Ми одна українська родина

Кам'янець─Подільська центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Читальний зал

МИ ОДНА УКРАЇНСЬКА РОДИНА Сценарій свята до 25-річчя Незалежності України

2016

Упорядкувала: Тетяна Дашко, провідний бібліотекар центральної бібліотеки

Редактор: Ольга Вітвіцька, провідний методист центральної бібліотеки

Комп’ютерний набір Тетяни Дашко

Сценарій розрахований на широкий загал

Мета: виховання патріотичних почуттів та любові до України, вшанування всіх, хто боронив та боронить рідну землю від окупантів. Дата проведення: 24 серпня 2016р. Місце проведення: площа Польський ринок, Старе місто Обладнання: святкова сцена прикрашена квітами, калиною. На сцені національна символіка України, вишиті рушники.

Учасники: поетичний клуб «Ліра», учні міської школи мистецтв. Слухачі: жителі та гості міста

Ведуча 1: Доброго дня шановні пані та панове, жителі та гості нашого міста. Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи щиро вітає всіх з Днем Незалежності України, її 25-ою річницею і запрошує на літературно-мистецьке свято «Ми одна українська родина». Ведуча 2 : На білому світі є різні країни, Де ріки, ліси і лани… Та тільки одна на землі Україна, А ми її доньки й сини. Ведуча 1: Усюди є небо і зорі скрізь сяють, І квіти усюди ростуть… Та тільки одну Батьківщину ми маєм Її Україною звуть. Сл. І муз. Жанни Мадич «Україна» вик. автор Ведуча 1: На ріднім полі шепчуть колоски. Я рада знати тихі їх думки. Я слухала, як кожна колосина Шептала тихо слово «Україна».

Ведуча 2: У ріднім краю зелен-гай шумить. Я знати рада, про що він мріє-снить. Я слухала і чула, як кожна деревина Шуміла ніжно слово «Україна». Ведуча 1: О Боже, дай повік любити край, Де квітка, пташка і зелений гай, Де кожна вірна тій землі людина Живе єдиним словом: «Україна». Тетяна Дорошенко «Україна» чит. Валерій Дорошенко Україно,ти дивна країна! Ти країна прадавніх людей, Україно,ти нас народила Вклала в руки нам плуг золотий! З потом, кров’ю зерно ти ростила, Засівала безмежні поля Очі сині у небо дивились Свого Бога у нім спогляда! Колосок, колосок, колосочок «Коло сонця»- їх назва була

Все живе коло сонця горнулось Завжди мирна і тиха земля. І міста, що на тобі зростали Працьовиті і мирні були. Недаремно Житомиром звали Люди жита тут й миру жили. Жовто-сині стрічки вплітались, Жовто-сині неслись бунчуки Всім народом тризубу вклонялись Жовто-сині цвіли прапори. Володимир,що звався Великим Всьому світу тоді сповістив, Щоб народу постати могутнім Об’єднав всіх і всіх охрестив. Україно, синів ти немало По великих шляхах повела, Кожен знає Міклухо-Маклая Це його Україна дала! Україно, а дочки твої Ніби перли в намисті сіяли. Ярославна і Анна були… Роксолана султаншею стала.

Ти учила народи писати, ти учила читати книжки Всіх учила своїм Заповітом, Щоб у мирі й дружбі жили. Ведуча 1: У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Ведуча 2: Козацька Україна була прикладом Європі в області інтелекту і духовності. Відзначимо хоча б першу в світі Конституцію Пилипа Орлика і перше "національне” українське Євангеліє. Ведуча 1: Коли християнський світ ще молився латинською мовою, козацька Україна мала вже свій так званий Пересопницький Новий Завіт рідною мовою. Він зберігся. На цьому Євангелії присягають Президенти сучасної України. Людмила Дрезналь «З ювілеєм, Батьківщино» чит. автор Четверть уже віку нам вітер полоще Синьо-жовтий прапор миру й надій. Хоч нелегка доля,- віримо ми в краще І за мир і спокій готові у бій.

Впевненість майдан дав, барв яскравих стягу Нас вінчає доля в житньому вінку. В боротьбі за Правду дарує наснаги. Щоби було, радість на віку. Хай квітує доля у розкриллі днини Квітне завжди садом рідная земля. Незалежність твоя, рідна Україно Зрілості і сила – надійна броня. Ми ж бо Українці, із трипілля родом Вміємо цінити волю і свій рід. Бережемо мову і пам'ять народу Коріння б ж наше більше тисяч літ. Ми не піддамося зрадництва спокусі Переборем гідно внутрішні незгоди. Вірно Україно ти тримаєш курс В світ несеш знамена впевнено й гордо. Ведуча 2: Ще в чорні дні татарського потопу Дух волі вивів нас з біди І перелякану, знесилену Європу Порятував від дикої орди. Ведуча 1: І хоч були поразки та руїни, Тяжкі гріхи неслави і хули,

Але щоразу в лоні України Жадання волі зріли і жили! Ведуча 2: Козацький дух — дух вічної стихії Утілений в привілля степове, Допоки світу — він не постаріє — Він в заповідях нації живе! Тетяна Дорошенко «Українському роду – нема переводу» чит. автор Нам взірцями навіки постали Тарас Бульба з своїми синами, Наш Богдан, що за волю боровся, В України вже так повелось, Що найбільшеє щастя-то Воля Отака вже вкраїнська доля! Будем довго ми спиноньки гнути, Але варто нас тільки торкнути, Тількі треба нам вчасно сказати Й біжимо ми від рідної хати. У степи. У долини. У гори Воювать за вкраїнські простори, Нас століттями гнули й ломали,

Але знову сини в нас зростали. Знову сурми до бою скликали, А вхатинах малі підростали, Підростали й за щабли хапалась Отака нам вже вдача дісталась Недаремно козацькому роду Як говорять, нема переводу! Ведуча 1: Україна виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу - таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу своєї матері України. Леся Приліпко «Мудрість України» чит.автор Ти мудра жінка, Україно Хоч тобі всього лиш двадцять п’ять. В тебе сиві скроні. Той не дивно І вороги мріють тебе мов гілку поламать. Ти святково вбрана в вишиванці.

Стоїш у полі жовтогарячої пшениці Вітер кружляє волосся в дикім танці А на горизонті б’ють скаржені блискавиці. Ти чекаєш синів своїх додому Час від часу поглядаєш на безлюдний шлях Чекаєш вперто, пересилюючи втому Ховаючи подалі материнський страх. А вони лиш шлють тобі листи із фронту. І в них з трепетом цілують твої руки Тримати просять в настрої мажорну ноту А перемоги їхні - тобі безцінні подарунки. Ведуча 2.: До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею - і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу. Ведуча 1: І ось 24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення України незалежною, самостійною, демократичною державою. Ведуча 2: За цей Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На карті, світу постала нова самостійна держава – Україна, яку згодом визнали всі країни світу.

Виступ Світлани Кремінської «Гордість» чит автор Хочу розповісти про Україну. Вона собі здобула майбуття Під прапором, де склалося в єдине І вільне небо, й сонячне життя. Вже двадцять п’ять років святкуємо вольність, Вже 25 років цвіте наша зоря. Свободою живе люба народність На Україні словом Кобзаря. Спитайте росіян, або поляків. Болгар, євреїв, романів-циган… Вам кожен відповість, що є ознаки На краще, для життя у поселян. Хай славою звучать слова у пісні, Яка Державним Гімном нам дана, Героям слава! Гордість серце тисне. Є Україна моя – незалежна, золота! Ведуча 1: Все йде, все минає… та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, і шанує все людство.

Ведуча 2: Минуло понад 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Ведуча 1: Шевченко – це наша душа, наша мудрість, наша сила. Тож нехай „Заповіт “ Великого Кобзаря стане заповітом для нас у справі збереження мови народу, звичаїв, пісень. Ведуча 2: В минулім часі не кажіть про нього – Він з нами нині у майбутнє йде! Його слова – то нам пересторога У наших діях, і на кожен день. Ведуча 1: Якщо вам мова, і земля, й родина, І пісня українська дорогі, – Любіть, як він, страждальну Україну, Як він – і ненавидьте ворогів. Ведуча 2: В дні радості, печалі і тривоги Йому віддаймо шану та уклін. За мудрістю звертаймося до нього. І переможем: з нами БОГ і ВІН!

Ведуча 1: Читаю, плачу і молюся Богу, А потім гордо плечі розпрямлю. Нема на світі вічного нічого, Крім віщого Тарасового слова Й землі тієї, що я так люблю. Тарас Шевченко «Зоре моя вечірняя» виконує Олександра Торжинська. Ведуча 1: Вагомий внесок у становлення української нації зроби ще один великий син України Іван Франко. У 2016 році виповнюється 160 років від дня народження Ведуча 2: Справді феноменальна постать Івана Франка створює враження, що самі небеса подарували нам цього велетня духа, який підняв народ і став культурною віссю для української інтелігенції. Іван Франко «Чого являєшся мені у сні» чит. Леся Приліпко-Руснак Ведуча 1: Ось уже 25 років Україна іде шляхом побудови незалежної держави. Торуючи цю нелегку дорогу, вона добивалась успіху, робила фатальні помилки, раділа і сумувала, йшла вперед і відступала. Але День 24 серпня назавжди залишиться пам’ятним для усіх українців. Адже цей день завершив тисячолітні

прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави. Ведуча 2: Незалежність нашої Держави стала реальністю. Проте, нелегка боротьба за національну культуру, за українську мову, а відтак і за Державу – ще попереду. Ведуча 1: Кожен із нас маленька частинка Великого народу, великої родини. То ж нехай ця родина буде міцною, єдиною і неподільною. Людмила Курян «Єднаймося» читає автор Кружляє під сонцем барвисто планета, На ней Україна - рідніша за всіх, Ми прагнемо щастя і творчого злету, Щоб труднощі розум людський переміг. Час річкою плине, минають століття, Дітей ми народжуємо і вчимо Свята Україна - найкраща у світі Тут прадіди жили і ми живемо. Ми віримо всі в майбуття України, В нас є сила і воля, є вміння в руках, Хай наші нащадки будують країну,Державу могутню і славну в віках.

Наш мужній народ ворогів переможе І мир в Україну повернеться знов. І щоб не було, фронту тил допоможе, І знов запанують добробут й любов! Єднаймося, сестри, єднаймося, браття,Земля хай буяє від наших щедрот Хай ясно палає свободи багаття, Хай вічно живе український народ. Ведуча 1: Благословенна у віках земля З хлібами щедрими під небом синім. Вона в моїй душі, в серцях людей, У радощах та у скрутну годину. Ведуча 2: Вона добро несе в новітній світ, Довічну віру й пісню солов'їну. Тож пам’ятаймо пращурів завіт – Любити Україну! Людмила Дрезналь Ведуча 1: Вишита колоссям і калиною, Вигойдана співом солов’я,

Звешся величаво – Україною, Земле зачарована моя. Ведуча 2: Ти мені боліла важко ранами, Як тебе хотіли розп’ясти, І нитками – чорними й багряними – Власний образ вишивала ти. Ведуча 1: Вишивала ніжністю суворою, Муками і полум’ям надій. Я читаю всю твою історію На сорочці вишитій твоїй. Людмила Новіцька Ведуча 2: 2014 рік… Рік змін, рік революції гідності, рік небесної сотні і боротьби за незалежність нашої держави. Скільки втрат і болю, і водночас скільки віри у своє майбутнє. Ведуча 1: Ми закликаємо вас частіше згадувати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять про всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і

наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Юлія Ковальчук «Незалежність» чит.автор Ведуча 2: Сьогодні іде війна на сході України. Кращі її сини відстоюють суверенітет та її територіальну цілісність. Памятаймо загиблих героїв і ця память хай буде даниною тим, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!. Пісня «Тим, хто загинув на сході» сл. і муз. Лариси Закієвої вик. поет і композитор Лариса Закієва. Тетяна Дорошенко «Присвята» читає автор Земля моя, ти слід не загуби Тих,хто за тебе йде з життя завчасно. В карбуй навіки їхні імена У колоски,що в полі родять рясно. Земля моя, про них співай пісні Веселі й сумні,щоб аж за душу брали, Бо всі вони твої ,земля, сини І геть усі пісень не доспівали… Земля моя, даруй свої плоди,

По них прийдуть їх правнуки і діти. Загиблих будеш пам'ять берегти, Бо всі були завзяті, працьовиті. А як прийде весна, співай земля, співай!. Щоб пісня жайворонка прямо та до Бога Хай радується його душа, що ангелами вони прийшли до нього. Земля моя, у цю лиху годину Хай ворог знає - ми одна родина. І Богу душу віддам свою, За тебе, земля рідну і святу! Ведуча 1: Сьогодні в зоні антитерористичної операції разом з іншими військовослужбовцями воюють і наші земляки. Наші воїни – кам’янчани звільняють міста і села Донеччини та Луганщини. Ведуча 2: Ми підтримуємо наших військових і бажаємо, щоб скоріше прийшов мир на українську землю. Тож, молімося за життя і здоров’я наших земляків. Сл. і муз. Лариси Закієвої «Два крила», вик. Лариса Закієва Ведуча 1:

Немарно кажуть, що в країні, Де квітне злагода, любов, Дає Бог крила журавлині І править правда, а не зло. Ведуча 2: То ж слався, рідна Україно, Країно віковічних мрій, У світі ти така – єдина, Живи на славу і радій! Вірш Людмили Новицької «Україна дорога», читає автор Україно дорогенька Ти для нас, як рідна ненька Ти ростиш нас і годуєш, Ти багатство нам даруєш. В тебе є ліси і гори, ріки повноводні А поля які родючі? А які врожаї? І садів не полічити, бо нема оселі Де не було б яблунь, груші, вишень і черешень, І смородини й малини, І таке смачне все. У степах шовкові трави коси розпустили. І вода така солодка лиш на Україні. Люди щирі і привітні вас зустрінуть хлібом

Бо не хочемо воювати – мир більш до душі нам. Тож люблю я Україну Нашу рідну неньку Бо нема ніде на світі Скільки б не шукали Вже такої благодаті Як у ріднім краї. Ведуча 1: О, Боже!Звільни нам душі від страху й облуди, А Україну від нових оков, Щоби людьми вовік лишались люди, Щоб не лилась невинна кров. Ведуча 2: Не повтори смертельних днів кривавих Для нинішніх й прийдешніх поколінь. Даруй нам волю, щастя і державу, На многії літа… Амінь. Вірш Миколи Панасюка «Україні», читає автор У кожнім подиху весни Буяй, славетна Україно! Ти, обдарована крильми, В піснях злітаєш солов’їних. Хрещатиком звеличена й селом, Людьми, що мають добре серце,

Омита праведним Дніпром, Живеш у кожнім нашім герці. Вічній, світися у віках, Щаслива дочками й синами, Квітуй в веселках і зірках, Багатими пишайся врожаями! І день свободи України – Це свято вічне, не минуле: Перемогли, звели з руїни, Красу країні повернули! Ведуча 1: День Незалежності! Здобув його народ В борні й стражданні, нездоланній вірі. Ми йшли крізь терни, через сотні перешкод, Вогні майданів у серцях зоріли. Ведуча 2: Для нас священне свято настаєІ кров батьків нуртує в наших жилах. Ми є, були, і вічно будем миМи – українці –з нами Бог і сила. Вірш Людмили Машталер «Україна», читає автор

Вселюдських мрій високі злети! Сягнути б космосу висот, – Туди злетіти би поетам, Щоб оспівати свій народ. Й найкраще в світі Чорне море, Найширші ріки і поля, Найдовші гори Медобори, Це – українська земля. В нас – найвродливіші дівчата, Найпрацьовитіші жінки, Сьогодні ми святкуємо свято, – Славетна будь на всі віки! Ведуча 1: Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ми вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють наші батьки, з України, де ми народилися. Ведуча 2: То ж збережімо любов до рідного краю, до рідної пісні, мови, звичаїв. Любіть і бережіть своїх батьків і буде вам добре житися на землі. На сцені поетеса Людмила Кур’ян з віршем «Україна» Коли із мого серця пісня лине,

Коли обличчя бачу молоді, – Тоді тебе люблю я, Україно, Тобі вклоняюсь до землі тоді. Коли про мене дбаєш, як про сина, І бережеш на суші і воді, Тоді тебе люблю я, Україно, Тебе шаную щиро я тоді. Коли мене ти ціниш, як людину, Коли з тобою разом ми в труді, – Тоді тебе люблю я, Україно, Тобі дарую запал свій тоді. Коли в житті згораю, як жарина, А ти мене не кидаєш в біді. – Тоді тебе люблю я Україно, Тобі безмежно вдячний я тобі. Коли твоя історія билинна Іде вперед у впевненій ході, – Тоді тебе люблю я, Україно, Навік з тобою краю мій тоді. Коли ти станеш в скрутний час полинний Без докорів на Вищому суді. – Тоді скажу: «Люблю тебе, Вкраїно,

Тобі своє життя віддам тоді!» Ведуча 1: Всевидящий наш Отче і Владико, Тобі молюся і між всіх незгод Тебе благаю – не покинь навіки Вкраїнську землю і її народ. Ведуча 2: Згаси, о Боже, між братами чвари, Спаси і вбережи від нових бід, Щоб не зростали знову яничари, Щоб в славі процвітав козацький рід. Сл.і муз. Жанни Мадич «Доле, щастя подаруй» Ведуча 1: Нехай ніхто не полонить Твоїх земель, не розтині Бо ти єдина Україно, Бо ти на всіх у нас одна. Ведуча 2: Одна від Заходу й до Сходу Володарка земель і вод – Ніхто не ділить хай народу, Бо не поділиться народ.

Вірш Лесі Приліпко-Руснак «МОЯ УКРАЇНО!, читає автор Україно, я твоя донька! А ти мати моя сивочола Ось тобі моя тепла долонька, Зоре моя світанкова Я йду босоніж по росі Милуюсь аквамариновим небом Жовто-блакитну стрічку в косі Я зробила своїм оберегом Ненько, я дім твій не лишу В край чужий журавлем не полечу Я твоя надія, я майбутнє пишу Твого життя несу свічу. Україно, я в коханні тобі зізнаюсь Ти – моя найдорожча перлина. І в низькому поклоні схилюсь, Моя дорога і свята Батьківщина. Ведуча 1: Розлогі смереки, квітучі поля, Блакитний туман і сади яблуневі, Це все – Україна, кохана земля З ясними очима джерел кришталевих.

Ведуча 2: Цвіти, розквітай кольоровим вогнем, Любов’ю наповнюй серця не зігріті. З тобою ми щастя жадане знайдемо, Для мене завжди ти найкраща у світі! Пісня «Молитва за Україну» вик. О.Торжинська Ведуча: Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ведуча 2: Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів. Ведуча1: Зберегти Незалежність, збудувати міцну державу, зберегти, розвинути і примножити її моральні, культурні і духовні цінності – наш святий обов’язок. Світлана Кремінська

Ведуча 1: Сьогодення нам дивиться в очі і зове молодих в майбуття, Де сіяють нам гасла пророчі, де достойне і світле життя. Ведуча 2: Нам за нього боротись, долати всі загати, йдучи до мети. Щоб тобі, наша рідная мати, більш ніколи не знати біди. Вікторія Єкимова «Україно, ми твої діти», чит. автор Ведуча 1: Ми тебе заквітчаємо любов’ю, ми добром тобі встелемо шлях І усе, що освячено кров’ю ми восславимо в наших ділах. Ведуча 2: Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні вовік!

Сл. І муз. Лариси Закієвої «Усмішка казкова» вик.автор Ведуча 1: Зі святом Вас! Слава Україні!

Наша адреса: 32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовічів 3, тел. 2-44-52, 2-13-14.

E-mail: k-pmcbs@ukr-net Веб-сайт: http://cbsmkam-pod.at.ua/