"Вісник Ч", 11 липня 2024 року

Q і у війну — не розкисаємо! Я в тому віці, коли, щоб побачити північне сяйво, достатньо різко встати з дивану...

Тираж 23632 11 липня 2024 року. №28/1981 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Супертато і дві бабусі врятували Аню. Після аварії лікарі не давали їй шансу, що буде ходити. А вона пішла! стор. 6 Микола Ступаков з донею Анею. Фото Юлії СЕМЕНЕЦЬ

Q і що то було?!

найцікавіше у «Віснику»

Блискавка двічі «Перукарня» на 80 гектарах. влучила в будинок Миколи Володимир Федан робить зачіски... соснам Мазуренка «Мертве дитя ніч пролежало в хаті, на дивані. стор. 3

4 липня близько 21.00 під час негоди блискавка влучила в будинок у селі Манжосівка Прилуцького району. Загорівся дах. Власник, 54­річний Микола МАЗУРЕНКО, був на зміні, працює охоронником.

— Подзвонили сусіди: «Миколо, у тебе дах горить. Пожарку визвали». Я за себе — у машину і додому. Пожежники вже погасили, — згадує чоловік. — Може, то розгалужена блискавка була, а може, і, дійсно, вдарила двічі. І сам не можу зрозуміти, хоча в школі фізику гарно вчив . Спочатку блискавка вдарила в дерев’яний фронтон, під самий коньок. Підгоріло дві пари стропил на даху. Вогонь пішов на шифер. Аби нижче, пихнув би фронтон і згорів увесь дім. З іншого боку будинку розряд пройшов через дріт телевізійної тарілки, що заходив у будинок.

— Багато горя наробила блискавка?

— Треба міняти сайдинг. У лічильнику вигоріли всі автомати. Накрилися телевізор і ноутбук. Живу сам, як сирота . Під Богом ходжу, дякую, що майже все вціліло. Відбувся незначними ушкодженнями.

Ольга САМСОНЕНКО

У морг везли на задньому сидінні легкового автомобіля»

Реклама

стор. 5

Найпахучіша наливка — з порічок, найсмачніша — з вишень стор. 7

Неспри­ ятливі дні: 12­16 липня.

Температура води в Десні 9 липня на 8 ранку: Чернігів — 25,3оС, Морівськ (Козелеччина) — 25,6оС

2

Різне, реклама районний територіальний центр Реклама у «Віснику Ч»: Чернігівський комплектування і соціальної підтримки 093-42-89-990 запрошує до Збройних Сил України бажаючих 11.07.2024

стати захисниками своєї Батьківщини!

діє до 14.07.2024

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПРИЙОМ ПРОВОДИТЬ

СВІТЛАНА (у Чернігові з 2000 року)

Долучайся до ко­ манди професіоналів — зроби свій вне­ сок у нашу спільну Перемогу! За більш детальною інформацією звертайтесь до Чернігівського район­ ного територіального центру комплекту­ вання і соціальної підтримки за номе­ ром 067­725­49­96, (0462) 676­022 або за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, б.141

Після проведеної Світланою роботи у мене з’явився прибуток у бізнесі. Вона поставила мені захист від заздрісників. Ношу її амулет. Він допомагає мені у житті, оберігає від розорення. Порятунок мого бізнесу — справа рук Світлани.

Тетяна

Світлана врятувала від могили мого сина, який захоплювався спиртним. Я вдячна за диво, яке вона зробила, позбавивши його цієї згубної звички. Юра знову здоровий і щасливий. Його прийняла у сім’ю дружина, сина знову поважають у трудовому колективі. Я раніше не могла повірити, що лише одне відвідування Світлани дасть такий результат.

Зіберова Ніна Іванівна

Після розлучення стала самотньою, нікому не потрібною. Звернулася за допомогою до Світлани, щоб знову бути у парі. Вона зняла з мене «віночок безшлюбності», поставила захист від впливу колишньої свекрухи. Зараз я знову одружена з чоловіком, який мене дуже любить і поважає.

Ольга

Місяць тому була на прийомі у Світлани. Просила врятувати сім’ю сина від розлучення і впливу коханки. Світлана не розчарувала. І вже незабаром у їхній сім’ї усе стало на свої місця. Невістка розповіла мені, що син зізнався у зраді і дав слово, що це ніколи більше не повториться. Невістка простила його, і зараз вони живуть душа в душу.

Гаврилюк Т. П.

Світлана заговорила мені талісман і провела обряд, після якого я розрахувався з боргами. Тепер я нікому не винен. Дякую тобі, Світлано.

Леонід Іванович

Світлана працює згідно зі ст. 42, 43 Господарського кодексу України. Реєстраційне свідоцтво №522556

Індивідуальний прийом за адресами: Чернігів — 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 липня; 1, 2, 3 серпня. (вул. Текстильників, 7, вхід з двору, 2 поверх).

Прийом за попереднім записом за телефоном 093­859­70­98 (з 17 до 18.00).

Q офіційно Повідомлення суб’єктом господарювання про застосування пестицидів та агрохімікатів на території Прилуцького району Парафіївське ОТГ, Прилуцьке ОТГ, Ніжинське ОТГ Повідомляємо Вас, що в період з (вписуємо інтервал виходу газети) підприємства: - СТОВ Інтер - ТОВ Аграрна Компанія «Нива плюс» - ПП «Агротрейдер» на території сіл (Більмачівка, Мартинівка, Довбні, Гужівка, Бурімка, Припутні, Перебудова, Монастирище, Заудайка, Хаєнки, Жадківка, Клицаки, Гмирянка та м. Ічня) будуть відбуватись хімічні обробки сільськогосподарських культур наземним методом – оприскувачами. Усі хімічні препарати, які будуть використовуватись для обробок є дозволеними до використання «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» Закон України Про пестициди і агрохімікати (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 14, ст.91).

Q війна близько

За тиждень 12 авіаударів

прикордоння

6 липня близько 15.00 російські військові скинули вибухівку з безпілотника на житловий будинок у селі Прогрес Семенівської громади. Будинок 50 квадратних метрів вигорів ущент. Від уламків загорілися три сараї. Також уночі проти 8 липня на прикордонні військові приземлили ворожий дрон, повідомили в ОК «Північ». *** За минулий тиждень росіяни 55 разів обстріляли 14 сіл області. Зафіксовано 343 вибухи. Противник завдав 12 авіаційних ударів.

Ольга САМСОНЕНКО

Q після обстрілу

Світло дали вночі Уночі 4 липня російський шахед прилетів у Сновськ. На ранок без електропостачання залишилося все місто. Були проблеми з водою.

— Уже у всіх у Сновську є вода, світло?

— Водопостачання було вже зранку. Комунальники запустили генератор, насоси воду качали. Більшу частину міста обслуговує ПрАТ «Комунальник», частину — залізничники. І частково в жителів свої свердловини. Електропостачання відновлювали поступово, увесь день. На деяких вулицях світло з’явилось уже зранку, — розказала Марія ЄФИМЕНКО, заступниця міського голови Сновська. — Магазини працювали, підприємці запускали свої генератори. Енергетики працювали весь день, приїжджала допомога з Чернігова. А повністю всі електролінії запустили тільки о першій ночі. Було пошкоджено 14 житлових будинків. Стільки мешканців Сновська звернулися до міської ради із заявою про допомогу. Комісія обстежила пошкоджені помешкання. Це і приватні будинки, і квартири. Надається допомога будматеріалами. Переважно шифер. Долучилися благодійні фонди.

Олена ГОБАНОВА

Q а в портах ціна стрибає

3

Новини

11.07.2024

Q нова робота

Катерина Цирулік переїхала з Семенівки в Мену, влаштувалася в міську раду. «Є ще одна вільна посада»

29­річна Катерина ЦИРУЛІК два тижні працює головною спеціалісткою у відділі архітектури та містобудування Менської територіальної громади. Виїхала із Заріччя до Семенівки, коли почалися обстріли прикордоння. Коли почало прилітати і в центр Семенівки, перебралася в Мену.

— Родом з Янжулівки, а жили в Заріччі, — розповідає про себе.

— Була вдома з дитиною, зараз доньці сім років. Чоловік Володимир працював механізатором на агропідприємстві. Перші обстріли почули в 2022 році. У дворі збирали уламки. Але більш-менш жити ще можна було. Коли вже прилетіло в сусіднє село Тимоновичі, загинула людина, погоріли будинки, залишатися з маленькою дитиною було страшно. Минулого року переїхали в Семенівку. Самі знайшли будинок. Прожили там рік. Роботу знайти важко. Багато людей повиїжджало з прикордонних сіл у місто. Але мені пощастило. У магазині побутової хімії «Єва» працювала касиркою. Коли обстріляли будинок культури КАБами, страшно стало і там.

— Чому переїхали в Мену, а не в Чернігів?

— Ближче до домівки, — сміється. — Далеко їхати не хотілося. Сюди перебралася подруга з Грем’яча. І в Мені теж працює «Єва». Мене Катерина Цирулік на новому робочому місці перевели на вакантне місце. Їхала і знала, що є робота. Житло шукала сама.

— Меняни пропонують безкоштовно будинки для внутрішньо переміщених осіб.

— Коли дзвонила за вказаними телефонами, вільних не було. Знайшла будинок і чекала майже місяць, доки звільниться. Зараз плачу дві тисячі на місяць плюс комунальні. 30 квітня заїхали. Чоловік залишився в Семенівці. Там мати, бабуся. Раз їздила, але мені страшно. Два тижні працювала в «Єві», а потім дізналася, що в міській раді є вільна вакансія.

— І взяли без блату?

— Так. За освітою юрист, закінчила Чернігівський національний технологічний університет, факультет права. Архітектура з юридичним трохи не суміжні. — Спочатку було важко. Потихеньку втягуюсь. Андрій Михайлович, начальник, допомагає. А я йому можу 100 питань за день поставити, — сміється Катерина.

— У Менській міській раді заробітна плата краща, ніж в «Єві»?

— Не більша. Але мені хочеться розвиватися ближче до диплому, до професії.

— Справляється, — підтверджує Андрій ЮЩЕНКО, головний архітектор Мени. — Катя офіційно працює. У нас ще є вільна посада головного спеціаліста.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки

Спека аграріям на руку

Q ліквідація

Аграрії дозбирують ріпак.

— Жнива почалися на тиждень раніше, ніж минулого року, — каже Сергій ЧУБОВСЬКИЙ, голова обласної спілки сільськогосподарських підприємств, керівник фермерського господарства «Козаць­ ке», що на Бобровиччині. — Збираємо тільки ріпак. У нас засіяно 300 гектарів. 200 зібрали. Зернову групу будемо починати днів через три.

— Ринок стабілізувався?

— Ріпак зараз закуповують активно. Багато трейдерів. Думаю, з реалізацією проблем не повинно бути. Але ціна стрибає. Учора в порту купували (говоримо 9 липня ввечері) за 22 тисячі гривень тонну. Сьогодні на 800 гривень ціна просіла. Як буде завтра — прогнозувати важко.

— На півтора тижня раніше, ніж минулого року, — уточнює Василь ЖУК, заступник начальника департаменту агропромислового розвитку ОВА. — Ми ж і відсіялися раніше. Були дощі, аграрії переживали, щоб урожай не пропав. А зараз спека і це аграріям на руку.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Q до зими, під Новий рік

«Перукарня» на 80 гектарах. Володимир Федан робить зачіски... соснам Володимир ФЕДАН, керівник фермерського господарства «Мир», що в Томашівці на Ічнянщині, на 80 гектарах вирощує сосни. У липні впродовж місяця формує крони, готує колючих принцес до новорічно-різдвяних свят.

— Починаючи з третього року посадки, сосна стрижеться щороку, — каже. — Кожна за весь свій вік стрижеться п’ять разів. До дев’яти років, доки не виросте. На сьомий рік починається вибіркова рубка. Восьмий, дев’ятий рік рубка триває. Стрижуть молодих і старіших, великих, середніх, більших — усіх підряд. У «перукарні» працюють секаторами, ножами — кому чим зручніше. Це потрібно для формування крони. Щоб була пишна, симетрична.

— До кожного деревця свій підхід, — знає Володимир Федан. — Шаблон нібито й однаковий, але цьому так, а тому інакше треба. Підрівняти, загустити, не дати їй швидко витягнутися, бо тоді ярусність буде мала. Фермер розказує, що працюють сім’єю: — Я, дружина та двоє наших синів, невістка, брат. Мені вже 66 років, притомився. Сину поступово справу передаю, Сергію. Поки ж ще сам займаюся. На шматок хліба треба заробляти. Важка робота. Сонце, спека. Встаємо о четвертій ранку і йдемо. Повертаємося десь о 10.00. Під вечір знову йдемо. Сосна колеться, оси кусають, оводи жалять, комарі впинаються, мошка кусюча лізе і до рота, і до носа, й у вуха. Відмахуємося, відбиваємося. Володимир Федан розказує, що обсяги виробництва різдвяної сосни трохи зменшив, бо війна. На схід, на південь нема збуту.

— Не думали зернові посіяти чи соняшник?

— Дуже бідні піщані землі. На цьому піску нічого нормально не вродить. Та й не можна просто так змінити діяльність. Треба техніка, капіталовкладення. У кого великі площі землі, дохід буде. А якщо в мене 150 гектарів — на 80 гектарах дерева, ще частину здаю в суборенду, — що я на тому зерні зароблю? Сосни добре ростуть, — продовжує. — Нічим не підживлюю. Екологічно чиста продукція. Ні мінеральних добрив, ні отрутохімікатів — нічого.

15 грудня на ринку мають бути деревця. Заготівля починається за місяць, 10-15 листопада. Спиляти, звезти, посортувати, запакувати, завантажити в машини. Ціна залежатиме від розміру. І від того, купувати оптом чи в роздріб. Оптова ціна — від 50 гривень (стільки коштуватиме метрівочка) до 200 за одну. Дуже велика затягне на 300 гривень. Роздрібна ціна — на 50 гривень дорожча.

Тамара КРАВЧЕНКО

84 працівники дитячого санаторію «Пролісок» стануть на біржу Дитячий санаторій «Пролісок», що в селі Мала Кошелівка Вертіївської громади на Ніжинщині, ліквідують. Зі слів Ольги СТАДНІЧЕНКО, очільниці закладу, 11 серпня 84 людини будуть скорочені.

— У нас зараз 94 працівники, — каже Ольга Стадніченко. — Залишиться (на час ліквідації) 10. Решта піде на біржу або куди хоче. Медсестри, молодший медичний персонал і вихователі. З Ніжина, Вертіївки, Черняхівки, Малої Кошелівки, Бобрика. Ольга Олександрівна нагадує, що обласна рада — власник «Проліска». Вирішили припинити діяльність санаторію рішенням травневої сесії цього року.

— Готуємо інвентаризацію, балансову звітність, — каже. — У нас повно майна. Або передаватися буде, або розпродаватися. Під санаторієм 10 гектарів. Триповерхові корпуси. Один двоповерховий: на другому поверсі — їдальня, на першому — дискозала, актова зала. Є обладнання для лікування. Наприклад, спелеокабінет. Там робили сольові процедури, корисні для дихальної та нервової систем. Санаторій міг прийняти на оздоровлення 200 дітей за зміну впродовж року. Був призначений для тих, кому треба оздоровити дихальні шляхи, зміцнити опорно-руховий апарат, шлунковокишковий тракт. Коли почався «ковід», у 2020 році припинилися заїзди. Фінансування обмежили. Уже тоді йшло до того, що санаторію не буде. Працівники протестували. Пропонували відновити роботу. Адже школи працювали, санаторії в інших областях уже працювали. Відвідувачі або привозили тести на «ковід», або ж, де дуже строго ставилися, робили їх на місці. Однак відновитися не вдалося.

— Виживали, як могли, чотири роки, — каже Ольга Стадніченко. — Зберігали майно, приміщення. Нас на простій відправили, а ми і косили, і прибирали, і фарбували. Дитячий санаторій «Пролісок» існував майже 46 років. Був єдиним таким в області.

Тамара КРАВЧЕНКО

Q трохи легше

У Чернігові не вмикають фонтани, у спеку встановили охолоджувальні арки Синоптики прогнозують спеку до 40 градусів.

— На Чернігівщині навряд, щоб ми досягли такої позначки на градуснику, — сумнівається Ірина ГЛУ­ ЩЕНКО, черговий синоптик центру гідрометеорології. — Але спека до 35 градусів цілком можлива. З 1 по 9 липня температурний рекорд не побили, — сміється. — Найвища температура була 32-34 градуси. Фонтани в Чернігові законсервовані вже третій рік. Щоб освіжитися, встановили охолоджувальні рамки для води. Це такі собі дерев’яні арки, по периметру яких прикріплений шланг з дрібним розпилювачем води. Зараз їх вісім: біля Катерининської церкви, на Алеї Героїв, біля П’ятницької церкви, на стометрівці на проспекті Миру, у парку навпроти «Дитячого світу», на Масанах, біля березового гаю на Пухова та біля церкви на «Ниві» на проспекті Левка лук’яненка. Вмикають о дев’ятій ранку, працюють до восьмої вечора. Обслуговує комунальне підприємство «Зеленбуд».

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Q у тему — Замучила спека. Мені так хочеться дощу, грози та грому…

— Іди в душ, увімкни пральну машину і поклади в неї цеглу.

Суспільство

4 Q важливе

11.07.2024

Держава взяла курс на повну безбар’єрність Без бар’єрів

Безбар’єрність — це зручність для всіх: у роботі, освіті та пересуванні. Як Ініціатива Першої леді «Без бар’єрів» Україна рухається до цього, розказують у загалом має шість напрямків. Найпріпартії «Слуга Народу». оритетнішим є фізична безбар’єрність, Ще донедавна мало хто в Україні всеряка покликала зробити доступним навкойоз говорив про безбар’єрність. Якщо про лишній простір — пішохідні переходи, неї згадували, то зазвичай лише в контексті зупинки, вокзали, лікарні, ЦНАПи, парки, людей з інвалідністю, які пересуваються на транспорт тощо. Оскільки війна вимагає колісних кріслах. Однак кілька років тому по-новому організувати міський простір, Перша леді Олена Зеленська започаткувала щоб максимально інтегрувати маломоініціативу «Без бар’єрів» і запропонувала більних ветеранів і цивільних, якими за нове бачення суспільства без обмежень. час повномасштабного вторгнення стали У партії «Слуга Народу» говорять, що ця щонайменше 300 тисяч українців. Так ініціатива — комплексна і націлена на само важливі й інші напрямки ініціативи: створення не тільки фізичної безбар’єрінформаційна безбар’єрність, цифрова, ності на кшталт заниження тротуарів чи суспільна та громадянська, освітня й встановлення підійекономічна. мачів, а й направлена на розбудову повні- Партія «Слуга Народу»: Перед нами стоять дві великі стю безбар’єрного суспільства, в якому місії. Перша — додати У партії «Слуга Нарозабезпечуються рівні безбар’єрність до української ду» акцентують, що за всіправа та можливості інфраструктури. Друга — ма цими напрямками вже для всіх людей у сареалізована й продовжує додати безбар’єрність до мореалізації, зайнявтілюватися низка змін. української свідомості. І в тості, пересуванні, наприклад, створений обох випадках у держави є Так, сервісах, здобутті «Довідник безбар’єрності» значні успіхи. освіти, спілкуванні, — посібник для корекдозвіллі, розвитку. тного спілкування (сайт Особливо в умовах повномасштабної — bf.in.ua); започаткована низка «Шкіл війни! супергероїв» — просторів у медзакладах, Олена Зеленська переконана, що де діти здобувають освіту, коли проходять безбар’єрною має стати вся країна. «Це тривале лікування й довго живуть у паламає бути весь наш простір. Фізичний, тах; розроблена жіноча військова форма коли зручність не закінчується разом з за стандартами НАТО; тільки торік громади інфраструктурними змінами. І простір отримали майже 800 нових шкільних ментальний, коли можливості не обмежені автобусів для підвезення учнів; надаються ніде, ні в чому». І суспільство вже готове гранти ветеранам та їхнім сім’ям для до таких позитивних змін! Щонайменше створення власного бізнесу; відновлюють 83% українців, говорять у партії «Слуга зруйновану інфраструктуру в контексті Народу», підтримують як нову цінність ту вимог безбар’єрності. І це лише частина з політику безбар’єрності, яку ініціювала того, що зараз втілюється на всіх рівнях під дружина Президента Володимира Зеленпатронатом Першої леді Олени Зеленської. ського та в реалізації якої беруть участь До цього процесу активно долучена партія «Слуга Народу», зокрема її рух актив та депутати партії «Слуга Народу».

Що зроблено

«Зе!Жінки». Так, очільниця партії «Слуга Олена Шуляк, Народу» Олена Шуляк просуває створення голова партії «Слуга Народу», нардеп в громадах стратегій і програм із розвитку безбар’єрності, а також започаткування нових органів — Рад безбар’єрності, які мають стати інструментом для облаштування реальної інклюзивності на місцях. Наприклад, така програма й орган уже Протягом багатьох років напрацюють у місті Рівне, де нею опікуються ші люди з інвалідністю та загалом безпосередньо місцеві депутати партії всі маломобільні українці фак«Слуга Народу». тично жили «за лаштунками». Не Питання безбар’єрності — одне з вони це обирали. Так за них ключових пріоритетів для депутатів партії вирішили старі недоступні «Слуга Народу» всіх рівнів, які проявляють будівлі, непристосовані високу ініціативність у впровадженні вулиці, незручні під’їзди і принципів доступності та інклюзивності неідеальний транспорт. В на своїх територіях. Наприклад, за їхньої умовах повномасштабної війни такі бар’єри стали ще більш ініціативи в Миколаєві створена автошкола видимими. Особливо для тих, хто зазнав поранень. Ініціадля людей з інвалідністю. Такий досвід тива Олени Зеленської «Без бар’єрів» покликана докорінно поширився вже й на інші регіони, і тепер в виправити таку ситуацію та створити інклюзивний і доступУкраїні працюють уже шість подібних шкіл. ний простір для всіх українців, а найголовніше — усунути У Полтаві актив партії «Слуга Народу» всі перешкоди, які стримують адаптацію, реабілітацію та сприяв відкриттю кімнат для родин із дітьсамореалізацію ветеранів. Офіс Президента, Уряд, місцеві ми, якими можуть користуватися всі охочі, адміністрації та громади, парламент, наші депутати й актив щоб погодувати чи переповити дитину. У партії «Слуга Народу» працюють над тим, щоб нова політика багатьох областях депутати також стали безбар’єрності від Олени Зеленської стала наскрізною та ініціаторами відкриття вевключалася до всіх довгострокових рішень теранських хабів — місць, і програм на національному та місцевому Українські міста будуть де захисники та захисниці, рівнях. не «совковими», а їхні сім’ї можуть отримати Ми постійно вдосконалюємо всі правила, комфортними та різнопланову допомогу: за якими має тривати відбудова України та психологічну, правову, зручними для всіх — розвиватися наші міста і громади. Напринавчальну та індивідуальну партія «Слуга Народу». клад, запроваджені нові державні будівельні консультацію. Успішний норми, участь у розроблені яких брали й досвід роботи з ветеранами депутати партії «Слуга Народу» та які передмають партійці, зокрема, в Овручі на бачають підвищені вимоги до безбар’єрності. Їх зобов’язані Житомирщині, де за їхньої ініціативи та реалізовувати підрядники під час проєктування, нового будівництва, відновлення та реконструкції зруйнованої сприяння відкрився мобільний реабілітаінфраструктури. І вони вже це роблять, а за цим слідкують ційний модуль. Там надають психосоцінавчені фахівців! Зараз ми також розробляємо ще один альну допомогу та фізичну реабілітацію законопроєкт, який систематизує всі засади відновлення людям, які постраждали через російське України, і цей документ передбачає принцип «будуємо вторгнення. А в Черкасах, наприклад, краще, ніж було». А це означає появу нових, ще кращих депутати ініціювали виплати компенсації вимог з інклюзивності та безбар’єрності для житла, за придбані автомобілі захисникам, які інфраструктури, міського простору. втратили кінцівки на війні.

Відновлена Україна буде безбар’єрною

Q попрощалися

Віталій Гринь посадив сад та виноградник Загинув 59­річний Євген Пастернак із села Киріївка Сосницької громади. Мобілізований 28 січня торік. Спочатку служив стрільцем-санітаром, згодом старшим водієм-радіотелефоністом стрілецької роти. Не стало Євгена 27 червня в районі села Новоолександрівка Покровської громади Донецької області. *** Повернувся додому в труні старший солдат 52­річний Ігор Кошель з Бобровиці. Механік-водій танкового взводу роти вогневої підтримки. До війни працював на різних підприємствах. Останнє місце роботи — охоронник ТОВ «Земля і Воля». У липні 2022 року був мобілізований у 165-й окремий батальйон територіальної оборони 119-ї бригади. Брав участь в обороні Бахмуту, Соледару Донецької області. Загинув 10 березня поблизу Білогорівки Сєвєродонецького району Луганської області. *** 29 червня на Бахмаччині поховали 44­річного воїна Бориса Красильникова. З родиною проживав у селі Халимонове. Раніше працював на пилорамі в Конотопі. Був мобілізований 2 лютого цьогоріч. Спочатку захищав країну у складі 110-ї окремої механізованої бригади, згодом 66-ї. Був водієм-радіотелефоністом стрілецької роти. Загинув 21 червня на донецькому напрямку. *** 21 червня біля Вовчанська Харківської області поліг 35­річний ніжинець Дмитро Могилевець. У мирному житті працював майстром на заводі з металообробки. У грудні 2022 року пішов до війська. Був у найзапекліших точках фронту. *** 20 днів медики боролися за життя 28­річного молодшого сержанта Сергія Сурая. Сергій народився в селі Більмачівка на Ічнянщині. Після початку повномасштабної війни боронив країну на східному напрямку. За проявлену мужність й успішне виконання завдань 6 квітня був відзначений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест». 8 червня поблизу Павлівки Волноваського району на Харківщині отримав важке поранення. *** 24 червня під Вовчанськом Харківської області загинув прилучанин 29­річний Дмитро Панченко. Поховали солдата з військовими почестями. *** Біля села Нововодяне на Луганщині 24 червня загинув директор Сосницького краєзнавчого музею 39­річний Юрій Помаз. Юрій закінчив Чернігівський державний інститут економіки й управління. Працював діловодом відділу освіти, культури, молоді та спорту в Сосниці. Згодом став керівником музею. 24 травня 2022 року Помаза мобілізували. Спочатку служив при військкоматі. У кінці року був направлений до військової частини стрільцем. Помаз — другий очільник музею з Чернігівщини, який загинув на війні. Першим став Віталій Крутий, директор Менського музею. * ** У Ніжині провели в останню путь старшого лейтенанта 34­річного Юрія Федюкіна. Він родом зі Старобільська Луганської області. Закінчив Харківський політехнічний інститут, де на кафедрі військової підготовки отримав офіцерське звання. Був у ЗСУ з 2018 року. Загинув 23 червня на донецькому напрямку.

Валентина ОСТЕРСЬКА

«На щиті» повернувся на Менщину 50­річний Сергій Лупей. Любив футбол. Закінчив чернігівський педагогічний університет, здобув кваліфікацію вчителя трудового навчання. Працював у Києві на різних підприємствах, також був водієм таксі. Мав двох дочок. З перших днів вторгнення воював у складі 32-ї окремої механізованої бригади, був водієм-електриком мінометного взводу.

24 червня біля села Нижня Сироватка Сумської області Сергій Лупей помер внаслідок інфаркту мозку. Поховали воїна з військовими почестями в рідному місті Мена на Чугаївському кладовищі. *** 2 липня в Талалаївській громаді на Прилуччині провели в останню путь 52­річного Сергія Плуж­ ника. Народився в Переяславі-Хмельницькому Київської області. Згодом родина переїхала до Талалаївки. Сергій закінчив талалаївську середню школу. Після водійських курсів працював водієм автобуса в АТП-17450. У 1990-1992 роках проходив строкову військову службу. Після служби тривалий час працював у сейсмопартії №9 Київської геологорозвідувальної експедиції. Був чудовим футболістом. Кілька поколінь любителів спорту громади пам’ятають його саме таким. З лютого 2023 року мобілізований на військову службу. Служив водієм-заправником у взводі матеріального забезпечення. Життя військового раптово обірвалося 29 червня через хворобу. Поховали воїна на центральному кладовищі в селищі Талалаївка. *** Д од о м у « н а щ и т і » п о в е р н у в с я 25­річний Василь Радченко з При­ лук. 26 червня 2024 року біля села Новоолександрівка Покровського району Донецької області Василь загинув. Поховали молодого воїна в Прилуках. *** 50­річний Віталій Гринь з Ніжина навчався в ніжинській школі №6. Закінчив Ніжинське професійно-технічне училище №11. 27 років працював охоронцем у Ніжинському дитячому будинку-інтернаті. Віталій посадив великий сад та ви-

ноградник. Знав роботу електрика, сантехніка, культивування мультиблоком.

11 квітня 2024 року призвали до лав ЗСУ.

26 червня 2024 року в Покровському районі на Донеччині Віталій загинув. Дружина втратила коханого, без люблячого батька залишилася донька, без турботливого брата — сестра. Поховали Віталія на Мигалівському кладовищі в Ніжині. *** 23­річний Дмитро Кобець, бахмачанин, випускник бахмацької школи №5. Закінчив Конотопський професійний аграрний ліцей, де отримав спеціальність «Слюсар-механік». З 2008 по 2011 роки проходив службу за контрактом на посаді водія пожежного взводу в Харкові. З 2014 по 2015 роки — знову служба в ЗСУ в саперно-інженерній роті, 2015-2016 роки — військова служба правопорядку. Дмитро Кобець — активний учасник Революції гідності. З перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро став на захист України у складі Сил спеціальних операцій ЗСУ на посаді водія-електрика 1-го відділення безпілотних авіаційних комплексів 2-го взводу безпілотних авіаційних комплексів 3-ї роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини А5042. Загинув 5 липня 2024 року на Сумщині. Поховали воїна на місцевому кладовищі.

Ольга САМСОНЕНКО

Реклама

11.07.2024

5

Кримінал

Q збив і поїхав

«Мертве дитя ніч пролежало в хаті, на дивані. У морг везли на задньому сидінні легкового автомобіля» 2 липня в Тростянці Парафіївської територіальної громади, що на Ічнянщині, ховали триріч­ ного Даміра Фарзулаєва. 1 липня близько десятої вечора його збила машина, білий «Опель». Від удару хлопчик відлетів метрів на 10. Дамір грався біля двору під наглядом старшого брата 14-річного Максима.

— Я мати-одиначка, сама виховую дітей, — каже Дарина ФАРКОВЕЦЬ, мати Даміра. — У мене їх семеро. Було. Старшій доньці 18 років, вчиться за кордоном. Максим найстарший серед синів. Увечері якраз увімкнули світло. І я побігла набрати водички, щоб викупати дітей. Ми вже й повечеряли. У хаті спекотно, душно. На вулиці вони гуляли до останнього. І я з ними. Нікуди не ходжу, увесь час з дітьми вдома. До мене приїжджають комісії, соціальні служби. На обліку ніколи не стояла. Нарікань на погане виховання не було. Про той вечір: літо, спека, усі ж, ясна справа, грязні. Алінку, їй рік і чотири місяці, обмила в тазику у дворі. Невеличкий, на 50 літрів. Набираю його зранку, щоб вода грілася на сонці. Вдень малі бовтаються. Донька була в піску і вода в тазику після неї стала брудна. Я забігла в хату набрати холодної води, щоб потім у каструлях на газу нагріти. Купаємося всі кожного дня. У мене в будинку є всі умови, але вода без світла не біжить. Секунда справи. Доки я займалася тією водою, уже хотіла йти гукати, щоб старший Максим заходив з малим у хату. А вони вийшли на вулицю. Від двору до дороги відстань чимала. Біля двору зібралися діти. Максим нікуди далеко і не ходить, завжди сидить з друзями біля двору. Не п’ють, не курять, нормальні хлопці. До них під’їхав на мотоциклі знайомий Максима. І, мабуть, вони до нього підійшли, близько до дороги. Малий до них прибіг. Бо дуже йому подобалися машини, мотоцикли. З ними грався, знав, як та чи інша техніка називається. І з хлопцями старшими було цікаво. Яка швидкість була, не знаю. Але, думаю, нормальна, якщо дитина відлетіла на 10 метрів. Як я розумію, Дамір був на іншому боці дороги, коли побачив машину. Почав тікати. З одного боку кущі, а з іншого дім. Куди дитина буде бігти? Додому, де безпечніше. Це тільки мої здогадки. Син не міг сам кинутися під машину. Ходив у садок. Розумів, що таке машина. Ідемо з садочка, бачить, їде машина, тікав з дороги в бік хат. Дамір упав на дорогу, а він поїхав далі. Зупинився біля колгоспного саду. Максим уже підбіг і поніс дитину в хату. А він підійшов до хлопців і запитав, чи все нормально з дитиною. Це так хлопці казали. А потім сів і поїхав. Даміра поклали на диван у хаті. Хтось викликав медичку. Я дзвонила в «швидку». Там мені сказали, що медики вже їдуть, щоб дитину поклали і не чіпали. Бо невідомо, яка в неї травма. Син лежав на дивані, не дихав. Але серце ще билося хвилин 10 чи 15. Очі були відкриті. Я розуміла, що він помирає. Коли приїхали медики, серце перестало битися, губи посиніли. Лікарі сказали, що травми були несумісні з життям. Зі слів судово-медичного експерта зрозуміла, що всередині органи потовчені. Ніч син був удома, так і лежав на дивані. Медики сказали чекати судово-медичного експерта. Він приїхав тільки вранці. Подивився. А потім каже: «Можете везти тіло в морг». А як? Я ніколи з цим не стикалася. Сказали: «Винаймайте катафалк з Прилук». Це 50 кілометрів в один бік. А ще ж відвезти і привезти ховати. 200 кілометрів.

Дамір з мамою Дариною Фарковець Або самі шукайте, чим везти. Допоміг знайомий. Дітей відвіз до матері. Сина поклали на заднє сидіння машини, повезли в морг. Чекали, доки проведуть розтин. Тією ж машиною привезли і ховати. Труна невелика, влізла в автівку. У нас усі знають, хто як їздить. Кажуть, що був тверезий. Цих людей взагалі не знаю і судити їх не можу.

— Де батько Даміра?

— Була двічі заміжня. Дітки не від одного батька. З батьком Даміра не були розписані. У відносинах протримались три роки. Він визнав дитину. Малому рік був, як припинили спілкування.

У нього не виникло бажання спілкуватися з сином. Навіть телефону його немає. Максим сильно переживає. Втихаря плаче, щоб я не бачила. У хаті постійно лежить. Намагаюся його не корити і пояснюю, щоб не картав себе. Як гукають хлопці, прошу, щоб і він удома не сидів, не закривався. А в інтернеті вже почали писати, що хлопець ходить, як нічого й не було. Виходить, хтось давить дитину і його треба захищати, а хто ні в чому не винен, треба захейтити (зацькувати)? Щоб закрився, щоб ще взяв мотузку і повісився? Мало їм одного сина? Водія шкода, поламане життя в молодого хлопця. А в нас, виходить, не поламане? Винуватця звати Максим. Живе, як я зрозуміла, в Охіньках. Це десь 30 кілометрів від Тростянця. В очі ніколи не бачила. Кажуть, у наше село їздив гуляти. Того вечора він їхав у центр села, де збирається молодь. Вони ще за нього і заступаються, в інтернеті коментують, що гуляла дитина при дорозі, як бур’ян росла. А я їх не пускала навіть малювали на асфальті. Куплю крейди, кажу, щоб на паркані малювали. У нас він шиферний. Пообмальовують і мій, і сусідчин. Велосипед боялась купувати. Ролики є, на дорогу не пускала, на чердак закинула. У нас під двором багато дітвори раніше збиралося, чоловік 20. З усього кутка кучкувалися між собою. І ми так гуляли. Через день чи два після похорону до мене приїздили його мати і брат, якщо я правильно зрозуміла. Що хотіли, не знаю. «Питайте, — кажу, — слідчих, чого до мене приїхали?» «Ми просто хотіли поспівчувати». А де вони були, коли я дитину везла в морг? Коли ховала? Чи запитали, є в тієї матері гроші, щоб так раптово… Бог їм суддя.

— Водій не з нашої громади, з-під Прилук, — каже Олек­ сандр СУПРУН, староста Тростянця. — Асфальт новенький. Дорога пряма, поворотів крутих немає. Є знак про початок населеного пункту. Центральна вулиця. І там завжди діти гуляють під двором. Тоді були підлітки, 14-15-річні. Мати піднімає діток сама. У нас вона рахується як багатодітна і малозабезпечена. Чимало таких родин. Та я її завжди ставлю в приклад іншим. Корову тримала. П’ять чи шість кіз. Гуси, кури. Діти не голодні, не голі-босі. І мати біля них, як квочка. Коли це все сталося, мені подзвонив поліцейський. Якраз було відключення електроенергії і мобільний зв’язок у цей час поганий. Побачив на телефоні смску від дільничного громади. Ноги в руки і поїхав туди. *** — Поліцейські впродовж кількох годин встановили особу причетного до ДТП та його місцезнаходження. Ним виявився 21-річний мешканець одного з сіл Прилуцького району, — повідомили в поліції. Водій переховувався в підвалі покинутого будинку. Там його в результаті оперативно-розшукових заходів і виявили співробітники кримінальної поліції та відділу реагування патрульної поліції Прилуцького райвідділу. Легковик з характерними для ДТП пошкодженнями поліцейські також відшукали. Його зловмисник відігнав у лісосмугу за селом. Автомобіль вилучено. Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого).

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото надане Дариною ФАРКОВЕЦЬ

Q впала сосна

Юрій Хіро боїться залишатися сам Третього квітня нинішнього року на дорозі між селами Полюшкіне та Костобобрів Новгород­Сіверського району сталася біда. Через ве­ ликий порив вітру сосна впала на дах автомобіля «Джилі СК2», що проїжджав асфальтованою до­ рогою повз лісосмугу. За кермом був 59-річний Юрій Хіро, поряд на пасажирському сидінні їхав його товариш, 69-річний Микола Лобок. Чоловіки родом із Костобоброва. 38-річні Ірина Данченко (падчерка Миколи) та Олександр Орлов, подружжя, сиділи на задньому сидінні. Вони загинули на місці. 10-річна Ліза, донька Ірини від першого шлюбу, змогла вибратися самотужки з понівеченої машини. На щастя, дитина не постраждала.

— Усе сталося миттєво. Що падало дерево, ніхто й не побачив. Печалить і те, що ніхто з водіїв не зупинився і не допоміг постраждалим, — згадувала тоді момент аварії

Марина ЗАРІЦЬКА, донька Юрія Хіро. — Батько стукнувся головою, був ще при тямі, але вилізти з машини самостійно не зміг. Бачив, як повз них проїхало кілька машин. Аби не така байдужість, може, вдалося б врятувати когось.

— Як зараз почувається бать­ ко? — запитала 6 липня.

— Перебуває в чернігівській лікарні №4. Йому 10 травня в київському інституті нейрохірургії зробили операцію, тепер зможе самостійно тримати голову. Тато дуже схуд, знесилений, інколи зневірений. Ми підтримуємо і підбадьорюємо. Він і досі не відчуває своє тіло від грудей, у нього часто температура, тиск скаче: то високий, то низький. Бувають напади задухи і панічної атаки. Сильно болить горло після операцій, збирається багато мокротиння в легенях, які не повністю функціонують, і тато змушений постійно відхаркуватись.

Ми з дітьми були два тижні в Україні і провідували його кожного дня в інституті нейрохірургії. Поки 24 червня його не перевели в Чернігів. Тут хороші і кваліфіковані лікарі та спеціалісти. Моя мати цілодобово знаходиться з татом, йому кожну хвилину потрібна допомога. Він боїться залишатися сам. Зараз з ним займаються реабілітологи, вчать сидіти, їсти, говорити. Сьогодні тата підключили до апарата ШВЛ, йому важко самостійно дихати. У майбутньому треба буде інвалідний багатофункціональний візочок. У Миколи Лобка був стан середньої тяжкості, порушений хребет. Чоловік удруге за сім місяців опинився в лікарні. 9 вересня 2023 року російська ракета прилетіла в його двір на околиці села Костобобрів Семенівської громади. До кордону з Росією звідти — менше кілометра. Чоловікові відірвало кисть лівої ру к и . У ж и в і т п от р а п и л и д в а

Картка «ПриватБанку» для допомоги родині Хіро: 4149 4991 5131 0941 Віра Хіро Картка «ПриватБанку» для допомоги родині Лобок: 5168 7451 3244 9155 Валентина Лобок уламки розміром з монету, довелося вирізати метр кишківника. Операція тривала п’ять годин. Шили семенівські хірурги Михайло Бузань та Сергій Короткий. Того злощасного дня разом з родиною доньки повертався з Києва з реабілітації. Олександр та Ірина жили в столиці. Чоловік родом із Шостки, що на Сумщині. Військовий, був на реабілітації після поранення. Жінка працювала помічником вихователя в столичному садочку. Взяла відпустку власним коштом.

— З 16 квітня живемо в Смолянці Олишівської селищної громади Чернігівського району. Тетяна, друга донька, купила нам тут будинок. Семенівська громада нам дала безкоштовно машину. Усе, що влізло, загрузили і вивезли, — каже Валентина ЛОБОК, дружина. — Тут

після Костобоброва, ніби в раю. Тихе і спокійне життя. Посадили город. Люди допомагають теж потроху. Раз тільки, учора (8 липня. — Авт.), перенервували, коли ракети на Київ повз нас летіли. Оформилися як внутрішньо переміщенні особи. Отримуємо по дві тисячі кожен, але не вистачає. Он Миколі купила ліків на п’ять тисяч гривень... Треба наступного тижня їхати в Чернігів, робити знімки. Рука майже не рухається, ледь може поворухнути двома пальцями. І досі ходить у двох корсетах: на спині і шиї. Усе купуємо за свій кошт.

— Де зараз Ліза?

— З батьком у Києві.

Ольга САМСОНЕНКО

Доля

6

11.07.2024

Супертато і дві бабусі врятували Аню.

Після аварії лікарі не давали їй шансу, що буде ходити. А вона пішла! «Півтора місяця в комі, пів року в реанімації»

18­річна Аня ледь не загинула в центрі села Волосківці на Менщині три роки тому. Микола СТУПАКОВ, батько Ані, працював тоді в Києві, сантехніком.

— Повертався додому, дзвонить доня, каже: «Насмажу картоплі і зроблю твій улюблений салат», — розповідає Микола. — «О, круто». Проїхав пів дороги, дзвонить мати: «Аварія». Ані не вистачило інгредієнтів на салат, поїхала в магазин велосипедом.

— Ковбаси, — уточнює бабуся Таня.

— Поверталася додому. Переднім колесом була на трасі і її збила машина. Аня пробила лобове скло «Жигулів» і застрягла в ньому, — описує масштаби бабуся. — Першу добу ми вищали, плакали. А потім вирішили: хочемо плакати — кудись за городи.

— Забрали Аню в Мену, — продовжує батько. — Добу пролежала в реанімації без свідомості. Прилетів реанімобіль з Чернігова. Кажуть: «Не транспортабельна». Наступного дня лікар каже: «Благаю, везіть у Чернігів, вона тут не виживе. Ми, що могли, зробили». Викликали вдруге реанімобіль. «Ми її не довеземо, шансів немає». «Я її беру на руки і понесу». Відправили мене на вулицю курити. Коли повернувся, уже були бумаги, що я всю відповідальність беру на себе. Привезли в дитячу обласну. Поставили апарат Єлізарова на руці, нозі. Переламана ключиця,

сильний забій головного мозку. Порушений вестибулярний апарат. Півтора місяця Аня була в комі. Кожного дня я приходив до лікарні, хоч мене ганяли. Носив доньці свіжі соки, смузі. Годували через зонд. Доколупувався до лікарів, щоб пускали до доні. Говорив з нею: «Кіт Кузьма за тобою сумує. Баба привіт передає». І вона поворушила мізинчиком на руці. Возили в Київ, в інститут травматології. Довелося ногу ламати, складати заново. Хлопці на розбірці автомобілів казали: «Жигулівське скло інколи і сокирою б’ють», — повертається до аварії. — Гальмівний шлях 36,5 моїх кроків. За кермом був Віктор Бурий, колишній міліціонер, на той час працював лісником у Семенівці (село за Стольним, на Менщині). Вішав лапшу, що їхав 60 кілометрів, а вона вилетіла на дорогу. Адвоката найняли з Мени. Місяців два тиша була. Поміняв на чернігівського, Андрія Ширая. Справа зрушила. Магазин, в якому скуповувалася Аня, належить дружині нашого батюшки. І в них камери відеонагляду. Завдяки їм довели провину. Він визнав, що швидкість була 85 кілометрів. Крайнє судове засідання було призначене на 25 лютого, але 24-го почалося вторгнення. Зараз винуватець воює.

— Адвокат сказав: «Доки він там — скільки б війна не тривала — справа на паузі. Але в корзину не викинуть».

«Я не знаю, що ви за люди, На випускний однокласники прийшли додому — Коли в Ані був випускний, прийшли — не погоджується Аня. і не знаю, як вам це всі однокласники додому. Вчителі допомогли Дівчата в нас помішані на червоному, — вдалося» закінчити дягівську школу (в сусідньому селі). сміється чоловік.

— Я п і д і й ш л а д о В і к то р а п і д лікарнею, кажу: «Поясни, як це сталося, можливо, зрозумію тебе», — зітхає бабуся Таня. — Давай дитину рятувати. Він відвернувся. Вирішив іти своїм шляхом.

— Надіслав нам 10 тисяч гривень, потім два рази по п’ять тисяч. Довго була тиша і знову п’ять тисяч кинув. На суді я хочу, щоб його судили за законом за те, що він зробив, — говорить Микола.

— Є ще суд божий. І, можливо, якщо він, дійсно, воює, там потрібніший, ніж тут, — перебиває мати Миколу. — Якщо завдяки йому хоч один хлопець уникне загибелі… Ми вигреблись. Хоча в перший рік після аварії продали все, що можна було. Коли сума перевалила за 300 тисяч гривень, рахувати перестали. Менше трьох тисяч в день не йшло. Ліки допомагали шукати друзі в Києві. У горлі Ані медики пробили дірку. Але треба була трахеостомічна трубка. Бо в легенях збиралась рідина. Підняв свого прораба: «Юро, треба». Облетів весь Київ, десь на складі знайшов, автобусами передав. Наступного дня привіз у лікарню.

— Заговорила Аня через пів року, — каже бабуся Таня. — Спершу — по складах.

— Я їхав на роботу, — перебиває батько, — доня ледь-ледь з хрипом вимовляла «а», «о», «и». Через п’ять днів дзвонить моя мати: «Уважно слухай». Доня каже: «Папа, любимий». Слухавка з рук випала, ридаю. Напарниця, Таня, малярша, підійшла. Обнялися, ридаємо вдвох. Коли мати прислала відео, як Аня встала з одного дивану і пройшлась до іншого, знову розплакався.

— А до цього я її носила на руках, — продовжує бабуся. — У «Відродження», у Чернігів їздили. Лікарі сказали: «У вас немає жодного шансу, що вона піде». Через пів року Андрій Біляч, який робив нам мрт головного мозку, здивувався: «Я не знаю, що ви за люди, і не знаю, як вам це вдалося». Аня пів року пробула в реанімації. Лікарі не давали шансу, що виживе. А вона навчилася говорити, ходити, писати. Тому що поряд супербатько. І дві бабусі.

— У нас є три правила, три морські закони, — звертається Микола до доні.

— За буйки не запливать, — перелічує дівчина. — Акул не дражнити. І бабу Таню не обливать.

— Ку п и л и б і го ву д о р і ж ку, — продовжує про реабілітацію батько.

— Понавидумував усіляких вправ. У карти граємо, але на присідання. Тому, хто програв, присісти п’ять разів. Цей шулєр, — має на увазі Аню, — мене здєлає. Наприсідаюся, закінчуємо грати. Переходимо до доміно, лото.

— А це на 18-річчя до доні приходив ведмідь, — показує фото Ані з ростовим білим ведмедем. — Вітав її з повноліттям. Аня народилася в ніч на Різдво.

Спершу Аня два плюс два скласти не могла. За два роки реабілітації знову навчилася писати, — бабуся показує блокнот, в якому Аня пише дівочі секретики.

— Ми плаття випускне купили, довге, щоб гіпсу на нозі не було видно. Однокласники випускний альбом їй подарували. Щоб з донею сфотографуватися, увесь клас прийшов, — продовжує Микола. — У мене дві полиці в шафі, а в когось і трактором не вивезеш, — дивиться на доньку. — Платтів понакуплювали. Останнє вигуляти ще не встигли. Яскраво-жовтого кольору.

— Взагалі-то, мій улюблений колір червоний,

«Немає материнських почуттів»

— Ти сказала, що хочеш жовте, — продовжує бабуся Таня.

— То батьку хотіла догодити, — жартує Микола.

— Наймаємо таксі, їздимо до перукарні, як усі леді, — каже бабуся Тетяна.

— У цьому році на тракторі поїдемо, — будує плани Микола. — Чим ми тільки не займалися. Кажу: «Давай в’язати». Баба Таня вміє, навіть я в дитинстві шкарпетки в’язав. Поки вчителька не подумала, що то мені мати допомагала. Так обідно стало, закинув спиці. І вишивали. Знайшли інший варіант, зараз покажемо тьоті,

Над трасою, навпроти двору родини Ступакових розмальована курка з пінопласту. Її зробила Аня разом з бабусею Танею.

— Вирізали, водоемульсійною фарбою розмалювали, лаком покрили. Автівки зупиняються, запитують: «Ви курей продаєте?» — «Так, я директор цієї птахофабрики», — жартує Микола Ступаков. — Довелося ще дописати поряд: «Курячі яйця».

— У нас «проїздне» село. То яблучок винесемо, то огірок який, картоплину, яйця. Я з дитинства торгував, і доня в цей бізнес пішла, — жартує чоловік. — Зупинився водій біля двору, питає, по якій ціні яйця. Доня ще маленька була — на руках сиділа, — шепнув ціну на вушко. А вона: «Чірікчірік-чірік. 10 гривень». Ані було близько двох місяців, коли її з Миколою покинула мати.

— Катя з сусіднього села Блистова. Коли дізнався, що завагітніла, забрав до себе, до матері, — каже Микола. — Сам полетів у Київ на заробітки. Заробив грошей і мати позичила. Купив на іншому кінці села хатку. Невеличка, але для початку вистачало. Я в столиці на заробітках, мала з жінкою вдома. Ані було півтора місяця, почала втрачати вагу. Виявилося, що в малої понос. Жінка зізналася, що так уже кілька днів. Викликали «швидку», повезли в Мену. Перевели на штучне харчування. Медики поспостерігали, як мати ставиться до дитини. Подзвонили: «Ти батько, вирішуй. Але цій матері дитину не віддамо. Або з лікарні в дитбудинок, або забирай до мамки-баби». Прилітаю до матері з бабою: «Дівчата, така в нас фігня. Допоможете?» З жінкою пів року ще прожили разом. Я кожного дня мотався на велику до матері і дитини. А вона добре, як раз у три дні прийде. Прийшов до мене друг. Я варив суп. Попросив її подивитися за плиткою, ми пішли в центр за майонезом. Повернулися, плитка вимкнена і речей її немає. На телевізорі пластиліном прикріплена записка. Пополам з матюками суть така: «Хочеш — подавай на розлучення, я йду». Я тільки п’яткою перехрестився. Аня жила з бабусями, я мотався в столицю. Приїздив, коли закінчував

«Почалася ломка»

— Ви більше і не одружилися?

— Холостякую.

— Я його нікому не віддам, — з усієї сили обнімає двома руками за шию тата Аня. Цілує в щоку.

— Каву мені і доня може зробити. Ми один за одного горою. Завдяки гумору виживаємо. Але і жити за щось треба. Два роки майже не виїжджаю з села. Заготовляю людям дрова, є дозвіл. Минулого року складав у тракторний причіп. Цьогоріч у дворі свій залізний кінь стоїть, — має на увазі мотоблок. — Продаю куб рубаних дров за півтори тисячі гривень. Хазяйство тримаю. Якщо кличуть в селі ремонт зробити, берусь. Бабуся Ганна вдома постійно. А ми з мамкою Танею чергуємо. У неї з’явилася робота — шпаклівка стін, поклейка шпалер — їде. Я пораюсь біля дому, дрова заготовляю, домашні справи роблю. Мені подзвонили, вона прилітає. Електрик, сантехніх, гіпсокартонщик, плиточник, усі види ремонтних робіт.

— Замовлень на ремонти багато, але

— Микола йде до Аниного столу, дістає картину. Бере в руку спеціальну ручку, на яку чіпляється бусинка, вмочує в клей. — Алмазна вишивка це називається. І моторику, і логіку розвиває, — дістає декілька готових картин. Починали з маленьких, дійшли до великих.

— Хто прийде, усім хоче показати свої досягнення, — підключається до розмови праба­ буся Ганна. — На біговій доріжці по 300 метрів проходить. Але часто вимикають світло. Раніше я їй анекдоти читала. Зараз книжку просить. Кросворди любить. Коли в селі правилося в церкві, батюшка сказав: «Помолимося за Аню». І всі стали на коліна. Він і хрестив її, а Аня його за бороду тягала. Він перший і вискочив до Ані, коли удар був.

роботу на об’єктах. У Крим їздив, на «ЮБК». Мати теж працювала, копійку заробляла. Аню тягнула баба Ганна. У садок, у школу водила. На велосипеді, на санчатах возила. Бабі було тоді 65 років.

— Подруги, трохи старші, зустрінуть, кажуть: «Дурна ти, у такому віці дитя з двох місяців ростити». А де нам подітися? — каже баба Ганна. — А куди її, у дитбудинок?

— Малою була, маму кликала. З часом звикла і про неї не питала. А я ні слова про неї доні не збрехав, — каже Микола. — Що запитає, те і кажу. І хороше, і погане. Хай вирішує. Я ж теж ріс без біологічного батька, — зізнається чоловік. — Була ціль з дитинства. Вирости, заробити грошей, поїхати в Білорусь. Знайти, кудою ходить на роботу. Штовхнути легенько плечем і сказати: «Батьку, привіт». А тоді вже, як вийде розмова. Не вийшло, помер він.

— Ані десь був рік, — згадує про віщий сон. — Я ще жив у себе на фазенді. Сниться сон, як сплю на своєму ліжку. Повертаю голову: під стінкою на ліжку трирічна дівчинка сидить. Обличчя знайоме. Каже: «Привіт, тату». У мене шерсть дибки. А вона дивиться і каже: «Рятуй». Перестрибує через мене, а під кроваттю провалля. Я за нею в те провалля, хапаю її. Катя раз поверталася. Остовпів, як побачив її на порозі. Мала по хаті бігає. Її побачила, за мене заховалася. Я ж, таке язикате, кажу: «У нашому селі є новина. Повернулася знов жінка до Миколи. Прощаю, що втекла, та що вернулася — ніколи». А вона мені: «Привіт, муж». Дістав бумажку, кажу: «Я розведений». «Це ж моє дитя». — «Твоє вмерло з голоду, холоду і без материнської ласки». Дістаю другий папірець, судове рішення, де написано, що вона позбавлена батьківських прав. Рік бігав по судах. Без неї розвели швидко. Аби позбавити материнства, довелося побігати, суддя не витримала, підказала «лазєйку». Викликали представника сільради.

— Ми до неї відносилися добре, — продовжує мати Миколи про колишню невістку. — Наче і дівчина хороша. Думали, що в неї післяродова депресія. Але потім сказала, що в неї немає материнських почуттів до Ані. Що вона ці почуття відчула, коли народила четверту дитину.

відмовляємося, — із сумом каже Тетяна. лею, в якій два стегна в супі. І віддаю собаці.

— Із хазяйства тримаю козу, четверо козенят, Немає в нашій сім’ї м’ясоїдних людей.

— продовжує чоловік. — Я потрібен тут. На — Усі думають: якщо мужик, то м’ясо треба. шматок хліба з маслом зароблю. А мені, як за місяць стегно з’їм — то добре.

— Коли повернувся в село, почалася ломка, Риби наловлю, насмажимо таріляку здоровенну.

— жартує. — Звик нагребти роботи, і побільше. У Три дні тягаємо, доки не викинемо. Гляньте на селі або спиваються, або в гОрод тікають. А я, насобаку, морда квадратна, — переходить до опису впаки, приїхав з міста. Вирішив зайнятися дрібною домашніх улюбленців, щоб Аня посміхалася. — птицею. Розвів більше двохсот голів: кури, гуси, Зате кіт худющий. Їсть зі своєї миски, переходить індокачки. Шипунами їх ще в народі називають. З до собачої, ще й далі йде смачного шукати. ними був трохи передоз. Купив автоклав. І заготовили років на п’ять вперед м’яса в банках. Мати Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки придумала ще паштет з потрохів з маслечком. Та на скибочку… За вуха не відтягнеш. Я його ще і в пюрешку люблю додавати. Бомба. Погріб увесь забитий. Якщо щось — банки в мотоблок, і тікати. За рік Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є назбирав грошей, смартфон. Наведіть фотоапарат або сканер купив техніку. на оцей квадратик.

— А розказати, На екрані телефона з’явиться посилання. чого мати не люНатисність його. І дивіться відео. бить? — сміється бабуся. — Виходжу на вулицю з кастру-

11.07.2024

Q сезон

7

Суспільство

Найпахучіша наливка — з порічок, найсмачніша — з вишень — Найароматніша, найпахучіша наливка — з червоних порічок, — підносить чарку Надія ЯНЧУК, директорка Центру культури і дозвілля в Березні на Менщині. Сонячний промінь з вікна пронизує стінки чарчини. Червоно-рубіновий напій прозорий, аж світиться. Підносиш до губ і відчуваєш тонкий, з ледве вловимою терпкістю та кислинкою запах ягід. Наливка — солодкий напій. Десертний. Як правило, вживають після їжі. П’ють для насолоди, настрою, доброї розмови. Як же приготувати смачну наливку? Ділиться Надія Янчук: — Стиглу порічку рву гронами. Не мию. Бо на ягодах натуральні дріжджі. Цілими гронами (обривати ягоду не треба) кидаю в трилітрову банку чи скляну сулію. Майже до плечиків. Зверху сиплю цукор. Він поступово тане, по ягодах сповзає солодким соком вниз. Надія Янчук розказує, що на трилітрову банку потрібно три склянки цукру. На чотирилітрову сулію — чотири склянки. Але чітких пропорцій нема. Вони залежать від того, наскільки ви любите солодке. І наскільки є достаток купити той цукор. Ще недавно був 29 гривень за кіло, а зараз — 34-35. Воду, готуючи наливку, не додає. Спирт чи горілку, навіть мінімально, не додає.

— У мене чиста наливка, — показує. — Це продукт бродіння. Тільки ягоди, цукор і сонце. Банки з ягодами й цукром ставить на сонці. На підвіконні або на столі біля вікна. Тепло і світло сприяють, щоб швиденько переграло, перебродило.

Надія Янчук: "Тільки ягоди, цукор і сонце"

Реклама

Банки під час бродіння закриває кришками, сулію — кукурудзяним качаном. Періодично відкриває, дає подихати. Головне, щоб ягоди та цукор були не вище плечиків, тоді, граючи та пінячись, напій не вибіжить.

— Переграло, заспокоїлося, відстоялося, — провадить далі. — Стало хмільне. Зливаю в чисті пляшки. І в льох. Наливки Надії Янчук подобаються гостям, родичам, сусідам. І влітку, і, особливо, в осінні дощі чи морози. Находишся, намерзнешся, прийдеш у гості — а там наливка є, пахне літом.

— Усім подобається вишнева, — продовжує господиня. — Звикли до неї. Чому? Тому що «садок вишневий коло хати». На те, якою вийде, впливає сорт. На думку Надії Янчук, «шпанка» не підходить. «Володимирівка» велика не підходить.

— Треба брати невеликі ягоди, де вишня при кісточці, — каже. — Стиглі вони чорні-чорні. І не суто солодкі, а з кислинкою. Кісточки краще вибрати. Але можна й так. Крім вибору сорту, інших секретів приготування вишневої наливки нема. Як і з порічками: стиглі немиті плоди, цукор і сонце.

— Якщо менше цукру, довше гратиме і кислішою буде, — зауважує. Взагалі ж, наливку готують з будь-яких ягід чи кісточкових: вишень, слив.

— З тих, які є вдома, — бере до рук банку. — Є малина — роблю з малини. Є смородина — зі смородини. У мене 25 кущів. Смородину в банку, на відміну від порічок, кидаю без гілочок. Найкращі плоди йдуть на варення, решта — на наливку. А якщо пішов дощ і ягода вся мокра, насичена водою? Що на сік, що на компот, місяців. Тільки тривале лікування дозволяє досягти стійкої ремісії — це стан, коли хвороба не турбує. решта — теж на наливку. Залишаються тільки деформації суглобів. Солодкі ягоди зі зцідженої наливМазь від болю в суглобах виготовлена з ки теж знадобляться. «П’яну вишню» натуральних компонентів. Допомагає при артритах, артрозах, міозитах, плекситах, можна продати, повернути кошти бурситах, грибкових інфекціях шкіри і за цукор. Можна класти в домашні нігтів, геморої, мастопатіях.

— Ця мазь без токсичних речовин, топироги. Смородину чи порічку теж му не має шкідливого впливу на організм. використовують для начинки або Її рецепт — наша родинна таємниця, що додають безпосередньо в тісто. передалася ще від прабабусі, — каже Сергій

Родинна мазь допомагає при болях у суглобах і м’язах — Восени минулого року біль у правому коліні став нестерпним, ніби струмом б’є, — розповідає 60­річна Світлана МИЛОВЕЦЬ з Волині. Коліно турбувало вже кілька років, але цього разу біль змузив жінку звернутися до лікарні. Після обстеження бу в д і а г н о сто в а н и й д е ф о р м у юч и й остеоартроз третього ступеню і запропонована заміна суглоба. Від операції жінка відмовилась і повернулася додому. Упродовж кількох місяців майже не ходила. Навесні, дізнавшись про мазь від лікаря Щербини, замовила банку. Через тиждень лікування відчула полегшення, через місяць почала вільно ходити. Хоча біль повністю не пройшов, Світлана припинила лікування. Люди звикли лікуватися короткими циклами. Через кілька тижнів жінка знову звернулася до мене за допомогою, — каже 53­річний Сергій Валентинович ЩЕРБИНА, терапевт із Києва. — Хвора зробила типову помилку, перервавши передчасно лікування. Хронічні запалення і «стерті» суглоби потребують тривалішого лікування: від кількох тижнів до кількох

Валентинович.

Замовити засіб можна

за тел.: 067­757­98­20, 050­574­97­81. Доставка «Новою Поштою», «Укрпоштою» або самовивіз з кабінету лікаря за адресою: Київ, просп. Григоренка, 39­б, 3­й пов., каб. 125. Сайт: phytodoctor.com.ua Ліцензія на медичну практику видана МОЗ України серія АЕ № 283488 від 12.12.2011 Не є лікарським засобом

Тамара КРАВЧЕНКО, фото авторки

Q у тему

— Чим настоянка відрізняється від наливки?

— Доки вона стоїть — це настоянка, наливаєш — стає наливкою.

Реклама. Оригінал-макет замовника

8

Гумор

11.07.2024

Ну що я можу сказати про свій вік: «Принца вже не чекаю, але до цокоту копит ще прислухаюсь» Треба добре відгодувати

Арабський шейх подорожував Європою і закохався в європейку. Її батько розповідає сусідам: — Уявляєте, шейх пообіцяв мені, якщо я погоджуся віддати за нього дочку, стільки золота, скільки вона важить. А я відповів, що в такому питанні спішити не треба, поговоримо місяців через два.

— Правильно. Ці шейхи, їхні закони… Треба добре подумати.

— Тут не думати треба. Тут дівчину треба годувати. І добре годувати.

Д. ЖУРБА

Патологоанатом — найдосвідченіший Дісталося всім

Заправка для діда

Бабуся — онукові: — Іванку, ти б дістав десь три літри бензину, щоб бензокосу заправити та траву викосити… дві сотки всього.

— Бабусю, а може, дешевше буде купити пів літра само­ гонки та заправити діда. То він і гектар викосить.

— Говорять, він найдосвідченіший, творить дива.

Р. ОЛЕКСІЄНКО

Якісна батькова наука

Мене батьки не заставляли ходити до школи. Уранці прокидаюсь — у школу вже запізнився. Батько мені зразу в руки лопату, вили — і до худоби гній кидати. Зате на уроках не сидітиму. Другий день не пішов у школу. Сценарій той же. На третій день батько тільки очі продер, а я вже одягнений, з портфелем і черевики взуваю. Ось так я полюбив навчання, бо за два дні на руках спухли криваві мозолі і спина не розгиналася.

Д. ЛЕЩЕНКО

Привозять у приймальне від ділення лікарні багатія. Молоденький черговий лікар починає оформлювати. Фельдшер «швидкої» бубнить якийсь незрозумілий діагноз. Багатій: — Слухай, лікарю, у м е н е б а гато х в о р о б , м е н і п от р і б е н найдосвідченіший лікар. Я заплачу.

— Є такий лікар — патологоанатом. Покликати?

Учора вночі повертався з дружиною додому. За нами прилаштувалися двоє. І коли стали до нас чіплятися, я дізнався, що моя кохана майстер спорту з рукопашного бою. Побиті були всі троє: два бандити і... я. За те, що впустив її сумочку, доки дивився, як вона мотузила тих відморозків.

М. МИКИТАСЬ

— Хотів образити слабку жінку?

В. ВАСИЛЕНКО

Ворожіння в руку

Заходить сусід у гості з пляшкою: — Привіт, Андрію, у мене радість велика. Давай відсвяткуємо.

— Яка радість?

— А пам’ятаєш, ти зі злості бабку-знахарку на мене натравив?

— Я? Та ти що?

— Ну не треба. Уся сім’я бачила, коли ми саджали розсаду на городі, вона шептала: «Х…р виросте, х…р виросте!» і ворожила на межі. Потім уся розсада посохла.

— А чого ж радісний такий?

— Ну його, той город. Х…р же в мене виріс!

— Жити тобі, шановний, довго і нудно.

Р. ЗАБРОДА

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик...

— Ви знаєте, що від поносу допомагає морква?

— Я навіть боюсь уявити, яким чином. *** Здала кров на групу. Дізналася, що група ІV, резус «­». У мене навіть кров зі знаком мінус, що вже говорити про інше. *** — Не кричи на мене, захворієш.

— І чим це?

— Переломом щелепи і стру­ сом мозку. *** Можна кинути пити і курити. Але кинути матюкатися в нашій країні обставини навряд чи дозволять. *** Якщо ти вирішив лікувати за­ студу народними засобами, то не забувай хоч закушувати. *** Мозок на 80 відсотків скла­ дається з рідини. Мало того, що в багатьох вона гальмівна, так деяким ще й не долили… *** Коли жінки виходять заміж, то стають настільки чутливими, що чують, як упали гроші на картку чоловіка. *** У сімейної пари давно не було сексу. Дружина додала віагру в сосиски і поставила їх смажитися. А сама лягла в ліжко. І тут крик чоловіка.

— Денисе, що сталося?

— Я 50 років живу, але щоб сосиски стоячи смажилися, ще не бачив.

*** Деякі люди стали схожими на бджіл. На вустах мед, а в ж…і жало. *** Раніше говорили: «Будеш ба­ гато знати, швидко постарієш». Дивлюсь на теперішню молодь… Ці будуть жити вічно. *** — Ідеш у відпустку?

— Так.

— Куди поїдеш відпочивати?

— Об’єднані Городні Емірати. *** Якщо ви запитаєте, де знайти чоловіка з п/г (почуттям гумору), без ш/з (шкідливих звичок) та ще й без ж/п (житлових проблем), то я вам відповім: х/з (х…й його знає). *** Розмовляють друзі: — Сашку, як у тебе із сексуаль­ ним життям?

— Як на олімпіаді.

— Ух ти! Б’єш рекорди? Золоті медалі?

— Ні. Раз на чотири роки. *** Василь завжди слухав свою дружину Варку з відкритим ротом, щоб тиск на перетинки ззовні та всередині був однаковим. *** Не кохай холостого: досі не одружився і тебе не поведе під вінець. Не кохай розлученого: з пер­ шою дружиною не вжився і з тобою розлучиться. Не кохай вдівця: першу дружину загнав у могилу, і ти там будеш.

Кохай одруженого: дружину любить і тебе любитиме. *** Життя дається один раз і йо­ го треба прожити так, щоб після смерті тебе не могли продати на органи. *** Іноземець говорить: — Якась цікава анатомія в українців.

— Чому?

— Якось іду вулицею, чую: «Василю, надягни нах…й шапку, а то вуха замерзнуть». *** — Микито, чому ти розлучився з Наталкою?

— Вона три місяці мене діставала словами: «Ти мене не любиш».

— І що?

— І таки переконала. *** — Слухай своє серце. Тільки воно вкаже правильний шлях.

— Так херню знову вкаже.

— Херня і є твій шлях. *** Мужик раніше повернувся до­ дому. Чує зі спальні голоси шефа і дружини. Він зразу ж пішов назад до дверей: — Ні фіга собі, ще запитає, що я роблю вдома в робочий час. *** Теща — зятю: — Синку, коли помру, не ховай­ те мене, а спаліть. Попіл розсипте тут, у дворі.

— Е ні, мамо. Тільки вітерець подме, і ви знову в хаті!

*** — Чим закінчився ваш скандал з дружиною?

— Та на колінах приповзла до мене.

— А що сказала?

— Я заспокоїлася. Вилазь з­під ліжка, дурню. *** Подаруйте мені на день на­ родження оплачений сертифікат на обстеження у всіх лікарів. *** У психіатра: — Лікарю, у мене руки трем­ тять.

— П’єте?

— Пив.

— Курите?

— Курив.

— Давно кинули?

— Ні, тільки вирішив.

— Ось бачите… Організм уже злякався. *** Дружина — чоловіку: — Сашку, мені треба терміново вставити два золоті зуби.

— Ага. Один зверху, а другий знизу і запаяти. *** Хтось написав крейдою на асфальті біля багатоквартирного будинку: «Зателефонуй мені, коли твій піде». Майже всі мужики з будинку залишилися вдома. Були відремонтовані крани, прибиті полиці, зроблені уроки з дітьми. *** Якщо дружина говорить вам: «Іди, знайди іншу, кращу мене!»

— це значить, що ви повинні відповісти: «Мені ніхто не потрібен, крім тебе!», а не бігти з криком: «УРА!» *** Коли я виходила заміж, чоловік важив 60 кілограмів, а зараз 90. Оце сиджу і думаю: може, він їсти хотів, а не одружуватися. *** Хлопець на побаченні дарує дівчині пластмасові квіти. Вона з обуренням: — Так вони ж штучні.

— Ну, яке в тебе волосся, нігті, вії, груди, такі і квіти. * ** Чоловік з підозрою запитує дружину: — Свєто, скажи, у мене є роги? Дружина з усмішкою: — Звідки їм узятися. У кобелів тільки блохи. *** Розмова в дитсадку. Денис: — Віро, а ти баба гаряча?

— Не знаю. Але коли встаю з горщика, то пара йде. *** Вирішив дівчині романтику вл а ш ту в ат и . Н а п о в н и в в а н н у шампанським, на дві хвилини відволікся — пів ванни немає, вона в дрова. *** — Шукаю першого чоловіка своєї дружини.

— Навіщо він тобі?

— Хочу дізнатися, як він її по­ збувся. *** Молодість у баби Віри пройшла так, що вона на схилі років жодної служби в церкві не пропускає.

ТОВ БМПК закуповує:

врх, телят, коней на м’ясо та утримання. ДОРIЗ ШВИДКО ТА ЗРУЧНО

Тел.: 093­44­95­724, 096­43­55­076

Куплю ВРХ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ.

шкури ВРХ

Доріз цілодобово.

Перевезення. Доріз цілодобово.

096­152­07­43,063­497­93­27.

098­74­11­833, 063­13­71­061.

Закуповуємо корів, коней на м’ясо, а також корів на утримання. Доріз цілодобово.

068­69­37­521;

Тел.: 099­29­88­987; 093­84­73­088.

11

Різне, реклама

11.07.2024

ЗАКУПОВУЮ: телят,

свиней. Телят на відгодівлю. За найвищими цінами. Тел.: 098-427-54-48, 093-235-42-70, 066-924-32-38.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

096-69-05-018, 063-915-91-97.

093­131­63­72 068­374­04­18

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН на воду під ключ.

093­750­28­64.

Дорого закуповуємо

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Тел. 097­192­80­90 (Сергій)

Вікна та Двері

М’ясне підприємство

дорого закуповує

від заводу! Сітки в подарунок! Безкоштовна доставка! Гарантія 12 років!

ВРХ без посередників живою вагою:

098­825­45­50 093­440­74­74

телят (50-60 грн/кг); коней (35-45 грн/кг), биків, телиць; корів (40-55 грн/кг), кіз; свиней (60-70 грн/кг).

ВІКНА ДВЕРІ

Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

Гарантована знижка пенсіонерам!

093­945­72­83, Тел.: 068­594­91­12.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

ЗАКУПОВУЄМО корів, коней, свиней, телят на утримання та перевезення. 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

СВИНЕЙ 80­85 грн/кг ТЕЛЯТ 70-80 грн/кг

Тел. 063­756­96­56,

096­041­76­97.

М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі.

068­130­08­73, 099­480­58­46.

НАТЯЖНІ СТЕЛІ Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39.

ВАЛИМО ДЕРЕВА будь-якої складності. Помірні ціни.

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

ЗАКУПОВУЄМО ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕЙ А також корів на молоко

та робочих коней

Високі ціни 063­065­02­18, 098­545­95­68

ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО ВРХ, КОНЕЙ, ТЕЛЯТ.

067­786­68­00, 066­75­90­993.

ВІКНА, ДВЕРІ ВІД ВИРОБНИКА 10 років гарантії.

Доставка по району безкоштовно.

068-661-27-61, 093-742-02-82.

Куплю коней, корів, биків, телиць.

097-100-03-80, 095-504-48-68

УВАГА!

Найвищі ціни по Україні

Новий приватний м’ясокомбінат

закуповує ВРХ

Корови – 38­50 грн Коні – 35­42 грн Бики – 60­65 грн Ціни Телиці – 53­60 грн змінюються. Тел. 068­867­24­91

Корови Коні Бики Телиці Телята ДОРІЗ ЕКСТРЕНОЇ ХУДОБИ

Тел. 063­189­17­93

Телефонуйте

Дорого ВРХ:

телят на відгодівлю, корів, коней, свиней. Доріз цілодобово.

від виробника! Найнижчі ціни! Гарантія!

Тел. 067­12­12­800

Доріз цілодобово. Перевезення.

096­690­51­57, 093­157­31­37

ВІКНА та ДВЕРІ

Недорого продається будинок у с. Старий Биків, за 78 км від Києва. Хороша

дорожня розв’язка. У селі є газ, школа, дитсадок. Будинок і господарчі будівлі 1975 року. Тел. 096­331­34­85, Валентина

Деревообробне виробництво запрошує на роботу рамників, водія навантажувача, тракто­ риста, а також пакувальників деревини. Графік 08.00-17.30. Обідня перерва 12.00-13.00. З/п від 10000-20000 грн. Тел. 063­531­85­39.

Лежачі, проблемні, дорізані. ШВИДКО ТА ЗРУЧНО, ЦІЛОДОБОВО

Тел.: 096­957­45­37, 066­034­10­30

096­387­62­62,099­618­52­77, 093­585­85­93

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414

Фарбування та чищення дахів (Шифер, метал, черепиця і т. д.)

Тел. 097­721­42­85

Переробне підприємство закуповує

ВРХ:

коні, корови, бики по найвищим цінам. +380 (96) 361­40­75

Втрачений військовий квиток АВ 870997, виданий 27.08.2022 Чортківським РТЦ Тернопільської області на ім’я Мартинюк Роман Володимирович, вважати недійсним. Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней.

Доріз цілодобово. Високі ціни.

093­093­17­43, 068­815­86­93. Куплю абсолютно всі речі періоду СРСР.

Можлива відправка по почті. Фото на тел./viber 098­11­19­322

КУПУЄМО

корів, коней. Доріз цілодобово. Тел. 068­667­30­01, 067­593­60­04 Військовий квиток Єрмак Феодосія Івановича вважати недійсним.

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

Q де моя велика ложка?

Рецепти до вашого столу

Кабачкова запіканка з фаршем

Фарш — 250 г, кабачки — 300 г, сметана — 1,5 ст. л., гірчиця в зернах — 0,5 ст. л., цибуля ріпчаста — 1 шт., олія — 2 ст. л., сир твердий — 60 г, яйця — 2 шт., сіль, перець чорний мелений— за смаком. До фаршу додати сметану, гірчицю в зернах, сіль та чорний мелений перець. Перемішати. Цибулю нарізати маленькими кубиками і підсмажити на олії до золотистого кольору. Молодий кабачок натерти на крупній тертці. Віджати, щоб позбутися соку. У миску із фаршем перекласти тертий кабачок та обсмажену цибулю. Сюди ж вбити яйця, ще трішки посолити і перемішати. Перекласти кабачкову масу у форму для запікання і розрівняти поверхню. Випікати в духовці, розігрітій до 180°C упродовж 25-30 хвилин. Твердий сир натерти на крупній тертці. Через 25-30 хвилин дістати запіканку з духовки. Посипати запіканку зверху сиром. Знову

поставити запіканку в духовку хвилин на 7-10, щоб сир розплавився й утворилася рум’яна кірочка.

Q про запас

«Дитячі» мариновані огірки

Маринад: (на 3 л банку): сіль — 2 ст. л., цукор — 5 ст. л., кислота лимонна — 1,5 ч. л., кріп, хрін, часник, чорний перець, листя смородини, лавровий лист. На дно банки кладемо кріп, хрін, часник, чорний перець, листя смородини, лавровий лист. Наповнюємо банку огірками. Перший раз заливаємо огірки кип’ятком, залишаємо постояти 10 хвилин і зливаємо воду в раковину. Заливаємо огірки другий раз кип’ятком, залишаємо постояти 10-15 хвилин. Зливаємо воду в каструлю, додаємо сіль, цукор, лимонну кислоту і доводимо до кипіння. Заливаємо маринадом огірки. Закатуємо банки, укутуємо до повного остигання.

Наостанок 12 Ріпкинська та Тупичівська ТГ: широкий спектр питань життєдіяльності громад обговорено безпосередньо на місці 11.07.2024

Q офіційно

Заклади соціальної сфери, освіти та екстрених служб у двох громадах минулого тижня відвідав В’ячеслав ЧАУС, начальник Чернігівської ОВА, спільно з Сергієм КРАМАРЕНКОМ, першим заступником голови Чернігівської РДА. Розпочали робочу поїздку із Замглайського психоневрологічного інтернату. Наразі там проживає понад сотня підопічних від 18 років, які мають стійкі інтелектуальні та/або психічні порушення і за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів. Під час активних бойових дій на території області тут було пошкоджено понад 70 вікон. За допомогою меценатів усе вже відновили. Має заклад і резервне живлення. Його достатньо для підтримки харчоблока і мінімального освітлення. Втім, нагальною потребою є будівництво укриття.

— Високий рівень ґрунтових вод не дозволяє поглиблювати існуючий підвал, та він і не вмістить усіх. Наразі є проєкт на будівництво відповідної споруди поряд з житловим комплексом. Вартість — близько 25 мільйонів, — зазначив Сергій МОГИЛЬНИЙ, директор. Як зауважив начальник ОВА, цей проєкт широко презентуватимуть міжнародним партнерам. Не має власного укриття і місцевий ліцей. Використовується найпростіше укриття селищної ради. Розроблено проєктно-кошторисну документацію на реконструкцію частини будівель ліцею для влаштування укриття (вартість робіт — 22,9 млн грн). Однак, навчальний заклад може похвалитися сучасним харчоблоком.

— Тут можна готувати страви за технологіями, що відповідають новим безпековим вимогам. Саме безпека та якість харчування — у фокусі уваги Першої леді Олени Зеленської та, направду, усіх свідомих батьків. Окрім того, цей харчоблок — результат якісної співпраці закладу, громади із міжнародними донорами, — резюмував В’ячеслав Чаус. Тепер час для реконструкції безпосередньо їдальні. Це ще один об’єкт зі списку рекомендованих для наших партнерів. Тупичівська громада досі оговтується від окупації та на перше місце ставить теж потребу в укриттях. Вихованці місцевого садочка вже скоро за потреби користуватимуться новим укриттям. Споруду подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття побудували цьогоріч за кошти державної субвенції (5,2 млн грн) та співфінансування з місцевого бюджету. А от ліцей ремонтує укриття за підтримки Міжнародної неурядової організації FinnChurchAid (Фінляндія). Меблі та інвентар чекає від української благодійної неприбуткової організації «Фонд Східна Європа». Має громада власний пожежно-рятувальний підрозділ; швейну майстерню (обладнання від програми DOBRE); мультифункціональний освітній центр «Вулик» (savED, AWO International та

AktionDeutschlandHilft). Працює ЦНАП. До речі, посада державного реєстратора поки що вакантна. З нагального — як підтримати роботу всього цього без тривалого електропостачання. Також громада в пошуку сучаснішого авто «швидкої».

— Ми маємо авто, однак воно геть не пристосоване до наших розбитих російською військовою технікою доріг, — акцентує Лариса ШОВКОВА, голова громади.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

Реклама. Оригінал-макет замовника

Q гороскоп з 15 по 21 липня ОВЕН. Професiйна успiшнiсть — основа матерiальної безпеки. Самопочуття буде чудовим. ТIЛЕЦЬ. Початок тижня принесе iмпульс для входження у ваше життя чогось нового. Робота буде оцiнена гiдно. БЛИЗНЮКИ. У вас бiльше, нiж звичайно, проявиться прагнення до фiнансової захищеностi i вiдповiдного становища, потреба

у встановленнi i збереженнi добрих традицiй здорового сiмейного життя.

га може бути прикута до особистого життя. До кiнця тижня змiцниться матерiальне становище.

природна чарiвнiсть. З’являться новi друзi i партнери.

РАК. Необхiдно погоджувати свої власнi позицiї з iнтересами оточуючих як у професiйному, так i особистому життi. Фiнанси порадують.

ТЕРЕЗИ. Можуть здiйснитися багато з ваших задумiв. Не виключенi тертя професiйного й особистого характеру.

КОЗЕРIГ. Тиждень дозволяє розраховувати на найвищi досягнення у сферi вашої дiяльностi.

ЛЕВ. Ваша незалежнiсть допоможе досягти матерiального успiху. У кiнцi тижня будьте дбайливiшими й уважнiшими до своєї сiм’ї.

СКОРПIОН. На початку тижня можна одержати пiдвищення зарплати. Тих, чиї iнтереси зосередженi на сiм’ї i будинку, чекають витрати, пов’язанi з благоустроєм.

ВОДОЛIЙ. Будьте толерантнiшими, гнучкiшими i тим самим полегшите собi життя. Звернiть увагу на людей, якi живуть i працюють поряд.

ДIВА. Крiм професiйної дiяльностi ваша ува-

СТРIЛЕЦЬ. Помiтно посилиться ваша

Ідентифікатор друкованого медіа в Реєстрі R30-04374

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 Тираж 23632 (кореспонденти), 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik-online@ukr.net

НАШІ РЕКВІЗИТИ: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8228 Індекс 61062

РИБИ. Близькi допоможуть укрiпити фiнансове становище.

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".