л , щоб д а в діт я м п о тр іб н і п р и к л а д и с м і л и в о с т и . Д і т и с к о р і ш е знаю ть, що с т а р і в ж е в и л у ч е н і, що с в і т кр ут ит ьс я б іл я м о л о д и х , а не б і ­ ля с т а р и х . Д и т и н а л ю б и т ь ав то р и те т, не л ю б и ть , щоб х т о с ь в и п р о ш у в а в його п р и х и л ь н іс ть . Г о в о р и т ь с я т е ж , що с т а р ш і р о з у м ію т ь д и т и н у кра ще ніж йо ­ го батьки. Ц е т в е р д ж е н н я н е п р а в д и в е . Д і д і внук з н а х о д я т ь ­ ся в і д д а л е н і п р и н а й м н і п і в с т о л і т т я м . З а цей час з м і н и л а с я кр а їн а , тим б і л ь ш е з м ін и л о с я д у м а н н я та с в і т о г л я д л ю д е й . В н у к - р е а л і с т не б у д е розум іти д і д а р ом а н ти ка . Н е д а р е м н о с к а р ж а т ь с я с т а р ш і , що за їх ч а с і в б у л о в с е кр ащ им . Б у л о , ал е д л я них, коли б ул и м о л о д і , ал е не г о д и т ь с я це с ь о г о д н і ш ­ ній м о л о д і . А н і ч ут тє в о не м о ж е с т а р а л ю д и н а п о в н і с т ю розуміти д и ­ тини. С т а р ш і дуже в и р і в н я н і , не с х в и л ю ю т ь с я так л е г к о там, д е д ит ин а б ез х в и л ю в а н н я не м о ж е читати, то м у що чуттєво о т о т о ж н ю є т ь с я з г е р о є м ; с та рий в ж е на все д и в и т ь с я з в і д д а л і як на ці ка ву т е а т р а л ь н у гру, яка в ж е його не с т о с у ­ ється. З ць о го б о ку батьки б л и ж ч і ди ти н і, тому що їх почуття, ще ж и в і , м о л о д и й ще не д у ж е д о с в і д ч е н и й , щоб не хотів і не м у с ів нак о п ич ув а ти д о с в і д . у ви хованні д іт е й г о л о в н е с л о в о , п р а в о на в и хо в а н н я н а ­ л е ж и т ь ба ть ка м, а не с т а р ш и м р о д и ч а м . А л е з /мовою, що вони д о с т о й н і ць о г о пр ав а і п е р е б е р у т ь в сю в і д п о в і д а л ь н і с т ь за виховання д и т и н и . В п е р ш у ч е р г у батьки повинні в и х о в у в а ­ ти с в о ї х д іт е й в єд и н ій з г о д і. Т о м у в ід них в им а г а є ть с я, щоб в і д к л а л и вз ає м н у неохоту і д р і б н и ц і , по в і д н о ш е н н і д о с е б е б ул и в з а є м н о щ ир им и. Б а ть к и повинні ста ра ти ся , що м о ­ лоде п о д р у ж ж я зм ін ит ь с п о с і б ж ит тя , коли м і ж ними з ’явиться д и т и н а , це мінить іх м и с л е н н я і х а р а к т е р , д а є їм с м и с л і 139

ЦІЛЬ жи ття , д а є їм р а д і с н у с т а р і с т ь та п е в н і с т ь , що ма ют ь д л я ко го ж и т и . Д и т и н а д у ж е ч а с т о в п л и в а є на м і ц н і с т ь с ім ' ї, п а р т н е р и с т а ю т ь л іп ш и м и , хочуть бути п р и к л а д о м д л я д и т и н и . Т у т вони на д о б р і й д о р о з і за є д н і с т ю у в и хо в ан н і. В с т у п о м ди ти н и в ш к о л у к о л о в и х о в н и х в п л и в ів р о з ш и р ю є т ь с я і комп л і к у є т ь с я в з а є м н и м в п л и в н о м школи і с ім ' ї, в я к о м у те ж необхідно досягнути єдности. Ш к о л а в п л и в а є зн а ч н о ін ак ш е , ніж с і м ’ я, том у що з а й м а ­ єть ся к о л е к т и в о м д і т е й з н а й р і з н о м а н і т н і ш и х с ім е й , а о б о в 'язком шк оли є д ба ти при в и х о в а н н і п р о всі х о д н а к о в о . Ш к о л а працює з дитиною с и с т е м а т и ч н о , не в і д х и л я є т ь с я в ід в с т а н о ­ в л е н о ї п р о г р а м и , хоч це м о ж е д и ти н і й не п о д о б а є т ь с я . А в ­ т о р и т е т р о д и н и з а м і н ю є т ь с я а в т о р и т е т о м ш к о ли . В ній і в и х о ­ в ує ть с я ін а к ш е ніж в с ім ' ї, д и т и н а п р и в ч а є т ь с я с о ц ія л ь н и м п р а в и л а м , в ч и т ь с я в ід ін ших , п о с т у п о в о пристосовується до ш и р ш о ї г р о м а д с ь к о с т и . Р о з в и в а ю т ь с я в ній д е я к і риси х а р а к т е ­ ру — д о б р і та п о га н і. Д о б р і звички д и т и н и р о д и ч і в и с о к о ц і ­ нять, з а с у д ж у ю т ь п ог ан і, а ра зо м з ними і ш ко лу. Д е я к і о б ­ в и н у в а ч у ю т ь ш к о л у за те, що не р о з у м і є д и т и н и , п ог ан о її підготовляє до життя. П р и ч и н ць о го о с у д ж е н н я є б а г а т о і не м о ж н а їх в с і х в с т а н о в и т и . П р о т е т р е б а знат и, що батьки п і д п о р я д к о в у ю т ь с я ш ко лі з їх п і д с в і д о м о ю н е д о в і р о ю , яка в и п л и в а є з д и т я ч и х ш к і л ь н и х р о к і в . Ш к о л а їм к о л и с ь наганяла с т р а х , пов агу , яких не м о ж у т ь п о зб у ти с я , ч е р е з що її і п і д ц і нюю ть. В ць о м у н а с т р о ї п і д г о т о в л я ю т ь д и т и н у в ш ко лу, так що вона в ж е д о п е р е д у н а с т р о є н а проти неї. Б а т ь к и , які б а ­ чать, що їх д и т и н а має п о д і б н і а б о м о ж л и в о і б іл ь ш і т я ж к о с ­ ті із ш к і л ь н о ю д и с ц и п л і н о ю і н а в ч а н н я м , ніж мал и вони с а м і, в и к л и к а є ще б і л ь ш е н а п р у ж е н н я м іж ш к о л о ю і с і м ’єю. Н а к і н е ц ь в и х о в н о в п л и в а є ш и р о к а г р о м а д с ь к і с т ь , так зв а н е « ж и т т я » . Це б а г а т о с к л а д о в и х ч а с т и н , які в п л и в а ю т ь на д и ти н у д у ж е с и л ь н о , б е з к о н т р о л ь н о і ч а с то ш к і д л и в о ю . Т і л ь к и то ді , коли д и т и н а м а є з д о р о в е я д р о , п ев ни й д о с в і д і зн анн я, м о ­ ж е п р а в и л ь н о пр ийн яти в і д ж и тт я пов ча нн я. Т а к що за кл ик и за є д н і с т ь у в и х о в а н н і з а л и ш а ю т ь с я а к т у ­ а л ь н и м и . Н е є д н і с т ь в і д ч у в а є м о в а ж ч е , т я ж к о з н а х о д и м о її п р ич ини , а л е ще в а ж ч е з н а х о д и м о в и п р а в л е н н я .

(З чеського переклав

140

М. Шкурло)

iucnUHuku Очима с т у д е н т а в В е л и к ій

Б р и та н ії.

чи КОНФЛІКТ виховних СИСТЕМ? іа р а с Мікулін В кожнім н а ро д і іс н ує п р о б л е м а виховання л ю д и н и — м а йб у т­ нього чл ен а с у с п і л ь с т в а . К о ж н е пок о лі нн я у д о с к о н а л ю є п о п е р е д н і методи та д о д а є с в о ї с в і ж і, кращі п ід хо д и д о ви ховання. Т о м у що ми стали ч л ен ам и с у с п і л ь с т в а В. Б р и та н ії , є д у ж е в аж ли ви м пізнати сп о с о б и та цілі вихов анн я в с у с п іл ь с т в і, с е р е д якого ми п е р е б у в а є м о . Пізнати с п о с о б и , якими ан гл ій с ь кі вчителі та виховники н ам а га ю ть с я р о з в ’язати п р о б л е м и виховання, є в а ж л и в и м під д в о м а п о г л я д а м и . П е р щ е , щоб зрозуміти тр у дн ощ і й п е р е ­ шкоди у ви хованні у к р а ї н с ь к о г о « я » у м о л о д о ї л ю д и н и , яка ви­ ро с та є с е р е д а н г л і й с ь к о г о с у с п і л ь с т в а , а п о д р у г е , щоб наші вч и­ те л і, знаючи й ро зу мі юч и ці т р у д н о щ і, могл и у л о ж и ти св о ю п р о ­ г рам у в такий с п о с іб , щоб вона ко н с тр у кт и в н о разом із в и хо в ан ­ ням в а н г л і й с ь к и х шко лах д а л а те найб ільш б аж а н е д л я к о ж ­ ного н а р о д у , тобто з а г а л ь н о о с в і ч е н у л ю д и н у, яка п ізн ала б і п о л ю б и л а б с в о є н а ц і о н а л ь н е «я». Т о м у що л ія н аз он а н г л і й с ь к о ї в и хо в н о ї праці є д у ж е широкий, я с п р о б у ю ко ро тк о охопити л и ш е ЦІМ' та ід е а л и , які п е р е д б а ч у ­ вали а н г л ій с ь к і в ч и їе л і та виховники д л я у н і в е р с и т е т с ь к о ї освіти, а т о д і поглянути на зн ач енн я цих ід е а л і в д л я у к р а ї н с ь к о г о с т у ­ ден та. П ит а н ня про ц і л ь у к ів е р с и т е т с ь к о г о виховання не є новими й давалося на це ба гат о різних в і д п о в і д е й . О д н е м о ж н а з п е в н іс т ю сказ ати що н е м а є в цьо му питанні л е г к о ї р о з в ’язки, бо не іс н у є о д н а ціль б іл ь ш в а ж л и в а від д р у г о ї, нато міст ь тре б а п е р е д б а ч у в а т и б іл ь ш у к іл ьк іс ть цілей. У с в о їх ви с но вк ах у звіті п р е д с і д н и к а . Л о р д Р о б б і н с у с п р а в і освіти ( 1 9 6 3 р.) п е ­ р е д б а ч у в а в чотири ос но вні мети в н а л е ж н о зб а л я н с о в а н ій с и с темі в и щ ої освіти. а) В и ш к о л и т и ос іб за ф о р м а м и п о т р і б н и м и д л я щ о д е н н о г о п р о в а д ж е н н я праці в країні б) В б а ч а ю ч и п от ре бу к в а л і ф і к о в а н и х робітниках, які можу ть бути к о ри сн им и д л я с у с п і л ь с т в а , тр е б а в и ш ко л ю ва т и їх в такий с п о с іб , який с т и м у л ю в а в би їх з д о р о в и й оозвиток г) О с т а н н ь о ю ц і л л ю у н і в е р с и т е т с ь к о ї освіти є п е р е д а т и м о л о ­ ди м л ю д я м у с п а д к о в а н у с п і л ь н у ку ль ту ру та с п іл ь н і норми ж и т ­ тя л ю д е й д а н о ї кра їни. О д н а к , це не о з н а ча є п рим уш ува ти к о ж ­ ну о с о б у прийняти якийсь за г ал ьн ий ха ра кт е р, а л е що разом із ви хо в ан н ям д о м а ш н і м і ш кі л ьн и м у н ів е р с и т е т п ов ин ен дати той ф у н д а м е н т кул ьту ри та с у с п і л ь н и х звичок на яких п о б у д о в а н е з д о р о в е с у с п і л ь с т в о . В цих чо ти р ьо х точках б а ч и м о н а п ря м н і для вищ ої освіти в А н г л і ї .

141

П і с л я д в а д ц я ти років п ер е бу ва н ня у В . Б р и т а н ії , щойно теп ер щораз б іл ьщ е с т у д е н т ів україн ців п оч ин аю ть фа х ов і праці. М іж ними є : учит ел і, і н ж е н е р и , е л е к т р о н ік и , мат ема тик и, фізики, е к о ­ номісти, хеміки, лі к а р і і т.д. Щ о д н я знання цих о с іб є в жи в а н е на ко ри ст ь а н г л і й с ь к о г о с у с п і л ь с т в а , але воно не по ви н но 6 пр опасти д л я у к р а ї н с ь к о ї с п іл ь н о ти . П р о те , иіоб в ико рис та ти це д з ж е р е л о знання, у к р а їн с ь к е с у с п і л ь с т в о м у с и т ь с та р а т и с я ч е р ­ пати з н ьо г о. В пер ш у чергу, щоб підвищ ити за гальний н ау ко ­ вий рівень, а п о д р уг е , наше с у с п і л ь с т в о п ов ин но дати м о ж л и ­ вість і заохоту д ля цих о с іб пр ац ю ва ти на у кр а їн с ь к ій ниві. Коли українці не п ос та в л ят ь фо ру му , на якім ці фа хі вц і мо гл и б використати с в о є з н а н н я , вони шукатимуть інших м о ж л и в о с т е й д е б м ож н а б у л о с е б е виявити, г о л о в н о с е р е д а н г л ій ц ів , а це м ож е бути л и ш е на н е к о р и с т ь у к р а їн с ь к о м у с у с п і л ь с т в у . А як би д о б р е було, коли б у ч и т е л ь с к і сили б ули с п р я м о в а н і в н а в ­ чанні у к р а їн с ь к и х діт ей у наших гімназ іях. З п р ив од у цього ми пов инн і, д о пев н ої міри, змінити д о те п е р іш н ю те чі ю й не займати ся л и ш е і м п р е з а м и , н а ц і о н а л ь н и м и святами, м а н іф е с т а ц ія м и . В они потр іб ні д л я п ід т р и м к и нашого українського « я » о с к іл ь к и ж и в е м о не в своїй д е р ж а в і . П р о те , нам усі м т р е б а б ул о б по дум ати над с т в о р е н н я м гімназії. В який с п о с і б мо ж на б б ул о зр еа ліз ува ти цю ід ею , щоб вона б у ­ л а д о з д ій с н е н н я в наших ум ов ах . Д р у г о ю м ет ою виховання в ун ів ер с ит е ті є в и п л ек а ти з д о р о в и й нап ря мок д ум а н н я . С л а в н и й математик А йн ш т а й н с ка з ав : « Д л я не цілком к в а л і ф і к о в а н о г о с п е ц і я л і с т а в а ж к о збагнути значен­ ня с в о є ї праці на д о в ш у мету». Ми ж, у к р а їн с ь к а с п іл ь н о т а , п р о ­ ва ди мо життя в з а м к н е н о м у колі, за м е ж і якого р і д к о коли в и ­ ступаємо. А нам п отр іб но б ул о б поширити по гл я ди й розвинути наші конц епц ії життя на чужині. Д о к о н а т и цього д і л а ми могли б, маючи кадои фахівців, які в ж е ін тег ров ані в а н г л ій с ь к о м у с у с п і л ь с т в і Коли ми не з р о б и м о кроку в п е р е д в цьому н а п р я м ­ ку, є неб езп ек а, що л ю д и н а вихована інакше дум ат и не з м о ­ ж е п р и с то с ув ат и ся д о наших вузьких вимог. По різних у н ів е р с и те та х А н г л і ї зна хо д ят ь ся ук р а їн с ь к і ст уд ен ти , які п р ац ю ю ть над н ау ков ими д о с л і д а м и . У к р а ї н ц і мо ж у ть г о р д и ­ тися тим, що з - п о м і ж їх л а в вийш ли особ и, які по ш ир ю ю ть з а ­ гально л ю д с ь к е знання . Цей п р о ц е с д о с л і д ж у в а н н я нез наного, за тає мн ич ено го, навіть н е б е з п е ч н о г о є ко рінн им у розвитку л ю д ­ ства й багате наших с т у д е н т ів мають н а г о д у брати уч ас ть у г а ­ лузі ново го ві дк рит тя науки й техніки д л я в с е с в іт у . Чи є в нас за гал ьн е за хо п л ен н я нау кою ? Н а ш і д ва у ні в ер с ит е ти на чужині (М юн хе н, Рим ), на ж а л ь , не мо ж ут ь цього с т в е р д и т и . Н а ук ою й науковими пр ацями нам тр еб а п р об ив а ти с я у ш и р о ­ кий світ. Т о д і й наші м а н іф е с т а ц ії бу д ут ь мати інший відгук а н г лі й с ь к и х чинників. А н г л і й с ь к а ви ховна с и с т е м а на м а г ає ть с я усунути тр у дн ощ і, пні виринають, коли з у с т р іч а ю т ь с я ст уд ен ти , що п о х о дя ть з в і д м і н н и х с е р е д о в и щ . Ця с и с т е м а н а д а є о с о б і зовнішній в и г л я д п р и н а л е ж ности д о « с е р е д н ь о ї н л я с и ». Вона з д у ж е в а ж л и в и м чинником 142

у вихованні того хребта, н ав к о л о якого п об удо ва не с у с п іл ьн е життя,- Така настанова несе певну небезпеку для ук раїнського студента, , який виростав в а н г л ій с ьк о м у с е р е д о в и щ і, і її треба ширше розглянути. Коли ми виховуємо нашу м о л о д ь ’ є д уж е в а ж ­ ли в им надати їй почуття п р и н ал еж н ос ти . Як д а л е к о ми зуміли це зробити виявиться тоді, коли м ол о дь буде бр атися д о праці на гр ома дсь кі й ниві, в тім, чи вона зуміє робити поступи у с п і л ь н о ­ му, ко нст руктивному с п о с о б і тієї Гіраці. С е р е д напрямних а н г л ій с ь к о ї виховної сис тем и для вищої освіти знаходяться точки п а р а л е л ьн і з дум ко ю і напрямними на­ шої вихо вн ої праці, але так ож бачимо, що д ек о тр і могли б б у ­ ти пунктом напруження. Є в аж л ив и м , щоб ми, зауваживши ці н а ­ пруження, нама галися їх усунути, бо незбалянсований конфлікт (в п ід с в і д о м о с т і студента ) є д у ж е негативним у вихованні укра їнсько го «я». В нашій виховній праці ми вве сь час п ід к р е с л ю є м о молоді потребу ст удіювати для д о б р а нашого народу. Це є чесний, ви­ соко-патріотичний мотив м о л о д о м у студентові, але ми часто забу­ ваємо, що є інші мотиви, якими головним є запевнення вищої позиції в а н г л ій с ьк о м у с у с п іл ь с т в і та більші матеріяльні м о ж ­ ливості після закінчення студій. Нк р аз англ ійс ька виховна с и с т е ­ ма п ід к р е с л ю є , що такі мотиви і є конечними в сучасній структу­ рі сус пільства, Є велика небезпека, що в під св ід ом ос ті с т у д е н ­ та, який залишив би глибоку д у м к у про сво ї мотиви студій, мо­ же створитися безпідставний конфлікт через інше під кр ес ле н н я мотивів інших виховних оточень, у яких він знаходиться. Тобто ук раїнське с у с п і л ь с т в о ставить перед студентом високі ідеали й вимоги, де с у ч ас н е ан гл ій с ь ке с у с п іл ь с тв о, д о певної міри не по­ треб ує п ід кре сл юв ати такого роду іде ал ів , і тому витворюється, на поверховий погляд, ця п ро ти ле жн іс ть думок. В а ж л и в и м є уник­ нення конфліктів й той с п о с іб , що коли п ід к р е с л ю є м о конечність студій д л я д о б р а народу потрібно о б д у м а н о го пі д хо д у й по я с н ен ­ ня проблеми. Н а ко ли б конфлікти існували л и ш е в іншому п і д к р е с ­ л ен н і ідеал ів , то як бачимо цю сп раву можн а б було легко ви­ яснити. На ж а л ь д ій с н іс т ь говорить нам за те, що супроти роз­ витку ан гл ій с ьк о го с у с п іл ь с т в а на протязі 2 0 -ти років, українська спіл ьн ота за л е д в е руши лася з місця. В англійсь ко му с у с п іл ь с т в і щодня виходять нові мистецькі тв о­ ри, різноманітність яких є под ив уг ід на , в українс ько му с е р е д о в и ­ щі в и г л я д а є так, ніби ми закопали свій талант, або боїмося й о ­ го загубити чи розтратити. В анг лій сь ко му сус п іл ьс тв і др ук у ю ть ­ ся книжки , ж урн али , часописи, які охоплюють зацікавлення к о ж ­ ної ок рем ої особи, ми ж о х о п л ю є м о л и ш е певне коло за ці ка в ­ лень, а через те й певне коло читачів. В ан гл ій с ьк о м у с у с п і л ь с ­ тві розваги, або хронічно потре бує комедіянтів. Т о д і приходить час українському студентові виоирати між д в о м а с у с п іл ь с тв ам и. Чи не ясно чому існує ко нфлікт ? А н г л ій с ь к а с ис те м а виховання є скеро ва на в тому напрямку, щоб надати с п іл ьн у культуру та спільні норми г р ом а дя н с тв а в с і м ^ студен там . Д о якої міри український студент у такому с е р е д о - ^ 143

ЗА УКРАЇНСЬКІ ПОДРУЖЖЯ ! Н е д а в н о п од ано д о в ід ом а в у кр аїн сь кій п рес і, що П р е зи д ія С е к р е т а р і я т у С К В У прийняла пр оект д л я с т в ор ен н я б ю р а п о ­ се р е д н и ц т в а у кр аїн сь ких п о д р у ж , яке має діяти в с и с т е м і С у с ­ пі ль н ої С л у ж б и С К В У . Р іщ ен о започаткувати таке ц е н тр ал ьн е б ю ­ ро під назвою «М е та - У к р а ї н с ь к а Р о д и н а » в Ф іл я д е л ь ф і ї , З С А . Б ю р о б уде діяти під п р о в о д о м Д и р е к ц і ї в ос об ах : д - р . М. Цен ко, проф. О л . Т а т о м и р , ред. Л і д і я Б ур а чи н с ьк а , а д о Д о р а д чої Ра д и з а п р о ш е н о інж. О . М . Т и ш о в н и ц ь к о г о ( гол ов а), п - ю Н . Г н а тюк (заст. гол.) Д . Кл и м ен ка ( А в с т р а л ія ) , В. А н д р у щ а к а (Фр а нц ія) , Н . Н . ( П о л ь щ а ) . Д о цієї Д о р а д ч о ї Ра д и ви ріш ено запросити п р е д ­ став ник ів наших Ц е рк ов , м о л о д е ч и х організацій, а з ок ре м а с т у ­ д ент сь ких . З а с я г о м с в о є ї д ія л ь н о с т и б ю ро б уде ох оп лю в ат и всі країни пос ел е нн я укр аїнц ів у ві л ьн о му світі з м о ж л и в и м и зв 'яз ­ ками із са те л іт ни м и країнами. Д о тепер уже д ію т ь чотири к р а ­ йові бю ра п о с е р е д н и ц тв а у к р аї н с ь ки х п о д р у ж : в Д іт ро йт і, З С А ; в Т о р о н то . Ка н ад а ; у Ф р ан ці ї; і в А в с т р а л і ї . В По ль щ і також в ж е практично н а л а д н а н о п р ац ю такого бюра. Б ер у чи під увагу зроста ючи й в ід с от о к мішаних п о д р у ж , таке рішення гід не пох вали. П о т р е б а такого п о с е р е д н и ц т в а існує с е ­ ред нашої гр ом а ди від коли українці почали п о с е л ю в а т и с я п о ­ за рі дни м и зе м ля м и. С п ів ж и т т я і д р у ж б а з і н ш и ^уЛи народ ами є о д н о ю с п р а в о ю , а загроза а с и м іл я ц ії д л я нас це о к р е м а пе­ куча с п р а в а . С т а т и с т и к а показує, н а п р и к л а д , що в К а н ад і в п е р е п и с і н а­ селення 1 9 6 1 року біля пів міл ь йо на у кра їн ців у в а ж а л о сво єю

і

вищі вив’яжеться у зрозумімнні й відношенні д о свого у к р а їн с ь к о ­ го «я » і д о свого народу, за леж ить від його в л а с н о го характеру, від його род ин но го життя та від того, чи він зі с п о с т е р е ж е н н я збагнув обставини, які о ф о р м лю ю ть його опінію в університеті. В пі д су м к у я хочу під кр ес ли ти в а ж л и в іс т ь пізнавання ід еал ів і с п ос об ів виховання с у с п іл ь с тв а , в нкому ми зн аходимося. Бо, не зробивши цього, ми л и ш а є м о виховання нашої м о л о д і б у р ­ хливим хвилям припадку. О д и н великий крок у пр ав ил ьн ом у н а­ прямну був би зроблений, коли б ми бі ль ше об го в ор ю в ал и такі пр об лем и, бо д ис кус ія о ф о р м л ю є думку, а оф ор м ле н а думк а веде д о конструктивної праці й дії. Вар то, щоб такі д и с к у с і ї в ід б г в а л и с я на форумі С т у д е н т с ь к о ї Г р о м а д и , д е і;гуденти могли б починати пізнавати п роб лем и і труднощі, які є д о в к о л а них, також на форумі С п і л к и Уч ит е л ів і Виховників. Це m є частиною їхньої праці та в ід п о в ід а л ь н о с т и за майбутнє «я» українс ько го с т у ­ дента. „ . „ «Украінсьна Думна» з 22.3.73.

Містимо ЦЮ цікаву статтю для ко нфронтації поглядів друж ин ни кі в з різних країн. Ж д е м о на відгук. Редакція « А в а н га р д у ».

144

с ту д ен тів -

І

ма тір но ю мовою українську, а за останнім пер е п ис ом в 1971 (j за тільки д е с я ть років с п а д вжит ку украї нс ько ї мови був на 14“і Такий драстичний с п а д рівня наці она ль ної с ві д о м о с ти , такий т р а ­ гічний стан с е р е д ук р а їн с ь к о ї спіль ноти в д ія с п о р і мусів в и к л и ­ кати гостру реа кці ю с е р е д п р ов ід н их г ро м а дс ь к их діячів. Т ак у ініціятиву в л а с н е взяла П р е з и д ія С е к р е т а р ія т у С К В У своїм р і ­ шенням створити бюра п о с ер е дн иц тв а українських под руж . Через брак такого п о с е р е д н и ц тв а пр опа ли для нашої Це ркв и і народу тисячі у кр а їн с ь к о ї м ол о ді с е р е д чуж ого моря. З а ін те р ес ов ан их таке б ю р о посере дни цтва б уде мати чимало. Ч и с л о наших лю д ей , д о зр ів а ю ч и х до віку в яком у починають сер йо зн о за ста н ов ля ти с ь над с в о є ю будучністю, над своїм м а й ­ бутнім партнером в житті, а не мають м о ж л и в о с т и його знайти є великі. В мі сц ев ост ях, д е немає багато українців така ситуацій є постійною. Так і самі тр удн ош і зу ст р іча є л ю д и н а тихої, встид л и в о ї вдачі, яка б а ж а є зустрінути когось, але не в і д в а ж и т ь с я взяти перший крон. У таких випадках, бюра п о с е р е д н и ц т в а д о ­ бирали б пари після в і д п о в і д н и х ознак; л ю д е й , які собі х а р а к ­ терами, т е м п е р а м е н то м , віком, за ц ік а в л е н н я м и і ос ві тою могли б підходити. Пр е з и д ія С е к р е та р ія ту С К В У сво їм проектом вказала на г л и ­ боке зрозуміння існуючої критичної ситуації І п ос ту пил а в п р а ­ вильну сто рону д л я рятування ук раїнства у в іл ь н о м у світі від м а со в о г о нац іо нального і р е л іг ій н о г о с ам о гу б с тв а через мішані п о д р у ж ж я . П о с е р е д н и ц т в о укр аїнс ьки х по д р уж це один із засобІЕ проти ж а х л и в о г о темп а аси м іля ці ї. У к р а ї н с ь к е г р о м а д я н с т в о на загал, а українс ькі орга н іза ці ї та уста нови з о к ре м а , повинні п р и ­ хильно ставитися д о ініціятиви С К В У і дати повну м ор а л ь н у і матеріяльну під тр им ку таким б ю ра м п ос ер ед ни цт ва , і таким чи ­ ном причинитись д о з б ер е ж е н ня україн сь ких род ин у країнах нашого поселе ння . С л і д так ож нашим гр о м а д с ь к и м чинникам за ст а н ов ит ис ь над справ ами шкільництва, над вида ння м в ід п о в і д н о ї літератури дл я м ол о ді в к л ю ч н о із карикатурними м ал юн ков им и жур н ал а ми т.зв. « к о м і к с а м и » д л я дітвор и, над здобуттям в і д п о в і д н о г о часу для ра ді єви х і тел е ві з ій н их п ер е да ч . над орга ні зу ва ння м ці­ лої низки фахово го рівня с а д о ч к ів для наших найменших, та над поширенням контактів між м ол о де ч и м и організаціями. Б л и ж ч и й контакт і сп ів п р а ц ю м іж м о л о де чи м и організаціями можн а зреалізувати чер ез д о с і неактивні ко о р ди н а ц ій н і тіла, як Р а д у У к р а їн с ь к о ї М о л о д і в Кан аді ( Р У М К ) , К о м іс ію М о л о д і при У К К А в З С А , чи через С в і т о в у Ко нф е р ен ці ю М о л о д і при С К В У . Так і взаємини між моло де чим и організаціями конечно потрібні. Т у т йдеться про якнайширшу м о ж ли в іс ть д л я запізнання і ев е н ту а ль н о г о вибору. М о л о д е ч і орг аніз ац ії та к ож повинні самі прагнути д о крашої с пі впр ац і між собою, о б м ін у ду м о к і д о ­ свіду, та влаштувань сп іл ь н их імпрез. С п іл ь н и м и с ила ми і взаєм мою д о п о м о г о ю з м о ж е м о пер е бо ро ти всякі тр удн ош і і забез­ печити для у кра їн сь ког о на ро д у вірних і с в і д о м и х громадян. А с и ­ міляція за гр о ж у є нам усім , і т і л ь к и с п іл ь н о ю ак ціє ю з м о ж е м о їй запобігти.

Чайна

145

ТРИ КРАЙОВІ З’ЇЗДИ СУМ в ЕВРОПІ Велика Британія Крайовий З ’їзд С У М у Великій Бритамнії відбувся в днях 3-го і 4-го березня ц.р. в Манчестері з широкою багатою програмою. Крім д іло ви х нарад в програму З ’їзду включено: Б ог осл уж енн я в наміренні С п іл к и Ук ра їн сь ко ї М о л о д і у Великій Британії, концерт і дві товариські забави. Крайовий З ’їзд врочисто започаткував 25-ліття С У М у Ьелик ій Британії. Пр е д с ід н и к о м нарад був др. С. М. Фостун. На З ’їзд прибув голова Ц У С У М з Бельгії, мґр. О . К о ­ валь, котрий вручив голові КУ С У М В. Британії д. Я. Д е о е м е н л і золоту м е да лю у 2 0 -ліття його в ід д ан ої праці на постах голови КУ і члена Ц У С У М . Крайова Управа від себ е відзначила це 20ліття окремим подарунком - ср іб н ою чашою. С к л а д н о в о -о б р а н о ї Кр;ійової Управи С У М , яка діятиме в пр о­ д о в ж дво х років каденції наступний : Д е р е м е н д а Я р о сл а в — г оло ­ ва, Гринюк Михайло — 1-ий заступник голови і господарчий р е ф е ­ рент, Ю рк ів Б о р и с — 2-ий заступник голови і керівник д іл о в о - і н ­ форма ційного центру К У С У М в Л о н д о н і ; члени — Г а в р и л і в Михайло^ Д о вб уш О с и п , О в ч а р и к Іван, Рогач Б о г д а н , Бер чук Іван, Карпинець В о л о д и м и р , С в е р и д Б ог д ан , В о л ч а н с ь к а Марія, Н а гайло Б ог д ан , Кравець Рома н, Яроцький В а с и л ь , Ф е д еч ко О л я , Кецик Анна, Фінів Іван, Яр оц ька Марія, Дя к ів с ь к а Вікторія, Г а р гай Б о г д а н , Зорик Ірина, Галущак Л ю б о м и р а , Кухта Михайло.

Ф р а н ц ія 24-го березня 1973 року в П а р и ж і , в церковній залі при вул. Ст. Ж е р ме н , ві дбувся Х У І Крайовий З ’їзд С У М у Франції. П р е д сідни г>м н ’їзду був \'отупаючий гол ов а КУ д р у г О . С м ол ик е ви ч .

146

а членами П р е з и д і ї - д .І .П а с те р н а к , ред. В. Косин та под. Л . О кру х. П іс л я скл ад ан н я привітів, члени уст уп аю чо ї Кра йо в ої У п р а в и в і д ­ читали свої звіти. В д и с к у с і ї пору шен о ряд с п р а в і на йо сн ов н іших п роо ле м в і д н о с н о розвитку ді я льн о сти С У М на терені Ф р а н ­ ції. Д л я кращої комунікації і сп ів п ра ці рішено вибрати за сту п н и­ ка голови на с х ід н ю Ф ран цію . П і с л я уділе ння а б с о л ю т о р ії ус ту ­ паючій Уп р а в і, д о с к л а д у нової У п р а в и обран о : д. І. Па ст е рн ак , — голова, члени : под. Л . В іт о ш ин сь к а, д. І. Копчук, под. М. П а с т е р ­ нак, д. І. Ґій, д. О . С м о л и к е в и ч , под. І. Зел ена. З нагоди Х У І К ра йо во го З 'ї зд у С У М Франції, того ж вечора в ід б ул а с ь велича ва забава, на яку прибули Українці з різних частин Ф ран ції . Н а забаві виступали визначні с у м ів с ь к і м и с те ц ь ­ кі одиниці та ві дбу вс я контест поп улярности.

Бельгія 1 -го квітня 1973 року відбувся в Б р ю с с е л і X X I Крайовий З ’їзд С п іл к и У к р а їн с ь к о ї М о л о д і в Бел ьгії, на який прибули численні де лег а ти й гості, включно із д е л е г а ц іє ю К У С У М Ф ра н ці ї та представника К У С У М Ан гл ії. З ’їзд відкрив голова Крайової У п р а ­ ви С У М д. Я. До бо ш . П р е д с і д н и к о м З ’їзду був д. О . Кова ль голова Ц У С У М , а се к р ет ар ю ва л и под. В. С е н и ч а к і д. Й. Рожка. Д о П о ­ чесної Пр е зи д ії покли кан о д. І. Пасте рн ака - голову КУ С У М Франції, д. В. Конанця - діл . секретаря КУ С У М Англії, п-і І. К о ­ валь — від О б ’єднання Україн ок Б е л ь г і ї , д. В. Безушка від с туд ен т­ ського союзу ( Н А С У С ) та п. М. Х о д о р о в с ь к о г о від В и х ов н о- в ід п очинкового Центру - « Ф р а н к о п о л е » . Го л о ва та члени уступаючої Упра ви склали сво ї звіти, в яких вони с та рал ис ь коротко схопити д ія ль ні ст ь КУ п р о д о в ж останньої каденції. Ди с к ус ія і виміна дум ок були живі й цікаві. Н о в у К р а ­ йову У п р а в у обрано в наступному с к л а д і : д. Р. Раделицький — го­ лов а, д. В. Зінко — заступник голови, под , В. С е н и ч а к — секретар, под. М. Карпа - фінансовий референт, члени - под. Г. Ґереґа, д. П. Се н и к , под. 3.Ко валь, і д . Т. Трубич. Контрольна Комісія - д. О . Ко­ валь — голова, под. О . Га тала і д. Є . Матвіїв — члени. Були також вибрані делегати на Св іто в ий Ко нгрес С У М . Привіти й резолюції, які підготовила Резолюційна Комісія ві дч и­ тала под. М. Під гір на. Рі ш ен о вислати протестного лист а д о О Н проти пер е с лід у ва нн я українських діячів та топтання загальних л ю д ­ ських прав М ос кв ою , п ід к р е с л ю ю ч и зокрема, що цього року п р и ­ падає 40 річниця трагічного гол од у в Україні. З'їзд закінчено відс пі ва нн ям « Н е Пора».

Баль Дебютанток СУМА в Ню Иорку Д е б ю т а н т к и С У М А 1 9 7 3 р. с и д я т ь з л ів а на п р а в о : Ю л і я HecT epYH ( Г а р т ф о р д ) В о л о д и м и р К е б а л о , п а р т н е р ; Ан н а М. Н у зь м ів ( Б а л т і м о р е ) - М а р н ія н Бабя н п а р т н е р ; М а рія А. К у р и л о ( Б а л т і м о р е ) - П е т р о О л і й н и к , п а р т н е р ; Ірка Н о в а к і в с ь к а (Н ю Й о р к ) - М и х а й л о З а п а р а н ю к , п а р т н е р ; Х р и с т я Ц е б р ій (Н ю Й о р к ) - І г о р Ів ахів , п а р т н е р ; М а р ій к а Д і д у х ( П а с с а й к ) - П е т р о Д у д а , п а р т н е р ; Н а т а л і я С т р о ц ь к а ( П а с с а й к ) - Рома н Зв а р и ч, п а р т н е р ; М а р ій к а К р у л і к о в с ь к а ( С т е м ф о р д ) - С т е ф а н Ш к а ф а р о в с ь к и й , п а р т н е р ; М а рій ка Д у д а р ( Й о н к е в с ) ■ Роман С и д о р , Дня 17-го лютого 1973 р. в готелі С та тл ер Гілтон в Ню Йорну відбувся традиційний Б а ль Дебютанток С У М А , в якому взяло участь 14 дебютанток з довколишніх О с е р е д к ів С У М А з парт­ нерами і їхніми батьками, та біля 600 гостей. Підготовкою Балю занимався Комітет, що його покликала Г о л о в ­ на Управа С У М А , який очолив д. Норнель Василик, голова О с е ­ редку С У М А ім. ген. хор. Т. Чупринки в Ню Йорку. Забавою провадили аранжери, п-ні О л е н а Футала та п. Мирос/іав Млимко з Йонкерсу. Д о забави пригравала Оркестра «Ам ор» під керів­ ництвом п. М. -Романенка, з виступами солістів п-ні Марти Конольськоїі (Степаняк) га п. Франка Матюка. Церемонію презентації дебютанток підготовила п-ні О . Футала при співпраці подр. Е. Кузьмович, Н. Костик, Ст. Грицко в’ян і М. Барни. Точно в голин! 10-ій. коли поостооа і гаона бальова заля бу148

п а р т н е р ; Т а н я М и г а л ь ( І р в і н ґ т о н ) - Іг о р З в а р и ч , п а р т н е р ; Ір ­ ка Ш е р е м е т а ( Д ж е р з і С и т і ) - Б о г д а н К о ш и к а р , п а р т н е р ; Ірка К о в а л ь ч и н ( Й о н к е р с ) - О р е с т К о з іц к и й , п а р т н е р ; А н н а Барн а (Ню Йорк) - Ю рій Л у ц и к , п а р тн е р ; Л е ся Кіцю к (Й он ке рс) Л ю б о м и р Щ у р , п а р т н е р . По с е р е д и н і : О л е н а Ф у т а л а - а р а н жер. Мирослав Климко - а ранжер, Евген Гановський - голова ГУ С У М А , К о р ч е л ь В а с и л и к - голова Б а лю , Евгенія К узьм о­ ви ч, Н ін а К о с т и к , С т е ф а н і я Г р и ц к о в ’ян і М а р ій к а Б а р н а члени К ом ітету Б а лю Д е б ю та н т о к .

ла виповнена гостями, на залю увіишли оатьки дебютанток, а від­ так дебютантки із своїми партнерами . Виконавши клясичний танок “Мінует”, відбулог-я вручення букетів цвітів. шарф і представлення публіці кожної дебютантки зокрема та їхніх партнерів. Перший офіційний вальс танцювали дебютантки із своїми батьками, а в ід ­ так передали їх партнерам. Рясними оплесками публіка вітала кожну дебютантку, їхніх партнерів принимаючи їх в крузі гро мадян­ ства, бо до цього часу вони мали право бувати тільки на юнаць­ ких забавах. В свойому слові п. М. Климко тан же і сказав : «Ви переступили поріг у свойому житті, переходячи з кругів Юнацтва в круг дорослого громадянства. Ваші батьки, Ваші сумівські Виховники І ціла громада з того надзвичайно радіють і кладуть на вас великі надії, а саме що Ви будете корисними, працьовити­ ми членами української організованої спільноти».

149

На маргінесі

Х ІХ-го З’їзду СУМ Великої Британії

г о л о с ДРУЖИННИКІВ

«Коли вітер трясе де р ев ом , воно міцнішає»... з п р ом о ви д. Я. Д е р е м е н д и

Цьогорічний Крайовий З ’’і зд С У М В. Британії, що відбувся в Манчестері, на початку місяця березня, гармонізував де щ о з по­ годою, хмарною і до щовою, але близькою д о весни. С п іл к а У к р а їн с ь к о ї М ол од і в цій країні може пишатися най­ більшим числом членства, між країнами Европи, в силі 3.805 осіб. Це безп ер еч но свідчить про сильну і постійну організаційну діяльність, коли взяти до уваги, що за час двадця тилітнь ого іс­ нування вже виховалося в її рядах нове покоління. Як усюди, тут виринає запит : а що да л і ? Чи методи і завдання нашої ор га н і­ зації п ід тв е рд ж ен і сві жою і с в і д о м о ю зм ін о ю? З перебігу З ’їзду можна було вловити до во лі замітний голос Д р уж ин ни ків , як вияв їхньої участи в організаційній дії та вихов­ них проце сах С п іл к и . Д о цікавих висновків дійш ла Таб ор ов а Ко­ місія, що с к л а д а л а с я з 3 0-4 0 Д р у ж и н н и к ів . П е р е в е д е н а ними анкета д а л а змогу зробити два наступні с тв ер дж е нн я : - Чим с т а р ­ ші юнаки, тим менше в них за цікавлення таборами. П рот е вони цікавляться практичними завданнями і п роб лем ам и с у ч ас н ої України; — Чим старші Дружи нни ки, тим більша в них охота і за­ цікавлення таборуванням. З того висновок, що юнацтво є більш нара же не на асиміляцію і на вплив подій, які відбуваються навкруги. І-Нашою д о бр е продума ною д іє ю м ож е м о їх захопи­ ти і вде ржати при українстві . Друж инн ик и добачають в таборах мо жливість доповнення потрібних знань для праці в С У М і за­ гально на гром ад сь ко му і політичному полі. Бул о пос та в ле н е питання про відп ов ід ні таборові програми, які дозволяли б на підвищення рівня українознавства і у кра ­ їнської мови, що останньо значно п о с л а б и л и с я . В д е р ж а н о на­ томість рівень зса м од ія ль н их мистецьких і спортових гуртків, що знаходять с во є завершення на Крайовому Здвизі. О рг ан із ов ан е зайняття д ал ек о менше манить ніж розвага. Мо л од ь любить іти за «духом часу», а цей «д ух » дещо різниться від нашої культури і наших потреб. А л е в чужому середо ви щі, де попадає наша д о р о с л а молодь, трапляються натяки про «похо дже ння ». Це вимагає відповідної постави, яку може дати тільки рідний ґрунт. Інакше шануьати не будуть. Цей фактор промо вмл яє більшості Дру жи нни ків ; конфронтація з чужими ус в ід ом л я є інколи краще ніж недочуті гутірки. Др у ж ин ни ки починають відчувати відповідальність 150

супроти майбутньости і розвитку сер е до в ищ а до якого природньо належать. Г а с л о зі слів В. С и м о н е н к а - «Україно, ради теОе мимислю і творю!» — якби випл ива ло з цього саме положення. Замітним є також факт, що Дружи нни ки бажають підносити свій загальний знаннєвий рівень, шоб краще вив’язуватись зі своїх о б ов ’язків в С У М . Це торкається як виховної ділянки так і с а м о д і­ яльних мистецьких одиниць. Це є запорукою, що діяльність С У М буде проходити на на ле ж н ом у рівні. Ди наміка праці по О с е р е д к а х останніми роками послабилася в порівнянні з д іє ю С У М тому двадцять років, однак іде постепенний перехід від С е н ь й о р ів до Дружинників. С л і д н е д об р о зи ч ­ л и в е ставлення С е нь й ор ів д о Др уж ин ни ків і настанова д о п о м а ­ гати в праці, якщо на це заходить потреба. Дружинники в багатьох випадках підходять теоретично і наштовхуються в ди с ку ­ сії на «практику», чи рутину з якою не завжди погоджуються. Вичувається настанову з боку Дружи нни ків, що треба ввести пе в ­ ні зміни в виховну методику, щоб зацікавити юнацтво Україною, її минулим і сучасним. Це треба робити образно і переконливо. Започаткована праця Дру жинників по лінії творення Дружин має на увазі тісну співпрацю між Дружинами, а не їх се п ар а т­ ну дію. Тому запляновано спільний літній табір для Дружинників усіх зацікавлень. По сте п ен н іс тю і по с л ід ов н іс тю в праці та нови­ ми методами в вихованні, он ов ляється наша С п іл к а силами но­ вого покоління.

3. Коваль

СПІВАЮТЬ СОЛОВЕЙКИ П р о надзвичайні мистецькі успіхи с е р е д україн сь ког о й а м е р и ­ канського гр ом адя нс тв а жіночого во кал ьн ого тріа « С о л о в е й к и » з Ф іл я д е л ь ф ії , З С А ми вже поміщували коротку статтю в п о п е р е д ­ ньому числі « А в а н г а р д у » . Н а л е ж и ть с я с п ец іял ь не ві дм іче ння для пані пооф. З о ї Мар кевич, яка с т в о р и л а тріо і є його ми''тецьким ке рівником вже п р о д о в ж оста нн іх 5 років. А в то р музичного збірника « С п і в а ю т ь С о л о в е й к и » , піяністка, композитор і педагог, пані Зоя Маркевич ви ро с л а та зд обула с в о ю музичну освіту в Києві, де ще 8 -літ нь ою дитиною в ст уп и­ ла д о Му зичного Дит нчо го в і д д і л у Т а л а н о в и ти х дітей при К и ї в с ь ­ кій Д е р ж а в н і й К о н с е рв а то р ії. В ж е за оі уде нт ськ их часів буля н а г о р о д ж е н а м е д а л е ю за свою гру, бр ал а з успіх ом участь у різних музичних пописах і конкурсах і п ра цю ва ла кон ц ер тм а йс стром в Київській Д е р ж а в н і й О п е р і . П іс л я закінчення К о н с е р ­ ваторії п р ац юв ал а педагогом при цій же установі. 1943 р. п е ­ реїхала до Галичи ни, де сп ер ш у вчила гри на фортепіяні в N/lyзичній Ш к о л і в С та н и с л а в о в і і була концертмайстром ь їуіузичноД р а м а ї и ч н о м у Теа тр і, а згодом була занята як піяніст ка-со ліст ка акомпаніятор Л ь в і в с ь к и м Концертовим Б ю ро м . В цім часі вона також в ід б ул а ко нцертове турне по Галичині і Пол ьщ і.

ПРОФ.

ЗОЯ

МАРКОВИЧ

І

Т Р ІО - -С О Л О В Е Й К И .

ПІСЛЯ війни, опи н ил ас ь пані Маркевич в А в с тр ії , д е зразу в к л ю ч и л а с ь в с у с п і л ь н о - к у л ь т у р н е ук р аї н с ь ке життя. Н а п и с а л а музику до б ал ет у «М о р с ь к е д н о » й інші фортепіянові твори та обробки нар од н их пісень. У Зал ьц бу рг у пр ац ю ва л а як концеотмайстер в О п е р о в о м у Т е а тр і, а оп ісл я в Л я н д е к у стала д и р е к ­ тором У к р а ї н с ь к о ї Музичної Ш к о л и .

1949 р. пані проф. Маркевич при бул а д о Ф іл я д е л ь ф ії , в З С А , П''- я короткого учителювання в « С е т т л е м е н т » Музичній Ш к о л і ві д к р и л а в л ас н у музичну с туд ію , яку вже понад 2 0 років у с п і ш ­ но провадить. В к л ю ч и л а с ь вона також в активну виховну п р а ­ цю с е р е д ук ра їн с ь ко ї м о л о д і. 5 років тому створила вона при О с е р е д к у С У М А ім. У П А у ф і л я д е л ь ф і ї д ів оч е вокальне тріо « С о л о в е й к и » . Т е п е рі ш ні м и член ами тріа є ; Л е с я Романець, Ма ріянна Ме чни к і Мирося Но в а к ів с ь к а . Цей мистецький а н с а м б л ь сво їм гармоні йни м і милозвучним співо м н а с о л о д ж у є українську пуб лік у на різного роду д е р ж а в н и х святах, святочних академіях і роз ва гов их імпрезах. П р о д о в ж сво го існування тріо « С о л о в е й к и » вис тупали н ео д н ора зо во по біл ьш их центрах с х ід н ь о ї частини ЗСА. Ре п е рт уа р « С о л о в е й к і в » є різноманітний і с кл ад ає ть с я з с т р і ­ лецьких, пов ст анс ьки х, народн их і жарт ів лив их пісен ь та пісень л іт ер а ту р н ог о змісту, всі в музичній об ро б ці пані проф. З, М а р к е ­ вич, Н е д а в н о вийшов з др уку збір ни к пісень під назвою « С п і в а ­ ють С о л о в е й к и » , який о п р а ц ю в а л а пані проф. Мар кевич. Він ох о п л ю є 24 пісні на 78 стер, ве ли ко го формату, В ньому зна152

ходиться цілий нонцертовий репертуар для с оль ов их вокальних анс ам бл ів . Побіч обробок знаходяться в збірнику дві оригінальні композиції авторки, ро ма нс «Зустріч в Києві» на с л ов а А н д р ір Ш и иерииа та пі сн ю « С к р і з ь пл ач » на сл ов а Л е с і Українки при свячену 10 0- річ чю народин поетки. Збірник заслуговує на поши­ рення і його можн а набути в О - к у С У М :

UKR. AM. YOUTH. ASS'N 4949 OLD YORK ROAD PHILADELPHIA, PA I9I4I U.S.A. Р ед ак ц ія Й а д м ін іс тр а ц ія « А в а н г а р д у » в и с л о в л ю ю ть щирі ґратуля ції пані проф. Зої Маркевич та вокальному тріо « С о л о в е й к и » за їхню невтомну працю на відтинку ук раїнської культури та с к л а д а ю т ь побажання якнайкращих успіхів на майбутнє.

З О Я

Л Л

А

^ - К

О

В

И

Ч

м.п.

СПІВАЮ ТЬ СОЛОВЕЙКИ ЗБІРН И К ПІСЕН Ь

153

т^^ентстоо b іЬіті ВИСОКОШКІЛЬНІ КУРСИ УКРАЇНОЗНАВСТВА Як і минулими роками, Р ек то р ат У к р а ї н с ь к о г о В і л ь н о г о У н і ­ в е рс ит ет у п р о г о л о ш у є оцим че ргові вписи на : — Л і т н і с е м е с т р и на об ид во х ф ак уль те тах , які в 1973 р. т р и ­ ватимуть в ід 1 лип ня д о 31 серпня.

— В и с о к о ш к і л ь н і Л і т н і Ку рс и У к р а їн о з н а в с т в а в часі від 1 д о 21 с ерп ня 197 3 р. З г о л о ш е н н я вписів п р ин им аєт ьс я д о 15 квітня 1973 р. В с я ­ кі ТОЧНІШІ ін ф о р м а ц ії у д і л я є ка нце ля рія всім б а ж а ю ч и м кожночасно. З г і д н о з по с та н ов ою Б а в а р с ь к о г о Д е р ж а в н о г о М і н і с т е р с т в а О с в і т и й В і р о в и з н а н ь з 16 в ер ес н я 195 0 року, ч. Х І - 6 0 7 1 0 , У В У має п ра в о над авати - після виконання всіх вимог - ак а­ д е м іч н і с туп ен і м а г іст р а та д о к то р а . Д и п л о м и мо ж на отр имувати на ф і л о с о ф іч н о м у фак уль те ті із ук р аї н іс ти ки (м о в о з н а в с тв а й л і т е р а т у р о з н а в с т в а ) , с л а в іс ти к и , іс то р ії У к р а їн и й С х і д н ь о ї Е вр оп и, істо рії у к р аї н с ь ко ї культури й д у х о в о с т и , е т н о г р а ф ії , м ис те цт в оз н ав с тв а , г е о гр а ф ії й д е м о ­ гр аф ії, а на факультеті правничих та с у с п і л ь н о - ек он ом іч н их наук із С х і д н ь о - є в р о п е й с ь к о г о права, с у с п іл ь н о - е к о н о м іч н и х наук, с ов є то з н а в с тв а , с о ц іо л о г ії , тощо. З д о б у т т я м а ґ іс т е р ія т у є п е р е д б а ч е н е в за с а д і тільки для ка нд ид ат ів , які ст уд ію в ал и раніше в У В У або в іншій рівнорядній В ис о кі й школі 4-6 с е м е с т р і в . В і д п о в і д н о д о з а ра хо в ан ня п о п е р е д н і х сту д ій вони мають вислухати 2 (на йм е н ш е) - 4 с е м е с т р и , ск ла с ти визначені ко ло к в ії та іспити й написати під н аг л я д ом п р о ф е с о р а м а г і с т е р с ь к у працю. М а г іс т р и , які б а ж а ю ть здобути сту пі нь д о к то р а , мусять з а ­ писати й в ис лух ат и в Мю н хе н і найменше д ва с е м е с т р и . В часі п е р ш о г о с е м е с т р у ка нд ид ат и мають із п р о ф е с о р о м узгіднити тем у д о к т о р с ь к о ї праці й п ос та р а ти с я про з а т в е р д ж е н ­ ня теми в Д е к а н а т і . П р а ц ю пишуть вони в часі зим ови х с е м е с т р і в , у пос тійн ім контакті із п р о ф е с о р а м и -р е ц е н з е н т а м и , і под аю ть її найпізніше на початку д р у г о г о с е м е с т р у д о оцінки. С т у п і н ь д о к т о р а отр им ує ть с я пі сл я за рах ов анн я д в о х с е м е с т р і в , прийняття та захищення праці та с к л а д е н н я д в о х ри ґо р о з ів — « в е л и к о г о » з п р е д м е т у праці та « м а л о г о » із ф іл о с о ф і ч н и х наук. Д о зар а хо в ан н я с е м е с т р у п о т р іб н о с к л а с т и к о л о к в і ї у з а ­ гальній с к іл ь к о с т і 140 год ин . Ніякі зв іл ь н ен н я від в и с лу х а н н я прип иса ни х с е м е с т р і в , чи від с к л а д е н н я п р и п и с а н и х іспитів чи р и ґ о р о з і ь не є м о ж л и в і. Т а к о ж р иґ оро зи , с к л а д е н і на 154

іншому у н і в е р с и т е т і д о д о к т о р с ь к о г о д и п л о м у не м о ж у ть бути з а ра хо в ан і. Д о зголошення треба долучити : а. с в і д о ц т в о з р і л о с т и . б. в л а с н о р у ч н о н ап иса ний ж и т т є п и с із ок р е м и м у з гл я д н е н н я м д о т е п е р і ш н ь о г о п е р е б і г у с ту д ій . в. З а с в і д ч е н н я п р о с т у д і ї в інших у н ів е р с и т е т а х , із з а з н а ч е н ­ ням с к л а д е н и х іс п и ті в , н а п и с а н и х с е м і н а р і й н и х праць., д о б у ­ тих кр е д и ті в та оц ін о к та взагалі в сі х даних, які м о ж у т ь мати значення д л я за ра х о в а н н я с т у д ій . г. Т р и п ід п и с а н і с в і т л и н и (6,5 х 4,5), В и с о к о ш к іп ь н і Літні Курси Українознавства є передбачені д л я с т у д е н т і в , які с т у д і ю ю т ь в ч уж их у н і в е р с и т е т а х і не м а ­ ли зм ог и д о с і вивчати у к р а їн о з н а в ч і п р е д м е т и , чи які б а ж а л и б п ід ви щ ит и с в о є знання з д іл я нк и у к р а ї н о з н а в с т в а , щоб м о г ­ ти з г о д о м с т у д і ю в а т и в У В У . В К у р с а х мо ж ут ь принимати т а ­ кож у ч а с ть ученики вищих гім н аз ій н их кляс, що б а ж а л и б п о ­ ширити с в о ї у кр аї н оз н ав ч і знання. З г і д н о із п о с т а н о в о ю К е ­ рівних О р г а н і в К о Д У С у за кін че ння ку р с ів у к р а ї н о з н а в с т в а є пе р е д у м о в о ю от рим ання с т и п е н д і ї К о Д У С у . С т у д е н т и , які не п о ­ кінчили у к р а ї н с ь к и х г ім н а з ій , не з м о ж у т ь бути прийняті д о У В У без за кі н че н н я К у р с ів у к р а їн о з н а в с т в а . Дуже п р о с и м о п р и т р и м у в а т и с я в и з н а ч е н о г о т е р м ін у з г о л о ­ шення; з о к р е м а це с т о с у є т ь с я в сі х тих, які б а ж а ю т ь к о р и с т у ­ ватися п о л е г ш а м и при вишуканні д е ш е в о г о ме ш ка н н я. У ч а с ­ ники В и с о к о ш к і л ь н и х Л і т н і х К у р с ів У к р а ї н о з н а в с т в а к о р и с т у ­ ються тими с а м и м и п о л е г ш а м и , що й с т у д е н т и с е м е с т р і в ( я к ­ що н а д і ш л ю т ь с в о ї з г о л о ш е н н я ) , тоб то п р и м іщ е н н я м и по з н и ­ ж е н и х цінах та п о л е г ш а м и при о тр им ан ні зн и ж о к на харчу­ вання. В ч а с н е за р е з е р в у в а н н я мі с ц ь у г у р т о ж и т к а х та х а р ч і в ­ нях з а л е ж и т ь в ід д о т ри м ан н я те р м ін у зг о л о ш е н ь . Д о т р и м а н н я те р м ін у в а ж л и в е ще з ін ш ого п о г л я д у : д ея кі с ту д ен ти муся ть п о п е р е д у отрим ати в і д п о в і д н і ін ф о р м а ц ії щодо за ра ху ва нн я с е ­ м е с т р ів , яке ін од і з а л е ж и т ь в ід с к л а д е н н я додаткових іспи­ тів, і про те к а н д и д а ти м у с ят ь бути в ч а с н о п о в і д о м л е н і , щоб д ар ом не витрачати часу, а з а з д а л е г і д ь під го то в ит и с об і все д о ви їзд у. З г о л о ш е н н я на Л і т н і с е м е с т р и та В и с о к о ш к і л ь н і курс и У к р а ­ ї н о з н а в с тв а , як теж все л и с т у в а н н я в с п р а в і ст уд ій ( д л я о т р и ­ мання всі х д о д а т к о в и х н е о б х і д н и х ін ф орм ац ій ) просимо спря­ мовувати на а д р е с у : Ukrainische Freie Universitat 8 M U N C H E N 80 Laplacestras.sR 24 Bundesrepubliek D E U T S C H L A N D У В У не має ніяких ф о н д ів на у д і л ю в а н н я с т и п е н д ій , і тому в цій с п р а в і не в е д е ніякої п е р е п и с ки . Т а к о ж н е д оц іл ь н а всяка п ер е п и с ка щод о б а ж а н и х п оле гш у с т у д ія х ( п р и їз д у д о Мю н хе н у, зв іль н ен н я від с е м е с т р і в чи від ісп иті в, п ол ег ш у 155

за р а х у в а н н і с е м е с т р і в , тощо). Є д и н о ю к о м п е т е н т н о ю у с т а н о в о ю щ од о у д і л ю в а н н н с т и п е н ­ дій є К о м і с і я Д о п о м о г и У к р а ї н с ь к о м у С т у д е н т с т в у ( К о Д У С ) , і в с п р а в і в сі х ін ф о р м а ц ій щ о д о м о ж л и в о с т и о т р и м а н н я с т и п е н ­ ді й та о б о в ’ язу ючих ум ов на о т р и м а н н я с т и п е н д і ї с л і д з в е р т а ­ тися на а д р е с у : KODUS 29, Rue des Bauves 95200 S A R C E L L E S FRANCE Т а к як ми н у л им и ро ка ми , п е р е д б а ч а є т ь с я , що в ча сі с е м е с тр ів та к у р с і в б уд е п р и д і л е н а у в а г а та к о ж д л я к у л ь т у р н о ї р о з ­ ваги ; п р о г у л я н о к в п і д а л ь п і й с ь к і чи а л ь п і й с ь к і ок ол иц і , в і д в і д у ­ вання б і б л і о т е к та му зеї в, з в и д ж у в а н н я М ю н х е н у та о к о л и ц ь . В м ин у л их ро ка х д о б р у с л а в у д о б у л и с о б і т а к о ж т о в а р и с ь к і в е ч о р і, чи м и с т е ц ь к і с а м о д і я л ь н і в е ч ір к и у ч а с н и к і в к у р с і в . Д л я ох очи х б у д е п р о д о в ж у в а т и с я д и с к у с і й н и й с е м і н а р , п р и с в я ч е н и й с у ч а с н ій д у х о в і й с и т у а ц ії у світі. РЕКТОРАТ

У К Р А ЇН С Ь К О ГО

В ІЛ Ь Н О ГО

У Н ІВ Е Р С И Т Е Т У

ПРИКЛАДНИЙ ДРУГ ВІДІЙШОВ.^

У к р а ї н с ь к а с п іл ь н от а м. Б о ф а л о , Н.Й. з ж а л е м в і д п р о в а д и л а на місц е п о с т ій ­ ного в ідп оч инк у у чужій землі зр а з к о в о ­ го свого діяча бл. пам'яіи П е тр а П е р цака. П о м и м о р об оч ого дня, в п о н е д іл о к 11 грудня 1972 р. - не зв ажаючи на д о ­ шкульний х о л о д і морозний ві тер - побіч д о м о в и н и , а о п іс л я в ід к р и т о ї могили нев і д ж а л у в а н о г о д р у г а - п р ащ ал и в останнє пок ійного свояки, друзі і знайомі. Т я ж к о б у л о помиритися з думкою, що д р уг П е тр о вже б іл ь ш е не завітає д о тих о р ­ ганізацій і уста нов , що ао їх існування він стільки пр ич ин ив ся ! Бл . п. П е т р о П е р ц а к н а р о д и в с я 19 червня 1923 р. в З о ло ті й С л о б о д і , б е р е ­ жанського повіту. За к ін чи в початкову освіту у с во є м у р ід н о м у с ел і і в тому часі п е р е ж и в з л о п а м ’ятну «п ац иф іка цію . С е р е д н ю о с в іт у П е т р о здоб ува в приватно, опісля від 1937 р. був учнем б е р е ж а н с ь к о ї гімназії, од н а к матуральний іспит склав у 1943 р. в Т е р н о п о л і .

156

В ж е яи гімназист 6 л. п. П. Перцан пр ац юва в v рідно му селі в перейшов юнацький вишкіл О У Н , після якого став д и с ц и п л ін о в а ­ ним її членом. _ Бл . пам. Пе тр о ще юнаком мусів витерпіти багато. Його ч а с ­ то арештувала пол ьс ька поліція і в і^асі « п е р е с л у х ів » н е о д н о ­ кратно побивала д о безтями. За б о л ь ш ев иц ь к ої окупації, щастя врятувало родину П е р ц а к і в від призначеного їм вивозу на С и ­ бір. В подяку Матері Б ож ій , батько обіцяв післати в бій проти ч е рв он ої орди всіх трьох синів. С л о в а до тр им ав і всі три с и ­ ни з го л о с и л и с я до 1-ої У к р . Ди візії, з н ад іє ю на те, що вона пер ем ін ить ся в зв’язок У к р а їн с ь к о ї Н а ц іо н а л ь н о ї Армії. В д и в із ії Пе тр о перейшов під ста рш ин сь ки й вишкіл, звідки вий­ шов р ад ис то м , а опісля був п ер е н е с е н и й д о старш инс ько ї школи, якої вже не встиг закінчити. П р и й м а в участь в боях з че рв он и­ ми партизанами в С л о в а ч ч и н і і Ю ґ о с л а в ії , опісл я біля Фельдбаху, а на кінці попав в ам ер ика нсь ки й полон. Це врятувало його від табору в Ріміні. П е тр о пере мінився з вояка в е м іг р а н ­ та, одн ак не п ер е с та в працювати. Крім студій в У Т Г І - він кольпортував н аці она лі ст ичн у літ ер а тур у по цілій американській зоні. В в іч лив ий , ви роб лений то вар ись ко і ве селий, Петро здобуває ш ви дк о поп ул ярність с е р е д у к р аї н с ьк ої м оло ді в Німеччині і п ри­ є дн у є її д о ід е ол ог іч н ог о угрупування, д о якого сам н але ж ав від хлоп'ячих років. В 1950 р. прибуває на постійно д о Б о ф а л о , Н.Й. і зразу б е ­ реться д о праці. Він був тут сп ів о сн ов н ик о м ос е р е д к у С У М А і п р о д о в ж д о в г и х років член ом управи. Він заснував тут станицю У к р . Д и ві зи йн икі в і зразу її очолив. Зг од ом є теж с п іво рг ані затором 2 2- го В і д д і л у О О Ч С У і знову членом управи. В 1955 р. місц ев і ор ган іза ції В Ф поста нов или набути вл асний Д і м - і по­ кійний П. П е р ц а к працює рів ноч асн о при збиранню фондів і при в ід н о в лю в а н н і вла сн ого будинку. Покійний працював безупинно, с о л ід н о і часто безг оло сно . Йог о с п е ц ія л ь н іс т ю б уло орган ізуван ня збірок, здвигів, ко нф ер ен ­ цій, л ь о к а л ь н и х з’їздів. У всіх організованих ним імпрезах сам приймав участь, не цураючись ніякої праці і ніякої в ід п о в ідаль нос ти. Коли в 1960-тих роках орга н іза ці ї В Ф ціло ї округи набули відпоч ин ко в о- в иш кі ль ну о с е л ю «Х о л о д н и й Я р » — П. Пе рц ак працю вав не тільки як організатор, але й як фізичний робітник. В с я ця праця, як і туга за У к р а їн о ю та турбота про д о л ю у кр аї н с ьк ог о народу, п ід ір в а л а з д о р о в ’я цього зразкового воїна В Ф і він став хворіти. О д н а к навіть тоді бл.п. Петро Перцак не п ер е рив ав с ус п іл ь н у працю. Врешті, дня 7 грудня 1972 р. його життєвий шлях закінчився. Д р у г а Пе рц ак а не стал о, одн ак остал ис я після нього с л і д и його праці : в С п і л ц і У к р. М о л о д і , О О Ч С У , в У к р а ї н с ь к о м у До мі « Д н і п р о » , на о с ел і « Х о л о д н и й Я р » , та с е р е д ц іл о ї р і д н о ї с п і л ь ­ ноти б о ф а л і в с ь к о ї округи. С п и , Д о р о г и й Д р у ж е Пе тр е , в нас пам’ять про Т е б е з б е р е ­ же ться ж ив о ю ! Л . Го л ов ат ий

і В. Шарван.

157

з cmв иажзет

:

Дружинники С У М Аннс Г*ЛД Е Л И Ц Ь К А і Б огд ан К А Ч М А Р СЬКИЙ звінчалися 16-го в е р е с ­ ня’, 1972 року в Україн сь кій К а ­ толицькій Церкві у Ва терсхей, Бельгія. Акту вінчання до вершив о.д-р. Б. Курилас, капелян С У М Бельгії, в с о с л у ж е н и і о. Б. Ґов артса та о. ди якона К . Г а й д а м а х и . В е с іл ь н е прийняття відбуло ся в У к р аї н с ь ко м у Н а р о д н о м у Д о м і в Ґ ен к- Зва ртб ер ґ. О б и д в о є М о л о д і є активними сумівцями, с п о в н я ­ ли різні функції в ос ер е дк ов их та ; Крайовій Управах на таборах, де вони і зустрінулись. П ід час гостини п е р е в е д е н о збірку на « А ­ ' ванґард», яка д а л а 869 фр. З б ір щикам і ж ер тв о д а в ц я м щира по­ дяка, а М о л о д ій Па рі Многих і Щ а ­ сливих Л і т !

Дня 1-го грудня, 1972 р. в Бельгії звінчалась активна сумівська пара, Віра Л А В Р И Н Е Н К С і Анд рій Г А Й Д А М А Л А . С в . Тай ну він­ чання д ов е рш ив В с е с в . о. ген. ві­ карій Г. Фуканчик в с о с л у ж е н и і о. диякона К. Гайдамахи, батька Молодого. А нд рі й і В ір а є довголітніми членами С У М . А н д р ій є ген. с ек ретарем Ц У С У М і бувшим головою КУ С У М Бельгії. Він з а ­ кінчує цього року маґістерку з славістики на Ґе н тсь ко му у н і в е р ­ ситеті. В ір а тепер працює як г о ­ ловна еиховниця в У к р а їн с ь ко м у Інтернаті в Мюнхені. О б и д в о є є знані і прикладні грома дсь кі д і ­ ячі . В е с іл ь н а гостина з участю р о ­ дини та ближчих товаришів в і д ­ булася на українській осе лі «Фра кополе». О б о в ’язки старостів сповинли мГр. В. Л е ни к і п. М. Х о д о ровський. Б а ж а є м о їм багато щастя, кріпкого здоров'я та М н о ­ гих Л і т !

158

ПОЖЕРТВИ НА ПРЕСФОНД «АВАНҐАРДУ» Бельгія : Ва м :

Льєж Ля Лювєр : ЗСА Балтімор Бофало: Дітройт

Клівленд

Ню Йори :

Збірка на весіллі Петра Козака й Ірки Капечук, за ІНІЦІАТИВОЮ д. М. Дуди, зібрав д.К. Мацьків на «Крилаті» і на «Ава нґа рд» .

9 32 бфр. Секція О У Б 500 бфр., 250 - на «Крилаті» і на «А ван ґа рд» 250 бфр. Г. Гусаківський 60 бфр.

В. Стельмах Збірка на поминках по сл.п. Перцакові, переслав Т. Михаськів Збірка яку перевели «Сибір сь кі Вовки» О с е р е д о к «Київ» П. Рогатинський Г.Головка, збірка на поминках по бл.п. інж М. Почтаря, по половині на «Крилаті ♦ і «Ава нґар д» О л е н а Звичайна

1 0 дол.

2 0 дол.

208 дол.

1 0 дол. З дол.

105 дол.

5 дол.

ПОДОБАЄТЬСЯ ВАМ «АВАНҐАРД»? СКАЖ ІТЬ ЦЕ ВАШИМ ДРУЗЯМ І ЗНАЙОМИМ ТА ЗА­ О ХО ТЬТЕ ЇХ СТАТИ ЧИТАЧЕМ І ПЕРЕДПЛАТНИКОМ ! РОЗБУДУЙМ О НАШ Е ВИДАВНИЦТВО Щ ОБ Щ Е ПО­ КРАЩАТИ ЯКІСТЬ Ж УРНАЛУ!

< Q.

О X

з

Для наладнання адміністрування «А ва нґарду» просимо Кольпортерів і Пе ред платників придержуватись наступного порядку: З С А і К а н а д а : Кожний О с е р е д о к С У М має мати референта сумівських видань, який збирає передплати і пересилає їх до В-ва Ц У С У М . Якщо в даній місцевості такого референта ще нема, або є неактивний, передплатники мають обов’язок грошові розрахунки переводити безпосер ед ньо з В- вом в Брюс сел і, пересилаючи належність банковими чи моні-ордерами. Чеки з Українських крегівок приймаються на рівні з банковими. В е л и к а Б р и т а н і я : Чере з КУ С У М , або поштовими моні-ордерами до В-ва. Н і м е ч ч и н а : почтовими мандатами до Ц У - С У М . Ф р а н ц і я : ІНа чекове к о н то : l ' E S T EUROPEEN

з

00

17 Rue de Provence

PARIS 9

CCP LA SOURCE 30754 04

Б е л ь г і я : на чекове конто КУ С У М , або прямо до В-ва. А р ґ е н т і н а і А в с т р а л і я : Д о референтів сумівських видань в тих країнах. Інші кр а їн и : Безпосередньо до В-ва в Брюсселі.

159

П. Ча с 2 дол. Л . Цебрій 1 дол. Збірка на 25-літтю подруж жя Константини і Михайла Микитин по половині на «К р и­ латі» і « А в а н ґ а р д » 115 дол.

0 - н С У М А , збірка на зустрічі з Головою Ц У 71 дол.

Роч естер Р ід ж в уд Сиранюзи

Трентон

Канада : «Рід на Ш к о л а » на 5 даров их пере дпл ат О - к С У М , зб.л.ч.900 Д . Коваль

Етобінок Калґари

ЗО дол.

62 дол.

1 дол.

Н ім е ч ч и н а : 236 н.м.

5 н.м.

Новий У л ь м ї Н. Коконовська, зб.л. М у н с те р -б -Д і й б у р ґ : В. Моса

Англія: Волвергамптон ; Ф он д Обо р он и Всім

жертводавцям

5 фун.

Шухевича і збірщинам

щ ир о

дякуємо !

ЧИ ВИ ВЖЕ ВИРІВНЯЛИ ЗАЛЕГЛІСТЬ І ВПЛАТИЛИ ПЕРЕД­ ПЛАТУ ЗА «АВАНҐАРД» НА 1 9 7 3 Р ІК ? ЯКЩО НІ, ТО ЗРОБІТЬ ЦЕ СЬОГОДНІ, БО ЖУРНАЛ НЕ МОЖЕ ІСНУВАТИ НА БОРГ!

■■AVANTGARDE» 72 Bid

Charlemagne

’ 040 B R UXELLES Tel. 34.04 32

Висилаю

« — •т

1НЯ

річну передплату ма 1 973 рін заборгованість по ч. 6 /1 1 0 на ПреСфОНД разом

МОЯ АДРЕСА їла т и н н о ю )

! п о із ви щ е

(ччсло

дому

'місцевість,

•яо аїн а)

160

й ім я і

й назва

сте й т.

в/лииіі

"РОВ Huifi

МОД)

ЗМ ІСТ ЗАГАЛЬНІ ТЕМ И_____________________________________________________

*** : С В Я Т О Ч Н И Й

ПРИВІТ

..................................................................................Є1

О.Н.: С П І Л Ь Н О Т Н Е ПО ЧУТТЯ .............................................................. ....82 * ** : Д М И Т Р О Д О Н Ц О В В І Д І Й Ш О В У В І Ч Н ІС Т Ь ...................... ..83

: ЕВХАРИ СТІЙНИЙ К О Н Г Р Е С І УКРАЇНСЬКА К А Т О ­ Л И Ц Ь К А Ц Е Р К В А ......................................................................................... * ** ; Т Е Р О Р

84

І Н А С И Л Ь С Т В О .......................................................................86

*** ; П А М ’ЯТІ А Н Т О Н А О Л І Й Н И К А ........................................................... ...88 *** С М Е Р Т Ь П А Т Р І О Т К И .................................................................................. ...90 Йор : Ф Л Я М А Н С Ь К І С Т У Д Е Н Т И П Р О С П Р О Т И В В У К Р А Ї Н І .. 92 Криця : Н О В Е « Д Є Л О * ........................................................................................94

**• : 2000 П Е Т И Ц І И У С П Р А В І Ю. Ш У Х Е В И Ч А ................................. ...95 МІП ; У ГО ЛО ДО ВУ РІЧНИЦЮ ................................................................. ...97 О. Воропай : Г О Л О Д ...................................................................................... 98

***: П Р И В І Т А Н Н Я С О В Є Т С Ь К О Ї Д Е Л Е Г А Ц І Ї В М Ю Н Х Е Н І . . 102 ..... ...103 ***: С В І Т Л И Н А , В Р У Ч Е Н Н Я К Н И Ж К И Г У Б Е Р Н А Т О Р О В І ПОЕЗІЯ,

П Р О З А ____________________________________________________

Ліна Костенно : КАЗКИ, ТА, Щ О

Є..., Я З Н А Ю ЗАКОНИ..., С О Н

ЗАЛ И ШАЮ ТЬСЯ .. ., ПОЧУТТЯ..., БАХ УР .................................... 104 Роман Бабовал : ЛІСИ 1, ЛІСИ 2, ДЗЕРКАЛО, Щ О Д Е Н Ь , ДРУГ, ВО ГО Н Ь .................................................................................................... 109

Петро Кізно : 60 ........................................................................................................

112

НАУКА, КУЛЬТУРА, МИСТЕЦТВО ___________________________________ Б. Антоненно-Давидович : КУЛЬТУРА У КР АЇН СЬКО Ї МОВИ ....... ..115 Олена Звичайна : В О Б О Р О Н І Н А Ш О Г О С О Б О Р Н О Г О П Р А ­ ВО П И С У .................................................................................................... ..120 Проф. В. Державин : З А Ф О Р И З М ІВ ...................................................... ...125 В. Попович : НІЛ ХА СЕВ ИЧ ........................................................................ ...126

В И Х О В Н И К И ________ ^_________________________________________________ проф. Р. Драґан : ГЕРОЇЗМ ............................................................................ 133 * * * : ЄД НІСТЬ В И Х О В Н И Х ВП Л И В ІВ .................................................... 137

С У С П І Л Ь Н И К И ________________________________________________________ Тарас Мікулін : ЧИ КОНФЛІКТ ВИ Х О В Н И Х СИСТЕМ ? .............. 141 Чайка : ЗА УКРАЇНСЬКІ ПОДРУЖЖЯ ..................................................... 144

СУМ в ДІЇ *** . ТРИ КРАЙОВІ З ’ЇЗДИ СУМ В ЕВРОПІ ...................................... 146 *** : БА Л Ь Д Е Б Ю Т А Н Т О К С УМА В НЮ ЙОРКУ ..............................148 3. Коваль : Г О Л О С Д Р У Ж И Н Н И К ІВ ............................... ............................ 1 5 1 М.П. ; С П ІВ А Ю Т Ь СО Л О В Е Й К И .....................................

УКРАЇНСЬКЕ С Т У Д Е Н Т С Т В О *** : В И С О К О Ш К І Л Ь Н І ‘“

В С В І Т І _______________________________

КУРСИ УКР А ЇН О З Н А В С Т В А

ПРИКЛАДНИЙ ДРУГ В І Д І Й Ш О В

ЩАСТЯ

.....................................................

156

Б А Ж А Є М __________________________ ____ ______________________

*** : ВІД А Д М І Н І С Т Р А Ц І Ї ...............................................................................

159

: НІЛ ХАСЕВИЧ НА ОБКЛАДИНЦ І : ДЕР ЕВОРИ ТИ : СЕРІЯ «ВОЛИНЬ В БО РОТЬ Б І-