Григорій Сковорода – Український Сократ

Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ

Григорій Сковорода – Український Сократ Рекомендаційний біобібліографічний покажчик до 300-річчя від дня народження

1

2

Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ

Григорій Сковорода – український Сократ Рекомендаційний біобібліографічний покажчик до 300-річчя з дня народження

м. Кам’янець-Подільський 2022 3

УДК 016:[929Сковорода+821.161.2.09(477)(092) ББК 91:83.34(4УКР) Г83 Григорій Сковорода – український Сократ : до 300-річчя від дня народження : реком. біобібліогр. покажч. / Кам’янець-Подільська міська центральна бібліотека ім. Костя Солухи ; упоряд.: О. В. Дачковська. – Кам’янець-Подільський, 2022. – 92 с.

Упорядник: О. Дачковська Комп’ютерний набір: О. Дачковська Відповідальна за випуск: Л. Геплюк

© Кам’янець-Подільська центральна міська бібліотека ім. Костя Солухи, 2022 4

Від упорядників Даний біобібліографічний покажчик підготовлений методико-бібліографічним відділом Кам'янець-Подільської міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи. Покажчик створено до 300-річчя з дня народження видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога, музиканта Григорія Сковороди з метою популяризації його літературної, філософської, етикоестетичної й педагогічної спадщини. У покажчику представлено бібліографію праць Григорія Сковороди і бібліографію досліджень його багатогранної спадщини (з фондів Кам’янець-Подільської міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи та фондів наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського державного університету імені Івана Огієнка). Покажчик містить біографію, публікації про твори Григорія Сковороди, видання та статті про його життя і творчість, розробки уроків, позакласних заходів, сценаріїв, інтернет-ресурси про життя і творчість Григорія Сковороди. В тематичні рубрики спочатку включені твори Григорія Сковороди, книги та публікації зі збірників, далі – матеріали про життєвий і творчий шлях з періодичних видань. У межах рубрик витримано алфавітне розташування авторів та назв творів. Добір матеріалу завершено 10 грудня 2022 року. Систематизовані посилання на якісні Інтернет-ресурси допоможуть вам ознайомитися on-line з творчою спадщиною Григорія Сковороди. Бібліографічний опис здійснено згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» та ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 3582:2013). Електронна 5

версія покажчика розміщена на веб-сайті Камянець-Подільської міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи k-pmcbs@ukr.net. Покажчик містить довідковий апарат – алфавітний покажчик авторів та персоналій, покажчик використаних періодичних видань. У додатку вміщено висловлювання видатних особистостей про Г. С. Сковороду. Біобібліографічний покажчик може бути використаний бібліотечними працівниками при підготовці літературних, краєзнавчих годин, бібліографічних оглядів, вечорів-портретів, заочних подорожей, засідань віталень, бібліографічних довідок тощо. Видання стане в нагоді молодим читачам, освітянам, дослідникам, працівникам гуманітарної сфери, усім небайдужим, хто шанує і популяризує спадщину Григорія Сковороди.

6

Вступне слово Ум всеосяжний і бунтівний. Благословенні ви, сліди, Не змити вічності дощами, Мандрівника Сковороди... Максим Рильський Є на світі люди, життя яких залишає на землі такий відбиток, що протягом подальшої історії розвитку суспільства він залишається немов би недоторканим. Попри природні та людські потрясіння, минаючі роки та століття, звитяжний геній цієї когорти таланів, як і багато років тому, бентежить людський розум і душу. Серед імен, які викарбувані в невмирущій пам’яті людства, ім’я і Григорія Савича Сковороди – українського просвітителягуманіста, філософа, поета, музиканта, педагога. У 2022 році Верховна Рада України ухвалила постанову «Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди». Спадщина Сковороди «належить до визначних надбань вітчизняної культури, а його ім'я зайняло помітне місце в ряду видатних діячів минулого, які збагатили філософську думку та художню літературу України. У свідомості сучасників та нащадків Сковорода постає як мандрівний філософ-вільнодумець, вчитель, який був передвісником нової епохи – епохи українського романтизму». Великі люди – від землі, з народного кореня. Це геніальні особистості, що латиною означає «дух». У давньоримській міфології дух – покровитель, пізніше – добрий дух. А з часом людина, якій притаманна в найвищій мірі обдарованість або талант. Такі постаті знаменують собою історію краю й нації. Отож без мандрівного філософа, байкаря, поета й перекладача Григорія Савича Сковороди нема ні славетних Чорнух, ні Полтавщини, ні України взагалі, нашого народу й держави. Адже Сковорода – наша знакова величина. «Мандрівна академія», «людина-університет» своєї епохи. Це про Григорія Сковороду. За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, 7

переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду». Творчість Григорія Сковороди посідає особливе місце в історії українського письменства. Його поезія та філософія – це найвищий злет українського літературного барокко, так само, як в Англії – творчість Джона Мільтона, у Голландії – Йоста ван ден Вондела, в Іспанії – Кальдерона, в Італії – Торквато Тассо, у Німеччині – Ангела Сілєзія, у Чехії – Яна Амоса Коменського. Сковородинські пісні, байки, діалоги, трактати, притчі, листи завершують добу українського барокко, а водночас і барокову літературу всієї Європи. На сьогодні світ сприймає Сковороду як одного з найглибших новочасних поетів-містиків, фундатора української «філософії серця», мислителя, що вторував питомо східнослов’янську стежину осягнення реальності, або навіть як найбільшого після перших отців Церкви християнського філософа. У всякому разі, Сковорода є ключовою постаттю не лише в літературі українського бароко, але й у всій нашій духовній традиції від давнини до сьогодні. Як писав Дмитро Чижевський, Сковорода – це «останній представник українського духовного бароко, з другого боку, він – український «передромантик» : але бароко та романтика – саме ті періоди духовної історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духовної історії…» У педагогічних поглядах Сковороди віддзеркалилися основні напрями прогресивної педагогіки: гуманізм, демократизм, висока моральність, любов до батьківщини й народу. Головним педагогічним принципом Григорій Савич вважав виховання природних здібностей людини, проголошував ідею природного виховання. Великого значення надавав вихованню любові до праці, самодіяльності учнів, керівній ролі батьків і вчителів. Обстоював загальнодоступне, безплатне навчання для усіх верств населення. Духовна спадщина Сковороди, що увібрала передові ідеї ХVIII сторіччя, зайняла почесне місце не тільки в історії української, але й в історії світової культури.

8

9

Розділ 1. Короткий літопис життя і творчості Г. С. Сковороди Філософ він з народу, Всім скривдженим був брат Козацького він роду, А розумом – Сократ. Писав пісні і вірші, По світу мандрував Але ж філософ більше Народ свій просвіщав Просвітитель, філософ і поет Григорій Савич Сковорода – один із видатних мислителів історичного минулого нашої держави. Людина універсальних знань і здібностей, палкий захисник інтересів знедоленого народу, він все своє свідоме життя присвятив пошукам істини, боротьбі проти соціальної нерівності.

3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині у родині малоземельного козака Лубенського полку народився Григорій Савич Сковорода – просвітник, філософ, поет, педагог, який став найвидатнішою постаттю в культурному житті України XVIII ст. У 1734-1753 pp. з перервами навчався у Київській академії, де під впливом Ф. Прокоповича та інших прогресивних діячів вітчизняної культури осягнув просвітительські традиції. Студент Сковорода володів неабиякими музичними здібностями, чудовим голосом і слухом. Із класу філософії його взяли в придворну хорову капелу до Петербурга. Дворічне перебування при царському дворі згодом вилилося у гнівне засудження тамтешнього деспотизму, в критику самодержавства. Протягом п'яти років (з 1745) Г. Сковорода навчався за кордоном – в Будапешті, Пресбурзі (нині Братислава), Відні, Венеції, Флоренції і, можливо, у Римі. Деякі дослідники 10

стверджують, що три роки він студіював в університеті м. Галле (Німеччина), де слухав лекції відомого на той час філософа і фізика К. Вольфа. Після повернення в Україну Сковорода працює в Переяславському колегіумі, де запроваджує багато новаторських ідей, чим, звісно, викликав невдоволення багатьох. Саме за недотримання усталених методів викладання його звільняють від цієї діяльності. Після цього Г.Сковорода тривалий час працює придворним учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині. Він довго не погоджувався на таку службу, але, хитрощами заманений і заведений до панської садиби, змушений був усе-таки пристати на непривабливу пропозицію. Любов, привітна приязнь, якою відзначався колишній вельможа, більш за все впливали на Григорія Савича. Залишаючись при дворі, він був сповнений щиросердним бажанням стати корисним людям. Ці роки відзначилися поглибленим зближенням з життям народу, його внутрішнім єством, і це допомагало йому у пізнанні як самого себе, так і навколишнього світу. Часто у вільні від основних обов’язків години він мандрував околицями села: гаї, діброви, поля були співрозмовниками або співучасниками його роздумів. Восени 1751 р. Г. Сковорода продовжив навчання в богословському класі Київської академії, а через два роки (1753), не закінчивши її і залишаючись назавжди «студентом», розпрощався з. академією. Блискуче знання мов, поетики й риторики, античної і нової філософії поєднувалося в Сковороді з неабиякими здібностями в галузі літератури і мистецтва. Він складав вірші і байки, писав музику, співав, грав на різних музичних інструментах. З 1759 р. Г. Сковорода викладач Харківського колегіуму. Однак постійний тиск з боку представників церкви, які Вимагали, щоб він прийняв духовний сан, змушував кілька разів залишати колегіум (1760, 1764, 1766). У ці роки Григорій Сковорода в пошуках істини і правди обійшов всю 11

Слобожанщину. 1768 р. його запросили викладачем у додаткові класи при Харківському колегіумі, де він прочитав курс лекцій з етики. Але й тут концепція моралі Сковороди розходилася з офіційно-церковною. Звільнений з посади (1769), він втратив можливість займатися педагогічною роботою, до чого мав великий хист і відповідні знання. Г. Сковорода обрав стезю мандрівного філософа і протягом останніх 25 років побував у багатьох містах і селах України, проповідуючи свої ідеї і світогляд. Усе його життя було пов'язане з народом, з його ідеалами та прагненнями. «Мій жереб с голяками», – стверджував він і рішуче відхиляв численні пропозиції з боку духовенства і світських правителів зайняти ту чи іншу високу посаду. Свій високий моральний ідеал Г. Сковорода втілював у власному житті. Для багатьох він був мандрівною академією. Його світогляд відбивав найвищий рівень розвитку суспільної думки в Україні, а життя і послідовність у дотриманні переконань служили прикладом для багатьох сучасників і нащадків. Величний, гордий мандрівник, філософ, письменник, музикант, Г. С. Сковорода зробив значний вклад в українську культуру і залишиться в пам’яті нації надовго. Помер він 9 листопада 1794 року в селі Іванівці (нині – Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповідав поховати себе на підвищенні біля гаю, а на могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав». Таким чином Г.Сковорода ще раз заявив про свою відданість духовному спасенному життю перед земними суєтністю і марнотою.

12

Цікаві факти із життя відомого українського філософа 





 







Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження. Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Проте вищої освіти так і не отримав. Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» тощо. Григорія Савича називають зачинатилем жанру байки. Він писав твори переважно староукраїнською та латинською. Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів. Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся». Слава про таку надзвичайну людину швидко розлетілася, тож мислителю були скрізь раді, його чекали. Оскільки він мав 13

знайомих в усіх куточках країни, вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальний заклад вирішив втілити у життя Василь Каразін – тридцятирічний дворянин. Для того, аби заклад був створений і запрацював, потрібні були неабиякі кошти, які молодий чоловік збирав з дворянства. Це були добровільні внески, тож дива могло й не статися. Та величезна на той період сума в шістсот вісімнадцять тисяч карбованців була отримана. Подейкують, що ті, хто вніс свою частку до цієї великої справи були заздалегідь підготовлені Г. Сковородою.  Всім відомо, що мислитель все життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім. Ще подейкують, що він свідомо зарікся від інтимного життя. Незважаючи на те, що з-під пера Г. Сковороди вийшли вірші, афоризми, байки, прозові, філософські твори, його творчість не була надрукована за життя, а його тексти поширювалися шляхом переписування вручну.

14

Хронологія основних подій життєвого та творчого шляху Григорія Сковороди (1722 -1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва.

1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії.

1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели.

1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії.

1750 р. – подорож до Венгрії і далі по країнах Західної Європи.

1753 р. – повернення із-за кордону.

1 липня 1753 року написаний перший датований вірш Сковороди, присвячений вступові на єпископську кафедру в місті Переяславі Іоанна Козловича.

1753-1754 – час написання трактату «Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной».

1754 р. – усунення Сковороди з посади вчителя піїтики в Переяславській семінарії. Григорій наймається домашнім вчителем до маєтку Каврай поміщика Степана Томари.

1755 р. – подорож до Москви і перебування в ТроїцеСергіївій лаврі.

1755-1758 – Сковорода знову живе в селі Каврай в Степана Томари.

1759 р. – Григорія Сковороду запрошено на посаду вчителя поезії до Харківського колегіуму. Влітку 1760 року після сварки з архімандритом Гервасієм Сковорода йде з колегіуму.

1760-1761 – перебування в селі Стариця. Влітку 1761 року – повернення до Харківського колегіуму.

15

1761-1764 – Сковорода – вчитель синтаксису та грецької мови в колегіумі.

1764 р. – подорож до Києва.

1766 р. – складено лекцію «Начальная дверь ко христианскому добронравию». Цього ж року Сковорода усамітнюється в гужвінському лісі на околицях Харкова і створює свій перший філософський діалог «Наркисс».

1767 р. – написано діалог «Асхань».

1768 – 1769 – Сковорода викладає катехізис в додаткових класах при Харківському колегіумі.

1769 р. – початок странницького періоду в житті Григорія Сковороди.

1770 р. – останні відвідини Києва. Сковорода три місяці живе в Китаєвій пустині, звідки перебирається до ахтирського Троїцького монастиря.

1772 р. – написаний «Разглагол о древнем мире», одразу після нього – «Разговор пяти путников о истинном щастии в жизни».

1774 р. – з початку цього року Сковорода живе в селі Бабаї на околиці Харкова. Тут він закінчує «Басни Харьковския» і дописує діалог «Кольцо».

1775 р. – Григорій Саввич присвячує В. С. Тевяшову свою нову роботу – діалог «Алфавит, или букварь мира».

1776 р. – написано трактат «Икона Алкивиадская».

1781 р. – подорож до Таганрогу.

1783 р. – в Бабаях Сковорода закінчує роботу над діалогом «Брань архистратига Михаила со сатаною».

1783-1785 – в цей період написані три праці: «Беседа 1, нареченная observatorium»; «Беседа 2, нареченная obserwamorium specula»; діалог «Пря бесу с Варсавою».

1785-1790 – Сковорода живе переважно в селах Гусинка, Маначиновка та Великий Бурлук.

1787 р. – він присвячує Федору Диському діалог «Убогий жайворонок», цього ж року пише свій другий педагогічний діалог «Благодарный Еродий».

16

1790 р. – дарує Я. М. Донцю-Захаржевському «Книжечку Плутархову о спокойствии души». Цього ж року переїжджає жити до села Іванівка.

1791 р. – присвячує Михайлу Коваленському свій останній філософський діалог «Потоп Змиин», що був написаний наприкінці вісімдесятих років.

1792 р. – весь цей рік Григорій Саввич знову живе у Гусинці.

1794 р. – навесні цього року в Івановці художник Лук’янов пише портрет Г. С. Сковороди; – влітку Сковорода відвідує Коваленського в його орловському маєтку – селі Хотетові.

29 жовтня 1794 року Г. С. Сковорода помер в селі Іванівка.

17

Розділ 2. Твори Григорія Сковороди 2.1. Зібрання творів Сковорода Г. Повна академічна збірка творів / Г. Сковорода ; за ред. проф. Л. Ушкалова ; НАН України [та ін.]. – Харків : Майдан : Вид-во Канадського ін.-ту укр. студій, 2011. – 1398 с. Ця книга – перше видання творів великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722–1794), здійснене в належному академічному форматі. Воно стане цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість Сковороди, надійним підґрунтям для

18

перекладів його творів іншими мовами, для підготовки популярних видань тощо. Сковорода Г. Повне зібрання творів / Г. Сковорода. – Київ : Наук. думка, 1973. – Т. 1. – 530 с. До цього видання увійшли всі ориґінальні твори Сковороди. Твори розміщено у хронологічному порядку. До першого тому увійшли літературні та філософські твори Г. Сковороди, написані ним з середини 50-х до середини 70-х років XVIII ст. Сковорода Г. Повне зібрання творів / Г. Сковорода. – Київ : Наук. думка, 1973. – Т. 2. – 576 с. До другого – твори, написані з середини 70-х років XVIII ст. до кінця життя. Крім філософських творів, тут публікуються понад 120 листів Сковороди, значна частина яких написана латинською мовою, здійснені Сковородою переклади творів Плутарха і Ціцерона та інші матеріали, які є джерелом вивчення життя, творчості та світогляду мислителя. У другому томі вміщено написану М. Ковалинським біографію Г. С. Сковороди та кілька листів до Сковороди його сучасників. Сковорода Г. С. Твори : в 2 т. / Г. С. Сковорода. – Київ : Обереги, 1994. – Т. 1 : Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. – 528 с. Сковорода Г. С. Твори : в 2 т. / Г. С. Сковорода. – Київ : Обереги, 1994. – Т. 2 : Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади. Листи. – 480 с. До двотомника творів Г. Сковороди (1722 – 1794) увійшли поезії, байки, притчі, філософські трактати й діалоги, переклади й листи видатного українського пнсьменннка19

гуманіста, філософа і мислителя, просвітителя і педагога, предтечі нового українського письменства. Написані книжною староукраїнською мовою і вперше повністю перекладені па нову українську літературну мову, вони відкривають сучасному читачеві дивосвіт думок і образів великого народного любомудра Цим виданням відкривається третя, україномовна серія «Гарвардської бібліотеки давнього українського письменства». Розраховане на широкого читача.

20

*** 2.1. Вибрані твори Сковорода Г. С. Вибране / Г. С. Сковорода. – Харків : Прапор, 1990. – 299 с. Сковорода Г. С. Вибрані твори / Г. С. Сковорода ; упоряд. Л. Ушкалов. – Харків : Прапор, 2007. – 384 с. Сковорода Г. С. Вибрані твори в українських перекладах / Г. Сковорода ; упоряд. Л. Ушкалова. – Харків : Ранок, 2003. – 144 с. Сковорода Г. С. Вибрані твори у 2 т. / Г. Сковорода ; упоряд. та прим. Б. А. Деркача ; іл. В. Я. Чебаник. – Київ : Дніпро, 1972. – Т. 1 : Сад божественних пісень. – 271 с.: іл. Сковорода Г. С. Вибрані твори у 2 т. / Г. Сковорода ; упоряд. та прим. Б. А. Деркача ; іл. В. Я. Чебаник. – Київ : Дніпро, 1972. – Т. 2 : Із філософських творів. – 278 с.: іл. Сковорода Г. С. Байки / Г. С. Сковорода ; упоряд. Л. Ушкалова ; худ. І. Коршунов. – Харків : Віват, 2021. – 63 с. Сковорода Г. С. Байки Харківські / Г. С. Сковорода ; пер. Н. Федорака. – Львів : Terra Incognita, 2019. – 108 с. Сковорода Г. С. Байки Харківські. Афоризми / Г. С. Сковорода ; за ред. Р. Мазуркевича ; упоряд. Н. О. Батюк. – Харків : Прапор, 1972. – 131 с.

21

Сковорода Г. С. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи / Г. С. Сковорода ; упоряд. і примітки І. Іваньо. – Київ : Наук. думка, 1983. – 542 с. Сковорода Г. С. Літературні твори / Г. Сковорода ; вступ. стаття Б. А. Деркача. – Київ : Наук. думка. – 1972. – 436 с. Сковорода Г. С. Пізнай в собі Г. С. Сковорода. – Львів : Світ, 1995. – 525 с.

людину

/

Сковорода Г. С. Поезії / Г.С. Сковорода. – Київ : Рад. письменник, 1971. – 239 с. Сковорода Г. С. Розмова про істинне щастя / Г. С. Сковорода ; пер. укр. мовою В. Шевчук. – Харків : Прапор, 2002. – 280 с. Сковорода Г. С. Сковорода. Найкраще Г. С. Сковорода. – Львів : Terra Incognita, 2018. – 320 с.

–

Сковорода Г. С. Сад божественних пісень : вірші, байки, діалоги, притчі / Г. С. Сковорода ; упоряд. авт. передм. та прим. Б. А. Деркач. – Київ : Дніпро, 1988. – 319 с. Сковорода Г. С. Сад пісень : вибрані твори / Г. С. Сковорода. – Київ : Веселка, 1972. – 198 с. Сковорода Г. С. Сад пісень : вибрані твори для ст. шк. віку / Г. С. Сковорода. – Київ : Веселка, 1980. – 190 с. Сковорода Г. С. Харківські байки / Г. С. Сковорода ; за ред. П. Тичини ; передм. С. Чавдарова. – Київ : Укрдержвидав, 1995. – 31 с.

22

2.2. Афоризми від Сковороди *** Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. *** Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. *** Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа? *** Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим. *** Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. *** Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри? *** Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене. *** Не все те отрута, що неприємне на смак. *** Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя. *** Бери вершину і матимеш середину. *** З усіх утрат втрата часу найтяжча.

23

*** Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії. *** Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, – так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть. *** Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось. *** Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів. *** Більше думай і тоді вирішуй. *** Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві. *** Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити. *** О, коли б змога писати так само багато, як і мислити! *** Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

24

*** У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим. *** Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори. *** О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках! *** Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру. *** Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого. *** Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги! *** З видимого пізнавай невидиме. *** Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.. *** Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене. *** Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі. *** Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні. *** Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга. *** Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

25

*** Коли велика справа – панувати над тілами, то ще більша – керувати душами. *** Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську. *** Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі. *** Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує? *** Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує. *** Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею. *** Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану. *** Сліпі очі, коли затулені зіниці. *** Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора. *** Все минає, але любов після всього зостається. *** Кому душа болить, тому весь світ плаче. *** Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

26

*** Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду. *** Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти! *** Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий. *** Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити. *** Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру. *** Лід на те й родиться, аби танути. *** Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть. *** Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця. *** Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний. *** Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся! *** Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

27

Розділ 3. Література про життєвий і творчий шлях Г. С. Сковороди 3.1. Окремі видання Барабаш Ю. Я. Вибрані студії : Сковорода, Гоголь, Шевченко / Ю. Я. Барабаш. – Київ : Вид. дім КиєвоМогилянська академія, 2006. – 744 с. Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка / худож. О. М. Артеменко. – Луцьк, 2012. – 472 с. Григорій Сковорода 250 : матеріали про відзначення 250-річчя з дня народж. – Київ : Наук. думка, 1975. – 255 с. Драч І. Ф. Григорій Сковорода : біогр. повість / І. Ф. Драч, С. Б. Кримський, М. В. Попович / під. заг. ред. В. М. Нічик. – Київ : Молодь, 1984. – 216 с. Махновець Л. Григорій Сковорода : біографія / Л. Махновець. – Київ, 1972. – 253 с. Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість / О. В. Мишанич. – Київ : Наук. думка, 1976. – 151 с. Наш перворозум. Григорій Сковорода на портреті і в житті : фотокнига / авт. і упоряд. В. Стадниченко, М. Шудря. – Київ : Спалах, 2004. – 176 с. Ніженець А. М. Григорій Сковорода : пам’ятні місця на Україні / А. М. Ніженець, І. П. Стогній. – Київ : Наук. думка, 1984. – 95 с.

28

Поліщук Ф. Григорій Сковорода. Життя і творчість / Ф. Поліщук. – Київ : Дніпро, 1978. – 262 с. Попов П. М. Григорій Сковорода / П. М. Попов. – Київ, 1969. Сковорода Григорій. 250 років з дня народження. – Київ : Наук. думка, 1975. – 255 с. Тичина П. Григорій Сковорода : П. Тичина. – Київ,1971.

поема-симфонія /

Ушкалов Л. Григорій Сковорода / Л. Ушкалов. – Харків : Фоліо, 2013. – 123 с. Ушкалов Л. Ловитва невловного птаха : життя Григорія Сковороди / Л. Ушкалов. – Київ : Дух і літера, 2017. – 368 с. Шевчук В. Григорій Сковорода. Літературні твори / В. Шевчук. – Київ : Апріорі, 2020. – 352 с. Шевчук В. О. Пізнаний і непізнаний Сфінкс : Григорій Сковорода сучасними очима : розмисли / В. Шевчук. – Київ : Пульсар, 2008. – 528 с.

29

3.2. Статті з збірників Афоризми Григорія Сковороди // М. Жулинський Українська література. Творці і твори : учням, абітурієнтам, студентам, учителям / М. Жулинський. – Київ : Либідь, 2011. – С. 38-39. Афоризми Григорія Сковороди // М. Жулинський Слово і доля : навч. посіб. – Київ : А. С. К, 2006. – С. 26-28. До вінка Г. Сковороді // Вшановуємо славетних : репертуарний зб. – Київ, 1972. – С. 7-116. З діалогів Г. Сковороди // М. Жулинський Слово і доля : навч. посіб. – Київ : А. С. К, 2006. – С. 29-32. Григорій Сковорода // М. Жулинський Слово і доля : навч. посіб. – Київ : А. С. К, 2006. – С. 20-26. Григорій Сковорода // Українська література : хрестоматія-довід. / упоряд. О. І. Борзенко. – Харків : Вид-во Ранок, 2015. – С.134-136. Григорій Сковорода // Українські письменники : довід. – Київ : Велес, 2011. – С. 220-230. Григорій Сковорода // Українські письменники : довід. ; упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголєва. – Харків, 2006. – С. 136-141. Григорій Сковорода // С. Єфремов Історія українського письменства. – Київ : Femina, 1995. – С. 215-222.

30

Григорій Сковорода (1722-1794). Прозорливе око віри та істини // М. Жулинський Українська література. Творці і твори : учням, абітурієнтам, студентам, учителям / М. Жулинський. – Київ : Либідь, 2011. – С. 31-37. Духовний меч Григорія Сковороди // І. Драч Духовний меч : літ.-крит. статті та есе / І. Драч. – Київ : Рад. письменник, 1983. – С. 5-52. Степанишин Б. Григорій Сковорода / Б. Степанишин // Давня українська література в школі. – Київ, 2000. – С. 434–479. Той, що його світ ловив, та не спіймав : роки теоретичної та практичної науки Григорія Сковороди // М. С. Возняк Історія української літератури : навч. вид. у 2 кн. – Львів : Світ, 1994. – Кн. 2. – С. 76-83. Твори Грицька Сковороди // М. С. Возняк Історія української літератури : навч. вид. у 2 кн. – Львів : Світ, 1994. Шевчук В. Прообразність у баченні Г. Сковороди / В. Шевчук // Муза Роксоланська: Українська література XVI – XVIII століть : у 2 кн. – Київ, 2005. – Кн. 2 : Розвинене бароко. Пізнє бароко – С. 595–609.

31

3.3 Публікації про життєвий і творчий шлях Григорія Сковороди Батько української філософії : [296 років від дня народж. просвітителя, поета і музиканта Григорія Сковороди] // Позакл. час. – 2018. – № 11. – Темат. вкладка «Школа патріота». – С. 3-7. Бовсунівська Т. Образи смутку в поезії Григорія Сковороди / Т. Бовсунівська // Дивослово. – 2002. – № 3. – С. 5-8. Бовсунівська Т. Тематизація мовчання в поезії Григорія Сковороди / Т. Бовсунівська // Дивослово. – 2006. – № 2. – С. 50-54. Бонч-Бруєвич В. Д. Бонч-Бруєвич про Сковороду : [лист до А. М. Ніженець від 6 квітня 1955 р.] / В. Д. БончБруєвич // Рад. літературознавство. – 1958. – № 3. – С. 88-92. Боронь О. Конкордація повного зібрання творів Григорія Сковороди / О. Боронь // Слово і Час. – 2011. – № 2. – С. 113–114. 22. Величко О. Григорій Сковорода на кожен день / О. Величко // Порадниця. – 2020. – 3 груд. – С. 5. Верстюк Є. Сковорода притягує до себе : [Григорій Сковорода] / Є. Верстюк // Літ. Україна. – 2012. – 27 груд. – С. 3.

32

Войцехівський Б. Нам треба мудрості Сковороди : [290річчя Григорія Сковороди] / Б. Войцехівський // Уряд. кур’єр. – 2012. – 7 груд. – С. 18. Гнатюк Л. Не цураймося свого! : [Григорій Сковорода писав не російською мовою] / Л. Гнатюк // Україна молода. – 2020. – 17 листоп. – С. 12. Гнатюк Л. То якою ж мовою писав Григорій Сковорода? : [погляд крізь призму староукраїнської мовної свідомості] / Л. Гнатюк // Дивослово. – 2006. – № 3. – С. 44-48. Голота Л. Морально-світоглядна освітня система Григорія Сковороди / Л. Голота // Слово Просвіти. – 2017. – 10-16 серп. Горобець Г. Видатний філософ України : [до 200-річчя з дня смерті Григорія Сковороди] / Г. Горобець // Край Кам’янецький. – 1994. – 20 груд. Грабовський В. Садівник із майбутнього / В. Грабовський // Літ. Україна. – 2007. – 29 лист. (№46). – С. 1, 4. Григорій Сковорода // Дивослово. – 2004. – № 6. – С. 29-32. Грищенко І. Піднімаємо вище прапор духовного єднання народу : [до 300-річчя від дня народж. Григорія Сковороди] / І. Грищенко // Голос України. – 2021. – 8 жовт. – С. 12.

33

Данилець О. «Сковороди зоря у вічне промовля» : [до 290-річчя від дня народж. Григорія Сковороди] / О. Данилець // Уряд. кур’єр. – 2012. – 1 груд. – С. 17. Демчук Л. Філософія серця геніального мислителя : [до 290-річчя від дня народж. Григорія Сковороди] / Л. Демчук // Порадниця. – 2012. – 29 листоп. Знаменщикова В. Мандрівний філософ Григорій Сковорода та Лебединський край / В. Знаменщикова // Культура і життя. – 2018. – 14 верес. – С. 10-11. Ісіченко І. Сакральний простір «Саду божественних пісень» Григорія Сковороди / І. Ісіченко // Слово і Час. – 2013. – № 1. – С. 52–63. Каналюк В. Байки Григорія Сковороди / В. Каналюк // Дивослово. – 2011. – № 10. – С. 24-28. Косих Г. «Наш сучасник Григорій Сковорода» : [такою була тема розмови за «круглим столом», який організувала і провела редакція газети «Урядовий кур'єр»] / Г. Косих, О. Синельников // Уряд. кур'єр. – 2009. – 1 верес. (№158). – С. 8-9. Костюченко В. Григорій Сковорода – філософ, письменник, співець / В. Костюченко // Дивослово. – 2012. – № 11. – С. 11-13. Кумпан О. Сковорода як гасло часу / О. Кумпан // Літ. Україна. – 2012. – № 28. – С. 2.

34

Ларіонов П. Його ловив світ, але він залишився з нами : [295 років від дня народж. Григорія Сковороди] / П. Ларіонов // Уряд. кур’єр. – 2016. – 3 груд. – С. 7. Ларіонов П. Із мандрів шляхами Сковороди : [290 років від дня народж. Григорія Сковороди] / П. Ларіонов // Уряд. кур’єр. – 2012. – 23 жовт. – С. 5. Ларіонов П. Предтеча музею українського любомудра : [Григорій Сковорода] / П. Ларіонов // Уряд. кур’єр. – 2013. – 6 груд. – С. 11. Лісецький С. Григорій Сковорода таки був музикантом : [до 285-ї річниці від дня народж. великого українця] / С. Лісецький // Культура і життя. – 2007. – 12 груд. – С. 4. Мандрівний будитель народу : [280 років Григорію Сковороді] // Укр. культура. – 2002. – № 11-12. – С 29. Матвієнко М. «Ми створимо світ кращий. Ми створимо день веселіший» : [3-го грудня Україна відзначає 290-річчя від дня народж. Григорія Сковороди] / М. Матвієнко // Літ. Україна. – 2012. – 29 листоп. – С. 1. Махінчук М. Дорогами Григорія Сковороди М. Махінчук // Літ. Україна. – 2012. – 11 жовт. – С. 11.

/

Махінчук М. Переяславський скарб потребує уваги : [місто пам’ятає і шанує велетів духу і творців його слави Григорія Сковороду, Тараса Шевченка й Михайла Сікорського] / М. Махінчук // Уряд. кур`єр. – 2012. – 30 жовт. – С. 9.

35

Пелешенко Ю. Григорій Сковорода і Махтумкулі Фрагі (історикотипологічне зіставлення) / Ю. Пелешенко // Слово і Час. – 2014. – № 12. – С. 66–70. Пепа В. Непізнаний Григорій Сковорода / В. Пепа // Уряд. кур'єр. – 2002. – 3 груд. – С.8. Петрушенко М. Нас екзаменує Сковорода : [думки на порозі музею філософа в Чорнухах напередодні його 300-річчя] / М. Петрушенко // Уряд. кур’єр. – 2022. – 9 серп. Полятинчук С. «Пізнаймо самого себе»…, або ж «Душа і серце дорожчі за тіло» : [до 300-річчя від дня народж. Григорія Сковороди] / С. Полятинчук // Подолянин. – 2022. – 17 листоп. – С. 6. Ранюк Ю. Слідами Сковороди : біографія / Ю. Ранюк // Прапор. – 1989. – № 2. – С. 139-143. Рибка О. Шукач справжнього щастя : [Григорій Сковорода] / О. Рибка // Літ. Україна. – 2013. – 12 груд. – С. 12. Родик К. Чому найбільша гривня – Сковорода : містика чи аналіз ? : [про книгу Л. Ушкалова «Ловитва невловного птаха» : життя Григорія Сковороди] / К. Родик // Україна молода. – 2018. – 22 трав. – С. 13. Савенко О. Великодні вірші Григорія Сковороди / О. Савенко // Дивослово. – 2019. – № 11. – С. 56-58.

36

Слободянюк Т. «От і нам на Вкраїну післав Бог пророка в хвилини розпаду і розкладу морального…: [290-річчя з дня народж. Григорія Сковороди] / Т. Слободянюк // Поділ. вісті. – 2012. – 4 груд. – С. 8. Софійчук Г. Сміючись, говорити правду : [байки Григорія Сковороди] / Г. Софійчук // Дивослово. – 2007. – № 5. – С. 23-25. Стадниченко В. Каврайська весна : [щороку 3 грудня Україна і світова громадськість відзначає день народження Григорія Сковороди] / В. Стадинченко // Україна молода. – 2005. – 3 груд. – С. 7 Стадниченко В. Наш отчий дім : [реконструкція музейного комплексу Григорія Сковороди в Чорнухах] / В. Стадниченко // Уряд. кур'єр. – 2010. – 5 берез. – С. 6-7. Стадниченко В. Отчина мудрого серця : [3 грудня - день народж. нашого перворозума, письменника і музиканта, народного будителя Григорія Савича Сковороди] / В. Стадниченко // Україна молода. – 2004. – 2 груд. – С. 8. Субота В. «Світ ловив мене, та не спіймав / В. Субота // Літ. Україна. – 2012. – 6 верес. – С. 5. Тимошик М. Долучитися серцем до титану духу : книга В. Стадниченка «Садівник щастя : [Сковорода як дзеркало України] / М. Тимошик // Культура і життя. – 2012. – 23 листоп. – С. 13.

37

Тимощик В. Український Сократ : [Григорій Савич Сковорода – просвітник, філософ, поет, педагог, який став найвидатнішою постаттю в культурному житті України XVIII ст.] / В. Тимощик // Уряд. кур'єр. – 2008. – 4 груд. – С. 16. Усатенко Г. Про Григорія Сковороду, ідентичність і давню літературу / Г. Усатенко // Дивослово. – 2013. – № 5. – С. 47–52. Шевчук Т. Барокова парадигма творчості Григорія Сковороди / Т. Шевчук // Дивослово. – 2011. – № 11. – С. 48-32. Шевчук Т. Григорій Сковорода: шлях мудреця : [п’єса] / Т. Шевчук // Дивослово. – 2011. – № 1. – С. 29-32. Шевчук Т. Барокова парадигма творчості Григорія Сковороди [українське літературне бароко та його віддзеркалення у творчості Г. Сковороди] / Т. Шевчук // Дивослово. – 2011. – № 11. – С. 48–52. Шибанов Г. Філософ, увінчений у скульптурі : [про історію створення пам’ятника Г. Сковороді у Лохвиці] / Г. Шибанов // День. – 2006. – 13 квіт. – С. 19.

38

Розділ 4. Г. С. Сковорода – фундатор української філософії Серед загальної атмосфери кволого духу української нації XVIII століття яскравим зблиском стало життя будителя нації, філософа і поета Григорія Савича Сковороди. Здається, з самісінького дна політичного занепаду, в час майже повної руїни колишньої величі з’явилася постать, що уособлювала найкращі якості нашого народу: незламність духу, волелюбство, мудрість, подвижництво. Геній народу, втілений у постать мандрівного філософавчителя, пробуджував колективний розум і запалював його до прагнення й утвердження існування в дусі. Вроджене відчуття і набуті знання досить швидко виробилися у Г.Сковороди у непохитне переконання, що животворящим началом людини є її дух. Самопізнання, заглиблення у свій внутрішній світ, уміння слухати себе, голос своєї совісті дозволяють правильніше й чіткіше осягнути покликання людини на цій землі, викристалізувати думки і почуття, аби навести духовний лад у своїй душі. Бо тільки в чистоті, несуєтності, благоговійності й мудрості можна почути істинний голос свого внутрішнього «я», голос духу.

39

Феномен постаті Григорія Савича Сковороди – у дивовижному гармонійному поєднанні краси тілесної й духовної. У власному житті він сповідував виразні й тверді принципи: самопізнання і внутрішня згода з волею Бога. Окрім того, філософ постійно наголошує, що людина має невичерпний духовний потенціал, який лише необхідно спрямувати у потрібне русло, на справі Божі: пізнання і творчість. У своїх філософських творах великий мислитель розмірковував над основами буття. Вроджена чутливість, схильність до роздумів, здібність до знань, любов до праці – все це сприяло формуванню особливого внутрішнього світу, наповненого істинною мудрістю, справжніми почуттями. Це й дозволило йому визначити чітку систему поглядів на щоденне земне існування. Показником такої справжньої мудрості стало його переймання загальним станом духовності свого суспільства, йому було замало того, що він збагнув, відкрив для себе сенс і радість буття, йому боліло зубожене існування своєї нації. Бажання допомогти, наставити на путь істинний своїх ближніх штовхало його в нові й нові мандрівки, аби нести просвітницьке, рятівне слово спасіння спраглим душам. «Щастя наше є мир душевний, але мир цей до жодної речовини не стосується; він не золото, не срібло, не дерево, не вогонь, не вода, не зірки, не планети... Як здоров’я має свою точку не зовні, а всередині тіла, так мир і щастя в найглибшій точці душі нашої перебуває і є здоров’ям її та нашим блаженством. Здоров’я тіла є не що інше, як мир тілесний, як мир сердечний є пожива на здоров’я душі, і як здоров’я родиться після очищення з тіла шкідливої й зайвої мокроти, матері всіх хвороб, так і серце, очищуване від підлих світських гадок, що турбують думку, починає проглядати схований усередині себе скарб щастя свого, відчуваючи, ніби після хвороби, бажання поживи своєї, подібне до нашого горіха, який зачинає зерно 40

життя свого в звичайному колоску. Оцих-то, хто починає себе пізнавати, закликає премудрість божа у дім свій, на гостину...». Одержимий ідеєю духовного відродження української нації, мудрець виношує у своїй ментальності образ справжнього громадянина своєї держави. У філософському трактаті «Жінка Лотова» Г.Сковорода говорить про подвійне народження людини: один раз фізично, а другий – духовно. Ця, вдруге народжена, «...людина вільна. У висоту, вглиб, вшир літає без меж. Не заважають їй ні гори, ні ріки, ні моря, ні пустелі. Провидить віддалене, прозирає приховане, заглядає у минуле, проникає у майбутнє, ходить по поверхні океану, ввіходить зачиненими дверима. Очі її голубині, орлині крила, прудкість оленя, левова відвага, вірність горлиці, вдячність лелеки, незлобність ягняти, швидкість сокола, журавлина бадьорість. Тіло її – діамант, смарагд, сапфір, яшма, кришталь і рубін. Над головою її літає седмиця божих птахів: дух смаку, дух віри, дух надії, дух милосердя, дух поради, дух прозріння, дух чистосердя. Голос її – голос грому...». Перед нами словесний портрет мовби ідеальної людини, виплеканий уявою і досвідом філософа, що втілив у ньому найкращі моральні та фізичні якості. Увесь творчий доробок Григорія Сковороди, який включає 17 філософських творів, 7 перекладів, збірник «Сад Божественних пісень», «Байки Харківські», – це єдина система поглядів, єдина філософія. Свого часу І.Франко назвав Г.Сковороду «національним філософом», оскільки він дав вираження глибоким і суттєвим духовним цінностям нації. Мудрість Г.Сковороди вирішальною мірою була виплекана премудрістю віри. Насамперед це стосується розуміння смерті. Воно узгоджується з догматами віри: смерть як вінець життя і двері в безсмертя. «Треба своєчасно приготувати собі зброю проти цього ворога не різного роду міркуваннями, бо вони не дійсні, але спокійним узгодженням своєї волі з волею Творця. Такий душевний мир готується 41

заздалегідь, він зростає тихо у тайні серця, зміцнюється почуванням зробленого добра». Усвідомлюючи своє покликання й часове призначення пробудження духу нації, Григорій Савич Сковорода кожним словом, кожним кроком, кожним помислом виконував свою місію. Власним життям він канонізував високі моральні принципи: волелюбність, твердість духу, гідність, щирість, добролюбство, прагнення мудрості, надійність, любов до ближнього. Цим утверджувалися моральні підмурки нового українського суспільства. Творча спадщина великого філософа стала невичерпним джерелом мудрості й життєдайної наснаги для українського народу на довгі-довгі віки. Вона злободенна й сьогодні. Вона актуальною буде і завтра. Межі духовному вдосконаленню людини так і не визначено.

*** Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода / Д. Багалій. – Київ : Обрій, 1992. – 472 с. Від Вишенського до Сковороди: з історії філософської думки на Україні 16-18 ст. – Київ : Наук. думка, 1972. – 143 с. Головаха І. Філософ-гуманіст Г. С. Сковорода / І. Головаха, І. Стогній. – Київ : Політвидав України, 1972. – 75 с. Григорій Сковорода – видатний український філософ і просвітитель : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. 29-30 листоп.

1994 р. м. Переяслав-Хмельницький. – Київ, 1994. – 153 с.

42

Григорій Сковорода : дослідження, розвідки, матеріали / упоряд. В. М. Нічик, Я. М. Стратій. – Київ : Наук. думка. – 1992. – 380 с. Гузар І. Вибрані праці про Сковороду, Т. Шевченка і І. Канта / І. Гузар. – Донецьк, 2004. – 297 с. Іваньо І. В. Філософія і стиль мислення Григорія Сковороди / І. В. Іваньо. – Київ, 1983. Осмир Сучасність Мудрости Г. Сковороди : світоглядний нарис / Осмир, О. Банах. – Львів : Література та мистецтво, 2020. – 136 с. Редько Г. С. Світогляд Г. С. Редько. – Львів, 1967. Редько М. П. М. П. Редько. – Київ, 1972.

Григорія

Видатний

Сковороди

філософ-гуманіст

/ /

Ушкалов Л. Українське богомислення : сім етюдів про Григорія Сковороду / Л. Ушкалов. – Харків : Акта, 2001. – 218 с. Філософія Григорія Сковороди. – Київ : Наук. думка, 1972. – 310 с. Чижевський Д. Філософія Г. С. Д. Чижевський. – Харків : Акта, 2003. – 430 с.

43

Сковороди

/

*** Бовсунівська Т. Філософія серця Г. Сковороди і українська ментальність / Т. Бовсунівська ; упоряд. В. М. Нічик [та ін.] // Сковорода Григорій: образ мислителя : зб. наук. праць. – Київ, 1997. – С. 84-94, 97. Бондар С. В. Щирість – чільний принцип життя і філософії Г. С. Сковороди / С. В. Бондар // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали : зб. наук. праць. – Київ, 1992. – С. 33-43. Возняк М. Філософія Сковороди / М. Возняк // Історія української літератури : в 2 кн. / М. Возняк. – Львів, 1994. – Кн. 2. – С. 87-92. Головінський І. Філософічно-психологічні погляди Григорія Сковороди / І. Головінський // Педагогічна психологія : навч. посіб. – Київ, 2003. – С. 220-224. Нічик В. М. Філософія Григорія Сковороди / В. М. Нічик, А. В. Роменець ; голов. ред. М. С. Тимошик // Історія філософії України. – Київ, 1994. – С. 167-195. Острянин Д. Х. Григорій Сковорода – видатний український мислитель XVIII ст. / Х. Д. Острянин // Проблеми філософії : міжвід. наук. зб. – 1973. – Вип. 30. – С. 33-43. Редько М. П. Естетичні погляди Г. Сковороди / М. П. Редько // Етика і естетика : міжвід. наук. зб. – 1969. – Вип. 5. – С. 133-140.

44

Сас П. М. Суспільно-політичний та соціальний ідеал Григорія Сковороди / П. М. Сас // Феодалізм на Україні : зб. наук. праць. – Київ, 1990. – С. 177-192. Сидоренко Н. В. Ідея серця у філософії Г. Сковороди: аспекти тлумачення. Магістеріум історико-філософські студії / Н. В. Сидоренко. – Київ, 2006. – Вип. 23. – С. 49-55. Табачников І. А. Філософські і суспільно-політичні погляди Григорія Сковороди / І. А. Табачников // З історії суспільно-політичної та філософ. думки на Україні. – Київ : Академія наук УРСР, 1956. – С. 19-65. Федів Ю. О. Філософія українського просвітництва другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. : Григорій Сковорода / Ю. О. Федів, Н. Г. Мозгова. // Історія української філософії : навч. посіб. – Київ, 2000. – С. 111-201. Челак М. А. Войовничий антиклерикалізм Г. С. Сковороди / М. А. Челак // Проблеми філософії : міжвід. наук. зб. – 1973. – Вип. 30. – С. 52-59. Шудря К. П. Творча взаємозумовленість філософії і мистецтва Григорія Сковороди // К. П. Шудря // Етика і естетика : міжвід. наук. зб. – 1974. – Вип. 16. – С. 134-140.

45

*** Горський В. С. Філософія Сковороди у дореволюційних вітчизняних дослідженнях / В. С. Горський // Філос. думка. – 1972. – № 5. – С. 44-54. Дутко С. Григорій Сковорода. Філософська та байкарська спадщина : [урок у 9 кл.] / С. Дутко // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2007. – № 7. – С. 27-29. Жижченко В. П. Порівняльний аналіз поглядів Григорія Сковороди і Р. Оуена на працю / В. П. Жижченко // Філос. думка. – 1987. – № 3. – С. 79-84. Закидальський Т. Поняття серця в українській філософській думці : [про українського філософа і мислителя Г. Сковороду, П. Юркевича, П. Куліша] / Т. Закидальський // Філос. і соц. думка. – 1991. – № 3. – С. 127-138. Земельний трус на небесному схилі : філософія Григорія Сковороди // Слово. – 1993. – 8-9 черв. – С. 8. Євдокименко В. Ю. Г.Сковорода і суспільно-політична думка на Україні XIX-XX ст. / В. Ю. Євдокименко // Філос. думка. – 1972. – № 5. – С. 35-43. Йосипенко С. Філософія, релігія, модерність Григорія Сковороди : [з виступу на VI Академічній дискусії (пряма мова)] / С. Йосипенко // Дивослово. – 2013. – № 5. – С. 51-52. Йосипенко С. Л. Філософія Григорія Сковороди: проблеми, напрями і історія дослідження / С. Л. Йосипенко // Наука і суспільство. – 2012. – № 11-12. – С. 8-14.

46

Кирик Д. П. Учення Григорія Сковороди про мікрокосмос / Д. П. Кирик // Філос. думка. – 1972. – № 5. – С. 67-75. Коваль С. Філософія Григорія Сковороди на тлі сучасності / С. Коваль // Укр. мова та л-ра. – 2005. – травень. – С. 31-33. Кононенко Т. Музикологічний наголос у дослідженнях філософської спадщини Григорія Сковороди / Т. Кононенко // Українознавство. – 2010. – № 4. – С. 108-112. Красицький Д. З одного джерела : [про філософські погляди Григорія Сковороди] / Д. Красицький // Людина і світ. –1972. – № 10. – С. 26-28. Ласло-Куцюк М. Погляд Сковороди на космогонію і антична езотерична арифмологія / М. Ласло-Куцюк // Філос. і соц. думка. – 1991. – № 10. – С. 99-112. Майданюк І. Свобода і щастя – основи рецепта ідеального суспільства за вченням Григорія Сковороди / І. Майданюк // Українознавство. – 2011. – № 1. – С. 72-75. Малахов В. Філософія вдячності Григорія Сковороди (нетрадиційні паралелі) / В. Малахов // Вісн. НАН України. – 1954. – № 11-12. – С. 84-88. Марков А. П. «Сродна праця» – етичне поняття філософії Григорія Сковороди / А. П. Марков // Філос. думка. – 1971. – № 3. – С. 116-120. Мельник В. Григорій Сковорода – «національний філософ» : [до 290-річчя від дня народж.] / В. Мельник // Вісн. Кн. палати. – 2012. – № 12. – С. 35-36.

47

Нічик В. М. Філософські попередники Григорія Сковороди / В. М. Нічик //Філос. думка. – 1985. – № 2. – С. 6980. Нічик В. М. Філософські попередники Г.Сковороди в Києво-Могилянській академії : [до 250-річчя від дня народж. Г. Сковороди] / В. М. Нічик // Філос. думка. – 1972. – № 2. – С. 46-59. Пашук А. І. Іван Вишенський і Григорій Сковорода / А .І. Пашук // Філос. думка. – 1972. – № 5. – С. 76-83. Перепетченко Н. «Байки Харківські» Г. С. Сковороди / Н. Перепетченко // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2006. – № 34. – С. 21-30. Петров В. Особа Григорія Сковороди / В. Петров // Філос. і соц. думка. – 1995. – № 1-2. – С. 191-212 ; № 5-6. – С. 183-235 ; № 3-4. – С. 169-188. Пісоцький В. Ідея толерантності в етиці Григорія Сковороди / В. Пісоцький // Людина і світ. – 1999. – № 10. – С. 49-51. Попович М. В. Антиномія «простоти істини» у філософії Григорія Сковороди / М. В. Попович // Філос. думка. – 1972. – № 5. – С. 55-66. Попович М. Сковорода, якого не зловив світ і світ який не зловив Сковороди / М. Попович // Генеза: Філософія. Історія. Політологія. – 1995. – № 1. – С. 175-182. Прокопов Д. Образ змія в діалогах Сковороди : історія української філософії / Д. Прокопов // Філос. думка. – 1998. – № 2. – С. 139-153.

48

Рев’яцька О. А. Щастя, де ти живеш ? : [урок за творчістю Г. Сковороди] / О. А. Рев’яцька // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2006. – № 33. – С. 27-29. Сиваченко М. Є. До коментування «Алфавита мира» Г. Сковороди / М. Є. Сиваченко // Рад. літературознавство. – 1979. – № 12. – С. 54-59. Скакун О. Питання держави і права в філософії Г. С. Сковороди / О. Скакун // Право України. – 1995. – № 2. – С. 49-52. Стадниченко В. Їдемо до Сковороди : [300-річчя від дня народж. Сковороди] / В. Стадниченко // Пам'ять століть. – 2011. – № 5-6. – С. 285-304. Стратій Я. Твори Григорія Сковороди німецькою / Я. Стратій, С. Йосипенко // Філос. думка. – 2014. – № 6. – С. 9093. Ткаченко Л. Григорій Сковорода : екзистеційні домінанти життєтворення / Л. Ткаченко // Рідна шк. – 2014. – № 11. – С. 64-69. Ушкалов Л. Метафізика Григорія Сковороди Л. Ушкалов // Укр. світ. – 1994. – Ч. 1-2. – С. 6-7.

/

Ушкалов Л. Про «вічну філософію» Григорія Сковороди / Л. Ушкалов // Березіль. – 2006. – № 3-4. – С. 164-178. Федчун Н. Шляхами Григорія Сковороди : музей одного дня / Н. Федчун // Дивослово. – 2008. – № 9. – С. 21-25.

49

Хохлачов В. Український Сократ. Слідами «мандрівного університету» : [до 200-річчя від дня народж. Г. Сковороди] / В. Хохлачов // Вісн. НАН України. – 1994. – № 11-12. – С. 73-83. Чабан Г. Сковорода і європейські просвітителі / Г. Чабан // Жовтень. – 1975. – № 12. – С. 146-148. Шевчук Т. Григорій Сковорода: шлях мудреця : [п’єса] / Т. Шевчук // Дивослово. – 2011. – № 1. – С. 29-32. Шинкарук В. І. Великий селянський просвітитель : [250 років від дня народж. Григорія Сковороди] / В. І. Шинкарук // Філос. думка. – 1972. – № 5. – С. 24-34. Шинкарук В. Проблеми філософії культури у творчості Григорія Сковороди / В. Шинкарук // Філос. і соц. думка. – 1995. – № 1-2. – С. 170-178. Шпак В. Народний філософ : [295 років від дня народж. Григорія Сковороди] / В. Шпак // Уряд. кур’єр. – 2017. – 25 листоп. – С. 9.

50

Розділ 5. Педагогічні погляди Григорія Сковороди Вивчення творчості Григорія Сковороди у школі Cеред видатних діячів минулого, які збагатили вітчизняну педагогіку і шкільництво, духовну культуру України, чільне місце належить Григорію Савичу Сковороді . Григорій Сковорода стверджував, що кожна дитина від природи здібна, має певні таланти, і завдання батьків насамперед полягає в тому, щоб побачити і розвинути ці таланти, не силувати дитину до тих занять, які їй не до вподоби, але по змозі сприяти розвиткові її природних нахилів. Така проста думка, але така важлива! На жаль, навіть у сучасному житті деякі батьки не розуміють цього. Нам відомі випадки, коли батьки намагаються примусити дитину стати тим, ким самі хотіли стати в дитинстві, зреалізувати свої власні бажання через життя своїх дітей. Проте це не дає щастя та гармонії ані дітям, ані їхнім батькам. Сковорода наголошував на тому, що варто привчати дітей до праці. Філософ стверджував, що не треба примушувати 51

дітей працювати або пропонувати їм тяжку працю, яка стане тільки мукою. Майстерність вихователя в тому, аби вибрати такі обсяги праці і такі завдання, які б давали дитині задоволення, щоб маленька людина з дитинства збагнула, що праця – це не неприємна необхідність, а безмежне щастя бачити плоди власних зусиль, результат власної творчості… Саме тому Григорій Сковорода засуджував батьків, які розпещують своє дитя, бо з такої дитини не виросте працьовита, беручка до роботи людина, але людина, яка намагатиметься власну роботу і відповідальність за свої дії перенести на інших. Звісно, це не зробить світ кращим. За часів Григорія Сковороди та й пізніше також була така «мода» – запрошувати дітям закордонних гувернанток. Це було, кажучи сучасною мовою, престижно, бо вказувало на статус батьків, на забезпеченість родини і було, зрештою, просто модно. Але талановитий педагог дуже різко висловлювався проти такого підходу, бо в гонитві за престижем втрачається одна з головних засад виховання (до речі, цей принцип як один з основних принципів виховання визначали всі видатні мислителі та педагоги Середньовіччя, Відродження і сучасності!) – йдеться про принцип народності виховання. Адже дитина житиме в суспільстві, вона має бути вихована в дусі народних традицій, народної мудрості та моралі, в середовищі рідної мови. Тільки тоді дитина буде гармонійною особистістю, а суспільство зробить ще один крок на шляху до справедливості! Зараз існує дуже багато літератури про виховання: яскраві палітурки, «рекламні» гасла, написані великими літерами, великі наклади, але… поверховий і беззмістовний підхід для справи. Я думаю, що, у вихованні дітей треба звертатись не тільки до сучасних книжок, але й до думок видатних філософів і мислителів, і насамперед – до педагогічної творчості Григорія Сковороди.

52

Українська народна педагогіка посіла вагоме місце в ідейному зростанні, педагогічній діяльності й творчій спадщині Григорія Сковороди. З нею він був нерозривно й кровно пов’язаний упродовж усього життя. Філософ щиро захоплювався педагогічною мудрістю народу. На формування світогляду, виховного ідеалу й педагогічної позиції видатного мислителя вона мала великий вплив. На освіту мислитель дивився як на засіб виховання всього народу; в поглядах на освіту ще раз виявилася його народність. Йдучи від села до села, перебуваючи весь час серед простого народу, Сковорода заслужив собі добру славу народного вчителя. Джерелом педагогічних поглядів Г. Сковороди, як вказують сучасні дослідники, були традиції народної педагогіки, народна мудрість, погляди на освіту прогресивних філософів Європи. Григорій Сковорода зростав і виховувався серед селян, у типовій для України другої половини ХУІІІ ст. українській родині на засадах народних чеснот і норм християнської моралі та етики, які завжди звертались до внутрішнього світу людини, вчили жити на основі любові й добра. Вже в ранньому дитинстві почала формуватися духовна постать Г. Сковороди під враженням чарівної української природи, яку він надзвичайно любив і серед неї прожив усе своє життя, під впливом тодішнього українського побуту, де визначну роль відіграла родина й рідна школа з материнською мовою навчання. Важливо й те, що Г. Сковорода походив з роду козаків. А це означає, що він особисто та його родина були цілком вільними людьми, а не кріпаками. З малих літ Сковорода почувався вільно, виховувався в українському національному дусі засобами козацької педагогіки. Таким чином, від народження і впродовж усього життя Г.Сковорода перебував в атмосфері української народної педагогіки найдосконалішого ґатунку. Адже козацька педагогіка – невід’ємний компонент української педагогіки у вершинному її вияві. Вона формувала в підростаючих українців 53

синівську й дочірню вірність рідній землі, Україні. Це народна мудрість, що своєю провідною метою ставила виховання в сім’ї, школі й громадянському житті козака-лицаря, стійкого громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю й самосвідомістю. Варто відзначити, що козацька педагогіка, на яку широко спирався Г. Сковорода в своїй творчості, належить до унікальних явищ не лише східнослов’янської, а й світової педагогічної культури. Це феномен українського народного виховного духу. Завдяки йому традиційна українська родина виступає першою школою патріотизму, національного єднання, місцем прищеплення дітям і молоді здорових норм та навичок поведінки, кузнею пошанівку рідної мови, народних звичаїв, традицій, свят, обрядів, символів, плекальницею історичної пам’яті поколінь, людської і національної гідності, головним фактором етнізації особистості. Ідеями й засобами української народної педагогіки пройняті педагогічна діяльність, літературна й епістолярна творчість Г. Сковороди. Чимало його пісень і висловів стали крилатими, поповнили арсенал української етнопедагогіки. Те, що Сковорода майже в кожному своєму творі посилається на народну педагогіку, свідчить не лише про його знання її, а й про те, що своє педагогічне вчення він прагне обґрунтувати з урахуванням здорового глузду народу, його величезного духовно-практичного досвіду. Наше етнопедагогічне прочитання творів Г. Сковороди, а також численних публікацій про нього, зокрема, праця Д. Багалія «Український мандрований філософ Григорій Сковорода», переконали нас у тому, що великий мислитель презентував виховну мудрість нашого народу, як народну педагогіку – виробленні й застосуванні в народному середовищі знання, засоби, досвід виховання та навчання дітей і молоді, так і етнопедагогіку – науку про народну педагогіку. Це означає, що з одного боку, через реальні життєві обставини, власний розум, допитливість, він черпав із педагогічної скарбниці 54

народу його виховну мудрість і засоби, а з іншого, завдяки своїй високій освіченості, ерудиції і творчому таланту піддав її глибокому осмисленню, науковій обробці й повертав народові в новому, збагаченому вигляді. Цим уперше було зроблено помітний крок на шляху науково-теоретичного створення гуманної, демократичної педагогіки, через зближення її з виховними винаходами народу та наочно перед усім світом переконливо продемонстровано належність народної педагогіки до невичерпних, вічних першоджерел педагогічної науки. Це можна побачити при зіставленні численних ідейних аналогів, висловлених в афоризмах української народної педагогіки та положеннях Г.Сковороди. У народній педагогіці. Дивись не забуть: Людиною будь! У Сковороди. Не будь ні вельможею, ні лихварем, ні алкидом, ні пігмеєм. Будь тільки людиною – чуєш! Людиною – і знайдеш благо. У народній педагогіці. Не ті батьки, що породили, а ті, що виховали й навчили. У Сковороди. Два головні батьківські обов’язки: благо народити і благо навчити. Коли ж хтось ні одну з цих заповідей не виконав, ні благо народив, ні благо навчив, той не є батьком дитини, а винуватець вічної погибелі. А якщо ж благо породив, але не навчив, то такий є пів-батьком… Григорій Сковорода добре знав й високо цінував провідні навчально-виховні засоби української народної педагогіки: рідну мову, український фольклор, традиційну практику родинного виховання дітей, національні звичаї, традиції, свята, обряди, символи, багатюще розмаїття народного мистецтва, народні дитячі й молодіжні ігри та іграшки, ремесла та промисли. Вся його педагогічна теорія пройнята духом народності, народними ідеалами, відображає найкращі здобутки народної навчально-виховної мудрості. Навчально-виховна мудрість нашого народу йде від діда-прадіда, родини, батьківської й материнської мови, землі55

годувальниці, від ясного неба і світлого сонця, матінкиприроди, від чистого серця й щирої душі, глибоких людських почуттів і переживань, кришталевої чесності, людяності й милосердя, щедрої духовності, сердечної любові до дітей, матері – України. Українську народну педагогіку Г.Сковорода відносив до невід’ємного компонента українознавства, феномена українства й могутнього фактора українотворення, тобто формування власного українського Я на основі пізнання свого народу й самого себе. Він осуджував верхівку суспільства, яка зневажливо ставилась до свого народу, його мови, звичаїв. «Кожний повинен знати свій народ, - говорив Сковорода, - а в народі пізнати себе. Якщо ти українець, то будь ним. Чи француз? Будь французом. Чи татарин? Будь татарином. Все добре на своєму місці і в своїй мірі, і все прекрасно, що чисте, природне, тобто не фальшиве». У пісні «Всякому городу нрав і права» із збірника «Сад божественних пісень» Г.Сковорода осуджує порочну поведінку панівних верств феодального суспільства, протиставляючи їм виплекану на традиціях народної педагогіки мораль трудівника, «чия совість, як чистий кришталь», «хто серцем чистий і душею». Г. Сковорода не тільки славив українську народну педагогіку, а й творчо застосовував її у своїй педагогічній праці на посаді викладача поетики в Переяславському, Харківському колегіумах та на посаді домашнього вчителя в сім'ї українського аристократа Степана Томари. Завдяки опорі на українську етнопедагогіку й нові науково-педагогічні відкриття, здійснюваний Г. Сковородою навчально-виховний процес, як і розроблені ним педагогічні концепції, відзначені високою ефективністю й неординарністю. Вони нерідко не збігалися з тодішніми офіційними канонами, а то й суперечили їм, викликаючи нерозуміння й протест з боку можновладців. Сковороду звільнили з посади, і, починаючи з 1769 р. й до кінця свого життя, впродовж останніх 25 років, він 56

мандрував, проповідуючи свої філософсько-педагогічні погляди серед народу. Ідеї народної педагогіки Сковорода підкріплював наукою. Належачи до найосвіченіших людей свого часу, він трактує українську етнопедагогіку, стоячи на позиціях європеїзму. Європеїзм у центрі своєї педагогічної системи ставить людину як найвищу цінність суспільства, піклування про її щастя і благополуччя, всебічний і гармонійний розвиток. Ідеями гуманізму й демократизму пройнята й українська етнопедагогіка, яка за висновком Сковороди впливає на формування національного характеру українського народу. В трактуванні Сковородою народної педагогіки наявне поєднання елементів національно-українських і західних. Але видатний український мислитель, сприймаючи досягнення західноєвропейської педагогічної культури, міцно стояв на ґрунті українських виховних традицій. Тому його погляди на українську народну педагогіку, з одного боку, стоять на дуже високому європейському рівні, а з іншого - відзначаються великою оригінальністю. Свої педагогічні проповіді, як це й прийнято в народній педагогіці, Г.Сковорода підсилює відповідним емоційним фоном. І тут його вірними супутниками та надійними помічниками стають сопілка й українська народна пісня. Крім того, він мав надзвичайно приємний голос, прекрасну теоретичну підготовку з музики, особливо церковної, грав так майстерно, що міг сопілкою передати голоси співочих пташок. Григорій Савич був не лише гарний співець та музикант, а й композитор. Йдучи за народними традиціями, Г.Сковорода на перше місце ставить роль батьків у вихованні дітей. Роль батьків, а власне «главизна воспитания єсть: 1) благо родить; 2) сохранить птенцеви младое здравіє; 3) научить благодарности». «Благо родить и благо научить». Якщо батьки не виконують своїх обов'язків перед дітьми, то стають винуватцями всіх їхніх 57

бід. Ця народна мудрість про виховання дітей пронизує численні твори Григорія Савича. Народ свято шанує взаємні обов'язки батьків і дітей, непримиренно ставиться до тих, хто уникає цих обов'язків: «Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять», «Ледача та дитина, котрої батько не вчив», «Коли дитини не научиш в пелюшках, то не научиш в подушках», «Пусти дітей по волі, а сам будеш у неволі». У дусі народної мудрості Г.Сковорода пропонує виховувати у дітей помірність бажань, вважаючи, що «надмірність породжує пересиченість, пересиченість-нудьгу, нудьга ж – душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим». Глибинно й влучно розкрив Г. Сковорода природу як могутній виховний фактор, традиційно культивований у народній педагогіці. Близькість до рідної природи сприйняв собі ще в дитячі роки та й зостався з нею навік. Тому в одному із своїх віршів зазначає: «Не піду до міста багатого. Я буду на полях жити». І кожен двовірш цього твору завершується приспівом: «О діброво! Мати моя рідна! В тобі життя звеселене, в тобі спокій, тишина». Цікаво відзначити ставлення педагога до народних прикмет про погоду. Він рахувався з народним досвідом спостережень за погодою, вірив у прикмети, за якими можна передбачити погоду й долю людини. Думки про те, що виховання «випливає з природи», що природа є найкращою вчителькою, яка потребує тільки того, щоб не заважати їй виявитись, і що вихователь та вихованець мають іти їй назустріч,— визначають домінанту педагогічних міркувань Г. Сковороди. Використовуючи надбання народної педагогіки, Григорій Сковорода в центрі педагогічної системи ставив працю, виховання людини за принципом «сродності». Сковорода обстоював ідею, що щастя людини полягає в праці, відповідній до її природних нахилів. Народна мудрість 58

оспівує, славить труд, хвалить працьовитих людей, засуджує нероб і ледарів. Ті місця творів Г.Сковороди, де говориться про працьовиту, чесну, виховану, сповнену власної гідності людину, пересипані народними прислів'ями, образними порівняннями. «Природа спонукає до праці і укріплює в праці, роблячи працю солодкою», «Хто труда не викладе, той до добра не прийде», «Робота наша – це джерело веселощів», «Але нема солодшого, як спільна для нас усіх робота». Піднята з глибини народної виховної мудрості думка про визначальну роль, «спорідненої» праці у формуванні довершеної особистості назавжди ввійшла в золотий фонд класичної педагогіки й прогресивної педагогічної практики підготовки дітей та молоді до життя. Шлях до розбудови справді гуманної й демократичної педагогіки лежить через пізнання «природи» дитини. Вперше в історії розвитку педагогічної думки в Україні Г.Сковорода правдиво висвітлив суть релігійного виховання за народними традиціями. Ідею Бога він подав з позиції народної педагогіки як символ єдності українського народу, української нації, України, вселюдської взаємопошани й вершину життєвої досконалості. А Біблію розглядав як наймудрішу й найпотрібнішу книгу з усіх книг про Бога, Світ і Людину. Якщо дотримуватися народних традицій, то Біблію повинна мати й знати кожна українська родина. Молитва Сковороди не була молитвою у звичайному формальному розумінні цього слова. Це було богомислення, тобто морально-етичні думки про Бога, вічність й невпинну потребу самовдосконалення, щира подяка Всевишньому за те, що «потрібне зробив неважким, а важке непотрібним». Г.Сковорода не тільки проповідував, по-своєму оригінально трактуючи культивовані українською етнопедагогікою народні чесноти й норми християнської моралі, а й неухильно дотримувався їх, подаючи взірцевий приклад поведінки для інших. Поштивий до кожного стану людей, відвідував хворих, заспокоював сумних, ділив останнє з убогими, вибирав і любив 59

друзів по серцю їхньому, був благочестивий без забобонів, без пихи, мав поводження без облесливості. Жив життям простим і скромним. Прагнув краще виконати заповіт любові до ближнього, в пошуках хвали Божої, а не слави людської. В нім гармонійно поєднувалися слова і вчинок, проповідь і життя. В особі Г.Сковороди бачимо досить незвичайний приклад цілковитої гармонії між навчанням, світоглядом та життям. Він жив так, як навчав, а навчав так, як жив, дотримуючись мудрих заповідей української народної педагогіки. З великою охотою бував серед селян. Скрізь він був своїм. Мешканці тих сіл та хуторів, де він жив, любили його, мов рідного. Він віддавав їм усе, що мав — не золото та срібло (якого в нього не було), а гарні поради, науку, дружні догани за незгоду, неправду, пияцтво, шахрайство. Втішався тим, що труднощі його мандрівного життя марно не пропадали. Григорій Сковорода був педагогом народним у найглибшому розумінні цього слова. Він учив народ і вчився у народу. Вся його педагогічна теорія пройнята духом народності, народними ідеалами, побудована на найкращих народних традиціях. Народність за Сковородою зумовлюється всім укладом життя, історичним умовами, мовою, культурою, кажучи сучасною мовою, ментальністю народу. Прихильник принципу народності у вихованні Г.Сковорода вважав, що воно повинно відповідати інтересам народу, живитися з народних джерел і зберігатися в житті кожного народу. «Він свідомо обрав своїм кабінетом цілий світ, при обміркуванні його творів присутні були і небо над головою, журавлі, лелеки, тополі, озера, ліси і тверда земля під ногами, а головне – люди…!» - відзначав П.Тичина

60

*** Видатні українські педагоги : інформ. довід. / упоряд. Л. В. Калуська. – 2-ге вид. – Тернопіль : Мандрівець, 2010. – С. 29-34. Левківський М. В. Історія педагогіки : навч.-метод. посіб. / М. В. Левківський. – вид. 3-е, доп. – Київ : Центр учбової л-ри, 2008. – С.94-97. Методичні рекомендації «Педагогічні ідеї Г. Сковороди і сучасність» : до 250-річчя від дня народж. – Харків, 1972. – 20 с. Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість / О. В. Мишанич. – Київ, 1970. Педагогічні ідеї Григорія Сковороди. – Київ, 1972 Поліщук Ф. М. Григорій Сковорода / Ф. М. Поліщук. – Дніпро, 1978. – 260 с.

61

*** Г. С. Сковорода (1722-1794) // О. Любар, М. Стельмахович, Д. Федоренко Історія української педагогіки : навч. посіб. для студ. пед. навч. закл. – Київ : Знання, 2005. – С. 115-128. Данилевська О. Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя / О. Данилевська // Українська мова та література : зразки екзаменац. творів. – Київ : А. С. К., 1998. – С. 7-9. Демчук О. Григорій Сковорода – музикант, педагог, письменник і філософ : [урок-семінар] / О. Демчук // Нестандартні уроки з української літератури в 9-11 кл. – Тернопіль : підруч. & посіб., 2000. – С. 15-18. Дига Н. Розвиток самопізнання учнів у процесі вивчення життя і творчості Г. Сковороди / Н. Дига ; відп. ред. І. П. Стогній ; Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України // Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність. – Київ, 2003. – С. 418-424. Золотухін Г. О. Тема «сродної» праці в творчості Г. Сковороди / Г. О. Золотухін, І. І. Жебка, Н. П. Литвиненко // Твір з української мови та літератури : посіб. для старш. та абітурієнтів. – Київ : Наук. думка, 1997. – С. 16-20. Кислий Ф. С. Г. С. Сковорода. «Бджола і Шершень» / Ф. С. Кислий // Вивчення байки в школі. – Київ : Рад. шк., 1982. – С. 108-125.

62

Освітня діяльність і педагогічні погляди Григорія Сковороди // О. О. Любар, М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко Історія української школи і педагогіки : навч. посіб. / за ред. О. О.Любара. – Київ : Знання, 2003. – С. 159-166. Сисоєва С. О. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: навч. посіб. / С. О. Сисоєва, І. В. Соколова. – Київ : Центр навч. л-ри, 2003. – С.108 – 112. Слоньовська О. Г. Сковорода – життя як легенда / О. Слоньовська // Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів : 9 кл. – Кам'янець-Подільський : Абетка, 2002. – С .125-129. Соболь В. О. Григорій Сковорода (філософська та байкарська спадщина) / В. О. Соболь // З глибини віків. Вивчення давньої української літератури в школі : посіб. для вчителя. – Київ : Зодіак-ЕКО, 1995. – С. 160-173. Степанишин Б. Григорій Сковорода (1722-1794) / Б. Степанишин // Давня українська література в школі. – Київ : Либідь, 2000. – С. 434-479.

63

*** Базиленко Л. Пізнай себе, або Благодатний Еродій : вистава за мотивами притчі Григорія Сковороди / Л. Базиленко // Шк. світ. – 2005. – № 21-24 (червень). – С. 22-24. Білянська Н. В. Сковорода – поет, філософ, учитель : [конспект уроку] / Н. В. Білянська // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2006. – червень. – 28-30. Бова В. Позачасовість та поза просторовість ідеї «сродності» Григорія Сковороди у соціоосвітньому просторі / В. Бова // Рідна шк. – 2015. – № 11-12. – С.68-71. Богосвятська А. М. Григорій Сковорода – духовний код української культури : [система біоадекватних уроків української літератури, 9 кл.] / А. М. Богосвятська // Укр. мова й л-ра в суч. шк. – 2012. – № 10. – С. 45-60. Бондар М. Г. С. Сковорода та Слобожанщина : листи з «Купянских степов» : [урок-проект] / М. Бондар // Укр. мова та л-ра. – 2013. – 18 верес. – С. 21-32. Бондар П. Слідами мандрівного філософа і поета : [екскурсії учнів по сковородинівських місцях України] / П. Бондар // Укр. мова та л-ра в шк. – 1972. – № 8. – С. 55-60. Верба Г. До Сковороди істинного / Г. Верба // Рідна шк. – 2002. – № 7. – С. 71-74. Галіцина Л. Універсальність світогляду Григорія Сковороди : [урок узагальнення знань] / Л. Галіцина // Укр. мова та л-ра. – 1996. – число 11. – С. 1-2.

64

Гармаш М. Методична розробка теми «Григорій Сковорода. Життя і творчість» / М. Гармаш // Дивослово. – 1997. – № 8. – С. 23. Гнатюк П. Сковорода : мовомислення й епоха / П. Гнатюк // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2005. – № 34. – С.6-8. Григорій Савич Сковорода // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2010. –№ 34. – С. 18-19. Дегтяр О. Значення творчості Григорія Сковороди для розвитку української літератури : [засідання арт-кафе] / О. Дегтяр // Укр. мова та л-ра. – 2013. – Ч. 14. – С. 17-22. Демчук О. Хто такий Григорій Сковорода ? : [уроксемінар] / О. Демчук // Укр. мова та л-ра. – 2003. – № 352 (грудень). – С. 6-8. Дутко С. І. Григорій Сковорода. Філософська та байкарська спадщина : урок у 9 кл. / С. І. Дутко // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2007. – № 7. – С. 27-29. З афоризмів Григорія Сковороди // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2003. – № 5. – С. 42. Загребельна Л. С. Сковорода Григорій Савич / Л. Загребельна // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2009. – № 16-18, (черв). – С. 84-85. Івахненко Л. Григорій Сковорода – видатний український письменник, філософ : [урок-дослідження в 9 кл.] / Л. Івахненко // Укр. мова та л-ра. – 2011. – № 721-722. – С. 16-19.

65

Казанжи О. Анакреотичні та гораціанські оди у творчості Г. Сковороди і В. Капніста / О. Казанжи // Всесвіт. л-ра та культура в навч. закл. України. – 2009. – № 1. – С.6-9. Каналюк В. Байки Григорія Сковороди : [інноваційний урок] / В. Каналюк // Дивослово. – 2011. – № 10. – С. 24-28. Корпанюк М. П. Поетичний доробок Григорія Сковороди у вимірі української естетики слова / М. П. Корпанюк // Вивчаємо українську мову та л-ру. – 2012. – № 33. – С. 2-5. Костюченко В. Григорій Сковорода – філософ, письменник, учитель, музикант, співець : [заняття в «Літ. вітальні»] / В. Костюченко // Дивослово. – 2012. – № 11. – С. 11-13. Лесик О. Григорій Сковорода. «Сад божественних пісень», «Байки Харківські» : 9 кл. / О. Лесик // Укр. мова та л-ра. – 2013. – Ч. 14. – С. 14-16. Лесик О. Григорій Сковорода. Життя і творчість поета. «Сад божественних пісень», «Байки Харківські» / О. Лесик // Укр. мова та л-ра. – 2015. – №. 17/18. – С. 64-66. Лесюк М. Українська живомовна стихія в творчості Григорія Сковороди / М. Лесюк // Дивослово. – 1996. – № 8. – С. 38-41. Мазуренко І. Григорій Сковорода – видатний український письменник і філософ. Біблійна основа творчості та його вчення : 9 кл. / І. Мазуренко // Укр. мова та л-ра. – 2013. – 18 верес. – С. 18-20.

66

Малишко Ю. Яскраві фарби філософії : [байки і притчі Григорія Сковороди] / Ю. Малишко // Укр. мова та л-ра. – 2005. – № 38-39. – С. 8-9. Марценко Г. О. Мудрість віків через роки : [урок – компаративний аналіз життя і творчості Григорія Сковороди та Омаа Хайяма] / Г. О. Марценко // Всесвіт. л-ра та культура в навч. закл. України. – 2007. – № 7. – С. 20-21. Медвідь Н. О. Вивчати порівнюючи світочі розуму й духовних ідеалів. Європейські просвітителі і Григорій Сковорода / Н. О. Медвідь // Зарубіжна л-ра в шк. України. – 2008. – № 10. – С.5-8. Мисливець на жар-птицю божественного одкровення : загальний огляд барокової поезії Григорія Сковороди : [уроклітературознавче дослідження] // Укр. мова та л-ра. – 2003. – № 352 ( грудень). – С. 11-13. Михайлова Н. Прийти у світ Людиною : [вихов. година за творчістю Г. Сковороди] / Н. Михайлова // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2000. – № 5. – С. 119-129. Мовчан Р. «Перший інтелігент» у вирі національного відродження : [Григорій Сковорода як текст 20-х рр. ХХ ст.] / Р. Мовчан // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2004. – № 2. – С. 137-146. Назарук М. Й. Джерело чистої душі : [ознайомлення восьмикласників з особою Г. Сковороди] / М. Й Назарук // Укр. мова і л-ра в шк. – 1987. – № 9. – С. 18-23. Народжені у куряві доріг : традиція і новаторство Григорія Сковороди в тлумаченні сюжетів байок : урок 67

застосування знань, умінь і навичок // Укр. мова та л-ра. – 2003. – № 352 (грудень). – С. 14-15. Нікітіна В. Григорій Сковорода і Переяславщина / В. Нікітіна // Історія в суч. шк. – 2012. – № 1. – С. 17-20. Оніщенко Г. У чому щастя? : [комбін. урок практ. риторики] / Г. Оніщенко // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 6. – С. 78-80. Панчук Л. «Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце» : [урок вивч. біографії Г. Сковороди в 9 кл.] / Л. Панчук // Дивослово. – 2008. – № 10. – С. 21-23. Пасішна Н. Пейзаж душі після сповіді. Життя і творчість Григорія Сковороди : [укр. л-ра : 9 кл.] / Н. Пасішна // Укр. мова й л-ра. в суч. шк. – 2013. – № 7-8. – С. 47-50. Поплавська Т. Л. Творчість Григорія Сковороди / Т. Л. Поплавська // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2012. – № 33. – С. 10-18. Почтар К. Григорій Сковорода як символ мудрості української землі / К. Почтар // Всесвітня л-ра та культура. – 2007. – № 8. – С. 23-24. Ситченко А. Григорій Сковорода. Байки харківські : матеріали до уроків / А. Ситченко // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2009. – № 7-8. – С. 36-40 ; № 9. – С. 24-27 ; № 10. – С. 21-24. Сорокіна Н. О. Філософсько-естетичні погляди Г. С. Сковороди. Поетична творчість / Н. О. Сорокіна // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2012. – № 33. – С. 25-29.

68

Софійчук Г. «Сміючись, говорити правду» : [байки Григорія Сковороди] / Г. Софійчук // Дивослово. – 2007. – № 5. – С. 23-25. Сташків О. По шляху у вічність : [урок-бесіда про Григорія Сковороду за романом Василя Шевчука «Предтеча»] / О. Сташків // Дивослово. – 1994. – № 10-11. – С. 38-40. Стогній І. Про приєднання вчення і життя Григорія Сковороди І. Стогній // Рідна шк. – 2000. – № 11. – С. 75-77. Стрілько В. Мотиви християнської моралі у творчості Григорія Сковороди як передумова формування засад українського національного виховання / В. Стрілько // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2014. – № 6. – С.37-38. Струманський В. П. «Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших» : [проблеми навчання й виховання у філософських студіях Григорія Сковороди] / В. П. Струманський // Почат. шк. – 1994. – № 11. Творчість Григорія Сковороди (172-1794) // Укр. мова та л-ра. – 2003. – № 337 (вересень). – С. 28-39. Тернавська Т. Шукаймо щастя за Сковородою : [мультимедійний урок-презентація у 9 кл.] / Т. Тернавська // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях. – 2008. – № 5. – С. 24-32. Тесля О. Ф. До вивчення творів Григорія Сковороди / О. Ф. Тесля // Укр. мова і л-ра в шк. – 1969. – № 9. – С. 40-44.

69

Титаренко О. О. Вплив філософських поглядів Г. С. Сковороди на літературну концепцію роману М. О. Булгакова «Майстер і Маргарита» : 10 кл. / О. О. Титаренко // Зарубіжна л-ра в шк. – 2014. – № 17/18. – С. 43-48. Тищенко Т. Серце тоді насичується коли освідчується : [літ.-муз. композиція, присв. Григорію Сковороді] / Т. Тищенко, О. Зелінська // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях і колегіумах. – 2002. – № 6. – С. 87-92. Токмань Г. Місце поетичної Сковородіани у системі діалогічно-екзистенційного вивчення української літератури / Г. Токмань // Дивослово. – 2015. – № 1. – С. 32-38 ; № 2. – С. 29-34. Турківський М. Кросворд «Григорій Сковорода» / М. Турківський // Укр. мова та л-ра. – 2005. – № 38-39. – С. 2021. Уманська Т. Тваринний світ у байках Григорія Сковороди. 9 кл. / Т. Уманська // Укр. мова та л-ра. – 2011. – № 721-722. – С. 20-25. Усатенко Г. Про Григорія Сковороду, ідентичність і давню літературу / Г. Усатенко // Дивослово. – 2013. – № 5. – С. 47-50. Фещак В. В. Розгляд творчості Григорія Сковороди у 8 кл. / В. В. Фещак // Укр. мова і л-ра в шк. – 1975. – № 9. – С. 45-51.

70

Хавунка П. Щастя Григорія Сковороди : [урок-діалог] / П. Хавунка // Укр. мова та л-ра. – 2005. – № 38-39. – С. 10-12. Царина великого мислителя : основні філософські ідеї Григорія Сковороди : [комбінований урок] // Укр. мова та л-ра. – 2003. – № 48 (грудень). – С. 8-11. Цимбаляк М. Серце тоді насичується, коли освідчується. Сенс людського життя : [розмірковування над афоризмами Григорія Сковороди, 9-й кл.] / М. Цимбаляк // Укр. мова та л-ра. – 2011. – № 707-708. – С. 15-23. Швець В. Підсумковий урок за творчістю Григорія Сковороди / В. Швець // Дивослово. – 2005. – № 9. – С. 29. Шевчук В. Царство Боже всередині нас : [Григорій Сковорода] / В. Шевчук // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2003. – С. 39-42. Шибанов Г. «Страшна образа - розкласти людину» : [колоніальне і духовне гноблення України в богословськолітературній творчості Григорія Сковороди] / Г. Шибанов // День. – 2007. – 22 трав. – С. 8. Шухорова А. На шляху до істини. На основі творів Григорія Сковороди й Ліни Костенко : [матеріал до уроку в 11 кл.] / А. Шухорова // Укр. мова та л-ра. – 2005. – № 38-39. – С. 17-19.

71

Вшанування пам’яті Г. Сковороди

Ім’ям Сковороди названо село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині; вулиці у Києві, Харкові, Полтаві, Одесі та інших містах; Харківський педагогічний інститут та Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди носять ім’я Сковороди. Іменем філософа названо також Інститут філософії НАН України. Крім того, у 2005 р. на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди було створено Центр Сковородинознавства, очолений д.філол.н. проф. Миколою Корпанюком, який щодвароки проводить Сковородинівські читання.

72

15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду. Світ «упіймав» Григорія Сковороду посмертно: зображення філософа на банкноті номіналом 500 гривень. Поштові марки

Г.С. Сковорода. Поштова марка До 250 річчя з дня народження Марка СРСР, 1972р

Григорій Сковорода. Поштова марка України. До 275 річчя з дня народження.

73

Пам'ятні монети України. Серія: «Видатні особистості України» Григорій Сковорода Присвячена великому українському філософу і вченому XVIII століття Григорію Сковороді (1722-1794 рр.). На аверсі монети в центрі кола, утвореного намистовим узором, знаходиться зображення малого Державного герба України в обрамленні з двох боків гілками калини. Над гербом розміщена дата 1996 - рік карбування монети. По колу монети написи: вгорі УКРАЇНА, внизу у три рядки 1 МІЛЬЙОН КАРБОВАНЦІВ. Ліворуч і праворуч від цифри 1 розміщені позначення і проба дорогоцінного металу Аg 925 та його вага у чистоті 15,55

На реверсі монети в центрі розміщено портрет видатного українського просвітителя, філософа, поета XVIII століття Григорія Савовича Сковороди. Ліворуч від портрета відтворено відбиток особистої печатки Г. Сковороди. По колу монети написи: ліворуч ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА, праворуч 1722-1794 - роки народження і смерті Г. Сковороди

74

Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди в ПереяславіХмельницькому

75

Видатні особистості про Г. С. Сковороду

«Найцікавіша постать історії українського духу» Д. Чижевський «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого – чисту та моральну…» П. Г. Тичина «У певних колах Григорія Сковороду називають першим гіпі у світі, і про це пишуть у блогах. Дійсно, його світогляд, філософія щастя та сердечна філософія були споріднені із поглядами перших гіпі 60-х років у США». Георгій Вишня

«Припадаючи до зачарованих джерел пристрасного слова і пристрасної мислі Григорія Сковороди, ми відчуваємо, як сиві многотрудні віки проходять через наші серця» М. Стельмах

76

Інтернет ресурси http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України» http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті» http://www.litgazeta.com.ua/ - сайт «Українська літературна газета» http://www.litukraina.kiev.ua – сайт «Літературна Україна» http://scovoroda.info - Життя і творчість Григорія Савича Сковороди http://www.ukrlit.vn.ua/biography/scovoroda.html - Григорій Сковорода http://forum.reactor.org.ua/showthread.php?t=4689 - цитати Г.Сковороди http://scovoroda.info/aphorism.php - Афоризми Григорія Сковороди: http://www.ukrlit.vn/ua/making/82rvd5.html - Г. Сковорода – перший український філософ http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=28 - Григорій Сковорода http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/34/ - Григорій Сковорода: біографія http://www.history.vn.ua/book/person/38.html - Григорий Сковорода: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/SKOVORODA/scovoroda6.txt Григорій Сковорода – видатний український письменник, просвітитель-демократ http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/SKOVORODA/scovoroda202.tx t - Повчальний характер притч Сковороди http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/SKOVORODA/scovoroda9.txt Як розуміє щастя Григорій Сковорода? http://ukrtvory.ru - Своєрідність відображення народних ідеалів у творчості Сковороди http://www.vist-telecom.ru/item/21/48117 Феномен Сковороди http://litopys.org.ua/skovoroda/ - Твори Григорія Сковороди 77

Покажчик використаних періодичних видань Газети Голос України (Київ) День (Київ) Край Кам’янецький (Кам’янець-Подільський) Культура і життя (Київ) Літературна Україна (Київ) Подільські вісті (Хмельницький) Позакласний час (Київ) Порадниця (Київ) Слово Просвіти (Київ) Україна молода (Київ) Урядовий кур’єр (Київ) Журнали Вісник Книжкової палати (Київ) Вісник НАН України (Київ) Вивчаємо українську мову та літературу (Харків) 78

Генеза: Філософія. Історія. Політологія Дивослово (Київ) Жовтень Зарубіжна література в школі (Київ) Історія в сучасній школі (Київ) Людина і світ Наука і суспільство Право України (Київ) Прапор Радянське літературознавство Рідна школа (Київ) Слово і Час (Київ) Українознавство Українська мова і література Українська мова і література в школах, ліцеях, гімназіях (Київ) Філософська і соціальна думка Шкільний світ (Київ)

79

Алфавітний покажчик авторів, упорядників, редакторів праць А Афоризми Григорія Сковороди - 30 Б Багалій Д. - 42 Базиленко Л. - 64 Барабаш Ю.Я. - 28 Батько української філософії - 32 Білянська Н.В. - 64 Бова В. - 64 Бовсунівська Т. - 32, 44 Богосвятська А.-М. - 64 Бондар С. В. - 44 Бондар М. - 64 Бондар П. - 64 Бонч-Бруєвич В. Д. - 32 Боронь О. - 32 В Величко О. - 32 Верба Г. - 64 Верстюк Є. - 32 Від Вишенського - 42 Видатні українські - 61 Возняк М. - 44 Войцехівський Б. – 33

80

Г Галіцина Л. - 64 Гнатюк Л. – 33 Гнатюк П. - 65 Головаха І. - 42 Головінський І. - 44 Голота Л. - 33 Горобець Г. - 33 Горський В. С. - 46 Грабовський В. - 33 Григорій Сковорода - 28, 30, 31, 33, 42, 62 Грищенко І. - 33 Гузар - 42 Д Данилевська О. - 62 Данилець О. - 34 Демчук О. - 62 Демчук Л. - 34 Дига Н. - 62 До вінка - 30 Драч І. Ф. - 28 Дутко С. 46 Духовний меч - 31 Ж Жижченко В. П. - 46 З Закидальський Т. - 46 Земельний трус - 46 З діалогів Г. Сковороди - 30 81

Золотухін Г. О. - 62 Знаменщикова В. - 34 Є Євдокименко В.Ю. - 46 Й Йосипенко С. - 46 І Іваньо І. В. - 43 Івахненко Л. - 65 Ісіченко І. - 34 К Казанжи О. - 65 Каналюк В. - 34, 66 Кирик Д.П. - 47 Кислий Ф. С. - 62 Коваль С. - 47 Кононенко Т. - 47 Корпанюк М. П. - 66 Косих Г. - 34 Костюченко В. - 34, 66 Красицький Д. - 47 Кумпан О. - 34 Л Ласло-Куцюк М. - 47 Ларіонов П. - 35 82

Левківський - М. В. - 61 Лесик О. - 66 Лесюк М. - 66 Лісецький С. - 35 М Мазуренко І. - 66 Майданюк І. 47 Малахов В. - 47 Малишко Ю. - 66 Мандрівний будитель - 35 Марков А. П. – 47 Марценко Г.О. - 67 Матвієнко М. - 35 Махінчук М. - 35 Махновець Л. - 28 Медвідь Н. О. - 67 Мельник В. - 47 Методичні рекомендації - 61 Мирошниченко С. Л. Мисливець - 67 Михайлова Н. - 67 Мишанич О. В. - 28, 61 Мовчан Р. - 67 Н Назарук М. Й. - 68 Народжені - 67 Наш перворозум – 28 Ніженець А.М. - 28 Нікітіна В. - 68 Нічик В.М. - 44, 48 83

О Оніщенко Г. - 68 Освітня діяльність - 63 Осмир - 43 Острянин Д. Х. - 44 П Панчук Л. - 68 Пасішна Н. - 68 Пашук А. І. - 48 Пісоцький В. - 48 Педагогічні ідеї - 61 Пелешенко Ю. - 36 Перепетченко Н. - 48 Пепа В. - 36 Петров В. - 48 Поліщук Ф. М. - 61 Полятинчук С. - 36 Поплавська Т. Л. - 68 Попович М. В. - 48 Почтар К. - 68 Проконов Д. - 48 Р Ранюк Ю. - 36 Рев’яцька О.А. - 49 Редько Г. С. - 43 Редько М.П. - 43, 44 Рибка О. - 36 Родик К. - 36

84

С Савенко О. - 36 Сас М. П. - 45 Сиваченко М. Є - 49 Сисоєва С. О. - 63 Сидоренко Н. В. - 45 Скакун О. - 49 Сковорода Григорій - 18, 19, 20, 21, 22, 29 Слободянюк Т. - 37 Слоньовська О. Г. - 63 Соболь В. О. - 63 Сорокіна Н. О. - 68 Софійчук Г. - 36, 69 Стадниченко В. - 37, 49 Сташків О. - 69 Степанишин Б.- 31, 63 Стогній І.- 69 Стратій Я. - 49 Стрілько В. - 69 Струманський В. - 69 Субота В. - 37 Т Табачников І.А. - 45 Твори Грицька - 31 Творчість - 69 Тернавська Т. - 70 Тесля О. Ф. - 70 Тимошик М. - 38 Титаренко О. О. - 70 Тичина П. – 29 Тищенко Т. - 70 Токмань Г. -70 85

Ткаченко Л. - 49 Той, що - 31 Турківський М. - 70 У Уманська Т. - 70 Усатенко Г. - 37. 70 Ушкалов Л. - 29, 43, 49 Ф Федів Ю. - 45 Федчун Н. - 49 Фешак В.В. - 70 Філософія Григорія Сковороди - 43 Х Хавунка П. - 71 Хохлачов В. - 50 Ч Чабан Г. - 50 Челак М. А. - 45 Чижевський Д. - 43 Ц Царина великого - 71 Цимбаляк М. - 71

86

Ш Швець В. - 71 Шевчук В. - 29, 31, 71 Шевчук Т. - 38, 50 Шибанов Г. - 38, 71 Шинкарук В. - 50 Шпак В. - 50 Шудря К. П. - 45 Шухорова А. - 71

87

Зміст Від упорядників

5

Вступ

7

Розділ 1. Короткий літопис життя і творчості Г. С. Сковороди

10

Розділ 2. Твори Григорія Сковороди

18

2.1. Вибрані твори Григорія Сковороди

21

2.2. Афоризми з творів Григорія Сковороди

23

Розділ 3. Література про життєвий і творчий шлях Григорія Сковороди

28

3.1 Окремі видання

28

3.2. Статті з збірників

30

3.3 Публікації в періодичних виданнях

32

Розділ 4. Г. Сковорода – фундатор української філософії

39

Розділ 5. Педагогічні погляди Г. Сковороди. Вивчення творчості Г. С. Сковороди в школі

51

Вшанування пам’яті Григорія Сковороди

72

Видатні особистості про Григорія Сковороду

76

Інтернет ресурси

77

Покажчик використаних періодичних видань

78

Алфавітний покажчик авторів та назв публікацій

80

88

89

90

Інформаційне видання Григорій Сковорода – Український Сократ до 300-річчя від дня народження

Рекомендаційний біобібліографічний покажчик

Набір, комп’ютерне опрацювання, правка: Дачковська О. В. Відповідальна за випуск: Геплюк Л. В.

91

Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 7-43-48 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net

92