"Вісник Ч", 1 лютого 2024 року

Q і у війну — не розкисаємо! Життя в мене таке сумне, але рятує пенсія! Вона така смішна...

Тираж 30176 1 лютого 2024 року. №5/1958 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Саша сказав: «Мамо, ти ще будеш мною пишатися»

Параска Демчук, мати Героя України

Q біда

У «сімку» Миколи Клименка дронкамікадзе поцілив гранатою 29 січня о восьмій ранку у ВАЗ­2107 47­річного Ми­ коли Клименка з Грем’яча Новгород­Сіверського району російський дрон­камікадзе поцілив гранатою. Микола Клименко пояснив поліцейським, що рухався з трьома односельцями власною автівкою в лікарню райцентру. Зупинившись на мить у селі, на перехресті доріг, почули сильний вибух. Побачили спалах на капоті машини. Припускають, це був ворожий дрон, який скинув невідомий вибуховий предмет. Імовірно, гранату. — На щастя, люди не постраждали. Внаслідок вибуху уламками посікло автомобіль, розбило лобове скло, зачепило радіатор, — розповів наступного дня Андрій ІРХА, староста Грем’яча. *** Усього впродовж минулого тижня з території брянської області ворог 30 разів обстріляв 12 прикордонних сіл області, зафіксовано 171 вибух. Також біля села Красний Хутір Новгород-Сіверського району росіяни з гелікоптера випустили п’ять некерованих авіаційних ракет (п’ять вибухів). До речі, 24 січня — перший день у 2024 році, який минув без вибухів.

Росіяни думали, що просто вбили чергового українського воїна. Та він став символом незламності. Це про ніжинця 42-річного Олександра Мацієвського, Героя України, снайпера 163-го батальйону 119-ї окремої бригади тероборони. продовження стор. 6

прикордоння

Валентина ОСТЕРСЬКА

Таким був Олександр. Фото автора

Ольга САМСОНЕНКО

найцікавіше у «Віснику»

Після виступу Марії Єфименко на зборах колективу міськради Коропські церковні пристрасті. Новостворені парафії ПЦУ ніяк не отримають гроші повернули, машину забрали. Військові вибрали іншу, дешевшу приміщення стор. 3

стор. 3

Неспри­ ятливі дні: 4, 5 лютого.

2

Різне, реклама

Q офіційно

Правила прийому до вищих військових навчальних закладів у 2024 році

Чернігівська облспоживспілка повідомляє про проведення аукціонних торгів з продажу: 1. Лот.Продаж 4/25 частин нежитлової будівлі, загальною площею 1792,6 кв.м., згідно технічного паспорту – захисна споруда цивільного захисту, протирадіаційне укриття, обліковий № 92903, розташованих за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, м.Остер, вул.Незалежності, будинок 37.

З 1 січня 2024 року буде проводитися відбір кандидатів до вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (далі ВВНЗ та ВНП ВНЗ) та військові коледжі сержантського (старшинського) складу вищих військових навчальних закладів (ВКСС). Навчання у ВВНЗ, ВНП ВНЗ, ВКСС надає можливість: — здобути вищу освіту за рахунок видатків державного бюджету; — одержати гарантоване працевлаштування (проходження військової служби за контрактом у Збройних силах України); — повний термін навчання зараховується як термін про­ ходження строкової військової служби. У процесі навчання курсанти одержують щомісячно грошове забезпечення та безкоштовно забезпечуються: • гуртожитком; • триразовим харчуванням; • обмундируванням та речовим майном. До ВВНЗ та ВНП ВНЗ приймаються особи з повною загальною середньою освітою за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та за результатами проходження психологічного обстеження, оцінки рівня фізичної підготовленості та медичного огляду. На навчання приймають хлопців та дівчат віком від 17 до 30 років. Також вступити до військового вишу можуть військовослужбовці строкової та контрактної служби.

Стартова ціна продажу 149 000 грн., з ПДВ. Перший крок аукціону 14 900 грн., наступні кроки – 1 000 грн.

Виплата грошових переказів через міжнародні системи Western Union та MoneyGram

На прифронтових і нещодавно звільнених територіях «Укрпошта» часто єдина, що забезпечує українців найнеобхіднішим. Відчуваючи потреби клієнтів, компанія відкриває нові й нові пункти з виплати коштів через міжнародні системи грошових переказів, зокрема Western Union та MoneyGram. Завдяки активній діяльності в цьому напрямку тільки за останні два місяці 2023 року через Western Union та MoneyGram близько 1400 українців отримали вкрай важливу зараз фінансову підтримку від міжнародних благодійних організацій. Куди йти та які документи мати, щоб отримати виплати Відтак кожен, де б не знаходився — у мегаполісі чи селі, — може отримати у відділенні «Укрпошти» фінансову підтримку від міжнародних благодійних організацій та/або грошові перекази з-за кордону від близьких. Про те, яке найближче відділення під’єднано до міжнародних систем Western Union та MoneyGram, можна дізнатися в контакт-центрі: 8­800­300­545. Для отримання коштів потрібно мати паспорт та номер грошового переказу (благодійні організації надсилають його в SMS-повідомленні).

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

За детальнішою інформацією потрібно звернутись до Чернігівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги,141­б, тел.: 067­725­49­96, 046­267­60­22.

01.02.2024

2. Лот.Продаж нежитлової будівлі, підстанції загальною площею 23,5 кв.м. розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, м.Остер, вул. Богдана Хмельницького, будинок 58-А. Стартова ціна продажу 49 000 грн., з ПДВ. Перший крок аукціону 4 900 грн., наступні кроки – 1 000 грн. Заявки на участь в аукціоні реєструються при умові сплати претендентом реєстраційного внеску у розмірі 170 грн. без ПДВ та гарантійного внеску у розмірі 10% від стартової ціни лота без ПДВ та надання копій документів: для фізичних осіб - паспорта та ідентифікаційного номера; для юридич­ них осіб - витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, свідоцтва платника податку, наказу про призначення керівника, Статуту. Кінцевий термін реєстрації заявок 07.02.2024. Торги відбудуться 13.02.2024 о 10 годині за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, кімната 810. Га р а н т і й н и й т а р е є с т р а ц і й н и й внески вносяться на рахунок Чернігівської облспоживспілки UA 433052990000026009006301990 в АТ КБ "Приватбанк", ЄДРПОУ 01775660. Довідки за адресою: м.Чернігів, про­ спект Перемоги, 139, кімната 811, тел. 0674615530.

Q офіційно Чернігівська облспоживспілка повідомляє про проведення внутрісистемного аукціону з продажу: 1. Лот. Продаж нежитлової будівлі: магазину (літера 1А) площею 111,2 кв.м., та складу (літера 1Б) площею 94,0 кв.м., загальна площа об’єкта 205,2 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, с.Перелюб, вул.Шевченка,буд.1. Стартова ціна продажу 113 000 грн., з ПДВ. Перший крок аукціону –11 300 грн., наступні кроки – 1 000 грн. 2. Лот. Продаж нежитлової будівлі - магазину №3 (літера 1А), загальною площею 220,4 кв.м., розташованого за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, с.Прибинь, вул. Центральна, буд.1. Стартова ціна продажу 196 000 грн., з ПДВ. Перший крок аукціону –19 600 грн., наступні кроки – 1 000 грн. 3. Лот. Продаж нежитлової будівлі - магазину, загальною площею 118,6 кв.м., розташованого за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, с.Охрамієвичі, вул.Шевченка, буд.42а. Стартова ціна продажу 121 000 грн., з ПДВ. Перший крок аукціону –12 100 грн., наступні кроки – 1 000 грн.

Не переплачуйте — сплачуйте рахунки в "Укрпошті" з мінімальною комісією

В "Укрпошті" — вигідно: • комунальні, бюджетні, освітні й інші платежі з комісією від 10 грн незалежно від внесеної суми; • можливість оплатити комунальні послуги без очікування паперових рахунків — є інформація про актуальну суму заборгованості вже після 10­го числа; • поповнення рахунків будь­яких мобільних операторів України за декілька хвилин з комісією 7 грн. А ще — просте оформлення страхового поліса як у відділеннях, так і на сайті. Щоденно компанія надає поштові, фінансові й інші послуги у понад 27 000 населених пунктах України — і мегаполісах, і невеликих селах. Десь — у стаціонарних відділеннях, десь — на новеньких автівках, проте завжди — поруч.

Обирайте "Укрпошту"!

Участь в аукціоні можуть брати покупці виключно з числа кооперативних організацій системи Укркоопспілки, членів, асоційованих членів споживчих товариств. Заявки на участь в аукціоні реєструються при умові сплати претендентом реєстраційного внеску у розмірі 170 грн. без ПДВ та гарантійного внеску у розмірі 10% від стартової ціни лота без ПДВ та надання копій документів: для фізичних осіб – паспорта, ідентифікаційного номера, членського квитка, трудової книжки (для ветеранів праці споживчої кооперації, відзнак Укоопспілки/ Укркоопспілки; для юридичних осіб - витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, свідоцтва платника податку, наказу про призначення керівника, Статуту. Кінцевий термін реєстрації заявок 07.02.2024. Торги відбудуться 12.02.2024 о 8 год. 30 хв. за адресою: м. Чернігів, проспект Пере­ моги, 139, кімната 810. Га р а н т і й н и й т а р е є с т р а ц і й н и й внески вносяться на рахунок Чернігівської облспоживспілки UA 433052990000026009006301990 в АТ КБ "Приватбанк", ЄДРПОУ 01775660. Довідки за адресою: м.Чернігів, про­ спект Перемоги, 139, кімната 811, тел. 0674615530.

3

Новини

01.02.2024

Q ще не домовились

Q підловила

Коропські церковні пристрасті.

Новостворені парафії ПЦУ ніяк не отримають приміщення У Коропі купа пустих приміщень, але в жодне не пускають но­ востворені парафії ПЦУ. Одні хочуть Вознесенську церкву, інші — Свято­Феодосіївську. Ситуація доходить до абсурду. — На Великдень 2022 року жителі селища вже не схотіли йти освячувати паски до московського патріархату, — пояснює своє бачення Тетяна НАЗАРЧУК, коропська волонтерка. — Ми запросили батюшку з Батурина, Романа Кривка, був військовим капеланом. Проукраїнський. Прийшло чимало людей. Минулого року був великий розлив, батюшка плив до нас на човні. Службу проводив біля руїн Ільїнської церкви. Тисячі півтори зійшлося. Після цієї служби створили парафію. У будинку культури провели відкрите зібрання. Не обійшлося і без московських посіпак. Думали, що голосуємо за перехід. Але це було створення своєї парафії Православної церкви України. Батюшка приїздив до нас на всі великі свята. Вирішили попросити пусте приміщення Вознесенської церкви, навпроти Ільїнської. Нема ні з ким офіційно укладеного договору. Але це приміщення зайняте батюшками московського патріархату. Церква — пам’ятка архітектури. Належить обласній раді. Їздили на прийом до голови облради Олени Дмитренко, пообіцяла це питання винести на обговорення. Але віддавати нашій парафії чомусь не хочуть. Після цього в Коропі з’являється ще одна новостворена парафія ПЦУ. На площі є Феодосіївська церква. Рахується як нежитлова будівля, у ній зараз музей. Власність громади. Наскільки я зрозуміла, хочуть впустити в це приміщення іншу новостворену парафію. На це треба згода наших депутатів. Вони розсмакували, у чому справа. Згуртувалися. Зараз їх настільки змішують з брудом, що свині в сараї живуть чистіше, ніж оце про них говорять. Музей хочуть перенести в інше приміщення. Просто так їх на вулицю викинути не можна. А у війну вкидати гроші, аби переносити музей... І це гроші з бюджету. — Московський патріархат де править? — Є ще одна, Успенська церква. — Якщо влада так себе поводить, можливо, поставили б вагончик поряд і проводили службу. У багатьох громадах так зробили і забули. — Війна йде, хлопці гинуть, а ми не можемо забрати пусту будівлю в московських попів? Володимир КУНІЦИН, голова Коропської територіальної громади, не може переламати ситуацію. — Є дві новостворені парафії ПЦУ, — каже селищний голова. — Одні хочуть приміщення Вознесенської церкви. Інші хочуть проводити службу в Свято-Феодосіївській церкві, де зараз краєзнавчий музей. До мене приїздила делегація ПЦУ на чолі з Антонієм, з представником парафії Віктором Шкурком. Антоній привіз лист з проханням передати парафії приміщення Свято-Феодосіївської церкви. Бо це приміщення на нашому балансі. Про Вознесенську мова не йшла. Приміщення в обласному підпорядкуванні. Антоній наголосив, що конфлікту не хочуть, і попросив, повторюся, приміщення, де зараз музей. — У Коропі якийсь церковний бум. — Треба знайти порозуміння. Підібрати приміщення під музей, є варіанти. Але депутати навіть не хочуть обговорювати.

Після виступу Марії Єфименко на зборах колективу міськради гроші повернули, машину забрали. Військові вибрали іншу, дешевшу

У п р и к о р д о н н я Сновську

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Р. S. Пропонуємо, щоб музей і церква були в одному приміщенні. Чому ні? У будні — музей, у святкові дні — церква. Треба ж з чогось починати.

розгорівся скандал за автівку для військових. Працівники структурних підрозділів Сновської громади збирали гроші на придбання машини. Назбирали, купили. Нестиковки запідозрила Марія ЄФИМЕНКО, завідувачка сектору з питань праці та надзвичайних ситуацій. — Гроші збирали працівники всіх бюджетних організацій, — розповідає Марія Єфименко. — За автівкою поїхав Євгеній Шафрай, начальник юридичного відділу Сновської міської ради, Павло Тютюнник, начальник відділу благоустрою та господарського забезпечення, він же депутат міської ради, Сергій Воробей, інспектор з благоустрою, Віктор Самончев, головний спеціаліст госпвідділу. Коли їхали її купувати, сказали, що вона в Черкасах. У четвер, 11 січня, це було. У понеділок, 15 січня, мер Олександр Медведьов на нараді каже: «Хлопці пригнали машину. Розкажіть за неї в двох словах». Шафрай встав: «Машину пригнали з Литви, нерозмитнена. Брали її в Кіровоградській області». Запитую: «Скільки коштує?» «4500», а потім: «5500». Доларів, не гривень. У мене в голову закралася думка: щось тут не те. Забила цю «Мазду» в інтернеті, в оголошеннях. Немає. Передзвонила знайомому. Кажу,: «Можеш знайти на сайті продажів видалені повідомлення?» Знайшов, кинув фото. «Мазда» один в один схожа на нашу, ціна 4500. На ній були румунські номери. Що на нашій, пригнаній, що на тій, яка в оголошенні. Прийшла наступного дня на роботу. Ця машина стоїть у дворі. Передні номери замотані сіткою. Відідрала. Спереду румунські номери, а ззаду — литовські. Набираю знову знайомому, кажу: «Кидай фото, хочу перевірити номери». А вони зійшлися. Румунські, у техпаспорті була відмітка. Пригнана ця автівка для волонтерів, не для продажу. Пишу в групу колективу, що нас обдурили.

Марія Єфименко Зразу ж того дня «Мазда» виїхала з двору міськради. У середу, 17 січня, мене покликали до мера, Олександра Олександровича, і віддали всі кошти, які брали на купівлю цієї машини. Колективу сказала, мовчати не можна. І є Бог на світі, що він обмовився з ціною, а мене це зачепило. У міській раді працюю шість років. До цього працювала в казначействі. — Заяву в поліцію писали? — Кругом ходжу, по всіх службах. — Де зараз машина? — Ті, хто за нею їздив, повернули всі до копійки гроші і забрали машину. І техпаспорт, і ключі в них. — пояснив Олександр МЕДВЕДЬОВ, голова Сновської громади. — Створили комісію. Два чоловіки вже звільнилися за власним бажанням. Один співробітник — матеріальна особа, інший — юрист. Будемо розбиратися. — Чи знали ви, яку автівку купу­ ватимуть ваші співробітники? — Я поставив завдання купити автівку для військових. Госпвідділ займався. Моніторили, шукали. «Ми знайшли в Кіровоградській області, коштує 5500. Їдемо». Добре. А тоді вже Маша сказала, що одна і та сама машина, але ціна різна. Працівники стверджують, що на сайті коштувала

Q зимові ціни

Віктор ПЕТРИЧЕНКО з Хлоп’яників на Сосниччині шукає дружину. — Просто, щоб людиною була, — каже. — І щоб вік підходив — років 50. Бо мені 56. Жити є де в мене. Господарство тримаю. Двоє поросят, три кози. Окотились, треба доїти. Кури, кролі, два собаки. Машина є. «Жигулі», ну ще живенька. Тракторець. Для життя всі умови. Зовнішність у мене звичайна. Русявий. 1,78 зріст. Важив більше 100 кілограмів. Зараз втратив апетит. Через самоту немає настрою. Я захворів. Вона зібралася і поїхала. Де вона, не знаю. Два роки тому ми розписалися. Живемо сім. Вона сусідка. — Любите її? — припускаю, що шукає не нову дружину, а ту, що в паспорті. — Було таке. Не щастить мені. — Може, треба кохання більше, а не госпо­ Q у тему дарства. — Коханий, правда, що я тобі дана — Побут, господарство все на мені. І робота. Богом... Я на пенсії. У нас чорнобильська зона, у 55 ідуть. — Так, рідна, тільки за які гріхи, не Працюю в КП «Благоустрій-Сосниця». знаю.

Заготівельники молоко від власників корів приймають по 8­10 гривень за літр. Та в кого є корови, стараються продати своїм або вивезти на базар. Бо так вигідніше. Трилітрову банку молока можна продати за 100 гривень. — У нас проблема із заготівельниками відпала сама по собі, бо корів майже ні в кого немає, — каже Віталій НЕСТЕРЕНКО, селищний голова Ладана Прилуцького району. — Я, наприклад, на тиждень беру півлітрову баночку сметани, півторалітрову пляшку молока, грудку сиру до кілограма. За все останній раз віддав 135 гривень. Ціну для своїх не гнуть. Раніше, до повномасштабного вторгнення, машина їздила з Ічні. Зараз наші масово й організовано молоко вже не здають, принаймні, я не бачив. Хоча селище велике, дві тисячі населення. — Трилітрова банка молока в нас коштує від 70 до 80 гривень, — порівнює ціни Олена ЖУРА­ ВЕЛЬ, селищна голова з Малої Дівиці Прилуць­ кого району. — Десь два тижні тому розмовляла з односельцями. Казали, заготівельники за літр дають вісім гривень. Чи є сенс здавати? Корів різко поменшало. Є села, де одна-дві корови. Молочку свої розбирають, заготівельникам ні за чим і їхати. — У нас приймають, — каже Людми­ ла РИБАЛЬЧЕНКО, староста Митченків на Бахмаччині. — По 10 гривень за літр. Корів у межах сотні. І це небагато для нашого села. Заготівельники самі заїжджають у село, набирають бажаючих, які хочуть здати. Куди возять, на який завод, не кажуть. Своїм продають по 50-60 гривень за трилітрову банку. На базарі ціна і до сотні може бути.

Молоко по 10

Тамара КРАВЧЕНКО

Q добра новина

Військові, діти, мами заряджають телефон. «Сонячне дерево» пригодилося У Вертіївці, що на Ніжинщині, недалеко від приміщення сільради — «сонячне дерево». — «Сонячне дерево» нам встановили за підтримки Олександра Кодоли, коли він ще був нардепом. Зараз мер Ніжина. Попитом користується, особливо зараз, — каже Надія РИЛЬСЬКА, керуюча справами Вертіївської сільської ради. — Часто повз нас їдуть військові, зупиняються попити каву, сідають відпочити на лавку і підзаряджаються. Спостерігаємо у вікно, частенько дітки прибігають. Їхні мами, доки малі граються на майданчику, втикають телефони підзаряджати. Особливо дерево знадобилися в минулому році, коли вимикали світло. Хоч потужність узимку від панелей і невелика, але заряду подзвонити вистачало. Ми навіть свої шнури виносили, клали. І я свій носила. Буває так, що телефон сів, а з собою зарядне не взяв. — І не покрали? — Якийсь час звертала увагу, то були. Мабуть, війна наших людей трохи навчила, згуртувала. Бо орки й у нас у селі стояли. Але останнім часом не перевіряла.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото з сімейного архіву

Q холодна зима

Q відгукнися!

Віктор Петриченко шукає дружину

4500, а коли за нею приїхали, її забрали перекупники і поставили 5500. Це їхня версія. — Чому ніхто не перевірив цю машину, коли їхали купувати? Повинні бути документи, аби прозвітувати працівникам, які збирали на неї гроші. — Питань багато. Підтверджуючих документів, за скільки купили, — немає. Чи була вона для волонтерів, чи можна було її продавати — це повинні перевірити правоохоронні ограни. Знаю, що Марія В’ячеславівна зверталася до поліції. І вважаю, що це правильно. Якщо такий факт підтвердиться, — це кримінальна справа. — Гр о ш і п о в е р н ул и , з н о ву шукаєте машину? — Уже купили. Звернувся до військових, щоб вони допомогли з пошуком. І вже придбали. УАЗ «Патріот». Купували в Обухові. Запрошував Марію В’ячеславівну, військових, інших представників міської ради. За три тисячі доларів. Приводимо її в належний стан, щоб військові прийняли на баланс. — Зекономлені гроші куди ви­ тратите? — Або на дрони, або на тепловізори. — 25 січня по факту було відкрито кримінальне провадження за ч. 4 статті 191 Кримінального кодексу, — додала Наталія СЛАБЕНЯК, речниця Нацполіції в області. — «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Дії, вчинені у великих розмірах або під час воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Винесли в целофані, поклали в труну 26 січня в селі Наумівка Корюківського району о 20.00 під час пожежі загинула 52­річна Тетяна Стець. Вона жила в будинку батьків покійного чоловіка. Ще як почався коронавірус, перебралася з Корюківки в село. — Яка там робота в селі? У сезон підробляла по людях. Я їй допомагала. Продукти привозила. Востаннє бачилися в понеділок (горіло в п’ятницю). Побула в Тані дві години та й на автобус, назад. Брат помер 40-річним, тепер і сестри немає, — журиться 65­річна Ольга ХОМ’ЯК з Корюківки. — Ольго Степанівно, чому загорілося? — Припускаю, причина в старій грубці. Неподалік стояло ліжко. Зовні будинок уцілів, а всередині все чорне. — Тетяна згоріла живцем? — Судмедексперт написав: «Удушення чадним газом». Уже мертве тіло обгоріло. Мені винесли його в целофановому пакеті, поклали в труну. Так ми її в закритій домовині і поховали. Біда. Та що поробиш? Треба жити і чекати двох синів з війни. Добре, що онук приїхав, підтримує мене.

Валентина ОСТЕРСЬКА

За даними Головного управління Держслужби надзвичайних ситуацій, тільки за 29 днів січня (дані на час підготовки номера) в області сталося 134 пожежі, під час яких дев’ятеро людей загинуло, двоє були травмовані.

Суспільство

4

01.02.2024

Q 29 січня, щороку

Без політиків, кулешу і шашликів. Вшановували пам’ять героїв Крут

29 січня — День пам’яті героїв Крут. На Ніжинщині, біля залізничної станції села Піски, у цей день збираються всі, хто не боїться морозу і відстані, а також ті, кому треба по службі. У цьому році 106­а річни­ ця. До повномасштабного вторгнення біля меморіального комплексу були українські політики, президенти, відомі і не дуже укра­ їнці. Минулого року вшанування пам’яті було скромне. Цього року ще скромніше. Та, хоч без відомих і знаменитих, але було людно.

— О дев’ятій ранку бачила представників обласної військової адміністрації. Був В’ячеслав Чаус, керівник, Дмитро Синенко, його заступник, Іван Іщенко, начальник Нацполіції в області, Олег Бузун, голова Крутівської територіальної роботи, — перераховує керівництво Наталія ПРИМУШКО, наукова співробітниця меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут». — Єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній провів службу. Минулого року ще не було 19 серпня, коли

Зліва направо: Оксана з чоловіком Олексієм Котенком, військовим капеланом, та Михайлом Ільницьким, батюшкою з Бурімки

російський «Іскандер» прилетів у драмтеатр у та ще не висвітлили, — жартує іменинник, Чернігові, не було удару по 128-й бригаді , коли встаючи з-за столу. — А поки військовий, — зібрали військових, аби вручити нагороди. Запоказує на шеврон рукава. — Знаєте, що тут гинуло 19 чоловік. Тому без масових заходів. написано? «Мудрий пануватиме над зірками». Дід Миколай правою рукою опирається на Так написано в нашій, українській, розвідці. А ковіньку, яку сам вирізав з липи, у лівій тримає знаєте, як кажуть російські розвідники? «Выше недокурену цигарку з Олександром Богданом нас только звезды». А ми вищі і над зірками, та Василем Мехедою згадують, як було до і над росіянами. День народження святкую в війни. Крутах кожного року. Це традиція. — Раніше всі з’їжджалися об 11.00. Я — Допомагали владиці Антонію? — тут 32 рази, — каже Микола ГОНЧАРОВ з підходимо з батюшками ближче до меморіалу. Ніжина. — Ще пам’ятаю дерев’яний хрест, — Їхали на 10.00, а він о 9.00 уже відякий зробили з берези. Куліш варили. Зараз служив, — каже отець Михаїл. — Вирішили через залізну дорогу он там розбита російська провести службу ще раз. Зайвою не буде. техніка стоїть. Вшанувати пам’ять приїхали ніжинські З Ющенком, пам’ятаю, чарку пили. Іван освітяни. Плющ, нині покійний, їздив. Анета Пашко, — Що б не було, ми кожного року сюди дружина Чорновола. Вони всі разом ішли, а ми їдемо, — каже Олена ЛИТОВЧЕНКО, дирек­ їх запросили на мед. Ющенко зайшов, чарку торка Ніжинського фахового коледжу НУБіП йому налили. Левко Лук’яненко приїжджав. Я України. — Хоч є начальство, хоч немає. У його з обриву за руку витягував. цьому році і без студентів. Михайло ІЛЬНИЦЬКИЙ, священник Чер­ нігівської єпархії ПЦУ, настоятель церкви з Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора Бурімки і Мартинівки, що на Ічнянщині, у компанії Олексія Котенка, капелана 119-ї бригади, 163-го батальйону ніжинської тероборони, Дмитра Дочитали цей матеріал до кінця? Нікітенка, військового І у вас є смартфон. Включіть на капелана, разом з дружи- ньому фотоапарат. Наведіть його нами і дітьми сиділи в альна оцей квадратик. танці. В ічнянця Євгена На екрані телефона з’явиться ЗІНИЧА день народження, посилання. Натисність його. І 42 роки. дивіться відео. — Я майбутній капелан, усі молитви знаю,

Q попрощалися

Спрямував літак на ворожу колону Останки пілота, 25­річного капітана Андрія Антиховича, майже через 23 місяці змогли забрати з непідконтрольної території. Андрій народився в Бахмачі. Після закінчення дев’ятого класу був зарахований до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім навчався в Харківському військовому університеті імені Івана Кожедуба. 26 лютого 2022 року здійснював бойовий виліт на Су-25 на херсонському напрямку. Виявив колони техніки та живої сили противника і завдав по них удару. На жаль, наш штурмовик був збитий ППО російської армії. В останню мить, коли постало рішення катапультуватись чи знищити окупантів, направив підбитий літак у бік залишків ворожої колони. В Андрія залишилися мати та сестра. *** У Городні провели в останню путь солдата 31­річного Андрія Федоренка. Загинув третього вересня торік під час ракетно-бомбового удару по селу Шийківка, що в Ізюмському районі на Харківщині. Андрій після звільнення Городнянщини пішов до військкомату. Служив заступником командира бойової машини, навідником-оператором механізованого відділення. Був в одному підрозділі з городнянцем Олександром Кононенком, бойовим побратимом. Загинули разом. *** Тепер і старшому сержанту Олександру Кононенку назавжди 31. Війна для нього розпочалась ще десять років тому, з Криму, коли з морпіхами зуміли з честю відійти, вивівши свою техніку. Далі був Донбас, шість років служби за контрактом. Знову воювати пішов у квітні 2022 року. *** У селі Льгів Чернігівського району поховали останки Богдана Передерія. 22 січня нарешті було підтверджено факт загибелі. Звістка про смерть Богдана в боях під Красногорівкою на Донеччині прийшла ще в травні. Богдан розпочав трудову діяльність дезактиваторником адміністративно-господарського цеху на ЧАЕС у липні 1996 року. У 2019-му був переведений до цеху поводження з відпрацьованим ядерним паливом, де й працював оператором транспортно-технологічного устаткування реакторного відділення. *** Назавжди повернувся на рідну Варвинщину бойовий медик 46­річний Микола Бакун. Він народився в селі Кухарка. Закінчив ПТУ за спеціальністю «Столяр-слюсар». Працював в АТ «Чернігівгаз» слюсарем з експлуатації та ремонту підземних газопроводів у Варві. 28 липня 2022 року мобілізували військовим медиком. Служив у званні старший матрос. З 13 червня 2023 року вважався безвісти зниклим. 22 січня ідентифікували тіло. Загинув поблизу Сторожового Донецької області. 28 січня мітинг-реквієм на Новому кладовищі у Варві зібрав сотні людей з усієї громади. *** У Киселівці на Менщині поховали 33­річного Армана Абрамяна, який загинув у вересні внаслідок ракетно-бомбового удару по селу Шийківка Ізюмського району на Харківщині. Арман народився у Вірменії. Згодом сім’я переїхала в Киселівку. Арман навчався в місцевій школі, потім у Київському національному університеті технологій та дизайну, отримав кваліфікацію

інженера будівельних робіт. Працював інженером у службі по ремонту доріг. Неодружений. На військову службу був призваний 23 лютого. Служив стрільцем-помічником гранатометника механізованого взводу. *** У Киселівці на Менщині з військовими почестями поховали 36­річного Володимира Попелюха. Володимир народився в Киселівці. Після закінчення технікуму в Харкові працював охоронцем. У вільний час займався реконструкцією та виготовленням меблів. Одразу після мобілізації служив номером обслуги гранатометного відділення протитанкового взводу 32-ї окремої механізованої бригади. Загинув у бою 19 січня 2024 року поблизу Синьківки Куп’янського району Харківської області. *** Поповний небесний стрій солдат 29­річний Сергій Малишенко з Корюківки. Працював охоронцем у Чернігові. З 2015 року трудився в ТОВ «ФОРЕСТ-ТІМБЕР». У 2019 році Сергій повернувся до рідного міста, де також працював охоронцем та різноробом. У березні торік його мобілізували. Служив навідником аеромобільного відділення. Поліг 18 січня на донецькому напрямку. *** У селі Курінь Бахмацької громади віддали останню шану сержанту 48­річному Миколі Кузьменку. Після армії він працював трактористом, потім на різних роботах у Бахмачі та Києві. З перших днів вторгнення долучився до загону самооборони Бахмацької громади, а в квітні 2022 року — до лав ЗСУ. Служив водієм-електриком у 66-й окремій механізованій бригаді. Життя Миколи обірвалося 21 січня на Донеччині. *** 27 січня в Покровському Менської громади попрощалися з солдатом 45­річним Володимиром Карнюціним. Володимир народився на Одещині. До села Покровського переїхали, коли Володя був дитиною. Родина жила бідно. Володимир працював на підробітках. Був неодружений, дітей не мав. Його мобілізували 19 липня 2023 року. Служив рядовим 110-ї окремої механізованої бригади. 21 січня в Мирнограді на Донеччині загинув від ворожого ракетного удару. *** 27 січня Ічнянська громада провела 43­річного Романа Нагача. Роман народився в селі Ступаківка. Проживав в Ічні. Після початку повномасштабної війни пішов до війська. Служив у 110-й окремій механізованій бригаді. Отець Дмитро провів заупокійну службу, а тіло оборонця віддали землі під звуки державного гімну. *** Навіки житиме в пам’яті рідних молодший сержант 32­річ­ ний Богдан Садовий. Він народився в Полтаві, виріс у Сираях на Козелеччині. У юнацькі роки захоплювався спортом. У складі БК «Сираї» брав участь у районних та обласних змаганнях з волейболу, за що мав чимало спортивних відзнак та нагород. Після строкової працював у ТОВ «Епіцентр-К». Від 2014 року брав участь в АТО. У 2018-му повернувся до цивільного життя. Мав власну справу і займався бізнесом. На початку повномасштабної війни став на захист батьківщини. Служив заступником командира бойової машини, навідником-оператором. 21 липня 2022 року на Донеччині

підрозділ Богдана втратив з ним зв’язок. Від 24 липня 2022 року вважався зниклим безвісти. У січні 2024 року ДНК-експертиза підтвердила його загибель. 26 січня Богдана поховали в Сираях. *** Ніколи вже не обніме найрідніших 32­річний Віталій Миколаєнко з села Головеньки на Борзнянщині. Після школи навчався в інституті туризму Федерації профспілок за напрямом «Туристичний менеджмент». Працював на суконній фабриці в Польщі. Незадовго до початку повномасштабної війни повернувся до України. У лютому 2023 року став на захист батьківщини. Служив навідником аеромобільного відділення. Загинув 18 січня на Донеччині. *** Уже на небесах душа 31­річного Ігоря Пивоварського. Він народився в селі Замістя Прилуцького району. Після школи вивчився на слюсаря з ремонту автомобілів. Працював на заводі «Пластмас» та на різних підприємствах Прилук. У вересні 2023 року пішов до війська. Служив бойовим медиком у 47-й окремій механізованій бригаді. Загинув 18 січня біля Степового Покровського району на Донеччині. *** Ще один носівчанин уже в небесному строю — 25­річний Ілля Ренкас. Ілля був автослюсарем та зварювальником. Любив спорт і музику, був душею компанії. У перший день вторгнення він із сестрою-двійняшкою Ілоною прийшли до військкомату. Ілоні відмовили, а Ілля вже 8 березня боронив Чернігів, згодом звільняв Чернігівщину. У його підрозділі було багато носівчан. Зокрема і сусід Любомир Луцак. Вони товаришували до війни. Ілля болісно сприйняв його загибель. Дав собі слово помститися за нього і за всіх побратимів. Пройшов Бахмут, тримав оборону, доки їхній підрозділ вивели. Був старшим розвідникомснайпером. Мав позивний «Рекс». Прижиттєво Ілля отримав медаль «Захиснику Вітчизни» від президента, «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест» від Валерія Залужного, головнокомандувача ЗСУ. Неодноразово виконував завдання в складі дрг. А потім — Авдіївка. Колись його мати після донецького інституту проходила практику в Авдіївці. Чи могла вона уявити, що її дитина зустріне там смерть. Не стало розвідника 4 січня. Він нарешті зустрівся з батьком, якого втратив в останній рік.

Валентина ОСТЕРСЬКА

01.02.2024

5

Здоров’я

Перша спроба запліднення буде безплатною. За програмою медичних гарантій Q нове, яке вже було

У програмі медичних гарантій з 2024 року буде й лікування безпліддя заплідненням іn vitro (у пробірці). Про це повідомляє обласне управління охорони здоров’я з посиланням на уряд.

Послуга першого курсу безплатного лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) існувала й раніше. Надавалася за державною програмою. Тепер змінюється принцип фінансування. Кошти виділятиме Національна служба здоров’я України (НСЗУ).

Ірина Костюк: «Найпопулярніші клініки в Києві»

— Раніше ЕКЗ (екстракорпоральним заплідненням) за державною програмою займався пологовий в Івано-Франківську, — згадує Ірина КО­ СТЮК, гінекологиня Чернігівського міського пологового будинку. Ірина Дмитрівна довгий час працювала в центрі планування сім’ї (центр був у структурі пологового будинку). Лікувала пари від безпліддя. — У Києві також надавали таку послугу. Програма оплачувалася за державними тарифами. У нас проводилися мінімальні обстеження. А запліднення — у спеціалізованому закладі. Які були умови для направлення? Непрохідність маточних труб. Вік до 40 років. Фертильність, тобто здатність до запліднення у чоловіка. На кожну Ірина Костюк область виділялося фінансування, наприклад, п’ять чоловік на рік. Або 12. Або 11. Суми виділялися згідно прив’язки до долара. Усе вони не покривали. Приїздили пацієнтки, казали: «Ми зробили. Але не повністю безплатно було. І за те заплатити, і за те, майже як у приватній клініці». Були й такі, які кидали програму. — Найпопулярніші клініки ЕКЗ? — У Києві. Наприклад, медичний центр «Інститут генетики й репродукції». Центр репродуктивної медицини IVMED («Айвімед»). Відомий також медичний центр «Мати й дитина». Послуга ЕКЗ не з дешевих. У приватних клініках зараз коштує від 80 до 110 тисяч гривень. — Як почати лікувати безпліддя за державні кошти? — Звернутися до гінеколога. Центру планування сім’ї немає, кожен лікар може все вести.

Q

цікаво

У Чернігові теж були плани створити клініку ЕКЗ — Років 15 тому приходили фіни, особ исто до мене зверталися, — розповідає Ірина Костюк. — нування сім’ї хотіли облаштувати кабі На території центру планет штучного запліднення. Не вийшло. У третій міській лікар ні, вона по сусідству з нами, зацікавилися. Теж не вийшло. Зігр ав роль людський фактор. Потрібна була команда фахівців.

Q часто безплідні чоловіки

Олена Лебідь: «Навіть колір очей можна вибрати»

— Пари вважаються безплідними, якщо живуть статевим життям без запобігання впродовж одного року, але вагітність не наступає, — пояснює Олена ЛЕБІДЬ, медична дирек­ торка Ніжинського міського пологового будинку. — Цій подружній парі показано ін вітро. Безпліддя є як жіночого генезу, так і чоловічого. Може, навіть і більше в чоловіків. Коли сперматозоїди не зовсім активні або взагалі не активні, або взагалі відсутні (і таке буває), і можливості до запліднення в такого чоловіка нема. Пара нормально живе, але без дітей. Жінка каже: «Я не хочу втрачати сім’ю», і чоловік погоджується на ін вітро. Для долучення до Програми медгарантій за пакетом Якщо чоловік безплідний, сперму беруть у банку сперми «Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродукв клініці. Пара приїздить. Вибирає за каталогом (описом). тивних технологій (запліднення іn vitro)» медичні заклади Навіть колір волосся, колір очей можна вибрати. Жінка каже: мають законтрактуватись НСЗУ впродовж січня 2024 року за «Цей чоловік, цей донор, підходить під мого чоловіка. Мені повною формою. Перелік клінік можна буде знайти за посиподобається». ланням «Укладені договори про медичне обслуговування Працюю 25 років, — продовжує Олена Лебідь. — Занаселення за Програмою медичних гарантій». раз, за моїми спостереженнями, кількість потребуючих Повний перелік безоплатних штучного запліднення збільшилася. послуг та вимоги до закладів, які Це пов’язано як з обстеженням, так Q у тему надають допомогу в межах пакеі з фінансовою можливістю. Перша Народила трійню. Діти й мама почу- ту «Лікування безпліддя за допоневдала вагітність — завмерлий плід. могою допоміжних репродуктивних Друга — позаматкова. А третя — самі ваються добре. Лікарі борються за життя технологій (запліднення іn vitro)», від себе їдуть і роблять екстракорпо- батька. можна переглянути на сайті НСЗУ. ральне. Якщо є гроші.

В яких медичних закладах запліднюватимуть безплатно?

Що потрібно для отримання послуги ЕКЗ?

Скільки виділятимуть грошей?

Електронне направлення від медичного закладу, де створено консиліум, який скеровує на лікування за допомогою допоміжних репродуктивних технологій за Програмою медичних гарантій; встановлений діагноз «Жіноче безпліддя», «Чоловіче безпліддя»; вік пацієнтки на момент початку циклу не більше 40 років; звернення для лікування в той медичний заклад, який надає ці послуги за договором із НСЗУ, — інформує Національна служба здоров’я України.

Ставка за новим напрямом з лікування безпліддя для лікарень складе 60324 гривні за надану послугу, інформує НСЗУ. Очікувана кількість новонароджених після проведення штучного запліднення — близько 10000. *** Усього в 2024 році передбачено 44 пакети послуг за Програмою медичних гарантій. Серед трьох нових, крім ін вітро, — трансплантація. А саме: лікування дорослих та дітей методом трансплантації органів; лікування дорослих та дітей методом трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, тобто клітин, які дають початок іншим клітинам крові.

Q у тему Q за гроші не купиш

Ігор Садовський: «Займись собою, бо це треба тобі» Початок нового року — по­ чаток нових планів. А саме роботи над здоров’ям. Його можна покращити не в поліклініці, не в лікарні, а вдома. — Роблю зарядку щоранку хвилин 30, — ділиться секретами Ігор САДОВСЬКИЙ, хірург Ніжинської міської лікарні імені Галицького, ексзавідувач хірургічним відділен­ ням Ніжинської центральної район­ ної лікарні. — Спочатку легенька розминка. Роблю сім видів вправ з гантелями. Прес качаю. Присідаю. Спину качаю — руки за голову, піднімаюся 10 раз. Тоді планка. Вправа, яка полягає у витримці позиції, схожій на віджимання, але без руху. Я роблю планку, — а мені 67 років — дві хвилини. Ставлю телефон, секундомір. Задіяні всі м’язи, особливо спини. Пів години я віддаю організму. Це дуже гарно. Корисно. Безплатно. Але є умова. Треба мати велику силу волі. У чому? У постійності занять. Я щодня встаю о шостій. І починаю робити зарядку. А тоді вже — голитись, митись. Я молюся вранці й увечері. Молюся, коли вже помився, поголився, перед тим, як снідати. А тоді вже збираюся

на роботу. найздоровіших зви­ Займись собою, чок. У просту воду бо це треба тобі, — можна додати шма­ звертається лікар до точки апельсина, ли­ кожного з нас. — Для мона, лайма, ягід, свого навантаження огірка. — не для показників. * Рухайтеся за А щоб організм відчув. будь­якої можливості. І відгукнувся. Ходіть. Позиція Ігоря * Свідомо робіть Садовського співзвучперерву від смартфо­ на з порадами Олега нів, комп’ютерів. Швеця, президента * Вивчайте нове. асоціації дієтологів Наприклад, вчіть іно­ України, консультанта земну мову. Опану­ з громадського здовання нового дозво­ ров‘я Міністерства ляє зберегти мозок охорони здоров’я здоровим. України. Він радить * Відмовтеся від (див. https://uoz.cn.ua) куріння, якщо курите. пройти профілактичне * Спробуйте нала­ Ігор Садовський обстеження, переглягодити сон. Він покра­ нути власне харчуванщує настрій, пам’ять ня та збільшити фізичну активність. і концентрацію уваги. З початком А саме: повномасштабної війни українці не * Снідати щодня, щоб прискорити так часто мають можливість добре обмін речовин і запобігти переїдан­ поспати. Але в перспективі повно­ ню. цінний сон знижує ризик серцево­су­ * Планувати харчування. Зро­ динних захворювань і допомагає зуміти, що ви хочете. Схуднути? залишатися стрункими. Робіть це за Поправитися? Думайте. Це, до того розкладом — лягайте спати та про­ ж, зекономить кошти — купуватиме­ кидайтеся щодня приблизно в один і те продумано. той самий час. * Пийте багато води. Це одна з * Тренуйте тіло. Силові трену­

вання допомагають організму нако­ пичувати м’язову масу замість жиру. Тобто ви будете спалювати більше калорій, навіть сидячи. Тренування допомагають схуднути, зміцнити серце та кістки. Виконуйте сило­ ві вправи: віджимання, випади та підняття тягарів принаймні двічі на тиждень. * Проводьте більше часу на сві­ жому повітрі. Кілька хвилин на сонці підвищують рівень вітаміну D, а це добре для кісток, серця та настрою. За можливості намагайтеся обирати природу, а не міські вулиці. * Зберігайте рівновагу. Якщо ви молоді, гарний баланс допомагає уникнути травм. Якщо ви старші, ба­ ланс довше підтримуватиме актив­ ність і зменшить шанси переломів. Хороша рівновага означає кращий м’язовий тонус, здоровіше серце та більшу впевненість. * Будьте усвідомленими. Увідомленість зменшує стрес, по­ легшує біль та покращує настрій. Навіть миття посуду може бути ко­ рисним для мозку, якщо робити це усвідомлено.

Сторінку підготувала Тамара КРАВЧЕНКО, фото автора

Сьогодні точно пів року, як завтра зранку я почну бігати. *** Моя улюблена вправа — це ліж ліжма. Я ще не пропустив жодного тренування.

Доля

6

01.02.2024

Q про нього чула вся країна

Саша сказав: «Мамо, ти ще будеш мною пишатися»

6

продовження. Початок стор. 1

березня торік в інтернеті з’явилося відео розстрілу українського військовополоненого тривалістю 12 секунд. Видно беззбройного чоловіка, котрий стоїть і курить. В очах ні страху, ні жалю. Голос за кадром вигукує: «Снимай его». Солдат докурив цигарку і говорить: «Слава Україні». Через мить у нього стріляють кількома автоматними чергами. Згодом стає відомо, що той розстріляний — Олександр Мацієвський з Ніжина. На той час він уже три тижні, як похований. Олександру посмертно присвоюють звання «Герой України». В українських містах називають вулиці на його честь. Мурали (малюнки на стіні) з’являються в Грузії, Сирії, Німеччині, інших країнах. Йому встановлюють пам’ятники. Визнали героїзм Олександра і в Молдові, де народився і виріс. Другий рік, як загинув Мацієвський, та не минуло і дня, аби не плакала 68­річна Параска ДЕМЧУК, мати. Він був у неї єдиним. — Саша народився в Кишиневі. Дідусь по батьковій лінії був заступником керівника народного контролю, членом Ради міністрів Молдови. Бабуся теж займала високу посаду. Батько Ігор служив у міліції. Наше життя з чоловіком було ідилією, доки не народився Саша. Я розчинилася в дитині. Усе менше разом ходили на виставки, у театри. Чоловік наче ревнував до малого. Стосунки почали псуватися. Ігор частіше затримувався на роботі, віддалявся, і невдовзі ми розлучилися. Проте я і досі спілкуюся з колишньою свекрухою, свекор помер. Саша до останніх днів підтримував відносини з бабою і батьком. Хоч у того інша родина, але дітей у ній немає, — розкладає фотографії сина Параска Демчук. — Вийшла заміж удруге. Покохала Женю за те, що він любив мого Сашу. Євген був інженером. Я працювала начальником цеху на взуттєвій фабриці та в постачанні. Об’їздила чи не весь Союз. Де б не були, я чи чоловік, привозили Саші найостанніші

Н

моделі машинок, дорогі іграшки, дефіцитний одяг. Спільних дітей з Женею не вийшло. Не хотів. Казав: «У нас є два сини — твій і мій. Онуки будуть…». Щоліта возила синочка на море. І в Малу Кошелівку Ніжинського району, до мого тата. Мати померла, коли мені було сім років. Удруге батько так і не одружився. Виростив мене і брата сам. Саша діда дуже любив. Заповідав поховати поруч з ним. Та хіба

Олександр Мацієвський на розбитому мосту під Черніговом

щодня наїжджуся в село. А в Ніжині — три зупинки і біля могили. І син поряд з іншими захисниками. Після школи Саша вивчився в технікумі на електромонтажника. Готувався вступати до інституту. В армію не призвали. У дитинстві вісім разів перехворів на запалення легенів. Ще в школі, як ставили на облік у військкомат, не пройшов комісію, — продовжує Параска Михайлівна. — До вишу так і не потрапив. Ішов 2001 рік. Якраз в якутії річка лена вийшла з берегів, затопило будинки. Товариш чоловіка набирав команду, щоб їхати на ліквідацію наслідків паводку, і Саші захотілося. Так опинився в ленську. Там познайомився з майбутньою дружиною Юлею. Її мати з Ніжина, там жила і працювала. Юля вивчилася на медсестру. У 2004 році одружилися. Згодом народився Миша. Я на той час займалася бізнесом, торгувала, жила в Кишиневі. Слала їм посилки в якутію. Чоловік помер, його син не став претендувати на спадок, виїхав жити до Канади. Мені лишилися квартира, машина, дача. Я з тих людей, котрим потрібно піклуватися і жити для когось. Сумувала за сином, онуком. Кликала до себе, пропонувала віддати їм квартиру — у мене ж ще кімната була в гуртожитку і дача. Юлі ж хотілося на батьківщину, у Ніжин. Він послухався її. У 2008 році вони переїхали. Аби бути ближче до сина, я продала все в Молдові і купила будинок у Ніжині. Усе було добре. Миша пішов до першого класу. Не скажу, що мій син паїнька. Був різним, емоційним. Часто здавалося, що, враховуючи мій життєвий досвід, я вправі давати йому поради. Погоджувався, але чинив по-своєму. З часом усвідомила, наскільки Саша був мудрим. Усе ставалося, як і говорив. Щось не заладилося в їхній сім’ї. Юля пішла до своєї рідні. Розлучення пережив дуже важко. Місяць пив. Іншу жінку так і не зустрів. І я, і він спілкувалися з Мишею. Онук приходив до нас. Я ходила до нього в школу.

а той час Саша працював у Києві. 24 лютого на роботу добратися не зміг. Сказав, піде захищати мене, сина. Кажу: «Подивись, на нашій вулиці і той, і той сидить, нікуди не йде». А він: «А мне пофиг. Я что, буду сидеть, ждать, пока придут в мой дом?» Був цілком російськомовним. Проте слово паляниця вимовляв правильно. Уже як став Героєм України, мені працівниця бібліотеки Ніжинського університету імені Гоголя розповіла: якось з побратимами підвозив її і сказав, що після перемоги прийде вивчати українську мову. Написала про це в освітньому часописі «Український дім». Спочатку допомагав споруджувати укріплення, вартував на блокпості, готував пляшки із запалювальною сумішшю. 11 березня його зарахували до 119-ї бригади тероборони. Скільки всього з дому переносив побратимам: одяг, ковдри, їжу. Коли навкруги бахкало, що аж земля здригалася, а ми майже не виходили з підвалу, погодив виїзд сина з Ніжина. Мишку тоді було 17. Сказав: «Нехай хоч один з нас залишиться живим». Нині онук живе в Німеччині. Підрозділ сина обороняв підступи до Ніжина, а згодом воював біля Ягідного. Ось малюнок дівчинки з сумнозвісного підвалу в Ягідному. Подарувала Сашку. Він його так беріг. А ось фото Саші на розбомбленому чернігівському мосту, — показує світлини Параска Михайлівна. — Пройшов навчання, став снайпером. Після деокупації області трохи прослужив тут. Коли заїхав збирати величезний рюкзак, дуже переживала. Знала, частина хлопців з його підрозділу вже на фронті. Той день не забуду до віку. О четвертій ранку тихенько зайшов до моєї спальні, присів на край ліжка: «Мамочка, спасибо тебе за жизнь. Если со мной что-то случится, позаботься о Мише. На выплаты купи ему квартиру. А себе зубы поставь. Не вставай». І пішов. Кинулася до вікна. Дивлюся, повернувся до будинку, перехрестив хату, потім себе. Подзвонив 6 чи 7 грудня: «Не хвилюйся, мамо, я недалеко від Чернігова». Думала, у Десні чи ще десь. Насправді вже був на передовій. Жалів, щоб не переживала. Він завжди мене жалів. Часто казав: «Мамо, не убивайся на городі, бережи себе» (у нас 12 соток). А я йому: «Сину, які ж смачні домашні помідорчики, огірочки. Ти ж їх так любиш». А ще дуже любив плацинду з картоплею (молдавські пиріжки. — Авт.). Бувало, доки прокинеться їхати на роботу, я йому гору плацинд наготую і шарлотку, щоб хлопців пригостив. Сердився, коли не міг додзвонитися до мене. Я ж як: телефон на столі, а сама — то на город, то до курей. Запитувала: «Де ти?» «Ми по полям, по лісам. Не хвилюйся». Якось обмовився: «Мамочко, ти ще будеш мною пишатися». Востаннє розмовляли 29 грудня об 11.40. Була на роботі. Працювала консьєржкою в Києві. «Мамочко, ти бережи себе». «Синочка, ти себе бережи. Вибач, якщо щось не так» і розплакалася. Він, певно, відчував, як мені погано. Я ж упала і сильно забилася. Хоча і резиночки на взуття вдягла, аби не ковзалося, які купив. Додав: «Мамочко, зараз я тобі нічим не зможу допомогти. Повернуся додому в лютому». У лютому ми його і поховали… А загинув 30 грудня під Соледаром на Донеччині, де Красна гора. Він снайпер і мав бути на замаскованій позиції. Але того дня його з автоматом і ще чотирьох хлопців вивезли на бойову позицію. З ним були ніжинці Богдан Кава та Олексій Котляр. Обидва загинули. Жорстокий бій, один з п’яти і досі безвісти зниклий. Сашу могли відбити, але допомога не прийшла. — Олександр стояв у ямі. Певно, росіяни його змусили викопати собі могилу. — То окоп. Знаю сина. Нізащо б не став копати. Для чого? Аби зарили в посадці і вже ніколи не знайшли? Не раз говорив: «Я ніколи не здамся в полон. При мені завжди граната. Хоч п’ятьох, та з собою заберу». Він не боявся їх. Погляньте в його очі, у них ні грама страху. Що син загинув, ніхто не повідомляв, хоча я зверталася й у військкомат, і до його командирів, бо вже який день не відповідав на дзвінки. Телефонував його батько з Молдови, переживав, що Саша не виходить на зв’язок. Кого знала з військових, перепитала. Сказали, що третю чи четверту роту з батальйону розбили. Місця не знаходила. Читала, що одна мати з передової вивезла тіло сина в багажнику. Думала, і мені доведеться їхати. Порадили сходити в церкву до отця Сергія. Сказали: «Може знати». Того дня відспівували воїна. Запитала й у священника, і родичів загиблого, чи чули щось про Мацієвського. Ніхто нічого. Згодом сказали: «Пропав безвісти», а потім, що не змогли забрати з поля бою. А він би триста раз поповз, щоб своїх врятувати… Минуло більше місяця і раптом дзвінок. Слідча поліції з Києва: «Приїздіть у понеділок на впізнання». Був четвер. Прошу: «Давайте завтра, у п’ятницю». Ні, і все. Мовляв, багато роботи. Розплакалася. Кажу: «До понеділка можу не дожити, уже серце не витримує». Змилостивилася і призначила на після обід. Поїхали з Юлею. Вивезли нам тіло на каталці. Дивлюся, його груди волохаті, тільки волосся на них зовсім сиве. Обличчя запливло, очей не видно. Уже ж більше місяця пролежав. На потилиці родимка його. Слідча показала фото. Кажу: «Він». А вона все допитується про особливі прикмети. Кажу: «У нього на стопі коричнева родима пляма». Дивлюся і не бачу її. Тіло покрите якимось білим нальотом. Працівник моргу ганчіркою обтер наліт і пляму стало видно. «Це син — не сто, а двісті відсотків, — говорю, — тільки дуже схудлий». На відео розстрілу не видно, наскільки худий. Мені ж показали всі речі, в які був одягнений: тільняшка, зверху светр ангорка в крові, потім спецівка елетромонтажника, поверх неї тепла жилетка, на ній форма. Слідчій не вірилося, що то все його одяг.

Мацієвський у дитинстві

П

оховала сина 14 лютого. Моє життя розділилося на до і після. Страшно і боляче, коли втрачено найдорожче. Та мене все мучило, як загинув син. І раптом у березні з’явилося це відео. Побачила розстріл, закричала: «Саша!» Подзвонила Юлі, відправила їй відео. Вона підтвердила. Онук сказав: «Бабусю, це тато! Я його впізнав. Як він курить, як стоїть». Миша ридав у трубку. Упізнали і побратими: «Це Санька, Мацик!» Такий у нього був позивний. — Спочатку ж писали, що на відео Тимофій Шадура з Житомирщини. І рідні його впізнали. — Він зник безвісти в лютому, а Саша загинув 30 грудня. Було розслідування й офіційний висновок, що людина на відео — Мацієвський. Удома зробила куточок сина. Тут усі його нагороди й орден « Золота Зірка». Є нагорода, яку мені вручили в Берліні від фонду доктора Райнера Хільдебранта. — У багатьох країнах є мурали і пам’ятники, присвячені Олександру. — У Кишиневі є мурал і вулиця. Про пам’ятник хотіла поговорити з керівництвом міста, але не дійшла. Була виснажена. Їздила туди поправляти здоров’я і побачитися з бабусею Саші, їй уже 92 роки. Узяла заздалегідь квитки. Електричка з Ніжина стала на мосту посеред Дніпра, немає тяги. Прошу: «Подзвоніть на залізничний вокзал, у мене ж квитки». Сказала, що я мати Мацієвського. Дзвонили, але чи не передали кому потрібно, не знаю. Електричка прибула за дві хвилини до відправки. Біжу через міст з останніх сил. Ступила на перон, а потяг рушає. Провідники на підніжках махають прапорцями. Кричу: «Зупиніться, вас же попереджали...». Де там. Оце недавно, лише через місяць, гроші за квиток повернули. — 5 грудня напередодні Дня Збройних сил президент Володимир Зеленський вручив сертифікати на отримання квартир у Києві захисникам, яким присвоєно звання «Герой України», та членам сімей загиблих героїв. Зокрема рідним майора Данила Мурашка, командира авіаційної ескадрильї, теж ніжинця, котрий здійснив 141 бойовий виліт і загинув на Донеччині. І вам. Хто нині живе в тій квартирі? — Ніхто. Однокімнатна квартира в новобудові, район Теремки-1. Там лише стіни. Потрібно облаштовувати все з нуля. Ще не вирішила, що з нею робити. Жити в столиці не хочу. Не можу покинути Сашу. Він іноді приходить додому, я це відчуваю. І я дуже часто ходжу до нього. — Михайлівно, як вам пам’ятник Олександру в Києві і меморіальний комплекс у Ніжині? — У Ніжині подобається. Для пам’ятника в Києві надсилала багато фотографій, зі мною узгоджували проєкт. Поставили Сашу як символ мужності і незламності. Вираз обличчя відповідний.

Валентина ОСТЕРСЬКА, фото автора та з сімейного архіву

Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є смартфон. Включіть на ньому фотоапарат. Наведіть його на оцей квадратик. На екрані телефона з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться відео.

01.02.2024

Q модні подарунки

Наталія Шестак із зефірним букетом хризантем

Суспільство Зефірні букети Наталія Шестак з Городні робить із соку і м’якоті. Яблучні і ягідні 25­річна Наталія ШЕСТАК з Городні робить букети із зефіру. Троянди, гортензії, хризантеми. Компонує і продає. Найменший букет коштує 550 гривень. Найдорожчий обійдеться дві з половиною тисячі гривень. Аби все замісити-зварити, скомпонувати, прибрати за собою, дівчині треба дві години. — Більше хобі, ніж робота, — каже Наталія. — Готую сироп. Яблучне або ягідне пюре. Цукор і агар-агар. Це рослинний желатин. Поки це все вариться, збиваю меренгу — яєчний білок. Додаю його в сироп, перемішую. За допомогою кондитерського мішка роблю квіточки. Це все треба встигнути хвилин за 15. — Скільки зіпсували, щоб навчитися робити гарні квіточки? — Сироп вариться, я спостерігаю з термометром. Правильну температуру показує на електроплиті. Удома в нас газова. Термометр брехав, — сміється. — На яблуках зефір варити легше, ніж ягідний. Не один заміс перевела. Їсти його можна. Та суміш була не така повітряна. Я з багатодітної родини, у батьків нас семеро. Не пропадав. — Де берете яблука? — У магазині чи на базарі. Для зефіру треба зелені. Удома яблуньки є, але їх недостатньо. Восени був перехідний період, старого врожаю вже не було, а новий ще не встигли завезти. Працювала з яблучним соком. Можна з ягодами. Підходить усе, крім обліпихи. Вона жирна, зефір не приготуєш. Перед тим, як варити, б’ю блендером, крупинки перетираю на ситі. — Є такі кондитерські мішки, з яких зразу можна видави­ ти гарну троянду? — На жаль, ні. Кожну пелюсточку треба витягувати окремо. Збирати в квітку. Стабілізується при кімнатній температурі. Чим вища волога, тим довше. Узимку за декілька годин можна зібрати

7

зефірний букет. Улітку, якщо йдуть дощі, — стабілізується добу, а то й дві. — Які зефірні квіти полюбляють городнянці? — Більше замовляють гортензії або троянди. Раніше це була моя найнеулюбленіша квітка. Бо не виходила. Зараз полюбила. — Якщо квіти зеленого чи жовтого кольору, додаєте харчовий барвник? — Є гелеві. Але з ними не заграюсь, відчуваються на смак. Помітила на менших братах і сестрах, що від зефіру з барвником вони стають дратівливими. Використовую сухий барвник. Не додаю в масу, а розпиляю зверху. Зовні квіти яскраві, усередині білі. — На що треба звернути увагу, аби все добре проварило­ ся, загусло? — Сироп треба добре уварити, щоб маса була, як кисіль. — Скільки кілограмів іде на букет? — Раніше купувала багато. Складала заготовки в морозильну камеру. Під час повномасштабного вторгнення все викинула. Зараз роблю мінімальні замовлення, час від часу поповнюю запаси. Зазвичай купують букети для мам, бабусь.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото з архіву Наталії ШЕСТАК

8

Гумор

01.02.2024

Я почекаю

— Як справи? — Чорні кішки перестали дорогу перебігати — не бачать сенсу Приблизно ось так

Приїхав син з Японії — там вивчав карате. Батько зібрав усю родину: — Ну, чому навчився, покажи сім’ї? — Принесіть лом. Принесли. Син як огріє ним батька по спині: — Це японці приблизно так рукою б’ють!

Т. БУРЯК

— Хто не заховався, я не винен!

Моя знайома працює лікарем на «швидкій». Приїхала якось на виклик — сім’я отруїлася грибами. Сім’я велика, з’їли майже два літри консервованих грибів. Когось госпіталізувала, комусь промила шлунок і вдома залишила. Зібралась їхати. І тут до неї підходить матуся сімейства: — Лікарю, з грибами що робити? Може, їх переварити? — Не треба, — відповідає лікар. — Їжте зараз так, я почекаю.

С. РАДЧЕНКО

— Лікарю, а хто пішов?

то

— То твоє здоров’я!

Молитва сучасного школяра

Знайшла в зошиті 13-річного сина молитву: Врятуй мене, Боже, Від вчительської рожі, Від контрольної близької, Від оцінки низької. Домашню відсунь. От і все. Амінь.

В. ЗАБРОД

Бабусю чорт приніс

У гості прийшла теща. Зять дивиться телевізор. До нього підходить син: — Тату, як я з’явився на світ? — Тебе лелека приніс. — А ти? — І мене лелека приніс. — І маму? — І маму. — І бабусю? — Ні, бабусю чорт приніс. ЇЇ родич.

Р. ХВИЩА

Шарахнемо по маленькій

Приходить шестирічна дівчинка додому. Дуже злякана: — Мене хотіли вбити! — Хто? Чому ти так вирішила? — Я ліпила снігову бабу біля лавочки. Прийшли два мужики, дістали пляшку і стакани. Говорять: «Шарахнемо по маленькій!»

— Облом, Васю, до мене теща прилетіла.

Л. ГРУШКО

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик... Ожеледиця. Їду на роботу на «Ланосі». Попереду «Лексус» з написом «Продається». Думаю: хоч би не купити! *** Прийшли троє в лазню попари­ тися: роботяга, директор і депутат. Роздягнулися. У кожного — до коліна... У роботяги руки, у дирек­ тора пузо, у депутата язик. *** Обожнюю ожеледицю: чотири сальто, два шпагати, шість матюків — і я вдома. *** — Тату, а хлопці сьогодні на дошці матюки писали. — Це погані хлопці. Ти хоч не писала? — Ні­і... Я диктувала. *** Таргани можуть вижити при ядерній війні, а від удару газе­ тою — ні. Це доводить, наскільки небезпечні сучасні ЗМІ. *** Зараз у психлікарнях пере­ велись Наполеони, Чингізхани, Гітлери. Сучасні психи не знають, хто це такі. *** Щоб шкіра обличчя і рук не лущилася на морозі, візьміть цибу­ лину, сіль, шматок сала, пляшку са­ могонки... і не виходьте на вулицю. *** — Квартиру ще не купив? — Ні. Орендую. — Не одружився ще? — Ні, орендую.

*** Олег купив фітнес­браслет. Те­ пер він знає, що до пивного ларька 236 кроків. *** В одеській квартирі: — Любий, що тобі приготувати: гибку чи кугочку? — Гадость моя, мені все гівно. *** — Лікарю, мій Семен дуже слабий в ліжку. — Софіє, а чим ви його годуєте? — Переважно картоплею. — Софіє, запам’ятайте, від крохмалю стоять тільки комірці. *** — Марино, не плач. Ти не жирна... — Не жирна? — Просто твої батьки турбот­ ливо тебе відгодовували, щоб за­ хистити від стриптизу і проституції. *** Для чого нам ці закордонні віруси на кшталт «ковіду»? Нор­ мально ж жили зі своїми соплями і похміллям. *** Ти в мене — просто клад. Так і хочеться закопати. *** — Світлано, скажи що­небудь, щоб моє серце вистрибнуло з гру­ дей. — Я знайшла твою заначку. *** Жінкою бути простіше: пока­ призувала трохи — і в тебе є все, що треба.

Чоловіком бути складніше: по­ капризував — і в тебе навіть жерти нічого. *** — Я довго ходила до сімейного психолога. — А чому перестала? — Сім’я психолога була проти. *** Оголошення на ларьку: «Вийш­ ла! Буду, коли повернусь». *** — Пацієнти часто помирають у вас у лікарні? — Переважно один раз. *** — Ірино, для чого ви в мене плюнули? — Це був повітряний поцілунок. *** Коханцю потрібно лише одне. А чоловікові подавай і перше, і друге, і третє. *** Батько вкладає спати дочку. — Тату, я боюся темряви. — Скоро ти будеш платити за електроенергію і почнеш боятися світла. *** — А ти як чоловіка балуєш? — Мовчу... іноді. *** Зранку чоловік захотів млинців. Набридли йому салати. Ну що ж, за­ горнула в млинці вчорашнє олів’є. Не викидати ж... *** Вирішила перевірити, чи знають

друзі дату мого дня народження і перенесла її на тиждень раніше у всіх соціальних мережах. Першим привітав... чоловік. *** Цікава в мене робота: завдання дають як розумній, а зарплату — як дурепі. *** У сім’ї лікарів: — Сестро, скальпель. — Ти можеш свою сестру хоч раз по­людськи попросити передати ніж? *** Те, що на початку 90­х на­ зивалося «Розвод лохів», зараз називається «Акція». *** Люди, не ходіть на вулицю гулять. Там живе страшенний... Слизько, с...аб...дь. *** Мати купила доньці косме­ тику «Маленька Фея». Чоловік засміявся і говорить: — А собі яку береш? «Досвід­ чена відьма»? *** — Іване, у мене для тебе гарна новина. — Наташо, що за новина? — Ти недарма платив страховку за машину. *** Уранці дружина сказала: — Льоню, я помию голову, а ти — посуд і підлогу.

*** — Яно, твоє вміння співати — це спадковість чи ти мстиш комусь? *** — Петре, для чого було ма­ тюкати Павла? Він же гінеколог! Можна було просто сказати: «Іди, працюй!» *** — Параско, у хаті жерти ні­ чого... — Степане, вижени самогонку, нажеремося. *** Як говорила наша мудра баба Палажка: «Нашим депутатам треба залишити тільки дві пільги — за­ пливати за буйки і переходити до­ рогу на червоне світло». *** Людина не може жити без серця, печінки, легень. Зате без мізків спокійно живуть цілими поколіннями. *** — Покоління джентльменів ви­ мерло. Коли вам, жінки, останній раз чоловіки відкривали двері в машині, щоб ви сіли? — Учора. — Аліно, тебе вчора поліціянти приймали. — Це не рахується. *** Коли сідала в таксі, стряхнула сніг із взуття. Таксист глянув і каже: — Якщо що, я не одружений.

ЗАКУПОВУЄМО ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕЙ, СВИНЕЙ А також корів на молоко

та робочих коней

Високі ціни 063­065­02­18, 098­303­09­28

Куплю ВРХ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ.

шкури ВРХ

Доріз цілодобово.

Перевезення. Доріз цілодобово. 096­152­07­43,063­497­93­27.

098­74­11­833, 063­13­71­061.

Закуповуємо телят, свиней, корів на молоко, коней для праці

Тел.:

068­69­37­521; 099­29­88­987; 093­84­73­088.

11

Передостання

01.02.2024

ЗАКУПОВУЮ: телят,

свиней. Телят на відгодівлю. За найвищими цінами. Тел.: 098-427-54-48, 093-235-42-70, 066-924-32-38.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

096-69-05-018, 063-915-91-97.

093­131­63­72 068­374­04­18

ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО ВРХ, КОНЕЙ, ТЕЛЯТ.

Дорого закуповуємо

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Тел. 097­192­80­90 (Сергій) М’ясне підприємство

дорого закуповує

067­786­68­00, 066­75­90­993.

ВРХ без посередників живою вагою: корів, кіз; телят; коней, биків, телиць; свиней. Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

ВІКНА ДВЕРІ ТОВ БМПК закуповує:

врх, телят, коней, свиней на м’ясо та утримання. ДОРIЗ ШВИДКО ТА ЗРУЧНО

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

Тел. 063­756­96­56,

096­041­76­97.

М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі. 068­130­08­73, 099­480­58­46.

Доріз цілодобово. Перевезення.

на воду під ключ. 093­750­28­64.

096­690­51­57, 093­157­31­37

Тел.: 093­63­78­193, 098­54­59­568

СВИНЕЙ 80­85 грн/кг ТЕЛЯТ 70-80 грн/кг

Куплю коней, корів, биків, телиць.

Новий приватний м’ясокомбінат

закуповує ВРХ

Корови – 40­55 грн Коні – 35­45 грн Бики – 63­73 грн Ціни Телиці – 55­65 грн змінюються. Тел. 068­867­24­91

Телефонуйте

Дорого ВРХ:

телят на відгодівлю, корів, коней, свиней. Доріз цілодобово. 096­387­62­62,099­618­52­77

Тел.: 073­15­85­773, 096­95­74­537

Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39.

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414 Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней.

Доріз цілодобово. Високі ціни.

093­093­17­43, 068­815­86­93.

зміни. Тел. 063­790­40­57.

097-100-03-80, 050-882-54-45

Q де моя велика ложка?

Загублений паспорт на ім'я Парикваш Богдан Ігорович СМ 641238 вважати недійсним.

ЗАКУПОВУЄМО корів, коней, свиней, телят на утримання та перевезення. 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

Потрібен працівник на свиноферму в м. Чернiгів.

Без шкідливих звичок. Вахтовий метод роботи, забезпечуємо харчування та проживання. Зарплата 7000 грн за 14 днів Тел. 050­236­60­99

работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

ЗАКУПОВУЄМО ВРХ. ДОРІЗИ

Тел.: 073­158­57­73, 096­957­45­37

093­945­72­83, Тел.: 068­594­91­12.

ВАЛИМО ДЕРЕВА

Куплю автозапчастини

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

095­516­29­57, 098­841­72­05.

дійних корів та робочих коней.

«ЗІЛ», «ГАЗ», «УАЗ».

будь-якої складності. Помірні ціни.

Продам

Доставка. Перевезення. 066­23­23­967, 093­09­31­743.

Рецепти до вашого столу

Заливна щука

Щука — 800 г, морква — 1 шт., корінь петрушки — 1 шт., цибуля — 1 шт., лавровий лист, перець — 5­6 горошин, желатин — 20 г, сіль — за смаком, вода — 2 л. Почистити щуку, відрізати голову, хвіст і плавники. Залити водою, довести до кипіння, зняти піну. Зменшити вогонь, додати овочі, спеції, посолити і варити 20 хвилин без кришки. Щуку порізати на шматки і покласти в цей бульйон. Варити 15-20 хвилин. Готову рибу викласти на тарілку. Бульйон процідити, розвести в ньому желатин (відповідно до інструкції на упаковці). Шматки риби розрізати вздовж хребта, вийняти його і ретельно відділити кістки. Розкласти рибні шматочки в порційні тарілки або на одну велику таріль для заливного. Залити до половини охолодженим бульйоном, прикрасити вареними овочами, зеленню, лимоном. Поставити на холод для застигання. Коли перший шар застигне, долити решту бульйону, охолодити і подати до столу.

Для закваски: буряк наріжте соломкою. Покладіть у скляну банку, залийте теплою водою, додайте скибку чорного хліба. Накрийте тканиною і поставте в тепле місце на два тижні. Для борщу: зваріть м’ясо. Почистьте картоплю, цибулю, моркву, поріжте шматочками. Картоплю і капусту додайте в бульйон і разом з м’ясом варіть 30 хвилин після закипання на невеликому вогні. Обсмажте на салі нарізану дрібним кубиком цибулю та нарізану дрібною соломкою моркву до золотистого кольору. Додайте в борщ квашений буряк, лавровий лист, сіль, перець горошок, засмажку і варіть 15 хвилин. Змішайте сметану, вичавлений часник і 50 мл бурякового квасу. Наприкінці приготування борщу влийте сметанну заправку і прокип’ятіть кілька хвилин.

20 булочок з двох склянок молока

Продам дійних корів та робочих коней

НАТЯЖНІ СТЕЛІ

Робота! Прибиральники, двірники (м. Київ). Добові

Гарантована знижка пенсіонерам!

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

Салат з учорашнього шашлика Шашлик — 400 г, яйця — 4 шт., картопля (середня) — 5­6 шт., морква — 1 шт., консервований зелений горошок — 300 г, майонез, сіль, спеції — за смаком. Відваріть картоплю, моркву і яйця. Наріжте вчорашній шашлик на кубики. Остудіть овочі та яйця, наріжте такими ж кубиками. Змішайте всі інгредієнти в глибокій мисці, додайте спеції, сіль і майонез. Подавайте салат, прикрасивши петрушкою і шматочком лимона.

Борщ із квашеним буряком

Буряк — 4 шт., хліб чорний — 100 г, м’ясо — 300 г, вода — 4 л, картопля — 5 шт., цибуля — 1 шт., морква — 1 шт., капуста — пів качана невеликого, часник — 3 зубчики, сметана — 150 г, лавровий лист — 1 шт., перець чорний горошок — 5 шт., сіль — за смаком.

Молоко тепле — 2 склянки, цукор — 4 ст. л., сіль — 1 ч. л., яйце — 2 шт., дріжджі — 10 г, розпушувач — 1 ч. л., олія — 1/4 склянки, масло — 50 г, оцет 9% — 1 ст. л., борошно — приблизно 5 склянок, жовток з молоком — для змащення, родзинки — за бажанням. Тепле молоко влити в миску. Всипати дріжджі, перемішати. Додати сіль, цукор, олію, яйця, розпушувач. Збити вінчиком 3-5 хвилин. Всипати борошно, рукою вмішати його в яєчно-молочну масу до однорідної консистенції. Додати масло й оцет (родзинки, якщо бажаєте), ще раз замісити. Тісто повинно вийти м’яким та еластичним. Залишити його в ємності, накрити рушником на 40 хвилин. Прибрати рушник, замісити тісто, що піднялося, знову. Дістати з ємності, викласти на стіл. Відщипнути шматочок, сформувати кульку, викласти її на деко, змащене олією. Накрити плівкою і залишити на 30 хвилин. Після цього змастити збитим жовтком з молоком. Випікати при температурі 180 градусів 30-35 хвилин.

Наостанок

12 Q гороскоп з 5 по 11 лютого ОВЕН. Найплiднішою виявиться перша половина тижня, тому суперечливi питання краще вирiшити до четверга. Ретельнiше контролюйте образливiсть, щоб уникнути сварок удома. ТIЛЕЦЬ. Не давайте необдуманих обiцянок, не потурайте своїм бажанням. Успiх гарантований тiльки тодi, коли зможете правильно вибрати момент i переконати оточуючих у своїй правотi. БЛИЗНЮКИ. Доведеться звалити на себе всi домашнi обов’язки або доглядати хворого родича. Хороший час для спiлкування, зустрiчей з друзями, будь-якого партнерства i проведення культурних заходiв. РАК. Тиждень додасть вольових якостей, що допоможуть вирiшити багато завдань. Не поспiшайте довiритися малознайомим людям. Доведеться повернутися до питань, що вважалися закритими. ЛЕВ. Велика вiрогiднiсть напруження в робочому колективi. Чим складнiше ваше завдання, тим краще його реалiзуєте. Імовiрне романтичне знайомство з людиною здалеку. ДIВА. Імовiрно, що тиждень почнеться з конфлiкту. Не ухвалюйте нiяких важливих рiшень i серйозних зобов’язань — на цьому тижнi час для цього не настав. Допоможiть оточуючим. ТЕРЕЗИ. Усi питання вирiшуються з вигодою для вас. Комунiкабельнiсть розташовує до зустрiчей з друзями i близькими людьми. Пiдвищиться дiлова активнiсть. СКОРПIОН. Будуть незапланованi витрати. Ви ведете правильну фiнансову полiтику, але постiйно виникають спокуси i треба розумно розпорядитися своїми коштами. Можлива важка розмова з начальством. СТРIЛЕЦЬ. Вихiднi обiцяють любовнi переживання, розчарування, iнтриги. Якщо ви посварилися, саме час помиритися. Деякi нарештi знайдуть те, що давно шукали. КОЗЕРIГ. Проблема, що хвилює вас, з’явиться в повному об’ємi. Уникайте натиску i надмiрної наполегливостi в спiлкуваннi з коханою людиною. Не приймайте все близько до серця. ВОДОЛIЙ. Ваше почуття може зашкодити кар’єрi. Не поспiшайте давати згоду, iнакше можливi помилки, якi обiцяють серйознi наслiдки у вiдносинах з людьми. Можливi порушення планiв. РИБИ. Цей тиждень — кращий для дiлових поїздок i переговорiв. Нагальнi справи будуть не дуже складними, проте прибутковими. Вигiдно продавати валюту.

Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

01.02.2024

Q офіційно

Міжрегіональний форум у Чернігові: як відновити економіку країни на деокупованих територіях? Минулого четверга, 25 січня, у Чернігові провели міжрегіональний форум, який покликаний сприяти відновленню економіки країни на деокупованих територіях. Його організували команда ГО «Розвиток бізнес сектору України», пред­ ставники Чернігівської торгово­ промислової палати та Чернігівської ОВА. Наразі бізнес України працює в умовах серйозних викликів, ризиків та випробувань. Багато малих та середніх підприємств мають проблеми в кадровій політиці, логістиці, каналах збуту. Підприємці навчилися бути гнучкими та змінили чимало підходів у бізнесі, аби втриматись на плаву. Саме на основі цієї проблематики в Україні реалізовують національний проєкт «Відновлення економіки країни». Ця ініціатива є частиною проєкту «Зміцнення громадської довіри в Україні»UCBI, який підтримує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). — Цей форум об’єднує спільноту людей, які палко віддані справі відновлення України. Це можливості не лише обговорити питання відновлення економіки України, а й прокласти дієвий шлях до сталого зростання України. Сьогодні ми маємо змогу не лише обмінятися досвідом, а й знайти нові можливості для співпраці. В результаті цієї ініціативи вже почалося обговорення на високому рівні, як краще забезпечити доступ до програми підтримки малих і середніх підприємств для північного та східного регіонів. Ми пишаємося, що стоїмо із вами пліч-опліч, коли ви даєте відсіч збройній агресії та починаєте свій шлях до історичних перетворень, — каже Теодора ДЕЛЛ, заступниця директора місії USAID­Україна. Форум «Відновлення економіки на деокупованих територіях» — це останній та завершальний етап однойменного проєкту. Ключові теми, які обговорили під час заходу: розробка державної та регіональних стратегій відновлення звільнених регіонів, економічне відновлення: виклики та проблеми бізнесу, інструменти економічної підтримки МСБ, розвиток інфраструктури підтримки бізнесу. — Цей форум насправді дуже важлива подія для Чернігівщини. Адже наш регіон дуже постраждав, зокрема бізнес. І зараз ми активно відновлюємося, як інфраструктура, так і бізнес. І сьогодні дуже важливо, щоб дії влади та бізнесу були в унісон. Тому такі зустрічі важливі, і я сьогодні дякую, що

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 (кореспонденти), Тираж 30176 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua

міжрегіональний форум проводиться тут, на Чернігівщині, — зауважив В’ячеслав ЧАУС, начальник Чернігівської ОВА. До заходу долучилися учасники з 12 прифронтових регіонів країни. У форумі взяли участь представники Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, також Тарас Качка, заступник міністра економіки, Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України. — Для нас важливо, щоб уся економіка працювала таким чином, щоб і Закарпаття, і Чернігівщина сприймалися з точки зору підтримки з боку держави, з точки зору розвитку економіки з однаковими режимами. Щоб не було такого, що ми не беремо до уваги регіони, які прикордонні, деокуповані чи знаходяться під обстрілами, через ризик, — ділиться Тарас КАЧКА, заступник міністра економіки. Також учасники заходу поділилися своїми враженнями від проєкту «Відновлення економіки країни» та оцінили його користь. Нагадаємо, що проєкт тривав п’ять місяців. За цей час відбулося три стаді-тури в Дніпрі, Чернігові та Сумах, де підприємці змогли наживо побачити приклади успішних підприємств у прифронтових регіонах та відвідати три галузеві конференції у сфері агрофуд, деревообробної галузі та крафтового виробництва, де учасникам було представлено можливості розвитку бізнесу під час війни.

НАШІ РЕКВІЗИТИ: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8205 Індекс 61062

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".