Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ЦБС ВІДДІЛ КРАЄЗНАВСТВА

Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини

2020

0

на 2015 «Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини» подає інформацію про найбільш значимі події та ювілеї видатних особистостей краю, які відзначатимуться у 2020році. Матеріали календаря нададуть допомогу в плануванні роботи на рік,

календарному

плануванні,

підготовці

просвітницьких заходів тощо.

Укладач: Дутченко Т.О. Відповідальна за випуск: Вітвіцька О.Л.

1

культурно-

Міські програми ◊

Про затвердження Комплексної програми спільних дій

Кам'янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області

та

Кам'янець-Подільської

міської

ради

щодо

профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю на території м. Кам'янець-Подільський на 2016-2020 роки. ◊ Про затвердження міської Програми соціального захисту дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах, дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на 20162020 роки. ◊ «Програма підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги в місті Кам’янці-Подільському на 2018-2020 роки».

2

∰_____________________ 635 років з часу проголошення Кам’янця столицею Поділля (1385).

615 років з часу першої документальної згадки про села Боришківці, Княжпіль, Кульчіївці Кам’янець-Подільського р-ну (1405).

575 років з часу першої згадки про с. Бабшин Кам’янецьПодільського р-ну (1445).

560 років з часу першої згадки про с. Нагоряни Кам’янець-Подільського р-ну (1460).

425

років

з

часу

відкриття

братської

школи

в

м. Кам’янець-Подільський (1595).

130 років з часу заснування Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника; 175 років з дня народження Митрофана Васильовича Сімашкевича (1845-1933) – відомого історика, етнографа, краєзнавця Поділля, педагога, члена Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (1871-1902). У 1869-1888 рр. жив у Кам’янці-Подільському, був ректором духовної семінарії (1877-1884),

редактором

«Подольских

ведомостей».

3

епархиальных

50 років тому у Кам'янці-Подільському було споруджено найвищий міст в Україні, що отримав назву «Лань, що біжить» (1970).

130 років з часу заснування Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

120 років від дня народження Юрія Корнійовича Смолича )1900-1976) – письменника, журналіста, театрального критика. Діяч УНР.

80 років з часу заснування Кам'янець-Подільської центральної районної бібліотеки.

*****

СІЧЕНЬ 95 років з дня народження Володимира Галімовича Зарипова (1925-1999) – військовика, повного кавалера ордена Слави. Народився у м. Кам’янці-Подільському.

115

років

з

дня

народження

Зінаїди

Власівни

Вікторжевської (1905-1985) – художниці станкового живопису, члена Спілки художників України. Народилася у м. Кам’янціПодільському.

100 років з дня народження Мойше Зельмановича Сигала (1920-1990) – хірурга-онколога, доктора медичних наук, професора. Народився у м. Кам’янць-Подільський.

4

90 років з дня народження Анатолія Володимировича Сваричевського (1930-2014) – педагога, літературознавця, краєзнавця Поділля, публіциста, лауреата обласних премій імені Т.Г.Шевченка, Мелентія Смотрицького, Якова Гальчевського. Народився у с. Баговиця Кам’янець-Подільського р-ну.

*****

ЛЮТИЙ 80 років з дня народження Василя

Івановича

Якубовського – історика, археолога, кандидата історичних наук, організатора і дослідника Болохівської землі, професора кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієгка.

95 років з дня народження Бориса Романовича Ліпмана – композитора, диригента, педагога, керівника народної хорової капели Кам’янець-Подільського національного університету (1950-2000). Народився у м. Кам’янець-Подільський.

110 років з дня народження Антона Захаровича Одухи (1910-1967) – керівника партизанського з’єднання, Героя Радянського Союзу. Народився у с.Іванівка Славутського р-ну.

110 років з дня народження Сергія Георгійовича Горшкова (1910-1988) – військовика, адмірала флоту, двічі

5

Героя

Радянського

Союзу.

Народився

у

м.

Кам’янець-

Подільський.

90 років з часу виходу першого номера газети «Край Кам’янецький» – органу Кам’янець-Подільської райради.

*****

БЕРЕЗЕНЬ 100 років з дня народження Ії Хомайко-Мацюк (псевдонім Ісорі, 1920-2008) – відомої співачки (драматичне сопрано). Народилася у м. Кам’янець-Подільський. З 1958 р. проживала у США.

80

років

з

дня

Жаворонкова

–

Національної

спілки

народження

графіка,

Валерія

живописця,

художників

Павловича

педагога,

України.

члена

Народився

у

с.Кам’янка Кам’янець-Подільського р-ну.

185 років з дня народження Каленика Васильовича Шейковського етнографа,

–

(1835-1903)

фольклориста.

українського

Народився

у

м.

мовознавця, Кам’янець-

Подільський.

95 років з дня народження Оксани Михайлівни Ашер (Драй-Хмари) – літературознавця, філолога, дійсного члена УВАН та НТШ у США. Народилася у м. Кам’янець-Подільський

6

65 років з дня народження Юрія Володимировича Теплінського

–

математика,

педагога,

доктора

фізико-

математичних наук, професора, лауреата Державної України в галузі науки і техніки. Народився у м. Кам’янець-Подільський. *****

КВІТЕНЬ 80 років з дня народження Броніслава Антоновича Грищука

–

письменників

письменника, України,

члена

лауреата

Національної обласної

спілки

премії

ім.

М. Годованця. Народився у с. Сергіївка Волочиського р-ну.

100 років від дня народження Хаїма Вольковича (Юхима Володимировича) Бейдера (1920-2003) – єврейського поета, журналіст, кандидата філологічних наук. Народився в с. Купіль Волочиського р-ну.

75 років з часу заснування Кам’янець-Подільського індустріального технікуму.

*****

ТРАВЕНЬ 135 років від дня народження Лео Сироти (1885-1965) – піаніста, педагога. З 1929 року – в еміграції . Народився м. Кам’янець-Подільський.

7

у

*****

ЧЕРВЕНЬ 25 років з часу створення Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НПНУ при Кам’янецьПодільському національному університеті ім. І.Огієнка.

75 років від дня народження Фаїни Григорівни Мельниклегкоатлетки, заслуженого майстра спорту СРСР, олімпійської чемпіонки в метанні диска. Народилася у с.Бакота Кам’янецьПодільського р-ну.

*****

ЛИПЕНЬ 90 років з дня народження Іона Ізраїлевича (Срулевича) Винокура (1930-2006) – історика, археолога, поділлєзнавця, доктора історичних наук, професора, академіка Української академії історичних наук, лауреата обласної премії імені Юхима Сіцінського.

У

1963-2005

рр.

працював

у

Кам’янець-

Подільському державному університеті.

160 років з дня народження Яна (Івана) Михайловича Грейма (1860-1886) – живописця, графіка. Народився

у м.

Кам’янець-Подільський.

120 років з дня народження Юрія Корнійовича Смолича (1900-1976) - українського письменника. Навчався у Кам’янець8

Подільській гімназії (1911-1913). Про своє перебування у місті над Смотричем розповів у повісті «Дитинство».

120 років з дня народження Милиці Миколаївни Симашкевич

–

(1900-1976)

художниці,

декоратора

в

театральному та кіномистецтві. Народилася у м. Кам’янецьПодільський.

135 років з дня народження Бориса Ілліча Збарського (1885-1954) – вченого-біохіміка, професора, академіка АМН СРСР. Народився у м. Кам’янець-Подільський.

*****

СЕРПЕНЬ 115 років з часу відкриття у Кам’янці-Подільському художньої школи з інтернатом для сільських дітей, першої і єдиної в дореволюційний час на Україні. Першим завідувачем був В.К.Розвадовський.

70 років з дня народження Миколи Сергійовича Солопчука - заслуженого працівника фізичної культури і спорту країни, педагога, професора, декана факультету фізичної культури КПНУ ім. І.Огієнка.

9

***** ВЕРЕСЕНЬ 115 років з дня народження Сфетана Захаровича Хмельницького

–

(1905-1982)

польського

письменника.

Народився у м. Кам’янець-Подільський.

145 років з дня народження В’ячеслава Костянтиновича Розвадовського (1875-1943) – українського художника і педагога. У 1905 р. заснував у Кам’янці-Подільському художню школу з інтернатом для сільських дітей.

190 років з дня народження Йосипа Йосиповича Роллє (псевдонім

Юзеф

Антоній,(1930-1894)

–

польського

письменника, лікаря, історика, краєзнавця Поділля. З 1861 р. постійно проживав у Кам’янці-Подільському, де працював в губернській лікарні, створив перше на Правобережній Україні Подільське товариство лікарів (1859-1865).

90 років з дня народження Дмитра Євгеновича Бабляка (1930-2008) – кардіохірурга, педагога, доктора медичних наук, професора, лауреата Держаної премії України в галузі науки і техніки. Народився у м. Кам’янець-Подільський.

10

***** ЖОВТЕНЬ 90 років з

часу заснування Кам’янець-Подільського

ботанічного саду.

135 років з дня народження Володимира Юхимовича Свідзинського (1885-1941) – поета, перекладача. Навчався в Кам’янець-Подільській духовній семінарії, жив і працював у Кам’янці-Подільському (1899-1925). Тут видав першу збірку «Ліричні поезії» (1922). У 1941 році був репресований. Реабілітований посмертно.

***** ЛИСТОПАД 85 років з дня народження Миколи Михайловича Кульбовського – відомого педагога, диригента музикознавця, публіциста, краєзнавця Поділля, лауреата обласної премії ім. Т.Шевченка.

11

***** ГРУДЕНЬ 515 Лісовської;

років

з

дня

1505-1558)

народження –

дружини

Роксолани турецького

(Насті султана

Сулеймана 1. Вона відіграла значну роль у політичному житті Османської імперії 20-50-х рр. XVI ст. за однією із версій народилася у містечку Чемерівці.

180 років з дня народження Михайла Петровича Старицького (1840-1904) – театрального діяча, письменника. Жив і працював у м.Кам’янець-Подільський.

12

*****

Серед чисельної плеяди мистців, які творчо пов’язані з Коломиєю

та

Гуцульщиною,

особливе

місце

належить

В’ячеславу Констянтиновичу Розвадовському (1875-1943) – видатному українському художнику, педагогу, популяризатору народного мистецтва. Художник народився в Одесі 12 вересня 1875 року. Будучи вихідцем із родини службовців-залізничників, він пов’язав своє життя з мистецтвом, розпочавши навчання в Одеській рисувальній школі (1890-1894) й підтвердило його особливий

талант

Розвадовський

до

продовжив

малювання. студії

у

Згодом

В’ячеслав

Вищому художньому

училищі при Академії мистецтв у Петербурзі (1895-1897), тут же закінчив

педагогічні

курси

(1899).

Перший

успіх

до

Розвадовського прийшов 1900 року, коли його картина «На Україні» здобула перемогу на творчому конкурсі Академії мистецтв; тоді ж він отримав звання художника, чин десятого 13

класу при вступі на державну службу, а також право викладати малювання в навчальних закладах. Закінчивши навчання, молодий художник багато малює, бере участь у багатьох виставках, публікується у мистецьких журналах. Повернувшись в Україну та оселившись у Кам’янціПодільському, В’ячеслав Розвадовський заснував мистецьку школу з українською мовою навчання для дітей із незаможних сімей, а також інтернат при ній. За два роки школа налагодила випуск

подільської

клопочеться

художньої

організацією

кераміки.

пересувних

Водночас

народних

він

художніх

виставок. Першу таку виставку було відкрито у червні 1904 року в Києві на Володимирській гірці. Згодом вона побувала в містечках Київщини та Подільській губернії. Наступні народні художні виставки знайомили широке коло українців з творами мистецтва у Херсонській, Харківській, Чернігівській губерніях, Бесарабії. Загалом на виставках експонувалось 285 творів 74 художників, серед них: Куїнджі, Рєпіна, Реріха, Кустодієва, братів Маковських, Болдирєва, твори з фондів Ермітажу і київських збірок. Мріяв художник побувати з такою виставкою і в Галичині, що перебувала у складі Австро-Угорщини. Однак, не судилося. Глибокі

українознавчі

зацікавлення

спонукали

Розвадовського до подолання багатьох перешкод у вивченні народного

мистецтва

Гуцульщини.

14

Художник

побував

у

багатьох селах, вивчав побут і мистецтво гуцулів, колекціонував вироби домашнього промислу. Тут він створив цілу низку пейзажів, серед яких: «Весна у горах Карпатах», «Бузкові сутінки. Карпати», «У Карпатах», «Осінь у Карпатах» а також портрети: «Килимарка Марія. Косів», «Гуцул з Брустур», «Жебрак»,

«Лірник»,

«Гуцулка».

Згодом

його твори

на

гуцульську тематику експонувались на різних виставках в Україні та Росії. В. Розвадовський був знайомий з багатьма народними майстрами гуцульського краю, зокрема, відомими різьбярами Василем Шкрібляком та Іваном Семенюком. Перебування в Галичині відобразилося не лише на мистецькій, а й на життєвій долі художника. В’ячеслав Розвадовський одружився з Романною Дудикевич, донькою знаного

коломийського

громадського

діяча

Володимира

Дудикевича. З 1908 року він проживав у будинку тестя на сучасній вулиці Валовій 15. У

1911-1912

роках

В.

Розвадовський

–

учасник

Всеросійського з’їзду художників у Петербурзі, організатор художньо-промислового відділу і виставки творів народного мистецтва

Гуцульщини.

призначення

на

посаду

В

цьому

ж

викладача

часі в

він

отримує

Ташкентському

Алексєєвському комерційному училищі. Під час Першої світової війни В’ячеслав Розвадовський працював серед біженців та військовополонених галичан, чехів, 15

сербів. Організував для них інтернат і столярні майстерні, а згодом влаштував у Ташкенті аматорську виставу «Запорожець за Дунаєм», у якій брали участь сестри дружини Надія і Дарія. З 1917 року Розвадовський викладав у Ташкентській ІІ-й жіночій гімназії, згодом – у школі ім. Ушинського (1917-1921); член комітету з організації Ташкентського університету, де читає лекції з історії мистецтв. Разом з просвітницькою діяльністю він займається проблемами розвитку декоративновжиткового мистецтва, відродженням кераміки, килимарства тощо. У 1923 році, коли в Москві готувалась виставка досягнень союзних республік, В. Розвадовський увійшов до складу Туркестанського виставкового комітету. Тоді в українському павільйоні він організував виставку творів народних майстрів Гуцульщини під назвою «Куток Гуцульщини в Східній Галичині, частині українського народу під Польщею». У 1982 році донька художника Тамара передала їх Коломийському музеєві народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. В’ячеслав Розвадовський залишив по собі надзвичайно багату творчу спадщину. Ще проживаючи в Україні, він створив понад сотню багатожанрових полотен. Його перебування в Туркестані теж позначилося багатьма роботами, де відображено азійські реалії. Частина творів художника зберігається в музеях України, зокрема в Кам’янець-Подільському історичному музеї16

заповіднику та Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського в Коломиї, зокрема «Наталочка» (портрет доньки Олени Кисілевської), а також афіша «Вистава домашнього промислу в Коломиї», яка відбулась 21-30 вересня 1912 року. Повернення

В’ячеслава

Розвадовського

на

свою

батьківщину розпочалося з колективної виставки художників ХІХ-ХХ ст. у Львові (1962). Ювілейна виставка творів

його

відбулась у Кам’янці-Подільському з нагоди його

100-річного

ювілею

(1975).

У

1977

році

персональну

виставку мистця було представлено і в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Про В.К.Розвадовського / статті зі збірників / Антонюк

А.

В’ячеслав

Костьович

Розвадовський

–

художник, педагог, пропагандист (1875-1943 рр) / А. Антонюк // Вісник історико-культурологічного Подільського Братства. – 1995. – №4. – С. 81-84. Бренюк А. «Мандрівний» рисунок у творчості художників Кам’янця-Подільського:

[В.Розвадовський,

С.Кукуруза]

/

А. Бренюк // Збірник наукових праць молодих вчених

17

Кам’янець-Подільського

національного

університету

ім. І .Огієнка. –. Кам’нець-Подільський, 2015. – Вип.6. – С.97-98. Завальнюк О. В’ячеслав Констянтинович Розвадовський: художник / О.Завальнюк, О.Комарніцький // Минуле і сучасне Кам’янець-Подільського:

історичні

нариси.

–

Кам’янець-

Подільський: Абетка-НОВА, 2003. – Вип.1. – С.104. Козловська

М.

Роль

В.Розвадовського

в

освітньо-

педагогічних процесах Кам’янеччини / М.Козловська // Збірник наукових

праць

національного

молодих

вчених

університету

ім.І

Кам’янець-Подільського .Огієнка.

–

Кам’нець-

Подільський, 2015. – Вип.6. – С.109-110. Козловська

М.

Вплив

мистецького

середовища

на

формування демократичних поглядів В.К.Розвадовського // Наукові

праці

Кам’янець-Подільського

національного

університету ім.І.Огієнка. – Кам’янець-Подільський, 2013. – Вип. 12. – С.173. Слободянюк

П.

Премія

ім.

В.К.Розвадовського

за

досягнення в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві / П. Слободянюк // Культура Хмельниччини. – Хмельницький, 1995. – С.151. Шемчук С. Фундатор подільської художньої школи: до 140-річчя

В.К.Розвадовського

/

С.Шемчук,

В.Мельник

//

Календар знаменних і пам’ятних дат Хмельниччини на 2015 рік: реком. бібліогр. довід. – Хмельницький, 2014. – С.134-137.

18

/ статті зі періодичних видань / Творець художньої школи в Кам’янці : [В’ячеслав Розвадовський] // Ключ. – 2015. – 6 берез. Лехіцька І. В’ячеслав Костьович Розвадовський / І. Лехіцька // Ділове місто. – 2014. – 11 груд. – С.9 Суслова Н. Глибоке коріння: Дружба єднає серця : [мистецькі зв’язки нашого міста з Узбекистаном пов’язані з творчістю художника В. Розвадовського] / Н.Суслова // Прапор Жовтня. – 1986. – 14 жовт. Суслова

Н.

І

пензлем

і

словом

:

[художник

В.Розвадовський] / Н. Суслова // Прапор Жовтня. — 1985. – 2 листоп. Назаренко Є. Пересувні, народні : [художник-педагог В.К.Розвадовський] / Є. Назаренко // Рад. Поділля. – 1980. – 20 лют. Розвадовський К. Дякуємо : [виставка робіт присвячена до 100-річчя

від

дня

народж.

В.

К.

Розвадовського]

/

К. Розвадовський. – Прапор Жовтня. – 1975. – 29 листоп. Свідер І. Виставка картин земляка : [виставка робіт присвячена до 100-річчя від дня народж. В.К.Розвадовського] / І. Свідер // Прапор Жовтня. – 1975. – 1 жовт. Михайлов Г. На честь столітнього ювілею у Кам'янецьПодільському відкрилася виставка картин відомого українського 19

художника – просвітителя В. К. Розвадовського / Г. Михайлов // Прапор Жовтня. – 1975. – 11 жовт. Паравійчук А. В.К.Розвадовський : [до 100-річчя з дня народження художника] / А. Паравійчук // Прапор Жовтня. – 1975. – 24 верес. В'ячеслав Костянтинович Розвадовський : [до 100-річчя з дня народження художника] // Корчагінець. – 1975. – 23 верес. Паравійчук

А.

Герой

Праці

Узбекистану

:

[худ.

В. Розвадовський] / А.Паравійчук // Прапор Жовтня. – 1973. – 17 січ. Паравійчук А. Носій великого мистецтва : [перебування худ. В. Розвадовського в Кам’янці] / А.Паравійчук // Рад. Поділля. – 1973. – 7 січ. Рябий

М.

Дещо

про

художника

В’ячеслава

Розвадовського / М.Рябий // Прапор Жовтня. – 1972. – 7 жовт.

20

ЙОСИП РОЛЛЄ. ГРОМАДЯНИН НАШОГО МІСТА

З чого складається історія країни, як не з історії її міст та сіл, історії рідного краю? Однак, у вивченні історії України чомусь, на жаль, дуже мало приділяється уваги історії місцевій, регіональній; історії рідного краю, пласти пізнання якого залишаються недоторканими, або ж маловідомими; а видатні постаті, що жили й творили у минулі століття – лише зблідлими символами колишнього. «Син цієї землі минуле її любив, вивчав та узагальнював, а скарби її поважати вчив», – так написано на меморіальній плиті, вмонтованій у стіну Кам’янець-Подільського Кафедрального костьолу в пам’ять про видатного науковця, лікаря, краєзнавця, історика письменника, колекціонера старовини та мецената

21

Йосипа Роллє – доктора Антонія, як він підписував свої краєзнавчі праці. Учень самого Зиґмунда Фрейда, лікар-невропатолог, автор багатьох праць з історії медицини на Волині та Поділлі, Йосип Роллє став також автором низки праць з історії Правобережної України, найзначніші з яких – «Подільські замки на мунтенських рубежах» та «Історичні оповідання», у яких висвітлюється історія Поділля XV-XIX століть. Його історична, краєзнавча та літературна спадщини вражають і переносить доктора Антонія в один ряд з іменами таких відомих дослідників Поділля, як О. Яблонський, Н. Молчановський, Ю. Сицінський. У своїх працях Йосип Роллє, син французького емігранта, історик, що писав польською мовою, висвітлював історію міст та містечок, окремих сіл Поділля, роблячи для своїх нащадків - сучасних подолян неоціненну послугу,

знайомлячи

із

тогочасним

устроєм,

звичаєвими та культурними зв’язками, історією подільських шляхетських родин. Особливий акцент доктор Антоній робив на вивченні життя та діяльності відомих героїчних постатей нашого краю – Івана Богуна, Яна де Вітте, Іова Претфуса, Сави Чалого, Устима Кармлюка, розглядаючи та досліджуючи їх у новому та незвичному

тоді

розрізі

–

з

точки

зору

психоаналізу,

відтворюючи живі, об’ємні постаті із своїми характерами, вдачами та вчинками. Завдяки працям Йосипа Роллє ми сьогодні 22

досконало знаємо про комендантів, архітекторів та будівничих Кам’янець-Подільського замку та міста. Чимало цікавого краєзнавчого матеріалу він залишив про життя та діяльність тодішніх громад у місті та на Поділлі, зокрема вірменської, польської та української. Мало кому сьогодні відомо про те, що саме краєзнавчі розвідки доктора Антонія, романізована історія Поділля, що описана ним у більше ніж 20 томах, стали основою для історичних романів видатного Генріка Сінкевича, а сам Йосип Роллє був так закоханий у Поділля, що навіть відмовився очолити

кафедру

Варшавського

психіатрії

університету,

медичного оселившись

факультету у

Кам’янці-

Подільському, по вул.Татарській, 4 (майже незмінним його будинок

стоїть

тут

і

досі),

продовжив

працювати

над

історичними та краєзнавчими розвідками, а також мав чималу медичну практику. Цілий день до його будинку тягнулися хворі з міста та околиць. Його вважали найкращим лікарем Кам'янця. До слова, не лише істерико-краєзнавча діяльність та медична практика цікавили Йосипа Роллє. В історії Кам’янця та Поділля він залишився визначним благодійником та меценатом, що зробив чимало для розвитку медичного обслуговування. Постійно стикаючись з хворобами, бідністю і горем, Роллє робив усе можливе для поліпшення стану охорони здоров'я подолян, створив перше на південному заході Росії Подільське товариство 23

лікарів,

безкоштовну

лікарню

для

бідних

та

відкрив

віспощепильний інститут. Теперішнє Кам’янець-Подільське медучилище теж бере свій початок із заснованих ним курсів «повивальних бабок». Також з його ініціативи 1881 р. була запроваджена стипендія для найбіднішого вихованця чоловічої гімназії. Роллє написав понад 20 праць з медицини. Сьогодні історико-краєзнавча спадщина Роллє поволі повертається до нас. До друку готується його визначна праця «Історичні оповідання. Комендант Кам’янецького замку» про знаменитого Яна де Вітте. Яку би грань – творчу чи наукову – Йосипа Роллє ми сьогодні б не розглядали, зрозуміло одне: він був справжнім громадянином свого міста, людиною, котра мала прогресивні погляди, вміла любити та цінувати людей, вшановувала історію землі, на якій народилася. На

жаль,

у

Кам’янці-Подільському

досі

немає

ні

меморіальної дошки на будинку або корпусі медучилища, де мешкав та працював Роллє, ні вулиці, названої на його честь. Однак

історія

справедлива.

Вона

ніколи

не

дозволить

залишитися в тіні тому, хто так багато зробив для її вшанування!

24

Література / книги / Баженова С. Юзеф Антоній Роллє життя, діяльність, творчість / С. Баженова. – Вид. 2-ге, доп. перероб. – Кам’янецьПодільський: КПДПУ, 2002. – 180 с.: іл. / статті зі збірників / Баженова С. Й. Й. Роллє – один з фундаторів наукового поділлєзнавства / С.Баженова // Краєзнавець Хмельниччини: наук.-краєз. зб. – Вип.8. – Кам’янець-Подільський, 2015. – С. 105. Баженова С. Перший з краєзнавців Поділля: до 185-річчя Ю.А (Й.Й.) Роллє / С. Баженова // Календар знаменних і пам’ятних дат Хмельниччини на 2015 рік: реком. Бібліогр. довід. – Хмельницький, 2014. – С. 137-139. Баженова С. «Популярна гігієна» Й. Роллє – як джерело до вивчення природних умов та соціально-економічного становища Поділля IIпол. XIX ст. / с.Баженова // наук. Праці Кам’янецьПодільського державного педагогічного університету: історичні науки. – Кам’янець-Подільський, 2000. – Т. 4. – С. 29. Баженова С. Твори Й. Й. Роллє – як джерело до вивчення історії Поділля та Волині / С. Баженова // Поляки на

25

Хмельниччині:

погляд

крізь

віки:

зб.

наук.

праць.

–

Хмельницький, 1999. – С. 50. Баженова С. Ю. А. Роллє Сторінки життя та творчості/ С. Баженова // Освіта, наука і культура на Поділлі.: зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільський, 1998. – Т. 1. – С. 191. Баженова С. Й.Роллє і товариство подільських лікарів / С. Баженова // Поділля і Південно-Східна Волинь в роки Визвольної війни середини XVII ст.: матеріали краєз. конфр. – Стара Синява, 1998. – С. 271. Головко О. Роллє Юзеф Антоній (1830-1894) / О.Головко // Історія медицини Поділля (кінець XVII – початок XX ст.) . – Вінниця, 2000. – С. 199. Домітрак

Ю

Громадський

діяч

Поділля

Й.Й.Роллє

(1830-1894) / Ю. Домітрак // Національно-культурний аспект вивчення україністики і полоністики: матер. Міжнар. студ. наук.практ. конф. – Кам’янець-Подільський, 2006. – С. 225. Єсюнін С. Юзеф Роллє: лікар та історик Поділля / Є.Єсюнін // Незнане Поділля. – Городок, 2012. – С. 71. Завальнюк О. Йосип Йосипович (Юзеф Антоній) Роллє: історик, письменник, медик, громадський діяч / О. Завальнюк, О.Комарніцький // Минуле і сучасне Кам’янця-Подільського: історичні нариси. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. – Вип. 1. – С. 57.

26

Мазурик Є. Йосип Роллє як лікар і соціал-гігієніст / Є. Мазурик // Матеріали IX-ої Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам'янець-Подільський, 1995. – С. 211. Пажимський О. Антоній Юзеф Роллє / О. Пажимський // Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: зб. наук. праць. – Хмельницький, 1999. – С. 511. Прокопчук В. Йосип Роллє – краєзнавець Поділля / В. Прокопчук // Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: зб. наук. праць. – Хмельницький, 1999. – С. 495. Прокопчук В. Краєзнавець Йосип Роллє / В.Прокопчук // Духовні витоки Поділля: творці історії краю. – Хмельницький, 1991. – Ч. 1. – С. 29. Тарасов

Ю.

Історія

Поділля

у

працях

А.Ролле

/

Ю. Тарасов // VII Подільська історико-краєзнавча конференція: тези доповідей. – Камянець-Подільський, 1987. – С. 5. / статті зі періодичних видань / Волкова В. Юзеф Роллє:лікар , письменник, історик : [1830-1984 – вчений-лікар, історик, краєзнавець] / В.Волкова // Край Кам'янецький, 2015. – 18 груд. – С. 5. Поляк, який присвятив життя Поділлю : [лікар, історик Юзер-Антоній-Аполінарій Ролле] // Ключ. – 2015. – 24 квіт. – С.

6.

27

Добровольський В. Повернення із забуття : [Йосип Роллє – доктор Антоній] / В.Добровольський // Поділ. вісті. – 2013. – 30 лип. – С. 6. Осетрова Г. Будинок Йосипа Ролле: лікар / Г.Осетрова // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2013. – 31 трав. – С. 15. Петрук Л. Свій серед чужих, чужий серед своїх : [Йосип Ролле] / Л. Петрук // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2013. – 22 берез. – С. 7. Підгірна Л. Йосип Роллє. Громадянин нашого міста : [доктор Антоній- найкращий лікар міста] / Л. Підгірна // Ключ. – 2013. – 1 берез. – С. 7. Будзей О. Дитинство та юність Юзефа Ролле : [польський письменник,

історик,краєзнавець,

лікар]

/

О.Будзей

//

Подолянин. – 2010. – 24 верес. – С. 11. Осетрова Г. Будинок Йосипа Ролле:[про будинок та діяльність Й.Ролле у місті] / Г.Осетрова // Молода нація: альманах – 2004. – №4. – С.28-33. Ролле Й. Доля красуні (Софія Глявоне-Вітте-Потоцька) / Й.Ролле // Пам'ять століть. – 2003. – №1. – С. 140. Йосип

Йосипович

повертається:[лікар

Й.Ролле]

//

Подолянин. – 2001. – 31 серп. Пламеницька О. Невідома монографія Юзефа Аполінарія Ролле з істрії Кам'янця / О.Пламеницька // Пам'ятки України. – 2000. – № 3-4. – С. 57.

28

Ролле Ю. Кам'янець-Подільський: історичний нарис / Ю.Ролле // Пам'ятки України. – 2000. – № 3-4. – С. 59. Мазурик Є. Соціально-гігієнічна діяльність Йосипа Ролле / Є.Мазурик // Подолянин. – 1996. – 1 черв.

29