"Вісник Ч", 16 квітня 2026 року

Найцікавіше у "Віснику Ч"

«Ви тоді трошечки поховали. А це остача». Світлана Калитка двічі ховала

сина-військового /7

Тираж 22845 16 квітня 2026 року. №16/2073 Обласна газета. Виходить щочетверга.

По тисячі доларів за гектар продають землю на півночі області. Навіть під обстрілами /3 Ніна Семьонова впізнала чоловіка на російських каналах /4 «Не вживав нічого, крім енергетиків. А в приймальному сказали — передоз» /5

Увага!

Усі новини, цікавенні історії, фотки — всевсе — створено природним інтелектом. Не штучним. Нами, журналістами "Вісника Ч". Ми сильно-сильно стараємося, щоб вам, читачам, було цікаво.

Q і у війну — не розкисаємо! Яка різниця, хто з ким спить. Головне, щоб усі виспалися.

Світлана Калитка тримає портрет сина. Фото з сімейного архіву

Q дочекалися

72-й обмін. Кинули все, помчали в Чернігів

— Сина вже бачила, — радіє Людмила БАЛДУЙ з Атюші на Коропщині. — Обійняти встигла. Схуд дуже. Було 88 кілограмів, лишилося 60.

11 квітня, у суботу, відбувся 72-й обмін. Напередодні Великодня додому повернулися 175 українських військових і семеро цивільних. В Атюші дочекалися 28-річного Ігоря Балдуя. Хлопець пішов на строкову службу і залишився воювати. Родина років 15 тому переселилася в Атюшу з села Смичин на Городнянщині.

— Я саме приїхала до дочки готувалися до Великодня. Ми зараз у Броварах. Я на заробітках, працюю на рибзаводі. Тільки зайшла в хату — приходить смска. З Координаційного штабу. Коли вони кордон перетинали. Як почитала, що син їде додому, кричала від радості. Не встигла і роззутися. Усе кинула, куртку вдягла — у машину і полетіли. Зять повіз. А друга дочка з Атюші виїхала.

Зустрічали в Чернігові я, сестра, племінник, дочки. Два синові товариші-побратими. Один зараз удома через поранення, другий служе. Ігор Балдуй з багатодітної родини. У Світлани Миколаївни три дочки і три сини. Один помер, другий пропав безвісти. Ігор, найменший з синів, потрапив у полон.

— Коли чекаєте додому?

— Навіть не найближчого тижня. Проходить медичне обстеження. Відновлює документи. Десь під Вінницею. Чотири роки син не був удома. На обмін їздила тільки раз, у 2023 році. На психіку дуже давить, більше не була. А він і не знав, що ми будемо! — продовжує мати. — Хоч Великдень, гостинців не везли. Не можна їм. Друг повіз пізніше в санаторій — геть нічого не взяли. Одяг тільки.

https://sinoptik.ua/pohoda/chernihiv

Неспри­ятливі дні (можливе погіршення самопочуття): 17, 18, 22, 23 квітня. Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців

новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіа

*** На Чернігівщину повернулися шестеро захисників: Сергій Адруг (Чернігів), Ігор Балдуй (Атюша), Артем Васильонок, Максим Гавриленко (Черешеньки, Коропщина), Олег Коваленко та Микола Штурма.

Олена ГОБАНОВА Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є смартфон. Наведіть фотоапарат або сканер на оцей квад­ратик. На екрані телефона з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться відео.

Температура води в Десні 14 квітня на 8 ранку: Чернігів — 8,4оС, Морівськ (Козелеччина) — 8,6оС

(MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.

Реклама

2

Різне, реклама

Q офіційно

Q гороскоп з 20 по 26 квітня ОВЕН. Дозвольте собі відпочити від суєти та турбот, відчуйте смак до життя. Раптову зустріч з керівництвом постарайтеся використати у своїх цілях. ТІЛЕЦЬ. Не зіпсуйте подарований долею шанс, щоб посилити свої позиції не тільки в матеріальному, але й у духовному плані. БЛИЗНЮКИ. Може з’явитися бажання навести

на роботі порядок і красу, з’явиться шанс втілити в життя намічені плани та задуми. РАК. Намагайтеся швидко приймати важливі рішення, інакше легко втратите при­ хиль­н ість удачі. Практично все задумане буде вдаватися з легкістю. ЛЕВ. Грошові питання можуть раптом опинитися в центрі уваги, постарайтеся докопатися до суті проблеми,

щ об вона не створю ва ла неприємних ситуацій. ДІВА. У вас повинні з’явитися нові цікаві оригі­ нальні ідеї. Втілюйте їх у життя, доки час працює на вас. Бажано проводити більше часу вдома з родиною. ТЕРЕЗИ. Не виключено, що прийдеться стати перед вибором між привабливими та дуже привабливими можливостями, але не за-

бувайте, що від добра добра не шукають. Самому зробити правильний вибір буде важко, краще зверніться за порадою. С КО Р П І О Н . М а є с е н с повчитися самодисципліни. Бажано проаналізувати, чи все ви правильно робите. У жодному разі не погоджуйтеся на авантюрні пропозиції. СТРІЛЕЦЬ. Ви повинні бути відкритими для нових пропозицій. Найімовірніше, вони почнуть надходити до вас у наростаючому темпі. Уся доступна вам у ці дні інформація виявиться корисною і потрібною. КОЗЕРІГ. Обставини можуть зажадати від вас свіжості в думках і зосередженості у вчинках. Без жалю женіть лінь від себе. Так ви не упустите птаха удачі.

Вікна та Двері від заводу! Сітки в подарунок! Безкоштовна доставка! Гарантія 12 років!

098-825-45-50 093-440-74-74

ВІКНА ДВЕРІ Гарантована знижка пенсіонерам!

097-100-03-80, 095-504-48-68

Фарбування та чищення дахів (Шифер, метал, черепиця і т. д.)

Тел. 097-721-42-85

16.04.2026

НАТЯЖНІ СТЕЛІ м. Чернігів. Тел.: 093-210-10-10, 097-726-78-39.

ВІКНА та ДВЕРІ від виробника! Найнижчі ціни! Гарантія!

Тел. 067-12-12-800

ВОДОЛІЙ. Зможете зненацька легко домогтися своїх цілей, якщо чітко поставите їх перед собою, і постарайтеся не залишатися на самоті. Не поспішайте нав’язувати свою волю близьким людям. РИБИ. Зможете значно просунутися вперед. Прийдеться взяти свій темперамент під особливий контроль, інакше він зіграє з вами злий жарт. Ваша бурхлива діяльність виявиться досить успішною, однак уникайте надмірних перевантажень, вони здатні підірвати ваше здоров’я. Куплю автомобілі періоду СРСР

в будь-якому стані, а також нові комплектуючі та запчастини для них: «Москвич», «ВАЗ», «УАЗ», «Жигулі», «Нива», «ЛуАЗ», «ГАЗ» і «ЗАЗ» та мотоцикли. Дизельні автомобілі. Самовивіз. Тел. 098-929-50-73

Чернігівська облспоживспілка повідомляє про проведення аукціонних торгів з продажу: 1. Лот. Продаж нежитлової будівлі магазину, загальною площею 61,7 кв.м, до складу якого входять: нежитлова будівля магазину літера «А», 35,6 кв. м.; прибудова, а, 26,1 кв. м.; ганок, а1; сарай Б; огорожа 1-2, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський (Козелецький) район, село Тополі, вулиця Бобровицька (Петровського), будинок 18. Стартова ціна продажу 250 000,00 грн, з урахування ПДВ. Перший крок аукціону - 25 000,00 грн, наступні кроки – 5 000,00 грн.

2. Лот. Продаж нежитлової будівлі магазину, загальною площею 126,4 кв.м., до складу якого входять: нежитлова будівля магазину літера «А», 119,7 кв. м.; добудова, а, 6,7 кв. м.; ганок, а1; розгрузочна рампа а2; вбиральня, У, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський (Козелецький) район, село Карасинівка, вулиця Миру, будинок 46. Стартова ціна продажу 320 000,00 грн, з урахуванням ПДВ. Перший крок аукціону - 32 000,00 грн, наступні кроки – 5 000,00 грн. Заявки на участь в аукціоні реєструються при умові сплати претендентом реєстраційного внеску у розмірі 170 грн. без ПДВ та гарантійного внеску у розмірі 10% від стартової ціни лота без ПДВ та надання копій документів: для фізичних осіб - паспорта та ідентифікаційного номера; для юридичних осіб - витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, свідоцтва платника податку, наказу про призначення керівника, Статуту. Кінцевий термін реєстрації заявок 22.04.2026 до 16.00. Торги відбудуться 28.04.2026 о 10 годині за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, 2 поверх, конференц зал. Гарантійний та реєстраційний внески вносяться на рахунок Чернігівської облспоживспілки UA433052990000026009006301990 в АТ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 01775660. Довідки за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, тел. 097-136-80-80, 067-325-15-70.

Куплю дуже дорого У будь-якому стані: картини, ікони – до 230000 грн., хрести, статуетки – до 5000 грн., фотоапарати, об’єктиви та фото, книги – до 8000 грн., столове срібло, посуд, медалі – до 7000 грн., ордени – до 180000 грн., значки, ялинкові іграшки, самовари – до 12000 грн., монети, го-

динники, радіостанції, АТС, комп’ютери, ЕВМ, магнітофони,телевізори, вимірювальні прилади, плати, радіодеталі, шахи, національний одяг, жіночі прикраси, гірі та гантелі СРСР.

Виїзд за адресою. Тел. (098) 358-46-98

Склад вікон і дверей (вхідних, міжкімнатних), ролети, жалюзі. Тел. 099-464-30-68

з/п 700-1000 грн/день;

АДВОКАТ по кримінальних, адміністративних, цивільним справах.

Консультація, складання документів, захист в судах. Тел. (067) 460-91-10 Св-во ППЗАД серія ПН №000890 від 06.03.2020 НААУ

Новини

16.04.2026 Q хто купить?

По тисячі доларів за гектар інвестбанкір пропонує землю на півночі області 10 квітня Олексій ОЛЕЙНИКОВ, інвестиційний банкір з Києва, оприлюднив оголошення, що на півночі Чернігівської області продається агропідприємство з земельним банком 6700 гектарів. В обробітку 4900 гектарів (інші землі різного ступеня заліснення). Вартість гектара землі — тисяча доларів. А загалом підприємство коштує дев’ять мільйонів доларів. З них 6,7 млн доларів (або 268 мільйонів гривень) — земля. Решта — за техніку, елеватор, американську сушарку та інші приміщення, власну залізничну гілку. Вирощують соняшник, кукурудзу, пшеницю, рапс. Договори оренди з власниками земельних паїв укладені на термін від семи років і вище. Орендна плата — 7,5 мільйона гривень (на рік). Виходить, люди отримують за пай 2,8 відсотка ринкової вартості землі. Але ж це якщо вдасться продати за таку суму. Північ області під обстрілами.

— Пане Олексію, що це за підприємство?

— Я і так багато розповів. Більше не можу. Додав тільки, що це не перший продаж, пов’язаний з Чернігівською областю. Минулого року «Фоззі Груп» Володимира Костельмана продала, а нові власники, ТОВ «Агродім Лідер», придбали ТОВ «Білорусь», зареєстроване в Бурівці на Городнянщині.

Ольга ГРИЩЕНКО

3

Q війна близько

Хату з лелеками посікло уламками Хатою з лелеками називають будинок Ольги РОДІКОВОЇ в Соснівці на Корюківщині. Розмалювати стіни років десять тому попросила старшу доньку Юлію (всього в жінки троє дітей). Ольга Родікова називала свого сина Серьожу, який загинув в аварії, журавликом.

— Спокійний, зажурливий був. Тому і журавлик. 24-річним його не стало, — згадує Ольга Родікова. — Я доньку попросила: «Намалюй мені журавлика». А вона: «Не буду, мамо. Ти будеш дивитися і плакати. Я тобі лелеку намалюю». А потім ще й калину намалювала. Лелека — білий, домашній і тихий; журавель — сірий, дикий і голосний. Донька зараз у Німеччині. Виїхала після початку повномасштабки.

4 березня серед ночі у двір Родікових прилетів шахед. Повністю згорів сарай, де були кози. Врятувалися двоє — Кава та її синок. Згоріли клітки з кролями. У хаті повилітали вікна.

— Отут серед двору вирва була. Це чоловік засипав. Вибух такий був, наче у фільмах. Двох кіз, видно, вибухом убило, то вони мовчали. А козел ще живий був, то так вищав. А що зробиш? Аби чоловік побіг відкривати сарай, то і його б не стало. Дісталося й лелеці.

— Осколками Дочитали цей матеріал до посікло. Бачите, кінця? І у вас є смартфон. поранений теНаведіть фотоапарат або пер, — Родікова сканер на оцей квад­ратик. показує стіну, де На екрані телефона намальований з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться птах.

Марина ЗАБІЯН

Q по рейках

Ранковий потяг з Бахмача відновили.

Хоч і буде менше зупинок. Допомогла петиція та «Вісник Ч» З 17 квітня знову ходитиме ранковий потяг з Бахмача до Києва через Ніжин. Його скасували в жовтні минулого року. Мешканці Бахмача та околиць подали до міськради звернення. Серед них Людмила БОРИСЕНКО, медсестра київської лікарні. І ще 18 бахмачан.

— Медсестри, охоронці, вчителі, заправники працюють у Києві. На роботу могли добратися не раніше 10.00. Люди змушені виїжджати з Бахмача ввечері і ночувати на вокзалах,

відео.

Василь Подорожній з Сосниці у вихідні працює. Заварює стрілу екскаватора. Щоб працівники змогли продовжити будівництво супермаркету «Фора». Фото Марини ЗАБІЯН

— розповіла Людмила Борисенко «Віснику Ч» місяць тому. Потяг №893 Конотоп – Київ з Бахмача виходитиме о 04.25. У Києві — о 07.17. Зупинятиметься в Крутах, Ніжині, Носівці, Бобровиці. І ще на кількох дрібніших станціях. Спрацювала петиція. Та й публікація «Вісника».

— Як тільки виставили оголошення про відновлення потяга у фейсбуку, люди почали обу­рюватися. Бо відновили не всі зупинки. Наприклад, Хутір Халимонове, Українське, Старий Луг. Але це краще, ніж нічого, — говорить Ірина ЛЕВЧЕНКО, секретарка Бахмацької міської ради. — Міська рада звернулася до «Укрзалізниці», додали лист від бахмачан. Якраз учора відповідь прийшла (говоримо у вівторок, 14 квітня). Пишуть, що відновлювати потяг не планували у зв’язку зі складним фінансовим становищем. Але врахували звернення і віднайшли таку можливість. Хоч і за скороченим маршрутом. Проте не знаю, наскільки довго ходитиме, — бідкається Ірина Василівна. — Бо в листі також написали, щоб ми розглянули можливість компенсувати проїзд пільгових категорій з місцевого бюджету.

Марина ЗАБІЯН

Q подарунок Для вербових букетів Ніна Смалько Іван Шулежко: «Підстава вийшла непогана» нарізала котиків: жовтеньких, біленьких і нероз- Двірник У Ніжині обрали кращого двірника цього року. Ним став пущених Іван ШУЛЕЖКО.

Q святкове

— На заході України такі красиві букети несуть до церкви на Вербну неділю. А в нас — прості гілочки. Вирішила це виправити,

— розповіла Ніна СМАЛЬКО зі Срібного. — Уперше цього року заморочилася, щоб зробити гарний букет. За основу взяла вербові котики: жовтенькі, біленькі і нерозпущену річкову вербу. «Плакучу» брати до церкви старі люди не радять. До котиків додала вічнозелений самшит. Такий у дворі росте. А ще доєднала крихітні писанки, морквинки — купила в магазині святковий декор. Вийшло незвично і святково. І мені сподобалося, і срібнянцям. Трохи букетів продала на ярмарку на підтримку ЗСУ. Паску Ніна Смалько купувала, а яйця фарбувала традиційно, у цибулевому лушпинні. ***

У цьому році на Чернігівщині було помітно, що на Вербну неділю до церкви почали брати не просто гілочки, а прикрашені букети, перев’язані стрічками.

Ольга ГРИЩЕНКО

Q весняно-пахуче

Світлана Коренець віддає гній безплатно — І гній, і перегній, — каже жінка. — Ловкий. Під огірки, під що хочеш. Може, машина, а то й більше буде.

— Скільки зараз коштує гній?

— Дві з половиною тисячі гривень. До трьох. За машину. Тримаю корову. Є качки. Чоловіка Віталія поховала в січні. Доньці Мальвіні сім років, у другий клас ходить. Козенятко завели, годує його. Мені допомагає. І гній викидає, і яйця сама вміє посмажити. Собі на город уже вивезла. Зайвий залишився. Місце треба звільнити. Навіщо без діла лежатиме. Може, комусь і треба. Віддаю безплатно. А можливо, хтось щось і дасть.

— Охочих взяти гній на дурняк багато?

— Поки не було. Бо треба ж і транспорт знайти. І того, хто накидає.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Працює сім років. Такий конкурс міськрада проводить утретє. Ніжинці голосують. Найкращі двірники отримують подарунки.

— Приз можна було вибрати. Був телевізор, пральна машина, газова плита або маленький холодильник, — пояснює Іван Павлович. — Вибрав плиту.

— Щоб дружині вгодити?

— Виходить, що так, — сміється. — Наша була, як кажуть, уже підгуляна. З Людмилою Михайлівною хотіли нову купувати. А воно он як добре вийшло. Плита вже вдома. Конфорки працюють від газу. Духовка електрична. Привіз, але ще не встановив. Я на пенсії. Та вдома сидіти не хочу.

— Що найперше приготуєте?

— Дружина нехай вирішує. Їжею не перебираю. Найбільше полюбляю розсольник. А якщо з курочкою… Ой як іде.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Q не тиха старість

Тихий і добрий Нестеренко забив палицею зека Бондаренка Ніжинські поліціянти затримали 68-річного Миколу Нестеренка. Підозрюють, що вбив сусіда, 57-річного Володимира Бондаренка.

Чоловіки з села Колісники Вертіївської громади Ніжинського району. Дружили. Бондаренко проживав зі старенькою матір’ю. Був неодноразово судимий за крадіжки. За вбивство відсидів 13 років. Нестеренко ж, навпаки, тихий, добрий, сімейний. Дружина померла кілька років тому. Тіло Бондаренка 7 квітня близько 18.00 у власному будинку знайшла рідна сестра. За кілька днів до того вона приїздила провідати брата. Той лежав на ліжку і не міг підвестися.

Годувала його. Скаржився, що його побили тцкашники. Та слідчі з’ясували інше: до смертельного побиття причетний Нестеренко. Чоловіки посварилися. У Миколи зникли гроші. Підозрював у крадіжці Володимира. Сварилися та билися на вулиці. Наступного дня чоловіки знову зустрілися. Старший вдарив молодшого кілька разів палицею. Розійшлися по домівках. Нестеренка затримали та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу «Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого».

Ольга САМСОНЕНКО

Суспільство 4 Ніна Семьонова впізнала чоловіка на російських каналах

16.04.2026

Q чекає і плете сітки

Ніна СЕМЬОНОВА з Миколаївки на Борзнянщині сподівається, що її чоловіка обміняють. Микола Семьонов потрапив у полон 24 жовтня 2024 року. Через чотири місяці жінка побачила і впізнала його.

— Шукала інформацію в інтернеті, — розповідає. — Один з телеграм-каналів виклав відео, де показали Миколу. У лютому минулого року. Відео поширювали росіяни. Коля нічого не казав. Сидів з похиленою головою. Йому міряли тиск. Я ж свого чоловіка впізнала. Повідомила всі служби, що він живий. Поліцію, військкомат. У Києві проводили експертизу, чи справді він.

— Що це за експертиза?

— Сканують обличчя. Для цього потрібна фотографія. Надавала цивільні фото. Комп’ютер порівняв фото і відео. І підтвердив — це Микола. Тоді йому змінили статус з безвісти зниклого на військовополоненого. У Координаційному штабі сказали: «Чекайте на повернення додому». Чоловік працював трактористом. На війну пішов, бо син воює. Хоч Віктор у мене від першого шлюбу. Вітя працював зварювальником у Києві. 25 лютого 2022 року пішов добровольцем. Боронив Ірпінь, був під Бучею, на Київщині. Зараз на донецькому напрямку. Є спільний з Миколою Зліва направо: Ніна Герцуська, Ніна Семьонова, Марія Устінова син Олександр. Студент. Чоловік пішов воювати 10 липня 2024 року. Зник під Селідовим на Донеччині. Страшно було і — Можемо попрацювати на території, — продовжує Ніна Герцуська. — Нарізали гілочки за сина, і за чоловіка. ялинки, коли поховання військового було. Це не входить у наші Ніна Семьонова не просто чекає. Разом з Ніною ГЕРЦУСЬКОЮ, обов’язки. Але ж ми тут живемо. Допомагаємо. Нам неважко. Марією УСТІНОВОЮ, односелицями, плете сітки в сільраді. Одну сітку вже сплели, — розгортає змотану, готову для відправ— Оце Михайлович (староста Миколаївки Юрій Самойлик) нами пишалення. — Три на три метри. Друга на підході. Більша за розмірами. Прочитали? І у вас є тиметься, — сміється Ніна Герцуська. — Поки його нема, зірками станемо. смартфон. Наведіть фото— Зарплата мінімальна? З третього березня працюємо офіційно. Пів дня. На зарплаті. Місця апарат або сканер на оцей — Ще не отримували. Пішли, та і все. надає центр зайнятості. Юрій Самойлик нам усе організував. Надав приміщення. Ткаквад­ратик. Про таку роботу навіть і не знали. Подзвонив староста, каже: «Будеш нину привезла Лариса Осадчук, міська голова Борзни. У нас навіть На екрані телефона плести сітки. За гроші». «Як? Незручно таке за гроші робити». Сітки для електроінструмент є. Ми його «бошиком» звемо, — хизуються з’явиться посилання. військових плетуть усі охочі добровільно. Досвідчені дівчата розказали і Натисність його. І дивіться електроножем для розрізання тканини. — Усе для діла в нас є. Але показали, як правильно плести. ми ним майже не користуємося. Ножицями надійніше. відео.

— У нас не тільки сітки, — додає Марія Устінова. — Хоча це основна Юлія СЕМЕНЕЦЬ. робота. Фото авторки

Q попрощалися

На харківському, донецькому та інших напрямках 45-річний Максим Варницький народився в Харкові. У 2008 році Максим разом з батьками переїхав у Бобровицю. Працював різноробом. У січні 2024 року долучився до ЗСУ. 18 серпня 2024 року солдат не повернувся з бойового завдання в Курській області. З того часу вважався зниклим безвісти. Проведена експертиза ДНК підтвердила його загибель. Попрощалися та поховали захисника в Бобровиці. У нього залишилася двоюрідна сестра. *** 37-річний Ярослав Прищепа з села Волинка на Сосниччині. У січні 2024 року призвали на військову службу. Служив у штурмовій бригаді. Отримав поранення на Донеччині. Після реабілітації повернувся до служби у складі 115-ї окремої механізованої бригади на посаді водія мінометного взводу мотопіхотного батальйону. Мав позивний Ярік. Був нагороджений медаллю «За вірність українському народу» та нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій». Загинув 25 лютого 2026 року на Харківщині. Попрощалися та поховали Ярослава Прищепу на Алеї Героїв центрального кладовища Сосниці. У захисника залишились син, батьки, сестра та брат. *** 42-річний Сергій Кулік з Батурина. 13 лютого 2024 року мобілізували. Захищав батьківщину на східному напрямку. 16 серпня 2024 року чоловік зник безвісти поблизу села Білогорівка Луганської області. 6 березня 2026 року тіло ідентифікували за ДНК-експертизою. *** Владислав Шишка народився в місті Селидове Донецької області. Працював на шахті «Україна». Потім родина переїхала до міста Остер Козелецької громади. 1 лютого 2022 року чоловіка призвали до ЗСУ.

30 грудня 2025 року, через тиждень після 27-річчя, Влади­ слав загинув. Поховали в місті Остер. У бійця залишилися батьки та вагітна цивільна дружина. *** 32-річний Олег Непийвода з села Ніжинське Ніжинського району. Працював у Києві на автозаправці. У лютому 2022 року обороняв Ніжинщину в складі ТрО. У квітні 2022 року долучився до лав ЗСУ. Третього березня 2026 року боєць загинув на покровському напрямку. Удома залишились донька, мати, батько та сестра. *** 43-річний Олександр Кошовий з міста Остер Козелецької громади. Працював у будівельній компанії в Борисполі на Київщині. Пішов воювати в перший день повномасштабного вторгнення. Був на посаді водія інженерно-саперної роти. Загинув 30 грудня 2025 року, три місяці вважався зниклим безвісти. У військового залишилися мати та цивільна дружина. *** 35-річний Віктор Бесперстов з Новгорода-Сіверського.

Працював в охоронній сфері. Служив з 2023 року. Загинув 4 листопада 2024 року. Відтоді чоловіка вважали безвісти зниклим. Збіг за ДНК прийшов у березні 2026 року. Поховали захисника в рідному місті. *** 28-річний Євгеній Лиманчук з села Велика Доч на Борзнянщині. З 2020 року працював головним спеціалістом сектору з питань соціального обслуговування осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці в управлінні соціального захисту населення Конотопської міської ради. Також був депутатом цієї ради.

6 вересня 2022 року долучився до Збройних сил. Воював на авдіївському напрямку на Донеччині. 4 квітня 2024 року разом з побратимом поблизу Красногорівки вирушив на евакуацію загиблого військовослужбовця і не повернувся. Відтоді чоловіка вважали безвісти зниклим.

19 лютого 2026 року ДНК-експертиза підтвердила, що Євгеній Лиманчук загинув. Поховали захисника в рідному селі. У нього залишилися батьки, брат та сестра. *** 27-річний Дмитро Никоненко зі Срібного на Прилуччині. Працював на будівництві в Києві, у Прилуцькому районі та в ТОВ «Батьківщина». У 2024 році долучився до Збройних сил. З 2025 року служив у Національній гвардії України, був кулеметникомнавідником 18-ї Слов’янської бригади на донецькому напрямку. Загинув 18 липня 2025 року біля Часового Яру. Поховали бійця на кладовищі Срібного. *** 34-річний Ян Сорока з Ніжина. Долучився до лав оборонців у 2020 році. За мужність та відданість був нагороджений медаллю «За оборону Чернігова». Загинув 11 жовтня 2023 року на авдіївському напрямку. Його вважали зниклим безвісти. Поховали бійця на Алеї Слави в Ніжині. У чоловіка залишились дружина та дві доньки. *** 46-річний Олександр Остапець з Ніжина. Коваль. Його вироби й сьогодні можна зустріти в різних куточках Ніжинщини. На початку повномасштабного вторгнення пішов до ЗСУ. Обороняв Ніжин, воював у Бахмуті та Соледарі, на Сумщині та покровському напрямку. Мав позивний Вакула. 21 грудня 2022 року поранило руку, уламок роздробив кістку. Після реабілітації повернувся на службу.

25 серпня 2024 року зник безвісти. Через півтора року ДНКекспертиза підтвердила смерть бійця. У чоловіка залишились дружина, донька, батько та сестра. *** 49-річний Анатолій Лось з села Вовчок Кіптівської громади. У 2015-2016 роках боронив Україну в зоні АТО. З початком повномасштабного вторгнення в березні 2022 року добровільно став до лав захисників. У складі однієї зі штурмових бригад пройшов найгарячіші ділянки фронту. У червні 2025 року Анатолій зник безвісти. Загинув біля села

Олексіївка Волноваського району Донецької області. Поховати вдалося тільки в березні 2026 року. *** 41-річний Василь Єрко з Новгорода-Сіверського. Працював у Новгород-Сіверській установі виконання покарань №31. У 2021 році уклав контракт, служив у Східному оперативнотериторіальному об’єднанні Національної гвардії України. З 13 листопада 2024 року вважався безвісти зниклим. Факт загибелі підтвердила ДНК-експертиза в березні нинішнього року. *** Сергій Лизогубенко з Бобровиці загинув за три дні до 45-річчя. Працював лицювальником-плиточником у Броварах.

16 грудня 2022 року долучився до Збройних сил. Загинув 4 квітня 2024 року в Донецькій області. Поховали бійця в Бобровиці на міському кладовищі. У чоловіка залишились дружина та дві доньки. *** 32-річний Максим Крупка з Тупичева на Городнянщині. Працював електромонтером на Чернігівському механічному заводі. У травні 2023 року мобілізували. Через два місяці в Бахмутському районі зник безвісти. 5 березня 2026 року за результатами ДНК-експертизи стало відомо, що воїн загинув 22 липня 2023 року. Поховали бійця в рідному селі. *** 46-річний Юрій Романенко з села Рудня Сосницької громади. 11 грудня 2024 року чоловік долучився до оборонців. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника. Був нагороджений знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій».

6 березня 2026 року загинув на Харківщині. У чоловіка залишились мати та сестра.

Ольга САМСОНЕНКО

Реклама

16.04.2026

Здоров’я

5

лікуємо інсульт

«Не вживав нічого, крім енергетиків. А в приймальному сказали — передоз» У 20-річного Ростислава Варіча з Прилук стався інсульт. Піднявся тиск, втратив свідомість. Діагноз поставили не зразу. Комп’ютерна томографія показала крововилив в оболонку мозку. Після консультування з обласною лікарнею запідозрили інсульт.

— Того дня син увечері нас привіз у село. Була п’ятниця, 19 грудня. Я зараз з меншим сином тікаю в Нову Греблю, коли тривоги. З чоловіком думали там лишатися на вихідні. Сам повернувся в Прилуки. Забрав дівчину, — згадує Юлія ВАРІЧ, мати.

— Буквально через годину Настя телефонує. Плаче, кричить: «Ростику погано!» Я не зразу зрозуміла, що сталося. Чому погано? Яка причина? Тим часом він падав, синів. Нас з чоловіком привіз знайомий. Уже його друзі виносили сина у «швидку». Марив. Медики «швидкої» поміряли тиск, був 190. Відвезли в Прилуцьку міську лікарню.

— До того були якісь передвісники?

— Був звичайною дитиною, звичайним

підлітком. Іноді боліла голова. Як і в багатьох нас. Таблетку випив — біль минав. Тиск не міряли. То зараз удома чотири тонометри. Син високий, спортивної статури. Закінчив прилуцький коледж. Зараз у полтавському інституті нафти і газу. Не вживав ні алкоголю, ні наркотиків. А нам у приймальному відділенні лікарні кажуть, що в сина передозування, — обу­ рена мати. — Це ще до того, як зробили аналізи. Мене слухати не хотіли, не пускали до нього.

Я добре знаю свого сина. З усього, що він «вживав» — це курив електронні цигарки, пив каву та енергетики. Медики наполягали, щоб ми покинули лікарню. Але ми залишилися біля реанімації. У суботу близько 8.00 мене пустили до нього. Після того з’їздили додому. Перевдягнулася, бо вискочила, у чому була в селі. За цей час синові зробили КТ. Побачили невеликий крововилив навколо мозку. Сказали, що в нього травма і будуть переводити

до травматології. Але травми в сина не було. Я не знала, що робити. Я почала шукати невролога в тій лікарні. Тітка в Бучі завідує терапевтичним відділенням. Зателефонувала їй, усе описала. Вона попросила КТ. Я пішла і наполягла, щоб мені дали сфотографувати. Не зразу, але дали. Там тітка проконсультувалася з неврологом.

Телефонує: «Юлю, треба везти в область. Це інсульт». Звісно, я здивувалася. О 15.30 з області відповіли: «Везіть». З лікарні дали автомобіль швидкої допомоги. Сина повезли, ми з чоловіком їхали слідом. «Швидка» вирвалася вперед. Ми приїхали трохи пізніше, о 17.30. Вийшов Олександр Садовський, завідувач інсультного відділення обласної лікарні. Ростику ще раз зробили КТ. Геморагічний інсульт. І вже син був в операційній. Спитала: «Як він? Що робитимете?» Лікар мені пояснює, а я нічого не розумію. Я з таким

не стикалася. Садовський казав правду. Що це небезпечно. І нічого нам не обіцяв. Але обіцяв, що зробить усе можливе. Спитала: «У вас були такі операції?» «Так, були». «З Богом», — кажу. І сиділи молилися під кабінетом. Робили близько години. Вийшов лікар, сказав: «Операція пройшла успішно». Садовський завів мене до операційної, показав усе на екрані монітора. Сказав, що проблему усунули. Поки що будуть сильні головні болі. Найважчі п’ятьсім днів після операції. Доки кров у голові не розсмокчеться. Кололи знеболювальні уколи, ставили крапельниці. Операція була в суботу 20 грудня, а 31-го Ростика вже виписали. Після двох днів у реанімації перевели у відділення Садовського. Я була з ним. Перший тиждень і чоловік був з нами, наймали квартиру поряд з лікарнею. Коли Ростику стало краще, батько поїхав. Бо ще ж у нас менший є. Був удома з бабусею. У травні знову поїдемо в Чернігів. Перевірятимуть судини.

— Скільки коштує?

— Безплатно. Й операція теж.

Від шести годин до доби. Далі мозок помре Відділення «Ендоваскулярної нейрохірургії та радіології» в Чернігівській обласній лікарні відкрилося в серпні 2023 року. Тут рятують при інсульті.

— Це наймолодший, кого оперували в нашому відділенні, — добре пам’ятає Ростислава Варіча Олександр САДОВСЬКИЙ, завідувач відділення. — Хлопця привезли у важкому стані. А з Олександр Садовський лікарні він пішов своїми ногами. Раніше таких пацієнтів оперували тільки в Києві в інституті.

«Ця робота цілодобова. Займає зараз усе моє життя»

рухається, може сфотографувати будь-яку частину тіла з будь-якого кута. Через пах заводиться отака система, — тримає в руках вузеньку металеву трубку лікар. — Через стегнову артерію. Доводиться до судини мозку і відкривається в тромбі. Сіточка пронизує тромб, чіпляє його. Потім витягується тим же шляхом. Разом з тромбом. В операційній великий екран, на якому лікарям видно, як проходить операція.

— Хто оперує?

— Переважно я.

— Вас привозить з дому «тривожний автомобіль»?

— На своєму їжджу. І координую перевезення пацієнта швидкою медичною допомогою.

— А якщо у відпустці?

— От так і працюю, — розводить руками лікар.

Дві доби — унікальний випадок

— При ішемічному інсульті вирішальне значення має час, — каже Олександр Садовський. — Якщо судина закрилась, без кровопостачання лишається частина мозку. І маємо до шести годин часу, аби її відкрити, доки мозок лишається ще живий. Зазвичай, чим менше часу минає, тим краще. Тому людям треба знати симптоми інсульту. Щоб не пропустити, коли це починається. І якнайшвидше звертатися за медичною допомогою. Телефонувати 103. Викликати «швидку» та їхати в лікарню. Зазвичай, на жаль, більшість пацієнтів привозять, коли хірургічне втручання людині вже нічим не допоможе. Мозок мертвий. Є поняття «Розширення терапевтичного вікна». Одного разу людина надійшла через дві доби. І мозок ще жив.

Олександр Садовський — нейрохірург. У 2005 році закінчив Ужгородський національний університет, отримав диплом «Лікувальна справа». Чернігівець.

— Молоді лікарі зараз працюють за сумісництвом і в приватних клініках. Або, навпаки, відкривають свою клініку. Заодно приймають у комунальній лікарні. Ви так само?

— Ні. Такі відділення, як це, можуть працювати тільки Основні симптоми інсульту: порушення чутливості в у великих лікарнях. По-друге, на щось інше просто не маю половині тіла, порушення рухів. Слабкість у руці або в нозі. часу. Ця робота цілодобова. Займає зараз усе моє життя. Порушення мови. Людина не може нічого сказати або не Садовський багато навчався, підвищував кваліфікацію за розуміє слів. Щось її запитують, а вона відповідає зовсім кордоном і в Україні. інше. Виникає груба дезорієнтація. Відсутність міміки на — Це відділення відкривав я, — пишається Олександр одній половині обличчя — воно перекошене. Розвивається Садовський. — І зразу його очолив. Працюємо третій рік. гостре головокружіння. Це все симптоми гострого мозДо того працював у загальній нейрохірургії обласної кового інсульту. У таких випадках треба звертатись у лікарні. «швидку» та їхати в лікарню. Чим швидше буде проведена Такого напрямку лікування в області не було. візуалізація і знайдена причина, У від діленні 15 ліжок. Плюс тим більше шансів, що людину інсультний блок. Це як відділення можна вилікувати. Дочитали цей матеріал до реанімації. На 12 ліжок. На третьому кінця? І у вас є смартфон. поверсі. Усього шість палат. Одна Наведіть фотоапарат або операційна. Ще одна будується. сканер на оцей квад­ратик. Будемо брати пацієнтів з іншими — Хто вирішує, чи везти до На екрані телефона нейрохірургічними захворюваннями. лікарні? з’явиться посилання. Ангіограф — наші очі. Ми ба- Натисність його. І дивіться — Медики швидкої допомочимо, що там усередині. Це по суті ги. Люди часто не звертаються. відео. рентгенівський апарат. Ангіограф Клініка інсульту починається, а

Симптоми

Вирішує фельдшер

вони або родичі сидять, чекають. Рука не працює — «а, воно само відійде». Таким пацієнтам, буває, важко допомогти.

— Якщо час втрачено, уже нічого не роблять?

— Їх лікують консервативно, але відкривати судину недоцільно. Частина мозку, яка нею живилася, уже померла.

Родичі не можуть заборонити проводити операцію

— Один з факторів, що може призвести до інсульту, — високий тиск. Якщо тривалий час не лікувати, може статися інсульт. Куріння. Вживання алкоголю. Буває, привозять людину, а вже значна частина мозку загинула. А ми все одно робимо операцію. Щоб зберегти хоча б якусь невелику частину. Людина зможе жити. Не зовсім повноцінним життям. Але себе обслуговувати зможе.

— Хто вирішує: робити чи не робити операцію? Щоб людина існувала?

— У нас нема вибору. Якщо бачимо, що мозок загиблий, ми не робимо. У цьому немає потреби. Якщо є хоч якийсь шанс на відновлення мозку — мозок живий або частково живий, — операцію робимо. Згода родичів не потрібна. В Україні є пацієнт і є лікар.

— А кошти?

— Тромбектомія — операція з відновлення кровотоку судин мозку — безплатна. Там усе питання в часі. Таких операцій (тромбектомія, вилучення тромба) за рік зроблено 160 (за 2025 рік). А всього інсультів в області за рік — п’ять тисяч. Дуже велика кількість. Якщо брати ангіографії (дослідження судин) як хірургічне втручання — близько 800. Закриття аневризм — до 100 за рік. Стентування — розширення просвіту судин шиї (через атеросклероз або внаслідок травми) — десь 50-70 операцій. Це як нарости всередині судини. Бляшки, які поступово перекривають просвіт судини. Хвороба людей похилого віку.

Сторінку підготувала Олена ГОБАНОВА. Фото авторки Реклама

На часі

6

16.04.2026 Реклама

Стартуємо вчасно! У ТОВ «Наташа-Агро» розпочали весняну польову кампанію. Уся техніка попередньо ретельно перевірена, пройшла необхідне технічне обслуговування та повністю готова до виконання польових завдань. Земля вже достатньо прогрілася, тож механізатори впевнено вивели машини в поле.

— Цього року все вчасно: ані затримок, ані поспіху, лише зважений крок уперед. Попри повітряні тривоги та роботу в умовах воєнного часу, ми не зупиняємося. Наші люди професійні, техніка надійна, а обов’язок перед землею та майбутнім урожаєм — понад усе, — Володимир УДОД, змінний агроном ТОВ «Наташа-Агро». Посівна також уже стартувала! Перші гектари засіяні згідно з агрономічними строками. Погода сприяє, ґрунт готовий приймати насіння, а наші аграрії налаштовані на відповідальну роботу. Головне завдання — якісно провести посівну, щоб закласти основу майбутнього врожаю.

Попереду напружені, але радісні дні творчої праці на рідній землі. Тримаймо ритм разом!

Q весна

Чиж та Ельза гній вивозять у парі

Q прогноз

Сергій САВЧЕНКО каже, що в Сосниці залишилося четверо коней. Двоє з них тримає він. Чижа та Ельзу.

Не качав він нафту з Росії в Європу з 27 січня цього року. Російський дрон зруйнував російський же нафтогін.

У вихідний Ельза і Чиж працюють. У парі везуть гній на город через центр Сосниці. Копитами б’ють по асфальту. З’їжджають у вулицю, на околицю.

— Чижу та Ельзі понад 20 років, — каже Сергій Савченко.

— Мультик про Ельзу вийшов років 15 тому. Звідти ім’я?

— Ні, у нас вона була ще раніше, — сміється хазяїн. — Хто запропонував, уже навіть і не згадаю, — не відволікаючись, керує віжками. Завертає на город на околиці Сосниці. Злазить з воза. Дошку, на якій сидів, кладе на землю. Відкриває задні борти. Вилами швидко і вправно скидає гній у купу.

— За якою ціною цього року?

— Хто його знає. Зараз більшість вивозить на город свій. Сам для себе. Скільки є, усе йде на городи. Буває, що на зиму вивозимо.

— Перевезти сосничани просять?

— Інколи. Друзі чи знайомі. Але коні більше для себе. Прочитали? І у вас є Узимку в сані запрягаю. Коли пару, як важка робота. А коли одного смартфон. Наведіть фотоапарат або сканер на оцей вистачає.

квад­ратик. На екрані телефона Юлія СЕМЕНЕЦЬ, з’явиться посилання. Марина ЗАБІЯН. Фото Юлії СЕМЕНЕЦЬ Натисність його. І дивіться відео.

За кілька днів нафтопровід «Дружба» відремонтуємо Нафта призначалася переважно для Угорщини та Словаччини. Це дві країни, прихильні до Росії. По «Дружбі» отримували дешеву нафту. Тому в припиненні постачання звинуватили… Україну. Мовляв, повільно ремонтує. А ми казали, що руйнування дуже серйозні, і це справа не днів чи тижнів.

12 квітня в Угорщині були вибори. Вирішувалося, чи й далі, уже 17-й рік, кермуватиме країною проросійський Орбан, чи прийде опозиційний Мадяр. Орбан пролетів. Опозиція перемогла з розгромним рахунком. Такі події за ближнім кордоном надихнули українських ремонтників. Віктор Орбан Петер Мадяр Робота закипіла. І днями ремонт завершимо. Бо пан Мадяр розблокує виділення нам 90 мільярдів євро. Вони дуже потрібні. Щоб гідно протистояти агресору. І щоб пенсії та зарплати платилися вчасно. Інша справа, чи Росія захоче постачати нафту для вже недружньої Угорщини? Чи не запустить по нафтогону нові дрони-ракети. Але то вже інша справа… Політика — річ непередбачувана.

Назар СЕРГІЙЧИК. Фото з інтернету

P.S. При складенні цього прогнозу автор керувався винятково здоровим глуздом. Реклама

Сергій Савченко з Чижом та Ельзою на городі

Q у тему

— Василю, ти бачив, зараз модні рвані джинси за три тисячі гривень?

— Бачив, Миколо. Я в таких уже років 15 гній на город вивожу.

— То ти ікона стилю?

— Та ні. Просто я 15 років чекав, доки світ докотиться до мого робочого гардероба.

16.04.2026

7

Доля

«Ви тоді трошечки поховали. А це остача».

Світлана Калитка двічі ховала сина-військового 49-річна Світлана КАЛИТКА зі Слобідки Талалаївської громади на Прилуччині ховала сина двічі — торік у серпні та у квітні цьогоріч.

29-річний Володимир Потеряйко загинув на війні 13 липня 2024 року. Служив з 17 травня 2024 року стрільцем-снайпером у 46-й окремій аеромобільній Подільській бригаді. Це елітний підрозділ десантно-штурмових військ Збройних сил.

— Мій біль не передати словами. Як таке може бути, — витирає сльози Світлана Калитка, мати. — Двічі ховати свою дитину.

Мати вимагає, щоб провели ексгумацію та повторну експертизу — 2 квітня дзвінок. Телефонує Вероніка Тищенко, слідча поліції. Та сама, що і перший раз дзвонила. Каже, що знову є збіг за ДНК, — продовжує мати. — Я обурилася, сім місяців минуло від похорону. Як таке може бути? Кого ж я поховала перший раз? Поліціянтка відповідає: «Ви тоді трошечки поховали. А це остача». Просила ще написати розписку, що я до них претензій не маю. Яку частину тіла привезли, знову ніхто не сказав. І так само лежав у морзі Дніпра. Понад рік чекала сина додому. Перший раз важко похорон пережила, тепер знову.

8 квітня останки привезли в морг Прилук. Попросили наступного дня забрати і поховати. Мовляв, у них не працюють холодильні камери. Пропонували в пакеті підхоронити до могили. Та я була проти. Попросила, і в селищній раді збили ящик 100 на 50 сантиметрів. Копачі викопали поруч з першою могилою яму. Отець Іван прочитав молитви. І поховали.

З батьком бачився три рази

— У Житомирі Вова пройшов учебку. А далі відправили на донецький напрямок. Мав позивний Тамада. 11 липня 2024 року подзвонив, сказав, що поганий зв’язок і набере мене пізніше. Разом з чотирма побратимами пішов на завдання. Мали зачистити територію. Троє загинули.

13 липня додому прийшло сповіщення, що син безвісти зниклий. Вказали, що в тимчасово окупованому селі Максимільянівка поблизу Покровська. Мовляв, тіло розірвало під час обстрілу. Я з онукою здали аналізи на ДНК.

— Як саме ви здавали?

— Дали пробірку зі схожою на вушну паличку. Треба було поводити між зубами і щокою. І все. Шукала тіло сина в моргах на донецькому і дніпропетровському напрямках. Уже пізніше побратим давав свідчення, що бачив тіла трьох загиблих. Їх розстріляли в хаті. 16 липня нібито всі три тіла забрали наші військові. А куди вони поділися далі — невідомо. Рік і місяць син був безвісти зниклим. Коли стала збирати документи до купи, у довідці прочитала, що ДНК збіглася ще в жовтні 2024 року. Через три місяці після загибелі. Де вони стільки тіло сина тримали, не пишуть. На початку серпня 2025 року подзвонили з поліції: «Є збіг ДНК».

«Труна не відкривалася»

17 серпня військові занесли труну в хату, потім винесли. І повезли на кладовище.

Пішла в Срібному в поліцію і написала заяву на ексгумацію перших і других останків. Поліціянти метушилися, не знали, що робити, яку заяву мені писати. Мовляв, у них перший такий випадок. Сказали чекати слідчого з Прилук. Наполягаю на експертизі останків. У Володимира Потеряйка залишилися 10-річна донечка Аня, батьки та три брати. З дружиною Вітою розлучився, коли малій було два роки. Жінка пішла до іншого чоловіка.

— Як зараз пам’ятаю, прополюю часник на городі. Приходить Вова і падає на коліна. Каже: «Мамо, що мені робити? Я її люб­ лю». Після розлучення переїхав жити до мене. Та малу не покинув. Аліменти сплачував, постійно забирав до нас. Готувалися до школи, вчили разом букви. Анюта просила сваху, матір невістки, щоб відвезла її на про­ води до тата на могилку. У нашому селі так називають поминальні дні. Та онуці ще не сказали, що є друга татова могилка. Не знаємо, як це тепер їй пояснити.

— Хтось чекав Вову з війни?

— Ні. Уже після похорону чотири жінки писали і дзвонили мені. Що в них відносини з ним були. В однієї четверо своїх діток. Ще й невістці вона виписувала. Та потім усі відсіялися. Зараз зідзвонююсь лише з однією. До повномасштабного вторгнення я працювала дояркою на фермі в сусідньому селі Харкове, а Вова був трактористом. Відпрацювала 17 років. А потім мене скоротили. Вова сказав: «Сиди, мамко, удома, будеш мені їсти варити. А що треба, я все куплю». Працював на навантажувачі «Маніту». Робота була постійна. Заробляв непогані гроші, купив собі машину.

Прослужив два місяці

Не знаю, кого я тоді поховала. Навіть не дали подивитися на сам пакет з останками. Казала, що хочу подивитися. Та в морзі зламали вічка замків на домовині. Після відспівування отець Іван хотів покласти свічки, а труна забита, не відкривається. Казав, що багатьох військових поховав, але таке бачив уперше. На сороковий день збиралися з рідними та друзями пом’янути сина. Отець Іван сказав, що можна поминати і дев’ятий, і 40-й день після запечатування. За майже два роки після загибелі жодного разу Вова мені не снився. Лише синові наступного дня після похорону. Він так убивався за братом, що ледь у яму не впав, коли ховали. Сваха відтягла. Наснилося сину, ніби вони вдвох когось у полон брали. І все. Більше нікому з родичів не сниться.

Володимир Потеряйко

— З Віктором розлучилися, коли Вові було три роки. З батьком він майже не спілкувався, тримав зло на нього. Бачилися за все життя разів три, не більше, — каже Світлана Анатоліївна. — Вова в мене найстарший. Через кілька років удруге вийшла заміж. Рома і Сергій від другого чоловіка. Роману 27 років, одружений, має трьох діток. Сергію 26 років, теж воював на Донеччині. Звільнився після смерті Вови (брат або батько загиблого військового мають право на відстрочку від мобілізації, якщо їхній близький родич загинув або зник безвісти на війні. — Авт.). Зараз на заводі скло робить. Та чоловік, їхній батько, загуляв. Розлучилися. Діму народила від третього. Найменшому сину зараз 18 років. Працює в Києві на складі вантажником, а Роман — там же оператором. Як розлучилися, Вітя переїхав у Смілу Черкаської області. Там і досі живе. Одружився, має 18-річного сина. Аліменти платив по 8,50 гривень на місяць. І то не завжди, ховався від мене. Знайду, де працює, подам знову на аліменти. Він два-три місяці попрацює і звільняється. Боргу по аліментах було понад 100 тисяч гривень. Борг пробачила. Оплатив сину навчання, щоб отримав права на автівку. Тоді аліменти платити не хотів, а зараз он які гроші за сина отримає. Коли військовий безвісти зниклий, нараховується грошове забезпечення і бойові. Це від 120 тисяч гривень щомісяця залежно від звання і посади. Половина цієї суми йде йому на банківський рахунок. Частина коштів може виплачуватися членам сім’ї, а порядок розподілу визначається нормативними актами. Якщо встановлюють факт загибелі, ці гроші отримують спадкоємці: батьки, діти, дружина.

— У нашому випадку 60 тисяч гривень щомісяця поділили на трьох: доньку, мене та батька. По 20500 гривень кожному, — додає жінка.

— Віктор був на похороні?

— Так. Дав мені 400 доларів (близько 17 тисяч гривень. — Авт.). І купив вінок від усієї рідні Потеряйків. Вибирала вже пам’ятник, планувала влітку ставити. Той, що вибрала, коштує близько 300 тисяч гривень. Віктору сказала, щоб половину теж давав. Каже: «Це дорого. Побачимо». А тепер я у відчаї, чи треба ставити пам’ятник.

— На виплати по загиблому військовому батько подав?

— Звісно! Ще раніше за мене. Я отримала тільки від частини 14600 гривень і 35 тисяч гривень від селищної ради на поховання. Дякую людям, давали гроші на прощанні. Змогла поховати і відбути. Мали виплатити грошове забезпечення за три місяці. Але й досі немає. Довго йшли документи з частини. На виплати з невісткою подали в січні. Казали, і до року можемо чекати.

Могила сина наче чужа мені. Важко йти на кладовище. Хай краще хтось іде, але не я. За сім місяців, як поховали, разів п’ять тільки була. На дев’ятини, сороковини і ще кілька разів. Не можу себе силувати і йти. Ніяково мені там стає. І на кладовищі бозна-що твориться. На похорон люди принесли живі квіти. Прийшла на дев’ятий день, а квіти по всьому кладовищу розкидані. Фото збоку лежить, грудка землі поруч. То вудка (флагшток) на прапорі зламалася, то тріснула таб­ личка навпіл, то вінки були розкидані по кладовищу. Може, тому що його не всього перший раз привезли? Біля Вови похований ще один воїн з нашого села, 22-річний Олексій Ротач. Був важко поранений. Помер у лікарні 20 квітня 2022 року. На його могилці завжди порядок. І на інших могилах також.

Ольга САМСОНЕНКО. Марина ЗАБІЯН. Фото з сімейного архіву

Прочитали? І у вас є смартфон. Наведіть фотоапарат або сканер на оцей квад­ратик. На екрані телефона з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться відео.

8

Гумор

Уже весна. Усі в очікуванні кохання. А когось чекають лопата, граблі, сапка і город

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик...

Надприродні здібності

У приятеля кіт гриз кабелі, причому тільки слабкого струму, 220 не чіпав. Якось він приходить додому, а холодильник не працює. Дивиться — кабель перегризений. Ну, думає, капець коту — десь валяється бездиханний. Аж ні. Вилазить, хитра морда, з-під ліжка. Що за дивина? А дивина у відключенні світла. Але як це відчув кіт — незрозуміло.

О. РАШПАЙ

Не витримали нерви

— Грати, колего, треба так, щоб не було боляче за фальшиво взяті ноти!

Живу в багатоквартирному будинку. Граю в народному хорі на губній гармошці. Вирішив розучити мелодію з фільму «Титанік» — так, для душі. Якось сидів у ванні і тренуватися грати цю мелодію (а чого час дарма гаяти). Старався, ніби класно виходило… Стрепенувся від стуку в двері та вереску: — І коли ж ти нарешті потонеш?

Л. ДМИТРЕНКО

— Люба, ти ж сама перед від’їздом казала: «Тільки спробуй».

Виправив помилку, на свою голову

Повернувшись після поїздки до батьків, мати запитує маленьку доньку: — Ти була слухняною, Катрусю? Вчасно лягала спати, не плакала.

— Так, мамо. У середу і п’ятницю в мене спала няня. Батько: — Треба казати «зі мною спала няня».

— З тобою, татку, вона спала у вівторок і четвер.

А. МОСКАЛЬ

Теж непогано

Бізнесмен і бандит обговорюють співробітництво на майбутнє. Бізнесмен: — Усе зрозуміло. А що з моїм сином буде? Бандит: — Перевіримо. Клади на стіл 100 тисяч гривень, а я покладу пістолет. Клич сина. Якщо нічого не візьме, буде порядною людиною. Якщо гроші візьме, піде твоєю дорогою, якщо пістолет — моєю. Заходить син. Кладе гроші в ліву кишеню, а пістолет у праву і йде. Бізнесмен і бандит переглянулись і в один голос: — А що ж? І в поліції теж зараз непогано.

П. МИСНИК

Місцева служба безпеки

Замовив кур’єрську доставку. Приїхала симпатична дівчина. Вийшов з квартири на вулицю — навіщо ж світити квартиру? Забрав посилку, заплатив гроші, посміхнулись один одному і пішов додому. Через годину сусідські бабусі доповіли дружині, що в мене є коханка, і вона вже вагітна.

Ю. ДРОБКО

16.04.2026

— На що скаржитесь?

— Запої замучили.

— І часто вони?

— Разів чотири на рік.

— І довго?

— Місяців по три. *** Кажуть: «Який борщ, такий секс». Набридла ця фігня з борщем. Спочатку секс, а потім подив­ люся. Може, взагалі на шматок хліба не заробив. *** Важко бути леді після горохового супу. *** Робота — це таке місце, де любов до рідного дому проявляється дуже сильно. *** Хочу настільки віддалену роботу, щоб її в очі не бачити. *** Якщо чоловік хропе, значить, йому сниться, що він котик і його гладять. *** — Хто тебе привіз?

— Таксі.

— А чому цілувалися?

— Таксі «Комфорт плюс». *** — Лікарю, а у вас є диплом?

— А це вже лікарська таємниця. *** Пішла на зустріч однокласників. 30 років не бачилися. Три години випивали, сміялись, згадували. Потім виявилося — вони зовсім з іншої школи. *** Батько одружився вдруге. Запитує малого Сашка: — Тобі подобається твоя нова мама?

— Тату, мені здається, тебе обдурили. Не така вона вже і нова. *** — Лесю, щось твого чоловіка давно не видно.

— Сидить у хаті.

— Захворів?

— Та ні. Я його невдало постригла. *** — Куме, дивись яка жінка пішла: личко, фігура, ніжки.

— Та-а-ак. А комусь вона в печінках сидить. *** — Я хочу, щоб мої похорони були веселими.

— Добре. Ми тебе спалимо в крематорії і скуримо. *** Коли я з Клавою одружився, подумав — видра видрою… Потім подивився на себе і вирішив — нічого так дівка. *** У мужиків тільки одна думка — щоб не вимерло людство. *** Учора почула від чоловіка всю правду про себе. І так його шкода стало! З ким живе? *** Іронія долі — купила своєму чоловіку вітаміни для покращення роботи мозку, а через місяць він мене покинув. *** Краще б у школі на уроці трудового вчили, як зняти клему з акумулятора, залити пальне в бак та поміняти колесо в автомобілі, а не фартухи шити. *** — І коли він обіцяв з тобою одружитися?

— У березні.

— У березні? Так у цьому місяці всі обіцяють. *** Бісить фраза: «За гроші не купиш щастя». Бідність вам накупить усього… *** Чи бігаю я вранці? Звичайно. Ще й з криком:

— Блін, проспала! *** — Ви просто незрівнянна. Ви настільки красива, що я захотів би бути косооким, щоб побачити вас двічі.

— Оце так! Такі компліменти мені ще не робили. *** Увечері він подарував їй букет. Уночі вона йому подарувала букет. Але є нюанс… *** Усі ми будемо горіти в пеклі, а жирні ще й шкварчати. *** — Синку, я знайшов учора у твоїй кімнаті презерватив.

— Добре, дідусю.

— Чому «дідусю»?

— Тому що я вчора його не знайшов. *** Не буває 30-річних жінок. Бувають 18-річні з 12-річним досвідом. *** — Галю, ти знову не посолила попкорн?

— То пінопласт, худобино п’яна. *** Коли в матері поганий настрій, вона ділиться ним зі всіма членами сім’ї. *** Щоб дружба не заіржавіла, її час від часу треба поливати… пивом, вином, горілкою, іноді коньяком. *** Недаремно Швейцарія спочатку починала виготовляти ножі. Потім у неї з’явилися годинники і гроші. *** — Ти чого так довго у ванній була?

— Змінювала гуму на літню.

— Тобто…

— Ноги голила. *** — Чому в «Запорожця» багажник спереду?

— Тому що з такою швидкістю за речами треба наглядати. *** — Я тещу вожу в село з задоволенням. Вона завжди гроші за бензин повертає.

— Чи довго це «задоволення» триватиме?

— Доки вона віритиме, що моя нова машина жере 50 літрів на 100 кілометрів. *** Бабуся на запитання: «Як справи?» казала: «Як не срачка, так пердячка»… А тепер я і сама так живу. *** Оксана прожила в щасливому шлюбі 20 років. На це в неї пішло п’ять чоловіків. *** Міністерство освіти вирішило скасувати в школах викладання іноземної мови, бо її вивчення підштовхує дітей втекти з країни. Це може торкнутися: фізкультури, бо вона вчить, як саме бігти; географії, бо вона вчить, куди саме бігти; історії, яка пояснює, чому саме треба бігти. *** Чоловік приїхав додому, привіз собі пиво, а дружині морозиво. Тепер сидить ображений, морозиво їсть. *** У психлікарні: — Ви хто?

— Я Наполеон.

— Цього в палату до Гітлерів, Мусоліні та інших.

— Але ж я тортик. *** — Таню, вставай, у школу запізнишся.

— Та ну ту школу. Не піду. Мене там усі ненавидять.

— А нахріна ти їм стільки домашньої роботи задаєш?

16.04.2026

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ. Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

ТЕЛЯТ

096-69-05-018, 063-915-91-97.

90-110 грн/кг

свиней 85-100 грн/кг

Тел.

063-756-96-56, 096-041-76-97.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН на воду під ключ.

093-750-28-64.

Тел.: 093-150-32-32, 098-049-49-39, 066-476-44-49. Сергій.

дорого закуповує

ВРХ без посередників живою вагою: телят коней корів баранів, кіз свиней – 80-90 грн/кг

Тел.: 093-945-72-83, 068-594-91-12.

098-74-11-833, 063-13-71-061.

БЕРЕЗНЯНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО

закуповує телят, свиней, корів, бичків, коней. Телят на відгодівлю. Найвищі ціни. Доріз цілодобово. Проблемні лежачі.

Тел.: 093-982-33-85, 096-829-78-34

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

Дорого корів, коней, биків, телиць Доріз цілодобово. Проблемні, лежачі.

096-730-06-38, 093-565-40-28

093-131-63-72 068-374-04-18

Продам

дійних корів та робочих коней.

Доставка. Перевезення.

066-23-23-967, 093-09-31-743.

ТЕЛЯТ НА В

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097-66-99-500 Тел.: 093-500-53-10 099-28-43-414

Дорого закуповуємо

ІДГОДІВЛЮ

Телиць, дійних корів, робочих коней

Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

ДОРОГО ВРХ. ДОРІЗ, ПРОБЛЕМНІ.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

Встановлення ручних колонок. Київське м’ясне підприємство

Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней. Доріз цілодобово. Високі ціни.

093-093-17-43, 068-815-86-93.

11

Реклама

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Тел.: 097-709-81-23 Тел. 097-192-80-90 (Сергій)

Київський приватний м’ясокомбінат

закуповує

ВРХ

Корови Коні Бики Телиці Лежачі. Доріз

Найдорожчі ціни

Тел. 068-867-24-91

Куплю корів, коней, телят. Доріз. Проблемні. 099-410-52-54

Куплю телят, телиць і бичків

на відгодівлю. Тел. 099-833-97-23

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

Закуповуємо корів, коней на м’ясо, а також корів на утримання. Доріз цілодобово.

Тел.:

068-69-37-521; 099-29-88-987; 093-84-73-088.

Доставка дров у Чернігові та Чернігівському районі. Продаємо та доставляємо якісні дрова всіх видів. Завжди в наявності двометрові колоди, пиляні та рубані дрова. Тел. 095-602-90-11.

Потрібен працівник/ працівниця на свиноферму. Фізична витривалість, відсутність шкідливих звичок. Робота вахтовим методом. Проживання та харчування за наш рахунок. Тел.

097-423-46-76

Передплачуй «Вісник Ч» — найцікавішу газету області!!! Тільки найсвіжіші новини!

Наостанок 12 Реалізація планів стійкості та законодавчі пріоритети — у діалозі громад з урядовцями і парламентарями на засіданні Конгресу при президентові 16.04.2026

Q офіційно

На Закарпатті відбулося засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України. Долучилася і делегація Чернігівщини. Очно приєдналися В’ячеслав ЧАУС, начальник ОВА, Олена Дмитренко, голова обласної ради, очільники восьми громад області та Чернігівської МВА. Представники решти громад та підрозділів ОВА доєдналися онлайн.

Діалог громад з урядом

У межах засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України 9 квітня відбулася дискусійна панель «Діалог громад з урядом», яку очолила Юлія СВИРИДЕНКО, прем’єр-міністерка України. Під час виступу глава уряду представила один з ключових пріоритетів на поточний рік — реалізацію планів стійкості. Вона наголосила, що ці плани затверджені на рівні РНБО та формуються за принципом від потреб громад до загальнонаціонального рівня. Серед основних підходів: децентралізація систем енерго-, тепло- та водопостачання, модульність рішень, оперативність монтажу обладнання, а також паралельне будівництво генеруючих потужностей та їхнього захисту. «Головне — зробити нашу енергосистему стійкішою. Висновки після цього опалювально­ го сезону зроблено, і саме вони лягли в основу цього плану», — зазначила Юлія Свириденко. Плани стійкості охоплюють чотири ключові напрями: інженерний захист;

розвиток розподіленої генерації; впровадження розподіленого теплопостачання; забезпечення автономності систем водопостачання та водовідведення. Загальний обсяг фінансування складає понад 278 млрд грн. Пріоритет у реалізації надано прифронтовим територіям, великим містам, а також об’єктам критичної інфраструктури. Для громад визначено чіткі часові рамки, при цьому контроль за виконанням здійснюється на постійній основі. Уряд уже забезпечив фінансування перших робіт планів стійкості — загалом 22,1 млрд грн спрямовано на захист 576 першочергових критичних об’єктів. Майже 500 млн грн з цих коштів буде використано саме на Чернігівщині. «Над усім цим працюємо на Чернігівщині. Фізичний захист — першочергове завдання. Тут маємо прогрес. На низці об’єктів робо­ ти вже завершуються», — прокоментував В’ячеслав Чаус хід реалізації регіонального плану стійкості. Щодо інших напрямів, для розвитку розподіленої генерації електроенергії триває постачання до області відповідного енергетичного обладнання в межах співпраці з європейськими партнерами. Одночасно — пошук ресурсів для встановлення додаткових децентралізованих потужностей теплової генерації. Тут йдеться про додаткові блочномодульні котельні, подібні до тих, якими в цей опалювальний сезон Чернігівську область підсилили партнери з бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel. Юлія Свириденко також акцентувала на підключенні до початку нового опалювального сезону когенераційних установок та блочномодульних котелень, які вже наявні в регіонах,

але нині не під’єднані до мереж. На це уряд уже виділив з резервного фонду понад 730 мільйонів гривень. Зокрема 20 когенераційних установок загальною електричною потужністю 27,4 МВт та тепловою 26,9 МВт будуть підключені в Чернігівській області. «Важливо було почути, що прифронтові регіони залишаються в пріоритеті уря­ ду. Спільно з центральною владою та нашими громадами працюємо над реалізацією нашого плану стійкості — часу втрачати тут не мож­ на», — написав за підсумками панелі «Діалог громад з урядом» на своїй сторінці В’ячеслав Чаус. До обговорення також долучилися Денис Шмигаль, перший віцепрем’єр-міністр України-міністр енергетики, який детально зупинився на пріоритетах розвитку розподіленої енергетичної та теплової генерації, а та­кож Сергій Сухомлин, голова Агентства віднов­ лення, який доповів щодо впровадження захисту об’єктів критичної інфраструктури.

Діалог громад з парламентом

Також у межах засідання Конгресу провели дискусійну панель «Діалог громад з парламентом». Руслан СТЕФАНЧУК, голова Верховної Ради України, окреслив ключові законодавчі ініціативи, над якими нині працює парламент. «Парламент України послідовно працює над зміцненням територіальних громад і розвитком їхньої спроможності. Я хочу подя­ кувати всім вам за гідність, за стійкість і за те, що ви завжди залишаєтеся голосом людей», — підкреслив спікер. Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, представив доповідь щодо європейської інтеграції та її впливу на

розвиток українських територій. Водночас Олена Шуляк, народна депутатка, поінформувала про пріоритетні законопроєкти, спрямовані на підтримку громад, з особливим акцентом на прифронтових територіях. Окрему увагу учасники приділили секторальним питанням, які представили голови профільних комітетів Верховної Ради України. Серед ключових тем: перспективи впровадження адмініст­ рування місцевих податків і зборів; питання цивільного захисту, зокрема евакуація населення, облаштування укриттів та розвиток добровільних пожежних дружин у громадах, а також законодавче забезпечення та державна підтримка цих напрямів; поточний стан місцевих бюджетів, включно з перспективами реверсної дотації та збереження 64% ПДФО в бюджетах у 2027 році; реформування старшої профільної ш кол и : о с н о в н і в и к л и к и та п р а к т и ч н а імплементація на рівні громад; розвиток міжнародного співробітництва громад і регіонів у 2026-2027 роках. Ініціатива діалогу з парламентом на майданчику Конгресу місцевих та регіональних влад важлива для прямої комунікації громад з законотворцями. Це можливість обговорити питання, які напряму впливатимуть на життя людей і розвиток території, прокоментував В’ячеслав Чаус. Завершальним етапом стала сесія запитаньвідповідей, під час якої представники громад мали можливість поставити парламентарям актуальні запитання.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

Реклама. Оригінал-макет замовника

Ідентифікатор друкованого медіа в Реєстрі R30-04374 Комплект редакційних політик – https://cntime.cn.ua/visnik-ch-principi-diyalnosti-article/

Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-187 (відділ реклами), 093-42-89-990 (бухгалтерія). Електронна пошта: vistnik-online@ukr.net

Тираж 22845

Звіт про прозорість: https://www.jti-app.com/report/Qply70enEKjXAbxD

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не поНАШІ РЕКВІЗИТИ: вертаються. ТОВ “Редакція газети Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, ор“Чернігівський вісник” ганізацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність р/р UA2338080500000000 фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «Реклама», 26000115829; «Спонсорований матеріал», «На правах реклами», «Партнерський АТ “Райффайзен Банк “Аваль” матеріал». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що м. Київ; МФО 380805; пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. код 31188511.

Зам.8216 Індекс 61062

Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».