з Броварів, де працювала в школі вчителькою математики та інформатики. Звинувачували в тому, що передавала нашим військовим інформацію про рух російської техніки. — Ті, хто за мною прийшли, поводилися агресивно. Обзивали
у теробо рону. З 8 березня був то в Лосинівці, то в Бучі, Гостомелі, Кіптях. Останнім часом служив у Чернігові. З 2 листо пада в хлопців був підписаний дозвіл на відпустку. Їхали додому. Що і як сталося, офіційно не знаю. Того дня в Чернігові, як я зрозуміла, випили, — повертається до 1 листопада. — Дорогою додому сину стало погано. У Ніжині один з хлопців запропонував йому пере ночувати в себе. А Вова каже: «Ні, я додому». Десь о пів на одинадцяту ве чора було. Дійшов до міської лікарні. Видно, йому стало зовсім зле. Якийсь чоловік чи проходив повз, чи таксист побачив його. Довів до приймального відділення. Потім уже приїхав його побратим, звуть Саша. На чергуванні був лікар-невролог. Сина поклали на каталку і той лікар начебто сказав: «Киньте його в палату до наркоманів, нехай до ранку проспиться». Нам медики розповідають, що його цілу ніч капали і не відкапали. Палата та з решітками, замикається на замки. Як ми вже зрозуміли, на початку сьомої ранку медики зайшли в палату, а він уже був мертвим. — Що написано, яка причина смерті? — Отруєння невідомою речо виною. Хлопці казали, що випивали звичайну «казьонну» горілку.
КОСТИРКО, дирек тор комунального некомерційного підприємства «Ніжинська централь на міська лікарня імені Миколи Галицького». — Але до мене ніхто не звертався. Проводилася судово-ме дична експертиза. Якщо дійсно рідні вважають, що були якісь порушення в лікуванні, могли звернутися до мене. У таких випадках проводимо внутрішнє службове розслідування. — Адвокатка родичів приїжджала в лікарню, була в тій палаті з гратами. — У нас є пакет НСЗУ, який дає право лікувати пацієнтів із психо патичними розладами. Грати — це вимоги. Не тюремна палата, але з
Несприятливі дні: 17, 18, 25 листопада. 17 листопада 2022 року. №36/1895 Обласна газета. Виходить щочетверга. Тираж 26778 Q і у війну — не розкисаємо! Лікар пацієнтові: — Щось вас давненько не було. — Хворів... Вікторія Андруша. Фото зроблене 9 січня цього року, з архіву родини АНДРУШИ продовження стор. 4 Q шок! «Киньте до наркоманів, нехай проспиться до ранку». У ніжинській лікарні помер солдат ЗСУ Володимир Демченко. Від отруєння невідомою речовиною Вікторія Андруша: «Завдання кожного в СІЗО — вижити!» Любов ДЕМЧЕНКО, староста села Прохори Ніжинського району, шукає, хто довів її сина до ніжинської райлікарні.АлеврятуватиВолодимира Демченка не змогли. Мати підозрює, що медики не надали допомоги. — 1 листопада в сина був день народження, — розповідає Любов Демченко. — Він військовий. До цього працював у полтавській буровій компанії. 25 лютого пішов
небагато.
на
Коли
моне було 40 гривень, банківська картка і записка. У день похорону роз горнула. Була написана наша адреса і маленькими буквами — Галата Сергій Михайлович. Це лікар, який був тієї ночі на чергуванні. Пропав мобільний. Багато фото, це пам’ять. — Можливо, загубив? — З-під лікарні по ньому дзвонив друзям, казав, що погано. Ми на писали заяву в поліцію. Кримінальне провадження не відкрили, справу передали дільничному. Дотепер ніхто не дзвонив. Наша адвокатка ходила в лікарню, була в тій палаті, усе фото графувала. Якби дійсно капали і не відкапали… Але ж його покинули в лікарні помирати. — Чому ви так думаєте? — Додаткова деталь — одяг. На запитання в лікарні, де Вовина форма, відповіли,
На
Але мені ніхто не подзвонив того ве чора. Про смерть сина ми дізналися від людей. Вову ніхто не поверне. Але такі медики не можуть працювати в лікарні. Та чи вистачить у нас сили… * * * — Такий випадок пам’ятаю, — каже Олександр
обмеженнями для пересування відділенням. Бо пацієнти можуть бити скло, вистрибнути з вікна. Лікуються люди з алкогольним
— Невролог Сергій Галата
працює? — Більше
першу категорію. Не конфліктний. У веденні медичних історій претензій щодо неналежного лікування і скарг до нього не було. Кримінальних про ваджень на нього, як на лікаря, не відкривалося. Враховуючи динаміку останніх часів, до нас привозять по три-чотири військових саме в це відділення. Юлія СЕМЕНЕЦЬ Біль у спині — одна з найпоширеніших медичних проблем в Україні читайте стор. 8 25-річна Вікторія АНДРУША зі Старого Бикова на Бобровиччині насолоджується свободою. Її звільнили з полону. Там вона пробула з кінця березня. Рашисти забрали Вікторію з дому. У Биків вона приїхала
нас бандерівцями, націоналістами. Коли вони знайшли мій мобільний і наказали розблокувати, побачили переписку і сказали: «Це вона, забирайте її, пакуємо». Зав’язали очі, зв’язали руки і кинули в підвал сільського будинку культури. Згодом дали написаний текст, який змусили вивчити і своїми словами переказати на камеру. У ньому було й про те, що я усвідомлюю той факт, що мої дії завдали шкоди російським військовим. Опісля, коли вивезли, говорили: «Якщо тобі пощастить, ти доїдеш живою». Погрожували зробити те, «що ваші нацисти творили з жінками на Донбасі». Обіцяли спалити живцем. Мені надали статус «коригувальниця». Таких вони особливо ненавидять, — пригадує Вікторія. — Коли мене привезли до росії і завели до камери, я кинула речі на ліжко і повільно сповзла по стіні. Сльози котилися горохом. Я пройшла через так звану прийомку. Застосовували спецзасоби. Подробиці не хочу розказути, бо це травмує моїх рідних, я це вже пережила. Удруге розплакалася, коли вже опинилася в Україні. Валентина ОСТЕРСЬКА
Випили
Останній час Вова жалівся
проблеми зі шлунком, пив омез.
привезли документи, у порт-
що його речі в морзі. З моргу відправили знову до неврологічного відділення. Коли знайшли одяг, уже вдома побачили, що вся форма порізана. Цілі були тільки шкарпетки і труси. Виходить, його роздягали, коли вже він був мертвий? Як вони його могли відкапувати, не знявши одяг?
грудях був бейджик з групою крові і номером мого мобільного.
делірієм.
давно
десяти років. Має
