Досвід 2016

Кам'янець-Подільська центральна міська бібліотека імені Костя Солухи

ЛІТЕРАТУРА В ДУХОВНОМУ ВІДРОДЖЕННІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА

Із досвіду роботи центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи по духовному збагаченню та збереженню моральних цінностей серед громадськості міста. Кам’янець-Подільський 2016

Укладач Тетяна Дашко, провідний бібліотекар читального залу

Розраховано на бібліотечних організаторів виховної роботи, вчителів.

працівників,

Сучасні умови політичної та соціальної нестабільності, що склалися в Україні в останні роки, спричинили кризу духовного життя суспільства. У молоді змінюються моральні цінності, йде розшарування суспільства за матеріальним становищем. Спостерігається зниження інтересу юнаків і дівчат до культури. Втрачає цінність класична культура. Нав'язується масова культура, яка легкодоступна через телебачення, Інтернет тощо. Молоді люди стали мало читати художню літературу, а 20% – зовсім не читають. Все це впливає на духовний світ молодої людини і вимагає створення нової цілісної системи виховання, в якій поняття культура, література, мораль – стають ключовими. Велику роль в цьому процесі відіграє бібліотека і книга. Майже увесь рух нашого духовного світу пов'язаний із книгою… Бо жодному джерелу енергії не вдалось ще створити такого світла, яке випромінює мудре друковане слово.

Учасники усного журналу «Ода книзі»

«Люди перестають думати, коли перестають читати», – твердять філософи. Це правда, і єдине місце, де сьогодні можна скласти уявлення про книжкові скарби народу – це бібліотека. Сьогодні залучити до книги молоду людину, котра тягнеться до клавіатури комп’ютерів, телевізійних пультів, пробудити зацікавленість до читання – завдання № 1. Якось у розмові про книги письменник Анатолій Дімаров сказав: «Щоб знати, розуміти, любити літературу, потрібно її читати... Треба захотіти взяти до рук книжку... Але, щоб людина захотіла прочитати якусь книжку, вона має знати, що така книжка є...». Спонукати молодь читати та зорієнтувати її в морі світової художньої літератури може тільки та бібліотека, яка сама знаходиться в постійному пошуку.

Вулична промо-акція «Бібліотека запрошує друзів» Співробітники центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи постійно шукають нові шляхи

спілкування з користувачами, нові форми розкриття фонду художньої літератури. Адже саме література є одним з найдоступніших видів мистецтва для сучасної молоді і саме література виступає як моральний засіб формування духовності. Через популяризацію читання ми маємо можливість впливати на свідомість молоді, на її емоційну сферу, виховання культури почуттів, що є основою здорової людської поведінки. Головним у своїй роботі вбачаємо організацію молодіжного дозвілля, яке полягає не тільки в тому, щоб зайняти вільний час, а й у тому, щоб культурно його використати, перетворити на час інтенсивного духовного зростання особистості, підготовку її до активного суспільного життя. Отже, популяризації вітчизняного та світового культурного надбання підпорядкована вся культурно-просвітницька діяльність нашої бібліотеки. Успішній роботі бібліотеки в цьому напрямку сприяє співпраця з навчальними закладами міста та партнерські стосунки із громадськими організаціями, творчими спілками, мистецькими закладами. З метою інформування літературно-художньої спадщини у бібліотеці організовано постійно діючі виставки «Галерея української літератури», «Класика = сучасність», «Коштовні імена на оксамиті століть», «Жіночі голоси в українській літературі» тощо. «Знайомтесь: нові книги», «Нові надходження до бібліотеки» та «Новинки-перлинки».

Поряд із цим бібліотека не зачиняється у своїх стінах, вона виходить на вулиці, до своїх читачів у парки, на алеї, у Старе місто. Так для просування книги та читання під відкритим небом організовано цілий ряд вуличних акцій, зокрема: флаєр-акція «Цей дивний світ – бібліотека», вулична презентація «Бібліотека

запрошує друзів», арт-салон «Бібліотека – креативний простір для молоді», літературна інсталяція «Мудрість віків переходить у вічність», бібліотечний нон-стоп «Апетитне читання для бібліогурманів», «Прогулянка літературним сквером», літературно-екскурсійний трамвай «Книзі свою душу відкривай», селфі із книжковою інсталяцією «Читання – мій імідж» тощо.

Здійснивши попередньо своєрідну рекламу книзі, бібліотечні працівники не примусово, а привабливо залучають молодь до читання. Для них організовуються презентації нових видань, літературні свята, тематичні вечори та інші цікаві зустрічі. Активно популяризується художня книга під час проведення

Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги.

Зустріч у Всесвітній день поезії Традицією стало відкриття Тижня зустріччю користувачів із письменниками, членами Національної Спілки письменників України Мар’яном Красуцьким, Віталієм Нечитайлом, Оксаною Почапською. В цьому році він пройшов під гаслом «Книги читати – усе знати». Регіональний фестиваль «Поділля ОРЕN», що вперше проходив у нашому місті, зібрав знатних поетів і письменників з різних куточків України, а саме: письменника, журналіста Сергія Пантюка; поетесу Євгенію Заславську; дитячого письменника, прозаїка, перекладача – Івана Андрусяка; поетесу і журналіста

Олену Задорожну; письменницю, авторку багатьох романів – Ніну Фіалко.

Учасники фестивалю «Поділля ОРЕN»

У бібліотеках міста, готелях, на вулицях відбувались творчі зустрічі, презентації книг, автографсесії, головною метою яких була популяризація

читання, як невід’ємного компоненту дозвілля та відпочинку. Кожен регіон має своїх національних героїв, мучеників національної культури. Для нас дорогим і незабутнім є ім’я великого вченого, митрополита УАПЦ (від 1944), політичного, громадського і церковного діяча, мовознавця, історика церкви, педагога, першого ректора Кам'янець-Подільського державного українського університету Івана Огієнка. Щороку спільно із Всеукраїнським товариством імені Івана Огієнка ми вшановуємо цього Великого українця, залучаємо до цих заходів молодь, адже на таких прикладах відданості духовним ідеалам слід вчити юних громадян. Відзначення щорічних Шевченківських днів проходить насиченими дійствами: літературними вернісажами, голосними читаннями, художньомистецькими композиціями. В день народження Лесі Українки ми проводимо заходи у школах та коледжах, рекомендуємо для читання найкращі зразки її творчої спадщини.

Учасники літературних читань «Сьогодні мов зоря він сяє Україні» З нагоди 160-річчя від дня народження Івана Франка організовано цикл заходів під назвою «Кожне слово його про Україну», а до 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського організовано літературні читання «Михайло Грушевський – письменник».

Відзначення ювілейних дат українських письменників проходить в бібліотеці урочисто, за підтримки освітніх і громадських установ міста, міськрайонної організації Спілки письменників України. Серед таких заходів: поетична сага «Символ національної честі» до 110-річчя Олени Теліги, літературно-історична подорож «Іван Багряний – письменник і громадянин» до 110-річчя від дня народження, вечір поезії «Його душа належить Україні» до 80-річчя Івана Драча та ін.

Неабиякі виховні матеріали, високу духовність несуть у собі твори М. Коцюбинського, У. Самчука. I. Багряного, Б. Лепкого, О. Кобилянської, О. Довженка, О. Гончара, П. Загребельного, Л. Костенко, В. Шкляра, Ю. Андруховича, які повсякчас популяризуються користувачам бібліотеки. По творчості цих письменників організовуються інформаційно-

бібліографічні огляди літератури та складаються рекомендаційні списки. Частими гостями бібліотеки є поети рідного краю. Поетичне об’єднання «Ліра» стало невід’ємною складовою майже кожного бібліотечного заходу. Презентації збірок поетів, прем’єри книг, творчі вечори сприяють духовному об’єднанню громади міста, вихованню у молоді любові до своєї землі.

Творчий вечір поетеси Лесі Приліпко Велику роль у популяризації української книги відводить бібліотека літературним об’єднанням. Літературно-мистецька вітальня «Вчимось цінувати прекрасне» гостинно запропонує читачеві відзначити у колі книголюбів та потенційних користувачів визначні літературні події року. Заходи, що проводяться в рамках вітальні для студентів та учнів шкіл, спонукають звернутися до найкращих зразків української та зарубіжної літератури.

Фольклорне свято «Мови рідної скарбниці золоті» Особлива увага у формуванні духовної особистості звертається на рідну мову, історію, звичаї та традиції українського народу. Бібліотеки щорічно відзначають свято Матері, Міжнародний день рідної мови, родинне свято, які повертають молодь до духовного джерела. «Книга і молодь» – тема невичерпна і актуальна в усі часи. Хочеться, щоб у житті нашої молоді було багато книг – гарних і різних, але обов’язково високохудожніх і духовних.

Пам’ять століть відтворена у слові

Літературно-мистецький вечір до Дня Писемності і мови

2016

Мета: Вшанування пам’яті славнозвісних просвітителів слов’ян - Нестора Літописця Кирила та Мефодія, ознайомлення із історією виникнення мови та письма, виховання поваги до історичного минулого України, літературної спадщини. Обладнання: Комп’ютер, екран, оформлення столу, на якому мають знаходитись підручник, чорнильниця, виставка портретів письменників та збірки їх творів, книжкова виставка «Барви українського слова» Дата проведення: 9 листопада 2016 р. Запрошені: Поети із клубу «Ліра» Учасники: студенти коледжу будівництва, архітектури і дизайну

Ведучий 1. Доброго дня, шановні друзі! Ми раді вітати вас на літературно-мистецькому вечорі «Пам'ять століть відтворена у слові», присвячений Дню української писемності та мови. Нехай це свято збагатить ваші знання про українську мову, її історію, традиції, допоможе дізнатись багато цікавого про визначних діячів української словесності. Ведучий 2. Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування». Ведучий 1. Сьогодні, 9 листопада - День української писемності та мови. Це свято було встановлено 1997 року Президентом України. В Указі зазначається: „Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора

Літописця”. Саме цього дня Українська православна церква вшановує Преподобного Нестора-літописця. ВІРШ читає студентка коледжу БАД Україно! Сивий степ - моя колиска. І спасибі, що його ти зберегла. Я вклонюся цьому степу низько-низько, Поцілую чисту воду джерела. Я приляжу серед літа, серед віку, Припаду чутливим серцем до трави І почую: десь підкова плаче гірко І тупоче тьма лихої татарви. Я почую: розмовляють між собою Скромний горбик і запорошений курган. Ох, чимало костомахою-косою Накосила тут розлючена карга! Україно! Чую голос недалеко: Ти могил не обмини, не обмани! Я не знаю - джерело чи око предка Пильно дивиться на мене з глибини.… Ведучий 2. Нестор Літописець – батько української історії та словесності, автор «Повісті временних літ», монах Києво-Печерського монастиря. Усі наступні літописці, де б вони не створювали свої літописи, лише переписували уривки з праць великого Нестора, наслідуючи його. І все ж перевершити його за всю історію літописання так ніхто і не спромігся.

«Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури. Ведучий 1 Із Києва „Повість” пішла між слов’ян і стала досить популярною та шанованою. У ній автор використовував численні праці своїх попередників (Василя, Федора, Никона Великого), а також усні народні перекази, свідоцтва очевидців, власні спостереження, вставки з Біблії, з перекладної грецької та болгарської літератури. Ведучий 2. Преподобний Нестор – киянин, у сімнадцять років прийшов у відому Києво-Печерську обитель послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив навіть найвидатніших старців. Під час постригу в ченці був удостоєний сану ієродиякона. Головним його послухом у монастирі стала книжкова справа. Ведучий 1 Окрім «Повісті временних літ», Нестором - літописцем написані житія перших руських святих — братів

Бориса та Гліба, житіє преподобного Феодосія — засновника монастирського життя на Київській Русі, сказання про перших печерських подвижників і багато іншого. Ведучий 2 Для тих часів це була неймовірна титанічна праця, автором якої була освічена людина, що віддала своє життя улюбленому книжному навчанню і яка знала кілька іноземних мов. Ведучий 1 Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Ведучий 2 Прямим попередником слов'янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян — братами Кирилом і Мефодієм. Ведучий 1 Кирило і Мефодій, брати-греки, просвітителі слов'ян, проповідники православ'я. Брати жили на території Моравії (теперішня Чехія), де на основі грецького

письма, з якого взято 24 літери, створили слов'янські азбуки:Глаголицю-в основі якої лежав латинський алфавіт та кирилицю за основу якої взято грецький алфавіт. Ведучий 2 У середині XVI століття у східних слов'ян виникає друкарство. Спочатку книги писалися на спеціально оброблених шкірах, що називалися пергаментом. Найдавнішим рукописним кириличними пам’ятками є яскраво орнаментовані розкішно оправлені пергаментні Остромирове Євангеліє, Рейнське Євангеліє що його вивезла до Франції дочка Ярослава Мудрого-Анна,. Мстиславове Євангеліє. І славнозвісне «Пересопницьке Євангеліє» написане на пергаменті. На «Пересопницькому Євангелії» присягали Президенти України. Ведучий 1 Першою людиною, яка друкувала книги був Іван Федоров. Саме у його друкарні було видано перший буквар, а також книгу «Апостол» (1574 рік), примірник якої зберігається у фондах Києво-Печерської Лаври.

Ведучий 2. Письмо і Мова – це чудеса людства. Наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської. І це так, бо, як сказав Володимир Сосюра: „Мова – це душа народу, а народ без мови не народ”. Вірш читає студентка будівельного коледжу… Українська мова — Це серця мого подих, Ти — небесна ласка, ясна височінь. Ти для мене, мово, Як ковток повітря. Ти — моє майбутнє й синя далечінь Ведучий 1 Зачинателем української літературної мови вважається І. Котляревський. Сучасна українська літературна мова пов’язує свою історію з конкретною датою – виданням „Енеїди” у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою всупереч тогочасній традиції користуватися книжною мовою.

Ведучий 2. А основоположником сучасної української літературної мови па праву вважається наш геніальний Тарас Шевченко, який створив єдину чітку мовностилістичну систему та вивів українську мову на рівень високорозвинених європейських мов. Дата – 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка, –може вважатися доленосною. З того часу українська літературна мова пройшла важкий, але плідний шлях розвитку. На цьому шляху – і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів України. Тарас Шевченко «Ну що б, здавалося, слова...» читає Валерій Дорошенко Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди! ..... Похилившись Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв

І сторч на море поглядав, Журився сам собі чогось, Та й заспівав,— звичайне, тихо. Щоб капітан не чув, бо з лиха Якийсь лихий, хоч і земляк. Співа матрос, як той козак, Що в наймах виріс сиротою, Іде служити в москалі!.. Давно, давно колись Я чув, як, стоя під вербою, Тихенько дівчина співала, І жаль мені, малому, стало Того сірому-сироту, Що він утомився, На тин похилився, Люде кажуть і говорять: «Мабуть, він упився». І я заплакав,— жаль малому Було сіроми-сироти. Ведучий 1 Довгий час українська мова потерпала від переслідувань та заборон. Це Укази Петра 1 та Катерини 2, Циркуляр царського міністра Валуєва. які забороняли друкування книг українською мовою. Але із цього всього українська мова вийшла ще чистішою. Вірш читає студентка будівельного коледжу... Тебе, як камінь дорогий, У шати вправив оксамита.

І не знайдеться більш кілків Твердіше чорного граніта. Які стискали волю слова Минувщини далеких днів, Коли земля була полита Сльозами грішних ворогів… Вірш Олександра Олеся Як довго ждали ми своєї волі слова І ось воно співа бринить Бринить співає наша мова Чарує тішить і п’янить. Та звідки ж воно, оце слово, Ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – Та звідки ж воно, оце слово, Таке таємниче, неждане. Таке невловиме, жадане Зійшло у свідомості слово… Ведучий 2 Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією. У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статус державної. Вірш читає студентка будівельного коледжу

……Тепер ти вільна, рідна мово. Писемність гучно розцвіла, Все більше ніжності, любові На наші довгії літа. Розмова, думка, голос тихий, Цікавий погляд дуже милий. Тримайся мужності, вивчай, Вдивись в лексичний водограй… Ведучий 1. А зараз прозвучить пісня у виконанні Жанни Мадич «Країна моя Україна» Ведучий 2 Українська мова входить до групи найбільш розвинених і досконалих мов. І тому завдяки проголошенню незалежності вона, як і українська культура, по праву займає належне місце у світі. Ведучий 1. Сучасний український алфавіт налічує 33 літери, яких сьогодні цілком досить, щоб сформувати власну думку, а письменнику написати найцікавіший та найсучасніший твір. Адже словом можна:    

розвеселити розрадити викликати посмішку переконати

             

ощасливити зцілити причарувати возвеличити очистити душу розсіяти сумнів скувати сили душі посилити тривогу й безнадію поранити душу приголомшити принизити образити зганьбити убити

Ведучий 2. …А літери, як неба зорі, Являють щастя нам удень. Увечері ти бачиш долю, Мрійливий затишок пісень. Як добре, земле українська, Що кращії твої сини Плекають мову славнозвісну На творчій, ясній глибині… Ведучий 1. Мова – мережана сходом і заходом, гаптована сяйвом місяця і зірок, переткана барвінком і вишневим

цвітом… Вона – вся з гомону полів, лісів і морів, батьківської, отчої, рідної землі… Ведучий 2. Мова - запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів, вона підвелася з колін, як піднялася й наша Україна. Ведучий 1 Ще Вольтер зазначив, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. Зараз українська мова оживає в школах, дитячих садках, на телеекранах, на рівні державного спілкування. Плекають і пестять її наші поети й письменники. Добре знання української мови – це обов’язок кожного громадянина суверенної України турбуватися про її долю, удосконалювати, збагачувати. Ведучий 2. Українська мова має майбутнє. Адже вона народжується не просто з уст українського народу, а з глибин його серця й душі. Тож давайте прислухаємось до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

Ведучий 1 Українська мова вивчається у США, Канаді, Франції, Польщі, Чехії та інших державах. Вона є однією з робочих мов ООН, а в Римі з 1989 року існує Міжнародна асоціація україністів. Українську мову вважають рідною 67, 5 % населення. Ведучий 2 …Читайте до болю знайомі рядки, Вклоняйтеся кожному слову. Кров’ю кляніться нести у віки Свою материнськую мову – яка б та мова не була…

Ведучий 1 Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут житимуть наші діти. Сьогоднішнє свято ще раз показало нам, що значить для людей рідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Мова це – наша гордість. Бережімо її, і гордо всім заявляймо: «Я – українець» Ведучий 2 На закінчення послухайте вірш Олеся Лупія «Говоріть» читає студент коледжу БАД Говоріть, як колись вас навчала матуся, Говоріть, як навчав у дитинстві татусь, Легко так, вільно так, щоб слова були в русі, Не тримайте слова, віддавайте комусь. Щиро так, м’яко так, починайте казати, Як воліла б відкритись ваша душа. Може хочеться їй у словах політати Привітати когось, а чи дать відкоша. Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі, Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва, Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші – Мелодійні, дзвінкі, українські слова. Говоріть про любов і про віру у щастя, Уникайте мовчання, нудьги і ниття, Говоріть, хай в розмові слова веселяться, Говоріть і продовжуйте мові життя.

Список використаних джерел: 1.Роль літератури у формуванні духовної культури української нації : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: larisairodenko.com/.../rol-literatury-uformuvanni-dukhovnoi-kultury-ukrainskoi-nat...

2.Снєгірьова В. Література і культура. Літературний процес. / В. Снєгірьова, Л. Сімакова // Всесв. літ. в суч. шк. – 2016. – №7 – 8. – С.26.

3.Деркач Л. Українська рукописна книга – джерело духовної культури народу. / Л.Деркач // Дивослово. – 2016. - №11. – С.21. Сайти https://uk.wikipedia poeziya-ukrainy.com.ua/tag/virshi-pro-movu/ narodna.pravda.com.ua/culture taras-shevchenko.in.ua/virshi-shevchenka.html

Наша адреса 32300, Хмельницька обл. м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовічів, 3 т. 2-44-52, 2-13-14 е-mail: k-pmcbs@ukr.net Веб-сайт:chsmkam-pod.at.ua