Авангард (ч.110)

4 . b ( m

) p . x x v i

анґа ЖУРНАЛ

У К Р АТ Н С Ь К О Т і

'/ІОЛІ

АДРЕСА РЕДАНЦІІ Й А Д М ІН ІС Т Р А Ц ІЇ :

-AVANTGARDE» 72

Bid Charlemagne

1040 BRUXELLES ЖУРИЛА

/K F A T H C a K .’ f

і

ДВО М ІС Я Ч Н И К

Tel, 34.04.82.

wa/

ВИДАЄ

ЦЕН ТРАЛЬНА УПРАВА

СУМ

VANGUARD

AVANTGARDE

OFFICIAL PFESS OFIGAN

REVUE DES JEUNES, BI-MESTTRIEL

OF THE UKFIAINIAN YOUTH

BXTE PAR LE СОМГГЕ CENTTVVL

ASSOCIATION IN EXIE

DE L'UNraN DE LA JEUNESSE

BI-MONTHLY

UKRAINIENNE EN EXIL

Редагує Колегія з чл ен ів Ц ентр а льно ї У прави СУМ Р едакційне л и стув ан н я й матеріяли надсилати на адресу Р е д а к ц ії. Це число з р е д а гов а но в Секретаріяті ЦУ СУМ п ри с п ів п р а ц і Р ед а кц ій н о го Гуртка Д р у ж и н н и к ів СУМ Ф о т о о п т и ч н и й склад : Міля Сеничак, Графічне оформлення : Графік Яків Гніздовський.

У М О В И ПЕРЕДПЛАТИ НА 1 9 7 3 ОДНЕ

КРАЇНИ СШ А КАНАДА АНГЛІЯ АВСТРАЛІЯ БЕЛЬГІЯ ФРАНЦІЯ Н ІМ ЕЧ ЧИ НА АВСТРІЯ АРГЕНТИНА БРАЗИЛІЯ ПАРАГВАЙ

Belgium

Editeur

Чи сл о

РІК РІ ЧНО

1.25 дол.

6.00 дол

1 25 дол

6.00 дол ф.шт. 1.50 4.50 дол.

ф.шт. 0.30 0,90 дол.

40 б.фр.

4 ф.фр.

180 б фо 20.00 ф фр 1 5 нм

3 нм 20 шіл 150 пезо

90 шіл

1.20 н.нру„

6.00 н.нруз

60 гвар

300 гвар

responsable : O.KOWAL

800 пезо

72 ВИ

Charlemagne

1040

Г. Сковорода

КРАЩЕ мить

ЧЕСНО ж и ть. Ми тебе зовсім марнуєм, О, щасливий час життя! Мов тягар на спині чуєм, А згадай про вороття.

Ю . Логвм н. Ілю с т р а ц ія д о поем и П . Ти ч и н и <>С ко во р о да ».

Наче прожитий час та й поверне назад? Наче річка до своїх та й поверне струмків ? Наче зможем життю хоч би рік ще додать ? Наче він наш з безмежної кількості днів ? Нащо, нащо ж так бажати Жити літ до вісімсот ? Мастаки ми засівати Б у р ’янами свій город. Краще Краще Краще Краще

мить чесно жить, аніж день в мислях злих. в святі день пробути, аніж в будні рік. чистий рік один, аніж десять брудних. десять літ корисних, ніж безплідний вік.

Кинь, доброд ію неробство. Дорожити варто днем. За порожнім ворохобством Час безплідно промайне. Не наше то вже, що пройшло мимо нас. Не наше, що принесе і прийдешня пора. Сущий день лише наш, а не ранку час. Не знаєм, що принесе вечерова зоря. Як не вмієш так ти жити. То навчись, добро одно. Та не можуть умістити В голову все те майно. Знаю, що життя спов нене брехунів, Знаю, що вельми дурний в світі чоловік, Знаю, чим більш прожив - тим більше здурнів, Знаю, що блазень той, хто заклада собі вік.

321

«НЕСКОРЕНІСТЬ I БУНТАРСТВО»

(O K) Григорій Савич Сков орода, чверть тисячоліття від наро­ дження якого обходимо в 1 9 7 2 p., є для україн ського народу, а зокрема для молодого сучасн ого укра їнського покоління духо­ вим володарем, якого мудрість і мужність не має границь у віках. Він є уосібленням старогрецького Сократа і Христового Апостола, а в історії України не має собі рівних. Він є С К О ­ В О Р О Д А — філософ і педагог та борець за ідеали с в о є ї Н а ц ії і людства. Життя Григорія Савича Сков ороди, це шукання істини, яку м о ск овс ько-ц арськ а сваволя загнала в могилу, а ї ї носіїв жор­ стоко переслідувала. Сков орода ж бо жив у часі обмежування гетьманських свобід, скасування гетьманщини, як автономної форми України, і з наказу Катерини ІІ-ої варвар ського руйнуван­ ня Запорозької Січі (1 7 7 5 р.). Під релігійним оглядом це був період казьонного затиску, бо церкву М осква зробила своїм знар­ яддям духовного панування над народами. Тому С к о в о р о д а не міг служити ні політичній силі, ні тодішній церковній владі. Після короткого побуту в Петербурзі на царськом у д во р і в характері при дворного співака, Сков орода використав першу нагоду, щоб виїхати за кордон до Будапешту і Відня, де після Ки їв с ько ї Академ ії доповнив св ою науку. П ов ернувш ись в Україну, він ніде довго місця не засидів, хоч йому всюди пропонували працю вчи­ теля то в духовних семінаріях, то в приватних інститутах і вищих школах. В сюди попадав у конфлікти, бо не зносив запр о в а д ж е н о ­ го царизмом сервілізму і пристосованства. Він волів іти поміж простолюддя, де ще духовість була не зіпсута і серце щире, в ід ­ крите для його вчення. Вмираючи, викопав сам собі яму в саду і сказав на гробі дати напис : «світ мене ловив і не спіймав». Теперіш ні «дослідники» Г. Сковороди в У к раїн і намагаються зробити з нього малощо не передвісника марксизму-ленінізму, використовуючи його «пролетарський» спосіб життя і розбіжності в поглядах з тодішніми церковними колами, мовляв, ізза його атеістичного світогляду і матеріялістичної філософії. Для того в и ­ користовується підібрані уривки текстів і розраховується на не­ знання староукраїнської письмової мови загалом суспільства під сучасну пору. Твори Г. Сковороди, які появилися в Україн і (не повні) не були переведені на сучасну українську літературну мову, а праці про Г. Сковороду носять характер антинауковий і мають на меті доказати русофільство і матеріялізм Г. С к о в о р о ­ ди. За тими твердженнями на Г. Сковороду мали об ов’язково вплив «великі російські уми» типу Л ом оносова й інших, зам ов ­ чуючи або применшуючи його пов’язання з клясичною грецькою філософією та з християнським вченням. Не зважаючи на цей офіційний напрямок щодо Сковороди, трапляються одиниці , які вміють схопити сутність його філософії та показати Г. Сковороду в належному і правд^івому світлі. Літера322

І.П. НАВАЛЕРІДЗЕ : ПАМ’ЯТНИК Г. СКОВОРОДІ В ЛОХВИЦІ 1922 р.

турний український критик Іван Дзюба окреслив Г. Сковороду, як «перший розум наш », вказуючи на нього як на джер ело укра­ їн с ь к о г о в ід род ж ення з постатями Івана Котляревського і Т а р а ­ са Ш е в ч е н к а . В творах і у вченні Г. Сковороди І. Дзюба в б а ­ чає відбитку пра в д и в о ї у к р а ї н с ь к о ї духовости, яку знаходиться в народній творчості, фольклорі : «внутрішня нескоре ність і бунтар­ ство, протест проти наруги над людиною, зневага до суєти і по­ золоти і тяжке борін ня душі, що прагне с п рав ж нь ого і с о к р о в е н ­ ного». Коли порівняти тут сказане з дій сністю в У країн і, то воно якнайкраще характеризує подібність життєвих умовин С ковороди з ж и т тєв о ю д ій с н іс тю наших культурних діячів під цю пору. Валентин Мороз, який є безп еречно символ ом д ум а ю ч о ї у к р а ­ їн с ь к о ї ін телігенції виявляє ту сам у «внутрішню нескореність», якою характеризувався Г. С к ов ород а. Під цю пору, як і за часів Г. Сков ороди боротьба за Правду, «протест проти га р уги над людиною» є ідентичними та проявляються у більш інтенсивній формі та напрузі. Тому також філософія і постава Г. Сковород и в наш час є наскр ізь життєва і актуальна, а через драстичність причин навіть більш зрозуміла і промовляюча. Простудію вати і засвоїти собі філософію і педагогічні засади Г. С к ов ород и нашою м о л од д ю в вільному світі є невідкладним завданням і наказом часу. Пізнати Г. Сков ороду, це скріпити наші духові сили до дальшої боротьби за українську Правду.

323

Д оц. Д-р Г ри го р ій

В ась но в ич

ЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІҐРАЦІЇ (ПРОДОВЖЕННЯ З 4.5/109 -А»)

(д о п о в ід ь в и г о л о ш е н а на С в іт о в о м у О л ім п ій с ь к о м у Злеті Д р у ж и н н и к ів СУМ) У політичній ділянці ем іграція має неухильно стояти на сам остійни цьки х позиціях, не йти на жо дн і пропо зиції-виклики, що були 6 о ц ін ю в а н і ян к о м п р о м іс і заперечува ння наших д о ­ теперішніх національно-ідеологічних основ та визвольн ої кон ц е п ­ ц ії, Ком пром ісове ставлення до ворога відштовхнуло 6 е м іґ р а цію від у к р аїн сько го народу у його визвольній боротьбі. Політич­ ні ^партії на е м іг р а ц ії повинні робити старання допровадити до спільного створення україн ського з а корд онн ого н а ц іонал ьно-в из­ вольного політичного центру для всенаціональних потреб у к р а ­ їн с ь к о го народу. Ем іґрація. як цілість, має бути виразником в им ог і п р а г ­ нень цілого народу, обор оняючи його національні, реліг ій ні, культурні, політичні та с о ц і а л ь н і інтереси. В она має в с е б іч н о підтримувати са мостій ницькі політичні акції, що їх ведуть на чужині політичні середовища. Дуже помічним є збірні м а ні­ фестації з приводу політичних подій, що в них українц і висту­ пали б масово. Еміґрація має також давати в ичерпні ін ф о р м а ­ ції про У країн у тим народам, серед яких живе, та пош ирю вати між ними чужомовні інформативні видання. К о р и с н и м було б створити І для тіє ї мети загально-україн ське інф ормаційне бюро. На всі події в У к р а їн і треба негайно реагувати з точки погля­ ду наш ої визвольної політики, щоб не тільки наш нарід, але також всі чужі народи знали про дій сність там, на У к р а їн і, і мали правильну оцінну того стану. Важливе завдання - н а в ’ язу­ вати зв ’язки з урядовими колами у держ авах наш ого поселення, добиватися в них різного роду д о п о м о ї, кори сни х для визволь­ ної справи, таких, як ор ганізування шкіл, можливість кори сту­ ватися радіостанціями, видав ання м книжок з у к р а їн с ь к о ю пролемат икою в чужих видавництвах і пресі чужими мовами, а, крім того, висуненням у к р а їн с ь к о ї справ и чужими політиками, завдяки нашим впливам на м іж н а р о д н ь о м у форумі. На тому полі вже деякі тривкі осяги ма ємо. Наприкл ад , Гімназію в Р и ­ мі з у к р а їн с ь ко ю мо вою навчання, і радіо Ватикан що пе­ ресилає національні й рел іг ій ні р а д іо а в д и ц ії в Україну. Ба­ варське м ініс терст во культури фінансово підтримує діяльність українських високих шкіл в М ю нхені та прихильно ставиться до організування Р ід н о ї Ш к о л и се р е д н ь о г о типу. Це все — значна допом ога укр аїнсь кій спільноті. Але існує велика потреба ближче н а в ’ язати зв’язки з урядами дружніх нам 324

народів, заздалегідь робити старання та, по змозі, добиватися, щоб ці уряди підтримували нашу визвольну боротьбу і, на ви­ падок нової ім перія л іс тич и ної війни С овєтського Союзу, д о п о ­ могли нам заопікуватися полоненими українськи м и вояками і воєнними втікачами. Укр а їн ськ а молодь на е м іг р а ц ії мусить якнайглибше вивчати проблеми У країн и і С х ід н ь о ї Европи, щоб, здобувши від повідне знання, працювати експ ертами східніх справ у чужих д е р ж а ­ вах на високих школах, в д ер ж а вн ій а д м ін іс трац ії, у пресових органах, в економ іці й інших галузях д ер ж а в н о го життя. Такою працею можна дуже кори сно допомагати україн ській справі те­ пер і в майбутньому. В С О Ц І А Л Ь Н І Й ділянці Ук раїн і допомагати найважче. Змінити соціяльний лад не можна без зміни політичного стану в С С С Р . Те, що мо же зробити е м ігр а ц ія — це широка пропаґанда й на­ укове обґрунтування потреби іншо го ладу на Сході Европи. Це — висвітлення українському народові і чужим народам усіх тих СОЦІАЛЬНИХ д и с к р и м ін а ц ій большевицького уряду, що їх він д о ­ пускається супроти України, і насвітлення наш ої соціяльної пр о­ грами, за якою буде організов аний новий демократичний лад з запевненням св ободи слова, віри, вільних зв'язків з іншими д ерж авам и та при вернення права на приватну власність. П о ­ трібно також старатися впливати через профспілки вільних нан а род ів , щоб вони д о м а г а л и с я поліпшення долі р о б іт н и к ів в У к р а ї н і , з о к р е м а пол іп ш е ння ролі ж ін ок, та мобілізувати с в і т о ­ ву пресу до захисту робітни цтва і к о л г о с п н и к ів перед соціяльним утиском . Коли гов орит и про діл янку п р а к т и ч н о ї боро тьби , то в тому випадку т р е б а мати на увазі той факт, що лиш е повал ення с и л о ю ч уж о го в о р о ж о г о пан у в а н н я на У к р а їн і і побудов а порядку у власній національній д е р ж а в і на о с н о в і но в о г о етич ного принципу, п р и н е с е с а м о с т ій н е життя н а р о д о в і. Том у нам н е о б х ід н о приго то вляти молоде покол іння до боротьби і вивчати й ого на фахівців р ізного типу, так, як це дієть ся у всіх інших н а р о д ів . У тій ділянці на Заход і м ожна осягнути багато. Тут для н а ш о ї молод і в ід к рит і в ій с ь к о в і, м о р с ь к і й летунські школи і до них треба ї ї посилати, бо фахові люди в с ю д и високо ціняться та бага то можуть зробити для У к раїн и. В е л и к е з м іц н е н н я н а ш о го Ф ронту було б тоді, якщо б з У к р а їн и при ходи ли нові л ю д и і проси ли на Заході дати їм політичний азиль у вільних країн ах . О ч е в и д н о , наш о б о в ’ язок — бути п р и г о т о в а н и м , щоб таким лю дям , які перей дуть на З а хід , давати в с е б іч н у д опом огу. У с п іш н о з д ій с н ю в а т и н а к р е с л е н і тут зав дання у к р а їн с ь к а е м іґ р а ц ія з м о ж е лиш е тоді, коли с в о є життя і прац ю на чужині щільн о в ’ язатиме з життям І потребами у к р а їн с ь к о г о н ар о д у на рід ни х землях, якщо за вжди матиме на увазі кожноч асний стан п о н е в о л е н о ї У к р а їн и та в із ьме активну участь у з м а г а н н я х за визволення у к р а їн с ь к о г о народу. Щ е на од ну важл иву п р о б л е м у хочем о звернути нашу увагу. Ми всі м у с и м о бути в і д п о р н і на по силений наступ боль325

ш е в и ц ь к о ї агентури, яна, з д о п о м о г о ю різних розкл адов их а к ­ цій, пр а гн е послабити нашу нац іональну спільноту на чужині. У к р а їн с ь к а нація є велика. Тому, що має власну н а ц іо н а л ь ­ ну ід е о л о г ію і політичну визвольну к о н ц е п ц ію і тому, що має визвол ьні о р г а н із а ц ії, які б орю т ься за з дій снення власних ід е о л о гіч н о - політичних пр а в д , вона є н е б е з п е ч н о ю для Р о с ії. Це д о б р е знають м о ска л і і тому проти у к р а їн с ь к о ї д е р ж а в н и ц ь к о ї думки і проти визвольних о р г а н із а ц ій ведуть завжди, в ся ки м и с п о с о б а м и , тотальні ни щ ів ні акції. Вони с т а ­ раються в к орені знищити все що могло б при ве ст и до в ід ір в а н н я У к р а їн и від Росії. їхні а к ц ії є р із н о р о д н і. Над ними п р а ц ю є багато д о б р е вишколених і д о с в ід ч е н и х е к с п е р ­ тів, які с в о ю п р а ц ю с п и р а ю т ь на т р и в ік о в ім д о с в ід і. Вони до ко ж н о го нац іо нал ьного прояву у к р а їн ц ів , де б він не був, зразу за й м а ю т ь в ід п о в ід н е становищ е, студ ію ю т ь його д о к л а д ­ но і, п р о с л ід и в ш и , намагаються завдати йому якнайб іл ьш ого удару, щоб у с а м о м у заро*дку задушити ж е в р ію ч и й н а ц іо н а л ь ­ ний вогонь. В цій д о п о в ід і хочемо вказати на три роди нищівних а к ­ цій, що їх застосовую ть москалі^ проти у к р а їн с ь к о г о вольного руху і проти у к р а їн с ь к о г о народу. Перш ий рід таких акцій - це с в ід о м а ас и м іл я ція здібних, але національно н е ­ стійких одиниць з-поміж у к р а їн с ь к о ї ін т е л іге н ц ії і з а в е р б у ­ вання їх до р о с і й с ь к о ї служ би . Зв ича йно москалі н а діл ю ю ть таких о с іб в ід п о в ід н и м и чинами і м а терія л ьним и засо бами та пл ян ово роблять з них з а п р о д а н ц ів і пе р е в е р т н ів , якими потім у с п іш н о п о сл уго в ую т ьс я у гн об л енні У к р а їн и . Це з р а д ­ ники с в о г с народу, яких на У к р а їн і на прев ел ики й жаль, у зв 'язку з д овго віковим п о н е в о л е н н я м , не бракув ал о і не б раку є. Вони р екрутую ться з націо нал ьно н е с в ід о м о г о е л е ­ менту, отже з таких одиниць, які не мали змогл в иховуватися в дусі н а ц іо н а л ь н о ї ід е о л о г ії, не були озна й о м л е н і з у к р а ­ ї н с ь к о ю політ ичною к о н ц е п ц іє ю , а до того це зв ичайно ка р 'є ровичі м а т е р ія л іс т и , які д б а ю т ь лиш е про в ласни й доброб ут. Др уги й рід акцій м о с к а л ів - це р а д и к а л ь н е фізичне н и ­ щення або д о в г о л іт н є ув я з н ю в а н н я тв о р ц ів і чл енів о р г а н і з о ­ в а н о го в и з в о л ь н о г о руху, о с о б л и в о п р о в ід н и х оди ниц ь цього руху, які те о р е т и ч н о і практично, за в сяких умов, н а п о л е г л и ­ во п р а ц ю в а л и для визволення с в о г о народу. П е р ш и м д о в г о літним в ’ язнем в п ол ов ині 19 сто річчя, за п р о го л о ш е н н я н о ­ вих н а ц іо н а л ь н о -п о л іт и ч н и х і р е в о л ю ц ій н и х ідей, був сам Ш е в ч е н к о , д ій с н и й тв о р е ц ь н о в о ї н а ц іо н а л ь н о ї ід еол огії. останніх п'ятидеся ти роках п р и к л а д ів та ко г о ф із ичного н и ­ щення м а є м о п р еб агато. З г а д а й м о розстріли Чека, з г а д а й м о Єфремова П а в л уш к о в а і т о в а р и ш ів з проц есу С В У - С У М , з г а д а й м о всіх п и с ь м е н н и к ів , всіх ч ленів підпілля та п р о в ід ників визвол ьних о р га н із а ц ій , знищен их за к о р д о н о м , тоді б у ­ д ем о мати ясний о б ра з цього роду акцій в орога. Вслід за другим родом акцій, тобто за фізичним нищенням не­ зламних пол ітичних д ія ч ів , м о с ка л і сто сують третій рід н а ­ ступальних акцій на наш визвол ьний рух, в яких с та р а ю ться 326

звести на ма нівц і україн ську визвольну політику. Вони п е р е в о ­ дять ці акції пляново й рафіновано. В и разними прикладами того є особливо ті з них, що відбувалися в пе рш ому деся ти ­ літтю після бо льшевицької р е в о л ю " ' і і ті, що їх почали переводити больщевики з шістдесятих років, почавши тобто в останніх д ес я ти ­ річчях. Девіза москалів в тому третьому роді акцій проти українц ів така, на небезпеку якої вказав уже Липинськи й 1 9 2 4 року в своїх «Листах до братів-хл ібор обів». У розділі «Про політику» він пише так: «Знищити д е рж авно-н аціонал ьну віру серед п р о ­ від ної верстви - це найкращий с п о с іб політично приспати, а потім поневолити дану націю». І с п р а в д і, якраз в той спосіб москалі осягнули великий успіх у двадцятих роках. Цей успіх ворога став для нас тим грізніший, що захитання віри серед п р о в ід н о ї верстви розпочалося від найвищих к ерів ни х осіб. В час, коли на У к р а їн і большевики безоглядно р о з с т р іл ю ­ вали повстанців і членів національн ого спротиву, колишній п р е ­ зидент України, творець ІУ Ун ів е р са л у проф. Михайло Г ру ш е вс ький, шанований всіми найбільший український історик, пертрактує приватно з представни кам и с о в є т с ь к о ї влади і повертається з е м іг р а ц ії на Україну, щоб там, під чужою окупац ією, ми рно науково працювати. Для визв ол ьної боротьби таке потягнення було дуже некори сне. Таким кроком , більше ніж хто інший, Груше вський вніс політичну д езорієнт ацію в ряди у к р а їн с ь к о ї політичної е м іг р а ц ії і в ряди визвольних орга нізацій в Краю. Приблизно ж в тому часі президент і диктатор З а х ід н ь о ї У Н Р д-р Є вге н Петрушевич, творець акту 1 листопада, заслужений парляментарист і держ авний діяч, втримує зв'язки з представ­ никами совєтської влади в Б ерліні, надію чи сь отримати якусь політичну допом огу від с ов єтів для Галичини. Ми м о ж е м о собі уявити, як легко було больш евикам після того ширити повним темпом радянофільство на ем іг р а ц ії, зсма ню вати людей до по­ вороту на під совєтську Україну, зводити на нівець українську національно-політичну конц епцію боротьби з ворого м, та впарі з тим приготовляти смертел ьний удар національно-визвольному рухові в К р а ю і його представнинам на е м іг р а ц ії. Тактика больщевиків у таких акціях була ясна. Вони ста ви ­ ли справ у так: якщо вдасться дійти до зговорення з головними д ія ч а м и українсько го політичного світу і різними шляхами унешкідливити їх визвольну діяльність, то тоді запоморочити й о б ­ дурити менше значущих політиків буде далеко легше, покликаючись при тому на при м и рл ив е ставлення до ворога головних українських д і я ч і в . Тих провід ни ків , що стояли непохитно на фронті боротьби, ворог прямо стріляє, або іншим способ ом Н и щ и т ь фізично, би вони п е р е ш к а д ж а ю т ь м ирном у з г о в о р е н н ю , а тоді з широкими народніми маса ми сп рава йде легше. Ці на­ родні маси в Краю й на ем іг р а ц ії, м а ю ч и таку захитану у своїй вірі пров ідну верству, яка шукає договорень з ворогом, стають здезорганізо вані і переходять в стан пасивности й апа­ тії, а того якраз ворогові треба. П рикладом такого поступування 327

може бути наступній історичній факт. Після замордування Гол ов ­ ного Отамама Симона Петлюри в Парижі 1 9 2 6 рону, большевики з великим завзяттям зайнялися с п р а в о ю на в’язування контактів з політично податливою частиною у к р а їн с ь ко ї е м і г р а ­ ції, склонюючи ї ї до зм іновіховств а і затягаючи мирним шляхом у свій фарватер, щоб тим способ ом повністю зробити н е ш к і д ­ ливою для себе. На щастя, до провалу у країн ської визвольної політики, в тому кризовому часі, не допущено. Дві організації, а сам е : У к р а їн с ь ­ ка Вій ськова Організація, а потім Організація У країн ських Н а ­ ціоналістів під проводом полковника Є в ге н а Коновальця стали пе реєм никами тієї боротьби, що була розпочата бере зневою револ юцією 1 9 1 7 року і завзято з повною від даніс тю п р о д о в ­ жували її, не зважаючи на великі жертви, с еред яких на­ ложив головою сам полк. Є.Коновалець , зам ордований скрито москалями та багато інших невгнутих борц ів за волю України і за краще майбутнє свого народу. Про прикре явище у к р а їн сь к о ї політичної нестійности в д в а д ­ цятих роках говоримо з уваги на небезпеку, яка зарисувалася останіми роками на еміґрації. Ми є св ідками тепер майже пов ­ ної подібности намагань ворога звести на манівці українську політичну конц епцію й дію. Різниця лише в тому, що цим разом ворожа акція прийшла пізніше як тоді. Головного творця акту ЗО червня 1941 року, провідника О У Н Степана Б андеру замордував ворог п’ ятнадцять років по війні. По його смерті відбуваються сильні напади москалів і їх помічників, українських перевертнів з Києва на О р га н із а ц ію 'Українських Н а ц іо н а л іс ­ тів, а за недовгий чаг приходять спроби мирних контактів і культурних зв'язків з деякими діячами україн сько ї ем іґра ції. П о ­ їздка групи К о л осов ої і Коротича, що їх приймали деякі реалітетні політики є іл ю страц іє ю тих явищ. Правда цим разом, не зв а­ жаючи на те, що акції відбуваються 20 років після повної окупації України, політична ем іграція дала гостру відсіч ворогові. Це сталося завдяки тому, що вона як цілість значно сильніше тепер зорганізована ніж була після першої світової війни. Представивши тактику ворожих акцій ми хочемо ще раз в и ­ разно підкреслити, що наша визвольна політика й боротьба має надалі бути бе зко м п р о м іс о в о ю . Ми не мо жем о в жодному в и ­ падку йти на будь-яке зближення з ворогом і тим послаблю­ вати визвольні сили в Краю, які діють підпільно і ті, що за кордоном с в о єю працею стараються зміцнювати їх ню крайову визвольну акцію. Ціле нам агання ук раїн ської політичної ем іґрації має бути спрямоване в тому напрямі , щоб в нашій діяль­ ності не зійти з обраного шляху визвольної боротьби, тільки за­ лишитися на своїх національно-ідеологічних позиціях і з тих по­ зицій вести в сю визвольну працю, розв’язувати біжучі політичні проблеми і всіми силами змагати до наближення на ш ого націо­ нального визволення. Ми мусимо бути с в ід о м і того, що во рог не припинив свого наступу на е м іг р а ц ію після перших невдалих спроб. Навпаки, ^ москалі будуть всіми способами змагати далі до з а л а м у в а н н я ^ 328

Тарас Д розд

СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СПРОТИВ ТА ПОСТАВА УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІҐРАЦІЇ (Доповідь прочитана на Ш остій Крайовій Зустрічі Дружинників СУМА яка відбу­ лася в днях 23 і 24 вересня

1972 року, на

оселі СУМ

«Київ» біля Дітройту.)

До С Ь О Г О Д Н І багато гов орил ось про новітній славний період в іс т о р ії У к р а їн и , а са м е доба О У Н - У П А , роки 1 9 1 9 - 1 9 5 0 , а можна продовжити до 1 9 5 6 року. С ьогод ні йде мова про нову форму спротиву, яка в п родовж останнього десятиліття набрала такого розм іру, що числиться в деяких колах україн ськ о ї спільноти як прод овженням боротьби за визволення України, Цей спрот ив, який тр ив ає від 1 9 5 6 року по с ьогод ні бере форму протестних акцій у к р а їн с ь к о ї інтеліг енції та св ід ом и х одиниць, так званих шести- й сем идесятн иків . Головні ролі в цих акціях від ігр али такі особи, як Валентин Мороз, Іван Д зю ба, Алла Горська, Вя чеслав Чорновіл. В ряди їх при хиль­ ників та пом ічників стали люди із усіх верств га становищ українського, а подектуди р о с ій с ь к о го та інших народів. Цей спротив є простий, цілком законний але сов єтськом у урядові не до вподоби. Члени цего руху писаним словом, заявами, відкритими листами, ск а р ж е н н я м и чи с в о єю дія льн істю праг нуть здобути більше прав пересл ід уваном у народові Україн и, а також поширити культуру У країн и та з відомлення про ї ї ни­ щення окупантом. Права ці є нібито забезпечені всім людям світу с о в єтсько ю та с о в є т с ь к о -у к р а їн с ь к о ю конституціями, як також і Д е кл я р а ц ією Л ю дськи х Прав принятою О О Н , якою членами є і Сов єтський С о ю з і У к р а їн с ь к а С овєтська Р е с п у ­ бліка. Нам є від ом і деякі явища цего спротиву, а між іншим твоои Валентина Мороза «Хроніка спротиву», «Записник із занашої стійкости, використовуючи для того всяких політично не­ стійких одиниць і різними невидними ходами будуть настирливостаратися створювати, замішання серед нас для загального ослаблення цілости нашої спільноти. Таким акціям мусимо твердо протиставитись і не забувати ніколи того, що на нашу поставу й діяльність на ем іграції звернені очі мільйонів українського наро­ ду в Краю.

3 29

п ов ід ника Берії», «Серед сн ігів » та «Мойсей і Датан» монумен тальні твори Ол еся Го нчара «Собор» та Івана Дзюби «Інтер­ націоналізм чи русифікація», збірник В я ч ес ла ва Чорновола «Лихо з розуму», вітраж «Грізний Ш е в ч е н к о » , праці Алли Г о р ­ ської, Галини С ев рук, Пюдмили С е м и к ін о ї та О п а н а с а Заливахи, як рів нож численні заяви, петиції, відкриті листи, статті та акції с п р я м о в а н і на у с в ід о м л е н н я народу й виправлення н е с п р а в е д л и в о го трактування культури й лю дських прав в У к р а ­ їні. Думаю, що на цьому м ісц і є слід сказати про розмір цієї акції. Н а в е д у лиш один приклад який повинен сам с обою д о к а ­ зати успішність цієї акції. У знаному а м е р и к а н с ь к о м у журналі U.S. N e w s ana W orld Report з 20 грудня 1971 року, на сто­ рінці т . 3B.«Worldgram» є н а п и с а н о : «If you w onder why the Soviet leaders w orry a lot about defense at this point in history, co nside r the com position of the Soviet Union ... Borderlands of the Soviet Union in Europe include the Ukraine , Georgia, Armenia... Estonia, Latvia, Lithuania... nationalism still lives there. Ukraine - 45 million people In a rich land - is of such conce rn to the Kremlin th at suppression of the Ukrainian national spirit gets to p priority.»

(«Якщо ви дивуєтесь чому совєтські провідники під сучасну істо­ ричну пору так дуже турбуються обор оною, беріть під увагу склад С овєтського Сою зу ... Пограниччя Сов єтс ького С оюзу в Европі включають Україну, Грузію, А рм е н ію ... Естонію, Л атв ію, Литву... Націоналізм ще там існує. У к р а їн а — 4 5 мільйонів людей на багатій землі - є таким важним джерелом турбот Кремлю, що здушення українсько го національного духу стоїть на першому місці.») Других прикладів цитувати я не буду, але треба ще згад а­ ти за «Останнє слово на суді» Валентина Мороза, в якому він говорить про розмір цієї акції. В цім слові та в інших його працях як «Серед снігів». Мороз запевняє, що хоч це є лиш початок, акції бракує тільки провідни ків. Тому він засуджував Івана Дзюбу за його покірність і сам узяв на себе ролю духово­ го провідника. Бея будь-яких с ум н ів ів треба заявити, що Мороз своє покликання виконує вміло, б ез ком пром ісово й досконало. Бачучи, що ця акція є успішно розпочата, чи радше від новл е­ на, і є до певної міри поширена треба проаналізувати стан цієї акції, так би сказати, збадати стан здоров 'я цьгго руху. В минулому десятиліттю створилась група письменників т.зв. «шестидесятників», до якої зачислялись між іншим Вас^'яь Симоненко та Ліна Костенко. Рух до національного усвідомлення по­ ширю вався і захоплював інші кола українського суспільства : вчителів, інженерів, робітників, юристів, журналістів, студентів. Був започаткований «Український вісник» , це український самвидав, подібний до росій ського саміздату «Хроніка сучасних по­ дій». Сперш у «Український вісник» поширював твори шестидесят­ ників, а згодом передавав народові звідомлення про арешти українських діячів Kvnbrypn, опублікував заяви, відкриті листи, протести. В роках 1 9 6 5 - 1 9 6 6 відбулася перша велика хвиля аоештів української інтелігенції, яка захопила цілу Україну, а зо330

нрема міста Л ьв ів та Київ. В. Чо рновіл, журналіст написав з цієї нагоди «Лихо з розуму», свого роду протест в справі позазаконного проведення арештів та судів, які в більшості були закритими. В 1 9 6 7 році його також заарештовано. Цей спротив у Західній пресі був представлений як боротьба свідомих українц ів проти пош иреної русифікації України. І так ми бачимо що в Дніпропетровщині , з нагоди опублікування відкритого листа п.з. «Лист творчої молоді Дніпропетровщини» наново поши­ рилася хвиля репресій. В цьому листі автори зайняли позицію проти численних виявів русифікації України. Цікаво згадати, що тим разом не було аж надто великої кількости арештованих, можливо тому, що арешти 1 9 6 5 - 6 6 років показали совєтському режимові, що труднощі не стримують прагнення україн ського наро­ ду, а навпаки посилюють їх. Але треба ствердити, що ці р е п р е ­ с ії були так сам о відчуті, як раніші арешти. Ці репре сії брали форму звільнення з праці, не законні обшуки дом ів та догани тим, хто не заслужив на гірше. Хоч ці о е п р е с ії відбулися в Дніпропетровщині, їх було відчуто аж у Києві, де одного звіль­ нено з праці тому, що він виступив із статтею на захист м о ­ лоді Дніпропетровщини. І тепер поновні арешти, про які широко писалось на с то р ін ­ ках української і чужої преси на Заході. В перших місяцях 1 9 7 ^ року в Києві, Льв ові та в інших містах України, як Харків, Одеса та Ів ано-Ф ранків ськ відбулис я масові арешти українц ів за «читання і поширення У країнського вісника». Щоби докладно зрозуміти чим представляється цей рух в У к р а ­ їні, треба сказати слово про такі речі як підстави, членство^ цілі та досягнення цего руху. Взагальному і напевно на жаль, треба признати, що цей рух є взагалі не зорганізогваний, або в найкращому стані тільки місцев о зорганізовани й. Я вже згадав, що цьому рухові бракує лиш пров ідни ків; це означає, людей які надали б за­ гальний напрям цьому рухові. Іншими словами, треба людей які об’єднали б цілі та сили поодинокких угрупувань, які творять цей рух, зорганізували їх та повели до мети. Про це говорить Мороз у творі «Серед снігів». Він писав, що Іван Дзюба, за написання твору «Інтернаціоналізм чи русифікація», поставив себе в ав ангард цего руху й став його ідеологічним про­ відником. Але тому, що Дзюба зробив публичну відмову від с в о є ї діяльности, Мороз каже , що він звалився із св ого п’ є ­ десталу. Тому Мороз поставив себе на місце Дзюои Є кілька речей, які повинні давати надію. Наприклад, в «О с­ танньому слові» Мороз п ід к р е с л ю є поширеність та силу цего руху. Він в дуже позитивному дусі насвітлює цю акцію. Навіть саме слово «рух» дає нам доказ хоч частинної організованости цего спротиву. Тепер треба зг§ідати про український самвидав, «Український вісник». С а м е існування «Вісника» свідчить про організов аність руху. Хтось мусить бути, хто пише, друкує й пошир­ ює «Вісник». Це мусять бути люди, які мають певний зв’ язок, які мають подібну мету та спільну мову й думку. Наприклад, в книжці проф. Бирч п.з.

«The Ukrainian Nationa331

list Movement in the U.S.S.R. Since 1956» на ст. 11 пише про підписання петиції в захист арештованих з 1 9 6 5 - 6 6 рЬнів. “ It is thus highly probable that Dzyuba, Kostenko and, at least, Svitlychny, constituted the hard-core motivating force of the petitione, acting in concert in campaign, albeit informally str uctu red, but v^fith distinct links with those arrested.» («Цебто є дуже можливо, що Дзюба, Костенко й, принайменш е, Світличний творили те сильне ядро для ініціятиви й поширення петицій, ведучи спільно кам панію, хоч неформально структуровану, але з певним пов'я­ занням з арештованими.») Також н е в ід 'є м н о ю частиною цего спротиву є різні угрупування, які створилися в У к р а їн і від 1 9 5 8 року. Ці групи та партії розв’язані сов єтами а члени арештовані. Таких проявів організованости було ч о т и р и : О б ’єднана Партія дЛя Визволення Укр аїн и ( 1 9 5 8 - 5 9 ) , У країн ський Робітничий і Селянський Сою з ( 1 9 5 9 - 1 9 6 0 ) , Україн ський Національний Комітет (19 6 1 ) та У країнський Національний Фронт (1964-1967). Тепер треба нам шукати підстави цего руху. У вже згаданій книжці проф. Бирча, перше речення звучить так : «The Ukrainian nationalist movement has, since 1917 and the beginning of the Soviet era, taken upon itself a variety of shapes and forms, and yet it remains to this day a politically significant force.» («У кра­ їнський націоналістичн4ій рух, від 1 9 1 7 року і початку совєтської ери, при би рав різноманітні види й форми, і незважаючи на це лишається по сьогодні політично важною силою.») Без сумніву, нинішний спротив не є таким самим як був с п р о ­ тив ІІ-ої св ітов ої війни пров аджений О У Н . О д н о ю із найбільших контрове рсій серед українських кіл у діяспорі, а зокрема серед студентів, є питання «Який вплив мала О У Н на акцію шести­ деся тників і нинішний спротив в У к р а їн і ?» і також «Який зв’я­ зок існує між рухом в У кр а їн і та Україн ським Визвольним Фронтом у Вільном у Світі ?» Переглядаючи матеріяли які є в моїй д и спозиц ії я прийш ов до наступного виснов ку: бази сьо­ годнішнього спротиву в У к р а їн і були створені О У Н та сьогодні існує якийсь (хоч малий) зв ’ язок із еміґрацією. В «Українському віснику» та в інших виданнях цего руху все є згадки про колиш­ ніх членів О У Н , які сьогодні сидять по тюрмах і таборах Совєтського Союзу Всюди , навіть в офіційних колах совєтського уряду говориться про рух як націоналістичний рух та про чле­ нів цего руху як про націоналістів. (ЗАКІНЧЕННЯ БУДЕ)

332

33с

МИХАЙЛО ОСАДЧИЙ

334

«Б іл ь м о» - К н и ж к а на 9 2 стор . в т в е р д ій полот ня н ііі о п р а в і п о я в и л а с я в 1 9 7 1 р. на кл а д о м У к р а ї н с ь к о ї В и д а в н и ч о ї С п іл к и в Л о н д о н і, і л ю ­ с т р о в а н а е с к і з а м и мистця А.Н., що п р о с и д ів по на д 10 літ в м о р д о в с ь к и х кон цтаб о рах. С е р і ю ін ш и х р е п р о д у к ц ій того ж мистця які с в ід ч а ть про в и с о к о ї в артости м и с т е ц ь к у т в о р ч іс т ь авторг м іс т и м о на р із н и х с т о р ін к а х ць ого чи сла «Аван ґар ду».«Більм о» - твір, що р о з п о в с ю д ж у є т ь с я в в У к р а ї н і (у в ід п и с а х ) в к іл ь к о х варіянтах, які по пали й з а к о р д о н . А в т о р с т в о ць ого твору прип с у ю т ь М и х а й л о в і О с а д ч о м у , що н а р о д и в с я у 1 9 3 6 ро ці в с е л і К ур м а н и , на С ум щ и н і. З а ­ к ін ч и в ш и ж у р н а л іс т и к у у Л ь в і в с ь к о м у уніве рси те' працю вав у пресі й т е л е в із ії. В 1 9 6 0 р. став старшим в и к л а д а ч е м на ж у р н а л іс т и ч н о м у фа­ культеті Л ь в і в с ь к о г о у н ів е р с и т е т у , а в ч е р в н і 1 9 6 5 р. з а х кс т и в с в о ю д о к т о р с ь к у п р а ц ю на те му « Ж у р н а л іс ти ч н а д ія л ь н іс т ь О с т а п а Вишні». П р о т е д о к т о р с ь к о г о титулу не о д е р ­ ж а в , б о 2 8 с е р п н я тог о ж ро ку був з а а р е ш т о в а н и й і з а с у д ж е н и й закрити»^ Л ь в і в с ь к и м о б л а с н и м с у д о м на д в а ро к и к о н ц т а б о р у за « а н т и р а д я н с ь к у н а ц іо н а л іс т и ч н у д ія л ь н іс ть » . З в і л ь н е ­ ний з М о р д о в с ь к о г о к о н ц т а б о р у ( Я в а с ) в с е р п н і 1 9 6 8 p., в е р н у в с я д о Л ь в о в а , по збавлен.чй п р а в а на с в о ю проф есійну працю. М и х а й л о О с а д ч и й був п о н о в н о а р е ш ­ т о в а н и й в с іч н і 1 9 7 2 р. і засудже­ ний в в е р е с н і 1 9 7 2 р., л ь в ів с ь к и м с у д о м на 7 р о к ів у в я з н е н н я і 5 р о ­ к ів з а с л а н н я за статтею К а р н о г о К о ­ д е к с у У С С Р ( « а н т и р а д я н с ь к а аг іт а ц ія і пр оп аґан да »). С л ід ч и м о р г а н а м не в д а л о с я до казати О с а д ч о м у а в т о р с т в а « Б іл ь м а» , т о м у суди л и т іл ьк и за з н а й ­ д е н і при о б ш у к у в і р ш і . О с а д ч и й є о д р у ж е н и й і 1 9 . 4 . 6 6 на п е р е д о д н і св о го пе р ш о го присуду народився син Т а р а с , а пр и б л и зн о м і с я ц ь п е р е д д р у ги м присудом в Осадчих, н а р о д и л а с я д о ч к а . Тут м і с т и м о к іл ь ­ ка в і р ш і в н а п и с а н и х О с а д ч и м п е р е ­ важно в тю р м і.

М ихайло

Осад чи й

УКРАЇНО, ДАЛЕКА Є СИ Варварі

Г у б е н но-М ас л ю ч е н но

На обмерзлих, липких перекатах, Де не вишні цвітуть, а сніги. Б р ів я долею Вишні Остапа У бушлаті хули, не жаги. Сніговиння білясті гадюки. Мчали шквали розшурханих жал. Завивали завихрені звуки Безкінечний хуртечний пожар. Земле, земле! Зозульні діброви. Земле, земле! Далеко єси... Земле, земле! Яка ж ти чудова. Усм іх ни сь у серпанку краси. Засвітись мені сонячним сходом Покрасуйся вербою в Сулі... Як давно я не був у народу. Як давно я не був на селі.

Україно, зозульні діброви, Україно, далеко єси... Україно, яка ж ти чудова. Усм іх нись у серпанку краси. Вітровію, вдихни мені крику (Я сторицею в муках люблю).... Світку мій, не німій без’ язико Відкричи обважнілу хулу. На землі, на півкулі покатій. Крізь оселі безмовних очей Б р ів я долею Вишні Остапа Не до крику юрби, до людей.

335

М и х а й л о Осач и й

СОНЕТИ БАТЬКІВЩИНІ Куля - перший мій слідопит, За обов ’ язком чесної честі я по тюрм ах сидів не від месті, Не з мовчання, не від сліпоти. Батьківщино, чи знаєш ти? Я тобі в ід к р и в а ю с ь чесно: Я не випив гріха ні наперстка, А за горе моє - відімсти. Не дивися на мене косо. Не дивися крізь тиф протоколів, Не дивись крізь тумани брехні.. Не гостри проти мене носу... На засніжених тропах долі Теплу руку подай мені.

ДЕ Т И ... Де ти, де ти, далека муко. Де ти, де ти, досвітня м р і є ? Як розп’ ятий нащадок Марії, Я прикутий за ноги і руки Я прикутий за мозок і губи, . Впнулось в серце жало ностальгії. Пожарище душі ледве тліє, Я з ганебним мовчанням у шлюбі. Мої непрометеєві груди Колупає орел матерщини.... Де ти, де ти, циганська приблудо, Де ти, ніжна моя Батьківщино?... А орел колупає груди.... Значить, є і орел... і груди!

336

Михайло Осадчий

ЯК л и с т ОПАЛИЙ Як лист опалий, у зажурі Мій день вкружляється у ніч. І я пливу в літературу, До серця серцем , віч-на-віч. Тичина, Плужник - пам'ять зрима. Як міх, роздмухую чоло. Багаттям палить ножна рима, І що не образ - то село... Обличчя — цвіт соняшниковий, І небо - всесвіту вуаль. І тиха пісня вечорова : Бузок, полин, жасмін, печаль. І б ’ ють по клавішах - у зорі Тендітні пальчики дерев. І я Ад амом у просторі Байдуже назираю Єв ... А ще — нікого. Тведь зелена. Я з каменем думок в руках. І мамонт світу пре на мене, А в мене — усміх на очах.

РАФАЕЛІВСЬНА

МАДОННА

Три дні, три ночі, три доби безсоння. Ж арів ка блякне, як останній сніг. Л аскава рафаелівська мадонна Пече мене... В соку очей знеміг. Ти - той родник із підземелля тайни. Щ о бухкає вогонь, немов дашавський газ. Ти нерозгаданою долею (У)крайни В молитві мовчазній застигла. Блудний час. Полин довічних мук за насолоду, Крізь очі , крізь вуста, крізь дух твій перейти, І випити любов-хулу (на)роду І вмерти з вдячною св ід о м іс т ю (м)ети.

337

М ихайло Осадчий

БАТЬКІВЩ ИНО Батьківщино, чую, наче рану. Біль твоїх задумливих пісень. Знову біль — єдиний мій хісен — У душі терпкому океані. Океан мовчання... Рік, мов день, І пелюстки, й дим, і сніг розтане. Яблука відстигли на прощання, Ворон сів на яблуневий пень. Бо коли везли (із України) На очах порубані сади. Мов пеньки тужили на колінах. Як везли достиглі вже плоди. ... А снігів , снігів, аж зараз тьмяно. Скільки тут бинтів на с в іж і (рани).

Я з НЕЮ Якби і він не бути (на Вкраїні), Допоки є повітря у легенях. Допоки мислі, ніби діти кревні (...) щохвилі і щоднини.... Допоки кров нуртується у венах, у кожнім слові, в кожному болінні, у кожнім подиху (живе Вкраїна), Допоки спадок прадідів у генах. Летять у небо літати і птиці, Кохані, привітайте і од мене Дніпр волошковий, медяні пшениці, Чебрець Карпат і спів степів черлених. Я з нею - доки смерть впаде на сині. Хоча б і він не бути на Вкраїні).

338

в

Олена

Звичайна

ЧОЛОВІКАМ ПЛАКАТИ НЕ ВІЛЬНО! (ОПОВІДАННЯ З ЧАСів оЖ ОВІЦИНИ)

- Мати скінчених в іс ім років — це вже не жа рт! — сказав С л а вк ів татко після врочистого обіду ; — Подякуй тепер 6 р. 6 у с і за смачний обід з нагоди дня твого народження , і ходім п р и ­ б ’ ємо поличку для твоїх підручників ! Бо не годиться їм укупі з казочками лежати !

- А чому мама зразу ж по обід і знову на роботу побігла ?! о б р а ж е н о спитав Славко, і губенята йому затремтіли ; — Х іб а ї ї начальник не знає, що я на родився 12 квітня 1 9 2 9 року, і що мені якраз сьогодні скінчилося в іс ім років ?!

- На роботі ніхто днями народження не ц ік а ви ться ! На р о б о ­ ті В' ма гають роботи! Але ти не ж у р и с ь ! Бо у восьм ій годині мама знову буде з нами, і ми ще підем о сьогод ні до кіна ! — отак розвіявши Славкову журбу, татко яішов шукати цвяш ків, щоб ними поличку прибити, а Славко, сидячи й далі за с т о ­ лом, задумався... Так І Мати скінчених вісім років — це вже й справ д і не жарт, бо ... до восьми років його вчила д ом а бабуся - колишня в ч и ­ телька, а ПІ С Л А зосьми років він уже мусить іти до школи в КІНЦІ цього ж таки літа! До восьми ро ків він мав лише дитячі книжки з м а лю нка м и й казочками, а те пер ось татко накупив йому книжок для навчання в школі, ще й пояснив, що всі в о ­ ни разом узяті називаються підручниі'.ами ! І ось зараз вони вдвох прибиватимуть поличку для цих підручників біля Сл авк ов ого ліжка, і Славко триматиме тую поличку в зразковому порядку, бо так на казує татко, а Славко понад усіх у світі любить г в о т татка! Р о з у ­ м і є т ь с я , він любить також і маму : на його думку, вона і г а р ­ на, і вчена, і розумна, бо "(аробляє грош і так само, як і тат­ ко. Б а б усю с в о ю Славко теж любить, бо досі сам е вона його вчила, і саме в ї ї товаристві минав майже ввесь його час ! Т о ­ му Славко д обре знав, що його бабуся вчена й мудра ; цілих 35 років учила во^'а дітей у школах! О дним словом, С лавков а бабуся була най мудріш ою з усіх відомих йому бабусь, але... понад усіх у світі л ю би в Славко свого татка!

- Ну, і що ж ти сидищ ?! Чом ти полички ще й досі від по р о ­ ху не обтер?! — з докором спитав татко, з'являючись на по р о ­ зі з молотком та цвяшками в руках.

- Ой ! Забув ! - засором лено вигукнув Сл авко і зразу ж узявся до роботи : ретельно обтерши поличку від пороху, тримав ї ї на призначеному для неї місці біля с в о го ліжка, поки татко ї ї до стіни прибивав, подав ав таткові цвяшок за цвяш ком , тощо...

340

- Ну, а як же ти дума єш учитися в шнолі ? — допитувався тат­ ко ; - Може, ти останнім будеш?!

- Ні, татку, я буду п е р ш и м ! Щ е до початку навчання в школі я всі ці книжки разом із ба бусею вивчу, а коли піду восени до школи, то... вже знатиму те, чого інші не знатимуть' І я тим незнайкам помагатиму!

- Це д о б р е ! — поважно похвалив його татко, вбиваючи в стіну ч ергового цвяшка : — Але... чи від омо тобі, синку, що обіцяне треба за всяку ціну виконувати ?! Кидати слова на вітер не г о ­ диться, бо це все одно, що обм анюва ти ! Ч у є ш ?

- Чую ! — відгукнувся Славко, і його цупко стулені губенята стиснулися ще цупкіше... Про це він чув від татка не перший уже раз...

- А чи знаєш ти, синку, що чоловікам плакати не вільно ?!

- раптом спитав татко, коли працю коло полички було вже скінчено і новенькі підручники на неї покладено. Ні, цього Славко не знав, навіть і не чув ніколи... Він думав, що плакати кожному вільно, коли щось болить...

- Ти, синку, часто плачеш, і мені за тебе с о р о м н о ! Т р о ш е ч ­ ки пальця врізав, - плачеш, рослинка твоя на грядці зів ’яла, - плачеш, бабуся тебе за непослух у кут поставила, - плачеш, а оце вчора, біжучи вулицею, впав, розбив собі коліно і так голосно плакав, що люди спинили свій хід та на тебе дивилися... Куди це г о д и т ь с я ? ! Тобі вже вісім років, і ти мусиш раз і на­ завжди запам’ятати, що чоловікам плакати не вільно! Плакати можуть жінки й дівчата, але ... не ми з тобою ! Чуєш?!

- Як ?! Навіть і тоді не вільно плакати, коли щось дуже болить ?

- Навіть і тоді! Чи бачив ти будь-коли, щоб я п л а к а в ?

- Ні, цього я ніколи не бачив! Славко замовк, бо це була правда . інколи плакали бабуся й мама, але татко не плакав ніколи! Навіть і тоді, коли, рубаю­ чи дрова, поранив собі руку, і з тієї руки ллялася така че р­ вона кров ! А Славкові ж хочеться бути таким, як його та тко! Йому приємно, коли котрась сусідка скаже, що він до татка подібний. І це — правда, бо Славко має лише очі такі, як у мами, - великі, яскраво-кар і, але обличчя зовсім таткове ! О д ­ нак, цього не досить! Не досить мати такі густі брови, такі міцні й білі зуби й такого козацького носика, як у татка ! Не досить мати зовсім подібну до таткової усмішку! Треба ще й пово­ дитися так, як поводиться татко! І Славко це завжди й залюбки робить! Якщо татко в хаті й поза хатою розмовляє по-українському, то й Славно так робить. Якщо татко щоранку витрачає десять хвилин на руханку, то й Славко так робить! Якщо татко на вітер слів не кидає і завжди виконує обіцяне, то й Славко від якогось часу вже почав дуже пильно за собою стежити, щоб даного слова дотримувати. Якщо татко ніколи не плаче, то, очевидно, після скінчення восьми років прийшла вже крайня пора й Славкові перестати плакати! Раз і на за в ж д и ! Пообіцяти «не плакати І» і обіцяне виконати! Гм... Гм... Це легко сказати «не плакати!», але... нелегко зробити!

341

Цікаво знати, чому це бабуся ніколи йому про це не нагадувала? Чейже його бабуся — наймудріша з усіх відомих йому бабусь ! Вона вчена і 35 років дітей у школах учила! Бабуся забороняла вередувати, але... вона не забороняла плакати, коли щось дуже боліло. Бувало, плаче Славко, бо вдарився об камінь, а б а б у­ ся його уважно розпитує, як і коли та біда сталася... Славко, плачучи, оповідає, а поки все як слід розповість, то й сльози висохн ут ь: їх, неначебто, й не було ніколи! Гм... То виходить, цо... можна було б ті сльози стримати ?! Гм... Славко задумався..

V -

Минуло кілька днів... О д н о го неділ ьного ве чора с и д ів С л а в н о з татком на ґаночку і розмовляв, як рів ний з рів ним...

- То ти, татусю, ніколи ні разу не плакав ? За все твоє життя після восьми років ? Три вала мовчанка... Таткові густі й виразні б ров и зій шлися докупи : він якусь глибоку думу думає, а С л а в к о за виразом його обличчя пильно стежить...

- Плакав, синку!

- Коли? Ч о м у ? — Сл авк ов і великі іс к р и с то -к а р і оченята вмить стають іще більшими й ма йж е зовсім круглими : — С к а ж и м е ­ ні п р а в д у !

- Я плакав, коли н е с п о д ів а н о помер мій тато, а твій дідусь. Ми дістали ту вістку листовно, і я плакав... І знову тривала п е р е р в а в розмові... Дуги С л авкових бров еня т збігаються докупи, цупко стулені губи ледь помітно тремтять і стискаю ться ще цупкіше.

- А ... від чого д ід усь мій по мер?

- Від недуги с е р ц я : упав і... був уже неживий. Він уже ста ­ ренький був...

- О , т о , певно, такий, як наша бабуся!

- Ні, ВІН був значно старший від наш ої бабусі.

- А ти, татусю, також споро ста реньким будеш і ... помреш?

- Ні, я ще досить молодий і вмирати не зб ираюсь, а м а м а твоя ще від мене молодша і теж не с к о р о по м р е ! Та й б а б у ­ ся твоя ще д о в ге ньк о житим е, якщо ти ї ї не будеш нервувати!

- О, якщо так, то я ї ї більше не нервуватиму ! — поважно в ід ­ гукнувся Славко.

- Ми всі чет веро ще довго ж и т и м е м о вкупі, а це щоб ти знав, синку, якнайбільше в світі щастя ! Н е м а цін ніш ого скарбу, як р о д и н а !

-

Чому ?

- А тому, що, якби раптом зго р іл о помешкання, то... можна знайти інше ! М ожн а заробити собі на інші черев ики й на к а ­ пелюх, якби ці хтось украв, але... — тут С л а в к ів тато чомусь зам овк : задумавсь, і його густі крилаті б ров и знову з ій ­ шлися докупи...

- Щ о «але», та тусю ? Кажи !

- Але ти ніколи, навіть і за найбільші гроші не купиш собі ін ­ шої бабусі, іншої мами або іншого татка.., якби... хтось раптом його від тебе... забрав!

342

I знову замовкли татковій руці...

обидва,

і було чути, як стукотить годинник на

Минали дні, складаючись у тижні та місяці... Настала глибока осінь 1 9 3 7 року. Славко дотр имав слова, бо справді був у школі першим учнем, Назом зі с в о є ю бабусею він усе виучу­ вав наперед і таким чином знав завжди більше й краще , ніж його товари ші по клясі. Але він не мав звички пишатися с в о ­ їми успіхами і всім недолугим помагав з охотою. Мабуть, за це всі вчителі й учні ставилися до наймолодшого в клясі Славка дуже добре. Усе, здається , було якнайкраще, але ... Славко десь застудився й захворів на ґрипу, а це примусило його під. коритися наказові лікаря і лягти в ліжко та ще й терпіти р із ­ ні не дуже то при ємні заходи, що їх вживала бабуся для його порятунку. І при мусов е лежання під навалою теплих коців (вночі в хаті було холодно !) і змазування квачиком горла, і пекучі, як пекло, гір чичники , — усе це й багато ще дечого те р ­ пів Славко по геройськи : він не тільки не плакав і не в е ­ редував, а навіть не стогнав і не кислився, як , бувало, колись у подібних випадках. Не плакати ! — так він пообіцяв таткові; ну, а не вередувати й не кислитися він пообіцяв своїй бабусі старенькій : це, щоб вона д с в ш е на світі жила ! А раз пообіц яв­ ши, він тепер усе обіцяне виконував, бож не годиться слово св оє на вітер кидати ! Напоїв ш и внука ще й молоком гарячим із медом та маслом, б а­ буся дбайливо огорнула його кількома коцами, перехрестила й сказала ; — Ну, а тепер спи, козаче !

— Мам а пішла в чергу по хліб і вже ось -ось прийде , але... коли прийде татко ?

— О, не с к о р о ! Бо в їх колективі сьогодні збори загальні. Р о ­ зумієш ? Але, як татко прийде, то я доповім про твою с ь о г о д ­ ніш ню геройську поведінку.

— Д о б р е ! — Славко усміхнувся і, глибоко зідхнувши, занурив св ого козацького носика в глибінь подушки... Не минуло й кількох хвилин, як він потонув у якійсь солодкій і теплій млі, де зникло в се : і навала теплих коців, і їхня кімната єдина, в якій має бути дуже холодно вночі, і бабуся сивенька з ї ї наказов и­ ми очима, і школа, до якої завтра йому, мабуть, не д ов едеть­ ся йти, і навіть татко...

Т і є ї листопадової ночі в єдиній кімнаті родини Гр инів міцно спав хворий на ґрипу Славко, а мабуть, іще міцніше спали його втомлені прац ею тато й мама. От тільки бабусі чомусь не спалося : уже не раз і не два переверталася вона з боку на бік, уже й годинник старенький на стіні біленькій хрипко відстукав «третю», а сон-чародій уперто тікав кудись від ї ї розплющених очей... Лежачи вже горілиць, вона, нарешті, заплющила втомлені очі, і тоді спогади з минулих років поплили перед нею, не343

наче в кіні...

- Щ о ?! Н е в ж е це четверта година ранку ?! — сполохано спита­ ла бабуся сама себе, почувши знову хрипний голос стінного го­ динника, і рішуче підвелася... Тихесенько, навшпинячки п о п р я ­ мувала вона з кімнати до сіней, з яких д ве рі виходили й0осто надвір.

- Чичирк ! - це озвався с ір ник у старечих пальцях. При м и г о ­ тливім світлі того маленького вогника бабуся знайшла на полич­ ці так потрібні їй краплі на сон і зразу ж таки й назад тихе­ сенько попрямувала, бож у сінях тих було дуже зимно. Ось за раз вона тих крапельок чудодійних вип'є, і тоді...

- Т о р о х ! Торох! Торох! - чиїсь дуже міцні кулаки несам овито гатили по дверях, які готові були о сь-о сь зіскочити зі своїх ірж авих навіс, бо були вже старі й п о м е р е ж а н і щілинками.

- Атваряй ! *) Ето Н К В Д ! *) - почувся з надв ору чоловічий голос, і ганебна московсьна лайка вмить додалася до того вигуку й до того стукоту по дверях стареньких... Славків татко вже стояв у сінях і сам відчинив д ве рі непроха­ ним нічним гостям. їх було четверо : д во є в уніформі НМВД (енкаведисти), керівни к буди нків і двірник . Один з е н к а в е д и с тів був високий, як башта, д о в г о в ’язий і мав попсов ане віс пою обличчя, а другий був малий, присадкуватий і дуже в ід г о д о в а ­ ний : перший, як видно, був вартовим, а другий — ранґ ою старшим - Гринь Міхаіл - кто.? - спитав він грізно.

- Я! — в ід п о в ів С л а вків татко.

- Ви — арєстовани ! А би с кать ?! *) Високий вартовий почав обмацувати С л авков ого татка від гол о­ ви до самих п’ят, вивертаючи при цьому всі кишені назовні : знайшов хусточку до носа та пару паперових карбованців.... Ко­ ли справ у обшукування арештанта було скінчено, годованець величаво попрямував до єдиної кімнати Гринів, а слідом за ним, неначе нитка за голкою, пішли й усі інші. Н ев еличка к і м ­ ната Гринів вмить виповнилася людьми по сам і вінця, бо до чотирьох постійних мешканців цієї л ю д с ь к о ї нори додалося ще четверо нічних гостей, - тепер усі восьмеро були тут...

- Встать! — заверещ ав годованець, звертаючись до С л авк ов ої мами.

- В с ю комнату абискать! — наказав він вартовому, а сам узяв­ ся розглядати книжки й папери. Високий вартовий з попсованим віс пою обличчям виконував н а ­ каз свого начальника дуже р е т е л ь н о ; перевертав усі речі д о ­ гори дном з такою н ад м ірною силою, неначебто хотів усе те нараз понищити : і матраца, і ліжко , і соФку, і стола, ба навіть і Славков і іграшки... Усе летіло додолу... Не минуло й чверти години, як чепурна кімната Гр инів перетворилася в жалюгідне видовище після землетрусу...

------------------------------

(ЗАКІНЧЕННЯ- БУДЕ)

*) «Атваряй» - по-російськи, а по-українськи «відчиняй». *) Н КВД — «Народний Ком іс арія т Внутрєнніх Дєл», що оч олював тогочасну совєтську ж а н д а р м е р ію . *) «Абискать- - ..о-російськи, а по-українськи - «обшукати».

3 44

34 5

«<мА СЛІДАХ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»

в цьому році український народ у всьому світі відмічує 250-ліття з дня народження великого укр а ж л ь к о г о філософа Ґри го оія С. С ковороди. З приводу цього ісвілею в кожній у к р а ­ їнській газеті в західньому світі, як також і в Україн і появилося вже чимало різних >статтей, допи сів, нари сів і т.п., щоб в той чи інший спосіб відзначити п ам ’ ять Велетня нашого народу, яким був, і надальше залишиться наш великий філософ Г. С. Сков орода. Щ о б гідно відмітити цей великий ювілей нашого філософа, О с е р е д о к С У М А ім. Лесі У к раїн ки в Боффало, за згодою Г о ­ ловної Управи С У М в Н ю Йорку та заходами куль-освіт. реф.

2 2 - го Відділу О О Ч С У , пресо-ін форм ативної референтури при О. С УМ , Ви ховно ї Ради цього ж О с е р е д к у в Боффало й при с п ів прац і Ста ничного Пласту в Боффало, - зібрав і видав д р у ­ ком збірку матеріялів про Г.С. Сковороду, які були вже д р у к о ­ вані різними Авторами в різний час в укр аїнсь кій пресі, ж у р ­ налах, альманахах і т.д. Книжка видана в Боффало в друкарні Павла Василишина, зай має 1 3 0 сторінок друку. На обкладинці зображений тризуб з ройових знамен, Ю С УМ і н а п и с : «На слідах Григорія С к о в о р о ди». Книжка п р и с в ’ячена п ам ’яті : Олексія Варави-В оронім а (Ол. Кобець), Стефанії Мороз, Петра Чуйка та Данила Квасниці, — виховникам у к р а їн с ь к о ї молоді на оселі СУМ «Холодний Яр». Зібраний матеріял у цій книжці призначений для у к раїн с ько ї молоді і ї ї виховників. На зміст книжки складаються около 4 0 різних назв статтей віршів, байок, пісень з нотами. Найголовніш і з них: «Дмитро Донцов - «Гри горій С коворода про національний провід». М.І. Крвалінський - опрацю вав д-р Ю рій Русов - «Григорій С. С к о ­ ворода», проф. Володимир Ш а я н - «Лицар Духу», П. Мозолюк «Релігійна проблематика Сковороди». В. Ш евч ук, Марія Ш е р е р — «Г. С ко в о р о д а — філософ і письменник», проФ. П. Чуйко «Великий У країнський філософ», проф. Олексій В оронін «Григорій Савич С ков ород а» (гутірка для молоді), П. Трач «Г.С. С коворода», І.С. — «Славний Україн ський філософ — Г р и г о ­ рій Сковорода», д-р Л.Ж абко-П о тапович — «Н еспій маний С к о в о ­ рода», М. Слобож анин - « Харков у минуло триста років» (уривок) Гр. С ко в о о о д а — «Харків ські Байки», в яких знаходимо такі назви ; «Собаки», «Ворона і чиж», «Старий і молодий ж а й в о р о ­ нок», «Одяг І розум», «Чиж і щиголь», «Колішата дзигарські», «Орел І сорока», «Голова і тулуб», «Мурашка і свиня», «Дві курки», «Вітер і філософ», «Брусок і ніж», «Орел і черепаха», «Сова і дрозд», « Змія і буфон», «Жаби», «Верблю д і олень», «Зозуля і дрозд», «Гній і Алмаз», «Пес і вовк», «Лев і мавпа», «Щука- і рак > та багато ін ш и х .

3 46

є кілька пісено о іотами на слова й мелодії Г. Сковороди, а саме : «Ой ти пташко жовтобока», «Ах, ушли мої літа», «Вся­ кому городу нрав і права», «Стоїть явір над водою» і др. Знаходимо тут кілька знимок нашого філософа Г. Сковороди в молодоглу і старшому віці. Символ з рукопису Сковороди «Алфавіт мира», філософ і поет Гр. Сков ооода, — малюнок В і ­ талія Губенка, Покров ський манастир , обкладинка з Х а р к ів с ь ­ ких байок, Джерел о-коиі'иця «Холодна оковородинська» в Бабаях. Зібрані матеріяли про нашого філософа Г.С.Сков ороду в книжці про яку тут мова, це велика праця тих людей, які з у м і­ ли зібрати цей дорогоцінний матеріял з різних наших газет всіх тих Авторів про їімі ми вже згадували повище, в формі книжки дали до рук не тільки нашій молоді і ї ї виховникам, але також і всім тим хто цікавиться нашим філософом Г.С. Ско вородою. Книжку цю можна набути в Головній Управі СУМ в Н ю Йорку, або в О середку СУМ в Боффало. В книжці є деякі технічні недотягнення, які однак не зменчують вартість змісту книжки. Тому, радимо всім любитегям українського слова, придбати собі цей «збірник» матеріялів про нашого філософа Г. С. Сков ороду до св оєї домаш ньої бібліотеки.

Мик. П-ас

347

ПЕРЕКЛАДИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

у в и д а в н и ц т в і «KOLIBRI» Wuppertal-Elbersfeld, появивився мої

переклад

в ід о ­

пригодницької

по в іс ти

з к оза цьки х

с ів

уходах»

«На

ча­

А н д р і я Ч а й к о в с ь к о г о під наголовком V E R W E G E N E S T E P P E N R E IT E R Переклала на

Анна-Галя Горбач

н ім е ц ь к у

Галя

Горбач

вступ

про

к о з а к ів , Andrij Tschajkowskyj

W

e

rw

^ e

n

e

цю

п о в іс т ь

мову

Анна-

і до д а л а

у к р а їн с ь к и х

а т ак о ж

словни­

чок

н е зви ч н и х

вищ

та

виразів

в іс т і.

У

названому

ви­

появився

вже

давництві цілий

ря д

ім е н , у

п р із­

цій

по­

п е р е к л а д ів

у к р а їн с ь к и х

книг

для м о ­

лоді : В. Каркута «Цупке життя)» ЇЗво zfihe ЬвЬвгй О . І в а н е н к а « Л іс о в і к а з ­ ки* (Ukrainiache WakJmarchen), А. Ч а й к о в с ь к о г о «За с е с ­ трою» P itt ins Tatarertand), О.

Бердника

«За

ч а р ів ­

н о ю к в іт к о ю » (W a ^ und der schatz am Dnepr^ Готується д о в и д а н н я з б ір к а карпатських казок

п.н.

« Ів а н к о —

з в ір ів «

цар

(jwanko - der

TieckSnig) і А. Ч а й к о в с ь к о г о «Козацька п о м с т а» (KosaKenrache Ннига« i/erwegene Steppenreitef» м а є 2 8 8 стор. друку, д о н е ї я о д а н о 12 іл ю с тр а ц ій

мапу У к р а ­

Оправлена

но,

з

в

п о ло т­

кольоровою

обкла­

динкою

34 8

і

їн и .

к о ш ту є

1 2 , 8 0 нм.

т

u

c

m

e

L a i i m

v

o

КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Борис А нтоненно-Д ави дович (ПРОДОВЖЕННЯ)

М ір о п р и є м с т в о захід, заходи Коли й хто почав запровалжувати в нашу мову неоковирне слово міропри єм с тво, - невідомо, але час від часу воно з'явл я­ ється в діловом у листуванні іі чується в доповідях : «Щ об д о с я г ­ ти помітного успіху, треба далі поглиблювати прийняті міроприємства»; «У нас провели такі міроприємства » і под. Такого слова не було й нема в українській мові, його наспіх склепали ті , що не знали багатства наш ої мови, але хотіли ви­ словити с в о ю думку по-україн ському. В ід пов ід ни ком до р о с ій с ь ­ ких мера, мероприятие є захід, а в множ ині — заходи : «Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів» (М. Коцюбинський). Р осійськом у вислову принимать мерьі в ід ­ по відає український уживати заходів : «Він рідно вжива в різких, агресивн их заходів» (О. Копиленко). Слово захід має ше значення «зусилля* ; «Не варта справа заходу» (при повідка) ; « Ш к о д а заходу й труду» (І. Франко); іноді вона був ає від п о від н и к о м російських слів прием, присест ; «За одним заходом упорав усе, що на два дні наварила» (з живих уст); «За два заходи й воза полагодили» (з живих уст). Отож, і в перших реченнях треба було сказати : «поглиблю­ вати вжиті заходи», «запровадили (здійснили , провели) такі за­ ходи».

Нагода й п р и го д а Ці два слова — немоо камінь спотикання для тих, що не г а ­ разд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, 350

де треба : «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві професорові й стулентові , письменникові й перекладачеві», — читаємо в оецензії; «Мені ще не випадало пригоди їздити до Ужгорода», — чуємо з уст. Ці помилки виникають , мабуть, через те, що обидва слова мають сеоед багатьох своїх значень також значення р о с ій с ь ­ кого слова с л у ч а й : Ч І р и нагоді я скористаюся вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щ о б уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам’ятати, що йменник нагода означає випадок (здебільшого сприятливий) : ‘ «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Ш ерем ет), — або випадок, що зумовив якусь дію : «В шкільному саду збиралися школярі на вечірку з нагоди закінчення учбового року» (М. Трублаїні). А йменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці : «Кожна пригода — до мудрості дорога» (п рисл ів’я), — або й на лихо ; «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов’язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники ро­ сійських бьіть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» ( історична дума). Іменник пригода може означати також потребу, користь : «Го­ дувала собі дочку для с в о є ї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (пісня), — від чого є вислів стати в пригоді : «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка). Тим-тс й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися : «Словник має стати в пригоді...»; «Не випада­ ло ще нагоди їздити...»

Наймити й н ай м а н ц і Слово наймит означало колись певне соціяльне поняття робіт­ ник, що наймався працювати в заможного господаря («Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь». - І. НечуйЛевицький), але воднораз його стали вживати в значенні «запро­ данець, відступник, перекинчик», що «за шмат гнилої ковбаси», як писав Ш е вч е нко, перекидався до ворожого табору: «Ваші господарі - наймити татарам, турецьким султанам» (Т. Ш е в ч е н к о ) Згодом у переносному значенні з’явилось нове слово — найма нець : «Не тільки чоловіки, а й жінки й підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців» (О. Гончар). У суча сній л іте ратурній м о ві с л о в о н а йм и т виступає в його буквальному

с о ц іальн о м у

користуються

словом

ці

з н а ч е н н і,

а

в

значенні

«запроданець»

найманець.

Нк бачимо, така диференціяція понять і слів, що вбирають поняття, дає змогу, точніше висловити потрібну думну.

351

Н а кла д на плата чи п іс л я п л а т а ! У діловому листуванні трапляється читати : «Книжки надіслано платою». Тану фразу може зрозуміти тільни той, хто знає р о с ій ­ ську мову, де є вислів наложенньїй платеж, бо у країн с ько ю м о вою плата, яку вносять після од ерж ання на пошті за м о в л е ­ ної речі, зветься післяплатою. Тому й у нав еденій фразі треба було написати : «надіслано післяплатою».

Недолік, хибо, вада, о гр іх , п р о г р іх , н ед о ро б о к, ґа н д ж а , ґа н ж а , ґандж За дорев ол юційних часів слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповід но до р о с ій ­ ських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах : «У роботі рільничої бригади виявлено багато недоліків»; «Це о по­ відання захоплює і хвилює своїм змістом читача, але в ньому, на жаль, є багато стилістичних недол іків » Утворений від кореня дієслова ліч,.;, р значенні «рахувати» і заперечної частки недо ім енник недолік був синонімом слова нестача : «Під час рев ізії каси виявлено недолік (або нестачу) на 5 7 5 крб. 21 коп.»; Слід відзначити, що тепер слово недолік, набувши значення російських недостаток, недочет, утратило колишнє значення, в і д ­ давши його си нонімові нестача, і витискує з ділової, а часом із художньої, мови інші відомі слова, що з погляду мовної традиції є чіткішими відповідни кам и до російських недостаток, недочет . Таких слів є чимало : хиба, вада, огріх, прогріх, похиб­ ка, помилка, недоробок. Чи не краще й природніш е зазвучала б перша фраза, якби замість недоречного там слова недоліки постяпити огріхи : «У роботі рільничої бригади виявлено багато огріхів (або хиб недоробок)»? На краще пішло О і в другій фра­ зі, якби там стояло слово хиби (або вади); «Це оповідання за хоплює і хвил ює своїм змістом читача, але в ньому на жаль, є багато стилістичних хиб (вад)». Україн ська клясична література й народна мова цорисіуються словом недолік тільки в значенні «нестача»: для іншил значень уживають наведених с л ів ; «Івана кликали в селі Перелоллзним. Мав у поясі хибу, бо все хо див схилений» t i . Сте фани к). Російському слову изьян, близькому св оїм значенням до сло­ ва недостаток, в українській мові від повід аю ть ґанжа (ґанджа) або ґандж; «Бувають люди з п р и р о д ж е н о ю ґанжею» (І. НечуйЛевицький); «У всій стайні нема коня без ґанджу» \з живих уст). З цих прикладів бачимо, що наша мова має досить в ід ­ пов ідників до росій ських недостаток, недочет, изьян, то чи 352

варто ж заміняти всіх їх одним словом недол ік? Хоч би тільки з стилістичних міркувань та й то нема в цьому потреби.

Обслуга й о б с л у го в у в а н н я (о б сл у ж у в а н н я ) «В Канаді далі відчувається погана поштова обслуга, яка на­ ступила після того, як уряд підніс поштові оплати, скасував д о ­ ставку пошти суботами», — читаємо в одній газеті, і відразу впа­ дає в очі помилкове використання слова обслуга, яке має інше значення, ніж те, яке надала йому газета. Обслуга — це не дія, що задовольняє чиїсь потреби, а група людей, призначених виконувати певну роботу, здебільшого у військовій справі. Ро сій ським відповідником цього слова буде — расчет, прислуга, як це бачимо в такій, наприклад, фразі : «Гар­ мату викотили на плятформу , а обслуга зайняла теплушку» (В. Козаченко). Коли ж треба передати дію , спрямовану на виконання якогось завдання, тоді слід удаватись до інших слів — обслуговування або обслужування : «Для обслужування Інгулецької зрош увальної системи сп орудж ено залізничні під'їзні колії, шосейні шляхи і прокладено близько 3 0 0 кілометрів телефонних ліній».

Облік

і об личчя

«у постаті головного героя ром ану перед нами постає облік нашого сучасника», — читаємо в рецензії на художній твір і не можем о зійти з дива ; про який це облік пише рецензент? Адже цей іменник, що походить від д іє сл ів облічувати, облічи­ ти , має в у країн с ькій мові точне значення : «Скільки ще не взято на облік сам остій ни х груп, які боролися з окупантами, але не знали, як зв’ язатися з іншими підпільниками» (Ю. Яновський ); «В артілі д о б р е організовано облік і з беріган ня к о р ­ мів». Рецензент ме ханічно переніс в український текст р о с ій с ь ­ ке слово, не зв аживш и на те, що це ж слово є і в у к р а їн с ь ­ кій мові, тільки з іншим значенням. У цьому не було ніякої потреби, бо україн ськ а мова має досить в ід п о в ід н и к ів до р о ­ сій ського слова облик : обличчя («Таке обличчя нашого с ь о г о д н іш ­ нього села»), образ («Бережучи свій національний образ...» Б. Грінченко), застаріле подоба («Фабрика швидко стратила свою опрятну і празничну подобу». — І. Франко) і також застаріле лик («Узяла на себе лик прудкого хлопчика». - М. Вовчок). Узявши з цих с и н о м ім ів той, що найбільше підходить до змісту фрази, рецензент міг би написати : «У постаті головного героя... постає образ нашого сучасника».

3 53

ОЛЕНА КУЛЬЧИЦЬКД О. Кульчицьна за й м ає в у к р а їн с ь к о ­ му мистецтві в аж л ив е й почесне м і с ­ це. Воча є не лише п ерш ою ж ін к о ю ма ля ркою в Галичині і о д ною з трьох перш их у в с е у к р а їн с ь к о м у м а ­ лярстві разом з М а р і є ю Б а ш к ір ц е в о ю ( 1 8 6 0 - 1 8 8 4 ) і С о ф ією Л е в и ц ь к о ю ( 1 8 7 4 - 1 9 3 7 ) , але й першим графіком на з а х ід ньо-ук ра їн с ьки х землях. Вона перша започаткувала мистецьку іл ю ­ с тр а ц ію й культурне оф ормлення к н и ж ­ ки, а ї ї офорти, акватинти, д е р е в о р и ­ ти та лінорити були теж перш ими мистецькими тв орам и в Галичині в цій техніці. О. Кульчицька, як м и с т е ц ь -г р о м а дянин, відзивалася на всі потреби АВТОПОРТРЕТ нашого культурного життя, не замиробітні, щоб творити образи й д осягати в ерш калася у своїй ків м а ля рськ ої досконалости , і то м о ж е зі ш кодою для с в о є ї чисто м а ля рської к а р ’ єри, а бралася до к о ж н о ї ділянки м и с ­ тецької творчости, яка тоді в нас слабо стояла, чи взагал і не була заступленою. Приходилось їй ілюструвати книжки, гол овн о для дітей і молоді, проектувати обкладинки та інші графічні праці для книжок, робити е к с л іб р и с и . П р ац ю вал а вона у ста нковій г р а ф і­ ці, в емалі, в деко ратив ном у мистецтві — проектуючи килими,

МИСТЕЦТВО. ТРИПТИХ, ЕМАЛЬ

355

ПОРТРЕТ БАТЬКА. ОЛІЯ,

керам іку чи металеві вироби. А підчас м а н д р ів о к по краю Кульчицька зарисовувал а народню ношу різних околиць, чим багато при сл ужитася етнографічній науці. Вона рисувала й пам'яткові церкви, каплиці, дзвінниц і, цікавіші будівлі та істо­ ричні п а м ’ ятки. Крім цього вона д о в гі роки була вчителькою ри сунків у гімн азіях і защіплювала любов до мистецтва та до у країн ської культури с еред наш ої с е р е д н є ш к іл ь н о ї молоді (автор цих рядків мав честь бути одним із її учнів у перем иській гімназії). Подібних в сесторонніх мистців в іс то рії наш ого мистецтва багато не було, хиба Т. Ш е в ч е н к о в минулому столітті і В.Г.

356

ДГГИ НА ЛЕВАДІ. ОЛІЯ.

К ричевсь кий на початку на ш ого століття, а такою ене р гіє ю , запалом до праці і в еликою видайністю в творчости, якими відзначалася О.Кульчицька, малокотрий мистець, її сучасник, м іг похвалитися. Олена Кульчицька наро дилася дня 15 вересня 1 8 7 7 року в Б е р е ж а н а х (Поділля) в родині судді Льва Кульчицького. Вона мала ще ста ршу сестру Ольгу ( 1 8 7 5 - 1 9 4 0 ) , яка теж присвятила ціле св о є життя мистецтву й прац ювала в декоратив ном у м и с ­ тецтві (виробляла килими, вибійки, вишивки). Олена й Ольга, не будучи зам ужиим и, провели ціле життя разом. Л ев Кульчицький був гр о м а д с ь к и м діячем, мав добірну бібліотеку у к р а їн ­ с ької літератури, сам цік а ви вс я малярств ом і це замилування до п р е к р а с н о г о перед ав св оїм дочкам. Мистець ку освіту О л ена Кульчицька здобула наперед у п р и ­ ватних м а лярів у Льв ові, згодом у В ід ні в М и стец ь ко-П ром и словій Ш к о л і ( 1 9 0 3 - 1 9 0 8 ) , яка тоді стояла на високом у рівні. Цю школу пізніше закінчила в ід о м а малярка- ем алістка Марія С. Дольницька. По закін ченні школи Кульчицька відбула довшу подорож по Західній Европі (перша її. поїздка з а г р а н и ц ю була до В е н е ц ії в 1 9 0 4 році) — Мюнхен, П ариж, Л онд он, щоб запізнатися з ї ї мистецькими с ка р б а м и по великих музеях.

35 7

В ерну в ш и сь до Галичини, Кульчицька спочатку жила в Косо­ ві на Гуцульщині, де перебували тоді ї ї батьки, але скоро вона переїхала до Л ьв ова і розвинула малярську діяльність. З цього періоду походять ї ї в ід о м і твор +1 в яскравих і сильних оптимістичних кольорах: «На леваді», «Ярм арок у Косові», «Соняшник», «Верби», портрети батька й матері. Хоч у пер шому п еріод і творчости Кульчицька прац ювала більше в м а л я р ­ стві як \ графіці, але і в графіці вона проявила чималу активність, пр ацюючи в різній техніці — лінорит (чорний і кольо­ ровий) дерев орит, офорт, пастель, аквареля, рисунок тушом. Перша участь у збірній виставці у Льв ові в 1 9 0 9 році принесла молодій малярці великий успіх і розголос, що з а ­ охотило ї ї до ще більшо'і активности. Після корот котри валого учителювання у Л ьвові, О. Кульчицьну переносять до П е р е ­ мишля, де вона вчила ри с унків у гім н а з ії майже тридцять р о ­ ків ( 1 9 1 0 - 1 9 3 8 ) . П р е к р а с н о влаштований дім се стер Олени й Ольги Кульчицьких у центрі Перем иш ля (Ринок ч. 28) був неначе укр аїнським музеєм, в якому можна було бачити не лише найкращ і твори с ест ер-м и стц ів , але й різні цінні предмети народ нь ого мистецтва зіб ран і О л е н о ю під час ї ї подорож ей . В П ерем иш л і О. Кульчицька була одним із за сн о в н и ків кр а є зн а в ч о г о музею «С тривігор», до якого вона подарувала багато е к спона тів (цей музей тепер є влучений до польського музею в Перемиш лі ). П ід ч а с літніх вакацій О. Кульччицька вибиралася в мандри по селах і місте чках Підкарпаття, Л е м к ів щ и н и , а навіть В о ­ лині і Полісся при возила до дому теки ри сунків і м а л ю н к ів з к р аєв ид ам и , шкіцами до більших полотен і ет нографічними матеріялами. В роках 1911 і 1 9 1 3 О. Кульчицька взяла участь у збірни х виставках у кр а їн с ь ко го мистецтва в Києві і цим вона зам аніфестувала єдність у к р а їн с ь к о г о мистецтва. У Києві особливо мали успіх ї ї графічні твори. Підчас І с в іт о в о ї війни, коли то воєнні події прокотилися кілька разів по ук р а їн с ь к и х землях , несучи зі с о б о ю зн и щ е н ­ ня, пож ари й с м е рть не винних людей, Кульчицька стала літо­ писцем цеї великої н а р о д н о ї тр агед ії. Ніхто з наших мист ців так не зад окум ентував у св оїх творах жахливі воєнні події на У к р а їн і як Кульчицька. Вона була свідко.м недолі народу і глибоко ї ї п ереж и вал а та змалювала її з великою експ р е ­ сивністю у св оїх численних творах — гр а в ю р а х і акварелях. Взаг ал і, душа мистця була надзвичай но в р аж л и ва на л ю дське нещастя і вона присвятила чимало тв о р ів нашим обездол еним селянам. Після І с в іто в о ї війни, коли то в Галичині почало в ід р о д ж у ­ ватися культурне життя та наладнювалася видавни ча справа, Кульчицька прац ю вал а б агато в книжковій графіці, ї ї спеціяльністю були іл ю страц ії казок та видань для дітей. Де які ї ї іл ю с т р о ­ вані казки були такі чудові, що й тепер, після 5 0 років, їх .4H0BV перев идали в Ки єві.

358

у свято.

359

ҐАЗДА. ЛНОГРА В ЮР А .

Працюючи для молоді, Кульчицька виготовила велику серію б і л ь ш и х д е р е в о р и т і в на іс т о р и ч н і т е м и , п р и з н а ч е н і д л я ш к і л ь ­ них б у д и н к і в і г у р т о ж и т к і в . Ці т в о р и мали п о и г а д у в а т и нашій м о л о д і с в і т л і п о с т а т і і в а ж н і п о д і ї з і с т о р і ї У к р а ї н и , а крім цьо го , с в о є ю в и с о к о ю м и с т е ц ь к о ю я к іс т ю , м а ли в и р о б л я ­ ти в м о л о д и х л ю д е й е с т е т и ч н и й с м а к і з а ц і к а в л е н н я мистец­ твом. Кульчицька багато займ алася й декоративним мистецтвом, коли з о р г а н і з о в а н о в Г а л и ч и н і в и р і б н ю к и л и м і в - К у л ь ч и ц ь к а була о д н о ю з перших, яка з г о л о с и л а с в о ю с п і в п р а ц ю і д а л а б іл я 80 п р о е к т ів с у ч а с н и х м и с т е ц ь к и х к и л и м ів . В о н а б у л а а в ­ то р о м п рое кт у великого залізного х р е с т а на м о г и л і у к р а ї н с ь ­ ких в оя ків у П и к у л и ч а х б і л я П е р е м и ш л я (цей х р е с т п о л я к и по в а р в а р с ь к и зн и щ и л и і і с л я 1 9 4 5 року ). Щ о б в ш ан ув ат и т а к о г о з а с л у ж е н о г о й п р а ц ь о в и т о г о м ис тц я , А Н У М ^ А с о ц і а ц і я Н е зале ж н их Україн ських Мистців) влаштувала ін д и в ід у а л ь н у в и с т а в н у К у л ь ч и ц ь к о ї у Л ь в о в і в 1 93 3 ро ці і в и д а л а про неї м а л у м о н о г р а ф і ю М. О с і н ч у к v п е р е д м о в і д о цього в и да н н я п и с а в : « К у л ь ч и ц ь к а і як м и с т е ц ь і як г р о м а д я н и н належить в нашо­ му г р о м а д я н с т в і д о н а й б і л ь ш е з а с л у ж е н и х , а о тс я м а г а м о н о г р а ­ фія нехай від нас т и м ч а с о в о , поки с т я г н е м о с я на п о в н ій ш у і о с н о в н і й ш у , б у д е б о д а й с к р о м н и м п о ш ан и і п р и з н а н н я д л я її п р а ц і» . С к і л ь к и то ц е р к о в п р о п а л о п і д ч а с II. с в і т о в о ї вій ни, а ще б і л ь ш е п іс л я неї, з н е о д н о ї з них і д о б р о ї ф о т о г р а ф і ї не Л И І І І И 360

л о с я і як це д о б р е с т а л о с я , що з б е р і г с я п р и н а й м е н ш е в ел ики й альб ом рис унків і малюнків К у л ь ч и ц ь к о ї, який п о к а з у є нам ЦІ перлини н а родної архітектури. П ісля приєднання за хідньо-українських земель до У Р С Р , О. К у л ь ч и ц ь к а с т а л а в и к л а д а ч е м , а потім про4>есооом П о л і г р а ф і ч ­ ного Ін с ти ту ту у Л ь в о в і й в и х о в а л а к і л ь к а м о л о д и х д о б р и х г р а ­ фіків. Р а д я н с ь к а в л а д а , про око, ніби ш а н у в а л а м ист ця , в иб ра но ЇЇ навіть д е п у т а т о м д о В е р х о в н о ї Р а д и У Р С Р . а л е коли м и с ­ т е ц т в о з н а в ц і п р и г о т о в и л и п ро неї б і л ь ш у м о н о г р а ф і ю , то н а к л а д кн и ж ки о б м е ж е н о д о 1 0 0 0 п р и м ір н и к ів , а ч е й ж е с а м и х б і б л і о ­ те к в У к р а ї н і є щ о с ь п о н а д 3 5 .0 0 0 . ( І.В . С е н і в : Т в о р ч і с т ь О лен и Львівни Кульчицької Видавництво А к а д е м ії Наук У к р а ­ ї н с ь к о ї Р С Р . Київ 1 9 6 1 . ). Н а т о м і с т ь м о н о г р а ф і ї пр о р о с і й с ь к и х м и с тц ів виходять у л ю к с у с о в и х виданнях і великим накладом . О с т а н н і роки ж и т т я О . Кульч иць ко ї були т я ж к і, вона не м о г ­ ла х о д и ти , а « р а д я н с ь к а в л а д а » з а б у л а її і якби п р и я т е л і не з а о п і к у в а л и с я К у л ь ч и ц ь к о ю , то в она с к і н ч и л а б ж ит тя в н у ж ­ д і. М а л я р к а п о м е р л а 8 б е р е з н я 1 9 67 рок у, а г р о м а д я н с т в о Л ь в о в а в л а ш у т у в а л о їй в е л и ч а в и й п о х о р о н , якого д а в н о у Л ь в о в і л ю д и не б а ч и л и . О. К у л ь ч и ц ь к а за с в о є д о в г е ж и т т я с т в о р и л а б а г а т о праць, а коли взяти д о у в а г и , що но ж ни й о ф о р т , д е р е в о р и т чи л і нор ит в і д б и в а н о в б і л ь ш і й с к і л ь к о с т і п р и м і р н и к і в ( 5 0 - 1 0 0 ) , то п о в и н н о б ут и в с в і т і п о н а д 6 0 0 0 її т в о р і в . Б і л я 3 0 0 0 т в о р і в К у л ь ч и ц ь к а п о д а р у в а л а п е р е д с м е р т ю л ь в і в с ь к о м у му зеє ві . Деяка кількість образів і гр ав ю р Кульчицької знаходиться і на е м і г р а ц і ї . Н а ш і на ук ов і у с т а н о в и в А м е р и ц і — Н Т Ш в 1 96 3 році а У В А Н в 1 9 6 5 році - в л а ш т у в а л и в Н ь ю - Й о р к у індиві­ д у а л ь н і в и с т а в к и т в о р і в О . К у л ь ч и ц ь к о ї. Н а кожній з них Оул о о к о л о 1 0 0 т в о р і в п о з и ч е н и х з п р и в ат н их з б і р о к ( н а й б іл ь ш а зб ір к а п а н с т в а К о ч а н ів ) . Св о їм визначним мистецьким талантом, неб уд ен н ою п р а ц ьо ­ витістю, г р о м а д с ь к о ю д і я л ь н і с т ю і глибоким патріотизмом О л е н а Кульчицька ще за життя з д о б у л а соб і великий автор ите т і пошану с е р е д гр о м а дя н с тв а , а те п е р її імя записане золотими буквами в істо рії у к р а їн с ь к о го мистецтва. В. П о п о в и ч

ЛГТО. Л Н ОГР А Б Ю Р А

361

^ и х о їн й 'іи Проф. Р. Драґан

ГЕРОЇЗМ (ПРОДОВЖ ЕННЯ)

Ге р ой

в суспільств і

« Г е р о й в с у с п іл ь с т в і н е о б х і д н и й » — писав Ка рлайл . С у с п і л ь с т в о без ге ро їв буде р оз г у б ле н е й бе зд ушн е. А л е й сам герой без с ус п іл ь с тв а нічого не вд іє , ніби те д е р е в о на камені, що не має куди запустити і коріння. Наві ть, коли герой відірван ий від с у с п іл ь с т в а і д іє в самотині, він д іє для с у с п іл ь с т в а . Значить він є історичним інс тру м ент ом , або витвором сус п іл ь с тв а , чи с е р е д о в и щ а , до якого належ ить. Він м ож е випередити сво є с у с ­ п іль с тв о о с о б ли в и м и д ар ув ан н я м и , але покинути і о г о не може . Він м о ж е навіть діяти проти інтересів с во го су сп іл ьс тв а! , в ір я ­ чи в те, що він б іл ь ш е бачить від усіх. А л е ріст героя не м о ­ же бути зов сі м в ипа дко ви м, він усе ж таки корінями мусить вростати в с в о ю збірноту В роз п ор о ш ен ом у с у с п іл ь с тв і, як наша еміграція, ми маємо повну с в о б о д у вибирати собі таких героїв, яких захочемо. А л е не ві льно нам забувати, якою до р о го ю йдемо, бо наша дорога за вж ди в е д е до Києва. Г е р о ї чужини не за вж ди нам близькі й часто показують інші д о р о ги і наша с в о б о д а вибору л е г к о може звести нас на манівці. Б о наша д о р о г а , це д о р о г а визволення, а на цій д о р о з і наші найбільші ге р о ї це Т а р а с Ш е в ч е н к о , Іван Мазепа, М и к ол а М іх новсь ки й, С и м о н П е т л ю р а , Є в г е н Конова лец ь, С т е п а н Б а н д е р а , С е р г і й Є ф р е м о в , Ми к ол а П а в л у ш к о в , митр. Л и п ківський, митр. Ш еп ти ц ьк ий і їм подібні. Б о не м ож е укра їнс ьки й ма нд рі в ни к по чужих світах мати дві батьківщ ини, а с в о б о д у він ви кори стов ує так, як це 'по трібно батьківщині. Я р о с л а в С т е ц ь ко писав : « Н е той вільний, хто мо же робити те, що хоче, а той, хто може хотіти робити те, що він повинен». Т у т можна б ще тільки д о да ти с л о в а Л і н и Костенко: Х о ч е ш ? - іди. Н е хо че ш ? - не йди. Різні є л ю д и у сивих віках. Доля твоя у твоїх руках. С в о б о д а це г арн а річ, коли с в о б ід н о м о ж е м о насліду вати на­ ших героїв. А л е ко м пл ет н а с в о б о д а взагалі не існує в ц и в іл із о ­ ваному с у с п і л ь с т в і , бо тоді панував би безкарно злочин. К о м ­ плетна с в о б о д а це анархія і б е з д о р і ж ж я . Н а ві ть у ряд и країн в яких жи ве мо, а це з д е б іл ь ш о г о д ем ок ра ти ч н і країни, д о б р е 362

знають, що с в о б о д а має с л у ж и т и обов'язкам та ід еа л а м , л ю д ­ ська с в о б о д а з а в ж д и о б м е ж е н а за кон ами д л я того, щоб її з б е р е г ­ ти та щоб ф алш ив і ге рої її не зруйн ува ли. Д е м о к р а т и ч н е с у с п і л ь ­ ство н е д о в ір я є героям і всім ос о б ли в и м , неб уде нн им о с о б и с т о с ­ тям, доки їх не п ер е в ір и ть і не засвоїть. у нещасті нар ід шукає за гер оєм , який с и л о ю с в о є ї ін д и в ід у ал ьн ост и зумів би р о з в ’язати те п о л о ж е н н я . В з д о р о в о м у с у с ­ піль ств і такі лю д и п ояв ля ют ься й с у с п і л ь с т в о ніколи не р о з к л а ­ даєтьс я. Коли п оя в ля ю ть с я пр от ил е жн і л і д е р и , то з у д а р ро з в ’я­ зує принцип голосува ння , а за в ід с у т н і ст ю так ого все за лежить від того, котрий герой б іл ь ш е пе ре ко н лив ий , або швидший в д ії. Хо ч такий геро й, або л і д е р і вся б іл ь ш іс т ь , що за ним, м о ж у т ь помилятись. Це означає, що герой зу мі в пр ич арувати масу за соб ою . Н а практиці такий чар с к о р о роз в ів а є ть с я . К о ­ ли ж нам т р а п и ть с я ли хо в ін д и в ід у а л ь н о м у ви п ад ну , то за г е р о є ї гл я д а ти с я в ж е пізно. П л а т о н каже : « Б і л ь ш і с т ь с у с п і л ь н о г о й п о­ л іт и ч н о г о лиха, яке ти п е р е ж и ва єш , з а л е ж и т ь ві д т е б е с а м о го , щоб його змінити тв оє ю в о лею й в ід в а г о ю . Т и м о ж е ш жити інакше й р о з у м н іш е, якщо за хоч еш це п е ре ду м ат и й постано­ вити. Т в о я вл ас н а с и л а ще не п р о к и н у л а с ь » . Н е заб ув а йм о те ж , що навіть д у ж е вар тіс ні г е р о ї мають с в о ї сл а б і сто рін ки , які с у с п і л ь с т в о не д о б а ч у є , або про них не знає, захоплене тривкими ва рт ос тя ми . А л е в х в и л е в и х ге р о їв , або д е м а г о г і в , ва рт ос ті не три в кі, не п р и р о д н і, а штучні, п і д р о б л е н і. Г о л о д н і на о с о б и с т у с л а в у й поч ест і, вони йдут ь всіми д о р о г а м и й за со б а м и , ч ас то га рн о п ри б р а н и м и , д о в л а д и . Т ак им був хитрий і п ід ли й С т а л і н , який показав с в о є ж о р с т о к е й д ем он іч н е об личчя аж тод і, коли з д об ув н е о б м е ж е н у в л а д у . В о н и с т а р а ­ ються здобути собі п о п у л я р н іс т ь б л и с к о т л и в и м и с л о в а м и , або т а ­ ки б ре хн е ю . Г і т л е р сказав, що коли має бути б рех ня , то хай це б уд е велика б рехн я, бо тоді в неї повірять. Т а к и м д е м а г о г о м був те ж Л е н і н , який пол ум інними с ло в а м и обіця в Р о с і ї те, що було тільки утопією. Т ак им ж е д е м а г о г о м був і Т р о ц ь к и й , бо оперува в б л и с к уч о ю м ов ою в р о д ж е н о г о бал ак уна . Ці д в а с у п е р д е м а г о г и д о в е ­ ли д о н а й б іл ьш о ї т р а г е д і ї л ю д с т в а , А Л е н і н о в у постат ь ще й с ь о ­ год ні в и к о р и с то в у є к о м ун іс ти ч н а партія, роб ля чи з н ьо го божка, щоби в д е р ж а т и с ь при своїй злочинній в л а д і. Вони не мають ін­ шої бази дл я с в о г о існ ув ан н я . У в іл ь н о м у с ві ті х о ди ть клич ка , що «к о ж н а л ю д и н а герой». Д у м к а ця о п р а в д у є с е б е тіл ьк и в том у нап рям і, що ножна має од нак ов і шанси, дл я р е а л і з а ц і ї яких пов инна виявити як­ н а й б іл ь ш е д о б р о ї волі. Є тихі геро ї, яких ми не в ід к р и в а єм о л е г к о , бо вони не л ю б л я т ь по п у л яр н о с ти , або за нею не шу­ кають. С и л а волі у п о с л і д ж е н и х , чи с к р и в д ж е н и х долею, лю ­ дей д о к а з у є ч у д е с і о с я г а є вершини у сп іх у, Д е м о с т е н заїкав­ ся і його це д у ж е у п о к о р ю в а л о . В ін уп е рто в и г ол ош у ва в пром о­ ви на с ам о ти н і, п ід к ла д а ю ч и камінчики під язик та вживаючи інших с п о с о б ів , щоб позбутись хиби. В ін її позбувся і став зна­ менитим б е с і д н и к о м . Г е л е н К е л л е р б у л а с л і п о ю , г л у х о ю і німою.

3 63

С и л о ю волі вона вивчила англійс ьку , французьку й німецьку м о ­ ви, а теж латин у і греку. Во н а з д о б ул а вищу освіту. Як з р о ­ зуміти м о л о ди х укр аїн ських л ю д е й на чужині, які навіть рі д но ї мови вивчати не б а ж а ю ть ? С и л а волі ве д е д о героїзму. Та га Гу сейн, єгиптянин, був те ж с ліп и й але здобув вищу освіту і на­ віть був мін істро м освіти. Він писав те ж книжки про ар а бс ьк у культуру. Г е р о ї тв ор ів Л е с і Ук ра їн ки Пр ом ет е й, Іфігенія, С а м с о н - це ті, що зд обули велич с и л о ю волі. О с ь сл ов а Л е с і , пр изна­ чені дл я с л а б о д у х і в : У д а р и т ь перуном у заспані серця. С п о к ій н і чола со ро мо м захмарить І нагадать, що зброя ж д е борця. Герой повинен мати не тільки силу волі, але й в ід пов ід ний інтелект, д а ле к о н о с н у думку, с в і ж і ід е ї і візію того, до чого він стр ем ить . Ге ро й ми м охі ть стається вчителем і виховником, коли його ід е ї зд ор ов і і п ро гр ес ив н і. Н о ж н а шануюча с е б е л ю д и н а повинна ставитись з ув аг о ю до героїв сучасн ости . Щ е др ев ні й філ ос оф А н а к с а ґ о р говорив : «М и пр их о ди м о на світ, щоб бачити сон це». О с о б л и в о з рі ла укр. л ю д и н а на чужині мусить уважати, щоб не загубити с в о є ї у кр а їн с ь к о ї ідентичности в сяйві чужих героїв. В іс то р ії ук р а їн с ь к о го н а р о д у є д о в о л і героїзму, з якого тре ба брати собі п р и кл а д і наснагу. Це зовсім не значить, що й ч уж ог о не тре ба навчатись. Збирати перлини по світі і в к л а ­ дати їх у рід н у скар бн ицю це теж героїзм. Ко жна повинність, виконана для с во го н аро ду й батьківщини, йде по д ор оз і геро їзм у. Н а й б і л ь ш і ге ро ї це ті, що зд обувають сві т дл я У к р а їн и й не губляться в чуж ому морі. Н а й б і л ь ш і герої це ті, що не ло м ля ть с я під тиском дій сно сти . Н е зл а м а л и с ь митр. С л і п и й 17 р. у тюрм і, єпископ Ґ ой д ич 18 р. у тюрмі., др . Горб ов ий 25 років у тюрм і, Ю р к о Ш у хе в и ч 20 років, Катря Зарицька, М и х ай ло С о р о к а , О д а р к а Гусак , Га ли на Д ід и к , усі вони 25 років у ж о р с то к ій б оль щев иць кі й тюрм і. О с ь наші сучасні г е ­ рої величі д ух а й волі. А скікьки н ев ід о м их героїв в ід д а л о своє пр ек р а с н е життя за д о л ю батьківщини, або ще й д о с і ка­ р а ю т ь с я ? П а м ’ять тих, що пом ер ли, залишиться на завж ди . Наш поет Я р С л а в у т и ч у збірці «М а є с т а т » каже про них : На м — ви звольникам Ук раїни Н е пр ир еч ен о умирать. В іл ь н е су с п іл ь с тв о , в якому жи ве мо , було б н е м о ж ли в им , як­ би не б ул о одиниць, що ведуть перед, д а ю ть ініціятиву, або с в о ­ їм п рик ла дом д о д а ю т ь віри тим, що берут ьс я д о якогось шля ­ хетного д іл а . Це с у с п іл ь н і герої. їм і нам усім потрібно, в кожній діл янц і, щоб життя збірноти не з а с т о ю в а л о с ь , щоб бул о д и н а м і ч ­ не, в ар ті с н е й інте ре сне . Хто цього не хоче ? М о ж е тільки в а ж ­ ко хворі л ю д и , але й вони б аж аю ть видужати й зажити повним, прекрасним життям. Гарний ініціятор, ентузіяст, це ніби сві жий подмух вітру, це ніби запах весни, що будить порив, охоту до змагу, д о боротьби. І знову наша ч удо ва Л . У к р а їн к а каже : « Т р е б а націю вирвати с и л о ю фантазії з вел ико го лан цю га ев о лю ції- - образами боротьби, зрив у міт ом ». Б іл я ент узіястів зб и р а є ть ­ ся група з д іб н іш и х , чи бі ль ш за інте рес ов ани х, і таким чином твориться еліта , без якої д е м о к р а ти ч н е , цебто вільне, с у с п іл ь с т в о 36 4

неможливе.

I а б с о л ю тн а д е м о к р а т ія те ж н ем о ж л и в а , бо вплив си ль н их од ин иц ь н е п е р е м о ж н и й , са ме то д і, коли вони д ію т ь у ко ри сть усіх . Д е м о к р а т і я м о ж е по зб у ти с ь еліти в б у рн ом у ви ріш ув ан н і п р о б л е м , але л и ш е на те , щоби п ер е да ти п р о в ід новій еліті, яка п ід е з д е б і л ь ш е тими самими д о р о г а м и , що й поп ер е дн я. С в о б о д а , якою вт ішається д е м о к р а т і я , з а л е ж н а ві д е к о н о м іч н о г о по л о ж е н н я , р о з у м н о ї с у с п і л ь н о ї ор га н із а ці ї, освіти, тр а д и ц ії , р е ­ л і г і й н о г о і патр іо ти чн ог о н а с н аж ен н я, р оз у м н ої с у с п і л ь н о ї о р г а н і з а ­ ції, осв іти, тр а д и ц ії , р е л і г і й н о г о і п ат рі от ич н ог о н ас н а ж е н н я і д о б р о ї волі всіх гр о м а дя н . Ця д о б р а воля ж е р т в у є і н д и в і д у а л ь ­ ну н е з а л е ж н іс т ь в к о ри с т ь сп іль н их ін те р е сів . Це тихий гер ої зм — в ід д а в а ти с еб е, сл у ж и ти , приймати тяга рі з е н ту зі яз м ом , д л я спільного добра. Коли ми д о д е р ж у є м о с ь тих п р и р о д н і х законів, які ке рую ть з б ір н от ою , а г о л о в н о с к е р о в у є м о наш п ог ля д з а в ж д и в сто ро н у своєї р ід н о ї зб ірн оти , то їй не с у д и л о с ь фа та льне н е п е р е д б а ч е ­ не майбутнє. Іскра ге р о ї з м у в ко жн ій л ю д и н і д о п о м о ж е здобути зб ірн оті те, що їй пот ріб не. З б ір н о т а вмирає , або д і з і н т е ґ р у є т ь ся, коли в її ч л е н ів тих іскор нема є. Це ^може ста ти с ь під в п л и ­ вом я ко го сь ж а х л и в о г о катаклізму, коли одиниці тратять ін те ре с д о с в о є ї збір нот и й шукають за іншою. Зб ір но та в еґе ту є, коли по од инокі іскри в її чл ені в нема кому роздмухати в тв о р ч у пол у м ін ь — значить нема героя. Н е м а того , хто ..... л ю б ит ь, терпить, В кім кров ж ив о кипить, в кім надія ще лік, Кого бій ще манить. Л ю д с ь к е горе смутить, А добро веселить Ц е с л о в а Івана Ф ра н ка . Ц ь о го ін те р е су д о т в о р ч о го життя штучно в о скр ес и ти не м ож н а , як це п р об ую ть робити тирани. Ні які глибші і три вкі зміни в с у с п і л ь с т в і не були д о к о н а н і т и р а н і ­ єю. “ В е л и к і д о с я г н е н н я » в С о в ’єтах тільки сп ов ид н і, бо л ю д и з а л и ш и л и с ь ті сам і і в ф аб ри ко в ан ий героїзм ніхто не вірить. Хай зникне груп ка тиран ів і б ю р о к р а т ів і н ар од п ер е ки н е всю с и с т е м у в нівець.

(ДАЛІ

БУДЕ)

365

ДРУЖИНИ ВИХОВНИКІВ ТА їхня РОЛЯ в НАШІЙ СПІЛЦІ

(ВСТУПНІ ТЕЗИ НА ВИХОВНІЙ КОМІСІЇ З Л Е Т У ДРУЖИННИКІВ)

С а м а назва і х а р а к т е р н а ш о ї О р г а н і з а ц і ї вказує те, що о с н о в н и м і п е р в і с н и м нашим з а в д а н н я м є в их ов у ва т и м о ­ л о д е у к р а ї н с ь к е п о к о л ін н я в у к р а ї н с ь к о м у н а ц і о н а л ь н о м у д у с і . Д е х т о м о ж е зр об ити з а в в а ж е н н я , що С У М у с в о їх по ч а тк а х на Р і д н и х З е м л я х мав д е щ о інше з а в д а н н я , бо о с н о в о п о л о ж ­ ники С У М в У к р а ї н і в с во їй п р о г р а м і в и р а з н о с т а в и л и соб і б о р о т и с ь за в і д з и с к а н н я в т р а ч е н о ї у к р а ї н с ь к о ї д е р ж а в н о с т и . Це п р а в д а , а л е це бул и інші часи і о б с т а в и н и . Ця м о л о д ь , в п е р ш у ч е р г у, ж и л а на р ід н и х з е м л я х , с е р е д р і д н о г о о т о ч е н ­ ня, м а й ж е всі зон и були с в і д к а м и У к р а ї н с ь к о ї Н а ц і о н а л ь н о ї Р е в о л ю ц і ї — В и з в о л ь н и х З м а г а н ь , що з а в а ж и л о м о ж л и в о н а й ­ б і л ь ш е на ф о р м у в а н н я ї х н ь о ї н а ц і о н а л ь н о ї с в і д о м о с т и . їх о б ­ с та в ин и і П О Д І Ї в их ов у ва л и та п р и г о т о в л я л и д о д ії. П о д і б н а с и ту ац ія п о в т о р и л а с ь в часи в і д н о в л е н н я нашо ї С п і л к и в Н ім е ч ч и н і то м у 26 ро кі в. Т о д і ш н я м о л о д ь , нка б у ­ ла с в і д к а м и , а п о д е к у д и й у ч а с н и к а м и у к р а ї н с ь к о ї в и з в о л ь н о ї боротьб и О У Н - У П А в ч ас 2 - г о ї с в і т о в о ї війни, з о р г а н і з у в а л а с ь в С У М , щоби на е м і г р а ц і ї бути носіями і п р о п а г а т о р а м и тих ід ей, за які з м а г а в с я в в е с ь наш на ро д . І тут зн ов а т р е б а с т в е р д и т и , що о б с т а в и н и , недавни й вихід з р і д н о ї хати, р і д ­ нив з е м е л ь , в и з в о л ь н а б о р о т ь б а в п л и н у л и на ф о р м у в а н н я ї х ­ нього с в і т о г л я д у . А л е по д е к і л ь к о х ро ка х існ ув а н н я й ін т е н с и в н о ї праці нашо ї С п і л к и на ЧУЖИНІ, всі м с т а л о ясно, що д л я то го , щоби наше п о л іт и ч н е , громадське, ку л ь ту рн е та в з а г а л і н а ц і о н а л ь н е життя м о г л о п р о д о в ж у в а т и с ь , наша С п і л к а мусить п ід ня ти сь о б о в ’язку п ід хо вув анн я нових ка дрі в з п о с е р е д д іт во ри яка ще нем овлятами виїхала з р ід н и х зе ме ль , або вже н а р о д и л а с ь на чужині, в країнах нашого п ос тій н ог о чи ти м ч ас ов ог о пос ел е нн я . З то го часу, п р о б л е м а виховання стан у ла в повній своїй ширині; д о з а в д а н ь нашої С п і л к и д о л у ч и л о с ь д у ж е в аж лив е завдання, нове поле праці, д о якого ми всі мо ж ли в о були найменше при­ готовані. Йш л о ся про те. що би наші національні ідеали, наші 366

з а с а л и і п р ин ци п и п е р е д а т и в я ки й сь с п о с і б н а ш о м у м о л о д ш о м у п о к о л ін н ю . Т о м у ч ас ти н а н аш ого ч л е н с т в а б ула в і д р е к о м е н д о в а н а на цей в і д т и н о к к о н к р е т н о ї в и х о а н о я ї п р ац :. І в л а с н е ці л ю д и , майже б е з ніяко ї, а б о д у ж е м а л о ї д о п о м о г и зп оз а р я д і в н а ­ ш ої О р г а н і з а ц і ї створили нов у в и х о в н у с и с т е м у м е т о д и . форми виховання п р и сто со в а н і д о но в их у м о в , о б с т а в и н чуч у ж о г о о т о ч е н н я , м о л о д і д е щ о і н ш о ї як та, яку вони ба ч ил и, чи с а м і нею бул и в Р і д н о м у кр а ю . В своїй роб оті з у с т р і ч а л и вони в е л и ч е з н і т р у д н о щ і , ал е т і л ь ­ ки завдяки своїй в і д д а н о с т і , сво їй великій і д е й н о с т і , с во їй в и ­ т р и в а л о с т і і пр ац ею над с о б о ю , вони їх п о б о р о л и а в и с л і д о м ї х н ь о ї пр аці м о ж н а ув а ж а т и ч и м р а з то ширші к а д р и Д р у ж и н ­ ників, т о б т о тих, які в у м о в и н а х чужини, впливу ч у ж и х куль тур, ідей і о то ч е н н я , в и р ос л и на п о в н о в а р т іс н и х ч л е н ів н а ш о ї С п ілк и , сучасного авангарду української М олоді, а в майбутньо­ му напев но п р о в і д н о ї в е р с т в и н а ш о г о с у с п і л ь с т в а . І с а м е в л а с н е ч е р е з ви ховну д і ю ваш их ста р ш и х д р у з і в , н аш а С п і л ­ ка м с ж е с ь о г о д н і п оч в а н и ти сь м о л о д д ю , п о д і б н о ю як о с н о в о ­ п о л о ж н и к и С У М то м у 50 рокі в, як ті які в і д н о в и л и нашу С п і л к у на ч уж ин і, чи так с а м о як ваші р о в ес н ик и на Р і д н и х З е м л я х , що за у к р а їн с ь к у п р а в д у готові б и т и с ь ! Я з ро з м и с ло м в е р н ув с я д е щ о в іс то р ію розв итк у наш ої С п і л к и , щоби д ок аз ати що с п р а в а виховання н а ш о ї молоді на с у ч а с н о м у стані є с п р а в о ю п е р ш о р я д н о ю , є с п р а в о ю о с н о в ­ ною, її не м о ж н а л е г к о в а ж и т и , чи н ед оц ін ю в ат и , бо ті л ь к и в ід того , як ми її п о с т а в и м о в м а й б у тн ь о м у з а л е ж а т и м е в с е інше, і що ті які нею за н и м а ю т ь с я , чи в м а й б у тн ь о м у б у д у т ь з а н и матися с п о в н я ю т ь та сп о в н я ти м ут ь поч е с н е й в а ж л и в е за вд ан н я, — нічим не м е нш е в ід тих хто за н и м а ти м е ть с я сп р а в а м и кул ьту ри, пол іти ки , с у с п і л ь н о - г р о м а д с ь к и м и чи нау кою. Т о м у на цьому місці хочу повторит и тільки о д н у д у м к у , а с а м е : я к ­ що хт ось пов инен о д е р ж а т и к о ли н е бу ть н а й в и щ е в ід зн а ч е н н я в нашій С п і л ц і то ті л ь к и ті осоОи, які н а й б іл ь ш е причи ня ться с в о є ю с к р о м н о ю , н е г о л о с н о ю , п о с л і д о в н о ю пр ацею в д іл я н ц і вихованн я на ш ої М о л о д і . Т у т п р и х о д и м о д о о с н о в н о г о питання м о є ї д о п о в і д і , а с а м е : хто г м а й б у т н ь о м у по в ин ен сп ов няти цю в а ж л и в у ф ун к ці ю в нашій С п і л ц і ? А д а л і хто пов ине н д а л ь ш е р о з п р а ц ю ь а т и наші виховні м е то д и і з а с о б и ? Н а ш і '■ е нь й ор и, за п ро ш ен і ф ах ів ц і, чи в л а с т и в о ви Д р у ж и н н и к и . Я у в а ж а ю , що н іхт о інший, як тільки ви, м о ж е не всі, а л е в е л и к а ча с ти н а з в ас, ті які з н а ­ ють це д і л о , а б о ті які п р а ц ю в а т и м у т ь над с о б о ю т е о р е т и ч н о і п ра к ти чн о. С а м е для того є подумані в П равильнику Д р у ж и н - Д р уж ин и В и х о в н и к і в , пр о що я хочу д е щ о д о к л а д н і ш е і б іл ь ш к о н к р е т ­ но г о в о р и т и .

367

ЗАВДАННЯ Д Р У Ж И Н

ВИХОВНИКІВ

1.) В с і Д р у ж и н н и к и і Д р у ж и н н и ц і в кожній країні які ц і к а в л я т ь ­ ся т е о р е т и ч н о п р о б л е м а м и в и х о в а н н я чи с п о в н я ю т ь виховні ф у н к ц ії на різни х щ аб л ях пов инні бути з о р г а н із о в а н і в о к р е ­ мі д р у ж и н и .

2) їх з а в д а н н я м ма є бути : п о с т ій н е п о ш и р ю в а н н я знань з д і л я н ­ ки т е о р і ї в и хо в ан н я, з б а га ч у в а ти п о с т ій н о свій д о с в і д у б е з п о с е р е д н і й п ра к ти чн ій праці з Ю н а ц т в о м .

3) В і д б у в а т и с в о ї з ’ї з д и , с е м і н а р і , д о п о в і д і д л я п ід в и щ е н н я кв а ліф ік ац ій ви хов ників .

4) Р о з п р а ц ь о в у в а т и п р о г р а м и с х о д и н , імп ре з, т а б о р і в тощ о д л я Юнацтва.

5) О р г а н і з у в а т и в и ш ко ли в п о р я д н и к і в — м а й б у т н і х ви хов н ик ів , п е р е в о д и т и при помочі ку рс ів , с е м і н а р і в тощо, п ос тій н і п е р е ­ к в а л і ф і к а ц і ї с т а р ш и х виховників.

6) В и г о т о в л я т и нові по с іб н и к и в и х о в н и х м а т е р ія л ів д л я Ю н а ц т в а .

7) В и д а в а т и м е т о д и ч н і п о сіб н и ки д л я ви хов н ик ів , п о з н а й о м л ю ючи їх з новими ви хо в н им и п р а к ти к а м и і те о р ія м и .

8) В е с т и е к с п е р и м е н т а л ь н і д о с л і д и нових виховни х м е т о д і в і п р ий ом ів .

9) С т у д і ю в а т и п о с т ій н о ви хов ну л і т е р а т у р у інших н а р о д і в і м о л о д е ч и х ор га н із а ц ій .

10) Т і с н о с п ів п р а ц ю в а т и з Р е ф е р е н т у р о ю Ю н а ц т в а , міс ц ев им и В и х о в н и м и Р а д а м и тощо.

1 1 )Л о с т а ч а т и інструкторів — спеціялістів.

О РГАНІЗАЦІЙ НА С Т Р У К Т У Р А

ДРУЖИНИ

ВИХОВНИКІВ

1) П о д і б н а д о ІНШИХ Д р у ж и н 2) П о д і л : на с п е ц і я л і з о в а н і частини я к : м е т о д и к а , вання і ін.

3) В ід з н а ч е н н я .( Гля ди « П р а в и л ь н и к Ю н а ц т в а » ) .

4) О к р е м і Д р у ж и н и В и х о в н и к і в із с п е ц і я л ь н о с т я м и кр а їна х) .

5' К о н т а к т з д р у ж и н а м и з інших країн.

36 8

табору­

(у ве ли ки х

i ^ c m / b H U K u

ВІДПОВІДЬ НА «ЧИ НАША ІДЕОЛОГІЯ НЕУПО РЯД КОВАНА» Ме ні д у ж е п р и є м н о що такий ві до м ий ук ра їн с ьк ий н а ц і о н а ­ л іс т як Р е д а к т о р Л е в Ш а н н о в с ь к и й в « А » ч 1/106 в ід г у к н у в с я на мою с т а т т ю « Л о г і ч н и й П е р в е н ь Н а ц і о н а л і з м у » яка п оя ви лас я в * «А » ч. 3/101. Р е д . Ш а н к о в с ь к о м у д у ж е не п о д о б а л о с я моє т в е р д ж е н н я що «з п ол іт ич н ог о боку, о к рі м д е я к и х н е д о в е р ш е них с и с т е м а т и ч н и х ко нст ру кці й, ... наша ід е о л о г і я .є н ев п ор я д к о в а н а .. .» . П р о ч и та в ш и у в а ж н о нотатку Р е д . Ш а н к о в с ь к о г о , я п рий шо в д о ь и с н о в к у що ч е р е з мій не ф ор ту н ни й вибір с л о в а « н е в п о р я д к о в а н а » я п р а в д о п о д і б н о пр ич ин ив ся д о б е з п от рі б н ог о неп оро зу мі ння . І тому я с п іш у ска з ат и мея кульпа... Коли я ха р а к те р и з у ю нашу і д е о л о г і ю як н е у п о р я д к о в а н у , я маю на д у м ц і не то що в ній є які с ь п р о т и л е ж н і чи не ЛОГІЧНІ точки, а те що д е я к і питання ще вповні не р о з р о б л е н і як с л ід . Іншими с л о в а м и , наша ід е о л о г і я не є вповні р о з п р а цьована д о того ступ е н я щоби с л у ж и т и я к н а й е ф е к ти в н іш е в т е п е р іш н ій с т а д і ї ви зв ол ьн ої б о р о т ь б и . Це вс е що я тим хотів сказати, і мені п р и к р о що не всі це так с п рин я ли. Д е я к і аспекти ід е о л о г і ї , о с о б л и в о пол ітич ні, під тис ко м о б ­ ставин ро з в и в а ю ть с я фазами. Т а к як наша і д е о л о г і я б ула р о з ­ винена в роках 1 9 4 2 - 5 4 , б у л о якраз в і д п о в і д н о на ті часи. Т о ­ му, на п ев н о- на д и в о Р е д . Ш а н к о в с ь к о м у , я вповні з ним з г і д HHHj що У П А б о р о л а с я під правильнок^ ід е о л о г іч н о ю ф о р м у ­ лою . А л е в моїй статті я го в о р и в про н аці она ліз м с і м д е с я т и х і в і с і м д е с я т и х років. Я к щ о Р е д . Ш а н к о в с ь к и й у в а ж а є що від ч а ­ су п е р ш о ї н а ц і о н а л іс т и ч н о ї р е в о л ю ц і ї с в і т за ст и г і то м у д о ж о д н и х а с п е к т ів н а ш о ї і д е о л о г і ї , о с о б л и в о політич ни х, не п о ­ т р іб н о вносити ніяких нов их ро зв язо к, то я з п р и к р і с т ю мушу з ним не п ог од ити ся . Б а г а то чого з м і н и л о с я в ід с о р о к о в и х років. П о т р е б у д ея ки х змін з б аг н ул и й ті хто стояв на чолі п е р ш о ї н а ц і о н а л іс т и ч н о ї р е в о лю ц ії, 1 9 4 2 - 5 4 . Вони в ж е т од і робили за хо д и щоби п р и г о ­ товити нашу і д е о л о г і ю на ви зв ол ьн у б о р о т ь б у нас тупних декад. Д е х т о на З а х о д і їх роз ум ів , а д е хт о ні. О ч е в и д н о я згі д н ий з т в е р д ж е н н я м Р е д . Ш а н к о в с ь к о г о що це не їхня в и н а ^ щ о зн а й ­ шлися такі н а ц і о н а л іс ти які їх н ам а га н н я в и к р и в л ю в а л и . З р е ш т о ю Р ед . Ш а н к о в с ь к и й є б іл ьш к о м п ет е нт н ий ь ід мене писати 370

п р о ці с п р а в и , бо він не бу в с т о р о н н і м вели д о о с т а т о ч н о г о р о з к о л у в 3 4 О У Н

с в і д к о м - ПОДІЙ які д о ­ в п ’ я т д е с я т и х рок а х .

Що б и не бути п у с т о с л о в н и м V св о їх т в е р д ж е н н я х , я міг би подати цілий ря д тих точок нашої і д е о л о г і ї що, на мою думну, м о ж н а й повин нось би д а л ь ш е ро зр об л яти . П р о де які, г о л ов н о еко номічні, з якими я г л и б ш е об зн айо м лен ий, я міг би подати п е р е б іг їх розви тку і дум ки на майбутнє. А л е , д у м а ю що це покищо м о ж н а лишити, бо фактично, Р е д . Ш а н к о в с ь к и й не кр и­ тикував с у тт єв и х точок моєї статті, а о б м е ж и в с я лиш д о п р о ­ те с ту про в исл ів « н е в п о р я д к о в а н а ід е о л о г і я » . Н а кінець, я хотів би сказати що мені шкода що Р е д . Ш а н ковський о б м е ж и в с я лиш д о в ич и сл е н ня р я д у д о к у м е н ті в н аці о­ н а ліс ти ч н о г о руху, і д о натяку^ що я з ними не обізнаний. Я ві рю що читачам « А » б у л о б б ільш цікаво прочитати д о б р е о б ­ дум а ну ан ал із у цих д о к у м е н т ів з н ан ог о авторитету. Н а п р и к л а д , Ре д . Ш ан ко вс ьки й вибрав як п р и к л а д до св о їх зауваг якраз ту точку з наш ої і д е о л о г і ї яка вимагає мабуть чи не найбільш е праці й шліфу. По лта ві й Г о р н о в о м у за ки д ал и є р е с ь націоналкомунізму за їх о б с то ю в а н н я н а ц і о н а л іс т и ч н о г о концепту «б е з кл я с о в о го с у с п і л ь с т в а » . А що говорять офіційні до ку мен ти про які Р е д . Ш а н к о в с ь к и й з г а д у є ? В точці ід е й н о -п о л іт и ч н и х основ Деклярації П р ов оду О У Н з 1945 читаємо: « П р о г р е с и в н а п ро гр а м а , що синтезу є всі зд о р о в і с о ц і а л ь н і надбання м ин у лог о й с у ч а с н о г о та с м іл о н а к р е с л ю є органічні дл я н а р о д у напрямні в п об удо ві нового зм істу д е р ж а в н о г о ж и т ­ тя та нового б е з к л я со в о г о с ус п іл ь р тв а .» А в точці 16 і д е о л о г і ч н о - п р о г р а м о в и х питань П ’ятої К о н ф е ­ ренц ії 3 4 О У Н з 1 95 5 ч и т а є м о : « В п ос та н ов ах III Н В З О У Н , ані в інших зо б ов ’язуючих п р о г р а м о в и х п о с та н о в а х О У Н , не прийнято ко нцепції с о ц ія л ьн ого у ст р о ю , о к р е с л ю в а н о г о т е рм ін ом « б е з к л я с о в е с у с п і л ь с т в о » . Чи це на д ум н у Р е д . Ш а н н о в с ь к о г о є ознака неу пор ядк ова нос ти чи н ер о з р о б л е н о с т и ? А л е як би то не було, я д у м а ю що ніхто не мо же заперечити що є ще д о в о л і багато нагод м ол о ди м . н а ­ ціо на лістам прил ож ит и с в о є знання на покращання ефективности нашої мо гу тн ьо ї зб рої , і д е о л о г і ї у к р а їн с ь к о г о націоналізму. Я і з цим наміром писав с во ю статтю в ж у р н а л і с у м ів с ь н о ї мо ло л о д і. І я н а д ію с я що ста рш і наці она лісти, такі як Р ед . Ш а н ­ ковський, ак тивно д о п о м о ж у т ь нам у цім завданні.

Роман Сеньнів

371

СУСПІЛЬНО-ГРОМАДСЬКА ПРАЦЯ ДРУЖИННИКА СУМ РОМАН Ґ О Л Я Ш

(З МАТЕРІЯЛІВ ОЛІМП. ЗЛЕТУ ДРУЖИННИКІВ СУМ)

Т е м о ю мойого ви ступу на П Е Р Ш О М У С В І Т О В О М У З Л Е Т І Д Р УЖ И Н Н И К ІВ СУМ має бути з ’ ясування п р о б л е м и — Д р у ж и н ­ ника С У М , як с у с п і л ь н о - г р о м а д с ь к о г о ді яча. Р о з в ’язка цієї пр об ле ми не л е г к а . її можна р о з г л я д а т и з р і з ­ них а с п ек ті в . Н а д п р о б л е м о ю сум івц я суспільно-громадського ді яча р а д и л и ми д о в г о на о с та н н ьом у З а г а л ь н о м у З ї з д і Д р у ж и н н и к і в - С у с п і л ь н и к і в С У М А - « С и б і р с ь к і Вовки»* С у с п і л ь н а праця - це праця в р ід ні й г р о м а д і , в ко ри сть волення У к р а їн и . К о жн а с у с п і л ь н о - г р о м а д с ь к а праця повинна мати с п іл ь н у ціль - мету - ви зв ол ен н я Ук р а їн и з м о с к о в с ь к о ї н е в о л і. Р ів н о ж чис то політична праця є с к л а д н и к о м з а г а л ь н о - г р о м а д ­ с ько ї пр аці, але на вищому рівні. Д л я нас, як п о н е в о л е н о г о народу, в л а с н е праця на по літи ч н ом у полі повинна мати повне зроз умін ня . Б о тільки політичні О р г а н і з а ц і ї зі с во їм и п р о г р а м а ­ ми й напря мни ми д і ї можу ть зд об ут и н е з а л е ж н і с т ь . П о л і т и ч н о н ез о рг ані зов ана і н е о ф о р м л е н а маса не б у д е з д і б н о ю на д е р ж а в н о -т в о р ч і чини. В нас, г о л о в н о с е р е д м о ло д і, д у ж е ча сто чуємо за вва ги с тр ах у п е р е д по лі ти ч н ою п р а ц е ю та з а с т е р е ж е н ­ ня до політичних партій чи с е р е д о в и щ . Це не п рав иль ний п і д ­ хід, бо д л я нас, як політичних е м іг ра н ті в, кожна с у с п іл ь н а п р а ­ ця має за к р а с к у пол ітич ної дії. Т а к нас о ц ін ю є в ор ог . О д н а ч е це ок ре ма тема, про яку з г а д у ю на м а рґ ін е с і. Ми, с у м ів с ь н а м о л о д ь , н а л е ж и м о д о си с те м и О р г а н і з а ц і й У к р а ї н с ь к о г о В и з в о л ь н о го Ф р о н т у ч е р е з наші О с е р е д к и й К р а є ­ ві У п р а в и . В л а с н е тут ми повинні з н ах од ит и по ле с у с п і л ь н о - г р о м а д с ь к о ї д ія л ь н о с т и . Б а г а т о д р у ж и н н и к і в і с е н ь й о р ів п ра ц юю ть в цій с и с ­ темі й маю ть гарні успіхи. Мій погл яд , од н ач е , є такий, що ми, як с у м ів ц і- д р у ж и н н и к и повинні в першій мірі прац юва ти в л ав ах с в о є ї молодечої О р ­ ганізації. З а в д а н н я м дружинників->./Успільників за с л о в а м и д р у г а Ф р а н кевича є : «пізнати л ю д е й с в о г о оточення, їхні з д і б н о с т і , за ц ік а в ­ ленн я, а також неґативи і знайти с п о с іб за ан ґа ж ув ат и їх в о р ­ гані зо ван ом у с у с п і л ь н о м у житті . Го в о р я ч и про С У М нам тр е б а пізнати д р у ж и н н и к і в та їхні з д іб н о с т і. Б у д у ч а праця в С У М і взага лі б у д е за ле ж ат и від їхньої постави. Ми, д р у ж и н н и к и , м аєм о бути п р и к л а д о м д л я юнац тва. П р о це ми повинні з а в ж д и п а м ’ ятати. Т і др уж и н н и ки , які зд об ул и сту п е н і вихо вн иків повинні д о п о м о гти у нових м е ­ т о д а х виховання, п р и м ін ю ю ч и його д о т е п е р і ш н ь о г о життя. Н а м 372

ма є з а ле ж а ти на м а й б у тн ь о м у нашої м о л о д і. Цей в ід ти н ок чи не най в аж ли в іш ий , ал е часто з а н е дб ув ан ий . В с у с п і л ь н і й р о б о ті , м о ж е не б у л о д о б р о г о п ід х о д у д о з а г а ­ лу д р у ж и н н и к і в . Є в нас д р у ж и н н и к и , які в ід ій ш л и в ід С У М - у з різних причин. Во ни , м о ж е , не були б зд атн им и л о виховн ої праці, ал е в с п о р то в ій р е ф е р е н т у р і могли б пр ац юва ти. (‘Т р е б а с т в е р д и т и , що вони почув ают ь с е б е українцями. Н а ш а те п е ріш н я ціль є витворити в і д п о в і д н и й з’ вязок між д р у ж и н н и к а м и та в с і ­ ма чл ен ам и с у м і в с ь к о ї родини. З в ’ язок з д р у ж и н н и к а м и д о п о ­ м о ж е в буд уч ій праці. Р ів н о ж м у с и м о д е р ж а т и з в ’ язок і вести с п і в п р а ц ю між нами і старш им и та м о ло д ш и м и і так п ля н ув а вати, щоб цей л а н ц ю г не роз ри в ав с я. Д у ж е часто ч ує м о с е р е д д р у ж и н н и к і в про б рак пор оз у мі н н я мі ж батьками і м о л о д д ю та с е н ь й о р а м и С У М і д р уж и н н и к а м и . Д е х т о називає, що тут є прірва, б рак розуміння м о л о д ш и х , брак с п ів п р а ц і , антагоніз^ч. Чи так воно є ? Н а мою д у м к у є тут різниці в п о г л я д а х на од н у чи д р у г у п р о б л е м у , ал е в о с н о в н о м у одні й д р уг і пр аг н ут ь цьо го с а м о г о — д о б р а і д а л ь ш о г о рост у С У М ! М о ж е є н е в ід п о в ід н и й п ід х ід , м о ж е б р ак у є одним і д р у ­ гим знання п с и х о л о г і ї , о д н а ч е н ем а є між нами і с т а р ш и м и пр ір ви та н е п р о х о д и м и х барикад. Д р у ж и н н и к и п о в ин ні зд ати с об і с п р а в у , що наші батьки д л я нас б а г а т о з р о б и л и . Во ни д а л и нам нашу О р г а н і з а ц і ю , в и хо в а л и нас, о с т а в и л и нам в ел ик і м о р а л ь н і і м а те р ія л ь н і в а р ­ т о с ті . В о ни і д а л ь ш е гот ов і нам д о п о м о г т и . Б у д ь м о щирими і с к а ж і м о п р а в д у , що на с ь о г о д н і ми без наших б а т ь к ів в и г л я д а ­ ли б с л а б о в праці с е р е д с у м і в с ь к о ї м о л о д і. С т а р ш і повинні зр о з у м іт и , що м о л о д і ніколи не б у д у т ь т а ­ кими, як с та р ш і. Ми в и р о с л и в нових об с та в и н а х, ми не б а ­ чили р і д н о ї зе мл і, в нас м ов а не д о с к о н а л а . У нас п і д х і д л о д е я к и х с п р а в інший. О д н а ч е в нас є с п іл ь н е б а ж а н н я п р а ц ю ­ вати в С У М , а не ва лити його. Х о ч ут ь цьо го с та р ш і, чи ні, але д р у ж и н н и к и таки п е р е б е р у т ь С У М , бо такі за кони п р и р о д и . В и к о н у в а т и с у с п і л ь н у п р а ц ю м ож у ть л ю д и з в і д п о в і д н о ю п і д ­ го то в ко ю. Т у т г р а є р о л ю ох от а д о праці і знання. П і д знанням р о з у м і ю с ту д ії . В л а с н е с у м і в с ь к а м о л о д ь п о в ин на я к н а й б іл ь ш е кінчати у н і в е р с и т е т с ь к і с т у д ії . Н е всі наші батьки мали цю н а г о д у в р і д н о м у краю, бо в ор о г на це не д о з в о л я в . Ж и ­ вучи у в і л ь н о м у с в і т і , ми м а єм о з м ог у д іс т а т и в і д п о в і д н у в и с о ­ ку о с в іт у . Т іл ь к и л ю д и в и с о к о о б р а з о в а н і з м о ж у т ь н а л е ж н о п о ­ вести нашу О р г а н і з а ц і ю . Т і л ь к и з таких л ю д е й в и р о с т е п р о в і д н а в е р с т в а , яка п о в е д е д а л ь ш е з м а г за в о л ю У к р а ї н и . У ЗО річчя У П А д и в і м с я на цих вояків - у п іс ті в , які в п р а ­ ці й б о р о т ь б і за У к р а ї н у не ж а л у в а л и нічого. Дивім ся на д ія ч ів у к р а ї н с ь к о ї кул ьту ри, б е р і м о п р и к л а д з М о р о з а і д р у г и х п р о в і д н и х л ю д е й с у ч а с н о г о в і д р о д ж е н н я та т в е р д о п о с т а н о в ім всі ра зо м , що за УК Р А ЇН С Ь К У П Р А В Д У ЗАВЖДИ БУДЕМО Б И ТИ С Я !

37 3

з В о л в е р га м п т о м у до Л о н д о н у .

ДИят

M il т

а

,

\

^ У

шп

р

f'V т ^

ОДНА ПРОТЕСТНА МАНІФЕСТАЦІЯ О с і н н і й ден ь, В с уб о ту 4 - г о л и с т о п а д а 1972 р. с в о є ю с онн ш ною п о г о д о ю д о д а в а в уч ас н ик ам м а н іф е с та ц ії б а д ь о р о г о н а с тр ою . Зб ір ни й пункт — У к р а їн с ь к и й д ім В і д д і л у С У Б , у В о л в е р г а м п тон який в нашій г р о м а д і є центром суспільно-гром адського й к у л ь т у р н о - о с в і т н о г о життя. П р о т е с т н у м а ні ф е ста ці ю , с кл и к а є Б р и та н с ь к а Л і ґ а Е в р о п е й с ь к о ї С в о б о д и д л я за ма н іф ест ува нн я п е р е д світом стан ов ищ а пон ев ол ен их М о с к в о ю н а р о д ів і їх б р и та н с ьк и х п р и я те л ів д о таких с п р а в , як т.зв. 5 0 -л іт т я з а с н у ­ вання С С С Р , що п р и п а д а є на 3 0 .1 2 .1 9 7 2 . і п р е л ім ін а р н и х н а ­ рад про К о н ф е р е н ц ію Б ез пе ки, бо М ос к ва хоче черговий раз обманути л е г к о д у ш н и й західний світ, щоб в такий с п о с іб д о б и ­ тись з а к рі пл ен н я тюрми н а р о д ів і заглушити п е р е д вільним с в і ­ том б о рот ьб у у к р а їн с ь к о г о та інших пон ев оле них народів. А в т о б у с по д о р о з і зупиняється в с у с і д н ь о м у мі стечку В е с т Б рон віч і в місті Б і р м і н ґ г а м і д е п ід б и р а є гурт л ю д е й , які чуоть о б о в ’язок п е р е д н е с к о р е н о ю Б а ть к ів щ ин ою .

375

В с і в п о в а ж н о м у нас тро ю, а тільки гурт с у м ів с ь к о ї м о л о д і з В о л в е р г а м п т о н у ста є н а й б іл ь ш е гов ір ки м , бо це та п е р е д о в а м о л о д ь , яка ранш е чи пізніше п е р е б е р е ке рм у с у с п і л ь н о - г р о ­ м а д с ь к о г о та п о л іт и ч н о г о життя в місц ях у к р а їн с ь к о г о п о сел е нн я. О с е р е д о к С У М є ор га н із а то р о м цієї поїздки. Н а в ’язуються розмови с е р е д зна йомих з трьох ук ра їн с ьк их ску пче нь . М о в а йд е про н е в гн у то г о В а л е н т и н а Мо ро за , поновно за ар еш то в ан ог о Ю р к а Ш у х е в и ч а , про замордовану А ллу Г о р с ь ­ к у , Ч о р н о в о л а , Н а р а в а н с ь к о г о , С в і т л и ч н о г о та багать ох інших. Х т о с ь п е р е п о в і д а є уривки з « Б і л ь м а » М. О с а д ч о г о , звідки тхне м о с к о в с ь к о ю н ах аб н іс тю , б р е хн е ю і н а с ил ьс тв ом . К о м ус ь п р и г а д а л и с ь с тр оф и з вірша к о ли ш нь о г о с и б і р с ь к о г о ка то рж ни к а В а с и л я М а л ь о в а н о г о з О д е с и , який з каторги писав д о с во єї р о д и н и ; « Н е потурай ні на що. Н а в іт ь с м е рт и Н е б ій сь - її ніхто не об бі жи ть . Д а кра ще ж нам у б ор оть бі померти. Н і ж у багні гниючи мовчки ж ить .» В д о ро зі ще о д н а зу пинка на пункті п ри зн ач ен ом у д л я ав­ тоб ус ів та д л я п е р е к у с к и п о д о р о ж у ю ч и х . Т у т з у с т р іч а є м о з н а й о ­ мих г р о м а д с ь к и х д ія ч ів з д у ж е активної ’■ромади Ко в е н т рі , Д р у муса. Д ю к а й Т и с я ч н о г о та інші знайомі обличчя. Г о д и н у п е р е д початком м а н іф е с та ц ії ми в же були на С п і к е р К о р н е р , Ма рО л А р ч в Л о н д о н і з якого почин ався похід п р от е ст ної м а н іф е с та ц ії . Т а м ми в же за ст а л и с у м і в с ь к о г о та с у с п і л ь н о г р о м а д с ь к о г о ді яча д М. Г р и н ю к а , за сту п н ик а голови К р а й о ­ вої У п р а в и С У М . П і с л я коротких та г л и б о к о з м іс т о в н и х пр омо в, по х ід в числі пов ерх три тисячі у ч а с н и к ів , якому п р и г л я д а л и с я тисячні маси б р и та н ц ів , п р о й ш о в центром міста, під с и л ь н о ю п о л іц ій ною е с к о р т о ю д о П а м 'я т н и к а Н е з н а н о г о В о їна , де го л о в а А Б Н Я р о с л а в С т е ц ь к о , проф. д - р Т. О б е р л е н д е р і пані С . Л я б е н с к ла ли вінок. С у м і в с ь к а м о л о д ь тут ви яви ла св о ю р у х л и в іс т ь не минаючи на вулиці ні о д н о го п р о х о ж о го , роз да ю чи всім ін ф о р ­ мативні л е тю ч к и . В з і р ц е в и м п о р я д к о м м а ні фе с та н ти п ер е йш л и д о н е д а л е к о ї залі « Ц е н т р а л '" ол л», яка хоч п р о с т о р а , не мо гла всіх помістити. П р о т е с н е віче в і д к р и в п. Д . М а р ті н , пр ед ста в ив ш и пр ису тн ім в и з ­ начних ч лен ів П р е з и д і ї віча та прі-. /лих гостей з- по за т е р е н у В. Б р и т а н і ї і п о п р о с и в д о с л о в а г о л о в у А Б Н , т е п е р іш н ь о г о п р о в ід н и к а О У Н п. Я р о с л а в а С т е ц ь к а . П і с л я голови А Ь Н п р о ­ м о в л я л а пані С . С т е ц ь к о , д - р Т. О б е р л л е н д е р , пані С . Л я б е н , член Б р и т а н с ь к о г о П а р л я м е н т у п. Д ж е ф р і С т ю а р т С м і т та інші. П р о м о в ц і г о с т р о н а п ’ ятнували м о с к о в с ь к и й ім п е р я лі з м та к о л о н і ­ а л із м , вказуючи на п о т р е б у б е з у п и н н о ї бор оть би . В р е з о л ю ­ ціях б у л о п о в т о р е н о с л о в а г ол ов и ДБН п. Я р о с л а в а С т е ц ь к а , про те, що мир і б е зп е ка за па н ую ть на земній кулі л и ш е тоді, коли п е р е с т а н е існув ати ному»нізм, а ти ран іч н а м о с к о в с ь к а і м ­ перія б у д е р о з ч л е н о в а н а , коли кожний с ь о г о д н і пон ев ол ен ий на рі д мати ме с в о ю д е р ж а в у у сво їх е т ч о г іафічн их межах.

37®

М.Титно

«В г о р у пр ап о ри, вгору с е р ц я , г о р д о несім н аш у славу »!

МАНДРІВНИЙ ТАБІР СУМ ПО ЕВРОПІ

НА .ТАРАСВЦІ. В

АНГЛІЇ

Міс я ць с е р п е н ь 1 У 7 2 рок у о с та н е ть с я в і с т о р і ї С У М А м е р и ни й Ка н а д и , як в е л и к е к у л ь т у р н о - о р г а н і з а ц і й н е д о с я г н е н н я . Разом 124 ч л ен ів С У М з А м е р и к и й Канад и, зо р г а н із о в я н і в о к р е м о м у М а н д р ів н о м у Т а б о р і , в і д в і д а л и 10 з а х і д н ь о - е в р о п е и ських країн, проїхавши на є в р о п е й с ь к о м у с у х о д о л і понад 6 0 0 0 кі­ л о м е т р ів авто бус ам и, не вчисляючи лету в повітрі, з Б о ф а л о д о Л о н ­ дону та з Риму д о Б оф ал о, що становить д од а тк ов их 10.000 миль. ЦІЛЛЮ М а н д р ів н о г о Т а б о р у б у л о відзначити с ум івс ьк им р ей д ом 3 0 -р іч ч я постання У П А та в ід в ід а ти с у м ів с ьк у м п л о д ь евої*пейських країна х і їх о с е л і, взяти участь у С в і т о в о м у З л е п д р у ­ жи нни ків С У М в Н ім е ч ч и н і, пок лонитися моги лам ге рої в У к р а ­ їни сл.п. от. С и м о н а П е т л ю р и в П а р и ж і, - п о л к . Е в г е н а Коно вальця в Р о т т е р д а м і , пров. С т е п а н а Б а н д е р и в М ю н х е н і, в ід д а ти шану голо ві П о м і с н о ї У к р а ї н с ь к о ї Це ркви В е о х о в н о м у А р х и є п и с к о п о в і Кир Й о с и ф о в і С л і п о м у в Римі з нагоди його 3 0 -р іч ч я , з а п із н а ­ тися із з д об ут к ам и є в р о п е й с ь к о ї культури та пізнати з а х ід н ь о є в р о п е й с ь к і д е р ж а в и і н а ро д и. Т а к у м н ог ог ра нн у ціль р^ставили собі о рга н із а то ри цього р е й д у , тоб то Г о л о в н а У п р а в а С У М А м е ­ рики і К р а йо в а У п р а в а С У М Ка н ад и , ро зп ра цю вав ш и з а з д а л е ­ гід ь точну п р о г р а м у , яку ко ж н и й з уча сників от рим ав д а л и м п п е р е д виїзд ом. З а г а л ь н у опіку, над таб ор ом мав го л о в а С У М А м е р и к и мґр . Е. Га но вс ьк и й, а ко м анд ан том був кол. с та рш ина У П А — інж. С . Ґоляш . Ч л е н а м и К о м а н д и були Д р у ж и н н и к и .

377

а

в пам'яті с у м і в с ь н о ї м о л о д і залиш ить ся н ад о в г о суміяг'гг.а О с е л я в А н г л і ї — « Т а р а с і в н а » , д е нас вітало 45 0 учас ник ів т а ­ б ор у та ч ис ель на г ро м а да на чолі з го лов ою гірайоеої У п р а в и С У М А н г л і ї Д- Я. Д е р е м е н д о ю . В наших очах стоь ть лави 600 с ум іво к і с ум ів ц ів , які п ід н о ся т ь с п іл ь н о прапор та могутньо с п іва ют ь : « В г о р у прапори, вгор у серця, Г о р д о несім нашу с л а в у » , в бо ро тьб і за У к р а ї н с ь к у Д е р ж а в у ! Ми лу н е с п о д ів а н к у с п р а в и ­ ла нам укр аї н с ьк а гр о м а д а в місті Ко ве нтрі , яку ми на їхнє за прош ення в ід в ід а л и цілим таб оро м . У к р а ї н с ь к а гостинність, д р у ж н іс т ь , с піл ьн а забава є д н а л а нас всіх, с тар ш их і м о л о д ш и х з різних континентів і д е р ж а в , в спі ль ний моноліт. В П а р и ж і, свя то чн им а п е л е м в і д д а л и ми шану гол. о т а м а н о ­ ві С и м о н о в і П е т л ю р і , в і д в і д у ю ч и його м о г и л у на цвин тар і М онт П а р н а с та місц е, д е він загинув від в о р о ж и х куль, на рю Расін. В і д в і д а н о це ркву св. В о л о д и м и р а і о д е р ж а н о цінні пояснення о. К р и л о ш . М. Л е в е н ц я про ос тан ні год ини життя С . П е т л ю р и , нуди його б ул о зан е се н о, та про м ис те ц ь к е р о з ­ м ал юв ан ня церкви, що їх виконав мист ец ь О . М а з ур и к . П а р и ж — Б р ю с с е л ь — це д о в г а тр а с а , ал е вона с е р е д с п і ­ ву і м о л о д е ч о ї б а д ь о р о с т і с к о р о прох одит ь. Н а ш і ав тоб уси мчать гарн ою а в т о с т р а д о ю п о с е р е д к ра єв иа ів з лан ам и д о с п і ваюч ого з б іж ж я , що д у ж е н а г а д ую ть у кр аї н ські . В Брюсселі з у с тр іч а є нас Г о л о в а Ц е н т р а л ь н о ї У п р а в и С У М д. мґр. О м е л я н Ко ва ль разом ? іншими чл ен ам и Ц е н т р а л ь н о ї У п р а в и та Кр а й о в о ї У п р а в и С У М в Б е л ь г і ї . У в і д п о в і д ь н е с е т ь ­ ся гр ім к е с у м ів с ь к е « С л а в а » і « Г а р т у й с ь » . О г л я н у в ш и м іс то Б р ю с с е л ь , яке ши кується, щоби стати с т о л и ц е ю Е в р о п и , ї д е м о д о у н і в е р с и т е т с ь к о г о ф л я м а н с ь к о г о мі с та Ґент, д е нас з у с т р ів гол ов а У к р а ї н с ь к о г о Д о п о м о г о в о г о К о м іт е т у в Б е л ь г і ї д - р !Ч. П о ­ пович. Н а др уг ий де [і ь ї д е м о д о Г о л л я н д і ї , о с о б л и в о д о Р о ї т е р даму , д е на мог ил і полк. Е в г е н а К о н о в а л ь ц я с к л а д а є м о букет рож. В е ч е р о м п о в е р т а є м о знов а д о Б е л ь г і ї чер ез місто А н т в е р ­ пен, д е зупиняємося на дв і години. Н а с т у п н о г о д ня ї д е м о д о містечка Б р ю ж , а ві дт а к п ря м у є м о на п о л у д н є в гори А р д е н и , д е з н а х о д и ть с я с у м ів с ь к а О с е л я « Ф р а н к о п о л е » . Т у т ви дно кра су і чар пр ир од и. К е рі вн ик О с е л і п. Х о д о р о в с ь к и й п е р е д а є сим в олі чн ий ключ разом із с е р д е ч н и м и пр ивітаннями. Н о ч у є м о у мі сте чк у С п а , бо якраз в тому часі т а б о р у в а л а вже на О с е л і група б е л ь г ій с ь к и х ді те й. В н е д і л ю в і д п р а в л я є С л у ж б у Б о ж у о. д - р . Б. Ку ри лас , ві дт а к спі льн ий о б і д , зу стріч з сум івцями і г р о м а д я н с т в о м з Б е л ь г і ї , які чи сел ьн о пр иб ули з нагоди нашого приїзду, а вечером забава д л я м о л о д і. В по н е д іл о к ранком п о к и д а є м о гост инн у Б е л ь г і ю і ї д е м о д а л ь ­ ше на п о лу дн є, понад рік о ю Райном і ще раз поверт аєм о до Ф р а н ц ії д о Ш т р а с б у р г у , д е зу п ин я єм ос я тільки на нічліг. Д р у г о ­ го дня ранком, огл ян увш и тільки п о в е р х о в н о місто, а о с о б л и в о с та ро в ин н у катед ру, с п іш и м о д о Ш в а й ц а р ії , через місто Б а з е л ь д о Цю ріх у, зв ід к іл я ви їзд имо в різні напрями. П і с л я т р и д е н н о г о побуту, пок и дає м о п р е к р а с н у Ш в е й ц а р ію , якою всі за хопились, 378

АПЕЛЬ

НА

(6РАННОПОЛІ

j ї д е м о біля Б о д е н с ь к о г о и з е р а через А в с т р і ю д о Ні мечч^/ «» - У л ь м у і Ґ о м а д і н ґ е н , д е має в ід б ут и ся С в і т о в и й З л е т Д р у ж и н ­ ників. Т у т п рив іт ав нас зливний д о щ і пр он ик л ив ий х о л о д . Т р е б а б ул о ночувати під шатрами, с е р е д с м е р е к о в о г о л іс у , д о чого наші та бо ров ини звикли, а л е з т й к и м х о л о л о м л е д в и хто з у с т р і ­ чався в час таб орування. О д н и м с л о в о м , тр е б а б ул о гартува тись . П о м и г«о того, тих чотири д ні П е р ш о г о С в і т о в о г о З л е т у Д р у ж и н ­ ників С У М , куди з ' ї х а л о с ь м а йж е з у с іх країн, д е д і є наша С п і л к а , б іл я трьох с от ен ь с у м ів ц ів , о с та н у ть с я в па м’яті к о ж н о г о учасника як най пр иєм ніш і. Д і л о в і , цікаві д о п о в і д і , нара ди по ко мі сіях різних за ці ка вле нь, сп іл ь н і вечірні ватри, зу стр іч і і р о з ­ мови с к рі п ил и за інте ре с у ва н н я пр ац ею нашої С п і л к и тих. які в с к о р о м у часі її п е р е о е р у т ь чи .подекуди в ж е п р о в о д я ть . ї д е м о д о М ю н х е н у на О л і м п і я д у , д е в ж е з у с т р і ч а є м о м и с т е ц ь ­ кі од и н и ці О с е р е д к у С У М з Т о р о н т а , а с а м е хор « П р о м е т е й » і « Д і б р о в у » та о р к е с т р у « Б а т у р и н » , а та к о ж с у м і в с ь к и й б а л е т «Крилаті* з Б р а д ф о р д у , біля м о г и л и п р о в і д н и к а С т е п а н а Б а н д е ри на цви н та рі В а л ь д ф р і д г о ф . На ш т а б ір с к л а д а є вінець та ви конує с п е ц ія л ь н у п р о г р а м у , яку п і д г о т о в л е н о в д о р о з і . Т у ж л и ­ вою с т р і л е ц ь к о ю п іс н е ю « В и д и ш Б р а т е М ій . .. » п р о щ а є м о не­ за б у тн ь о го П р о в і д н и к а О У Н . О г л я д а є м о міс то М ю н х ен , о с о б л и в о О л і м п і й с ь к е С е л о та с та д іо н и , д е за в т р а р о з п о ч и н а ти м у ть с я зм аг ан н я . С ь о г о д н і т і л ь ­ ки п оо д ин ок і ко манди м а ю ть с в о ї т р е н ін ґ и , о д н а к всі с т а д іо н и переповнені людьми і ледви можна дістатися до середини. Г р о м а д н о , бо ЦІЛИМ т а б ор ом ї д е м о д о Го л о в и О л і м п і й с ь к о г о Комітету, щоби вручити йому п р о т е с т , що У к р а ї н а не є з а с т у п ­ л ен а о к р е м о на ць о м у м і ж н а р о д н о м у ф ор у м і та що її зм агуни є змушені зм аг ат ис ь під пр ап ор а ми с в о г о окупанта — б о л ь ш е FKL,brv„i М оск ви . В и м і н ю є м о с ь о л і м п і й с ь к и м и в ід зн ачка ми , що їх в и д а л а Ц У С У М , д а є м о ім пр овізований виступ в та б ор і що його у л а д ж е н о д л я м о л о д і з ЦІЛОГО світу. Т а н ц ю в а л ь н и й гурток « К р и л а т і » з А н г л і ї в и с ту п а є з танка ми п е р е д міським рату шем на М а р і є н - П л я ц , а м и с т е ц ь к і од иниці з Канади д аю ть свій м и с ­ тецький концерт. Д а л ь ш а наша д о р о г а в е д е ч е р е з м а льов н и ч і А л ь п и - Т и р оль в А в с т р і ї д о В е н е ц ії , а наші д р у з і з мистецьких ін с а м б л ів с п іш а т ь пр я м о д о Р и м у . На ш М а н д р ів н и й Т а б і р значно зб іл ь ш и в с я , б а д о л у ч и л и с ь д р у з і з А н г л і ї , Н і м е ч ч и н и і Ф р а н ц і ї Б е л ь г і ї та навіть о д и н з А в с т р а л і ї . Н а с т р і й в іа б о р і в е с е л и й , чому в значній юірі с п р и я є гар на с о н я ч н », іт ал ій сь к а по го да . О г л я д а ю ч и В е н е ц ію , п р о ї з д ж а є м о го л ов н им и во дн им и а р т е ­ ріями, з у п и н я єм о с я на п л ощ і св. М ар к а, д е в ж е в ід р а н н ь о го ранку р о їт ьс я в ід г о л у б ів і ту р и с т ів з ц іл о г о с в і ту . В і д в і д у є м о к а те д р у, д е ко жни й з т а б о р о в и к ів з в е р т а є у в а г у на її о с о б л и б ли ви й стиль, що с х о ж и й з д е ч о м у д о наш ого. Н і ч о г о д и в н о ­ го, бо тут п озн ачи вс я та к о ж вп ли в В і з а н т і ї так с а м о як на У к р а ї н і . Ш к о д а поки дати чс ч у д о в е .‘ "іст 'і ал е д о Р и м у д а л е ­ ка д о р о г а і на в е ч ір т р е б а нам гуди п р и б у іп , бо в с е з а м о в л е ­ не.

380

ДРУЖИННИНИ-ВИХОВНИНИ

Д Р У Ж И Н Н И К И -М ІЖ Н А Р О Д Н И К И

НА

ЗЛЕТІ

ДР УЖ И Н Н И Н И -Ф ІЗ Н У Л Ь ТУ Р Н И К И

Г

З у п и н я ю ч и с ь тільки на короткі п е р е к у с к и , ї д е м о цілий ДЬ ' Н Ь . Коли сон це поч ало ховатися за о б р іє м , в ’ї з д и м о в Рим і найкоротшою д о р о г о ю с т а р а є м о с ь д о б и т и с я д о «Д о м у с П а ч і с » , щоб там в ідп оч ати , помитися та я кн а й к о р и с н іш е п р о в е с т и ще о с т а н ­ ніх кіл ьк а д н і в нашої м а н д р ів к и . В готе лі в и ві ш у є м о наш с и ­ н ь о -ж о в т и й пр ап ор на в и с о к у щог лу , поруч п р а п о р ів інших нац іо н а л ь н о с г е й , які тут п е р е б у в а ю т ь чи п ер е б у в а ли .. В н е д і л ю в е ч ер ом в ід б ув а є ть с я тут к о нц ер т в ч ес ть їх Б л а ж е н с т в а з н аг од и Й о г о 8 0 -л іт т я . П р о г р а м у виконують м ис тецьк' ч н с а м б л і з Т о р о н т а , « К р и л а т і » з А н г л і ї та М а н д р ів н и й Ta6it- л с л ов ам и прив іту ви с ту п ил и В л а д и к а із и д о р з Т о р о н ­ та і го л о в а Ц У С У М д. мґр . О м е л я н К о в а л ь . Б л а ж е н и і ш и й р а ­ д ів , с лух а ю ч и конц ерт у та щиро дя ку в ав всім виконавцям в свойом', з в о р у ш ли в о м у сл ов і. Крім того, ук р а їн сь к а гру па , яка пяч/істяла понад 300 ос іб , взяла організі|вану участь у :чбірній а в д і є н ц ії в Папи в Кастель Ґ а н д о л ь ф о . В с ю д и ми мали л е р ш е н с т в с бо иули найб іль ш ою г ру п о ю , а д о т о г о : хори в н а р о д н іх стр оя х, о р к т о т о а . м а н д р і в ­ ний та б ір - в с ум ів с ьк их , з в е р т а л и ува у на с е б е всіх прочан. Ми мали за в ж д и д о г і д н і і перші місця так, л о орі'.“ стра і хори пер е п літа ю ч и с еб е дал и цілий к о н ц з р т д л я мн о го ти ся ч н о ї публіки а в часі с а м о ї а в д і єн ц ії в і д с п і в а л и д е к іл ь к а рел ігій н их і народ ніх піс е н ь та м е ль од ій . В и різ ня ю чи нашу п ри сут н іст ь Папа по п р о с и в з б аль ко ну, щоби о р к е с т р а з а гра л а щось сп е ц ія л ь н о д л я і-'юго . Ко ри ста юч и з цієї на го д и, ціла у к р а їн с ь к а група на чолі з В л а д и к о ю Ізидоронл г о л о с н о с к а н д у с а л и в італій ській мові «Х о ч е м о у к р а їн с ь к о г о П а т р і я р х а т у » ! Н а за кін че ння а в д і є н ­ ції, П а па п опр оси в В л а д и к у Із ид ор а, ди р и ге н ті в наших м и с т е ц ь ­ ких о д и н и ц ь та г ол ов у Ц У С У М на о к р е м у ко рот ку а в д іє н ц ію . В д о р о з і д о К а с т е л ь Ґ а н д о л ь ф о вступили ми д о манастиря отців С т у д и т і в , д е В л а д и к а Ізидор в с о с л у ж е н н і ігу мена цього ма нас тир я о. А. Р и ж а к а в ід п р а в и л и С л у ж б у Б о ж у д л я всі х у ч а с ­ ників прощі д о К а с т е л ь Ґ а н д о л ь ф о . В п о н е д і л о к , пр ип ав празник Матері Б ож ої . З цієї нагоди Ве рхо в н ий А р х и є п и с к о п разо м з В л а д и к о ю Із ид ор ом та ч и с л е н НИ. МИ свящ е нн ик ам и, монахинями і монахами, в і д п р а в и в А р х и є ре йс ьк у С л у ж б у Б о ж у в ка те д р і св. С о ф і ї . Д о С л у ж б и Б о ж о ї с п ів а в хор « П р о м е т е й » . Ц е р к в а наск різь Оула виповнена л ю д ь м и - у кр аї н ця м и, які в тому часі були в Римі. Це бул о неначе пов торення т о р ж е с т в посвячення цієї С в я т и н і то м у кільк а років. Р е ш т у нашого побуту в Р и м і в ик ор ис та но на о г л я д и н и церкви св. П е т р а , В а т и к а н с ь к о г о Музею, за ли ш кі в « Ф о р у м Р о м а н у м », К о л із е ю , П а н те о н у , базилік, катако мб і інших б е з ч и с л е н н и х і с т о ­ ричних п а м ’яток Риму. Хоч к о ж н ий і кожна були вимучені д о кр аю , всі с т а р а л и с я використати кожну хвилину, щоби я к н а й б і л ь ­ ше побачити, купити якусь п а м ’ яткову річ, ви с л ат и п о з д о р о в л е н ­ ня д о с в о їх р ід н и х і знайомих, все з д у м н о ю , що м о ж л и в о т а ­ кої д р у г о ї н аг од и м о ж е не бути. Д е х т о навіть в сп ів ще поїхати д о П о м п е їв , Г е р к у л я н у , С о р е н т о і на Кап рі, щоби мати повний 382

і

М А Н Д РІВ Н И Й

М А Н Д РІВ Н И Й

ТА Б ІР

ТА Б ІР

СУМ

ПЕРЕД

'

В ІТА Є

ВЕРХОВНОГО

ХРАМОМ

СВ. СО Ф ІЇ

о б ра з іих місц ь, про які кожний багато чув, читав чи вчився в шко лі, д е т в о р и л и с ь початки за хі д н ь о ї культури й цивілізації. З ці ло ї п о д о р о ж і зробити за гальний висновок є д у ж е важко. Й о г о му с ит ь зробити собі кожен уча сник сам. Б о одні напевно с к о р и с т а л и , б іл ь ш е , а інші менше. Це все з а л е ж а л о в ід о с о б и с ­ того н а с та в л ен н я та з а ін те ре с у ва н н я . О д н а к , на загал, наша п о­ д о р о ж б у л а в д а л о ю і к о ри сн ою не тіль ки д л я с ам их учас ник ів, ал е та к о ж д л я тих, з ким ми с т річ ал ис я . Ми пізнали їх, а вони нас. Ми о б м ін я л и с я д ум к ам и і д о с в і д о м , пош ири ли наші знання п ро д е р ж а в и й наро ди , яких, ми в ід в ід а л и , за тісн или д р у ж н і з в ’язки з нашими д ру зя м и й п од руг ам и з різних країн світу.

Учас ни к Зн,

ОСЕЛЯ СУМ В ЕЛЛЕНВІЛ, Н.Й., ЗСА

р» • ▲*««- '-ч-

*t 1 #•

•'.>

t/H(

t.J

^

*|С

▼

•* ^*4Ааііі і ч і й і і й

42Щ9^,' ^ ,-

.....

'var-

■•в-,-п Го л о в н а У п р а в а С У М А , якої о с ід о к знаходиться в Н ю Йорку, закупила велику зе м е л ь н у п ос іл іс ть у К е тс ки л ьс ьк и х горах 17 років тому за 54 00 0 д о л ., що їх частинно с к л а л о патріотичне і ж е р тв е н н е Г р о м а д я н с т в о , в першу чергу чл ен с тв о С У М А та батьки і матері Ю н ац тв а. О с е л я , чи як із л ю б о в ’ ю її називають діти й д о р о с л і , « С У М І В К А » , має 130 акрів землі, розп оло жен а при д о б р ій дор озі ( до їз д із Н ю Йо рк у автом не цілих дві г о ­ дини), має власну річку, яка вже д іс т а в а л а різні назви, від « Д н і п р а » д о « С я н у » , та п рир од не озеро велику д іл я н к у незай­ маного л і с у та прекрасний к ра єви д на гори, що зд аю ть ся У к р а ­ їнськими Карпагами. 17 р.'^ому до Г У С У М нал ежа ли , як г осп од ар ський референт, інж. М. С е м ан ищ ин , також д д . Г. Це брі й, М. Ф у р да і ін., і це вони були тими в ід в аж н им и, які вир шили без ф о н д ів ! - що не об хі дн о придбати О с е л ю , д е м о г л о t л ньою п оро ю таборувати Ю н ац тв о, бо «хто не матиме дітей влітку, той не матиме їх і взимку».

ОСЕЛЯ

ДЛЯ

ЮНАЦТВА

Ч е р е з цю О с е л ю пер ех од ять за літній ванаційний сезон від 650 д о 700 і часом 800 сум івц ів та сум івок різ ног о віку, які мають тут свої табори. В і д 1 -г о липня, почався в их ов но- ві дпо чин ковий табір число 1 , 2 3 -г о липня ц.р. ч исл о 2, а 1 3- го с е р п ­ ня великий вишкільний табір д л я В п о р я д н и к ів і Вих овників, що 38 4

триватиме д о кінця сезону, д о початку місяця вересня. Н а пер* шому таборі від п оч ив ал о с е р е д розкішної природи і нав ча ло сь 187 дітей. Командантом цього т а б о р у був ред. В о л о д и м и р Л е венець, п иса ре м - по др уга Христя Шаш к ев ич , головним виховником — с ту д е н т Роман Мірчук, бун чужним — д р у г Т е о д о р Во ля н ик , виховниця мол од ших юначок — под. О л я Ґ е н с ь о р , виховниця с т а р ­ ших юначок - под. А нн а Л а в р о , виховником м о ло дш и х юнаків д р у г М и р о с л а в Фут ала , а виховником старших юнаків - д р у г П е тр о Когут. В нед ілю, 2-го липня ц.р. в поп олудневих годин ах в ідб уло ся офіційне відкриття табор у в присутності К е рі вн ик а Ю нацтва Г У С У М д ру га Івана Кобаси та голови Т а б о р о в о ї Ко м іс ії п. Миколи Ґайдича. З тим моментом табір почав свою норма льну працю. Життя в сум ів сь н ом у таборі в ід б ув а є ть с я за д о б р е п р о д у м а ­ ним пляном. Т р у б к а будить таборян, що розміщені в 10-ти г а р ­ них буд івлях, о 7:30 ранку, відтак миття, руханка, о год 8:45 с п іль на молитва на таборовій площі і піднесення націона льного прапору У к р а їн и . По сніданні - порядкування кімнат, які юнацтво утримує у добр ій чистоті, від 11 д о 12:45 — виховні зайняття в більшості під відкритим небом, коли дощ ова погода то в т а ­ боровій світлиці. В і д 1 до 2 год. по полу дні - об ід у їд а ль н і, від 2 до З - пообідня тиша, від З д о 5 год. купіль у річці, 'I,¥

ВИШКІЛЬНИЙ ТА Б Р ВИХОВНИНВ І

ВПОРЯДНИКЬ 1972 р.

38й

спортові гри й розваги, мандрівки, вправи. Кожний пі дт аб ір ( д і ­ вочий і х л о п ’ячий) видає сво ю стінну газету, а під вмілим к е р і в ­ ництвом Виховниць дівчатка, на пр ик ла д, вчаться вишивати в и п лі­ тати, й ін. у м іл о с те й дл я практичного життя (на йб ільш е ~в час негоди над табором). Життя в таборі повне радости, сміху, ж а р ­ тів, але нераз д о в о д и ть с я й «н а с в а р и т и с ь » на тих, які н а д у ж и ­ вають а н гл ій с ьк о ю мовою, - всі розмови, гутірки відбуваються у к р аї н с ьк ою мовою, бо табір д а є дл я кращого вивчення мови великих Ш е в ч е н к а і Франка найбільші нагоди. П ов б’ртаючись із табору, юнаки і юначки ще в п ро д о в ж місяців насп івують б а ­ гато укр аїнськи х пісень, вивчених та часто створених самими таб оро ви ка ми під час таборування. Р а д і с н е й бе зж ур н е життя таб оро ви ків «л е ту ть с т р іл о ю ». Тр е б а бачити, як вони пращаються із св о єю « С у м і в к о ю » , із зол отистим Т р и зу б о м на горі, на пам'ятнику Ге роя м Ук раї н и, з прапором, що його вр очи сто підно сять щоранку - з прапором д е р ж а в н о сти й волі Укр аїн и. Н а в іт ь ті діти, що спочатку ке р а д о йшли д о та ­ бору, потім нераз зітхають, або й плачуть за своїм табором, своїми друз ям и й подругами, виховниками. ОСЕЛЯ

ДЛЯ

БАТЬК ІВ

О с е л я С У М А біля Е л л е н в і л роз ра хов ана не в икл юч но для д іт ей та мо лоді, хоч вони мають там п е р ш е н с т в о . Т у т п о б у д о ­ вано ціле « У к р а ї н с ь к е с е л о » в гл и б у р о з л о го ї з е л е н о ї О с е л і . Т а м пр иміщую ться 12 род ин з м а л е н ь к и м и д іт ьм и на ціле літоД л я гостей, які пр иї зд ять самі, або за лиш аю тьс я на вакації, з б уд ов ан о м о д ер н ий великий д ім — ві лл я «К рин иц я» , ij e м о д е р н о об л ад на н ий д в о п о в е р х о в и й д ім з 3 3 - м а кімнатами. А кошти ? д у ж е й д у ж е помі рк ов ані , найнижчі в цілій околиці. Д л я тих, які приїздять на О с е л ю лиш на один аоо д ва дні , п е р е в а ж н о це батьки які в ід в ід у ю т ь св о їх д іт е й в таборі, є ще д в а д о д а т к о ­ ві будинки. Це д а в н і б у д ів л і, п е р е р о б л е н і д л я ж и т л о в и х кімнат і ґ ру нто вн о в-ідновлені, з л і ж к а м и , т е п л о ю і зи мною водою. Т а м кошти перебува ння ще нижчі, ал е ціл ю щ е г ір с ь к е повітря, літн є з д о р о в е сонце, милі зу с тр іч і з друзями — од н ак ов і д л я зсіх. Н е дивно, що всі З ле ти і З д ви г и С У М А та інші імпрези чи святкування О р г а н із а ц ій У к р а ї н с ь к о г о В и з в о ль н о г о Ф ро н ту в і д с у ­ ваються на цій О с е л і . Пр и потребі, на О с е л і можна примістити в и гід н о д о 2 50 ді тей, і то не в шатрах, а в буд івл ях , і багато с отень д о р о с л и х . Щ е треб а д о д а ти , юнацькі табори на О с е л і є ав то н ом н ою од ини це ю, зі с во єю те р и т о р іє ю на яку ніхто без д о з в о л у К о м ан д и не має вступу, с в о є ю сві тличкою , та б о р о в о ю крамн ицею, буд ин ко м Ко ма н д и, кімнатою п ерш ої д оп о м о г и та та бо ров им шпиталиком, якими з а в ід у є цього року р е є с тр о в а н а м е д - с е стр а п-ні М атк ів ськ а з ірвіні'тону. Кріл' з г а да н их б уд ів е л ь О с е л я від с а м о го початку п е р е х о д у в україн сь кі руки, має дві каплиці (католиц ьк у і п р а в о с л а в н у ) , д е к о жн ої н ед іл і і свята в і д ­ п рав ляют ьс я Б о г о с л у ж б и д л я всіх м еш кан ці в О с е л і та тих ч и с ­ ленн их українців, ЯКІ в то м у часі п е р е бу ва ю ть на відпоч инк у в 386

довно/іишних приватних відп оч ин ко в их І вакаційних оселях. П і с л я закурених мі ст - о с о б л и в о р а д і с н о почуває себ е у к р а ­ їн с ь к а л ю д и н а на О с е л і С У М А , д е краєвиди п ри га д ую ть у к р а ­ їн ські Карпати, д е чути с м іх і р а д іс н і вигуки дітей, або їхні пісні, і д е високо над О с е л е ю в и б л и ск ує на сонці Триз у б - д е р ­ ж авний знак У к р а ї н и , яка рано чи пізно б уд е вільною Д е р ж а в о ю . Щоб це с т а л о с ь — тр еб а праці і праці, і часто такої праці як табори. С П ІЛ Ь Н І

ЗУСИЛЛЯ

Н е ли ш е л ю д с ь к і п о ж е р тв и гр ішми , а й пож ер тв а м и фізичної праці, знання та ві льноги часу роз бу до в ує ть ся О с е л я СУМ біля Е л л е н в і л . Ць о г о літа вже закінчується р о з б у д о в а ве ли ко ї с п о р т о в о ї п л о ­ щі — стад іону , за всіми п рип иса ми О л і м п і й с ь к о ї с п о р т о в о ї площі. Роб ота м и пров оди ть п. Р ус ин к о з Й о н к е р с у , с п е ц і я л і с т по будові таких площ в унів ерс ите тсь ких місточках в А м е р и ц і. Коли б не до щ ов а погода цієї весни, то вона напевно була б у ж е д а в н о готова і придатна до користування. Ч е р е з це її офіц ійне в ід к р и т ­ тя п е р е н е с е н о на весну 1973 р. коли то в ід б у д е т ь ся велика С п о р т о в а О л і м п і я д а С У М А . Т а м б у д у т ь те ж б у д ів л і д л я п е р е ­ одягання, дл я « д у ш у » , площа д о парковання авт, осв ітле нн я і все те, що пот ріб но дл я лег ко ат ле ти чн их змагань. Ця площа з н а х о д и т ь ­ ся на пів до ро ги д о річки, в д у ж е гарно п р и р о д н о р о з п ол о ж е н ій до лин і, с е р е д зелених хвиль д е р е в . П і в д е н н е узбіччя площі покрите дуб ов им ліс ом б уде п р о р і д ж е н е і воно станов итим е п рирод ню трибуну д л я гля дачів . Н е д а л е к о від в'їзд у з го л о в н о ї д о рог и, д е видн іє великий на­ пис про О с е л ю , бу д ує ть с я новий дво п ов е рх ов ий ді м - світлиця, й о г о проектував відомий арх іте кт інж. Л ю б о м и р Калинич з Н ю арку, мул ярс ькі роботи виконує ф ір м а п. Івана Іванкова з П а с сейну, а голо во ю Б у д ів е л ь н о г о Ко мітету є д. В о л о д и м и р Костик.

18 червня ц.р. в ід б у л о ся святочне вмурування уг ол ьн ог о каменя під цю б у д ів л ю , після чого присутні з л о ж и л и пожертви на суму 11 тисяч д о л . З б і р к а п о ж е р тв і позик (без в ід с о тк ів ) пр ов од и ть ­ ся під сучасну пору по всіх мі сц ев ост ях де є О с е р е д к и С У М А . Д о теп ер вона д а л а разом понад 27 тисяч д о л . Н а за гал г р о ­ м а дян ство д у ж е щ ед ро в ід г у к н у л о с ь і тр е б а сп од ів ат ис ь, що до кінця місяця серпня ця збірна д а с ть потрібних 50 тисяч д ол . Ця б у д ов а матиме велику те ат рал ьн у за лю на 500 — 600 місць, з ве ликою сце ною, де буд уть ві дб ув ат и ся концерти сум івс ьк их м и с ­ тецьких одиниць в часі сезону і б іл ьш и х свят, а пе ре д будинком має бути велика та н ц юв ал ьн а ест ра да. Кошти будови виноситимуть приблизно 150 тисяч д о л., але яких 50 тис. буде зе к о н о м л е ­ но, бо багато су м ів ц ів та батьків юнацтва зг о л о с и ло с ь , викону­ вати вл асн ими силам и, працею рун роботи внутрі нового дому, под ібно як це бул о з усім и іншими буд ов ам и на цій ос ел і. Є всі дані твердити, що ця б у д і в л я б у д е готова вповні ве сн ою на­ сту пного року.

38 7

П ЛЯНИ НА

м айбутнє

в ПЛАНІ покраи/ання вигод — є б уд о в а ве ликого нупелевого басейну, бо часом трапляється, що при ве ликому напливі г о с ­ тей немає д ос ить місця на б ер ега х гір с ько ї річки дл я всіх, щ(. б аж аю ть плавати. Д о того це є гір с ька річка, якої води часто химерні і після зливн их до щів роз ливаються по цілій дол ині, п, стошать береги і завд ають часто багато клопотів і праці А д ­ міністрації О с е л і . О д н и м с ло в о м , з пр ир од ою тяжко боротися, тому од ино кою ро з в ’язкою цього питання на найближ че май­ бутнє є побудова басейну. Це знова вимагатиме багато праці і фондів. Щ о б и с ко рщ е можн а було зреалізувати й цей плян, в одиноких о с е р е д к а х С У М батьки юнацтва творять окремі комі тети для збірки на цю ціль. Т е п е р За ря д О с е л і , що його оч олю є п. Мих айло Г о лу б ец ь з Байон у р о з г л я д а є пропозицію Г У О Ж О Ч С У про встановлення на т е р и т о р і ї О с е л і п а м ’ ятника Л е с і Українки, проекту ви да т­ ного скульптора маєстра Михайла Чер е ш н ьо вс ьк ог о. Це, сказати у пляні культурної розбудови О с е л і . В і д с ам ог о початку сво го існування. О с е л я С У М в Е л л е н в і л служ ить як виховний і ку льту рн о- відпочинковий центр не тільки для сум ів сьн ої м ол о ді , але також дл я широкого круга нашого громадянства. Зав дя к и ж е р тв е н н о с ті нашого гро мадянства вона ро зб у ду ва ла с ь за останних 17 років д о не пізнання. Коли наз вані вгорі П Л Я Н И і задуми стануть д ій с н іс т ю . О с е л я відповідатим всім вимогам такого центру і є ви гляди, що не тільки в літні місяці, але також і в інші пори 0оку вона сповнятиме с во ю ро л ю і призначення.

В. МИКИТА : СВІДОК ВІРИ

388

П е р ш е н с т в о виховни м пр облемам.

З ж и ття СУМІВСЬКОЇ МОЛОДІ в БЕЛЬГІЇ У к р а ї н с ь к а г р о м а д а в Б е л ь г і ї н а ч и с л р р б іл я три тисячі осіб, та ці п о с е л е н ц і р о з п о р о ш е н і по м іс те чк а х і селах Бельгії і то м у т р у д н о між ними п р о в а д и т и яку н а б у д ь д і я л ь н і с т ь , чи на­ віть в тр им у ва ти з ними контакти. С п і л к а У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і і с ­ нує в Б е л ь г і ї в же з черв ня 1 94 7 року. Т а ч е р е з м а со в і в и ­ їзд и у к р а ї н с ь к о ї е м і ґ р а ц і ї в А м е р и к у й К а н ад у , ч и с л о ч лен ів і разом з цим і її с и л а з м е н ш а л а с ь . С ь о г о д н і С У М в Б е л ь г і ї о х о п л ю є п р и б л и з н о 30 0 ос іб , з яких є по н ад 50 с у м і в ц і в - Д р у ж ин ни кі в , то б т о м о л о д і по н ад 18 ро кі в життя. Т а С У М в Б е л ь г і ї не ^'льки існує, ал е п р о я в л я є с во ю д і я л ь ­ ність. Д е я к і о с е р е д к и є д о с и т ь активні. Ч а с т о в ід б у в а ю т ь с я с х о ­ ди н и , різні зу с тр іч і та ім прези. Н а т о м і с т ь , інші о с е р е д к и , в і д ­ чуваючи б р а к п р о в і д н о ї в ер с тв и та ч е р е з с л а б у активність деяки х м о л о д и х чл енів, за непали і ма ло що про них чути. Д р у ж и н н и к и С У М Б е л ь г ії , за тр ив ож е ні таким ста н ом життя у к р а їн с ь к о ї гром а ди , в о с та н н іх місяцях рішили р е о р га н із у в а ти і з р е а к ти в із у в а ти д і ­ я л ь н іс ть С У М н а ’ с в о й о м у т е р е н і і таким чином зру шит и з а ­ гал ьн е у к р а їн с ь к е г р о м а д с ь к е життя д о б іл ь ш ін т е н с и в н о ї праці в т р у д н и х с в о їх о б с та в ин ах . За І Н І Ц І А Т И В О Ю З а г а л ь н о ї Р е ф е р е н т у р и Д р у ж и н н и к і в ЦУ СУМ та К У С У М Б е л ь г і ї , Д р у ж и н н и к и з' їх а л и с ь на з у с тр іч Ін іц ія ти в н ої Гр у п и д л я з а сн у ва нн я Д р у ж и н и Ви х о в н и кі в . З о г л я д у на п р о с т і р в яком у з н а х о д и т ь с я с у м і в с ь к е ч л е н с т в о та на ф ін ан сов и й стан

СУМІВЦІ НА БЕЛЬГІЙСЬНОМУ СВЯТІ

389

с у м і в ц і в - ш к о л я р і в і с туд ент ів , зус тріч в ід б ул а с я в д в о х частинах, які с е б е до п ов н ю ва л и . О б и д в і частини у в а ж а л и с я зустрічами кра йов ого о б с я гу і були ві дкриті всім Д р у ж и н н и к а м ц іл о го тер е н у П е р ш а частина зу стрічі в ід б у л а с я в г р о м а л г ь к і й до мі в ці в З в а р т б ер ґу, на Л і м б у р щ и н і , в суб оту 1 8 -г о л и с т о п а д а , а д р у г а ч а с ­ тина в п а р а ф ія ль н ій залі в Ш а р л е р у а один т и ж д е н ь пізніше, в н е д іл ю 2 3 - г о л и с т о п а д а 72. П р и с у т н і х осіб на о б и д во х ч а с ти ­ нах, разом із гостями, б у л о 63. П р и ч и н а чому Д р у ж и н н и к и з а с т а н о в и л и с ь в пер ш ій мірі над т в о рен н ям Д р у ж и н и Ви х ов н ик ів не над то с к л а д н а . Д р у ж и н н и к и с в і д о м і т р у д н о щ ів і потреб с во єї г р о м а д и і то м у ріши ли, що це найкращий с п о с і б с е б е у д о с к о н а л и т и і п ід гот ов ити д о а к т и в ­ ної та е ф е к т и в н о ї праці в у кр аї н с ьк ій с п іл ь н о т і, ("олова Н У С У М Б е л ь г ії , д р у г Я р о с л а в Д о б о ш с т а р а в с я п р е д с та в и ти реальний о б раз іс н ую ч ої с ит у ац ії в с у м ів с ь к ій праці зок рем а, а в нашій с п іл ь н о ті взага^^і і на кр е сл ит и р о л ю яку мала б в ід іг р а т и т а ­ кого р од у Д р у ж и н а . З а в д а н н я членів Д р у ж и н и Ви х о в н и к ів бул о б не тільки в к лю ч ат ис ь ак тивно в виховну працю по ос е р е д к а х, а л е цік авити сь сп ра в ам и шкільництва, р о з ’їз д ж а т и в терен д л я втримання тісніш их зв'язків, і рів н о ча с н о п ос тій но працювати над сами ми с о б о ю . Р о з в и н у л и с ь жва ві д и с к у с і ї над цілим р я ­ д ом с п р а в ; про с ам у ко нцепцію Д р у ж и н н и к і в , про неакти вніс ть чи цілковитий за не п ад п оод ино ких о с е р е дк ів , про п р об лем и р і д ­ них шкіл, тощо. Були в и с лу х а н і в ся к ог о р о д у ж алі, пораЛи і поб ажанн я. Г л и б о к е вр ажі ння зробили ці зустрічі на м о л о д и х Д р у ж и н н и к і в С У М , які будучи д у ж е ід е а л іс т и ч н о н ас тав лен і б а ж а ю ть активно включитися в г р о м а д с ь к у працю і дати свій в к л а д д о розвитку у к р а їн с ь к о го життя в д і я с п о р і. Ця охота б ула ви яв ле на коли по ­ над 20 о с іб з г о л о с и л о с ь в ряди н о в о у т в о р е н о ї Д р у ж и н и В и х о в ­ ників, з о б о в ' я з у ю ч и с ь до ко н к р е тн о ї праці. О б р а н о ко міт ет дл я о ф о р м л е н н я /внутрішнього п ра ви льн ика Д р у ж и н и . Д о п р о в із о ричної К о м ан д и, яка д ія ти м е п р о д о в ж наступних 2-3 місяці, щоб з р е а л із у в а ти намічений плян праці та скликати наступні с хо д ин и Д р у ж и н и , увійшли : Ко ма н д ан т : подр. А н н а Ка чм ар ська - Лювен Секретар : под р. В і р а С е н и ч а к - Л і м б у р ґ Члени : друзі - Василь Раделицький - Лім б у р ґ — В і к т о р Зі н ь к о — Т р а з е н і - Зе нон Ко ва л ь - Б р ю с с е л ь Загальна Референтура Дружинників Центральної Управи С У М б а ж а є якнайкращих успіхів н о в о -с тв о р е н ій Д р у ж и н і Вих ов н ик ів у Б е л ь г і ї , д л я п е р е в е д е н н я с в о їх д о ц іл ь н и х та амбітних плянів у д ій с н іс т ь . З а о х о ч у є м о Д р у ж и н н и к і в С У М інших країн світу в зо ру ват ись на цій Д р у ж и н і і тв орити за її п р и к л а д о м с в о ї м і ж - о с е р е д к о в і Д р у ж и н и В и х о в н и к ів . С У М п от ре бу є в и с о к о ­ кв а ліф ік о в а н и х вихо вн иків і в п ор ядн ик ів , тому б е р ім с я із ще б іль шим запалом і завзяттям до праці над с о б о ю ! В і д нас у значній мірі з а л е ж и т ь якість м о л о д ш и х п о к о л ін ь !

39 0

М. П ідгірна

Апель душпастиря

до

молоді

як оживити НАШЕ ГРОМАДСЬКЕ ЖИТТЯ?

В і д п о в і с т и д о б р е на це питання - значить знайти р о з в ’язку в наших т р у дн ощ ах . Г о л о в н а причина всіх наших н ев да ч — це б рак в ит р и в а ло с ти в д о б р и х постановах. Ця че сн от а — в и т р и в а л іс т ь — вона така п о ­ трібна в усьому, що без неї все п р о п а д а є й не з а ли ш ає по собі ні с лід у. Н іх т о не д о х о д и т ь д о сво єї цілі за од н им махом, так сказати б, ал е по д о в г и х зу силлях. В і з ь м і м о напр. я ко го сь ін ж е н е р а . Хто сь м ож е сказати : що йому за б ід а , с и д и т ь собі за б ю р к о м , в чистій сор очці, під краваткою і тільки щось п ід п и ш е , а б ере такі великі г;.оші. А л е заки він д і й ш о в д о того, го ск іл ь к и м у ­ сів напрацюватись; скіль ки років « с т р а т и в » на с т у д ії , д е к о л и в го л о д і й хо ло ді . С к і л ь к и тр еб а б у л о мати в ит р и в а ло с ти , щоб не за ло м а ти с ь у хвилях невдач. І ця в и тр ив ал іс ть нам потрібна. М ал и м д оказ ом та к о ї ч е с н о ­ ти можуть бути ці наші г р о м а д с ь к і установи, що свя тк ую ть с в о є 25 -лі тт я. О т ж е в п р о д о в ж 25 років були л ю д и , які не в а г а л и с ь взяти на с е б е уря д, в і д п о в і д а л ь н і с т ь вести то в а р и с т в о чи у с т а н о ­ ву. І так м о ж н а не од н е ві дкрити, що с ві дч ит ь про нашу в и­ трив аліс ть. Н а ж а л ь , не всюди її видно. Б ул и в нас д ра ма ти чн і гуртки — позчезали Були хори, навіть д у ж е д о б р і, позникали. Були гарні балетні гуртки — роз ліз ли с ь. Ч о м у ? Б о не б ул о в и т р и в а л о с ти , не б ул о тя гл ос ти в праці. В п р а в д і міг виїхати д и р и ге н т, чи с о л і с т ; міг покинути нас р е ­ ж и с е р , чи б а л е т м а и с т е р , але на ро д , що д у м а є жити, а не в м и ­ рати, не мо же до пустити, щоб через о д н у -д в і особи все р о з л е ­ тіл ос я на чотири вітри й п р о п а л о б е з с л ід н о . Коли п о д и в л я є м о византійський хор з У т р е х т у під п ров одо м п. проф. Анто но ви ча , що вже с ті л ьк и років не се нашу пісню по світі, то це завдяки ви тривалості д и р іґ е н т а й сп іваків та д и с ц и п ­ ліні. Щ о б цю тяг л іс ть мо ж на з б е р е г. и , тре ба вишколити св о їх д и р і ґентів, св о їх р е ж и с е р ів , сво їх б а л е т м а й с т р ів . Д о того всього існ уют ь у Б е л ь г і ї школи і то навіть безплатно. Д о т е п е р , маючи стільки м о л о д і, ми не вишко лил и нікого. Щ е м ож н а почути інший за кид і то, кажуть, найв ажл ив іший . Н а с мало. Якби нас б ул о с тіл ьки , скіль ки є в А м е р и ц і, Ка наді, то ми могли б бі льш е зробити, бул о б з ким працювати. Н а пер391

ший п огл яд в и г ляда є ніби і так воно є. А л е по гл ян ьм о с пок ій н о трохи глибше, пр иг л ян ьм ос я нашим г ром адам , а побачимо, що нас ще досить, щоб доконати великих д і л і п ро до вжи ти наш с в і ­ домий побут ще на ДОВГІ роки, якщо б уде на те потреба. Як це буває часто с е р е д ж и д і в с ь к о ї м ол о ді , хоч би взяти ось иьо го річного 7 - к р а т н о го ам ер ик а нс ьк ог о че мпіона жи да, Марка Ш п іц а , що пр иніс А м е р и ц і 7 золотих м е д а л ів . Чи д у м а ­ єте, що таких Ш п і ц і в немає с е р е д укр аїн ської мо л о ді в А м е р и ­ ці чи К а н а д і ? Є - тільки або с хов али ся під чужими прізвищами, щоб хорони Г о с п о д и хтось не до ві д ав ся , що він з українсь кого ро ду (як уже не українець), або занедбав свій талант, бо це т р е ­ ба бул о тяжко намучитись і д овг о, витр ив ало тренувати, щоб д і й ­ ти д о успіхів. Коли ж візьмемо д о уваги всю «н а ш у » Б ел ьг ію , то може мо указати, що ми маєм о від 8 0 0 -1 .0 0 0 молодих. Чи з цих сотень не м о ж н а створити щось велик е й гарне і Б е л ь г ію (як у ж е не світ) з д и в у в а т и ? Д е ж в о н и ? Пошу ка йте . П р и д и в і т ь с я д о кожн ого . М о ж е вони вже п ро пал и й не д а ю т ь навіть знаку у к ра їн сько г о життя. Мо ж е. Т у т якраз робота дл я С У М , щоб оці м о л о д і сві до м і, разом з г у р ­ товані ві дн ай ш ли всіх отих розсіяних, забутих, пропащих, оці ві дч уж е ні мо л о ді сили й з них створити нашу зміну. їх з г у р т у ­ вати, ств орити хори, ор хе стр и, драм ат. і балетні гуртки. Тала нти є, знання можн а здобути, тільки хотіння , ви тривалости й дис­ ципліни. Чи ж ви всі, м ол о ді , не бачите, що без вашої участи в н а ­ шому це рков ному й гр о м а д с ь к о м у житті всі старання й навіть найкращі надбання ваших батьків і нас старших підуть на нівець — пр оп ад ут ь і зн и к н у ть ? Чи ви на все так спокійно й б а й д у ж е мож ете ди витись ? (С КОРОЧ ЕН О ЗА -НАШИМ ДУШПАС ТИРСТВОМ » Ч .З / 97 ШАРЛЕРУА, БЕЛЬГІЯ)

І

39 2

В. МИКИТА: ДОБРИЙ ПАСТИР

М о л о ді п р о ф іл і

РОМАН ЧІП

П і с л я у с п іш н о г о закі),імення У н і в о р с и тету св. Канізія в Б о ф а л о в місяці травні ц.р., о д е р ж а в ступінь інже­ нера хемічних наук. Ром а н, син активних гром ад ян Ірини і О с и п а Чі п ів з Б о ф а л о , Н . Й . н а р о д и в ­ ся 1947 року в Ні м еч чи н і. Д о А м е ­ рики приїхав малим хл о п ц ем . Т у т з а ­ кінчив з ві дзначенням початкову і с е р е д н ю школу та Пові тов ий Т е х н іч н ий Інститут (19 68 році), зд о б ув а ю ч и с т у ­ пінь ін ж е н е р а з ін д у с т р ія л ь н о ї хемії. Паралельно закінчив Ш к о л у У к р а ї н о ­ зн авства при осередку С У М в Бофа­ ло. З 7 -г о року життя став членом Ю С У М А та брав активну участь в м а йж е всіх гуртках с а м о д ія л ь н о с т и В і д д і л у . Пе ре й ш о в ш и до Ю н а ц тв а , по відб утт і в иш кі л ьн их таборів, з д об ув о б ид ва с т у ­ пені В п о р я д н и к а та 1-й с туп ін ь Вих ов ник а. В В і д д і л і виконував фу н к ці ї : ви ховник М о л о д ш о г о Ю н а ц тв а , Кошовий, Булавн ий В і д ­ д і л у Ю С У М , К о м а н д а н т о к р у ж н о г о В и х о в н о -в ід п о ч и н к о в о г о Т а б о ­ ру Ю С У М . В цій к а д е н ц ії є заст. голови о с е р е д к у , Б ул а вн им В і д д і л у Д р у ж и н н и к і в та в и х ов н и ко м -о п ік ун ом Куреня С т а р ш и х Ю н а к ів . Є член ом ко н тр о ль н о ї к о м іс ії У к р а ї н с ь к о г о Д о м у « Д н і ­ про». З рамени о-ку С У М є член ом Ко о р д и н а ц ій н о ї Р ади М о л о д і при м іс ц е в о м у В і д д і л і У К К А . В м іж ч а с і в ід б ув ВІЙСЬКОВУ с л у ж б у в А р м і ї . П р а ц ю є по своїй п р о ф е с ії і с ту д ію є, п р и г о т о в л я ю ч и с ь д о м а г і с т е р с ь к о г о ди п л ьо м у , та є членом м і с ц е ­ вого В і д д і л у Т - в а У к р а ї н с ь к и х Ін же нер ів . С л і д відм ітит и, що д ва тижні після отримання і н ж е н е р с ь к о го д и п л о м у д р у г Р ома н о д р у ж и в с я з п.Іри ною з д о м у Гур на. С в . тайни вінчання д о в е р ш и л и о. шамб. д р , П а в л о Івахів і о.дек. П а в л о Ґ р е с ь к ів , в укр. кат. церкві св. І. Х р е с т и т е л я в Б о ф а л о Б л е к Рок. В е с і л ь н а гостина, з у ча стю понад 50 0 осі б в і д б у ­ лас я в У к р а ї н с ь к о м у Д о м і « Д н і п р о » . П і д ч а с гостини, якою п р о ­ вадив один з п р о ф е с о р і в Р о м а н а др . Ігнатій М е ті л ь, приятелі, род ина , дух ов н і отці та го ло в а о с е р е д к у теп ло вітали мо л о ду пару і с к л а д а л и щирі поб аж ан н я. Н а другий ден ь, п і д ч а с пов е с іл ь н о г о приняття багато д р у з і в і п р е д с та в н и к ів мі сц ев их о р ­ ганізацій зл о ж и л и особ ист і п о б аж ан н я дл я м о ло ди х і ґрат ул яці ї дл я р од ич ів за п р и к л а д н е виховання сина. П і д ч а с гостини п е ­ ре в е д е н о з б ір к у на У к р . пресу, яка д а л а 115 д о л . з чого 75 призна чено на п р е с о в і видання С У М - у . У к р а їн с ь к а г р о м а д а в Б о ф а л о б а ж а є м ол о ді й парі на но в о­ му шляху життя багато щастя і многих літ. Інж. Рома нов і - ґ р а ­ туляції за осяги в науці та працю в с у с п і л ь н о - г р о м а д с ь к о м у житті і б а ж а є д а л ь ш и х а к а д е м іч н и х усп іх ів, в г р о м а д с ь к і й лраці ви тр ив ал ос ти . Р о д и ч а м : пані Ірині і панові О с и п о в і — признання за взірцеве виховання сина. Зд З

/kj}3iHCbke ш ^^ент ш Ьо b Lbimi УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА - «ЛЮКСУС»? з

приводу

появи нового ч и сл а

«С ту д е н та »

Н е щ о д а в н о н а с п іл о д о нашої р е д а н ц ії ж о в т н е в е число га ­ зети « С т у д е н т » , ор ган у С о ю з у У к р а ї н с ь к о г о Ст у де н тс т- в а К а н а ­ ди ( С У С К ) . « С т у д е н т » в же від кільк ох років по я в ля єть ся н е п е ­ рі о д ич н о, з а в ж д и із кращим і більщ цікавим зм іст о м. Це ь доказ, що наші с ту д ен ти зацікавлені пекучими і актуа ль ним и п р о б л е м а м и нашо го са мо бу ття в д і я с п о р і ' г ' с т а н о в л я ю т ь с я над ко нкретними дл я них ро зв 'яз кам и. Н а й н о в іш е ч и с л о « С т у д е н т а » в к л ю ч ає с ло в о н о в о -о б р а н о г о голови С У С К - у , л и с т а д о р е д а к ц і й н о ї ко легії, статті на різні теми : про с п р а в у б а г а т о к у л ь т у р н о с т и в Ка н ад і, про XII К о н ­ грес С У С К - у який в ід б ув с я сп оч атк у в е р е с н я ц.р. в О т т а в і, про X X О л і м п і я д у в Мю нхені, про нові розкопки в Ук р а їн і, про ІЦ.ІЄКТ С У С К - у ф іл ьм у ва ти украї н с ькі культурні надбання в К а н ад і та про с у ч а с н о г о мистця Г р и г о р і я Гавриленка з Києва. (Томіщені та к о ж деякі поезії україн сь ких с т у д е н т ів , та новинки в ід поо д ин ок их с т у д е н т с ь к и х грома д. Н а загал це ч ис л о за ли ш ає позитивне вр аження. С т а т т і д о б р е написані, різноманітні теми і численні знімки прикрашують це ч и с л о і н а д а ю ть о р и г ін а л ь н о г о ха р а кт е р у газеті. Т а с л і д зверн ут и с п е ц ія л ь н у у ва гу на л и с та д о ред ак ці ї, яким р о з п о ­ чинає тьс я це ч и с л о « С т у д е н т а » . Н е в ід о м и й автор під п с е в д о н ім о м « Ф І Ч » мабуть б а ж а в спонукати якусь реа кцію с е р е д читачів, бо н ап иса в лис та з а рг у м ен та ці єю в якій і сам не п е р е к о ­ наний і п ор уш ує такі п р о б л е м и у к р а їн с ь к о г о с у с п і л ь с т в а до яких і сам с п ри чи ня єт ьс я . В першій мірі, автор пише, що праця у к р а ї н с ь к о ї г р о м а д и та .її одиниць є зайва, а н а х р о н іч ­ на і п е р е с т а л а мати в л а с ти в е значення в м о д е р н о м у світі. Він пр и п и с ує наше існування п о п рос то україн сь кій « в п е р т о с т і » . Н а ­ зиває нас « р о з г у б л е н и м и вівцями в чуж ому к ра ю » які шукають за як ою сь с в о є ю ід е н ти ч н іс тю в е п о сі і в с е р е д о в и щ і, які на такі « л ю к с у с и » не д о з в о л я ю ть . Н е тр е б а д а л е к о шукати за в і д п о в і д д ю д л я д р у г а « Ф І Ч » , бо ж на д р у г і й сторі нці того с а м о г о чис ла « С т у д е н т а » поміщене с л о в о голови С У С К - у А н д р і я С е м о т ю к а , в якому він з а с т а н о в ­ ляється над с а м о ю конц епц ією «у к р а їн с т в а » . « У к р а їн с т в о , пи­ ше він, «це не г р о м а д я н с т в о , хіба м ож е в У к р а ї н і . » Культу ра це щось таке, що п ер е да єт ь ся через Ге нерації і за вж ди мі н я­ ється разом із своїм розвитком. ...Моє украї нс тво це спадщина від моїх род ичів і моєї г р о м а д и . » 394

А « р о з гу б л е н и м и в ів ц я м и » ми будемо тоді, коли мимо нашої -а ра іте р и ст и ч н о ї “ зпєрт<-«сти» ми підічіадемо вповні під вплив чужого от о ч е н н я п якo^^y зн ах од кім ось , в т р а т и м о в ц і л о с т і с в о ю і д е н т и ч н і с т ь , с з о є « я » і б е з п и та н н я п р и й м е м о чуж і н о р ­ ми ж и т т я . Д и в н о , що д е я к і наші с т у д е н т и п о б и в а ю т ь с я за с п р а в е д л и в і с т ю і р ів н и м и п р а в а м и д л я в є т н а м ц і в , д л я м у р и н ів р С Ш А чи ін д ія н ів у К а н а д і, а с в о є є с т в о у в а ж а ю т ь за « л ю к сус». С т у д е н т « Ф І Ч » твер ди ть , що у к раї н ці це схизогЬоени які с т а ­ ра ю ть ся д о в е р ш и т и н е м о ж л и в е — в три мат и а н а х р о н і ч н у свою т р а д и ц і й н у к у л ь т у ру в цьому ш в и д к о м у і с к о м п л і к о в а н о м у віку т е х н о л о г ії . Д о р і к а є він, що хоч у к р а їн с ь к а е м і ґ р а ц і я спромогла­ ся на с в о ї о р г а н із а ц ії , с в о ї ц е ркв и, с в о ї л і т е р а т у р н і й м и с т е ц ь ­ кі к л ю би , а навіть св о ї в і д п о ч и н к о в і о с е л і, їх ч л е н с т в о м і н і ­ м а л ь н е і не п р о я в л я ю т ь с я в них п о тр іб н і ознаки в і д ж и в л е н н я , життя і с в і ж и х д у м о к . П е р е д у с і м п і д к р е с л ю є авто р, що одн у з н ай в аж н іш их р о л ь в к у льту рі н а р о д у в і д і г р а є м ов а, а л е який в ід с о т о к у к р а ї н с ь к о ї с п іл ь н о ти в о л о д і є і не в с т и д а є т ь с я к о р и с ­ т у в а ти с ь с в о є ю м а ті р н о ю мовою. В цьо му ж а р г у м е н т і н а й б і л ь ­ ше п р о г р і ш у є сам « Ф І Ч » , бо його стаття як і м а й ж е всі с т а т ­ ті в « С т у д е н т і » за ви їмком о п и с у м ю н х е н с ь к о ї О л і м п і я д и і о д ­ ного вірша М и р о с і Бр од ові." ^-Гг )і:іх написані а н г л і й с ь к о ю м ов ою М у с и м о починати самі від с еб е. Т і. які з ці к а в іс тю і н е т е р ­ п е л и в іс т ю с л і д я т ь за появами ч ис ел « С т у д е н т а » м а б у ть у ж е д а в н о з а пр и м іт ил и, що « С т у д е н т » в ос та н н ьо м у часі п е р е й ш о в із д в о - м о в н о г о ч а с о п и с у на м а йж е виклю чн о а н гл о м о в н и й . П о що нам за ни м ат ис ь с п р а в а м и б а г а т о к у л ь т у р н о с т и . с т а р а т и с ь увести курси у к р а їн с ь к о ї мови в н а р о д н і школи й у н і в е р с и т е т и , коли ми сам і цією мовою не к о р и с т у є м о с ь . А о п р а в д а н н я , що м о в ля в л е г ш е нам р о з м о в л я ти чи писати п о -а н г л ій с ь к и зо в с ім не на м іс ц і. Б е з практики ми і не б у д е м о вміти п р а в и л ь н о г ов ори ти. Це д і й с н о вияв нашого к о м п л е к с у ме нш е вартости. Пристусовуємося л о тих які не розум іють , а, Б о ж е борони, с та р а т и сь їх підтягнуг:< д о с в о й о г о рівня. О ч е в и д н о , щ о є і к о ­ ристь у в к лю ч е н н ю і кіл ьк ох а н гл о м о в н и х статтей — д л я п р и ­ тягнення тих, що н е д о б р е в о л о д і ю т ь у к р а ї н с ь к о ю мовою, як т а ­ кож д л я з о в н іш н о ї п р о п а ґ а н д и с е р е д чуж инців, та не д о такої міри ! С т у д е н т « Ф І Ч » з а п е р е ч у є потреби витрати е н е р г і ї і з у с и л л я в н ам а га н н ях зб ер е гти й ро зв ину ти у к р а їн с ь к у культу ру в к р а ­ їнах нашо го п о с е л е н н я , в цьому ви пад ку в К а н а ді . А л е самий факт, що він рішив с в о ї д у м к и в ис л ов и ти на так ом у форумі, і що він з а с т а н о в л я є т ь с я над такими с п р а в а м и є д ок аз ом , що ці с п ра в и є йому близькі і його тур бую ть. Х о ч е ть с я повірити, що автор на п ис ав цього л и с т а з а д л я с е н с а ц ії , щоб викликати в своїх читачів р е а к ц ію та об уре н ня .

1\Л. П і д г і р н а

395

з ДІЯЛЬНОСТИ ТУСМ-V

На ост ан н ьо м у З а с ід а н н і С в і т о в о ї У п р а в и Т У С М ім. Микол и М іх но вс ьк о го 6 -г о жовтня ц.р. в Н ь ю - Й о р к у з а т в е р д ж е н о п р о ­ ект випуску п ер іо д и ч н о г о « І н ф о р м а т и в н о г о Б ю л е т е н ю » що п р и ­ значений дл я в ну трі ш ног о вжитку то в а р и с тв а . В п ер ш ом у ч и с ­ лі б юл ет е н я з КІНЦЯ ж о в тн я п од ан о до в і д о м а про за пля н ов ан у к о н ф е ре н ці ю Т У С М , завд анн ям якої б уд е п р о с т у д ію в а т и всякі м о ж л и в о с т и щод о акцій в ід н о с н о сто с у н к ів між С С С Р і З а х о ­ д ом . Т а к о ж п од ан і інф ор ма ц ії про ряд д о п о в і д е й проф. д - р а Івана Коля ски які в і д б у л и с я в З С А за ход ом К У Т У С М А м е р и ­ ки в д нях від 2 -г о д о 1 2 - г о л и с т о п а д а ц.р. по у н ів е р с и т е т а х і ук раї нс ьки х о с е р е д к а х . Крім цих актуа льних сп рав, б ю л е т е н ь за ст а н о в л я є ть ся над сп рав ам и б іл ь ш е а д м ін іс т р а т и в н о г о чи т е х ­ нічного ха рак те ру. Світова Управа Товариства Української Студе нської Молоді ім. М ик оли М іх н о в с ь к о г о ( Т У С М ) з в ер та єт ьс я до всьо го У к р а ї н с і кого Г р о м а д я н с т в а з закликом про ф ін а н с о в у д о п о м о г у д л я п е р е в е д е н н я в життя намічених плянів праці Т о в а р и с т в а на в ідтинку с т у д і ю ю ч о ї М О Л О Д І . « У минулих роках Т У С М виявив се б е найактивішоїо у ко аї н с ь к о ю с т у д е н т с ь к о ю орг ан іза ці єю , даючи почин д л я ш и р ок оо о' зго рн е но ї о р га н із а ц ій н о ї д ія л ь н о с т и с е р е д нашого с т у д е н т с ь к о г о загалу, а *також д л я акцій за г а л ь н о г р о м а д с к кого х а ра кт е ру по л ін ії об ор он и прав у к р а ї н с ь к о г о народу, а в першій мірі а р е ш ­ тованих у к р аї н ськи х пат ріот ів в У к р а їн і. О с т а н н і й С в і т о в и й К о н ґ р е с Т У С М на ло ж ив на С в і т о в у У п р а ­ ву нові з о б о в ’язання і завд анн я. Щ о б усп іш н о з;-'’ 'язатисн з н а кл а де н и х на нас завдан ь і щоб зд ійснити намічені плячі-' нам потрібні ф інанс ові засо би, і по ці засоби ми звертаємс'..я до в с і є ї у к р а їн с ь к о ї гр о м а д и . На м потрібні фонди на такі ці лі : 1. О р г а н і з а ц і й н і , мет ою яких є активізувати у кр а їн с ьке о т у д е : ‘тство, притягаючи його в мо ж ли в о най бі ль шом у числі д о праці на с т у д е н т с ь к и х і г р о м а д с ь к и х ві дтинках: 2. В и д ав н ич і , метою яких є у в л а с н о м у засагу і вл асними с ил ам и дати нашим с ту д е н та м потрібні п ер іод ич ні і інші в и д а н ­ ня. За цим пляном є п уб лік ац ія в л а с н о г о ж ур н ал у , а також « С т о р і н к и Т У С М » в ок рем их наших газетах; 3. С т у д і й н о - д о с л і д н і , з мето ю під гот ов ити та відбути у п р о д о в ж року принаймні од н у с ту д ій н у ко нф ер енц ію , п р и с в я ч е н у у к р а ї н с ь ­ ким п р о б л е м а м ; 4. П р о д о в ж у в а н н я наших акцій в об оро ні п е р е с л і д у в а н о ї , а р е ш ­ тованої та за пр о т о р ю в а н о ї на д о в г о л і т н є у в ’язнення у к р а їн с ь к о ї м о л о д і в У к р а ї н і , зокрем а ук р а їн с ь к и х с ту д ен тів , які в у м о ­ вах м о с к о в с ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к о г о пон ев ол ен н я зн ах од ять ся в а в а н ­ гарді боротьб и за права у к р а їн с ь к о г о на ро д у на його власній з е м л і. » 396

ПОЖ ЕРТВИ НА П РЕСФ О Н Д «АВАНҐАРДУ» ЗСА О-н

БОФАЛО,

з в е с і л л я д. Р. ЧІ п а ( т акож « К р и л а т і» 3 7 .5 0 д ол ) .

ка 3 7. 50 д ол.

Ш в е й ц а р ія інж. Б

Г ав ри л и ши н

15 шфр

Канада О -н

МОНТРЕАЛЬ,

0 -к О -к

КАЛҐАРИ СУДБУРИ

О -к

ЕТО БІК О К

зб.л.чч. 8 6 2 - 3 13,- д ол .

25 ,- д ол . З в е с і л л я Г. Ш н у р і вс ь н оТ і І. Б л и щ а к а ( тако ж на « К р и л а т і » 25 д о л ) 25,- д ол . З в е сі л л я М . Д е м ’яиик з О . С в о б о д о ю З,- д ол. Д м и т р о Ко в ал ь З б ірщ и к Р. Х о м іц ь ки й зб.л.ч. 889 ск лал и по 10 до л . - В і д д і л Л В У , по 5 д о л . - О Ж Л В У , по 3. д ол . Ко цій ов ськ и й, по 2 д о л . — В. С е м е н ю к , Т. Є м ч у к , В. Ку рпак, І. Плотиц я, В. Да в и дя н , В. Р ек у ля к, Г. С а в к і в , С . П а ­ сіка , М. Мик итин , В. Кузьмич, М. Л е с и к , Р. Х о м і ц ь к и й п о 1 д о л . — І. Л е в , В. Р а до м сь к и й , І. Гол ик. Р азом : 45,- дол. З і збірки юнаків 15,- д о л , З в е сі л л я 16,- д о л .

Н ім е ч ч и н а О -к

МЮНХЕН

О-к

АВҐСБУРГ,

О -к О -к

ГАНОВЕР ЕССЕН,

О -к О -к

ГАЙДЕНАВ ДАНМШ ТмДТ,

І. Б оби н , зб.л.ч. 925 Ю , - Нм З б ірщ и к П .Ма тич ак, зб.л.ч. 9 23 80 ,- Н м С к л а л и по 20 нм.; О . Д е м ч у и , по 10 нм — Матич ак Пе т р о , А н а т ол ь Б е д р і й , Рокот..., Р. Д е б р и ц ь к и й , І. Кл им ук , по 5 нм - І. Д а с і в , Н . Н .

20 ,- Н м З б ірщ и к Н а д ія Ков ал ь чу к, зб.л.ч. 9 16 зб.л.ч. 9 22 - П і Л . Б і л и ч 10 нм, 12,- Н м І в а с ю та - 2, разом : 2 0, - Нм. інж . Ю . Ко в а л ьч у к зб.л.ч. 932 1 04, - Н м з бірщ и к О . Ка п іта н ч и к, зб.л.ч. 9 36 С к л а л и по іО Н М : О . Капі танчик, В. С о р о к а , Т а р а б а с а , Б у д ни й , по 5 нм - О . Д і д и ч , В. П ом і н к о, Т р е т я к, І. Ш і р , Д . Л и п а , Е. Ш кі л ь н и к , П р о н о ­ за, Б о л ю х , М. Х о м ’як, Ґ е р о с ь , М. Микуш , по З нм - З а й л о Г., по 2 нм - В і н т онів, В. О к о н ь , !. К орн ил о. П е тр о Ло м н и ч у к , зб.л.ч. 9 40 1 0 , - Нм. з бірщ ик В . М о с с а , зб.л.ч. 942 70,- Н м. С к л а л и : по 20 нм — В. М о с с а , по 10 нм - Ч е рв і н с ь ки й , М. Кінь, С . М а рак, по 5 нм - І. Ярош е в с ь ки й , В. Г натів.

Ю в і л і я т а м і М о л о ди м П а ра м гНерт водавця м і З бірщ и к а м

б а ж а є м о М н ог и х щире С п а с и б і І

і Щасливих

Піт.

а

39 7

. (.зете Uиажзе/ио

Н І д с т в

М арій ка Д Е М Я Н И К і О р е ; т С В О Б О ­ Д А , діти активних с у мі в с ь ки х д ія ч ів і са м і активні п р ов і д н і члени О - к у С У М в Монтреаль, одержали тайну вінчання 19.8.72. В е л и ке ч исл о прису тні х гос те й с в і д ч и л о про популяр ність М о л о д о ї Па р и і в е ли ке кол о поия те лі в та знайомих. В е с і л ь н о ю г ос т и н ою керував з г ідно з у кра ї н сь ким и т р а д и ці я ми ста ро с т а А н т і н Д о м а н ч у к . М ол о д и х при віта л и ; о. д е ка н А. Ц и м б а л і с т и й від па ра фі ї , ві д гостей А. Д ом а н ч у к, від д р у ж о к і д р у ж б і в — С т е п а н А н д р у сяк, а від У п р а в и О - к у С У М і Б у ­ лави Ю С У М Р ома Гу п а л і в с ь к а , п і д ­ к р е с л ю ю ч и п р и к л а д н у а кти в н і с т ь М о ­ л о ди х в С У М . На заклик с та р ос т и присут ні г о с ­ ті й М о л о д і с кла л и 3 1 0 д ол ., які приз на че но на наступні цілі : на в и­ ховну пр а цю О - к у С У М — 210, на «В и з в о л ь н и й Ф о н д » — 50 і на ж у р ­ нал « А в а н г а р д » — 25 д ол . М о л о д і й Па р і б а ж а є м о щастя і Мно гих Л і т , а ж е р т в од а в ц я м щире Спасибі ! С у м і в с ь к а Пара, Г а л и н а Ш Н У Р І В С Ь К А і Ігор Б Л И Щ А К діти в ідо м их дія чів орган і заці й Ук р аї н с ьк о г о В и з ­ в ол ьного Фронт у зв ін ч ал и ся 3.6.72 в Мо нтре алі , а акту вінчання д о в е р ­ шив о. радн. Іван Г а в р и л ю к в аси сті о. Я. Гайман о вич а . В е с і л ь н а г о с ти ­ на в ідб ул ас я при велик ій участі г о с ­ тей з М о н т р е а л у й інших м іс т К а ­ нади. В е с і л л я п р ох од и л о за у к р а ї н с ь ­ ким звичаєм, а о б о в ’ язки ста рости спов ня в інж. Зен он Вовн. М о л о д у П а р у вітали і с к л а л и по б а­ жання о.радн. І. Г а в р и л ю к в ід п а р а ­ ф ії , а д . А . Д о м а н ч у к в ід Управ и 0 - к у С У М . Бат ько М о л о д о ї п. М. Ш н у р ів с ь к и й вітав гостей і в и сл о в и в б ать к івс ькі п обажанн я М о л о д ій П арі на щ ас ливу житт єву до ро г у . З нагоди в е с і лл я п- тво Ш н у р ів с ь кі ск ла ли дат о к на вих овні цілі О - к у С У М 75 д о л. і на ж у р н ал и « А в а н ­ гард» та “ Кр и ла ті » 25 до л . П - тв о Бл ищ аки с кл а ли дато к на бу до в у каплиці на О с е л і « В є " о вин а» — 50 до л Мо л о ді й Пар і Мн огих , Щ а сл и в и х Л іт , а Батькам щира подяка -■?. дат к и !

398

Д е н ь 1 7 - г о червня 1972 року з а л и ­ шит ься н а д ов г о в п а м ’яті у кр а ї н с ь кої г ром а д и в Е тобі но, К а над а. Т о г о д ня в і д б у л о с я вінчання с у м і в с ь ко ї пари О р и с і В І Р С Т Ю К і Мир она Д Е М Б О Р И Н С Ь К О Г О . О р и с я і Мирон це д ов г о л і т н і члени і виховники С У М . О р и с я б р а л а участь в Сум ів ськом у Конте сті Поп у л я р н о с т и 1971 року, та б ула обр ан а К р а л е ю С У М К ан ад и. С в . Т а й н у ві нчання в Ц ер кв і С в . П он ров и у д і л и в о. д - р . М. С т а с і в та о. С т е ф а н і в . В е с і л ь н а г ос тин а в і д б у ­ л а с ь в д ом і М о л о д і при вул. К р и с ті в Т ор он т і , з у ча ст ю родин и, ч и с ­ л ен н и х д р у зі в та знайомих. Н а п р о ­ п о з и ц і ю ) м о л о д о ї пари с ум ів ки п е р е в е л и збірку, яка п р и н е с л а 189 д ол . З цього 50 д о л . п ризнач ено на б у д ов у Каплиці на ос е л і « В е с е л к а » , ЗО д ол . на жу р н а л « А в а н ґ а р д » та 20 д ол, на ч а с оп и с « Го м і н У к р а ї н и » . Р ешту п е р е д а н о О с е р е д к о в і в Е т о б і кс на виховні цілі. Щ и р а подяка в сі м же р т в о д а в ц я м , а м ол од і й парі к рі пког о зд ор ов ' я і б аг ат о щастя в п о д р у ж н о м у житт і. Н а Многі Л і т а !

ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ Для наладнання адміністрування «Авангарду» просимо Кольпортерів і Перед­ платників придержуватись наступного порядку: З С А і КА Н А Д А : Кожний Осередок С У М має мати референта сумівських видань, який збирає передплати і пересилає їх до В-ва І^У СУ М . Якщо в даній місцевості такого референта ще нема, або є неактивний, передплатники мають обов'язок грошові розрахунки переводити безпосередньо з В-вом в Брюсселі, пересилаючи належність банковими чеками чи моні-ордерами. Чеки з Українських кредитівон приймаються на рівні з банковими. ВЕ ЛИ КА БР ИТАНІЯ : Через КУ С У М , або поштовими моні-ордерами до В-еа Н ІМ ЕЧЧ ИН А : почтовими мандатами до Ц У С У М . ФРАНЦІЯ : На чекове конто ;

L ’Est Europeen 17 rue de Provence PARIS 9 C.C.P. La Source 30 754 04. Б ЕЛ ЬГ ІЯ : на чекове конто КУ С У М , або прямо до В-ва. А Р Ґ Е Н Т И Н А і А В С Т Р А Л ІЯ : До референтів сумівських видань в тих країнах. ІНШІ КРАЇНИ : Безпосередньо до В- за в Брюсселі.

399

слово до ШАНОВНИХ ЧИТАЧІВ «АВАНҐАРДУ» Д о р о г і Чит ач' ! Цим чи с л ом « А в а н г а р д у » ( 6/110) ми з акін чил и 1972 рій. Б у в це в нас рік п о в аж н их а усиль д л я в д е р ж а н н я при і с н ув а нн і В а ш о г о ж у р н а ­ лу. З д а в а л о с ь би, що це не така то в же в е л ика праця випустити к іл ь к а ж у р н а л і в разом на 4 00 с то р ін о к дру ку . М о ж е це й не була б в ел ика п раця яищоб було д в о х - т р ь о х про ф ес і йн и х л ю д е й д л я р е д а г у вання і збирання м а терія л у . О д н а к наш ж у р на л в иходив б ез пл ат них р е да кт о р і в І т і льк и в л а сн и м и з а со бам и при щ е д р і й п і д т р и мц і д р у ­ ж ин ник і в і с е н ь й о р і в С У М . За це в сім нехай б у де щира под яка . П ри цій нагоді х оч ем о звернути л а с к а в у уваг у Ш а н о в н и х ч итачів на певні не домаган н я які по в а ж н о з а г ро ж ую ть і сн у в а н н ю жу р н а л у . Г о л о в ­ ним н е дом ага н н я м це ч и т а н н я ж у р н а л у , на б о р г . Є п о в а ж н е ч и с л о в і д б о р ц і в які не є п е р е д п л а т н и к а м и , а пі сл я п л а т н и ка м и , і то ч ас ти н а " них н е с о в і с н і , бо не пл атять і не в ід м о в л я ю т ь жур н а л у . Д е к о м у з них ми вже з д е р ж у є м о в иси л к у , а д о інших а п е л ю є м о : не руйнуйте ж у р ­ налу, а п і дт ри м а йт е його в и р ів н а н н я м з а л ег л ос т и і вп л ат и р і ч н ої п е ­ р ед пл ат и, же рт вуйте т а к о ж на пр ес о в и й фонд бо ж у р н а л т р е б а р о з ­ будувати і п окращати . П р и є д н а й т е нових п е р е д п л а т н и к і в і с п і в п р а ц ю й ­ те н а д с ил а ю ч и с татті, д о п и с и , фото св ітл ин и. .. У в а г а І Д л я о р і є н т а ц ії про ста н з а д о в ж е н ь п р ос и м о г л яд і т и на а д р е с і опак уванн я жур нал у , з - прав а. Ч и с л о — 6 /110- 72 озна ча є що жу р н а л з апл ач ен ий по кі н ець 1972 р. ч и с л о 18 д о л . - 72, 40 м-7 2 , чи інше означає з а д о в ж е н н я по к ін ец ь 1972 р. В И Д А В Н И Ц Т В О СУ*'

.■AVANTGARDE”

72 B id C h a r l e m a g n e 1040 B r u x e l l e s T e l 34 04 82 Висилаю ■

■ ■ а

0I4HV пе ре дп лату на

дня ■Мкгиевість)

1973 рік

з а б о р го в а н іс ть по ч на •■пресфонд’> разом

‘/О Я АДРЕСА

•.^ИНОЮ)

(число дому й назва вупиції

(МІОцеВіСТь, стейт, ПрОВ'НЦіЯ, мод)

(«оа'на)

400

ЗМІСТ З А Г А Л Ь Н І ТЕ М І Г. С к о в о р о д а : К Р А Щ Е М И Т Ь , Ч Е С Н О Ж И Т Ь ..................................... 321 О . К : « Н Е С К О Р Е Н І С Т Ь І Б У Н Т А Р С Т В О » ................................................. 3 2 2 Д о ц . Д р . Г. В а с ь к о в и ч : З А В Д А Н Н Я У К Р А Ї Н С Ь К О Ї Е М І Г Р А Ц І Ї 3 2 4 Тарас Дрозд : С У Ч А С Н И Й У К Р А ЇН С Ь К И Й С П Р О Т И В ТА ПОСТАВА У К Р А ЇН С Ь К О Ї Е М І Г Р А Ц І Ї ............................................... 3 2 9 А . Н . : К А Р Т И Н А З М И С Т Е Ц Т В А Н А З А С Л А Н Н І ............................. 3 3 3 П О Е З І Я , П Р О З А ___________________________________________________________ __ М. О с а д ч и й : « Б І Л Ь М О * І П О Е З І Ї УК Р А ЇН О , Д А Л Е К А Є С И С О Н Е Т И Б А ТЬ К ІВ Щ И Н І, Д Е ТИ, ЯК Л И С Т О П А Л И Й , Р А Ф А Е Л І В С Ь К А М А Д О Н Н А , Я З H E Ю ^ Б А Т Ь К І В Щ И Н О 334 А .Н . : К А Р Т И Н А З М И С Т Е Ц Т В А Н А З А С Л А Н Н І .......................... 3 3 9 О л е н а З в и ч а й н а : Ч О Л О В І К А М П Л А К А Т И Н Е В І Л Ь Н О ............ 3 4 0 А . Н . : К А Р Т И Н А З М И С Т Е Ц Т В А Н А З А С Л А Н Н І ........................... 3 4 5 .Иик. П а - а с : « Н А С Л І Д А Х Г Р И Г О Р І Я С К О В О Р О Д И » ................... 3 4 6 *** : « Н А У Х О Д А Х » п е р е к л а д на н і м е ц ь к е .................................... 3 4 8 А . Н . : К А Р Т И Н А З М И С Т Е Ц Т В А Н А З А С Л А Н Н І .............................. 3 4 9 Н А У К А , , К У Л Ь Т У Р А , М И С Т Е Ц Т В О _______________________________________ Б. А н т о н е н к о - Д а в и д о в и ч : К У Л Ь Т У Р А У К Р А Ї Н С Ь К О Ї М О В И .. 3 5 0 A . Н . : К А Р Т И Н А З М И С Т Е Ц Т В А Н А З А С Л А Н Н І .............................. 3 5 4 B.....П о п о в и ч : О Л Е Н А К У Л Ь Ч И Ц Ь К А .................................................................. 3 5 5

виховники

__________________________________________________

Р. Д р а ґ а н : Г Е Р О Ї З М ....................................................................................................... 3 6 2 Е. Г а н о в с ь н и й : Д Р У Ж И Н И В И Х О В Н И К І В Т А Ї Х Н Я Р О Л Я В С П І Л Ц І ............................................................................................................................... 3 6 6 А.Н . : К А Р Т И Н А З М И С Т Е Ц Т В А Н А З А С Л А Н Н І ........................... 3 6 9 С У С П І Л Ь Н И Н И _________________________________________________________________ Р о м а н С е н ь к і в ; « Ч И Н А Ш А І Д Е О Л О Г І Я У П О Р Я Д К О В А Н А ? » 370 Роман Ґоляш : С У С П І Л Ь Н О - Г Р О М А Д С Ь К А П Р А Ц Я Д Р У Ж И Н ­ Н И К А С У М ..................................................................................................................... 3 7 2 А . Н . : К А Р Т И Н А З М И С Т Е Ц Т В А Н А З А С Л А Н Н І ................................ 3 74

СУМ

в Д І Ї _________________________________________________________

М. Т и т к о : О Д Н А П Р О Т Е С Т Н А М А Н І Ф Е С Т А Ц І Я .................................. 3 7 5 У ч а с н и к : М А Н Д Р І В Н И Й Т А Б І Р С У М П О Е В Р О П І ............................ 3 7 7 Д . С . : О С Е Л Я С У М В Е Л Л Е Н В І Л .................................................................... 3 8 4 М. П і д г і р н а : З Ж И Т Т Я С У М І В С Ь К О Ї М О Л О Д І В Б Е Л Ь Г І Ї . . 3 8 9 *** : Я К О Ж И В И Т И Н А Ш Е Г Р О М А Д С Ь К Е Ж И Т Т Я ...................... 391 М Л . : М О Л О Д І П Р О Ф І Л І ............................................................................................... 3 9 3

У К Р А ЇН С Ь К Е

СТУДЕНТСТВО

В

СВІТІ

М. П і д г і р н а : У К Р А Ї Н С Ь К А К У Л Ь Т У Р А « Л Ю К С У С » ? ........................... 3 9 4 З Д І Я Л Ь Н О С Т И Т У С М ...............................................................................

396

*** : П О Ж Е Р Т В И Н А П Р Е С Ф О Н Д « А В А Н Ґ А Р Д У » ............................. *** : Щ А С Т Я Б А Ж А Є М О ............................................................................................. * * *

. : ВІД

А Д М І Н І С Т Р А Ц І Ї .............................................................................................. НА О Б К Л А Д И Н Ц І : П р о ф . Ф. Є М Е Ц Ь Г Р И Г О Р І Й С К О В О Р О Д А Скульптура. О . К У Л Ь Ч И Ц Ь К А : К Н Я З Ь Я. М У Д Р И Й . Л і н о р и т .

397 398 399

cf

о. Н у л ь ч и ц ь н а ; Князь Я р о сл а в

М-/ДРий

Лінорит