Wystawa „Dzieło mistrza. Pomnik Marszałka Józefa Piłsudskiego w Kołomyi”

DZIEŁO MISTRZA POMNIK MARSZAŁKA JÓZEFA PIŁSUDSKIEGO W KOŁOMYI

ВИТВІР МИТЦЯ ПАМ’ЯТНИК МАРШАЛКА ЮЗЕФА ПІЛСУДСЬКОГО В КОЛОМИЇ

Fotografie wykorzystane przy opracowaniu wystawy pochodzą z następujących zasobów: Biblioteki Narodowej w Warszawie, Muzeum Fotografii w Krakowie, Muzeum Narodowego w Warszawie, Narodowego Archiwum Cyfrowego, Społecznego Muzeum Konstantego Laszczki w Dobrem oraz kolekcji Bożeny Krupskiej.

Autor: dr Jarosław Krasnodębski Tłumaczenie na język ukraiński: Barbara Pacan Opracowanie graficzne: Jarosław Sosnowski Koordynacja wydawnicza: Maria Osidacz Wystawa Dzieło mistrza. Pomnik Marszałka Józefa Piłsudskiego w Kołomyi jest dostępna na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0. Międzynarodowa.

Pewne prawa zastrzeżone na rzecz autora, Społecznego Muzeum Konstantego Laszczki w Dobrem i Bożeny Krupskiej.

Organizator:

Wsparcie:

Організатор:

За підтримки:

Світлини, використані на виставці, походять з наступних джерел: Національної бібліотеки у Варшаві, Музею фотографії у Кракові, Національного музею у Варшаві, Національного цифрового архіву, Публічного музею Константина Лащки в Добрем та колекції Божени Крупської.

Автор: д-р Ярослав Краснодембський Переклад на українську мову: Барбара Пацан Графічний дизайн: Ярослав Сосновський Видавнича координація: Мар’я Осідач Виставка „Витвір митця. Пам’ятник Маршалка Юзефа Пілсудського в Коломиї” доступна на підставі ліцензії Creative Commons: визнання авторства 4.0 International. Певні права захищені за автором, Публічним музеєм Костантина Лащки в Добрем та Боженою Крупською.

Partner medialny: Медіа-партнер:

Projekt finansowany przez Ministerstwo Spraw Zagranicznych Rzeczypospolitej Polskiej w konkursie „Polonia i Polacy za granicą 2024 – wydarzenia i inicjatywy polonijne” Проєкт фінансований Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу „Полонія та поляки за кордоном 2024 – події та ініціативи полонії” Zadanie publiczne pod nazwą: „Pomniki Kołomyi – wystawa i publikacja” realizowane przez Fundację Wolność i Demokracja Публічне завдання „Пам’ятники Коломиї – виставка та видання”, що реалізується Фондом „Свобода і демократія”

WPROWADZENIE ВСТУП

Józef Piłsudski (1867-1935) jest jedną z najważniejszych postaci w polskiej historii. Stał się symbolem odzyskanej w 1918 roku Niepodległości. Znany jest przede wszystkim jako twórca Legionów Polskich, Naczelnik Państwa (1919-1922) i Pierwszy Marszałek Polski. Już za życia stawiano mu pomniki, poświęcano tablice; jego imieniem nazywano ulice i place, a także szkoły i instytucje. Podobnie było w Kołomyi. W 1929 roku w centrum miasta wzniesiono spiżowy pomnik Józefa Piłsudskiego, dłuta jednego z najwybitniejszych polskich rzeźbiarzy Konstantego Laszczki.

Wystawa przedstawia po raz pierwszy tak szeroko historię powstania tego monumentu, a także przybliża sylwetkę artysty.

Mamy nadzieję, że będzie też dobrą okazją do refleksji nad postacią Józefa Piłsudskiego w związku ze zbliżającą się 90. rocznicą jego śmierci.

Odjazd Józefa Piłsudskiego z Wawelu w Krakowie, 20 X 1919 (Muzeum Fotografii w Krakowie) Від’їзд Юзефа Пілсудського з Вавеля в Кракові, 20 жовтня 1919 р. (Фотографічний музей у Кракові)

Юзеф Пілсудський (1867-1935) – одна з найважливіших постатей у польській історії. Він став символом Незалежності, відродженої у 1918 році. Найбільш відомий як засновник Легіонів Польських, Голова держави (1919-1922) і Перший Маршалек Польщі. Ще за життя йому встановлювали пам’ятники і меморіальні дошки, його іменем називали вулиці і площі, а також школи та установи. Схожа ситуація була і в Коломиї. У 1929 році в центрі міста було встановлено бронзовий пам’ятник Юзефу Пілсудському роботи одного з найвидатніших польських скульпторів Константина Лащки. Виставка вперше так широко представляє історію створення цього пам’ятника, а також знайомить із постаттю митця. Ми сподіваємося, що це також стане доброю нагодою для роздумів про постать Юзефа Пілсудського у зв’язку з наближенням 90-ї річниці з дня його смерті.

Pomnik Marszałka, pocztówka wydana nakładem Wydawnictwa Współczesna Sztuka w Przemyślu, 1929-1934 (Biblioteka Narodowa) Пам’ятник Маршалкові, листівка, видана видавництвом „Сучасне мистецтво” у Перемишлі, 1929-1934 рр. (Національна бібліотека)

Kołomyja K ł j przed d 1917 (Biblioteka Narodowa) Коломия до 1917 р. (Національна бібліотека)

POMYSŁ ІДЕЯ

Inicjatywę wystawienia pomnika podjął miejscowy Związek Legionistów Polskich. Pomysł szybko zyskał uznanie wśród lokalnych organizacji społeczno-kulturalnych. W październiku lub listopadzie 1928 roku powstał Pokucki Komitet Budowy Pomnika Pierwszego Marszałka Polski Józefa Piłsudskiego, aby uczcić 10. rocznicę powstania niepodległości państwa polskiego. Przewodniczącym komitetu został starosta kołomyjski dr Bolesław Skwarczyński; w składzie komitetu znaleźli się delegaci z pięciu okolicznych powiatów. Koszt pomnika miał wynieść około 100 000 zł. Jego projekt i wykonanie rzeźby zlecono profesorowi Konstantemu Laszczce. „Skład komitetu, jego kierownictwo i wybór artysty dają pełną gwarancję, że

Dr Bolesław Skwarczyński, starosta powiatu kołomyjskiego w latach 1927-1930, przewodniczący Pokuckiego Komitetu Budowy Pomnika Pierwszego Marszałka Polski Józefa Piłsudskiego (Domena Publiczna) Д-р Болеслав Скварчинський, староста Коломийського повіту в 1927-1930 роках, голова Покутського комітету зі спорудження пам’ятника Першому Маршалкові Польщі Юзефу Пілсудському (Суспільне надбання)

zamierzone dzieło będzie wyrazem tej czci i hołdu jakie całe społeczeństwo żywi dla Marszałka Piłsudskiego” – pisała prasa.

Ініціатором встановлення пам’ятника виступила місцева Спілка польських легіонерів. Ця ідея швидко здобула визнання серед місцевих громадсько-

Pomysł zyskał rozgłos i aprobatę. Świadczy o tym fakt, że protektorat nad

культурних організацій. У жовтні або листопаді 1928 року був заснований

komitetem objął prezydent Ignacy Mościcki, zaś honorowe członkostwo

Покутський комітет зі спорудження пам’ятника Першому Маршалкові Польщі

przyjęli między innymi minister spraw wewnętrznych generał Felicjan Sławoj

Юзефу Пілсудському з нагоди святкування 10-ї річниці незалежності польської

Składkowski i pierwszy minister spraw zagranicznych w II RP (1918-1919)

держави. Головою комітету був призначений д-р Болеслав Скварчинський,

Leon Wasilewski.

староста Коломиї; до складу комітету увійшли делегати з п’яти навколишніх повітів. Вартість пам’ятника мала становити близько 100 000 злотих. Проект і скульптуру було замовлено у професора Константина Лащки. „Склад комітету, його керівництво і вибір художника дають повну впевненість, що запланована робота буде вираженням тієї пошани і поваги, яку все суспільство віддає Маршалові Пілсудському” – писала преса. Ідея набула розголосу та схвалення. Про це свідчить факт, що президент Іґнаци Мосціцький узяв протекторат над комітетом, а почесне членство в ньому прийняли, серед інших, міністр внутрішніх справ генерал Феліціян Славой Складковський та перший міністр закордонних справ у ІІ Речі Посполитій (1918-1919 рр.) Леон Васілєвський. Комітет зіткнувся з важким завданням збору коштів на пам’ятник. Він отримав по 15 000 злотих з дотацій Коломийського повітового комунального об’єднання та магістрату цього міста. Щонайменше 11 726 злотих заплатила Коломийська по-

Prof. Ignacy Mościcki, prezydent Polski (1926-1939), objął protektorat nad komitetem (Narodowe Archiwum Cyfrowe)

вітова рада. З цією ж метою покутські землевласники обкладали себе

Проф. Іґнаци Мосціцький, президент Польщі (1926-1939), котрий узяв протекторат над комітетом (Національний цифровий архів)

податком у розмірі 50 грошей з моргу з кожного господарства. „Покутський Тижневик Поєднання”, розу-

Komitet stanął przed trudnym zadaniem zebrania środków na budowę

міючи відсутність необхідної реакції

pomnika. Otrzymał po 15 000 zł z subwencji kołomyjskiego Powiatowego

з боку громадськості, звернувся

Związku Komunalnego i Magistratu tego miasta. Co najmniej 11 726 zł wpłaciła

до мешканців регіону та „всіх дру-

Rada Powiatowa w Kołomyi. Na ten cel opodatkowali się ziemianie z Pokucia

зів газети із закликом поспішити

po 50 gr od morga na gospodarstwo. Jednocześnie „Tygodnik Pokucki

надати суттєву фінансову допомо-

Zjednoczenie”, widząc brak odpowiedniej reakcji ze strony społeczeństwa, wystosował apel do mieszkańców w regionie i „wszystkich przyjaciół pisma, by pośpieszyli z wydatną pomocą finansową”. Wpłaty na rzecz pomnika pochodziły od wielu osób, organizacji społecznych i instytucji państwowych, nie tylko z Kołomyi i okolic, lecz także z innych regionów Polski.

„Tygodnik Pokucki Zjednoczenie” poświęcony sprawom społecznym, gospodarczym i kulturalnym Pokucia, wydawany w latach 1927-1936, relacjonował przebieg prac nad pomnikiem (Biblioteka Narodowa)

гу”. Внески на спорудження цьо-

„Покутський Тижневик Поєднання”, присвячений соціальним, економічним і культурним справам Покуття, що виходив з 1927 по 1936 рік, повідомляв про хід робіт над пам’ятником (Національна бібліотека)

організацій та державних установ

го пам’ятника надійшли від багатьох приватних осіб, громадських не лише з Коломиї та околиць, але й з інших регіонів Польщі.

MISTRZ МИТЕЦЬ

Autor projektu pomnika – Konstanty Laszczka (1865-1956), to czołowy przedstawiciel Młodej Polski (nazwa polskiego modernizmu). Artysta kształcił się w Warszawie i Paryżu, gdzie z wyróżnieniem ukończył École Nationale et Spéciale des Beaux-Arts. W stolicy Francji zapoznał się z twórczością Auguste Rodina, która wywarła duży wpływ na jego sztukę. Od końca XIX wieku aż do śmierci związany był z Krakowem. Przez trzydzieści pięć lat pracował na tamtejszej Akademii Sztuk Pięknych, obejmując trzykrotnie funkcję rektora (1911/1912, 1929/1930, 1930/1931). Uznawany był za świetnego pedagoga, który „wycisnął piętno na rzeźbie polskiej”.

Konstanty Laszczka w swojej pracowni w Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie (Narodowe Archiwum Cyfrowe) Константи Лащка у своїй майстерні в Академії образотворчих мистецтв у Кракові (Національний цифровий архів)

Artysta podczas pracy nad rzeźbą Fryderyka Chopina (Narodowe Archiwum Cyfrowe) Художник за роботою над скульптурою Фридерика Шопена (Національний цифровий архів)

Автор проекту пам’ятника, Константи Лащка (1865-1956) є провідним представником Молодої Польщі (так називають польський модернізм). Художник здобув освіту у Варшаві та Парижі, де з відзнакою закінчив Національну вищу школу красного мистецтва. У столиці Франції він ознайомився з мистецьким доробком Огюста Родена, який сильно вплинув на його творчість. З кінця XIX століття і аж до своєї смерті був пов’язаний Laszczka znany jest przede wszystkim jako autor rzeźb portretowych. W jego

з Краковом. Протягом тридцяти п’яти років він пропрацював у тамтешній

bogatym dorobku można także znaleźć ceramikę, medale, plakiety oraz ob-

Академії образотворчих мистецтв, тричі ставав її ректором (1911/1912,

razy i grafikę. Prace artysty eksponowane są w wielu muzeach w Polsce. Od

1929/1930, 1930/1931). Його вважали чудовим викладачем, який „залишив

1971 roku w Dobrem na Mazowszu istnieje Społeczne Muzeum Konstantego

свій слід у польській скульптурі”.

Laszczki, którego zbiory są dostępne również online

Насамперед Лащка відомий як автор портретних скульптур. Його ве-

(www.muzeumlaszczka.pl).

ликий творчий доробок також включає кераміку, портретні медальйони, плакетки, а також живопис та гравюри. Роботи митця експонуються в численних музеях Польщі. З 1971 року в місті Добрем на Мазовії існує Публічний музей Константина Лащки, колекції якого також доступні в інтернеті (www.muzeumlaszczka.pl).

Portret Konstantego Laszczki w pracowni artysty autorstwa Józefa Mehoffera (1869-1946), nagrodzony złotym medalem na Powszechnej Wystawie Krajowej we Lwowie w 1894 (Muzeum Narodowe w Warszawie) Портрет Константина Лащки в майстерні художника авторства Юзефа Мегоффера (1869-1946), нагороджений золотою медаллю на Загальній національній виставці у Львові в 1894 р. (Національний музей у Варшаві)

Ceramika autorstwa Laszczki (Narodowe Archiwum Cyfrowe) Кераміка авторства Лащки (Національний цифровий архів)

W PRACOWNI В МАЙСТЕРНІ

W 1928 roku, gdy Laszczka rozpoczął pracę nad kołomyjskim pomnikiem, miał ponad sześćdziesiąt lat. Lokalna prasa określiła go mianem „zaszczytnie znanego profesora […], który w dorobku swym artystycznym posiada szereg cennych dzieł rozrzuconych po różnych miastach i ziemiach Polski, a także co najważniejsze szereg studiów z natury odnośnie do osoby Marszałka”.

Dwanaście lat wcześniej Laszczka stworzył popiersie przedstawiające Józefa Piłsudskiego w stroju legionowym. Tym razem jednak podjął się nowego wyzwania, jakim było pokazanie go w całej postaci. Podobnie jak wtedy, dzieło powstało w pracowni Laszczki w Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie.

Prace nad rzeźbą trwały kilka miesięcy.

Konstanty Laszczka w pracowni w Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie, prezentujący rzeźbę Józefa Piłsudskiego, 1929 (Społeczne Muzeum Konstantego Laszczki w Dobrem)

Pomnik przedstawiał Marszałka siedzącego na fotelu, w mundurze wojskowym, z narzuconym na niego płaszczem. W lewej dłoni Piłsudski

Константи Лащка у своїй майстерні в Академії мистецтв у Кракові представляє скульптуру Юзефа Пілсудського, 1929 р. (Публічний музей Константина Лащки в Добрем)

trzymał księgę praw z hasłem Rewolucji Francuskiej:

WOLNOŚĆ RÓWNOŚĆ BRATERSTWO

У 1928 році, коли Лащка розпочав роботу над коломийським пам’ятником, йому було понад шістдесят років. Місцева преса описувала його як „почесного професора [...], який має у своєму творчому доробку низку цінних творів,

W prawej dłoni – miecz sprawiedliwości, który wskazywał na te słowa. Na

розкиданих по різних містах і землях Польщі, а головне – низку етюдів

dole autor zamieścił swoją sygnaturę: Rzeźba K. Laszczki dn. 19 – III – 1929 r.

з натури, присвячених особі Маршалка”.

(Dzień imienin Józefa Piłsudskiego). Дванадцять років перед тим Лащка створив скульптурне погруддя Юзефа Пілсудського у легіонерському одязі. Цього разу, однак, він взявся за новий виклик – показати його у всій величі. Як і тоді, робота була створена в майстерні Лащки в Академії образотворчих мистецтв у Кракові. Робота над скульптурою тривала кілька місяців. Статуя зображала Маршалка, який сидів у кріслі, одягнений у військову форму, накинувши на себе пальто. У лівій руці Пілсудський тримав книгу законів з гаслом Французької революції:

СВОБОДА РІВНІСТЬ БРАТЕРСТВО У правій руці – меч правосуддя, який вказував на ці слова. Внизу автор поставив свій підпис: Скульптура К. Лащки 19 – III – 1929 р. (іменини Юзефа Пілсудського).

Fragment rzeźby, 1929. Na zdjęciu widać między innymi zarys odznaki legionowej nad lewą kieszenią munduru (Społeczne Muzeum Konstantego Laszczki w Dobrem) Фрагмент скульптури, 1929 р. На світлині, серед іншого, видно обриси легіонерського значка над лівою кишенею мундира (Публічний музей Константина Лащки в Добрем)

Projekt pomnika, „Polska Zbrojna”, 1929, nr 43 z 27 X (Biblioteka Narodowa) Проєкт пам’ятника, „Польща Збройна”, 1929 р., №43 від 27 жовтня (Національна бібліотека)

DZIEŁO ВИТВІР МИСТЕЦТВА

Na lokalizację pomnika wybrano fragment rynku – plac w kształcie trójkąta, gdzie przed wojną polsko-ukraińską (1918-1919) stał pomnik Franciszka Karpińskiego. Rzeźba została odlana z brązu w Odlewarni Metali Franciszka Tieslera w Krakowie. Umieszczona została na postumencie z piaskowca.

Pomnik mierzył 5 m wysokości. Na frontowej ścianie cokołu wyryto napis:

JÓZEF PIŁSVDSKI WSKRZESICIEL OJCZYZNY Na jego bocznych ścianach widniały daty, z jednej strony 1914/1918, a z drugiej: 1918/1928. „Całość pomnika – jak komentowano w prasie – to monumentalne dzieło

Fragment rzeźby Józefa Piłsudskiego, 1929 (Społeczne Muzeum Konstantego Laszczki w Dobrem)

sztuki, artyzmem i rozmachem równe najpiękniejszym dziełom w kraju”.

Фрагмент скульптури Юзефа Пілсудського, 1929 р. (Публічний музей Константина Лащки в Добрем)

Podkreślano, że „Kołomyja jest dotąd jedynym miastem w Polsce, które zdobyło się na pomnik przedstawiający całą postać Marszałka, bo w innym miejscowościach ustawiono jedynie tylko jego popiersia”. Z kolei Artur Schroeder, krakowski historyk sztuki i krytyk, zaliczył pomnik w Kołomyi do jednego z najważniejszych dzieł Konstantego Laszczki.

Місцем для встановлення пам’ятника було обрано частину Ринкової площі – локацію трикутної форми, де до польсько-української війни (1918-1919 рр.) стояв пам’ятник Францішка Карпінського. Скульптура була відлита з бронзи на металургійному заводі Францішка Тіслера у Кракові. Його встановили на постаменті з пісковика. Висота пам’ятника становила 5 м. На фасаді постаменту було викарбовано напис:

JÓZEF PIŁSVDSKI WSKRZESICIEL OJCZYZNY На його боках були дати: 1914/1918 на одному боці та: 1918/1928 на другому. „Весь пам’ятник, – як зазначалося в пресі, – є монументальним витвором мистецтва, рівним за майстерністю і величчю найкрасивішим роботам в країні”. Підкреслювалося, що „Коломия – поки що єдине місто в Польщі, яке має пам’ятник, що зображає всю постать Маршалка, оскільки в інших містах встановлені лише його погруддя”. У свою чергу, Артур Шредер, краківський мистецтвознавець і критик, назвав пам’ятник у Коломиї однією з найважливіших робіт Константина Лащки.

Pomnik Piłsudskiego w Kołomyi, 1938, fot. Henryk Poddębski (Narodowe Archiwum Cyfrowe) Пам’ятник Пілсудському в Коломиї, 1938 р., фото: Ґенрик Поддембський (Національний цифровий архів)

PODNIOSŁA UROCZYSTOŚĆ УРОЧИСТИЙ ЗАХІД Odsłonięcie pomnika miało miejsce 27 października 1929 roku. Miasto przybrało odświętny wygląd: na domach zawisły flagi, wywieszono transparenty i portrety Józefa Piłsudskiego. Obchody rozpoczęły się pobudką muzyczną. W godzinach porannych na stadionie 49. Pułku Piechoty odbyła się msza polowa, którą odprawił ks. mjr Ludwik Bombas – kapelan w Korpusie Kadetów nr 1 we Lwowie. W uroczystości wzięło udział co najmniej kilka tysięcy osób; a uświetnili ją między innymi: płk. Jan Głogowski – szef Gabinetu Wojskowego Prezydenta RP i generał Jan Romer – inspektor armii.

Na miejsce przybyli również przedstawiciele władz regionalnych: Bronisław Nakoniecznikow-Klukowski – wojewoda stanisławowski, starostowie powiatów, burmistrzowie kilku miast na Pokuciu, a także Michał Baczyński – komisarz rządowy Domu Narodnego we Lwowie, kilku posłów na Sejm RP, członkowie różnych organizacji, mieszkańcy Kołomyi i delegacje z innych

Józef Piłsudski, fotografia portretowa, lata 20.

(Muzeum Fotografii w Krakowie)

miejscowości oraz miejscowa ludność huculska. Oprawę muzyczną w czasie mszy świętej przygotowała orkiestra 49. Pułku Piechoty, która na koniec

Юзеф Пілсудський, портретна фотографія, 20-ті роки (Фотографічний музей у Кракові)

odegrała pieśń Boże coś Polskę.

Następnie zorganizował się pochód i udał się pod pomnik Marszałka.

Відкриття пам’ятника відбулося 27 жовтня 1929 року. Місто набуло святкового

Uczestnicy uroczystości mogli wysłuchać kilku przemówień. Jak podkreślił

вигляду: на будинках вивісили прапори, транспаранти та портрети Юзефа

starosta Bolesław Skwarczyński pomnik został wzniesiony dzięki składkom

Пілсудського. Урочистості розпочалися з музичної інтродукції. Вранці на

miejscowej ludności, bez względu na narodowość i wyznanie, co miało być

стадіоні 49-го піхотного полку відбулася польова Служба Божа, яку відслужив

„wyrazem przywiązania” do Piłsudskiego. Wiceburmistrz Kołomyi dr Józef

преподобний майор Людвік Бомбас – капелан кадетського корпусу №1

Funkenstein powiedział, że powstanie tego upamiętnienia w takim mieście

у Львові. Участь у церемонії взяло щонайменше кілька тисяч осіб,

jak Kołomyja, gdzie żyją trzy narodowości, dobrze oddaje poglądy Marszałka,

а вшанували її, серед інших, полковник Ян Глоговський – голова Військового

który chciał „równouprawnienia dla wszystkich”. Zdaniem posła dr Zdzisława

кабінету президента РП та генерал Ян Ромер – інспектор армії. До місця

Strońskiego jego postawienie stanowi dowód na to „iż wielka mocarstwowa

проведення заходу прибули також представники регіональної влади:

ideologia Marszałka Piłsudskiego stała się w tej chwili własnością narodu”.

Броніслав Наконечников-Клюковський – cтаніславівський воєвода, старости повітів, мери кількох міст Покуття, а також Міхал Бучинський – урядовий

Uroczystego odsłonięcia pomnika dokonał przedstawiciel prezydenta

уповноважений Національного дому у Львові, кілька депутатів польського

Ignacego Mościckiego, płk Głogowski.

парламенту, члени різних організацій, мешканці Коломиї та делегації з інших міст, а також місцеве гуцульське населення. Музичний супровід під час

Na zakończenie uroczystości odegrano pieśń My, Pierwsza Brygada. Po czym

богослужіння забезпечував оркестр 49-го піхотного полку, який наприкінці

ulicami miasta przeszła defilada oddziałów wojskowych, członków strzelca

виконав пісню „Боже, храни Польщу”.

i przysposobienia wojskowego oraz uczniów. Далі була сформована хода, яка попрямувала до пам’ятника Маршалка. Учасники церемонії мали змогу прослухати кілька промов. Як підкреслив староста Болеслав Скварчинський, пам’ятник був встановлений завдяки внескам місцевого населення, незалежно від національності та віросповідання, як „вираз прихильності” до Пілсудського. Заступник бургомістра Коломиї д-р Юзеф Функенштейн сказав, що встановлення цього пам’ятника в такому місті, як Коломия, де проживають представники трьох національностей, добре відображає погляди Маршалка, котрий прагнув „рівності для всіх”. За словами депутата парламенту д-ра Здзіслава Строньського, його спорудження є доказом того, „що великодержавна ідеологія Маршалка Пілсудського тепер стала надбанням народу”. Урочисте відкриття пам’ятника здійснив представник президента Іґнацего Мосціцького, полковник Глоговський. Наприкінці церемонії прозвучала пісня „Ми, перша бригада”. Після цього Fragmenty z prasy wydawanej w Krakowie, Lwowie i Warszawie, poświęcone uroczystości odsłonięcia pomnika Уривки з преси, виданої у Кракові, Львові та Варшаві, присвячені відкриттю пам’ятника

відбувся парад вулицями міста за участю військових підрозділів, членів Стрілецької та Військової адопції та учнів шкіл.

MIEJSCE PAMIĘCI МІСЦЕ ПАМ’ЯТІ

Józef Wimmer – starosta kołomyjski, składa wieniec na pomniku w związku ze śmiercią Józefa Piłsudskiego.

Udział w uroczystości wzięły tysiące osób, V 1935 fot. Wilhelm Eibel (Narodowe Archiwum Cyfrowe – „Światowid”, 1935, nr 22) Юзеф Віммер, староста Коломиї, покладає вінок до пам’ятника у зв’язку зі смертю Юзефа Пілсудського. Тисячі людей узяли участь у церемонії, травень 1935 р. фото: Вілхельм Ейбел (Національний цифровий архів – „Світовид”, 1935 р., № 22)

Pomnik od początku odgrywał ważną rolę w przestrzeni miejskiej miasta.

Від самого початку пам’ятник відігравав важливу роль в урбаністичному

W czasie uroczystości państwowych oraz obchodów narodowych, związanych

просторі міста. Під час державних церемоній та національних святкувань,

z historią Polski, pod pomnikiem składano kwiaty i zapalano znicze; odbywały

пов’язаних з історією Польщі, до пам’ятника покладали квіти і запалювали

się defilady, a także wygłaszano przemowy okolicznościowe. Szczególnym

лампадки, відбувалися паради і виголошувалися пам’ятні промови. Смерть

wydarzeniem była śmierć Józefa Piłsudskiego w dniu 12 maja 1935 roku.

Юзефа Пілсудського 12 травня 1935 року стала особливою подією. Мешканці

Mieszkańcy pogrążyli się w żałobie, tłumnie przybywali uczcić jego pamięć.

були в жалобі і масово приходили, щоб вшанувати його пам’ять.

Po agresji Sowietów na Polskę i zajęciu Kołomyi przez Armię Czerwoną,

Після радянської агресії проти Польщі та окупації Коломиї Червоною армією

jedną z pierwszych decyzji nowych władz miasta był demontaż pomnika.

одним із перших рішень нової міської влади було рішення про демонтаж

Stało się to w październiku 1939 roku, dokładnie dziesięć lat po uroczystym

пам’ятника. Це сталося у жовтні 1939 року, рівно через десять років після

odsłonięciu.

урочистого відкриття.

Od 1993 roku w miejscu, gdzie niegdyś stał pomnik Marszałka znajduje się

З 1993 року на місці, де колись стояв пам’ятник Маршалка, встановлений

monument poświęcony Tarasowi Szewczence.

монумент Тарасу Шевченку.

Bibliografia (wybór) Бібліографія (підбірка) „Gdzie Laszczka tam Bóg”. Katalog dzieł sztuki zgromadzonych w Społecznym Muzeum Konstantego Laszczki w Dobrem, red. Agnieszka Pasztor, Beata NesselŁukasik, Roman Postek, Emilia Szymańska, Jadwiga Grzenda, Dobre 2022.

Krupska Bożena, Pomnik Piłsudskiego w Kołomyi, „Gdzie Szum Prutu…”, 1994, nr 2.

Pilikowski Michał, Gawęda o Konstantym Laszczce, „Wiadomości ASP”, 2016, nr 75. Нагірний Василь, Iдоли на задвірках пам’яті, „«Ї»”, 2010, nr 62. „Czas”, 1933. „Gazeta Kołomyjska”, 1928. „Głos Pokucia”, 1938-1939. „Tygodnik Pokucki Zjednoczenie”, 1929.

Dzieci z przedszkola Rodziny Wojskowej przed pomnikiem Marszałka w pierwszą rocznicę jego śmierci, 12 V 1936 (kolekcja Bożeny Krupskiej) Діти з дитячого садка Військової родини перед пам’ятником Маршалка в перші роковини його смерті, 12 травня 1936 р. (колекція Божени Крупської)