"Вісник Ч", 27 листопада 2025 року

Найцікавіше у "Віснику Ч"

Тетяна Тюканько з Семенівки заселилася в модульку в Сосниці. Платитиме за воду та світло /5

Увага!

Усі новини, цікавенні історії, фотки — всевсе — створено природним інтелектом. Не штучним. Нами, журналістами "Вісника Ч". Ми сильно-сильно стараємося, щоб вам, читачам, було цікаво.

Завдяки «Віснику» Анатолій Хомазюк знайшов армійського товариша. Служили 60 років тому /6 Молода картопля восени, а морква — у березні /8

Тираж 22364 27 листопада 2025 року. №48/2053 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Q і у війну — не розкисаємо!

Тетяна Тюканько біля своєї модульки в Сосниці. Фото Марини ЗАБІЯН

Оголошення: "Продаю нервову систему, б/в. Заводиться з пів оберта..."

Марія Нехай у сто років і картоплю вибирає, і співає, і чарку підняла за здоров’я /9 Q встигли

Вискочили за кілька хвилин до прильоту

— Від хати залишилась купа попелу й заліза, — у розпачі 56-річний Володимир ТКАЧЕНКО з Жадового Семенівської громади. — Тільки груба посеред цього всього. У ніч з 23 на 24 листопада на будинок родини Ткаченків упав шахед. Удома були Володимир, його дружина Тетяна та шестирічна донька Ліля. Родина встигла вискочити за кілька хвилин перед влучанням. — Як ви врятувалися? Почули шум шахеда? Домашні тварини розбудили? Ви спали?

— Який сон? Перший приліт був у будівлю метрів за 30 від нашого дому. Там загорілося. У нас повилітали вікна, посипалася стеля. Але це нас і врятувало. Щоб трохи прийти в себе і вискочити, було вісім хвилин. Другий приліт був просто в наш будинок. Пряме влучання. Жінка встигла вхопити документи і трохи грошей. Мої документи, картки, усе, що було в хаті й сам будинок, згоріло. Уціліла машина «Фольксваген Кадді». Бо родина встигла заскочити в авто і трохи від’їхати. Гараж рознесло повністю. Літню кухню побило. Курник, комору. Загорівся дах погреба — пожежники загасили. Їх викликали сусіди.

Порося і кури вціліли. Родина залишилася в Жадовому. Прихисток дали знайомі. Поселили погорільців у нежилу хату поряд. — Допомагають односельці. Зносять усе необхідне. Колеги з усієї області відгукнулися. Не можу передати словами свою вдячність за їхню підтримку, — розчулений чоловік. — І колегам, і керівництву. Володимир Ткаченко — слюсар служби в компанії «Газорозподільчі мережі України». Будинок був на три кімнати. Кухня. Купили вісім років тому, зробили ремонт. — Не думали виїжджати, коли почалися прильоти в Жадове? — А де в нас зараз спокійно? — зітхає Володимир. ***

— Перший приліт у ніч на 24 листопада був у стару пожежну частину. Тепер від неї залишився тільки фундамент. Житловий будинок згорів. Ще в чотирьох повилітали вікна. Сільрада надала допомогу. Плівку, ковдри. Громадська організація «Проліска» допомагала.

Це вже четвертий обстріл Жадового росіянами, — підрахував Сергій ПОМОЗОК, староста села. — 8 жовтня розбили магазин. Люди не постраждали, це було вночі. Знищили ще один житловий будинок. Сарай. До кордону з Росією від Жадового близько 25 кілометрів. Проживає 1400 чоловік.

Олена ГОБАНОВА

Реклама

Несприятливі дні: 4, 7,9 грудня.

2

Різне, реклама

27.11.2025

Q офіційно Чернігівська облспоживспілка повідомляє про проведення аукціонних торгів з продажу: 1. Лот. Продаж нежитлової будівлі магазину, загальною площею 170,9 кв. м., яка розташована за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Крупичполе, вулиця Хмельницького Б., будинок 71. Стартова ціна продажу 255 000,00 грн., без урахування ПДВ. Перший крок аукціону 25 500,00 грн., наступні кроки – 2 500,00 грн.

Q офіційно

ОГОЛОШЕННЯ про припинення юридичної особи

Відповідно до рішення Загальних зборів членів Споживчого товариства «КООП-ЕКСПЕРТ» від 24 листопада 2025 року (Протокол №1/25) припиняє свою діяльність юридична особа – Споживче товариство «КООП-ЕКСПЕРТ» шляхом ліквідації. Найменування підприємства, що ліквідовується: Споживче товариство «КООП-ЕКСПЕРТ» (код ЄДРПОУ 40251176), юридична адреса: 14013,

Q офіційно

ОГОЛОШЕННЯ про припинення юридичної особи

Відповідно до рішення Загальних зборів членів Споживчого товариства «СІВЕР-КООП» від 24 листопада 2025 року (Протокол №1/25) припиняє свою діяльність юридична особа – Споживче товариство «СІВЕР-КООП» шляхом ліквідації. Найменування підприємства, що ліквідовується: Споживче товариство «СІВЕР-КООП» (код ЄДРПОУ 45086968), юридична адреса: 14000, Чернігівська

Q офіційно

ОГОЛОШЕННЯ про припинення юридичної особи

Відповідно до рішення Загальних зборів членів Споживчого товариства «ЧЕРНІГІВ МІСЬКТОРГ» від 24 листопада 2025 року (Протокол №1/25) припиняє свою діяльність юридична особа – Споживче товариство «ЧЕРНІГІВ МІСЬКТОРГ» шляхом ліквідації. Найменування підприємства, що ліквідовується: Споживче товариство «ЧЕРНІГІВ МІСЬКТОРГ» (код ЄДРПОУ 45098931), юридична адреса: 14017,

Чернігівська обл., місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 139. Місцезнаходження ліквідатора: 14013, Чернігівська обл., місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 139. Претензії кредиторів до споживчого товариства приймаються протягом двох місяців з дати публікації повідомлення про припинення діяльності юридичної особи шляхом ліквідації. Письмові вимоги приймають за адресою: 14013, Чернігівська обл., місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 139. Ліквідатор Тетяна РУДОВСЬКА обл., місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 95. Місцезнаходження ліквідатора: 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 95. Претензії кредиторів до споживчого товариства приймаються протягом двох місяців з дати публікації повідомлення про припинення діяльності юридичної особи шляхом ліквідації. Письмові вимоги приймають за адресою: 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 95. Ліквідатор Оксана ЛУЦАК Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Івана Мазепи, будинок 43 б. Місцезнаходження ліквідатора: 14013, Чернігівська обл., місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 139. Претензії кредиторів до споживчого товариства приймаються протягом двох місяців з дати публікації повідомлення про припинення діяльності юридичної особи шляхом ліквідації. Письмові вимоги приймають за адресою: 14013, Чернігівська обл., місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 139. Ліквідатор Наталія КОЗЛОВА

АДВОКАТ по кримінальних, адміністративних, цивільним справах.

Консультація, складання документів, захист в судах. Тел. (067) 460-91-10 Св-во ППЗАД серія ПН №000890 від 06.03.2020 НААУ

Потрібні пекарі, формувальники тіста. Офіційне працевлаштування. З/п 16000-18000 без затримок. Тел. 093-806-75-93, 063-961-08-94.

ВАЛИМО ДЕРЕВА будь-якої складності. Помірні ціни.

063-489-85-45, 096-659-90-33, 096-626-74-40

ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ по Чернігову.

5 пасажирів + 1500 кг вантажу. Тел.: 093-210-10-10, 097-726-78-39, 093-235-31-15

НАТЯЖНІ СТЕЛІ

м. Чернігів. л.: 093-210-10-10, Те 097-726-78-39.

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

Потрібні водії категорії С, Е для роботи на зерновозах зі свого елеватора по області та Україні. Зарплата висока, можливе бронювання. Тел. 050-448-23-05, Володимир Миколайович.

Заявки на участь в аукціоні реєструються при умові сплати претендентом реєстраційного внеску у розмірі 170 грн. без ПДВ та гарантійного внеску у розмірі 10% від стартової ціни лота без ПДВ та надання копій документів: для фізичних осіб - паспорта та ідентифікаційного номера; для юридичних осіб - витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, свідоцтва платника податку, наказу про призначення керівника, Статуту. Кінцевий термін реєстрації заявок 04.12.2025 до 16.00 Торги відбудуться 10.12.2025 о 10 годині за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, 2 поверх, конференц зал. Гарантійний та реєстраційний внески вносяться на рахунок Чернігівської облспоживспілки UA433052990000026009006301990 в АТ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 01775660. Довідки за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139 тел. 097-136-80-80, 067-325-15-70

3

Новини

27.11.2025

Q війна дуже близько

За півтори хвилини в Авдіївці впали два шахеди. У магазині загинула продавчиня Ганна Сапон 20 листопада ввечері в центрі Авдіївки Понорницької громади Новгород-Сіверського району впали два безпілотники. Село — за 80 кілометрів від кордону. Спочатку прилетіло по лазні, що не працює. Будівля загорілася. Через півтори хвилини ще один шахед поцілив у продуктовий магазин. Розташований за 20 метрів від лазні.

Q знай!

Після першого вибуху продавчиня Ганна Сапон побігла ховатися в склад. Саме туди впав другий безпілотник. Її привалило бетонними плитами перекриття. Загорілося. — Це перші прильоти саме по Авдіївці і перша жертва, — печалиться Віктор ІВАЩЕНКО, селищний голова Понорниці. — До того село оминали, падали на полях. Ганна була моєю однокласницею. Разом з дитинства. Ходили в садок, школу. Та й у молодості і далі не переставали дружити. Чемна, порядна, добра людина. Була.

Смс без… зв’язку

«Київстар» повідомив таке: «Наші абоненти можуть надсилати sms-повідомлення напряму через супутники. Як це працює? Додатково щось налаштовувати чи підключати не потрібно. Смартфон сам знаходить супутниковий сигнал, коли немає наземного покриття, а на екрані з’явиться назва мережі — Kyivstar SpaceX. Достатньо бути просто

неба. Технологія допоможе залишатися на зв’язку у складних умовах, навіть під час блекаутів. Зараз вона доступна смартфонам з підтримкою 4G на операційній системі Android. А з найближчим оновленням iOS, вона буде доступна для iPhone 13 та новіших моделей. Залишайтеся на зв’язку навіть там, де немає покриття мобільної мережі». Оператори інших мереж такого не повідомляли. Так, це для нас — то без світла, то з

Олена Москаленко приходить додому, на роботу і навіть на природу. Вітає зі святами. Військових безплатно 23 листопада Олена МОСКАЛЕНКО з Бобровиці вітала Володимира Ляховенка з Озерян. У нього був день народження. Замовлення надійшло від онуки. Олена Москаленко — ведуча свят 20 років. Солістка бобровицького народного хору «Сяйво». Вітати вдома почала після деокупації. До дітей приходить пес Патрон, білі ведмедики. Олена Москаленко несе з собою колонку і мікрофон. — Онука сказала діду, що не приїде, — розповідає деталі останнього привітання. — А сама приготувала сюрприз. Зайшла за мною. Дідусь аж розплакався. Які б важкі дні не були, людям треба нести свято. І я нарозхват, — каже про привітання. — Кого вітаєте? — Батьків, братів, сестер. І на базарі, і в магазинах. І навіть, якщо в лісі сидите, чарочку підіймаєте, приїду. Якщо є улюблена пісня, вивчу. І фонограму знайду. Є спеціаліст, який зробить мінусовку за 250 гривень. Але це вже окремі забаганки. Багато дзвонять з-за кордону. Просять привітати матерів, татусів. — А військових? — Якщо військовий замовляє вітання для рідних, беру тільки за дорогу. Якщо це для військового — 50 відсотків. У мене своє авто, їжджу сама. Затрати на дорогу прораховую окремо. Якщо просять далеко, вигідніше замовити ведучу на день. Якщо замовник не хоче, щоб викладала в інтернет, не буду. Але відео все одно зроблю. Часто просять онлайн-вітання. Надсилають фото. Під нього накладаю свою пісню. Викладаю в інтернет. Іменинниця встала о 7.00, а її вже пів країни привітало. Або ж родиною вдома сидять, по телевізору дивляться привітання. Три роки як роблю для діток новорічні вистави. Минулого року була Змією. Цього разу буду «на коні». Бо рік коня. Вистава називається «Копитна місія Санти». — А конем хто буде? — Надувний, — уточнила ведуча. — А я буду ним керувати. З виставою їжджу у школи, садочки.

Осіння гроза пронеслась

Ольга САМСОНЕНКО

Q чий?

Q а до дітей приїде на коні

Q стихія

Ганна ще встигла телефоном набрати директорку і розповісти про приліт. Сказала, що вибите скло. І знову бабахнуло. Зв’язок обірвався. Можливо, аби вона залишилася в магазині, була б жива. Приміщення встояло. Вилетіли лише шибки. Коли під плитами жінку знайшли рятувальники, вона вже була мертвою. Ганні було 56 років. Проживала з чоловіком Миколою. Донька Катерина за кордоном, син Віталій — військовий.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

прильотами — дуже важливо. Як це працює в житті і чи працює взагалі? Ми не тестували. У кого вийшло, відправте і нам смс на номер 091-33303-78. Напишіть, звідки ви, як швидко чи довго з’єднувалися з тим супутником. Може, ще якісь поради для інших, у кого не виходить. Додатково. Діти та внуки, вашим любим стареньким потрібні телефони з 4G!

Назар СЕРГЕЄВ

Q свято наближається

Анатолій Поташов, концертмейстер, став ніжинським святим Миколаєм У Ніжині запрацювала резиденція святого Миколая. У міському будинку культури. Біля святкової ялинки, імпровізованого каміна, гномиків та подарунків — кріслогойдалка головного героя. Миколай — 56-річний Анатолій ПОТАШОВ. — Так вийшло, що в мене немає дітей. А з ними завжди цікаво. Починав працювати Дідом Морозом з 1999 року. Останні 10 років я — святий Миколай у Ніжині, — каже чоловік. — Стараюсь перевдягатися так, щоб мене не бачили. Для дітей має бути свято. Просять павербанк, айфон 17, зарядну станцію. Кажу: «Буду старатися». А як інакше. Не залишати ж дитину без мрії. Батькам я передаю побажання. Було таке, що домовлялися, і я вручав подарунки. У будинку культури Анатолій Поташов працює концертмейстером і диригентом народного ансамблю танцю «Поліська веселка» та хорового колективу. У Ніжині 17 шкіл і дитячий будинокінтернат. У резиденцію дітей записують групами. 26 листопада була перша зустріч школярів з Миколаєм. Вхід до резиденції за посильний донат для ЗСУ.

Юлія НІТЧЕНКО

23 листопада близько 23.00 жителі області бачили блискавку та чули грім. Досить незвичне природне явище для листопада спостерігали на Сновщині, Менщині та в інших північних громадах.

велика рідкість. Виникають такі явища через зіткнення холодного і теплого повітря, — пояснює Інна ОВСЄЄНКО, чергова синоптикиня обласного гідрометцентру. За народними прикметами, гроза в листопаді віщує малосніжну зиму.

— Блискавку не бачила, а від звуку грому прокинулась. Це було близько 23.30, — констатує Віра ДЕМИДОВА, жителька села Макошине Менської громади. Цього дня синоптики прогнозували дощ і хмарну погоду. Так і було. — У ніч з 23 на 24 листопада дві метеостанції, Сновськ і Покошичі, зафіксували грозу. Грози в холодну пору року —

Q у тему

Юлія НІТЧЕНКО

— Любий, пам’ятаєш, коли ми з тобою познайомилися, гроза була! Грім і блискавки! — Пам’ятаю, а я дурень не зрозумів натяків природи! ***

І про погоду. Приємні новини! Синоптики програли ящик горілки хворому ревматизмом!

Тетяна Саченко знайшла браслет з написом «Мама» 22 листопада Тетяна САЧЕНКО з Березни в Мені знайшла браслет. Жовтого кольору. Розпочала шукати власницю. — З Березни в Мену возимо дітей на заняття, — розповідає жінка. — У суботу була така злива. А ми біжимо, три мамочки. У двох по троє, у мене двоє дітей. Побачили на асфальті браслет. Жовтого кольору. Підібрали. На ньому наче кулончик, чотири букви: «Мама». Потім розгледіли, не золото. Біжутерія. Але в пошуках власника не зупинилася. Скоріш за все, це купувала дитина. І подарувала матері. Дорогий не метал, а сам подарунок. Бо написано «Мама». Я б шукала. — Власники на зв’язок не виходили? — Поки ні. Але якщо хтось відгукнеться, привезу з Березни в Мену. ***

Це не перший випадок, коли в Мені гублять прикраси. Місяць тому Руслана Рудановська знайшла сережку. Застрягла в капці біля входу в менську поліклініку. Прикраса була золота. Жінка розшукала власницю і повернула сережку.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Q біда

Згоріли кролі, кури та «Кентавр» Віктора Шевченка У ніч на 24 листопада в селі Марківці Ніжинського району згорів гараж та сарай у дворі 62-річного Віктора Шевченка. Чоловік господарював сам. У гаражі стояв мотоблок «Кентавр», було більше тонни зерна та вісім складометрів дров. Вогонь зачепив відсік двигуна та салон автомобіля «Ауді-80». Живцем згоріли 30 курей та 12 кролів. Попередня причина пожежі — коротке замикання електромережі. Загорілося близько другої ночі. Світла тоді в селі не було. Можливо, стрибала напруга. Ще одна пожежа сталася в Марківцях на сусідній вулиці після обіду 24 листопада. Вщент вигорів будинок Феодосія Стогнія. Приїжджали тушити з громади шість пожежних машин. За кілька років до цього в чоловіка згорів сарай. У Марківцях нині проживає близько тисячі людей. Якась містика в селі твориться. На цій вулиці це третя пожежа за пів року. Кажуть, палія нема. То несправне пічне опалення, то негаразди з електрикою. Тому й горить. ***

З початку року в області сталося 2954 пожежі. Загинуло 83 людини, з них — дві дитини. 57 людей з вогню вдалося врятувати.

Ольга САМСОНЕНКО

Суспільство

4 Q земельне

Два невитребуваних паї теж принесуть гроші Мринській громаді Пай — це земельна ділянка. Як правило, її здають в оренду, вона приносить власнику орендну плату. А якщо спадкоємці роками судяться? Або не знають, що мають право на пай? У Мрині на Носівщині невитребуваних земельних часток дві. Днями на сесії прийняли рішення продовжити договір на ці паї з аграрним підприємством ПП «Агропрогрес». На сім років або до дня державної реєстрації права власності. Якщо власники не відгукнуться, громада продовжить договір оренди. — 5,15 гектара — розмір паю, — пояснює Лариса ЄВСТРАТЕНКО, займається в громаді землеустроєм. — У селах громади є й менші. З одного невитребуваного паю щорічно в наш бюджет надходить від дев’яти до 15 тисяч гривень, залежно від нормативно-грошової оцінки землі. Намагаємося відслідкувати кожну ділянку. У результаті Мринська громада в цьому році вже отримала від оренди на 200 тисяч гривень більше надходжень, ніж минулого року. Це плата за використання земельних ділянок від юридичних осіб, зокрема за ті, що з аукціону здавали. *** З 2016 року дані про невитребувані паї збирають громади. Головне управління Держгеокадастру Чернігівської області повідомляє, що строк оформлення таких паїв продовжений до 1 січня 2028 року.

Ольга МАКУХА

27.11.2025

Q у декреті

Ірина Скриль робить манікюр у Киріївці Ірина СКРИЛЬ з Киріївки на Сосниччині — у декретній відпустці. Біля будинку б а га т о д и т я ч и х іграшок. Гойдалки, б атут. С о ф і й ц і , найменшій, сім місяців. Дані вісім р о к і в , Та р а с и ку п’ять. — Гратися на майданчик приходять і племінники, і сусідські дітки, — Ірина тримає на руках найменшу Софійку. — Садочка нема ні в нашому селі, ні в сусідній Кудрівці. Хоча обіцяли. Є автівка, за покупками їжджу в Сосницю. Чоловік Ірина Скриль з донькою Софійкою військовий. До декрету Ірина працювала провізором в сосницькій аптеці. — А потім пішли діти, — посміхається жінка. — Поки вдома, роблю дівчатам манікюр. Хоч сама і без нього, — сміється. — Клієнтів небагаДочитали цей матеріал до то, але постійні. Не покинули мене. Дочекалися, доки Софійка підросте. кінця? І у вас є смартфон. А для мене це привід відволіктися від сільської і домашньої роботи. Наведіть фотоапарат або Вчилася сама. Проходила курси інтернетом. Хоча спершу думала, що це сканер на оцей квадратик. нереально. На екрані телефона — Скільки коштує манікюр у селі? з’явиться посилання. — 400-500 гривень. Вважаю, що це недорого. Знаю, з чого в селі Натисність його. І дивіться люди заробляють. З господарства. Бо і сама тримаю корову, гусей. відео.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки

Q попрощалися

Уклав «Контракт 18-24» і загинув у першому штурмі 20-річний Станіслав Колесник з Ніжина. Працював у Києві. Хотів долучитись до війська з 2022 року, коли виповнилось 18 років. Та у військкоматі його не взяли. Батько теж військовий, двічі поранений. Рідні не пускали хлопця служити. Та він наполягав. Сказав, що поїхав влаштовуватись на роботу, а сам у березні 2025 року уклав «Контракт 18-24» (програма, яка поширюється на військовослужбовців віком до 25 років, що добровільно вступили на службу). Служив у 92-й окремій штурмовій бригаді. Вивчився на снайпера. Перший штурм був 29 червня. 2 липня з побратимами відходив з позицій. Прикрив собою хлопців. Росіяни його підірвали, інші військові вижили. З того часу вважався безвісти зниклим. Тіло не могли забрати відразу через обстріли. Майже п’ять місяців тривала експертиза ДНК. Поховали Станіслава Колесника в Ніжині. У скорботі батьки та два молодші брати. *** 24-річний Богдан Ворчак з села Нові Млини на Борзнянщині. 1 березня 2020 року долучився до лав ЗСУ. Служив за контрактом у Житомирі в 95-й окремій десантноштурмовій бригаді. Під час повномасштабного вторгнення воював у Харківській області. Богдан неодноразово був поранений. Після довготривалої реабілітації його перевели до сил ППО. Загинув 13 жовтня 2025 року. У воїна залишилися син, дружина, батьки, сестри. Поховали Богдана Ворчака в рідному селі. *** 45-річний Сергій Остапенко з Ріпок. Працював на різних роботах. Мобілізували до війська в листопаді 2022 року. Був прикордонником. Загинув 16 жовтня 2025 року на донецькому напрямку. Поховали чоловіка на Піщанівському кладовищі в Ріпках. У нього залишилися мати та дві доньки. *** 30-річний Іван Войток з міста Бобровиця. Після закінчення навчання в коледжі працював у «Київському метрополітені» на посаді слюсаря-ремонтника ескалаторної служби, слюсарем з ремонту колісно-транспортних засобів у ТОВ «Інтерциклон». 17 квітня 2025 року чоловіка призвали на військову службу. Загинув 17 жовтня 2025 року на херсонському напрямку. У чоловіка залишилися мати, батько та брат. *** 58-річний Юрій Васильєв народився в Естонії. Потім з родиною переїхав у Полтаву. Батько був військовим. Згодом Юрій опанував фах зварювальника та переїхав до Ніжина, де був оператором лазерної установки. У 2014 році добровільно долучився

до АТО. Брав участь у боях на Донбасі та за аеропорт. Потім повернувся до цивільного життя. Коли почалось повномасштабне вторгнення добровільно долучився до лав ЗСУ. Службу ніс на посаді командира протитанкового підрозділу. Загинув Юрій Васильєв 17 жовтня 2025 року. Попрощалися з воїном 25 жовтня в ніжинському соборі Всіх Святих. *** 47-річний Сергій Мринський з села Новий Биків Новобасанської громади Ніжинського району. Після служби в десантних військах працював слюсарем на Новобиківському цукровому заводі, потім на автозаправці. У липні 2024 року Сергій став до лав Збройних сил України. Служив стрільцемпомічником гранатометника. З 23 серпня 2024 року воїн вважався зниклим безвісти. Лише 17 жовтня 2025 року стало відомо, що Сергій загинув 23 серпня поблизу села Водяне на Донеччині. *** 31-річний Вадим Колесников народився в Чернігові. Згодом з родиною переїхав до села Хлоп’яники Сосницької громади. 24 червня 2024 року добровільно став на захист України. З 16 вересня 2024 року військового вважали зниклим безвісти. Нещодавно ДНК-експертиза підтвердила, що Вадим загинув на Донеччині. Попрощалися та поховали чоловіка в селі Хлоп’яники. У нього залишилися брат та тітка, яка його виховувала. *** 30-річний Петро Логвиненко з села Переволочна Прилуцького району. Працював у ТОВ «Наташа Агро», ТОВ «Батьківщина». На початку повномасштабного вторгнення працював у «Автостраді». Долучився до лав захисників у квітні 2022 року. Служив на донецькому напрямку. У листопаді 2022 року отримав важке осколкове поранення, лікувався. З грудня 2023 року служив у Прилуках. Помер 25 жовтня 2025 року. У чоловіка залишилися дружина, донька, батьки та брат. Поховали захисника на міському кладовищі Прилук. *** 54-річний Анатолій Степаненко з села Карпилівка на Срібнянщині. Працював трактористом і комбайнером у колгоспі «Дружба» та у СТОВ «Батьківщина». Одружився, разом з дружиною виховав трьох дітей. Згодом сім’я переїхала до села Горобіївка, де Анатолій Миколайович продовжив трудову діяльність. У червні 2024 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Загинув боєць 6 серпня 2025 року на донецькому напрямку. Поховали в рідній Карпилівці. *** 52-річний Геннадій Симоненко з села Лісові Сорочинці Прилуцького району. Працював на електромонтажному підприємстві «Електрон» у Прилуках. У травні 2023 року мобілізували. Був гранатометником. Пройшов Авдіївку, Покровськ. 13 січня 2024 року поблизу Костянтинівки Покровського району з військовим був втрачений зв’язок. З цього часу вважався зниклим безвісти. Рік і дев’ять місяців рідні сподівалися і вірили, що Геннадій живий. Але 21 жовтня 2025 року згідно з ДНК-експертизою рідним повідомили що він загинув. У Геннадія Симоненка залишилися мати, брат, донька та внук Максим.

*** 37-річний Андрій Бєлов з міста Остер на Козелеччині. Разом з друзями відкрив фірму «Все для свята». У грудні 2022 року вступив до лав Національної гвардії України. 26 жовтня 2025 року загинув. Поховали воїна в селі Пухівка Броварського району, за місцем проживання рідних.

Ольга САМСОНЕНКО

На донецькому напрямку при виконанні бойового завдання загинув житель селища Ріпки

Лук’яшко Андрій Григорович 30.06.1995-13.11.2025

Важко підібрати слова, коли йдуть найкращі — ті, хто боронить нашу землю до останнього подиху. Разом з родиною Андрія ми схиляємо голови у глибокій скорботі. Нехай Господь дасть сили пережити цю важку втрату, а світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто його любив. Вічна пам’ять Герою!

З глибоким сумом рідні та друзі Реклама

27.11.2025

Q подалі від обстрілів

На часі

5

заселилася

Тетяна Тюканько з Семенівки в Сосниці. Платитиме за воду та світло

в модульку

— Чорнобривців отут насіємо, Андріївно, між нашими будиночками, — по-хазяйськи обходить територію модульки 71-річна Тетяна ТЮКАНЬКО. Звертається до сусідки, 75-річної Лідії ТОЛМАЧОВОЇ.

Тетяна Василівна з Семенівки. Лідія Андріївна з Покровська на Донеччині. Зараз це одна з найгарячіших точок фронту. Обидві заселилися в нове модульне містечко в Сосниці.

«Тихо. Наче в іншому вимірі»

У передпокої — пральна машинка. Далі — кухня-вітальня. Є кухонні меблі, стіл, диван, на якому спить Тетяна Василівна. З техніки — витяжка, мікрохвильовка, чайник, холодильник. Електроплитку придбали вже самі. У кожному такому будиночку встановили рекуператор, щоб не накопичувалася волога. На вигляд схожий на витяжку. Видуває вологу, а вдуває підігріте повітря. — От тільки чаєм не напою. Світла немає, — бідкається хазяйка. Сосницька, як і більшість модульок, на електриці. Від світла та опалення, і гаряча вода, і плитка. Поки відносно тепло, справляються. У селищній раді тим часом міркують, де взяти генератор. У коридорі — шафа-купе з поличками та вішаками. Навпроти — санвузол. Сучасна душова кабіна, туалет, умивальник, бойлер. Далі — друга кімната з двоповерховим ліжком. Поки роздивляємося, онучка за ноутбуком вчить уроки. Дівчинка продовжує вчитися в семенівській школі онлайн. До сосницької поки не переходила, хоч там і очне навчання. — Падаємо на підлогу, виключаємо всі уроки. Пролетіло — далі займаємося, — Тетяна Василівна згадує останні місяці навчання внучки в Семенівці. У нас в лісі не можна ходити: то там летить, то там стріляють. А тут наче в якомусь іншому вимірі. Ходжу по гриби. З онучкою гуляємо біля річки, у лісі, — продовжує. — Тихо, природа. Дуже добре, але ж удома краще, — зітхає Василівна. — У мене в Семенівці цегляний будиночок. Вода в хаті, а от туалет на вулиці. Опалення пічне. Хоч і не так зручно, проте завжди в теплі. — Ще їздите додому? — Звичайно. То часник на весну посадити, то городину забрати. Та ще ж і город на зиму переорали.

Усього в сосницькій модульці 11 будинків: два двомісні та дев’ять одномісних. П’ять одномісних поки пустують. Дерев’яні будиночки розташовані по колу. Усередині — двір, де планують облаштувати зону відпочинку. — Тут — Андріївна, там — Валя, Лариса, — проводить екскурсію містечком семенівська Василівна. — З усіма миримо, дружимо. На чай ходимо. Жінка мешкає у двомісному будинку разом з донькою Ольгою та онукою Ангеліною. Сина поховала у травні. Загинув на війні. — Стали стріляти дуже, — згадує. — Якби була сама, а діти в безпеці, нікуди не поїхала б. Та нещодавно метрів за 30 від нашого провулка впали три КАБи. Постраждало шість будинків. Повилітали вікна, двері. До війни жодного разу в Сосниці не була. А тепер живу. У доньки тут подруга. Звернулася спершу до неї. Там тіснувато. Але підказали зайти в адміністрацію і запитати про місце в модульному містечку. — Важко було добитися? — Зовсім ні. Люди чуйні. Відразу відгукнулися. Донька спочатку сама поїхала. Усе подивилася, документи отримала. Заходьте в хату. Покажу, як живемо, — запрошує Василівна. Площа двокімнатного будиночка 37,6 квадратного метра. Тут усе зроблено «під ключ» — від меблів до техніки.

«Ключі першими отримали»

«І будинки, і квартири є. А на старості бомжуємо», —

Андріївна, як по-свійськи тут звуть Лідію Толмачову, — перша мешканка модульки. У двомісному будинку живуть утрьох, з зятем Віталієм та донькою Зоєю Андрійченками. Донька працює в Кудрівці вчителькою початкових класів. Жінка родом з Межової на Дніпро петровщині. Від селища до фронту зараз якихось 12 кілометрів. — Ж и л и в М ежо в і й д о м ої х шести років. У перший клас уже в Покровську пішла, — розповідає. — Там же останні роки і мешкала, тримала теплиці. Діти мої в Маріуполі. Дві квартири там згоріли. У мене в Покровську будиночок лишився. На нашій вулиці нікого зараз уже немає. Навіть не знаю, що з ним. У Маріуполі стріляти на кілька днів раніше почали. Мої думали постріляють, як у 2014, та й заспокояться. А воно — ні. Просиділи в підвалі три місяці. Коли вже вся їжа закінчилася, вирішили вибиратися. Зять каже: «Хоч так, хоч так загинемо. Лідія Толмачова Треба вибиратися». Донька з онуком — той 11 клас закінчував — виїхала до Польщі. А зять — до мене в Покровськ. Два роки прожили. А потім і там бомбити почали. У серпні 2024, що могли, зібрали і виїхали. Дорогою шукали, куди. На Дніпропетровщині все забито — ні безплатно, ні за гроші нічого не знайшли. У зятя в цих краях, на Сосниччині, баба з дідом жили. Товариш залишився. Він запропонував: «Їдьте до моїх батьків». Спочатку жили в них. А потім в Загребеллі в будиночок люди просто так пустили, — розповідає свою історію Андріївна. — Як у модульку потрапили? — Побачили, що почали будиночки встановлювати. Спостерігали, як росло містечко. Хотіли і собі попасти. Донька почала ходити, дізнаватися. У ЦНАПі заяву написали. Поставили нас на облік. Ключі ми найпершими отримали. Уже, коли в цей будинок переїхали, легше стало. А до цього сім місяців плакала, майже не вставала. Не хочу згадувати, бо знову плакати буду, — очі Андріївни стають вологими. — А зараз уже краще. Прибираю, гриби збираю. Цим і рятуюся. Щоб не плакати, потихеньку ковиряюся. Я колись усе говорила: «Піду на пенсію, поїду в ліс. І річка, щоб була». Донька з мене сміється: «Ти ж хотіла». Будинок Андріївни точно такий самий, як і у Василівни. Він, як термос, тепло тримає. Така конструкція, — нахвалює. — Не встигає остигати. Ми ще й опалення не вмикали. Бойлер і полотенчик — вистачає. Зі світлом перебої. Тому будиночок у Загребеллі поки лишили. Зима попереду. — Своїм не пропонували сюди виїжджати? — Пропонувала. Але виїхати з Покровська вони не можуть. У підвалах сидять. Ні світла, нічого. Сестру у вересні дроном убило. Я всім кажу: «Треба виїжджати», — переконана жінка. — Там сидіти — це на такі муки себе прирікати. Ці хати, які вони стережуть… От моя сестра стерегла… Згоріла і нема… Ні хати, ні сестри. Життя — найдорожче.

зітхає Лідія Толмачова за житлом у Маріуполі та Покровську. — А «єВідновлення»? — За квартири подавала до ЦНАПу. Відповіли: «Доки місто під окупацією, компенсації не буде». Уже наші квартири виставили на місцевому сайті як нічийні. Будинок побілилипофарбували. Відзвітували картинкою. А всередині — руїни. Щоб мені заїхати в Маріуполь, треба через Москву. А там мене не пропустять, якщо немає російського паспорта. Уже люди їздили, знаємо. Туди вже не попадеш. — А в Покровську? — Домовлялися між собою, щоб найняти людину, яка зруйновані будинки сфотографує. Люди їй гроші заплатили (кажуть, за фото будинку з Покровська брали по 100 доларів, з Межівської громади — по дві тисячі гривень за знімок). — Подали документи з фотодоказами. А мер і каже: «Фото недостовірні». Треба чекати закінчення бойових дій. Тоді виїде комісія. Без обстеження ніхто нічого не оформить. Кажуть, з супутників фотографуватимуть. Але поки що йдуть бої. Дійсно, держава не надає компенсацію за пошкоджені чи зруйновані будинки, що знаходяться на окупованих територіях чи територіях з активними бойовими діями.

«У перспективі — для відпочинку дітей» — Це не просто модульне містечко. Сподіваємося, що колись воно буде не для переселенців. У перспективі хочемо використовувати ці будиночки для відпочинку дітей. Тобто, це має бути самоокупний проєкт, — ділиться планами Андрій ПОРТНИЙ, голова Сосницької громади. — Переговори щодо цього житла вели давно. Перші три модульки надала швейцарська організація «Зелений кристал». Потім ще вісім — товариство DIVARIO. За документами вартість однокімнатного будинку — мільйон 12 тисяч гривень, двокімнатного — понад 1,3 мільйона. Комунікації підводили коштом селищної ради. Про умови поселення розповіла Зоя ФЕДОРЕНКО, начальниця відділу соціального захисту населення Сосницької селищної ради. — Люди в ЦНАП подають заяви. Обов’язкова умова — мають бути зареєстровані як ВПО нашої громади. У нас створена комісія з розміщення ВПО. Поки місця є, селимо всіх, хто потребує. Але, за правилами, у нас є пріоритетність — вразливі категорії: багатодітні родини, з дітьми з інвалідністю, родини загиблих військових. Це тимчасове житло, тому за договорами можуть проживати тут до року. Надалі, за потреби, договір продовжимо. — Мешканці платять за комуналку? — Проживання в будинку безплатне. А от за світло та воду сплачують. У них укладені індивідуальні договори з Зоя Федоренко організаціями. Як фізособи укладають договір з селищною радою на проживання. З цим договором звертаються далі. Через юрособу було б у рази Дочитали цей матеріал до дорожче. кінця? І у вас є смартфон. Найбільший клопіт зараз — щоб Наведіть фотоапарат або світло завжди було, — бідкається сканер на оцей квадратик. Зоя Федоренко. — Звертаємося На екрані телефона до благодійних організацій щодо з’явиться посилання. генераторів. Шукаємо, як колеги з Натисність його. І дивіться інших громад справлялися з цим. відео. Адже скрізь модульні будинки на електриці.

Від польського уряду — 69 тисяч ВПО зареєстровано в області станом на 7 листопада, — говорить Андрій ПОДОРВАН, заступник голови ОВА. — Кількість ВПО, які перемістилися з інших областей, — 28,9 тисячі, зокрема 23,5 тисячі людей, які перемістилися після 24 лютого 2022. Загалом в області дев’ять місць тимчасового проживання. Шість модульних містечок та три гуртожитки закладів освіти. Загальна кількість ліжко-місць — 1428. Чисельність тих, хто проживає, — 506. Кількість вільних ліжкомісць — 922. Загальна кількість ліжко-місць у модульних містечках — 1320, чисельність проживаючих — 456 осіб, кількість вільних ліжко-місць — 864. Модульні містечка передані області урядом Польщі. За підтримки міжнародних благодійних організацій на приватних присадибних ділянках громадян, житло яких пошкоджене або зруйноване внаслідок збройної агресії РФ, встановлено 226 модульних будинків. Крім того, ще 28 модульних будинків було передано в комунальну власність громад для заселення внутрішньо переміщених осіб (Семенівка — сім будинків, Жадове — вісім, Сосниця — 13).

Марина ЗАБІЯН, Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторок

Суспільство 6 Завдяки «Віснику» Анатолій Хомазюк знайшов армійського товариша. Служили 60 років тому 27.11.2025

Q смикни удачу за хвіст!

— Отримав газету в четвер. На першій сторінці: «У 80 років Ва— Онуків мало наробили, — скаржиться Зоя Миколаївна. — силь Довгошапко знайшов свою Віру і переїхав за 800 кілометрів». Усього двоє. Обидва Дмитрові. 20-річний Олексій і 15-річна Анна. Дивлюсь: знайоме лице! — тримає в руках випуск «Вісника» за 13 Аня гарно малює. Те, що уявляє, — показує роботи внучки на листопада Анатолій ХОМАЗЮК з Городні. екрані мобільного бабуся. Цікаві. — Вона в нас людина творча. — Знаходжу всередині продовження: «…поселився в селі А внук учиться у Варшаві. На третьому курсі. Щось по Дібровне». Ось, поряд! Ви проїжджали, як до Городні їхали! — радіє комп’ютерах, — не дуже вдаються бабуся з дідусем. Анатолій Дмитрович. І згадує. — Можу супом пригостити. Щойно зварив, — тим часом з — 1965 рік. Мене призвали у прикордонні війська. Служив серйозними намірами бере ополоник Анатолій Дмитрович. я в Таджикистані. Після учбового пункту приїхав на заставу. — Зараз на ньому вся жіноча робота, — вдячна чоловіку Зоя Знайомлюсь. Підходить Василь Довгошапко. «Привіт, земляку! Ти Миколаївна. — Город, грядки, квіти, кухня. Бо я нічого вже не можу. звідки?» «З Мощенки» «А я з Карпівки». Усе це Городнянщина. Він Курей порає. Свиню не тримаємо. Свинячу тушу впорати — жіночі на рік раніше на заставу попав. Два роки я з ним служив. Дружили. руки потрібні. 40 чоловік усього там нас було. Ніякої дідівщини, усі як одна сім’я. Кухнею Анатолій Дмитрович захопився серйозно. У шафці Дякую «Віснику», що допоміг знайти давнього друга. Тепер купа вирізок рецептів з газети. У столі — різноманітні приправи збираюся в гості. 60 років пройшло. Номера телефону в мене, та спеції. звісно, нема. Але ж це зовсім поряд. Буде сюрприз. — Що готуєте? Візьму пляшку шампанського, коробочку цукерок, баночку меду. — Люблю картоплю. Смажену і печену. Хотів їхати зразу. Своїм ходом, «Жигулями». Але то цибулю Береш картошину. Добре помив, чистити не треба. На чотири треба садити, то часник. частини розрізав у довжину. У миску, олії трішки туди. Перемішав. Уже й перший сніг сипле, а Анатолій Хомазюк топчеться на — Солі, перчику, — додає Зоя. городі. Прикриває грядки на зиму. Обрізає примерзлі квіти у дворі. — Противень пергаментом заслав, — зупиняє дружину — Поїду в Дібровне, на вихідних? — пиАнатолій. — З миски дольки картоплі виклав у тається в хаті у дружини, Зої Миколаївни. ряд. Узяв готову спецію для картоплі, посипав. І Жінка дає добро. Але компанію не складе. Зоя на годину в духовку. Миколаївна — інвалід першої групи. Перенесла — У чоловіка є фірмова страва, — підказує, два інсульти. щоб розказав, Зоя. — Риба запечена в солі. «Вісник» приніс Анатолію У кухні тепло, топиться дров’яний котел. А — Скумбрія морожена, — крекнувши, Хомазюку удачу двічі. Чоловік підіймається з табуретки Дмитрович. Відкрив за вікном полетіли білі мухи. З першим снігом привезли в Городню приз знайшов друга і виграв приз. морозилку, показав рибину. У четвер 20 листопада від «Вісника». 79-річному Анатолію Хомазюку. Форму під рибу чоловік зробив сам. З — Народився я за шість кілометрів від «Вісник» привіз Хомазюку в алюмінієвого піддона. того місця, де пєтух на три держави співає, Городню електрочайник. — Оця — під дві рибини. Це коли іменини чи Хотіли чайку попити, а світла гості, — несе з сарайчика до хати прямокутний — починає загадками Анатолій. — У Мощенці. нема. Нічого, обов’язково буде! У сім’ї шостим був. контейнер. З пересувною перегородкою, що У Городню переїхав у 72-му. Чого? За регулюється під розмір рибини. коханою. — Насипав під низ солі. Кладу рибину, засиЗоя приїхала в Мощенку за направленням, після медучилища. паю всю повністю. І в духовку її. Навіть мерзлою можна. Ні спецій, Працювала медсестрою. А я — трактористом. Спеціальність і нічого не треба. Запікати годину. документ отримав ще в школі, під час виробничого навчання. У духовці вона панцирем береться. Акуратно ножиком розбив, Анатолій Хомазюк з призом — На той час 800 людей у селі проживало, — згадує 77-річна шкірочка знялася. І риба на тарілці лежить уже Зоя ХОМАЗЮК. — У Мощенці була своя лікарня на 25 ліжок. Я в готова до вживання. Чистенька. селі жити не хотіла. Перейшла в городнянську лікарню і поверну— Не пересолена. Соковита і смачна, — хваQ офіційно лася додому. Анатолій поїхав за мною. Спочатку в прийми, згодом лить Зоя Миколаївна. — Ні чистити, ні потрошити. побудували цей будинок. Зарплати невеликі, грошей не вистачало. Дістає, відриває голову, обережно викидає нутрощі. ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО НАМІР ОТРИМАТИ ДОЗВІЛ НА ВИКИДИ — Заочно закінчив ніжинський технікум механізації, — Діти в гості приїжджають — рибу смаж! Повне та скорочене найменування суб’єкта господарювання: АКЦІОНЕРНЕ продовжує Анатолій Дмитрович. — Працював в автопарку. — Куховарити любите? ТОВАРИСТВО «УКРНАФТА» (АТ «УКРНАФТА»). Спочатку техніком, потім інженером з безпеки руху, начальником — Ой, ні! Необхідність. Якщо цим щодня треба Найменування об’єкту: Пропано-холодильна установка, установка експлуатації. займатися, то ... низькотемпературної сепарації газу, установка деетанізації газу Цеху переробки А в 1982 році став начальником городнянського дорожнього Можу бограч закарпатський зготувати. Казан газу Гнідинцівського газопереробного заводу АТ «УКРНАФТА». відділу. Районна ремонтно-будівельна шляхова дільниця. І був на для цього є. Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 00135390. Місцезнаходження суб’єкта господарювання, контактний номер телецій посаді майже 30 років. Бограч — не дурний. Пів кіло підчеревини, пів фону, адреса електронної пошти суб’єкта господарювання: 04053, м. Київ, Займалися будівництвом і ремонтом доріг. На початку 90-х 14 кіло гарної свинячої м’якоті. Перцю багато. Варю Шевченківський район, провулок Несторівський, будинок 3-5, тел. +38 (044) мільйонів, у купонах, отримував. А коли ввели гривні, ставка стала на газу. Спершу м’ясо з підчеревиною — у казан, 537-37-67, e-mail: office@ukrnafta.com. 140 гривень. на вогонь. Підсмажилось. Потім перець туди Місцезнаходження об’єкта/промислового майданчика: 17630, Чернігівська Працював років шість і після пенсії. А пішов у 2012 році, за болгарський, цибулю. Далі картопельку, спеції. область, Прилуцький район, с. Світличне. власним бажанням. Томатну пасту. Заливаю і варю. Мета отримання дозволу на викиди: Виконання вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». — Мабуть, усе начальство в області знаєте? Солянку готую теж. Туди копченості треба. Відомості про наявність висновку з оцінки впливу на довкілля: За своїм — Дорожнє знаю. Учора мені телефонував Микола Ткач, «Вісник» Хомазюки виписують давно. видом економічної діяльності підприємство не входить в жодну категорію колишній головний інженер «Облавтодору». Питав, чи живі. Почув, — Вільна хвилина є, я на дивані лежу й читаю. видів планованої діяльності, які підлягають процедурі оцінці впливу на довкілля що в Городні шахед прилетів у будинок, дві людини загинули. Книжку, газету. І світло над диваном зробив, щоб відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». — Далеко від вас? читати. Лампа на автомобільному акумуляторі. З Загальний опис об’єкта (опис виробництв та технологічного устаткування): Пропано-холодильна установка, установка низькотемпературної сепарації — Десь за кілометр. Приватний жилий масив. Ніяких об’єктів «Жигулів». газу, установка деетанізації газу Цеху переробки газу Гнідинцівського ГПЗ АТ там не було. Улюблене хобі — пасіка. «УКРНАФТА» здійснює приймання газу з основного виробництва Гнідинцівського 6 листопада підстанцію розбили. Три прильоти. Кілька днів без — Зараз три вулики. Ніколи багато не тримав. газопереробного заводу АТ «Укрнафта» та природного і попутного нафтового світла сиділи. Раніше в ліс вулики вивозив. Пересувний газу, видобутого нафтогазовидобувним управлінням «Чернігівнафтогаз» АТ З темнотою Анатолій Дмитрович вагончик є. День народ«Укрнафта» з подальшим перекачуванням його в магістральні газопроводи акціонерного товариства «Укртрансгаз». бореться сучасними технічними метоження, 15 червня, завжди Джерелами впливу на стан атмосферного повітря є: котли ДКВР 4/13 (2 дами. У залі встановив світлодіодний біля пасіки святкували. од.), газомотокомпресори ГМК 10 ГКНА (3 од.), дільниця компримування газу, світильник. А щоб холодильник не потік Дочитали цей матеріал до Зараз бджіл не виємності зберігання масла 50 м3 (3 од.), ємність зберігання інгібітора корозії 8 м3, — у сараї є генератор. кінця? І у вас є смартфон. во жу, а їжджу до них. факельна установка, ємність збору конденсату 12,5 м3, амбари (2 од.), насосна, — Учора з сином Андрієм викотили Наведіть фотоапарат або Племінник живе на ділянка фарбувальних робіт, блок одоризації АГРС, блок переключення та блок у двір та ввімкнули, — ділиться. сканер на оцей квадратик. станції «Городня вокзал». редукування АГРС. Відомості щодо видів та обсягів викидів: Два сини. Андрій живе в Городні. На екрані телефона Це село. У нього місця Кількість всіх забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу Молодший, Дмитро, — у Чернігові з з’явиться посилання. достатньо. Третій рік там стаціонарними джерелами (т/рік): ртуть та її сполуки (в перерахунку на ртуть) родиною. Обидва закінчували черні- Натисність його. І дивіться вулики залишаю. Зручно: - 0,00001; речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, (мікрочастинки гівський політех. Дмитро програміст, відео. почне жінка мізки прота волокна) - 45,337; оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]) Андрій настроює програми комп’ютерчищати, зібрався, поїхав - 722,164; азоту (1) оксид [N2O] - 2,757 (парниковий газ); одорант СПМ (суміш природних меркаптанів) - 0,001; оксид вуглецю - 651,977; вуглецю діоксид ної техніки. на пасіку. Робота є.

І світло буде, і чаю поп’ємо!

Другий приз, 500 гривень, виграла Раїса Мозгова з Варви. Просимо Раїсу Василівну зателефонувати до редакції та повідомити, як вам переказати гроші. А наша акція «Посмикай удачу за хвіст» тільки набирає обертів. Ви ще не передплатили «Вісник Ч» на перше півріччя 2026 року? Поспішайте, передплата триває, а зимова акція — тільки до кінця року. Щоб спробувати зловити удачу за хвіст, газету треба передплатити на перші шість місяців 2026 року, з січня до червня включно. Або на весь рік — тоді братимете участь ще й у літній акції. Зробити це можна в стаціонарному чи пересувному поштовому відділенні. Або просто в листоноші. Можна навіть не виходячи з дому — на сайті «Укрпошти» в інтернеті. Тиждень — розіграш, наступного тижня веземо приз переможцю. Вітаємо, фотографуємо і знімаємо для нашого сайту. Паперові конверти з копіями абонементів передплати надсилайте за адресою: місто Чернігів, вулиця Преображенська, 12. Редакція газети «Вісник Ч». Електронні квитанції або фото: visnyk_peredplata@ukr.net. Саме оці ваші листи і братимуть участь у розіграшах призів. Обов’язково додайте в лист номер телефону. І трішки про себе. Більше розкажете при зустрічі.

Олена ГОБАНОВА. Фото авторки

80887,170 (парниковий газ); ксилол - 0,0675; уайт-спірит - 0,0675; вуглеводні насичені С12-С19 (розчинник РПК-26611 і ін.) у перерахунку на сумарний органічний вуглець - 40,687; масло мінеральне нафтове (веретенне, машинне, циліндрове і ін.) - 0,005; інгібітор корозії "Нефтехим-1" (талове масло-32%, гас-20%, поліетиленполіаміди-8%, стабільний каталізатор - 10%) - 0,0032; бутан 0,363; гексан - 0,0234; пентан - 0,267; пропан - 0,520; етан - 3,249; метан - 78,976 (парниковий газ). Заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва, що виконані або/та які потребують виконання, перелік заходів щодо скорочення викидів, що виконані або/та які потребують виконання, дотримання виконання природоохоронних заходів щодо скорочення викидів: не передбачається. Відповідність пропозицій щодо дозволених обсягів викидів законодавству: обсяги видів забруднюючих речовин не перевищують затверджені граничнодопустимі нормативи викидів, а викиди, які не підлягають регулюванню та за якими не здійснюється державний облік, не перевищують гігієнічних нормативів. Зауваження та пропозиції просимо надсилати в місячний термін до Чернігівської обласної військової адміністрації адресою: 14000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 7, телефон +38 (0462) 67-40-89 або на електрону пошту: zpi@regadm.gov.ua, post@regadm.gov.ua, oda_zagvid@ cg.gov.ua.

27.11.2025

Здоров’я

7

Q допомога

Улітку Олександра Селівана привалило сосною. Військовий проходить реабілітацію в центрі відновлення обласної лікарні

42-річний Олександр СЕЛІВАН, військовий, четвертий місяць проходить реабілітацію в центрі RECOVERY (з англ. ВІДНОВЛЕННЯ). Реабілітаційне відділення для поранених військових — на четвертому поверсі терапевтичного корпусу обласної лікарні. У березні 2023 року Олександр пішов добровольцем. Служив у 2-му Інтернаціональному Легіоні. Рік воював у Серебрянському лісі на Луганщині, біля міста Кремінна. Потім на покровському, бахмутському та харківському напрямках. А важку травму отримав… у відпустці. — 10 липня поїхав з рідними на Канівське водосховище з наметами. Стали табором. Відпочивали. Через п’ять хвилин налетів ураган. Повалив дерева. Троє впали на сусідні намети. І мене привалило сосною. Я ненадовго втратив свідомість. Потім прийшов до тями і зрозумів, що поламані ноги. Визволяли мене відпочивальники, які були поруч, — згадує Олександр Селіван. Спершу чоловіка каретою швидкої доправили до переяславської лікарні в Київській області. Дорогою також траплялися повалені дерева. Дорога зайняла три години. У Переяславі чоловіка стабілізували. — Виявилося, що постраждали не лише обидві ноги. Поламані вісім ребер та відростки хребта. Вивих правої руки. Розтягнулося нервове сплетіння, кисть не працює. У легенях була рідина. Мені ставили катетери. Проте прооперувати там не змогли. Наступного дня перевезли до Києва в лікарню «Феофанія». Чотири дні я пробув у реанімації. У ліве стегно вставили титановий

стрижень, у праву гомілку — дві пластини. мо. Наприклад, якщо пацієнт почав ходити з Мої ноги поставили на розтяжки. Операції та переставними ходунцями, йому підбираємо чотириопорну палицю. Працюємо з пацієнліки були безплатні. Минуло два тижні. Зняли шви. І перед тами різного характеру травм. Надходять Олександром постав вибір, де проходити військові після мінно-вибухових поранень, після ампутацій. З моєї практики скажу, що реабілітацію. Обрав центр «РЕКАВЕРІ». — Перші півтора місяця я не підіймав- більшість пацієнтів вмотивовані, заряджені ся, лежав. Сходив у цьому центрі на ВЛК та готові працювати, — розказує 28-річний Богдан ТУРОВЕЦЬ, фізич(військово-лікарську комісію) лише ний терапевт. через три місяці після початку лікуРеабілітаційне відділенвання. Мені продовжили відпустку. ня на 1200 метрів квадратУ центрі свіжий ремонт. Зручні них займає цілий поверх. ліжка. Усе пристосовано для війАбсолютно безбар’єрне сеськових на кріслах колісних. На четредовище. Без порогів. Тут є вертий поверх підіймає вантажний три зали фізичної реабіліталіфт. Я теж спочатку ним користуції та механотерапії, кабінети вався. Зараз ходжу на милицях. З для індивідуальних занять, лівою ногою все нормально. А права кабінет фізіотерапії та лазерне хоче зростатися. Рука не працює. ної терапії, кабінет масажу. Сподіваюсь на повноцінне відновОблаштовано 12 палат на 45 лення. ліжок. Усе за благодійні кошУ реабілітаційному центрі з поти. раненими військовими працюють 46 — Перших пацієнтів співробітників. Фізичний терапевт, почали приймати з 4 лютоерготерапевт, їхні асистенти, тераБогдан Туровець го цього року. певт мови та мовлення, психологи, Відділення ствосоціальний працівник, фахівець з супроводу ветеранів і демобілізованих військових та ін. рене фондом Віктора та Олени Задача фізичного терапевта — поставити па- Пінчуків. Фонд пішов тим шляцієнта на ноги. Ерготерапевти підготовлюють хом, щоб не створювати окремі хворих до повсякденного життя. Спеціально центри, не будувати приватні задля цього в центрі є кухня з приладдям, де клади, а посилювати лікарні, які вже існують. Існує низка центрів імітується домашній побут. — Коли до нас надходить пацієнт, ми на території України для відновробимо первинний огляд. Кожен фахівець лення наших захисників. Ми за своєю специфікою проводить обстежен- були 16-м. Фонд пішов назустріч ня. Потім мультидисциплінарна команда і відкрив центр у прикордонній фахівців збирається разом і формує інди- області. У Сумах і Харкові немає, відуальну реабілітаційну програму. Якщо в — розповідає 36-річна Ганна пацієнта та чи інша функція відновлюється, АНІСОВЕЦЬ, завідувачка реабіпрограму вдосконалюємо або ускладнює- літаційного відділення. — Сума

Олександр Селіван проєкту мені невідома. Але був благодійний аукціон за кордоном, на якому рожеву мавпу, зроблену з повітряних куль з колекції Пінчуків, продали за 11,5 мільйонів доларів. Скульптура американського художника Джеффа Кунса пішла з молотка в червні 2022 року. І це був перший внесок, пов’язаний з проєктом «РЕКАВЕРІ», — зазначає Ганна Анісовець. За 10 місяців роботи центру реабілітацію пройшли 400 військових. З них — три жінки. У фонду Віктора та Олени Пінчуків є ще один проєкт. Вони відкривають центри ментального здоров’я на базі різних лікарень. Називається «ПОВЕРНЕННЯ».

Ганна Анісовець

Юлія НІТЧЕНКО. Фото авторки

Q та на 150 років не розраховуй

Які продукти запобігають передчасному старінню Виявляється, продукти, які продають у звичайному магазині, можуть допомогти довше залишатися молодими, кажуть експерти. Петрушка. Дехто недооцінює корисні властивості зелені. А тим часом вона є багатим джерелом антиоксидантів, які здатні сповільнювати старіння. Петрушка особливо корисна за проблем з нирками. Вона допомагає затримувати в них кальцій. Дуже цінна ефірна олія петрушки — вона захищає від бактерій та вірусів, зменшує набряклість. Але для того, щоб будь-яка зелень дала максимальну кількість корисних властивостей, необхідно її ретельно пережовувати або подрібнювати. Лимон. Усі знають, що в лимоні дуже багато вітаміну С. Це його головна перевага. Вітамін Підготувала Ольга САМСОНЕНКО С — один з потужних антиоксидантів. Він має протизапальні властивості та здатний зміцнити імунітет. Лимон дуже корисний тим, хто хворіє на анемію, пов’язану з нестачею заліза. Сам продукт не багатий на цей елемент, але його склад допомагає залізу краще засвоюватися. Особливо корисна шкірка лимона — вона здатна знизити ризик раку шкіри.

Шоколад. Любителям солоденького дуже пощастило. Але йдеться не про звичайний молочний шоколад, у якому багато цукру. Мова про темний шоколад з відсотковим вмістом какао не менш ніж 70%. У цьому продукті багато флавоноїдів, які мають антиоксидантні властивості. Він зменшує запалення, знижує ризики виникнення раку та проблем, пов’язаних з серцем та судинами. Такий шоколад сприяє підвищенню рівня ендорфінів, гормону щастя. А гарний настрій — це не лише приємний бонус, але й чудовий помічник у боротьбі з передчасним старінням.

Мигдаль. Будь-які горіхи дуже корисні для здоров’я, але мигдаль — особливо. Він багатий на антиоксиданти-флавоноїди, які перешкоджають запаленню, захищають клітини від пошкодження і продовжують їхню молодість. У ньому дуже багато магнію, який підтримує імунну систему в нормі та допомагає роботі серця. Найкориснішою частиною горіха вважається шкірка, тому їсти його потрібно неочищеним. Мигдаль здатний знизити шкоду, яку завдає організму куріння. Але щоб зберегти молодість, необхідно відмовитися від шкідливих звичок.

Реклама

8

На часі

Q два врожаї на рік Клімат теплішає. Весна настає раніше, літо триває довше. Кавуни і дині в Чернігівській області на городах уже не дивина.

Які врожаї на своєму городі двічі збираєте ви? Які теплолюбні овочіфрукти вирощуєте? Напишіть «Віснику» з поміткою на конверті «Урожай» або в коментарях на сторінці «Вісник Ч» у фейсбуку.

Молода картопля восени...

Володимир Хоменко

Щойно зібраний урожай картоплі

Два врожаї картоплі за сезон уже не перший рік збирає Володимир ХОМЕНКО з Валентіїва на Ніжинщині. Хоча другий урожай — непоказний. Так, просто молодої картоплі восени поїсти. — Після того, як цибулю й часник зібрали, зразу грядку перекопали і садіть картоплю, — дає скорочений інструктаж, як отримати другий урожай, Хоменко. — Це посеред літа. І до осені буде обикновенна картопля. Цього року посадив пізно. Тому вийшла така, невелика. Уже викопав. Говоримо на початку листопада. — Та вже майже і з’їв. — А що за новина? — знизує плечима Михайло БУТЕНКО, односелець. — Раніше гурки сіяли після цибулі. На грядках посіяти — восени будуть. — Сіяв минулого року, — киває Володимир Миколайович. — Виросли, їв. Збирав аж до

... а морква — у березні На городі Анатолія ХОМАЗЮКА з Городні ще зеленіє петрушка. І морква. — Цього року посіяв моркву як звичайно. Не зійшла, — іде до зеленої грядки Анатолій Дмитрович. — Отут посіяв пізніше, у червні. Виросла, але не дуже буйна, — підкопує вилами кілька

27.11.2025

Q у тему

Важко жити в селі. То закопай картоплю, то відкопай... *** — Який у вас цього року врожай картоплі? — Дякувати Богу, добрий. 14 відер посадив, 14 викопав... Нічого не пропало! *** Теща і зять копають картоплю. Теща ходить за зятем з відром, збирає картоплю, а на голові каска. — Чому ваша в касці ходить? А зять відповідає. — Що я дурень, до паркану ходити, щоб лопату обстукувати...

морозів. Але трохи твердіші. — Не те, що твердіші. Смак ніякий. Гурок гурком, але вже такого аромату, як улітку з грядки, немає, — перебиває Михайло. Тим часом заходимо до господарського двору. — Ось вона, картопля нового врожаю. Більшеньку вибрав та зварив. Ото така залишилася, — показує невеликі бульби на дні кошика. Другий урожай картоплі виростив на трьох грядках. — Улітку після цибулі саджаю картоплю прямо з погреба. Залишки торішньої. Там на це время бульба вже проросте. Може бадилля отаке бути, — Миколайович розводить долоні, візуалізуючи довжину картопляного бадилля. — А сорт який краще брати? — У мене мішана. Усяка. Звичайна, не той сорт, що «молода» і рано дозріває. Років 15 уже так роблю. Цього року копав у кінці жовтня. Така сама на смак, як молода влітку. І шкребеться так само. Люблю молоду картоплю з огірком, — проковтнув слину Хоменко. — А коли другий урожай картоплі викопав, на грядці знову часник повтикав. Підживлює господар картоплю деревним попелом. І трохи додає міндобрив. — Та я все так удобрюю. Сусіди досвід з картоплею переймають. — Та в нас у селі всі так роблять, — шарує грядку граблями Володимир. Загрібає щойно посаджений на зиму часник. Хазяйським оком подивився на грядки. — Куди б оце ще цибульку тикнути? Рядочок-другий. Цю грядку зарівняю. І все. Це остання городня робота цього року. Більше до весни сюди виходити ні за чим. А звичайну картоплю саджу весною, як усі. Отам, на великому городі, — забирає інструмент і крокує до хати Володимир. Сусід уже подався десь у своїх клопотах. — Було, практикував я моркву на зиму сіяти і буряк столовий. Не вийшло. — Померзли? — Та ніби й не померзли. А не дуже доб- Дочитали цей матеріал до ре вийшло. Проростає. Дозріває швидше. кінця? І у вас є смартфон. Наведіть фотоапарат або Але дуже дрібне виходить. Звичайний буряк у вересні-жовтні копаємо. А то влітку, де сканер на оцей квадратик. На екрані телефона більший, порвав. То на салат, то на борщ. А з’явиться посилання. весь дріб’язок, що залишився, у серпні зібрав.

морквин Дмитрович. — Середньої величини. Схожа на молоду. Господар копнув ще. Вивалилась більша. — Спеціально всю не викопував. Назбираю листя, накрию. І нехай там отак зимує. А навесні викопаю — буде свіжа морква. Не суха, як у погребі. — Не померзне, гадаєте? — Не должна. А померзне — викину. У мене стільки тієї

Натисність його. І дивіться відео.

моркви! Отак, як часник і цибулю, на зиму утеплюю. Учора грядку притрусив соломою. А зверху нагріб горіхового листя. І ще квіти росли під огорожею — зрізав, на грядку кинув. Деякі роки не накривав ні чим. І морози були, а не мерзли ні часник, ні цибуля.

Олена ГОБАНОВА. Фото авторки

Чернігівський районний територіальний центр комплектування і соціальної підтримки запрошує до лав Збройних сил України стати захисниками своєї батьківщини! Комплектування армійських лав контрактниками в умовах збройної агресії, залишається одним з пріоритетних напрямів. Охочим проходити службу необхідно зателефонувати до Чернігівського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки за номерами: 067-725-49-96, (0462) 676-022, пройти співбесіду, підтвердити придатність за станом здоров’я, визначитись щодо майбутньої посади та місця служби, після чого укласти контракт у військовій частині.

реклама

27.11.2025

Доля

Марія Нехай у сто років і картоплю вибирає, і співає, і чарку підняла за здоров’я

9

Q молодець!

Електрики нема, й очі не бачать

22 листопада Марія НЕХАЙ з Авдіївки на Куликівщині відсвяткувала сторіччя. Вона єдина така в селі. Напередодні ювілею, 21 листопада, бабуся вдома сама. Перебирає речі в кімнаті. Готується зустрічати гостей. — Знаєте, скільки вам років завтра буде? — Може, сто? — швидко і впевнено каже жінка. — Приїжджайте. Галя (так називає племінницю Ганну Бондаренко. — Авт.) готується в городі. У Чернігові. У нас же світла нема. Сестра милосердя казала, електрики до вечора не буде. А я нічого не бачу, — каже про здоров’я. — Боженька обідив мене, очі забрав. Отака зараз моя ходьба. А на вулицю з паличками виходжу. Так і перебираю речі, — запрошує до себе. — І серце болить. Але треба трохи ж прибрати до свята, — навпомацки, але впевнено йде до кімнати. — Оце пілюлі мої на столі. Серце якось схопило, «швидку» викликали. На стіні — портрет бабусі. — То я намальована. Привезли, коли було 90 років. А це мій племінник, — показує на чорно-біле фото, що стоїть на серванті. — Казала Галя, рано-вранці приїдуть. Трохи в хаті попідгрібають. Для святкування вже все готове, — підіймає на столі скатертину, під якою застелена біла, святкова. — Стіл накриють. А я собі сорочечку чисту підготуваМарія Нехай за день до сторіччя ла, хустку. Може, яке начальство приїде, староста повинна бути. Кажу дітям: «Приїдете, тортик привезете, ковбаски. На стіл всього понаставляєте. По чарці вип’єте». — А ви чарку підіймати за здоров’я будете? — Буду. Уже є, — показує на стіл, де стоять і вино, і горілка. — Уже привезли випивашки. Ще і під кроваттю трохи є.

«Коли світла нема, як на таку висоту добратися?»

— Галя хотіла мене забрати до себе, у Чернігів. У них добрий будинок в Олександрівці, триповерховий. Прилетіла бомба, дім розбитий, — третього січня цього року три балістичні ракети «Іскандер-М» з касетними запчастинами били по околицях Чернігова. Ганна була вдома разом з онуком Олександром. Вибуховою хвилею зруйнувало пів будинку. 11 років будувалися. — Тепер куди іти? У них є двокімнатна квартира. Зараз там усі живуть. На восьмому поверсі. Коли світла нема, як на таку висоту добратися? Хоча в тій квартирі вони догледіли матір Галиного чоловіка. Уцілілі речі перевезли. Щоб мародери не винесли, під дощем не мокли. Галя казала, там стільки цегли прибирати… А хазяїна в день прильоту вдома не було. У лікарню поїхав. І машина вціліла, бо під больницею стояла. Усе літо прибирали. Галя тричі на день мені дзвонить. О 6.30 прокидаюся. А вони вже їдуть собаку годувати. Руїни розбирати. Раніше в мене 35 соток городу було. А тепер мало — 10. А в Галі ж ще й у городі город є. І в себе садить, і тут допомагає. І я працюю. Картопельку вибираю. Беру рядок і мацаю кущик, — стає навколішки, показує, як навпомацки вибирала картоплю на городі. — На чотирьох. Знайду кущик, зберу картопельку і далі пролізу.

Після смерті брата жила з невісткою

Марія Степанівна живе в батьківській хаті. Одна. — Жила тут з братом. Помер. Залишилися його діти, онуки. Їм допомагаю. Хата наша була старенька і маленька. Усюди текло, вікна замерзали. Це вже Гриша, коли оженився, побудував. І жила я разом з ними. Коли брат помер, залишилася з невісткою в одній хаті. І вона померла. Тепер я тут сама. Галя — братова донька. І Вася, синок. У нього донька Лєна, син у Куликівці. — Заміж ніколи не ходили? — Ні. І знаходилися хлопці. Брат казав: «Не сиди, Маню, іди. Ну хіба ж ти не така, як усі?» А я не пішла. Зараз і жалкую. Треба було. Чи краще б було, чи гірше… А тоді думала так: ми сиротами залишилися. Треба всіх у люди вивести. Я вам краще заспіваю: «Верба, верба, де ти росла, що твоє листячко вода знесла… Не піду заміж за п’ятого, за п’яницю проклятого…». Нема вже в мене голосу. Лежу ввечері, заспіваю. Раніше голос був гарненний. І в півчі запрошували. Не пішла. Крім роботи нічого не бачила. На весілля в дружки брали. Куди піду, а куди й ні. Бо це ж день треба перевести. А ще ж і коржиків напекти.

«Я буду вмирати, і вони хай коло мене. Жодного не віддам» — Нас у матері лишилося четверо сиріт, — згадує про дитинство. — Батько помер від тифу. Молоденьким. Хотіли в лікарню його везти. Відмовився. Батька не пам’ятаю. Навіть не знаю, скільки років йому було. Не пам’ятаю, як і виглядає. Брату Васі тоді було дев’ять. Другому, Івану, — шість. Мені — чотири. Найменшому, Гриші, — рік. Мати з нами лишилася в 1933 році. Перед голодом. Як вона вже нас виходила? Батько наш був моряком. Стрункий, красивий. Казали, у селі тільки два моряки тоді жили. По людях їздив. Обшивав заможних. За це йому клуночки жита давали. Одягу в нього гарного багато було. Пам’ятаю, жовта стрічка була пришита на плечах. Мати, Мариною звали, відпорола і мені пришила. Після смерті батька матері казали: «Здай двох в інтернат. А двох собі

залиш. Легше буде». Відмовилась: «Я буду вмирати, і вони хай коло мене. Жодного не віддам». А тоді голод був. Добре, що в нашому селі луг є. Щавель збирали. А тоді війна почалась. Людей ловили. Багато дітей у Германію відправляли. Брата Васю в армію забрали. Працював завідувачем ферми. Погнали худобу на пашу. А там німці. Взяли в полон. І знову в село пригнали. Мене чотири рази ловили, теж у Германію хотіли забрати. А я ховалася. Сусід каже: «Нехай не ховається». Відвели нас до лікаря Вагаровського на комісію. Написав, що легені хворі. Замість мене Іван поїхав. Три роки в Германії прожив. Тоді додому повернувся. Пішов у прийми до молодиці. Одружився з місцевою, у нашому селі. Теж уже нема живих. Одна я залишилася. Така мучителька стара, — посміхається.

У 55 гляділа доньку племінниці

— Скільки брати прожили? — Вася з війни не повернувся — убили. Гриша плотником працював. Хати будував. Помер 46-річним, молодим. Івана теж нема. Наша мати прожила 78 років. Здорова, роботяща. Усе на світі робила, і за чоловіка. — Заміж удруге не пішла? — Голод, холод. Ще й четверо діток. Ні, не пішла. Я Інну, Галину доньку, няньчила. Їй рік був, як у село привезли. Галя на роботі, чоловік в армії півтора року служив. А я ж на пенсію вийшла. Може, 55 років тоді було. Вони молоді. Дитинка народилася. Житла не було. Забрала Інночку до себе. До трьох років у мене була. А коли квартиру отримали, переїхали. В Інни вже синок 11 клас закінчує. А друга донька племінниці, Ліля, за кордоном. Жила і працювала в Києві. Коли столицю стали бомбити, за сина — і поїхали.

І з косою на поле ходила, і волів запрягала — У школу ходили? Скільки класів закінчили? — Не питайте, — втирає сльози. — Зараз у нашій родині всі в інститутах вивчилися. А я і трьох класів не закінчила. І ботиночки матері принесли. Сказали, що ловко вчилася. А мати каже: «Чим же я їх годувати буду? На роботу водитиму». Так з матір’ю на роботу і пішла. Бо заробляти треба. Мати рядочок на полі сапає, і я за нею. 12 років було. Працювала на фермі. У сусідньому Горбовому шила сорочки, скатертини вишивала. Усе, що висить на стінах, я вишила, — хвалиться килимами у квітах. — І з косою в поле ходила. І волами землю орала. Ой, не згадуйте, — знову заспівує, щоб не питала про важке життя.

— Що треба їсти, пити, робити, щоб дожити до ста років? — Їсти вже мені нічого не можна. Кишківник болить. Картопельки почистити не можу сама, бо не бачу. Сьогодні в шалупаєчках, у мундирах, зварила. Племінниця до мене щотижня їздить, наготовленого понавозить. Як їм менше — тоді легше. Милосердна приходить, щось може купити. Не голодую. І криком на племінницю кричу, бо їжа пропадає. Учора привезли гуманітарку. У коморі стоїть. Сусідка допомогла розібрати. І куряча тушонка, і паштет, казала є. Цукор, борошно. Раніше і піч топила, вареники готувала. Тепер боюсь. Багато хто горить. А раптом миші біди там наробили? У хаті газ проведений, тепло дає.

І шампанське пила, і свічки задувала

— А як не привітати? — каже про святкування сторіччя Марії Степанівни Валентина ШЕСТАК, Дочитали цей матеріал до староста Авдіївки. — Часто в селі кінця? І у вас є смартфон. світло вимикають. Бабуся хотіла, Наведіть фотоапарат або щоб у хаті видно було. Подарували сканер на оцей квадратик. ліхтарик. На кнопочку натиснула і На екрані телефона в хаті світло. Квіти. А що вже інші з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться дарували, не запитувала. відео. В і тат и б а бус ю з і й ш л и с я в с і сусіди, директор будинку культури, працівники терцентру. З Куликівки, з терцентру, приїжджали. Родичі з’їхалися. Марія Степанівна при розумі і пам’яті. Молодчинка. По хаті ходить, трішки ж бачить. — Казала, що за своє здоров’я і чарку підніме. — Шампанське пила. І торт гарний був. І свічки Марія Степанівна задувала. І Ліля дзвонила через інтернет, вітала.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки

Реклама

Життя

10 Q і без світла буде

27.11.2025

Піца в печі за півтори хвилини

У Мені відкрилася перша піцерія, де готують піцу на дровах. — Ми — єдина піцерія, що працює за відсутності електроенергії, — каже Валерія КРАВЧЕНКО, касирка. — Температура в печі тримається на рівні десь 350-400 градусів. Піца випікається півтори хвилини. Підтримка вогню — відповідальність Валерії. Дівчина постійно стежить за піччю: підкидає дубові поліна, контролює жар. Піцерія відкрилася 19 серпня, уже встигла знайти чимало постійних клієнтів. — Маємо дев’ять видів піци: грибна, «Цезар», «Маргарита», «Пепероні», м’ясна, «4 сири», гавайська, «Капрічоза» та піца з грушею, — продовжує Валерія. — Найбільше менянам подобається «Цезар» та м’ясна. Крім піци, робимо хот-доги, лаваші. З напоїв — газовані та грузинський лимонад. Секрет смачної піци — у правильному тісті. Над ним кухарки працювали цілий місяць. — Ми перепробували різні рецептури: з заквасками і без, — додає Юлія БУШАК, кухарка. — З десяток видів борошна змінили, доки не отримали те, що хотіли. Зупинилися на італійському. У нас вийшло справжнє неаполітанське тісто — легке, еластичне та ароматне. Роздивляюся на столі італійське борошно. Нагадує манну крупу. — Таке тісто відрізняється від звичайного тим, що його не можна просто поставити в домашню духовку. Потребує особливої спеки, — усміхається Юлія. — Ферментується добу, з мінімальною кількістю дріжджів. Іноді люди запитують, чому піца нерівна. Але це нормальна особливість неаполітанського тіста. Юлія бере шматок, кладе на лопату і розправляє. — Вага тіста на одну піцу однакова — 280 грамів. Діаметр намагаюся зробити 30 сантиметрів, — пояснює та кладе начинку.

Q майстер

Валерія Кравченко віддає замовлення

Юлія Бушак з лопатою для піци

Власниця піцерії — 22-річна Софія СКОБЄЛЄВА. Допомагає піци та димар. Приміщення, де піцерія, в оренді. Частину дівчині 30-річний Костянтин Пасічник, староста Стольного. Пара оплати прописали в бізнес-плані, — перераховує Софія. — За зі Стольного Менської громади. умовами гранту в нас має працювати не менше чотирьох людей. — Відкрилися завдяки гранту на власну справу. Це фінансова У нас більше. Згодом можемо подаватися на ще один грант. допомога від держави на започаткування або розвиток бізнесу — Хто складав пічку? в рамках програми «єРобота», — розповіла Софія. — Може — Майстра знайшли в Київській області. Складав у себе в оформити будь-хто. Вирішили майстерні. Потім цілою везли до Мени. спробувати й ми. Ідею про піцерію Пічка важка — півтори тонни. Перевозили виношували давно. Написали мікроавтобусом. Затягли через вікно. бізнес-план. Представили його, що Дочитали цей матеріал до Дрова використовуємо тільки дубові. справа буде працювати. Пройшли кінця? І у вас є смартфон. Вони дають чистий жар, без смоли. співбесіду і комісії сподобалося. — Пічка є, відключення електроНаведіть фотоапарат або Через кілька місяців держава дала сканер на оцей квадратик. енергії вам не страшні? нам 200 тисяч гривень. — Генератор все одно довелося На екрані телефона Грантові кошти допомогли купувати. Тісто має вистоюватись добу, з’явиться посилання. власникам закупити необхідне об- Натисність його. І дивіться — нагадує жінка. — Тому холодильники ладнання та найняти працівників. мають працювати постійно. відео. — Купили холодильники, тістоміс, холодильний стіл для Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки

Взуття, що не купиш у магазині. Чоботар Володимир Ободовський

пошиє пару за сім годин

Володимир Ободовський тримає уггі. Пошив для дружини

— Це все ручна робота. Жіноче, чоловіче, дитяче, — виставляє взуття на поличку 51-річний Володимир ОБОДОВСЬКИЙ з Вертіївки на Ніжинщині. Його маленька майстерня в центрі села пахне шкірою та клеєм. Чоботарською справою чоловік займається вже понад 30 років. Ремонтує взуття. Шиє зі шкіри босоніжки, кросівки, черевики, чобітки. А ще Володимир — багатодітний батько. Має двох синів і двох доньок. Надії та Анні — 14 і 13 років. Олександру та Богдану — 12 і 11 років. — Взуття — справа всього мого життя. Постійно розвиваюся, бо хочу відточити все до професіоналізму, — рішуче каже чоловік. — Мої діти не знають, що таке магазинне взуття. З самого малечку носять лише те, що я пошию. Дружина теж ходить тільки в моєму. Носить 41-й розмір, має великий підйом, — бере правий чобіт у руки. — Ось уггі їй на зиму дошиваю. Сам же, жартує, живе за приказкою: «Чоботар без чобіт». — Спершу треба пошити дітям, дружині, потім — замовникам. А собі взуття купую в секонд-хенді. Але ідей — море. — Хто вам передав цю науку? — Якось брат мені розповів, що у Вертіївці є Олексій Коздрюль, дідусь-чоботар. Став придивлятися, як він шиє взуття. Після строкової служби у 1995 році повернувся в село. Попросив дідуся навчити мене. Вчився близько року. Щось він показував, щось самостійно опановував у процесі. І ця справа мене затягнула. Іншої роботи не знав. Присвятив життя чоботарській справі. Це треба любити. Інакше нічого не вийде. — Д е б е р е т е ш к і р у, п і д о ш в и т а фурнітуру?

— Працюю тільки зі шкірою. Якісну припри зустрічі. Модель, колір шкіри, підошву. силають напряму з заводу в Миколаївській Висилаю фото зразків на вайбер, — каже області. Маю понад 20 кольорів. Майже вся чоботар. — Пару можу пошити за день-два. колірна гамма. Можу зі шкіри анаконди чи Якщо терміново і не відриваючись, — сімпітона пошити, як замовлення буде . вісім годин. Підошви беру на ОЛХ (сайт з оголошенУсе взуття шию під замовлення. Прийти і нями у всій Україні). Вибір величезний. На купити — немає такого. Мрію пошиття зрожаль, багато підприємств закриваються, бити сімейним бізнесом і відкрити у Вертіївці розпродають. магазин взуття власного виробництва. Купити Хутро купую в секонд-хенді. Беру дубнове обладнання. Долучити до цього своїх льонки з натурального хутра. дітей. Дівчата могли б бути розкрійницями, — Які розміри взуття шиєте? хлопці — шити. Діти вже цікавляться. — З 32-го до 47-го розміру. Ринок зараз завалений дешевим киМожу пошити та скопіювати будь-яку пару тайським взуттям. Вказують «екошкіра», а взуття. Навіть відомого бренду . Мені треба насправді — заменітель. тільки побачити його на фото. Моє взуття Знаю ще одного такого, як я, з Києва. носять роками. У нього майстерня на Хрещатику. Шиє — Яка ціна? віпперсонам з крокодилячої шкіри. Пара — Босоніжки, осінні кросівки чи чоботи коштує від двох тисяч євро (97 тисяч гривень). в мене коштують близько тисячі гривень. Приміряла зимові чобітки і собі. Цю пару Зимові на хутрі — 1500 гривень. За 46-й-47-й Володимир якраз шиє для доньки. Тому були розміри прошу 1800 гривень. Тоді як на в наявності. Чоботи теплі, акуратно пошиті. ринках чи в магазині такі шкіряні продають від Сучасна модель та фурнітура. Замовила. трьох тисяч. Виходить, у мене вдвічі дешевше. Телефон Володимира є в редакції. Шию не тільки взуття, а й сумочки, гаманці, ключниці. Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки Часто до мене звертаються пошити взуття на проблемні, нестандартні ноги. Шив нещодавно чоботи жіночці, в якої об’єм литки 50 сантиметрів. Справився. Також днями робив дитині ортопедичне взуття. Одна нога на п’ять сантиметрів коротша. Дочитали цей матеріал до Було замовлення від волонтерів. кінця? І у вас є смартфон. Наведіть фотоапарат або Шив берці військовим. Байкеру робив гріндерси, нашивав на носки чобіт бри- сканер на оцей квадратик. На екрані телефона танський прапор. з’явиться посилання. Приймає замовлення Володимир Ободовський і за телефоном. Висилає Натисність його. І дивіться відео. поштою. — Так само все погоджуємо, як і

27.11.2025

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик...

Осінь... Частина третя, заключна... Листопад А вони відпочивають так

Запросив друзів у свою лазню. Добре натопив, запарив у відрі віники. Заварив чай з лісових трав. Прийшли п’яні. Попарилися, випили ще літр горілки. Подумали, що у відрі суп. З’їли віники і випили воду.

Л. ГОРБОНОС

Для мене — історія

— Діду, що робиш? — Дивлюсь історичний фільм. — Діду, ну ти даєш. Це ж порно. — Для тебе — порно, а для мене — історія.

В. ДІДОВЕЦЬ

Так усім зрозуміло

Влаштувався дядько Віталій працювати на хімкомбінат. Начальник цеху вводить його у курс справи. Привів у робоче приміщення. Там чотири баки. На одному написано «Етанол», на другому — «Метанол», на третьому — «Бутанол», а на четвертому — «Дурня». Дядько розгубився і запитує в колег: — А чому на баку таке написано? — Тому що там триоксидтринітросульфідпропілен.

В. ДАХНО

Докладно пояснив

Чоловік риється в домашній аптечці. Дружина: — Ти п о га н о п о ч у ваєшся? — Та ні, нічого страшного. — Та говори вже. Що ти шукаєш в аптечці? — Ну... Не знаю, чим глисти вилікувати. — А вони що, захворіли? — Ага. Застудилися, кашляють і в дупі лоскотно.

— Приїхали якось з друзями в село. Зазвичай по соточці, по соточці, потім ще по соточці... — І що? — Так непомітно і вирвали 30 соток кормових буряків. *** Чоловік випив — забув усе. Жінка випила — капець... згадала все. *** Запитання дня: чи повинен чоловік дарувати квіти на першому побаченні, якщо гроші йому дала дружина... тільки на хліб і молоко? *** — Ложечку за маму, ложечку за татка, ложечку за бабусю, ложечку за дідуся... Малий Вова їв манну кашу і потихеньку ненавидів усіх своїх родичів. *** Займаючись сексом на скрипучому ліжку, Василь приємно здивував Таню. Бо наскрипів «Ой чий то кінь стоїть». *** Доки в нас є самогон І шматок городу, Жодний вірус не страшний Нашому народу. *** Приємно, коли тебе чекають удома. Дружина гавкає, собака лізе цілуватися, кіт лащиться. *** Після випадкового сексу з одногрупницею молодик видав: — А раніше вона мені навіть списувати не давала. *** Мій стан: душею — на морі, дупою — на стільці. *** Три брати сідають вечеряти. Тиша. Старший: — Та-а-ак... Середній: — Та не завадило б. Молодший: — Ну що? Я зараз збігаю. *** — Прикинь, Толю, вона мені двері в трусах відкрила! — Круто. У неї що, у трусах двері є? *** Плакати: на птахофабриці «Блиснемо своїми яйцями на світовому ринку», на сталеливарному заводі «Наша сила — в плавках». *** — Діду, у тебе є зуби? — Нема, онучку. — Тоді потримай «Снікерс», а я в туалет збігаю. *** — Налийте мені, будь ласка, горілки. — Ви з глузду з’їхали. Це лікарня. — А... Тоді спирту. *** Через те що в діда Василя на телефоні погано працювала кнопка виклику, його абоненти замість: «Алло» зазвичай чули: «От, кур...ва». *** Дружина телефонує чоловіку: — Забігла до тебе на роботу і взяла з

М. ЗЕМБРА

Викрутився

На іспиті студент бере білет. Нічого не знає. Професор ставить три навідні питання — безрезультатно. Запитує: — Ну що мені з вами робити? Студент не розгубився і каже: — Давайте тепер я вам поставлю три питання. Якщо відповісте, то поставите мені «відмінно». — Добре. — Що таке законно, але нелогічно, логічно, але незаконно, нелогічно і незаконно. Професор задумався, але не відповів. Студент: — Пане професоре, у вас є молода дружина — це законно, але нелогічно. У неї є молодий коханець — це логічно, але незаконно. А те, що ви йому зараз поставите «відмінно» — це і нелогічно і незаконно.

Л. ЖОВТОБРЮХ

13

Гумор

— Професоре, ви теж беріть.

— На роботі просять залишати нерви вдома. Удома просять залишати нерви на роботі. Капець! Куди подіти нерви?

твого піджака дві тисячі гривень. — Галько, я там уже три місяці не працюю. *** Хто не знає, що варити їсти? Варіть перлову кашу. Не їдять — значить, не голодні. *** Оголошення біля сільського магазину: «Хто вкрав лісапету коло ларка — прийди і забери насос. Він мені вже не треба. Скотина ти така. Іван з кутка». *** В автобусі загубила туш для вій. Бабуся підняла і читає вголос: — Подовжує, надає об’єм... Мужики, хто загубив? *** Доки в лазні не з’явилася табличка «Дупу фіранками не витирати», про це ніхто навіть не думав. *** Дві бабусі на лавці: — Іванівно, а що таке імпотент? — Ну як тобі сказати... Це як грати в більярд вареними спагеті. *** — Ніно, чого ти мене за дурня тримаєш? — Та я до твого дурня і не торкалась. *** — Льоню, поїдь на вокзал і зустрінь мою тещу. Поставлю пляшку. — А якщо вона не приїде? — Поставлю дві. *** П’яна Олена натиснула на одну педаль, потім на другу, потім на обидві разом... але піаніно так і не поїхало. *** — Це ж треба було так напитися, — бурчала Попелюшка, коли знімала з ніг кришталеві салатниці. *** — Грицю, ти можеш дати мені грошей? — Іване, для чого вони тобі? — Ну-у-у... Скажу так, на пам’ять. *** — Семене, послухай мене, що я тобі скажу. Якщо будеш красти, то побачиш житомирську колонію. — Ой, та що ви кажете, Марковичу. Якщо красти багато, то побачиш лондонський Тауер. *** «Лямур пердю» — це французькою мовою «кохання проходить». Як красиво... *** Учителька — до учнів: — Діти, назвіть космонавтів. — Гагарін. — Правильно. А ще? — Каденюк. — Добре. Вовочка: — Тато і мама. — Ти щось наплутав. — Та ні. Учора ввечері я чув, як тато мамі сказав: «Ну що, політаємо?» А мама: «А ти скафандр одягнув?» Тато: «Ні». Мама: «Тоді політ скасовується». *** Спекла баба колобка і каже: — Тільки в «МакДональдз» не йди, а то сосиску в дупу засунуть. *** Екзамен в медінституті. Студентка не підготувалась. Бере білет і читає питання: — Які мускули беруть участь в усмішці людини? Професор: — Ну що ж ви, сміливіше. — Е-е-е... сідничні. — Ого. Якщо ви ними усміхнетеся, я вам «відмінно» поставлю. *** Їжте все, що хочете. Схуднете пізніше... на пенсії. *** — Чому в тебе сковорідки без ручок? — А в мене дружина тенісистка. *** Хотілося б стати багатою спадкоємицею. Але в нашій родині в спадок передається тільки алкоголізм та зайва вага. *** — Я — вегетаріанець у другому порядку. — Це як? — Ну, корова їсть траву, а я — корову.

Суспільство

14 Свята у грудні: 1 грудня — Всесвітній день боротьби проти СНІДу, День працівників прокуратури; 3 грудня — Міжнародний день людей з інвалідністю; 4 грудня — День ракетних військ та артилерії України, Міжнародний день банків; 5 грудня — Міжнародний день волонтерів; 6 грудня — День Збройних сил України; 7 грудня — Міжнародний день цивільної авіації, День місцевого самоврядування; 9 грудня — Міжнародний день боротьби проти корупції, Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду; 10 грудня — День прав людини, Всесвітній день футболу; 12 грудня — День Сухопутних військ ЗСУ; 14 грудня — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (День ліквідатора), День благодійності в Україні; 15 грудня — День працівників суду України; 17 грудня — День працівника державної виконавчої служби України; 18 грудня — День військової контррозвідки Служби безпеки України (СБУ), Міжнародний день мігранта; 19 грудня — День адвокатури, Міжнародний день допомоги бідним; 20 грудня — День вшанування пенсіонерів та ветеранів МВС, Міжнародний день солідарності людей; 21 грудня — День Державної служби зайнятості України, День зимового сонцестояння; 22 грудня — День енергетика, День працівників дипломатичної служби України; 23 грудня — День українських військовослужбовців оперативного контролю всіх рівнів;

24 грудня — День працівників архівних установ України; 27 грудня — День контррозвідки СБУ; 28 грудня — Міжнародний день кіно; 29 грудня — День інформаційно-медійних структур Міністерства оборони та Збройних сил; 31 грудня — Щедрий вечір або Маланка.

Православні 6 грудня — Миколи Чудотворця; 9 грудня — зачаття Пресвятої Богородиці; 2 2 г руд н я — в ел и ко мучениці Анастасії; 24 грудня — різдвяний Святвечір, кінець Різдвяного посту; 25 грудня — Різдво Христове.

26 грудня — Собор Пресвятої Богородиці.

Q гороскоп з 1 по 7 грудня ОВЕН. Вашi iдеї, мрiї i плани нарештi зможуть знайти реальнi контури та втiлитися в матерiальнi форми. А там недалеко i до отримання дивiдендiв. Але обстановка на роботi i вдома може виявитися такою гармонiйною, що вам не захочеться що-небудь мiняти. Тим паче, що i романтичнi тенденцiї можуть зайняти постiйне мiсце у вашому життi. Цей тиждень дасть можливiсть перевести подих i вiдновити сили. ТIЛЕЦЬ. Понедiлок — на рiдкiсть вдалий день, коли ви зможете реалiзувати свої плани. Увага до деталей у роботi, у контактах з оточуючими i схильнiсть все систематизувати допоможуть вам досягти прекрасних результатiв. Почуття знайдуть гарну форму вираження, а поточна робота збагатиться новими iдеями i буде добре оформлена. Можливi несподiванi перестановки в найближчому оточеннi або пропозицiї про спiвпрацю, якi варто прийняти на розгляд. В особистому життi змiни доленоснi, якщо ви ризикнете зробити рiшучий крок. БЛИЗНЮКИ. Хороша можливiсть вирiшити матерiальнi питання. Ви будете переконливi, якщо поставите перед собою мету що-небудь довести або просунути потрiбну вам iдею. Оточуючi будуть схильнi йти вам на поступки, погодяться допомогти. Ви не залишите їм iншої можливостi. Але до складніших завдань приступайте не ранiше четверга. У близьких вiдносинах не поспiшайте нiчого мiняти. Це хороший час для змiцнення особистих i дiлових зв’язкiв, обговорення взаємовигiдних iнтересiв i спiльних планiв на майбутнє. Успiх у всiх переговорах вам гарантований. РАК. Волею обставин ви опинитеся в центрi уваги. Очiкується багато контактiв, що супроводжуються глибокою емоцiйною взаємодiєю. Сприймайте й аналiзуйте пiдказки долi. Зараз зустрiчi i змiни у вашому життi не випадковi. Усе, що ви робите, приведе до помiтних результатiв. Налаштовуйтеся на позитивний розвиток подiй, знаходьте способи розрядки внутрiшньої напруги, бiльше часу придiляйте заняттям спортом. Любов у всiх її формах теж збагатить ваше життя, якщо ви подолаєте власну обережнiсть.

ЛЕВ. Не перенапружуйтеся i не намагайтеся змiнити те, для чого ще не прийшов час. Оточуючi демонструватимуть непоступливiсть i видаватимуть надмiрнi емоцiйнi реакцiї, якщо спробуєте натиснути сильнiше. Тиждень можна присвятити справам, якi залежать бiльше вiд вас. I добре, якщо вдасться зробити щось з прицiлом на майбутнє. В особистих справах ви будете удачливi, вiдносини схильнi розвиватися стрiмко. Але якщо ви на самому початку роману, то проявiть iнiцiативу. Iнакше сприятливий шанс легко може бути упущений. ДIВА. На самому початку тижня вдасться блискуче впоратися з роботою, де потрiбно буде щось систематизувати, упорядкувати. Несподiванi рiшення складних задач або абсолютно новi iдеї теж можуть стати приємним сюрпризом i принесуть задоволення особисто вам i користь загальнiй справi. У п’ятницю будьте уважнi в ситуацiях, де намiтиться протистояння або спробують втягнути в з’ясування вiдносин. Компромiс навряд чи можливий, тому краще не пiддаватися на провокацiї оточуючих i спокiйно займатися своїми справами. ТЕРЕЗИ. Цей тиждень надасть вам передих. У справах особливих змiн не очiкується i можна бiльше часу придiлити своїм особистим iнтересам. З вiвторка до четверга у вас з’явиться можливiсть внести оновлення в свiй зовнiшнiй вигляд — зробити модну стрижку, придбати одяг, взуття i красивi аксесуари. У п’ятницю знижується опiр органiзму iнфекцiям та емоцiйним перевантаженням. Затишок i комфорт у рiвнiй мiрi необхiдний вам на роботi i в домашнiй обстановцi. Так ви набагато швидше вiдновите енергетичну рiвновагу. С КО Р П I О Н . В а ш а зд ат н i ст ь довгий час чекати вiдповiдного моменту може тепер увiнчатися результатами. Несподiвано змiняться обставини i доведеться ухвалювати швидкi рiшення й енергiйно дiяти. Змiни пiдуть на користь. Звернiть увагу на пропозицiї, якi прийдуть здалеку, навiть якщо спочатку вони викличуть у вас здивування. У п’ятницю вiзьмiть тайм-аут та обмежте число зустрiчей i контактiв.

СТРIЛЕЦЬ. Зараз украй важливо працювати ефективно, ретельно плануючи свої завдання на кожен день. Переговори i наради принесуть користь, якщо в них буде практичний сенс. Рекламна дiяльнiсть i презентацiї поки не дадуть очiкуваних результатiв. Загальний консервативний настрiй i непоступливiсть зажадають вiдповiдного пiдходу, якщо хочете досягти потрiбних вам цiлей. В особистому життi будьте щедрi, спокiйнi i розсудливi — i у вас не буде жодних проблем. У недiлю змiна декорацiй пiде вам на користь. Можливi романтичнi знайомства в подорожах.

27.11.2025

Q де моя велика ложка?

Рецепти до вашого столу Салат «Курочка ряба»

Копчена або смажена курятина — 200 г, смажені шампіньйони — 150 г, картопля відварена — 2 шт., свіжий огірок — 1 шт., твердий сир — 80 г, яйця — 2 шт., майонез — 100 г, сухарики (сушений хліб) — 50 г, сіль — до смаку. Салат зібрати шарами: * нарізана кубиками або дрібною соломкою курятина, майонез; * смажені гриби, майонез; *натерта на великій тертці картопля, майонез; * нарізаний соломкою огірок трохи посолити, майонез; * натертий на великій тертці сир, майонез; * натерті на великій тертці яйця, майонез; * зверху посипати сухариками.

Гартаначка

Картопля — 5 шт., пшоно — 250 г, сало — 300 г, яйця — 5 шт., зелена цибуля, петрушка — пучок, сметана (за бажанням) — 150 мл, сухі груші — 3 шт., лимон — 1 шт., сіль та перець — до смаку, окріп — 500 мл, вода — 1,5 л, ріпчаста цибуля — 1 шт. Пшоно залийте окропом, щоб усунути гіркоту. Залишіть на 25 хвилин замочуватися. Однакові картоплини очистьте і викладіть у каструлю, не розрізаючи. Додайте до картоплі сухі груші. Залийте водою та варіть на середньому вогні, не накриваючи кришкою, 25 хвилин. Сало наріжте кубиками, ріпчасту цибулю — середнім кубиком. На суху пательню викладіть сало та обсмажуйте, доки не отримаєте шкварки. Додайте до сала нарізану цибулю, смажте до м’якості та прозорості цибулі, періодично помішуючи. Злийте в окрему посудину воду з пшона. Пшоно додайте до картоплі (картоплю не відціджувати). Варіть разом ще приблизно 20 хвилин, доки не приготується пшоно. Картопля має добре розваритися. Коли пшоно буде готове, зробіть мінімальний вогонь та дістаньте груші. Якщо картопля погано розварилася, помніть її товкачкою. Яйця вбивайте по одному до пшона та картоплі. Перемішуйте віничком після додавання кожного яйця. Зелену цибулю та петрушку дрібно наріжте. У каструлю до пшона, картоплі та яєць додайте шкварки з цибулею та нарізану цибулю з петрушкою. Перемішайте й одразу подавайте до столу. Якщо хочете отримати рідкішу консистенцію гартаначки, воду, що залишилася з пшона, додайте в порційні тарілки. Також за бажанням додайте сметану та полийте страву соком лимона.

Апельсиновий бісквіт

КОЗЕРIГ. Сприятливi можливостi вiдкриваються для вас у понедiлок i вiвторок. Подумайте, якi сфери життя потребують змiн i зробiть тi кроки, якi наблизять ваш успiх. Добре укладати угоди, союзи. В особистому життi новi знайомства не принесуть успiху, залишайтеся вiрнi старим вiдносинам. Любов i пiдтримка, як i мiцний тил, зараз необхiднi вам, щоб зосередитися на роботi.

Яйця — 8 шт., борошно 110 г, апельсиновий сік — 110 мл, олія — 90 г, лимонний сік — 10 мл, цукор — 100 г, варення. З’єднати олію з борошном, перемішати вінчиком. Влити апельсиновий сік і знову перемішати. Додати жовтки, перемішати. В окремій сухій мисці (обов’язково!) збити холодні білки з цукром. Додати лимонний сік і ще збивати до стійких піків. З’єднати дві суміші. Добре вимішати. Деко застелити пергаментним папером, змазати олією. Вилити тісто, розрівняти. Випікати в розігрітій до 150 градусів духовці годину. Розрізати навпіл. Змазати варенням або будь-яким кремом, на ваш розсуд.

ВОДОЛIЙ. Вашi вiдносини з оточуючими помiтно покращаться. Якраз гарна можливiсть реалiзувати д е я к i з в а ш и х i д е й . В i д п р а вте кореспонденцiю або зробiть потрiбнi дзвiнки, якщо вiдчуваєте, що це пiде на користь справi. Листування зараз може виявитися вдалим способом вiдкрити свої почуття, якщо вiдносини знаходилися у стадiї розвитку. У кожному випадку вам буде необхiдний ледве помiтний iмпульс — i справу буде зроблено. Тому уважно поставтеся до пiдказок власної iнтуїцiї.

Q про запас

РИБИ. Надайте подiям вiльний хiд. Не наполягайте на своїй думцi, не вимагайте i не квапте колег з просуванням проєктiв. Можливi раптовi змiни i нововведення, але це пiде на користь справi. У п’ятницю гасiть конфлiкти у своєму оточеннi, примиряйте ворогуючi сторони i знаходьте компромiс. А в особистому життi дiлiться своїми почуттями i бажаннями з близькою людиною, бiльше часу проводьте в спокiйнiй обстановцi. У суботу займiться iнвентаризацiєю i генеральним прибиранням в будинку. Недiлю краще провести з друзями за мiстом.

Кров’янка

Свиняча кров — 1 л, гречка — 500 г, сало — 400 г, цибуля — 5 шт., смалець — 2 ст. л., яйця — 3 шт., коріандр у зернах — 1 ст. л., гострий перець — 1/2 ч. л., кишка — 5 м, сіль та чорний мелений перець — до смаку. Гречку помийте, залийте водою, щоб вона злегка покривала крупу. Варіть 10 хвилин після закипання (не довше!) до напівготовності. Наріжте сало дуже дрібними кубиками. Цибулю дрібно посічіть і підсмажте на смальці до золотистого кольору. Якщо кров неоднорідна, перемеліть її на м’ясорубці або перебийте блендером. Додайте гречку, сало, цибулю, коріандр, гострий перець, сіль і чорний мелений перець. Ретельно перемішайте, щоб інгредієнти рівномірно розподілилися. Збийте яйця вінчиком і додайте в начинку. Знову ретельно перемішайте. Начиніть ковбасу. Викладіть на деко та обдайте її окропом. Злийте окріп. Голкою зробіть проколи в ковбасі, щоб її не розірвало при запіканні. Запікайте ковбасу годину при 180 градусах або до появи крапель на поверхні кров’янки.

15

Реклама

27.11.2025

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

ЗАКУПОВУЄМО ДОРОГО корів, биків, коней, телят. Доріз цілодобовий. Корови — на утримання. Гарантуємо порядність.

Тел.: 063-245-70-15, 068-579-74-01

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

Куплю ВРХ, корів, биків, телиць, свиней.

096-69-05-018, 063-915-91-97.

Доріз. Перевезення 096-15-20-743, 063-49-79-327.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

Дорого

корів, коней, биків, телиць

Проблемні, лежачі, Доріз цілодобово. Проблемні, лежачі. дорізані. 096-730-06-38, 093-565-40-28 Цілодобово. 093-131-63-72 068-374-04-18

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН на воду під ключ. 093-750-28-64.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН робота під ключ.

Закуповуємо

Тел.: 093-150-32-32, 098-049-49-39, 066-476-44-49. Сергій.

корів, коней на м’ясо, а також корів на утримання. Доріз цілодобово.

Київське м’ясне підприємство

068-69-37-521;

дорого закуповує

Тел.: 099-29-88-987; 093-84-73-088.

ВРХ без посередників живою вагою: телят коней корів баранів, кіз свиней – 100-120 грн/кг

Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

ТЕЛЯТ

Новий приватний м’ясокомбінат

Тел. 063-756-96-56,

096-041-76-97.

М’ясокомбінат закуповує:

НА ВІДГОДІВ

ЛЮ

Тел. 097-192-80-90 (Сергій)

Продаємо та доставляємо дрова у всіх їх видах.

Тел.: 097-709-81-23

Завжди в наявності дрова по 2 метри, пиляні та рубані. Тел.: 095-602-90-11, 068-680-81-38.

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі. 068-130-08-73, 099-480-58-46.

Потрібен працівник або працівниця на свиноферму без шкідливих звичок.

закуповує

ВРХ

Корови Коні Бики Телиці

Найдорожчі ціни

Тел. 068-867-24-91

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Тел.: 093-945-72-83, 068-594-91-12.

СВИНЕЙ 105-115 грн/кг ТЕЛЯТ 90-100 грн/кг

Дорого закуповуємо

Проживання та харчування за наш рахунок. Графік роботи: 2 тижні/ 2 тижні.

Тел. 097-42-346-76.

ДОРОГО ВРХ. ДОРІЗ, ПРОБЛЕМНІ.

098-74-11-833, 063-13-71-061.

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097-66-99-500 Тел.: 093-500-53-10 099-28-43-414

Куплю корів, коней, телят. Доріз. Проблемні. 099-410-52-54 Закуповуємо: телят, корів, коней на забій, а також корів на молоко та робочих коней.

Продам

дійних корів та робочих коней. Доставка. Перевезення. 066-23-23-967, 093-09-31-743.

МП закуповує ВРХ живою вагою дорого, без посередників:

телят, корів, коней, свиней. Доріз цілодобово.

Тел.: 098-421-17-15, 093-085-89-24, Володимир

Доріз проблемної лежачої худоби.

Тел.: 098-545-95-68, 093-662-89-68. Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней. Доріз цілодобово. Високі ціни. 093-093-17-43, 068-815-86-93.

Продам дійних корів і робочих коней. Тел. 096-957-45-37

БЕРЕЗНЯНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО

Куплю

096-829-78-34

Тел. 068-080-69-70

коней, корів, биків на відгодівлю, а також Найвищі ціни. Доріз цілодобово. Проблемні лежачі. молочних телят. Тел.: 093-982-33-85,

закуповує телят, свиней, корів, бичків, коней. Телят на відгодівлю.

Закуповуємо

телят, корів, коней, биків. Доріз цілодобово. Тел. 066-034-08-89

Наостанок

16 Q ЗСУ інформують

27.11.2025

Важливо про основне: Деякі питання про службу Контакти цих підрозділів можна знайти на офіційних сторінках бригад у соціальних мережах. А ще в кожного зараз є знайомі у війську. Розпитуй про їхні частини, можливо, тебе щось зацікавить. Горизонтальний рекрутинг теж може спрацювати. Обирай посаду за своїми скілами!

Як потрапити до Сил оборони України. Наразі є три варіанти потрапити до Сил оборони України. Через ТЦК та СП

Це «традиційний» спосіб. Або ти отримуєш повістку та приходиш з нею до ТЦК, або, якщо ти доброволець, можеш сам звернутися в територіальний центр комплектування. Таким способом обрати собі військову частину для служби навряд чи вийде. Розподіл відбуватиметься згідно з потребами Сил оборони.

Не чекай, коли тебе мобілізує ТЦК. Звертайся напряму до підрозділів або до рекрутингових центрів ЗСУ. Рекрутинг (ти обираєш, де служити)

Головною ідеєю рекрутингу є те, щоб людина, яка добровільно вирішила стати до лав Сил оборони, потрапила на те місце, яке обрала сама і де буде почуватися найбільш корисною. Найчастіше рекрутинг розглядається як контрактна служба. Повістка про виклик до військкомату (для уточнення облікових даних) не впливає на можливість рекрутуватися. Рекрутинг має обмеження щодо в і й с ь ко в и х ч а ст и н . П от р а п и т и м ож н а у «пріоритетні» підрозділи.

Напряму до військових частин (ти обираєш, де служити, і бачиш, з ким доведеться служити)

Наприкінці 2024 року військові частини отримали можливість без участі ТЦК та СП проводити мобілізацію резервістів та військовозобов’язаних, які добровільно бажають служити під час мобілізації. Краще воюй за Україну сьогодні, ніж твої діти будуть воювати за Росію завтра. Тож не чекай на повістку, дізнайся, як потрапити до ЗСУ на своїх умовах!

Чого навчать на БЗВП

Де шукати вакансії в підрозділах

Якщо ти хочеш знайти підрозділ для служби та посаду, яка найбільше відповідає твоїм навичкам, то наразі є велика кількість варіантів отримати необхідну інформацію.

Центри рекрутингу української армії

Наразі такі центри створено в усіх регіонах України. Рекрутери центрів надають інформацію щодо вакансій, а також супроводжують кандидата на шляху до призначення на посаду у військовому підрозділі.

Проєкт «Будь собою» Міністерства оборони України

Це сайт, де зібрані вакансії в Силах оборони України. Пошуковик налаштований таким чином, що можна обрати роди та сили військ, звання та спеціальності. Ознайомитись з проєктом «Будь собою» можна за цим посиланням army.gov.ua.

Застосунок «Резерв +»

В а ка н с і ї у С и л ах о б о р о н и д о сту п н і у мобільному застосунку Резерв+. Там міститься детальний опис вакансій, включаючи

інформацію про бригади, командування, досягнення та згадки у ЗМІ. Інтерфейс дозволяє швидко ухвалювати рішення: натиснути «плюс», щоб зберегти пропозицію для подальшого ознайомлення, або «мінус» для її відхилення.

Застосунок «Дія»

Потрібно лише оновити застосунок, якщо цього давно не робив. Зайти в розділ «Сервіси» та знайти там пункт «Вступити в Армію дронів».

Рекрутингові центри родів та видів Збройних сил України

Більшість родів та видів ЗСУ наразі створили власні рекрутингові центри: Перший рекрутинговий центр Сухопутних військ, Центр рекрутингу Військово-морських сил ЗСУ, Центр рекрутингу Десантно-штурмових військ, Єдиний рекрутинговий центр ССО ЗСУ, Центр рекрутингу Сил ТрО ЗСУ.

Власні рекрутингові центри або підрозділи військових частин

Уже досить велика кількість військових частин проводять власну рекрутингову кампанію.

Якщо тебе мобілізували або ти сам вирішив приєднатися до Сил оборони, це не означає, що вже завтра ти опинишся на передовій. Усі новобранці спочатку мають пройти базову загальну військову підготовку. Допоки позначка про проходження БЗВП не з’явиться у твоєму військовому квитку, тебе не можуть залучати до виконання бойових завдань.

Де проходить БЗВП?

БЗВП проводиться в навчальних центрах України або ж у спеціально створених навчальних таборах у європейських країнах, які допомагають нам готувати поповнення для підрозділів.

Скільки триватиме підготовка Наразі підготовка триває 51 добу.

Чого навчать

За цей час навчать: Загальній тактиці, Навичкам володіння індивідуальною та колективною зброєю, Військовій топографії, Тактичній медицині, Інженерній справі, Основам зв’язку, Основам пілотування БпЛА. Звісно, це не повний перелік навчальних програм. До того ж навчальний центр — це перший крок переходу від цивільного життя до військового. Краще навчайся, потім розповідатимеш, як знання врятувало життя!

Реклама. Оригінал-макет замовника

Ідентифікатор друкованого медіа в Реєстрі R30-04374 Комплект редакційних політик – https://cntime.cn.ua/visnik-ch-principi-diyalnosti-article/

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 Тираж 22364 (кореспонденти), 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik-online@ukr.net

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не НАШІ РЕКВІЗИТИ: повертаються. ТОВ “Редакція газети Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, “Чернігівський вісник” організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність р/р UA2338080500000000 фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що 26000115829; пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. АТ “Райффайзен Банк “Аваль” Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч». м. Київ; МФО 380805; код 31188511. Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна". Зам.8248 Індекс 61062