Вінграновський біобібліографічна довідка

Кам’янець-Подільська МЦБС Міська центральна бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ

«Мої літа не перекотиполе…»

80 років від дня народження М. Вінграновського Біобібліографічна довідка

2016

Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф І категорії міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи О.В. Дачковська

Біографія Миколи Вінграновського Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 в м. Первомайськ Миколаївської області в районі «Птахокомбінат». В школі № 17 Первомайська він здобув середню освіту. Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. За два тижні від початку занять ставного, показного українця-степовика прослухав О. Довженко (майстрові «було дозволено» сформувати власний курс у кіноакадемії) і забрав його до себе в Москву навчатися у ВДІКу. Через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі М. Вінграновського. Ще студентом зіграв головну роль рядового солдата Івана Орлюка у художньому фільмі «Повість полум’яних літ» (1961), автором якого був Олександр Довженко. За краще виконання чоловічої ролі Микола Вінграновський отримав золоту медаль кінофестивалю в Лос-Анджелесі. До Києва дипломований кінорежисер повернувся з Москви знаменитим, про що розповідає в есеї «Хто і що для мене незалежність України», і в повісті «Пересадка». Проте Вінграносвького, який почав працювати на кіностудії ім. О. Довженка зустріли неприхильно. Написаний ним сценарій «Світ без війни» (1960) так і залишився тільки сценарієм. Миколі Вінграновському вдалося відзняти художні стрічки на кіностудії О. Довженка: «Дочка Стратіона» (1964), «Ескадра повертає на захід» (1966), «Берег надії» (1967), де він зіграв також роль Вацлава Купки, «Дума про Британку» (1970) – роль Несвятипаски, «Тихі береги» (1973), «Климко» (1984), документальні фільми «Слово про Андрія Малишка» (1983), «Щоденники О. П. Довженка» (у співавторстві з Леонідом Осикою), «Щоденник. Довженко. 1941-1945» (1993),

«Чигирин – столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993), «Батурин – столиця гетьмана Івана Мазепи» (1994), «Галич – столиця князя Данила Галицького» (1995), «Гетьман Сагайдачний» (1999). Дебютував Микола Вінграновський добіркою поезій у журналі «Дніпро» (ч. 2, 1957), відтак – у «Жовтні» (нині «Дзвін») (ч. 8, 1958), «Вітчизні» (ч. 5, 1960) і «Прапорі» (нині «Березіль») (ч. 8, 1960). Публікація в «Літературній газеті» від 7 квітня 1961 р. «З книги першої, ще не виданої» містила дванадцять поезій. Перша збірка «Атомні прелюди» побачила світ 1962 року, разом зі збірками «Тиша і грім» Василя Симоненка і «Соняшник» Івана Драча. В «Атомних прелюдах» вивільнялася величезна духовна енергія особистості, зникла розмежованість громадянського й особистого, історичного й сучасного. Цього митця називають першим з-поміж рівних у плеяді шістдесятників, хоча сам він себе не зараховував до цього покоління. 1967 р. побачила світ друга поетична збірка «Сто поезій». Щоправда, завдяки старанням цензорів в остаточному варіанті поезій залишилося 99… У 1971 році вийшла збірка «Поезії», у 1978 – «На срібнім березі». Між цим були зйомки фільмів, написання прозових творів, сценаріїв. У цей же період поет багато працює над дитячими творами. Ще на початку шістдесятих років у журналі «Ранок» з’явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти». Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші. У 1982 р. побачила світ збірка «Київ», згодом – «Вибране» (1986), передмову до якого написав Іван Дзюба. Двома роками раніше Миколі Вінграновському присуджено Державну премію України ім. Тараса Шевченка за

твори для дітей, зокрема й прозові – повісті «Сіроманець«, «Первінка» та інші. Також він є автором книжок-віршів: «Губами теплими і оком золотим», «Цю жінку я люблю»; повістей: «У глибині дощів», «Літо на Десні»; роману «Северин Наливайко». Найповніше видання доробку – «Вибрані твори в трьох томах» (2004). Постановник десяти художніх та документальних фільмів. Нa відміну від багатьох шістдесятників, які з кінця 80-х років минулого століття захопилися політикою та пошуком керівних посад, Вінграновський зберіг вірність творчому покликанню. Єдиною керівною посадою (і то неоплачуваною), було головування від 1989 по 1993 рік в українському відділенні ПЕН-клубу. Помер 26 травня 2004 року в Києві внаслідок тяжкої хвороби, похований на Байковому кладовищі.

«…Я – гнівний меч, що від Дніпра до звізд… Твори Миколи Вінграновського Вінграновський М. Вибрані твори : у 3-х т. / М. Вінграновський ; оформл. Л. Бейгера. – Тернопіль : Богдан, 2004. – Т. 3 : Повісті й оповідання. – 351 с. Вінграновський М. С. Губами теплими і оком золотим : поезії / М. С. Вінграновський. – Київ : Рад. письменник, 1983. – 62 с. Вінграновський М. Кінь на вечірній зорі : повісті / М. Вінграновський ; худож. В. Качальський. – Київ : Веселка , 1987. – 197 с. : іл. Вінграновський М. С. Київ : поезії Вінграновський. – Київ : Дніпро, 1982. – 156 с.

/

М.

С.

Вінграновський М. С. Любове, ні ! не прощавай ! : вибрана лірика / М. С. Вінграновський. – Київ : Укр. письменник, 1996. – 149 с. : іл. Вінграновський М. На Добраніч : повісті та оповідання / М. Вінграновський ; худож. В. Євдокименко. – Київ : Веселка, 1983. – 78 с. : іл. Вінграновський М. С. Северин Наливайко : роман / М. С. Вінграновський ; худож. А. Т. Добролежі. – Київ : Веселка, 1996. – 366 с. : іл. Вінграновський М. Сіроманець : повісті, оповідання / М. Вінграновський ; іл. І. А. Божко. – Одеса : Маяк, 2008. – 164 с.

Вінграновський М. С. У Неквапи білі лапи : оповідання та вірші / М. Вінграновський ; худож. В. Гулін та Н. Кирилова. – Київ : Веселка, 1989. – 54 с. : іл.

Духовна міра таланту Публікації про життєвий і творчий шлях Миколи Вінграновського Вінграновський М. Я встав з колін і небо взяв за зорі…: [до 80-річчя від дня народження] / М. Вінграновський // Слово Просвіти. – 2016. – 3–9 листоп. – С. 8–9. Лазарук М. «Научиш жити і любить» : [перед’ювілейні роздуми про 80-річчя геніального поета Миколи Вінграновського] / М. Лазарук // Літ. Україна. 2016. – 15 січ. – С. 20. – 2016 – 28 січ. – С. 2. Євдокимова Н. Микола Вінграновський – поет-візіонер, котрий любив / Н. Євдокимова // Літ. Україна. – 2013. – 7 листоп. – С. 9. Кротенко А. «Отут я серце виняньчив для неба…»: [до 75-річчя від дня народження М. Вінграновського] / А. Кротенко // Літ. Україна. – 2016. – 3 листоп. Салига Т. «…Не одійде мій голос, голос мій не від любиться…» : [до 75-ліття з дня народження М. Вінграновського ] / Т. Салига // Слово Просвіти. – 2011. – 3–9 листоп. – С. 10–11.

Марущак В. Духовна міра таланту : [Микола Вінграновський] / В. Марущак // Літ. Україна. – 2011. – 27 жовт. Талалай Л. Микола Вінграновський: з неопублікованого / Л. Талалай // Літ. Україна. – 2011. – 20 жовт. – С. 7. Салига Т. Загадка одного шедевра : [до 75-річчя Миколи Вінграновського] / Т. Салига // Літ. Україна. – 2011. – 6 жовт. – С. 10–11. Кульчицький А.

212 світанків з Миколою Вінграновським : фрагменти спогадів про великого Українця / А. Кульчицький // Літ. Україна. – 2011. – 4 серп. – С. 10–11. Марусик В. Поет із Богового поля : [поет Микола Вінграновський] / В. Марусик // Слово Просвіти. – 2011. – 16–22 черв. – С. 14. Гливінська Л. «Слово моє, сила моя, славо…»: мовнопоетичний світ Миколи Вінграновського / Л. Гливінська // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 32–34. Богдан С. Словобоязливість як явище, або чи був насправді кінь?: [про деякі твори Миколи Вінграновського] / С. Богдан // Дивослово. – 2010. – № 7. – С. 53–55. Лазарук М. У Первомайськ, до Вінграновського… / М. Лазарук // Укр. літ. газ. – 2010. – 28 трав. – С. 3. Салига Т. «…Я – гнівний меч, що від Дніпра до звізд…»: [про творчість Миколи Вінграновського] / Т. Салига // Літ. Україна. – 2010. – 15 квіт.

Богдан С. Міфотворчість Миколи Вінграновського: [на прикладі поезії «У синьому небі я висіяв ліс…»] / С. Богдан // Слово і Час. – 2009. – № 7. – С. 24–31. Гальчук О. Лірична сповідь Миколи Вінграновського / О. Гальчук // Слово і Час. – 2007. – № 4. – С. 3–12. Герасимчук В. Таємниця таланту Вінграновського: [нотатки з вечора пам’яті поета] / В. Герасимчук // Літ. Україна.

– 2007. – 29 берез. – С. 7. Гаврилова Г. Роман М. Вінграновського «Северин Наливайко» / Г. Гаврилова // Всесв. літ. та культура. – 2007. – № 3. – С. 22–27. Йовенко С. Слово про Миколу Вінграновського : [до 70річчя] / С. Йовенко // Українська культура. – 2006. – № 11. – С. 4–5. Салига Т. Я – син зорі його, що з Кобзаря росте : [Микола Вінграновський] / Т. Салига // Літ. Україна. – 2006. – 16 листоп. Сушинський Б. Перед забралом вічності: Микола Вінграновський / Б. Сушинський // Літ. Україна. – 2006. – 16 листоп. – С. 7. Гужва В. Незасклене вікно народу :[ до 70-ліття Миколи Вінграновського] / В. Гужва // Дивослово. – 2006. – № 11. – С. 50–54.

Олійник Б. Золотом таланту – найбагатший: [Микола Вінграновський] / Б. Олійник // Літ. Україна. – 2006. – 15 черв. – С. 7. Артюх Н. Почути весняний грім : [система уроків за творчістю Миколи Вінграновського, 5 клас] / Н. Артюх // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2006. – № 2. – С. 6–10. Базилевський В. Маршал Вінграновський: творчість поета Миколи Вінграновського / В. Базилевський // Літ. Україна.

– 2005. – 18 серп. – С. 7. Кужільна Л. Трагічна модель світу Миколи Вінграновського / Л. Кужільна // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2004. – № 4. – С. 193-198. Яремчук А. Він випестив перо любов’ю : [Микола Вінграновський] / А. Яремчук // Українська культура. – 2004. – № 6–7. Бур’ян Л. Наш земляк Микола Вінграновський / Л. Бур’ян // Дивослово. – 2003. – № 7. – С. 40. Талалай Л. Талант щирості : [Микола Вінграновський] / Л. Талалай // Дивослово. – 1998. – № 10. – С. 58. Кіт Д. Багатогранний талант : ХМикола ВінграновськийЇ / Д. Кіт // Дивослово. – 2002. – № 9. – С. 5–7. Єжелов Т. Чуття тривоги віку : [М. Вінграновському – 60]! / Т. Єжелов // Київ. – 1996. - № 11–12. – С. 3.

Сергієнко Р. …І твої божественні вірші : [Микола Вінграновський] / Р. Сергієнко // Вітчизна. – 1996. – № 11–12. – С. 124. Моренець В. Свобода поезії і поезія свободи : [до 60ліття Миколи Вінграновського] / В. Моренець // Дивослово. – 1996. - № 11. – С. 10.

Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 2-44-52 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net