Голос, що полонив весь світ

Кам'янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ

Голос, що полонив весь світ 100 років від дня народження Соломії Крушельницької Біобібліографічна довідка

2022

Упорядник: бібліограф І категорії центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи О. Дачковська Комп’ютерний набір: О. Дачковська

Уклін Тобі, Велика Соломіє! Ми від твоїх негаснучих щедрот Міцнішими стаєм: живе і гріє Твоє ім'я, як пісня, як народ! Дмитро Павличко

Життя і мандри Соломії Крушельницької 23 вересня 1872 року народилася велика українська оперна

співачка

Соломія

Амвросіївна

Крушельницька.

Майбутня примадонна з’явилася на світ у селі Білявинці (нині Бучацького району Тернопільської області) в родині грекокатолицького священика, який походив із давнього українського шляхетського роду. Талант Соломії виявився дуже рано: вже у дитинстві вона співала українські народні пісні, а її голос привертав увагу силою і виразністю.

В одинадцятирічному віці відбувся й перший публічний виступ – в хорі українського товариства «Руська бесіда» в Тернополі.

1893 року Соломія зі срібною медаллю закінчила Львівську консерваторію, і вже у травні того року дебютувала в опері Гаетано Доніцетті «Фаворитка» на сцені Львівського міського театру (нині Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької). Львівська газета «Діло» так оцінила її виступ: «Голос видатний, отже, навіть для більшої сцени відповідний, свіжий, металічний, м’який, з прекрасною ліричною барвою… До ефекту причинилися немало хороший

вигляд,

чудові

костюми.

Симпатії

публіки

знаменувалися рясними оплесками і викликуваннями». Восени Соломія вирушила до столиці світової опери – Мілану. Там вона навчалася у професорів Креспі (спів) і Конті (драматична гра і міміка). Наступного року повернулася до Львова і підписала контракт із оперним театром. Протягом наступних років співала у всесвітньо відомих операх «Фауст» Шарля Гуно, «Аїда» і «Трубадур» Джузеппе Верді, «Манон Леско» і «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні, «Лоенгрін» і «Валькірія» Ріхарда Вагнера. Їздила з гастролями до Одеси, Кракова,

Трієста,

Кремони.

1897

року

п’ять

місяців

гастролювала Південною Америкою. В далекому чилійському Сантьяго на неї чекав справжній тріумф. За чилійським звичаєм, на знак найвищої пошани і почестей в театрі випустили білих голубів.

Восени

1898

року

Соломія

Крушельницька

стала

примадонною Варшавського Великого театру. Але, досягши світової слави, не забувала про свою Батьківщину. Майже щороку давала концерти у Львові, Станіславі, Тернополі, Бережанах,

Коломиї,

Стрию,

Збаражі,

Чернівцях.

Багато

спілкувалася з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Миколою Лисенком,

Ольгою

Кобилянською,

Андрієм

Чайковським.

Видатний композитор Микола Лисенко навіть присвятив їй три своїх романи. У листопаді 1899 року Крушельницька виступала перед родиною російського царя Миколи ІІ. Вона завершила виступ виконанням

українських

народних

пісень.

На

запитання

імператора, якою мовою вона співала, з гідністю відповіла: «Це пісні мого народу, українського народу». На

початку

XX

століття

Соломія

Крушельницька

продовжувала активно гастролювати – Париж, Санкт-Петербург, Буенос-Айрес,

Брешія,

міланська

«Ла

Скала»…

Газетярі

перевершували один одного у компліментах на її честь: «Неперевершена навіть у деталях», «її влада на сцені є цілковитою», «бездоганна у всьому, як у манерах. так і в дикції, як в драматичній інтонації, так і в музичному багатослів’ї», «найвище благородство і чудовий талант», «краса рухів, гідність у поведінці, впевненість інтонації», «голос драматичний у вимові, інтонації і м’який у звучанні, відшліфований до блиску вишуканим мистецтвом». На одній сцені з нею співали Енріко Карузо і Федір Шаляпін. При цьому світове визнання аж ніяк не

змінило

її

характер.

Близька

подруга

Крушельницької,

аргентинська піаністка Негріта де П’яцціні згадувала: «Вона була настільки простою в особистому житті, наскільки великою на сцені».

19 липня 1910 року Соломія вийшла заміж на Чезаре Річчоні – італійського адвоката і поціновувача мистецтв, мера міста В’яреджо (провінція Лукка, Тоскана, Італія). Чоловік був старшим від неї на дванадцять років. Подружжя оселилося у В’яреджо,

але

Крушельницька

продовжувала

співати

і

гастролювати. Прізвище чоловіка вона не взяла, однак дещо змінила своє на італійський манер і підписувалася «Salomea Krusceniski». Дітей у подружжя не було. Перша світова війна призвела до вимушеної перерви у кар’єрі співачки та стала її особистою трагедією. Адже Італія воювала з Австро-Угорщиною, де перебували більшість її родичів і близьких. Після війни Крушельницька присвятила життя камерній концертній діяльності. Гастролювала Україною, країнами Західної Європи й Америки.

1938 року помер чоловік Крушельницької, Чезаре Річчоні. У серпні 39-го вона залишила В’яреджо і поїхала до Львова – відвідати родичів. Навіть не уявляла, що в Італію більше не повернеться… Спалахнула Друга світова війна. Радянські війська за пактом Молотова – Ріббентропа захопили Західну Україну. Нова влада націоналізувала львівський будинок Крушельницької, залишивши їй тільки квартиру на другому

поверсі. Взимку 1940 року вона впала на вулиці й зламала ногу, а після одужання не могла ходити без ціпка. На схилі років Соломія Крушельницька жила в умовах матеріальної скрути. Її не випускали з СРСР, але й не давали радянського громадянства. Зрештою, громадянство вона таки отримала, але була змушена відписати на користь СРСР свою віллу у В’яреджо. Радянські дипломати одразу продали віллу, а Крушельницька отримала тільки невелику компенсацію. Із труднощами вона влаштувалася працювати на кафедру сольного співу Львівської державної консерваторії – радянські бюрократи довгий час не могли знайти її випускний диплом 1893 року. А без диплома всесвітньо відома співачка не мала права працювати у консерваторії! Лише в останні місяці життя Соломії Крушельницькій присвоїли звання професора і Заслуженого діяча мистецтв УРСР. Вона померла на 81-му році життя, 16 листопада 1952 року, і була похована на Личаківському цвинтарі, неподалік могил Івана Франка і Михайла Павлика. У незалежній Україні на честь Соломії Крушельницької названо вулиці у багатьох містах, про неї знято низку документальних фільмів, створено три меморіальні музеї. Ім’я великої співачки має Львівський національний академічний театр опери та балету.

Література про Соломію Крушельницьку

Врублевська В. В. Соломія Крушельницька : роман-біографія / В. В. Врублевська. – Київ : Дніпро, 1986. – 358 с. Роман про життя та творчість легендарної української оперної співачки Соломії Крушельницької. На всі запитання надам відповідь.

З репертуару Соломії Крушельницької / упоряд. та автор передм. І. Майчик. – Київ : Музична Україна, 1971. – 73 с. – (Українські народні пісні). Видання знайомить читачів з оперним репертуаром славетної української співачки, що налічував майже 60 опер різних національних шкіл і напрямів. Лаконічно подано інформацію про композиторів, їхні твори, сюжет опери, а також вміщено уривки з рецензій на виступи Соломії Крушельницької в оперних партіях. Видання багато ілюстроване портретами композиторів та фото Крушельницької в різних сценічних образах.

Домарецька Г. Соломія Крушельницька – зірка оперної сцени / Г. Домарецька. – Навчальна книга – Богдан, 2011. – 32 с. У збірнику подано тексти диктантів та переказів з української мови для учнів 5-11 класів, які містять цікаву інформацію про ви значну українську оперну співачку Соломію Крушельницьку. Тексти диктантів і переказів складено відповідно до вимог чинної програми з української мови. Видання адресовано вчителям української мови і літератури, школярам, студентам філологічних факультетів, керівникам гуртків і всім, хто цікавиться культурною спадщиною українського народу.

Коляда І. Соломія Крушельницька / І. Коляда. – Харків : Фоліо, 2020. – 121 с. Соломія Крушельницька (1872–1952) – видатна українка, яка прославилася на весь світ завдяки своєму оперному співу, адже її сопрано справляло гіпнотичний ефект на слухачів. Народившись у селі Білявинці на Тернопільщині, вона вже за п’ять років після початку виступів домоглася загального визнання власного таланту і ще за життя отримала титул найвидатнішої співачки світу, звання вагнерівської примадонни ХХ століття». Співати на одній сцені з уродженкою маленького українського села вважали за велику честь імениті тогочасні виконавці. І хоча талановита українка володіла вісьмома мовами, багато подорожувала, але українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину.

Мельничук Б. Соломія Крушельницька / Б. Мельничук. – Київ : Навчальна книга – Богдан, 2016. – 88 с. У цьому творі автор намагався хоча б штрихами відобразити шість по вінця виповнених пошуками, болями і майже неймовірними звершеннями десятиліть життя леґендарної Соломії Крушельницької – однієї з найяскравіших зірок світового оперного мистецтва, дитинство та юність якої минули на Тернопільщині. А потім доля повела співачку багатьма країнами Східної і Західної Європи, Північної та Південної Америки, Африки... Не буде перебільшенням сказати, що саме С. Крушельницька наприкінці ХІХ на початку ХХ століть володарювала на оперних сценах світу. І скрізь, де вона виступала, виконувала українські пісні, прославляючи свою Вітчизну. Документальна повість адресована насамперед педагогам, студентам, учням старших класів, а також усім, хто цікавиться історією та культурою України.

Оперний світ Соломії Крушельнцької / М. Зубеляк. – Київ : Апріорі, 2018. – 184 с. Пропоноване науково-популярне видання знайомить з оперним репертуаром славетної української співачки Соломії Крушельницької (1872-1952), що налічував майже 60 опер різних національних шкіл і напрямів. У лаконічній формі подано інформацію про композиторів, їхні твори, сюжет опери, а також - вміщено уривки з рецензій на виступи С. Крушельницької в оперних партіях. Видання адресоване музикознавцям, театрознавцям, широкому колу шанувальників оперного мистецтва.

Романюк І. Народні пісні з малої Батьківщини Соломії Крушельницької / І. Романюк. – Київ : Навчальна книга – Богдан, 2011. – 80 с. До збірника ввійшли 52 українські народні пісні, записані у селах Білявинці, Осівці та Старі Петликівці Бучацького району Тернопіьської області - місцевості, де народилася співачка світової слави Соломія Крушельницька. Деякі з пісень можна послухати в автентичному виконанні на компакт-диску, який додається до збірника. Видання адресоване колективам культурно-мистецьких та навчальних закладів, студентам мистецьких навчальних закладів, усім шанувальниам української народної музики.

Тихобаєва Г. Соломія Крушельницька. Міста і слава / Г. Тихобаєва, І. Криворучка. – Київ : Апріорі, 2009. – 168 с. Це видання буде цікавим як для шанувальників оперного мистецтва чи любителів мемуарної лектури, так і для дослідників-музикознавців, бо поруч х відомим, містить новий документальний матеріал. Книга також може стати гарним подарунком для Ваших приятелів та знайомих.

Публікації про життєвий і творчий шлях Соломії Крушельницької Гойденко О. Соломія Крушельницька: сила душі та голосу : [співачка] / О. Гойденко // Порадниця. – 2020. – 24 верес. – С. 4. Овчаренко Е. Музичний світ Соломії Крушельницької : [оперна співачка] / Е. Овчаренко // Слово Просвіти. – 2018. – 22-28 листоп. – С. 15. Про Соломію Крушельницьку // Історія української музики : в 6 т. – Київ : Наук. думка, 1992. – Т. 4. (1917-1941). – С. 545–589. Скринченко В. Життя і мандри Соломії Крушельницької : [оперна співачка] / В. С. Скринченко // Культура і житя. – 2020. – 13 листоп. – С. 6-7. Шот М. Світова оперна діва з українським серцем : [150 років від дня народження Соломії Крушельницької] / М. Шот // Уряд. кур’єр. – 2022. – 20 серп. – С. 5.

Наша адреса: Україна 32302, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 7-43-48 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net