Я славлю свою Україну

Кам'янець-Подільська центральна міська бібліотека

імені Костя Солухи

Я СЛАВЛЮ СВОЮ УКРАЇНУ Патріотичні читання до Дня Незалежності України

Кам’янець-Подільський, 2017 1

Сценарій підготувала Тетяна Дашко, провідний бібліотекар читального залу

Редактор: Ольга Вітвіцька, провідний методист МЦБС

Комп’ютерна верстка та художнє оформлення Тетяни Дашко

Сценарій розрахований на бібліотечних працівників, організаторів виховної роботи

2

Мета: популяризація героїчної історії українського народу, виховання патріотизму та любові до своєї Батьківщини, формування рис громадяниниа Української держави, поширення творчості поетів-земляків, сприяння читанню. Декор: документально-історична виставка «Нам пора для України жити»; фотосушка «Україна – нашого народу дім» Дата проведення: 24 серпня 2017 р. Місце проведення: майдан Відродження Запрошені: члени поетичного клубу «Ліра» Присутні: мешканці та гості міста

3

Ведуча 1: Доброго дня шановні пані та панове, жителі та гості нашого міста. Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи щиро вітає всіх з Днем Незалежності України, її 26-ою річницею і запрошує на літературно-мистецьке свято «Я славлю свою Україну». Ведуча 2: На білому світі є різні країни, Де ріки, ліси і лани… Та тільки одна на землі Україна, А ми – її доньки й сини.

4

Ведуча 1: Усюди є небо і зорі скрізь сяють, І квіти усюди ростуть… Та тільки одну Батьківщину ми маєм Її Україною звуть. Ведуча 2 : Сл. і муз. Жанни Мадич «Україна», виконує поет і композитор Жанна Мадич. Ведуча 1: На ріднім полі шепчуть колоски. Я рада знати тихі їх думки. Я слухала, як кожна колосина Шептала тихо слово «Україна».

5

Ведуча 2: У ріднім краю зелен-гай шумить. Я знати рада, про що він мріє-снить. Я слухала і чула, як кожна деревина Шуміла ніжно слово «Україна». Ведуча 1: О Боже, дай повік любити край, Де квітка, пташка і зелений гай, Де кожна вірна тій землі людина Живе єдиним словом: «Україна». Ведуча 2. Інна Єкимова «Легенда про Україну»: Молилась Вкраїна, на образ дивилась Вставала руїна… Вкраїна молилась, Приходили до Бога інші держави Просили багатства, могутності, слави. Роздав Бог озера, моря, океани, Долини, ліси, степи і поляни, Гори величні і надра багаті.

6

І перестав Бог Україну чекати. Покривши голівку, схиливши чоло Прийшла Україна до Бога свого. Подай мені милості, любові, добра У рай долітали України слова. А Бог їй говорить «Що ж ти робила? Так довго ти йшла, ти не стомилась?» Пробач мені Господи, я провинилась. Я часу немала, я ж бо молилась! Розчулився Бог, почувши дівчину, У рай її взяв, немов свою дитину Віддав свою землю квітучу й багату На роки й століття прийняв в свою хату Ведуча 1. Ось уже 26 років Україна іде шляхом побудови незалежної держави. Торуючи цю нелегку дорогу, вона добивалась успіху, робила фатальні помилки, раділа і сумувала, йшла вперед і 7

відступала. Але День 24 серпня назавжди залишиться пам’ятним для усіх українців, адже цей день завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави. Ведуча 2. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України. Ведуча 1. Тетяна Дорошенко «Ще не вмерла Україна», читає автор Коли я чую «Ще не вмерла Україна…», Здається, ніби пахнуть полини. Палає степ, втікає звір і птиця, А древній скіф спішить до боротьби. Горять ліси, міста, палають села, Монголи скачуть знов у далині. Ревуть воли і гірко плачуть вдови 8

І діти перелякані в пітьмі. Коли я чую «Ще не вмерла Україна…», Поляків бачу, турків навісних, Що в Хотині скидають з башти бранок Та непокірних топлять у Дністрі. Як «руский брат» витоптував нам землю, Як нищив Хортицю і славних козаків І зневажав барвисту нашу мову Всіх непокірних гнав до Соловків. Як в 33-ім голодом морили, Як нищили і нищать наш народ Я вам скажу – не вмре наша країна Доки живе такий міцний народ.

Ведуча 1:

9

У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Ведуча 2: Козацька Україна була прикладом Європі в області інтелекту і духовності. Відзначимо хоча б першу в світі Конституцію Пилипа Орлика і перше "національне” українське Євангеліє. Ведуча 1: Коли християнський світ ще молився латинською мовою, козацька Україна мала вже свій так званий Пересопницький Новий Завіт рідною мовою. Він зберігся. На цьому Євангелії присягають Президенти сучасної України. Ведуча 2: Людмила Дрезналь Батьківщино», читає автор

«Зі

святом,

Вже 26 років нам вітер полоще Синьо-жовтий прапор миру й надій. Хоч нелегка доля,- віримо ми в краще І за мир і спокій готові у бій. Впевненість майдан дав, барв яскравих стягу 10

Нас вінчає доля в житньому вінку. В боротьбі за Правду дарує наснаги. Щоби була радість на віку. Хай квітує доля у розкриллі днини, Квітне завжди садом рідная земля. Незалежність твоя, рідна Україно Зрілості і сила – надійна броня. Ми ж бо Українці, із трипілля родом Вміємо цінити волю і свій рід. Бережемо мову і пам'ять народу Коріння ж наше більше тисяч літ. Ми не піддамося зрадництва спокусі, Переборем гідно внутрішні незгоди. Вірно, Україно, ти тримаєш курс В світ несеш знамена впевнено й гордо.

Ведуча 1: Звучить «Заспіваймо пісню про Україну», виконує лауреат Всеукраїнських конкурсів, учень міської школи мистецтв Олександр Лівіцький.

11

Ведуча 2: Благословенна у віках земля З хлібами щедрими під небом синім. Вона в моїй душі, в серцях людей, У радощах та у скрутну годину. Ведуча 1: Вона добро несе в новітній світ, Довічну віру й пісню солов'їну Тож пам’ятаймо пращурів завіт – Любити Україну! Ведуча 2: Людмила Кур’ян з віршем «Україна»: Коли із мого серця пісня лине, Коли обличчя бачу молоді, – Тоді тебе люблю я, Україно, Тобі вклоняюсь до землі тоді. Коли про мене дбаєш, як про сина, І бережеш на суші і воді, 12

Тоді тебе люблю я, Україно, Тебе шаную щиро я тоді. Коли мене ти ціниш, як людину, Коли з тобою разом ми в труді, – Тоді тебе люблю я, Україно, Тобі дарую запал свій тоді. Коли в житті згораю, як жарина, А ти мене не кидаєш в біді. – Тоді тебе люблю я Україно, Тобі безмежно вдячний я тобі. Коли твоя історія билинна Іде вперед у впевненій ході, – Тоді тебе люблю я, Україно, Навік з тобою краю мій тоді.

Коли ти станеш в скрутний час полинний Без докорів на Вищому суді. – Тоді скажу: «Люблю тебе, Вкраїно, Тобі своє життя віддам тоді!»

13

Ведуча 1: До своєї незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею – і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу. Ведуча 2: Україна виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу - таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножували і примножують славу своєї матері України. Ведуча 1: Вірш Юлії Україні»», читає автор

Ковальчук

«Вінок

Із квітів польових й дзвінких пісень Сплету вінок і піднесу уклінно Тобі у свята урочистий день. Цей скромний дар від мене, Україно!

14

У нім ромашки, м’ята і чебрець, Ясних пшениць колосся золотисте, Є маку цвіт, мов жар палких сердець Й волошки мов кохання ніжні, чисті. А ще вплету я у віночок-дар Калини мов в рубін багряні грона, Їх негасимий віковічний жар Тобі у горі й злиднях оборона.

15

Поміж квіток зустрінеться полин, Гіркий, пекучий наче твоя доля, У нім пролитих гіркота сльозин, Важкі часи, митарство і неволя. Вінок, мов шлях тернистий, що пройшла Ти, наша мати, крізь тисячоліття. Живи ні чвар не знаючи ні зла, Неси в широкий світ його суцвіття. Ведуча 2. Моя країно, краю мій квітучий, Цвітуть в очах волошок небеса, Моря і ріки і високі кручі, Поглянь, яка Божественна краса!

16

Ведуча 1. Країн багато є на світі, Які подобаються тобі й мені. Та особливо сонце світить, У любій, рідній стороні. Ведуча 2. Леся Приліпко «Моя Україно!», читає автор: Україно, я твоя донька, А ти мати моя сивочола. Ось тобі, моя тепла долонька, Зоре моя світанкова. Я йду босоніж по росі, Милуюсь аквамариновим небом, Жовто-блакитну стрічку в косі 17

Я зробила своїм оберегом. Ненько, я дім твій не лишу, В край чужий журавлем не полечу. Я – твоя надія, я майбутнє пишу Твого життя несу свічу. Одягнеш хустину рясно маками вкриту, У вікні виглядатимеш долю,Вона блукає, сердешна по світу І тебе вітер гойда, як тополю. Україно, я в коханні тобі зізнаюсь, Ти – моя найдорожча перлина. І в низькому поклоні схилюсь, Моя дорога і свята Батьківщино! Ведуча 1: Вірш Людмили Машталер «Україна», читає автор: Вселюдських мрій високі злети! Сягнути б космосу висот, – 18

Туди злетіти би поетам, Щоб оспівати свій народ. Й найкраще в світі Чорне море, Найширші ріки і поля, Найдовші гори Медобори, Це – українськая земля. В нас – найвродливіші дівчата, Найпрацьовитіші жінки, Сьогодні ми святкуєм свято, – Славетна будь на всі віки

19

Ведуча 2: Вірш Миколи Панасюка «Україні» читає автор У кожнім подиху весни Буяй, славетна Україно Ти, обдарована крильми, В піснях злітаєш солов’їних. Хрещатиком звеличена й селом, Людьми, що мають добре серце, Омита праведним Дніпром, Живеш у кожнім нашім герці. Вічній, світися у віках, Щаслива дочками й синами, Квітуй в веселках і зірках, Багатими пишайся врожаями! І день свободи України – Це свято вічне, не минуле: Перемогли, звели з руїни, Красу країні повернули!

20

Ведуча 1: Ще в чорні дні татарського потопу Дух волі вивів нас з біди І перелякану, знесилену Європу Порятував від дикої орди. Ведуча 2: Козацький дух — дух вічної стихії Утілений в привілля степове, Допоки світу — він не постаріє — Він в заповідях нації живе! Ведуча 1: Тетяна Дорошенко «Українському роду – нема переводу», читає автор Нам взірцями навіки постали Тарас Бульба з своїми синами, Наш Богдан, що за волю боровся, В України вже так повелось, Що найбільшеє щастя – то Воля Отака вже вкраїнська доля!

21

Будем довго ми спиноньки гнути, Але варто нас тільки торкнути, Тільки треба нам вчасно сказати Й біжимо ми від рідної хати. У степи. У долини. У гори Воювать за вкраїнські простори, Нас століттями гнули й ломали, Але знову сини в нас зростали. Знову сурми до бою скликали, А в хатинах малі підростали, Підростали й за щаблі хапалась Отака нам вже вдача дісталась Недаремно козацькому роду Як говорять, нема переводу! Ведуча 1: Все йде, все минає… та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують світом в пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє 22

і шанує все людство. До таких геніїв належить Тарас Григорович Шевченко Ведуча 2: І хоч минуло вже понад 200 років від дня його народження, геніальний Кобзар залишається на вершині світової слави, продовжує жити у свідомості поколінь, а його правдиве слово служить історичною програмою на всі віки. Ведуча 1: Волею історії Шевченко ототожнений з Україною, а Україна з Шевченком. Тому, що з думою про Україну він жив, з нею і помер, залишивши нам свій заповіт: Свою Україну любіть, Любіть її во время люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Ведуча 2: Сл. і муз. Лариси Закієвої «Пісня про Україну», виконує поет та композитор Лариса Закієва Ведуча 1. Не судилося Україні вибороти незалежність в 1917 році, коли впали мури 23

російської темниці і, здавалося, невольниця Воля усміхнеться всім народам. Держава проіснувала недовго. Вистояти не було сили. В боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче – життя... Та народ пам’ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не поляже... Ведуча 2. Терези історії переважили в сторону зла... Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. За 70 років існування УРСР через концтабори, в’язниці і заслання пройшли мільйони українських громадян. На розправу катам було віддано цвіт української інтелігенції... Голод та війна спустошували міста і села України... Ведуча 1: Тетяна Дорошенко «Героям «Слава!» Я стою на стежині, що росами вкрита, Де ходили герої, яких вже нема. Ті, що волю моєму народу бороли, Вже пішли в небуття. Ви були молоді і красиві душею, Ви, як сонце і небо любили життя, 24

Та найдужче любили свою Україну, І за неї віддали життя. Шлях ваш всипаний був болем і горем, Не спинили вас розстріли і побиття. Не зламали кати вашу душу і волю, З гаслом «Слава Україні» йшли із життя. Що за сила водила лісами й полями, Що за воля й відвага у вас всіх була Нашу волю століттями гнули й ламали, Нас сьогодні вона на майдан привела. Я стою на стежині, що росами вкрита, Де ходили герої, яких вже нема. Ті, що волю моєму народу бороли. Вже прийшли з небуття. Ведуча 2. Справа волі завжди пекла серця українського народу. Недарма на нашому гербі тризубі читаємо слово „воля". Скільки їх - борців за незалежність! Не перерахувати, бо це займе не один 25

день. І не час ділити лаври переможців - це зробить історія...

Ведуча 1: Леся Приліпко «Мудрість України», читає автор Ти мудра жінка, Україно Хоч тобі всього лиш двадцять шість. В тебе сиві скроні. Той не дивно І вороги мріють тебе мов гілку поламать. Ти святково вбрана в вишиванці.

26

Стоїш у полі жовтогарячої пшениці Вітер кружляє волосся в дикім танці А на горизонті б’ють скажені блискавиці. Ти чекаєш синів своїх додому Час від часу поглядаєш на безлюдний шлях Чекаєш вперто, пересилюючи втому Ховаючи подалі материнський страх. А вони лиш шлють тобі листи із фронту. І в них з трепетом цілують твої руки Тримати просять в настрої мажорну ноту А перемоги їхні - тобі безцінні подарунки.

Ведуча 2: Пісня «Кленова балада» виконує лауреат Всеукраїнських конкурсів Олександр Лівіцький Ведуча 1. І знову в Україну прийшла біда. Прийшла звідки її не чекали. Скалічена, понівечена частина України – мов зруйнована хата після війни. Без 27

дверей. Кожен може увійти. Забрати, що хоче. Боляче за нашу прекрасну Україну, за її мужній народ, що віками боровся за своє щастя. Україна може і повинна вижити. Ведуча 2. Але Допоки не згуртуємось разом Не будемо єдині в наших діях, Машину не спровадимо на злом Залишаться ідеї наші в мріях. Ведуча 1. Єднаймося, бо настав той час, Коли онук дідуся запитає: Чи діяв, як його учив Тарас, І мови рідної чому не знає?..

Ведуча 2. Людмила Кур’ян «Єднаймося», читає автор Кружляє під сонцем барвисто планета, На ній Україна - рідніша за всіх, 28

Ми прагнемо щастя і творчого злету, Щоб труднощі розум людський переміг. Час річкою плине, минають століття, Дітей ми народжуємо і вчимо Свята Україна - найкраща у світі Тут прадіди жили і ми живемо. Ми віримо всі в майбуття України, В нас є сила і воля, є вміння в руках, Хай наші нащадки будують країну,Державу могутню і славну в віках. Наш мужній народ ворогів переможе І мир в Україну повернеться знов. І щоб не було, фронту тил допоможе, І знов запанують добробут й любов! Єднаймося, сестри, єднаймося, браття,Земля хай буяє від наших щедрот Хай ясно палає свободи багаття, Хай вічно живе український народ.

29

Ведуча 1: Кожен із нас – маленька частинка Великого народу, великої родини. То ж нехай ця родина буде міцною, єдиною і неподільною. А Україна для неї буде матір’ю.

Ведуча 2: Вірш Людмили Книш «Моя Україна», читає автор Чомусь наснилося мені Як ти живеш на чужині. Щоранку сонця виглядаєш 30

Неначе звісточки чекаєш. Складаєш пісеньки сумні, Про ту печаль що вдалині. Живеш як там для тебе зручно І нам розповідаєш влучно Про тую мову солов’їну Про ту єдину Україну Ласкаву, добру і сумну Та не кидаєш чужину. А я живу на Україні Мені по-справжньому єдині. Для мене чужини нема Хоч це дарма. Так важко жить у цім краю Та берегти сім’ю свою. Що дихати немає сили І пошматованії крила Щовечора складаю я. Тут мабуть не до солов’я А вранці кращого чекаю, В своїх ідеях вже блукаю Що вже робилось, що ще ні 31

Не пригадать уже мені. У кров закушена губа, Життя тут –чиста боротьба. Чому ж вона мене тримає? Бо в мене іншої немає Бо моя ненька –Україна Хоч і нестерпна та єдина. Тут у душі бринить струна І пахне мріями весна. Живуть тут ті, кого люблю Заради них усе стерплю, І в дар прадавньому вогню Для них життя зміню.

Ведуча 1: Сьогодні у війні на сході України кращі сини відстоюють суверенітет та її територіальну 32

цілісність. Пам’ятаймо загиблих героїв і ця пам’ять хай буде даниною тим, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій свідомості!. Ведуча 1: Ми закликаємо вас частіше згадувати у своїх молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять про всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

33

Ведуча 2: Людмила Дрезналь «Герої не вмирають», читає автор Подвиг героїв в кожне серце вріс, Навік змінивши долю України, Надію в справедливість він приніс, Щоб були ми у помислах єдині. З небес Герої дивляться на нас – Зовсім ще юні, молоді і зрілі,. Єднають нас в такий тривожний час, Щоб Україну відстоять зуміли.

34

Війни відлуння болем нас пече, Герої не вмирають! – пам’ятаймо. Ми відчуваєм єдності плече, І разом ворогів ми подолаєм! Хай воля мудрість по життю веде, Господь благословляє Україну! Свідомість нас на подвиги зове, Любімо й бережімо Батьківщину! Ведуча 1: Пісня «Тим, хто загинув на сході», сл. і муз. Лариси Закієвої. Виконує поет і композитор Лариса Закієва. Ведуча 2: Людмила Машталер «Країно рідна», читає автор Коли країну огорта біда, Моє перо готове вже до бою, Братоубивча іде війна, Країно рідна, ми з тобою!

35

Відколи люди на майдані полягли, З тих пір нема душі моїй спокою, Вестиму мову я завжди з людьми, Країно рідна, я завжди з тобою! З сердечним словом йду у світ І ділюся з людьми своєю добротою, Бо хочу вберегти усіх від бід, Я, Україно, серцем теж з тобою! Ми Україну маємо одну, Вона для нас одна як рідна мати, Я знаю, що болить не лиш мене одну Як схід і захід об’єднати. І якщо Путін військ не відведе, Як брат із братом зчепляться в двобої, Як кров на нашу землю упаде… Ми українці, всі будем з тобою! Ведуча 1: Всевидящий наш Отче і Владико, Тобі молюся і між всіх незгод 36

Тебе благаю – не покинь навіки Вкраїнську землю і її народ. Ведуча 2: Згаси, о Боже, між братами чвари, Спаси і вбережи від нових бід, Щоб не зростали знову яничари, Щоб в славі процвітав козацький рід. Ведуча 1: Тетяна Дорошенко «Присвята», читає автор Земля моя, ти слід не загуби Тих, хто за тебе йде з життя завчасно. Вкарбуй навіки їхні імена У колоски, що в полі родять рясно. Земля моя, про них співай пісні Веселі й сумні,щоб аж за душу брали, Бо всі вони твої ,земля, сини І геть усі пісень не доспівали… Земля моя, даруй свої плоди, По них прийдуть їх правнуки і діти.

37

Загиблих будеш пам'ять берегти, Бо всі були завзяті, працьовиті. А як прийде весна, співай земля, співай!. Щоб пісня жайворонка прямо та до Бога Хай радується його душа, що ангелами вони прийшли до нього. Земля моя, у цю лиху годину Хай ворог знає - ми одна родина. І Богу душу віддамо свою, За тебе, земля рідну і святу! Ведуча 2: О, Боже!Звільни нам душі від страху й облуди, А Україну від нових оков, Щоби людьми вовік лишались люди, Щоб не лилась невинна кров. Ведуча 1: Не повтори смертельних днів кривавих Для нинішніх й прийдешніх поколінь. Даруй нам волю, щастя і державу, На многії літа… Амінь.

38

Ведуча 2: Слова і музика Жанни Мадич – «Доле, щастя подаруй» Ведуча 1: Нехай ніхто не полонить Твоїх земель, не розтині Бо ти єдина, Україно, Бо ти на всіх у нас одна. Ведуча 2: Одна від Заходу й до Сходу Володарка земель і вод – Ніхто не ділить хай народу, Бо не поділиться народ. Ведуча 1: Юлія Ковальчук «Незалежність», читає автор Квітучою землею йде дівчина, Несе в широкий світ свою красу: В очах безмежне небо ясно-синє І пестить вітер золоту косу.

39

В душі горить немов свіча надія, А серце ніжне сповнене пісень. Ця дівчина на ймення Україна Народження свого святкує день. Вона з’явилась з лагідного лона Премудрої праматінки Русі. Калина наче полум’я червона Пройти допомагала злидні всі. І війни вона бачила і чвари, І польський і важкий турецький гніт, Хотіли різні турки і татари Вкраїні назавжди закрити світ. Та промайнули наче сон століття, Крізь їх вогонь із гідністю пройшла Вона, і всі забувши лихоліття На карті світу знову розцвіла. Прекрасна, незалежна і єдина, Така ж через століття молода 40

Крокує світом дівчина-Вкраїна І впевнена й стрімка її хода. Не старить Батьківщину плинність років, Попереду у неї все життя. А скільки ж треба ще зробити кроків У краще, щасливіше майбуття! Ми скажемо: «Зі святом, Україно, Цвіти прекрасним цвітом на весь світ, Народ свій бережи, вербу й калину – Це символи твої вже сотні літ. Хай напророчать лиш добро і щастя Тобі високі сині небеса, Що хочеш, хай здійсниться і удасться Й не в’яне, а цвіте твоя краса. Ведуча 2: Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди

41

історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ведуча 1: Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів. Ведуча 2: Зберегти Незалежність, збудувати міцну державу, зберегти, розвинути і примножити її моральні, культурні і духовні цінності – наш святий обов’язок. Ведуча 1: Зі святом Вас шановні друзі! Слава Україні!

42

Список літератури Акт проголошення незалежності України : прийнятий Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №38. – С. 502. Декларація про Державний суверенітет України: прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990р. – Київ : Україна, 1991. – 7 с. Грозь О. О. Нема без корення рослини…: [сценарій заходу] /О. О. Грозь // Позакласний час. – 2017. – № 5. – С. 5-7. Малахова Т. М. Свою Батьківщину любіть!: [сценарій] / Т. М. Малахова // Позакласний час. – 2017. – № 5. – С. 7-9. Крутенко О. В. Хай квітне щаслива моя Україна!: готуємося до Дня Незалежності / О. В. Крутенко, Н. М. Степанова // Позакласний час. – 2013. – № 11-12. – С. 18-19. Добровольська Н. В. Символи рідної землі в народних піснях: з Україною в серці / Н. В. Добровольська // Позакласний час. – 2010. – № 3. – С. 3-8. Ібрагімова В. І. Ми – діти свого народу: з Україною в серці: [виховний захід] / В. І. Ібрагімова // Позакласний час. – 2011. – № 6. – С. 15-18. Вони злетіли журавлями в небо /Збірка поезій/ Упорядники: Г. Каправчук, П. Шулик. – Кам’янець-Подільський : – ТОВ «Друкарня Рута», – 2015.– 196с. Лірика життя : поезії, пісні / за ред..Л. В. Кур’ян, І. Л. Руснак. – Кам’янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д. Г., 2014. –168с.

43

32300, Хмельницька обл. м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Т. 2-44-52, 2-13-14 E-mail: k-pmcbs@ukr.net Веб-сайт: http://kam-podcmb.zzz.com.ua/

44