Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини 2021

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ЦБС ВІДДІЛ КРАЄЗНАВСТВА

Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини

2021

«Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини»

1

Подає інформацію про найбільш значимі події та ювілеї видатних особистостей краю, які відзначатимуться у 2021

році.

Матеріали

календаря

нададуть

допомогу

в

плануванні роботи на рік, календарному плануванні, підготовці культурно-просвітницьких заходів тощо.

Укладач: Дутченко Т.О. Відповідальна за випуск: Вітвіцька О.Л.

2

Міські програми

◊

Програма розвитку НІАЗ «Кам’янець» на 2017-2021 рр.

◊ “Міську програму забезпечення громадян доступним житлом на 2018-2022 роки”.

◊ Програма підвищення енергоефективності області

на

2017-2021

роки

орієнтована

Хмельницької на

підвищення

ефективності і зменшення обсягів використання паливноенергетичних ресурсів населенням, закладами бюджетної сфери та об`єктами комунальної власності.

3

∰_____________________ У 2021 році виповнюється 780 років з часу

вторгнення монголо-татарських

полчищ на Правобережну Україну, в т.ч. і на Поділля (1241).

635 років з часу першої літописної згадки про села: Привороття (нині с. Подільське) Кам’янець-Подільського р-ну (1405).

615 років з часу першої документальної згадки про с. Сокіл Кам’янець-Подільського р-ну (1406).

420 років тому а Кам’янці-Подільському цеховий майстер Стефан

Самборський

вперше

поставив

на

книгах

своєї

бібліотеки екслібрис. Це був перший екслібрис на книжках в Україні (1601).

225 років з часу затвердження царським указом герба Подільської губернії (1796).

205 років з дня народження 155 років з часу смерті Антона Гіацинтовича Коципінського (1816-1866) – польського і українського композитора, етнографа і педагога. Жив і працював у м. Кам’янець-Подільський (1845-1849).

155 років з часу відкриття у м. Кам’янець-Подільський єпархіальної бібліотеки (1866).

4

145 років з часу виходу першого

тому «Трудов

Подольского церковного историко-археологического общества» - видання, в якому містилося багато відомостей про сучасну Хмельниччину (1876).

125 років тому став до ладу Довжоцький спиртзавод, нині ДП «Довжоцький спиртовий завод» (1896).

110 років з часу масового відзначення товариством «Просвіта» у Кам’янці-Подільському Шевченківських днів (1911).

25 років з часу заснування у м. Кам’янець-Подільський державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» (1996).

СІЧЕНЬ 75 років з дня народження Лева Васильовича Баженова – вченого-історика, краєзнавця, доктора історичних, заслуженого працівника освіти України, професора Кам’янець-Подільського національного університету імені І.Огієнка, директора Центру дослідження історії Поділля інституту історії Поділля НАН України. Народився в м. Старокостянтинів (1 січня 1946 ); 70 років з дня народження Івана Васильовича Рибака – кандидата історичних наук, члена-кореспондента Української академії історичних наук, професора Кам’янець-Подільського 5

національного університету імені І.Огієнка, лауреата премії імені Д. Яворницького НСК України. Народився у с. Зіньків Віньковецького р-ну (1 січня 1951); 140 років тому у Кам’янці вийшла перша справжня газета «Подольскій листокь» (1881-1882); 145 років з дня народження Василя Івановича Яворського (1876-1974) – вченого-геолога та палеонтолога, доктора геологомінералогічних наук, професора, Героя Соціалістичної Праці, лауреата, лауреата Державної премії СРСРС. Народився у м. Кам'янці-Подільському.

155 років з часу заснування Кам'янець-Подільської російської

публічної

бібліотеки,

нині

міська

центральна

бібліотека (1866); 100 років з дня смерті Миколи Дмитровича Леонтовича (1877-1921) – українського композитора і педагога. Протягом 1892-1899р.

Навчався

у

Кам'янець-Подільській

духовній

семінарії; 60 років з дня народження Анатолія Петровича Корнєєва (1961-2014) – Героя України, громадського діяча, активіста Революції Гідності. Народився у с. Цвіклівці Кам'янецьПодільського р-ну.;

6

Герой нової доби.

(23 січня 1961 — 20 лютого 2014) — учасник Революції гідності, Рудський сільський область),

голова Герой

(Хмельницька України,

Герой

НЕБЕСНОЇ СОТНІ. Народився 23 січня 1961 року у селі Цвіклівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. У 1976 році закінчив рудську восьмирічну школу, у 1978 році – жванецьку середню загальноосвітню школу. У 19781982

роках

навчався

у

Кам'янець-Подільському

вищому

військово-інженерному командному училищі. У 1982-1987 роках проходив службу в групі радянських військ у Німеччині. У 19871991

роках

служи Далекому Сході.

Після здобуття Україною Незалежності повернувся на Батьківщину. У 1991-2003 роках працював на Кам'янецьПодільському хлібокомбінаті, де пройшов шлях від завідувача складу до заступника директора, безпосередньо брав участь у відкритті перших торговельних точок цього підприємства. Жив у селі Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, де було 27 соток городу. У 2003-2007 роках був безробітним, займався городництвом, реалізовуючи власну продукцію. Зробив теплиці, у яких з 5 соток отримував 25 тонн огірків, помідорів – 12 тонн. На відкритому грунті вирощував 7

майже все: від баклажанів до моркви. Через його руки пройшло 257

сортів

картоплі,

експериментував,

випробовував

їх

придатність до наших грунтів, враховував смакові якості кожного сорту. Зрештою, у господарстві залишилося 24 найбільш надійні та продуктивні сорти. У 2007-2010 роках працював

у

ТОВ

"Стіомі-Холдинг".

З листопада 2010 року – голова сільської ради села Руда Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. За три роки

завдяки

його

наполегливості,

сумлінності,

вмінню

відстоювати інтереси людей, було газифіковано всі три населені пункти, що входять до складу Рудської сільської ради, відкрито дитячий садок, частково відремонтовано сільські дороги. Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя. Взимку 2013-2014 років регулярно їздив на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Привозив на Майдан особисто вирощені моркву, картоплю, буряки, яблука, навіть зарізав для активістів Майдану домашню свиню. 20 лютого 2014 року загинув на вулиці

8

Інститутській біля парапету в районі зеленого паркану за Жовтневим

палацом

від

вогнепального

поранення,

куля

снайпера влучила йому у серце. Похований у селі Руда Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. ЛІТЕРАТУРА Про

присвоєння

звання

Герой

України:

Указ

Президента України від 21 листоп. 2014 р. № 890/2014 Офіц. вісн. Президента України. – 2014. – 22 листоп. – С. 4 – 5. Із змісту: Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) присвоєно Корнєєву А.П. Малик А. Герой нової доби / А. Малик . – Кам'янецьПоділ. – 2015. – 200 с. / статті з періодичних видань / Маслова Л. Загинути не означає вмерти : [Герой України

–

Анатолій

Корнєєв]

/

Л.

Маслова

//

Край

Кам`янецький. – 2017. – 25 серп. – С. 1, 4. Будзей О. Знаєте, яким він хлопцем був ! : [до річниці загибелі Героя України Анатолія Корнєєва] / О. Будзей // Подолянин. – 2016. – 22 січ. – С. 5. Камінська Н. Коли доля країни важливіша за сласну : [в актовій залі районної ради відбулося представлення книги «Герой нової доби» пов`язаної з життям А. Корнєєва] / Н. Камінська // Край Кам`янецький. – 2015. – 6 берез. – С. 2.

9

Згадали Героя Небесної Сотні – Анатолія Корнєєва : [вечір-реквієм, присвячений пам`яті Героя Небесної Сотні А. Корнєєва] // Фортеця. – 2015. – 20 лют. – С. 6. Петрук Л. І він був би в АТО : [відбулося відкриття меморіальної дошки Герою Небесної Сотні Герою України А. Корнєєв в с. Руда] / Л. Петрук // Кам`янець-Поділ. вісник. – 2015. – 20 лют. – С. 1. Пам`яті героя Небесної Сотні Анатолія Корнєєва : [відбулося відкриття меморіальної таблички Герою Небесної Сотні, Герою України А. Корнєєву с. Руда] // Фортеця. – 2015. – 19 лют. – С. 3. Маківська Д. На Майдані – кров наших земляків / Д. Маківська // Край Кам’янецький. – 2014. – 21 лют. – С. 3: фото. Скоб`як В. Не спи, моя рідна земля ! : Прокинься, моя Україно! : [з нагоди першої річниці Революції гідності відбувся захід присвячений пам`яті полеглих на Майдані в Києві земляків – В. Васильцова та А. Корнєєва] / В. Скоб`як // Край Кам`янецький. – 2014. –28 листоп. – С. 1-2. Полятинчук С. Двом із сотні : [з нагоди першої річниці Революції гідності відбувся захід, присвячений пам`яті полеглих на Майдані в Києві земляків – В. Васильцева та А. Корнєєва] / С. Полятинчук // Кам`янець-Поділ. вісн. – 2014. – 28 листоп. – С. 7.

10

Міркотан О. Солдати революції гідності : [кам`янчани на Євромайдані, смерть А. Корнєєва] / О. Міркотан // Подолянин. – 2014. – 25 листоп. – С. 5. Добровольський В. …Я прийду на світанку у садок із росою : [кам`янеччина попрощалася з Героем Небесної Сотні Анатолієм Корнєєвим] / В. Добровольський // Подолянин. – 2014. – 28 лют. – С. 4. Дика Т. Кам`янецькі краплі в океані революції : [кам`янчани на Майдані] / Т. Дика // Подолянин. – 2013. – 20 груд. – С. 5.

ЛЮТИЙ 115 років з дня народження Сергія Васильовича Кукурузи (1906-1979) – українського і казахського художника-графіка, заслуженого діяча мистецтв Казахської РСР. Народився у с. Привороття, нині с.Подільське Кам'янець-Подільського р-ну.

55 років з дня народження Сергія Дмитровича Пантюка – поета, видавця, громадського діяча, члена Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, лауреата Всеукраїнської літературної премії імені В.Симоненка. народився у с. Сокілець Дунаєвецького р-ну.

(10 лютого 1966);

11

100 років з дня народження Василя Івановича Приходцева (1921-2001) – Героя Радянського Союзу. Відзнаку отримав за визволення Хмельниччини.

100 років з дня народження Дмитра Івановича Брика (1921-1992) – краєзнавця Поділля, художника, мистецтвознавця, педагога. З 1944 року проживав у м. Кам'янець-Подільський; 75 років з дня народження Майї Антонівни Печенюк – співачки ( сопрано), педагог, музикознавець, краєзнавець. Кандидат педагогічних наук , член Національної Всеукраїнської музичної

спілки,

професор

Кам’янець-Подільського

національного університету імені І.Огієнка. Народилася у с. Проскурівка Ярмолинецького р-ну (15 лютого 1946); 165 років з дня народження Софії Федорівни Русової (1856-1940) – педагога, теоретика дошкільного виховання, публіциста, громадської діячки. У складі Центральної Ради переїхала до Кам’янця-Подільського, працювала лектором педагогіки Кам’янець-Подільського державного університету, очолила Українську національну жіночу раду. Від 1922. – в еміграції.

100 років (1921) з дня народження Бориса Михайловича Кушніра – відомого краєзнавця, історика-методиста, викладача Кам’янець-Подільського

державного

І.Огієнка (1965-2001); 12

університету

імені

150 років з дня народження Лесі Українки (1871-1913) видатної української поетеси, яка неодноразово бувала на Поділлі; 155 років з дня народження Гната Павловича Житецького (1866-1929) – архівіста, історика, літературознавця, одного з засновників Національної бібліотеки Української

держави

(1918). Народився у м. Кам’янець-Подільський;

БЕРЕЗЕНЬ 50 років з часу заснування Меджибізького історикоетнографічного музею, нині Державний історико-культурний заповідник «Меджибіж» (1971); 80 років тому на підставі постанов Раднаркому СРСР ЦК ВКП (б), Раднаркому УРСР та ЦК КП (б)У центр Кам’янецьПодільської області було перенесено до м.Проскурів (1941); 115 років з дня народження В’ячеслава Опанасовича Кобржицького (1906-1985) – співака, педагога, заслуженого артиста УСРС, соліста Львівського театру опери та балету імені І.Франка (1946-1970). Народився у м. Кам’янець-Подільський; 95 років з дня народження Юрія Петровича Фастенка – українського живописця та графіка. Народився у м. Кам’янецьПодільський (1926);

13

95 років з дня народження Олени Семенівни Алексєєвої – агронома, доктора сільськогосподарських наук, академіка, заслуженого діяча науки і техніки України. З 1971 року працювала

у

Кам’янець-Подільській

державній

аграрно-

технічній академії.

ТРАВЕНЬ 115 років з часу заснування товариства «Просвіта» на Поділлі (1906); 220 років з часу відкриття Кам’янець-Подільської міської лікарні (1801); 110 років з дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891-1940) – письменника, лікаря. У 1916 р. працював у Кам’янці-Подільському військовому шпиталі; 160 років з дня народження Костянтина Григоровича Солухи (1861-1922) – просвітянина, громадського діяча, лікаря. Жив і працював у Кам’янці-Подільському, був головою Подільської «Просвіти» (1905-1917); 135 років з дня народження Костянтина Віталійовича Широцького

(1886-1919)

–

краєзнавця

Поділля,

мистецтвознавця, фольклориста, громадсько-просвітницького діяча, педагога. Досліджував мистецтво, культуру, історію, побут, звичаї, фольклор України.

ЧЕРВЕНЬ 14

100 років з часу реорганізації сільськогосподарського факультету

при

українському

Кам’янець-Подільському

університеті

у

державному

Кам’янець-Подільський

сільськогосподарський інститут, нині Подільський державний аграрно-технічний університет (1921); 65

років

з

дня

народження

Ольги

Анатоліївни

Пламеницької - архітектора-реставратора, історика архітектури, професора, члена Національної спілки архітекторів України, дослідниці середньовічної архітектури фортифікаційних споруд м. Кам’янець-Подільський (2 червня 1956); 80

років

з

дня

народження

Віталія

Васильовича

Нечитайла – історика, доктора історичних наук, професора Кам’янець-Подільського

національного

університету

ім.

І.Огієнка, члена Національної спілки письменників України, лауреата обласних літературних премій ім. В. Булаєнка та ім. М.Годованця.

120 Сенгалевич

років

з

дня

(1901-1974)

народження –

Маргарити

письменниці,

Яківни

журналістки,

перекладачки, члена Спілки письменників СРСР. Народилася у м. Кам’янець-Подільський.

25 років з часу створення Національного парку « НПП Подільські Товтри» (1996);

15

ЛИПЕНЬ 80 років тому війська гітлерівської Німеччини та її союзників окупували територію Кам’янець-Подільської області, нині Хмельницька обл. (1941); 80 років тому у Славуті нацистами було створено табір смерті радянських військовополонених; 80 років тому у м. Проскурів виникли перші підпільні антифашистські групи; 125 років з дня народження Моріса Збрижера (1896-1981) – скрипаля, альтиста, композитора, диригента. Від 1921р. проживав у Монреалі. Автор більше 250-ти пісень, один із найкращих у Канаді виконавців циганської музики. Народився у м. Кам’янець-Подільський.

125 років з дня народження Миколи Нестеровича Комісарова (1896-1977)- лікаря-хірурга, заслуженого лікаря УРСР, почесного громадянина м. Кам’янець-Подільський; 100 років з дня народження Петра Івановича Барабанова (1921-1986) – Героя Радянського Союзу. Відзнаку отримав за визволення Хмельниччини.

16

СЕРПЕНЬ 100 років з дня народження Бориса Андрійовича Сугерова (1921-1943)

–

Героя

Радянського

Союзу.

Народився

у

с. Ходоровці Кам’янець-Подільського р-ну; 150 років Свидницького

з дня смерті Анатолія Патрикійовича

(1934-1871)

–

українського

письменника,

фольклориста, етнографа. Протягом (1851-1856 рр.) навчався у Кам’янець-Подільській духовній семінарії.

85 років з дня народження Володимира Прокоповича Газіна

–

історика,

України,доктора всесвітньої університету

одного

історичних

історії ім.

з

провідних

наук,

професора

Кам’янець-Подільського І.Огієнка.

германістів кафедри

національного

Народився

1936 р.

Нове Поріччя Городоцький р-ну.

ВЕРЕСЕНЬ 70 років з дня народження Івана Михайловича Конета – математика, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора фізико-математичних наук, професора, проректора з наукової роботи Кам’янець-Подільського університету ім. І.Огієнка. Народився 16 вересня 1951 року в с. Лисівці Заліщицького району Тернопільської області.

17

85 років з дня народження Володимира Денисовича Красицького (1936-1993) – педагога-новатора, заслуженого учителя України, реформатора освіти в області. Народився у с. Стара Ушиця Кам’янець-Подільського р-ну; 75 років з дня народження Ігоря Георгійовича Смирнова – географа, геологіста, країно знавця, доктора географічних наук, професора

Київського

національного

університету

імені

Т.Шевченка. народився у м .Кам’янець-Подільський (1946);

ЖОВТЕНЬ 175 років з часу перебування Т.Г.Шевченка на Поділлі з метою вивчення пам’яток української старовини (1846); 90 років з часу створення державного підприємства «Нігінський кар’єр»; 80

років

з

дня

смерті

Володимира

Юхимовича

Свідзінського (1885-1941) – поета-перекладача. Навчався у Кам’янець-Подільській духовній семінарії, жив і працював у Кам’янці-Подільському (1899-1925). Тут видав першу збірку «Ліричні поезії» (1922).

У 1941 р.

був репресований.

Реабілітований посмертно.

ЛИСТОПАД 75 років з часу масового голоду в Україні, у тому числі й на Хмельниччині (1946); 18

60 років з дня народження Віталія Цезарійовича Міхалевського

–

фахівця

в

галузі

зв’язку,

кандидата

фізико*математичних наук, поета, члена Національної спілки письменників

України,

голови

Хмельницького

обласного

об’єднання товариства «Просвіта», лауреата Хмельницької обласної премії імені Т.Шевченка. народився у с. Подільське Кам’янець-Подільського р-ну (1961); 65 років з дня народження Михайла Юхимовича Альперіна – джазового піаніста, композитора, педагога, лауреата міжнародних джазових фестивалів. З 1990 р. проживає у Норвегії. Народився у м. Кам’янець-Подільський (1956), дата смерті (2018); 140 років з дня народження Григорія Калістратовича Степури (1881-1944) – державного, громадсько-політичного діяча,

Подільського губернського

комісара.

Народився

у

с. Жванець, нині Кам’янець-Подільського р-ну; 100 років з дня народження Павла Олександровича Макарова (1921-1944) – Героя Радянського Союзу. Відзнаку отримав за визволення Хмельниччини.

75 років з дня народження Петра Анатолійовича Ладиженського

–

композитора,

м. Кам’янець-Подільський (1946);

19

педагога.

Народився

у

220 років з дня народження Володимира Івановича Даля (1801-1872) – доктора медицини, письменника, етнографа. Як військовий лікар у січні 1831 року прибув до Кам’янцяПодільського для боротьби з епідемією холери. Враження від перебування у Кам’янці лягли в основу повісті «Подолянка».

70 років з дня народження Олександра Михайловича Завальнюка (1951) – історика, доктора історичних наук, професора, академіка Академії наук вищої школи України, академіка

Міжнародної

кадрової

академії,

заслуженого

працівника освіти України, ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка (2002-2012 рр.);

ГРУДЕНЬ 135 років з дня народження Миколи Тимофійовича Геращенка (1886-1963) – фізіолога, доктора медицини. З 1942 р. жив і працював у Кам’янці-Подільському. Засновник і головний редактор

«Записок

сільськогосподарського

Кам’янець-Подільського

інституту».

Був

репресований,

реабілітований у 1958 р.; 95 років з дня народження Володимира Петровича Вовкодава

(1926-2012)

–

краєзнавця-історика,

етнографа,

фольклориста Поділля. Народився у с.Лозни Летичівського р-ну;

20

225 років з часу утворення Подільської губернії указом Павла I (1796); 115 років з дня народження Клавадія Сафоновича Веліканова (1906-1981) – хірурга, педагога, заслуженого лікаря УРСР. З 1945р. жив і працював у м. Кам’янець-Подільський, тут провів першу в області операцію на серці; 145 років з часу відкриття у Кам’янці-Подільському першого

на

повивальної

Поділлі школи,

навчального нині

медичного

закладу

Кам’янець-Подільське

–

медичне

училище (1876);

Усміхнене сонце, або про історію герба Поділля Поглянеш в поле на жита: Цвітуть в житах волошки сині І в небі квітка золота І небо - прапор України! Олександр Олесь. Цей поетичний образ - золота квітка сонця на блакитному тлі неба - якнайкраще підходить і для опису давнього герба Поділля. Адже з давніх часів гербом нашого краю було усміхнене сонце.

21

Походження цього герба загубилося у сивій давнині. Можливо, ця емблема пов'язана з місцевим культом сонця. У дуже далекі часи люди, в тому числі і наші предки-язичники, покланялися небу та небесним світилам. Сонце було символом родючості. Його зображували на скелях, стінах печер, різких предметах. У IV-III тисячолітті до нашої ери на території нашого краю жили трипільські племена. На керамічному посуді трипільців дуже часто зустрічаються сонячні (солярні) знаки. Вони мали вигляд кола або кількох концентричних кіл. Пізніше з'являється знак сонця у вигляді колеса з 6 спицями. Малюнок, що символізує сонце, зображений на кам'яній сокирі, знайденій поблизу с. Дерев'яне Кам'янець-Подільського району. Ідея обожнення сонця простежується також в обряді захоронень. У

ранньослов'янському

капищі

біля

с.

Ставчани

Новоушицького району поряд з одноликим язичницьким ідолом була знайдена кам'яна стела з зображенням сонця. У цьому капищі давні жителі Подністров'я II-V століть нашої ери приносили жертви на честь сонячного божества - Хорса або Даждьбога. Ймовірно, що поступово зображення сонця стало родовим знаком якогось місцевого племінного вождя, потім князя, а ще пізніше - територіальним знаком.

22

На Русі виникнення гербів як постійної емблеми відноситься до XI-XII століть. Деякі давньоруські міста мали герби вже у X столітті, їх зображували на прапорах, печатках, грошових знаках. У середині XII століття територія історичного Поділля входить до складу Галицької Русі, а в 1199 р. - до ГалицькоВолинського князівства. Уже тоді сяюче золоте сонце на блакитному тлі було символом нашого краю. Згодом, коли Поділля увійшло до складу Польщі (1434р.), сонце

стає

гербом

Подільського

воєводства.

Тільки

зображувалося воно не на блакитному тлі, а на білому. В старовинному польському гербовнику "Корона Польська", (1728 р.) подається такий опис герба Подільського воєводства: "Герб його - золоте сонце на білому полі". Чому на білому? Може, тому, що білий колір (разом з червоним) - один з національних кольорів Польщі. Як сказав про ці кольори польський поет: "червоний - то від крові, білий - бо святий". Зображення

герба

Поділля

зустрічаємо

на

деяких

пам'ятках архітектури Кам'янця-Подільського. Сяюче сонце, вирізьблене

на

кам'яній

плиті,

посміхається

вам

з

фронтону ратуші, що знаходиться на Центральній площі у Старому місті. Піднімаючись по Старопоштовому спуску до Вітряної брами, перехожий неодмінно зверне увагу на два кам'яні стовпи.

23

В один з них вмуровано в білокам'яну плиту із зображенням сонця. Її зняли колись з так званих других Польських воріт, які тут стояли до 1832 p., але були знесені, щоб розширити вулицю. На їх місці поставили згадані кам'яні стовпи. Ще один герб знаходиться в Домініканському костьолі. Цей варіант гербу дуже цікавий - замість усміхненого обличчя зображено монограму

Діви

Марії,

покровительки

Поділля.

Зображення герба знаходимо також у деяких документах та старовинних книгах. Наприклад, у лівому верхньому кутку відомої гравюри К. Томашевнча (1672 р.) знаходиться герб: сонце з 16 променями і написом навколо "оплот Подільського воєводства". У 1793 р. Поділля увійшло до складу Російської імперії. У Російській державі кожне місто повинно було мати свій герб. Для тих міст, що не мали їх раніше, герби складалися спеціальною

Геральдичною

комісією,

затвердженою ще Петром І. У герб вносилися предмети, що характеризували географічні умови, економіку та побут населеного пункту. Геральдична комісія брала до уваги також традиційні символи міста або краю. У 1796 р. був затверджений герб губернського міста Кам'янця-Подільського у такому вигляді: на блакитному полі золоте сонце з 16 променями, а над ним золотий 4-кінцевий

24

хрест. В указі говорилося: "Сей герб есть древний.., и оный оставляется без перемены...". Герб Кам'янця вважався разом з тим і гербом Подільської губернії. Після перемоги Жовтневої революції старі герби були скасовані. У серпні 1967 р. виконком міської Ради народних депутатів затвердив для Кам'янця-Подільського новий герб, ескіз якого створив художник Дмитро Брик. В основу його покладено старовинну емблему - золоте сонце з 16 променями на блакитному тлі. У верхній частині гербового щита зображено смужку червоного кольору з емблемами серпа і молота символами праці та союзу робітників і селян. У нижній частині розміщено силует Старої фортеці, під ним - розгорнута книга і шестерня. Отже, знову сонце. Вже багато століть це сяюче золоте сонце є символом нашого чудового краю. Кожне покоління вкладає в цей символ свій зміст.

25

Література /книги/ Баженов Л. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-XX

ст.:історіографія,

бібліографія,

матеріали

/

Л. Баженов. — Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільська міська друкарня, 1993. – 480 с. Будзей О. Мандрівка Кам’янцем / О. Будзей. – Кам’янець-Подільський: Сисин, 2016. – 68 с. Осетрова Г. Герби в пам’ятках архітектури Кам’янця / Г. Осетрова. – Кам’янець-Подільський:Медобори-2006, – 2011. – 32 с.: іл. Осетрова Г. Герб Поділля: витоки і зміст / Г. Осетрова // Шоста наукова геральдична конференція: матеріали. – Львів, 1997. – С. 63-65. Савчук Ю. Міська геральдика Поділля / Ю. Савчук. – Вінниця: Континент, 1995. – 142 с. / статті зі збірників/ Кам’янець-Подільський : Герби міста XIV-XVIII ст. // Герби України. – Київ, 2001. – С. 166-168.

26

Назаренко Є. Давні зображення герба Поділля / Є. Назаренко // Матеріали XII Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2007. – Т. 1. – С. 71-74. Єсюнін С. Подільським гербам понад шість століть / С. Єсюнін // Незнане Поділля. – Городок, 2012. – С. 6.

/ статті з періодичних видань / Альтернативний герб Кам’янця: [триває пошук меценатів для створення герба міста] // Фортеця. – 2014. – 31 лип. – С. 12. Сімашкевич М. Про герб міста Кам'янця-Подільського / М. Сімашкевич // Кам'янець-Поділ. вісн. – 2013. – 4 січ. – С. 4. Осетрова Г. Герби у Старому замку / Г. Осетрова // Кам'янець-Поділ. вісн. – 2013. – 8 берез. – С. 15. Будзей О. Яким має бути герб Кам'янця-Подільського? / О. Будзей // Подолянин. – 2012. – 20 квіт. – С. 8. Гайдамашко В. Малий та середній герби міста: на фінішній прямій / В. Гайдамашко // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2012. – 31 серп. – С. 5. Гайдамашко

В.

Якому

бути

гербу

міста?

В. Гайдамашко // Кам’янець-Поділь. вісн. – 2012. – 6 лип. – С. 3.

27

/

Ільчишена Я. Оновленому місту – оновлений герб / Я. Ільчишена // Ділове місто. – 2012. – 28 черв. – С. 6. Бельзецький Д. Доведеться домалювати промені ?: [герб міста] / Д. Бельзецький // Фортеця. – 2010. – 25 берез. – С. 4. Назаренко Є. Старовинний герб Поділля / Є. Назаренко // Поділ. вісті. – 2004. – 21 верес. Геральдика Хмельниччини: [герб Хмельницької обл.] / Кам’янець-Поділ.

вісн.

–

2001.

–

21

верес.

Осетрова Г. Усміхнене сонце, або про історію герба Поділля / Г. Осетрова // Прапор Жовтня, 1990. – 18 лют. – С. 3. Осетрова Г. Герби в пам’ятках архітектури в Кам’янціПодільському / Г. Осетрова // Рад. Поділля. – 1986. – 6 черв.

28

Інформаційне видання

Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини

Набір, комп’ютерне опрацювання, правка : Дутченко Т.

Відповідальний за випуск : Геплюк Л.В.

29

Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець - Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 2-44-52 E-mail: k-pmcbs@ukr.net http://kam-podcmb.zzz.com.ua

30