Issuu

Найцікавіше у "Віснику Ч"

Тиждень не ходили потяги Сновськ – Бахмач. Росіяни вдарили по станції Низківка /6 «Де пахне, там і росте». Володимир Компанець добриво для городу бере на птахофабриці /6

Тираж 21874 6 листопада 2025 року. №45/2050 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Увага!

Усі новини, цікавенні історії, фотки — всевсе — створено природним інтелектом. Не штучним. Нами, журналістами "Вісника Ч". Ми сильно-сильно стараємося, щоб вам, читачам, було цікаво.

Q і у війну — не розкисаємо!

Володимир Каух біля свого побитого будинку. Фото Юлії НІТЧЕНКО

— Що вам подобається у вашiй роботі? — Двері, через які я йду додому!

Аріф Асланов приїхав з Баку добровольцем, коли почалася війна /7

Ліфтера мобілізували, усі ліфти Прилук зупинились. Надія, електромеханік першого розряду, теж пішла

Q несподівано

З п’ятниці у всьому місті Прилуки не працюють 52 ліфти. У житлових будинках. У магазинах. У лікарні. Їх відключили. Бо якщо людина застрягне в ліфті, визволити буде нікому. Вячеслава Солодова, єдиного в Прилуках механіка по ліфтах, мобілізували. — У нашому третьому під’їзді я з пенсіонерів — наймолодша, — переймається 65-річна Галина СЕРЕДЕНКО, пенсіонерка. — Сусідам 70-80 років. Сидять без ліків, без хліба.

На шостому 80-річна бабуся живе сама. Ходить з двома палками. Хіба вона вниз спуститься? Просить мене. Якби ж то ліфт працював. Бо я теж сама. Вдова. Дітей нема. 34 роки працювала на будівництві. Ноги там «убила». Молодим не легше. Живе на восьмому молода мама. Одна дитинка ще в колясці. Інша хвора. І тягне той візочок і двох дітей сходами! Удома ж не залишиш. Ми вже написали листа в міськраду. Цього тижня буде сесія, підемо. Але що толку воювати, якщо на все місто жодного механіка по ліфтах немає? Славик, ліфтер, працював зі мною якийсь час у ЖЕКу.

Електриком, доплачували за ліфти. Потім перейшов у «Полісся Ліфтсервіс». Був в АТО. Поранений, контужений. Хороший хлопець, непитущий. І знали, що він єдиний на всі Прилуки має допуск до ліфтів. Невже не могли йому бронь зробити? Два дні сидів десь у військкоматі. А ніхто й не подумав, що проблема буде.

шого розряду. Мала повноваження вивільняти людей, які застрягли в ліфті. Солодов їздив на своїй машині на виклики. Надія в разі необхідності брала таксі. Але вона звільнилася назавтра після мобілізації Вячеслава. Їй 53 роки, хворе серце. Сказала: «Я вже не потягну». Зараз шукаємо людину. Готових нема, треба навчати.

— І забирали ж свої тцкшники, прилуцькі. Знали, кого. Питаю: «Хлопці, невже не можна було його не чіпати? У спортклуб краще ввечері сходіть, там пошукайте». «А що, він же підлягає мобілізації. Якщо він такий важливий, давно б забронювали», — не розуміє Павло КРАСНООК, голова спілки ветеранів Прилук. — Наші ОСББ, які укладали договори з «Полісся Ліфтсервісом», чому не поцікавилися: що буде, якщо єдиного ліфтера заберуть на війну?

Його зупинили просто біля прилуцького ТЦК. Забрали. А в цей час у місті відключили світло. І телефонують Славику, щоб їхав вивільняти людей з ліфтів. Каже: «Хай поліція їде». Поліція відпустила його до ранку. Застряглих з ліфтів повитягував. А о 8.00 явився в ТЦК. Його зразу кудись і повезли.

У лікарні на п’ятому поверсі — реанімація та операційна. На четвертому — хірургія. На третьому — травматологія. Як туди поранених підіймати? У нас багато хлопців, поранених на війні. На колясках. На протезах. Тільки в місті до двох десятків ветеранів з пошкодженими ногами. Що робити далі, у вівторок ще не знали ні Прилуцька міська рада, ні «Полісся Ліфтсервіс». Увечері у приміщенні міської ради триває робоча нарада в мера. — Ліфти стоять, — підтвердив увечері вівторка Володимир ЯРИЛОВЕЦЬ, директор приватного комерційновиробничого підприємства «Полісся Ліфтсервіс». — З Солодовим працювала Надія Ющенко, електромеханік пер-

Несприятливі дні: 11, 12 листопада. Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців

новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіа

(MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.

Олена ГОБАНОВА Реклама

Різне, реклама 06.11.2025

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПРИЙОМ ПРОВОДИТЬ

Q гороскоп з 10 по 16 листопада

ОВЕН. Ваше почуття може зашкодити кар’єрi. Вдалий перiод для вiзиту до лiкаря за рецептом необхiдних лiкiв.

ТЕРЕЗИ. Ваша стриманiсть буде сприйнята близькою людиною як неувага, що може призвести до непорозумiнь та образ.

ТIЛЕЦЬ. Ваша прямота i вiдвертiсть допоможуть розвiяти недомовленостi. Проявляйте стриманiсть, не йдiть напролом — i трапиться нагода досягти бажаного.

СКОРПIОН. Будете бадьорi й iнiцiативнi, усi справи вдаватимуться. У другiй половинi тижня суворо дотримуйтеся дiєти. Придiлiть бiльше уваги дiтям, надовго не упускайте їх з очей.

БЛИЗНЮКИ. Ваша розторопнiсть дозволить взятися за кiлька справ вiдразу i кожну довести до кiнця.

СТРIЛЕЦЬ. Буде багато зустрiчей, обнадiйливi переговори, можливо, вiдкриються цiкавi перспективи.

РАК. Будете занадто дратiвливими, повнiстю пiдкорятиметеся мiнливому настрою. Любовнi розчарування будуть переноситися важко.

КОЗЕРIГ. Велика вiрогiднiсть того, що вас попросять заплатити за старими рахунками. Тому розрахуйтеся з кредиторами, тим паче що незабаром фiнансовi труднощi змiнить успiх.

ЛЕВ. Не виключено, що дехто може неправильно розцiнити вашу дiлову активнiсть i вважатиме вас надмiрно самовпевненим. ДIВА. Чоловiки продемонструють готовнiсть до лицарських вчинкiв. Радимо придiлити бiльше часу домашнiм справам i не з’ясовувати вiдносини з членами сiм’ї.

СВІТЛАНА (у Чернігові з 2000 року)

Після проведеної Світланою роботи у мене з’явився прибуток у бізнесі. Вона поставила мені захист від заздрісників. Ношу її амулет. Він допомагає мені у житті, оберігає від розорення. Порятунок мого бізнесу — справа рук Світлани.

Тетяна

Світлана врятувала від могили мого сина, який захоплювався спиртним. Я вдячна за диво, яке вона зробила, позбавивши його цієї згубної звички. Юра знову здоровий і щасливий. Його прийняла у сім’ю дружина, сина знову поважають у трудовому колективі. Я раніше не могла повірити, що лише одне відвідування Світлани дасть такий результат.

Зіберова Ніна Іванівна

Після розлучення стала самотньою, нікому не потрібною. Звернулася за допомогою до Світлани, щоб знову бути у парі. Вона зняла з мене «віночок безшлюбності», поставила захист від впливу колишньої свекрухи. Зараз я знову одружена з чоловіком, який мене дуже любить і поважає.

ВОДОЛIЙ. Можливi проблеми зi здоров’ям. Чим складнiше завдання, тим краще його реалiзуєте.

Ольга

Місяць тому була на прийомі у Світлани. Просила врятувати сім’ю сина від розлучення і впливу коханки. Світлана не розчарувала. І вже незабаром у їхній сім’ї усе стало на свої місця. Невістка розповіла мені, що син зізнався у зраді і дав слово, що це ніколи більше не повториться. Невістка простила його, і зараз вони живуть душа в душу.

РИБИ. Цього тижня можна розраховувати на успiх у справах. Усе, що вiдбуватиметься, пiде вам на користь.

Гаврилюк Т. П.

Світлана заговорила мені талісман і провела обряд, після якого я розрахувався з боргами. Тепер я нікому не винен. Дякую тобі, Світлано.

Леонід Іванович

Світлана працює згідно зі ст. 42, 43 Господарського кодексу України. Реєстраційне свідоцтво №522556

Індивідуальний прийом за адресами: Чернігів — 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 листопада. Неділя — вихідний. (вул. Текстильників, 7, вхід з двору, 2 поверх).

Прийом за попереднім записом за телефоном 093-859-70-98 (з 17 до 18.00).

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

Потрібні водії категорії С, Е для роботи на зерновозах зі свого елеватора по області та Україні. Зарплата висока, можливе бронювання.

Потрібні пекарі, формувальники тіста. Офіційне працевлаштування. З/п 16000-18000 без затримок. Тел. 093-806-75-93, 063-961-08-94.

Тел. 050-448-23-05, Володимир Миколайович.

ВАЛИМО ДЕРЕВА

Забори, ворота, хвіртки,

будь-якої складності. Помірні ціни.

Виїзд, замір. Перевезення будматеріалів безкоштовно. Якісний метал. Недорого.

металопрофіль високої якості.

063-489-85-45, 096-659-90-33, 096-626-74-40

Тел. 099-48-65-415

ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ по Чернігову.

5 пасажирів + 1500 кг вантажу. Тел.: 093-210-10-10, 097-726-78-39, 093-235-31-15

АДВОКАТ по кримінальних, адміністративних, цивільним справах.

НАТЯЖНІ СТЕЛІ

Реклама у «Віснику Ч»: м. Чернігів. л.: 093-210-10-10, 093-42-89-990 Те 097-726-78-39.

Консультація, складання документів, захист в судах. Тел. (067) 460-91-10 Св-во ППЗАД серія ПН №000890 від 06.03.2020 НААУ

Ідентифікатор друкованого медіа в Реєстрі R30-04374 Комплект редакційних політик – https://cntime.cn.ua/visnik-ch-principi-diyalnosti-article/

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 Тираж 21874 (кореспонденти), 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik-online@ukr.net

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не поНАШІ РЕКВІЗИТИ: вертаються. ТОВ “Редакція газети Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, ор“Чернігівський вісник” ганізацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність р/р UA2338080500000000 фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що 26000115829; пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. АТ “Райффайзен Банк “Аваль” Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч». м. Київ; МФО 380805; код 31188511. Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна". Зам.8245 Індекс 61062

06.11.2025

Q прилетіло

Росіяни били шахедами і ракетами

Корюківка сидить без світла двічі на день Q ще й низька напруга

по фермерському господарству в Садовому на Менщині

1 листопада, у суботу, дві ракети прилетіли в село Садове (Чапаївка) на Менщині. Постраждало фермерське господарство Олександра Дубовика.

З третього листопада в Корюківці стало краще з подачею електроенергії.

— Били по складах з зерном, — каже Олександр ДУБОВИК. — Три дні. Почали з п’ятниці. Прилетіли чотири шахеди. У суботу були ракети. У неділю — ще два шахеди. — Які збитки? — Мільйонів на 40 зерна. Мільйонів на 20 оцінив пошкодження приміщень. Десь до п’яти мільйонів побитої техніки, — оцінює збитки. — Врятувати щось вдалося? — Саме цим і займаємося. Третій день вивозимо зерно. Допомагають місцеві жителі, небайдужі з навколишніх сіл, підприємці-фермери. Надають приміщення для тимчасового зберігання, техніку, якою рятуємо зерно. Воно вперемішку з цементом, дошками, шифером, цеглою. Від органів місцевої влади державної допомоги поки що ніякої. — Пожежників не було? — Не їхали в повітряну тривогу. Приїхали, коли вже догоріло. Чому обстріли, яка їхня мета — не знаю. Але, якщо взялися бити, скоріш за все, будуть гатити, доки не зітруть ангари з зерном з землі.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Віталій Седюко, який повернувся з полону в тисячі, помер у госпіталі

Чоловіка мобілізували на початку 2023 року. Воював на луганському та харківському напрямках. Пішов на завдання і пропав. 27 серпня рідним сказали, що він у полоні. Після тижня реабілітації чоловік приїхав додому, у село. Чекали дружина Світлана, доньки Вікторія та Анастасія, мати Тамара. Поховали Віталія Седюка 5 листопада в Хоробичах. — У висновку судово-медичного експер-

та написано: «Ішемічна хвороба серця та артеріальна гіпертензія», — називає причину смерті батька донька Анастасія. — Для нас це шок. Але, на жаль, серце не витримало. Майже місяць був на Вінниччині в госпіталі. Потім — два тижні в санаторії. Після цього дали три місяці відпустки. На службу повернутися так і не встиг. Після полону часто скаржився на здоров’я. Але в лікарню їхати не хотів. Був низький тиск і ще купа всього. — Про катування в полоні розповідав? — Мені — ні. Зі слів тих військових, що повернулися раніше, він був у колонії в Старому Осколі. Можливо, матері розповідав. Але вона цим не ділилася. Умовили поїхати в лікарню. Поїздку запланували на третє листопада, понеділок. 31-го йому стало зовсім зле. Викликали «швидку».

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Хотіли зняти мотор з шахеда? На полі загинули два трактористи

Q жах!

Юлія НІТЧЕНКО

Мухомори в Семенівці приймають по 50 гривень — Минулого року я 8 листопада ще лисички здавав. У мене все в зошиті записано. А тепер ні грибів, ні ціни на них, — бідкається Федір ПАВЛЕНКО з Жадового Семенівської громади, знаний місцевий грибник. — Зеленки, маслюки де-не-де, підзеленки — гусочки по-нашому. Опеньок мало. Та й ті літні, на тонких ніжках. Осінній гриб м’ясистіший. У кінці серпня трохи польські, білі кинулися. І тих нема. — Хоч якісь гриби приймають? — Мухомори. Їх немало цьогоріч. Тільки от червиві. У Семенівці їх беруть по 50 гривень за кіло. Один з Семенівки приїжджав до нас і хвалився, що за день здає на 800-1000 гривень. Заробити в мене вийшло хіба на лисичках. Минулого року назбирав 200 кілограмів. А цього — 330, — гортає зошит грибник. — Але за грошима майже те на те й вийшло. Бо замість 140 гривень давали в середньому 85-90 за кіло. Кажуть: «У Чернігівському районі багато. Не хочете — не здавайте». А чи так воно, чи дурять? Я не знаю. — У ліс заходите без проблем? — Та де там… Тільки ступиш, уже «розвідник» над тобою висить. Туди-сюди — й обстріли. Снарядів у лісі скоро буде більше, ніж грибів. — Обстановка така, що вельми не розходишся, — підтримує земляка Надія БАКЛАНСЬКА. — Близенько збираємо.

Білейківський ліцей на Козелеччині очолить Віра Рогова

Місцеві кажуть, з 5.30 над селом кружляв шахед. Приземлився цілим на кукурудзяну стерню. Мабуть, посадили РЕБами. Поруч на полі збирали кукурудзу працівники агропідприємства «Дружба Нова». На тракторах до шахеда під’їхали троє: 52-річний Сергій Лапуза, 32-річний Максим Шевлюга та 21-річний Костянтин Віротченко. Чоловіки з сусідньої Комарівської громади. Зупинилися метрів за три. Шевлюгу та Віротченка зацікавив російський безпілотник. Стали щось крутити на ньому. Лапуза не підтримав їхнього наміру та встиг зайти за трактор. Це його і врятувало. Пролунав вибух. Двох інших розірвало на шматки. — У чоловіка акубаротравма (контузія) та осколкові поранення рук, ніг, спини, сідниць, — каже Ілля АНТОНЕНКО, лікар-травматолог Борзнянської міської лікарні. — Один великий уламок витягли. Ще за трьома спостерігаємо. — Дружина була на подвір’ї біля будинку в Борзні. Бахнуло так, що аж присіла. Від епіцентру вибуху до села — 15 кілометрів,— розповів Микола ПШЕНИШНИЙ, староста Малозагарівського старостинського округу. — Такі шахеди величезні. Несуть 70-90 тонн тротилу. Ймовірно, чоловіків взяла цікавість, хотіли мотор скрутити. Він чотирициліндровий. За селом безпілотники неодноразово вибухали та падали. Говоримо людям, попереджаємо, щоб не чіпали російське залізяччя.

Ольга САМСОНЕНКО

38-річну Віру Рогову 4 листопада конкурсна комісія обрала директоркою білейківського ліцею на Козелеччині. У ліцеї 200 учнів. Працюють 21 педагог та 18 техпрацівників, — розповіла Людмила СЕНЧЕНКО, заступниця начальниці управління освіти Козелецької селищної ради. — З майбутньою директоркою управління освіти укладе контракт на наступні два роки. — Вона психологиня, фахівчиня з української мови та літератури і заступниця з виховної роботи, — радіє Людмила Сенченко. Конкурс відбувався між двома педагогами. З Вірою Роговою конкурувала Оксана Рябок, вчителька Остерської громади. — Обрали вчительку, яка працює в білейківському ліцеї. За підрахунками лічильної комісії, вона набрала найбільшу кількість балів за трьома турами. Були тестові та ситуативні питання і презентація бачення перспективного розвитку ліцею. Загалом здобула 42 бали, — продовжує Людмила Сенченко. На Козелеччині це єдиний навчальний заклад, який понад місяць був без директора. Світлана Бобровник, його колишня керівниця, написала заяву на звільнення за станом здоров’я в середині вересня.

«Тепер будемо з молочком!» Любов Жук та її шестеро дітей отримали нетеля

Чотири молоді корівки червонорябої молочної породи мають нових власників. Будуть жити в Корюківському районі в багатодітних родинах. Два нетелі переїхали в Кучинівку на Сновщині. До 29-річної Любові ЖУК та 30-річної Анастасії Сирбу. Виховують по шестеро неповнолітніх дітей. — Через місяць Ніка має отелитися, будемо з молочком, — радіє Любов Жук. — Раніше доводилося купувати. А на корівку

грошей немає, щонайменше 40 тисяч гривень треба. Тримаю ще курочок. Як буде молочко, то й поросятко візьмемо. Кілька років тому вже тримала корівку. Ростила з теляти. — Скільки років вашим дітям? — Дев’ять місяців, два, шість, вісім, 10 і 13 років. Два найменші — хлопці. Раді всі. Тепер матимемо свіже молоко, сир і сметану. Придбали корівок коштом обласного бюджету у фермерському господарстві «Бутенко» на Менщині. — У сільраді розповіли, що наша родина може отримати. У липні подала документи і днями теличку привезли.

Марина ЗАБІЯН

Q підійшла

Трагедія трапилася третього листопада близько 11.00 у полі за селом Мала Загорівка Борзнянської громади.

Q пощастило

— Раніше не давали світло навіть місцевим підприємствам. А зі вчорашнього дня (третього листопада) ситуація покращилась. Деякі заживили. Хоча стабільно, двічі на день, по годинах світло вимикають, — каже Віктор ВЕЛИЧКО, місцевий підприємець. Наразі в місті залишається проблема — низька напруга. — Критична інфраструктура періодично заживлюється від генераторів. Та електрична напруга, яка подається, недостатня — 160-180 вольт. А має бути 220-230. Тому водоканал і котельні працюють на стабілізаторах та генераторах. У нас зупинились заводи, тому що немає достатньої напруги, — пояснив Ратан АХМЕДОВ, міський голова Корюківки. — У місцевих жителів теж проблеми з напругою. Тому таке обладнання як пральні машини, електричні духовки, мікрохвильовки не працюють. 19 жовтня росіяни розбомбили підстанцію в Корюківці. Тоді чотири доби (96 годин поспіль) у громаді було відсутнє світло, виникли перебої з водопостачанням та зв’язком.

Q гриби під обстрілами

Q вічна пам’ять

1 листопада, у суботу, у чернігівському госпіталі помер 48-річний Віталій Седюко. Родом з Хоробичів на Городнянщині. 23 травня, під час одного з найбільших обмінів тисяча на тисячу, він повернувся з полону. Був там майже два роки.

Новини

Хлів є. Накосили сіна, заготовили солому. Приїжджали з комісією наприкінці серпня і перевіряли, чи все готове. Зараз дивлюся, сіно, мабуть, треба буде докуповувати. Племінну худобу на початку листопада також отримали й сім’ї 35-річної Юлії Рубець з Козилівки Холминської громади та 41-річного Миколи Мурая з Чорнотичів Сосницької громади. У родинах зростають по п’ятеро дітей до 18 років. ***

— Багатодітні родини в цьому році звернулися з трьох районів: Корюківського, Прилуцького та Новгород-Сіверського, —

Юлія НІТЧЕНКО

розповів Віктор ОЛЕКСЕНКО, начальник відділу тваринництва та аквакультури департаменту агропромислового розвитку ОДА. — За програмою передбачено 900 тисяч гривень на рік на купівлю нетелів. Цьогоріч шістьох купили за 273 тисячі гривень.

Ольга САМСОНЕНКО

Q у тему

— Петре, ти чому вчора не був у школі? — Ми з батьком нашу корову до бугая водили. — А що, батько сам не міг? — Батько міг, але бугай трохи краще!

Суспільство

06.11.2025 Дог. про над. інформ. послуг №17 від 29.04.2024 р.

Доступна та якісна реабілітація для ветеранів і ветеранок Q важливе

Де та як її можна отримати, розповідають у партії «Слуга Народу».

Українська влада продовжує комплексно розвивати вітчизняну систему реабілітації: доступну, безоплатну, доказову, таку, яка базується не на радянських підходах, а на дієвих і найкращих світових практиках. Це, акцентують у партії «Слуга Народу», надзвичайно важливо, адже кількість ветеранів і ветеранок, які потребують відновлення, зростає ледь не щодня.

Доказово та комплексно

В Україні довкола реабілітації досі існує чимало хибних уявлень. Часто думають, що вона потрібна лише людям з інвалідністю чи зводиться до електрофорезу, перлинних ван, грязелікування, мінеральної води чи «чудодійних» масажів. Насправді ж реабілітація — це системний комплекс втручань і вправ, який допомагає людині після хвороби, операції, поранення чи травми якнайповніше повернутися до звичного життя: відновити функції, навчитися пристосовуватися до нових потреб і забезпечити собі повсякденну автономність у сім’ї, на роботі та в будь-яких середовищах, де вона живе й взаємодіє. Наприклад, знову почати кермувати автівкою, малювати чи просто обіймати рідних. Саме тому держава застосовує комплексний підхід до відновлення, адже для якісної реабілітації будь-якої людини, а особливо ветерана чи ветеранки, недостатньо просто реабілітолога, професії якого насправді не існує, а потрібні багатопрофільні спеціалісти, які вміють і знають, як надавати допомогу з моменту появи травми чи симптомів, а та-

Залежно від важкості травми ветерани та кож під час хронічного перебігу хвороби. ветеранки можуть проходити на рік від двох Спочатку пацієнта обстежує лікар з до восьми циклів реабілітації. Один цикл фізичної та реабілітаційної медицини, а потім триває два тижні. Водночас, зазначають у до цього процесу за необхідності долучається партії «Слуга Народу», держава збільшила команда чи конкретний спеціаліст, зокрема: час на якісне відновлення для ветеранів і вефізичний терапевт, ерготерапевт, логопед, теранок з множинними ампутаціями. Тепер психолог, протезист (у випадку ампутації), вони можуть відновлюватися в стаціонарах терапевт мови та мовлення. Надалі вони до 26 циклів на рік. Це дає більше разом з пацієнтом розробляють дорож- Партія «Слуга Народу»: шансів на повну реабілітацію. У партії «Слуга Народу» наню карту реабілітації, «Ветеранам і ветеранголошують, що держава надає яка має привести до стаціонарне чи амбулаторне очікуваного резуль- кам доступна якісна, відновлення безплатно. І не тату. У такий спосіб доказова та безплатна тільки після поранень і травм, пацієнт і сам стає реабілітація». а й після хірургічних втручань, вмотивованим члеінсульту, інфаркту, лікування ном цієї команди. онкології. Якщо ж пацієнту (за показниками його Таку реабілітацію, додають у «Слузі здоров’я) необхідний тільки один вид терапії, Народу», можуть отримати не тільки ветерато він може отримати так звану монопослуни та ветеранки, а й будь-який цивільний, негу від конкретного фахівця: фізичного тезалежно від статі, віку та соціального статусу. рапевта, ерготерапевта, терапевта мови та мовлення.

Форми відновлення

Залежно від потреб, важкості травми чи хвороби держава надає дві форми реабілітаційної допомоги: амбулаторну та стаціонарну. Щоб розпочати амбулаторну реабілітацію, вистачить електронного направлення від сімейного лікаря. Ветеран чи ветеранка самостійно обирають зручну для себе лікарню. Для стаціонарної реабілітації вже необхідно мати направлення від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини.

Вибір лікарні

Обрати лікарню для реабілітації можна на сайті Національної служби здоров’я України. Необхідно відкрити розділ «Е-Дані», надалі перейти в «Аналітичну панель» («Дашборди»), обрати панель «Укладені договори про медичне обслуговування населення», обрати свою область і населений пункт, потім у полі «Група послуг» вказати «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах» або «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах» залежно від ваших потреб.

Олена ШУЛЯК, голова партії «Слуга Народу», нардепка: — Реабілітація ветеранів і ветеранок — один з ключових пріоритетів української влади та флагманський проєкт у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яку розробляли під егідою першої леді Олени Зеленської. Держава поставила собі амбітну мету — сформувати найсильнішу, найдієвішу, найсучаснішу систему реабілітації для українців. І вже зараз амбулаторну та стаціонарну реабілітаційну допомогу в Україні надають 569 медзакладів, де на день проводять 16 тис. терапевтичних сеансів — уп’ятеро більше, ніж 2022 року. У цих лікарнях працює вже 11 тис. фахівців — усемеро більше, ніж три роки тому. Тільки за останні два роки реабілітаційну допомогу отримали понад 718 тис. пацієнтів. Це говорить про те, що ми рухаємося в правильному напрямі. Можу запевнити, що я особисто та партія «Слуга Народу» завжди підтримували та будуть підтримувати всі ініціативи як на центральному, так і на місцевому рівнях, які спрямовані на розвиток системи реабілітації, наближення її до громад, на розроблення сучасних стандартів.

Q тепло

18 батарей обігрівають укриття варвинського ліцею Третього листопада була тривога, й учні 1-4 класів варвинського ліцею №2 спустилися в укриття. А там — не холодно. Громада виділила до 200 тисяч гривень, щоб змонтувати систему опалення. Встановили 18 батарей. Вони метрові, металопластикові. Реконструкцію в укритті зробили ще раніше. На підлозі плитка. Підведена вода, є туалет. У ліцеї твердопаливний котел. Його топлять пелетами з лушпиння соняха, кукурудзи та інших рослин.

— У ліцеї 477 учнів. Уроки в укритті для 1-4 та 11 класів. Але в укриття спускаються всі діти, місця достатньо. Що поробиш, такі зараз часи, — каже Юлія СКРИПКА, мати десятикласниці. — Добре, що школа і громада подбали про учнів. На Чернігівщині 58 шкіл, де кількість учнів не менш ніж 200. З них 22 потребують будівництва сховищ, 36 — капітального ремонту укриттів, повідомляла раніше Чернігівська ОВА.

Ольга МАКУХА

Q попрощалися

Повернувся з Польщі в Україну 28-річний Василь Слезний з Ковчина. Єдина дитина в родині. Працював на об’єктах «Укртрансбуду». 14 жовтня 2024 року чоловіка мобілізували. Долучився до лав Національної гвардії України. Останнім часом разом з побратимами тримав оборону на Донеччині. 18 вересня при виході з позицій отримав осколкове поранення. Переніс кілька операцій. Помер 7 жовтня 2025 року в госпіталі. Поховали Василя Слезного в рідному селі. *** 52-річний Володимир Муравко з Хотуничів Сновської громади. 34 роки працював у ПСП «Прогрес» підсобним працівником. 16 липня 2024 року чоловіка мобілізували. Загинув 30 жовтня 2024 року. Весь цей час його вважали зниклим безвісти і лише днями підтвердився факт загибелі. Поховали воїна у Сновську на Алеї Героїв. *** 32-річний Олександр Горовий з Ічні. Працював у Польщі. Повернувся в Україну, був машиністом теплотяга в компанії «Інтер» у місті Ічня. Працював там близько двох років. 30 травня 2023 року його мобілізували. Рік служив у підрозділі протиповітряної оборони в Києві. Потім воював на харківському та покровському напрямках. Останній раз виходив на зв’язок 19 вересня 2024 року. 1 жовтня 2024 року рідним повідомили, що Олександр зник безвісти на Донеччині. Згодом, після обміну тіл і проведення ДНК-експертизи, його загибель підтвердилася. Попрощалися та поховали військового в Ічні. *** 50-річний Володимир Бойко народився в Києві. З початком повномасштабного вторгнення переїхав до материного села Хрещате Кіптівської громади. Звідти його мобілізували до Збройних сил України. Після проходження бойової підготовки боронив північні кордони. Загинув Володимир Бойко 10 травня 2025 року на Сумщині. Поховали воїна в селі Хрещате. У нього залишились мати, брат та сестра.

*** 37-річний Олександр Сербін з села Булахів на Козелеччині. Брав участь в АТО. Після працював в охороні в Чернігові, там же проживав з цивільною дружиною. На початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Був у складі бригади з оборони Чернігова. Ніс службу в найгарячіших точках фронту. Загинув Олександр Сербін 5 жовтня 2025 року. Поховали воїна в селі Кошани, де він проживав останнім часом. *** 48-річний Валерій Соловйов з села Домашлин Корюківського району. Працював головним ветлікарем. У березні 2014-го добровільно долучився до лав ЗСУ. Через рік звільнився в запас. На початку повномасштабного вторгнення Валерій знову добровільно долучився до війська. Спочатку боронив Чернігів, потім брав участь у боях на сході України, далі захищав кордони на Сумщині та Чернігівщині. Був нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-української війни». Загинув Валерій Соловйов 24 жовтня 2024 року. Поховали на кладовищі рідного села. У нього залишилися дружина, син та донька. *** Костянтин Горбонос з села Кнути на Сосниччині. Був учасником АТО. Костянтин одним з перших 24 лютого 2022 року прийшов до військкомату. Він був серед тих, хто відстояв Чернігів. Отримав тяжку контузію, коли ворожий танк підбив його вантажівку. Нагороджений медалями «Учасник АТО» та «За оборону Чернігова». 7 жовтня 2025 року захисник помер на Сумщині. Не витримало серце. Поховали воїна в рідному селі. У військового залишилися дружина, син, донька та мати. *** 51-річний Сергій Шамрицький з Сосниці. 17 липня 2024-го був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив військову службу на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби. Загинув Сергій Шамрицький третього жовтня 2025 року на Харківщині. *** 55-річний Володимир Герасименко з Ріпок. Загинув 5 жовтня 2025 року на Харківщині. Поховали 12 жовтня на центральному кладовищі в Ріпках. *** 40-річний Сергій Напрягло з села Дягова Менської грома-

ди. Загинув 8 жовтня 2025 року. Поховали захисника 12 жовтня в Дягові. *** Сергій Дуля з Козелеччини. Працював у Києві в охороні. Проживав у селі Білики Остерської громади разом з цивільною дружиною. У квітні 2023 року Сергія мобілізували. З 5 жовтня 2023 року бійця вважали зниклим безвісти. За два роки підтвердилося — воїн загинув. Поховали Сергія Дулю в селі Білики. *** 24-річний Микола Корнієнко з Мени. З липня 2023 року служив у механізованому батальйоні на посаді номера обслуги. Під час бою поблизу села Степове на Донеччині 30 жовтня 2023 року зник безвісти. Після довгих місяців пошуків його тіло повернули додому. Поховали Миколу на центральному кладовищі Мени. *** 30-річний Сергій Купрієнко з Новгорода-Сіверського. У 2021 році уклав контракт та долучився до служби у 105-му прикордонному загоні. Загинув прикордонник 12 жовтня 2025 року. Поховали Сергія Купрієнка в Новгороді-Сіверському.

Ольга САМСОНЕНКО Реклама

06.11.2025

Q після аварії

Кримінал

Родина Ващенків чекає справедливого вироку — Справу розглядає Сновський районний суд. 6 жовтня було перше засідання, — розповідає Оксана ВАЩЕНКО, потерпіла. — Нашу родину викликали в Корюківку, де через відеозв’язок ми мали поговорити з водієм та його адвокатом. Суддя вийшов онлайн зі Сновська, прокурор наче з Чернігова. Сидимо і чекаємо. Думаємо, от-от побачимо водія. Аж з’являється лише адвокат. Каже, що Соколов учора (5 жовтня. — Авт.) уночі на покровському напрямку отримав поранення. лікується в госпіталі. Це ж треба такий збіг? Розгляд справи відклали на початок листопада. Для сім’ї Ващенків це не просто чергова судова дата — вони чекають справедливості вже пів року.

Оксана Ващенко в лікарні після аварії 9 травня на автодорозі Охрамієвичі – Корюківка, біля села Турівка сталася дорожньо-транспортна пригода. 32-річний Валерій СОКОЛОВ, водій автомобіля «Мазда 5», виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем «ВАЗ-2107». Від удару обидві автівки перетворилися на купу металолому. У «ВАЗі» їхала родина Ващенків. За кермом — 27-річний Ігор. Поруч сиділа 26-річна Оксана, його дружина. Позаду — їхня шестирічна донька Лілія. Родина дивом вижила. В Оксани були зламані шестеро ребер. Порізи на обличчі. В Ігоря постраждали хрящі у грудній клітці. У Лілі зламана ліва ніжка. Поліціянти встановили, що Соколов сів за кермо напідпитку. Він військовий 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Через кілька тижнів після аварії чоловік розповідав, що того дня їздив

"Мазда" протаранила "сімку" до вдови побратима. — Виписали мене через 10 днів. А потім ще два місяці нормально стояти і сидіти не могла. Добре, що реабілітацію проходила в селі у свекрухи. Треба було розходжуватися. У місті більше лежала б, — продовжує Оксана. — Безмежно вдячна Сергію Пивовару, ортопеду-травматологу Корюківської ЦРЛ. Він буквально «зшив» мені обличчя, зробив понад 20 швів. Тепер шрами ледь помітні. Показував мої фото після аварії. І як я виписувалася з лікарні. Боялася дивитися. Думала, шрами будуть набагато гірші. Соромно було навіть вулицею ходити. Чоловік місяць провів на лікарняному. Був тільки забій грудної клітки. Та побочки вилазять і досі. Часто ниє в грудях. Перші два місяці безперестанку пив знеболювальні. Аж поки я не накричала і не сказала, щоб зупи-

нявся. Щоб не звикнути. — Як почувається Ліля? — Після того, як зняли гіпс, ще місяць не могла ступати на ніжку. Вчилася заново ходити. А зараз уже бігає, танцює, стрибає. І це радує. Єдине, що прошу, це все робити трохи повільніше. Боюся, щоб не було навантаження на зламану кістку. Переляк був у всієї родини добрячий. Перші ночі в доньки були сльози та страх. Снилися страшні сни. Їздили всі кілька разів до бабки, яка шепче, у сусіднє село Прибинь. Після стало краще. Після аварії Соколов обіцяв купити Ващенкам нову автівку. — Головне, що всі живі. Як треба, то і нового «Жигульонка» їм куплю. Заработаю і куплю, — казав 15 травня чоловік. — Купив? — цікавлюся в постраждалих. — Отримували від Соколова гроші. Двічі.

Передавав через Олександра Корха, нашого адвоката. Коли була в лікарні, — п’ять тисяч гривень, коли виписали, — ще 15 тисяч. Оскільки я втратила багато крові після аварії, різко впав гемоглобін. Довелося купувати дорогі ліки. Якраз цих грошей і вистачило. Ні Соколов, ні його адвокат більше з нами на зв’язок не виходили. ***

— Валерій Соколов і досі на лікарняному? — перепитала 30 жовтня Євгена ГОЛИКА, адвоката Соколова. — Уже служить. Вилікувався. Струс мозку був та дрібні уламки зачепили. Постраждалій родині допомагає. Можливо, не в тій кількості, як вони хочуть. Що суд присудить, те і буде виплачувати.

Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки та з інтернету

«Не помітив мотоцикла, збив. Потрощив мені ногу. Ще мені й платити?»

Q розбираються з Паски

24-річний Олександр РЯБЕЦЬ з села Прибинь на Корюківщині дорогою в Корюківку зіткнувся з автомобілем «Kia Cід» Станіслава БУДЛЯНСЬКОГО, жителя Наумівки. що таких коштів не має. І більше не дзвонив. Але адвоката найняв зразу. — Якраз перед Паскою, — згадує моМені вже навіть штраф неважливий. лодий чоловік. — Я Хочу довести, що я не винен. їхав мотоциклом. У Справа принципу. Наумівці спробував Іван Ісаченко, слідчий, обігнати легкову машистверджує, що ми обидва ну. Автомобіль стояв на винні. До речі, слідчий теж з місці. І в той момент, Наумівки. коли я його обганяв, У мене складний перелом рушив. Мене не поміноги, — задирає Олександр тив, заїхав у ногу і збив. праву холошу штанів. Литка У ході слідства з’ядуже пошрамована, аж до сувалося, що в чоловіка коліна. — Зробили операнема прав. А він сів за цію, штир у нозі стоїть. У кермо та їхав. Поліція висновку, що мені скинули, обом хотіла виписати повна нісенітниця, — вважає штрафи. За вчинення чоловік. адміністративного праОлександр працює електвопорушення. Йому риком в «ЕЙЧ ВІ-ЕЛЕКТРО — за водіння без прав ГРУП». і порушення правил — Я досі на лікарняно(перетин суцільної ліму. Був 120 днів. Ще на 120 Олександр Рябець нії), мені — за вчинендали. Перелом зі зміщенням. ня ДТП. Я не погодився. І зараз є болі в нозі, кульгаю. Місяців через три провели слідчий експеСпочатку травматолог казав, що оформляримент. Наміряли таку довжину, що в мене тиме мене на групу. Комісія вирішила інакше. було вісім секунд, аби загальмувати. Я цього У нього, звісно, пошкоджень ніяких — зробити ніяк не міг. він же на машині. Будлянському 61 рік. Казав, був в АТО. Бачив його тільки на місці ДТП. Ті, хто в автомобілі, не бачать тих, хто Коли я лежав у корюківській лікарні, він на мотоциклі. телефонував, запитував, чим допомогти. Приїхати хотів. Мені якраз треба було оп31 жовтня був суд. У Корюківці. Мій латити штифт у ногу, яким зібрали докупи адвокат вказав на всі помилки, допущені у поламану кістку. Я сказав, скільки коштує залізяка, — 20 тисяч. Будлянський відповів, справі. На що суддя заперечив. Якщо я тоді

«Хочу довести, що я не винен»

свій підпис поставив, значить, з усім був згоден. І позов на оскарження відхилили. Тепер я подаватиму позов до апеляційного суду в Чернігові.

«Машину побили. Але претензій не маю, теж був молодим»

— Я теж був молодий і теж ганяв на мотоциклі. Тому хлопців дещо розумію і подавати на компенсацію за ремонт машини не буду. Хоча витратив на її ремонт 93 тисячі гривень, — зітхає Станіслав Будлянський. — Не розумію тільки, чому він вирішив проскочити не своєю смугою руху, а зустрічною поїхав, між моєю машиною і моїми воротами? Я їхав додому. Завертав у двір. Так, перетнув суцільну лінію, але інакше б не заїхав. Я дивився, чи нема машин з боку Корюківки. А він їхав з боку Турівки, на великій швидкості. Може, сонце засліпило. Так, прав у мене немає. Машину він побив. Я вже її зробив сам. Бідолаха і так ногу зламав, покалічився. Проводили слідчий експеримент. Було дві експертизи. Остання довела, що він міг загальмувати. Я навіть думав, що він п’яний був. Аж ні. Я колишній військовий. Інвалід. Війна багато чому навчила. Не за те воював, щоб тепер з молоддю судитися.

Потрощена нога ще болить Живі, і слава Богу. Я бачив, як вони через капот перелетіли. Сам перелякався. Пасажиру нічого. А водій за бампер ногою зачепився. Претензій до нього в мене нема. Жаль хлопця. Прикро, що мене звинувачує. Кримінальну справу закрили. Нам мають прийти адміністративні штрафи. Якщо з мого боку претензій нема, то нам прийдуть штрафи десь у розмірі 15 тисяч.

Олена ГОБАНОВА. Фото авторки

На часі

6 Тиждень не ходили потяги Сновськ – Бахмач. Росіяни вдарили по станції Низківка 06.11.2025

Q війна дуже близько

Наприкінці жовтня росіяни шахедами поцілили по двох дизельних потягах Сновськ — Бахмач. Вони були на станції Низківка. Поїзди цього сполучення на тиждень скасувати.

Наталія Моргунова

Оксана Шевченко

Марія Портянко

До 31 жовтня ходив потяг Бахмач – Мена. Від Мени добиралися до Сновська попутками. Наталія МОРГУНОВА з Низківки на Сновщині першою встигла записатися на безплатну соціальну маршрутку до райцентру. Жінці необхідно було потрапити до сімейного лікаря у сновську лікарню. Наталія Моргунова — переселенка з села Перемога Харківського району. Разом з синами третій рік живе в батьківській хаті. Працює завідувачкою клубу в Низківці. Маршрутку для місцевих організувала гуманітарна місія «Проліска». — Маю відвідати лікаря. Чим добиратися до Сновська? (Спілкуємось 31 жовтня). Дітям треба їхати до училища. Один син на кухаря вчиться, інший — на маляра-штукатура. Мені по роботі треба в будинок культури. Заразом і на «Нову Пошту». Ще й скупитися. Тому і записалася на маршрутку, — розказує Наталія Моргунова. Машиною до Сновська їхати 25 кілометрів. Щоб добратися в один бік, треба витратити 250 гривень (в один бік). — Вартість квитка на потяг з Низківки до Сновська — 15 гривень. Мені зручно було. Об 11.00 — там, о 15.30 — назад. Від станції додому — сім кілометрів велосипедом. Чи платити 30 гривень туди і назад? Чи з кимось об’єднуватися та їхати машиною за 500 гривень? Так є ж різниця, — каже Андрій ЧЕПИК, житель Низківки. — Син ось має їхати у Сновськ, так треба йому за 500 гривень машину найняти. Інакше поки ніяк, — жаліється Марія ПОРТЯНКО, жителька Низківки, 31 жовтня. Станція "Низківка". На землі уламки Охочі їхати до Сновська на соціальній маршрутці попередньо записуються в потяга сільській раді. Автобус буде ходити щочетверга. Маршрут Низківка – Щокоть – Радвине – Попільня – Суничне – Великий Щимель – Сновськ. — Безплатна маршрутка у четвер о 7.30 відходитиме з Низківки до Сновська, а о 13.30 — зі Сновська. На 18 місць, — пояснила Оксана ШЕВЧЕНКО, діловод Низківської сільської ради. Росіяни умисно цілилися по потягу, кажуть місцеві. Вдарили спершу по одному. Як прийшов другий, бабахнули знову. Про постраждалих не чули. — Прильоти були, коли потяг прибув. Уже рушив зі станції, і вони почали бити. Там же і будинки людям зруйнували. Ось зима наближається, а в них ані вікон, ані даху немає, — додає Наталія Моргунова. Пізно ввечері 25 жовтня влучили в город жителя сусіднього села Воловики. Володимир Каух, господар, показує тріщини на хаті, побитий шифер на даху та вибиті вікна. Постраждали й будинки навкруги. — Ось воно увалило, — каже Володимир КАУХ, житель Воловиків. На городі вирва. — У момент прильоту ми були вдвох з дружиною. Уже Дочитали цей матеріал до полягали в ліжко. Від удару все скло в хаті посипалося. Груба розсипалась. кінця? І у вас є смартфон. Це я вже плівкою вікна забив. Наведіть фотоапарат або Шахеди, кажуть місцеві, кружляють чи не щодня. сканер на оцей квадратик. — Утікайте, бо може бути прильот, — застеріг чоловік. На екрані телефона *** з’явиться посилання. Рух потягів Сновськ – Бахмач відновили з 1 листопада. Соціальна Натисність його. І дивіться маршрутка працюватиме і надалі.

Юлія НІТЧЕНКО, Марина ЗАБІЯН. Фото авторок

відео.

Андрій Чепик

Q щоб родило

«Де пахне, там і росте». Володимир Компанець добриво для городу бере

на птахофабриці. Вісім тонн — 1,5 тисячі гривень

Володимир КОМПАНЕЦЬ з Березни Чернігівського району на городі розвозить гній. Вилами накладає в тачку з купи. Колір добрива незвичний. Світло-коричневий. Відрізняється і запах. — У хаті змерз — вийшов грітися на вулицю. Кваску не хочете? Добре втамовує спрагу. З бузини. Безалкогольний, — пропонує господар. Я дякую, але відмовляюся, бо надворі холодно і дощ. — Трохи пахне, — не відволікається від роботи Володимир Компанець. — Але, де пахне, там і росте. Якщо не удобриш, гарного врожаю не буде. Усе любить догляд та увагу. Цей гній трохи відрізняється від добрива, що з-під корови, свиней, коня. Купував на березнянській птахофабриці «Щасливе курча», — пояснює, звідки добриво. — Після забою птиці працівники прибирають курники. Добриво можна купити. Машина коштує півтори тисячі гривень. У машині десь тонн вісім. Оцієї купи вистачить на весь город, 10 соток. — Кажуть, курячого добрива багато не можна. «Палить» рослини. — Нормально, — не погоджується господар. — У Березні худоби тримають менше, ніж було ще років 20 тому. А удобрювати земельку треба. Хтось на зиму сіє гірчицю, іншу культуру. Усе залежить, як його використовувати, — має на увазі курячий гній. — Удобрюють землю для картоплі. Інша культура справді може «погоріти». Якщо гною багато. Весною побачимо, як себе покаже. Дочитали цей матеріал до Розкидаю, а тоді заїде трактор. Техніка переоре, і всі кінця? І у вас є смартфон. діла. Заховаю в землю. Наведіть фотоапарат або — Скільки оранка коштує? — Дивлячись, яка ділянка і який трактор. Якщо кру- сканер на оцей квадратик. На екрані телефона титися треба багато, то 100 гривень за сотку беруть. з’явиться посилання. Якщо клаптик рівний — трактор туди-сюди ходить, — і Натисність його. І дивіться за 60 можна домовитися.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки

Q у тему

відео.

— Ти знаєш, я поставив в городі таке опудало, що ворони принесли торішній урожай! *** — Валю, а ти чому опудало на город не ставиш? — А навіщо? Я сама цілий день на городі... *** — Город будеш садити? — Та вже здоров’я нема. Але трохи посаджу... три рядки огірків, помідорів, перцю, моркви, гороху, цибулі, капусти, кабачків, кукурудзи, і трохи картоплі...

Володимир Компанець розводить гній на городі

06.11.2025

Доля

Аріф Асланов приїхав з Баку добровольцем, коли почалася війна

1.Кожного року купує прапор й урочисто підіймає

51-річний Аріф АСЛАНОВ майже десять років як військовослужбовець. В Україну прилетів у 2014 році з Баку, столиці Азербайджану. Коли почалося російське вторгнення. У Чернігові знайшов дружину Тетяну. Купив дім у Петровому Чернігівського району. Біля двору Асланових зустрічає «військовий». Манекен, одягнений у термобілизну. Замість голови — глечик у касці. У руках вила. На ногах берці. — Військового робив Аріф, — веде до двору дружина Тетяна, повернулася з лісу з пакетом грибів. — Це наш хазяїн двору, — жартує господар про манекен. — М’які іграшки дарували друзі, — каже про звірів, що стоять перед двором. Великі м’які тигри, мавпи, леви, ведмеді в касках, кепках сидять у хризантемах, гарбузах. — Куди їх дівати? Виставила. Прикрасила квітами. На зиму їх ховаю. Під снігом і дощем зіпсуються. Сусідка принесла дитячий автомобіль. Відреставрували. Пофарбували і посадили водія. Я народилася в рік тигра, тому їх і люблю. Їх найбільше біля двору. — Під час п о в н о м а с ш та б ного вторгнення у дворі над будинком підняли прапор України, — каже Аріф Асланов. — Ніхто не знімав його під час облоги міста. Хоча друзі лякали. Казали, що не треба, вмовляли прибрати. Бо росіяни за це Тетяна Асланова біля будинку, який видно з траси могли обстріляти хату. Заради українського прапора мені не шкода втратити будинок. Вважаю, що від страху ховати прапор своєї держави не можна! Під цим прапором мої друзі загинули. Є в нас традиція: кожен рік, 23 серпня, на День прапора, купуємо новий. Запрошуємо до двору сусідів й урочисто, під Гімн України, підіймаємо. Під час облоги Чернігова росіяни розбили приміщення нашої військової частини. Але тризуби вціліли. Забрав, пофарбував. Прикрасив свій будинок. Коли закінчиться війна, почнемо відбудову, поверну їх на своє місце. — Не боїтеся, що вкрадуть? — Ні. Сусіди приглядають, коли нас нема. Є камери відеоспостереження.

2.«Закінчився бензин. Машина зупинилася в Петровому»

Тетяна Асланова працює вчителькою молодших класів у чернігівській школі №14. Народилася в Рейментарівці на Корюківщині. П’ять років тому купили хату в Петровому. — Як побачила її, спершу був шок. Там жила старенька бабуся. Чотири стіни, і все. Ми через Петрове їздили в Рейментарівку, провідували матір, — розповідає Тетяна. — В Аріфа тоді була інша «ластівка», «Жигулі-копійка». Біля зупинки в Петровому машина зупинилася. Закінчився бензин. Аріф сказав: «Я військовий, зупиню будь-яку автівку, з бензином допоможуть». Не так сталося… Докотили машину майже до виїзду з села. Знала, що тут десь живе жінка з Олійників. Це сусіднє з Рейментарівкою село. Зараз там лишився один житель. Пішла шукати ту жінку. Знайшла, пояснила за чим прийшла. І вона допомогла. — Дала керосин, — сміється Аріф. — Заливає його у бак, — продовжує Тетяна. — А машина не їде. — Гуркотить, як танк, — описує роботу двигуна на гасі чоловік. — Дим іде. Тоді на паркані одного з будинків побачив напис: «Продаю». Дружина не хотіла, а я купив. Кажу: «Таню, уже пізно». — Цього року на городі замість картоплі вирішила посадити лаванду, — веде на город. — Висадила 150 кущів. Лавандові поля в області вже є. Але в нашій стороні, сподіваюсь, уперше, — розмірковує жінка. — Подумала, чому б ні? Щоб земля не гуляла, сусідка на нашому городі посадила кукурудзу. Коли збере, буду далі засаджувати лавандою, іншими квітами. У наступному сезоні, коли почне цвісти, кожен може зайти, сфотографуватися. Безплатно. З піддонів зробимо лавку. Поставимо декорації. Сподіваюся, мій намір втілиться. У дворі за будинком стоїть мангальна і тандирна печі. — Робив її майстер з Брусилова. А я тільки готувати вмію, — сміється Аріф. — А як же картопля? — Скільки нам її потрібно? Цього року роздавали всім: друзям, знайомим. Є сім’ї загиблих, з якими я служив. Як не допомогти?

Аріф Асланов біля свого бойового прапора

Був полковником, став сержантом

Іваном Мазепою. Оці нагороди отримав нещодавно, — показує грамоту від генерал-майора Дмитра Красильникова. — Я з Баку. Коли в Україні почалася війна, нам подзвонили українські військові. Вони допомагали нам воювати, коли була карабаська війна. Сказали: «Потрібні спеціалісти». За ніч зібралося 17 добровольців. Наступного дня вже були в бориспільському аеропорту. Потрапив на службу в Миколаїв. Пройшов донецький аеропорт. Командир Першої танкової забрав до себе. Після боїв за Волноваху перевели на Чернігівщину. Тоді отримав два поранення. Міна потрапила в танк. Допомагав евакуйовувати поранених, знову натрапив на міну, — розповідає про друге поранення. — Проходив реабілітацію. — Закінчувала ніжинський університет, — розповідає про себе Тетяна. — Є друга освіта, яка зараз неактуальна. Російська мова і зарубіжна література. 10 років працювала вчителькою зарубіжної у своєму селі. Школу реорганізували. А я пішла вчителькою початкових класів. Уже 31 рік стажу. 4 вересня 2018 року ми з Аріфом офіційно одружилися. Познайомилися вісім років тому, біля новорічної ялинки в Чернігові, — розповідає про знайомство з чоловіком. — Він у колеги орендував квартиру. Запропонувала познайомитися з гарною жінкою. З того часу разом. Аріф наполегливий. Тоді ще була жива мати. Усе казав: «Коли повезеш знайомити?» — Якщо війна закінчиться, у Баку повернетеся? — Навряд.

— В українській армії служу з 2014 року, — запрошує в дім. — У травні було 34 роки, як я військовий. Стільки років я у формі. Ось мій бойовий прапор, — показує прапор України з підписами військових. — Половини вже нема в живих. В Азербайджані закінчив військове училище. Там був кадровим військовим, підполковником. А в українській армії став сержантом. Сім років тому подав документи, щоб отримати українське громадянство. Нещодавно прийшла відмова. А в чому причина, не знаю. Аріф Асланов був танкістом у Першій окремій танковій Сіверській бригаді. Отримав два поранення. Службу не покинув. Зараз командир роти. — Під час повномасштабного вторгнення нормально себе показали. Золотинка, Ладинка... Тудою йшла сотня танків на Чернігів. Чекали з одного боку. А пішли з іншого. Сили були нерівні, — каже про лютий-березень 2022 року. — Тоді страху не було. Через це, мабуть, і живий залишився. Пройшов війну в Нагірному Карабаху. На стіні в кімнаті прапор з фото Аріфа і напис «Монгол». Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки — Це мій позивний, — пояснює. Поряд висить військова форма з нагородами. — Є нагороди від колишнього Дочитали цей матеріал до президента, Петра Порошенка. Є кінця? І у вас є смартфон. і від Володимира Зеленського. А Наведіть фотоапарат або ось тризуб з гільз, — показує. сканер на оцей квадратик. На екрані телефона З патронів викладений герб з’явиться посилання. України. — Подарунок хлопців, Натисність його. І дивіться з якими пройшов Волноваху. Тих, відео. хто його робив, теж нема в живих. Тоді хлопці мене ще називали

Родинна мазь лікарів від запалення суглобів і м’язів — Все життя важко працювала на фермі. Більше десяти років мучили болі у шиї, руках і ногах, а після грипу так все боліло, що не могла спати. Ще й впала, забила лікоть, навіть світло не могла увімкнути. Велосипедом їздити не подужала, а лише вела у руках для підстраховки, щоб не впасти. Ноги і руки німіли, два пальці на правій руці взагалі не відчувала, — розповідає 62-річна пані Ніна, із Чернігівщини. — Прочитала в газеті про родинну мазь, проконсультувалася з лікарем, придбала собі. Чоловік втирав щовечора, як радив лікар. За тиждень стала відчувати мізинець і безіменний палець на руці, за два тижні відчула полегшення у ногах — продовжує жінка. — Вже не так болить у шиї, навіть розсмоктались ущільнення на спині, Знову їжджу на велосипеді, як молоденька. Кума взяла адресу лікаря, бо також хоче поправити здоров’я. Мазь від болю в суглобах виготовлена з натуральних компонентів. Допомагає при артритах,

артрозах, міозитах, плекситах, бурситах, грибкових інфекціях шкіри і нігтів, геморої, мастопатіях. — Ця мазь без токсичних речовин, тому не має шкідливого впливу на організм. Її рецепт — наша родинна таємниця, що передалася ще від прабабусі, — каже Сергій Валентинович ЩЕРБИНА, 54 роки, терапевт із Києва. — Її треба наносити на уражені ділянки. Знімає біль, усуває запалення, набряк. Полегшення зазвичай настає на 3-21 день застосування. Користуватися слід до зникнення симптомів при навантаженнях і у спокої. Замовити засіб можна за тел.:

067-757-98-20, 050-574-97-81.

Доставка «Новою Поштою», «Укрпоштою» або самовивіз з кабінету лікаря за адресою: Київ, просп. Григоренка, 39-б, 3-й пов., каб. 125. Сайт: phytodoctor.com.ua Ліцензія на медичну практику видана МОЗ України серія АЕ № 283488 від 12.12.2011

Не є лікарським засобом

Гумор

Новий квест — встигти потрапити до лікаря між повітряною тривогою і вимкненням світла

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик...

Пастух потягів

ів — — Як ти і хот яга і т на початку по ету. далі від туал

Потяг рушив. За ним чимдуж біжить мужик і розмахує руками. Провідниця, стоячи на сходинці вагона, безтурботно запитує: — Чоловіче, ви що, на потяг запізнилися? — Ні, блін, я — пастух потягів і його з вокзалу виганяю.

Л. СІЛЬВЕСТРОВ

Не пропадати ж добру

80-річний дід у драцсі просить поміняти прізвище, зі свого на Сивокінь. Працівниці в шоку: — Дідусю, ви ж стільки років прожили зі своїм прізвищем! До речі, воно милозвучне — Федоренко. А це ж що? Сивокінь. Вибачте, але вам уже скоро туди... — От-от. Скоро туди. І ось сьогодні вранці я на межі свого городу знайшов готову гранітну могильну плиту... з прізвищем Сивокінь, а ім’я і по батькові, як у мене. От і подумав, для чого ж добру пропадати. Та й економія для рідні, яка не яка.

Д. ЛИХОШВА

Заново народилися

Семен хвалиться сусіду: — Ми з кумом літр самогонки на двох вгатили. А зранку, як заново народилися. — Що, так добре було? — Та ні. У капусті нас дружини знайшли.

Г. ЦІПАК

А баран і не поставить

Як кіт

Зустрілися приятелі, говорять про життя-буття. — Ти одружився? — Так. Живу у приймах. — І як живеться? — Як коту. — Це як? — Тільки теща спати, так я по каструлях.

06.11.2025

А. БУРКОВ

Сидять у туалеті два студенти і розмовляють через перегородку кабінок: — Ти екзамен склав? — Та ні. Професор, як баран, уперся і не хоче ставити оцінку. Раптом з третьої кабінки: — А баран і не поставить.

П. ГАРБУЗ

— Ну що, зятю, обід сподобався? — Мамо, знову ви шукаєте привід для лайки!?

— Ну як, здав? Тихо! Іде екзамен!

— Синку, як справи в школі? — Погано, мамо. Учитель якийсь попався — нічого сам не знає. Тільки запитує і запитує. *** Цікаво, де підхоплює вірусні хвороби наша еліта? У громадському транспорті не їздить, на базари і в магазини не ходить... Може, офіціант у ресторані та прислуга вдома їм у їжу плюють? *** — Навіщо чоловіки носять фото дружин у гаманці? — Як нагадування, що в цьому місці могли б бути гроші. *** Поліціянт запитує в побитого пацієнта: — Для чого ви під час бійки в ресторані крикнули, що ви депутат? Вас же не чіпали. — Я думав, вони злякаються і перестануть битися. А сталося навпаки. Усі разом накинулися на мене... навіть посудомийка вибігла. *** Червону ікру жере тільки те ледащо, котре полінувалося кабачкову накрутити. *** Сиджу в стоматолога і думаю: — От нафіга зубам нерви? За що вони переживають? *** — Чого це ти, Наталко, з самого ранку прямо світишся? — Так електрик у мене хороший. *** — Лікарю, у мене комплекс Наполеона. — Звідки ви це взяли? — Також хочу спалити Москву. *** Рослина, що спалює жир, — кропива. Треба лупцювати жмутом кропиви по с...ці і ганяти кругом хати. Жир буде відпадати на поворотах. *** Оголошення: «Якщо з першого разу у вас нічого не виходить, парашутний спорт — не для вас». *** Найміцніші стосунки починаються взимку. Якщо ви вподобали одне одного в купі одягу, шапці і з червоним носом — це кохання. *** Почула в автобусі, що чоловікам потрібна підтримка, вірність та секс. Тепер скажіть, на холєру я вчилася борщ варити? *** Що робити? Дружина щодня запитує, де її зимова куртка. А я вже давно постелив її псу в будку. *** Життя влаштоване так: щоб забезпечити собі старість, потрібно угробити свою молодість. *** Якщо знайти істину в горілці не вдається, додайте портвейну. Істина обов’язково вийде назовні. *** Залежно від інтонації один матюк тракториста Миколи Свириденка може означати до 50 різних деталей та інструментів. *** Галина впала і розбила підборіддя. Але нічого страшного, вона має друге. *** — Ти з дружиною займався коханням до весілля? — Ні. А ти? — Я — так. Але ж я не знав, що ти з нею потім одружишся? *** У гороскопі написано, що в середині дня мене чекає якийсь сприятливий період. Думаю, це обід. *** Колишній чоловік — колишній дружині: — Цього місяця я не можу заплатити аліменти. Чи не погодишся, щоб я повернувся до тебе на ці 30 днів? *** Якщо діти — це квіти життя, то моїм батькам дістався кактус. *** — Алло, це служба захисту тварин? — Так. — Приїжджайте. У дворі на дереві сидять два тцкашники і на всі лади матю-

кають мою вівчарку. *** Купила ковбасу. Читаю склад: соя, барвники, емульгатори, трохи м’яса. Купила мило. Читаю склад: олія з пелюсток троянд, лактоза, мед. Зробила висновок: краще їсти мило. *** Судове засідання. Суддя: — Громадянин Сидоров, шестеро свідків показали, що ви грабіжник. Підсудний: — Подумаєш, шестеро... Про вас, пане суддя, мені 60 чоловік таке говорили... Якщо їм вірити, то строк нам прийдеться разом мотати. *** — Лікарю, я приніс результати своїх аналізів. Скажіть, я буду жити? — Результатів аналізів недостатньо, щоб жити. Гроші принесли? *** Маленька внучка запитала в дідуся: — Що в тебе в трусах? Дід відповів: — Кінець кохання і два мішки спогадів. *** Своїх колег я називаю кошенятами... тому що вони сліпі, тупі і безпомічні. *** — Миколо, а чому в тебе діти сиві? — А я їм на ніч замість казки правду про наше життя розказую. *** У мене питання: «Якщо я навчила подругу бухати, чи можу я святкувати День учителя?» *** Розгнівана дружина: — Ні, ну п’яний, нехай... А чому спина подряпана? — Ти не повіриш — іти не міг, орел приніс. *** Базар. Продавчиня: — Мужчина, беріть цибулю. — Не треба. ЇЇ нема в списку. — Та що ви кажете!? Давайте ваш список, я допишу. *** — Павлику, — суворо каже мати. — Ти чому вчора не був у школі? — Я подарунок вчительці робив. — Який подарунок? — Учора в неї був день народження. От я і вирішив: нехай відпочине від мене. *** На ліжку лежав п’яний Віталій. У ньому боролися дві особистості: одна хотіла спати, друга ср...ти. Перемогли обидві. *** — Тату, а слова «складно», «важко» і «тяжко» — це синоніми? — Ні, доню. Важко — відмовитись від пропозиції випити, складно — розрахувати дозу, а тяжко уже завтра зранку. *** — Віро, а на якій найдорожчій машині ти каталася? — Ну... Один раз навіть на «Бентлі», коли перебігала дорогу на червоне світло. *** Мій знайомий красиво співає. Що бачить — про те і співає. Але в лазню з ним ніхто не ходить. *** Похолодало. Порада: не купуйте шкіряні рукавички, купуйте вовняні. Ними краще соплі витирати. *** — Сергію, ніяково говорити, але твоя дружина називає тебе віслюком. Я своїми вухами чув. — Я не ображаюсь, бо це абсолютна правда, якщо я з нею одружився. *** У лікарні: — Добрий день, я приніс сечу і кал... — На аналізи? — Ні, блін, на дегустацію. *** Чоловік з дружиною в ліжку. Чоловік: — Кохана моя... — Була б кохана, не ходив би наліво. — Тоді б ти була єдина, а так — кохана. *** — Запах мене зводить з розуму, викликає тваринні інстинкти. Що це за парфуми? — Це в мене біляш у декольте впав.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

ЗАКУПОВУЄМО ДОРОГО корів, биків, коней, телят. Доріз цілодобовий. Корови — на утримання. Гарантуємо порядність.

Тел.: 063-245-70-15, 068-579-74-01

Куплю ВРХ, корів, биків, телиць, свиней.

Доріз. Перевезення 096-15-20-743, 063-49-79-327.

Закуповуємо корів, коней на м’ясо, а також корів на утримання. Доріз цілодобово.

Тел.:

068-69-37-521; 099-29-88-987; 093-84-73-088.

06.11.2025

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

На постійній основі закуповуємо живою вагою

096-69-05-018, 063-915-91-97.

ВРХ: корів, телят, коней,

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

Дорого

корів, коней, биків, телиць

Проблемні, лежачі, Доріз цілодобово. Проблемні, лежачі. дорізані. 096-730-06-38, 093-565-40-28 Цілодобово. 093-131-63-72 068-374-04-18

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН на воду під ключ. 093-750-28-64.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН робота під ключ.

свиней, проблемну худобу.

Тел.: 093-150-32-32, 098-049-49-39, 066-476-44-49. Сергій.

Доріз цілодобово!

Київське м’ясне підприємство

дорого закуповує

Тел: 068-816-80-01

ВРХ без посередників живою вагою: телят коней корів баранів, кіз свиней – 100-120 грн/кг

Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

ТЕЛЯТ

Новий приватний м’ясокомбінат

Тел. 063-756-96-56,

096-041-76-97.

М’ясокомбінат закуповує:

НА ВІДГОДІВ

ЛЮ

Тел. 097-192-80-90 (Сергій)

Тел.: 097-709-81-23

Продаємо та доставляємо дрова у всіх їх видах. Завжди в наявності дрова по 2 метри, пиляні та рубані. Тел.: 095-602-90-11, 068-680-81-38.

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі. 068-130-08-73, 099-480-58-46.

Ремонт холодильників

закуповує

на дому та в мастерській. Тел. 093-200-12-12.

ВРХ

Корови Коні Бики Телиці

Найдорожчі ціни

Тел. 068-867-24-91

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Тел.: 093-945-72-83, 068-594-91-12.

СВИНЕЙ 105-115 грн/кг ТЕЛЯТ 90-100 грн/кг

Дорого закуповуємо

Перевезення вантажів до 5 тонн.

Чернігівська обл. Київська обл. Завантаження: бокове, верхнє, заднє. Працюємо на вихідних. Тел. 068-844-68-84.

ДОРОГО ВРХ. ДОРІЗ, ПРОБЛЕМНІ.

098-74-11-833, 063-13-71-061.

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097-66-99-500 Тел.: 093-500-53-10 099-28-43-414

Куплю корів, коней, телят. Доріз. Проблемні. 099-410-52-54

Передплачуй «Вісник Ч» — найцікавішу газету області!!! Тільки найсвіжіші новини!

Закуповуємо: телят, корів, коней на забій, а також корів на молоко та робочих коней. Доріз проблемної лежачої худоби.

Тел.: 098-545-95-68, 093-662-89-68. Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней. Доріз цілодобово. Високі ціни. 093-093-17-43, 068-815-86-93.

Продам дійних корів і робочих коней. Тел. 096-957-45-37

БЕРЕЗНЯНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО

Куплю

096-829-78-34

Тел. 068-080-69-70

коней, корів, биків на відгодівлю, а також Найвищі ціни. Доріз цілодобово. Проблемні лежачі. молочних телят. Тел.: 093-982-33-85,

закуповує телят, свиней, корів, бичків, коней. Телят на відгодівлю.

Продаються дві телиці на молоко червонорябої та чорної масті. Тільність шість місяців. Деталі за телефоном:

068-594-91-12

Закуповуємо

телят, корів, коней, биків. Доріз цілодобово. Тел. 066-034-08-89

Наостанок

12 У Чернігові посмертні державні нагороди передали рідним загиблих оборонців 06.11.2025

Q офіційно

У Чернігівській ОВА державні нагороди родинам полеглих воїнів передали В’ячеслав ЧАУС, начальник ОВА, Іван Іщенко, очільник Нацполіції області, та військові. — Найважчі зустрічі. Завжди бракує слів, коли перед тобою мама і тато, які втратили свого сина, коли перед тобою дітки і дружина загиблого захисника… І кожна вручена сьогодні нагорода — це обіцянка бути гідними їхньої пам’яті. Шана нашим Героям. Ця боротьба триває завдяки їм, — сказав В’ячеслав Чаус. Отець Олексій, капелан РО ТРО «Північ», завершив захід спільною молитвою. Указами президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно) нагороджено: БІЛИЧА Василя Васильовича, молодшого сержанта; орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено: АРУТЮНОВА Миколу Ернестовича, молодшого сержанта; БАЛАБКА Сергія Вікторовича, молодшого сержанта; БАЛАНЮКА Іллю Сергійовича, молодшого сержанта; БЕЗЛЮДНОГО Віталія Миколайовича, солдата; БЕРЕГОВОГО Сергія Володимировича, старшого солдата; БОЙКА Сергія Миколайовича, сержанта; БРАГИНЦЯ Володимира Володимировича, солдата; БУРЯКА Олександра Анатолійовича, молодшого сержанта; БУЦАНА Станіслава Миколайовича, молодшого сержанта; ВИСОЦЬКОГО Руслана Олександровича, сержанта; ВОЛОЩУКА Олександра Вікторовича, солдата; ГАПОНА Олега Сергійовича, солдата; ГОНЧАРОВА Віктора Григоровича, учителя понорницького ліцею; ГОРБАНЬОВА Олексія Володимировича, солдата; ГОРДІЄНКА Олексія Миколайовича, солдата; ГУРИНА Олексія Васильовича, солдата; ЖЕЛТОВА Станіслава Олександровича, солдата; ЗУБКА Валерія Вікторовича, молодшого сержанта; КИСЛОГО Олексія Анатолійовича, солдата;

КИЯНИЦЮ Сергія Вікторовича, солдата; КЛИМЕНКА Павла Сергійовича, солдата; КОБИЗЬКОГО Віктора Сергійовича, старшого солдата; КОЗІЯ Сергія Васильовича, солдата; КОХАСЯ Станіслава Юрійовича, солдата; КРИВОЛАПА Олександра Михайловича, молодшого сержанта; КРИВОРУЧКА Олександра Олексійовича, молодшого сержанта; КРИКУНА Андрія Анатолійовича, солдата; КУДРИКА Олексія Михайловича, молодшого сержанта; ЛАЗАРЄВА Михайла Сергійовича, старшого солдата; ЛАРІНА Сергія Миколайовича, сержанта; ЛЕВЕНЦЯ Олександра Володимировича, старшого солдата; ЛИТВИНЕНКА Олександра Вікторовича, старшого солдата; ЛИТВЯКА Юрія Івановича, солдата; ЛОБОВА Петра Петровича, сержанта; ЛОСЯ Андрія Петровича, солдата; МАКОТРУ Миколу Анатолійовича, старшого сержанта; МЄТІКА Василя Юрійовича, солдата; МИГУЛЮ Володимира Михайловича, прапорщика; МИРОНЕНКА Павла Анатолійовича, солдата; МІЩУРА Богдана Анатолійович, солдата; МУСІЄНКА Тараса Миколайовича, солдата; НОСКА Миколу Павловича, солдата; ОХРІМЕНКА Владислава Сергійовича, старшого солдата; ПАНЧОШНОГОАндрія Анатолійовича, сержанта; ПОНОМАРЕНКА Андрія Анатолійовича, солдата;

ПОТАПЕНКА Дмитра Михайловича, матроса; ПРИХІДЬКА Владислава Вікторовича, солдата; ПРОХУ Дмитра Анатолійовича, солдата; ПРОЯВУ Олександра Олександровича, лейтенанта; РАДЧЕНКА Василя Володимировича, солдата; РАЙНА Євгена Сергійовича, солдата; РАЙСЬКОГО Василя Григоровича, солдата; РИЖЕНКОВА Василя Вікторовича, сержанта; САМОРОДА Юрія Михайловича, солдата; САУЛКА Віталія Миколайовича, солдата; СЕРДЮКА Дмитра Анатолійовича, солдата; СИЗОНЕНКА Андрія Адамовича, старшого солдата; СИТНИКА Віктора Володимировича, молодшого сержанта; СІДЕНЯ Станіслава Івановича, солдата; СМІЛИКА Ігоря Олександровича, головного сержанта; СОЛОХНЕНКА Андрія Володимировича, солдата; ТИЩЕНКА Володимира Миколайовича, солдата; ТОЛСТЕНКА Андрія Сергійовича, солдата; ХАЛОЄВА Роланда Хедеровича, солдата; ЦИГАНКА Михайла Миколайовича, солдата; ЧУМАКА Віталія Анатолійовича, старшого солдата; ШАПОШНІКОВА Михайла Вікторовича, солдата; ШЕВЧЕНКА Андрія Михайловича, старшого солдата; ШЕКУНА Станіслава Сергійовича, солдата; ШКАРАБУРУ Олександра Васильовича, солдата;

ЮДЕНИЧА Дмитра Юрійовича, солдата; ЮРЧЕНКА Євгенія Олександровича, солдата; медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно) нагороджено: БІЛИКА Тараса Анатолійовича, солдата; БОРЩА Миколу Миколайовича, солдата; СТЕПАНЧУКА Миколу Олександровича, старшого солдата; медаллю «За військову службу Україні» (посмертно) нагороджено: МАКУХУ Віталія Олексійовича, солдата; ТЕТЮХУ Миколу Васильовича, старшого сержанта; орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнаками Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатантський хрест» та «Золотий хрест»(посмертно) нагороджено: МИТЬКА Андрія Анатолійовича, капрала поліції; орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України «Комбатантський хрест» (посмертно) нагороджено: ГОРДОВСЬКОГО Романа Володимировича, солдата; СЛАУТІНА Андрія Сергійовича, капітана поліції; медаллю «За військову службу Україні» та відзнакою президента України «За оборону України» (посмертно)нагороджено: ВОЙТЕШЕНКА Олександра Михайловича, старшого сержанта; МЕРЖІЯ Сергія Вікторовича, сержанта.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

Реклама. Оригінал-макет замовника