Трагічна осінь 1939

Кам'янець-Подільська центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Читальний зал

ТРАГІЧНА ОСІНЬ 1939-го

Літературно-історична композиція до річниці початку Другої світової війни 2 вересня 2016 р.

2016

Сценарій розробила провідний бібліотекар читального залу Тетяна Дашко

Сценарій розрахований на широке коло користувачів

Мета: згадати трагічні події осені 1939 року, вшанувати всіх живих та полеглих учасників найстрашнішої в історії війни, виховувати у молоді любов до своєї Батьківщині та активну життєву позицію. Дата проведення: 2 вересня 2016р. Місце проведення: ч/з Слухачі: учні міського ліцею «Антей»

(відеоролик – «Пам`ятаємо, перемагаємо» (30 с.) Звучить музика, на фоні музики виходять ведучі…

1-й ведучий: Доброго дня шановне товариство! В історії є дати, які проходять і забуваються. Але є такі, що залишаються жити у пам'яті поколінь навіки. Однією з поміж таких є 1-2 вересня - початок Другої світової війни.

2-й ведучий: Друга світова війна — наймасштабніша війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні[1] до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японської імперії перед союзними державами.

1-й ведучий: Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли близько 60 млн осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн.

2-й ведучий: Як засвідчує багатомовна інтернетенциклопедія Вікіпедія, Енциклопедія історії України, того вікопомного вересневого дня гітлерівська Німеччина напала на мирну Польщу. Ця іскра швидко перетворювалася у світову пожежу. 3 вересня Велика Британія, Франція, Канада, Австралія та багато інших країн оголосили війну Німеччині.

1-й ведучий: Але Німеччина, скориставшись тим, що більшість країн Західної Європи не були готові до ведення активних бойових дій, окупувала Данію, Норвегію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург та завдала удару по Франції.

2-й ведучий: А вже 17 вересня 1939 року Радянський Союз під приводом порятунку Західної України від німецьких фашистів кинулася також на Польщу, до складу якої на той час входили західноукраїнські землі...

1-й ведучий: Побоюючись подальшого наступу Червоної Армії, Гітлер, порушивши радянсько-німецький договір 1939 року, ударив першим. Сталося це недільного ранку 22 червня 1941 року. У вогняному смерчі Другої Світової війни запала вся Українa.

2-й ведучий: В цей час до Німеччини приєдналися Італія, Румунія, Угорщинa, Словаччина, Фінляндія. Радянськонімецький фронт став головним і визначальним у Другій світовій війні.

1-й ведучий: Мільйони людей забрала Друга світова війна. Це важко усвідомити, важко осягнути. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли гинули мільйони... Це глобальна трагедія.

2-й ведучий: Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзіводнополчан, рідних і близьких. Душі, простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло фашистської окупації.

1-й ведучий: Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони святиня нашої пам’яті. Людмила Курян «Війна» чит. автор 1-й ведучий: Дорогою ціною заплатив наш український народ у цій страшній війні. Зокрема серед українців загинуло щонайменше 14 млн осіб.

2-й ведучий: Все далі відходять грізні і важкі роки війни. Можна по різному до неї ставитись, але не можна забути тих хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів. Людмила Дрезналь «Не гасне пам'ять» чит. автор Не гасне пам'ять із роками Про тих, хто відстояв життя. Вони у серці завжди з нами! Біді не буде вороття! Вони пройшли війни дороги, Щоб весни радістю цвіли…

Здобули кров'ю Перемогу, Щоб в мирі ми усі жили.

1-й ведучий: Матінко рідна, матусю ласкава! В горі пекучому, в любій журбі, Бродиш ти десь по дорогах кривавих, Ждеш, виглядаєш розради собі.

2-й ведучий: Вранці виходиш у степ, на долину, Де похилилися верби на шлях. Згадуєш як попрощалися з сином, Щастя йому побажала в боях.

1-й ведучий: Довга дорога прослалася звідти, Тяжчого шляху не знати мені. Глянь, як схилились обпалені віти, Ніби заклякли у чорному сні.

2-й ведучий: Чорна стіна, зловорожа, проклята, Ще й на дорозі потвора- змія. То за ногою фашистського ката Кров’ю сплива Україна моя. Звучить фон музики «Степом»

1-й ведучий: Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис. сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами 2-й ведучий Катами мучена, розп’ята, Ти не скорилась ворогам Ти знала: прийде час розплати Впаде на голови катам.

1-й ведучий: Ти знала мучитись не довго, Що заясніє небозвід, Що зійде сонце, зійде сонце І все дивилася на схід; 2-й ведучий У далину де дні і ночі Від вибухів здіймався дим, Дивились виплакані очі На Україну – рідний дім. Звучить пісня «Журавлі» у виконанні Олени Горбатюк 1-й ведучий: Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали наші воїни і перемогли. Перемогли тому, що вели війну справедливу. Перемогли тому, що відстоювали право на життя.

2-й ведучий: Ми ніколи не забудемо подвигу своїх дідів і батьків у Другій світовій війні. Ми сьогодні шануємо всіх живих, і тих, хто пережив її, у кого й досі болять ран 1 Ведуча. Це вони наближали перемогу, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими, хто віддав своє життя і тим ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до сьогоднішнього дня.

2 Ведучий. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм важко про них згадувати. Виступ ветеранів (Вручаємо квіти) 1-й ведучий: В атаки йшли вони не ради нагород. Поранені страждали в медсанбатах... За цвіт життя завдячує народ Сьогодні посивілим солдатам.

2-й ведучий:

В чужих краях, в запеченій крові Вони ще юні падали в катрани. Пригадують дороги фронтові І вбитих побратимів ветерани, 1-й ведучий: Вернулися живі з полків і рот І мир подарували рідним хатам. За цвіт життя завдячує народ Полеглим і посивілим солдатам.

2-й ведучий: З медалями вони й без нагород Стрічають один одного, як брата. За цвіт життя завдячує народ Полеглим і посивілим солдат 1-й ведучий: На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної

культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності.

2-й ведучий: Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів людей. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.

1-й ведучий: Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...

2-й ведучий: Немає в Україні жодної родини, яку обминула війна. Старі сімейні альбоми зберігають для нащадків образи рідних, які залишили батьківську хату, щоб заступити дорогу ворогові, щоб захистити світ від фашизму.

1-й ведучий: Залиш на хвилинку щоденні турботи. З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата, Дружину, сестру чи посивілу матір. Вадим Крищенко «Одинока» чит. Любов Луцик 2-й ведучий: Уклонимось тим, хто поліг у бою, Хто прикрив землю рідну собою. Усім поіменно, хто впав у бою, Хто відстояв нашу свободу. Хвилина мовчання.

1-й ведучий: Мені привиділось, немов солдати, Які не повернулися з боїв, Не полягли, а залишились жити, Перетворившись в білих журавлів.

2-й ведучий: Не тільки зграйно журавлями В небесній синяві летять — Вони в гаях, поміж полями, В степах тополями стоять.

1-й ведучий: Торкнутись силяться зеніту, Немов з легенди, мов живі,

Вони, здається, всього світу, Усього людства вартові.

2-й ведучий: Ми — не діти війни, Лихоліття страшного не знаєм, Із книжок про війну, Про запеклі бої ми читаєм. Огляд книжкової виставки 1-й ведучий: Ми — не діти війни, Ми у мирі, у щасті, у тиші зросли. Але пам'ять про те, що накоїла чорна війна, В дні скорботні щорічно в душі ожива.

Наша адреса: 32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовічів 3, тел. 2-44-52, 2-13-14.

E-mail: k-pmcbs@ukr-net Веб-сайт: http://cbsmkam-pod.at.ua/