Lviv opera house

До

110 рiчницi

львiвського

нацiональнОГО

львiвська пера oо LVIV

Василь Пилип’юк Володимир Пилип’юк

академiчного

театру

опери

та балету

iменi

соломiї

крушельницької

Vasyl Pylypyuk Volodymyr Pylypyuk

E

RA OP HOUSE 1

2

3

4

До

110 рiчницi

львiвського

нацiональнОГО

академiчного

театру

опери

та балету

iменi

соломiї

крушельницької

5

DEVOTED

TO THE

110

ANNIVERSARY

OF THE SOLOMIJA

KRUSHELNyTSKA

STATE

ACADEMIC OPERA

AND BALLET

THEATRE

IN LVIV

6

львiвська пера oо LVIV Василь Пилип’юк Володимир Пилип’юк

E

RA OP HOUSE

Vasyl Pylypyuk Volodymyr Pylypyuk

В

И

Д

А

В

НИЦТ

В

О

“

С

В

IТЛО

Й

ТIНЬ

“

2

0

1

0

7

ш

ановні читачі цього альбому, дорогі глядачі й шанувальники нашого театру! Ви розглядаєте ІІ-ий том фоторозповіді про Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, присвячений його 110-річному ювілеєві. Лейтмотивом цієї, як і попередньої, книги є «музика в камені» нашого чудового театру, розкіш його інтер’єрів та жива й співаюча краса, яку випромінюють зі сцени оперні й балетні вистави, талановиті артисти. Симфонія світлин доповнюється історією будівництва театру, певними сторінками його творчої діяльності. Оскільки І-ий том охоплював мистецьке життя театру від його заснування до 2000 року, тепер робимо наголос на останньому десятиріччі, в якому відбулися знакові для театру події.

2000 року в його назву органічно увійшло ім’я славетної української співачки кінця 19-го – початку 20 століття Соломії Крушельницької. Останнє десятиліття було плідне на широке представлення нашого мистецтва за кордоном – у Голландії, Австрії, Швейцарії, Іспанії, Німеччині, Катарі, Лівані; виступи у Великому театрі – Національній опері Польщі (Варшава), у Муніципальному театрі Зліна (Чехія) і на сценах Ліона, Марселя, Ґренобля, Страсбурга та інших великих міст Франції. Я щасливий, що активно причетний до цих та інших подій, які ініціював і разом із нашим прекрасним, талановитим і працьовитим колективом сумлінно й натхненно здійснював. Всі наші досягнення ми даруємо вам, наші шановні глядачі. Сподіваємося, що ця книга займе особливе місце у ваших оселях та щораз закликатиме на вистави до Львівської Національної Опери. Генеральний директор – художній керівник Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької, Заслужений працівник культури України

Тадей Едер

8

D

ear readers of the album, dear spectators and admirers of our theatre!

Here is the 2nd volume of the photo story about the Solomia Krushelnytska Lviv National Academic Opera and Ballet Theatre dedicated to its 110th anniversary. The key note of this book as well as of the previous one is ‘music in the stone’ of our beautiful theatre, its gorgeous interiors and the living and singing beauty radiated from the stage by opera and ballet performances and talented actors.

The symphony of the pictures is accompanied with the history of the theatre’s construction and certain pages of its creative activity. The first volume covered the artistic life of our theatre starting from its foundation to the year of 2000, whereas now we are laying stress on the last decade, which included events of a symbolic significance for the theatre.

In 2000, the name of the famous Ukrainian singer of the end of the 19th – beginning of the 20th century, Solomia Krushelnytska was organically included in the theater’s name.

The last decade was fruitful in terms of presentation of our art abroad – in Holland, Austria, Switzerland, Spain, Germany, Katar, Lebanon and other countries. I would like to stress the most important contacts, such as the performances in the Great Theater, the National Opera of Poland (Warsaw), the Municipal Theater of Zlin (Czech Republic) and on the stages of Lion, Marcel, Grenoble, Strasburg and other big cities of France.

I am happy to have been actively involved in these and other events, which I initiated and conducted together with our beautiful, talented and laborious staff in a diligent and inspired way. All our achievements are offered as a gift to you, our dear spectators.

We hope that this photo album will take a special place in your homes and will welcome you to performances of the Lviv National Opera House at all times.

General Director, Art Director of the Lviv Solomia Krushelnytska National Academic Opera and Ballet Theatre, Honoured Culture Worker of Ukraine

Tadei Eder 9

у

2000 році Львівська Опера відзначала свій сотий ювілей. Він співпав із 400-річчям оперного жанру. Новий генеральний директор театру Тадей Едер зініціював відзначити ці події величаво – протягом кількох місяців, із запрошенням на виступи артистів світового рівня, із найширшим залученням громадськості. Впродовж року колектив вітали оперні театри України, Польщі (зокрема, Великий театр – Національна опера, Варшава – з вишуканою концертною програмою «Viva Moniuszko, Viva Verdi»), окремі виконавці – диригент Чосеї Комацу (Японія), народний артист України Б. Которович зі знаменитим камерним оркестром «Київські солісти», ансамбль «Солісти Москви» під орудою всесвітньо відомого альтиста Ю. Башмета, народний артист СРСР Ю. Мазурок, лауреат міжнародних конкурсів А. Волочкова та ін. До столітнього ювілею театр підготував кілька прем’єр, серед яких опера «Мойсей» за поемою класика української літератури І. Франка. Цю оперу написав один із найкращих сучасних українських композиторів, народний артист України М. Скорик. Вона отримала благословення і матеріальну підтримку Папи Римського Івана Павла ІІ. Цей факт був унікальним, бо вперше Ватикан відчинив свою скарбничку для мистецтва України (гордимося, що саме для нашого театру). Прем’єру вистави перенесли на червень 2001 р. – на час візиту до Львова Святішого Отця.

10

Театр столиці галицького краю Львівська преса кінця 19 – початку 20 ст. про будівництво Міського театру

Ось прем’єри останнього десятиліття: 2000дучи р. – опера «Набукко» Д. Верді, «Створення А. Петрова. алеями Львова, тобто від балет проспекту Тараса світу» Шевченка до проспекту 2001 р. – опери «Мойсей» М. Скорика та «Травіата» Д. Верді (концертне опери Свободи, вже здаля бачимо силует Національного академічного театру виконання). та балету імені Соломії Крушельницької. М’яко вписуючись в архітектурне 2002 р.– операвін «Золотий Пінгвін» А. Сіренко, одноактні балети «Франческа середовище, вирізняється монументальністю й оригінальністю форми, да Ріміні» на музику П. Чайковського, «Ніч Вальпургії» Ш. Гуно,

багатством прикрас. Театр зручно й привільно розташувався на великій, «Кармен-сюїта» Ж.БізеЛьвів’яни – Р.Щедріна. як для Львова, площі. люблять свій театр і гордяться ним. Тут 2003 р. – опера «Кармен» Ж. Бізе,звідси балетрозпочинається «Есмеральда» Ц. шлях Пуньї.у прекрасне для призначає побачення молодь, 2004 р. – опера «Страшний двір»приходять С. Монюшка, одноактні балети чи «Остання наймолодших глядачів. Сюди туристи – на вистави просто ніч Гарсіа Лорки» та «Маленький А. Сіренко, балет «Ромео і Джульєтта» помилуватися цією перлиноюпринц» європейської архітектури. С.Прокоф’єва. Чи могло «місто над Полтвою», як у глибоку давнину поетично називали 2005 р. подумати, – опера «Бал маскарад» Д. Верді, кантата К. Орффа. Львів, що– на березі його великої ріки«Карміна постане Бурана» такий красень?

2006 р.вільно – балет «Повернення Баттерфляй» Д.мурами Пуччініі –валами М. Скорика. Вона собі шуміла поза оборонними Низького Замку, 2007поки р. – оперета «Весела Ф.Легара,що опера «Сільська честь» П.Масканьї. аж в середині 18 ст.вдова» її, примхливу, любила занадто розливатися 2008 – балет «Дон Кіхот» Л.Мінкуса.в колектори. На новоутвореному в часр.повеней, почали замуровувати 2009 р.

– опера «Орфей і Еврідіка» Х.-В. Глюка, «Царева наречена» бульварі, що отримав назву Гетьманські Вали,опера посадили каштани і клени, М.Римського-Корсакова (сценічно-концертне виконання), сценічна кантата поміж якими любили проходжуватися львів’яни, як-то колись берегом для солістів, хору, балету і оркестру «Карміна Бурана» Л. Орффа. Полтви.

2010 – балет «Лебедине озеро» П. Чайковського ( поновлення Із р. початком 19 ст. вулиця Гетьманська і протилежна від неї –костюмів). Карла Людвіка – стали активно розбудовуватись. Саме тут граф Станіслав Скарбек закупив частину землі з-під розібраного Низького замку і спорудив величезний багатофункціональний будинок разом із театром, що був на той час одним із найбільших у Європі, вміщуючи 1460 глядачів. У кінці 19 ст. на цих вулицях постали найпрестижніші готелі, банк, кав’ярні; почав будуватися Художньо-промисловий музей.

1868 року Полтву остаточно сховали під землею, і в кінці алеї утворилася площа, якій дали ім’я знатної графської родини Ґолуховських. Один із них, Агенор Ґолуховський (1813-1875), три рази був намісником Австро-Угорської імперії в Галичині. З середини 40-их років 19 ст. Львів насолоджувався оперними, драматичними й оперетковими виставами у театрі графа С. Скарбека (нині – Національний академічний український драматичний

I

11

театр ім. М. Заньковецької). Збудований у стилі класицизму (1837–1842 р.р.), був настільки величним, що львів’яни називали його королівським. Граф Скарбек, нащадок старовинного роду, що своїм корінням сягав 11 ст., мав великі амбіції й прагнув увічнити своє аристократичне ім’я пам’яттю не про казкове багатство, а про меценатські вчинки. Тому й подарував прекрасний театр рідному Львову на 50 років, за що був гідно пошанований. З часом театр все став потребувати ремонту й технічного переоснащення у залі для глядачів, на сцені й засценні, і Міська рада була змушена думати про будівництво нового, власне міського театру. У кінці січня 1892 року новообраним членам Міської ради було рекомендовано «у справі будови театру зайняти ту позицію, на якій настоювала більшість ради, яка відходить,…і використати фінансові можливості краю або гміни (Міської ради)». Через два місяці міські райці знову радилися і говорили про новий театр вже більш конкретно. Була пропозиція викупити цілий будинок Скарбека і переобладнати його для театру, яку відразу відхилили. Розгорілася суперечка про місце для нового театру. Визначили 5 найбільш придатних ділянок: площі св. Духа (тепер – площа Івана Підкови), Ґолуховських та Галицька, місця на Губернаторських Валах ( поблизу костелу Кармелітів, у якому сьогодні розміщується церква св. Михайла), і біля Єзуїтського городу ( нині – парк

12

13

14

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

15

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї крушельницької

16

17

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї

18

крушельницької

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї крушельницької

19

12 20

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї крушельницької

21 15

львiвського академiчного театру опери львiвського академiчного театру опери

22

23 15

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

24

25

26

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

27

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

28

львiвського академiчного театру опери львiвського академiчного театру опери

29

30

львiвського академiчного театру опери та балету

львiвського академiчного театру опери та балету

31

32

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

33

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

34

35

36

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

37

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

38

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

39

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

40

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

41

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

42

43

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї

44

крушельницької

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї крушельницької

45

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї крушельницької

46

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї крушельницької

47

48

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї крушельницької

49

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї крушельницької

50

львiвського академiчного театру львiвського опери академiчного та балету театру iменi опери соломiї та балету крушельницької iменi соломiї крушельницької

51

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

52

53

54

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

55

львiвського академiчного театру опери львiвського академiчного

56

театру опери

та балету

57

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

58

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

львiвського академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

59

New Creative Decade (2000 - 2010)

I

n 2000, the Lviv Opera House marked its 100th anniversary. It coincided with the 400th anniversary of the opera genre. The new general director of the theatre, Tadei Eder initiated a pompous celebration of these events which lasted for several months and included invitation of internationally known actors and wide engagement of the public. Throughout the year, the theater staff was greeted by opera theaters of Ukraine, Poland (particularly, the Great Theater, the National Opera of Poland (Warsaw) with their elegant concert program ‘Viva Moniuszko, Viva Verdi’), individual performers, such as the conductor Chosei Komatsu (Japan), the People’s Artist of Ukraine B. Kotorovych with the famous camber orchestra ‘Kyivan Soloists,’ the group ‘Moscow Soloists’ under the leadership of the world-known viola player Yu. Bashmet, the People’s Artist of the USSR Yu. Mazurok, a laureate of international competitions A. Volochkova and others. For its 100th anniversary, the theatre prepared several first nights including the opera ‘Moses’ after the poem of a classic of the Ukrainian literature, I. Franko. The opera was written by one of the best modern Ukrainian composers, a People’s Artist of Ukraine M. Skoryk. The opera received a blessing and financial support of the Roman Pope John Paul II. The fact was unique as Vatican for the first time opened its treasury for the art of Ukraine (and we are proud that it was for our theatre). The first night of the performance was postponed till June, 2001, the time of the visit of the Pope to Lviv.

60

Here is the list of the first nights of the last decade: 2000 – opera ‘Nabucco’ by G. Verdi, ballet “Creation of the World” by A. Petrov, ‘Traviata’ by G. Verdi (concern performance).

2001 – operas ‘Moses’ by M. Skoryk and ‘Traviata’ by G. Verdi.

2002 – opera ‘Golden Penguin’ by A. Sirenko, one-act ballets ‘Francesca da Ramini’

by P. Chaikovskyi, ‘The Night of Walpurgis’ C. Gounod, ‘Carmen-Suite’ by G. Bizet – R. Shchedrin.

2003 – opera ‘Carmen’ by G. Bizet, ballet ‘Esmeralda’ by C. Pugni.

2004 – opera ‘A Scary Yard’ S. Moniuszko, one-act ballet ‘The Last Night of Garcia Lorca’ and ‘The Little Prince’ by A. Sirenko, ballet ‘Romeo and Juliette’

by S. Prokofyev.

2005 – opera ‘A Masked Ball’ G. Verdi, cantata ‘Carmina Burana’ by C. Orff.

2006 – ballet ‘A Return of Butterfly’ by G. Puccini – M. Skoryk.

2007 – operetta ‘A Jolly Widow’ by F. Lehar, opera ‘Rustic Honor’ P. Mascagni.

2008 – ballet ‘Don Quixote’ by L. Minkus.

2009 – opera ‘Orpheus and Eurydice’ C. W. Gluck, opera ‘Tsarevna the Bride’ by M. Rymskyi-Korsakov (concert performance), scenic cantata for soloists, choir, bal let and orchestra ‘Carmina Burana’ by C. Orff.

2010 – balletalking ‘Swandown Lake’Lviv

by P.alleys Chaikovskyi (renovation of costumes). from Taras Shevchenko Avenue to Svobody Avenue, In addition, the from costumes in most of the of operas and ballets of the current reper Academone can see afar the silhouette the Solomia Krushelnytska National toireic were partly renewed.

Theatre of Ballet and Opera. The theatre softly fits in its architectural environment, yet it stands out with the monumentality and originality of its form and the richness The of theatre’s team honoured the memory of Ukrainian artistslocated who brought it fame its adornments.

The theatre is conveniently and freely on a comparatively during large different its history.

In 2002, inand the take mirror hall,inatheir monument theyouth – as periods for Lvivof – square.

Lvivians like pride theatre.toThe theatre’s patroness, Solomia Krushelnytska was erected for the anniversary of have their rendezvous here, the way to the beautiful for 130th the youngest spectators her birthday (sculptor: the People’s Artist of Ukraine Ya. Skakun).

The portrait galbegins here. Tourists come here to watch performances or just to admire this pearl of lery wasEuropean supplemented with bronze busts of singers Oleksandr Myshuha and Modarchitecture. est Mentsynskyi, Yevhen Lysyk and Yaroslav Could itpainter occur to ‘the city above theconductor Poltva River,’ as it Voshchak. was poetically called in old Oleksandr Myshuha is anrise outstanding who performed in opera times, that such a(1853-1922) beauty would on a bank tenor, of its great river? The river was murhouses muring of Milan, St. Petersburg, Stockholm, Warsaw, andCastle, many till other freely beyond theKyiv, defensive walls and banksVienna of Lower in the midbig cities of Europe.

He was born in our region (the village of Vytkiv, Radekhiv 18th century people began bricking it up in conduits because it tended to whimsicalDistrict)lyand never during forgot about Hethe performed in Lviv very often. thecalled opening overflow floods.it.On newly-built boulevard, thatAt was Hetmanski of the City Theatre in Lviv 4 October, 1900, O.amid Myshuha performed the main part as they Valy, chestnuts and on maples were planted which Lvivians liked to stroll in the opera

by V. Zhelenskyi.

In 1906-1911, O. Myshuha was a professor of used ‘Yanek’ to walk along the bank of Poltva. singing inAt thethe M.beginning Lysenko Musical School in Kyiv, in 1912-1913, was professor of the 19th century Hetmanska Streethe and theaone opposite to it in the S.– Moniuszko Musical Institute in Warsaw.

Another important page in his Karla Ludvika Street – were actively built up. It is here that Count Stanislav Skarbiography charitya which he generously showed to Ukrainian institutions anda to bekisbought plot from under the dismantled Lower Castle and erected great multisupportfunctional talented Ukrainian youth. building with a theatre which was one of the largest in Europe and could Modest (1875-1935) is aoffamous tenor, whothe was known in Europe seat Mentsynskyi 1.460 spectators.

At the end the 19th century most prestigious hotels, a as a wonderful performer of Vagner’s works. He was also our fellow-countryman bank and coffee-houses were constructed on these streets; the constructionas of an art he was and bornindustrial in the village of Velyki Novosilky of Mostyska District.

He studied in museum was started. the conservatoire in Lviv andRiver was awas student ofhidden Valeriyunderground, Vysotskyi. Heand made hisend debut In 1868 the Poltva finally at the of the in 1901,alley in Frankfurt, partwas of Lionel opera of family F. Flotov. a square performing was created,the which given in thethe name of ‘Marta’ the noble GolukFrom 1903 tо 1910, heof was a soloist of the opera theatre(1813-1875) in Stockholm performed hovskyi.

One them, Ahemor Golukhovskyi wasand a steward of the Ausin various cities of Europe.

He sang in Lviv, infor thethree City times.

Theatre in 1903 and 1909. One trian-Hungarian Empire in Halychyna of the newspapers wrote that M. Mentsynskyi “has all grounds to be considered one in Since the mid-1840s, Lviv enjoyed opera, drama and operetta performances of the most outstanding singers of Europe: his voice is exceptionally beautiful, a the theatre of Count S. Skarbek (today, the Maria Zankovetska Nationalwith Academic wonderful heroic timbreBuilt colouring wide range, in all registers, he sings that Drama Theatre). in theand neo-classic styleeven (1837-1842), it was soand magnificent, with an unusual ease. His appearance also fits heroic images perfectly.”

w

61

Lvivians called it ‘royal.’ Count Skarbek, a descendant of an ancient family that reached back to the 11th century, had great ambitions and strived to immortalize his aristocratic name not through the memory of his fantastic riches but of his patronage.

Therefore he presented the beautiful theatre to his native Lviv on his 50th anniversary, which made him highly respected in the whole region. Later on, the theatre began to require repair and technical re-equipment in the auditorium, on and behind the stage, and the City Council was forced to think about constructing a new city theatre.

At the end of January 1892, newly-elected members of the City Council were recommended “in case of the theatre construction, to acquire the position insisted on by the majority of the council that is leaving… and to use the financial capacity of the land or the City Council.”

In two months, the City Council’s members were talking about the new theatre in more concrete terms. There was a suggestion to buy out the whole building of Skarbek and to reconstruct it for the theatre, but it was immediately rejected. An argument about a place for the new theatre broke out. Five most suitable plots were defined: the square of Holy Spirit (now, the Ivan Pidkova Square), Holukhovskyi and Halytska Squares, plots on Hubernatorski Valy (near the Carmelites Cathedral, now St. Mykhailo Church) and near the Jesuit Garden (now the Ivan Franko Park). The best places were believed to be the squares of Holy Spirit and Holukhovskyis’.

The issue was postponed for three more years despite the fact that Lviv was the capital of Halychyna and Lodomyria and was sent so much money that Cracow or other cities could only dream about. Only on 18 July, 1895, a competition for the best project was announced. At that time Lviv already had precedents of comtests (even international ones) on creating of important architectural objects. In particular, in 1875, authors of projects for the Halychyna Seim competed.

62

63

Василь Пилип’юк Володимир Пилип’юк

львiвська опера LVIV OPERA HOUSE 110

До рiчницi львiвського НАЦIОНАЛЬНОГО академiчного театру опери та балету iменi соломiї крушельницької

ФОТОАЛЬБОМ Ідея Василь ПИЛИП’ЮК Художнє оформлення Борис ВЕЛИКГОЛОВА Технічна редакція Андрій ЛОТОЦЬКИЙ Текст Надія ТРУШ Переклад англійською Олена ФЕШОВЕЦЬ

© ВИДАВНИЦТВО «Світло й Тінь» 79005, м. Львів, вул. Стецька, 3a тел.: +38 (032) 244-40-47, 244-40-43 факс.: +38 (032) 244-40-46 Здано на складання: серпень, 2010 р. Підписано до друку: вересень, 2010 р. Папір крейдяний, друк офсетний, формат 260x260 Виготовлено ТОВ «Новий друк» 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1

ISBN 978-966-7594-56-5

e-mail: book@ndruk.kiev.ua

DEVOTED

TO THE

110

ANNIVERSARY

львiвська опера

LVIV OPERa HOUSE

OF THE SOLOMIJA

KRUSHELNyTSKA

STATE

ACADEMIC OPERA

AND BALLET

THEATRE

IN LVIV