Вісник Ч, 2 червня 2022 року

Q і у війну — не розкисаємо! Чує Святий Петро, хтось стукає в двері Раю. Відчиняє, а там кілька сотень мужиків в тєльняшках. — Ви хто? — Екіпаж крєйсєра Масква! — Ви помилилися, хлопці! Нафіг — це не сюди!!!

Тираж 35111 2 червня 2022 року. №12/1871 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Останній дзвоник стор. 3

по інтернету і вживу

найцікавіше у «Віснику»

Віталій Степанов не вижив після ракетного удару по Десні

стор. 3

Мами гуляли, діти позгорали Перший приз поїхав у Ріпки Солодка робота. На полуниці

стор. 3

стор. 4

стор. 8

Випускниці Срібнянської школи (Прилуцький район) 2022 року Анжеліка Малюга і Олена Гайдай. Фото Сергія БЕБИКА

Неспри­ ятливі дні: 9, 11 червня

Температура води у Десні 31 травня на 8 ранку: Чернігів — 17,5оС, Морівськ Козелецького району — 16,6оС

2

Різне, реклама

02.06.2022

Q добра новина

«Укрпошта» відновлюється і відкриває нові відділення Нове стаціонарне автоматизоване відділення «Укрпошти» відкрили в суботу в Чернігові. Там можна виписати газети, отримати пенсію, заплатити за комуналку, попо­ внити мобільний, відправити або отримати посилку. Робочий день був і в суботу, 28 травня. Пенсіонери здивувалися, побачивши у віддаленому мікрорайоні Чернігова, на Подусівці, генерального директор ПАТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського, який приїхав спеціально на відкриття, і начальницю Чернігівської дирекції Укрпошти Олену Дорошенко. «Спасибі, діточки!» — дякували. Це перше нове відділення, відкрите в цьому році на Чернігівщині. А по всій Україні після закінчення активних бойових дій запрацювало 12 нових стаціонарних автоматизованих відділень «Укрпошти», — розказав Олександр Бородавко, заступник директора з розвитку мережі Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта». Відкрилось у Чернігові. Значить, відкриється і в райцентрах, центрах громад. Адже людина в селі, так само як і в місті, повинна мати доступ до інноваційних послуг. «Укрпошта» відновлює роботу. Проблем з доставкою нема. Транспорт ми задіяли настільки, наскільки він нам потрібен, — говорила Олена Дорошенко (в п’ятницю). — Працюємо, аби всі газети були доставлені по маршрутах. Так, ще не з такою періодичністю, як хотілося б, обслуговуємо населені пункти. Значно рідше. В червні цей стан трішки покращиться. Маємо надію налагодити взаємозв’язок з громадами. «Зашквар» у нас був перші два тижні у травні, мабуть, до 20 числа. На сортування заїжджало по дві – три машини з Києва. Всі довоєнні відправлення, всеукраїнські газети, які були на сортувальному центрі в Києві. І за місяць працівники «Укрпошти» проробили величезну роботу, щоб організувати нічне сортування, нічні маршрути, опрацювати і розвезти всі довоєнні поштові обсяги. На жаль, багато було пошкоджених, втрачених посилок. Бо ті, що поїхали по адресах 24 лютого, не доїхали, повернулися в Чернігів.

Олена ГОБАНОВА

Q базар

«Не подорожчало. Це ж не сіль!» — Беріть яловичину, дешевше вже не буде, — закликають у м’ясному павільйоні на Центральному ринку в Чернігові. Телятина та яловичина подешевшали. Бо якраз сезон. Яловичі хрящі з м’ясом, на тушіння – варіння —120 гривень за кіло. Обрізь для фаршу — 100 - 120. Теляча вирізка по 130. Задня частина — 150, віддають за 140. Балик на ребрі (найм’якіша частина) — також 140. На борщ пропонують яловичий хвіст, по 80 - 50 гривень за кіло. На кілограм виходить два обрізані хвости або один цілий. — Візьміть краще голінку. 70 гривень за кіло, а м’яса на голінці більше, ніж на хвості. А кісточка тоненька, — радить 68­річна Ніна ЮРЧеНкО. Привезла телятину з Березни. Сини скуповують м’ясо по селах, а Ніна з невісткою продають. — Шия і рябчик — 120 гривень за кілограм. Лопаточка —130. Стегно —150 – 140, уступаю. Є телятина старша, є молодша. Грудинка —100. Здешевіло, бо пішов отел. І підрослих телят зараз вирізають. В цей час телятина найдешевша. Далі ціни вгору підуть. Найдорожча яловичина перед Новим роком. Поряд м’ясо індика, дуже гарне філе —180. М’якоть індичого стегна 150. Філе куряче по 135. Свинина теж не подорожчала, це ж не сіль, — посміхаються продавці свиного ряду. Свиняча вирізка без сала —130 гривень за кіло. Ошийок без кості (на шашлик) — 155 гривень кілограм. Ви цей шашлик губами їстимете, — розхвалює продавчиня. Тим часом сіль у магазині по 18,99 за кіло. Йодована. «Яблучко» —130. Стегно без кістки 130, з невеликою кісточкою — 120. Лопатка без кості — по 120 - 110. Обрізана лопатка — 90 – 85. М ‘ясні реберця по 130. Обрізі для фаршу — по 180. Ніжки на холодне — по 15 штука. Сало з добренним м’ясним прошарком —150. Боковина, підчеревок —160. Є по 120 - 100. Щока по 90 гривень за кіло. Спинка по 85-80. Вим’я, легені, серце — по 30-45 гривень за кілограм.

У молочному павільйоні домашні яйця продають по 25 — 30 гривень за десяток. Сир в основному по 80 за кілограм. Є й по 90, і по 100, бо, кажуть продавчині, жирніший і свіжіший. Молоко — 30-40 за півторачку, топлене молоко — 50. Літра топленого — 35 гривень. Сметана — 40 гривень за півлітрову баночку. Домашнє масло по 300 гривень за кіло. Бринза саморобна з Вербичів —160, сулугуні —180 за кіло. У Наташі РОДиНЧеНкО з Тупичева є молозиво, по 100 гривень за кілограм. — Приїжджаємо в Чернігів на базар два рази на тиждень. Дві корови. А у війну, коли виїзду не було — сусідам роздавали. Або на Чернігів гуманітарку передавали. Зносились хто що: консервацію, картоплю, сметану, сири і своїм транспортом люди возили, там роздавали. Мед по 100 гривень півлітрова банка. Черешні величезні, бордово–чорні — 450 гривень за кілограм. Привозні, розкладені в лоточки. Сама не бачила, але продавець клянеться, що беруть. Полуниця — 100 – 120 гривень за кіло. Є по 80, але дрібніша і наче пом’ятіша трохи. Вся з Черкас. Огірки зозуля — 40, огірки корнішони 80 - 85. Редиска — 55 - 70 гривень за кіло. Домашня редиска — 25 - 30 гривень пучок. Помідори 95 – 100 гривень за кілограм. Капуста молода — 60 - 70. Кріп по 15 гривень пучок. Шпинат, величезні пучки — по 20 грн. Щавель — 20 гривень кульок. На вагу: кріп, петрушка, салат — по 25 гривень за 100 грамів. Цибуля зелена — по 10. Цибуля біла по 25 гривень за кіло. Насіннева цибулька по 70. Морква по 25. Дешеві яблука по 15 – 17 гривень за кілограм. Не беруть, дивляться на полуницю. Молода турецька картопля — по 75 гривень за кіло. Спаржа місцеві — 150 гривень за кілограм. Розсада помідорів — 45 гривень за 10 штучок. Сорт «Де Барао» царські сливки.

Олена ГОБАНОВА

Q горе

Q ночували в казармах

Віталій Степанов не вижив після ракетного удару по Десні 28 травня було дев’ять днів, як помер 45­річний Віталій Степанов з Мени. Чоловік за­ гинув після прильоту чотирьох ракет по навчальному центру військового містечка Десна колишнього козелецького рай­ ону. Родина знайшла батька у військовому госпіталі в києві. Не приходячи до тями, помер через три дні. Офіційно після ракетного обстрілу загинуло 87 чоловік. Віталій Анатолійович родом із Загребелля колишнього Сосницького району. Там зараз мати Числава Циприянівна. Їй і прийшла повістка про мобілізацію 13 квітня. — Міг би не йти, — каже дружина Альона Петрівна. — Але сказав: «Тікати не буду». Прописаний у Мені, а повістку забрала мама. У неділю принесли. Віталік взяв її у руки, подивився. Ніч, певно, обдумував. А в понеділок пішов до військкомату. Вирішив, так правильно. Як перші танки по Мені проїхали, думав піти в тероборону. Але брали тих, хто знає зброю, хто приймав участь у військових діях. Зброєю не цікавився, але у тирі стріляв влучно. Все життя працював у лісі. Батько його був директором «Сосницяагролісгоспу», помер три роки тому. Чоловік там робив, потім у корюківському лісництві. Пізніше влаштувався завідуючим виробництва у «Карбонленді», що в Мені. Перед війною

3

Новини

02.06.2022

Чекаємо офіційзареєструвався як ФОП. ного розсліду вання і 18 квітня їхню версію. Наскільки вранці сказав, вона буде правдивою, що відправляють чи погодимося ми з на навчання. нею. Зараз родичі хоПриїжджали до чуть поховати рідних. нього в Десну, А далі вже чекати від але на територію влади відповідей, хто частини не винен, чи понесе попускали, сам карання. Якщо ми бувиходив. Міг демо не згодні, будемо скинути фотки кричати і голосно. своєї вечері. Цих хлопців вже Хлопці там були ніхто не поверне, та Віталій Степанов з усієї України, мені буде боляче, якщо багато молодих. подібне повториться. Про ракетний удар почула Вище керівництво повинно вра17 травня, як йшла на роботу. І хувати всі промахи. Щоб такого відразу почала шукати Віталія. більше не було. Я за те, щоб вони Після обіду дізналася, що він не ночували там, де вчаться. на Печерську, у Києві. Госпіталь Можливо, це все сталося і по повністю на державному фінансовому забезпеченні, ні за наводці, але хлопці повинні пощо не платили. Багатьох ще рідні бути на навчаннях, а ночувати в шукають. Здають ДНК. Нам, якщо іншому місці. І про це ніхто не можна так сказати, пощастило, повинен знати. знайшли його відразу. З п охо в а н н я м ч ол о в і ка — Я була у бабусі, в дуже допомогла місцева влаЧеркаській області. Коли да, військкомати. Всі витрати, дізналася, де тато, виїхала до організацію взяли на себе. столиці, — каже старша донька Чоловіка додому привезли Аня. — Але до нього не пускали. в половині дванадцятої ночі 24 Був без свідомості. Постійно травня. Ховали у відкритій труні. тримали зв’язок з лікарем. Був як живий. Нам і зараз не — Що пішло не так? віриться. Відчуття, що десь по— Він був дуже здавлений, ряд, вийшов. діставали із-під завалу, — продо­ вжила дружина. — Що там і як Юлія СЕМЕНЕЦЬ сталося, не знаю. Скоріш за все, Фото з сімейного архіву удар від ракети був такої сили, що стіни не витримали. СТЕПАНОВИх

Q свято

Останній дзвоник по інтернету і вживу Громади самостійно приймали рішення, коли закінчувати навчальний рік. Дат багато: 27 і 31 травня, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 17, 20 червня. За попередніми даними, адже багато дітей виїхало, цього року в Чернігівській області школу закінчує 8907 дев’ятикласників і 5447 одинадцятикласників. У минулому році ці цифри склали 8610 і 5885 дітей відповідно. Діти не тільки виїздили з Чернігівщини, а і прибували з інших областей, — повідомила Наталія ДЯГЛО, на­ чальник відділу дошкільної, позашкільної освіти, оздоровлення та виховної роботи управління освіти і науки обласної державної адміністрації. Останній дзвоник рекомендовано провести дистанційно – вдома біля комп’ютера. — 25 травня біля школи бачили святково вдягнених школярів. Готувалися до останнього дзвоника? — запитала у Людмили кУЗЬМеНкО, директора срібнянської ЗОШ. — Останній дзвоник в нашій школі буде 3 червня в режимі онлайн. Через події, на жаль, не будемо збиратися на урочисту лінійку. Випускники святково одягнулися, щоб записати прощальне відео. Так само записували відео і четвертоклас-

ники, перші випускники Нової української школи. Формат онлайн свята у кожного класу буде свій, як вирішить педагог з учнями. Цьогоріч у нас в одинадцятому класі 29 випускників. Одна з них – дівчинапереселенець з Харкова. Шість золотих медалістів. Срібла немає. Маємо 40 дев’ятикласників. Всього у школі навчається 380 діток. — Як давно відмовилися від радянської форми на останній дзвоник? — Чотири роки тому. Дівчата вибирають колір і шиють плаття. Цього року це бордові, в минулому – зелені. — А що буде з випускним? Дівчатка, мабуть, встигли платтячка прикупити... — Випускний буде. Атестати про закінчення школи 30 червня будемо вручати в урочистій атмосфері. Діти готують художні номери, вчимо вальс. Далі будемо дивитися по ситуації. Якщо безпечно, то проведемо, як і раніше, на вулиці. Укриття в школі також є. Учні дев’ятого класу отримають документи 15 червня. Святкування далі в їдальні чи кафе, на жаль, не буде. Діти, звичайно, у розпачі. У кожного через це сум в очах.

Ольга САМСОНЕНКО

Q чекаємо

Понтонний міст через Десну біля Чернігова буде… не скоро 30­31 травня вода на Десні ще прибувала, — повідомляє Чернігівський обласний центр з гідро­ метеорології. А це означає, що проїзд з боку Києва навпрошки до Чернігова з’явиться не скоро. 23 березня російський літак скинув авіабомби на автомобільний міст, що сполучає Чернігів з київською трасою. Частину мосту було зруйновано. Тепер не проїдеш. Щоб дістатися з Прилук, Ніжина, Носівки, Бобровиці, Куликівки та багатьох інших населених пунктів, потрібно рухатися в об’їзд через місто Остер на Козелеччині, по старій дорозі на Чернігів. А це додатково 140, а кому 170 кілометрів. Нині людей з приміських сіл переправляють до пішохідного мосту човнами. Вантажівки вже не можуть перевозити бажаючих, як це було ще тиждень тому. Глибоко. Велика вода почне спадати не раніше, ніж через три тижні. Тільки після того, як її рівень дозволить взятися за роботу, влада обіцяє звести тимчасову понтонну переправу. А через п’ять місяців після відходу води планують відновити міст. Також вже є проєкт будівництва нового мосту на чотири смуги (нинішній — на дві. — Авт.). Та чи будуватимуть його, залежатиме від фінансування.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Мами гуляли, діти позгорали 25 травня зі згорілої хати дістали обвуглені тіла 13­річного Анатолія Горового та 12­річної Юлії Пшеничної з села Іржавець на Ічнянщині. Хто є хто, опізнали лише по залишках рудо­ го волосся дівчинки. Обох поховали в закритих трунах. Якби Юля ночувала вдома, залишилась би живою. Дівчинка з матір’ю, 36-річною Іриною Швед, та 14-річним братом Петром гостювали у 42-річної Антоніни Горохової. У жінки шестеро дітей від різних чоловіків. Четверо старших живуть окремо. Молодші — 12-річний Толя та 10-річний Родіон мешкали з матір’ю. Жінка не працює, живе за виплати на дітей. Кажуть, нещодавно гроші отримала. От і прийшла до неї Ірина зі своїми дітьми. У селі припускають, що жінки напередодні трагедії випивали. Досиділися до того, що гостя з дітьми залишилися ночувати. — О 4.21 мені зателефонувала сусідка Антоніни і сказала, що горить хата Тоні. Я викликав пожежників і сам помчав туди, — пригадує Сергій СиРО­ ТА, староста Іржавця. — У дворі сиділа Ірина, схилилася над Родіоном, Петрик стояв осторонь. У вікні з’явилася Антоніна, вона була у шоковому стані. Ми її з сусідкою витягли. На правому плечі у неї був поріз. Вогонь вже виривався з вікон. Хата вся була охоплена

полум’ям. Щось бахнуло в середині. Тіла Толі та Юлі винесли рятувальники, через дві години після того, як загасили вогонь. — С е р г і ю О л е к с а н д р о в и ч у, Антоніна була твереза? — Коли я її побачив, була напівпритомна. Зі слів головного лікаря Ічнянської міської лікарні Григорія Ярошика, п’яна. Постраждалих відвезли до лікарні. Ірину з сином відпустили того ж дня. Антоніну з Родіоном перевезли до Прилуцької лікарні. У хлопчика опіки дихальних шляхів. Мати в задовільному стані, трохи обпечена спина. Попередньо причиною пожежі стало коротке замикання. Горіти почало з прибудови поряд з будинком. Від хати лишилися тільки стіни. Вона була дерев’яна, обкладена цеглою. Жити Гороховим є де. Можна піти до бабусі (мати Антоніни) або у стареньку хату, яку ще колись дали родині. В ній давно ніхто не жив. Але якщо не лінуватися, можна привести до ладу. *** З даними Головного управління ДСНС в області, з початку року на Чернігівщині сталося 1389 пожеж, в яких загинула 61 людина, в тому числі п’ятеро дітей.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Q злочинців побачила відеокамера

Володимира Москаленка підірвали гранатою. Потім добивали вилами. Свої! 27 травня в селі Бурімці на Ічнянщині поліція затримала Ярослава Єгорова, Андрія Голованя, Олександра Гнідого, Василя коваленка. Їх підозрюють відразу за трьома статтями: 185 кримінального кодексу (крадіжка, поєднана з про­ никненням у житло), 263 (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами) та 115 (умисне вбивство). Чоловіки віком від 20 до 45 років. Ще один тихоня проходить у справі свідком. Правда про скоєне випливла аж через три місяці. 26 лютого компанія вирішила зайнятися мародерством. В око впав будиночок у сусідньому селі Шиловичі. Хазяїна немає. У Шиловичах лише шість душ населення. Хто може перешкодити? Та на заваді мародерам став житель хати по сусідству, 57-річний Володимир Москаленко. Чоловіки вибили двері хати, затягнули туди Москаленка, побили, а потім кинули в нього гранату. Але навіть після вибуху дядько продовжував ворушитися. Тоді тіло витягли з будинку і добили вилами. Коли односельці знайшли труп, перше, що спало на думку, чоловіка за нез’ясованих обставин вбили рашисти. Адже їх багато йшло через Бурімку та сусідні села. Війна, на розтин не возили. Поховали аж на сьомий день після смерті. 17 травня у Шиловичі на дачу вернувся господар і виявив, що двері вибиті, а з оселі зникла техніка: ноутбук, пристрій автоматичної фото-відеофіксації ( в народі фотопастка), такі використовують, аби знімати звірів, квадрокоптер та супутниковий тюнер. Власник займається встановленням відеонагляду та фотополюванням. Та найбільше чоловіка вразили сліди крові і «кіно», яке він побачив, переглядаючи відеозапис (у нього встановлений відеонагляд). Пристрій зафіксував останні хвилини життя сусіда. Звісно, господар поділився відеоматеріалами з правоохоронцями. Ті нагрянули до підозрюваних з обшуками і знайшли в них не тільки частину викраденого, а й боєприпаси. Нині триває досудове розслідування. Воно і встановить роль кожного в цій страшній історії. Нині підозрюваним загрожує до п’ятнадцяти років ув’язнення.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Q звіролюди

Штрикали ножем, били, вимагали гроші 73­річна Тетяна Пустовойт з села Янжулівка, що на Семенівщині, нині в лікарні. У старенької зламаний н і с , ч е р е п н о ­ м о з ко в а т р а в м а , численні побої. Їй вдалося втекти від розбійників, тому і залишилася живою. 25 травня, близько третьої години ночі, двоє односельців напідпитку: 30-річний Богдан Вінграс та 22-річний Михайло Хаблов (саме їх підозрюють у розбійному нападі на пенсіонерку) розбили шибку і влізли до хати. Вимагали дати горілки. У жінки було тільки дві пляшки казенки. Стали вимагати гроші, били, штрикали ножем. У перервах між знущаннями випивали. Жертва віддала їм дві тисячі гривень. Та цього нападникам було замало. І вони пригрозили, що вб’ють. Налякана жінка, під приводом того, що піде шукати гроші, вискочила

на двір, стала кричати і кинулася до сусідів. Викликали поліцію. Захмелілі молодики сподівалися, що жертва мовчатиме, і розійшлися по домівках. Семенівські поліцейські спрацювали оперативно і затримали обох, доки ті ще не протверезіли. Поліція відкрила провадження за частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу (розбій, вчинений в умовах воєнного або надзвичайного стану). Обом підозрюваним загрожує позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна. Вінграсу тюрма не страшна. Він уже сидів за крадіжку. Нині його судять за побиття людини, та на засідання не з’являється. У селі кажуть, Хаблов на тверезу голову боягуз, а на п’яну його тягне на «подвиги».

Валентина ОСТЕРСЬКА

4

Суспільство

02.06.2022

Q смикни удачу за хвіст

Q компетентно

Слідча Світлана город засадила трояндами

Голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус про животрепетне

треба були долари везти. Там міняли на білоруські Світлана та Олексій СиЛеНки з Ріпок — пара «навпаки». 33-річна Світлана Силенок — старший гроші і за них отоварювалися, — продовжує мама дізнавач відділення поліції №2 Чернігівського Тетяна Павлівна. районного управління. Це Ріпкинський підрозділ. — Чоловіків на білоруському кордоні, хто А чоловік — педагог, вихователь супроводу в виїжджав скупитися, роздягали, дивились, щоб школі. не було ніяких слідів, синців від бронежилета. — Як у поліцію потрапили? Наколки шукали, — додає Олексій. — Я ще з міліції, — посміхається Світлана. — Ми нічого не замовляли. Що вдома було, те — Закінчила Донецький юридичний інститут МВС їли. Картопля є. Огірки, консервація. України. Зараз його вже розбомбили. В магазинах майже все розібрали зразу. Потім Завжди хотіла таку професію. Батько Анатолій наші тормознули дві чи три фури з рибою, — Петрович в міліції працював. говорить мама. Загинув. Тонула людина, він кинувся рятувати, — Вони самі не змогли далі проїхати, — а витягнути на поверхню не зміг. Потонули разом. Я отримала звання лейтенанта і по розподілу в 2021 році попала в Ріпки. — Мабуть, були єдиною дівчиною в підрозділі? — Професія слідчого — найпопулярніша серед дівчат. З семи слідчих у райвідділі було три–чотири жінки. Я працювала начальником слідства в Ріпках. Після реформи слідчих в Ріпках вже нема. Всіх перевели в Чернігів. Їздити кожний день на роботу незручно. А в Ріпках є невеликий підрозділ дізнання. Робота майже та сама. Чоловік Світлани — учитель математики та інформатики. А зараз працює вихователем супроводу на шкільному автобусі. Поки діти не вчаться — вдома. — Чоловік не проти вашої професії? Світлана Силенок з — Льоша, ти не проти?! — кричить Світлана у кімнату. призом. Позаду — мама — Та він же її вже брав переможниці Тетяна слєдоватєлєм, куди дінеться, Сусло — заходить до вітальні теща, 54­річна Тетяна СУСЛО, мама поправляє Світлана. — Далекобійники. Заїхали Світлани. через Яриловичі. А далі — все. Стояли, поки Одружилися в 2015 році. Олексій також з російські війська не відступили. Ночували в фурах. Ріпок. Знайомі ще зі школи. Поставили їх в нашу автоколону (автобусне депо). Розмовляємо під хропіння французького Ті фури везли рибу з-за кордону. В одній — бульдога Арчі. Лисий кіт сфінкс вибіг до дверей, консерви: шпроти, сардини. В другій — кілька, няв і мерщій назад. салака солона і пряного посолу. Заморожені осе— Дві собаки. Три коти. Арчі єдиний, кого ледець і скумбрія. Холодильники щоб працювали, придбали спеціально. Інші — біженці зі всього бензин треба, а його нема. І вони розпродали району. А Свєті їх жалко, — коментує Тетяна свій вантаж по магазинах. Тож в окупації риба в Павлівна. нас була жарена – варена, солона. Солили самі. Мама Світлани була на заробітках у Польщі. Ціна як до війни. Водії фур потім ще й гроші всім Перед війною приїхала додому і вимушено заобналічували, бо в людей налічки не було, а в трималася. магазинах картки не приймали. — Городи посадили. Квіти вирощуємо. Свєта — 24-го нас підняли по тривозі о четвертій троянди дуже любить, — розповідає. ранку. Тоді ми і дізналися, що почалася війна. Це зрозуміло, коли побачиш город, що за Команда була всім відійти захищати Чернігів. хатою. Більша половина — під трояндами. І Там зайняли оборону, вдень вже бій був біля маленькі пагінці, і трохи більші кущики. Рівнопілля, — починає збиратися на роботу — Всі сорти є. Флорибунда, чайно-гібридна… Світлана. Кольори різні. Я щеплю їх на шипшину, і виростає — Чоловіків евакуювали на оборону трояндовий кущ. Пагони для щеплення можу Чернігова, дівчата–поліцейські залишились брати просто з букета. вдома. Будівлю райвідділу замкнули. Ми ходили І на роботі квіти були, але росіяни все патрулювати, намагалися підтримувати порядок. понівечили, — зітхає Світлана. —У мене в кабінеті ДТП оформляли. А в основному тероборона всі підвіконня в орхідеях, а вони, коли в райвідділ ходила. зайшли, поскидали. Комп’ютерну техніку покрали, Росіяни зайшли десь числа 26-го. В селищі принтери, калорифери. їх майже не було, бо люди бастували. Рашисти — Кордон був відкритий, наші смільчаки під нашу машину легкову роздавили. Одного хлопця час блокади в Білорусь за продуктами їздили. поранили, другого застрелили. Легковою проїхати можна, коли сухо. Ліки при— З машин на штрафмайданчику номери возили, скуплялися в Гомелі. Наших на пункті познімали, позабирали. Може, з вредності, може, пропуску не було, а білоруси пускали. Грін-карту на свої чіплятимуть, щоб шпигувати, — припускає продавали. Тільки гривні в Білорусі не брали,

мама. Сказали, щоб наші діти до школи ходили, а вони будуть порядок контролювати, - згадує. Люди кричали, що не треба нам вашого порядка. Дітей в школу не пустили. Потім у них почався транзит. Об’їжджали навколо Ріпок, через Павлівку і на Чернігів. Проходили перед Ріпками, перед мостом. На мосту їх блокпост був. В Ріпки вночі рашистські танки заїжджали. Значок — О перекреслене. А розмова чисто руська. В РЕСі жили і на заводі фарби «Планета буд». А вдень на переговори виходили: від них група, і від нас вибирали чоловік п’ять і голова громади Гарус. Гуманітарку пропонували, люди відмовились. На роботу ми повернулися в кінці квітня, вже коли війська відступили. Коли під кінець наші почали їх склади бомбити у Вишневому (там вони базу влаштували) — ох і феєрверк був! Вони як тікали і своїх 200-х везли, то вже навіть кузови не прикривали. Одного загубили по дорозі. А може, живий ще був, помирав, так оставили. Свєта на виклик поїхала, сказали: труп привезли з Вишневого. Розкрили, а там бурят. Наша перша переможниця в акції «Смикни удачу за хвіст» виграла велику вовняну ковдру від улюбленої газети. «Вісник Ч» Світлана виписує вісім років. В акції участь бере другий рік підряд. Виписала на рік, квитанцію вислала на розіграш по електронній пошті. — Багато в житті вигра­ вали? — Посуд. В лотерею по інтернету. І орхідеї. Ой, побіжу, бо звільнять, — сміється Світлана, одягає формену куртку.

Виграємо і перемагаємо разом з «Вісником» Отже, незважаючи ні на що і ворогам на зло, «Вісник» розпочав розіграш призів серед своїх передплатників на друге півріччя 2022 року. Перший подарунок приїхав у Ріпки. Другий приз, 500 гривень, виграв Анатолій Кондратов з селища Варва. Прохання переможця зв’язатися з редакцією. А наша акція «Смикни удачу за хвіст» продовжується. Попереду ще чотири перші, чотири другі призи і головний суперприз, який плануємо вручити переможцю на початку липня. Умови ті ж. Передплачуємо газету «Вісник Ч» на друге півріччя 2022 року. На всі шість місяців, з липня по грудень включно. Абонементи підписки мерщій надсилаємо на акцію. Укрпошта працює! Відправляйте копії поштовою листівкою на адресу редакції: 14000, Чернігів, вулиця Преображенська, 12. «Вісник Ч». Фото абонемента або електронну версію (якщо виписуєте через інтернет) можна надіслати за електронною адресою: visnyk_peredplata@ ukr.net. Як в електронному, так і в паперовому листі не забудьте вказати свій номер телефону. І трішки про себе. Все буде Україна!

Олена ГОБАНОВА. Фото автора

Коли відкриють дитячі садки?

Для того, щоб дорослі могли повернутися до роботи, необхідно забезпечити роботу дошкільних закладів. Однак, зараз громади не можуть дозволити роботу садочків через високу ймовірність ракетних обстрілів. Безпека наших дітей — понад усе.

Чи можуть працювати аграрії в полях вночі?

Для того, щоб було що їсти наступного року, ми маємо своєчасно завершити посівну там, де це можливо. Отже, агропідприємства можуть переміщувати свою техніку і під час комендантської години, якщо на це є дозвіл місцевої військової адміністрації.

Якщо оголошено повітряну тривогу по всій області, чи може вона не стосуватися якоїсь громади?

Повітряна тривога оголошується у разі загрози ракетних обстрілів або авіаційних ударів. Визначити точно, який населений пункт буде атакований, — неможливо. Тривога, як правило, оголошується в кількох регіонах або на всій території України. Цілями можуть бути військові, інфраструктурні або цивільні об’єкти. Військові не мають можливості відстежувати повітряний простір і інформувати конкретну громаду. Тож тривога у Чернігівській області — це загроза для території УСІЄЇ області, УСІХ громад.

Чи є ризик повторного наступу? Чи треба виїздити вже зараз з області?

Ворог щодня здійснює мінометні обстріли прикордонних населених пунктів Чернігівщини. За інформацією Генштабу ЗСУ на Сіверському напрямку противник укріплюється, але зосереджених сил недостатньо для наступу. Ситуація дуже мінлива.

Q трагічна новина

«Це було його друге відрядження на війну в Україну» Журналіст Фредерік Леклерк Імхофф

Від російського обстрілу загинув французький журналіст Фредерік Леклерк Імхофф. Цей злочин не може лишитися безкарним! — заявила Європейська федерація журналістів Генеральний секретар Європейської федерації журналістів (EFJ) Рікардо Гуттієррес: «Ми глибоко засмучені цією трагічною новиною, і сьогодні ми думаємо про родичів Фредеріка. Цей злочин не може залишитися безкарним. Ми віддаємо шану всім журналістам, які ризикували своїм життям від початку конфлікту, і дякуємо їм за роботу, яку вони роблять, щоб інформувати громадян у всьому світі».

На офіційному сайті організації, до якої входить і Національна спілка журналістів України, також цитують голову НСЖУ Сергія Томіленка: «Сьогодні на передовій перебувають десятки українських та міжнародних журналістів. Вони щохвилини ризикують життям, щоб розповісти світові правду про цю несправедливу війну. Журналісти важливі! Ми вимагаємо спеціального трибуналу над Росією за злочини проти цивільного населення, проти журналістів». Публікація підготовлена в рамках проєкту "Ми з України!", ініційованого Національною спілкою журналістів України".

5

Гумор

02.06.2022

Бабусі називали Марину повією та нарко­ манкою, але вона не ображалася. Аби тільки не дізналися, що вона терапевт. Чоловічі секрети

Пішли на прем’єру мультфільму з дитиною, але квитки на найближчий сеанс розкупили. Приймаємо рішення зачекати на наступний. Щоб убити час, йдемо в парк атракціонів, час пролітає непомітно. Потім потрібно трохи підкріпитись, йдемо в бар. Собі замовляю келих пива, дитині —кока-колу та попкорн. — Синку, мамі не кажи, що я собі купував. — Добре, і ти не кажи. Мама цю гидоту мені теж не дозволяє…

Д. НЕВЧЕНКО

Чого тільки на «швидкій» не побачиш

Молодий чоловік сидів у рушнику після душу і дивився телевізор. На столику поряд стояла миска із сушками, які хлопець їв. Що йому спало на думку, не знаю, але одну з них він собі приміряв. Причому не на палець. Одягнути він її одягнув, а зняти ніяк. Почало набрякати та боліти. Спробував розчавити — ще болючіше. Від страху викликає «швидку», при цьому кричить так, що диспетчер відправляє реанімаційну бригаду. Склад бригади: лікар після інституту, до цього на «швидкій» не працювала, дівчинка-фельдшер після коледжу, теж життя не бачила. І тертий хлопець-фельдшер, котрого поставили охороняти цей букет ромашок. Заходить бригада, а хворий у рушнику буквою «зю» по стінці та в крісло. Ледве вмовили його це показати. Дівчата червоніють, хлопець плямами пішов, а фельдшер каже: — Вода є? — Так. — Іди у ванну! Відмочуй! Тактика лікування в карті виклику: «Рекомендовано помістити нижню половину тіла у воду до розм’якшення хлібобулочного виробу».

Г. ТЯМКО

Татусеві історії

— Найгірше у вагітності, коли хочеться плакати. Наче цибулі наїлася. — Одного разу так кавун захотілося, що навіть розрізати не стали. Ложкою хрумкала. — А ми піцу їли щодня. На сніданок. — А ми два місяці на збереженні лежали. Такого наслухалися, тепер я можу гінекологом підробляти. — Лікар сказала, 3300 буде, а виповз 4200. Богатир! — А мій від цицьки відірвався і так у вічі подивився, таким розумним поглядом... Вченим буде. — А ми вже язичок показуємо. — А ми пісяємо на два метри... Як тато. — А ми вже пішли. — А ми плаваємо. — А ми, а ми... Що, думаєте, я мамусь на майданчику підслухав? Це три бородаті мужики з автоматами обговорювали. У засідці...

— Синку, вдягнися. Прохолодно.

— Ні. Я хочу як тато!

М. ЗНАЙЧЕНКО

Чарівна іграшка

Секретарка знайома розповіла. Збирається у її шефа, генерального директора великої компанії, чергова щомісячна нарада. А вона сидить у приймальні. І зазвичай, каже, такий гвалт завжди у шефа у кабінеті стоїть: усі сперечаються, щось обговорюють. А тут раптом тиша. Вона навшпиньки крадеться, зазирає у прочинені двері. А там... Навколо довгого столу урочисто сидять засновники, партнери та дрібні начальники, на чолі сидить шеф: у руках пульт, а над столом гелікоптер літає.

О. ПЕТРЕНКО

Що потрібно для щастя

Днями в примірочній крамниці, де я працюю, жінка довго вмовляла чоловіка приміряти ще одні джинси. На пропозицію теж щось приміряти відповідала: — У мене все є, я носити не встигаю! Хтось з сусідньої кабінки: — Чоловіче, а де ви таку дружину знайшли? Там є ще? Мужик з кабінки: — Більше немає, свою не дам. Жінка: — У мене є багато мінусів, я п’ю і курю. Хтось (захоплено): — Так з вами ще й бухнути можна?!

Я. ПРИТУЛЯК

Замало часу

Знайома з подружкою поверталися з Києва. Провідник молодий цікавий чоловік. Пішла розплатитися за чай і печиво, питає, маючи на увазі, яку валюту він хоче: — А чим ви хочете щоб ми з вами розрахувалися? Той подивився на неї так… по-доброму: — Чим я хочу, ми вже не встигаємо, Львів за пів години.

Н. ГАЄВА

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик... Я поганий роман­ тик. Якось уночі поліз балконами до дівчини у вікно, зламав кватир­ ку, розбив горщики з квітами, розбудив тата. Довелося одружитися. *** — Прикинь! Зараз по Nаtiоnаl Geogrарhiс показали від початку д о к і н ц я , я к г е п а рд вистежив, наздогнав і з’їв газель! — З пасажирами? *** Гуляють хлопець із дівчиною, розмовля­ ють, обіймаються. Рап­ том під’їжджає «Мер­ седес» і зупиняється біля них. Відчиняються двері. Дівчина швидко забирає руку від хлопця і йде до машини. Хло­ пець питає дівчину: — Ти куди? — Вибач, ти добрий, але він багатий. Сідає, а хлопець у машині каже: — Дівчино, я зупи­ нився не для вас. — А для кого тоді? — Для цього юнака. — Навіщо? — Я його особистий водій. *** Адвокату дзвонить далекий родич: — Аркадію Семе­ новичу, давненько ми з вами не бачилися. Заходьте до нас, просто посидимо, поговоримо, чаю поп’ємо... — Добре, Олексію Васильовичу, тільки уточніть, який кодекс із собою за­ хопити: цивільний чи кримінальний? *** — П р и р од о ю та к задумано, щоб жінки б і л ь ш е го в о р и л и , а чоловіки більше дума­ ли. — Чому ти так вважаєш? — Тому що у жінки дві пари губ, а чоловіків — дві голови. *** Іноді після спілкування з деякими людьми так і хочеться сказати: «Громадяни, не стійте поперек горла. Ідіть далі стравоходом, прямо в жопу». *** Вовочка звертається до сусіда, який заводить машину: — Дядю Вітю, а ви мене до школи не підвезете? — Але ж мені зовсім в інший бік! — Так це ще краще! *** У магазині чоловік звертається до про­ давця: — С каж і т ь , буд ь ласка, де сидить ваш завідувач? — А звідки ви знаєте, що він сидить? *** Синоптики визнали травень 2022 року найхолоднішим за сто років (з 1918 року). Ну коли ж скінчиться це п р о к л я те гл о б а л ь н е потепління?! *** — Ми повинні якось прикольно відзначити

нашу п’ятнадцяту річ­ ницю. — Я подумую про стрибок із літака. — З парашутом? — Навіщо?.. *** Планувати відпустку дуже просто. Начальник каже вам коли, дружина каже де. *** Син грає на скрипці, щеня підвиває. Захо­ дить батько: — Синку, ти можеш грати те, що Рекс не знає? *** Мати сварить Во­ вочку: — Якщо спізнишся на обід, за столом по­ винен мовчати. То й , з р о з у м і л о , знову спізнився. — Слухай, мамо... — Ні слова! — Там... — Щ е р а з кажу : заткнись! Після обіду: — Ну, що ти хотів сказати? — А, дурниці! Там братик у кімнаті згуще­ не молоко у всі татові шкарпетки наливає... *** Старий дід прийшов до чаклуна із прохан­ ням зняти з нього за­ кляття, якому вже 40 років. Чаклун: — Як звучало закляття, яким вас за­ чарували? — «Оголошую вас чоловіком та дружи­ ною»! *** — Як можна отри­ мати такий статок? — Обов’язково потрібен капітал. Хоча б невеликий, стартовий. — А як отримати стартовий капітал? — Обов’язково потрібен пістолет. Хоча б невеликий, стартовий. *** — Я згодна на твою пропозицію купити мені нову шубу. — Мою?! — Твою. — І як я дійшов до такої думки? — Ти не дійшов. Ти вчора з нею приповз додому. — Вчора я був п’яний і нічого не пам’ятаю. — А дружина тобі нащо? Щоб нагадувати. *** Зарплата як нарко­ тик: У день видачі зарплати підвищується настрій, хочеться жар­ тувати і сміятися. Отримавши зар­ плату один раз, ви вже не можете без неї. За довгої відсутності зарплати настає депресія, весь світ бачиться у темних тонах. Якщо з якихось причин доза зарплати виявилася більшою з а н о р м у, е й ф о р і я посилюється. З а т р и в а л о го споживання зарплати п от р і б н е р е гул я р н е збільшення дози.

ВІКНА, ДВЕРІ ВІД ВИРОБНИКА 10 років гарантії.

Доставка по району безкоштовно.

068­661­27­61, 093­742­02­82.

М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі. 068­130­08­73, 099­480­58­46.

СВиней

ЗАКУПОВУЄМО ВРХ, коней, свиней.

Доріз цілодобово.

Тел.: 050­592­83­12; 063­143­59­30.

Дорого закуповуємо

ВРх, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

ЗАКУПОВУЄМО ВРх Свиней, коней. Телят на відгодівлю. Доріз цілодобово. Високі ціни.

Тел.: 063­173­88­84; 097­646­80­95.

Закуповуємо телят, свиней, корів на молоко, коней для праці

Тел.:

068­69­37­521; 099­29­88­987; 093­84­73­088.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ. Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

Тел. 097­192­80­90 (Сергій)

063­915­91­97. ВАЛиМО ДеРеВА будь-якої складності. Помірні ціни.

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

БЕРЕЗНЯНСЬКИЙ м’ясокомплекс закуповує Доріз цілодобово.

Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39, 093­235­31­15

ЗАКУПОВУЄМО корів, коней, свиней, телят на утримання. Перевезення.

(Шифер, метал, черепиця і т. д.)

Тел. 097­721­42­85

работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

Потрібна бригада людей для закладки вугілля

Продам теличку.

рамник на пилораму.

Рік і два місяці, погуляна. Ціна договірна. Місто Чернігів. Тел. 0935961986, Ніна.

093­210­10­10, 097­726­78­39. stelya.ucoz.ru

5 пасажирів + 1500 кг вантажу.

Фарбування та чищення дахів

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

Тел.: 068­152­80­10, 066­800­89­04.

ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ

093­750­28­64.

Тел.: 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

Корів, биків, телиць, коней.

корів, коней, телят.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН на воду під ключ.

Закуповуємо ВРх.

НАТЯЖНІ СТЕЛІ 096­69­05­018, Тел.: 066­292­60­60,

по Чернігову, області та Україні.

60­65 грн/кг Ціни найвищі. Тел. 063­756­96­56, 096­041­76­97.

7

Передостання

02.06.2022

в піролізні бочки, м. Городня. А також Житло надається.

Тел. 063­053­30­88.

Живою вагою та по виходу м’яса.

Тел.: 068­690­16­41, 063­286­26­23

ПРОДАЮ

обприскувачі, плуги, «їжачки», грабки, саджалки, косарки, картоплекомбайни, сівалки, та ін. с/г техніку. Тел.: 098­293­30­74, 063­33­468­11.

Куплю

коней, корів, биків

35­45 грн/кг,

Доріз дорого, цілодобово. Перевезення.

096­690­51­57 ПОКРІВЕЛЬНІ РОБОТИ.

Реклама у «Віснику Ч»: 093­42­89­990

Монтаж і ремонт дахів будь­якої складності.

Тел.: 063­604­46­46, 093­490­73­25.

Q в окупації

«І так обідно, що стрельнуть в нього нічим...»

За тиждень до війни у Березні Чернігівського району почали складати списки бажаючих вступити до місцевої тероборони (читай довоєнний «Вісник» від 24 лютого: «Самопал, Ак­47, пістолет Макарова, мис­ ливська рушниця. З усього стріляти вміємо». Березнянці вступають у територіальну оборону»). Зібралось 30 бажаючих. А що потім? Не розбіглись? — Ні. Фактично тероборони як такої не було. Бо потрібно пройти курси, підписати контракт з ЗСУ. Ми цього зробити не встигли. Працювала така собі служба громадського порядку. 16 місцевих військових пенсіонерів. О п’ятій вечора проводили інструктаж і заступали на чергування. Потім створили другу групу, якій військкомат виділив зброю. Вони виїжджали на всі події, дебоші. Війна, не війна, але і таке було: порушники комендантської години, сімейні сварки. Зараз ведемо роботу, щоб хлопці, які прийшли в перші дні, отримали відповідний статус, — каже Володимир ПАВЛеНкО, голова ТГ. — Приїздять представники військкомату, проводять збори, читають лекції.

(під Черніговом) на блокпосту затримали А перші дзвінки про вторгнення були жінку-росіянку. Привезли до нас, дві доби на початку шостої ранку. І відразу до тут була. У неї знайшли чотири паспорти, селищної ради почали сходитися. Ми серед яких російський і український. обдзвонювали військовозобов’язаних. Чоловік, 60 років, одітий, як безхатько. До вечора в громаді вже було три автоСумка страшна, стара, потерта. В ній буси хлопців, які поїхали нас захищати. два нові дорогі телефони. Вдень був на зв’язку Один з яких був чистий, з головами усіх без інформації. У Бігачі громад, моніторили, і н д ус п о п а в с я . Ус і х ї х кудою їдуть орки. передали спецслужбам, Андрій Богдан (голова переправляли через Десну Го р о д н я н с ь к о ї Т Г ) до Ковчина Куликівського каже: «Нас пройшли». району. Картина вимальовува— Попервах чергувалася для нас не дуже ли цілодобово, — каже весела. О п’ятій вечора Віталій САВкІН, березня­ дізнався, що міст нець, один з перших за­ через Снов підірвали. писався до територіальної До нас з тієї сторони оборони. — Мисливці зі не підійти. Але якби ж зброєю. Я до цієї категорії тільки однією стороне відношуся. Тому зі зброї ною перли... були палки. Записували всі Взагалі березнянці номера машин, які їхали згуртувалися. Ми були через селище, передавали як перевалочний пункт їх далі. І вночі зупиняли. для тих, хто тікав. За А тоді сказали, що йдуть день до півтисячі людей нелюди, не ризикуйте. через нас переходило. Віталій Савкін Своєю машиною перевозОблаштували пункти, ив людей, які виїздили. де можна поїсти, гаКоли летіли рашистські літаки, гул стояв рячого чаю попити, навіть переночувати. сильний. Пролетів у бік Чернігова, петлю До 10 травня будівля селищної ради не зробив і назад повертається. І так обідно, замикалася цілодобово. що стрельнуть в нього нічим… — Б р од я ч и х р о с і я н у д і в оч и х спідницях ловили? — Не довелося. Біля Новоселівки Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора

Q де моя велика ложка?

Рецепти до вашого столу Салат з рибної консерви

Рибні консерви — 1 банка, консер­ вована кукурудза — 1 банка, огірки мариновані — 2­3 шт., яйця — 4 шт., сметана — 4 ст. л., цибуля — 3­4 шт., олія, майонез. Цибулю порізати півкільцями та обсмажити на розігрітій олії до золотистого кольору. Збити яйця зі сметаною та посмажити омлет. Порізати його дрібними кубиками, так само порізати огірки. Рибу розім’яти виделкою. Змішати всі інгредієнти та заправити майонезом.

Суп «Бабусин»

Фарш — 200 г, цибуля — 2 шт., картопля — 3 шт., морква — 1 шт., олія — 4 ст. л., мука — 250 г, яйця — 1 шт., вода — 100 мл, сіль, перець чорний мелений, зелень — за смаком. Вбийте яйце в глибоку миску, додайте дрібку солі та воду. Перемішайте до однорідного стану. Поступово вливайте яєчну масу в борошно, замішуючи круте тісто. Невелику цибулину наріжте максимально дрібно або натріть на великій терці. Відправте цибулю до м’яса. Посоліть та поперчіть. Добре перемішайте. Картоплю наріжте невеликими кубиками, моркву — тонкими брусочками, а цибулю кубиком. Відправте картоплю в каструлю і залийте холодною водою. Доведіть до кипіння і варіть близько 15 хвилин. Обсмажте цибулю з морквою до золотистого відтінку. Розкачайте тоненько тісто, не більше 1-1,5 мм завтовшки. Тонким шаром розподіліть фарш. Зверніть у щільний рулетик. Наріжте на порційні шматочки розміром 2-3 см. Відправте рулетики до картоплі. Доведіть до кипіння та варіть до готовності всіх компонентів (приблизно 5 хвилин). Посоліть суп за смаком. Додайте в каструлю засмажку, дочекайтеся моменту закипання та знімайте каструлю з вогню. Подавайте зі свіжою зеленню.

Запечена курка, фарширована морквою та часником курка — 2 кг (1 тушка), морква — 350 г, часник — 1­2 головки, майонез — 2­3 ст. л., чебрець сушений — 0,5 ч. л., розмарин сушений — 0,5 ч. л., перець чорний мелений, сіль — за смаком. Моркву нарізаємо брусочками, викладаємо у миску. Додаємо цілі зубчики часнику, чебрець і розмарин (можна прованські трави), солимо і перчимо до смаку. Ретельно перемішуємо овочі із прянощами. Фаршируємо курку начинкою. Скріплюємо шкіру птиці зубочистками або зашиваємо бавовняними нитками, закриваючи начинку. Тушку птиці натираємо сіллю (приблизно 1 ч. ложка), перцем та майонезом. Можна також використовувати приправу для курки. Поміщаємо курку в рукав для запікання та зав’язуємо краї. Залишаємо курку промаринуватися на 30 хвилин при кімнатній температурі. Відправляємо в духовку на 1 годину 10 хвилин при 180 градусах. Потім дістаємо та акуратно розрізаємо зверху рукав. Повертаємо курку в духовку ще на 20 хвилин, щоб вона зарум’янилася.

Рибний плов

Рис — 1 склянка, риба біла — 300­350 г, цибуля — 1 шт., морква — 1 шт., помідори — 2 шт., часник — 2­3 зубчики, зелень петрушки — 1 пучок, олія — 1­2 ст. л., прянощі (італійські трави, базилік або інші трави за бажанням) — за смаком, сіль та перець — за смаком. Цибулю, часник та помідори дрібно нарізати. Моркву натерти на великій тертці. Обсмажити цибулю у розігрітій олії на середньому вогні. Через 3-4 хвилини додати моркву, помідори та часник. Рибу нарізати невеликими шматочками, додати до овочів і кілька хвилин тушкувати. Посолити, поперчити, посипати італійськими травами. Рис добре промити, засипати до овочів із рибою, додати 2 склянки води. Як тільки закипить, закрити кришкою і тушкувати плов з рибою на малому вогні хвилин 15-20.

Цукерки з манної крупи з какао

крупа манна — 130 г, масло вершкове — 60 г, цукор — 60 г, какао­порошок — 3,5 ст. л., вода — 180 мл. Вершкове масло розтопіть у сковороді. Всипте манну крупу. Перемішайте до отримання крихти. Прогрійте суміш, помішуючи, 3-5 хвилин на середньому вогні. В іншу сковороду всипте цукор і 2,5 ст. ложки какао. Акуратно влийте воду, розмішайте суміш. Прокип’ятіть протягом 2-3 хвилин. Потім пересипте в цю сковороду манну крихту. Ретельно перемішайте масу, щоб вся рідина увібралася в крупу, прогрійте на слабкому вогні ще 3-4 хвилини і зніміть сковороду з вогню. Масу повністю остудіть. Скачайте невеликі кульки і поставте в холодильник для охолодження на 1-2 години. Охолоджені кульки обваляйте в какао-порошку, що залишився.

8

Наостанок

Q добра новина

02.06.2022

Q в окупації

Солодка робота. По шість гривень за кілограм полуниці

У Юрія Ільєнка окупанти вимагали бакси, змусили копати собі могилу, стріляли по лопаті, аж іскри летіли

Розочка

У селі Пархимів на козелеччині в екофермі «копиця сіна» набирають на сезонну роботу збирачів ягід. Першою дозріває полуниця. Обіцяють платити по шість гривень за кілограм. — Сезон почнеться з десятого червня і триватиме три-чотири тижні. Збирати потрібно у чорні ящики, гнилої не кидати, – пояснює 27­річна Марія кОПиЦЯ, співвласниця екоферми. - Перевагу надаємо жителям Козелеччини. — А якщо не заробити, а вибрати для себе ягід, у скільки обійдеться? —Цьогорічної ціни ще не знаємо. Торік було по 60 гривень за кілограм. Окрім самозбору та дегустації, ще можна встановити намети біля полуничного поля (300 гривень доба). У нас є фігура корови у натуральний розмір, розцяцькована полуницями (наша Розочка). Та ще багато цікавого: вівці, кози, корови, кролики, коні, олені. Є павичі, носухи. Шість тижнів тому наші Люцифер та Лючія народили п’ять маленьких єнотиків. Є два будиночки, де можна відпочивати сім’ями. Приїжджати на самозбір можете зі своєю тарою, а можна купити невеличкі корзинки на 1,5-2 кілограми і у нас. Є можливість замовити обід чи вечерю. Комплекс (перша, друга страва та компот) 180 гривень. Екоферма належить родині депутатки обласної ради Наталії Копиці. Сім’я володіє ще бізнесом з пошиву м’яких іграшок.

— Вони зайшли в село в перший день вторгнення. Командир був вихідець з Кавказу, я це по акценту зрозумів. Третього березня до мене прийшли троє: двоє солдатів і офіцер. Перше, що він мене спитав: «Де бакси? Закопав?» І до підлеглих: «Ламайте все, шукайте бакси. Знайду бакси, на хрест поставлю!» — пригадує 47­річний Юрій ІЛЬЄНкО з села Велика Вісь, що на Ріпкинщині. — Немає, кажу. Почали шукати, в хаті все поперевертали — не знайшли доларів. Проте знайшли карти. Одну — автомобільних доріг України, і другу, на якій позначені якісь кружечки, і на кожному — цифри. Я гадки не маю,звідки вона могла у мене вдома взятися. Так і сказав. Офіцер почав кричати, що я навідник, що співпрацюю зі Збройними Силами України. А на карті їх розташування. Я заперечував. Мене били. Вимагали показати мобільний телефон з вайбером і ватсапом. Я відповідав, що немає (надійно сховав). Стріляли у повітря. Потім у селі неподалік їхнього блокпосту поставили лопату і наказали повзти до неї 200 метрів. А далі нею копати могилу. Вважав, лякають. Доки копав яму, офіцер бив мене ногами, прикладом, стріляв біля голови і по лопаті, що від неї аж іскри летіли. А я копав і думав: «Якщо хочуть вбити, то скоріше б, щоб не знущалися і не мучитися». Викопав собі могилу десь по коліна, та вони мене не застрелили. Забрали з собою. На голову натягли пакет для сміття, зверху шапку. Зв’язали, вкинули в машину. Везли мене хвилин 10-15. Зупинилися в полі. Я чув, що десь неподалік квоктали кури і гавкав собака. Вони між собою матюкалися, що він задовбав, і пішли застрелили пса. Я весь час був зі зв’язаними руками. Тільки коли їсти приносили, розв’язували. Одного дня ні їсти не давали, та мені і не хотілося, і в туалет ні разу не водили. Потім зранку прийшов нормальний солдат, питає, чи води давали. Кажу, ні. А їсти? «Вот уроды. Твари. Мы их сами боимся», — сказав. Так минуло три дні. Прийшов офіцер і сказав: «У тебе є дві години життя. Якщо командування вирішить відпустити, то відпустимо. Якщо ні, то я заберу тебе з собою». Потім повернувся за годину і говорить: «Командування сказало відвезти тебе додому і вбити. Але ми не будемо вбивати. Відвеземо додому, і їдь з села куди-небудь». Весь побитий, брудний, куди мені було діватися. Лишився у хаті. Там все було порозкидане, потрощене. Мою техніку

вони всю порозстрілювали. На другий день стук у двері. Я якраз прав одяг. «Здравствуйте. Выходите, поговорим». Вийшов. Стоять з автоматами ті ж самі, що мене забирали. «Как себя чувствуете?» — питають. А що я скажу? «Нормально», — відповідаю. «Если надо лекарство или еще что-то, не стесняйтесь, обращайтесь. У нас есть врач. Что надо принесем, привезем». Звісно, я нікуди не ходив і нічого не просив. Вони ще стояли у селі три тижні, але більше мене не чіпали. — Юрію Михайловичу, як думаєте, що вас врятувало? — Бог і колишня дружина. Я тільки недавно зі слів старости, кума та друга, дізнався про це. Ми з Анею вже шість років окремо живемо. Так склалося. Вона у Ріпках, я в селі. Коли мене забрали сусід написав моїй дочці смску. Донька повідомила матір. А та вже зі своїм кумом, колишнім міліціонером, не раз ходила до їхнього командира, просила за мене. Думаю, це вплинуло. — Ви фермер чи бізнесмен, що вимагали бакси? — І близько ні. Я водій. У мене «ЗІЛ-130», машина «Ауді», трактор. Як хто попросить, допомагаю людям городи обробляти. Село немаленьке, і люди заможні є. Та прийшли чомусь саме до одного мене. — Але ж хтось­таки вказав на вас. Здогадуєтеся, хто та падлюка? — Є припущення. Три роки тому одна недобра людина по селу листівки розвісила, що я наводжу на хати злодіїв, а потім скуповую крадене і продаю. Я тоді ті листівки і до сільради, і до поліції носив.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото з архіву Марії КОПИЦІ

Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 Тираж 35111 (кореспонденти), 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua

НАШІ РЕКВІЗиТи: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8212

Індекс 61062

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".