Перемога – наша спільна справа

Перемога – наша спільна справа ( До дня Збройних Сил України)

2017

Упорядкувала: Світлана Білик, бібліотекар центральної бібліотеки.

Комп’ютерний набір: Світлана Білик.

Сценарій розрахований на широкий загал.

Мета. Ознайомити молодь із славними традиціями українського війська, що бере початок ще з часів Київської Русі та Запорозької Січі, із героїчними сторінками періоду XX ст.; виховувати почуття патріотизму, людяності, любові до своєї Батьківщини.

Дата і час проведення: 4 грудня 2016 року О 10.00 год.

Місце проведення: центральна бібліотека

Обладнання: комп’ютерна техніка

Учасники: поетичний клуб «Ліра», учні міської школи мистецтв

Слухачі: військовослужбовці

Ведуча1:

Дорогі захисники Української держави!

6 грудня - День Збройних Сил України. Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Великої Вітчизняної війни. І сьогодні солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. Не всі нині, на превеликий жаль, розуміють значення власної армії, призначення якої захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів. Бажаєш жити в мирі - готуйся до війни, говорить мудре народне прислів'я. Армія — це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, а тому й рівень забезпечення військових має бути відповідним до покладених на них завдань. Нині ж до складнощів військової служби додаються численні життєві проблеми, насамперед житлово-побутові, які не надихають оптимізмом і наснагою офіцерський корпус, особливо молоде покоління військовослужбовців.

Щиро вітаємо всіх військовослужбовців з Днем Збройних Сил України та бажаємо Вам усім незламної волі в подоланні труднощів військового буття, надійного родинного тилу, богатирського здоров'я та звершення всіх ваших мрій і побажань. День Збройних сил України - це мужності й геройства свято. І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато І тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає Мене і маму, і сестру, і брата і велику нашу всю родину Рідну,вільну Україну. Відео «Ніхто крім нас» Ведуча2: Традиція вшановувати захисників Батьківщини зародилася ще у ХХ ст. В цей час особливо вшановували і вітали людей в пагонах, бійців діючих армій : офіцерів та солдат. Згодом стали вітати і мужчин, які відслужили у армії, пізніше жінки та

дівчата стали вітати всіх хлопців та мужчин. Ця традиція, що в різних куточках України має деякі свої етнічні особливості, живе до сьогоднішнього дня. Ведуча1: Це — свято чоловіків, юнаків, які відслужили в армії, і тих, хто про це тільки мріє. Багато юнаків пов'язують своє майбутнє з військом, тобто хочуть стати військовими. Ми раді будемо привітати їх із святом, побажати здійснення усіх їхніх мрій. А сьогодні хочемо зробити невеликий екскурс у минуле. Якою ж була наша армія в минулому? Ведуча2: Починаючи з Аскольда і закінчуючи Святославом, кожен з руських князів вважав за необхідне створити власне військо або, точніше, дружину і організувати декілька походів на Візантію. Походи їхні були дуже вдалими, що говорить про добре організоване військо. Святослав неодноразово здійснював військові походи ще й на Балкани, де також мав успіх. Але й доводилося не тільки ходити у походи, а ще й захищати власні території, як це робили Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький.

Ведуча1: Україно! Важким і тернистим був твій шлях із сивої давнини і до сьогоднішніх днів. Протягом віків численні вороги, ніби змовившись,

тільки те й робили, що шматували твої землі, топтали твої простори, грабували твої багатства, терзали твої серце і душу. Героїчною сторінкою історії українського війська, була Запорізька Січ, незламними ли­царями духу були запорізькі козаки, такі як Д.Вишневецький, П. Сагайдачний, Б.Хмельницький, І.Мазепа. Ведуча 2: Немало завойовників знала Україна. Та найбільш сильним був багатовіковий гніт Росії і Польщі. Героїчна і коротка, як спалах, історія легіону Українських Січових Стрільців. Створений стараннями українських патріотів у 1914 році, він поклав початок благородним змаганням західних українців за свободу. Тернистою видалася доля, серед яких 40% становила молодь з вищою освітою. Були на їх бойовому шляху походи і поневіряння, лицарство і жертовність. Ведуча 1: Неможливо не згадати і бій під Крутами, де ге­роїчний опір чинили 300 необстріляних київських студентів і гімназистів. Переважаючий більшовицький загін Єгорова по-звірячому замучив їх. Матері, що прибули сюди похоронити своїх синів, не впізнавали їх. Ведуча 2: Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня своєї самостійності. Багато випробувань та

негараздів випало на долю українців у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн-солдат. Ведуча 1: 24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною державою. Перш за все настала потреба створення національної армії, армії держави, яка отримала незалежність і лише стала на шлях свого відродження та розвитку. 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Збройні Сили України». Саме ця подія і стала підставою для офіційного встановлення свята - Дня Збройних сил України.

Ведуча 2: 25 років, які минули з того дня, вже стали надбанням історії. Протягом цих років Збройні сили України пройшли непростий шлях становлення і сьогодні є гарантом забезпечення захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканості нашої держави. Ведуча 1: Воїни Збройних сил України продовжують славні бойові традиції ветеранів Великої Вітчизняної війни, примножують їх у нових історичних умовах... Вагомий внесок роблять Збройні сили України у розвиток міжнародного військового співробітництва.

Українські солдати сьогодні забезпечують мир, спокій та злагоду в багатьох куточках планети. Ведуча 2: У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни, її незалежності та територіальної ціліснос­ті - почесний обов'язок кожного молодого громадянина. І ми віримо,що наші хлопці і юнаки з честю виконуватимуть свій обов’язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо буде мирним і безхмарним! Ведучий1:Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо жовтий прапор свободи в нашій державі Україні. Українські юнаки повинні усвідомлювати, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходило дитинство чи юність.

Ведучий2:Ми щасливі, що народилися й живимо на чудовій, мальовничій землі, в нашій Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду, українського, що сягає сивої давнини.

Ведучий 1: І де б ми не були,відчуваємо поклик рідної землі. Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України.

Ведуча2: Коли сонечко весною землю пригрівало Сина в армію служити мати проводжала І стиснулось серце, очі засльозились Як на хлопців - новобранців усіх подивилась Привикай же сину до життя в казармі Нехай ції роки не пройдуть намарно Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати І поважай старших молодий солдате! Слухай командирів - розуму навчайся Пиши листи друзям і не зазнавайся А як трапиться в житті скрутная хвилина Пам'ятай же сину, що ти є людина

Щоб душі твоєї злоба не скорила Підлість та підступність тебе не згубила Обминай дороги, де чвари і сварки І не прикладайся ти часто до чарки Щоб тверезий розум тримав в віжках силу А любов та дружба розправляла крила Ведучий 1: Український хлопче майбутній солдат Очима історії ти поглянь назад Бо багато крові пролилося колись Щоб твої мрії сьогодні збулись Щоб світило мирне сонце над землею Щоб Україна йшла у майбуття Молоді вкраїнці долею своєю На вівтар свободи поклали життя Не схилили голови, душі не скорили У ярмі чужому не схотіли жити Гордість українців в світі не згубили

Вірити навчились і Бога любити Будь же гідний, хлопче, пам'яті такої Знай, що Батьківщину треба захищати І в час небезпеки, як хоробрий воїн Відзовись, як кличе Україна мати! На цьому наше свято закінчено, дякуємо всім за увагу.

Література: 1. Вітчизна дорожча за власне життя: ( до Дня захисника) // Голос України. - 2016. - 12 жовт. - с. 22.

2. Леонов І. Сила нескорених: ( День захисника України відзначатиметься на державному рівні) / І. Леонов // Україна молода . - 2015. - 13 жовт. - с. 2 3. Сіра А. День нового дезодоранту, або 23 лютого: ( історія свята) / А. Сіра // Ділове місто. - 2012. - 16 лют.

– с.19 4. Миронець В. Про справжніх чоловіків : ( 23 лютого – День збройних сил) / В. Миронець // Порадниця. 2011. - № 7 5. Семеренко О. День захисника Вітчизни: Історія свята // Голос України . - 2008. - 22 лют. - с.11 6. Скиба П. Патріотів Вітчизни слід виховувати на прикладах власної історії: 23 лютого День захисника Вітчизни // Поділ. вісті. - 2007. - 27 лют.

7. Бурий О. Свято кожної сім’ї: Історія народження свята 23 лютого - День захисника Вітчизни // Под. вісті. - 2005. - 22 лют.

Сайти: https://uk.wikipedia.org/wiki/Збройні_сили_України licey-cv.com/.../249-minule-sogodennya-ta-majbutnprizovnika-sczenarj-svyata-prisv... klasnaocinka.com.ua/uk/article/stsenarii-svyata-dodnya-zbroinikh-sil-ukrayini.html