Творчий талант Андрія Куркова

Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека ім. Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ

Творчий талант Андрія Куркова 60 років від дня народження Рекомендаційний список літератури

2021

Матеріал підібрала і підготувала бібліограф І категорії центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи О.В. Дачковська

Біографія і творчість Андрія Куркова Андрій Курков – найвідоміший український письменник за кордоном. Хоча він пише російською мовою та часто подорожує, письменник ідентифікується як український письменник. Він має свій власний погляд на особливості літературного процесу в Україні, літературні угрупування та покоління, жанрові особливості і їх затребуваність у культурному середовищі країни. Також він кіносценарист, а як есеїст та журналіст пише на теми культури, політики. Андрій Курков регулярно співпрацює із закордонними періодичними виданнями («Neue Zuriche Zeitung», «Die Welt», «Bauwelt», «Ліберасьон» і т.д. ). Народився Андрій Юрійович Курков у 1961 р. у селі Будогощ Ленінградської області. З раннього дитинства живе у Києві. У 1983 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. Одночасно закінчив курси японської

мови та Московський заочний університет культури. З 1985 по 1987 рр. служив охоронцем в Одеській виправній колонії № 51. Закінчив школу перекладачів з японської мови. Працював редактором видавництва «Дніпро», сценаристом на кіностудії О. Довженка, викладав у Белл Колледжі (Кембридж, Англія) та на кінофакультеті Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. З 1988 р. Андрій Курков є членом англійського PEN клубу, найпрестижнішого письменницького клубу у світі (PEN клуб займається захистом прав письменників, свободою слова, допомагає літераторам, які живуть в умовах тоталітарних режимів; члени клубу на щомісячних зустрічах зачитують доповіді, збирають книжки для тюремних бібліотек). З 1993 р. Андрій Курков - член Спілки кінематографістів України та Національної спілки письменників (з 1994 р.). З 1998 р. – член Європейської кіно академії, а з 1998 р. – постійний член журі премії Європейської кіноакадемії «Фелікс». У 2011р. входив до складу журі літературного конкурсу «Юне слово». На початку 2005 р. Андрій Курков став персоною нон-грата в Росії. На теренах цієї держави припинено поширення його книг, зв'язок з його російським видавництвом «Петербургский писатель» розірвано. Однією з можливих причин такого явища Андрій Курков називає свої виступи у пресі під час помаранчевої революції, у яких він давав негативні оцінки щодо офіційної політики Росії. З кінця минулого тисячоліття всі твори Андрія Куркова російською мовою в Україні видає видавництво «Фоліо» (Харків). З 2005-го р. весь «дорослий» Андрій Курков в Росії видавався видавництвом «Амфора» (Санкт-Петербург). Одружений з Елізабет Шарп, англійкою ірландського походження (консультант у Британській раді в Україні), має трьох дітей (двох синів та доньку). Нагороджений Орденом Почесного легіону (Франція). Має відзнаку «Золотий письменник України» 2012 року. Андрій Курков говорить, що він започаткував власний літературний стиль - «глумізм», склавши це слово з двох англійських слів

(gloomy - «похмурий», glue - «клей»), який мав на меті висміяти політичне становище Радянської України. Свій творчий шлях Андрій Курков розпочав у дитинстві, коли писав перші вірші про тваринок, а в підлітковому віці вже придумував анекдоти. «У перші роки своєї творчості, коли я почав писати оповідання, мені подобалась творчість російського письменника Даниїла Хармса, якого по праву називають «батьком» чорного гумору» – розповідає письменник. Писати продовжував і в старших класах. На початку вісімдесятих, у роки студентства, написав першу повість. Творчий талант Андрія Куркова був високо оцінений письменником - фантастом Кіром Буличовим. У 1987 р. Андрій написав сценарій до фільму «Поляна сказок», за який Буличов отримав премію на кінофестивалі в Братиславі. А казки майбутній письменник почав писати під час проходження служби у Збройних Силах. Андрій Курков – єдиний письменник країн пострадянського простору, чиї книжки потрапили в ТОП десятку європейських бестселерів. Його найпопулярніший роман «Пікнік на льоду» було продано в Україні накладом 150 тисяч примірників - більше, ніж будь-яку іншу книжку будь-якого іншого сучасного українського письменника. Книги письменника перекладені 36 мовами. Найбільше книжок перекладено німецькою (для Австрії, Німеччини, Швейцарії), потім – французькою та англійською. Водночас Андрій Курков стверджує, що його наклади в Україні невеликі порівняно з іноземними накладами. Визнання Андрій Курков досяг не лише завдяки тому, що знає, про що і як треба писати, а й тому, що він - чудовий менеджер. На початку творчої кар’єри він розіслав більше тисячі текстів до різних світових видавництв зі своїми текстами й отримав 600 письмових відмов. Говорить, що психологічно не змінився від часів, коли його не видавали. Йому дуже допомагає знання іноземних мов, оскільки не потрібні посередники для спілкування з агентами, видавцями, журналістами. Андрій Юрійович відкритий для запитань та інтерв’ю, охоче спілкується з дітьми в різних країнах, проводить майстер-класи в

Китаї, Шрі-Ланці, Дубаї, Туреччині, Україні й навчає дітей придумувати та розповідати казки. У 1993 р. Андрій Курков провів 10 днів на хорватськобоснійській лінії фронту, об'їздив півсвіту. Працював сценаристом на кіностудії ім. О. Довженка. У 1997 році ввійшов у трійку кращих кіносценаристів Європи. Загалом проводить шість-сім місяців на рік за кордоном і місяць у поїздках Україною, говорить, що не може «всидіти» вдома місяць через відчуття дискомфорту. Андрій Курков є автором 15 романів та 5 книжок для дітей, таких як: «Не приведи меня в Кенгаракс» (1991), «11 незвичайностей з життя пустомеликів, їх друзів та знайомих» (дитяча книга, 1991), «Бікфордів світ» (1993), «Казки про пилесосика Гошу» (1993), «Смерть стороннього» (1996), «Пікнік на льоду» (1997), «Добрий ангел смерті» (1997), «Гра у відрізаний палець» (2000), «Географія одиночного пострілу» (трилогія: «Сказання про істинно народного контролера», «Доля папуги», «Куля знайшла героя» (2000)), «Милий друг, товариш небіжчика» (2001), «Закон равлика» (продовження роману «Пікнік на льоду», 2002), «Сади пана Мічуріна» (2002), «Ігри подорослому» (політичний детектив, 2003), «Остання любов президента» (2004), «Тонка математика пристрасті» (2004), «Улюблена пісня космополіта» (2005), «Пригоди чепухоносиків» (дитяча книга, 2006), «Школа котоповітроплавання» (2007), «Нічний молочник» (2007), «Садівник з Очакова» (2010), «Форель a’la ніжність» (2011), «Львівська гастроль Джимі Хендрікса» (2012). За сценаріями Андрія Куркова знято понад 20 художніх і документальних фільмів, серед яких: «Вихід» (1990), «Яма» (1991), «Недільна втеча» (1992), «Ніч про кохання» (1992), «Єлисейські поля» (1993), «Ляпка» (1993), «Смерть стороннього» (1996), «Приятель небіжчика» (1997) В Америці та Японії романи Андрія Куркова мають величезний попит читачів. Події усіх його творів відбуваються в Україні, тому автор пишається, що прописав Київ на

літературній карті світу. Світову популярність письменник пояснює тим, що у його творах є гострота і чорний гумор. Роман-фантасмагорія «Бікфордів світ» твір незвичайний, оскільки не вписується в рамки жодного літературного жанру. Водночас він призначений для шанувальників пригодницької, історичної, філософської та фантастичної літератури. Головний герой, військовослужбовець, йде через всю країну зі сходу на захід, «тягнучи» за собою нескінченний бікфордів шнур. Спочатку читач знає, до чого прив'язаний один кінець шнура, але до середини твору і герой роману, і читач, і автор починають сумніватися: а що ж вибухне, якщо цей шнур підпалити? До збірника «Приятель небіжика» увійшли два гостросюжетних романи Андрія Куркова. Герой гостросюжетного роману «Приятель небіжчика», безробітний інтелігент, у відчаї замовляє кілеру власне вбивство. Але наслідки рішення головного героя роману виявилися несподіваними і він змушений найняти іншого кілера, аби той убив першого - тільки так герой міг урятувати собі життя. Саме сценарій фільму за цим романом став переможцем конкурсу Міністерства Франції, а премія за роботу була видана при умові зйомки фільму. «Приятель небіжчика» пройшов у прокаті в 17 країнах. Роман «Не приведи мене в Кенгаракс» - містичний трилер, головний герой якого, студент, наймається супроводжувати таємничий вантаж, за яким починається справжнє полювання. «Пікнік на льоду» - роман Андрія Куркова, перекладений німецькою і опублікований видавництвом «Діогенес» (Швейцарія) у 1997 р. Цей роман перший в сучасній українській літературі перекладений і опублікований на Заході. Роман у 1999 р. став першою книгою автора з СНД, що потрапила в десятку найкращих європейських бестселерів. Раніше роман виходив під назвою «Смерть стороннього». Назву «Пікнік на льоду» спершу було обрано для німецькомовного видання роману. Роман наразі перекладено всіма європейськими мовами й навіть такими екзотичними, як мова басків. У 2003 році цей же роман за

результатами голосування в Базелеві (Швейцарія) було оголошено улюбленою книжкою його мешканців. Сюжет роману наступний: журналіст Віктор Золотарьов отримує незвичайне завдання від відомої газети: писати некрологи на відомих впливових людей, хоча всі вони поки ще живі. Поступово він розуміє, що став учасником великої гри тіньових структур, вийти з якої живим виявляється майже нереальним завданням. Родзинкою роману є пінгвін Мишко, якого головний герой бере на утримання зі збанкрутілого Київського зоопарку. Після цього і починаються пригоди чоловіка й пінгвіна в «театрі абсурду». У цьому творі Андрію Куркову вдалося знайти вдалу пропорцію суміші іронії, чорного гумору, елементів сюрреалізму і сучасної дійсності. «Добрий ангел смерті» - роман з незвичайним захоплюючим сюжетом, в якому і детективна історія, і любов, і пригоди, і людські відносини. Події роману відбуваються в 1997 році. Починається все в Києві. В руки головного героя роману потрапляє "Кобзар" Т. Г. Шевченка з цікавими коментарями на полях книги, датованими 1964 роком. Цікавість змушує його дізнатися про автора коментарів побільше. Події, що відбулися в житті головного героя, а також випадково знайдені загадкові документи змушують його відправитися в подорож на казахський берег Каспійського моря. Ця подорож кардинально змінила не тільки життя героя, але і його самого. «Сказання про істинно народного контролера» – перша книга фантастичної трилогії Андрія Куркова «Географія одиночного пострілу». Герой роману Павло Добринін - людина примхлива, але абсолютно чесна. Саме тому його вибрали на загальних колгоспних зборах «безстроковим трудовим контролером всього в Радянській країні». На неосяжних просторах країни народний контролер зустрічає на своєму шляху незвичайних особистостей: уркуємця Ваплахова, папугудекламатора Кузьму, ангела-дезертира з Раю, що ходив по світу й шукав праведника, якого вб'є його куля, і тоді припиняться на землі всі війни і неподобства. «Доля папуги» - друга книга фантастичної трилогії «Географія одиночного пострілу». На

сторінках роману живуть, героїчно б'ються і долають тяготи військового часу знайомі вже читачеві персонажі. Так само літає по фантастичній Радянській країні куля і ніяк не може знайти героя або праведника, смерть якого припинить всі війни на землі. «Куля знайшла героя» - завершальний роман фантастичної трилогії «Географія одиночного пострілу». Герої роману пережили страшну, кровопролитну війну і готові віддати всі сили для відновлення з руїн своєї Батьківщини. Все чудово і стабільно в новому повоєнному світі, тільки все ще літає над ними куля, яка шукає героя. Книга «Закон равлика» продовжує розпочату автором у романі «Пікнік на льоду» тему. Це розповідь про долю журналіста Віктора Золотарьова, який рятуючись від смерті в Антарктиді, беручи участь у передвиборній кампанії в Києві, переживаючи жахи "добровільного" чеченського полону, усвідомлює справедливість так званого «закону равлика» – без власного будиночка, даху, як равлик без мушлі, - ти слимак і будь-хто, мимохідь, може просто розчавити тебе ногою. «Сади пана Мічуріна» - книга Андрія Куркова, в якій він не ставив за мету проаналізувати цінність наукової спадщини видатного селекціонера Івана Мічуріна. Автор спробував оживити легенду, що існувала в 30-ті роки, за якою американці хотіли купити сади Мічуріна разом з землею і господарськими будівлями, переправити до США і розмістити їх на острові в стратегічно важливому районі. Як завжди у письменника в романі багато іронії, несподіваних сюжетних поворотів, багатих парадоксами, фантомами, шпигунством і, звичайно, кохання. «Остання любов президента» - майже детективна історія про людину, яка опинилася у владній верхівці, проте заплатила за це своїм серцем. Президентові України пересадили чуже серце і він випадково він дізнається про те, що його можуть зупинити у будь-яку хвилину. Хто за цим стоїть і кому це вигідно? Що може врятувати президента і повернути йому здатність працювати і кохати? Відповіді на ці питання читач знайде на сторінках роману. У творі цікавим є інтригуюча назва,

динамічний сюжет, жива мова. Роман настільки ж політичний як і любовний. Це розповідь про приватне життя людини, яка мала все, але не мала щастя. В пригодницькому і водночас філософському романі «Улюблена пісня космополіта» йдеться про кохання і пошук ідеальної батьківщини, про патріотизм і космополітизм. Герой роману - переконаний дезертир, який несподівано здійснює подвиг із непередбачуваними наслідками. У цьому романі, написаному від першої особи, простежується психологічний стан і погляди на світ самого автора. Роман розповідає про спробу героя, який пройшов зі зброєю в руках всі гарячі точки планети, знайти любов і свободу в місті райської мрії. Несподівано там він робить подвиг з непередбачуваними наслідками. Саме романтичний пригодницький роман «Улюблена пісня космополіта» у 1994 році, приніс автору перемогу у Міжнародному літературному конкурсі Фонду Генріха Белля (Німеччина). За три роки цей же роман затаврували в Росії як антиросійський, а в Україні як антиукраїнський. В романі «Нічний молочник» розповідається про політичну пані, яка замовляє фармакологу - експериментатору ліки від страху, які вона хоче підсипати політику - опоненту. Фармаколога вбивають, а ліки намагаються вивезти з країни, але внаслідок пошкодження однієї ампули на митниці препарат був виявлений. Двоє вантажників, подумавши, що то наркотики, які можна продати, вмовляють власника багажу - кінолога залишити їм експериментальні ліки. Саме через ці події і розвивається подальший пригодницький сюжет, що складається з трьох ліній: пригодницько-любовної, детективно-політичної і безпосередньо доля кінолога, одного з героїв твору. У березні 2008 р. роман Андрія Куркова «Нічній молочник» увійшов до «довгого списку» російської літературної премії «Національний бестселер». «Садівник з Очакова» - пригодницький роман Андрія Куркова, що розповідає про життя 30-річного Ігоря, який живе наш час, але подорожує в минуле. В 2012 р. «Садівник з

Очакова» отримав премію читачів на фестивалі європейських літератур, який проходив у французькому місті Коньяк. Цю нагороду дають за результатами голосування французьких читачів регіону Пуату-Шарант. У відносно нову книгу Андрія Куркова «Форель a’la ніжність» увійшли публіцистичні нариси, короткі оповідання, повісті, подорожні нотатки про Ісландію, Росію, Норвегію, а також враження від участі автора у автопробігу з Петербурга до Єкатеринбургу. Твір «Форель a' la ніжність» – невеличкий кулінарний триллер, дія якого відбувається навколо ресторану, шеф-кухар якого зник і ніхто не знає, що з ним трапилось. У повісті багато чорного гумору, навіть у рецептах. У романі «Львівська гастроль Джимі Хендрікса», який вважається геополітичною сагою про Львів, переплітаються дійсність і вигадка, немає межі між реальністю і сюрреалізмом. Над сухопутним Львовом літають чайки і в місті часом пахне морем. Колишні хіпі в компанії з екс-капітаном КДБ збираються на Личаківському цвинтарі біля могили американського рокспівака і гітариста Джимі Хендрікса. А стародавніми вулицями міста мчить ночами старенька іномарка з людьми, які прагнуть вилікуватися від хвороб. Це урбаністично-детективна історія. В романі є кілька справжніх львів’ян під їхніми справжніми іменами, з їхніми власними біографіями. Більшу частину «Львівської гастролі…» займає опис трудових буднів колоритних персонажів, серед яких хіпі, бомжі, кадебісти, колишні перукарки, чиє мирне життя ускладнюється нагнітанням незрозумілої тривоги і паніки. У романі присутня реальна особа соціокультурного середовища - Юрій Винничук, який допомагає вижити головним героям. Він спочатку «випустив на вулиці міста чергового джина з пляшки своєї бурхливої творчості, а потім його в тій пляшці й поховав». В романі місто Львів є одним із головних героїв. Нова книга Андрія Куркова «Щоденники Майдану» особистий щоденник про події в столиці, що охоплюють період від 21 листопада 2012 р. до 24 квітня цього року. У нотатках відображена хроніка протистояння. У книгу ще ввійдіть і статті,

написані для зарубіжної преси під час Майдану. Видання для Європи насичене поясненнями для іноземного читача, яких не потребують українці. Як говорить сам Андрій Курков, він продумує частину сюжетних ліній. Коли пише великий роман, робить список персонажів (їх може бути більше сотні): як звати, хто з ким пов’язаний, хто в якій лінії діє. Бувають лінії майже паралельні, перетинаються не персонажі, а якісь сліди, відгомони. Писати повністю план автор не може, бо йому бракує терпіння. Письменнику більше подобається елемент керованої імпровізації. Коли він пише маленькі романи, дві третини імпровізує у визначеному напрямі, бо всю історію багато разів продумував. Коли третина залишається, пише план того, що вже написав і накреслює пунктирний план того, що має ще відбутися. Проте жодного разу не було так, щоб усе точно збіглося. Кінець завжди трошки інший. Є логіка подій. Якщо персонажі справжні, з характерами, то вони автора вже не слухатимуть, треба думати над тим, що і як вони мають робити, щоб не викликати подиву читача. Про ознаки майбутнього успіху роману Андрій Курков говорить: «По-перше, треба розповідати історію, яку легко зрозуміти. Не треба багато шифрувати. По-друге, дуже важливо, щоб автор любив всіх своїх персонажів, навіть негативних. Адже читач підсвідомо не сприймає героя, якого не любить автор. Таким чином автор нав’язує свою нелюбов. Цього треба уникати. Читач - це розумна людина, бо він читач. Він хоче сам вирішувати, хто йому подобається, а хто ні. Він хоче самостійно робити висновки. Тому на мою думку. Є дві основні ознаки успішного роману: треба розказувати історію, яка залишається в пам’яті, та створювати героїв, з якими ти хочеш потім сісти і пити каву». У творчому доробку Андрія Куркова є й література для дітей. Прочитавши забавні казкові історії під назвою «Пригоди чепухоносиків» Андрія Куркова, читач дізнається, хто ж такі чепухоносики і чому вони часом так схожі на людей. Виявляється, вони, як і люди, великі вигадники й фантазери і

більше всього на світі люблять нести всяку веселу нісенітницю, щоб всім жилося цікаво і радісно. Вони смішні і добрі, і які б не відбувалися незвичайності з ними і з їхніми сусідами - літаючою рибою, півнем Кудкудархом і брехунцями несправжніми опеньками - вони завжди готові прийти своїм друзям на допомогу. У веселій і добрій казці «Школа котоповітроплавання» розповідається про літаючого кота Орлова та його чудову школу котоповітроплавання, в якій він навчав кошенят літати. Маленькі читачі стануть учасниками кумедних пригод учнів цієї школи - кота Васьки Утюгова та його вірного друга цуцика Рижика. Новини про життя письменника Андрія Куркова мають здатність не замінюватися новими, а накопичуватися. Вкотре прочитується за його іменем: російськомовний автор, який всіляко підкреслює свою приналежність саме до української літератури, а з 2005 р. його книжки регулярно виходять в українських перекладах.

Цитати Андрія Куркова «Література не житиме, якщо не буде масового читача». «Письменник - це не той, хто пише, а той, кого читають. Якщо українці не почнуть читати, у нас ніколи не буде книжкового ринку, книжки будуть і далі виходити тиражем 500 примірників. А це означає, що ці письменники ніколи не стануть професійними письменниками, а сучасна українська література ніколи не стане справжнім явищем» «Книжка впливає на кожного окремого читача, але не впливає на суспільство». «Я не ставлю задачі: вічне чи не вічне - я пишу те, що мені подобається. Мене досі більше цікавить наше минуле й наше сьогодення».

«Для української культури та літератури є величезна ніша в європейському культурному просторі, яку ми ніяк не можемо навіть на 10% заповнити чи використати, зокрема тому, що в України дещо пасивний підхід до власних можливостей і регулярна недосамооцінка». «Культурна еліта важлива у суспільстві. …Мають бути особистості-орієнтири, що мають давати альтернативний приклад своєю поведінкою, своєю біографією та досягненнями».

Твори Андрія Куркова Курков А. Ю. Бикфордов мир : фантаст. роман / А. Ю. Курков. – Киев : Комтеко, 1993. – 270 с. Курков А. Ю. Добрый ангел смерти : роман / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио ; Москва : АСТ, 2001. – 309 с. Курков А. Ю. Игра в отрезанный палец : роман / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио, 2001. – 393 с.

Курков, А. Ю. Закон улитки (Пикник на льду-2) : роман / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио, 2002. – 317 с. Курков А. Ю. Казка про пилососика Гошу : казка / А. Ю. Курков. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2008. – 48 с. Курков А. Ю. Львівська гастроль Джимі Хендрікса : роман / А. Ю. Курков. – Харьков : Фоліо, 2012. – 442 с. Курков А. Ю. Не приведи меня в Кенгаракс : повести / А. Ю. Курков. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 208 с. Курков А. Ю. Ночной молочник : роман / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио, 2008. – 507 с. Курков А. Ю. 11 необыкновенностей из жизни чепухоносиков, их друзей и знакомых / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио, 2006. – 35 с. Курков А. Ю. Пикник на льду : роман / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио ; Москва : АСТ, 2001. – 317 с. Курков А. Ю. Приятель покойника : романы / А. Ю. Курков. - Х. : Фолио ; Москва : АСТ, 2001. – 335 с. Курков А. Ю. Последняя любовь президента : роман / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио, 2004. – 398 с. Курков А. Ю. Садівник з Очакова / А. Ю. Курков. – Львів : Апріорі, 2012. – 280 с. Курков А. Ю. Сады господина Мичурина : роман / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио, 2002. – 317 с. Курков А. Ю. Тонкая математика страсти : роман, рассказы / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио, 2007. – 286 с. Курков А. Ю. Улюблена пісня космополіта : роман / А. Ю. Курков. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2005. – 256 с. Курков А. Ю. Форель a’la нежность / А. Ю. Курков. – Харьков : Фолио, 2011. – 441 с. Курков А. Ю. Школа котоповітроплавання : казка / А. Ю. Курков. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2010. – 32 с.

Літературознавчі статті про Андрія Куркова Андрій Курков [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/info/writers/Kurkov_Andriy.html/ Андрій Курков : Люблю своїх персонажів, навіть негативних [Електронний ресурс]. – Режим доступу : krzurnal.eu/ukr.archive.html/ Андрій Курков : Сьогодні я взагалі не можу писати ані дитячі, ані дорослі книжки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rozmova.wordpress.com/ Андрей Курков : Украинская литература прошла путь от нуля до начала бесконечности [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://glavred.info/

Публікації з періодичних видань Андрій Курков : «Ніхто в Європі не плаче, що культура гине» // Українська культура. – 2014. – № 7-8. – С. 124-127. Бондар-Терещенко І. Роман із Винничуком / І. БондарТерещенко // Україна молода. – 2012. – 6 берез. – С. 12. Коскін В. У кожній долі приховано детектив / В. Коскін // Демократична Україна. – 2011. – 22 квіт. – С. 17. Курков А. «Мій роман виник із цікавості…: [Л. Якимчук розмовляла з А. Курковим] / А. Курков // Культура і життя. – 2017. – 7 квіт. – С. 4. Сердюк В. Його аудиторія - увесь світ / В. Сердюк // Демократична Україна. – 2011. – 10 черв. – С. 13. Сєриков А. Слова і вчинки українця Андрія Куркова / А. Сєриков // Українська культура. – 2015. – № 4-6. – С. 4-11. Сметанская О. Андрей Курков : « То, что до пандемии казалось ценным, после не может оказаться смешным и неважым» / О. Сметанская // Факты. – 2020. – 9-15 апреля. – С. 8.

Наша адреса: Україна 32302, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 7-43-48 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net