Сергій корольов

Кам’янець-Подільська МЦБС Методико-бібліографічний відділ Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи

Сергій Корольов – українець, який відкрив людству шлях у космос 110 років від дня народження Сергія Корольова Рекомендаційний список літератури

2017

Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф І категорії центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи О. В. Дачковська

Сергій Павлович Корольов (1907-1966) – радянський учений і конструктор у галузі ракетобудування й космонавтики, головний конструктор перших ракет-носіїв, штучних супутників Землі, пілотованих космічних кораблів, основоположник практичної космонавтики, академік АН СРСР (1958), член президії АН СРСР (1960-1966), двічі Герой Соціалістичної Праці (1956, 1961). С.П. Корольов – піонер освоєння космосу. Під його керівництвом створено багато геофізичних і балістичних ракет, запущені перші у світі міжконтинентальна балістична ракета, ракета-носій «Восток» та її модифікації, здійснені польоти космічних кораблів, зокрема, вперше в історії пілотованих людиною та з виходом людини у відкритий космічний простір; створені перші космічні апарати серій «Місяць», «Венера», «Марс», «Зонд», штучні супутники «Електрон», «Блискавка-1»; розроблений проект космічного корабля «Союз». Корольов виховав численних послідовників – учених та інженерів. Він удостоєний Золотої медалі ім. К. Е. Ціолковського АН СРСР

(1958), Ленінської премії (1957), нагороджений 2 орденами Леніна, орденом «Знак Пошани» і медалями. У 1966 АН СРСР заснувала золоту медаль ім. С.П. Корольова «За видатні заслуги в галузі ракетно-космічної техніки». Засновано стипендії ім. С. П. Корольова для студентів вищих навчальних закладів. У Житомирі, Москві (на початку Алеї космонавтів) та інших містах споруджено пам’ятники вченому, створено меморіальні будинки-музеї в Житомирі, Москві й на Байконурі, його ім’я носять Куйбишевський авіаційний інститут, вулиці багатьох міст, два науково-дослідних судна, високогірний пік на Памірі, перевал на Тянь-Шані, астероїд, таласоїд на Місяці.

Головний конструктор Біографічна довідка Сергiй Павлович Корольов народився 12 сiчня 1907 року в Житомирi в родинi вчителiв. З десятилiтнього вiку виховувався вiтчимом, iнженером-механiком за спецiальністю. У 1924 роцi одержав середню освіту, закiнчивши Будiвельну профшколу мiста Одеси. Спроектував свiй перший планер. Вступив у Київський полiтехнiчний iнститут. У 1926 роцi в зв'язку з закриттям КПІ перевiвся на вечiрнє вiддiлення Московського вищого технiчного училища (МВТУ) iм. Баумана. Одночасно працював на пiдприємствах авiацiйної промисловостi. Пiзнiше будував планери i брав участь у Всесоюзних планерних змаганнях. У 1929 роцi захистив дипломний проект легкомоторного двомiсного лiтака (СК - 4), що був побудований i проходив лiтнi випробування. Науковим керiвником Корольова був А.Н.Туполев. Пiсля захисту одержав професiю інженера-аеромеханіка. У 1930 роцi без вiдриву вiд виробництва закiнчив Московську школу льотчикiв, одержав посвiдчення пiлота. У 1931 роцi разом з Ф.А. Цандером органiзував одну з перших у країнi ракетних органiзацiй – групу вивчення реактивного руху (ГИРД) при Центральнiй радi Осоавіахіму (пiзнiше ДОСААФ). Керував будiвництвом i польотними випробуваннями ракет, розробляв проект ракетоплана. У 1932 роцi призначений керiвником ГИРДА i головою Технiчної ради. У 1933 роцi призначений заступником начальника Реактивного науково-дослiдного iнституту (РНИИ), створеного на базi двох органiзацiй ГИРД i ленiнградської Газодинамiчної лабораторiї (ГДЛ). Керував польотними iспитами перших вiтчизняних рiдинних ракет «09» (конструкцiї М.К. Тихонравова) i «ГИРД-Х» (конструкцiї Ф.А. Цандера). У 1934 роцi вийшла книга Корольова «Ракетний полiт у стратосферi». Керував польотними випробуваннями крилатої ракети «06/1», створеної пiд його керiвництвом.

У 1936 роцi створив конструкцiю ракетоплана «318-1», обгрунтувавши технiчнi вимоги до лiтака з ракетним двигуном. У 1937 роцi брав участь у випробуваннях ракетоплана з двигуном «ОРМ-65» конструкцiї В.П. Глушко. У 1938 роцi був репресований i засуджений на тривалий термiн вироку. Початок термiну вiдбуває на Колимi, а в роки Великої Вiтчизняної вiйни бере участь у створеннi лiтака Ту-2 у московському КБ при ЦКБ НКВД у групi А.Н. Туполева. У 1942 був вiдкликаний у Казань в ОКБ моторобудiвного заводу. Розробляв конструкцiю ракетного прискорювача для бойових лiтакiв. Пiдготував працю «Уведення до питання про лiтак-перехоплювач РП iз реактивним двигуном «РД-1». У 1944 роцi звiльнений згідно Указу Президiї Верховної Ради СРСР i в 1945 роцi вiдряджений у Нiмеччину, де в складi Технiчної комiсiї знайомився з нiмецькою трофейною ракетною технiкою. За успiшне виконання робiт у роки вiйни з створення ракетних прискорювачiв для лiтакiв нагороджений першим орденом «Знак Пошани». У 1947 роцi С.П. Корольов повернувся в Москву, приступив до виконання обов'язкiв Головного конструктора. У 1948 роцi займався удосконаленням висотних геофiзичних ракет, створених на базi вiйськових. У 1954 роцi звернувся з листом у ЦК КПРС iз пропозицiєю про створення i запуск штучного супутника Землi. У 1955 роцi керував розробкою перших зразкiв космiчних лiтальних апаратiв. Брав участь у будiвництвi наземних iспитових служб космодрому Байконур як один з його «замовникiв». У 1956 роцi удостоюється звання Героя Соцiалiстичної Працi за розробку нових зразкiв бойових ракет. У 1957 роцi 4 жовтня керував запуском першого у свiтi штучного супутника Землi. Визнаний гiдним Ленiнської премiї. У 1959 роцi брав участь у пiдготовцi й запуску автоматичних мiжпланетних станцiй «Мiсяць – 1», «Мiсяць – 2», «Мiсяць – 3». Остання передала фотознiмки зворотної невидимої сторони Мiсяця.

У 1961 роцi 12 квiтня керував першим в iсторiї польотом людини в космос. Корабель Юрiя Гагарiна зробив один виток навколо планети й успiшно повернувся на Землю. У 1962 роцi пiдготував i провiв перший груповий полiт кораблiв «Схiд-3» i «Схiд-4», брав участь у запуску мiжпланетної станцiї «Марс-1». У 1963 роцi пiдготував i провiв другий груповий полiт кораблiв «Схiд-5» i «Схiд-6». У 1964 роцi готував до польоту зонд для далеких мiжпланетних польотiв та брав участь у запуску ракетнокосмiчної системи «Quot». Готував i здiйснив полiт космiчного корабля «Схiд». Затвердив проект ракетного комплексу «Союз», розроблений фахiвцями пiд його керiвництвом. У 1965 роцi керував польотом корабля «Схід-2», у ходi якого космонавт Олексiй Леонов вперше в iсторiї вийшов у вiдкритий космос. Брав участь у запусках автоматичних мiжпланетних станцiй «Мiсяць-5», «Мiсяць-6», «Мiсяць-7», «Мiсяць-8», «Венера-2», «Венера-3», лiтального апарата «Зонд3», супутника зв'язку типу «Блискавка-1». За видатний внесок в розвиток практичної космонавтики академiк С.П. Корольов двiчi визнаний гiдним звання Героя Соцiалiстичної Працi (у 1956 i 1961 роках), йому присуджена Ленiнська премiя (у 1957 роцi) i золота медаль iменi К.Э. Цiолковського Сергiй Павлович Корольов помер на шiстдесятому роцi життя 14 сiчня 1966 року.

Література книги Астушенков

П. Т. Орбиты Главного конструктора /

П. Т. Астушенков. – 2-е узд. доп. и перераб. – Москва : ДОСААФ, 1973. – 271 с. Голованов Я. К. Королев. Хроника / Я. К. Голованов. – Москва : Молодая гвардия, 1973. – 255 с. Голованов Я. К. Дорога на Космодром : мечта, опыт, дело / Я. К. Голованов. – Москва : Дет. лит., 1982. – 551 с. Сергей

Королев

–

генеральный

конструктор

космических кораблей // Я познаю мир : детская энциклопедия : Космос / Авт.– сост. Т. И. Гонтарук. – Москва : АСТ, 1995. – С. 372. Романов А. П. Королев / А. П. Романов. – Москва : Молодая гвардия, 1990. – 477 с. Романов А. П. Конструкторы / А. П. Романов, В. С. Губарев. – Москва : Политиздат, 1989. – 365 с. Сергій Корольов // 100 найвідоміших українців. – Київ : Автограф, 2005. – С. 572. Слово про Корольова : нариси. – Київ : Молодь, 1970. – 306 с. Старостин А. Адмирал Вселенной : Сергей Королев / А. Старостин. – Москва : Мол. гвардия, 1973. – 237 с.

Публікації з періодичних видань Шпак В. Вєжлівиє люді проти Прометея космосу : [110 років від дня народження Сергія Корольова] / В. Шпак // Уряд. кур’єр. – 2017. – 6 січ. – С. 8. Шама О. Толкнул в космос : [конструктор Сергей Королев] / О. Шама // Новое время страны. – 2016. – № 13. – С. 60–62. Осипчук И. «Отец Нобелевской премией,

дважды мог быть награжден

говорит Наталья Сергеевна, дочь

первопроходца космонавтики С. Королева» / И. Осипчук // Факты. – 2012. – 12 янв. – С. 5. Даугуле А. И на Марсе будут яблони цвести…: [Сергей Королев] / А. Даугуле // VIVA! Биография. – 2011. – № 11. – С. 98–109. Осипчук И. О том, как выдающийся конструктор ракет Сергей Королев готовил висадку людей на Красную планету / И. Осипчук // Факты. – 2010. – 21 апреля. – С. 13. Гренчак Г. Паперовий голуб у відкритому космос : [Сергей Корольов] / Г. Гренчак // Всеукр. техн. газ. – 2007. – 12 квіт. – С. 13. Празднование 100-летия Сергея Павловича Королева // Вселенная, пространство, время. – 2007. – № 2. – С. 24–25.

Губарев В. Профессор Георгий Катыс : академики идут в космос…: [неосуществленный проект С. П. Королева] // Наука и ремонт. – 2007. – № 1. – С. 48–56. Митрахов Н. Королев и Украина. Ракетно-космические страницы : [к 100-летию со дня рождения Сергея Павловича Королева] / Н. Митрахов // Вселенная, пространство, время.– 2007. – № 1. – С. 24–28. Белов

В.

«Фантастика

в

чертежах»

:

[главный

конструктор С. П. Королев] / В. Белов // Юный техник. – 2006. – № 12. – С. 10-17. Бугров В. Тяжелый, межпланетный…: [С. Королев] / В. Бугров // Техника молодежи. – 2004. – № 10. – С. 30.