Найцікавіше у "Віснику Ч"
Щоб виходити з квартири, Борис Ковальчук витратив 150 тисяч гривень. На вулиці не був рік /7
Тираж 21904 15 січня 2026 року. №3/2060 Обласна газета. Виходить щочетверга.
Увага!
Усі новини, цікавенні історії, фотки — всевсе — створено природним інтелектом. Не штучним. Нами, журналістами "Вісника Ч". Ми сильно-сильно стараємося, щоб вам, читачам, було цікаво.
Віталій Авдієвський пропонував повозити, якщо не завелась автівка /3
Q і у війну — не розкисаємо!
Борис Ковальчук на балконі, з якого пандус на вулицю. Фото Юлії СЕМЕНЕЦЬ
— А ви хто? — Я жінка вашої мрії! — Так?! Але я не про таку мріяв! — А збулася така.
Приревнував та хотів налякати? Олександр Козачок прийшов до хати Оксани Чави з гранатою /5 Q чистив сніг
Помер Анатолій Куліченко, батько трьох братів, яких росіяни розстріляли, а один вибрався з могили зі зв’язаними руками. Микола оформлює статус цивільного полоненого. Хоче до Польщі 10 січня в Довжику Чернігівського району поховали Анатолія Куліченка. Чоловік був відомий у селі. Мав свою бригаду копачів. Возив машиною односельців у Чернігів. Історія родини Куліченко прогриміла на всю країну у 2022 році, після деокупації області. Трьох синів Анатолія Ілліча росіяни три доби били, допитували. 21 березня зі зв’язаними руками та ногами повезли на розстріл. Неподалік села Чумак. Стріляли з пістолета з глушником. Євгена та Дмитра вбили. Миколі куля потрапила в щоку. Усіх трьох закопали, думали, що мертві. Миколі дивом вдалося вибратися з могили. Поранений, обходячи російські блокпости, він пройшов 40 кілометрів. Щоб потрапити додому. Два роки тому Миколі КУЛІЧЕНКУ почали приходити повістки з військкомату.
— Вийшов чистити сніг, — сказав про смерть батька. — Стався інсульт. Це було 7 січня. На Різдво за старим стилем. Батько до останнього працював. Одного відвезе, другого при везе. До лікарні, у справах. Іншим разом і поїсти не встигав. Не міг відмовити. 30 січня повинно було виповнитися 72 роки. Поховали 10 січня. Чекали сестер. Іра живе і працює в Чехії, Марина в Києві. Її донька, моя племінниця Ліля, їхала з Польщі. Вона діда дуже любила. Він її змалечку виростив. А від мене внуків так і не до чекався, — зітхає чоловік. Микола і досі живе в Довжику. — Повістки з військкомату приходять? — Ні. Справа зрушила з мертвої точки. Учора, 12 січня, приїздила жіночка, яка допомагає отримати статус цивільного полоненого. Нещодавно прийшла відмова з Києва. Не вистачило
якогось витягу з реєстрів. Куди відправляли ці документи, не знаю. Цим батько разом з волонтерами займався. А я вже так чекаю цього статусу. Хочу кудись виїхати. — Куди поїдете? — До племінниці в Польщу. Якщо сподобається, то можу і лишитися. Робота є, житло також. Дівчат повно, — жартує. — Хто допомагає? — Волонтери разом з місцевою владою, юристами зі старос тату. — Дівчину не знайшли? — Ні. Може, десь мене чекає, — сміється. — Через місяць буде 37 років. Уже давно б час.
Юлія СЕМЕНЕЦЬ Реклама
https://sinoptik.ua/pohoda/chernihiv
Несприятливі дні (можливе погіршення самопочуття): 15, 16, 17, 21, 22, 23 січня.