Вісник Ч, 21 липня 2022 року

Q і у війну — не розкисаємо! Як все ж таки було в дитинстві добре — поплакав п’ять хвилин і тобі купили нову машину.

Білоруський хірург видав виписку українською мовою, зі словами «Слава Україні», пораненому 14-річному Сергію Сорокопуду 2 з Ягідного

Тираж 25012 21 липня 2022 року. №19/1878 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Слід він рани

стор.

найцікавіше у «Віснику»

У державні продуктові набори для мешканців Корюківського району не доклали тушонки, консервів та пряників 3 Котячим Експеримент наповнювачем «Вісника». для туалету Проводили троє можна нагріти дівчат і чоловік воду і хату 4 стор.

Сергій Сорокопуд. Фото Валентини ОСТЕРСЬКОЇ

стор.

Неспри­ ятливі дні: 29 липня

Температура води в Десні 19 липня на 8 ранку: Чернігів — 21,0 С, Морівськ Козелецького району — 20,2 С о

о

2

Різне, реклама

21.07.2022

Q пережив пекло

Білоруський хірург видав виписку українською мовою, зі словами «Слава Україні», пораненому 14-річному Сергію Сорокопуду з Ягідного Дев’ята ранку. 41­річна Світлана СОРОКОПУД з села Ягідне під Черніговом ходить будинком навшпиньки, аби не розбудити сина, 14-річного Сергія. Жаліє. — Він стільки пережив, і досі після поранення час від часу в нього спина болить. Хай сил набирається, — каже жінка. У родині Сорокопудів троє дітей: найстаршій Аліні — 24 роки, вона вже сама мама, Сергію — 14, Євгену — дев’ять. Півтора місяця жінка не знала, де її дитина. Два не бачила. — Коли тувинці і росіяни зайшли в наше село, людей почали зганяти у шкільний підвал, — пригадує Світлана. (У березні, коли село було під окупацією, росіяни зігнали 347 людей, серед них 77 дітей, у тісний підвал сільської школи. У закладі був облаштований російський штаб, тож цивільні стали «живим щитом». Найменшій дитині було півтора місяця, найстаршому — 93 роки. Усіх утримували в жахливих умовах: тіснота і задуха, спрага, антисанітарія. Через це в підвалі з 9 по 28 березня померло десятеро. — Авт.) — Чоловік, він водій маршрутки, сини, донька з онуком (йому шість років) і я теж сиділи в тому підвалі. Мені бракувало повітря, задихалася, свідомість плуталася, з’являлися галюцинації. Мені здавалося, усе правильно робила і говорила, та зі сторони було видно — щось не те. Охоронці відпустили мене під конвоєм додому. У нас двокімнатна квартира, у двоповерховому будинку. Жити в ній було неможливо. Поцілив снаряд, у спальні перекриття впало на ліжко, повилітали вікна. Я жила в сусідки, 92-річної бабусі. А мої лишилися в підвалі. Їх випускали назовні поїсти. Хвилин на 20. Коли вже повернулися мої, я питаю: «А де Серьожа?» Аліна каже: «Немає. Ніхто не знає. Можливо, в росію вивезли. Його ж поранили». За кілька хвилин до поранення син з батьком розминулися на східцях. Той спускався вниз, а Сергій піднімався нагору. Подзвонити ми йому не могли. Бо «сімки» з телефонів, коли нас забирали в підвал, солдати повитягували. Де шукати, що робити — ніякої звістки. А потім в інтернеті написала білоруська медсестра, що в Гомелі, у дитячій обласній лікарні,

лежить Сергій. Ми не могли з ним зв’язатися. Вдалося це тільки через Польщу, там живе наше односельчанка, її родичка — у Гомелі. Вона пішла в лікарню, дала свій телефон Сергію, — продовжує Світлана Миколаївна. Доки розмовляли, прокинувся Сергій.

— 13 березня я стояв у черзі за їжею. Раптом вибух, відчув удар у спину. Мене відкинуло метрів на два. Болю я спочатку не відчув та говорити не міг, бо захлинався кров’ю, дихати ставало все важче і важче. Сестра, люди підхопили мене і повели в їхню медчастину. Отоді вже мені стало зле. Там був мужик, не руський. Він колов мені знеболювальні і говорив: «Терпи, терпи». Виявилося, що в мене поранення у праву лопатку, зламані два ребра, забої внутрішніх органів. Сказав, що мене треба вивезти до лікарні. Сестра наполягала, що поїде зі мною, — згадує хлопець. — Та їй заборонили. — Якби його забрали в росію, невідомо, як швидко б ми його знайшли, чи взагалі б знайшли, — вставляє своє слово мати. — Мене повезли машиною в їхній табір у село Вишневе на Ріпкинщині, — продовжує хлопець. Там зразу на стіл, розрізали рану, чистили, кололи. Після дали трохи поспати. А потім повезли на вертольоті, який забрав з поля поранених російських солдат. З’ясувалося, привезли в Гомель, у лікарню для дорослих. Там усі були налаштовані, що Україна обстрілює своїх же жителів. Якось я вийшов надвір, жінка-білоруска розійшлася, що у всьому винні українці. Я тієї маячні слухати не хотів. Зрозумів, там така пропаганда, що марно переконувати. Через деякий час мене перевели до обласної дитячої лікарні. Там було значно краще. Лікар українець, медсестра розповіла, що 12 років жила і працювала в Чернігові. Приходили волонтери, приносили різні смаколики.

Уголос ніхто не обговорював зі мною те, що коїться в Україні. Боялися. Я чув, як розповідали, що 15-річний хлопець зафільмував пересування російської техніки територією білорусі і виклав в інтернет. За це його закрили в камеру. Зі мною лікувалася ще жінка з Житомирщини з двома малими дітьми. Обоє були поранені. Мене двічі прооперували, почистили рану від дрібних осколків і пересадили з ноги шкіру на лопатку. Ось, — хлопець задирає футболку, показує, де була рана. — Син нас так чекав. Коли вже заберемо його. Я не могла через стан здоров’я поїхати, батько теж не міг перетнути кордон, бо він військовозобов’язаний. А білоруські медики погоджувалися віддавати Сергія тільки батькам. Хоча сина могла забрати сестра Аліна. Після тривалих перемовин змогли таки вговорити білоруську сторону віддати їй. А вона раптом захворіла вітрянкою. Ми так молилися, аби вона швидше одужала. Спасибі начальнику ювенальної поліції Чернігова Оксані Огненко за її сприяння. Аліна поїхала забирати Сергія через Польщу. Звідти в Білорусь. А назад вже вони їхали потягом з Гомеля до Бреста, а звідти машиною до українського кордону на Волині. На білоруському кордоні їх довго протримали. Не вірили, що лікар дав виписку-епікриз зі словами «Слава Україні» українською мовою. Ось, дивіться, — бережно дістає з файлика документ. Там лежить і така сама виписка, тільки російською і вже без «Слава Україні», з підписом завідувача відділенням та лікуючого лікаря Владислава Булахова. — У виписці вказані рекомендації щодо ам­ булаторного лікування у травматолога­ортопеда, ЛФК, масаж. Сергію потрібна реабілітація. — Аякже, — погоджується жінка. — Тільки нам ніхто не пропонує. Приїздять журналісти, знімають, навіть з Японії були. Хотілося б, щоб дитина хоч море побачила, він там ніколи не був.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Q ростуть

Огірки по 30 гривень. І це ще приймальники не доїхали Сезон огірків. У Ч е р н і го в і н а м и н ул о м у т и ж н і п р од а в а л и п о 2 0 гривень домашні. Дядько у Величківці на Менщині просив за свої свіжозірвані аж 70. Правда, жваво тор­ гувався і скидав по десятці щохвилини. На ріпкинській трасі були по 30­40. А в приймальників? — Н е ї д ут ь д о н а с з «Вересу» у цьому році, — розводить руками Ганна КОВАЛЕНКО з Макошиного. Жінка співробітничала з «Вересом». Приймала огірки в односельців для заводу і с а м а с а д жа л а б а гато та здавала. — Негода 3 липня повибивала в людей городину, стебла огірків градом так побило, одні палички на городах стирчать. І картоплю, кукурудзу, помідори — усе понівечило! У нас на кутку ще хоч трохи збереглося. А там, за переїздом, — нічого, земля гола. Мої вціліли, бо в теплицях садила. І то за день до негоди боки теплиць попіднімали, то трохи попсувались, але не так, як у відкритому грунті. А люди багато насіння брали, багато сіяли, а не одне здавати не носить. Стебла то відходять потроху, але коли ті огірки з’являться? А в теплиці вродили непогано. Посадили тисячу стебел різних голландських сортів. Та із заводу за ящиком-двома їхати невигідно. Продаємо людям. На початку червня вивозила в Мену по 50 гривень за кілограм. Потім, як було їх багато, по 30. А тепер нікуди не вожу, вдома попит великий. Макошинці замовляють. Беруть по 30 гривень, незалежно від сорту. Щоліта приймали огірки та кож у сус і д н ь о м у П о кровському. Приймальники стояли біля ангару. Цей рік їх ще не бачили.

Олена ГОБАНОВА

Передплачуй «Вісник Ч» — найцікавішу газету області!!! Тільки найсвіжіші новини!

Новини

21.07.2022

3

Q скандал

Q горе

10 липня до Корюківки прибули перші чотири вагони продуктових наборів від держави, спако­ вані у Дніпрі для жителів Корюківського району. Нинішній Корюківський район охоплює Корю­ ківську, Менську, Сновську міські та Сосницьку і Холминську селищні територіальні громади. Надійшло 7459 запакованих картонних ящиків. Коли відкрили перший, у першому ж вагоні виявили, що набори недоукомплектовані. У коробки не доклали консервів — м’ясних, рибних, овочевих. Наприклад, якщо їх мало бути загалом 2,5 кг, то лежало три баночки м’ясних по 300 г і баночка рибних вагою 240 г. Частина рибних консервів була вже піддута, а в деяких збіг термін придатності майже пів року тому. Не вистачало і печива, сухарів, хлібців, бубликів, пряників. Їх повинно бути кілограм, а поклали лише печиво вагою 200-300 г. Не було й чаю або кави, яких за нормою мало бути 200 г. Решта харчів, а саме: літрова пляшка олії, два кілограми крупи (рис), два кілограми борошна, пачка макаронних виробів, згущене молоко, цукор були. Представники районної військової адміністрації

14 липня померла уродженка Ніжина, 35­річна Ольга Броварець — вчена, доктор фізико­математичних наук, провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біо­ фізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Броварець у 29 років стала наймолодшим в Україні доктором фізикоматематичних наук . Стипендіатка іменної стипендії Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених. Дослідниця в галузі біофізики, лауреатка численних премій у галузі науки. На початку 2017 року великого розголосу набув сюжет на каналі «1+1» про її науковий доробок, де стверджувалося, що праці Ольги можуть призвести до появи ліків від раку.У відповідь наукова спільнота роз’яснила, що дослідження Ольги Броварець далекі від медицини, однак є необхідним етапом теоретичного розуміння походження мутацій у ДНК,

У державні продуктові набори для мешканців Корюківського району не доклали тушонки, консервів та пряників

Q втрати

склали акт, написали протокол, закрили вагон і направили документи до обласної військової адміністрації. 15 липня створена при райдержадміністрації комісія відкрила інші три вагони. І в решті наборів — некомплект. А на підході до Корюківки ще два вагони з продуктовими наборами. Певно, вантаж доведеться відправляти назад, адже мова йде про мільйони гривень, які у вигляді харчів недоотримають мешканці Корюківського району. — Скільки населення у п’яти громадах райо­ ну? І скільки жителі вже отримали гарантовані державою продуктові набори? — поцікавилася в Івана ВАЩЕНКА, керівника Корюківської районної військової адміністрації. — Населення 90 тисяч. Отримали нуль. Але в район час від часу надходить гуманітарна допомога. — А що з тією, що у вагонах? — Приїхала комісія з Дніпра, теж склала свої акти і буде надалі з’ясовувати ситуацію. Набори пакувала не військова адміністрація Дніпра, а підрядники, вони і мають виправити ситуацію.

Валентина ОСТЕРСЬКА

У 35 років померла науковиця Ольга Броварець які спостерігаються також при багатьох видах онкологічних захворювань. Ім’я Ольги Броварець відоме міжнародній науковій спільноті. А ось про особисте життя у відкритих джерелах немає інформації, як і про стан здоров’я. І раптом повідомлення про смерть. Зателефонувала до інституту, у якому вона працювала і який виклав співчуття з приводу смерті. Але там утрималися від коментаря щодо причини, не уточнили, чи хворіла. У Ніжинському обласному педагогічному ліцеї теж не знають, від чого померла Ольга. — Це була дитина, обдарована Богом, я колись у неї викладала. Була знайома з мамою. Колись вона працювала викладачем у Ніжинському технікумі механізації, а потім я її випадково зустріла, вона продавала хліб. На прощанні я не була, бо хворію, нині на лікарняному. Хай царствує раба божа Оля, — сказала 50­річна Тетяна шЕВЧУК, директор ліцею.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Попрощалися

Прилуки попрощалися із 36­річним Андрієм Харченком. Він загинув 14 липня в Луганській області під час артобстрілу. Андрій зі своїми побратимами знаходився в місцевій школі. Внаслідок влучання артилерійського снаряду в приміщення загинуло багато військовослужбовців. Андрій — корінний прилучанин. У 2003 році закінчив школу №3, потім ладанський ліцей із відзнакою. Після проходив строкову службу в селищі Десна. Певний час працював за кордоном. З початком повномасштабного ворожого вторгнення повернувся на батьківщину та добровільно долучився до лав Збройних сил України. Потрапив до 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Провести в останню путь друга, однокласника, учня, земляка прийшли більше двохсот містян. Жалобний мітинг відбувся біля Іванівської церкви. Домовину із тілом загиблого воїна несли центральною вулицею Прилук — Київською. Прилучани ставали на коліна, аби

Q скарб із минулого

Залишки вугілля розпродує Валентина Огієнко зі Сновська Валентина Огієнко зі Сновська розпродує свої запаси вугілля. Антрацит, насіння, сухий. — Зберігається в мішках з-під цукру. Скільки кілограмів, не знаю. За мішок прошу 200 гривень. Топити цим вугіллям уже не буду, лежить мертвим грузом. Мішків три можу ще назбирати. — Чим обігріватися взимку? — У планах поставити буржуйку. Вугілля в неї не закидаєш. А грубки в мене немає. Буржуйку буду топити дровами. Раніше був на твердому паливі котел. І вугілля ще з 90-х років. Хорошої якості. Старе обладнання повикидали. Новим, сучасним замінили.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Чим ще можна протопити грубку, буржуйку, читайте на стор. 4.

віддати захиснику останню шану. У Андрія Харченка залишилися батьки, дружина, двоє дітей. 14 липня від поранень, не сумісних з життям, загинув 25­річний Владислав Грищенко, сосничанин. Він був єдиним сином. Радував матір. Після школи вступив до Сосницького сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку, де отримав освіту за спеціальністю «бухгалтер». З 2017 по 2020 рік Владислав проходив військову службу: спочатку строкову, а після — контрактну в Національній гвардії України. Був учасником АТО та ООС. Після 24 лютого служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді. За тиждень до смерті він ще зміг побути вдома. Земляка в останню путь проводжали з Михайлівської церкви. Поховали в Сосниці. Коропщина теж у жалобі. Загинув земляк Віктор Осовик, житель Коропа, уродженець села Іваньків. У червні захиснику минуло 45 років. 13 липня чоловік був тяжко поранений, втратив багато крові. Кілька

днів за життя Віктора боролися медики. Але, на жаль, у госпіталі міста Дніпро серце воїна зупинилося. Мама Валентина Андріївна втратила єдиного сина. Донька Соня і син Ілля — батька. Дружина Наталія Ваніхіна — чоловіка. Він сильно кохав свою другу половинку. Остання смска від нього дружині була: «Я тебе люблю». Одразу ж після звістки про поранення Наталія поїхала, щоб бути поруч із чоловіком. Та смерть виявилася невблаганною. Віктор пішов захищати Україну 8 травня. Його душа боліла, коли дивився на розбиті Гостомель, Бучу та Ірпінь, бо останні роки він зводив будинки у цих містах. У свій час трудився у «Газбудсервісі» та «Укртелекомі». 12 липня у Варві попрощалися з військовослужбовцем, старшим лейтенантом 44­річним Сергієм Литвином. Литвин закінчив державний університет «Львівська політехніка» у 2 0 0 2 р о ц і з а с п е ц і а л ь н і ст ю «переробка палива і вуглецевих матеріалів». Працював на

Q а в сусідів все спокійно

Гнідинцівському ГПЗ майстром з магістральних трубопроводів. У січні 2022 року пішов на військову службу за контрактом, на посаду начальника продовольчої служби. Помер 10 липня. Не витримало серце. Без батька залишилося двоє дітей. 12 липня все село Гучин на Ріпкинщині прийшло на похорон земляка, 29­річного Ігоря БОЛЬшУ­ НА. Він у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського давав гідну відсіч противнку. 6 липня поблизу селища Лозове на Херсонщині отримав осколкове поранення. Врятувати захисника не вдалося. Того дня без батька залишився 6-річний син Ярослав. Втратила сина матір — 54-річна Лариса Большун. Убиту горем жінку ще й обібрали аферисти, зняли з її картки 20 тисяч гривень. — Коли ми востаннє розмовляли з братом, він передчував, що не повернеться живим, — розповідає 23­річний Ігор БОЛЬшУН. — День похорону, уявляєте, у якому ми всі стані. Тут дзвінок мамі нібито з

Польщі. Волонтери готові допомогти на поховання. Уже й гроші зібрані. І чоловік став перераховувати, які кошти від кого надійшли. Але, щоб отримати гроші, потрібно, щоб певна сума була на її картці. У неї не було достатньо грошей, і невістка перерахувала на її картку. Далі мама слідувала інструкціям «волонтера» і в неї зняло всі гроші. Уже потім зрозуміли, що телефонували з України. — Ігоре, у поліцію заявили? — Звісно, та чи знайдуть…

Валентина ОСТЕРСЬКА

P.S. Це ж треба бути таким циніком, щоб посягнути на гроші згорьованої матері загиблого захисника України, ще й у день прощання. Не можна людей клясти, та хай ті 20 тисяч підуть шахраю на ліки. А Господь його покарає, як сам знає. Для поліції надважливо розкрити цей злочин, упіймати винного, аби рідні наших воїнів почувалися захищеними. Адже ця падлюка на родині Большун навряд чи зупиниться.

Q допоможе у важку хвилину

Побив град. Постраждали чоловіки

Окопні свічки для бійців

17 липня в Рогізках на Сновщині пройшов ливень з градом. Побило городину. І тютюн. — Ливень був страшний, — каже Алла ПРИХОДЬКО, діловод Рогізинського старостату. — А з ним і град улупив. Бив хвилин 20. Розміром з горошину. Невеликий, але сильний, рясний. Люди, які на вулиці були, думали, що в синцях у хату зайдуть. Побило огірки, помідори, капусту, буряки. У декого ще й водою знесло. Листя винограду в крупинку пробите висить. Картопля вціліла. Зачепило тільки наше село. Сусідня Кучинівка ціла. У них усе спокійно було. — Зиму прогнозують важку, де брати городину на консервацію? — Хто встиг раніше повисаджувати, у того врожай огірків уже був. Перші встигли назбирати, законсервувати. Але ж сезон тільки почався. Ще й ночі холодні, погано ростуть. Є надія, що повідходить. Суцвіття де-не-де лишилися. Найбільше постраждали чоловіки, — сміється. — Цигарки дорогі і всі, хто курить, у нас перейшли вже на тютюн. Мій свекор насадив багато. Із запасом, щоб вистачило років на три. Побило повністю. Урожай пропав. Збирають зазвичай на початку серпня. Але є такі, хто вгадав і раніше впорався. Як варіант, можна посадити городину вдруге. Під плівку, до осені ще встигне вирости. Хоч наші люди до такого не звичні. *** Град бешкетував і в Чернігівському районі. Через негоду і сильні пориви вітру без світла сиділо 1169 абонентів. Станом на 18 липня електропостачання відновили.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

25­річна Аліна СУХОТСЬКА, за освітою соціальний педагог, а нині мама в декреті, з розбомбленого села Киїнка під Черніговом. Тиждень тому разом з однодумцями почала виготовляти для наших захисників окопні свічки. Уже відправили бійцям 62 штуки. — Ідею підгледіли в інтернеті, раніше такі свічки називали туристичними. Виходить дешевше, ніж газові балончики, і до неї не потрібні додаткові аксесуари. Може використовуватися для підігріву їжі, розведення вогнища з сирих дров, погріти руки і навіть висушити шкарпетки. Однієї баночки місткістю 240 грамів вистачає на три години горіння, — описує Аліна Сухотська. — Ми використовуємо різні бляшанки, починаючи з-під котячого корму і закінчуючи тушонкою. Оптимальний варіант — баночка ємністю 240 грамів з-під рибних консервів, паштетів. У бляшанку закладаємо скручений гофрований картон і заливаємо розтопленим воском або парафіном, що є в наявності. Вставляємо гніт з картону і чекаємо застигання. Парафін підходить будь-який: брудний, старий, фарбований, ароматизований. Так як і віск, стеарин, недогарки свічок. Картон використовуємо гофрований, двошаровий, м’який. У його прошарки, як у соти, потрапляє віск.

Валентина ОСТЕРСЬКА

P.S. Хто хоче, спробуйте зробити і собі окопну свічку, раптом згодиться. А в кого є підходящі бляшанки і матеріали, поділіться. Це і буде ваш маленький внесок у майбутню перемогу.

Q приїхали

Проїхався «зайцем». Потяг відрізав ногу та руку 18 липня близько д ру го ї год и н и н оч і 36-річний Вахтанг Поліщук, житель Харьківщини, вирішив проїхатися на товарному потязі, що слідував з Прилук в напрямку Ніжина. Чоловік заліз на гальмівні шланги між в а го н а м и . П і д ч а с руху потягу шланги роз’єдналися, він упав під колеса. На щастя, залишився живим. Але Вахтангу відрізало частину лівої ноги та лівої руки.

Ольга САМСОНЕНКО

Чим і як обігрітися зимою? По­перше, треба пригадати часи, коли ми жили без газу в хатах. По­друге, читай­ те «Вісник». Будемо розповідати.

4

Суспільство

Котячим наповнювачем для туалету можна нагріти воду і хату Пелети для кота

Юлія Семенець закидає в буржуйку котячий наповнювач

Наповнювач для котячого туалету може опалювати будинок! Грану­ ли наповнювача 6­8 міліметрів, схожі на комбікорм. Мішок 15 кілограмів у Чернігові продають за 150­200 гривень. Таке ми дізналися, коли купували його. Вирішили перевірити — чи правда? Експе­ риментували разом з колегами, допомагав Юрій, чоловік Ольги. Наповнювач ще нази­ вають пелетами. Бо він з подрібненої сосни. Узяли в гаражі стареньку тридцятирічну буржуйку. На ній вирішили закип’ятити літр води в чайнику. Вдома розпалили твердопаливний котел. — Куди засипати котячі гранули? — присіла Юлія СЕМЕНЕЦЬ. І ось вже перша перешкода. Мої буржуйка і котел не розраховані для таких пелет. Сітка широка. Котячий наповнювач падає в піддувало. — Вони самостійно не розгоряться. І всі просиплються вниз. Давайте я дровами спочатку розпалю, — пропонує Юрій, мій чоловік. — На решітку, може, залізний диск покласти, щоб гранули не просипалися, — розмірковую я. — Не можна. Не буде тяги, — перебиває мене чоловік. — Нехай трохи перегорять. І тоді зверху пелети засиплемо, — складає щільно в ряд поліна. — А якщо половинку решітки закрити? Може, так можна? — допитується Юля. Не знайшовши потрібного залізяччя у дворі, погодилися з чоловіком. Запалив дрова в буржуйці та котлі. Наливаю в чайник літр води і ставлю на буржуйку. Хвилин через п’ятнадцять кочергою Юля поправляє вугілля і викладає наверх пластиковою котячою лопаткою пелети. — Все одно десь чверть просипається донизу, — підраховую я. — Якщо плануєш топити котячим на­ повнювачем, то дрова треба не колоти, а пиляти кругами. Поклав такий у котел, підпалив. А на них тоді зручно класти пелети. Не будуть сипатися вниз, — розмірковує Олена ГОБАНОВА. — Чаю не скоро поп’єте. Висока буржуйка. Аби дровами, то можна накидати доверху. З пелетами так не вийде, — заглядає в середину Юра. — Наповнювач ледь горить. Тліє, наче маленькі вуглинки — додає Юля. — Дивіться. Навіть ті, що вниз упали, теж горять, — помічаю я. — Вони теж тепло дають. Верхні дверцята закрийте, нижні привідкрийте, — наказує Юра. — Тяга з’явиться. — О й , д і й с н о . Д и в і т ь с я , я к га р н о загорілося. І задимілося, — радіє Юля. Торкаюся води в чайнику. Тепла. — А давайте використаний наповнювач спробуємо? Чи буде він горіти? — запропонувала Юля.

— Не виливай воду з макарон,

21.07.2022

я ще голову помию ,

— пожартував у тему Юра. На радість колезі, моя кицька Соня напередодні «по-маленькому» сходила в туалет. Від сечі наповнювач набух і розвалився. Закидаємо і його. — Пелети більше димлять, чим дрова, — вважає Юля і суне носа в буржуйку. — «Пісями» не пахне? Ні, інший запах. Наче рибу коптять. — А коли дверцята закрили, мені запах дерева пішов, — розмірковує Олена. Висновок: вода в чайнику закипіла рівно за годину. Аби буржуйка була новішою (дверцята, куди закидати дрова, не щільно прилягають), не така висока. Якби ми менше заглядали в середину, як горить котячий наповнювач, думаю, чай би ми попили хвилин на 20 раніше . Поки ми розважалися біля буржуйки, у домі за таким же принципом розгорався котел. Спочатку дрова, наверх виклали наповнювач. З труби повалив світлий дим. Десь за пів години батареї були теплі, а за годину гарячі. За цей час візуально пелети не змінилися. Десь третина почорніла. Сусіди почали перешіптуватись, навіщо гріємо хату, коли на дворі плюс 25 градусів . До ранку в будинку було тепло.

Палили наповнювач години зо дві. Ще десь стільки ж він тлів. Зважила залишки в мішку після відходу гостей . На котел і буржуйку витратили без п’яти грамів п’ять кілограмів. Сипали в обидва приблизно порівну. — Мені сподобалося. Жар дають добрий. Пелети легкі, займають мало місця для зберігання. Не треба колоти дрова. Попелу майже немає. Мінус, що провалюються. Для нашого котла треба щось придумати, щоб він менше розсипався, — підсумував Юра. — Але будемо поки топити дровами й далі. *** — Чи можна твердопаливний переробити під пелети? — запитала в Олексія шЕВЕЛЄВА, директора підприємства «Сівер­гранула». — Для пелетів потрібні спеціальні котли. Там інша решітка (вужча) та пальник. Краще звернутися до спеціалістів. Старі котли і грубки не розраховані на пелети. Були випадки, коли люди закладали неправильно і багато пелет, а

потім у котлі навіть кільця плавилися, на які посуд ставити зверху. Краще купувати окремо котел для пелетів. Зараз вибір великий. Є простіші, щоб підкидати декілька разів на добу. А є автоматичні: завантажив у бункер півтори тонни пелет, виставив необхідний режим і місяць не заглядаєш туди. Котел сам підтримує температуру і, якщо треба, подає необхідну кількість пелет. До війни такий коштував близько 60-80 тисяч гривень. Його вистачає опалювати до 150 квадратних метрів. — Чим пелети кращі за дрова? — Теплота згоряння в пелетів у 3,5 рази більша, ніж у дров. Пелети мають високу щільність. Тонна пелет може замінити щонайменше дві з половиною тонни дров. Зараз пелети крутять з будь-чого: дуба, соломи, лушпиння соняшнику, гречки. Найкращі — із сосни. На холодну зиму люди купували чотири тонни пелет. Це коштує зараз близько 24 тисяч гривень. Пелети зараз користуються попитом. Їх купують на підстилку для конюшень, опалюються шість пекарень (по дві в Чернігові та Бахмачі, по одній у Ніжині та під Прилуками). Переходять на пелетні котли і школи (Іванівська громада) та інші підприємства («Нова Пошта» на вулиці Підводника Кітицина в Чернігові).

Палили пелети Ольга САМСОНЕНКО і Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фотографувала Олена ГОБАНОВА

P.S. Де в області можна купити справжні, а не «котячі» пелети, по чому, розповімо в наступному номері.

Вийшов лісник на вулицю, гукнув через паркан та й питає: «І що, куме, гарно мої дрова Помітив лісник, що в нього горять?» дрова хтось скраєчку купи бере *** й бере. У дворі скласти те добро У сільській хаті вночі лунає ніде, а собаку відпускати, щоб стук у вікно. вночі за двором бігала, теж — Дрова потрібні? страшно, ще покусає когось... — Ні. Подумав, подумав лісник, Вранці прокидаються — дров узяв дриль, нависвердлював немає. Продам дрова б/у. дірочок, понапихав усередину *** пороху та й склав підготовані Лежить чоловік під яблунею, поліна на той бік, де дрова відпочиває. А дружина неподалік крадуться. рубає дрова. Сусід запитує: На ранок село облетіла — Ти чого дров не нарубаєш?.. звістка: у його кума грубу розірвало, аж Чоловік відказує: цегла у вікна повилітала. Бігає кум селом та — А раптом — війна, а я — втомлений! просить грубу полагодити.

Q у тему

Гумор І жили вони разом довго і щасливо... Три роки щасливо і 57 років довго...

5

21.07.2022

Можна помститися

Знімаю квартиру з сусідом. Сусід розлучений, колишня дружина й діти — усі окремо живуть (хто виріс уже, хто як). Дзвонить сьогодні його старший син, каже: «Не можу до тата додзвонитися. У мене 24 липня день народження, вирішив усіх рідних і друзів покликати не просто пити­святкувати, а на пейнтбол. Передай батькові, будь ласка. Якщо що — скажи, що це його єдиний шАНС ПОСТРІЛЯТИ В РОДИЧІВ.

В. СЕРДЮК

Несвоєчасний маразм

Сидить 70-річний дідусь у парку і гірко-гірко плаче. Іде молодик, побачив дідуся і запитує, у чому справа. — Я закоханий у 25-річну дівчину. — Ну, і що в цьому поганого? — Вам не зрозуміти. Кожен ранок, перед роботою, ми тр...я. На обід вона приходить додому, і ми знову тр...ь. Потім вона готує мені їжу. Коли вона повертається з роботи, вона робить мені відмінний м...т. А після вечері ми знову тр...ь, усю ніч тр...ь. Дідусь знову заплакав. Молодик обійняв його за плечі: — Чесно кажучи, я не зовсім розумію вас. Те, що ви мені щойно розказали, — ідеальні сімейні відносини. Чому ви плачете? Дідусь схлипнув: — Я забув, де живу.

М. САМКО

Щоб не зійшла краса

Їду я сьогодні на работу. Величезний затор, близько кілометра. Машини їдуть зі швидкістю максимум 2 км/год. І тут картина, від якої я впав у ступор — на узбіччі примостилась поліцейська машина і дівчина­поліцейська ревно дивиться в радар, щоб спіймати тих, хто перевищив швидкість... Причому кожні дві хвилини відкладає прилад, причепурюється (підфарбовує вії, губи, пудриться, причісується і т. д.) і знову вдивляється в радар... Я плакав. Честно. Від сміху.

С. СМІЛЯК

ні — Мене сьогод . .. и л знову обізва де — Не ходи там, . тебе знають..

Більшість людей чекають Любов, Віру, Надію, а приходить Галя...

Говоріть правду

Щоб відучити маленьку дочку лазити в шафі і перекладати речі, я сказала, що там зл и й д я д ь ко с и д и т ь . Якось увечері дивилися з чоловіком телевізор, вона заходить до кімнати і питає: — А дядько з шафи вже пішов? Ледве переконала чоловіка, що до чого.

— Оце так. «Два в одному»!

Життя до 30: нічого не зрозуміло, але дуж е цікаво. Життя після 30: нічого не цікаво, зате все дуже зрозуміло. — Ти вже пів години тримаєш телефон і мовчиш. Що сталось? — Я з дружиною розмовляю...

— Ну ти і жирна! — сказав чоловік, дивлячись на муху. Але сковорідку, що летить в голову, було вже не зупинити...

Повезло

Їхала в маршрутці. Водій так кермував, ніби віз дрова, а не людей, гальмував так, що всіх кидало по салону. На одній зупинці не утрималась і плюхнулась на коліна дядьку. Я вибачилась, ми посміялися, і на цьому все. А наступного дня пішла на співбесіду, і цей самий дядько був тим, хто шукав собі співробітника. Сказав, якщо йому співробітник сам у руки падає, то хто він такий, щоб відмовлятис я . Та к я влаштувалась на р о б о т у. До речі, прекрасну роботу!

Д. СНІГУР

Р. ГУЖЕЛЬ

На всі випадки життя

Стою якось на посту. Заходить друг: — Не вір, Васю. — Ось туфля проЗ ранку тричі міняла. терлась, вода потрапляє. Ну, я йому і раджу, мовляв, купи прокладку «Олвейз» і в — Прокладку обидві туфлі поклади треба міняти. (прилипає, не совається і воду збирає). Сухо і комфортно. Побіг купувати. Через пів години приїжджає, задоволений відкриттям. — Чого такий задоволений? — Купив, поклав. Відмінно. Тільки аптекарка довго сміялась. — З чого сміялась? — Зайшов і говорю: «Дайте мені прокладки». Вона запитує: «Які?» Я відповідаю: «На 43-44 розмір».

І. СТЕЛЬМАХ

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... — Любий, глянь, здається, у мене росте животик, я вагітна! — Ага, я навіть знаю хто бать­ ко... — Хто??? — Хлібобулочний комбінат! *** Хлопець дивиться на дівчину, оббігає кругом неї, потім — на лице: — Блін, таку сраку спортила. *** Тест на вагітність, як дитячі кол­ готки, — якщо дві смужки, то жопа. *** — Чоловіче, вам погано? — Ні, мені прекрасно! — Але ж вас нудить! — Не можу тримати стільки щастя в собі! *** «У кожній дівчині має бути за­ гадка», — сказала Оля і зжерла збірник сканвордів. *** Думки дівчини: — Симпатичний сусід знизу казав, якщо ще раз його затоплю, згвалтує. Включила воду, чекаю, чекаю… *** Дружина каже своєму чоло­ вікові: — Сьогодні мою маму нарешті виписують з лікарні після отруєння. Чоловік (про себе): — Так, сучасна токсикологія зробила крок уперед. Рецепти, які дісталися мені від діда, уже не такі ефективні .

*** Син до батьків: — Усе! Ви мене дістали! Я йду з дому! Мене чекає вільне життя, гулянки з друзями та сотні гарних незайманок! І не смійте мене зупиняти! Батько: — Сину, стій! — Я ж сказав! Не смійте мене зупиняти! — Та ні, почекай лише хвилин­ ку! Я йду з тобою! *** Мама: — Іване! Іване! Синку, та скільки можна? Я тебе кличу,кличу, а ти вдаєш, що не чуєш мене. І що тільки з тебе буде? Тато: — Офіціант! *** Схрестили кролика і кота. Він також полює на мишей, але вже з іншою метою... *** — Тобі більше подобаються блондинки чи брюнетки? — Мені цицьки подобаються. — Ну а колір волосся? — Я не люблю, коли на цицьках росте волосся. *** — Синку, як іспити? — Подорожчали, тату. *** У крамниці для зброї священик вибирає собі пістолет. Продавець: — Батюшко, навіщо це вам? — Сину мій, деякі люди не

вірять у Бога, але дуже хочуть його побачити! *** Дружина до чоловіка: — Іване, ти такий страшний, що буде нам горе, якщо діти будуть схожі на тебе. — Горе буде тобі, якщо діти на мене схожі не будуть! *** — Абраме, чому в тебе з рота смердить? — А що мені робити, якщо мені в душу нагадили? *** Якщо ви відчули в собі мужчину, то, можливо, ви жінка? *** — Погано без дівчат... — Погано без дівчат — це ще добре. Ось коли добре без дівчат — це вже погано... *** — Офіціанте, виделку мені! — Будь ласка, дві гривні! — Так вона ж брудна! — Чиста виделка — 4 гривні! — Неподобство. — Неподобство — 100 гривень за годину! — Та я вас зараз! — Мене — 300 гривень за годину! *** У ліфті на останньому поверсі: — Униз? — Ні, блін, убік! *** Гінеколог — стоматологу: «Це тобі не в зубах колупатись!»

*** Розмова двох у СІЗО після п’яної драки: — Я тобі казав — ми монашку віддубасили, а ти — бетмена, бетмена. *** Маніяк забігає в автобус: — Зараз усіх згвалтую! Дівчина: — Ну хоч літніх не чіпайте! Бабця: — Будь мужиком! Сказав усіх — отже всіх! *** Збираючись у гори, візьміть із со­ бою блондинку: якщо ви почнете падати, то вона почне галь­ мувати. *** — Антоне, після того, що сталося між нами сьогодні вночі, м и п о в и н н і я ко с ь закріпити наші сто­ сунки. — Згоден, давай п’ять!!! *** Гол о с в о п е р а ­ ційній: — Ми його втрачаємо! Ми його втрачаємо! Ми його втратили … Голос згори: — Усе в порядку, ми його прийняли.

*** Вона: — Костику, такі речі по асі не говорять, але я ... вагітна ... ти радий? Він: — Його немає, він відійшов. Вона: — Ой, а хто це? Він: — Судячи з усього... уже ба­ буся.

ВІКНА, ДВЕРІ ВІД ВиРОБНиКА 10 років гарантії.

Доставка по району безкоштовно.

068-661-27-61, 093-742-02-82.

Куплю ВРХ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

БУРІННЯ СВЕРДЛОВиН на воду під ключ. 093­750­28­64.

кнурів, кіз, шкури ВРХ Перевезення. Доріз цілодобово. 096­152­07­43,063­497­93­27.

М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі. 068­130­08­73, 099­480­58­46.

СВиНей 60­65 грн/кг ТеЛЯТ Ціни найвищі.

Тел. 063­756­96­56,

096­041­76­97.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВиН работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

Закуповуємо телят, свиней, корів на молоко, коней для праці 068­69­37­521;

Тел.: 099­29­88­987; 093­84­73­088. Закуповуємо свиней по 65,00 грн/кг. Вивіз живою вагою. Тел: 099­627­39­30, 068­619­05­73. ЗАКУПОВУєМО корів, коней, свиней, телят на утримання. Перевезення. Тел.: 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

ТОВ Куликівський м’ясокомбінат закуповує:

ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕй, СВиНЕй

бово Доріз цілодо

Тел.: 063­189­17­93, 098­239­51­12.

Закуповуємо дорого ВРХ, телят, свиней.

Дорiз цiлодобово. Тел. 063­551­88­39.

Дорого закуповуємо

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414 М’ясне підприємство дорого закуповує ВРХ без посередників живою вагою:

телят 50-60 грн/кг, корів 30-40 грн/кг. коней 25-35 грн/кг, свиней 60- 65 грн/кг.

Доріз цілодобово. Тел.: 093­945­72­83, 068­594­ 91­12.

БЕРЕЗНЯНСЬКий м’ясокомплекс закуповує корів, коней, телят. Живою вагою та по виходу м’яса. Доріз цілодобово.

068-690-16-41, Тел.: 063-286-26-23 ПОКРІВЕЛЬНІ РОБОТи.

Монтаж і ремонт дахів будь-якої складності.

Тел.: 063­604­46­46, 093­490­73­25.

ЗАКУПОВУєМО ВРХ Свиней, коней. Телят на відгодівлю. Доріз цілодобово. Високі ціни.

Тел.: 063-173-88-84; 097-646-80-95.

ВРХ, коней, свиней.

Доріз цілодобово.

Тел.: 050-592-83-12; 063-143-59-30.

Високі ціни

063­065­02­18, 067­396­80­08

ВАЛИМО ДЕРЕВА будь-якої складності. Помірні ціни.

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

(097)-1000-380 (Оля) (093)-1000-302 (Олег)

Продам дійних корів та робочих коней Обмін. Можлива доставка.

067­396­80­08

НАТЯЖНІ СТЕЛІ Тел.: 066­292­60­60, 093­210­10­10, 097­726­78­39. stelya.ucoz.ru

ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ

Куплю

по Чернігову, області та Україні.

коней, корів, биків

Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39, 093­235­31­15

Доріз дорого, цілодобово. Перевезення.

5 пасажирів + 1500 кг вантажу.

Закуповуємо: телят, корів, свиней, коней. Ціни високі. Тел.: 093­582­18­56, 067­724­86­49, 066­900­73­84.

Рецепти до вашого столу

ВІКНА ДВЕРІ

35­45 грн/кг,

096­690­51­57

Альтанки, гойдалки, господарські будівлі, туалети, душкабіни та ін. Тел.: 093­409­63­01, 099­431­99­33, 067­751­09­94. Masterdrev.cn.ua

Q знай!

Про роботу «Укрпошти» в умовах воєнного стану Де дізнатися, як працює пошта у вашому районі, і які послуги можна отримати? «Хоча в роботі «Укрпошти» нічого суттєво не змінилося, ми бачимо, що в людей є багато питань. Пенсіонери цікавляться, чи можна отримувати пенсію через відділення «Укрпошти», чи з доставкою листоношею. Багато питають про фінансові послуги. Щоб наші клієнти могли все почути з перших уст, «Укрпошта» в червні почала проводити Дні «Укрпошти» в громаді, де начальники відділень разом із працівниками обласних дирекцій «Укрпошти» відповідають на всі питання клієнтів» — розказала Ярослава БОНДІК, начальник відділу фінансових послуг. День «Укрпошти» — це cвоєрідний день відкритих дверей. На Чернігівщині Дні «Укрпошти» вже пройшли в Добрянській, Ріпкинській, Лосинівській та Холминській громадах. Особливо клієнтам сподобалась можливість подати документи для переходу на отримання пенсії в «Укрпошті» одразу під час заходу — не завжди знаходиться час і можливість для цього. І тепер вони отримають пенсію в себе вдома або у відділенні, зекономлять кошти на поїздку до банкомату. День «Укрпошти» в громаді проходить регулярно, про що заздалегідь ви можете дізнатися з оголошень, які будуть розміщені у ваших населених пунктах, повідомленнях у соціальних групах ваших громад. А поки винесемо ТОП питань, які найчастіше ставлять клієнти.

Чи займається «Укрпошта» достав­ кою пенсій, бо до війни говорили, що відділення будуть закриватися.

Чи можна отримувати пенсію в «Укрпошті», якщо в селі немає відділення або воно поки що не відновило роботу?

ЗАКУПОВУєМО

та робочих коней

096-69-05-018, 063-915-91-97.

Q де моя велика ложка?

Салат з кабачками, щавлем і грецькими горіхами

Гарантована знижка пенсіонерам!

«Укрпошта» на Чернігівщині надає всі необхідні жителям послуги в пересувних та стаціонарних відділеннях. Усього в Чернігівській області працюють 210 відділень: 100 стаціонарних та 110 пересувних. І в стаціонарному, і в пересувному відділенні пенсіонери зможуть отримати пенсії.

Тел. 097­721­42­85

корів на молоко

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

ЗАКУПОВУєМО на відгодівлю:

(Шифер, метал, черепиця і т. д.)

А також

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕй, БиКІВ, ТЕЛиЦЬ.

Тел. 097­192­80­90 (Сергій)

Фарбування та чищення дахів

ЗАКУПОВУєМО ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕй, СВиНЕй

7

Передостання

21.07.2022

Завдяки тому, що в «Укрпошті» успішно діє проєкт «Пересувні відділення», зараз є можливість надавати послуги у всіх населених пунктах, навіть тих, які сильно постраждали в результаті війни. Крім пенсій, у пересувних відділеннях можна отримати всі послуги, що і в стаціонарних: оплатити комунальні та інші види платежів, оформити передплату, відправити або отримати посилку, придбати продукти харчування та товари першої необхідності. Графік роботи пересувного відділення у вашому селі можна уточнити в листоноші або в старостаті.

Невеликий кабачок —1 шт., грецькі горіхи — 70 г, петрушка і базилік — по 2 гілочки, щавель — 1 пучок, оливкова олія — 2 ст. л., мелена паприка — 0,5 ч. л., сіль, перець — за смаком. Горіхи підсушити на сковороді без олії. Листя щавлю і решту зелені нарізати. Кабачок нарізати тонкими смужками. Усе змішати і додати горіхи. Для заправки з’єднати олію, паприку, сіль і перець. Залити салат і перемішати.

Мінісендвіч з огірком

Рибні консерви у власному соку — 1 банка, огірок — 1 шт., хліб, оливки — 1 банка, майонез, зелень. Хліб нарізаємо за допомогою формочок для печива або квадратом. Зливаємо сік з консервів і змішуємо з дрібно нарубаним огірком і оливками. Заправляємо майонезом. Огірки нарізаємо кружечками, кладемо на хліб і зверху намазуємо пастою з риби, оливок і огірків. Прикрашаємо зеленню.

Роли з огірків і фети

Огірок — 2 шт., фета — 120 г, йогурт — 4 ст. л., маслини — 50 г, болгарський перець — 0,5 шт., кріп — 1 ст. л., лимонний сік — 2 ст.л., мелений чорний перець — 1/4 ч. л. Болгарський перець змащуємо олією і запікаємо до готовності в духовці. Остуджуємо, очищаємо від шкірки і насіння і нарізаємо невеликими смужками. Фету кришимо, додаємо несолодкий йогурт, запечений перець, нарізані маслини, свіжий кріп. Заправляємо лимонним соком і присипаємо чорним меленим перцем. Начинку добре перемішуємо. Огірки нарізаємо вздовж тонкими скибочками і на кожну викладаємо 1 ст. л. начинки, загортаємо в рулет і закріплюємо зубочисткою.

Млинці з кабачків

Кабачки — 2 шт. середнього розміру, яйце — 2 шт., молоко — 100 г, борошно — 100 г, сіль — 0,5 ч. л., олія — 30 г + для смаження. Подрібнити кабачки на тертці з дрібними отворами. Посолити, збити разом з яйцями вінчиком чи за допомогою міксера. Просіяти борошно, всипати його в кабачки, добре перемішати. Влити рослинну олію, молоко, ще раз вимішати суміш. Випікати тонкі млинці на гарячій сковорідці на невеликій кількості олії. Після першого млинця можна оцінити, чи достатньо борошна, та, якщо є необхідність, додати ще трішки. Кожного разу перед тим, як вилити суміш на сковорідку, треба добре її перемішати. Складаючи млинці, можна промазувати їх невеликою кількістю топленого масла. У тісто для млинців за бажанням можна додати трохи подрібненої зелені.

Q про запас

Солодкі мариновані огірки з лимонною кислотою

Огірки — 1 кг, вода — 1,5 л, цукор — 5 ст. л., сіль — 2 ст. л., перець чор­ ний горошок — 5 шт., часник — 4 зубчики, кріп (зонтики) — 1 шт. Зваріть маринад, кислоту всипте, коли виключите вогонь. Помийте огірки, складіть у банки зі всіма інгредієнтами, залийте кип’ятком і залиште до остигання. Злийте воду. Залийте гарячим маринадом і закатайте. Укутайте на добу.

Мариновані кабачки з огірками

Огірки, кабачки — на трьохлітрову банку, сіль — 2 ст. л., цукор — 5 ст. л., лист лавровий — 2 шт. на банку, оцет 9% — 100 г, перець чорний горошок — 3 шт. на банку. Нарізаємо овочі кружечками товщиною 1-2 см, укладаємо в банки почергово шарами. Готуємо маринад 8-10 хвилин. На одну трьохлітрову банку знадобиться більше 1 літра маринаду. Заливаємо овочі кип’ятком, витримуємо 20 хв. Зливаємо воду і в кожну банку кладемо лавровий лист і перець. Заливаємо овочі маринадом і закатуємо металевими кришками. Перевертаємо, укутуємо і залишаєм на добу.

8

Наостанок

21.07.2022

Q вручну

Машину не купив, спина не болить

Сновське вище професійне училище лісового господарства

Легко згадує пригоду, що сталася під час поїздки до Ніжина 25­річний Володимир СИНЧУК, киянин. Він разом з іншими паса­ жирами штовхав електричку Київ – Ніжин залізничними рейками метрів 50. Поки відновилось електроживлення.

Професії на базі 9 класів: штукатур, лицюваль-

Для мене це була пригода. — Машину купили? — Ні. Виявилася битою. Хоч теперішній власник і завіряв, що ніде в аварію не попадала. Я просвітив спеціальним приладом і побачив, що все крило з боку водія шпакльоване. До сантиметра штукатурки показує. А навіщо мені бита? Хай краще з більшим пробігом, ніж потовчена. Трохи поїздиш, повідлітає, і знову ремонт треба. А він ще й шість тисяч доларів за той «Форд Фьюжен» запросив. Відмовився, шукаю іншу. — 17 травня їхав до Ніжина вперше, дивитися машину. І Відео тоді виклав у тік-тоці. Опублікував його навіть телетака сталася цікава історія. грам-канал «Укрзалізниці». Електричка Київ – Ніжин — обідня. Якось спочатку У регіональній філії «Південно-Західної залізниці» тоді розігналася, а потім почала збавляти швидкість і зупинилась. дали пояснення, що пасажири зірвали стоп-кран на перегоні Десь біля Бобровиці Чернігівської області. На станцій Зваричі та Бобровиця. «Через перегоні, де роз’єднані кабелі, електропоїзд не це поїзд зупинився в нейтральній Q анекдот у тему: дотяг до наступного стику. І між ними відстань ставці. Це такі ділянки залізничних 50 метрів. Там знову пішло б електропостачаншляхів, де немає напруги. Треба буня. Машиніст оголосив, якщо ми всі дружно не — Мамо, я зробив ло дочекатися локомотив, який би підштовхнемо і не перепхаємо ці 50 метрів, то сьогодні добру справу. відбуксував цю електричку», — проелектричка далі не поїде. Усі хлопці встали і коментувала ситуацію Анна КАЗИМІР, вийшли штовхати. Жінки залишилися у вагонах. — Яку, синку? прессекретар регіональної філії Ми двері самі розсували руками, щоб вийти, — Дві тітки бігли на «Південно­Західної залізниці». бо машиніст без електрики цього зробити не електричку. Я спустив Олена ГОБАНОВА. Фото з інтернету міг. Я не рахував, але мені здалося, позаду і з собаку, і вони встигли. боків електрички було чоловік сто. З усіх шести вагонів. Усякі — і старші, і молодші. — Чоловіки лаялися? Кляли машиніста і нашу залізницю? — Нічого подібного, ніхто не обурювався. Навпаки, усе робили дружньо, на позитиві. Там, головне, було з місця її зрушити. — Дуже важко? Спину підірвали? — Мені важко не було. Так гуртом взялися, і на «Раз! Два!Три!» всі разом штовхнули — вона й пішла! З першої спроби. Далі ми її просто докотили, підтримуючи темп руху. Машиніст здивувався: «Ото в нас хлопці сильні, 650 тонн з місця зрушили!» Вели електричку, мо’, хвилин п’ять, — припускає Володимир. — Це з тим часом, що виходили-заходили. — Ми її розігнали, і вона досить швидко покотилася. А далі живлення пішло. Десь за пів години доїхали до Ніжина. Володимир Синчук працює в Києві будівельником. — Ніяких наслідків. Ні спина не боліла, ні живіт, ні щось інше. І зараз усе нормально. Чоловіки штовхають ніжинську електричку

дає можливість здобути професію та спеціальність за покликанням ник-плиточник, маляр (3 р. навчання); верстатник деревообробних верстатів, столяр (3 р. навчання); кухар, кондитер (3 р. навчання); озеленювач, лісник, єгер (3 р. навчання).

Професії на базі 11 класів: лісник, тракторист-машиніст

сільськогосподарського виробництва кат. А1 (1,5 р. навчання); кухар (1 р. навчання); верстатник деревообробних верстатів, столяр (1,5 р. навчання); штукатур, лицювальник-плиточник, маляр (1,5 р. навчання). Здобувачі освіти які отримали диплом кваліфікованого робітника, можуть продовжити навчання у Сновському ВПУЛГ та отримати диплом освітньокваліфікаційного рівня «Фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю 205 «Лісове господарство», кваліфікація «Технік лісового господарства»; «Лісове господарство» спеціалізація «Обробка деревини» та за спеціальністю 181 «Харчові технології», кваліфікація «Технік технолог з технології харчування». Навчальний заклад забезпечує здобувачам освіти: стипендію, одноразове харчування (обід), іногороднім забезпечується безкоштовне проживання в гуртожитку. Також студенти можуть отримати професію водія категорії «С». Ліц. серії АЕ №285229 від 18.09.2013

Наша адреса: вул. Бульварна, 5, м. Сновськ, Чернігівська область. Тел. (04654) 2-18-54, (04654) 2-29-57.

Q компетентно

Начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус про животрепетне У Количівці зруйнований ФАП, до Чернігова їздити не маю змоги, як тепер мені отримати рецепт за програмою «Доступні ліки»? У постраждалих селах Количівка та Киїнка на місці зруйнованих лікувальних закладів встановлено мобільні амбулаторії. Там працюватимуть лікарі, які приймали раніше. Вони зможуть виписувати необхідні рецепти. Графік роботи: з 08.30 до 16.20. Мобільні амбулаторії надали благодійники зі Словаччини завдяки ініціативі Heart to Heart International. Плануємо встановити такі медичні кабінети ще і в Ягідному та Новоселівці.

В Іванівській громаді людям, у яких під час війни пошкоджено дах, видали шифер. Де записуватися, щоб отримати і собі? Про всі збитки та потреби громадян повинні знати у старостаті та громаді зокрема. Адже саме до громад ОВА звертається, аби дізнатися, що саме та в яких обсягах потрібно закупити. До слова, на будматеріали держава виділила 135 мільйонів гривень, 32 вже надійшло до області. Здебільшого покрівельні матеріали вже передані до Іванівської, Киїнської, Новобілоуської громад, а також міста Чернігова. Крім того, будматеріали надходять і від іноземних благодійників.

До Корюківки приїхало кілька вагонів гуманітарки. Чому її не роздають? Чи тримають на гірші часи? Справді, нещодавно до Корюківки прибула гуманітарна допомога. Однак виявлено, що вона недоукомплектована. Тобто набори відрізняються від тих, які отримали інші райони. Тож зараз вирішуємо це питання. Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 (кореспонденти), Тираж 25012 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua

НАШІ РЕКВІЗиТи: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8219

Індекс 61062

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".