Авангард (ч.109)

Ч. 5 ( f O ^ ) P . X X V I

анґа

ЖУРНАЛ УКРАТНСЬКОТ і

АОЛ!

АД Р Е СА РЕДАНиіГ Й А Д М І Н І С Т Р А Ц ІЇ :

анґа ЖУРНАЛ / КРАГНСьКі ’У І

двиміинчмип

“ AVANTGARDE* 72

Bid

1040

wai

aY^ц^

Charlemagne BRUXELLES

Tel. 34.04.82.

л^ІЬНА УП Р А В А

СУМ

VANGUARD

AVANTGARDE

om O AL PFESS ORGAN

REVLE DES JEUNES, BI-MESTFIIEL,

OF THE UKRAINIAN YOUTH

BXTE PAR LE СОМПЕ CENTFIAL

ASSOCIA-nON IN EXILE

DE LUNION DE LA JEUNESSE UKRAINIENNE

BI-MONTHLY

EXIL

Редагує Колегія з членів Центральної Управи СУМ Редакційне листування й матеріяли надсилати на адресу Редакції. Це число зредаговано в Секретаріяті ЦУ СУМ при співпраці Редакційного Гуртка Дружинників СУМ Фотооптичний склад : Міля Сеничак, Графічне оформлення : Графік Яків Гніздовський.

УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ НА 1 9 7 2

НРАЇНИ

ОДНЕ

ЧИСЛО

РІК.

РІЧНО

США КАНАДА АНГ ЛІ Я А ВСТ РАЛ І Я БЕЛЬГІ Я Ф Р АНЦІ Я НІМЕЧЧИНА АВСТРІ Я АРГ Е Н Т ИН А БРАЗИЛІ Я ПАРАГВАЙ

1 .25 дол

6 .0 0 дол

1 25 дол

6 .0 0 дол

ф.шт. 0 .3 0

ф.шт. 1.50 4 . 5 0 дол.

0 .9 0 дол.

4 0 б.фр

180 б фо 2 0 . 0 0 ф фр

4 ф.фр.

3 нм

1 5 нм

20 шіл 1 50 пезо

90 шіл 8 00 пезо

1.2 0 н.кру.

6 .0 0 н круз

6 0 гва р

3 0 0 гвар

OKOWAL

72

Bid

Charlemagne

1040

Богдан

Бора

КАМЕНЯРІ І О г н е м і деї с п а я н і в є д и н о . В о н и не нинуть п о а п о р б о р о т ь б и . Ч о л о до неба. в и щ е . У к р а ї н о ' З а к о ж н у с м е р т ь розплатяться п о д в і й н о К а м е н я р і в и з в о л ь н о ї д о б и. їм г а р т у ва ли дух в і к і в ж а х і тт я , їм п р о т о п т а л и шлях д і д и й б а т ьк и . Д о неба. в и щ е . У к р а ї н о , в і т т я ' Ти п р о т р и в а є ш ч о р н е лихолі ття. В і д к и н е ш з а м а х ди но ї руки Ц в і т и з н а м е н а м и , шу м и о г н я м и . Л и ц е м до вітру п о в е р н и с ь - г р е б и ' Б о побіч тебе злитими р я да ми . Окрилені іірапрадідів ділами. К а м е н я р і виз в ол ьн о ї доби. Лети піснями ш и р о ко й роздзвінно. Я к г о р д а птиця, в с и н я в у н е б е с . Ти б у д е ш жит и в і ч н о . У к р а ї н о . В ясних степах, р о з к р и л е н и х орлино. І на б л а к и т і ч о р н о м о р с ь к и х плес. Б о ти в с е рц я х з л ю т о в а н и х мі льй о ні в. У їх диханні , в шепоті мольби. В п юб о в і в поті, в ш е р е х у п ок лоні в. В ударах моло т і в , н е н а ч е д з в о н і в . К а м е н я р і в в и з в о л ь н о ї доби

в

30-ліття

нової

збройної

сили

України

ТЛО ВИНИКНЕННЯ УПА Роман

Мірчун

22 червня 1941 DOKV х у р т о в и н а л о у г о ї С в і т о в о ї В і й н и о х о п и л а й ук р а їн с ь к і землі. У к р а ї н а стала т є р є н о м с м е р т е л ь н о г о з б р о й н о ­ го з м а г у г і т л е р і в с ь к о ї Н і м е ч ч и н и з б о л ь ш е в и ц ь к о ю М о с к в о ю . Це п о с т а в и л о п е р е д у к р а ї н с ь к и м н а р о д о м р у б о м пита н ня , як п о с т а ­ вит ись й о м у д о г р я д у ч и х по ді й і с т о р и ч н о г о з н а ч е н н я : з а л и ш а т и с я НІМИМ п р е д м е т о м чу ж и х пля ні в. з д а н и м п о в н і с т ю на л а с к у й ме­ ласну то г о чи т о г о о к у п а н т а , чи в и с т у пи т и на а р е н у с в і т о в и х п о ­ д і й як п і д м е т, як с п і в т в о р е ц ь історії, ставш и с а м о м у к о в а л е м власної д о л і? Є д и н о ю о р г а н і з о в а н о ю п о л і т и ч н о ю с и л о ю в т о м у час і , я к а д і ­ яла на У к р а ї н с ь к и х З е м л я х і на ч у ж и н і , була О У Н — О р г а н і з а ц і я У к р а ї н с ь к и х Н а ц і о н а л і с т і в . Т о м у на неї. як на є д и н о г о і д е й н о політичного к е р і в н и к а й р е ч н и к а д е р ж а в н и ц ь к и х з м а г а н ь у к р а ї н ­ с ь к о г о н а р о д у , ляг о б о в ' я з о к дати в і д п о в і д ь на це питання. — д а ­ ти в і д п о в і д ь д е к л я р а т и в н о і д і є в о , с л о в о м і ч и н о м . Але. пі сля т р а г і ч н о ї з а г и б е л і з р у к М о с к в и в 1 9 3 8 році П р о ­ в і д н и к а О У Н полк. Є в г е н а К о н о в а л ь ц я морально-політична міць ПУ Н-у. т о д іш нь о г о П р о в о д у О У Н . почала слабнути, а ч і тк іс ь і я с н і с т ь л і н і ї п о л і т и ч н о ї д і ї п о ч а ла г у б и т и с я . В П У Н - І в и р и н у л а думка дос то сов ува ти з м а г а н н я у к р а ї н с ь к о г о народ у в грядучій в і й ­ ні Н і м е ч ч и н и проти М о с к в и д о п л я н і в г і т л е р і в с ь к о ї Н і м е ч ч и н и , інакш е кажучи — щ ирою с п і в п р а ц е ю з Н і м е ч ч и н о ю заслужити с о ­ бі на те. щоб Н і м е ч ч и н а п о г о д и л а с ь в и з н а ти і п і д д е р ж а т и с а м о ­ с т і й н и ц ь к і з м а г а н н я у к р а ї н с ь к о г о н а ро д у . З н а ч и т ь — о р і є н т а ц і я на Н і м е ч ч и н у як на н е п р и м и р и м о г о в о р о г а М о с к в и і н а й б і л ь ш у т о д і ш н ю м і л і т а р н у потугу. Це була п ол і ти ч н а к о н ц е п ц і я , с п е р т а як к а з а л и ті. що її п р о г о л о ш у в а л и . — на і с н у ю ч і й тоді д і й с н о с т і . на р е а л і з м і . А л е ж в о н а я в л я л а с я г о с т р и м з а п е р е ч е н н я м о с н о в ­ но г о п о л і т и ч н о г о п р и н ц и п у О У Н — о р і є н т а ц і ї на в ла с н і сили Т в о р е ц ь І п е р ш и й к е р і в н и к О У Н . полк. Є в г е н К о н о в а л е ц ь . . к ла в з а в ж д и в е л и к и й н а т и с к на з д о б у в а н н я с и м п а т і й для у к р а ї н с ь к о ї с п р а в и с е р е д ч у ж и н ц і в і ї х н ь о ї п і д д е р ж к и для в и з в о л ь н о ї б о р о т ь ­ би у к р а ї н с ь к о г о на р о д у , п і д к р е с л ю ю ч и о д н а к пр и т о м у , що ч у ж а п і д д е р ж к а м а є бути д о с т о с о в у в а н а н а м и д о н а ш и х п ля н і в і з к о р и с т ю для н а ш о ї С п р а в и , а н і к о ли н а в п а к и . Т о м у то ві н як к е р і в н и к О У Н п р и з н а ч и в був о д н о г о ч л е н а П У Н . полк. Р і к а Я р о ­ го. ДІЯТИ ЗГІДНО з ЦІЄЮ з а с а д о ю на т е р е н і Н і м е ч ч и н и , д р у г о г о , иж Є в г е н а Л я х о в и ч а . вести таку ж с а м у д і ю на т е р е н і А н ґ л і ї > А » / е р и и и . а с а м з а л и ш а в с я на з о в с і м н е в т р а л ь н о м у грунті — V і и в а й ц а о ї і . а після п р и м у с о в о г о в иї з д у із Ш в е й ц а р і ї — в Італії.

1_І= в и ' / о г а — з б е о ' ^ а н н я підметности й с а м о ст ій н о с ти дії О У Н — 242

■..Jj

V i-

ГЕ Н Е Р А Л -Х О Р

ТАРАС

Ч У П Р И НК А- Ш УХ ЕВ И Ч

мусі ла бути з б е р і г а н а н е з м і н н о за в с я к и х у мо в и н . В р о к а х 1 9 3 9 - 4 0 g О У Н пройшов нристалізаційний фермент в висліді якого в і д ­ б увся Д р у г и й В е л и к и й З б і р О У Н на я к о м у п о т в е р д ж е н о к о н ц е п иі ю в п а с н и х сил. а п р о в і д р е в о л ю ц і й н о ї О У Н о ч о л и в в і д о м и й безко м пр о м ісо вий револю ціонер Степан Б анд ера. П ід п р о в о д о м С т е п а н а Б а н д е р и О У Н з а д е к л я р у в а л а дуже виразно св оє ста н о ви щ е щ одо політичної дії в п р о г р а м о в и х п о ­ становах В е л и к о г о З б о р у : ■'Ті л ь ки в п о в н і С у в е р е н н а У к р а ї н с ь к а Д е р ж а в а м о ж е з а б е з ­ печити у к р а ї н с ь к о м у н а р о д о в і с в о б і д н е життя й п о в н и й в с е с т о р о н ній р о з в и т о к ус і х йо г о СИЛ" (т. 2) і ■•Тільки шл я х о м р е в о л ю ц і й н о ї б о р о т ь б и з н а ї з д н и к а м и з д о б у д е ук раїн сь ки й народ с в о ю д е р ж а в у » (т.З) Значить : Не ав т о н о м ія У к р а їн и у фо рмі “ Р а й х с к о м і с а р ія т у » чи ' ■ Ґ е н е р а л - Ґ у б е р н а т о р с т в а - пі д з в е р х н і с т ю Н і м е ч ч и н и і не ді я в р я мця х того, на що д о з в о л и т ь н і м е ц ь к а вла д а , але - в п о в н і с у в е р е н н а У к р а ї н с ь к а Д е р ж а в а , я к у т р е б а з д о б у т и шл я х о м р е ­ в о л ю ц і й н о - з б р о й н о ї б о р о т ь б и з н а ї з д н и к а м и . В л а с н е — “ З н а ї зд н и к а м и " . а не ■■з н а ї з д н и к о м » . як. з д а в а л о с ь би. п о в и н н о було б у ­ ти бо ж м а й ж е ВСІ у к р а ї н с ь к і з е м л і були тоді п і д о д н и м о к у ­ п ант о м - М о с к в о ю Бо П ровід революційної О У Н ясно у с в ід о м ­ л ю в а в с о б і , шо г і т л е р і в с ь к а Н і м е ч ч и н а п о ч а в ш и в і й н у з М о с к в о ю ■,»пже а б о стати с о ю з н и к о м У к р а ї н и в б о р о т ь б і п роти с п і л ь н о -о в о р о г а як ц ь о г о б а ж а л и н і м е ц ь к і в і й с ь к о в і к о ла а б о н о в и м оиупамтом У к р а ї н и , я к щ о м а в бути з д і й с н ю в а н и й плян г і т л е р і в • ь и о ‘ п а р ті ї в і д і б р а т и У к р а ї н у в і л М о с к в и і з р о б и т и її ні■ /е ц ь к о ю к о л о н і є ю З Н і м е ч ч и н о ю , що щ и р о р е с п е к т у в а т и м е п о в ну д е р ж а в н у с у в е р е н н і с т ь у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у . О У Н була з г і д н о ю с п і в п р а ц ю в а т и , як із с о ю з н и к о м Дл я г і т л е р і в с ь к о ї Н і м е ч ­ чини яка з м а г а т и м е д о п е р е т в о р е н н я У к р а ї н и в н і м е ц ь к у к о л о ­ ні ю О У Н з а р е з е р в о в у в а л а м о в у р е в о л ю ц і й н о ї б о р о т ь б и , ставля таку Н і м е ч ч и н у на р і в н і б о л ь щ е в и ц ь к о ї М о с к в и як н о в о г о о к у п а нт а У к р а ї н и . У співпраці з німецьким и військо в и м и ч и н н и к а м и , я к і залеклярували респ е кт ува н н я д е р ж а в н о ї с у в е р е н к о с т и у к р а ї н с ь к о г о народу було с ф о р м о в а н о д в і ча с т и н и У к р а ї н с ь к о г о Л е г і о н у під «^] ' . »андуваиням в і й с ь к о в о г о р е ф е р е н т а П р о в о д у О У Н . Р о м а н а Ш у хевич а Це й л е г і о н п о в и н е н був стати з а в ' я з к о м м а й б у т н ь о ї у к р а н с ь к о ї а р м і ї П о л і т и ч н у д е к л я р а ц і ю т р е б а було с к л а с т и не ті льки п е р е д Н і м е ч ч и н о ю , але п е р е д у с і м світом і перед історією А к т о м в і д н о в л е н н я У к р а ї н с ь к о ї Д е р ж а в и . Цей Ак т . з г і д н о з пляном П роводу О У Н м а в бути п р о г о л о ш е н и й у з в і л ь н е н о м у в і д б о л ь ш е в и к ’ в З о л о т о в е р х о м у К и є в і . А ле . п о лі ти ч н а с и т у а ц і я і о с о ­ б ли в о н е с п о д і в а н е з а а р е ш т у в а н н я німцями П р овідника Степана Б а н д е р и в ж е в п е р ш и х д н я х н і м е ц ь к о - м о с к о в с ь к о ї в і йни с п о н у ­ кали чл е на П р о в о д у О У Н . Я р о с л а в а О т е ць к а , п р и с п і ш и т и п р о г о ­ л о ш е н н я то г о А к ту І з о г л яд у на с п о в і л ь н е н н я в і д с ту п у Ч е р в о ­ н і ' А р м і ї , у з в і л ь н е н о м у Л ь в о в і . З цих м о т и в і в А к т в і д н о в л е н н я у ^ о а н ' ь “ Оі' Д е р ж а в н о с т и було п р о г о л о ш е н о в ж е в п е р ш о м у м ! « / е ц ь к о - м о с к о в с ь н о ї ВІЙНИ. ЗО ч е р в н я 1 9 4 1 рок у , у Л ь в о в У п о о ' - о л о ш е нн ' було в и р а з н о з а з н а ч е н о , що т в о р е н а у Л ь в о 244

ві в л а д а п і д п о р я д к у є т ь с я У р я д о в і У к р а ї н с ь к о ї Де о н < а в и який бу де ство ре ни й у К и є в і . П р о г о л о ш е н н я в і д н о в л е н н я д е р ж а в н о ї с а м о с т і й н о с т і ' У^'r:a'^Jи змусило гітлерівську Н ім еччину розкрити с в о ї пляии '_цсдо С / о д / Е в р о п и в ж е на с а м о м у п о ча тк у її п о х о ду на с х і д У с о д Н >/еччини не МІГ далі п р и к р и в а т и в с е м о в ч а н к о ю й т а є мии чі с' ^ю. В і н м у с і в заняти я с н е с т а н о в и щ е щ о д о У к р а ї н и не г ай н о . Н а н а к а з с а м о г о Гітл е р а гестапо з а а р е ш ту в а ло Голову і деяких -і ге« в сф ормованого у Л ьвові У кр а їнс ь ко го Поавліннн. Н ім е ^ ч и - а s/aвила, що в о на проти д е р ж а в н о ї с а м о с т і й н о с т и у ч р а ї н с ь « с ' 0 наооду, бо в її п ля н а х є п е р е т в о р е н н я в і д і б р а н о ї в і д М о с к в і ' У к р а ­ їни в н і м е ц ь к у к о л о н і ю із п р и з н а ч е н н я м у к р а ї н с ь к о м у и а о о д о в д о л і н і м е ц ь к и х н о л о н і я л ь н и х р а б і в . ' ■у н т е р ме нщ і В” . Я с н о , що в с л і д за с л о в о м м у с і в п р и й т и чин. З н а чи т ь . = с г д за п р о г о л о ш е н н я м в і д н о в л е н н я У к р а ї н с ь к о ї Д е р ж а в н о с ’ и v / c r a п рийт и ч и н н а п і д д е р ж к а його. З о г л я д у на в о р о ж у п о с а з / Н ve-^чи ни ця п і д д е р ж к а мусі ла виявитися у р е в о л ю ц і й н о - з б о о й м о * / / вист упі в о б о р о н і д е р ж а в н о ї н е з а л е ж н о с т и У к р а ї н и протк- г і т л е ­ р і в с ь к о ї Н і м е ч ч и н и , як н о в о г о о к у п а н т а У к р а ї н и . Але п р и с к о р е н н я п ро го ло ш е нн я Акту Д е р ж а в н о с т и ст во рюв ал о для О У Н . о с о б л и в о ж для й о г о в і й с ь к о в о г о с е к т о р а , о с о б г и в у с ит у а ці ю . Л е г і о н під к о м а н д у в а н н я м Р о м а н а Ш у х е в и ч а був ще лиш на п о л о в и н і д о р о г и д о К и є в а . З а п л я н о в а н а П р о в о д о м О У Н У к о а ї н с ь к а Н а ц і о н а л ь н а А р м і я т і л ь н и - щ о п о ч и н а л а тв о р и тис я . T o w н е г а й н и м ч и но м м у с і в з а л и ш а т и с я п о к и що ті ль к и демонстоа' ^ ив«»' й п ро т е с т Л е г і о н у ІЗ в і д м о в о ю д а л ь ш о ї с п і в п р а ц і йо г о з н і м е и ь и о ю армією. якщо у р я д Н і м е ч ч и н и не з м і н и т ь н е г а й н о с в о г о с т а н о ­ в ищ а д о У к р а ї н и й не з а д е к л я р у є с в о г о р і ш е н н я оеспектуза- "и д е р ж а в н у н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и . Д о ш и р ш о ї з б р о й н о ї ді ї проти г і т л е р і в с ь к о ї Н і м е ч ч и н и т р е б а було п і д г о т о в и т и с ь . Д о того, було к о н е ч н и м т е ж в и ж д а т и д е я к и й час і зза п о л ' ' и -j ^j o п с и х о л о г і ч н и х п ри ч и н . О д н о д у м ц і г р у п и полк. М е л ь н и к а лочалк* в пе в н я т и н е з о р і є н т о в а н и й у , ' ' 5 а ї н с ь к и й з а г а л. що г і т л е р і в с ь к а Н • м е ч ч и н а т аки м а є д о б р і н а м і р и с у п р о т и у к р а ї н ц і в , а з о о о ж о "'Ос т а в и л а сь т і ль к и проти О У Н п і д п р о в о д о м С т е п а н а Б а н д е р и . Б у ­ ло к о н е ч н и м в и ж д а т и , а ж н і м ц і в дії. в в і д н о ш е н н і до у к р а ї н с ь ­ к о г о н а с е л е н н я на о к у п о в а н и х н і м ц я м и ч а с т ин а х У к р а ї н и , в и я в г я ’-ь себе. Т о м у то з б р о й н и й вист уп проти г і т л е р і в с ь к о . Н і м е ч ч и н и не пр ий ш о в відразу. П е р ш и й р і к п і сля в м а р ш у н і м ц і в в У к р а ї н у п р о й ш о в на п о с и л е ­ ні й п і д г о т о в ц і в і й с ь к о в и х к а д р і в та на п о л і т и ч н о - п с и х о л о г ' ч н і й м о б і л і з а ц і ї в с е г о у к р а ї н с ь к о г о н а ро д у . З орган і з а ці йно ' :' сі ^чи О У Н в и л у ч е но п о т р і б н и й для з б р о й н и х ді й е л е м е н т в о к р е м і 5 ‘ й с ь к о з ча с т и н и , монтовано командний склад, п р о в а д ж е н о війсьч ози й вишкіл. В р о з я с н ю в а н н і д і й с н о ї нас танови н і м ц ів помогли с ам і h :\i u i ; ї хня б р у т а ль н а п о в е д і н к а , б е з о г л я д н а г р а б і ж у к р а ї н с ь к о г о н а с е л е н ­ ня. м а с о в і в и в о з и у к р а ї н с ь к о ї м о л о д і на н е в і л ь н и ч у п р а ц ю в Н і ­ мечч ині, з а б о р о н а політичної діяльности п е р еко нал и н о ж н о го у к р а ­ ї нця, що г і т л е р і в с ь к а Н і м е ч ч и н а в в і д н о ш е н н і до У к р а ї н и м а є ті с а м і пляни п о н е в о л е н н я , гнету і к о л о н і я л ь н о г о в и з и с к у , що й чер245

Т е р е н о в і в ла с т ив о с т і П о л і с с я й В о л и н і н а й к р а щ е н а д а в а л и с я для п о в с т а н с ь н о - п а р т и з а н т с ь к о ї б о р о т ь б и . Т о м у с а м е та м, по році п і д г о т о в ч о ї праці , в ис т у п и л и п е р ш і з а г о н и У к р а ї н с ь к о ї П о в с т а н с ь к о ї А р м і ї , які с к е р у в а л и с в о ю з б р о ю о д н а к о в о п роти м о с к о в с ь к и х і п о л ь с ь к и х п а р т и з а н і в , як і п роти н і м е ц ь к и х о к у п а н т і в . В і д н о в л е н н я у к р а ї н с ь к о ї д е р ж а в н о с т и в ч е р в н і 1 9 4 1 р. було п р о г о л о ш е н о з ІНІЦІАТИВИ О У Н п і д п р о в о д о м С т е п а н а Б а н д е р и . Т о м у м і г хтось казати, що це д е к л я р а ц і я т і ль к и о д н о ї п о лі ти ч н о ї організації, що це т і л ь к и та о р г а н і з а ц і я з м а г а є д о п р и в е р н е н н я де р ж а вн о ї самостійности України і в в а ж ає німців окупантами, а ре шт а у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у х о ч е бути пі д н і м е ц ь к о ю з в е р х н і с т ю . Тож коли О У Н п р о г о л о с и л а т в о р е н н я У П А і в і з в а л а в е с ь у к р а ­ ї н с ь к и й н а р і д с ла т и с в о ї х н а й к р а щ и х с и н і в в р я д и У П А , то це було з а к л и к о м д о в с е н а р о д н о г о п л е б і с ц и т у для в і д п о в і д і на п и ­ та н ня . чи з б р о й н а б о р о т ь б а в о б о р о н і д е р ж а в н о ї н е з а л е ж н о с т и У к р а ї н и п рот и Н і м е ч ч и н и є т і ль к и к л и ч е м О У Н , чи р і ш е н н я м всего у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у . В и с л і д п л е б і с ц и т у в і д о м и й : в р я ди У П А стали г і д н і п р е д с т а в н и к и в с і х в е р с т в у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у із усі х з е м е л ь У к р а ї н и , щ о б в л а с н о ю кровю в б о ю п р о ти к о ж ­ ног о о к у п а н т а У к р а ї н и в п и с а т и на с т о р і н к и і с т о р і ї в и с л і д то г о п ле б і с ц и т у . Чи У П А т в о р и л а с я т ому , що м о ж л и в і с т ь з б р о й н о ї п е р е м о г и У П А над г і т л е р і в с ь к о ю Н і м е ч ч и н о ю і ч е р в о н о ю М о с к в о ю з д а ­ в а л а с ь к о м у с ь о ч е в и д н о ю ? З о в с і м ні. Н а в п а к и , і її о р г а н і з а т о ­ р а м . і к о м а н д и р а м , і к о ж н о м у б і й ц е в і У П А була о ч е в и д н о ю г н і т уча н е р і в н і с т ь сил і т я г а р б о р о т ь б и . А л е к о ж н и й в і р и в т в е р ­ до в і д е й н о - м о р а л ь н у і політичну п е р е м о г у У П А над о б о м а о к у ­ пантами. Москва і Н і м е ч ч и н а в и м а г а л и від у к р а ї н с ь к о г о н а р о ­ ду рабської п о к о р и , а б о р о т ь б а У П А д о к а з у в а л а , що у к р а ї н с ь ­ к ий н а р і д в м і є з а х и щ а т и с в о ю г і д н і с т ь , с в о ю в о л ю і чест ь. М осква і Німеччина з а в о д и л и ла д п о н е в о л ю в а н н я н а р о д і в народами і заперечення л ю д с ь к о ї г і д н о с т и , а У П А п і д н я л а на с в о ї х п р а п о р а х к ли ч р і в н о с т и і с в о б о д и в с і х н а р о д і в і в и м о г у п о ш а н у в а н н я л ю д с ь к о ї г і д н о с т и . О р г а н і з а т о р и й чл е ни У П А б а ­ чили н і к ч е м н і с т ь і м о р а л ь н у г и д о т у плянів Москви і Б ерліну і вели ч К Л И Ч І В У П А і т о м у були п е в н і п о в н о ї п е р е м о г и ідей і кличів У П А . їхній зір с я га в багато гл и б ш е в ма йбутнє, н і ж до в и с л і д у ц ь о г о чи т о г о б о ю . В о н и з н а л и , що д о п о в н о ї п е р е м о г и П р а в д и , за яку У П А с т а в а л а д о б о ю , т р е б а ж е р т в и к р о в и і що с к і л ь к и б н е у с п і х і в не бу ло в о к р е м и х з б р о й н и х с у т и ч к а х , о с т а ­ т оч на п е р е м о г а , і д е й н о - м о р а л ь н а і п о л і т и ч н а б у д е н а ш а . Ця п е р е м о г а н а д г і т л е р і в с ь к о ю Н і м е ч ч и н о ю п р и й ш л а в ж е по кількох р ока х : г і т л е р ів с ь к а Н ім е ч ч и н а , в к р и в ш и с ь в іч но ю г а н ь ­ б ою. п е р е с т а л а і сну в а т и . Непродумана д о п о м о г а А м е р и к и больш е в и ц ь к і й М о с к в і в і д с у н у л а на д е я к и й ч а с таку ж саму про­ г р а н у М о с к в и . А л е л и ш е на д е я к и й час . Г е р о й с ь к а боротьба У П А проти М о с к в и п і с л я д р у г о ї с в і т о в о ї в і й н и з і р в а л а з М о с ­ к в и м а с к у " в и з в о л и т е л я » , р о з к р и л а г а н е б н і пляни М о с к в и п о н е ­ в о л ю в а ч а н а р о д і в і з а а л я р м у в а л а в е с ь с в о б о д о л ю б н и й св і т. Н а ТЛІ н і к ч е м н о с т и м о с к о в с ь к и х п л я н і в з а я с н і л и п е р е д у с і м с в і т о м ч і тк о КЛИЧІ У П А : « С в о б о д а н а р о д а м , с в о б о д а л ю д и н і » , 246

Доц.

Д-р

Григорій

Васькович

ЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІҐРАЦЛ

(доповідь

виголошена

на

Світовому

Дружинників

Олімпійському

Злеті

СУМ)

Моя д о п о в ід ь « З а в д а н н я у к р а їн с ь к о ї е м іг р а ц ії на п иса н а під а с п е к т о м н а ш о ї д о п о м о г и У к р а ї н і . В ці й д о п о в і д і не й д е т ь с я п р о наш д о б р о б у т на е м і г р а ц і ї , але про таку ді я л ь н іс т ь у к р а ї н ц і в у д і я с п о р і , я к а д о п о м а г а л а 6 з м а г а н н я м н а ш и х б р а т і в на Б а т ь к і в ­ щ и н і у їх в и з в о л ь н і й б о р о т ь б і . Н е з а б у в а й м о ні на х в и л и н у , щ о наш нарід в ж е три с т о р і ч ч я п е р е б у в а є в р о с і й с ь к о м у п о н е в о л е н ­ ні, в я к о м у р о с і й с ь к о - б о л ь ш е в и ц ь к и й р е ж и м в і д з н а ч и в с я о с о б л и ­ в о ю ж о р с т о к і с т ю , в ці й н е в о л і н а р і д т е р п и т ь н а р у г у і п р и н и ж у ­ вання національної гідности, о б м е ж е н н я вільного розвитку, н и щ е н ­ ня к у л ь т у р н и х н а д б а н ь та і с т о р и ч н и х п а м ’ ят о к , і з о л я ц і ю в і д з о в ­ н і ш н ь о г о світу, те р п и т ь е к с п л у а т а ц і ю с в о їх п р и р о д н і х б а га т с т в і ф із ичн ої сили народу. В У к р а ї н і в і д б у в а ю т ь с я н е л ю д с ь к і знущ ання , безоглядний терор і винищ ування політичних діячів, ц е р ко в них д о с т о й н и к і в та е к с т е р м і н а ц і я ці л их п р о ш а р к і в н а с е л е н н я . Так звана д и к т а т у р а п р о л е т а р і я т у . щ о її з а в е л и б о л ь ш е в и к и . до п р о в а д и л а до ве л и ко ї с о ц і а л ь н о ї нерівности в ім перії, витворю­ ючи с п р а в ж н є д в о к л я с о в е суспіл ьство. Ім п е р ія стала в л а сн іс тю п а н ів н о ї кляси ком уніс ти чни х в е л ь м о ж -м о с к а л ів . Д р у г а кляса — це п о г р а б о в а н і й з а к р і п а ч е н і н е в і л ь н и к и , п о н е в о л е н і м о с к а л я м и народи. Ж ін к и й матері опинилися у в а ж к о м у стані. Мусять п р а ­ ц ю в а т и на в а ж к и х р о б о т а х . В У к р а ї н і не в и с т а ч а є х а р ч і в і п р о ­ дуктів п ерш ої потреби. Е к о н о м і к а У к р а їн и розбудовується під ку ­ том якнайбільшої експлуатації Р о сією . Та не з а б у в а й м о о д н о г о факту, а с а м е , що п о с ил е н а б о л ь ш е в и ц ь к а е к с п л у а т а ц ія , н а с и л ь с т в о і т е р о р не з м о г л и зал ом ит и у к р а ­ їн с ь ко го народу, знищити ідеї с в об о д и й ко н ц е п ц ії визвольної бор оть би за с в о б о д у нації, вті лен ої 1 9 1 8 року в на ш ій с у в е р е н ­ ній д е р ж а в і і п о в т о р н о п р о г о л о ш е н о ї на т е р и т о р і ї України в 1 9 3 9 і 1 9 4 1 р о к а х . З а в д я к и ці й і д е ї У к р а ї н а в е д е в с е б і ч н у б о ­ р о т ь б у п р о ти Р о с і ї в р і з н и х д і л я н к а х жит тя. П і д ц ю п о р у с п р о т и в українського народу виявляється у виступах укр а їн ськи х п и с ь м е н ­ н и к і в , к р и т и к і в і п у б л і ц и с т і в , у б о р о т ь б і за м о в у . релігію, з в и ­ чаї . В ті й б о р о т ь б і У к р а їн а зазнала в е л и к и х втрат, але це не привело до з н е в і р и в и з в о л ь н о г о р ух у і народніх мас. А втім, си ла й м о г у т н іс т ь р о с і й с ь к о - б о л ь ш е в и ц ь к о ї і м п е р і ї в якій понад 1 0 0 м іл ь й о н ів п о не в оле н их народів перебуває у в а ж ­ к о м у м о с к о в с ь к о м у ярмі, а д р у г и х 1 0 0 м і л ь й о н і в , що є в с а т е -

247

л і тн их д е р ж а в а х , м у с я т ь п і д д и к т а т москалів послушно нагина­ ти с в о є жи т т я д о р о с і й с ь к и х ї м п е р і я л ь н и х п о т р е б , — не м а є стійких основ. П оневол ені народи і сателітні д е р ж а в и че каю ть ВІДПОВІДНОЇ н а г о д и і п р и г о т о в л я ю т ь с я д о т о г о, щ о б с к и н у т и в о ­ р о ж е п а н у в а н н я та г е г е м о н і ю Р о с і ї і т а к а н а г о д а п р и й д е , з у в а г и на н е с т е р п н і н а ц і о н а л ь н о - с у с п і л ь н і в і д н о с и н и в С С С Р . О с н о в и і м п е р і ї с л а б і щ е й т о му , що ч е р е з з в ’ я з а н н я і н і ц і я т и ви й т в о р ч о г о з м а г а н н я , с п р и ч и н е н о г о с и с т е м о ю к о л е к т и в і з м у та н е з а ц і к а в л е н н я м п р а ц ю ю ч о г о н а р о д у п а н щ и з н я н о ю п р а ц е ю , та к з в а н е п л я н о в е г о с п о д а р с т в о і м п е р і ї п е р е ж и в а є п о с т і й н у к р и з у . В к а з у ю т ь на це т а к і в е л и к о м о в н і факти, щ о н а п р и к л а д с е л я н с ь к і п р и с а д и б н і г о с п о д а р с т в а , які становлять три в і д с о т к и у с ь о г о з е м е л ь н о г о фонду У к р а ї н и , п р о д у к у ю т ь 4 0 в і д с о т к і в м ' я с а і м о л о к а , п о на д 5 0 в і д с о т к і в г о р о д и н и і о в о ч і в . О т ж е , б е з п р и ­ садибних з е м е л ь н а с е л е н н я У к р а ї н и п р я м о г о л о д у в а л о б. Та. не з в а ж а ю ч и на х р о н і ч н у н е д о с т а ч у х а р ч і в і р е ч е й щ о ­ денного вжитку, д е р ж а в н и й панівний а парат н е с п р а в е д л и в о стя­ гає о с т а н н і й м і з е р н и й д о р і б о к з н а с е л е н н я для ф і н а н с у в а н н я Г і ґ ан т и ч н и х і м п е р і я л ь н и х п р о е к т і в , с п у т н и к і в і сателітів. Б о р о т ь ­ ба за в л а д у в с е р е д и н і і м п е р і ї та за п р о в і д М о с к в и в с в і т о в о ­ му м і ж н а р о д н ь о м у к о м у н і с т и ч н о м у русі є ч е р г о в и м и ф а к т о р а м и , ЯКІ щ о р а з б і л ь ш е її п о с л а б л ю в а т и м у т ь . Це в с е р а з о м , т об т о : п р о т и с т а в н і с т ь н а с е л е н н я п а н і в н о м у р е ж и м о в і та б о р о т ь б а п о н е ­ волених на род ів , х р о н і ч н а г о с п о д а р с ь к а к р и з а і м п е р і ї, б ороть б а п а н і в н и х к л і к за в л а д у і суперництво з Пекіном спричиняються до її п о с л а б л е н н я т а к о ю м і р о ю , що в н а с т у п н і й к р и з о в і й с ит у ці ї в о н а не п о о о р е т р у д н о щ і в і о с т а т о ч н о м у с и т ь бути р о з п о д і ­ лена, У важкому змаганні поневолених н а ро д ів до незалежности, У к р а ї н і п р и п а д а є п р о в і д н е з а в д а н н я — з у в а г и на к і л ь к і с т ь її населення, що по ч и с л і є д р у г о ю н а ц і є ю в і м п е р і ї , а т а к о ж з у в а г и на її б е з к о м п р о м і с о в о - п о л і т и ч н у і з б р о й н у б о р о т ь б у з ч а су в і д к и н е н н я у л ь т і м а т у м у б о л ь щ е в и к і в 1 7 г р у д н я 1 9 1 7 р о к у д о н и н і ш н ь о г о д н я. в р е ш т і т а к о ж т о м у , що У к р а ї н а є т і є ю к р а ­ ї н о ю с е р е д н а р о д і в С о в є т с ь к о г о С о ю з у , яка м а є всі е к о н о м і ч ­ ні п і д с т а в и д о н е з а л е ж н о г о і с н у в а н н я . П р и р о д н і , н а з е м н і й п і д ­ з е м н і б а г а т с т в а є т и м ф а к т о р о м , що д о в к р у г и У к р а ї н и м о ж у т ь о б ' є д н у в а т и с я ІНШІ с у с і д н і н а р о д и і р а з о м т в о р и т и з о в с і м о к р е мк<й г о с п о д а р с ь к и й б л ь о к в с х і д н і й Е в ропі. який с в о є ю с а м о вистачальністю з м о ж е удержувати рів нов а гу до р о с ій с ь к о г о г о с ­ подарського комплексу, а також зм ож е корисно співпрацювати з європейським азійським, африканським і в майбутньому та­ кож з р о с ій с ь к и м го с п о д а р с ь к и м ринком. С відомість к о н е ч н о с т и р о з п о д і л и т и С о в є т с ь к и й С о ю з на н а ц і о ­ на л ь н і д е р ж а в и І с в і д о м і с т ь н е о б х і д н о с т и побудови У к р а їн с ь к о ї с о б о р н о ї д е р ж а в и м а є бути т и м п с и х о л о г і ч н и м ч и н н и к о м , який у к р а її с ь к и й народ н а б у в за о с т а н н і 5 0 р о к і в б о р о т ь б и і я к и й м а є дати с ил у до п о л і т и ч н о ї п р а ц і і з м а г а н ь в і м ' я с п р а в е д л и ­ вої ; д еі в г і м ч л е н а м н а ш о ї наці ї . Т о м у н а й в а ж л и в і ш и м з а в д а н н я м ко жного уираїнця й українки де не п р о ж и в а л и б. не страт ити н а ц і о н а л ь н о ї с в ^ д о м п с ' ^ . що п і д к р е с л ю є в л а с н о п і д м е т н і с т ь с в о є ї 248

н а ц і ї і у в л а с н і й д у ш і д а є їй п е р ш е м і с ц е м іж усіми народа­ м и с в і ту . Це т и м б і л ь ш е в а ж л и в е , щ о н а ш а н а ц і я б і л ь ш е н і ж у сі і н ш і н а р о д и , с е р е д яких м а є м о м о ж л и в і с т ь жити, п о т р е б у є нашої допомоги. У з в ' я з к у з т и м р о з г л я н е м о тут д е я к і в а ж л и в і ш і з а в д а н н я н а ш о ї е м і г р а ц і ї в д і я с п о р і , я кі , на н а ш у д у м к у , м о ж у т ь п р и н е с ­ ти п о в а ж н і к о р и с т і у с п і л ь н и х з у с и л л я х і з н а ч н у д о п о м о г у у к р а ­ ї н с ь к о м у н а р о д о в і в У к р а ї н і , я к ш о їх з в і д д а н і с т ю і н а п о л е г л и ­ в і с т ю в и к о н у в а т и . Д л я я с н о с т и с п р о б у є м о н а к р е с л и т и ці з а в д а н ­ ня е м і г р а ц і ї в к і л ь к о х р і з н и х д і л я н к а х жит тя. В національній ділянці наше завдання полягає в я к н а й б іл ь ­ шому з б е р е ж е н н і національної субстанції у к р а їн с ь к о г о народу в К р а ю і на е м і г р а ц і ї . Тут, н а с а м п е р е д необхідно спіл ьними с и л а м и м о б і л і з у в а т и с в і т о в у о п і н і ю за д о п о м о г о ю м і с ц е в и х і м і ж н а р о д н і х ч и н н и к і в у в сі х кр а їн ах , щоб добит ися в і д п о в ід н и х в п л и в і в і н а т и с к у дл я п р и п и н е н н я п о л і т и к и п л я н о в о г о в и н и щ у в а н ­ ня у к р а ї н с ь к о г о н а с е л е н н я в У С С Р , п р и в е р н е н н я н а ц і о н а л ь н о культурних прав у к р а їн с ь к о ї меншини в Росії, повороту у к р а їн с ь ­ к их п е р е с е л е н ц і в з н е у к р а ї н с ь к и х о б л а с т е й С о в є т с ь к о г о Союзу назад в У к р а ї н у і п р и п и н е н н я політики н а с и л ь н и ц ь к о ї а с и м і л я ц і ї й д и с к р и м ін а ц ії у кра їн ців у Польщі. Ч е р го в и м завданням є : п р и й ­ няти і з м і ц н и т и п р а к т и ч н и й плян для з б е р е ж е н н я н а ц і о н а л ь н о ї субстанції самої української еміграції. Це м о ж н а б о с я г н у т и т о д і , я к н о в е покоління буде виховане на п о в н о в а р т і с н и х н а с л і д н и к і в с в о ї х б а т ь к і в , що в и й ш л и з У к р а ­ ї н и. Е тій цілі т р е б а і н а к ш е н і ж д о с і п о с т а в и т и с п р а в у шк о ли . В б іл ьш их м іс ц я х с к у п ч е н н я , е м і г р а ц ія мусить нео б хід н о з о р г а н і ­ зува т и у кр а їн с ь кі ґ ім н а зії. Щ о й н о з у кр а їн ськи х Гімназій в и й ­ дуть н а ц і о н а л ь н о с в і д о м і п о к о л і н н я , я к і в і д ч у ю т ь о б о в ' я з о к п р о д о в ж у в а т и р о б о т у с в о ї х б а т ь к і в . Т а к і учні з у к р а ї н с ь к и х Г і м н а з і й р а д о п і д у т ь на с т у д і ї д о У к р а їн с ь к о г о В іл ьного Університету, я к и й п р и д о б р і й о с в і т н і й п о л і т иц і з м о ж е з н о в а р о з в и н у т и д і я л ь ­ ні сть. п о д і б н у д о ті єї, щ о бу ла в п е р ш и й ч а с й о г о з о р г а н і з у в а н н я в П р а з і , а п о т і м по в і й н і у Мюнхені. Прикладом української ш к о л и на е м і г р а ц і ї н е х а й п о с л у ж и т ь М а л а С е м і н а р і я О т ц і в С а л е з і я н у Р и м і , у р у х о м л е н а А р х и є п и с к о п о м Б у ч к о м . Х о ч н а у к а там відбувається в у к р а ї н с ь к і й м о в і, учні тієї с е м і н а р і ї мо жу ть після деякого доповнення вписуватися на вищі студії в різних є в р о ­ п е йс ьки х уні в е рс ит ет а х. М а ю ч и у к р а ї н с ь к у г і м н а з і ю , вони є в и х о ­ вані в у к р а їн с ь к о м у дусі і з н а ю т ь м и н у л е н а р о д у не м е н ш е н і ж ті. хто х о д и в д о г і м н а з і й в У к р а ї н і . Ц е факт, що н а й б і л ь ­ ш о ю т в е р д и н е ю проти в о р о га є о с в іче н а в на ц іо на ль ном у дусі л ю д и н а , яка потр ап ит ь аргум ентам и опрокинути ворожу к о н ц е п ­ цію І п об о р ю в а т и в о р о г а на в с і х д і л я н к а х жит т я . К р і м шк і л , для н а ц і о н а л ь н о г о з б е р е ж е н н я , п о т р і б н о в т р и м а т и г р о м а д с ь к і у с т а н о в и , п о л і т и ч н і о р г а н і з а ц і ї і п а р т і ї та о р г а н і з а ц і ї м о л о д і . В с е це б у д е м о ж л и в и м о с я г н у т и т оді , як н о в е п о к о л і н н я д і с т а ­ не у к р а ї н с ь к у о с в і т у . Ми. як ЦІЛІСТЬ, на е м і г р а ц і ї м у с и м о п е р е б о р о т и в с е б е п е р е ­ к она н ня . що в чужій кр а їн і українці о б о в ' я з к о в о мусять п о с и л а ­ ти д і т е й д о ч у ж и х ШКІЛ, б о і н а к ш е ді ти не б у д у т ь з д і б н і п о р а д и ­ ти с о б і в ж и т т і . Н а ш е п и т а н н я : а що у к р а ї н ц і будуть ма ти з т о ­ 249

го. як д о б р е в и в ч е н и й у ч у ж і й ш н о л і м о л о д е ц ь , з д о б у в ш и д о б р у п р о ф е с і ю , в і д і й д е в і д у к р а ї н с т в а і в з а г а л і не с х о ч е ц і к а в и т и с я к р а ї н о ю с в о ї х б а т ь к і в . Н і х т о не з а п е р е ч и т ь т о г о факту, щ о ч у ж а ш к о л а не д а с т ь л ю б о в и д о н а ш о ї Б а т ь к і в щ и н и . Л ю б о в у с е р ц е ди т и н и м о ж е влити л и ш е р і д н а хата і р і д н а ш к о л а . Н а ц і о н а л ь н е п и т а н н я на е м і г р а ц і ї це в п е р ш у м і р у п и т а н н я н а ц і о н а л ь н о ї о с в і ­ ти. Б о л и ше ті л ю д и будуть п р а ц ю в а т и для У к р а ї н и і д о п о м а г а т и їй. що п е р е б р а л и ВІД с в о ї х б а т ь к і в любов, і отримали знання про Україну. В культурній ДІЛЯНЦІ е м і г р а ц і я м а є о с о б л и в о в а ж л и в і з а в д а н ­ ня. з у в а г и на з а б о р о н у в і л ь н о ї н а у к о в о ї , л і т е р а т у р н о ї та м и с т е ц ь ­ кої творчости в о ку п о в а н ій У к р а ї н і й плянове нищення у к р а їн с ь ­ ких к у л ь т у рн и х н а д б а н ь . В і л ь н а т в о р ч і с т ь м о ж е виявлятися лише за к о р д о н о м у в і л ь н о м у с в і т і . М і ж д в о м а в і й н а м и е м і г р а ц і я зі Східньої У країни зробила б а г а т о на т о м у полі у П р а з і , В а р ш а ­ ві, Б е р л і н і й П а р и ж і . П і с л я д р у г о ї с в і т о в о ї в і й н и к у л ь т у р н а п р а ц я з н а ч н о р о з в п н у л а с я в р і з н и х к о а ї н а х та о с е р е д к а х п о с е ­ л е нн я у к р а ї н ц і в і к о о и с н о в п л и в а є на р о з в и т о к к у л ь т у р н о - т в о р ч и х п р о ц е с і в в У к р а ї н і . Цю п р а ц ю треба продовжувати. Українська гр о м а д с ь кіс ть повинна, в тому випадку, якнайбільш е сприяти ко рис н ій діяльності Н а у к о в о г о Т о в а р ис тв а Ш е в ч е н к а . У ко аїнсь иої В і л ь н о ї А к а д е м і ї Н а у к та і н ши х н а у к о в и х і к у л ь т у р н и х у с т а ­ нов, і с в о є ю п і д т р и м к о ю с тв о р и т и для них в і д п о в і д н і у м о в и п раці . П о т р і б н о т а к о ж п і д т р и м а т и у к р а ї н с ь к і в и д а в н и ц т в а , бе з яких к у л ь т у р н а т в о р ч і с т ь не м о ж е бути поширена. Н аукові установи І в ид а в н и ц тв а п о в и н н і о трим ува ти від с усп іл ьн их о р г а н із а ц і й д о ­ п о м о г у для то г о , щ о б в а р т і с н і в и д а н н я р о з с и л а т и до р і з н и х с в і т о ­ вих б і б л і о т е к . Г о л о в н о ю п о а к т и ч н о ю с п р а в о ю в культурній д іл я н ­ ці є те. щ о б т е о р е т и ч н і н а д б а н н я е м і г о а и і ї були п е р е с и л а н і в У к р а їн у , бо лише тоді во ни д о п о м о ж у т ь У к р а ї н і в т е п е р іш н і й в и з в о л ь н і й б о р о т ь б і . Ік м о ж н а п о с и л а т и в ф о р м і д р у к о в а н и х п р а ц ь , т а к о ж ш л я х о м р а д і о п е р е с и л а н ь із з а п р и я з н е н и х к о а ї н і п е р е к а з у в а т и у с н о за в с я к и х с п р и я т л и в и х н а г о д . Р а д і о п е р е д а ч і є н а й б і л ь ш к о ш т о в н і , а ле пр и т е п е р і ш н і й т е х ­ ні ці н е о б х і д н і . П о т р і б н о б ул о б с т а р а т и с я п о о о т р и м а н н я д о з в о ­ лу у з а п р и я з н е н и х країнах дл я у р у х о м л е н н я р а д і о п е о е д я м К о ш ­ ти в и д а н ь і р а д і о п е р е д а ч для У к р а ї н и е м і г р а ц і я м а л а 6 п о к р и ­ вати СПІЛЬНИМ з у с и л л я м . В и д а н н я м и , ч е р е з р а д і о і у с н о п о в и н н і бути п е р е д а в а н і в У к р а ї н у в с і з д о б у т к и н а ш о ї е м і г р а ц і й н о ї п р а ­ ці на полі н а у к и , л і т е р а т у р и , м и с т е ц т в а й г р о м а д с ь к о г о , життя, н а ш і і д е о л о г і ч н і п р и н ц и п и й з а с а д и в и з в о л ь н о ї п о л і т и к и та к о ­ ме н т а р і до актуальних подій. п о б л е н і зі с т а н о в и щ а н а ш и х н е з а леж ницьких позицій.

'ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ)

250

Фестивалі

умраінськоТ

пісні,

музики

й

танку

ТРІЮ МФ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В ж е від к іл ь к о х літ нур тув а ла н е в г а с а ю ч а д у м к а п р о п о т р е ­ бу к у л ь т у р н о - м и с т е ц ь к о г о р е й д у с у м і в с ь к и х а н с а м б л і в з Т о р о н та (“ П р о м е т е й » . « Д і б р о в а » і « Б а т у р и н » ) п о є в р о п е й с ь к и х к р а ї ­ нах. щ о б ' в т ой с п о с і б н а в ' я з а т и т і с н и й к о н т а к т к у л ь т у р н о г о життя у к р а ї н с ь к о ї с п іл ь н о т и по о б и д в о х б о ка х о ке а н у . Т р е б а було аж т а к о ї н а г о д и , як О л і м п і я д а в М ю н х е н і, а в парі з цим С в іт о в и й О л ім п ій с ь к и й Злет Д р у ж и н н и к ів С У М і М андрівний С ум ів ськи й Т абір з А м е р и ки й Канади до Европи. щ о б и м р і я с т а л а д і й с н і с т ю . Б і л ь ш як р і к ішли о б а б і ч н і заходи для у с т ій н е н н я м а р ш р у т и , п і д н а й д е н н я п р и м і щ е н ь і в и ­ готовлення п р о гр а м и . О ста то ч н е д о м о в л е н н я і уточнення заіонувало в часі в ід в ід и н Кан а д и Г о л о в о ю ЦУ С У М з нагоди П л е н у м у Ц е н т р а л ь н и х О р г а н і в С У М н а п о ч а т к у т р а в н я 1 9 7 2 р. Уточнено з о к р е м а участь о р к е с т р и «Батурин» в поїздці і та ко ж с п і в у ч а с т ь с у м і в с ь к о г о б а л е ту « К р и л а т і » з Б р а д ф о р д у на є в р о ­ п е й с ь к о м у ко н т и н е н т і, за в и к л ю ч е н н я м А н гл ії. П р о б л е м у в е л е ­ т е н с ь к и х к о ш т і в на п о ї з д к у р о з в ' я з а н о п р и д о п о м о з і з б і р о к та о к р е м и х для того і м п р е з , так що н а в іть при м ін ім а л ь н и х д о ­ ходах м о ж н а було числити на п о кр иття витра т п о в 'я з а н и х з с а ­ м о ю о р га н із а ц іє ю фестивалів. З р е ш т о ю , частину к о ш т ів п о д о р о ­ жі п о г о д и л и с ь п о крити с а м і члени а н с а м б л і в , що с в ід ч и т ь про їх н ю в елику і д е й н іс т ь і п ос в яту на с л у ж б і у к р а ї н с ь к о ї культури. Разол/і ч от ир. и а н с а м б л і н а ч и с л я л и 1 8 0 о с і б і це ч и с л о н а ­ ганяло страху о р га н із а т о р а м , бо треба було забезпечи ти транс п о о т а в т о б у с а м и , п р и м і щ е н н я на н і ч л і г и і п р о х а р ч у в а н н я , а пои тому п о б о р ю в а т и в е л и к і п р о с т о р и , щоб прибути на ча с і нр з ю в а т и п е р е д б а ч е н о ї п р о г р а м и . В с е це в и м а г а л о ч и м а л о досвіду, сприту. а також і певного риску, без якого о р га н і­ зація таких в е л и к и х і м п р е з як ф е с т и в а л і в р і з н и х м і с ц я х не обходиться. Н а й б іл ь ш и м ентузіястом є в р о п е й с ь к о г о турне був тами к е р і в н и к і н а д х н е н н и к с у м і в с ь к и х т о р о н т о н с ь к и х а н с а м б л і в ►/ґо В асиль К а р д а ш . який у с в о є м у запалі і не в си п ущ ій праці для в и п о с а ж е н н я а н с а м б л і в в д о р о г у п і д і р в а в с в о є зд о р о в'я щ о м у с і в п і т и на л і н у в а н н я д о ш п и т а л ю с а м е п е р е д в и ­ їздом до Европи На щастя в своїй п ередб ачливості зум ів п ід го то в и ти н г с в о є м і с ц е д в о є д и р іґ е н т ів , які п о к а з а л и с я г і д ­ ними д о в ір я с в о г о М а й с т р а . Н и м и були пані Н іля Ґ е н и к - Б е р е зовська. яка п е р е й н я л а к е р і в н и ц т в о над « П р о м е т е є м » і « Д і б р о ­ в о ю - І Т а о а с Д у с а н о в с ь к и й над о р к е с т р о ю «Батурин». О д н и м сло вом о р га н із а ц ія ф естивалів у к р а їн с ь к о ї пісні, м у ­ зики танків в формі евоопейського турне с у м ів с ь к и х а н с а м ­ блів з К а н а д и і В Б р и т а н і ї бул а п о с т а в л е н а на д е р ж а в н о м у D BHI б о на т а к е ч и с л о в и к о н а в ц і в . на п р о г р а м у і к о ш т и л е д ­ в е чи хт о с ь п р и в а т н о м і г б и з в а ж и т и с ь . Зрештою, такий подвиг 251

є мабуть у н ік а го п и м в анналах е м ігр а ц ій н и х спільнот. Н а п р о ­ тязі д в о х т и ж н і в з г а д а н і а н с а м б л і д а л и д е в ’ ять в и с т у п і в у ч о ­ тирьох к р а їн а х : З виступи у В. Б р и т а н і ї ( Л о н д о н , М а н ч е с т е р , Ноттінґгам), 1 - перед відкриттям О л ім піяд и в М юнхені, 2 в Р и м і ' Святочна А к а д е м ія в 80-ліття В е р х о в н о го А р х и є п и с ко п а , Кар д ина л а Йосифа С ліп о го і в Кастельґандольфо перед палатою Папи Павла 6-го ) і З - в Б е л ь г і ї (2 в С п а дл я у к р а ї н с ь к о ї і б е л ь г і й с ь к о ї п у б л і к и і 1 на б е л ь г і й с ь к о м у Ф е с т и в а л і в М а л ь меді). Н а вист упах н а ш и х а н с а м б л і в в А н г л і ї п о бу ва л о біля 9 0 0 0 л ю д е й , як у к р а ї н ц і в так і а н г л ій ц ів та і н ш і н а ц і о н а л ь н о с т і . В с а м о м у М а н ч е с т е р і , д е б у л о п р и с у т н і х 5 . 5 0 0 о с і б були м і ж н и ­ ми 2 п а р л я м е н т а р и с т и , к і л ь к о х д и п л о м а т и ч н и х п р е д с т а в н и к і в , 9 м е р і в д о о к о л и ч н и х м і с т та б а г а т о і н ш и х д о с т о й н и к і в . П р и б у в а л и на к о н ц е р т и л ю д и з н а й б і л ь ш в і д д а л е н и х о к о л и ц ь Ш к о т і ї й В а лії. Ф е с т и в а л і в и к л и к а л и н е б у д е н н и й е н т у з і я з м і с к р і п л ю в а л и с в і д о м і с т ь с п і л ь н о т н о ї є д н о с т и н а ш о ї д і я с п о р и . П р о ці в и с т у п и н а п и с а в пр оф. В. Ш а я н д о в ш и й р е п о р т а ж в « У к р а ї н с ь к і й Д у м ц і » , де в н а й к р а щ и х с л о в а х і в и с л о в а х д а є о ц і н к у к о н ц е р т а м та їх виконавцям, а та ко ж п е р е д а є св о ї гл ибокі в р а ж е н н я з п е р е ж и ­ того. С в о ї м и в и с т у п а м и в А н г л і ї н а ш і с у м і в с ь к і а н с а м б л і да л и незбитий д о ка з перед с в о є ю і ч у ж и н е ц ь к о ю п у б л і к о ю , що в свобід них умовах чужини м о ж н а досягти великих культурних і м и с т е ц ь к и х н а д б а н ь , б і л ь ш и х як у з а д у ш л и в і й а т м о с ф е р і к о л о ніяльного затиску поневоленої Б ать ківщ ин и, де м и с т е ц т в о , на жаль, мусить служити чу жі й ід еї і м п е р і я л ь н о г о м о с к о в с ь к о г о сам о зб е р е ж е нн я. Реакція англом овної преси, радієві коментарі та п у б л і к и б ули с п о в н е н і п о д и в у і з а х о п л е н н н . Виступ наш их а н с а м б л і в , с к р і п л е н и х та ко ж с у м і в с ь к и м б а л е ­ т ом - Н р и л а т і » з Б р а д ф о р д у , п і д к е р і в н и ц т в о м м а е с т р а О . Б у р ­ яка. в М ю н х е н і , д в а дні п е р е д о ф іц ій н и м ві дк р ит тя м О л і м п і я д и , б у в т а к о ж у с п і ш н и й , хоч п ри к р а щ і й п о с т а н о в ц і м і г бути п о в т о ­ рений і дос ту пн ий б іл ь ш ій с к і л ь к о с т і ч у ж о ї і н і м е ц ь к о ї публіки, що в той ч а с п р и б у в а л а м а с о в о д о М ю н х е н у . В с е т а к и в е л и к а заля (біля 1 0 0 0 о с і б ) в Ш е р а т о н Г о т е лі б у ла в и п о в н е н а і з і б р а ­ ла к р і м у к р а ї н с ь к и х у ч а с н и к і в т а к о ж ч и м а л о п р е д с т а в н и к і в н і м е ц ь ­ к о г о к у л ь т у р н о г о с в і т у та і н ш и х н а ц і о н а л ь н о с т е й . З у в а г и на пе вні з о б о в ' я з а н н я супроти М і ж н . О л і м п і й с ь к о г о Ко мі те ту, що був під в п л и во м с о в є т с ь к о ї делегації, н і м е ц ь к а п р е с а і р ’ ді о, м и м о з а п р о ш е н н я , не с к о р и с т а л и з н а ш о г о в и с т у п у . Щ о й н о . і і сля тог о, к оли з о р і є н т у в а л и с я , що це б у в в и с о к о ї к л я с и м и с т е ц ь ­ к и й в и с т у п , п оч а л и рух, щ о б п о в т о р и т и це для т е л е в і з і ї . А л е н а с т у п н о г о д н я н а ш і а н с а м б л і були в ж е в д о р о з і д о Р и м у . У к р а їн с ь к а публіка в М ю н хе ні пережила також мистецьку на­ с о л о д у з в и с о к о г о р і в н я , я к и м х а р а к т е р и з у в а л и с я усі т о ч к и ф е с ­ т и в а л ь н о г о ви с т у п у . К р і м о ф і ц і й н о г о в и с т у п у на Ф е с т и в а л і , н а ші а н с а м б л і п о б у в а л и в п о к л о н і сл. п. С т е п а н о в і Б а н д е р і на д й о г о м о г и л о ю на В а л ь д ф р і д г о ф і , б р а л и у ч а с т ь у в и с т у п а х на п у б л і ч ­ них МІСЦЯХ, як М а р і є н п л я ц та о л і м п і й с ь к о м у с е л и щ і п е р е д м і ж н а р о д н ь о ю п у бл ік о ю , де д і й ш л о до с п о н т а н н о ї в и м і н и п а м ' я т к а ­ ми І в и г у к а м и з б о к у ч у ж и н ц і в -<Хай ж и в е в і л ь н а У к р а ї н а » !

252

Б Л АЖ Е ННІШ ИЙ

ВЕРХОВНИЙ

ВОДУ

з молоддю

ЗУСТРІЧІ

М У 8 0 -Л ІТ Т І

В РИМІ

АРХИЄПИСКОП

ВИСЛОВЛЮЄ

І МИСТЕЦЬКИМИ

РАДІСТЬ

АНСАМБЛЯМИ

СУМ

З ПРИ­ НА

CBQ

2 6 - 2 7 8.72

253

Н а ш і в и с т у п и на п о р о з і О л і м п і я д и на д а л и з р а з у в и с о к о г о с т а н ­ д а р т у для п і з н і ш о ї а к ц і ї С У М , О р г а н і з а ц і й У к р а ї н с ь к о г о В и з ­ в о л ь н о г о Ф р о н т у та і н ш и х у к р а ї н с ь к и х ч и н н и к і в , що д і я л и д о к і н ц я О л і м п і я д и в М ю н х е н і . М о ж л и в о , що з а п о ч а т к у в а н н я н а ш и х акцій культурними ім п р е з а м и створило відтак про нас о п ін ію п е р е д н і м е ц ь к и м и ч и н н и к а м и , що з укр аїнцями належить ч и с ­ л и т и с ь і т о м у не б у л о б і л ь ш и х п е р е ш к о д , я к и х м о ж н а було о ч і ­ к у в а т и п і с л я п о л і ц і й н и х з а х о д і в ще д а л е к о п е р е д О л і м п і я д о ю . Фестиваль в Римі, м и м о всіх пороблених кр оків , зорганізу­ вати не в д а л о с я . Н а й в а ж л и в і ш о ю п е р е ш к о д о ю б ул а в і д с у т н і с т ь на м і с ц і о д н о г о о р г а н і з а ц і й н о г о ч и н н и к а , бо як в і д о м о в І т а ­ лі ї є м а л о у к р а ї н ц і в і н е м а с у с п і л ь н о ї г р о м а д с ь к о ї у с т а н о в и . Д о тог о не з а к і н ч е н и й ще в а к а ц і й н и й п е р і о д не с п р и я в для в і д б у т ­ тя т а к о г о ф е с т и в а л ю . О д н а к м е т о ю п о ї з д к и д о Р и м у б у ло в п е р ш у ч е р г у в і д д а т и шану н а ш о м у Іс п о в і д н и к о в і віри В е р х о в н о м у А р х и є п и с к о п о в і . К а р д и н а л о в і К и р Й ос иф ові з на го ди 80-ліття від його н а р о д ж е н ­ ня. З н а ю ч и , що Д о с т о й н и й Ю в і л я т у с в о ї й в е л и ч н і й с к р о м н о с т і не п о д і л я є п о т р е б и в е л и к и х с в я т к у в а н ь с а м е з т а к о ї н а г о д и , як 8 0 - л і т т я , С У М не н а с т о ю в а в на з о в н і ш н о м у х а р а к т е р о в і цих с в я т к у в а н ь , а п о г о д и в с я на С в я т о ч н у А к а д е м і ю і н т и м н о г о в н у т р і ш ­ нього х а р а к т е р у . Це бу ла д і й с н о р о д и н н а с в я т к о в а а т м о с ф е р а , яка виявила щиру глибину п о чу т т і в п р и с у т н і х д о с в о г о в е л и к о г о Іє р а р х а і мала в з а м і н у такий же вия в б а т ь к і в с ь к и х п оч у т т і в Ю в і л я т а . К о ж н и й в и с т у п з с в о ї м и н ю а н с а м и м а л ю в а в на л и ц і В е р х о в н о г о б е з п о с е р е д н і й в и р а з п е р е ж и в а н ь р а д о с т и і м и с т е ц ь ко -д у х о в н о ї насолоди. В с в о й о м у слові подяки К а р ­ д и н а л в і д м і т и в , що не д у ж е р а д о п р и й н я в з а п р о ш е н н я бути на с в о м у Ю в і л е ю , але с в о ю нехіть з м і н и в в часі з у с т р і ч і на щиру вдячність, бо п е р е к о н а в с я і відчув цю велику л ю б о в і п о с в я т у , я к о ю н а д и х а н е це у к р а ї н с ь к е н а р о д н е мистецтво з яким п р и б у л и а н с а м б л і та с л о в а п р и в і т а н ь в і д м а н д р і в н о г о т а б о р у та керівництва СУМ. Верховний Архиєпископ благослов­ ля в у к р а ї н с ь к у м о л о д ь на дальш-, п р а ц ю н а д с о б о ю , для У к р а ­ їнської Церкви та для в и з в о л е н н я У к р а ї н и . В н е д і л ю 2 7 . 8 . 7 2 після А р х и є р е й с ь к о г о Б о г о с л у ж е н н я в церкві-обителі 00 . С т у д и т і в . що й о г о в і д п р а в и в В п р е о с в . К и р Ізид о р Б о р е ц ь к и й з Т о р о н т а . у ч а с н и к и а н с а м б л і в та м а н д р і в н о г о т а б о р у С У М , п і д к е р і в н и ц т в о м Є п и с к о п а К и р І з и д о р а та Г о л о ­ ви Ц У С У М м ґ р а О . К о в а л я п о ї х а л и а в т о б у с а м и на з а г а л ь н у а в д іє н ц ію до Папи в Кастельґандольфо. Т ися чні маси народу т о в п и л и с я , щ о б д і с т а т и с ь на п о д в і р я с т а р о г о з а м к у , д е н а й б і л ь ­ ше м о ж е з м і с т и т и с я я к и х 8 0 0 0 о с і б . Н а ш і а н с а м б л і і С У М в о д н о с т р о я х д і с т а л и н а й д о г і д н і ш і м і с ц я і були в і д с а м о г о п о ­ чатку о с е р е д к о м пил ьно ї у в а г и з боку с т о р о ж і в п о р яд ку . Щ е п е р е д п о я в о ю П а п и на б а л ь к о н і б у д и н к у , о р к е с т р а « Б а т у р и н » в і д і г р а л а к і л ь к а б а д ь о р и х м а р ш і в і н а д а л а в і д п о в і д н о г о тону ціл ому з і б р а н н ю . В с і о в а ц ія м и с п р и н и м а л и к о ж н у точку. К о р е с ­ понд ен ти п р е с о в и х аґ е н ц ій нотували і н ф о р м а ц і ї про нашу г р у ­ пу, я к а н а р а х о в у в а л а п о н а д 3 0 0 о с і б . К о р е с п о н д е н т « О с с е р в а торе Р о м а н с » розпитував тако ж про мету нашого т ако го чис254

'■З'і „

ВЕ Р Х О В Н И Й

І ВЛАДИКА

Т АБОРУ

І А М ЯТНИЬОМ

ПІЛ

ІЗИД ОР 3.;-РТЦЯМИ Т

І КОМАНДОЮ

L .F B 4 E H K 0 B I

ДРУЖИННИКИ

СУ М

М А Н Д Р ІВ Н О Г О г

ЧА

П О ДВІР І

УИ У И . П Е Р С И ’ Р-"У

л е н н о г о п р иб у т т я , п р о що н а п и с а в в і д т а к д о в о л і о б ш и р н у і н ­ ф о р м а ц і ю в ж у р н а л і . П о я в а П а п и на б а л ь и о н і в и н л и н а л а г у ч н і овації присутніх, а о р к е с т р а «Батурин» під хо пил а мо­ л и т в у “ Б о ж е В е л и к и й є д и н и й » . В и д н о б у л о з в о р у ш е н н я на л и ц і Г о л о в и В с е л е н с ь к о ї Ц е р к в и . М і ж ч и с л е н н и м и г р у п а м и м и були п р и в і т а н і на п е р ш о м у м і с ц і . З р я д і в н а ш и х у ч а с н и к і в п о н е с л а с я в тому моменті голосна в и м о га : «Хочемо У к р а їн с ь к о г о Патр іярхату»! П о м і т н е б у л о з б е н т е ж е н н я на л и ц і і в р у х а х П е ­ трового Н а м іс н и к а , бо читання промови ще не б у л о з а ­ кінчене. Для п ід кресл ення своїх сим патій д о н а ш о ї групи П а п а після за к ін ч е н н я п р о м о в и , п о д а в з н а к р у к о ю , щоб " Б а ­ т у р и н » в и к о н а в ще о д н у то ч к у . Для о с о б л и в о г о ви р із н е и н я нашої участи в авдієнції. Папа звелів запросити Кир Ізидора і диріґента «Батурина» п Т. Д у с а н о в с ь к о г о а в і д т а к д и р і ґ е н т к у п а н ю Н і л ю Ґ е н и к - Б е р е з о в с ь к у та Г о л о в у Ц У С У М м ґ р а О. К о в а л я на о с о б и с т у а в д і є н ц і ю в Палат і . Н ал е жи т ь від міт ити , що в ча с з а г а л ь н о ї а в д і є н ц і ї к о р и с т а ю ч и з н а ш о ї о р г а н і з о в а н о ї у ча с т и і о к л и к і в “ Х о ч е м о У к р а ї н с ь к о г о Патріярхату», п р и с у т н і на п о д в і о ' ї і т а л і й с ь к і с т у д е н т и з Групи «Европа Чівітас» розгорнули с в о ї транспаренти з написом “ Г і т л е р з а г и н у в — Б р е ж н є в ще ж и в е » та р о з к и н у л и л е т ю ч к и з а н т и к о м у н і с т и ч н и м з м і с т о м . В и т в о р и л а с я була к о н с т е р н а ц ' я . бо д е х т о п о ч а в п р и п и с у в а т и це н а ш і й г р у п і . В но т а т ц і , я к а була появилася в деяких щ о д е н н и к а х в Р и м і була м о в а с а м е п ро цю сп раву. Т р е б а б у ло в і д т а к д а в а т и с п р о с т у в а н н я . Н а с т у п н о г о дн я в и с л а н о д о П а п и л и с т а л а т и н с ь к о ю м о в о ю п р о с т а н у к р а ­ їн ської Церкви в У кр аї.іі і потребу визнання святими мучеників, що з г и н у л и в о б о р о н і с в о є ї в і р и з р у к б е з б о ж н и ц ь к о г о р е ж и м у в У к р а ї н і та п о т р е б у з а в е р ш е н н я У к р а ї н с ь к о ї П о м і с н о ї К а т о л и ц ь к о ї Це р кв и П а т р ія р х а т о м . В ико р и с т а но тчні.ж нагоду В а т и ка н с ь ко го Р а д і о для н а г р а н н я п і с е н ь і повт< с с н м я з м і с т у С в я т о ч н о ї А к а ­ д е м ії в шану В е р х о в н о го А р х и є п и с к о п а . Так пр о ве д е н о ко рисно ч а с п об у т у н а ш и х а н с а м б л і в в Р и м і , п о б у в а ю ч и т а к о ж на А р х и є р е й с ь к і й с в. Л і т у р г і ї , я к у в і д п р а в и в К а р д и н а л в с о с л у ж е н н і Кио І з и д о р а та к і л ь к о х о тц і в в х р а м і с в . С офі ї , та о г л я н у в ш и п р и м і ­ щення У к р а їн с ь к о г о К а т о л и ц ь к о г о У н і в е р с и т е т у і м. св. К л и м е н тія. У в с ь о м у д о п о м а г а л и н а м оо. др. С т е ц ю к , І. Д а ц к о , С а м о т е й і сам Р е к т о р М а л о ї С е м і н а р і ї о. В. С а п е л я к . В Б е л ь г і ї , на з а к і н ч е н н я т у р н е , в и п а л а чи не найтрудніш а п р а ц я дл я а н с а м б л і в . З р о б л е н и й в е л и к и й р о з г о л о с п р о п р и ї з д с у м і в с ь к и х а н с а м б л і в п р и п о м о ч і п р е с и , р а д і о і т е л е в і з і ї та кольорових гарних афішів, пр иве р нув увагу до цієї небуденної і м п р е з и ш и р о к и х кі л б е л ь г і й с ь к о г о г р о м а д я н с т в а . К о н ц е р т о в а заля в С п а ма і . ^ и О м і с ц ь в и я в и л а с ь за т існ а щоб поміст ити в с і х о х о ч и х взяти у ч а с т ь в ф е с т и в а л і і т р е б а бу ло д а в а т и д в а к о н ц е р т и в тій ж е з а л і т о г о с а м о г о д н я 2 . 9 . 7 2 . Т о м у , що у к р а ї н ц і п р и ї з д ж а л и з д а л ь ш и х о к о л и ц ь , бу ло р о з д і л е н о так. що п е р ­ ший к о н ц е р т в і д б у в с я п о - п о л у д н і для у к р а ї н ц і в , а в е ч е р о м для м і с ц е в о г о б е л ь г і й с ь к о г о н а с е л е н н я . В ц ь о м у ту р н е , це б у в о д и ­ н о к и й к о н ц е р т в и к л ю ч н о дл я ч у ж о ї п у б л і к и . Я к о д и н , так і д р у 256

1

БЛАЖЕНИІІНИЙ ''"ОСИФ І КИР ІЗИДОР З АНСАМБЛЯМИ C / V

і и й к о н ц е р т и , к о ж н и и по три г о д и н и п р о г р а м и , бу в д і й с н и м тс ю мф ом українського музичного, вокального і х о р е о г р а ф іч н с о м и с т е ц т в а , п р о що в и м о в н о с в і д ч а т ь ч и с л е н н і г о л о с и крижини б е л ь г і й с ь к о ї п р е с и , я к а була р е п р е з е н т о в а н а б а г а т ь о м а ф а х о в и м / кореспондентами. Критики й учасники Фестивалю відмічували га р м о н ій н і с т ь , м и л о зв у ч н іс т ь і б а г а ц т в о м и с т е ц ь к о г о вияву а н ­ самблів. В р а ж ал а також велика сиількість добрих со ліс тів : Я Щур. Вол. Т и с о в с ь к и й . Ч а п л и н с ь к и й . О. Х м і л ь . А. С о р о к а . В Д р а б и к . Б. С і л е ц ь к и й . С. К р и в е н ь к и й . Б. Т е м н ю к . В і д м і ч е н о к о ж ф о р т е п і я н о в у г р у : Н а д і С е р е д и і Га лі Б е з х л і б н и к . Н е б р а ­ к у в а л о т а к о ж в с і є ї м і с ц е в о ї б е л ь г і й с ь к о ї елі ти та к у р о р т н и х г о с т е й. Ч и м а л о о с і б м у с і л и з ж а л е м в і д і й т и д о м і в , бо не в и ­ с т а ч и л о м і с ц ь у залі . У с п і х б у в к о м п л е т н и й . хоч не б о а и у з а г о та к о ж о к р е м и х кри ти чн их г о л о с ів щ одо де я ки х м е н ш е суттєвих р е ч е й , як с т р о ї о р к е с т р а н т і в , чи м у з и к а б а л е т н о ї г р у п и , я и ’ м о в ­ л я в д и с г а р м о н і з у в а л и з т р а д и ц і й н и м и у к р а ї н с ь к и м и с т р о я м и ■'а і н с т р у м е н т а м и . Це о д н а к с в і д ч и т ь п р о в с е б і ч н е з а і н т е р е с у в а н н о р а д ш е ф а х і в ц і в , як п е р е с і ч н о г о к у л ь т у р н о г о с п о ж и в а ч а . Д л я нас це н е з в и ч а й н о п о в ч а л ь н е , б о д о з в о п я є н а м к о н ф р о н т у в з ' и і в д о с к о н а л ю в а т и . Т р е т і й к о н ц е р т ще т а к и ц ь о г о в е ч о р а , а р а ді л е о п і в н о ч і , був з а п р е з е н т о в а н и й для б е л ь г і й с ь к о ї п у б л і к и в М а г ь м е ді . на з а к і н ч е н н я ї х н ь о г о м у з и ч н о г о ф е с т и в а л ю . Тут б у ло вико=н а н о ті льки д е к і л ь к а т о ч о к , але й це з а л и ш и л о н е з в и ч а й н о б а ­ гате в р а ж е н н я в п р и с у т н і х . Б у в це д і й с н о д е н ь в е л и к и х нультуоних з в е р ш е н ь на з а к і н ч е н н я ц ь о г о в а ж к о г о й р и с к о в н с о . але к о н е ч н о г о і КОРИСНОГО т у р н е н а ш и х с л а в н и х а н с а м б л і в з Т о р о н ­ то і Б р а д ф о р д у . Б у ла це т а к о ж п р о б а д у х о в и х і о р г а н і з а ц і й н и х сил. я к а в и п а л а я к н а й к р а щ е . У к р а ї н с ь к а с п і л ь н о т а на є в р о п е й с ь к о м у к о н т и н е н т і і б р и т і й с ь ких о с т р о в а х , я к а м а л а з м о г у в і та ти в с е б е н а ш і м и с т е ц ь к і о д и н и ц і п і д ч а с ц ь о г о т у р н е , г о р д а за їх р і в е н ь і п ос та в у . Це б у в д і й с н и й т р і ю м ф у к р а ї н с ь к о ї к у л ь т у р и і м и с т е ц т в а , як ий д а є н а м п е р с п е к г і ' в у на м а й б у т н є як по лінГ, н а ш о г о д у х о в о г о з м і ц ­ не н н я . т а к і по л і н і ї п р о п а г а н д и у к р а ї н с ь к о г о і м е н и в с в і ті . Це ві дчули ми як члени а н с а м б л і в , тан і ш и р о к і лави у к р а ї н ­ с ь к о ї п у бл і к и і т о м у к о ж н и й в и с л о в л ю в а в в д у ш і п о б а ж а н н я дальших успіхів, а головно с к о р о г о ви д ужа нн я о б д а р о в а н о м у М а й с т р о в і м ґ р о в і В. К а р д а ш е в і я к и й з у м і в в и в е с т и три а н с а м ­ блі на ви с ( к ий позел' м и с т е ц ь к о г о в и с л о в у .

O. K.

ПРИВІТАЛЬНЕ

СЛОВО

НА

СВЯТКОВОЇ

В

ВІДКРИТТЯ 80-ЛІТТЯ

ГОЛОВИ

ВЕРХОВНОГО

ЦУ С У М

ОМЕЛЯНА

КОВАЛЯ

АКАДЕМІЇ АРХИЄПИСКОПА

КИР

ЙОСИФА

Рим.

27.8.1972

Ваше Блаженство, Б лаженніш ий Владико. В и с о к о п р е о с в я щ е н н и й В л а д и к о Ізидоре. В се с вітліш і і В и с о ко п р е п о д о б н і Отці. Преподобні Сестри. Високоповажні Пані й Панове, Д о р о гі Подруги і Друзі С у ^ ів ц і'

• Ме ні припала сьо г одн і в и с о к а п о ч е с н а м і с і я в і д к р и т и це в е ­ л и к е . що т а к на з в у , р о д и н н е С в я т о і п р и в і т а т и н а ш о г о н а й д о ­ р о ж ч о г о Іс п о в і д н и к а В ір и . В е р х о в н о г о А р х и є п и с к о п а . Митрополита і Ка р д и н а л а , Голову на ш ої П о м і с н о ї Української Католицької Ц е р к в и . Б л а ж е н н і ш о г о Кир Йосифа. В іт а ю Вас, В а ш е Б л а ж е н с т в о від в с іє ї Сп іл ки У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і що с в о є ю д е в і з о ю м а є г а с л о — Б о г і У к р а ї н а . З о к р е м а в і т а ю в і д нас. тут п р и с у т н і х , м и с т е ц ь к и х а н с а м б л і в : хору - П р о м ет е й », х ор у “ Д і б р о в а » о р к е с т р и « Ба т у р и н » , ба ле ту « К р и п а т і » і в і д м а н д р і в н о г о т а б о р у С У М з А м е р и к и й К а н а д и та у ч а с н и к і в з є в р о п е й с ь к и х країн. Ми в р е й д і . В а ш е Б л а ж е н с т в о , я к т о м у ЗО р о к і в н а ші п о п е ­ р е д н и к и з У П А . С в і т у в е ли і ' і й м і р і глухий і с л і п и й на с т р а ж ­ д а н н я у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у , на г о н е н н я х р и с т и я н в У к р а ї н і , на п а к т у в а н н я з д и я в о л о м , на п о т р е б и н а ш о ї Ц е р к в и і на г н і т у че п о н е в о л е н н я У к р а ї н и . Н а ш и м з а в д а н н я м в р е й д і є при п о м о ч і н а ш о ї культури і м и с т е ц т в а з в е р н у т и у в а г у с в і т у та з б у ди т и йог о з то г о о т у п і н н я по в і д н о ш е н н і д о У к р а ї н и . Я к з а в і т н і ж и д и під Є р и х о н о м при п о м о ч і труб з д о б у в а л и к р і п о с т ь Є р и х о н у , т а к ми х о ч е м о н а ш и м и п р е к р а с н и м и а н с а м б л я м и потрясти мури с у м л ' н ня о т о ч у ю ч о г о н а с сві ту. П е р е д к і л ь к о м а д н я м и тисячі людей в А н г л і ї , а в і д т а к в о л і м п і й с ь к о м у М ю н х е н і п очу ли з в у к и v n o a їнських пісень і м а р ш і в . С ь о г о д н і н а ш і т р у б и й г о л о с и лунали в стар и нно м у п а псь ко м у за м ко в і і пригадували наше існування і наші потреби. З а в т р а почують нас інші мі ста й інші на ро д и Н а с не з у п и н и т ь н і щ о в н а ш о м у п о х о д і , бо м и в і р и м о в н а ш е п р и з н а ч е н н я і в п а л е ц ь Б о ж и й , я к и й в е д е на с д о Мети. В Вашій Достойній О с о б і . Б л а ж е н н і ш и й А р х и п а с т и р ю . ми м а є м о новітнього Мойсея т о м у д я к у є м о П р о в и д і н н ю , що з б е ­ р е г л о В а с для н а ш о ї Ц е р к в и і Н а р о д у і н а д і л и л о о с о б л и в о ю с и л о ю Д у х а для п о б о р ю в а н н я в е л и ч е з н и х т р у д н о щ і в і п е р е ш к о д у зд ій сне нн і В а ш ої історичної м іс ії - ск р іп л е н н я нашої святої Ц е р к в и і з а в е р ш е н н я її П а т р і я р х а т о м . Я к к о л и с ь т а к і т е п е р н о в і т н і А р о н и і Д а т а н и та п о ч и т н и к и з о л о т о г о теляти д і ю т ь се9=58

р е д н а ш о г о на р о д у . О д н а к ми в і р и м о , що сили Д о б р а і П р а в ­ ди п е р е м о ж у т ь та що ми п і д п р о в о д о м В а ш о г о н е в г н у т о г о Ду х а д і й д е м о до м е ж н а ш о г о д о р о г о г о Ханаану - Укр аїни . Вітаючи В а т е Блаженство з 8 0 - л і т т я м . я к е вся н а ш а с п і л ь ­ нота В ' д з н а ч у є в ц ь о м у р о ц і , н а ш и м б а ж а н н я м є в и с л о в ит и В а ­ шому Бла же нст ву я к н а й с е р д е ч н і ш у п о д я к у за вс і труди і т е р ­ пі ння. які Ви п р и н е с л и в ж е р т в у для Ц е р к в и і Н а р о д у . Ми м а т е р і я л ь н о не б аг а т і , зате Г о с п о д ь н а д і л и в на с т а л а н т а м и мистців зву ку , м у з и к и і т а н ц ю в а л ь н о г о руху та ритму, які х о ч е ­ м о п р и н е с т и В а ш о м у Б л а ж е н с т в у , як н а й с е р д е ч н і ш и й д а р . Д у ж е ж а л і є м о , що з н а м и ч е р е з п о е . і ж н у х в о р о б у не з м і г прибути мистецький к е р ів н и к і надхненник н а щи х а н с а м б л і в з Т о р о н та — м г р В а с и л ь К а р д а ш . З а т е в і н в и с л а в г і д н и х с в о ї х з а с т у п ­ н и к і в в о с о б а х п а н і Н і л і Г е н и к - Б е р е з о в с ь к о ї та с т у д е н т а Та-' раса Д у с а н о в с ь ко го . а також с в о го десятилітнього с инка А дріяна. Н а ш и м б а л е т о м з Б р а д ф о р д у в А н г л і ї -Крилаті» керує й о г о д о в г о л і т н і й б а л е т м а й с т е о пан О с т а п Б у р я к . А н а ш и м м а н ­ д р і в н и м та б о р о м п р о в а ди т ь ко л и ш н ій с т а р ш и н а У П А - інж, С т е па н Ґ о л я ш та о р г а н і з а т о р м а н д р ів н о го табору мґр Евген Г а н о в с ь к и й . В е л и к і с т а р а н н я вля в и ї з д у на ших а н с а м б л і в з Торонт а в к л а в В и с о к о п р е о с в я щ е н н и й К и р І з ид о р . за що ві д нас у сі х щ и р а п о дя к а . Ваше Б л а ж е н с т в о , д о з в о л ь т е п р о с ит и В а с , с в о ї м и с т р у д ж е н и ­ ми р у к а м и , на яких ще с лі ди с и б і р с ь к и х м о р о з і в і н е л ю д с ь к о ї каторги, благословити н а ш і труди, щоб ми всі як оди н м у ж були г і д н і ді ти с в о є ї Ц е р к в и і с в о г о б а г а т о с т р а д а л ь н о г о Н а р о д \ . Ми п р о с и м о Б о г а і ві д щ и р о г о с е р ц я б а ж а є м о В а ш о м у Б.і аженству кріпкого зд о р ов’я на м н о г і літа і р а з о м з В а м и д о б и ­ тися У к р а ї н с ь к о г о Па т р і яр х а т у , я к о г о Ви в ж е є п е р ш и м П а т р і я р хом. Н а М н о г і Л і т а на ш н а й д о р о ж ч и й і н а й д о с т о й н і ш и й Ю в і п я т е ' 259

Рим.

Голові його

Вселенської Святості

28

серпня

1 9 7 2 р.

Церкви,

Папі

Павлові

УІ

Кастельґандольфо

ПОДЯКА І ТУРБОТА У к р а їн с ь к о ї Молоді, вірних П о м іс н о ї У к р а їн с ь к о ї Ка т о л и ц ь к о ї Ц е р к в и , з к р а ї н в і л ь н о г о с в і ту , що в з я л и у ч а с т ь в а в д і є н ц і ї їх Святости в неділ ю 27 се рпня 1 9 7 2 р. Ми щ и р о в д я ч н і їх С в я т о с т і за л а с к а в е п р ийн я т т я на а в д і є н ­ ції І за в и р і з н е н н я н а с з п о м і ж ч и с л е н н и х г р у п та о р г а н і з а ц і й , як с л о в н о так і п р и й н я т т я м н а ш о ї в у ж ч о ї д е л е г а ц і ї на чолі з н а ш и м Єписко пом В ис о ко п р е о св ящ е нн им Кир Ізидором Борецьким. Т У Р Б У Є М О ЇХ С В Я Т І С Т Ь т р а г і ч н и м п о л о ж е н н я м н а ш о ї Ц е р к в и в У к р а ї н і , де б е з б о ж н и ц ь к и й режим та й о г о і н с т р у м е н т Р о с і й с ь к а Православна Церква, фі­ зично знищили в с ю і є р а р х і ю , д у х і в н и ц т в о і м н о г і тисячі в і р н и х та далі п е р е с л і д у ю т ь р е шт к и в і р н и х В с е л е н с ь к і й Ц е р к в і . Х р а м и п а д а ю т ь в руїни, а в і р н і пі шли м о л и т и с ь в н о в і тн і к а т а к о м б и . П Р О Х А Є М О ЇХ С В Я Т І С Т Ь дати в и с л і в с п р а в е д л и в о с т и й п і д д е р ж а т и гонених хрис'иян, с н р і п л ю ю ч и ї х н ю ві ру; - в из на т и с в я т и м и М у ч е н и к і в , що в пали ж е р т в о ю за в і р н і с т ь Х р ис то в і І Й о г о В с е л е н с ь к і й Ц е р к в і : в с т а н о ви т и П а т р і я р х і ю для н а ш о ї П о м і с н о ї Ц е р к в и , п і д н е с т и до гідности п е р ш о г о Па тр ія р ха Іс п о в і д н и к а В ір и . Й о г о Б л а ж е н с т в о Верховного Архиєпископа. Кардинала Йосифа Сліпого.

Вдячні

і

віддані

За Д е л е га ц ію

в

Христі,

Української

Молоді :

О Коваль го л о в а Ц У С У М

Е. Г а н о в с ь к и й Д р . М. О с т а ф і й ч у к голова С У М А м е р и к и . з а С У М К ан ади -

Степан Ґоляш К о ї ^ а и д а н т лиандр.

Я. Д о б о ш голова С У М

’■абору

СУМ

0,-а Одинсьха за to o " Д і б р о в а " 26''.'

Тома Курилюк Б е л ь г і ї , за хор « П р о м е т е й »

Ррослав Ґрод за о п н е с ^ о у

Богдан Гаргай за " К р и л а т і » А н г л і я

МЕ Ц Е Н А Т ІЗИДОР

УКРА ЇНС ЬКО Ї

БОРЕЦЬКИЙ

КУ ЛЬ Т УР И

З ТОРОНТА

І П Р И ЯТ ЕЛ Ь В РИМІ.

МОЛОДІ

ПРЕОСВЯЩ.

КИР

Олімпійський Злет Дружинників СУМ

новий СТАН в ПРАЦІ ДРУЖИННИКІВ СУМ Щ о р о н у в і д б у в а ю т ь с я т аб о р и . Т и с я ч і у к р а ї н с ь н о ї дітеоо-^ й v o лоді по ц і л о м у с в і ті н о ж н о г о літа з а п і з н а ю т ь с я з ч а р о м прк«роди. із н е п о в т о р н о - р а д і с н и м и днями т аборо° і^“ ч Часто також в д б / в а ю т ь с я в с я н о г о р о ду з у с т р і ч і , злети та з Та ць о г о р о и / з на г о ди 2 0 - о ї О л і м п і а д и в М ю н х е н і , в і д б у л о с я д і й с н о н е б у де і - н е свято, і м п р е з а яної н а с л і д к и в і д ч у в а т и м е т ь с я і на м а йб у т н є . Ц ь о г о літа р е п р е з е н т а ц і я Д р у ж и н н и к і в С У М з ц і л о г о в і л ь н о г о ту с тр і н у л а с ь в Н і м е ч ч и н і , щоб в і дб у т и с в і й П е р ш и й С в і т о в и й О л і м п і й с ь к и й Злет Д р у ж и н н и к і в С У М в д н ях 1 9 - 2 3 с е р п н я . З у с т р і н у л и с ь ми на п р е к р а с н о р о з п о л о ж е н і й оселі в г о р б о з и с тій ча с т и н і Н і м е ч ч и н и біля Ґ о м а д і н ґ е н . в і д д а л е н о ї на 2 0 0 им. з £ М ю н х е н у . З ї х а л о с ь на с п о на д д в і с т і учасників. представниии Н і м е ч ч и н и . Ф р а н ц і ї . Б е л ь г і ї . В е л и к о - Б о и т а н і ї . а наві ть із д а л ь ш е в і д д а л е н и х ц е нт р і в А м е р и к и й К а н а д и . Х о ча п о г о д а н а м не д о ­ писала. бо цілий т и ж д е н ь н а с т и р л и в о п а д а в д о щ і часто на м д о в о ­ д и л о с ь м і с и т и болото, я к е с я г а ло по к і с т к и , в с е ж таки ми оозм і с т и л и с ь по ш а т ра х і р о з п о ч а л и с в і й 4 - д е н н и й Злет з с т и м і с т и ч ни м н а с т а в л е н н я м , ш,о н а с т у п н і дні будуть к р а щ і . Це н т р а л ь н а У п р а в а С У М п о к л и к а л а д о д і ї к о м а н д у Злету в с к л а д і : і нж. С. Ґоляї и ( А м е р и к а ) - К о м а н д а н т . М . Ф р а н н е в и ч ( H i v e u ч и ч а ) - З а с т у п н и к К о м а н д а н т а і Г о л о в а п р е з и д і ї Злету. П и с а р і М ирослава Підгірна (Канада) і Хоистина Філь (Німеччина). Ф ін а н с о ­ вий - І в ан П а с т е р н а к ( Ф р а н ц і я ) , с т у д і й н о - п р о г р а м о в и й - Й о с и п Р с ж ка (Бельгія), р о з в а г о в о - п р о г р а м о в и й - Л е с я Б алк о ' A v e o H H a ' Бунчужний — Ярослав Вере щ а к (А мерика). Кошовий — Борис Ю р ків ( А нг лі я) . К о ш о в а - Г а л я Питяк (А м е р и к а ) . Д и ж у р н і стар ши ни - Д а ­ нило Т к а ч ( А м е р и к а ) і Ю р і й Р о м а н е ц ь ( А м е р и к а ) . І н т е нд а нт - P o v a n Ш у п е р ( Н і м е ч ч и н а ) , та М е д и ч н а О б с л у г а - Н о р б е р т М е л е н е в и ч (Німеччина). Н а п о ч а т о к Злету, в с уботу 1 9 . 8 ( с в я т о С п а с а ) о.др. Г а р в а й в і д п р а в и в п о ле в у С л у ж б у Б о ж у і п о с в я т и в овочі . П р о г р а м а н а р а д в і д б у в а л а с я в д в о х ч а с т ина х . П е р ш а частина складалася із д о п о в і д е й в и г о л о ш е н и х на те ми —« З а в д а н н я у к р а ї н с ь ­ к о ї е \/іігпаиії» - д р . д о ц . Г . В а с ь к о в и ч . « С У М в С в і т і ” - мгр, О К о в а п г Голова ЦУ С У М . і нф ор ма тив на д о п о в і д ь про О л ім п і я д у 1 9 7 2 В П е н и к . та д и с к у с і ї які над н и м и р о з в и н у л и с ь . Н а т о м і с т ь , д р у г а ч а с т ин а Злету, д е щ о б і л ь ш б у р х л и в а , в к л ю ч а л а п о а ц ю по о к о е к о м і с і я х пі сля о с о б и с т о г о з а ц і к а в л е н н я , К о м і с і й було п ' я т ь : ' ховників. Культурників. Між народників. Суспільників. і Ф ізкуль­ т у р н и к і в . П і с л я І н т е н з и в н о ї п р а ц і та з а с т а н о в и над н а й б і л ь ш п е ­ к у ч и м и п р о б л е м а м и с у м і в с ь к о ї д і я л ь н о с т и . всі з і й ш л и с я з н о в у в ц і л о с т і , щоб на п л е н а р н и х с е с і я х ш и р ш е о б г о в о р и т и с п р а в и дні були п о р у ш е н і в К О М І С І Я Х і п р е д с т а в и т и с в о ї в и с н о в к и в ф о р м і кон кр етн их ре зо л ю ц ій і постанов. і цп п о дальшої п р а ц і на 262

6vдv^Je. Б і л ь ш і с т ь цих р е з о л ю ц і й н а д о у к о в а н і в цьому ч и с лі н а ­ шо го журналу. З а ц і к а в л е н н я і з а т р и в о ж е н н я присутних с у ча с н им с га н о м і м а й ­ бутніми п е р с п е к т и в а м и праці Д р у ж и н н и к і в С пілк и У к р а їн с ь к о ї Молоді викликали ж ваві дискусії. Б у л о п о с т а в л е н о п ит а н ня п ро найважливіші і с н у ю ч і п р о б л е м и о р г а н і з а ц і ї та як їх с п р а в и т и чи розв'язати. Яку ролю праця поодиноких Д р у ж и н має відігравати в ці л о ст і С У М ? Я к у в у к р а ї н с ь к і й с пі л ь н о т і на з а г а л ? Я к п о ш и ­ рити і с к р і п и т и н а шу с п і в п р а ц ю з і н ш и м и у к р а ї н с ь к и м и чи н а ­ ві ть і ч у ж и н е ц ь к и м и о р г а н і з а ц і я м и , що м а ю т ь п о д і б н і ц і л і ? В с і ці п итання і б і л ь ш е були п о р у ш е н і й п е р е г о в о р е н і , щоб к р а щ е з р о з у м і т и с а м у к о н ц е п ц і ю д р у ж и н н и к а та й о г о з а в д а н н я . К р ' м палких р о з м о в і завзятих сес ій, була т а к о ж і д о б і р н а р о з р и в к о в а п р о г р а м а . В ід б у в а л и с я зм а г и в і д б и в а н к и м і ж «Европ о ю ’> І " А м е р и к о ю ” В н е д і л ю в е ч е р о м к о ж н а репрезентована н о а ї н а п о п и с у в а л а с ь с в о ї м и т о ч к а м и на с п і л ь н і й ватрі . К о ж н о г о в е ч о р а с х о д и л и с ь ми щ о б д о п і з н о ї ночі в и с п і в у в а т и н а ш і м и л о ­ з в у ч ні м е л о д і ї I р а з о м з а б а в л я т и с я в і н т и м н о м у к р у з і с в о ї х д р у ­ зів І подруг сумівців. О ч е в и д н о , були і н е д о л і к и , чи р а д ш е н е д о т я г н е н н я , бо в сі ми м а є м о л ю д с ь к і хиби. А л е м о ж е м о із н а ших п о м и л о к б а г а т о н а в ­ ч и т и с ь І бути о с т о р о ж н и м и , щоб н а с т у п н о г о р а з у їх не п о в т о р и ­ ти. Н а й б і л ь ш а к р и т и к а З ле т у м о ж е бути, що п р о г р а м а була обш и р на . а ч а с у з а б р а к л о , щоб п р о д и с к у т у в а т и всі т е м и як слі д. В і д ч у в а л о с ь т и с к час у , і т о м у д е к о л и д и с к у с і я була о б м е ж е н а . Рівно ж відчувалось б р а к відп овідн о ї підготовки. Головні д о п о в і ­ ді та д о п о в і д і по к о м і с і я х п і д г о т о в и л и о к р е м і о с о б и з а п р о ш е н і О л і м п і й с ь к и м К о м і т е т о м Злету і Р еф ер ен ти ЦУ С У М . К о ж н а КУ С У М м а л а п о д б а т и п р о к о р о т к і к о р е ф е р а т и по о д н о м у д о к о ж ­ ної з д і л я н о к п р а ц і д р у ж и н н и к і в , я к і м а л и б т р а к т у в а т и о к р е м і а с п е к т и п р а ц і д а н о ї Д р у ж и н и . Н а ж а л ь , не в с і К У д о п и л ь н у в а л и ВПОВНІ цеї с п р а в и І т о м у ч а с о м т р а п л я л о с ь , що г о л о в н и х р е ф е ­ р а т і в д о п о в н ю в а л и т і л ь к и о д и н чи д в а к о р е ф е р а т и . Д а л і , т р е б а В і д м тити, що хоча це б у в З л е т Д р у ж и н н и к і в , г о л о в н и м и д о п о в і ­ д а ч а м и на п л е н а р н и х с е с і я х були с е н ь й о р и . Н о р м а л ь н о це п ов и н н були р о б и т и Д р у ж и н н и к и . П о р а о т ж е , що б м о л о д ь п е р е б и р а л а псг,від І на то г о р о д а з ' ї з д а х п р о в а д и л а не т і ль к и н а р а д а м и , а в з а г а л і ц і л о ю п і д г о т о в к о ю , в и г о л о ш е н н я м д о п о в і д е й , т ощо. М и м о ц ь о го , м о ж н а д і й с н о с тв е р д и т и , що З л е т Д р у ж и н н и к і в був п'л к о ж н и м а с п е к т о м к о р и с н и м і вдалим. П е р ш и й раз в ’ С'^орі’ С У М , Д р у ж и н н и к и , е л е м е н т я к и й з д е б і л ь ш а п р о в а д и т ь те"іер п о а и ю по о с е р е д к а х , з ц і л о г о з а х і д н о г о с в і т у м а л и н а г о д у зустрінут^^сь. з а п і з н а т и с ь і о б м і н я т и с ь д у м к а м и . С а м и й факт, що в однг!>/^ М' Сці з у с т р і н у л о с ь понад двісті молодих думаю чих . " ю д е и з О'Зних з а к у т і в сві ту, я к и х в ' я ж е о д н е д у х о в е с п і в п о ч у т т я . є я » ж е г’ р о м о в и с т и й . З ЦІЄЇ зустрічі вин ик ло кіль ка ко н кр е т н и х п р о п о з и и і и . ян п р о є н ц і ї на м а й б у т н є . Злет Д р у ж и н н и к ів С УМ с ч р і п и в с у м і в с ь и у р о д и н у I н а п о в н и в ЇЇ о н о в л е н и м д у х о м , з а п а л ю юч и нас н о в о ю і с к р о ю за в з ят тя до с е р й о з н о ї п ра ц і я к а з а р и с о ­ ву є т ь с я п е р е д нa^:и. М. П і д г і р н а

263

святочний на

закриття

Першого

Світового

Дружинників

Подруги

і Друзі!

НАКАЗ Олімпійського

Злету

СУМ

Ґомадінґен.

22.8 1 972

П е р ш и й С в і т о в и й О л і м п і й с ь к и й З л е т Д р у ж и н н и к і в п і с л я трьохд е и но ї і нт ен сив ної праці у с п іш но за кі н ч е н и й . Закінчені^й о дн ак ф о р м а л ь н о , бо й о г о н а с л і д к и м а т и м у т ь т р и в к у н е п о о м и н а ю ч у в а р ­ ті сть. як п о д і ї н е п о в т о р н о ї , і с т о р и ч н о ї для ці лої н а ш о ї С п і л к и . Вартість і з н а че нн я П е р ш о г о О л і м п і й с ь к о г о Злету Д р у ж и н н ^ и і з б уде т и м б і л ь ш а . коли п о в ' я з а н і с о т н я м и в у з л і в д р у ж б и і п о б р а ­ тимств а учас ни ки Злету плекатимуть цю д р у ж б у в ма йбу тн ьо» // в ч и н а х та творчій праці д а в а т и м у т ь п р о с е б е знати з у с х к і н ц і в сві ту. Нехай р о ко в и н и великих м у ж і в У к р а їн и — С в ят о сл а в а З а в о й о в ­ н ика, П е т р а К о н о ш е в и ч а - С а г а й д а ч н о г о . Г р и г о р і я С к о в о р о д и , і сп о в і д н и к а в і р и В е р х о в н о г о А р х и є п и с к о п а Й о с и ф а С л і п о г о та к о ­ м а н д и р і в і б і й ц і в У П А . я к и х в ц ь о му р о ц і о с о б л и в о в і да н а ч у є ­ мо, н а д х ну т ь н а с м у ж н і с т ю , м у д р і с т ю і м о г у т н ь о ю с и л о ю духа п е р е д я к и м и н е в с т о я т ь с я н і я к і в о р о ж і б а р и к а д и в н а ш о м у похол' на шляху д о мети. Кинуте В а лен ти ном М о р о з о м гасло — « Б у д е м о б и т и с ь ' ” є н а ­ ш и м г а с л о м б о р о т и с ь за п р а в д у . В о н о м а є з м о б і л і з у в а т и в с ю н а шу м о л о д ь д о б о р о ть б и проти м осковської сваволі в Україні і проти її б р е х н і п о ш и р ю в а н о ї в с в і т і . Н а ш е з а в д а н н я у с п і ш н о в и к о н а є м о тоді , коли д і я т и м е м о о р г а ­ н і з о в а н о . п л я н о в о і п о с л і д о в н о на д о в ш у мету, п і д н о с я ч и на в и ­ щий р і в е н ь н а ші з н а н н я , в д о с к о н а л ю ю ч и н а ш і х а р а к т е р и та о с о ­ б о в і с т ь і п л е к а ю ч и н а ші н а ц і о н а ль н і д у х о в і вартос т і . Подруги і Д р у з і ' Закриваючи цей т а б і р П е р ш о г о С в і т о в о г о О л і м п і й с ь к о г о Злету Д р у ж и н н и к і в С У М . Центральна У п р а в а С п і л к и У к р а ї н с ь к о ї М о л о ­ ді в и н о с и т ь п о д я к у і п р и з н а н н я Г о л о в і д. Р. Д е б о и ц ь к о м у і ч л е ­ н а м О л і м п і й с ь к о г о К о м і т е т у С У М за п і д г о т о в н у З л е т у подяку ' п р и з н а н н я К о м а н д а н т о в і і ч л е н а м К о м а н д и та П р е з и д і ї н а о а л за у с п і ш н о п р о в е д е н у п р о г р а м у , а т е х н і ч н о м у п е р с о н а л о в ' за ж е р ­ т о в ну п р а ц ю для п р и м і щ е н н я і у т р и м а н н я т а б о р у . В с і м П о д р у г а м і Д р у з я м , що в и к о н у в а л и с в о ї о б о в ' я з к и та акт и вн о ю участю п р ич ини лис ь до у с п іш н о го завершення Злету не х а й б у д е щ и р а п о д я к а н а и ю ї С п і л к и . Ц е н т р а л ь н а У п р а в а С У М в и с л о в л ю є в п е в н е н і с т ь , що в и с н о в к и і р і ш е н н я П е р ш о г о С в і т о в о г о О л і м п і й с ь к о г о Злету Д р у ж и н н и к і в будуть ч е р г о в и м в а ж п и в и м е т а п о м в п р а ц і С У М для У к р а ї н и і її

визвольної

б о р о т ь б и.

ЗА ПРАВДУ БУДЕМО БИТИСЬ! Честь України! Готов Боронити! За Центральну Управу СУМ: Омелян Голова

264

Коваль

Мирослава Член

Підгірна

ЦУ СУМ

З В Е Р Н Е Н Н Я до м о л о д і У к р а ї н и Німеччина.

Дорогі

з

нагоди

Олімпійських

Співвітчизники!

Ігрищ

Ґомадінґен,

в

Мюнхені,

22.8.1972 р

Ми. м о л о д і ч л е н и С п і л к и У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і , н а р о д ж е н і на ч у ж и н і , з і б р а н і на П е р ш о м у С в і т о в о м у О л і м п і й с ь к о м у З ле т і з багатьох к р а ї н в і л ь н о г о с в і ту , ш л е м о В а м , н а ш и м р о в е с н и к а м в У к р а ї н і і на з а с л а н н я х м о с к о в с ь к о ї і м п е р і ї , н а ш п а л к и й д р у ж ­ ні й привіт. Н а с р о з д і л я ю т ь п р о с т о р и , м о р я і г р а н и ц і , а ле н а с є д н а є с п і л ь н и й дух б о р о т ь б и за в і л ь н е м і с ц е У к р а ї н и п і д с о н ц е м , за з б е р е ж е н н я і р о з в и т о к у к р а ї н с ь к о ї к у л ь т у р и, за с в о б о д у с у м л і н ­ ня, с л о в а, д р у к у і з і б р а н ь в У к р а ї н і , за її п о в н е , с в о б і д н е ж и т ­ тя б е з в т р у ч а н н я « с т а р ш и х б р а т і в » і ї хні х п о с і п а к в и с л у ж н и к і в . Ми р а д і є м о , що м о л о д ь У к р а ї н и с т а в и т ь о п і р р у с и ф і к а ц і ї , що з її р я д і в в и х о д я т ь в і д в а ж н і б о р ц і за у к р а ї н с ь к у п р а в д у , типу В а с и л я С и м с н е н к а , С в я т о с л а в а К а р а в а н с ь к о г о , А лли Г о р с ь к о ї , В а л е н т и н а М о р о з а та б е з л і ч і н ш и х , я к і с в о є ю п о с т а в о ю р я т у ют ь честь у к р а їн с ь к о ї нації і д а ю т ь ж и в и й п р и кл а д стій ко сти , г е р о ­ ї з м у і н е п р и м и р и м о с т и д о в о р о г а . І ді ть ї х н і м ш л я х о м . Д р у з і ! Ми тут на ч у ж и н і д о н е с е м о п р а в д у , як о л і м п і й с ь к и й в о г о н ь , на в и с о к і с х о д и сві ту , щ о б с в і д ч и т и про н е л ю д с ь к і знущання н ад д і я ч а м и у к р а ї н с ь к о ї к у ль т у р и і ц і л о г о н а р о д у з б о к у мос­ к о в с ь к и х п о н е в о л ю в а ч і в і п р о п р я м у в а н н я У к р а ї н и д о волі . Ми не с п о ч и н е м о н і к о л и , а ж п о к и у к р а ї н с ь к и й н а р і д не п о з б у д е т ь ­ ся з а й д і в . не в і д к р и є й не в і д б у д у є с в я т и х х р а м і в для мо ли т в и, не в с т а н о в и т ь с в о є ї в л а д и і не з а к р і п и т ь с в о є ї д е р ж а в и « с е р е д н а р о д і в в о л ь н и х кола». Н е дозвольте. Д р у з і , щоб в о р о г топтав наші св ятощі, с к р о п ­ л е н і к р о в ' ю н а ш и х п р е д к і в на п р о т я з і столі ть. Б о р о н і т ь У к р а ­ їнської Правди і дом ага йте ся звільнення У кр а їн и з оков совє т с ь к о - м о с к о в с ь к о ї і м п е р і ї . Д о с и т ь у ж е п р а ц ю в а т и на н е п р о ш е них п р о т е к т о р і в з П і в н о ч і . В и г р а ш і у к р а ї н ц і в на О л і м п і я д і н а ­ л е ж а т ь У к р а ї н і , а не м о с к о в с ь к і й і м п е р і ї . С ь о г о д н і н а й м е н ш і і найбільш відсталі народи мають свої держави і свої націо­ нальні р е п ре зе нт а ці ї, а У к р а ї н а мусить вдоволятися г а н е б н и м ст ан ов ищ ем наймита. С л о в а В а л е н т и н а М о р о з а , з а с у д ж е н о г о б е з п р а в н о на 1 4 р о ­ к і в каторги, який ки н у в с уд д ям в и к л и к : “ Б у д е м о битись»! — з о ­ б о в ' я з у ю т ь н а с усі х. І м п е р і ї в ж е н а л е ж а т ь д о п е р е ж и т к і в і ст о р і ї . Б и й м о с ь за п о в а л е н н я о с т а н н ь о ї і м п е р і ї і з а с в о б о д у п о н е в о л е ­ них н а р о д і в , а в т о м у за с в о б о д у У к р а ї н и ! ЗА

ПРЕЗИДІЯ

ПРАВДУ

БУДЕМО

П Е Р Ш О ГО С ВІТО ВО ГО Д Р У Ж И Н Н И К ІВ

БИТИСЬ !

О Л ІМ П ІЙ С Ь КО ГО СУМ

ЗЛЕТУ 265

ПЕРШИЙ СВІТОВИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ ЗЛЕТ ДРУЖИННИКІВ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

Ґомадінґен.

2 2 . 8 , 1 9 7 2 р.

ЗВЕРНЕННЯ до молоді Мюнхені ,

Дорогі

вільного світу Німеччина

Товариші

і

з

нагоди

Олімпійських

Ігрищ

в

Приятелі!

Ми, м о л о д і у к р а ї н ц і , члени С п і л к и У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і , з і б р а н і з б а г а т ь о х к р а ї н З а х і д н ь о ї Е в р о п и й А м е р и к и та К а н а д и , на с в о ­ є м у с в і т о в о м у злеті в Ґ о м а д і н ґ е н , з в е р т а є м о с я до Вас з апелем: 1. Х о ч е м о в і д м і т и т и та з в е р н у ти В а ш у у в а г у на факт, що м о ­ лод ь У к р а ї н и і її 5 0 - м і л ь й о н о в о г о н а р о д у не є р е п р е з е н т о в а н а на О л і м п і й с ь к и х І г р и щ а х як с а м о с т і й н а н а ц і о н а л ь н а група, а в х о ­ дить в с к л а д К о м а н д и С С С Р . тобто р о с і й с ь к о г о К о м і т е т у . Це є грубе порушення прав у к р а ї н с ь к о г о народу з боку с о в є т с ь к о г о р е ­ ж и м у і т о м у ми я к н а й р і ш у ч і ш е п р о т е с т у є м о .

2. П р о с и м о р е п р е з е н т а ц і ї м о л о д і о к р е м и х н а р о д і в , у ч а с н и к і в О л і м п і я д и , про тес ту в а ти р а з т и з н а м и проти п р и с в о ю в а н н я о л і м п і й ­ с ь к и х в и г р а ш і в о д н о ї на ц і ї за р а х у н о к д р у г о ї , на в і ть під ф о р м о ю шт учни х у т в о р е н ь типу С С С Р .

3. Р і в н о ч а с н о з а к л и н а є м о В а с станути в о б о р о н і а р е ш т о в а н и х і п е р е с л і д у в а н и х в У к р а ї н і д і я ч і в к у льту ри як Іван Д з ю б а . Іван Світличний, В 'я че сл а в Чорновіл. Святослав Караванський. М и ­ х айло О с а д ч и й , В а с и л ь С т у с . І г ор К а л и н е ц ь . Ю р і й ? Ь у х е в и ч . Н і ­ на С т р о к а т а - К а р а в а н с ь к а . С т е п а н і я Ш а б а т у р а . З і н о в і я Ф р а н к о і сотні і нши х . їхнє п е р е с л і д у в а н н я з б о к у с о в є т с ь к о г о р е ж и м у це ‘^ наг лядне ж а х л и в е т о п т а н н я е л е м е н т а р н и х л ю д с ь к и х пр а в . Т о м у п і д н е с і м усі г о л о с р і ш у ч о г о п р о т е с т у і д о м а г а й м о с я л і к в і д а ц і ї цього в а р в а р с ь к о г о сп о с об у р о з в ' я з к и на ц іо нал ьн ого і культурного п итання в С С С Р . Я к щ о ці н а ші п р о т е с т и не д о в е д у ть д о з м і н , тоді т р е б а з б о йкотувати участ ь с о в є т с ь к и х м и с т е ц ь к и х і с п о р т о в и х груп на міжн а р о д н і х ф о р у м а х . М и є за м и р і м і ж н а р о д н ю с п і в п р а ц ю , але не коштом п р о м о в ч ув а н н я топтання л ю д с ь ки х прав в країнах імперіяльного типу і т о т а л і т а р н о г о р е ж и м у . Ха й ж и в е с в о б о д а л ю д и н и і н а р о д і в , як Га р а нт і я м і ж н а р о д н ь о ї справедливости і миру! ПРЕЗИДІЯ

С ВІТО В О ГО

О ЛІМ П ІЙ С ЬКО ГО

Д Р У Ж И Н Н И КІВ 266

СУМ

ЗЛЕТУ

НАША ПРИСУТНІСТЬ НА ОЛІМПІАДІ В МЮНХЕНІ У к р а ї н с ь к а політична е м іґ р а ц ія м а є на З а х о д і н а л о ж е н і У к р а ­ їною в е л и к і з а в д а н н я . О д н а с т о р і н к а тих з а в д а н ь п о л я г а є в н е с е н н і П р а в д и п о м і ж л ю д е й д о б р о ї волі к р а ї н н а ш о г о п о с е ­ лення; збудити їхнє сумління і відгорнути заслону, котра п р и к р и ­ ває м о с к о в с ь к е насильство і в а р в а р с ь к і р о з п р а в и над л ю д ь м и , що не хочут ь о б о ж а т и к р е м л і в с ь к и х с а м о в л а д ц і в і ї х н ю п а р т і ю . М о с к в а хо ч е п о к а з а т и с я с в і т о в і я к н а й б і л ь ш г у м а н н о ю і п р а в д о л ю б и в о ю . В о н а ж б о п е р ш а п і д н і м а є г о л о с к о ли й д е т ь с я п р о н а ц і о н а л ь н у , р а с о в у , чи в з а г а л і с о ц і я л ь н у н е с п р а в е д л и в і с т ь у с в і т і ^ с т а в и т ь с е б е в п о з у о б о р о н ц я і як з р а з о к д о н а с л і д у в а н н я , не ж а л у ю ч и г р о ш а та в и с и л а ю ч и л е г і о н и п р о п а г а н д и в н и х ф а х і в ­ ці в. Українська еміграція, а т и м б і л ь ш е с у м і в ц і зі с в о ї м г а с л о м « Ч е с т ь У к р а ї н и — Г о т о в Б о р о н и т и » , не в и к о н а л и б с в о г о м і н і ­ м а л ь н о г о з а в д а н н я , к о ли б не були в с ю д и п р и с у т н і для в і д б и ­ в а н н я н а в а л и в о р о ж о ї п р о п а г а н д и на З а х о д і . Ця п р о п а г а н д а в е ­ деться раф іновано і під п ідступними кличами. К о муністичний і н ­ терн а ціона лізм представляється д р у ж б о ю і р ів н іст ю всіх народі-: під крикливим гаслом «Мир і роззброєння».Оф іційно пропагується к у л ь т у р у і н а р о д н і ц і н н о с т і У к р а ї н и , а в т ой ж е ч а с о т о т о ж н ю є * ^ ся С С С Р з Р о с і є ю і т.д. Протиставлячись в о р о ж и м затіям у вільному світі с у м ів с ь к а м о л о д ь з а б р е л а а ж у М ю н х е н н а Х Х - т і О л і м п і й с ь к і І г ри . Н а г о ­ та н р - а б и - я к а — ш о б п о о г о л о с и т и п р а в д и в е і м ' я У к р а ї н и . П е с е " " 1ЯСЯМИ л ю б и т р л і в с п о о т у й т у р и з м у , в с і н а с о л и с ві ту г о о л и л . - г ? "'воїми народнім'.і з в и ч а я м и , в и с и л а ю ч и на О л і м п і я л у за с п о с ' с = .;?>п і з н і ф о л к л ь о о н і г оу п и . У С С Р ж е не с п р о м о г л а с я хоч на хоп чи б а л е т н у r o v n v Мабуті - ч у є т ь с я у в е л и к и х д о в г а х п е о е л Р г с і є ю ч р о е з н р з л а ч у їй н а л е ж н о ' ' к і л ь к о с т и хлі ба, а за те вист аии. го ї ч рї к я о б о в а н ц і в лря в и с и л к и д и в і з і ї , чи б і л ь ш е К Ґ Б - і с т і в д."я вання с в о ї х с п о р т с м е н і в і т у р и с т і в та з д и р а н н я с у м і в с ь к и х н а ­ л і п о к по м і с т і . К о л и М о с к в і не б у ло в и г і д н о б а ч и т и я к у - б у д ь українську ф о л к л ь о р н у , не те, щ о с п о р т о в у г р у п у в М ю н х е н і , це з а в д а н н я в з я л а на с е б е С У М . Щ е п е р е д початком О л ім п ій ­ с ь к и х Іг ор в і д б у в с я в о д н ій з кр а щ и х заль М ю н х е н у фестиваль у к р а ї н с ь к о ї п і с н і м у з и к и і т а н ц ю , що да л и сумівські ансамблі з о с е р е д к і в С У М - у в Т оронті і Брадфорді. Вони виступали п е ­ р е д м ю н х е н с ь к и м р а т у ш е м з к о м е н т у ю ч о ю п р о м о в о ю , та в готе лі Ш е р а т о н . М а н д р і в н и й т а б і р з З С А та К а н а д и , і д е я к і у ч а с ­ н и к и С в і т о в о г о зл е т у Д р у ж и н н и к і р в м і ж ч а с і з а с т у п а л и у к р а ї н с ь к > і д е ю в м і ж н а р о д н о м у т а б о р і дл я м о л о д і та по р і з н и х ч а с т и н а х м і с т а : вручили, через д е л е га ц ію , голові м іж н а р о д н о г о О л ім п ій с ь к о г о Комітету Б р е н д е д ж о в і м е м о ріял з в и м о г о ю виключити С С С Р з О л і м п і я д и , р о з д а в а л и р і з н і л е т ю ч к и - м і ж і н ш и м с п е ц і я л ь н о вип ч н і

С У М -< ^ М

ПРТЮЦНИ

"Зврпнрння

ло

мополі

летючками

г.ч Ф а о б о ю .

« З в р п м р н и а

Ум т'їм и"

і тл

л п

М о п о Л '

'ібпіп лю вали

і

Нгі

З а х о д і

очплшува'іи

'

С умівсьна

молодь

працювала

з

питомою

їй

оадістю

і

-одео-

жимістю». Вона приїхала з різних сторін світу і жаль лише що у к р а ї н с ь к а г р о м а д с ь к і с т ь з Н і м е ч ч и н и , а г о л о в н о з М ю н х е ­ ну т а к м а л о була з а р е п р е з е н т о в а н а у п р а ц і . Ц е ж з р е ш т о ю б у л о на ї х н ь о м у т е р е н і . де в і д б у в а л и с я О л і м п і й с ь к і І г ри і це вони мали 6 ро бит и в с ю п р а ц ю , в к л ю ч а ю ч и в с в о ї р яд и п р и ­ п а д к о в и х чи з г о л о ш е н и х д о б р о в о л ь ц і в . П р о т е ж п р а ц і бу ло з р о ­ б л е н о б а г а т о , м о ж е б і л ь ш е , як м о ж н а б у л о с п о д і в а т и с ь , але п р о це в ж е ’ н а ш а п р е с а д о с т а т н ь о п о в і д о м л я л а . З останніми ХХ-тими О л ім п ій с ь к и м и Іграм и в М ю н х е н і сильнс захиталася о с н о в н а к о н ц е п ц і я того ро д а і г р и щ : в и к л ю ч е н н я Р о ­ дезії і с а м о г у б н е к о м а н д о па лести нц ів врази ли світ. О л і м п і й с ь ­ кі І г р и , к о т р і були п о д у м а н і . як з а с і б п р о п а г у в а н н я м и р у і д р у ж би м і ж н а р о д а м и , п е р е т в о р и л и с я т е п е р в к о м е р ц і й н е д ж е р е л о , в возвеличання однієї д е р ж а в и перед другою, в терен холодної в і й н и . Гї о р г а н і з а т о р и , з б о ч и л и з о с н о в н о ї і д е ї О л і м п і я д : з а м і с т ь бути о б ’ є к т и в н и м и і дати в с і м н а р о д а м м о ж л и в і с т ь брати участь у з м а г а н н я х , в о н и п і д д а л и с ь в п л и в у «сильних ц ь о г о сві ту.» З о к р е ­ м а було в р а ж е н н я , що к е р і в н и ц т в о О л ім п ія д и старалось у в с ь о ­ му догодити е м і с а р а м С С С Р . Д е ж тут п о с т у п о в і с т ь ? З о д н о ї сторони ви кл юча ють з О л ім п і я д и Р о д е з ію а доп ус кають з най біль­ шими по честями тоталітарну і м п е р і ю — С С С Р . - М и р » в поняттю ор г а н і з а т о р і в О л і м п і я д и . це - т а к з в а н и й « р и м с ь к и й мир», тобто м и р побудований на с т а т у с і к в о . ґ ра т а х і крові. Вистачить згадати л и ш е той фант, що на п е т и ц і ю у к р а ї н с ь к о ї м о л о д і д о О л і м п і й с ь ­ к о г о К о м і т е т у не н а д і й ш л а ні н а й м е н ш а в і д п о в і д ь . Ш к о д а , що р е ф е р е н т у р а д р у ж и н н и к і в ф і з к у л ь т у р н и к і в т а к м а л о р о з в и н е н а в н а ш і й о р г а н і з а ц і ї . К о л и б в н а с б у л а хоч м а л е н ь к а зор га н ізо в а н а д р у ж и н а спортсменів, при одному з національних Олімпійських к о м і т е т і в ч л е н і в М . О . К . . то ми м о г л и б к о н к р е т н о домагатися репрезентації У к р а ї н и на т а к о г о р о д а з м а г а н н я х . Т и м с а м и м ми м о г л и б с п р и ч и н и т и с е р й о з н и й т и с к на с о в є т с ь к ий у ря д , щ о б з а м і с т ь і м п е р с ь к о г о О л і м п і й с ь к о г о К о м і т е т у С С С Р були н а ц і о н а л ь н і к о м і т е т и в т о м у і у к р а ї н с ь к и й , щ о б з м а г у н и тих н а р о ­ д і в не п о т р е б у в а л и ді яти « в г с ил у , д а в о с л а в у » С С С Р — Р о с и . Т е п е р нам ли шає ть ся час чотир ьох р о к і в , щоб п р иго тови ти ся д о ч е р г о в о ї О л і м п і я д и в М о н т р е а л і . П р и г о т о в и т и с я н а л е ж и т ь не л и ш е т е х н і ч н о , с т р а т е г і ч н о , а ле й м о р а л ь н о . Н а ш и м завданням є «за П р а в д у б и т и с ь » : р о з к р и в а т и м о с к о в с ь к у п р о п а г а н д у й а г і ­ тацію перед світом: інформувати про п р а в див и й соціяльний і п о л і т ич н ий с т а н С С С Р , що ц ь о г о р о к у п о м п о з н о в і д з н а ч а є 5 0 річчя с в о г о і с н у в а н н я . Н е з в и ч а й н е з а в д а н н я , а ле к о ли д о б и в а ­ тись до йо го о с я г н е н н я з з а в з я т т я м , н е « н а л о с к о т а н и м » . але « о д е р ж и м и м » , то ми я к з н а ч н а г р у п а п о с е л е н ц і в на ч у ж и н і в и ­ к о н а є м й о г о п о в н і с т ю . Х а й п е р е с т о р о г о ю і з а о х о т о ю н а м б у де л и с т н е в і д о м о г о с п о р т о в ц я С С С Р : «Чи ви не б а ч и т е , що ми тут (в М ю н х е н і) теж в'язні, та. що після нашого повернення д о д о м у , н а ш і н а с т а в н и к и з а л и ш а т ь н а м ще м е н ш е л ю д с ь к и х п р а в н і ж їх м а є м у р и н в Р о д е з і ї ! Д е той к о н т и н е н т , що с о л і д а р и з у ­ є т ь с я з н а м и ? Щ о р о б и т ь р е в о л ю ц і й н о н а с т а в л е н а м о л о д ь на з а х о д і ? Чи в о н а н і м а і с лі па?. . . »

Ч -9

^

л

Вересень, 1 9 7 ^

^

^

Ц ін а 4 0 ц .

е А М ^ р Ш М 'Ш

...А

с / а в у

с у с і л

/lObF^MM

0 3 ><B. . .

Р ік 22

XX СВГТОВА ОЛІМПІАДА І УКРАЇНСЬКІ СПОРТОВЦІ

В і д 2 6 - г о се р п н я до 1 0 - г о в е р е с н я цього ро ку в М ю н х е н і , Н імеччина, відбувалася XX С по рти в на О лім піяда. У змаганнях в зя ло уч а с т ь 1 2 2 с п о р т о в і д р у ж и н и р і з н и х д е р ж а в , які р аз о м із с у п р о в о д о м н а ч и с л я л и к о л о 1 0 . 0 0 0 у ч а с н и к і в . Д р у ж и н а с о в є т с ь к о г о с о ю з у с к л а д а л а с ь із 5 1 9 з м а г у н і в , з чого було понад 7 5 у к р а ї н с ь к и х с п о р т с м е н і в і с п о р т с м е н о к . І С о в є т с ь к и й С о ю з у з м а г а н н я х п е р е м і г , зд о б у в ш и 5 0 золотих медалів. 2 7 с р і б н и х і 2 2 бр он зо в и х . Д о п е р е м о г и С о в є т с ь к о г о С о ­ юзу пр и чи ни л и сь ц ьо го разу, як і в минулих змагання х, спортовці у к р а ї н с ь к о ї й і н ш и х “ р е с п у б л і к » . Н а п і д с т а в і п о д а н и х п р і з в и щ та і н ш и х д а н и х м о ж н а с т в е р д и т и , що 2 0 золотих м е д а л ь з д о б у л и укр а їн с ь кі змагуни. М і ж п р і з в и щ а м и з о л о т и х м е д а л і с т і в з н а х о д и м о н а с т у п н і : В. Б о р зов. О . К о р б у т , А. Б о н д а р ч у к , Ф. М е л ь н и к , А. Ш а п а р е н к о , М. А в і л о в , В . С і д я к . В. К л и м е н к о , Я. З а л і з н я к , В. С е м е н е ц ь , А. В е д м і д ь , Є. А р ж а н і в га Я. Т а р м а к . С р і б н і м е д а л і з д о бу л и , Л. Л и т в е н к о , В. Г о л у б н и ч и й , В. С о л д а т е н к о , Я. К л и м е н к о , Т. Л а з а к о в и ч , Б. О н и щ е н к о . Б. М е л ь н и к , Н. Я к о в е н к о та А. Н а з а р е н к о , а б р о н з о в і Т. Лазакович - д в і , й Е. Г а п ч е н к о - одну. Н а о с і б н у у в а г у з а с л у г о ­ вує В а л е р і й Б о р з о в , « н а й кр ащ и й с п р и н т е р с в і т у » , я к ий з д о б у в д в і золоті м е д а л і і о дн у с р і б н у , та Б о р и с О н и щ е н к о — о д н у з о ­ лоту й о д н у с р і б н у . В д о д а т н у , в е л и к у ч а с т и н у м е д а л е й з д о б у л и для С о в є т с ь к о г о С о ю з у балтійці, к а в к а з ц і , якути, й і н ш і « р е с п у б л і к и » . Ф а к т о м є те, що п е р е в а ж а ю ч у к і л ь к і с т ь м е д а л е й н а р а х о в а н и х С о в є т с ь к о м у Союзові здобулчі с п о р т с м е н и тих н а р о д і в , я к и х М о с к в а поне­ волює. Пи та ння с а м о с т і й н о ї участи У к р а ї н и з О л і м п і й с ь к и х Ігрищах в и о и н у л о ще в 1 9 5 2 р о ц і , к оли С С С Р в п е р ш е в з я в у ч а с т ь в таког о роду міжнародних змаганнях. Спортивна О лімпіяда має бути ч е с н и м з м а г а н н я м м і ж о д и н и ц я м и й н а р о д а м и , а не ф о р у ­ м о м п о л і т и ч н о ї п о л е м і к и . Т а як м о ж н а з «не п о лі тич но ї » то ч к и з ору п р и г л я д а т и с ь цій с п р а в і й м о в ч а т и? ' В О л і м п і я д і б е р у т ь у ч а с т ь н а р о д и , н а в і т ь н о в о с т в о р е н і а ф р и к а н с ь к і , а на ш 4 5 м і л ь й о н о в и й укр аїнський нарід з тисячолітною істо ріє ю і в исо кого рівня куль­ т у р о ю не м а є с в о г о с а м о с т і й н о г о з а с т у п н и ц т в а . В с і м е д а л і й с л а в а з в ' я з а н а з н и м и з д о бу т і у к р а ї н с ь к и м и с п о р т о в ц я м и йдуть на р а х у н о к м о с к а л і в В с е це, б е з у в а г и на те, що У к р а ї н а м а є с в о є о с і б н е « п р е д с т а в н и ц т в о » в О б ’ є д н а н и х Н а ц і я х , як « н е з а л е ж ­ на р е с п у б л і к а » . І що з г і д н о із п р и н ц и п а м и і с т а т у т о м М і ж н а р о д н ь о г о О л і м п і й с ь к о г о К о м і т е т у усі с о в є т с ь к і р е с п у б л і к и м а ю т ь п р а в о на уч а с т ь в О л і м п і я д і як о к р е м і н а р о д и . Т а не з в а ж а ю ­ чи на ВСІ за хо д и і с т а р а н н я о р г а н і з о в а н о г о у к р а ї н с ь к о г о з а г а л у п р о д о в ж о с т а н н и х 2 0 р о к і в , п о з и т и в н о ї р о з в ' я з к и цеї п р о б л е м и ще й Д О С І н е м а є .

270

ВОДА НА МОСКОВСЬКИЙ МЛИН

Н а м а га н н я російських імперіялістів ототожнювати С С С Р з Росією, зятиоаючи в той с п о с і б і с н у в а н н я д е с я т н і в і н ш и х н а р о д і в , щ о в х о дя т ь в с к л а д т.зв. СССР^ подивугідно п р и й н я л о с я в з а х і д н и х і н с т и т у ц і я х та с е р е д загалу людности. П р о це вимовно свідчить в ід п о в ід ь Бритійсьної радієвої К о м п а н і ї ( Б Б С ) на л и с т а О л і м п і й с ь к о г о К о м і т е т у С У М . яку тут м іс ти м о . Т а ки м чином західні р а д іо в и с и л ьн і д о п о м а га ю т ь М о с ­ к а л я м в ї х н і й п е р ф і д н і й і м п е р і я л і с т и ч н і й з а т і ї з а т и р а т и с л і д и за поневоленими ними н а р о д а м и . В и д н о щ о н а ш а ді я ще не вис т а ч а л ь н а щоб за х і д н і ч и н н и к и з р о з у м іл и в р е ш т і с в о є в и с л у ж ництво р о с ій с ь к о м у ім п е р ія л із м о в і.

Представникам У країнської на О л і м п і й с ь к и х І г р и щ а х

Молоді

М Ю Н Х Е Н , Н ІМ Е Ч ЧИ Н А .

26-го

Дорогі

вересня.

1 9 7 2 р.

Панове,

Д я к у є м о В а м з а л и с т а в і д 3 1 - г о с е р п н я . У в і д п о в і д ь на в а ­ ш е п о б а ж а н н я не в ж и в а т и т е р м і н « р о с і й с ь к а д р у ж и н а » у в і д н о ­ ш е н н ю д о а т л е т і в з С С С Р . х о ч е м о п і д к р е с л и т и , що ми п е р е ­ д а в а л и п р о г р а м у О л і м п і й с ь к и х Ігор як в и к л ю ч н о сп о р т о в у подію я ко ю вона в дійсн ості м а є бути. Ми з в и ч а й н о к о р и с т у є м о с ь оф іц ій ними на зв а м и д р у ж и н . Я к щ о ми ч а с а м и з г а д у в а л и Р о с і ю чи р о с і я н , це т і л ь к и т о м у , щ о це з а г а л ь н о п р и й н я т і в и с л о в и з а ­ м і с т ь С С С Р . П о д і б н о , я к А м е р и к а чи а м е р и к а н ц і з а м і с т ь З С А . О бидва терміни м о ж л и в о л і т е р а т у р н о не т о ч н і , а ле ж о д н е не м а є п о л і т и ч н о г о з н а ч е н н я . У в с я к о м у в и п а д к у , хоч д е х т о б а ж а в і в и к о р и с т о в у в а в О л і м п і й с ь к і І г р и щ а для п о л і т ич н их ці лей, ми в Б Б С ц ь о г о не р о б и л и . Щ и р о ваша. ( П а н і С. П е р е л м а н ) З о в н іш н о -р а д іє в и й Відділ Д о с л ід ів публічної реа кц ії ( « Д о с л і д » не г і д н и й н а р о д у , що в и д а в в о л ю інш и х н а р о д ів яким був сл а в н и й складача.)

Ш е к с п і р а і б о р ц я за поет Б а й р о н ' -г' і<\ мтк а 271

в

обороні

Юрна

Ш у х е в и ча

З ПРИВОДУ ЧЕРГОВОГО БРУТАЛЬНОГО АКТУ МОСКОВСЬКОГО РЕЖИМУ.

Мосновсьний вого ВИЧ. він

імперіялістичний

насильства

над

а

раніше

яку

вже

жорстоко

каторжних домість, вості в

режим

людиною, на

на

протязі

пореслідував

засланнях

якій

в

Сибіру.

20

черго­

і м'я

ШУХЕ-

лі т,

тюремних Світова

допустився Юрко від

дитинства,

мурах

преса

та

на

принесла

ві­

щ о 1 2 . 9 . 1 9 7 2 р. в н е о з н а ч е н і й б л и ж ч е місце­ СССР, син ко л и ш н ь о го Головного Ком анди ра УПА.

легендарного

ген.хор.

Тараса

Чупринки,

поновно найвищим виміром кари на у в ’я з н е н н я і 5 р о к і в к о н ц т а б о р і в Ця г л и б и н и д у ш і к о ж н о г о , хто хоч тр о х и

був

покараний

10 років тю рем ного вістка п о т р я с л а до орієнтується в п о ­

ложенні

жертв

московського

поліційного

свавілля.

не

людям

з

московські

критеріями

дати

іншими

ведливости

провести

московська

імперіяльна

як

аналізу кліка

вини

і

нари

волить

Щоб спра-

засудженого,

вимірювати

“с п р а в е ­

д л ивість - за з а к р и т и м и д в е р и м а , щ о б не п о д а т и на світ дійсних мотивів з н у щ а н н я над людською гідністю і т о п ­ т а н н я е л е м е н т а р н и х л ю д с ь к и х п р а в . Т о м у т о н е з н а т и ні місця,

ні

суддів,

які

занималися

цим

ганебним

в

історії

л ю д с тв а присудом над н е в и н н о ю л ю д и н о ю , щ о мала щастя ма т и б а т ь к а б о р ц я за с ч о б о д у с в о г о н а р о д у , п р о т и безправства і забріханости московської комуністичної сис­ теми. Тому

п'ять

років,

коли

стала

відома

“з а я в а »

Юрка

Ш у­

хевича з дати

писана ним в мордовському концлагері в Озерній 1-го липня 1 967 року, рік п е р е д й о го з в іл ь н е н н я м .

Спілка

Української

іншими

українськими

ча,

повела

їнської

була

Молоді,

широку

спільноти

і

організуючи

чинниками,

в

інформативну

серед

молоді

Комітети

обороні та

разом

Юрка

з

Шухеви­

акцію

серед

укра­

різних

установ

чу­

ж о г о світу, в висліді я к о ї дів для йо го у в і л ь н е н н я і

було б а г а т о і н т е р в е н ц і й і з а х о ­ з а б е з п е ч е н н я його ж и ття . С в і­

това

змістом

опінія

була

відгукнулася прожив їну двоє в

4

його

роки не

своєму

на

на

волі

пустили.

маленьких

познаки

вражена

позитивно

в

Він

діток.

но-визвольну

ідею,

заяви

Нальчику,

на

без

органи

страху

перед

самобутности

думали

Ю .Ш ухевича

звернення.

залишив

П о л і ц і й ні

психопатичному нсіціональної

наші

мабуть,

Ю рко

К а в к а з і , бо засобів

на

Укра­

дружину

совєтської всім,

і

Шухевич

що

і

безпеки носить

і

нагадує

національ­

що

світова

опінія

ЮРІЙ

ШУХЕВИЧ

І ЙОГО

2-літніи С й Н О Н / 3

АФІШІ

В

НА НАД І/

вже призабула пеки, які його

висловлені думки Ю. Ш ухевича про неб ез­ ч е к а ю т ь після звільнення. П р и й ш л а отже

пора,

це

щоб

все

сили для мільйонів

пригадати

оборони Ю рка переслідуваних

варського режиму. Центральна Управа єму

надзвичайному

присвяченому місцеві з-перед

і

цій

Спілки

і

змобілізувати

Української

засіданні

справі,

крайові п ’я т ь л і т ,

світові

Ш ухевича, що став і невинно суджених

в

дні

винесла

Молоді

21-го

всі

символом жертв вар­ на

сво­

жовтня

рішення

ц.р..

реантивувати

Комітети оборони Юрка Шухевича. та тв орити нові при с п ів п р а ц і ін ш и х

українських

молодечих

координуючи

акцію

і

в

загально-громадських

Світовій

Конференції

установ,

Молоді

при

СКВУ. УКРАЇНСЬКА М О Л О Д Е ! Подібно, як в обороні

Валентина

Мороза,

як

Шухевича

і

один

в

обороні

Юрка

чів у к р а ї н с ь к о ї культури, М о с к в а за те що вони час плян лучім до зайдім

у

найглибші щоб

захист

свободи

шари

світового

спільнот, серед

повністю

думки, так Не

обурення

світову

ности,

в

перед скоро

інших того й

частинах ж

рода

рішучо,

а

дія­

і за­ але

яких

опінію

праці

ганебно епічнім

топчуться в умовах доти, п оки не ви­

і

засуду

світу,

вільні

небезпеками головно

і

на

зібрань,

творчости.

варварських

їх с т о с у є М о с к в а п о в і д н о ш е н н і до націй. Боронячи п р и н и и п ів свободи

себе мо

чужих

змобілізувати слова,

всі

наших

щ о їх т а к ж о р с т о к о п е р е с л і д у є У к р а ї н ц і . Р о з п л я н у й м о на д о в ш и й

та л ю д с ь к о ї гідности. які совєтського поневолення. кличемо

станьмо

тих

акцій, маніф естацій, постійної інформації о б о р о н и не т і л ь к и все н а ш е с у с п і л ь с т в о ,

живемо,

що ких

всіх

народи в

методів,

інших неросійсь­ і людської гід­ захищають

майбутньому.

пляново

і

послідовно,

Дій­ аж

поки зникне злочинна система народовбивства і запанує справедливість. Х а й н е б у д е н і к о г о , хт о с т о я в би о с т о ­ ронь - це кож

цієї

преважливої

акції.

Шухевичі,

Морози.

міра м о р а л ь н о ї в а р т о с т и с у ч а с н о г о світу, н аш ого патріотизму й ідейного горіння!

Каравансьні це

міра

та­

Центральна Управа Спілми У к р а їн с ь к о ї Молоді

274

Cl . п. ГРИ ГО РІЙ

М А Ц Е Й К О -.Г О Н Т А »

* 8 серпня 1913 — t 13 серпня 1966

КОМІТЕТ ОХОРОНИ МОГИЛИ СЛ. П. ГРИГОРА МАЦЕЙКА П О В І Д О М Л Е Н Н Я

Повідомляємо старанням та членів сл.п.

Визвольного

Григорія

Буенос

все у н р а ї н с ь н е г р о м а д я н с т в о в світі, щ о ж е р т в е н н і с т ю , в г о л о в н і й мірі, У с т а н о в та Фронту,

Мацейна

-

Перенесення

Тлінних

Комітет

охорони

не

маючи

адрес

ців.

цією

Останків

дорогою

могили

усіх

громадянство

щоб

спільно

ної

Революції.

будову

цвинтарі

віддати

до

гробниці

Лянус,

біля

16-го

сл.п,

Григорія

запрошує взяти шану

Бреус - с е к р е та р

новозбудованої

дня

шановних

За Андрій

на

Айрес,

ниці. відбудеться в суботу о годині 10-ій рано.

тичне

закінчено

Ґонти

їх

грудня

Мацейна

збірщинів та

участь Воїнові

все

у

І

рому, -Ґонти,

жертводав­

унраїнсьне

тому

гроб­

1972

патріо­

жалібному

Умраїнсьної

Анті,

Національ­

Номітет : Василь

И о с ю н - голова

275

Ти м е н е г о л у б и ш С инім и степами. Ти м е н е ч а р у є ш Н е б о м голубим. Ти г л я д и ш на м е н е З далечі зір к а м и І в чоло ц і л у є ш Віт ром польовим. Ти м е н е к о л и ш е ш М о в о ю й піснями. Зорецвітно снишся Б е з б е р е ж ж я м піль. Ти н а д м н о ю г н е ш с я Золотими днями І на мене дишеш Ч а р а м и стройзіль. Д о д а є ш надії К р и л а м и відваги. Н а п у в а є ш в і ру Духом бойовим . П ричащ аєш серце С віжістю наснаги і хвилюєш м р ії Співом молодим. З а гр ів а є ш душу П о л у м ' я м зусилля. П ід н ім а є ш груди Р о зм а х о м змагань. П е р е й м а є ш ВІДДИХ Величчю розкрилля. В TVI'y н е в с и п у щ у Б'єш ключем дерзань

276

БОГДАН Б О Р А , тал ано ви ти й поет, по­ ча в д р у к у вати ся вп ерш е в Італії, в Ріміні, де ви й ш л и дві збірки його поезій — »В дорозі* й лУ вирію». Д р у к у вав ся опісля в багатьох різн и х у к р аїн с ьк и х часописах 1 ж у р н а л ах . У своїй творчості п лекає, зо к р е ­ ма, соиетну ф о р м у вірш отаорення. К рім своєї л ітературн ої творчости, працю є акти вн о в у к р аїн ськ ом у ш кіл ьн и ц тві на терені В ели кої Б р и тан ії. Н ап и сав м етодич­ ний п ідручн и к д л я Ш к іл У кр аїн озн авства п. н. хНарис методики в и к л ад ан н я у к р а їн ­ ської мови« та публікує статті на методичні й виховні теми. З б ір к а «Твердь і ніж ність» — це творчий дорібок Б огдн а Б о р и в 1957-1967 роках. Вона охоплю є вибрані поезі'і, а мінс ними багато п рек расн и х сонетів, зібран и х у трьох части н ах — *Моя доба», «Голубі далі» й »Любов і гнів».

Богдан

Бо р а

СУЧАСНИКАМ Ж о р с т о к о б а то ж и т ь століття н а р у г а І д и ко шаліє сваволя гріха, По спинах танцю є насильства п о пруга І д и в и т ь с я в очі п о н у р і с т ь г лу х а . У ч а с цей п о щ а д и не ж д и в і д н і к о г о . Г о с п о д ь сам, розп'ятий, кричить з р о з д о р іж . П р о к а ж е н у д у ш у із ті ла л ю д с ь к о г о Щ е в и с к р е б т и зіСложе о с в я ч е н и й н і ж . Б о г р і х не п о с т у п и т ь с я с л о в у й м о л и т в і , Б о з б р у д у не з р о д и т ь с я с и л а буття, у гр о м і, в пожарі, у полум'ї й битві З а х о в а н е з е р н о н о в о г о жит тя .

ДО УКРАЇНИ Ти — д ж е р е л о м о г о д и х а н н я . Ти — п е р ш и й п р о м і н ь м і й . На дхне н ниц я краси й кохання. Криниця снів і мрій. Ти — р а н і ш н я моя мол и тв а . В е с е л к а в ма йб у т т я . Ти — с в і т л о д н я , ж а г у ч а б и т в а З а щ а с т я і життя. Ти — туга се рц я, і с к р а д у м к и . Ти — п о л у м ' я д е р з а н ь , Л ю б о в і в і р а , п ек ло муки. О г о н ь д у ш е в н и х ран. Ти — п і с н я с н і в , о д в і ч н и й п р а с в і т В дум ках про тебе вмру. О д н у тво ю частину в за світ З с о б о ю заберу.

277

Богдан

Бора

МОЯ ДОБА

Моя доба така велика. Моя доба така страш на. М о в ні ч р о з г н у з д а н а і д и к а , Т о з н о в я к р а й д у г а я сн а . Моя Як То Ян Моя

доба. . . Моя ж вітчизна промін ь сонця і краси, з н о в як б л и с к а в к а з л о в і с н а , лезо шаблі і коси. доба...

Моя ж вітчизна М о в т е п ла м а т е р і р у к а . Т о з н о в як л ь в и ц я лю т а , г р і з н а . Ям г о с т р и й н і ж З а л і з н я к а . Моя

доба. . .

М оя ж вітчизна М о в Б о г о м а т і р пі д х р е с т о м . Т о з н о в як б у р я н е н а в и с н а . Яи п р и с у д П р а в л и н а д Г р і х о м . Моя доб а така п р е к р а с н а . Моя доб а така стр аш на. М о в р а й д у г а над с в і т о м я сн а . Т о зн о в як в п о г р е б і тр у н а .

БОГДАН Ьора — хТПКГДЬ І Н ІЖ Н ІС Т Ь », вид. СУі; 19Т2 1). СТО]). 287, обклади н ка проф. Р. ЛІСОПСІ.КОГО. Ціна — £2.00

С. М. ФОСТУН

Осінь Р озсм іян е л іто в ж е згу би л ось у грайливій соняш ній далі, а по к о л ю ч и х с т е р н я х багата осінь м андрує. Б у й н оч ер він н ю ч е п у р и т ь с я гай, а т и х ш і сад червон і я б л у ­ ка розкидає. П овисли за д ум ан і верби над річкою . В лісі на м ’я к о л и ст о м у килим і в и л е ж у ю т ь с я гриби, а під ку щ а м и в ес ел і оп ен ьк и гу стосідд я м п р а зн и к у ю ть. В ітр оч ол і дні т р и в о ж а т ь м ал ьви

й

без ж а л існ о зр и ваю ть

соняш н икове золотодзвіння. Над водою тирса пісню гомонить. На городах лягає бабине літо,

і ситий д ж м іл ь ж у ж ч и т ь

вдоволено біля хризантем . Обабіч ш л я х ів , щ о побігли с у х о к р и л л я стовпів,

в дал ечін ь,

стукочуть

в зя вш и

ліниво трактори.

на плечі За

ними

чорними х ви л я м и к л а д е т ь с я зорана земля. Я сен і п е р е щ іп т у ю т ь с я з вітром, і він п у сто т л и во гр ається п ож овк л и м листям. М ов забавкою . У ясні ночі молодик, почеп ивш и сь р іж к а м и за ви сокі т о ­ полі, безсоромно підморгує усм іхн ен и м зорям. Ран кам и в полі сте л и т ься гу сти й прохолодний т ум а н і ко­ л и ш е білокорі берези. А в н егоду хм ари р о з в іш у ю т ь с я сірими ряднам и н ад зем ­ лею, й небо починає пл а ка ти ж ур л и во. На в у л и ц я х б л у к а є тоді с м у т о к і ш м а т ує л ю д с ь к і серця. Й д у т ь осінні д н і . . . Виходж у

на розстай ч у ж и х п р остір н и х ш л я х ів ,

а

вітер

сліди мої замітає. Надо мною ж у р а в л и н і клю чі м е р е ж а т ь иебовил:: і привіт п ер ед а ю ть мені з р ідн и х піль. Я осінь зол отогр и ву на ч у ж и х ш л я х а х зустр іч аю . Чи так а вона в моїй Б а т ь к ів ш и н і? С к а ж іт ь , ж у р а в л і! . . З книжии "На крилах життя- - етюли Накладом автооа Лондон 1972. стор

- --

Вже давно відчувалася потреба підручнима Історії України, який від­ повідав би вимогам української сту­ діюючої молоді та тим, хто шукає відповіді на різні питання нашого минулого, а зокрема української деожавницької ідеї на протязі тисячоліт­ тя. Дотеперішні наукові історичні пра­ ці, або наголошували проблеми соиіяльно-етнічного характеру, або були надто фрагментарні, а тому неповні Потрібно було документарної.^ а за­ разом синтетичної праці під кутом державницького формування україн­ ського народу і його провідної верст­ ви та взаємовідносин між Україною і її сусідами та рештою світу. «Історія України» проф. Н. Полонської-Вас^іленко, якої перший том появУвся в 1972 відповідає саме- цим вимогам. Ця книга, в двох томах, дасть тверду основу для студій нашого минулого, Наталіл Полоіісьі:а-Василенк,о а також в перекладах на інші мови (що конечно потрібно буде ще зробити) виповнить основний брак в наукових дослідах з боку чужих наукових центрів. Цю книгу ЦУ С У М поручає до набуття всім своїм членам, яким історична правда має стати зброєю в боротьбі за наш націо­ нальний ідеал.

Історія України І Том (до П 0Л 0В И Ш 1 X V II сторіччя) Книга має 592 стор. друк у на добірному папері, розміроу 17 X 24 см, в твердій обк.іадинці з синтетичної шкіри із золо­ тими написами. Зміст книги складається з чотирьох частіш; І. Доісторичне минуле України; II. Українська Держава X -X IV століть; III. Ве­ лике Литовсько-руське Князівство; IV. Україна напередодні Хмельниччини. Перед змістом вміїПений нарлс історіографії України з імен­ ним покажчиком українських істориків-шк*ли В. Антоновича. У другій частині вміщені генеалогічні таблиці князів РусиУкраїни та синхронічні таблиці князів і митрополитів. У третій частині — генеалогічні таблиці литовських князів та при кінці четвертої частини хронологічна таблиця гетьманів і митрополитів. При кінці книги вміщені показники; іменніпі. географічний та народів і племен. Ціна книги; 15.— ам. долярів або 40.— нм включно з пере­ силкою, в інших країнах — їхня рівновартість. Щ ™ 280

Замовлення слати на адресу; Druckgenossenschaft Cicero eG m bH 8 M iin c h e n 80, Zeppelinstrasse 67

КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Борис Антоненко-Давидович (ПРОДОВЖЕННЯ)

Книга й Книж ка Чи є янась різниця між цими словами, чи вони абсолютно ТОТОЖНІ і їх можна довільно вживати на свою вподобу? Хоч ЦІ слова й схожі, та все ж різниця між ними є, що залежить не СТІЛЬКИ від змісту, скільки від розміру ннижки. Найбільше ми вживаємо слово книжка: “Ах. як довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, оидала» (П. Тичина): Письмен­ ному - ичижка в руки» (М.Номис). П ід словом книга розуміємо грубий фоліянт. гросбух — голов­ ну бухгалтерську книгу, книгу вхідник і вихідних паперів чи святе письмо: “Чи то вмер чернець у келії, пишучи святу книгу?» П Франко). Виходячи з цього. треба відповідно користуватися словами книжка й книга.

Ковдра, коц. піжнин, укривало Останнім часом слово ковдра стало витискати з ужитку інумоаїнські слова, що також є відповідниками російського одеа.'-о "У магазині є вибір літніх ковдр». — читаємо в прейскупанті хоч навряд чи можна вважати вкривало. пошите на ват' або виткане з грубих вовняних ниток, за річ. належну до - тмьо' постелі Є бо ІНШІ українські назви, які залежать від ■/атрр'ялу з ямого зроблено вкривало : коц «укривало з вовни чбо байии” '"Вона грюкнула дверима й увійшла до себе ь хатину де стояла її постіль, заслана добрим коцом». — П. Мир-1ИЙ ' ЛІЖНИК "укривало з дуже грубих вовняних ниток» (“Втома.

281

мов теплим важним ліжнином, укрила». — А. Головко). Загаль .ою ж назвою речі, що нею вкриваються, лягаючи на постелі, незалежно від того, з якого матеріялу її зроблено, є укривало : «До завіс, до рожег то шоквового укривала я попришивала 6 тонесеньке кружево, як павутиння» (І. Нечуй-Левицький). Отож, і в прейскуранті треба було написати : є вибір літніх укривал (або літніх коців, якщо їх зроблено з байки).

Копалина

й нопальня

«А Ювеналій Дмитрович уже розповідав про недавню ката­ строфу на Криворізьких копалинах, що належали французькій за­ лізорудній компанії, — читаємо в сучасному творі, де слово ко­ палина помилково ) стоїть тут замість копальня. Іменника копалина в однині не уживають узага лі . а в мно­ жині — копалини; це слово означає підземні мінеральні поклади. щ6 їх використовують люди для поомислових і господарських потреб. У російській мові цьому слову відповідає иснопаемьіе: “Колокольцев прекрасно мандрує по глобусу і мріє про мандоізки й відкриття нових земель, нових копалин» (О. Копиленко). Копальня — це місце, де добувають корисні копалини: якщо тут добувають руду, то вона зветься рудня. Відповідниками цього слова в російській мові є слова копь. рудник, прииск. Читаємо: «Линуть глибокі копальні в серце залізне землі» (В. Сосюра): »У хрустальних галереях соляних копалень ми нишкли схвильовано, вражені видовищем небаченої краси» (Ю.Смолич).

К о ш товність, дорого цін ність, к о ш т о в н і речі, скарби, д о р о г о ц ін н и й ка м ін ь, с а м о цв ітн и й ка м ін ь, самоцвіт, брильянт, д іям ан т У художній літературі й публіцистиці слова коштовність, кош­ товні речі та дорогоцінність майже витиснупи давнє українське слово скарби. ІУІоже до цього частково спричинилось те. що іменник скарб є синонім до другого українського слова — нлад і “ Нащо ліпший клад. коли в дітках лад» — приказка), але наша клясика та й література наших часів широко послугувалися множиною цього іменника — скарби: «їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі... — їхала чорним гаєм і попалася розбійникам» (М. Вовчок). Отже, не слід цуратися й цього слова. По-різному називаємо ми й скарби, що складаються з кош­ товних каменів: .дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, са­ моцвіт. Останнє слово майже зникло чомусь тепер з ужитку.

282

а тимчасом у А Коимського читаємп : «Срібло, злото, самоцвіти» V П Мирного : "На довгих листочках грає і сяє. мов самоцвітне xaviHHfl, чиста роса». Чи не краще заради уніфікації мови взя-и для постійного користування якусь одну з цих трьох назв, що означають однакове поняття приміром, слово самоцвіт? Мабуть, що варто було б Так само СЛІД С/ло 6 усунути розбіжність у відповідниках ро­ сійського слова брильянт, який нащі автори пишуть то брилоянт, ’■о діямант: «Діямант дорогий на дорозі лежав» (В. Самійленко): "Найчистіші діяманти сяють ясні та прозорі» (Л. У країн ка). Сучасний український письменник В. Собко вживає від іменника д'ямант прикметника діямантовий : «Тільки-но пройшов свіжий сош. діямантові крапельки мінилися під сонячним промінням». Проте в цитованої вже Лесі Українки ми можемо прочитати іо аз у і з словом брильянт : «Дістаньте шкатулку з брильянтами», are 'je тільки стверджує потребу прийти до якогось одного з двох слів, що не мають ніякої значеннєвої різниці. Певно, навня мовна традиція дає перевагу слову діямант.

Лівш а

і шульга

Слово лівша майже витиснуло давнє українське — шульга. Ось читаємо, наприклад, у газеті заголовок фейлетона: «Про лівшу - лівою рукою». Тритомний Російсько-український словник наводить слово шульга як застаріле, даючи- перевагу лівші.- А тимчасом скільки прізвищ утворилося від цього слова : Шульга. Шульженко. Шульженчук. Шульгін!' Скільки разів ми натрапля­ ли на слово шульга в клясичній літературі та живій народній ба навіть і в сучасного українського письменника О. Ільченка. доброго знавця української мови, читаємо : «Він, шаблюку вхо­ дивши потатарському. лівицею, хоч і не був шульгою, рубався ЛЮТО”. Навряд чи є підстави виводити це слово «за штат» і не 'іослугуватися ним у нашій сучасній літературній мові.

ЛІС і дерево "Ми щодня одержуємо 4 тисячів кубометрів лісу», — читаємо в ОДНІЙ газеті. Така Фраза звучить по-українському досить не­ природно. бо Л І С О М зветься сукупність дерев, що ростуть на пев­ ній ПЛОЩІ землі : «Кругом яру зеленіє старий ліс» (І. Нечуй-Левииьний) Одержувати щодня ліс та ще. до того ж. не гектара­ ми а кубометрами — неможлива річ. Якщо слово ліс має українською мовою одне значення, то дерево - два : рослина : («На похиле дерево й кози скачуть- - прислів'я) і матеріял. що добувають з цієї оос.’'ини на РІЗНІ господарські потреби («Я покажу . де є хороше деоево на хату». - Л. Українка: «Нам треба ще багато будівель283

- I. Котляревський; «На самім к і н ц і Борислава... стояв великий магазин, де складували земний віск-, — І. Франко). Заклад, де продають харчі або інші припаси й ре^і. неза­ лежно від розміру його й- асортименту краму, у клясичній лі­ тературі й народній мові називали й називають крамницею' “З а ­ вів крамницю з тютюном» (І. Нечуй-Левицький): "Щ е сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись» (М. Коцюбиисьний): “Лелія спинилась біля одної дуже великої крамниці, та»/ ваа-зто квітів» (Л. Українка). Крамниці, де продають спеціяльн вироби', мають теж свої назви : книгарня, де продають літератур/, цикеоня, де продають солодощі тощо ("Перед дверима цукерні ще помацався за- кишеню, чи є гроші» - Л. Мартович). Якщо мовитьсй про дрібну сільську крамницю, вживаюсь з'/е“ шеного іменника — крамничка, відповідно до оос^йського- с.'сва лавка: “Яків зайшов до кума в крамничну» 'М. ВовчокІ. Навряд- чи є потреба заміняти всі ш- слова одиим-од^- с - =ким словом магазин, бо таким способом збіднюється ба^а*а на різноманітну лексику українська мова, ного дерева», - з живих уст). Отже, й у першій фразі треба було написати : «Ми щ о д н я одержуємо 4 тисячі кубометрів дерева.»

Магазин, крамниця, крам ни ч на У сучасній українській офіційній і діловій мові слово м а ­ газин замінило всі інші синоніми, широко відомі в клясичн;^ літературі та живому мовленні, де, якщо й траплялося слово магазин (або гамази. гамазей, гамазея, гамазія), то далеко v вужчому значенні. Ці слова означали не будівлю для поодажу, а велику комору на зерно (“Підпалюють гамазини з xr'6 ov.

— О.Стороженко) або комору на різне начиння, знаояддя, продукти (“Рушниць, мушкетів, оружжин наклали повні гамазе'

284

Олена

звичайна

В ОБОРОНІ НАШОГО СОБОРНОГО ПРАВОПИСУ

І. ДЕЩО ПРО ПІДМЕТ У... РОДОВОМУ ВІДМІНКУ?

Оксанка знову сидить за моїм письмовим столом, і моя лямпа З - П І Д зеленого абажура кидає на неї цілий сніп щедрого світ­ ла... Гляньте на неї' її личко лише ледь-ледь заоум'янилось сонеч­ ком цьогорічного літа. яке. на жаль, вже добігає свого кінця' Ледь-ледь' Сьогодні Оксанчине личко дуже нагадує мені те не­ щасливе яблучко, якому зла доля не судила пити радощі життя від постійної дотичности з Сонцем : лише в передвечірніх годинах те. нібито справедливе Сонце трошки таки пестить те бідне яб­ лучко. але ... як?' Боязно, крадькома, крізь сітку густо вкрито­ го ПИПТЯМ гілля т а Й то ПИШР 9. 'HV м'»"/' '-'Ч -“ r “ L.'40fll не C*0'’ d хмарність неба' Я не питаю нічого, бо знаю все : Оксанці ніко­ ли користуватися літом, бо вона, працюючи друкаркою і вдень ' ввечері, збирає гріш, щоб поставити пам'ятника своїй МаміПОКІЙНИЦІ ' її тато цього не зробить, бо... краса й молодість йо­ го другої дружини затягнула його в болото тяжких боргів . над­ мірної. як на його В І К праці, ба навіть і безнадії та відчаю' До мене Оксанка тепер не 'ак часто приходить, а все ж таки ... приходить' Ось хоч би й сьогодні : вона прийшла коштом то­ го часу, який треба було витратити на прання її власної білизчи. прибирання кімнати, тощо... Поблискуючи синіми волошками сво­ їх іскристих оченят, Оксанка сидить напроти мене, цілком при­ готувавши себе до чогось небуденного і саме тому цікавого, ми­ лого...

— Чи відомо тобі. Оксаночко, з якому г-,ідмінку має стояти підмет речення? — таким, справді нецікавим питанням починаю я нашу сьогоднішню лекцію. .

— Ой. пані Олено! - неначе від болю зойкає Оксанка : — Та ви б уже краще спитали мене, скільки днів має тиждень' Оксанчин бездоганної форми носик зморщений, брови зве­ дено докупи, а волошки очей розсипають гарячі іскри очевидно­ го незадоволення, можливо навіть обурення...

— Ти ображена ?' Розумію тебе ' Ти справді давно вже ви­ росла з пелюшок подібних запитань' Але... сховай твою образу до кишеньки твоєї сукні та відповідай на питання, яке ставить тобі твоя вчителька' — Підмет завжди мусить стояти в назовному відмінку тл від285

повідати на питання «хто?» або «що?» Але... хто ж цього не знає ?' Мовчки беру з купи часописів, які лежать на моєму столі, той, що має честь вивершувати цю купу, і подаю його Онсанці : це - “Свобода» ч, 143 за 8 серпня 1972 р.

- Читай вголос речення, підкреслене червоним олівцем на першій сторінці' — кажу я.

- “Сімох провідних північноірляндських політиків, римо-католиків одержали листи із погрозами проведення атентатів на них.» *) Досить тривала павза. протягом якої Оксанка в’їдається ши­ роко розплющеними очима в рядки щойно прочитаного речення з таким виглядом, ніби вона бачить щось неймовірне : «Хто одержав листи?» - шепоче Онсанна сама до себе і... відповідає собі розгублено й уривчасто : — “Сімох.... політиків!»

- Рятуйте, пані Олено ! Таж тут підмет поставлено в... родо­ вому відмінку' - А як. на твою думну, має бути ? , - Має бути “Сім (або “семеро») провідних політиків...»

- Добре' А чи можеш ти як слід з’ясувати, чому замість «сі­ мох» ти поставила “сім» або «семеро»?

- Можу' - упевнено відповідає Оксанка і, помовчавши хви­ линку. додає поважно : — Бо підмет речення мусить стояти в назовному. а не в родовому відмінку !

- Добре ' Ну, а чому ж ти «провідних політиків» залишила в родовому відмінку ? - смолою причепилася я, щоб витиснути з Очсаичиної розумистої голівоньки все те. що вона на цю тему знає, а ТОДІ вже додати те, чого вона не знає або забула.

- Бо числівник “СІМ» або “семеро» вимагає іменника в родовому відмінку.

- Дуже добре' А що тобі взагалі відомо про стосунки між числівниками та залежними від них іменниками ?

- О. це ви мені в свій час так добре на прикладах розтлу­ мачили. що я на все життя запам'ятала ! Є числівники, що ви­ магають іменника в назовному відмінку, це — один, два, три чотири (дві книжки, три хлопці), а вся решта числівників ВІД п ятьох почавши, вимагає іменника в родовому відмінку (вісім книжок, двадцять хлопців). Тривала павза... Я мовчу, бо Оксанка мала б іще щось важливе додати, але, якщо вона ще й далі мовчатиме, то... доведеться мені прийти їй на допомогу...

- Скільки років твоєму татові ?

- П'ятдесят два роки. А

V аj V

- Якщо

поміняти місцями цифри татового віку, то... вийде вік моєї мачухи : їй двадцять п'ять років' - Який же з цього висновок щодо взаємостосунків не між татом I мачухою, а між складеними числівниками, як наприклад - 342. 347, та залежними від них іменниками?

- Уже ' Я пригадала собі ! — радісно вигукнула Оксанка : — *1 У цьому реченні є не одна, лише одну з них

286

а більше помилок, але ця стаття розглядає

Відмінком іменника командує остання цифра складеного числів­ ника : якщо це буде “один, одна. одно», то залежний від цього числівника іменник мусить стояти в назовному відмінку однини (тридцять один карбованець); якщо ж це буде 2.3.4. то залежниіі іменник буде в назовному відмінку множини (342 роки), а якщо останньою цифрою буде 5,6,7,8,9 або 10.20.30. .. то іменник мусить бути в родовому відмінку множини (342 роки, але 347 років, двадцять книжок, десятеро дітей, тощо).

— Добре ! Але я звернула увагу на те, що ти, виправляючи помилку «Свободи», вжила числівника «семеро», а щойно «деся­ теро»... Щ о це за числівники, і які їхні стосунки з іменниками?

— Це — так звані збірні числівники, що вживаються від 2 до ЗО включно (двоє, четверо, тридцятеро) і всі без винятку, коли самі стоять у назовному відмінку, вимагають від іменників бу­ ти в родовому відмінку, як наприклад : троє хлопців, п'ятеро ро­ бітників, десятеро телят...

— Дуже добре, Оксаночко ! А чи пам'ятаєш ти. що тане скла­ дений підмет, і чи можеш дати мені приклад?

— Складений підмет — це той. що складається принайменше з двох, а інколи й з більшої' кількости слів : числівник плюс хоча б один іменник у ролі підмета речення буде вже складеним підметом! Приклад : «Сім політиків... одержали листи...»

— Так ! А чи пам’ятаєш ти. що, крім означених числівників, є ще й неозначені ? Ти... мовчиш? Ну. то я зараз прийду тобі на допомогу ! Неозначені числівники — це ті. які, не будучи на­ слідком підрахунку, говорять про кількість приблизно, як напри клад : багато , мало , кілька, кільканадцять, тощо... Деякі з них, як наприклад «багато», відміняються, а деякі, як наприклад «ма­ ло», не відміняються... Неозначеь.<й числівник плюс іменник у су­ мі сво'і'й теж творять складений п дмет речення. Для ясности про­ аналізуймо коротесеньке речення. в якому підмет складено з двох слів «багато людей»! Чи можна сказати «У церкві було ба­ гатьох людей»?!

— Ой! - неначе від удару батогом зойкнула Оксанка : — Ue бринить аж так бридко, що...

— Ти маєш розвинене чуття своє'і' мови ! У цьому я вбачаю велику заслугу твоє'' Мами !

— Це маленьке речення треба побудувати ось як ; ..у церкві бу.^о багато людей.» — упевнено говорить Оксанка і. вмостившись зруч­ ніше на стільці, підготовлює себе до дальшої' розмови на цю ж таки саму, нібито й нецікаву для молодої' дівчини, тему...

— Тепер, Оксаночко, ми з тобою маємо зробити остаточні ви­ сновки з усього, вже сказаного, а саме : усі означені й не­ означені числівники, будучи складовою частиною складеного підме­ та, мусять стояти в назовному відмінку. Числівник завжди очолює складений підмет, йому належить перше місце (за винятком ре­ чень із відтінком приблизности підрахунку, як наприклад «карбо­ ванців двадцять або й тридцять») і саме він — числівник підко­ ряється загально-відомому правилу про те. що підмет речення мусить стояти в назовному відмінку. Однак, будучи сам у назов­ ному відмінку, він підкоряє своїм власним вимогам залежний 287

від нього іменник, ставлячи його в назовному відмінку після 1 .2,3,4 (два хлопці, чотири тижні), а в усіх інших випадках у родовому (п'ять тижнів, сорок дев'ять років), Щождо збірних числівників, то вони всі, без винятків вимагають після себе ро­ дового відмінку (двоє хлопців, троє дітей, четверо коней). Зрозуміло?

— Так, зрозуміло! Але я хотіла б знати, чи це тільки «Свобо­ да- проповідує підмет речення в,., родовому відмінку, чи й інші часописи те саме роблять?

— На жаль, не тільки «Свобода»! Ця помилка досить таки час­ то зустрічається на сторінках еміграційної української преси! А приклад я взяла зі «Свободи», бо саме вона пишається найбіль­ шою кількістю читачів, а тому, на мою думку, і відповідальність її перед українським еміграційним суспільством у цілому якнай­ більша, а зокрема перед нашою молоддю, яка «Норм» Синявського не читає, а вчиться своєї мови з... часопису, з випадково прочитаної української книжки та... з розмовного лексикону укр. емігранта, який аж надто рясніє помилками ! Укр, емігрант ретельно вчить граматику мови країни, де він проживає, але... витрачати час і енергію на студіювання правил укр. правопису він здебільшого вважає за зайве, а інколи навіть і за нижче своєї гідности! Це дуже сумний факт, і якраз тому саме україн­ ській пресі на еміграції належить роля вчителя української мови' Чи ж не так, моя ясноока?! Кажи ! Я бачу з тих полум’яних іскор, які розсипають у цій хвилині твої оченята, що ти прагнеш висло­ вити якусь щойно народжену думку,,. Кажи!

— Наша преса справді засмічена такими виразами, як «до ха­ ти увійшло двох хлопців,,,» всупереч ясним вказівкам «Норм» Синявського. Чи ж не так, пані Олено ?! — Я притакую головою, а Оксанка, хвилюючись, веде далі : - У чужих власних назвах після відомих 9-х приголосних (д,т,з,с,ц,ж,ч,ш,р) і перед приголосними деякі часописи вперто пишуть «и» всупереч ясним вказівкам Синявського «(«Чикаго» й «Вашингтон» красуються в кожнім числі “Свободи»!) Та це ж очевидна зневага до нашого соборного українського правопису, затвердженого нашими ж найвищими нау­ ковими інституціями' Хіба чобіт окупанта заваджає нашим редак­ торам у вільному світі дотримуватися правил нашого правопису ?! І яким чином отака-от очевидна зневага до нашого правопису ходить у парі з високою національною свідомістю, до якої нас (молодь) кличуть своїм змістом насичені помилками рядки наших часописів ?! Оксанка замовкла : вичерпалась' Але я була певна, що вона ще щось скаже, і я не помилилася І Жадібно схопивши повітря, Оксанка вела далі, забувши про всі свої потреби, про невипрату сьогодні (її вихідний день!) білизну, незаметену хату й цілу низку інших занедбаних справ її особистого молодого життя : - Чейже наша літературна мова буде державною, І ТОДІ .. . шанувати її та підкорятися всім її вимогам мусітиме ко­ жен службовець, бо інакше його звільнять з посади! Чи ж не так. пані Олено ?' Чейже саме літературна мова на єдиний собор­ ний правопис якраз і є могутніми джерелами єднання всіх укра288

їнців, розсипаних тепер по кулі земній ! То хай дозволено буде мені на ввесь голос спитати : Х ТО ж заваджає нам тепер шану­ вати нашу піт. мову й наш соборний правопис, коли ми - україн­ ська політ, емії'рація живемо не під чоботом окупанта, а у віль­ ному світі?! Хто?! Того вечора Оксанка таки досить довго посиділа в мене, і ми розмовляли на теми, дотичні до змісту щойно відбутої лекції... Прощаючись, Оксанка спитала : - Що буде темою наступної лекції?

— Кожна з наших наступних лекцій розглядатиме приклади очевидної зневаги до вимог нашого соборного правопису, якими, на жаль, рясніє наша еміграційна преса.

ВАРТІСНА КНИЖКА Роки тотального терору в СССР, а

зокрема

в

УССР,

увійшли

в

історію під назвою Єжовщини. З нагоди 30-річчя тієї кривавої доби (1937-1967) для вшанування пам’яті тих мільйонів українців, що загинули смертю мучеників у ролі рабів, — вийшла в світ двотомова документальна повість О. Звичай­ ної та М. Млакового під назвою

>>

ІІОРОГ Н А Р О Д У

Повість має 940 стор. вісімки в обох томах, віньєти роботи мистця М. Дмитренка. Видавець - У.В.О. у Лондоні.

3-го грудня 1967 р. на Конкурсі Українського Літературного Фонду ім. І.Франка в Чікаґо повість «Ворог Народу» нагороджено 1-ою премією, про що були відповідні оголошення в українській пресі. Перший раз у подвійно меншому розмірі була нагородже­ на 1-ою премією в Европі в 1 948 році. Повість можна набути, піславши «моні ордера» або чека на 10 дол. на таку адресу:

Mr. М. DZUL ІЗІ CORSON AVE, STATEN ISLAND,N.Y. ІОЗОІ U.S.A.

ЮРІЙ НАРБУТ Нема мабуть в історії українсько­ го мистецтва такого другого мистця як Юрій Нарбут. щоб у так коротко­ му часі створив стільки прекрасних творів та не лише творів, але і окре­ мий стиль в українській графіці. Ю рії Нарбут прожив всего 34 роки, але виходячи з наших мистецьких тради­ цій і надбань минулих століть, він створив свою добу в українській гра­ фіці. а його вплив на цілі покоління графіків величезний. Ю. Нарбут був нащадком козаць­ кого старшинського роду в Чернігів­ щині. Він народився 26 лютого 1886 ооку на хуторі Нарбутівка недалеко Глухова. Гімназію закінчив у Глухові вже підчас навчання в Гімназії зацікавився він мистецтвом, п лоано мистецтвом старих книг, рукописних євангелій, козацьких літописів та ікон і від тоді зродилася в нього любов до укра­ їнської старовини. Тоді то він запізнався з П. Дорошенком, ви­ датним знавцем українського мистецтва, і користав з його ба ­ гатої бібліотеки. Мистецтва вчився Нарбут у Петербурзі у відомих мистців Білібіна і Добужинського. Кожного літа Нарбут приїздив до Глухова І, мандруючи по Чернігівщині, змальовував він цікаві історичні архітектурні обєкти, церкви, старі панські доми, руїни старих замків. аг.

у

К И Ї В

! • і 9 а О * Ч И £ А О

TofZy Ю НАРБУТ

і

І ч іі с

ОБКЛАДИНКА ЖУРНАЛУ. КИЇВ 1920 Р

991

^ L,:

^

^

Г ч•

І.

• <>г *■

■ З і МV »і І' к и * і ( II І.

■ > ч і

■=^

5

Для завершення мистецької освіти Нарбут побував один рін Мюнхені (1909 p.), де захоплювався творами Дюрера. Вернувшись до Петербурга, Нарбут багато працював над мис­ тецьким оформленням книжок. Він уважав книжку не лише літера­ турним твором, але й мистецьким. Тому то так він дбав про культурне видання книжок, сам добирав папір, зазначував пло­ щину тексту, місце малюнків, робив ілюстрації, обкладинки, .ччставки, кінцівки, великі літери, написи. В Петербурзі Нарбут знайомиться зі знавцями геральдики В. Модзалевським і В. Лукомським і сам досліджує по архівах гер­ би та рисує герби для бібліофільських видань «Малоросійський гербовник» і «Герби гетьманів Малоросії». Мистець намалював і свій власний герб, а під своїм портретом гербом умістив напис : “ Мазепинець. полку Чернігівського, Глухівської сотні, старшинський син і гербів та емблем живописець.» И 912р.) В музеях Петербурга Нарбут вивчав пам’ятки з України стародруки Київської Лаври, монастирські грамоти, універсали гетьманів, ікони, портрети, вишивки і вироби зі срібла. Він за­ думав видати для дітей «Українську абетку», для якої виготовив 14 аркушів (доповнення зробив багато пізніше в Києві, але ри­ сунки не збереглися). Підчас подорожей по Лівобережжі Нарбут запізнався зі сво­ єю майбутньою дружиною Вірою, родом з Лубень. Весілля їх, яке відбулося в Нарбутівці, мало своєрідний характер. Воно мусіло в усім слідувати за старими українськими звичаями. Студії над першоджерелами українських пам’яток у Петербурзі приве'^ Нарбута до висновку : царська Росія, знищивши авто­ номію Укра'ни. стерла, виснажила стару українську культуру. З в

Ю

НАРБУТ : ДЕРЖАВНІ БАНКНОТИ УКРАЇНИ

1918-19

вибухом революції 1917 року. Нарбут переїздить з Петербурга до Києва, щоб присвятити свою творчість батьківщині. Він стає одним ІЗ творців першої Академії Мистецтв у Києві (в день відкриття Академії відбулася його перша виставка в Києві, яка зробила на Київлян величезне враження.) і розгортає величезну мистецьку

ДІ ЯЛ ЬН І СТ Ь .

Та трагедією Нарбутового життя стало те. що час його творчої праці на ґрунті національної української культури припав на тяжиі 191 7 -1920 роки. Коли ж взяти до ува'и. що праця граф'на твори якого були признамеш для репродукцій, нерозривно 293

звязана з добре устаткованими друкарнями - тоді ця особиста трагедія мистця пошириться й на всю українську графіку й на все сучасне мистецтво книги. Більшість блискучих творів Нарбуга київського періоду лишились або зовсім неопублікованими. або репродуковані так, що не завжди можна було пізнати ори­ гінал. За короткий час Нарбут завоював собі місце найвидатнішої постаті серед мистецького світу Києва й усієї України. Не тільии особисті здібності, кипуча енергія, урядова й громадська діяль­ ність висунули його на перший плян. Уряди Центральної Ради та Гетьманської Держави замовляли у нього проекти грошей поштових марок, акцій, державного герба й печаток, уніфоо*/ для війська й гетьманського двору, оформлення ратифікаційних актів міністерства закордонних справ, гетьманські грамоти з нагоди різних урочистих оказій. військові відзнаки — і все це доручалось Нарбутові. для всього цього ніхто не був краще підготований своєю попередньою працею, ніж Нарбут. Багато урядових замовлень передавав Нарбутові керівник Головного Управління Мистецтв та Національної Культури П.Дорошенко, знайомий з Глухова. В книжковій праці Нарбут співпрацював з видавництвом "Доукар» у Києві і з “Сіверянською Думкою» в Чернігові. Крім мистецької й педагогічної праці. Нарбут ще знаходив час на громадську діяльність. Рідко свято національного ха­ рактеру обходилося без Нарбута. І на виставах Молодого Tea'^py. яким керував тоді Л, Курбас, і на відкритті Державного Театру з Загаровим на чолі, і на відкритті державного українського уні­ верситету, і під новий рік в міністерстві освіти, і в клюбі скрізь являлася характерна, монументальна постать Нарбута. Упадок української державности, воєнні недостачі в Києві, го­ лод, шикани ворогів — все підривало здоровля мистця. Інфекція печінки, потім тиф. а на кінець операція печінки обірвали життя Нарбута. який помер 23 травня 1 920 року. Два місяці пізніше помер теж в дуже молодому віці його приятель В. Модзалевський, а за два роки большевики розстріляли найздібнішого учня Нарбута мистця-графіка Л. Лозовського. Такі були тяжкі удари по нащому мистецтві в ці трагічні роки. До сьогодні мистецька спадщина Нарбута не є зпублікована а в радянських виданнях (у чужих мовах) Юрія Нарбута пред­ ставляють як великого російського мистця... В. Попович

294

Ю . Нарбут: Ліи>сірш<ядобукмря"

до ПРАЦІ ДРУЖИННИКІВ-КУЛЬТУРНИКІВ

У к с а їн с ь н е суспільство в д ія споо і знаходиться в критичному Я н в м и н ул о м у СТОЛІТТЮ в біл ьш ості ен ономічна, так в нов:ших часах політична наша спільнота є н а р а ж е н а на н е ­ безпеку і загрозу асим іл яції. Навколиш ній світ є багатий на за ­ соби к о м у н ік а ц ії, м а ю ч и до д испозиції всі т.зв: «мас-медії», шоб пропагувати і накидати с в о ю культуру, при душ /ю чи культуру ІНШИХ -меншостей» і у н е м о ж л и в л ю ю ч и їхн є існування та розвиполсн ' є .-'і і ю .

ТОН. Тут СЛІД ВІДМІТИТИ суттєву різницю у вжитку термінів «асиміляціР” й "інтеграція». Інтеграція чи включення в активне гро­ мадське життя країни свого поселення це в собі позитивне явище. навіть побажане бо може принести користь для україн­ ського загалу. Але рівночасно, інтеграція в дане суспільc^'BO приносить із собою загрозу згублення своєї ідентичности принимаючи чужі норми життя. С-^атистика показує, що наприклад в Канаді, в переписі н а с е ­ лення 1 9 6 1 року на біля пів м іл ьй он а у к р а їн ц ів с в о є ю м а тірн ою м о в о ю уважали м о в у у к р а їн с ь к у на 1 4 °п б іл ь ш е як в 1 9 7 1 р, , де число тих у к р а їн ц ів впало до 3 0 9 . 8 В 5 осіб. Такий драстичний спад рівня н а ц іо н а л ьн о ї свідомости. така тривожна і майж е трагічна ситуація нашого само зан иканн я в д ія спо рі мусить нас тривожити І спонукати до конкретної д ії для з б е р е ж е н н я і р о з ­ витку у к р а їн с ь к о ї культури як засобу до н ац іо на льн ої свідомости Зг.ержати цей процес а с и м іл я ц ії м о ж н а тільки спільними зусиллями с п р я м ов ани м и до м а к с и м а л ь н о ї розбудови навчання у к р а їн с ь к о ї мови, з б е р е ж е н н я і розбудови у к р а їн с ь к о ї культури І тп щоб запобігти розпливу в а с и м іл я ц ій н о м у морі. В цьому монтг.цсті С п іл ка У к р а їн с ь к о ї' ^^олоді як молодеча в и 'о в н и ч а о р ­ ганізація спільно з іншими о р га ніза ц ія м и подібного характеру має г’ с'ос-л с о б о ю велике завдання. Логічно тепер постає питання, яку ролю м а є відіграти в цих 'з/силлях С У М . чи подіб на у к р а їн с ь к а мол од іж на о р г а н із а ц ія , і иим конкретно можуть причинитися дружинники-и/льтурники, як ОДИНИЦІ чи СПІЛЬНО. Який вклад м о ж е м о дати, м ” , як дружинниии-культурники. СВІДОМІ члени молодої у кр аїн сько ї еліти в д і а с п о ­ рі з ац ікав л ен о ї і затривоженої станом розвитку /'-(раїнської культури в У к р а ї н і І поза ї ї м е ж а м и ?

Передумовою до з'ясування завдань і проблем С УМ в ді" омці культури є саме розуміння терміну «культура» і його по­ в'язання 13 національною свідомістю. Слово “націонс*пьна культу­ ра" криє в собі ВІКОВІЧНІ духові надбання народу, які сгісТг,"»! пи'о*/ими г-а" ■'изостями надають окремої персональности даному народов' им самим мають в собі зберігаючу силу. Створені народом на протязі його істооії духові й матеріяльні цінності т!льии ^од' коли в них постійно вливаються нові ж и чучі 295

потоки купьтурних ВИЯВІВ І творчости. Культуру можна порівняти до водограю, динамічної сили, яна суттю не міняється, але є постійно голованя новою поживою. Головним комунікаційним середником національної культури є мова даного народу. У с в і­ домлення культурної онпемішности і духових вартостей свого народу веде до національної свіломости яка єдино є гаоаито'/ проти асиміляції. Національно свідома людина є ознайомлена з українським життям у кожному аспекті, з історією українського народу, з його культурою, проблематикою і т.д. та вміє їх оцінити в світлі сьогоднішного світу. Національна свідомість власне викликає певний емоційний зв’язок до українського народу. Наше завдан­ ня тому є скріпити цей зв'язок і уможливити нашій молоді кра­ ще ознайомитися з українськими культурними надбаннями. Перший крок до цього є очевидно само-освідомлення. Ми в першій мірі мусимо працювати над собою, поодиноко і гуртом, щоб краще запізнатися з українською культурою, яна включає в .собі ділянки народного мистецтва . образотворчого мистецтва, музику, танки літературу, публіцистику, шкільництво і т.д. Рівно­ часно. маємо працювати між молоддю, передаючи їй наше набуте знання. До цього можна вживати різні засоби — твори­ ти українське середовище по наших домівках, передавати наше знання в формі гутірок. лєкцій співу, малярства, музики чи тан­ ку. влаштуванням концертів чи мистецьких вечорів. Нашим зав­ данням також серйозно застановитись над станом українського шкільництва, бо ж мова є найосновнішим чинником у форму­ ванні й переданні купьтури. Щ е одна луже важлива ділянка нашої праці є зовнішна репрезентація. Щоб здобути собі симпатиків між чужинцями мусимо їм дати нагоду ознайомитись з україн--;ькою справою, а для ць„го найкраще послужить наша чудова українська культура. Праця перед нами велика і трудна. Найосновніша проблема є зорганізування й позбирання існуючих сил і координація та плянування праці. Тут мусимо застановитись краще над пробле­ мою комунікації між осередками чи навіть між країнами, на обмін досвідом, передання інформацій. студії, випробовування методів тощо. Вірю, що цей 4-денний Злет Дружинників буде першим кроком до завершення дійсної Дружини Культурників і корисно служитиме для унапрямлення наших зусиль по лінії збе­ реження і розвитку української культури та поширення національ­ ної свідомости. Мирослава

296

Підгірна

РЕЗОЛЮЦІЇ КОМІСІЇ ДРУЖИННИКІВ-КУЛЬТУРНИКІВ Ствердження і постанови IX Світового Конгресу С УМ з 196£ року, в ділянці культури. Комісія Культурників Першого Світового Олімпійського Злету Дружинників С УМ в Ґомадінґен, серпень 1972 року, прииимає за вихідну точку і розпрацювавши ці постанови на практичній базі, подає наступні напрямні : 1 Дружинники-культурники. як свідомі члени української спільно­ ти. крізь свою творчу діяльність в С У М маніфестують духову єдність із змаганнями, які ведуться в Україні в обороні віковіч­ ної української культури.

2. Через територіяльне розпорошення нашого членства в Спілці Української Молоді, оішаємо скріпити сітку комунікації між членством. Дружинники-Культурники Америки й Канади робити­ муть старання, щоб сконцентрувати і скоординувати свою д ію , входячи в стисліші зв'язки між собою та іншими країнами діяльности.

3. Для скріплення контактів і обміну думок рішено проводити річні з’їзди на американському й європейському континентах, а по можливості, що 4 роки відбувати міжконтинентальні з’їзди дружин.

A. Форумом оОміну думок культурників є різні мистецькі й лі­ тературні сторінки при українських часописах, а передусім жур­ нал дружинників "Аванґард».

5. Українська культурна тематика мусить бути завжди актуальною і сприяти оживленню української духовости там де вона заникає. Для розвитку української культури серед еміграції, а пеи-здусім для видвигнення молодих сумівських талантів, твориться комітет, який заниматиметься ділянкою музики для випуску платівок, по­ ширення українського репертуару і т.д. За цим взірцем перед­ бачується творення подібних комітетів по різних ділянках мистец­ тва.

6. До наших завдань належать переклади на чужі мови матеріялів з України і рівно ж постійне плекання чистої української, мови. / Застосування нових засобів реалізації «традиційних» академій і свят.

B. Стежачи за українською науковою і мистецькою проблемати­ кою, ставимо собі за завдання інформувати і зацікавлювати нею нашу молодь. У зв'язку з цим. до кінця цього року має вийти збірник матеріялів на терені Амеоини.

9. Ми, як Дружичники-Культурники з'обов'язуємося включитися в активну працю самодіяльних гуртків по осередках та їх скріплю­ вати. Для кращого зовнішного вияву української культури на­ лежить користуватись модерними технічними засобами комунікації як телебачення, радіо, філомування. і т.п, 1 О.Дружинники Культурники мають дбати про плекання і розви­ ток української культуои. а пеоедусім української мови. як найважливі ио'о ^Jиниикa культуои. ?Q 7

I

•' иихоЬнииі Проф. P. Драґан

ГЕРОЇЗМ (ПРОДОВЖЕННЯ)

Гірше справа мається з такими, що не всилі на нішо ріши­ тися. Вони вдивляються в героя, ян у те блискуче сонце, що сліпить очі. і топчуться на місці, не маючи ні рішучости ні від­ ваги зробити крон вперед. їм варто би нагадати казку Бурідана з 1 4-того століття: «Осел бачив речі, які були йому потрібні, він мав жагу до них. Перед ним лежала в'язанка сіна і стояло відро з водою. Він одночасно хотів пити і їсти. І ось він почав вагатися, що йому найперше вибрати. Перебуваючи в постійному ваганні, він помер від голоду і спраги, лишивши воду й сіно». Про таких безнадійників є ще краща казка нашого автора в Україні П. Ключини : Свиню купали й мили недаремно. Свиня сказала : Дякую ... приємно' Я чистоту люблю давно ... І знов полізла у багно. Молодій, недосвідченій людині легко попасти під впливи мод­ них героїв, створених на базарі покидьками суспільства, або хитрими купчиками для легкого заробітку, «Нічого правдивого, нічого такого, що б дихало, с і'вало, хапало за душу, змушувало дрижати, або плакати» — це слова М арії Башкірцевої з її -Щ о­ денника». Є багато ефемерних героїв, які не мають ніякої люд­ ської суцільности. дивоглядів, або модних чудаків, як деякі <тіппі», чи «крунери». Ці останні не співають але виють, а молоді дівчата мліють зі захоплення. Навіть уличниці . чи продажні, аморальні кабаретові діви, можуть стати героями, бо недільні брукові газети помістили про них цілі шпальти, або й сторінки. Некритичний читач не розуміє, що видавцеві газети власне й треба багато некритичних читачів - і тому друкує сенсацію. Чи може бути героєм для нас той, що модно одягнений, чи той, що має модне й дороге авто ? Якийсь там гонивітер Порфіріо Рубіроза, чи Аґа Хан? Напевно ні, бо це порожня слава. Нам без сумніву заімпонує добрий батько, який старан­ но виховує своїх дітей і любить свою дружину. Ми з пошаною відноситись будемо до прикладного і карного члена нашої ор­ ганізації, який пов'язує її тісно зі своїм життям. Для нас ге­ роєм буде політичний чи суспільний лідер, що постійно закликає жити для свого народу. Перед нами візія поневоленої батьківщи ми і всі ті, що для її визволення віддано служать, це наші ге­ рої. Поет із молодої плеяди в Україні М, Вінграновський каже: 298

Ми люди, ми не блазні, не лакузи. І вільний дух, і вільних дум союзи, І вільний світ у нашу кров кричить. Подумаймо добре, яку постать вибираємо як взір для нас. І думаймо притім про себе самих, бо другі на нас глядять, нас критикують, навіть ■^ихцем, в душі. Ось незалежні герої, що мали силу противитись злу всього стіту, як Сократ, Лютер, Сковорода, борці за волю свого наро­ ду, як Брюс. Тарас Чупринка, Абдель Крім, Мустафа Кемаль, Ґанді, Степан Бандера, проповідники Біллі Ґрейєм, Мартін Лютер Кінґ, св. Кирило, мученики св. Петро, Жанна д’Арк, гетьман Петро Кальнишевський. архиєп. Величковський, др. Гербовий, Ка­ терина Зарицьна. Святослав Караванський, добродії Кюрі, Швай цер. Нобель. митр. Шептицький, Чикаленко. Ось такі постаті героїв наслідувати облагороднює життя людини. Від вибору зале­ жить усе наше життя. їхня слава це дороговказ непомильний, їхня пам'ять не зітреться ніколи. Це не однобічна хвилева при­ нада. що не має глибшого змісту. Щ е старинний Тацит в «Ан­ налах” сказав : «Заслуги й чесноти славних попередників не можуть попасти в забуття». Для всіх час життя це великий театр, а герої це актори на CU6HI. !м ми приглядаємось і від них переймаємо те, що нам найбільше подобається. У с іх дійсних героїв в’яже одна спільна риса - це служба шляхетним ідеалам і суспільству. Альберт Швайцер писав : «Одну річ я знаю : Тільки ті поміж вами будуть дійсно щасливі, хто шукав і знайшов як служити». У життєвій грі ми приналежим до авдиторії, або й самі часто буваємо акторами, а наша гра залежить від того, чого ми навчились досі. Вдумлива людина може протестувати проти гри, проти штуч­ ного комедіянства. але трохи штучної гри часто навіть потрібно, бо не завжди в окруженні можемо показувати себе такими, як ми є в дійсності щоб не викликати небажаної реакції. Це на­ зивається передумана здержливість. І чи ж не хочемо часто, щоб нас бачили, чи не хочемо ро­ бити враження на других, подібно як це роблять герої? Є це природній ГІН. ва.жно тільки, щоб він був дійсно природній. Д. Кот у книжці “Упадок Заходу» каже : «Хворобою модерної лю­ дини шізофренія І розгубленість». Здорова людина не може за­ бувати про своє окруження і про своє відношення до нього. Л ю ­ дина не хробак і має вищі цілі, чим саме животіння, для якого вистарчає інстинкт. Життя порожне, сіре, без будь-яких амбіцій, це не життя, а вегетація. Людина без амбіцій, без волі, без гідности без ЦІЛІ, це травинка, яку вітер нагне, куди захоче. Як гарно маже молодий поет в Укр аїні Л. Тендюк : Своєму серцю владнг накажу — Своєму серцю, що немов вітрило ! Ти бачило і не такі моря І перед ними ти не відступило. Є багато таких, які люблять підчинятись. бути добрими другаf/и в товаристві, зумисне ставлячи себе на задній плян, тоді ко299

ли висувається хтось інший, рівночасно не знецінюючи себе самих і чекаючи терпеливо, аж другі його оцінять. Там повинна поступати кожна інтегрована людина. Люди заздрісні, влізливі, егоїстичні, домінуючі, неуважні до других, це ззихнені й загубле­ ні люди. Вони загублені навіть тоді, коли вони в центрі життя. Вартісна людина завжди зрозуміє, хто вище і хто надається на лідера і буде дружньо його піддержувати й наслідувати. Бо на­ слідувати доброго лідера-героя це теж природня амбіція. Підри­ вати авторитет героя, підривати себе самого і стійкість своєї збірноти. А коли нам здається, що нас недоцінюють. то треба виждати терпеливо. Небіщик Кенеді, президент З С А сказав одно­ го разу : “Не те важне, що діється, а що в нас діється». Індивідуалізм і збірнотність це дві протилежності, які одначе зливаються в одне ціле тоді, коли йдеться про вищі інтереси суспільства, народу, людства. Окремішність людини, як і суспіль­ ства, як і народу, це святиня і герої, правильно розподілені й оцінені, допомагають правильно оформити індивідуальність. Чим міцніша, чим культурніша одиниця, тим більша з неї користь. Історія робить людей, але й люди історію і не забуваймо, що кожний з нас відповідальний за долю свого народу, своєї бать­ ківщини і як тільки захоче, може багато зробити в її користь. Понесений безкорисний труд, жертва й любов ніколи не пропадуть на марне. Нарід, який не має героїв, або не вміє їх оцінити, це не нарід, а отара овець. Павло Тичина, коли ще був моло­ дим, сказав знаменні слова; Та як же нам зламать тиранно-тюрмні ґрати. Коли співці у нас все євнухи, кастрати. Але на жаль і сам Павло Тичина пізніше став «євнухом і кас­ тратом». Атмосфера суспільства та її провід повинні сприяти одиниці, бо тільки тоді виросте збірний героїзм, могутня незнищима сила, що веде націю вперед. Збірний героїзм це сума всіх героїзмів і всіх найменших одиниць, що ймуть за героями. В збірному по­ двигу зливаються всі сили в одну велику струю і це та сила , яка визволить нашу поневолену батьківщину. Боротьба вимагає жертв і жертви теж стаються героями. Але “найменше жертв має той нарід, який бореться» — так написав Ярослав Стецько в сво­ їй книжці «30-го червня 1941». Іван Сулима розгромив польську залогу Кодака, що складалась із двох тисяч війська, маючи тільки сотню хоробрих і одчайдушних козаків. Французький архітект Кодака Боплян в «Описі України» пише : Сотня козаків не бо­ ялись тисячі, а то й декілька тисяч татар, бо козаки вважали смерть кращою за рабство». Будування незнищимих твердинь українства на чужині йде дорогою збірного героїзму наших пред­ ків. Тоадиіція і пам'ять поелків u p велика, незнищима сила, яку треба берегти як фундамент нації. Мополий п о е т Мичо"а Сингаєвський у вірші -Україно моя» каже : Я на голос батьків з тіда-прадіда йду. Д о б і опючи їм ранні спалахи дум и іо посаджене, зрощене в нашім саду. Все належить до крихітки мам — 300

Найдороще батькам, Найрідніше синам. Тільки сліпі, залякані, що ніде героїв не бачили, а тільки ворогів, попадають у психологічний конфлікт, або й постійну неврозу, в роздвоєння, або псевдоідентифікацію. Тут появляються макіявелівські, або навіть кровожадні беріївсьні чи робесп'єрівські типи героїв, що тягнуть суспільство до згуби, підрізуючи його життєдайні соки. Злочинні типи теж пнуться до героїзму, але героїзму їхнього стилю. Не перебираючи середниками а радше вибираючи те, що їм вигідне, пнуться до влади, до слави, до злочинного героїзму. Бо є і злочинний героїзм. Аль Капоне. Андрю, чи Єжов — це теж своєрідні герої окремої категорії. Всякі збоченці вчаться жити легко, використовуючи людські слабості і глупоту. Це ті. що нечесними операціями роблять гро­ ші. або одержали їх у спадку. Маючи маєтки бавляться й по­ ширюють розпусту. Для цих “героїВ” одинока ціль у житті це бу­ ти популярними, значить бути особливими й оригінальними. Але особливий це ще не герой. Вони поширюють про себе всякі пльотки але пльотки це дим. Томас Карлайл каже про таких, що «суттю ориґінальности є не новизни, але щирість». В такому суспільстві, що захоплюється авантюрниками. розвідниками, дон­ жуанами . крикунами, сумнівної вартости красавицрми і всякими скандалами, титани дійсного героїзму бліднуть і суспільство гниє. До такого суспільства можна примінити слова Т. Шевченка : О роде суєтливий. проклятий. Коли ти видохнеш?'.,. Тут при клясифікації затирається поділ геооїв на позитивних і негативних. Неморальних типів навіть люблять, вистаочить щоб були тіль­ ки небуденні. Бо здеґенерованим людям скучно жити, їм треба гострих наркотиків. Там. де гудуть барабани, треба гаоматнього вистрілу, щоб його почути. Рятують ситуацію тільки ті. що нінашо не зважають і наперекір усьому лихові ставлять героїчний опір повені бруду й розкладу. Але для цього треба бути міцним. «Не треба теж забувати, що дійсний героїзм ніколи не пропаде і хоч хвилево, або й на довго його не бдчуть ні не чують, кінецькінцем він блисне як золото в багні. Його сила незнищима. Ідучи слідами клясифікації різних типів героїв треба наприкін­ ці ще згадати про таких героїв, які вславились якимсь одним особливим вчинком або подією, яка вимагала особливої від­ ваги. сили волі й характеру. Це в першу чергу такі, що відкри вали незнані світи, як напр. Амундсен і Скот, що ступили впер­ ше ногою на Південний Бігун. Марко П о л ь о . ЩО відкрив д>ія Европи Китай. Едмунд Гіллярі і його прекрасний товариш непалець Тенсінґ. що перші вийшли на гору Еврест. перші астронавти, або Франсіс Чічестер. який сам один проплив кругом світу. Ге­ роями являються ті науковці, які непосильною працею в лябораторіях відкривають тайни природи, а їх є ціла плеяда. Ґете ска­ зав : “Бог поставив би нас у великий клопіт, якщо б відкрив нам усі тайни природи. Зі скуки й відсутности зацікавлення ми не знали 6. що робити».

N.3и І

ПОСТАНОВИ КОМІСІЇ ДРУЖИННИКІВ-ВИХОВНИКІВ Загальні напрямні Дружиннии-виховник С УМ від якого залежить майбутнє існування нашої Спілки, має бути сумівець свідомий своїх обов'язків у рядах нашої організації. Ціль дружинників -виховників полягає у ви­ хованню сумівської молоді і в постійному власному духовому зростанні. Кожний член дружини повинен добре опанувати педаго­ гічні методи, впливаючи на світоглядове формування юнацтва, щоб зберегти в цей спосіб його і дати повноцінний елемент для нашої організації і суспільства. Дружиннин-виховник повинен присвятити ввесь СВІЙ час для виготовлення і випробування нових методів виховання для вдержання українського національного духу в майбутних чадрах СУМ. Згідно 13 цим рішено і затверджено наступні резолюції: •

1. В найближчому часі по всіх країнах дії С У М створити тивні комісії для організування Дружин Виховників.

ін іц іа ­

2. Кожна Крайова Дружина Виховників повинна, як т.зв. «листок зв'язку» між дружинниками-виховниками, видавати внутрішний б ю ­ летень І його розсилати іншим дружинам.

3. Член кові.

Дружини Виховників діє зокрема у власному осеред­

4. Кожний Дружинник-Виховник мусить бути кваліфікованим виховником СУМ.

5. Дружина виховників повинна тісно співпрацювати із референтурою юнацтва.

6. Дружинник-виховник повинен співпрацювати при сумівських ви­ даннях. ознайомлюючись з виховною проблематикою по інших країнах.

7. Кожний Дружинник-Виховник має бути ознайомлений з різними практичними методами і зуміти їх пристосувати до власної пра­ ці в осередку.

Отже відкриваймо всі скарби світу для України, відкриваймо найперше себе самих і дороги до дійсного героїзму. Тоді кож­ ний день буяє для нас новим щастям, яке без зусилля ніколи не дається. Й д і м вслід за словами незабутнього Василя Симоненка: Жоден вітер сонця не остудить. Півень землю всю не розгребе. Уиоаїно' Доки жити буду. Доти відкриватиму тебе.

302

[ ^ C n U H U f ^ U

Реферат на С в іт о в о м у

О л ім п ій с ьк о м у

Злеті Д р уж и н н и н ів

ДРУЖИННИКИ-СУСПІЛЬНИКИ в СЬОГОДНІШНЬОМУ СВІТЛІ Згідно з функціями Спілки Української Молоді : виховна, суспільно-громадська, зовнішньо-політична. Дружини Суспільнииїв (Д О занимаються другою, і практично є вихідною базою для першої і третьої функцій. На першій частині Світового Конгресу С У М у Ню Йорку.

30.11.69 р. перша дружина суспільників «Сибірські Вовни”. пред­ ставила короткі напрямні, базуючись на проектові Правильника Дружин з 1967 р. Ці напрямні були використані на другій час­ тині Конгресу і ширше розроблені. Опрацьований матеріял вклю­ чав загальні завдання стосовно Бога і України, власної органі­ зації, української громади, і диференціював їх у 12 точках. З них важливіші є : змагання до державної самостійности і соборности української держави, шанування свого рідного, самовишкіл, діяльність в С УМ , з сумівськими журналами, активність в українській громаді, подавання чужинцям правдивих інформацію про Україну і нав'язання зовн'ііініх звязків. Друга частина Кон­ гресу в Лондоні, 25.1.1970 р. поширила ці вказівки і охопила їх у чотирьох частинах. В першій. «Характер і завдання ДС- на­ писано ; "Референтуру д е з усіма її завданнями можна окрес­ лити в такий спосіб : ДС цікавляться суспільно-громадськими справами. В засяг їх зацікавлень входить людина в суспільстві, суспільні організації, досліди прилюдної думки, засоби комуніка­ ції та політичні питання, — іншими словами : всі проблеми україн­ ського і чужинецького суспільства .» Дальше підкомісія про­ довжує: « д е цікавляться перш за все українським громадським життям і його проблемами та труднощами.» У другій частині під­ комісія стверджує, що є потреба організувати дружинників на добровільній базі, та стверджує, що українська молодь ще незадовільно заступлена в українських організаціях. Третя час­ тина — це аналіза українського суспільного життя. Існує на емігра­ ції 9 родів організацій й установ : релігійної, науково-освітні, шкільні, студентські товариства, наукові інституції, професійні, мо­ лодечо-виховні, громадсько-суспільні, політичні, харитативні . спор­ тові й економічні. При перечисленні категорій організацій підко­ 303

місія подає пропозиції для сумівсьної молоді, щоби вона відпо­ відно до свого зацікавлення включалася до одної з них. В заключенні є чотири загальні завдання ножного дружинника, неза­ лежно від того, чи він належить до одного виду дружин чи ні : передплачувати «Авангард», дописувати до нього, слідкувати за суспільними питаннями в поневоленій Україні, а Дружини повин­ ні організувати міжкрайові зустрічі та дописувати до україн­ ської преси. Спілка Української Молоді є сьогодні великою ор­ ганізацією, якщо говорити про її тривкість, членство' і діяльністьОрганізаційно-структурна побудова Ю С УМ віддавна завершена, як також програма впорядкована. Цього дружинники досі не мають. Потреба творення дружин тому і є очевидна. Зокрема коли дивитись на дружини, як фактор зберігання і плекання української духовости у спільноті. В еміграційних умовинах тільки зорганізоване українське суспільство може плекати і розвива­ ти свої національні скарби : духовість і культуру* У нормальних державних обставинах цю функцію виконував би український уряд та інші державні чи приватні установи. У наших еміграційних об­ ставинах ми бачимо на власні очі, що, коли молодий українець або українка відійде від свого суспільства, то майже без ви­ їмку національно пропадає і губиться в чужій масі. Молодий сумівець, перейшовши стадію юнацтва, де з ним завжди хтось працював протягом років, не може раптово лишитися без організаційного зайняття, тим більше, коли знає, що раз ставши дружинником, він є дійсним членом С УМ . Маємо численні випадки, головно на американському континенті, де мо лоді ідейні й енергійні дружинники шукають свого пристанища, ангажуючись в ТУСМ-і. Л В У. в інших студентських організаціях, бо в С УМ або для них немає місця, або з боку керівників бракує до них зацікавлення. Подібна ситуація є також по дру­ гих країнах, тільки на американському континенті більш наявна через велике число дружинників. Який стан зорганізованих дружин суспільників у С УМ ? Згідно з нашими інформаціями існують три дружини суспільнинів: «Сибірські Вовки» від 1969 р. і «Карпатські Громи» від 1970 р. в Чікаґо, «Беркути» від 1971 р. в Німеччині. Кожна має свій внутрішній правильник, має свого дорадника і свою команду. «Сибірські Вовки» діють або покінчили студії і мають матуру з українознавства. Це їхня передумова, щоби стати «Сибір­ ським Вовком». «Карпатські громи» - дружина суспільниць — вимагає українознавство на рівні з матурою. «Беркути» є дру­ жина обох полів та принимає до себе всіх зацікавлених українсь­ кою суспільною тематикою. Крім цих трьох дружин є ще в А м е ­ риці дві дружини культурників. У с і х членів у трьох дружинах суспільників приблизно 50. Релятивно мале число, якщо порівняти з 13.000 всіх сумівців. Виглядає що ідея Д р у ж и - . н и н і в С УМ дотепер залишилася образом в керівників і членгтві С УМ . і тільки мінімально є зреалізована. Які в цьому причини? О б ’єктивних причин, тобто таких, що стосуються світоглядового заложення і побудови дружини, згідно рамового Правильни­ ка, немає. Рамовий Правильник є загальним формальним дорого304

вказом для творення внутрішніх Правильників Дружин, і ці пра­ вильники їх зобов’язують. Навіть якщо покажеться потреба ще зробити деякі зміни у рамовому правильнику, щоби був більш достосований до ситуації. Компетентні органи С У М завжди гото­ ві це зробити. Інша річ - вже суб’єктивного характеру, це примінення Правильника до дійсности. Причини такого малого чис­ ла зорганізованих дружинників є суб'єктивного характеру. В першій мірі є брак інформацій про Дружини. Будучи в Канад можна було запримітити, що майже ніхто із старшого юнацтва не знав про Дружини, хоч за короткий час самі мали стати дружинниками. Друга причина — це стадія психічної перестановки як сеньйорів, так і дружинників у тому напрямку, що дружинни­ ки - це дійсні члени С У М і повинні провадити своєю молоде­ чою організацією, як також і в ній діяти. Одні — сеньйори не мають потрібного довіря до дружинників, мовляв — ану, чи вони часом не повалять все це, що ми роками будували, або при­ викли з дружинниками поводитися як з юнаками, а дружинники, крім одиниць, привикли бути в стані юнацтва і дальше воліють спринимати доручення, ніж самі собі і юнаціву давати . Дальша причина — це затрата з якихось причин зацікавлення до своїх. Щ е інша - приватні міжусобиці чи то між керівниками, чи між самим членством. Можна пропонувати постуляти : хто втратив за­ цікавлення до СУМ-у , а довгими роками був її членом, має моральне зобов'язання принайменше фінансово її піддержувати в формі добровільних датків та передплачуючи сумівську літературу. Постулят ч. 2 : спори в СУМ-І є потрібні, якщо йдеться про добре справи, є шкідливі, якщо хочеться комусь підкласти ногу, і тому у другому випадку їх треба уникати і поборювати. До тепер була мова про причини неактивізації Дружин. Для повного образу треба представити коротко рамовии Правильник Дружинників. Справа дружинників в СУМ-і вже актуальна від половини шістдесятих років, відколи сумівці переходили 18-ий рік життя. Для них треба було створити орнанізаційний «модус вівенді». Тому Ц У С УМ доручила д-рові Стебельському опрацю­ вати проєкт правильника дружинників. Проект 1967 р. вийшов фотооптичним друком і був розісланий до членства. Створено ко­ місії, які його то доповнювали, то змінювали, і вкінці він був підданий розглядові першій і другій частині Пленуму Центральних Органів СУМ . Знову пороблено зміни, і затвердження терміно­ вано в наступному році на Світовому Конґпесі СУМ, Правильник поділений на три частини : Світоглядові заложення дружинників, організаційна структура, вишкільно-іспитова сииіема. Світоглядові принципи дружинників що є логічним завершенням виховних засад Ю СУМ , залишилися незмінними. Коротко з’ясую другу частину: 1. Дружинник (дружинниця) — це дійсний член С У М між 18 і 35 роком життя.

2. Є бажаним, щоби кожний дружинник С У М належав до одної із Дружин, тоді дістає епітет нпр. дружинник-суспільник.

3. Дружинником стає кожний юнак або юначка, що має закінче­ 305

ний 18-ий рік життя і другий іспит ст. Ю СУМ. Дружинником мо­ же стати на власне бажання не-сумівець, що бажає стати членом СУМ, має понад 18 років, перейшов час кандидатури і здав відповідний іспит.

4. Дружини поділяються за тереном обсягу : крайові (міжосередкові) дружини, і за характером діяльности : дружини виховників, суспільників, культурників, міжнародників і фізкультурників. Дружинники-суспільники складаються з двох секцій : суспільників., що занимаються суспільно-політичною діяльністю і господарників, що занимаються суспільно-економічною ділянкою, 5. Дружиною керує команда дружини, яка відповідальна за ді­ яльність перед Загальними Зборами Дружини. Команда звітує пе­ ред Крайовим З'їздом Делегатів. Комендант відповідальний перед референтом Дружинників при Крайовій Управі.

6. Дружина має свого дорадника-сеньйора.

7. Дружинники мають той сам однострій що і в Юнацтві зі сво­ їм и дружиновими відзнаками.

8. Принцип іспиту на ступінь першого Виховника прийнятий для всіх видів Дружин, тобто Дружинник-Суспільник складає іспит, щоби мати ступінь першого Суспільника. Наступні два ступені наділяє КУ. а четвертий Ц У СУМ.

9. Дружинник підлягає карності дійсного члена, що є записано у статуті СУМ, Рівнож має право на різні відзначення. Суттєве цілої тематики дружин — їхнє завдання, програма. По­ кищо назагал життя дружинників ще не систематизоване : одні вже довший час є ними і не приналежні до жодної дружини, другі стають дружинниками і також не мають де подітися в С УМ . Починаю від переходу юнацтва до дружинників. Кожний, хто переходить до дружинників, хоче наперед мати ВІДПОВІДНІ інформації про те, що його буде очікувати далі, і що він може очікувати. Напевно радо буде належати до дружини, якщо вона для нього буде атрактивною. Це знову ж залежить ВІД вже зорганізованих дружинників. Дружинник-новак переходить першу фазу, в якій обов’язково потрібно з ним ще працювати в ТІЙ тяглості, як він дотепер був звик у юнацтві. В ніякому ви­ падку не можна дати йому відчути, що нема нікого, хто ним поцікавився 6. Самозрозуміла річ, що тими його новими друзями повинні бути самі дружинники, що вже перейшли цю першу фазу. Згодом новий дружинник вступить до одної з дружин і зможе працювати Друга фаза — це фаза самовиховної і творчої праці . В цьому випадку ми маємо ще багато наздоганяти, дивлячись на дотеперішній стан. Згідно із своїм віком і зацікавленням дружин­ ники. зорганізовані в дружині суспільників, є т.зв. дієвики, тобто ТІ. що організують і переводять всякі акції. На підставі дотепе­ рішнього досвіду з дружинниками можна ствердити, що вони більше зацікавлені одноразовими спонтанними, навіть тяжкими ак­ ціями. НІЖ постепенною працею. Це і притаманне сьогоднішній молоді, аж поки вона не встабілізується, Пересічний молодий суспільник готовий скоріше організувати демонстрацію, ніж підго­ товляти концерт, до чого потрібно більше часу і терпеливости. Зно306

BY ж такі акції завжди пов'язані з якоюсь особою і фактами, з якими дружинник автоматично знайомиться. Нпр. демонстрації проти ув'язнення Валентина Мороза. Акції ще мають цю вартість, що вони поривають масово молодь. Крім того Дружинники-суспільники повинні працювати з новими (молодшими) дружинниками та прикладом зацікавлювати їх до активности. Всяка дія без душі й теоретичної солідної підбудови є пів-дія. Так крім роблення акцій дружинники повинні сходитися та обговорювати пророблену діяльність і робити висновки на кра­ ще. Головно обговорювати с о ц і а л ь н і й всякі інші питання підсовєтської України, щоб черпати відомості та посилювати енергію. По якомусь часі приходить третя фаза : фаза стабілізації приват­ ної і в організації. Тоді коли ю«ак або молодий дружинник го­ товий скоріше на спонтанні акції, старший дружинник скоріше стабілізує своє приватне життя, нпр. через сам факт творення родини. В організації він рівно ж стабілізує свою діяльність і скоріше занимається довшетривалою працею, як нпр. вихованням, або на пості члена управи. Такі дружинники стають завжди більше «ро­ зумом і прикладом» дружини. Вони дбають про добру творчу ат­ мосферу і взаємини між дружинниками, та провадять нових дружинників. Рівно ж ці дружинники посідають настільки досвіду і духової підготовки, що можуть провадити осередками і занимати відповідальні пости у вищих керівних органах. Це є добра запорука природнього росту для нашої організації. У цій фазі вже є дозрілі дружинники в справах суспільно-громадських, полі­ тичних чи інших питань, про які згадано на початку. Дружина суспільників є чудова вихідна база для дальшого будування й скріплення українського зорганізованого суспільства, бо не кож­ ний дружинник, маючи відповідний досвід схоче залишитися тільки при сумівській праці. Тоді і наші громадські установи зазнають трохи відмолодження, що їм дуже потрібно, і чого самі бажа­ ють. У цій фазі Дружинник-суспільник може думати про свою при­ ватну ' організаційну фінансову будучність, та завдяки своїм здіб­ ностям і чужим засобом (або і своїм) починати фінансово усамостійнюватися, тобто творити власне підприємство або спільну підприємчу компанію. В СУМ-і це ще покищо будучі можливості, однак добре мати певний образ, що хочеться і що можна осяг­ нути. Всі ЦІ три фази є тільки абстрактним образом і моделем, щоби краще представити діференційоване завдання дружинників. Говорячи про третю фазу дружинників-суспільників, виринає питання провідництва і елітарности. Кожний дружинник, що про­ вадить сходинами, організує і співорганізує акції, є в даному моменті провідником. Провідник є безпосередньо пов’язаний з людьми, а член еліти може бути провідником. Провідник — це режисер у суспільстві. Він провадить організаційною політикою і відповідає за неї в осередку, Крайових чи Центральних Орга­ нах. Означає : він має все знати, що належить до його обсягу, про все дбати, але не мусить зсе робити. Він має вміти ново30V

дитися з людьми і вміти провадити їх у сумівській праці. Бути провідником означає бути психічно готовим до відповідальности за людей і за речі. В здоровому суспільстві провідник є членом еліти, тобто посі­ дає високі кваліфікації, знання. В багатьох осередках є дружин­ ники, що своїм фаховим знанням перевищають своїх старших зверхників. З цього виринають конфлікти, які в переважаючих ви­ падках кінчаються тим, що один з обидвох уступає, або творить­ ся неформальний провід, що також є щкідливе. В таких випад­ ках вищі керівні органи повинні негайно інтервенювати, щоби не допустити до поділу членства і організації. Провідником дружин­ ник не можна стати без підготовки у всіх провідницьких знаннях. Для цього добрим середовищем є дружина й інші становища у нашій Спілці, де дружинники можуть вироблятися. Щ е потрібно кількома словами устійнити різницю діяльности дружин суспільників від управи осередків, від ТУСМ-у й подіб­ них організацій. Вся діяльність управ осередків підлягає заціка­ вленню Дружинників-Суспільників але за неї відповідають тільки члени управи. Управа розглядає і рішає тільки осередкові справи, суспільники натомість розглядають і поза і понадосередкові справи. Суспільники мають автономію дії понадосередкового обсягу. Во­ ни ПОВИННІ включатися в осередкову діяльність, занимаючи референтури або помагаючи в праці. Т УС М — це ідеологічне студентське товариство, яке стоїть на позиціях українського націоналізму. Т УС М має завдання передусім студійного характеру, і за власними даними має надавати тон цілому студентському рухові. Натомість Дружинники-Суспільнйки мають додаткове завдання: безпосередня організаційна діяльність в С УМ і назовні. У практиці діяльність Дружинників-Суспільників і ТУСМ-у переплітаються. Як далеко ми зайшли в справі дружинників-суспільників ? На це нам посередньо дає відповідь підкомісія Дружинників- сус­ пільників на частині Конгресу на початку 1 9 7 0 року: «Ком ісія стверджує, щ о з уваги на початкову стадію праці Дружинників Суспільників першим кроком у праці референтур ДружинниківСуспільників буде організувати на добровільній базі дружинників, зацікавлених активним суспільним життям». Від цього часу є деякий поступ, однак за-малий, коли брати до уваги число членства віку дружинників і пекучі потреби розгор­ тання дії на всіх відтинках праці СУМ.

Ґомадінґен, 21.8.72

308

Минола Ф РА НК ЕВИ Ч Референт Д р у ж и н н и к ів Суспільників при ІДУ СУМ

РЕЗОЛЮЦІЇ КОМІСІЇ ДРУЖИННИКІВ СУСПІЛЬНИКІВ 1. з огляду на потребу вдержати в дії наймолодших Дружинників С У М по переході з юнацтва в дійсні члени пропонується ЦУ СУМ опрацювати вишнільну програму, яка уможливила б старт в діяль­ ності даної категорії молодого членства.

2. Спілка Української Молоді, будучи на християнських світоглядових позиціях, ставиться однаково толерантно до всіх християнсь­ ких віровизнань.

3. Підтримуємо концепцію трьох фаз дружинника, щодо його ду­ хового росту в С УМ : а. переходова, в якій дружинник призвичаюється до нових форм праці як дійсний член СУМ . б. дієво стабілізую ча, де дружинник стає членом одної з дружин і веде конкретну працю по своїй ділянці зацікавлення; в. творча у віку приблизно 30-35 років, дружинник стає дозрі­ лим сумівським і громадським діячем 4. По осередках дружинники мають стати самостійними сумівськими діячами і своїм прикладом заохочувати інших до співдії.

5. Узгіднено наступні конкретні завдання дружинників-суспільників: а. КУ повинні доручити осередкам щоб вибрали до своїх управ референта дружинників, якою завданням було б встановити кон­ такт із всіма дружинниками включно з неактивними, та зацікавити їх тематикою дружин.

6. Дружинники-суспільники мають в першій мірі працювати в рам­ ках СУМ-у, а тоді як сумівці працювати в інших українських ор­ ганізаціях і установах. в. Дружинники-суспільники повинні організувати крайові і міжкрайо­ ві'зустрічі дружинників, подібно як від кількох років відбуваються зимові табори на Франкополі в Бельгії, або Злети Дружинників Канади й Америки. г. Кожний дружинник має передплачувати і користуватися своїм журналом «Авангард» і по можливості дописувати до нього. б. Комісія дружинників-суспільників звертається до всіх дружинни­ ків, щоб а. в найкоротшому часі, якщо ще до цієї пори цього не зробили, передплатили «Авангард», вплачуючи принайменше на наступний піврік. б. перевели збірку на пресфонд «Авангарду».

7. Комісія вносить пропозицію підтримати центральну громадську установу З К В У, разом з іншими молодечими організаціями пере­ водячи збірку на фонд СКВУ.

8. Уважаємо за відповідне уможливити випуск українського журна­ лу т.зв. «комікс» з підкресленим національним і виховним змістом для українського доросту, щоб в той спосіб, зглибити зацікавлення юнацтва до української мови і тематики 309

УКРАЇНСЬКА ПРОБЛЕМАТИКА НА СВІТОВОМУ ФОРУМІ в днях 23-27 сеопня. 1972 попум "! VI Иоч-'песом ВАКЛ (Світової Антикомуністичної Ліґи) в Мексіко Ситі віл'^улзся ІУ Конференція В Ю А К Л ( С в і т о в о ї Антикомуністичної Піґи Молоді). В Конференції взяли участь 1 20 делегатів з 35 країн і чимало обсерваторів. Україну на УІ К онг' орсі ВАНП заступала числена делегація очолена головою О У Н Я Стрцьиом який рівночас­ но був головою делегації АБН Українську молодь репрезентували • м^о Олег Романишич (голова ЦЕСУС). п-і Г. Романишин. мґр. Я. Млинаось«ий і п-і М. Млинарська (СУМ), п-і С. Шимко (всі з Канади), д-р. Я, Тавридзький (Т УС М з Арґентіни). дотеперішній член екзекутиви В Ю А Н Л -М. Ткачук (С УМ Австралії) і Л. Василин (Америка). До Екзекутиви ВЮ АКЛ . як вільний член увійшов делегат С У М мґр. Я. Млинарський. Склад нової управи В Ю А К Л ; гол. — Й. Л.А. Мора (Мексіко), заст.гол. - Т .Т .Л ью (Китай), ген. секр. - В. Гайсмит (СШ А), заст.секр. — Ґ.Ґулнез (Мексіко). члени — Н.Моликоне (Італія), Д. Алвез (Бразилія), Ф. Феонандез (Еспанія), Б.А. Сехоняна (Лесото, Африка), P.M. Сандовал ^Гватемала). П. Батлер (Канада), Я. Млинарський (Україна) До В Ю А Н Л було прийнято 12 нових організацій. Як У І Конгрес ВАКЛ, так і ІУ Конференція В Ю А К Л схвалила резолюції, засуджуючи російський імперіялізм. в обороні пере­ слідуваної в московській тюрмі народів молоді та на підтримку визвольної боротьби українського й інших народів. Делегація української молоді була дуже активна і знаходила підтримку інших народів. Подаємо резолюції української делегації ВЮ АКЛ . які були схвалені пленумом ІУ Конференції В Ю А К Л : Рез о лю ці я

Ч .1 .

Тому, шо російський імперіялізм та комуністичний тота,'’ ітаризм знищив за останнього півстоліття національну незалежність України та інших націй східньої і центральної Европи, застосо­ вуючи засоби мілітарної аґресії. насильного «прилучення» та від­ критої субверсії; Тому, що російський імперіялізм та комуністичний тоталіта­ ризм далі продовжують та посилюють терористичні дії стосовно України та інших поневолених народів при помочі систематичних хвиль арештів, вивозів і русифікації; 310

ПРОМОВЛЯЄ ДЕЛЕГАТ UV СУМ ц. М. ТКАЧУК З АВСТРАЛІЇ.

Тому, що Совєтсьна Росія є найбільш варварською колоніяль нею імперією, яка .держить в неволі багато націй, включно з Україною, вбалтицькими народами, Білорусією, Грузією, Вірм ені­ єю. Туркестаном та іншими; Тому, що найвищою метою України та інших поневолених народів є їхнє визволення та національна незалежність 4-та Конференція пос танов ляє 1' Засудити оосійський імперіялізм і нолоніялізм та комуністич­ ний тоталітаризм і їхні аґоесивні дії. насильну русифікацію, на­ ціональне та соціяльно-економІчне поневолення і визиск Укра"ни та інших поневолених народів.

2 Стати за відновлення національної незалежности України, встановлення соціяльно-економічної справедливости. привернен­ ню культурних та духових прав для українського народу і індиві да та для всіх поневолених народів у так зв. С С С Р і в так зв сателітах.

3 Заклинати народи вільного світу та їхні уряди визнати за Уноаїною та іншими поневоленими народами, право -на націо­ нальну незалежність: і активно сприяти та піддержувати визволь­ ну боротьбу тих народів Ре з олю ці я

Ч.2 .

В обороні

молод і,

п ер е с л ід у в а н о ї сов єтсьно-російсьним КҐБ.

Тому, що в Україні й інших рпоневолених країнах більше число молодих людей, які відкрито протестують проти національ­ ної. культурної та релігійної опоесії, персонального терору і безоглядного визиску народів комуно-російською дик­ татурою та клікою Мао. та урядовими елітами, які їм вислуювуються: Тому що історик Валентин Мороз, журналіст Вячеслав Чорновіл літературний критик Іван Дзюба, археолог М. Смішко та вс. інші українські інтелектуалісти, не зважаючи на тортури і у в ’я з н е н н я продовжують далі боротьбу проти Р О С ІЙ С Ь К О Г О імпері­ алізму. і тому изаслуговують на наше повне признання їх як і прикладів хоробрости; Тому, що в Україні, незважаючи на звернення через Органі­ зацію О б ’єднаних Націй та світові «медія». КГБ продовжує 311

масові арешти, псевдо-суди і вбивства (нпр. брутальне заморяування художниці Алли Горської) нескорених — цвіту української м о л о д і:

Тому, що син генерала Романа Шухевича-Чупринки (Головно­ го Командира УПА). Юрій Шухевич поновно арештований і не­ давно (вересень 1972) засуджений на додаткових 10 років •ув'язнення, тому що він знову відмовився відректися свого бать-■ч ' його ідей, і який із 39 років свого життя вже просидів 20 ооків у тюрмах.

4- т а Ко н ф ер ен ц ія п о ста но вляє 1 Валентин Мороз. Юрій Шухевич. Вячеслав Чорновіл , Іван Дзюба М. Смішко та їхні товариші є для делегатів на конфеоенцію прикладом геооїзму за свободу слова, думки Ьі акції.

2 Делегати старатимуться всіма силами вирізняювати Валентина Мороза Юрія Шухевича та їх товаришів, як прапороносців волі, національних та людських прав та національної культури.

3. Члени Світової Молодіжної Антикомуністичної Ліґи старатитимуться своїми публікаціями, демонстраціями та свог-ю діяль­ ністю взагалі, мобілізувати поміч свободолюбних народів світу, які вимагали б. щоб Совєтська Росія заперестала поповняти страхіття над поневоленими народами.

4. Звертати увагу Генеральній асамблеї ООН, що ці потягнення російського тоталітаризму в так званому «С С С Р» є запере­ чуванням Універсальної Деклярації Прав Людини, і щоб Гене­ ральна асамблея О О Н засудила Совєтсьну Росію за її діла.

5. Закликати уряди вільних держав світу. Амнесті Інтернешенел. Міжнародню Комісію Юристів та Міжнародній Червоний Хрест, щоб ці чинники робили всі необхідні заходи щодо російського імперіялізму та комуністичних бюрократій, які цьому імперіялізмові служать, з метою негайного звільнення вищезгаданих укра­ їнських політичних в'язнів . як і також звільнення всіх політич­ них в'язнів в С С С Р і поза залізною заслоною.

ДЕЛЕГАЦІЯ АБН З ГОЛОВОЮ п.Я. СТЕЦЬ НОМ ---

Подр. Л. ВАСИЛИН В ТОВАРИСТВІ МОЛО ДИХ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ.

ПОСТАНОВИ КОМІСІЇ ДРУЖИННИКІВ-МІЖНАРОДНИКІВ Загальні

напрямні

Завданням міжнародника є поглиблювати своє знання укр а­ їнської І міжнародної проблематики, щоб проаналізувавши її, вийти ІЗ удосконаленою системою праці на міжнародному від­ тинку. Зовнішня діяльність може себе проявити на таких відтин­ ках як: масова комунікація (преса, радіо, телебачення і г.п.), на форум і міжнародних організацій, в крайових чи обласних органі­ заціях та установах окремих країн нашого поселення, при видав­ ництвах І розповсюдженню інформацій. На основі цього прийнято і затверджено слідуючі резолюції: 1. Щоб використати можливості для розголошення нашої визволь­ ної справи дорогою масової комунікації мусимо збирати та опра­ цьовувати відповідні матеріяли, їх помножити і масово розпов­ сюджувати. Рівнож мусимо старатись виробити з поміж своїх кадрів високого калібру журналістів, політиків і т.п., які своїм авторитетом і впливом в чужинецьких колах могли б нам успіш­ но допомогти.

2. Вишукати міжнародні, крайові, окружні чи обласні чужинецькі організації, яких можна в будь який спосіб використати для укра­ їнської справи. Нав'язати і держати постійний контакт з тими організаціями, які показуються найбільш приязними. Не сеґреґувати організації на основі лівої чи правої тенденції, якщо вони можуть якимсь способом нам допомогти в наших стараннях, за виїмком комуністичних.

3 Використовувати всі можливості для поширювання інформації про нашу проблематику й організування прихильників для неї, наприклад при університетах, вищих школах, курсах тощо. По­ дбати . щоб В І Д П О В І Д Н І книжки з українською тематикою знахо­ дились по бібліотеках. Коли приїзджають ворожі доповідачі наша активна присутність є конечна. Також мусимо попирати наших інтелектуалістів на еміграції, щоб дати їм змогу висловитися на публичному форумі.

4 Мусимо пропагувати наші книжки, брошурки тощо і розголошу­ вати нашу справу, вживаючи різних наліпок, ґудзиків, афішів і т.д.

5. Мусимо бути поінформовані про різні події і змагання, які відбуваються по цілому світі і цим способом поширювати свій сз'тогляд. І вчитись на помилках і успіхах інших. Мусимо бути поінформовані, щоб відчути політичний клімат по різних країнах, після цього можна рішати про спосіб праці. Старатися входити на ключеві державні і правні позиції, щоб не чекати на реакцію І пораду других, але самому мати право й нагоду брати ініціятиBV Без перерви шукати можливости перемоги над ворогом, а іиоб ие досягнути треба точно знати хто наш ворог, а хто при31.3

МОЛОДА ПАТРІОТКА ЛІДА ВАСИЛИН

Наша редакція недавно тому одержала нопію листа Ліди Василин, молодої студентки з Голівуду. Каліфорнії, якого вона написала до видавництва «Чарлс Скрайбнерс Соне- в Ню Йорну. Подруга Ліда написала того листа у зв'язку з неточностями що їх знайшла в книжці, випущеній цим видавництвом, під заголов­ ком «Народні й Святочні Ноші Світу», яку написала Р, Турнер В ілкокс. В свойому листі, подруга Ліда звертає видавництву увагу на кілька помилок, які вона завважила в даній книжці. Пояснює ї'/. що місто Косів і село Жаб'є. станиславівської области нале­ жать до України, а не до Польщі, як це пише авторка. Далі, подруга Ліда не погоджується з твердженням авторки, що Бу­ ковина належить до Румунії. Додаючи іще оливи до вогню, два святочні строї, правильно зазначені як українські, авторка включила під розділом -Росія». Молода студентка обурено протес­ тує проти такого роду помилок і уважає, що такі неточні інфор­ мації знижують рівень і вартість такого видання. Серйозний сту­ дент не може в такому випадку числитись з книжкою як з авторитетним джерелом. Відповідаючи на цього листа, видавництво дякує подрузі Ліді за ї ї застереження і поправки, принимаючи ї х до B i f l o v a з обіцянкою взяти ї х під увагу в наступному випуску цеї книжки. Рівнсчасно. видавництво підкреслює . що це перша негативна критика книжки від часу ї ї появи в 196 5 році. Ґратулюємо подрузі Ліді Еасилин за добре пророблену пра­ цю на користь нашого народу. Часто стрічаємо в чужомовних книжках, журналах чи часописах подібного роду «помилки». Не знати чи то дійсно через брак інформацій. неточні дані дорад­ ників, чи може продумані вмисне зроблені ворожі ходи для збагачування наших сусідів. Подібні «помилки» зустрічаємо до­ волі часто, та скільки з поміж нас мають відвагу чи. головні­ ше, таку ініціятиву. яку виявила наша подруга з Америки 'і’ Хвилево ми обуоені неакуратностями даної статті, инижчи, ра­ дієвої чи телевізійної програми, і може наші завва''и ше f’ eoeкажемо приятелям. Та хто з нас в такому випадку аобоовіяьно візьметься за конкретну д ію ? Така поаця належить однак до наших завдань на еміграції - пошиоювати псавду не тільки \ ’ іж своїми але й між чужинцями, та справляти на кожному кооці фальшиві про нас інформації.

314

МІП

ПОСТАНОВИ КОМІСІЇ ДРУЖИННИКІВ-ФІЗКУЛЬТУРНИКІВ Загальні

напрямні

1. Свідомі того, що здоровий стан тіла є основним для майбут­ ньої оборони нашої Батьківщини, ми принимаємо яи нлич : "У здоровому тілі живе здоровий дух.»

2. Спортовий дух є інтернаціональним. Використовуючи ией ■іакт. ми можемо при допомозі спорту гідно репрезентувати українців і цим способом зацікавити світ українською проблематикою. Діяльність по осередках: 1. Фізична культура залежить вповні

від людини та її сили волі.

а. По малих о с е р е д к а х дружинники-фізкультуриики крім праці над соб о ю , можуть організувати якусь пр ограму елем ентарного с п о р ­ ту з юнацтвом.

б. По більших осередках сумівські спортові дружини мають на­ году поширювати українську справу способом організованого спооту.

2. Мусить існувати повна співпраця між осередковими управами, спортовими дружинами С У М і поодинокими членами цих клітин.

3. Спортовці

мусять бути

а. л ю д с ь к о ю

ф із іо л о г іє ю

ознайомлені

з :

і ан ато м ією .

б. загальними правилами першої помочі, оскільки це ся до можливих спортових випадків.

стосуєть­

4. Дружинники-фізкультурники повинні заниматися організуванням спортових таборів, як також вишколів. спортових фільмів і.т.д. Цим способом можуть пізнати і вивчити нові спортові техніки і правила. С ум ів с ь к а

світова

О л ім п ія д а

1. Щоб втримати високий рівень серед наших спортовців пропо­ нується організувати сумівські світові Олімпіяди. які мали б від­ буватись що 4 роки. Півфінали мають відбутися в поодиноких країнах, в висліді яких найкращі атлети з ножної країни з'їдуться на світове змагання в котрійсь визначеній країні. Підкреслюємо важливість втримання високо-професійного рівня у всіх компетиціях.

2. Осередкові і Крайові управи повинні бути до тієї міри зацікав­ лені спортом, щоб були готові допомогти спортовим одиницям у фінансуванню подорожі на такого роду змагання, роздобуваючи фінанси різнородними імпрезами, збірками і т.д.

3 15

І к ^ з і н с ь ш

Ь т ^ ^ е н т с т и о

о

ш

т

і

ТУСМ ВІДБУВ СВІЙ 13-й КОНҐРЕС 13-й С в і т о в и й Конгрес Т-ва Української Студіюючої Молоді Міхновсьного та 5 й Крайовий З'їзд Т У С М в Америці відбув­ ся в Дітройті 15-17 вересня ц.р. На 13-му Світовому Конгресі Т У С М було 57 делегатів, які оепоезентували Т У С М ЗСА. Канади, Аргентини, Европи, Австра­ лії та Сеніорат ТУС М , В працях 5-го З'їзду Т У С М в З С А взяло участь 80 делегатів, яиі оепоезентували 9 Осередків Діяльности та 2 Ініціятивні Групи Т У С М Серед численних гостей були представники українських Ц ер­ ков та громадських, наукових і студентських організацій. В загальному, в Конгресі взяли участь понад 200 студентів ІЗ 3-х континентів. Із звітною доповіддю за діяльність Світової Управи Т У С М ви­ ступив інж, Б Кульчицький. який широко насвітлив діяльність Т УС М та зупинився зокрема на її позитивах і негативах. О со­ бливу увагу звітодавець присвятив справам суспільно-громадської I політично: діяльности Т УС М , З огляду на те, що інж. Кульчицьний яний продовж останніх 10 років очолював Т УС М . рішився більше не кандитувати. Конгрес висловив йому вдячність за дотеперішню працю, приймаючи його через аклямацію в почес­ не членство Т УС М , а представник Т У С М з Арґентіни, д-р Я р е­ ма Тауридзьний вручив йому пропам'ятну відзнаку. Конгрес рівнож відзначив ДОВГОЛІТНЮ працю пані Христини Кульчицької в управі ТУС М , На 5-му Крайовому З'їзді Т У С М у З С А звітну доповідь вивиголоск.5 голова Управи Богдан Футала В рамках Конгресу були прочитані дві доповіді Д-р П. Мірчук говорив на тему ; «Українські визвольні змагання під час дру­ гої світової ВІЙНИ та сьогоднішній спротив на Україні», а інж. Богдан Кульчицький на тему поточних завдань Т УС М . Конгрес обрав нові керівні органи ТУС М . До Світової Управи обрано таких осіб : Богдан Футала. голова; Рома Лісович ■сеноетао Роман Сеньків - ідеологічно-політичний референт; Мирон Биц - скарбник: Аскольд Лозинський - пресовий референт, Я, Тауридзький (АрГентіна) - член: Любомир Квасниця (Канада), член. До Контральної Комісії увійшли : Богдан Кульчицький - голова; Бооис Потапенко - член; Андрій Бандера - член. . До Товариського С ул у : Христя Кульчицька - голова: Ада Леге-F 316

ФРАННОПОЛЕ ЗИМОЮ

Цього рому, як і попередніми роками відбудеться в ' Бельгії традиційний вже Европейсьний Зимовий Табір , Д р уж и н н и ків СУМ , влаштований силами Европейсьної | К о н ф е р е н ц ії СУМ. Т е х н іч н о ю підготовкою занимається Крайова Уп р а в а С УМ Бельгії. В програмі п е р ед бач ує ть­ ся інтензивний виш кіл на базі загально укр а їн с ько ї й в нутр іш н ьо- сум ів сько ї тематики, підготовка до наступнього Конґресу СУМ , прогульки, розвагові вечірки, і т.п. Ц іє ю дорогою звертаємось до всіх Д ружинників і Кан­ дидатів на Д р уж и н н и к ів СУМ , із щ ирим з а п р о ш е н ­ ням взяти чисельну участь в ЧЕТВЕРТО М У

ЕВРОПЕЙСЬКОМУ ЗИМОВОМУ Д Р У Ж И Н Н И К ІВ СУМ

ТАБО РІ

який відбудеться в днях 23.1 2.1 9 7 2 р. - 1 .1 .1 9 7 3 р. на сум ів с ькій оселі «франкополе» в Бельгії.. Зголошення проситься я к н а й с к о р іш е подавати через власні Крайо­ ві Управи. І та - член; І аля і улькевич - член. До Світової Управи з уряду входять ще : голова Сеніорату Т У С М та голови Крайових Управ із ЗС А. Канади та Арґентіни. Нову Крайову Управу Т У С М в З С А обрано в такому складі : Олесь Черінь - голова: Богдан Гошовський та Богдан Клід - заступ­ ники; Дарка Івахів - секретар: Михайло Пилипчан. - скарбник: Ігор Длябога та Ляриса Лозинська - члени. До Контрольної Комісії ввійшли : Богдан Футала - голова: Лев Іваськів та Борис Потапенко-члени. До Товариського Суду: Мирон Биц - голова: Іоина Твардовська та Мирослав Футала - члени.

317

^згтв иажзємо

1)

т

М их ай ло Ф Е Д И Н Я К і Галин а С Т А Х І В о бид во е виховники і активні члени К У С У М в Б е л ь г і ї та А н г л ії з він ч ал ис я 2 2 . 7 . 7 2 р. в У к р а ї н с ь к і й Кат. Ц е р к в і св. П о к р о в и в Ноттінґгамі.

- Акту він ч ан н я д о в е р ш и в о. др. А. М и хал ь сь к и й . В е с іл ь н и й о б р я д в ід б у в с я згідно з н а й к р а щ и м и у к р а ­ їн с ь к и м и тр адиціями, при великій кількост і гостей та м ол од і С У М . П і д час гостини п р о в е д е н о г рошеву зб ірку, яка дала 1 7 фунтів, ц ю с у ­ м у роз діл ено по 8ф 5 0 на прес фонд “А в а н ґ а р д ” і ж ур н ал « Н а ш а Ц е рк ва » . Ж ертводавцям і зб ірщ и ка м щира подяка, а Молодій П а р і М ноги х і Щ а сли ви х Л іт!

Молод а с у м і в с ь к а П а р а С л а в н а В А В Р У Х і В а с и л ь Б ' Є Н Ь звінчалися 2 7 5 1 9 7 2 в ц е р к в і св. Покр ов и в Торонто. Ка на д а Т а й н у с у п р у ж ж я д о ­ ве р ш и в о др М ирон С т а с ів і о. М. Ст е ф а н ів С п і в а в хор « П р о м е т е й » під уп р а в о ю Мґр. В К а р д а ш а . В е с іл ь н а гостина в У к р а ї н с ь к о м у Д о м і з і б р а ­ ла 8 0 0 о с іб . п р о в е д е н а з б ірн а на д о б р і ЦІЛІ дала 2 1 2 дол. з того призначено, на виїзд а н с а м б л і в С У М до Европи 5 0 дол І на ж урн ал ■Коилаті» 3 7 дол.

О б и д в о е М о л о ді є в и п у с к н и к а м и к у р'■'9 у х р а ї н о з н а з с т в а ї м. Ю Л и п и , а трпод дг В а с и л ь с в и к л а д а ч е м ге'о яї ну рс а* С л а в н а у чи т е-■пг з ",б." и ii;«Ort Обидвое є СУ^/ вимочували чис5 О ^ ^Я ' ^ д на * С У М та

' і ' Г.гІ' ■■

—

М ил'и »

’

і*,ас.'’ ив и»

.1.ИГ/Є спасибі >

Літ

Богд ан М А К С И М ' Ю К з Ф і л я д е л ь ф і ї і О л п Н Е Б А Л О . Гарт фор д. ( З С А ) з в ін ч а л и с я 1 7 .7 2 в ц е р к в і в Гаг тф о р д і. З в і н ч а в о. нрилош. С те п а п Баландюк О б и д в о є акт ив ні члени С У М , р іш и л и с в о є в е с іл л я відбути згідно з н а й к р а щ и м и у к р а ї н с ь к и м и т р а д и ц ія м и М о л о д а б у л а з од яг н ен а в б іл ій вишитій с у к о н ц і, мол од ий у вишитій с о р о ч ц і, а д р у ж к и в г у ц у л ь ­ с ь к и х строях. Н а Б о г о с л у ж е н н і с п і ­ вав хор під дир. інж. О . П р и ш л я к а . Н а прийнятті в Н а р о д н о м у Д о м і б у ­ ло пр ис утн іх 3 0 0 о сіб. В е с і л ь н о ю п р о г р а м о ю к е р у в а в в м і л о старо ст а п.В. Со лтис, в к л ю ч н о з т р а д и ц ій н и м “ В и к р а л а н н я м ” і ви куп ом М ол од ої. З а ін іц ія т и в о ю пані С. Р а д ь о п е р е ­ в е д е н о г р о ш е в у з б і р к у , яка дал а 1 0 2 дог., з чого п р из н ач ен о 4 2 дол. на “ В извол ьни й Ф о н д » , а по ЗО дол. на “ А в а н ґ а р д ” і К р и л а ' і » М о л о д ій П а р і Щ а с л и в и х , М но ги х Літ. а В Ш З б і р щ и к а м і Гостям щире Спасибі !

ЦНі Вйі

ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ Для наладнання адміністрування «Авангарду» просимо Кольпортерів і Перед­ платників придержуватись наступного порядку: ЗСА і КАНАДА : Кожний Осередок СУМ має мати референта сумівських видань, який збирає передплати і пересилає їх до В-ва ЦУ СУМ. Якщо в даній місцевості такого референта ще нема, або є неактивний, передплатники мають обов'язок грошові розрахунки переводити безпосередньо з В-вом в Брюсселі, пересилаючи належність банковими чеками чи моні-ордерами. Чеки з Українських кредитівок приймаються на рівні з банковими. ВЕЛИКА БРИТАНІЯ : Через КУ СУМ. або поштовими моні-ордерами до В-ва НІМЕЧЧИНА : почтовими мандатами до ЦУСУМ. ФРАНЦІЯ : На чекове конто : L ’Est Europeen 17 rue de Provence PARIS 9 C.C.P. La Source 30 754 04, БЕЛЬГІЯ : на чекове конто КУ СУМ, або прямо до В-ва. АРГЕНТИНА і АВСТРАЛІЯ : До референтів сумівських видань в тих країнах. ІНШІ КРАЇНИ : Безпосередньо до В- аа в Брюсселі.

319

ПОЖЕРТВИ НА ПРЕСФОНД «АВАНҐАРДУ» ЗСА 1 4 - дол.

О-н Б О С Т О Н О-н- Н Ю АРК 0-к ДІТР О Й Т

з6.

листи

О рл ина : з6.

ім.

чч.

листи

чч. 6 0 8 ,

на

сл.п.

Вонсуля.

могилі

з

І.

В о вк и »

з весілля

Олі

з

Риму

Д удича

В

Питяи518,75

4 9 . 0 0 0 лір

17 - дол.

і О. С к и б и

Сороки

Ь. з

42,- дол.

50,- дол.

О. Ч е р і н ь .

В о вн и» В.

610

він ка

зб ір щ ини : Р. Ґо-

Верещак,

весілля

О-н ГАРТФ О Р Д Н ЬЮ ЙОРК

609,

з а м іс ть

“ С и б ірс ькі

О-м

121,- дол.

Вовн и»

ляш, Я. Ч ІН А Ґ О

616

•С и бір с ьк і “С и б і р с ь к і

О-к

612,

і

О.

33,- дол.

Стріл>,чуна 160.- дол.

Максим’юк і О. Кебало. 3U,- дол.

весілля

пп. С. Коваль, М

Чубан

33,-

дол.

КАНАДА 0-к .

ОШАВА

др. М.

О-к.

В ІН Д З О Р

зб.

М их ал коф

листи

чч.

З 25-ліття

20,- дол.

105,

1 06 ,

107, 1 0 8

подр. Ю в і л е ю

33,75

п-ства

Нр і в о р у к ів

2^

-

дол

Б Е Л Ь ГІЯ

0-к

Ґ Е НК

М .С еничак

і М .К арп а,

Раделицьної

і

з

весілля

Г

Б. Ка ч м а р с ь к о г о

869

бфр

В. Б Р И Т А Н І Я З

О- н. Н О Т Т І Н Ґ Г А М Ю в і л ія т а м

і

Молодим

Жертводавцям

і

ве с іл л я

Партм

Галі С т а хів і М. Ф ед ин ян а

бажаємо

Збір щ и н ам

щире

Многих

і

Щасливих

8 ,5 0 ф,шт Піт,

Спасибі !

«AVANTGARDE72 B i d

C h a rle m a g n e

1040 B r u x e l l e s T e l . 34.04 8 2 Висилаю

дня іМ к г ц е в іс т ь ^

річну

передплату

забо ргованіс ть на

на

1973 рік

по ч

“п о е с ф п н д ”

разом

(пОіЗВИЩО й ім'я^

(ч и с л о

дом у

и

назва

(м *СЦЄВ Ю Ть. с т е й т ,

'м р а - н а )

320

е у п и ц ії

п р о в ін ц ія , « о д )

а

ЗМІСТ З А Г А Л Ь Н І Т Е М И ______ ______________________________________________ ____ Богдан Бора : КАМЕНЯРІ ...................................................................

241 Роман Мфчук : ТЛО ВИНИКНЕННЯ УПА ............................................

24і Доц. Др. Г. Васькович : ЗА В Д АН Н Я УК Р А ЇН С Ь К О Ї ЕМІҐРАЦІЇ ............

247 О К. : ТРІЮ М Ф У К Р А ЇН С Ь К О Ї К УЛ Ь Т УР И ..........................................

251 О. КОваль : П РИВІТАЛЬНЕ С Л О В О ВЕРХ О В Н О М У А Р Х И Є П И С К О П О В І258 *"■ ■ПОДЯКА І Т УР Б О ТА ...................................................................

260 М. Підгірна : НОВИЙ СТАН В ПРАЦІ ДРУЖ ИН НИ КІВ С УМ ..............

262 *** : С ВЯТО ЧНИ Й НАКАЗ НА ЗАКРИТТЯ СВІТ. ОЛІМП. З Л Е Т У .....

264 : ЗВ ЕРН ЕН Н Я ДО МОЛОДІ УКРАЇН И 265 " • : ЗВЕРНЕННЯ ДО МОЛОДІ ВІЛЬН О ГО С В ІТ У ............................

266 Дйв : Н АШ А П Р И С УТН ІС ТЬ НА ОЛІМПІЯДІ В М Ю НХЕНІ ...............

267 МІП : СВІТО ВА ОЛІМПІЯДА І УК РАЇН С ЬК І С П О РТО В Ц І .................

270 ••• : ВОДА НА МОСКОВСЬКИЙ МЛИН ...........................................

271 272 •** : З ПРИВО ДУ ЧЕ Р ГО В О ГО Б Р УТ А Л Ь Н О Г О АК ТУ ...................... **■ : КОМІТЕТ О Х О Р О Н И МОГИЛИ СЛ П. МАЦЕЙКА ......................

274 П О Е З І Я . П Р О З А ______________________________________________ - — ----------- ---- ---------------Б. Бора : МОЛОДІЙ УКРАЇНІ. СУЧАС НИ КАМ . ДО УКРАЇНИ. МОЯ ДОБА 276 С.М. Фостун : О С ІН Ь ...........................................................................

279 ••• ; ІСТОРІЯ УКРАЇН И .......................................................................

280 НАУКА, КУЛЬТУРА М И С Т Е Ц Т В О __________ ____ _______________________________ Б Антоненно-Давидович : К УЛ ЬТУРА УК Р А ЇН С Ь К О Ї МОВИ ................

281 Олена Звичайна : В О Б О Р О Н І Н А Ш О Г О СО Б О РН О ГО П Р А В О П И С У 285 ” • : НОВА КНИЖКА .........................................................................

289 В. Попович : ЮРІЙ Н А Р Б УТ .................................................................

290 М. Підгірна : ДО ПРАЦІ Д РУЖ ИН НИ КІВ КУЛЬТУРН И КІВ ................

295 297 РЕ З О Л Ю Ц ІЇ КОМІСІЇ Д Р УЖ И Н Н И К ІВ -К УЛ ЬТУРН И К ІВ ...............

виховники ______

_____________________________

Вроф. Р Драгьн : ГЕРОЇЗМ .................................................................. " • ПОСТАНОВИ КОМІСІЇ ДРУЖИННИКІВ-ВИХОВНИКІВ .................

298 302

С У С П І Л Ь Н И К И _____________________________________________________________________ М Франиевич : ДРУЖИННИКИ-СУСПІЛЬНИКИ В С Ь О Г О Д Н ІШ Н Ь О М У СВІТЛІ .........................................................................................

303 •** : Р ЕЗО Л Ю Ц ІЇ ДРУЖИННИКІВ-СУСПІЛЬНИКІВ ...............................

309 М І Ж Н А Р О Д Н И К И ___ ________________________________ __________________ : УКРАЇН СЬКА П РО Б ЛЕМ АТИКА НА С В ІТ О В О М У Ф О Р УМ І ■**: П О С ТАН О ВИ КОМІСІЇ Д РУЖ ИННИКІВ-М ІЖ НАРО Д НИКІВ .......... МІП МОЛОДА ПАТРІОТКА ...............................................................

___ 310 313 314

Ф І З К У Л Ь Т У Р Н И К И ________________________________________________________________ : П О С ТАН О ВИ КОМІСІЇ Д РУЖ ИН НИ КІВ-Ф ІЗКУЛЬТУРН ИКІВ ........ 315 УКРАЇНСЬКЕ С Т У Д Е Н Т С Т В О У СВІТІ _____________________________________ •*• ТУС М ВІД БУВ СВІЙ 13-й КОНГРЕС ........................................

316 ••• ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗИ М О ВИ Й ТАБІР НА Ф РАН КО П О Л І ......

317 Щ АС ТЯ БАЖАЄМ ...............................................................................

318 ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ ...........................................................................

319 НА ОБКЛАД И Н Ц І; М Ч Е РЕШН ЬОВ СЬКИ Й : СКУЛ ЬПТУ Р А С. БАНДЕРИ Ю Н АРБ УТ ГРАФІКА З ОБКЛАДИНКИ Ж УРН АЛ А 1919

N А IJJ Е М И N r Л Е

1

4

1

1

И СЛQ 1-2 rftv

<^v*ib