Духовний діяч епохи

Кам'янець–Подільська центральна міська бібліотека імені Костя Солухи

Духовний діяч епохи День краєзнавства

2017

Сценарій розробила провідний бібліотекар читального залу Тетяна Дашко

Сценарій розрахований на широке коло користувачів

Комп’ютерна верстка та художнє оформлення Тетяни Дашко

Мета: вшанування Великого українця, популяризація його творчої діяльності в галузі історії і культурології, літератури і мовознавства, журналістики і поезії, філософії і богослов’я. Обладнання:  книжкова виставка «Духовний діяч епохи»;  комп’ютерна техніка;

Дата проведення: 18січня 2017 року Місце проведення: центральна бібліотека Запрошені: керівник Центру Огієнкознавства КПНУ ім.Івана Огієнка Вікторія Атаманчук, український письменник Мар'ян Красуцький , студенти коледжу КІМ. Присутні: слухачі УТВ

Ведуча 1 Серед імен Великих Українців ім’я Івана Огієнка ( митрополита Іларіона) шановане особливо. 14 січня цього року світова українська громадськість відзначила 135-річчя від дня народження цього видатного ученого, педагога, державного, громадського, церковного і культурного діяча. Ведуча 2 Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку. Історія і культурологія, література і мовознавство, журналістика і поезія, філософія і богослов’я, видавництво і педагогіка — такою різноманітною й багатою була сфера діяльності Івана Огієнка. Ведуча 1 Та найбільшим життєвим подвигом Івана Огієнка є, безперечно, перекладена із староєврейської на українську мову Біблія. Ведуча 2 Народився Іван Огієнко 14 січня 1882 року в місті Брусилові (тепер Житомирська область). Початкову освіту здобув у Брусилівській 4-річній міністерській школі. У 14 років успішно склав іспити до Київської військовофельдшерської школи, навчання в якій було безкоштовним (1890–1900). Після закінчення школи три роки працював фельдшером у відділенні психічних та нервових хвороб Київського військового госпіталю. Ведуча 1 У 1909 р. закінчив історико-філософський факультет Київського університету святого Володимира. Потім навчався на Вищих педагогічних курсах у Києві, учителював у київських школах і гімназіях. З 1915 року

викладав у Київському університеті, був доцентом, а згодом — і професором. Саме в Києві першим серед викладачів цього зрусифікованого навчального закладу він почав у 1917 р. читати лекції українською мовою. У 1918 р. І. Огієнко — професор кафедри української культури Київського українського державного університету. Ведуча 2 Сьогодні нам приємно усвідомлювати, що своєю високістю ім’я Івана Огієнка доторкується і нашого подільського краю. Виплекане ним у найскладніших умовах 1918-1920 роках, дитя - Кам'янець-Подільський державний український університет - стало першим на Поділлі вогнищем української освіти, науки, культури. Обидва нинішні університети, що діють у місті, - Кам'янецьПодільський національний університет імені Івана Огієнка і Подільський державний аграрно-технічний університет виводять свій родовід від Огієнкового дітища. Ведуча 1 І якщо сьогодні Кам'янець-Подільський з повним правом називають університетським містом, то першочергова заслуга в цьому одного з фундаторів і першого ректора Кам'янець-Подільського державного українського університету Івана Огієнка. Ведуча 2 Радянська влада викреслила Івана Огієнка з історії України, з пам'яті радянських українців. І тільки на початку 1990-х років почалося повернення імені цього Великого українця на рідну Україну. Ведуча 1 У відділі рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського АН України зберігся

примірник Запрошення на відкриття нового університету за підписом ректора Івана Огієнка. У ньому, зокрема, читаємо: Ведуча 2 «Новий університет, що вже з самого географічного положення найближчий до високої західноєвропейської культури, не буде звичайним університетом східного типу: при Кам’янець-Подільському Державнім Українськім Університеті закладається вперше на сході слов’янства богословський факультет і, крім того, на історико-філологічнім факультеті вже відкрито дві нові національні кафедри: одна польської, друга єврейської літератури й історії. Вірний кращим традиціям європейських університетів, новий Кам’янець-Подільський Державний Український Університет матиме на цілі невпинну наукову працю на користь рідної української культури» Ведуча 1 17 квітня 1992 р. в нашому місті на установчих зборах було створено Всеукраїнське товариство Івана Огієнка з центром у Кам'янці-Подільському, а головою товариства обрано кам'янчанку кандидата філологічних наук КПНУ імені Івана Огієнка Євгенію СОХАЦЬКУ При КПНУ імені Івана Огієнка діє Центр Огієнкознавства. Його очолює Вікторія Атаманчук. І я із задоволенням запрошую Вікторію Петрівну до слова. Ведуча 1 Заснування премії імені Івана Огієнка є свідченням величезної його заслуги. Це друга в Україні після Шевченківської, яка відповідає багатогранній діяльності цієї людини на ниві українського відродження. Її

засновники – НСПУ, Житомирська обласна рада, Фонд розвитку мистецтв України та Всеукраїнське товариство Івана Огієнка. Ведуча 2 Щорічне урочисте вручення премій новим лауреатам в галузі літератури і мистецтва, в галузі науки і освіти, в галузі громадської, політичної та церковної діяльності відбувається в день пам’яті Івана Огієнка -29 березня на його батьківщині в Брусилові. Ведуча 1 Сьогодні у нас в гостях лауреат премії імені Івана Огієнка письменник Мар’ян Іванович Красуцький. Він написав повість про Івана Огієнка «Грона калини червоні». Запрошуємо до слова. Ведуча 1 Та цим великим намірам ученого не судилося сповна здійснитися. Новий ректор нового вузу встиг провести лише два набори студентів, розгорнути наукову та видавничу діяльність. Під натиском більшовицьких військ чергова хвиля визвольних змагань українського народу відкочувалася все далі до західних кордонів. Кам’янецьПодільський, як тимчасовий «центр» Української Народної Республіки, змушений був залишити у листопаді 1919 року весь склад уряду УНР, окрім міністра Івана Огієнка. Ведуча 2 За спеціальним рішенням він продовжував перебувати тут як Головноуповноважений Уряду на час облаштування українських державних інституцій за кордоном. Працювати фактично на нелегальному "становищі у прифронтовому місті, де кілька місяців поперемінно здобували успіхи і зазнавали поразок воюючі

сторони, — то був мужній вчинок професора і державного діяча Івана Огієнка. Ведуча 1 Про ту нелегку й небезпечну для життя місію Головноуповноваженого залишив свідчення у своїй книзі безпосередній учасник подій Олександр Доценко: Ведуча 2 «Міністр Огієнко зробив велику цінну прислугу для України. Він поводився в Кам’янці з достоїнством, обороняв українське громадянство від сусідських зазіхань, виривав од поляків, що тільки можна було вирвати, і все робив, керуючись все ж тільки інтересами нації» Ведуча 1 Головноуповажений уряду УНР Іван Огієнко покидав напівзруйнований війною Кам’янець-Подільський останнім. Тут він залишає напризволяще власну величезну книгозбірню, архів і десятки рукописів своїх наукових праць. Ведуча 2 Як жити далі? Куди застосувати свій розум, руки, куди спрямувати свою ще молодечу енергію, свій набутий роками напруженої праці науковий і творчий потенціал, як прогодувати вже немалу сім’ю? Залишалося тільки покладатися на Бога. Ведуча 1 А потім були Винники, Львів, Тарнув, Варшава... Почалося важке життя великого вченого, який тоді ще не знав, що дорога на Батьківщину тепер йому буде закрита назавжди.

Ведуча 2 Та думка про Україну ніколи не полишала Івана Огієнка. Послухаймо його вірш «Про Україну» читає студентка коледжу культури і мистецтв Христина Погомій. І все одно – про Україну… Про долю щасну, Рідна Мати Бог охоронить від загину Не дасть в кайданах пропадати! Ти встанеш гордо, мамо рідна І зникне геть скорбота чорна Бо он гряде зоря побідна, Держава вільна та соборна! Я вірю в Бога – воля лине, Бо нею повні спраглі груди, Бо воля – щастя нам єдине Тому так буде, буде, буде! Ведуча 1 З початком Другої світової війни подальша життєва доля для Івана Огієнка складається несподівано. Керівництво Української автокефальної православної церкви, турбуючись про достойну заміну досвідчених, сильних духом і знаннями проповідників для численної української пастви, розкиданої на теренах Європи та Америки, зупиняє свій вибір на докторові Огієнку й рекомендує його кандидатом у єпископи. Це сталося 1940 року на соборі православних єпископів у Польщі.

Ведуча 2 Того ж року він прийняв чернечий постриг і обрав церковне ім’я Іларіон — на знак спадкоємності духовного подвигу першого митрополита Київського часів Ярослава Мудрого — Іларіона, великого патріота й філософа українського християнства. І з цим іменем був рукоположений у сан архієпископа Холмського та Підляського УАПЦ. А через три роки обраний митрополитом Холмсько- Підляським. Ведуча 1 Зусилля митрополита Іларіона були спрямовані на відро- дження первісного духу українського православ’я та досягнення конфесійного єднання з історично розділеною греко-католицькою церквою. Він до кінця відстоював чистоту православної віри та відновлення її стародавніх традицій. Ведуча 2 Після війни Іван Огієнко мешкає в Швейцарії, а з 50-х років — у Канаді. У серпні 1951 року на Надзвичайному соборі Української греко-православної церкви у Вінніпезі обраний главою Української грекоправославної церкви в Канаді та митрополитом Вінніпегу. Ведуча 1 Авторитет митрополита Іларіона був настільки високий, що саме його запросили відслужити молебень під час освячення в 1962 році першого пам’ятника Т. Шевченку за межами України, встановленого неподалік парламенту провінції Манітоба в м. Вінніпезі. Ведуча 2 Іван Огієнко докладав чимало зусиль для організації та розбудови культурного й релігійного життя українських емігрантів. Він не переставав дбати про

розвиток української мови на далекому континенті, писати українознавчі праці та видавати їх для українського читача. Ведуча 1 Митрополит Іларіон володів великим даром ученого світової слави, просвітителя, керівника та вчителя знедоленого народу, захисника й керівника держави – матері-України. Послухаймо Огієнкову поезію Помилуй Боже Україну читає студентка коледжу культури і мистецтв Дар’я Шевчук Помилуй Боже Україну! І щастя й долю їй подай,До неї серцем тихо лину, Бо це ж мій любий Рідний Край! Нічого кращого не знаю, Вона в душі моїй одна, Як вонні пахощі розмаю, Як тиха зіронька ясна! Ведуча 2 Творчі набутки цієї людини просто вражаючі. Тут і книга «Дохристиянські вірування українського народу», і «Словник Шевченкової мови», і двотомна «Історія церковно-слов’янської мови», і чотиритомний «Етимологічно-семантичний словник української мови». Ведуча 1 Митрополит Іларіон звершив другий в історії українського народу та історії його Церкви повний переклад Біблії, присвятивши цій подвижницькій праці сорок років. А

ще були непроминального значення роботи «Українська культура» та «Українське писання» (граматика), тиражі яких були на той час (1918-ий рік) нечувано високими – понад мільйон примірників кожна. Ведуча 2 А ще були фундаментальні дослідження «Історія українського друкарства», «Історія української літературної мови», «Українська Церква за час Руїни», «Поділ Єдиної Христової Церкви і перші спроби поєднання її», «Книга нашого буття на чужині»... Ведуча 1 Спромігшись навіть на одну з таких праць, людина вже обезсмертила б своє ім’я в історії України. А тут маємо таке розкрилля таланту! Ведуча 2 Не менш ваговитими були і Огієнкові організаторські діяння. Він був одним із утверджувачів Українського державного університету в Києві в 1918 році. За часів Директорії був Міністром освіти в уряді Української Народної Республіки, а згодом – Міністром віросповідань аж до 1924 року. Ведуча 1 Це йому уряд Української Народної Республіки доручив скласти програму Свята Проголошення Акту Соборності України та очолити ці урочистості. Він і визначив дату Свята Злуки – 22 січня 1919 року, яку ми урочисто відзначаємо досі. Ведуча 2 Важко сказати, в якій із сфер діяльності Іван Огієнко залишив найпомітніший слід. Одне незаперечне: він чесно й віддано служив Україні. Бібліографія наукових і

публіцистичних праць ученого та його художніх творів складає близько півтори тисячі назв. Ведуча 1 І той, хто бодай однією гранню своєї небайдужої душі доторкнувся до того величезного пласту духовного й наукового скарбу, створеного цією людиною, назавжди залишиться патріотом своєї землі. Неможливо не задуматись над Огієнковими словами. Послухаймо: «Україно моя» читає студентка коледжу культури і мистецтв Діана Абросімова Україно моя, Краю Милий, За тобою всім серцем сумую, І все рветься мій дух неспочилий, Хоч поглянуть на тебе, Святую!... Україно моя, Краю Милий, Хай хоч вітер від тебе прибуде, Хай сюди принесе снаги й сили Оживити мої спраглі груди!... Так тяжко чутися вигнанцем Із краю рідного навіки, Хто щирим був його коханцем, Хто ніс йому цілющі ліки. Для мене Україна мила, Немов та молодість минула: У мріях лиш, як юна сила

Й не вернеться краса заснула… Збулася листя деревина, Але весною знов зодягне, А я навіки – чужанина, Хоч серце в вирій вічно прагне… Ведуча 1 Іван Огієнко у послані «Українському народові у дні мого сімдесятп’ятиліття» виголосив для нас усіх святу істину про сенс людського буття: Ведуча 2 Найбільше щастя: для Народу Віддати все своє життя, Покласти душу за Свободу, Прийнять за нього й розп’яття! Помер професор І.І.Огієнко 29 березня 1972 року. Тіло його поховано на православній секції цвинтаря Св. Воскресення – на кладовищі Глен Іден у Вінніпезі. Ведуча 1 Огляд книжкової виставки «Духовний діяч епохи»

Література / книги / Велетень науки: матеріали : Всеукраїнських наук.педагог,читань, присвячених вивченню спадщини І.Огієнка (15-16 січня 1996 року) . – Київ, 1996. – 231 с. Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження: наукові доповіді. – Кам’янецьПодільський:КПНУ, 1997 . – 352 с. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: наук. зб.: історична та філологічна серія / редактор Є.І.Сохацька. – Кам’янець-Подільський, 2011. – Вип.VIII. – С.416с. Лєцкін М. Письменники на життєвому шляху Івана Огієнка (митрополита Іларіона) : до 130-річчя від дня народж. та 40-річчя світлої пам’яті Великого Українця / М. Лєцкін . – Житомир, 2012. – . – Ч.1. – 336 с. Лєцкін М. Письменники на життєвому шляху Івана Огієнка (митрополита Іларіона) : до 130-річчя від дня народж. та 40-річчя світлої пам’яті Великого Українця / М. Лєцкін . – Житомир, 2012. – . – Ч.2. – 336 с. Лєцкін М. Письменники на життєвому шляху Івана Огієнка (митрополита Іларіона) : до 130-річчя від дня народж. та 40-річчя світлої пам’яті Великого Українця / М. Лєцкін . – Житомир, 2012. – . – Ч.3. – 336 с.

Огієнко Іван – організатор, керівник і оборонець Кам’янець-Подільського державного українського університету (1918-1920 рр.): документи, матеріали, світлини, хроніка діяльності / уклад. С.А. Копилов, О.М. Завальнюк. – Кам’янець-Подільський, 2014. – 384 с. Огієнко Іван (митрополит Іларіон) і виховання національної свідомості особистості: наук. доповіді. – Київ, 1997. – 336 с Огієнко Іван і сучасна наука та освіта: науковий зб. – Кам’янець-Подільський, 2012. – Вип. 9. – 392 с. Ярмусь С.О. Феномен Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) / С. Ярмусь. – Київ, 1998. – 25с. / статті зі збірників / Завальнюк О.М. І.Огієнко і польське адміністрування на території Поділля (листопад 1919 р.- липень 120 р.) / О. Завальнюк // Наукові праці Кам’янець-Поділ. державного університету. – Кам’янець-Подільський, 1997. – Т.1. – С.

143 Завальнюк О.М. І.Огієнко і польське адміністрування на території Поділля (листопад 1919 р.- липень 120 р.) / О. Завальнюк // Наукові праці Кам’янець-Поділ. державного університету. – Кам’янець-Подільський, 1997. – Т.1. – С.

143 Завальнюк О.М. І. Огієнко і українське студентство (1918-1920 рр.): Кам’янецький державний український

університет і діяльність Огієнка / О.М.Завальнюк // Творчі вершини вченого. – Кам’янець-Подільський, 1998. – С. 242248 Завальнюк О.М., Комарніцький О.Б. І.І.Огієнко: штрихи до портрета видатного українського діяча / О.М. Завальнюк, О.Б.Комарніцький // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук праць. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т.3. – С.3-27 Завальнюк О.М. І.І.Огієнко – організатор, ректор і оборонець Кам’янець-Подільського державного українського університету: хроніка діяльності (1919 р.) / О.М. Завальнюк // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук праць. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Т.6. – С.80121. Завальнюк О.М. І.І.Огієнко – організатор, ректор і оборонець Кам’янець-Подільського українського університету: хроніка діяльності (1920) / О.М. Завальнюк // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук праць. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т.7. – С.3-27 Завальнюк О.М. Гуманітарна діяльність Івана Огієнка в Кам’янець-Подільському: основні напрямки, масштаби і результативність (1918-1920 рр.) / О.М.Завальнюк // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: наук. зб. – Кам’янець-Подільський, 2015. – Вип. XI. – С. 5463

Іван Іванович Огієнко: педагог // Завальнюк О.М., Комарніцький О.Б. Минуле і сучасне Кам’янцяПодільського: історичні нариси . – Кам’янець-Подільський, 2003. – Вип. 1. – С. 109 Із епістолярної спадщини Івана Огієнка (листи до академіка О. Шахматова та професора О. Соболевського) // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук праць. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Т.10. – С.16-21 Кармалюк С. Іван Огієнко – голова Подільського відділу Українського товариства Червоного Хреста / С.Кармалюк // Духовні витоки Поділля: творчі історії краю.

– Хмельницький, 1994. – Ч.1. – С. 314 Мацько В. Іван Огієнко – провісник національної освіти / В. Мацько // Матеріали IX-ої Подільської історикокраєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський, 1995. – С. 319 Огієнко Іван Іванович // Завальнюк О.М. Українська еліта і творення національної університетської освіти: фундатори і будівничі (1917-1920 рр.). – Кам’янецьПодільський, 2005. – С. 92-127 Сіркізюк В. Творча особистість учителя, педагога Івана Огієнка / В. Сіркізюк // Наукові праці історичного факультету. – Кам’янець-Подільський, 1995. Т. 1. – С. 248 Сохацька Є.І. Національно-державницький аспект релігійних проповідей митрополита Іларіона (Івана Огієнка)

/ Є.І.Сохацька // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук праць. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Т.10. – С.3-15 Сохацька Є. Огієнко І.І. та Костюк Г.О / Є.Сохацька // Культура Поділля: історія і сучасність. – Хмельницький, 1993. – С. 233-240 Єсюнін С. Іван Огієнко: яскравий слід на Поділлі / С. Єсюнін // Незнане Поділля. – 2012. – С. 107-108 / статті / Кам’янецькі стежки Івана Огієнка: [Іван Огієнко учений, митрополит УАПЦ, педагог, перший ректор КПНУ] // Ключ. – 2015. – С. 6 Тимошик М. Найдосконаліша ікона-людина: [до виходу книги митрополита Іларіона (Огієнка) «Служити народові-то служити Богові»] / М.Тимошик // Уряд. кур’єр.

– 2013. – 26 груд. – С. 4-5 Сохацька Є. Іван Огієнко: в обороні рідного слова: [за матеріалами «Віри й культури», 1953-1967] / Є.Сохацька // Дивослово . – 2013. – №10. – С. 35-42 Шпак В. Патентований українець: Іван Огієнко // Уряд. кур’єр. – 2012. – 17 жовт. – С. 18 Ярова Н. Його зброєю було слово: [Іван Огієнко – 130 років від дня народження] / Н.Ярова // Подолянин. – 2012. – 13 січ. – С. 7

Бельзецький Д. Пам’ятаймо, кам’янчани, ті часи минулі: [150-та річниця виходу в світ першого номеру часопису «Подільська Єпархіальні відомості» 130-річниця дня народження І.Огієнка] / Д.Бельзецький // Фортеця. – 2012. – 12 січ. – С. 11 Околітенко Н. «Я все життя орав та сіяв»…: [Іван Огієнко] / Н.Околітенко // Жінка. – 2010. – №8. – С. 6-7 Болтівець С. Психологічні чинники розвитку мовної свідомості у науковій спадщині Івана Огієнка / С.Болтівець // Практ, психолог. та соц. робота. – 2010. – №5. – С. 66-71 Сохацька Є. Будівничі державності: роль Івана Огієнка у формуванні мовної політики УНР (1917-1919 рр.) / Є.Сохацька // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2009. – 21 серп. – С. 6 Сохацька Є. Я-за великого українця: [з проф.. К-ПНУ ім.І.Огієнка Є.Сохацькою спілкувався М.Мачківський] / Є.Сохацька. – Українець. – 2008. – №10. – С. 12-13. – Українець. – 2008. – 11. – С.30-31 Сохацька Є. «Свята Біблія одвічна…» : [переклад І.Огієнка Старого та Нового заповітів] / Є.Сохацька // Українець. – 2009. – №9. – С. 28-29 Сохацька Є.Духовні заповіді митрополита Іларіона (Івана Огієнка): духовність / Є.Сохацька // Кам’янецьПоділ. вісн. – 2008. – 18 січ.

Сохацька Є. З когорти державників: [до 125-річчя від дня народж. І.Огієнка] (1882-1972 рр.) / Є.Сохацька // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2007. – 24 серп. – С. 4 Просвітитель: 125 років від дня народження Івана Огієнка // Край Кам’янецький, – 2007. – 25 січ. Сохацька Є. «Єдиномисліє подай»: [ідея соборності в культурологічній спадщині Івана Огієнка] / Є.Сохацька // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2007. – 19 січ. – С.5 Будзей О. Іван Огієнко: шлях до Кам’янця / О.Будзей // Подолянин. – 2007. – 12 січ. – С. 4 Сохацька Є. Просвітитель: Культурно-просвітницька діяльність Івана Огієнка у Кам’янці-Подільському (19181920 рр.) / Є.Сохацька // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2007. – 12 січ. – С. 5 Сайти: https://uk.wikipedia.org/wiki/Іларіон www.univ.kiev.ua/ru/geninf/osobystosti/ogienko www.brusilov.org.ua/vydatni_zemlyaki/ogienko www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=121 litopys.org.ua/ohienko/oh.htm slovoproslovo.info › Слово про відомих

ФОТО ЗАХОДУ

Наша адреса 32300, Хмельницька обл. м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовічів, 3 т. 2-44-52, 2-13-14 е-mail: k-pmcbs@ukr.net Веб-сайт:chsmkam-pod.at.ua