Skip to main content

"Вісник Ч", 13 листопада 2025 року

Page 1

Найцікавіше у "Віснику Ч" Спеціаліста з витягання людей з ліфтів знайшли! /3

Він пас У Новгороді-Сіверському ягнята тимчасово за селом /7 призупинили роботу пологового відділення /3 Анна Гаєва безплатно віддає котиків, які коштують від чотирьох тисяч гривень /3 Цілили по цивільних /5

Тираж 21874 13 листопада 2025 року. №46/2051 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Увага!

Усі новини, цікавенні історії, фотки — всевсе — створено природним інтелектом. Не штучним. Нами, журналістами "Вісника Ч". Ми сильно-сильно стараємося, щоб вам, читачам, було цікаво.

Q і у війну — не розкисаємо! Серце хоче кохання, душа — спокою, а тіло — розпусти. Нікому нічого не даю. Усі сидять злі.

У Березні смикнули удачу за хвіст і виграли приз /6 Дмитро Падалиця з вівцею Муською. Фото Марини ЗАБІЯН

Валентині Плотник приносять на чистку 100-річні подушки. Усередині цвяхи, свічки, зерно. І навіть сушені жаби

Q що тільки не пхають

Валентина ПЛОТНИК 14 років чистить подушки в Бобровиці. Ціна зараз 290 гривень за одну 70 на 70 сантиметрів. — Хтось чистить, а хтось уже перейшов на штучні, синтепонові, — каже Валентина Плотник. — Подушки з пір’я треба чистити раз на два роки. У кого виходить — раз на рік. Є такі, що зовсім не чистять і не будуть цього робити. Бо не дозволяють фінанси. З заміною напірника, 70 на 70, коштує 290 гривень. Обов’язково потрібна присутність власника. Щоб

бачили, як чиститься в барабані. Яке наповнення. Хтось любить збиту, а хтось, щоб м’якша була. Буває таке, що тричі приходить. Щоб добила. — Якщо пір’я зовсім погане, є чим добити? — Буває таке, що бабусі приносять подушки, яким 70, а то і 90 років. Чистила і сторічні. Зношується напірник, а пір’я всередині гарне. Господині, які самі збирали, сушили, набивали, приносять на чистку. А пір’я пересушене. Або вологим зберігали. А як волога, може зацвісти. Наші матері знали, як збирати, як сушити. Це природний матеріал, йому нема строку давності. Але всередині

Q у тему

Народна прикмета: "Чим ближче ранок, тим зручніша подушка". *** Дід: — От згадую молодість! У тебе були груди, як подушки, а тепер одні наволочки! Баба: — Ну знаєш!.. У тебе теж пістолет був, а тепер тільки кобура лишилася. чого тільки не попадається. І цвяшки, й огарки свічок, і зерно всяке: льон, соняшник, кукурудза, просо — що хочеш. І навіть сушені жаби. Моду ніхто не скасовував. На зміну приходять сучасні штучні наповнювачі. З чого вони зроблені, хтозна. Старі, пір’яні викидають. А хлопці їздять селами, купують. А ще почала їздити машина. Під’їжджає під будинок. Хлопці приїхали, перечистили, і все. — А ви на якій спите? — На пір’яній. Чищу регулярно. Зробила собі менше середньої, 50 на 70. Лягаєш спати — ти її обнімаєш, а вона тебе.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ Реклама

Несприятливі дні: 17-23 листопада.


2

Різне, реклама

13.11.2025

Шановні працівники сільського господарства!

«Гаряча лінія» допомоги ветеранам і військовим

Днем працівників сільського господарства України!

Запрацювала телефонна «гаряча лінія», яку організувала Юлія Тимошенко спільно з МФО з захисту прав ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин. — Я знаю, що ми впораємося. Кожен, хто може бути корисним, має це робити без вагань. Так ми наблизимо перемогу. Так наблизимо країну, в якій хочемо жити. Так віддамо шану тим, хто віддав здоров’я за свою державу, — вважає Юлія ТИМОШЕНКО.

Щиро вітаємо вас з професійним святом,

Висловлюємо глибоку вдячність усім, хто присвятив своє життя нелегкій, але благородній справі — розвитку аграрного сектору. Ваша праця є запорукою продовольчої безпеки держави, основою стабільності та добробуту українського народу. Попри всі труднощі воєнного часу, ви продовжуєте працювати на рідній землі, забезпечуєте громади продовольством, підтримуєте військових і долучаєтесь до волонтерських ініціатив. Ваша відданість справі, стійкість і патріотизм викликають щиру повагу. Бажаємо всім аграріям Чернігівщини міцного здоров’я, миру, добробуту, наснаги й нових успіхів у професійній діяльності. Нехай родюча земля щедро віддячує за працю, а господарства зміцнюються під

мирним українським небом. Зі святом вас! Разом до Перемоги!

Директор Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Олег КРАПИВНИЙ

Голова Чернігівської обласної організації Профспілки працівників агропромислового комплексу Володимир ВОРОХ

На роботу в газети «Вісник» та «Весть» потрібен Оплата за результат.

журналіст.

Тел. для довідок: 091-333-00-61, 091-333-00-48. Q офіційно

Q офіційно Відповідно до Наказу Міністерства оборони України №742 від 03.11.2025 року «Про перетворення Державного підприємства «Чернігівський військовий лісгосп» у товариство з обмеженою відповідальністю» припиняє свою діяльність Державне підприємство «Чернігівський військовий лісгосп», код згідно з

ЄДРПОУ – 24967505 (15558, Чернігівська обл. ,Чернігівський р-н, вул. Лісова, 1) шляхом перетворення. Утворено комісію з перетворення, головою якої призначено Демченко Віталія Анатолійовича. Заяви кредиторів приймаються до 05.01.2026 року у письмовому вигляді протягом двох місяців з дня опублікування оголошення за адресою:15558, Чернігівська обл. ,Чернігівський р-н, с. Гончарівське, вул. Лісова, 1.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ЧЕРНІГІВСЬКЕ ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПО ПЛЕМІННІЙ СПРАВІ В ТВАРИННИЦТВІ” (ПРАТ “ЧЕРНІГІВСЬКЕ ПЛЕМПІДПРИЄМСТВО” код ЄДРПОУ 00709773, юридична, фактична та поштова адреси: 15511, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Довжик, вул. Чернігівська, буд.16А)повідомляє про намір отримати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами об’єкту за адресою: 15511, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Довжик, вул. Чернігівська, буд.16А. ПРАТ “ЧЕРНІГІВСЬКЕ ПЛЕМПІДПРИЄМСТВО”, не підлягає оцінці впливу на довкілля згідно положень ЗУ “ Про оцінку впливу на довкілля”. Джерелами впливу на стан атмосферне повітря являється технологічне обладнання обробки зерна – очищення, сушіння, зберігання в напольних та аграрних складах, кормоцех з лінією виробництва розсипних кормів, будівлі утримання худоби в корівниках та телятниках та продукти їх життєдіяльності, гноєсховище, обладнаня ремонтної служби (зварювальний пост), паливнозаправне обладнання та резервуари палива, котельне обладнання ( котли, теплогенератори та піч), дизель-генератори та виробниче обладнання кухні. При роботі технологічного обладнання та котельного устатковання в атмосферне повітря від стаціонарних джерел надходять забруднюючі речовини: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 6,5795 т/рік, сполуки азоту (двоокис азоту) – 1,7805 т/рік, оксид вуглецю – 1,473 т/рік, аміак – 2,4145 т/рік, сірководень – 0,03981 т/рік, сірки діоксид –

Q офіційно Інформаційне повідомлення про намір встановити тарифи на централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, послуги з управління побутовими відходами і на операції із збирання та перевезення побутових відходів на новий строк – 2026 рік. На виконання Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України № 130 від 05.06.2018 року «Про затвердження Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обгрунтуванням такої необхідності» (із змінами), Комунальне підприємство «Господар» Варвинської селищної ради Чернігівської області повідомляє про намір встановити (продовжити) тарифи на централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, послуги з управління побутовими відходами і на операції із збирання та перевезення побутових відходів на новий строк – 2026 рік. Тобто,

0,00834 т/рік, ацетальдегід – 0,000082 т/рік, оцтова кислота – 0,000205 т/рік, органічні аміни – 0,00746 т/рік, диметиламін – 0,00000086 т/рік, неметанові леткі органічні сполуки – 0,1579 т/рік, аерозолі зварювання – 0,0066 т/рік, фтор та його сполуки – 0,00160 т/рік, фтористий водень – 0,000024 т/рік, фенол – 0,001867 т/рік, фреон – 0,0004 т/рік, парникові гази: метан – 11,6696 т/рік, оксид діазоту – 0,0239 т/рік та двоокис вуглецю – 1131,8096 т/рік. Загальні обсяги викидів складають – 1155,987 т/рік. Адміністрація ПРАТ “ЧЕРНІГІВСЬКЕ ПЛЕМПІДПРИЄМСТВО” зобов'язується виконувати норми і правила з охорони навколишнього природного середовища та вимоги екологічної безпеки на всіх етапах експлуатації технологічного обладнання. Викиди забруднюючих речовин відбуваються в межах допустимих норм. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємства не створюють перевищення рівня граничнодопустимих концентрацій на межі нормативної санітарно-захисної зони, що підтверджується проведеними розрахунками розсіювання забруднюючих речовин. Для ознайомлення з більш детальною інформацією про отримання дозволу ПРАТ “ЧЕРНІГІВСЬКЕ ПЛЕМПІДПРИЄМСТВО”звертатися за адресою: 15511, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Довжик, вул. Чернігівська, буд.16А., за тел. +38(63) 036 8880 Зауваження громадські організації та окремі громадяни можуть направляти протягом 30 календарних днів з моменту публікації Заяви до Чернігівської обласної державної адміністрації за адресою: 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 7. Адміністрація ПРАТ “ЧЕРНІГІВСЬКЕ ПЛЕМПІДПРИЄМСТВО”

діючі тарифи будуть застосовані на новий строк з 01.01.2026 р. по 31.12.2026 р. Джерело всієї необхідної інформації – офіційний вебсайт Варвинської селищної ради в мережі Інтернет: https://varvynskagromada.gov.ua у вкладці КП «Господар», інформаційні стенди Варвинської селищної ради та КП «Господар». Зауваження та пропозиції, щодо наміру встановлення (продовження) діючих тарифів на новий строк від фізичних, юридичних осіб, їх об’єднань приймаються КП «Господар» в письмовому вигляді як особисто, так і шляхом направлення поштою протягом 7 календарних днів з дня опублікування відповідної інформації на офіційному веб – сайті Варвинської селищної ради в мережі Інтернет за адресою: вул. Шевченка, 18, селище Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600, е-mail: kpgospodar1@ukr.net та органом уповноваженим встановлювати тарифи за адресою виконавчого комітету Варвинської селищної ради: вул. Шевченка, 38, селище Варва, Чернігівська область, 17600. З повагою Олександр ЛОМАКА, директор КП « Господар»

Потрібні водії категорії С, Е для роботи на зерновозах зі свого елеватора по області та Україні. Зарплата висока, можливе бронювання.

Потрібні пекарі, формувальники тіста. Офіційне працевлаштування. З/п 16000-18000 без затримок. Тел. 093-806-75-93, 063-961-08-94.

Тел. 050-448-23-05, Володимир Миколайович.

ВАЛИМО ДЕРЕВА будь-якої складності. Помірні ціни.

Забори, ворота, хвіртки,

ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ

Акційні ціни. Виїзд, замір. Перевезення будматеріалів безкоштовно. Якісний метал. Недорого.

5 пасажирів + 1500 кг вантажу.

металопрофіль високої якості.

063-489-85-45, 096-659-90-33, 096-626-74-40

Тел. 099-48-65-415

по Чернігову.

Тел.: 093-210-10-10, 097-726-78-39, 093-235-31-15

Продається мінітрактор

АДВОКАТ по кримінальних, адміністративних, цивільним справах.

Консультація, складання документів, захист в судах. Тел. (067) 460-91-10 Св-во ППЗАД серія ПН №000890 від 06.03.2020 НААУ

(15 кінських сил).

Ціна договірна. Тел. 066-609-23-79 Юристи, які спеціалізуються на захисті законних інтересів військовослужбовців по всій Україні. Св-во ЖТ №000937 від 27.03.2018 р. Тел. 063-343-66-99

НАТЯЖНІ СТЕЛІ

Реклама у «Віснику Ч»: м. Чернігів. л.: 093-210-10-10, 093-42-89-990 Те 097-726-78-39.


Новини

13.11.2025

Q поїхали!

3

Спеціаліст з витягання людей з ліфтів знайшовся!

Ліфти в Прилуках почали запускати 6 листопада. Стояли тиждень. На 11 листопада в Прилуках уже запустили в роботу 42 ліфти. Працює 32-річний Максим СТАНЬКО, новий електромеханік, прилучанин. Попереднього спеціаліста, Вячеслава Солодова, мобілізували. Працівники ТЦК з поліцією забрали його ввечері в п’ятницю, 31 жовтня. Майже на тиждень 52 ліфти в Прилуках зупинились. Обслуговувати і витягати застряглих у ліфті мешканців стало нікому.

Q на жаль

Лікарі та акушерки звільнились, робота пологового відділення призупинилась Немає лікарів. Дві акушерки звільнилися на початку листопада. Одна на довготривалому лікарняному. — Сподіваюся, хтось прийде працювати. Не хочеться далеко від дому народжувати, — каже Олеся МЕЛЬНИК, майбутня мати. Чекає другу дитинку. — Сину три роки, народжувала в цьому пологовому. Усе сподобалося. — Ми не закрились, ми тимчасово призупинили роботу пологової зали на час вирішення питання з кадрами, — пояснює Оксана ЧЕРНЕНКО, генеральна директорка КНП «Новгород-Сіверська центральна міська лікарня». — Після обстрілів міста дві акушерки прийняли рішення звільнитися і переїжджати. Один середній медичний працівник перебуває на тривалому лікуванні за станом здоров’я. Ще одна акушерка працює. Медичний персонал шукали давно. Хотіли підсилити своє відділення. Зверталися в сусідню громаду, область. Днями до нас прийшла молода дівчина, випускниця медичного вишу. Подивилася на умови і попередньо погодилася працювати. Також прийшла колишня працівниця первинної ланки, переселенка з прикордонного села нашої громади. За 10 місяців нинішнього року в нашому пологовому народилася 41 дитинка. У драцсі зареєстрували більше, 66 новонароджених. Наче і небагато діток. Але я не втомлююся говорити, що пологове відділення нам потрібне. Новгород-Сіверський — віддалена прикордонна громада. Мали, на жаль, негативний досвід під час окупації області. Шляхи порушені між громадами, Шосткою (Сумська область), Черніговом. На щастя, в укритті не доводилося народжувати. Але там усе підготовлене для пологів. — Яку заробітну плату пропонуєте акушеркам? — 15 тисяч 500 гривень плюс доплата дев’ять тисяч гривень згідно з пакетом №49 від НСЗУ, — розповіла Людмила ЗАЛІСЬКА, головна бухгалтерка лікарні. — Доплачують лікарням, які знаходяться в зоні активних бойових дій. Ольга САМСОНЕНКО

Максим — співробітник ТОВ «Спецліфтмонтаж». Тепер більшість ліфтів у Прилуках обслуговуватиме це підприємство. — Як знайшли спеціаліста? — запитую мера Прилук Ольгу Попенко. — Ми знали про нього. Зателефонувала, він попросив звернутися до його попереднього керівника Анатолія Шаповаленка. Так ми вийшли на чернігівську компанію «Спецліфтмонтаж». Зв’язалися, Максима прийняли на роботу, пообіцяли бронь. Керівник приїхав у Прилуки. І власники будинків з ліфтами почали переукладати угоди з цим підприємством, — полегшено зітхає мер. — Сьогодні вони вже

перевіряють ліфти. Звітуватимуть до 20 листопада. Якщо потрібен буде капітальний ремонт, то міська рада виділить на це кошти. Щоб не мешканці будинку скидалися, бо це великі суми, 100-300 тисяч гривень. — Ольго Михайлівно, а чи не пробували повернути з лав ЗСУ Вячеслава Солодова, попереднього механіка з обслуговування ліфтів? — Як? Буквально на другий день, коли я його шукала, він уже був у військовій частині. Учасник АТО, не мав броні. Пройшов ВЛК. І його зразу забрали. Я пробувала, питала… Сказали, що про це не може бути й мови. Порушення законодавства.

— Ліфти практично вже запустили, — підтвердив у вівторок, 11 листопада, Анатолій ШАПОВАЛЕНКО, директор ТОВ «Спецліфтмонтаж». — Зразу подали заявку на бронь для Максима. Сьогодні прийшло підтвердження. Максим раніше працював електриком з обслуговування ліфтів у прилуцькій компанії «Білкозин». Броні не мав. Останнім часом шукав роботу. — Ліфти запустив, — пишається Максим Станько. — У всіх житлових будинках, у лікарні.

Анна Гаєва безплатно віддає котиків, які коштують від чотирьох тисяч гривень

Q кому треба?

Анна ГАЄВА з Ніжина шукає нові родини для котиків. Їх у неї близько 20. Усі породисті. Бенгальські, алтайські, пантеріна. З розплідника. Живуть в окремому будинку з ремонтом. Електричним і пічним опаленням. Власниця скорочує розплідник. — Воєнний час, розводити котів дорогих порід неможливо, — пояснює причину жінка. — 20 тисяч на місяць коштує утримання розплідника. Не тягну. Усіх залишала собі як молодняк, на продовження породи. Зараз котам від 10 місяців до року. Тепер доводиться роздавати. Є алтайські. У них різні очі: жовті і блакитні. Ця порода виведена в Україні.

Бенгальські кицьки мають окрас пантери, з коричневими плямами. Блискуча шерсть, наче маслом полита. Пантеріна — схрещена бенгальська з алтайською. — На яких умовах роздаєте? — Новий власник повинен оплатити стерилізацію. 13001400 обійдеться кішка. Котик — 500-600 гривень. Поіншому не віддаю. Власник повинен купувати дорогий корм. Мінімум дві-три тисячі гривень на місяць обходиться утримання породистого кота. Їм треба вітаміни, трава, сир (м’який), м’ясо. Вимагають обов’язкового ветеринарного обслуговування. Щеплення від вірусних захворювань, сказу. Одна вакцина коштує від 500 гривень. Раз на рік. Якщо зможе потягнути, віддаю. — Породистих котів продають від чотирьох тисяч

гривень. — У породи є три класи. Ті, що беруть участь у виставках, підходять для розведення. З п’яти кошенят одне може підійти для розведення. Будь-якої породи цінник такого кота буде від тисячі доларів. Якщо колір очей не той чи пляма на шерсті — це просто домашній улюбленець. Ціна від трьох тисяч гривень. Якщо це офіційний розплідник, у власника на кожного котика повинен бути родовід. Папірець, який коштує тисячу гривень, — каже про собівартість. — Відлучати від матері кошеня можна через три місяці. Увесь цей час його треба годувати. Це ще тисяча гривень. А ще треба заробити на утримання тата і мами. Для багатьох незвично, що кошенята стільки коштують.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Власники пастимуть корів до першого снігу Q погода дозволяє

— Корови ще ходять. Чого ж їх у хліві тримати, — говорить Любов ПРОЦЕНКО з Кудрівки на Сосниччині. — О 7.30 виганяємо, до 15.30 пасуться. І так до першого снігу буде. Дощик, тепло. Тогоріч 17 листопада стали. Літр молока тут приймають по 11 гривень. Ціну підняли на гривню з перших чисел жовтня. У Салтиковій Дівиці на Куликівщині чотири череди. Одні вже не виганяють, інші ще пасуть. — Нашу пастушню числа до 15 листопада точно вигонитимуть, а то й довше, — каже Лариса КОВАЛЕНКО. Родина тримає двох корівок. А на другому кутку сезон уже закінчили. З двох десятків корів половину господарі поставили в сараї. Тим, що лишилися, пасти раз на 10 днів — часто. Тому кожен припасує біля двору.

Лісники сосну садять, акацію травлять. І трохи яблук та горіхів — для звірят

Марина ЗАБІЯН

Q посадили

Лісові господарства майже завершили кампанію з висаджування лісу. — Ми свій план на осінь виконали, — каже Павло РЕБЕНОК, лісничий Мекшунівського лісництва Чернігівського надлісництва філії «Північний лісовий офіс». — А чи будемо перевиконувати і наскільки — побачимо. Саджаємо переважно сосну. Для кращої стійкості від пожеж і родючості грунтів вводимо листяні ряди. П’ять хвойних і ряд листяних. Це береза і дуб. — Катальпи, павловнію не вирощуєте? — Висаджуємо невеликими групками плодові дерева: абрикоси, яблуні, горіхи, груші. Для різноманіття. А плоди поїдають тварини і птахи. На три гектари лісу — в цілому три сотки таких насаджень.

— Акація звідки береться в лісі? — Це наш головний біль, — зітхає лісничий. — Ведемо з нею боротьбу. Труїмо гербіцидами. Якщо цього не робити, то там крім акації нічого й не виросте. Посадкового матеріалу вистачає свого. У кожному лісництві вирощують. З відкритою кореневою системою. Відкрито, через торги, знайшли виконавця, фопа. А він набрав 14 чоловік. Ще саджали дерева в касетах, з закритою кореневою системою. Це контейнери з грунтом, в яких вже сидить до 40 саджанців. Цієї осені на Чернігівщині створено 516,7 гектара нових лісів. Лідером посадкової компанії є Чернігівське надлісництво. Загалом уже висадили 179,2 га.

Олена ГОБАНОВА

Олена ГОБАНОВА

Q фініш

Померла найстарша породілля України.

Їй було 80 років

Валентина Підвербна жила в Чернігові. Народила АннуМарію у віці 65 років. Потрапила до Книги рекордів України. Щоб завагітніти, жінка збирала гроші на курс лікування і штучне запліднення. Наразі дівчині 14 років. У квітні 2023 року дитина в соціальних мережах поскаржилася на фізичні й моральні знущання з боку матері. Дівчину забрали до інтернату. Через рік за рішенням суду віддали під опіку Олени Ятченко, чернігівки. Анна-Марія живе з нею й досі. Відтоді дитина має гарний вигляд, пройшла потрібне лікування, змінила школу, знайшла друзів та захопилася музикою. Валентину Григорівну батьківських прав не позбавляли. З донькою зустрічалася за можливості, спілкувалася телефоном. Тіло старенької знайшли 9 листопада Аня та Олена, коли прийшли провідувати. Сусіди сказали, що бачили Валентину Григорівну два дні тому. У квартиру вдалося зайти за допомогою рятувальників. Жінка лежала в ліжку, накрита ковдрою. Померла уві сні.

Ольга САМСОНЕНКО

Q обмеження

Починається Різдвяний піст Різдвяний піст починається в суботу, 15 листопада. Закінчується 24 грудня. А 25-го настає Різдво! 58-річний Василь ВУЧКАН, священник з Хрипівки на Городнянщині, вважає, що війна, відключення світла і додатковий стрес дозволяють не так суворо тримати піст. — Головне для кожного — це смиренність, — каже отець Василь. — Треба прощати свого ближнього. Тоді й Господь простить гріхи й прогрішення. Особливо в наш час. На початку війни українці були згуртовані. Зараз я помічаю, що переважає ненависть. Люди замикаються. Треба бути терплячими, поститися і молитися, щоб скоріше прийшла Божа благодать у нашу країну.

Юлія НІТЧЕНКО


Суспільство

4

13.11.2025 Дог. про над. інформ. послуг №17 від 29.04.2024 р.

Зима 2025-2026: тарифи не зростуть, газу вистачить

Q важливе

Держава гарантує громадянам стабільне проходження опалювального сезону, говорять у партії «Слуга Народу».

Ціни на електроенергію та природний газ не зміняться. Держава зафіксувала ці тарифи до кінця опалювального сезону, зазначають у партії «Слуга Народу». Так, електроенергія коштуватиме українцям 4,32 грн за кВт-год, і така вартість триматиметься щонайменше до кінця квітня наступного року. Дещо менше платитимуть споживачі з електроопаленням: 2,64 грн за кВтгод, якщо на місяць обсяг використаного ними світла не перевищуватиме 2000 кВт-год. Водночас фіксований тариф на газ діятиме до кінця березня 2026 року. Його ціна становитиме: для населення — 7420 грн за тисячу кубометрів (з ПДВ), для бюджетних установ — 16390 грн за тисячу кубів (також з ПДВ).

Поблизу фронту світло не вимикатимуть

Жителям прифронтових громад упродовж опалювального сезону не обмежуватимуть електропостачання. За ініціативи президента Володимира Зеленського заборонено вимикати світло за борги, які могли накопичитися під час воєнного стану.

Опалювальний сезон розпочався планово

Олена ШУЛЯК, голова партії «Слуга Народу», народна депутатка:

Попри складні виклики воєнного часу держава виконує свої зобов’язання

— Наперекір важкій війні українська влада продовжує посилено працювати над тим, щоб гарантувати фінансову стабільність Технічна готовність комунальних підприємств і злакожній родині. Насамперед тим, які цього годжена робота всіх профільних відомств, зазначають у найбільше потребують. Вчасно та в повному «Слузі Народу», дала змогу розпочати опалювальний сеЗначне занепокоєння викликають масові російські обсязі тривають виплати пенсій, субсидій та інших видів соціальних зон відповідно до планів. Понад 17,5 тис. котелень та 17 удари по газовій інфраструктурі, гарантій. Зафіксовані ціни на газ і світло. Це означає, що впродовж щотис. кілометрів тепломереж — у роботі. Замінено через що тимчасово втрачений Партія «Слуга Народу»: понад 340 км теплових мереж, проведені ремонтні найменше прийдешнього опалювального сезону тарифи залишатимутьвласний видобуток. Втім, як го- «Держава зафіксувала роботи, сформовані запаси вугілля, пелет, рідкого ся незмінними. Усе це є частиною масштабної, комплексної програми ворять у «Слузі Народу», держазимової підтримки населення, яку вже другий рік поспіль розгортає палива та дров. ва передбачила такий сценарій, ціни на природний газ держава за завданням президента України Володимира Зеленського. тому виділила 8,4 млрд грн на та електроенергію, Флагманським напрямом такої підтримки, акценімпорт газу для опалювального щоб українські родини тують у «Слузі Народу», була виплата тисячі гривень Олена Шуляк: сезону для населення. Це дасть усім українцям. Кошти минулої зими отримали понад змогли пройти цей «Українська змогу певною мірою нівелювати 14,4 млн громадян, які левову частину спрямували Розвиток розподільної генерації — влада продовжує на оплату комуналки, що говорить про необхідність наслідки російського енергетич- опалювальний сезон, один з пріоритетів держави, оскільки це посилено праного терору, стабільно проходити цю зиму без додаткой обґрунтованість такої допомоги. Отримати виплату опалювальний сезон в умовах вого фінансового тиску дає змогу громадам зберігати енергетичну цювати над тим, можна буде й цього року, заявки почнуть приймати стійкість в умовах масових обстрілів. Уже обстрілів та підвищити надійність вже з 15 листопада. Водночас держава вже працює постачання тепла в домівки на сімейний бюджет». введено в експлуатацію 1,8 ГВт розподільної щоб гарантуванад запуском нових програм. Це, зокрема, нова грогенерації, але потужності продовжують на- ти фінансову українців. шова допомога для українців, які найбільше постражстабільність дали від війни, безплатні поїздки по Україні для всіх Партія «Слуга Народу»: рощувати й далі. У регіонах водночас на цей час працюгромадян від «Укрзалізниці» загалом на 3000 км, кожній родині». «Незмінні тарифи на ють понад 8 тис. пунктів незламності, ще комплексна перевірка здоров’я для людей віком 40+. Держава особливо посилила газ і світло — частина більш ніж 4 тис. готові терміново розгорАле це не єдині механізми допомоги, які цієї осені впровадила підтримку українців, які живуть комплексної програми нутися в разі потреби. Усі вони забезпечені пальукраїнська влада. Варто згадати також і виплати в межах «Пакунка неподалік фронту, запровадивши зимової підтримки, яку ним і засобами зв’язку, додають у партії «Слуга школяра», який отримали понад 188 тис. сімей, надання безплатних й цього року фінансову допомоНароду». гарячих обідів для учнів молодших класів і всіх школярів у прифронтодержава за ініціативою гу на купівлю твердого палива. Ті Уряд, усі відповідні відомства щоденно коорвих областях, виплати надбавки вчителям — 2000 грн на руки на повній сім’ї, які опалюються самостійно, президента України Во- динують дії з обласними адміністраціями, громаставці. отримають по 19400 грн на дрова. лодимира Зеленського дами та профільними службами. Особлива увага Я особисто та партія «Слуга Народу» завжди будуть підтримувати Мова йде, уточнюють у політичній приділена прифронтовим регіонам, де Росія сивсі подібні ініціативи, спрямовані на покращення матеріального станозапускає другий рік силі, про кількасот прифронтових стемно обстрілює енергетичні об’єкти, намагаювища українців і зменшення фінансового тиску на громадян. громад, де живуть 6,6 млн людей. поспіль». чись позбавити громади тепла.

Газу має вистачити

Готовність до кризових ситуацій

Дадуть гроші на дрова

Q пам’ять

Алла Данилейко спекла хліб за рецептом часів голодомору Алла ДАНИЛЕЙКО, вчителька історії срібнянського ліцею, спекла хліб з кропиви та висівок. — Моя бабуся, Варвара Кузьменко, народилася 27 листопада 1913 року. Була найстаршою в багатодітній сім’ї. Опікувалася меншими братами. Пережила три голодомори: у 1921-1923, у 19321933 і 1946-1947 роках. Вона і розповіла мені рецепт хліба: перетерта суха кропива і висівки, — каже Алла Павлівна. — Висівки — це таке верхнє лушпиння з зерен пшениці, жита чи з будь-якого зерна. Найбільше в тому хлібі часів голодомору було кропиви. Потерушка з водою. Змазували сковорідку розтопленим воском. А як не було, обходилися і так. Кропиви нарвала — вона і зараз росте. Насушила. Це нескладно — можна в мікрохвильовці висушити або десь біля батареї. Руками перетерла. Висівки купила в магазині. Перемішала з во-

дою. Таке тісто погано тримається купи, його місити не вийде. Додавала більше висівок. Спекла в духовці. Хліб вийшов темний, схожий на житній. Принесла в школу. Я класна керівниця, ми з восьмикласницями готували проєкт для обласного конкурсу. Яке місце зайняли, ще не знаю. Хліб не куштували, він же потрібен для конкурсу. Якби хто зробив і дав, спробувала б. Зрештою, кропива — то лікарська рослина. День пам’яті жертв голодомору в Україні — це щорічний день пам’яті, що припадає на четверту суботу листопада. Проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку».

Ольга МАКУХА

Q попрощалися

Оператор БпЛА воював на Донеччині 36-річний Роман Прокопенко з села Кобижча Бобровицької громади. 30 червня 2025 року чоловіка призвали на військову службу. Загинув 2 жовтня 2025 року в Донецькій області. Попрощалися та поховали Романа Прокопенка в рідному селі, на кладовищі Гришкове. У нього залишилися сестри та брати. *** 45-річний Олександр Ярошенко з села Киселівка Менської громади. Понад 20 років чоловік жив у Корюківці. Працював у місцевій житлово-експлуатаційній конторі на посаді слюсарясантехніка. 26 грудня 2022 року чоловіка призвали на військову службу. Служив солдатом на посаді номера обслуги самохідної артилерійської гармати. Загинув 7 жовтня 2025 року на Донеччині. Поховали Олександра Ярошенка в рідному селі. У нього залишилися дружина, дорослий син і восьмирічна донька. *** 33-річний Євгеній Корх з селища Холми на Корюківщині.

Служив з 18 січня 2023 року. Загинув 23 лютого 2025 року. Попрощалися та поховали Євгенія Корха в Холмах. У нього залишились мати, дружина та син. *** 35-річний Максим Бойко з Прилук. Працював у Прилуках в магазині «Маяк» менеджером. Захоплювався комп’ютерною технікою, займався її ремонтом. Мобілізували 1 травня 2025 року. Воював на Донеччині. Був оператором БпЛА. Загинув 9 жовтня 2025 року біля міста Лиман на Донеччині. Попрощалися та поховали Максима Бойка в Прилуках. У нього залишилося двоє дітей, семи і дев’яти років, мати, брат та цивільна дружина. *** 44-річний Василь Хлібик з Ніжина. Працював у Києві на заправці та в охороні. У перші дні повномасштабного вторгнення долучився до лав ТрО. Служив у 93-й бригаді, брав участь у боях при обороні Кліщіївки. Загинув 28 квітня 2024 року. Понад рік Василя вважали зниклим безвісти. Після чергової репатріації тіл ДНК-експертиза підтвердила загибель бійця. *** 58-річний Михайло Лазебний проживав у селі Гучин на Ріпкинщині. Помер 12 жовтня 2025 року. Попрощалися та поховали бійця в рідному селі. У нього залишилися два дорослі сини, один з яких стоїть на захисті України. *** 29-річний Олег Кекух з Семенівки. Останнім часом жив з дружиною в Бучі, звідки й був мобілізований до лав ЗСУ. Загинув 10 жовтня 2025 року в Покровському районі.

Попрощалися та поховали Олега Кекуха в Семенівці, де проживають його батьки. У захисника залишились дружина і маленька донечка. *** 26-річний Антон Малишев з Ніжина. Працював за кордоном, у «Сільпо» продавцем. Коли розпочалась повномасштабна війна, чоловік пішов у ТрО. Перевівся в полк «Ахіллес» — був оператором БпЛА. Загинув Антон Малишев 10 жовтня 2025 року. У захисника залишилися мати, брат та кохана дівчина.

Ольга САМСОНЕНКО Реклама


13.11.2025

Здоров’я

21 жовтня близько 15.00 росіяни атакували центр НовгородаСіверського шахедами та реактивними системами залпового вогню «Торнадо». Цілили по цивільних. Четверо людей загинули, 11 з травмами різної тяжкості були доставлені до лікарень. Той день містяни назвали найстрашнішим від початку вторгнення.

5

Цілили по цивільних

«Терпи, ми тобі життя рятуємо». Руку Світлани Іваненко пробив уламок від «Торнадо» — Коли полетіли шахеди, вигрібали в парку листя. Стою на біржі праці, працюю за договором, — каже 54-річна Світлана ІВАНЕНКО. — Стали з дівчатами в купу і роти пороззявляли. Не вперше ж так літали безпілотники повз нас. А тепер докоряю собі, що не побігла відразу ховатися. Зі сльозами на очах жінка згадує той день: — Бах, бах, бах. Три рази. Звук, наче збивали шахеди. Насправді — потім сказали — то були прильоти. У парку стало падати багато кульок від РСЗВ «Торнадо». Вони розривалися, уламки летіли в різні боки. Щось на голову почало сипатися. Відчуваю, у руку, під пахву, потрапив уламок. Боляче не було. Я впала, в очах потемніло. Дівчата казали, ще кілька вибухів чули, та я вже цього не пам’ятаю. Мене підхопили і на машині відвезли в лікарню. А вибухи не припинялися. Підвозять, дивлюся, уже розбито біля приймального відділення. Мене та інших постраждалих завели в підвал. Там надавали допомогу. Рука заболіла, я заплакала. Медики до мене: «Терпи, терпи, ми тобі життя рятуємо». Мабуть, сильно вдарилася. Задихалася. Лікар пробив біля ребра дірочку і відразу стало легше дихати. Потім чотири дні ходила з тією трубочкою. Поранених було багато, не вистачало машин. Тож з Корюківки викликали швидку допомогу. В обласну лікарню приїхали близько 11 вечора. Уламок зайшов під пахву, зі спини. Хоч і погано було, але

підглядала за лікарями. Вдалося його витягти. Розміром десь пів дорослого мізинця. Медики поклали на серветку, сфотографували. Погано рана загоюється. Кістка на лівій руці розтрощена, зачепило нерв. Слабо працює. Беру маленький валик і жмякаю, щоб розім’яти руку. Поставили апарат, схожий на Єлізарова. Сказали, місяць стояти буде. Спати можна тільки на спині. Незручно, та знайшла вихід — під хвору руку підкладаю подушечку. Напередодні перед обстрілом удома гортала в телефоні «Тік Ток» (застосунок у телефоні з короткими відео). Попалась якась жіночка. Назвалась гадалкою. Сказала, щоб були обережними, бо найближчими днями обстріляють центр Новгорода-Сіверського, — згадує Світлана. — Прийшла на роботу, розказала це дівчатам. Ще й пожартували: «Гадалок зараз багато. Чого ото слухати кого попало?» А виходить, збулось. — Жінка надійшла у важкому стані. Поранена грудна клітка. Перевели до нас з торакального відділення, — розповів Юрій ІГНАТЕНКО, завідувач травматолого-ортопедичного відділення обласної лікарні. — Лікування та реабілітація будуть тривалими. Усім необхідним забезпечена. На руці встановлено стрижневий апарат. Якісний. Передали лікарні як гуманітарну допомогу. Здається, італійський. До війни таких і не бачили. Були раніше «запорожці», а це — «мерседес».

Шахед упав у будинок. Тамара Кудлай загинула, у Ніни Шевченко три переломи на руці

Того ж дня шахед влучив у будинок на три квартири. Ніна Шевченко дивом врятувалася. Загинула в себе вдома 70-річна Тамара Кудлай, її сусідка. Третя квартира 76-річного Віктора Сливнєва. Чоловік живе в Росії, не навідувався років 10. — Не встигла навіть документи забрати, ледь сама врятувалася. Будинок вигорів ущент, — не стримує сльози 62-річна Ніна ШЕВЧЕНКО, постраждала. — Я тоді в кухні пила чай. Бабахнуло. Вийшла на вулицю подивитися. Шахед упав метрів за 100 від будинку. Забігла до хати за «тривожною валізкою» та вдягнути теплий одяг. Аж знову бабах. На мене падає зі стелі гіпсокартон. Падає перегородка між квартирами. Я теж падаю. Починає горіти. Мене наполовину накриває стеля. Стала кричати до сусідки: «Тамаро, Тамаро!» Тиша. Лежу і відчуваю, як навкруги обпікає мене. Обличчя, ліву руку. Правою рукою вже не змогла ворушити — бовталася, боліла. Лівою обіперлася перед собою, щоб повністю не впасти. Бачу, попереду між стінами промєжуток. Думаю, треба рятуватися. Інакше завалить повністю. Однією рукою трохи розгребла та вискочила надвір. Якраз під’їхали рятувальники. — Чотирициліндровий мотор від шахеда упав у нашу спальню. На щастя, більше вдома нікого не було. Поїхав тоді з донькою в Чернігів, — важко видихає 61-річний Віктор ШЕВЧЕНКО, чоловік. — Це було єдине наше житло. Квартира 45 метрів квадратних. За кілька хвилин втратили все, що наживали 40 років. Одні руїни. Дякую Людмилі Ткаченко, міській голові. Посприяла, щоб нам у гуртожитку медичного коледжу виділили кімнату. — Тамару, мабуть, привалило стінкою. Згоріла, — печалиться Ніна Миколаївна. — ЇЇ донька теж була вдома, встигла вискочити. Коли я лежала привалена, уже попрощалася з життям. Де ті сили У Ніни Шевченко три переломи з’явилися, щоб вискочити. Боженька дав мені шанс. Мабуть, я ще потрібна на цьому світі. Онуку 20 років, вчиться у військовій академії. Кажу: «Ще треба мені його оженити та правнуків дочекатися». У руці три переломи зі зміщенням. Під час першої операції прибрали стару пластину і поставили нову, довшу. Кілька років тому зламала ключицю. Під час другої вставили ще дві пластини, — показує Ніна Шевченко на плече, лікоть і кисть. — Пальці трохи ворушаться, рука ще погано працює. Ліву руку теж добряче обпекла. Шкіра лопнула, наклали шви. Ще болить. Обпекла й обличчя. Та, мабуть, щось таки вдарило і по голові. Коли приїхала до лікарні, нудило. Просвічували голову — закрита черепно-мозкова травма. Б’ють по Новгороду-Сіверському ледь не щодня. Люди виїжджають. Боюся і я повертатися. І зараз тут, у лікарні, страшно. Як загудуть шахеди над головою, серце колотиться. Трусить усю. Ніби в той день повертаюся і боюся, що по мені знову прилетить. Заспокійливі таблетки пачками п’ю. — Хвора надійшла в лікарню в стані середньої тяжкості. Перелом плечової кістки, перелом обох кісток передпліччя. Зробили первинну хірургічну обробку рани лівої кисті після термічного опіку, — каже Олександр Родина Шевченко в одну мить втраНЕСІН, ортопед-травматолог обласної тила все. Картка «ПриватБанку» для лікарні. — Опік обличчя другого ступеня. допомоги: Десь через тиждень плануємо виписати. 4731 2196 5332 8959 Віктор ШевченДля лікування таких пацієнтів у лікарні є все необхідне. Медикаменти та три пла- ко. Олександр Несін стини надані безплатно. За державні кошти.

Світлана Іваненко. На руці стрижневий апарат

Малесенький п’ятиміліметровий уламок може розбити стегнову кістку

— Вогнепальні та мінно-вибухові травми відрізняються тим, що вони високоенергетичні. Наприклад, малесенький уламок, п’ятиміліметровий, може розбивати стегнову кістку, — каже Сергій ПИВОВАР, генеральний директор комунального некомерційного підприємства «Корюківська центральна районна лікарня». — Такі травми забруднені землею, з елементами одягу чи взуття. Травми зазвичай масивні, багато життєздатних тканин розчавлені та розбиті. Через це багато тканин навкруги рани доводиться вирізати та чистити. Хоча, на перший погляд, здаються живими. Згодом вони все одно відмирають. А тому такі рани погано і довго загоюються. Якщо дрібні уламки знаходяться глибоко в тканинах або є небезпека пошкодити судини чи нерви, ми їх не дістаємо. Можна наробити шкоди більше, ніж коли його залишити. Інколи організм виштовхує сторонні предмети. Та все ж таки в більшості випадків уламки обростають сполучною рубцевою тканиною. І вони там залишаються на все життя.

Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є смартфон. Наведіть фотоапарат або сканер на оцей квадратик. На екрані телефона з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться відео. Реклама


На часі

6 Q посмикай удачу за хвіст!

З Херсонщини в Березну через Стрільники

Буває й так: 23 роки люди передплачували газету. А квитанцію на виграш чогось надіслали тільки раз. І виграли! 58-річна Валентина ФІЛОБОК з чоловіком живуть у Березні Чернігівського району п’ять років. «Вісник» виписують з 2002-го.

— Як тільки приїхали з Херсонщини на Бахмаччину, у 2002 році, — уточнює Валентина. — У Стрільники. Запитала, яку місцеву газету краще передплатити? Порадили «Вісник», — розказує Валентина Філобок. — Народилася в Новій Одесі Миколаївської області. Після восьмого класу вступила в Генічеськ на кухаря. Але мати одна, а нас троє. І я — старша. Недовчилася, повернулась додому. Чоловік Анатолій з Казахстану. Познайомились на Херсонщині, у селищі Червоний Перекоп. Тепер це Зелений Під. — Він учився на тракториста. А я працювала там, в їдальні училища. Коли одружувалися, мені було 19, йому 18. Три роки Толю з армії чекала. Служив у морфлоті, у Калінінградській області. Балтика. А я тим часом заробила квартиру, — є чим похвалитися Валентині. — Щоб отримати житло, пішла працювати на ферму. Повернувся — у мене вже трикімнатна є. Для нас з ним і донечки Вікторії. Їй уже було два роки і чотири місяці. Від Красного Перекопа до моря — сто кілометрів. Причому, як до Чорного, так і до Азовського. А до Дніпра — 20. Їздили на Арабатську Стрілку. А частіше — на Дніпро. Потім наше сільгосппідприємство «Червоні Партизани» закрилося. — Чому вибрали саме Бахмаччину? — Там уже працювали люди з нашого села. Роком раніше виїхали. Першим перебрався чоловік. Потім забрав мене з донькою. Усе, що було, у два контейнери повкидали, у машину — і поїхали. Хату в Стрільниках купили. Донька в дев’ятий клас пішла. 18 років там прожили. Дояркою працювала,

Валентина Філобок з призом

Підковдра в котиках для внучка

чоловік — трактористом. Потім завідувачем майстерні. Зварювальником. Зарплату платили дуже хорошу. І щомісяця. Бо голова, Анатолій Гриненко, був на своєму місці. Валентина Філобок посмикаА в Березну перебралися, бо внуку Артуру ла удачу за хвіст і виграла набір потрібна була школа. У Стрільниках він пішов постільної білизни. би до першого класу сам. Бо один цього року — Котиків люблю, — приміряє народження. І невідомо, чи була б там школа. А на ліжко простирадло Валентина. — в Березні вона велика. Але заводити боюсь. Купили будинок. Коли переїжджали, ону— Алергія? ку було півтора року. Я вже не працювала. І от — Війна. А раптом ще кудись цього року пішов до першого класу в Березні. переїжджати доведеться. Дочка працює онлайн. Читати ми всі полюбляємо. Живемо вчотирьох. Передплатила «Вісник» першою в Є газ, вода зі свердловини, а ще колодязь Березні. Поштарки навіть здивувана вулиці. лися. Бо прочитала в газеті, що вже Тут посадили сад. Полуниці, малина. Груші, почалася передплата та акція. Листа яблука, сливи, персики, черешні, абрикоси. надіслала назавтра. Горіхи. А постіль у котиках онуку Анатолій якраз обрізав молоді дерева в сподобається, — посміхається саду. Валентина Володимирівна. — У нас і там сад був. Будинок більший, го*** род трохи більший. Другий приз, 500 гривень, виІ тут будинок наповнюється світлом і дитяграв Анатолій Сірик з Чернігова. чим гомоном. Шестирічного Артура привезли Анатолій Степанович приніс листа на зі школи. Хлопчину виграш перчутно з коридору. шим. Тепер, — Це ви бабусі Дочитали цей матеріал до Степановичу, приз привезли? — кінця? І у вас є смартфон. приходьте біжить до кімнати. Наведіть фотоапарат або за грошима. — О, одіялко? сканер на оцей квадратик. Або зателе— роздивляється На екрані телефона фонуйте до підковдру в кумедних з’явиться посилання. редакції і котячих мордах. Натисність його. І дивіться повідомте, — Постіль, — відео. як вам переуточнюю. казати виграш.

Передплатив — надсилай. Бо почалось!

Q з вітерцем

13.11.2025

Акція «Посмикай удачу за хвіст» стартувала. З листопада і до грудня включно ми розіграємо ще чотири перших і чотири других призи. А в січні 2026 року — СУПЕРПРИЗ. Перші призи — цінні подарунки. Другі — грошові виграші 500 гривень. І ті, й інші розігруємо серед наших читачів. Тих, хто передплатив газету «Вісник Ч» на перше півріччя 2026 року. Передплатити треба на всі шість місяців, з січня до червня включно. Або на весь рік. Річні абонементи братимуть участь у двох акціях: зимовій і літній. Абонемент — це ваша квитанція про передплату на кілька місяців. Саме абонементи, надіслані на адресу редакції, братимуть участь у всіх розіграшах. Отже, чим швидше лист прийде до редакції,

тим шансів виграти більше. Адже ви братимете участь у кожному розіграші, аж до січня! Робимо ксерокопію абонемента і несемо або надсилаємо до редакції за адресою: місто Чернігів, вулиця Преображенська, 12. Редакція газети «Вісник Ч». Або фотографуємо і надсилаємо абонемент на електронну адресу редакції: visnyk_peredplata@ukr.net. Сюди ж — електронні абонементи. Обов’язково додаємо в лист номер телефону. І трішки про себе. Більше розкажете при зустрічі. Адже перші призи — цінні подарунки, — з доставкою. До зустрічі!

Олена ГОБАНОВА. Фото авторки

На орелі треба джогнуться

26-річний Андрій ГОРІЛИЙ наробив неподалік свого двору в Котові на Козелеччині гойдалок. Точніше три гойдалки й одна крутилка. І для своїх дітей — їх в Андрія троє — і для сусідських. Та й не тільки для дітей. Бо є гойдалка дитяча, схожа на садову. Й одна височенна, метрів під три. А ще саморобний турнік, клумби — у шинах від коліс. Пісочниця. Для всіх, бо в центрі, понад дорогою.

було. Кожен куток собі встановлює. У постійному місці. Біля школи була. Біля дубів. Молодь гуляла біля кожної. У Котові отака велика — одна на село, — вихваляється Андрій. — Орелю допомагали встановлювати місцеві хлопці. Утрьох ті балки підіймали. Оці товсті Микола Чорноштан трактором ставив. А інші вручну затягували. І перекладину. Березу теж вручну гнули. — Берези там навіщо? — розглядаю залишки молодих берізок на — Оцю зробив два роки тому, — Андрій підходить до сапоручнях угорі. Уже тільки стовбури й дової гойдалки. Сидіння підвішене на ланцюгу. Можна сідати гілочки, без листя. втрьох і більше. І спокійно розгойдуватися, балакати про життя, — Для краси. Вони були зелені, дивитися за дітлахами. а на Трійцю заведено прикрашати все Матвій СВІТОВЕЦЬ, похресник, котить з двору візочок з зеленню. Соломійкою, Андрієвою меншенькою. Синок Тарасик вибігає Уп’яте вже обновляли. До свята Андрій Горілий (справа) з похресником Матвієм Світовцем на гойдалці слідом. оббиваємо зеленими гілочками. — Я приїхав з Осьмаків на Коропщині, — сідає на зручне сиЩороку треба міняти теренки. Матвій розгойдує сильніше. діння зі спинкою Андрій. — І в нас там звичай: на Зелену неділю Держаки гойдалки. Бо пересихають, виходять з ладу. Щоб не — Та яке там, — сміється Андрій. — І падали, і руки ламали. робити качелю. На свято коло неї гуляє молодь. страшно було кататися. Як нап’ються! Усі ж хотіли джоґнуться. Це так високо розгойдаВеличезну, як ота, — киває на велику гойдалку. — А поза святом катаються? тися, щоб аж палки підірвалися. Андрій переїхав після навчання. Одружився, залишився — Звичайно. Навіть хто їде повз село — зупиняються, фото— Не всі насміляться аж так? — дошки орелі звучно скрипжити в Котові. графуються. І діти, і дорослі. лять. — То ви кожного року нову гойдалку робите? — То це можна аж до неба розгойдатися? — сідаю на дош— Та воно ж цікаво. Щоб вийшло джоґнуться, треба роз— Ні. Дивлюсь, якщо стан хороший, то не переробляю. А як ку, Матвій підштовхує. гойдатися майже горизонтально. І тоді петлі, на яких зверху розвалилася, то краще встановити нову. — Можна, але не раджу. Два роки стоїть нетронуте, — тримається ореля, підскакують на перекладині. А з нею підскакує Першу, невелику, поставив п’ять років тому. Оту, дитячу, зропопереджає Андрій. — Мене в селі не було, і той, хто гойдається. бив ще раніше. служив. Міняти не було кому. — Після того, як джоґнуться, — То вам двох не вистачило? Зараз Андрій працює на Дочитали цей матеріал до усі виживали? — Традиційно роблять велику. У нас називається будівництві. кінця? І у вас є смартфон. Q у тему — Звичайно. П’яні не втриореля. — А отам костер палили, Наведіть фотоапарат або Гойдалки — це те, муються. Але рідко. Підіймалися, Ореля повністю дерев’яна. На товстих довгих — киває на залишки кострища сканер на оцей квадратик. далі гуляли. балках, встановлених навхрест, тримається пере- що повертає нас у ди- позаду орелі. Якщо добре розНа екрані телефона Малий Тарасик саджає на кладина. На ній надіті кільця, гнуті з гілок берези. тинство. Для когось гойдатися, пролітатимеш якраз з’явиться посилання. меншу гойдалку кота, розколихує. На кільцях висять держаки. Якщо придивитися — — це перше кохання, над багаттям. Натисність його. І дивіться Котові, видно, подобається. це тонкі березові стовбури, навіть з корою. Унизу а для когось — пер— Ніхто не падав? — відео. ший струс мозку! кріпиться сидіння. З металевого тут тільки кріплення. міцніше стискаю поручні. — Удома в Осьмаках таких чотири на село Олена ГОБАНОВА. Фото авторки Бо спинки в сидіння нема, а


13.11.2025

Доля

Він пас ягнята за селом.

7

А тепер 23-річний Дмитро Падалиця тримає 150 овець. Першу на день народження подарувала хрещена, другу — сусід Дмитро ПАДАЛИЦЯ з села Киріївка Сосницької громади тримає отару овець. Живе з батьками. Мати Надія Іванівна працює вчителькою молодших класів у сусідній Кудрівці. Батько Михайло Євгенович — тракторист. Зараз на пенсії.

Дмитро спеціально закінчив Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини. Вивчився на ветеринара. — Для себе. Щоб розуміти, як їх лікувати, — пояснює. — Зазвичай, у вашому віці на дискотеки хлопці ходять. Дівчат додому проводять.

— Є всяке, — каже про гульню. — Одне іншому не заважає. Друзі з села роз’їхалися. Молоді майже нема. До дев’ятого класу довчилися і виїхали. Хтось працює вахтовим методом. Якщо і збираємося, то влітку. Не завжди виходить погуляти. За деревами в нас річка. Цього літа разів десять тільки купався. В інших селах річки нема, майже кожного дня їздять. І дівчина в мене є. З Вікою познайомилися під час навчання. Живе в Чернігові. Працює у ветеринарній клініці.

Мати жартує, що ніхто, крім сина, не знає, скільки голів в отарі. Бо за господарством доглядає сам. Дмитро хоче більше. Але все впирається в землю, де можна випасати худобу. Зараз вівці пасуться біля болота, недалеко від дому. На сільській паші. Частина території загороджена дерев’яним парканом. — З п’ятого класу Дмитро почав їх тримати, — каже Надія Іванівна. — Місцеві кажуть, чи не 300 голів у Дмитра…

— Я й сама не знаю, скільки їх. А люди знають? Колись один питав: «Скільки?» Син каже: «Рахуй, я дозволяю». Син кожен день перераховує. А ми з батьком не втручаємося в його справу. — У нас різне господарство, — виходить з хати Дмитро. — Ми корів тримаємо, гусей, курей, — мати не називає, скільки голів, щоб не зурочили. — Хотілося б стати фермером, розширитися, — мріє про майбутнє Дмитро. — Працювати офіційно. Але нема в селі вільної землі. Щоб отримати, треба брати участь в аукціоні. Пробував. Великі агрохолдинги перебивають ціну. Я таких статків ще не заробив. Тому це більше для душі. Для заробітку краще корів тримати, — розмірковує хлопець. — З овець прибуток можна отримати раз на рік. Восени. А роботи та мороки біля них цілий рік. — Аби ж була б підтримка держави для молодих, починаючих фермерів, — підхоплює мати. — Можливо, молоді в селах більше б лишалося. Колись з Чернігова в Сосницю приїздив якийсь представник. Нас запрошували на зустріч. Син ще тільки вчився. Тоді обіцяли, казали, що дороги всім і всюди відкриті. А коли кинувся… вільної землі в селі нема. — Два гектари, доки в країні війна, теж не можу взяти, — продовжує про наболіле Дмитро. — Писав заяву до Сосницької сільради. Ще на початку червня. Просив виділити в оренду два гектари землі. На території колишньої ферми. Але відповіді ще не отримав. — У батьків паїв нема? — У батька є, 1,6 гектара. Договір з орендарем закінчується 22 квітня наступного року. Договір переукладати не будемо. За рік платили до п’яти тисяч гривень. Тим, хто уклав договір на 20 років, наче вісім тисяч платять. Випасати свою худобу на тій ділянці не можна. Орна земля. Далеко від села. Планую її обробляти. Техніка є. Вирощувати зерно для свого господарства. Уся інша земля в оренді в агропідприємства.

— Брашки, брашки, брашки, брашки, — кличе своїх підопічних. — Бояться вівці чужих. Відійдіть у бік, зараз будуть бігти, — каже Дмитро. Вагаючись, ідуть на голос господаря. Вибігають з загорожі. Біжать у бік людських хат, протоптаною дорогою. — Я з ними 24 на 7. У кожної свій характер. Але є такі, що від мене на стінку лізуть. Боягузливі. — Не додому біжать, односельці не лаються? — Пастися пішли. Вони зараз завернуть і прийдуть додому. Коли сусідам заважають, можуть насварити. — Колись у сусіда було їх багато, — розповідає мати, як Дмитро почав займатися вівцями. — Дімі подобалося. Допомагав пасти. Можливо, це від чоловікового батька перейшло. Він теж ягнят пас. А його брат ветеринаром був. Син перейняв від двох дідів. І ми якийсь час їх тримали. Не сподобалося, — каже Надія Іванівна. — У Діми хрещений живе в Чехії. Запрошував до себе. Син каже: «Аби в чемодан усіх скласти, поїхав би куди завгодно». — Років десять чи одинадцять мені, певно, було, — продовжує Дмитро. — А потім вирішив і собі завести. Хрещена одну подарувала на день народження. Батьки були категорично проти. Відмовляли. — Діти такого віку просять конструктори, цукерки. — А я вівцю, — сміється хлопець. — Мабуть, у крові до них тяга. Дід усе життя на фермі працював. Випасав овець.

Вівця Дмитра Падалиці позує на камеру

— За допомогою односельці не звертаються? Щоб тварині щеплення зробити, чи пологи в корови прийняти? — Не піду і не хочу. Навчався для себе. Отакий я принциповий, — стоїть на своєму. — Віка в село не їде? — Ні. А я не хочу у велике місто. Не моє. Принципово не хочу на когось працювати.

Коли його не стало, мені п’ять років було. Не дуже пам’ятаю його. — Ми сину і козу купили. Думали, переключиться на неї. Куди там, — уточнює мати. — Другу вівцю подарував сусід, — розповідає, як почав. — Я йому влітку допомагав пасти. Обидві вже погуляні були. І не згадаю, які клички їм дав. А потім їх більше розвелося. З батьком їздили купувати. У 2023 році докупив різних — Якщо з села в місто виїхати, швидко звикнеш, порід. Розширився, якщо можна так сказати. Є порода закар— розмірковує мати. — А з міста в село не так патська. Довга вовна. І молочні, і м’ясні. На Закарпатті їх доі легко. З раю в пекло попадаєш, — порівнює ять. Чоловік, у якого купував, 30 років уже тримає. Переїхав сільське життя з міським. — Кожен день треба на Чернігівщину. Машинами сюди перевозив. працювати. А ще і взимку, коли холодно. — А перед цим ще і кролі були, — перелічує, чим ще займався, Дмитро. — До дев’ятого класу. Найбільше тримав 86 — Виходжу поратися о 16.00. У хату можу зайти о другій штук. Почали хворіти. Довелось порізати. ночі, — розповідає про графік роботи Дмитро. — Овець — З самого ранку вставав, порав. Прибирав, їсти давав, годую, напуваю. Ціле літо з трактора не вилажу, — веде у — каже мати. двір. — Усі на річці, а я працюю, — веде на город, де рулони — А тоді біг у школу, — перебиває Дмитро. — Улітку вівці соломи. — Усе літо на лузі. Цього року наші трактори полапасуться на паші. Зараз ще підгодовую зерном. малися, довелося наймати. Є прес. 250 гривень беруть, щоб — Куди діваєте вовну? спресувати рулон. В одному десь до пів тонни. — Нікому не потрібна. Викидаю. Щоб продати вовну, об— Окупається, хоч у нуль виходить? сяги в мене ще малі. І товар повинен бути не такий. У мене — Вигідніше рулони продати, — сміється. — Один вівці лазять у реп’яхах. Чорну шерсть не хочуть, треба білу. півтори тисячі коштує. — А м’ясо? — Улюбленці є? — Якщо є обсяг — проблем нема. Чим більше їх здаєш, — Є, але до всіх ставлюся однаково. Муська в мене тим простіше продати. фотогенічна, — виносить з двору відро зерна, щоб вівці — Куди м’ясо? підійшли ближче. — Зерно будуть їсти з будь-чиїх рук, — — Хто його знає? Приїжджає машина, зважують, вантасміється. — Не бояться, — сипле на дорогу. Почувши, як жать і везуть. сиплеться зерно на землю, вівці підходять ближче. Деякі — Скільки коштує кілограм живої ваги? ганяються за котом, який теж — Цього року 80-100 гривень. Ціна вийшов надвір. — Мусьці буде зросла. До цього і за 50 брали. Молода три роки, — годує вівцю з рук. Дочитали цей матеріал до вівця важить десь 30-35-40 кілограмів. — Народилася у 26-градусний — Вовна з реп’яхами трохи ваги кінця? І у вас є смартфон. Наведіть фотоапарат або мороз. Ледь не пропала. Жила додає, — жартую. сканер на оцей квадратик. в хаті, доки не зміцніла. — Якщо довга, скидають процент. На екрані телефона Здаю всіх, залишаю «ремонтних» ягз’явиться посилання. Юлія СЕМЕНЕЦЬ, ничок. Якщо старих здав, щоб ці нове Натисність його. І дивіться Марина ЗАБІЯН поголів’я привели. відео. Фото Юлії СЕМЕНЕЦЬ Сам Дмитро баранину їсть рідко. — Переважно курятину, гусятину, телятину. З Реклама баранини роблю шашлик. Замочую в майонезі і приправах. Додаю все, що вдома є. За 11 років для себе зарізали штук п’ять. Або в чавуні мати тушкує.


8 ... І жили вони довго та щасливо. Тому що розлучилися своєчасно

Гумор

13.11.2025

Хіба ж таке забудеш

У мого дідуся на старості літ бувають провали в пам’яті. Він постійно забуває моє ім’я. Але завжди пам’ятає, як 60 років тому бабуся пішла танцювати з його другом, коли вони посварилися.

— Це влітку в тренді горох та огірки.

Є. УДОД

Дід забув про свої хвороби — нова стадія склерозу.

Одного поля ягоди

Іду вулицею. Назустріч жінка в леопардових лосинах, хустці з принтом полуниці і в куртці з написом: «Я дурепа». Думаю, якась дивна. Навіть озирнулася. А на спині в неї інший напис — «Ти теж».

Р. ГОЛОБОРОДЬКО

Бачите міст...

Українські чиновники поїхали обмінюватися досвідом за кордон. Їх гарно зустріли. Сидять в ресторані, п’ють, їдять. Наші в захваті від такої зустрічі: — Звідки кошти? — От бачите міст? — Так. — Одна машина проїхала через міст і принесла долар нашому столу. На це і Страховий поліс п’ємо, і закушуємо. Минув рік. Уже закордонні чиновники приїхали до України. Зустріли їх добре: сауна, дорогі напої, дорога закуска. Іноземці запитують: — Звідки гроші? — Он бачите міст через річку? — Ні. Там же нема мосту! — От на це і гуляємо.

І тут урве

На залізничному переїзді в бік позашляховика врізався потяг. Машина побита, водій травмований. Лежить, стогне. До нього підходить дядько Мойша: — Скажіть, страховий інспектор був? — Ні. — А поліція? — Ні. — Свідки є? — Та немає. — Тоді можна біля вас полежати.

О. ГУРИН

Л. ГУПАЛО

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик... — Говорять, бабиного літа не буде. — А баби будуть? — Будуть. — Тоді пофіг. *** Дивлячись на зарплату вчителів, складається враження, що наш уряд складається зі злобливих двієчників. *** Знайшов цікавий спосіб, що допомагає від стресу. Називається дихальна гімнастика. Видих — чарочка — вдих. Видих — чарочка — вдих. І так, доки не пройде стрес. *** Чоловік і дружина збираються в гості до кума. Чоловік: — Галю, коли тобі кажуть: «Будь, як удома», то не сприймай це буквально. Труси все ж таки залиш на собі. А не так, як минулого разу. *** Мій макіяж на листопад — блискучі соплі під носом. *** Бензин подорожчав, продукти і комунальні послуги також. Тільки яхти подешевшали. Радість прийшла, звідки не чекали. *** Розмова на побаченні: — Чим займаєшся? — Я працюю в СБУ. — Розкажи що-небудь цікаве. — Про себе чи про тебе? *** Жебрак стукає в будинок. Жінка відкриває двері. Жебрак: — Я вже три дні не бачив м’яса. Чоловік жінки: — Людо, покажи йому котлету. *** Сперечатися з дурним — це все одно, що витирати дупу соломою. Дупа порізана і руки в г...ні. *** — Яке найсумніше місце на землі? — Робоче. *** — Тарасику, ти кого більше любиш: татка чи маму? — У нашій сім’ї все по-іншому: татко любить маму, а я не втручаюсь.

*** — Хочете позбутися конкурента в торгівлі жіночим одягом? — Звичайно. — Повісте на вході його магазину табличку «Усі примірки платні». *** — Скажи мені, Вітю, уже сім років тебе знаю, кожен день тебе бачу і все ніяк не можу зрозуміти, хто ж носить твої сорочки, коли вони чисті. *** — Лікарю, допоможіть. Я — ідеал! — Чим же я можу допомогти, якщо ви — ідеал. — Та не мені, а тим ідіотам, які в цьому сумніваються. *** — Валеро, я ж тебе просила два цвяхи вбити в стіну. — Я і вбив. — Вбив! А куди ж я тепер праску буду вмикати? *** Комісія рахує овець не фермі. Перелічивши половину стада, усі члени комісії заснули. *** Розмовляють дві подруги: — Як твій новий кавалер? — Ой, Світланко, він такий симпатичний, доглянутий, модно вдягнений... Зразу видно — скотиняка. *** — Ізю, ти чув, в армії Сан-Марино служить усього 80 чоловіків. — І що з того? — Та якщо захочуть, то їх може захопити будь-яке єврейське весілля. — Ну і кому на весіллі потрібні 80 зайвих ротів? *** На роботі є чоловік Георгій, який ходить на обід з величезним пакетом, де є перше, друге, закуска, соус, десерт і компот. Усі його називають Георгій Обідоносець. *** — Іване, скільки тобі років? — 56. — А говорять 57? — Я рік хворів.

— Але ж жив. — Щоб ти так жив. *** Військова комісія. Чоловік: — У мене викривлення хребта. Як я буду служити? — Якось будеш. Наприклад, стрілятимеш із-за рогу. *** Колишніх коханців не буває. Бувають колишніми лише чоловіки. А з коханцями, як з алкоголізмом: то загули, то утримання. *** Чоловік — до дружини: — Олено, тебе не турбує зайва вага? — Де ти бачиш зайву вагу? — Так підійди до дзеркала. — Ти дурень, Петре. Це не зайва вага, це запасна. *** Оголошення в туалеті: «Шановні фараони, змивайте, будь ласка, за собою свої піраміди». *** Після 50 років не зовсім зрозуміло: пісок у кросівках — це з вулиці чи з мене? *** — Лікарю, чому моя Таня під час сексу засинає? — Ну-у... Я думаю, вона вам довіряє. *** Вирішила, що час худнути. А як помру... Родичі захочуть спалити мене в крематорії. І я буду шкварчати, а не горіти. *** Інститут. Перша пара. Викладач: — Петренко, ви там спите? — Ні, професоре. Я прийняв зручну позу для одержання знань. *** — Алло, це військкомат? — Так. — Я хочу служити. Можете мене забрати? — Звичайно. А де ви знаходитесь? — У тюрмі. *** На похоронах чоловіка стояли дружина і коханка. Коханка плакала, а дружина її втішала: — Не плач, Віро, я ще раз вийду заміж і в тебе знову буде коханець.

*** В автобусі: — Чоловіче, не лапайте мене за дупу. — І не думав. Я руку після чебурека витираю. *** Астролог запитує вагітну жінку: — Під яким знаком була зачата дитина? — Під знаком «Стоянка заборонена». *** — Тату, а що таке секс? — От ви в школі вивчали про маточки і тичинки? — Так. — Ну, те саме, тільки ще треба вмовляти. *** — Коли ви помітили, що у вас вкрали машину? — Учора ввечері. Вийшов з кафе, відкрив двері, сів за кермо, хочу рушити, а машини немає. *** — У вас горілка свіжа? — Так. А що? — Та я вчора випив літр і мене вирвало.

Настав той самий вік, коли кожного ранку виглядаєш так, ніби вчора пила. Але ти не пила!


КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

ЗАКУПОВУЄМО ДОРОГО корів, биків, коней, телят. Доріз цілодобовий. Корови — на утримання. Гарантуємо порядність.

Тел.: 063-245-70-15, 068-579-74-01

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

Куплю ВРХ, корів, биків, телиць, свиней.

096-69-05-018, 063-915-91-97.

Доріз. Перевезення 096-15-20-743, 063-49-79-327.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

Дорого

корів, коней, биків, телиць

Проблемні, лежачі, Доріз цілодобово. Проблемні, лежачі. дорізані. 096-730-06-38, 093-565-40-28 Цілодобово. 093-131-63-72 068-374-04-18

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН на воду під ключ. 093-750-28-64.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН робота під ключ.

Закуповуємо

Тел.: 093-150-32-32, 098-049-49-39, 066-476-44-49. Сергій.

корів, коней на м’ясо, а також корів на утримання. Доріз цілодобово.

Тел.:

11

Реклама

13.11.2025

Київське м’ясне підприємство

068-69-37-521; 099-29-88-987; 093-84-73-088.

дорого закуповує

ВРХ без посередників живою вагою: телят коней корів баранів, кіз свиней – 100-120 грн/кг

Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

ТЕЛЯТ

Новий приватний м’ясокомбінат

Тел. 063-756-96-56, 096-041-76-97.

М’ясокомбінат закуповує:

НА ВІДГОДІВ

ЛЮ

Тел. 097-192-80-90 (Сергій)

Тел.: 097-709-81-23

Продаємо та доставляємо дрова у всіх їх видах. Завжди в наявності дрова по 2 метри, пиляні та рубані. Тел.: 095-602-90-11, 068-680-81-38.

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі. 068-130-08-73, 099-480-58-46.

Ремонт холодильників

закуповує

на дому та в мастерській. Тел. 093-200-12-12.

ВРХ

Корови Коні Бики Телиці

Найдорожчі ціни

Тел. 068-867-24-91

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Тел.: 093-945-72-83, 068-594-91-12.

СВИНЕЙ 105-115 грн/кг ТЕЛЯТ 90-100 грн/кг

Дорого закуповуємо

Потрібен працівник або працівниця на свиноферму без шкідливих звичок.

Проживання та харчування за наш рахунок. Графік роботи: 2 тижні/ 2 тижні.

ДОРОГО ВРХ. ДОРІЗ, ПРОБЛЕМНІ.

098-74-11-833, 063-13-71-061.

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097-66-99-500 Тел.: 093-500-53-10 099-28-43-414

Куплю корів, коней, телят. Доріз. Проблемні. 099-410-52-54 Закуповуємо: телят, корів, коней на забій, а також корів на молоко та робочих коней. Доріз проблемної лежачої худоби.

Тел. 097-42-346-76.

Продам

дійних корів та робочих коней. Доставка. Перевезення. 066-23-23-967, 093-09-31-743.

Передплачуй «Вісник Ч» — найцікавішу газету області!!! Тільки найсвіжіші новини! Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

Тел.: 098-545-95-68, 093-662-89-68. Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней. Доріз цілодобово. Високі ціни. 093-093-17-43, 068-815-86-93.

Продам дійних корів і робочих коней. Тел. 096-957-45-37

БЕРЕЗНЯНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО

Куплю

096-829-78-34

Тел. 068-080-69-70

коней, корів, биків на відгодівлю, а також Найвищі ціни. Доріз цілодобово. Проблемні лежачі. молочних телят. Тел.: 093-982-33-85,

закуповує телят, свиней, корів, бичків, коней. Телят на відгодівлю.

Закуповуємо

телят, корів, коней, биків. Доріз цілодобово. Тел. 066-034-08-89


Наостанок

12 У небі над Чернігівщиною збили 149 ворожих безпілотників 13.11.2025

Q офіційно

Минулого тижня — з третього до 9 листопада — армія РФ завдала 241 удар по Чернігівщині. У 44 населених пунктах пролунало 505 вибухів. Це були обстріли з мінометів, РСЗВ, FPV-дронів, ударних БпЛА, а також балістики. Вдалося збити 149 ворожих безпілотників.

Q де моя велика ложка?

— Не підходьте до збитих дронів — вони можуть здетонувати. Такі випадки вже були на Чернігівщині, на жаль. Тільки минулого тижня в області через вибухи решток ворожих БпЛА загинули два чоловіки, ще три цивільні поранені: 52-річний аграрій і два 15-річні хлопці, — акцентував В’ячеслав ЧАУС, начальник ОВА. У разі виявлення вибухонебезпечного предмета, підозрілого предмета, схожого на боєприпас, уламок

Рецепти до вашого столу

Салат з помідорів і слив

Помідори — 500 г, сливи — 150 г, бринза (або інший сир) — 30 г, спеції (часник, італійські трави, сіль) — до смаку, олія — 1 ст. л., базилік (або інша зелень) — до смаку. Помідори, сливи і сир нарізати скибочками. Додати спеції, сіль. Якщо є свіжа зелень, то сюди чудово підійде базилік. Додати олію і все перемішати

Картопля з грибами, запечена в гарбузі

Велика картопля — 3 шт., будьякі гриби — 400 г, гарбуз — 1 шт., цибуля — 1 шт., олія, сіль, перець,

приправа до картоплі — до смаку. Картоплю з грибами наріжте та обсмажте на сковороді з цибулею, приправою до картоплі та сіллю до напівготовності. З гарбуза акуратно зріжте верхівку (отвір повинен бути не дуже великим) і залиште її в якості кришки. Вийміть м’якуш і ретельно помийте гарбуз всередині і зовні. Складіть обсмажену картоплю з грибами в гарбуз, закрийте «кришкою» і поставте у духовку. Випікайте близько 40 хвилин при 180 градусах, поки гарбуз не стане м’яким.

Q про запас

Грудинка су-від. Найніжніше сало

Свиняча грудинка — 1 кг, куркума — 5 г, чорний мелений перець, лавровий лист, часник, сіль — до смаку. Грудинку присолити за день до цього, щоб вона трохи взяла солі. Притрусити перцем і куркумою, нашпигувати лавровим листом та слайсами часнику. Сало щільно зав’язати у 2-3 пакети (можна використати зіп-пакети). Покласти у воду градусів 80 (не давати кипіти) на 30-40 хвилин. Далі залишити в цій воді охолонути. Вийняти з води, на ніч у холодильник.

дрона чи військове обладнання, не підходьте, не торкайтеся, не намагайтеся самостійно перемістити чи розібрати їх. Одразу повідомляйте відповідні служби. Телефонуйте: 101, 102, 112.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

Q гороскоп з 17 по 23 листопада ОВЕН. У понедiлок i вiвторок справи на роботi складатимуться не так гладко, як вам хотiлося. Є ризик зiпсувати вiдносини з оточуючими. ТIЛЕЦЬ. Необхiдно привести душевний хаос до ладу — обережно у всьому розберiться, тодi вiн перетвориться на струнку i гармонiйну систему. БЛИЗНЮКИ. Прагнiть не витрачати дорогоцiнний час — на цьому тижнi вiн буде на вагу золота. Усе задумане виконається, якщо ви спокiйно i чiтко робитимете свою справу. РАК. Цього тижня необхiдно продумати стратегiю ваших майбутнiх дiй. Реальний шанс втiлення в життя ранiше задуманого в кар’єрi та соцiумi.

ми завданнями. Бажано не перенапружуватися, а надати подiям можливiсть іти своєю чергою. СКОРПIОН. У деяких питаннях по роботi вам буде нелегко прийти до загальної думки з колегами. Намагайтеся об’єктивно оцiнити ситуацiю, що створилася. СТРIЛЕЦЬ. Не поспiшайте — й успiх буде на вашому боцi. Тим бiльше, що у вас зараз прекрасний перiод для розкриття свого потенцiалу. КОЗЕРIГ. Робота привертатиме до впровадження нових iдей i планiв, колеги i начальство стануть на превеликий подив доброзичливими.

ЛЕВ. Виберiть щось одне: спокiй або боротьбу за власний авторитет. У першiй половинi тижня вам доведеться робити бiльше, нiж хотiлося.

ВОДОЛIЙ. Цього тижня у вас з’явиться шанс для успiшної самореалiзацiї на роботi. Щоб досягти поставленої мети, є сенс об’єднати зусилля з iншими людьми.

ДIВА. Не дивлячись на зусилля з боку деяких «доброзичливцiв», у ваших силах зберегти хорошi вiдносини з дiловими та особистими партнерами. ТЕРЕЗИ. Природна кмiтливiсть дозволить впоратися з багатьма важливи-

РИБИ. Цього тижня бажано спiввiдносити свої обiцянки з можливiстю їхнього виконання. Можлива якась неприємна iнформацiя про дiлового партнера, яка внесе змiни у вашi плани.

Реклама. Оригінал-макет замовника

Ідентифікатор друкованого медіа в Реєстрі R30-04374 Комплект редакційних політик – https://cntime.cn.ua/visnik-ch-principi-diyalnosti-article/

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 Тираж 21874 (кореспонденти), 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik-online@ukr.net

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не поНАШІ РЕКВІЗИТИ: вертаються. ТОВ “Редакція газети Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, ор“Чернігівський вісник” ганізацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність р/р UA2338080500000000 фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що 26000115829; пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. АТ “Райффайзен Банк “Аваль” Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч». м. Київ; МФО 380805; код 31188511. Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна". Зам.8246 Індекс 61062


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
"Вісник Ч", 13 листопада 2025 року by Час Чернігівський / Вісник Ч - Issuu