«Володар слів ясних та мудрих» (125 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського)

Кам’янець-Подільська міська ЦБС Центральна міська бібліотека ім. Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ

Володар слів ясних та мудрих 125 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського

Рекомендаційний список літератури

2020

Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи О. Дачковська

Була у нього посмішка дитяти – Блакиті української тепло. Любов’ю серце зроджене було, Як пісня – чесне, як бджола – завзяте. Дмитро Павличко Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Рильський Тадей Розеславович, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського й княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Дід був учнем базиліянської школи і під час взяття Умані гайдамаками у 1768 році ледве не був страчений. Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). 1902 року помер його батько, і родина переїхала з Києва в Романівку. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім у приватній гімназії в Києві. Змалку познайомився з композитором М. Лисенком, етнографом, дослідником і збирачем українських народних дум та пісень Д. Ревуцьким, актором і режисером П. Саксаганським, етнографом та фольклористом О. Русовим, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родинах М. Лисенка та О. Русова. Після приватної гімназії Рильський у 1915 – 1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. З 1919 до 1929 року вчителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.

Pильський почав писати рано, перший його вірш надруковано 1907, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. Першою вже зрілою, що визначила появу видатного

поета, була збірка «Під осінніми зорями». У 1920-х роках вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922), «Поеми» (1925), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929), та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року – переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш». Як і решта неокласиків, Рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «На світі є співучий Лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «Чумаках» чи поемі «Сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді. Така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом НКВД у 1931 році, після чого він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі. Після ув'язнення, з 1931 року творчість Рильського зазнає змін, і в збірці «Знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. Його творчість поділилася на два річища – офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його. У радянську добу Рильський написав тридцять п’ять книжок поезій, кращі серед яких – «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов’янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. 1943 року його обрано академіком. У 1944 – 1964 роках Максим Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. 1960 року йому було присуджено Ленінську премію, у 1943, 1950 – Державну премію СРСР. Помер Максим Тадейович Рильський 24 липня 1964 року. Поховано його в Києві, на Байковому кладовищі.

Клянусь тобі, веселий світе, Клянусь тобі, моє дитя, Що буду жити, поки жити Мені дозволить дух життя

Поетичний світ Максима Рильського Твори М.Т. Рильського Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах / М. Т. Рильський. – Київ : Наук. думка, 1983 – Т. 1-2 : Поетичні переклади. –1985. – 440 с. Т. 3 : Поезії 1941-1950. – 1983. – 438 с. Т. 4 : Поезії 1949-1964. – 1984. – 423 с. Т. 5 : Поетичні переклади. –1984 –1987. – 456 с. Т. 7 : Поетичні переклади. – 1985. – 380 с. Т. 8 : Поетичні переклади. – 1985. – 328 с. Т. 9 : Поетичні переклади. – 1985. – 496 с. Т. 10 : Поетичні переклади. –1985. – 568 с. Рильський М. Т. Твори в 2-х т. / М. Т. Рильський. – Київ : Дніпро, 1976. – Т. 1 : Лірика. – 421 с. Рильський М. Т. Твори в 2-х т. / М. Т. Рильський. – Київ : Дніпро, 1977. – Т. 2 : Поеми й цикли. – 366 с. Рильський М. Т. Вірші та поеми / М. Т. Рильський. – Київ : Дніпро, 1982. – 304 с. Рильський М. Т. Лірика / М. Т. Рильський ; передм. І. Ф. Драча. – Київ : Правда, 2005. – 289 с. Рильський М. Т. Лірика / М.Т. Рильський. – Київ : Дніпро, 1995. – 334 с. Рыльский М. Ф. Меж людей и с людьми : статьи / М. Ф. Рыльский. – Москва : Мол. гвардия, 1982. – 22 с. Рильський М. Т. На білих островах : лірика / М. Т. Рильський. – Репринт. вид. 1910 р. – Київ : П. Барський, 1910. – 64 с. Рильський М. Т. Поезії / М. Т. Рильський ; упоряд. С. А. Крижанівський. – Київ : Рад. письменник, 1976. – 303 с. Рильський М. Т. Синя далечінь / М. Т. Рильський. – Київ : Молодь, 1995. – 78 с. Рильський М. Т. Слово про матір : поезії / М. Т. Рильський. – Київ : Молодь, 1977. – 239 с.

Рильський М. Т. Статті про літературу / М. Т. Рильський ; вступна стаття Л. Новиченка. – Київ : Дніпро, 1980. – 509 с. Рильський М. Т. У братерській співдружності : літературно-критичні статті / М. Т. Рильський. – Київ : Рад. письменник, 1978. – 208 с. Рильський М. Т. Яблука доспіли, яблука червоні! : поезії / М. Т. Рильський ; упоряд. І. Ільєнко ; передм. І. Драча. – Київ : Веселка, 1986. – 343 с.

Книги про життєвий і творчий шлях М.Т. Рильського Агеєва В. Мистецтво рівноваги : Максим Рильський на тлі епохи / В. Агеєва . – Київ : Книга, 2012. – 392 с. Вервес Г. Максим Рыльський в кругу славянских поэтов / Г. Вервес. – Москва : Худож. л-ра, 1981. – 271 с. Крижанівський С. А. Максим Рильський / С. А. Крижанівський. – Київ : Вища школа, 1985. – 125 с. Рильський В. М. Мандрівка в молодість батька / В. М. Рильський. – Київ : Молодь, 1995. – 119 с.

Корифей української культури

Публікації про життєвий і творчий шлях Максима Тадейовича Рильського Бакуменко О. Уроки терпіння : [до 120-річчя від дня народження Максима Рильського] / О. Бакуменко // Літ. Україна. – 2015. – 19 берез. – С. 6. Булаховська Ю. Декілька спогадів про Максима Рильського / Ю. Булаховська // Слово і Час. – 2006. – № 3. – С. 84-88. Гордон О. Більше ніж поет : [122 роки від дня народження Максима Рильського] / О. Гордон // Літ. Україна. – 2017. – 23 берез. – С. 14. Дроздовський Д. Поетичний світ Максима Рильського / Д. Дроздовський // Укр. культура. – 2008. – № 3. – С. 36-38. Красиве і корисне : [до 120-річчя від дня народження Максима Рильського] // Україна молода. – 2015. – 8 квіт. – С. 13. Кушнір Л. «Я помру, а Україна зостанеться» : [Тадей Рильський – батько Максима Рильського] / Л. Кушнір // Україна молода. – 2014. – 15 трав. – С. 7. «Мені ти грієш серце, мій народе…» : [Максим Рильський ] // Вісн. Чорнобиля. – 2010. – 25 верес. – С. 8. Олійник Т. Максим Золоте Серце : [Максим Рильський] / Т. Олійник // Україна молода. – 2016. – 24 трав. – С. 13. Пазяк Н. Рильський неокласичний : [120 років від дня народження Максима Рильського] / Н. Пазяк // Літ. Україна. – 2015. – 19 берез. Панченко В. Від «Білих островів» до «Знака терезів» : [поезія Максима Рильського 1910-1932 рр.] / В. Панченко // Слово і Час. – 2006. – № 1. – С. 3-14. Панченко В. Мудрець : [115 років від дня народження Максима Рильського] / В. Панченко // День. – 2010. – 26-27 берез. – С. 23. Протасова Г. «Коли доба нас дожене» : [книжка В. Агєєвої «Мистецтво рівноваги . Максим Рильський на тлі епохи»] / Г. Протасова // Літ. Україна. – 2012. – 27 груд. – С. 15.

Рева Л. Постаті Великої Волині : [Максим Рильський в історії української та світової культури] / Л. Рева // Вісн. Кн. палати. – 2017. – № 11. – С. 48-52. Руда Т. Максим Рильський як теоретик перекладу : [до 100-річчя від дня народження] / Т. Руда // Народ. творч. та етнограф. – 2005. – № 3. – С. 4-9. Фільц Б. Корифей української культури ХХ століття : [до 110-річчя від дня народження Максима Рильського] / Б. Фільц // Народ. творч. та етнограф. – 2005. – № 2. – С. 12-13. Хімич М. «Троянди й виноград» від нащадків поета : [до 120-річчя від дня народження Максима Рильського] / М. Хімич // Голос України. – 2015. – 19 берез. – С. 7. Ціон В. Поет не радянський, а український і світовий : [«Максим Рильський неокласик. На білу гречку впали роси…Лірика. Вибране. 1918-1929 рр.] / В. Ціон // Літ. Україна. – 2015. – 9 квіт. Шпак В. «Ви прийшли і педете, а я вже остався…» : [120річчя з дня народження Максима Рильського] / В. Шпак // Уряд. кур’єр. – 2015. – 14 берез. – С. 8. Шпак В. Хлопоман Тадей Рильський : [170 років від дня народження українського просвітителя] / В. Шпак // Уряд. кур’єр. – 20111. – 11 січ. – С. 7. Яновська Л. Народ уже є. Де такі, як Тадей, керманичі? : [видання «Тадей Рильський] / Л. Яновська // Уряд. кур’єр. – 2015. – 6 січ. – С. 10.

Вивчення творчості Максима Рильського в школі Агєєва В. Поема «Мандрівка в молодість» у художній еволюції Максима Рильського / В. Агєєва // Дивослово. – 2013. – № 1. – С. 39-46. Братко В. О. Максим Рильський – автор і перекладач сонетної форми / В. О. Братко // Заруб л-ра в шк. – 2010. – № 3. – С. 26-30. Дроботько Н. Незабутні роки дитинства : [матеріал до уроку позакласного читання за поезією Максима Рильського] / Н. Дроботько // Дивослово. – 2007. – № 12. – С. 18-20. Поліщук Я. Акт творчого духу : читаємо ліричний шедевр Максима Рильського «Коли копають картоплю…» / Я. Поліщук // Укр. мова й л-ра в ліцеях. – 2008. – № 1. – С. 72-77. Степовичка Л. «На протилежному боці від добра» : [образ «божевільні» в романі В. Рубана] / Л. Степовичка // Слово і час. – 2006. – № 9. – С. 59-63. Тиховська О. Мотив кохання й пізнання внутрішньої фемінності в поемі Максима Рильського «Царівна» / О. Тиховська // Дивослово. – 2010. – № 4. – С. 55-59.

Вірші Максима Рильського І шум людський… І шум людський, і велемудрі книги, І п’яних струн бентежно-милий спів, І славу, й злото – битія вериги – Я все забув, все занедбав, спалив. І з-під кохання ніжної кормиги Я вирвався, як раб із кайданів, – Та серце холодом страшної криги Я, друже мій, ще зовсім не покрив. Я лиш оддав з низьким поклоном Долі Всю суєту дитячих цих утіх За день один в широкім чистім полі! Я взяв собі у Неї замість їх Веселий сміх, безмежне щастя волі І ріг – мисливський переливний ріг!

Яблука доспіли… Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду, Ти мене, кохана, приведеш до поля, Я піду – і може більше не прийду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні уста, – А тепер у серці щось тремтить і грає, Як тремтить на сонці гілка золота. Гей, поля жовтіють, і синіє небо, Плугатар у полі ледве маячить… Поцілуй востаннє, обніми востаннє; Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 7-43-48, 7-40-87 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net