СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ

Кам’янець-Подільська міська ЦБС Центральна бібліотека імені Костя Солухи Читальний зал

СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ

Із досвіду роботи по національно-патріотичному вихованню молоді Кам’янець-Подільський 2021

Укладач: Тетяна Дашко, провідний бібліотекар читального залу центральної бібліотеки ім. Костя Солухи

Редактор: провідний методист Ольга Вітвіцька

Комп’ютерний набір: бібліотекаря I категорії Світлани Білик

Розраховано на бібліотечних працівників, організаторів виховної роботи, вчителів

Патріотизм – одне з найбільш глибоких людських почуттів. Як правило, це поняття розуміють як відданість і любов до Батьківщини, до свого народу, гордість за їхнє минуле й сьогодення, готовність до їх захисту. Це почуття є одним із найважливіших духовних надбань людини Патріотичне виховання молоді є одним із пріоритетних завдань бібліотек, адже це запорука духовного розвитку української державності, стержень гідності і громадської позиції юнаків та дівчат. Тому для формування їх патріотичної свідомості бібліотечні працівники Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи об’єднують свої зусилля з усіма, кому небайдужа доля Батьківщини, хто хотів би бачити її вільною, могутньою та процвітаючою. Завдяки книзі та живому спілкуванню намагаємось утверджувати в суспільстві національні і загальнолюдські цінності. Для досягнення цієї мети використовуємо весь бібліотечний ресурс, різноманітні шляхи, засоби й форми. І для цього у нас є невичерпне джерело знань – це книги, періодичні видання та доступ до мережі Інтернет, що допомагають багатоаспектно, найдосконаліше і різнобічно розкрити цю тему. Історія нашої країни сповнена героїки, романтики, справжнього патріотизму, насичена цікавими, часом драматичними подіями, представлена дивовижними, унікальними особистостями. Все це дає багатий матеріал для реалізації високих цілей громадянського та патріотичного виховання, яке настільки актуальне сьогодні. Значне місце в роботі бібліотеки посідає популяризація літератури з питань розбудови державності України, відродження національних традицій, розвитку української культури, народознавства. Тут постійно організовуються книжкові виставки, перегляди літератури, виставки-інсталяції, які привертають увагу юних громадян. Нам є чим пишатися, є про що розповідати дітям. З метою популяризації читання й принципів національної свідомості організовуються різноманітні заходи: тематичні вечори, уроки патріотизму, героїчні хроніки, альманахи пам’яті, голосні читання, патріотичні екскурси, тощо.

Однією з найважливіших історичних дат України є 22 січня — День Соборності, свято, яке відзначають щороку в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.

Цей день було відзначено відеооглядом «У боротьбі за єдність України».

«Хто не знає минулого, не вартий майбутнього». Саме тому ми маємо знати історію свого народу, яка вмита кров’ю і сльозами. Одними з найстрашніших цих сторінок є бій під Крутами. Щорічно вшановуємо пам’ять Героїв Крут, які стали легендою, символом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну. Їм присвячено віртуальну інформину «Вони славу здобували біля Крут».

Бібліотека сьогодні - центр інформування молоді про події часів Майдану, героїки зони ООС. Важливі матеріали цієї тематики розміщували на віртуальних тематичних поличках та книжкових виставках: Події Революції Гідності увійшли в кожен дім, не залишили байдужими нікого. Питання щодо героїзації осіб, що віддали життя за Україну, та вшанування їх пам’яті звучить повсюди. Актуальними є заходи, що акцентують увагу на дивовижному феномені патріотизму та зрілості, що породив Майдан, зокрема. З нагоди річниці вшанування Героїв Небесної Сотні в читальному залі підготовлено відео презентацію «Нескорена Небесна Сотня».

Не можна залишити поза увагою неоголошену й надзвичайно жорстоку війну, яка зараз триває на сході нашої держави. І як би не називали її – конфлікт чи антитерористична операція – факт залишається фактом – це жорстоке кровопролиття, яке забирає у вічність найкращих синів України. Для вшанування воїнів, які зараз захищають рідну Батьківщину, і тих, які вже ніколи не повернуться в рідні домівки, у бібліотеці організовано героїчну хроніку «Вони були першими».

Учасники заходу згадували ті дні 2014 року коли на полігоні в Нових Петрівцях зібрались 500 бійців самооборони Майдану і почали підготовку до участі в боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність України. До бібліотеки завітали військовослужбовці строкової служби об’єднаного навчального центру №2147, які активно долучились до спілкування із запрошеними гостями – бійцями Добровольчого Українського Корпусу (ДУК) учасниками боїв на сході України Олександром (позивний «Дракон») та Денисом (позивний «Люлька»). Тут звучали бойові та задушевні пісні, які створювали атмосферу свята та позитивних емоцій. Тут демонструвались героїчні сторінки сьогодення нашої країни, людські долі в умовах війни. День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також Героїв Небесної Сотні та сучасної російсько-української війни. З нагоди цього Дня в бібліотеці організовано історичний урок «Герої усіх часів».

На захід завітали учасники АТО, рідні загиблих та безвісти зниклих у війні на Сході України. Всіх Героїв вшанували хвилиною мовчання. Голова ГО сімей загиблих та поранених в АТО Наталія Якубовська презентувала присутнім книгу мужності та відваги «Нездоланні Герої-«кіборги» Хмельниччини» автора Станіслави Старостіної. Їх отримали

матері та дружини Руслана Коношенка, Валерія Лізвінського, Віталія Ремішевського, Миколи Флерка, учасник боїв за Донецький аеропорт Олексій Шинальський. Особливою була його розповідь зі сльозами на очах, адже Олексій – легендарний сапер і йому було що сказати молодим воїнам. Музичні вітання дарував учасникам заходу теж учасник бойових дій Денис Цема. У День Державного Прапора України та напередодні Дня незалежності України на Ратушній площі організувано поетично-пісенне свято «Відчуй енергію своєї Батьківщини». Метою заходу було вшанування подій 30-літньої давності, коли було проголошено Незалежність України, присвята українській державності віршів паетів-аматорів із літературного об’єднання «Ліра» та поетичного клубу «Джерела душі», збагачення духовності кам’янчан, виховання любові до України та гордості за свій народ. На заході автори – Михайло Коцюбанський, Неля Лещинська, Тетяна Дорошенко, Інна Єкимова, Олеся Хіміч, Людмила Дрезналь, Антоніна Яковенко, Леся Приліпко-Руснак, Валентина Коломієць, Людмила Новіцька, Юлія Ковальчук, Олег Мучник, Євген Шаган, Людмила Машталер декламували власні патріотичні поезії та звучали пісні місцевого поета і композитора Жанни Мадич.

29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. До цієї пам’ятної події підготувлено альманах пам’яті «Схилімо голови в скорботі: Іловайськ».

.

Користувачі соціальних мереж згадали серпневі дні 2014 року, коли тривали бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу – місто Іловайськ, про Іловайський котел, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення і опинилися сам на сам із підступним та нещадним ворогом. В День пам’яті Героїв, молитвою, добрим словом, згадуємо Героїв, які боролися і віддали життя за долю України і наше майбутнє. Є дати, які укріплюють нації, виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення й майбутнє. До їх числа, безсумнівно, відносяться і День Незалежності України, і День Державного Прапора, День Конституції України. Напередодні Дня Конституції України в бібліотеці пройшов усний журнал «Сторінками української державності». В ході заходу користувачі багато дізнались про історію творення Конституції та конституційний процес в Україні, якому понад 300 років.

У День Державного Прапора України та напередодні Дня незалежності України на Ратушній площі організовано поетично-пісенне свято «Відчуй енергію своєї Батьківщини».

Це присвята українській державності віршів паетів-аматорів із літературного об’єднання «Ліра» та клубу «Джерела душі».

На заході автори – Михайло Коцюбанський, Неля Лещинська, Тетяна Дорошенко, Інна Єкимова, Олеся Хіміч, Людмила Дрезналь, Антоніна Яковенко, Леся Приліпко-Руснак, Валентина Коломієць, Людмила Новіцька, Юлія Ковальчук, Олег Мучник, Євген Шаган, Людмила Машталер декламували власні патріотичні поезії та звучали пісні місцевого поета і композитора Жанни Мадич. 30-й річниці Незалежності України Кам’янець-Подільська центральна міська бібліотека імені Костя Солухи

СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ Віртуальна виставка до 30-річчя проголошення Незалежності України

приурочено віртуальну виставку “Свою Україну любіть”. Вшанування подвигу українського народу у Другій Світовій війні - невід’ємна частина патріотичного виховання: 8– 9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. З цієї нагоди оформлено віртуальну виставку «Поки живемо-будемо пам’ятати».

22 вересня в Україні відзначається День партизанської слави. З метою вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Другої світової війни організовано виставкуінформину «Битва заради життя». Переглядаючи виставку користувачі ознайомилися з історією виникнення партизанського руху, героїзму патріотівпідпільників, які зробили свій неоціненний внесок у перемогу над нацизмом.

28 жовтня Україна відзначатиме 77-річницю

вигнання нацистських окупантів із України. З нагоди цього пам’ятного дня підготовлено експрес-інформину «Тільки пам'ять не сивіє». Це нагода нагадати ще раз сьогоднішньому поколінню про героїв, чий неоціненний внесок сприяв спільній перемозі у цій жахливій війні.

В історії українського народу особливе місце посідає козацтво – його гордість, сила і опора. З нагоди відзначення Дня захисника України та Дня українського козацтва організовано книгопоказ «Козацькій славі жити у віках».

У цей день українці вшановують воїнів, які в різні часи обороняли і обороняють нашу незалежність і територіальну цілісність. З цієї нагоди в бібліотеці організовано істориколітературний вечір «Козацький дух непереможний». Слухачі

здійснили екскурс в бурхливі століття існування Запорозької Січі, ознайомились із життям та боротьбою січового лицарства згадали імена козацьких ватажків: Байду Вишневецького, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, переглянули книжкову виставку «Козацькій славі жити у віках». Музичні вітання сучасним захисникам дарувала поет і композитор Жанна Мадич. З нагоди Дня Гідності та Свободи, що відзначається щорічно в Україні 21 листопада організовано віртуальну хроніку «Україна гідна свободи».

Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція Гідності 2014 року. Про ці події, які стали надважливим іспитом для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи, користувачі дізнаються із перегляду віртуальної хроніки. Взірцями для наслідування юним патріотам стали величні постаті українців. Леся Українка разом із Шевченком та Франком утворюють велику поетичну трійцю, яка своїм могутнім пером боролась за краще майбутнє свого народу. Бібліотека взяли активну участь у відзначенні на державному рівні 150-річчя від дня народження Лесі Українки, день народження Тараса Шевченка, 165-річчя Івана Франка. На честь 150-річчя від дня народження видатної української письменниці, поетеси, перекладача, фольклористки, громадської діячки Лесі Українки підготовлено вечір-ювілей «Слово – її єдиная зброя».

Знайомлення з сторінками життя та творчості геніальної поетеси та її вагомим внеском у розвиток української культури перепліталось із майстерним виконанням українських народних пісень студенткою музично – педагогічного факультету КПНУ

ім. Івана Огієнка Вікторією Штифлюк. Читання поезій «Надія», «Слово, чому ти не твердая криця», «До тебе, Україно, наша Бездольная мати», «Красо України, Подолля», «Contra spem spero!», «Як дитиною бувало», «Не дорікати слово я дала», «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами» та монологи із драми «Лісова пісня», «Одержима»,казки «Метелик» здійснювали студенти коледжу культури і мистецтв, а сцену із опери «Лісова пісня» композитора Мирослава Волинського виконував Вячеслав Полятинчук. Доповненням до заходу став перегляд виставки–інсталяції «Славетна донькаУкраїни». З нагоди відзначення 207 річниці від дня народження видатного українського поета, прозаїка, драматурга, художника, політичного і громадського діяча, філософа Тараса Шевченка організовано художні читання «Барвистий світ Шевченкового слова». В ході заходу присутні ознайомилися з літературною та малярською спадщиною Великого Кобзаря, пройшли сторінками його нелегкого життя, та поринули у світ його живого слова. Читання поезій та уривків із поем «Сон», «Княжна», «Тарасова ніч», «Лілея», «Думка», «І мертвим, і живим, і ненародженим…» здійснювали студенти коледжу культури і мистецтв: Софія Горбовцова, Дар’я Петрик, Ангеліна Кітаєвич, Ангеліна Сніцар, Ольга Шевцова, Богдан Ніколаєв та вірш «Стоїть в селі Суботові…» прозвучав у виконанні Вячеслава Полятинчука.

Твори Кобзаря, покладені на музику, звучали у виконанні ансамблю бандуристів «Чарівні струни» студентів музично – педагогічного факультету КПНУ ім. Івана Огієнка у складі: Христини Войціцької, Віталіни Козак, Андрія Бугери, Діани Толупцової, Вікторії Штифлюк, Єлісея Турика, Катерини Продан, викладач Світлана Чабан-Чайка. Доповненням до заходу став перегляд виставки-панорами «Цілюще джерело Шевченкової музи». Зважаючи на вагомий внесок Івана Франка у становлення української нації та з нагоди 165-річчя від дня народження видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача, ученого, громадського і політичного діяча, відбулись франкові читання «Дух, наука, думка, воля» за участю молодіжної організації «Пласт», Учасники заходу дізналися багато цікавого про життя і діяльність борця за європейську Україну, послухали поезії Каменяра, переглянули книжкову виставку «Франко – син України.

Формуванню розвитку патріотичних почуттів молоді сприяли презентації. Зокрема збірки віршів «Василя Вишиваного «Минають Дні». Справжнє прізвище автора збірка Вільгельм фон Габсбурґ-Лотаринзький і присвячена вона 125-й річниці від дня його народження. Таким іменем його нарекли українські січові стрільці під час Першої Світової війни за щирі симпатії до України і українців. Присутні дізнались про політика і дипломата, командувача легіоном Українських Січових Стрільців і поета Вільгельма фон Габсбурга, який вивчив українську мову, взяв українське ім’я Василь Вишиваний, писав вірші українською мовою і робив військову кар’єру в українському війську. Презентація книги Сергія Деркача про нашого земляка, героя сучасної російської-української війни, бійця з позивним «Динаміт» «Дума про добровольця», яка вийшла у видавництві« Зелений пес» братів Капранових. Презентація нових надходжень, виданих за Державною програмою поповнення бібліотечних фондів «Через книгу - до знань! Через мову - до духовності!» та інші.

Цього року виповнилося 155 років від дня народження видатного історика України, політичного та державного діяча, голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського. З цієї нагоди підготовлено усний журнал «Історик нації». Слухачі дізнались багато цікавого про Михайла Грушевського — вченого світового рівня, творча спадщина якого сягає близько двох тисяч праць з історії, історіографії, соціології, літератури, етнографії, археології, фольклору. Його вплив на вітчизняну історію важко переоцінити, адже він не тільки писав, а й творив історію України. Ще багато цікавого, змістовного і корисного проведено в бібліотеці, що зіграло свою роль у патріотичному становленні молоді. Цю роботу продовжуватимемо і надалі. Адже сприяння національно-патріотичному вихованню бібліотечними засобами – це невичерпне джерело творчості, фантазій, оригінальних підходів бібліотечних працівників. Гарні слова свого часу сказав Микола Реріх, який наголосив, що бібліотеки – це і місце роботи, і "храм думки ", і науково-дослідницький центр, і лабораторія, і музей, і вища школа, і місце високих радощів, світ розуму і очей. І наша бібліотека безсумнівно належить до таких закладів. Список використаних джерел 1. Обласна цільова соціальна програма національнопатріотичного виховання дітей та молоді на 2018-2021 роки.

2. Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років. [Електронний ресурс] : №17/2016: Указ Президента України .– Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/172016-19736; 3. Зростаємо українцями . – Харків : Юнісофт , 2015 . – 128 с.

4. Бібліотеки і національно-патріотичне виховання [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ru.calameo.com /books/003018253cf59af0235b2

Кам’янець-Подільська міська ЦБС Центральна бібліотека імені Костя Солухи Читальний зал

ВІДЧУЙ ЕНЕРГІЮ СВОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ ОPEN AIR присвята Дню Державного Прапора України та 30-й річниці Незалежності України

2021

Сценарій розробила провідний бібліотекар читального залу Тетяна Дашко

Сценарій розрахований на широке коло користувачів

Комп’ютерна верстка та художнє оформлення Тетяни Дашко

Дата проведення: 23 серпня 2021 р. Місце проведення: площа Польський ринок Запрошені: члени літературного об’єднання «Ліра», поетичний клуб «Джерела душі» Присутні: мешканці та гості міста Ведучий: Доброго дня шановні пані та панове! Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи та літературні об’єднання «Ліра» і «Джерела душі», щиро вітають всіх із Днем Державного Прапора України та наступаючою 30-ю річницею незалежності України і запрошуємо на поетично-пісенне свято «Відчуй енергію своєї Батьківщини». Ведуча: 24 серпня –30 років тому у 1991 році в Україні відбулася подія, яка ознаменувала собою початок нової ери в історії української держави: цього дня був прийнятий АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. І на честь цієї доленосної події ВРУ встановила національне свято – День Незалежності України. На сцені поет і композитор Жанна Мадич Пісня «Україна» Ведучий: На білому світі є різні країни, де ріки, ліси і лани… Та тільки одна на землі Україна, а ми – її доньки й сини. Усюди є небо і зорі скрізь сяють, і квіти усюди ростуть… Та тільки одну Батьківщину ми маєм - її Україною звуть. Ведуча: На сцені Інна Єкимова із віршем «Молитва України» Інна Єкимова «Молитва України»:

Молилась Вкраїна, на образ дивилась Вставала руїна… Вкраїна молилась, Приходили до Бога інші держави Просили багатства, могутності, слави. Роздав Бог озера, моря, океани, Долини, ліси, степи і поляни, Гори величні і надра багаті. І перестав Бог Україну чекати. Покривши голівку, схиливши чоло Прийшла Україна до Бога свого. Подай мені милості, любові, добра У рай долітали України слова. А Бог їй говорить «Що ж ти робила? Так довго ти йшла, ти не стомилась?» Пробач мені Господи, я провинилась. Я часу немала, я ж бо молилась! Розчулився Бог, почувши дівчину, У рай її взяв, немов свою дитину Віддав свою землю квітучу й багату На роки й століття прийняв в свою хату. Ведучий. Ось уже 30 років Україна іде шляхом побудови незалежної держави. Торуючи цю нелегку дорогу, вона добивалась успіху, робила фатальні помилки, раділа і сумувала, йшла вперед і відступала. Але День 24 серпня назавжди залишиться пам’ятним для усіх українців, адже цей день завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави.

Ведуча. «Прапор України» читає учасник Народного Руху України за перебудову, учасник бойових дій Михайло Коцюбанський Це, як дрібка землі, Що в торбинці Носили на грудях Ті,хто долю шукати, Відїжджали в далекі світи… Чи відбілена сіллю, Від поту і сліз,хустинка Яку ми,крізь життя, Материнським дарунком, Змогли пронести. Як духовний приціл На усе,що гуртує і кіпить, І об’єднує радість, І ніжність, і біль від життя… Є цей шмат полотна На якому писали століття Мрії мого народу Про основу держави — Незалежності здобуття. Тому гідно вклонися Синьо-жовтому цьому Знамену, І відчуй усю силу, І шану, і славу Його… І у серці своєму, Оберегом батьківським, Щоденно… Цей любов’ю палаючий, До Вітчизни… Неси вогонь!

Ведучий. Лунають наче музика слова А в них живе душа народу. Є мова – моя нація жива, Не буде роду переводу. Неля Лещинська «Моя земля» Країна наша, Україна, Велика матінка-земля, Для нас велика і єдина, Надію нашу окриля. Простори з заходу до сходу Квітучі ниви і сади. Багатство нашого народу Ми цим пишаємось завжди. Хай твоя пісня, Україно Злітає птахою в блакить. А мова ніжна солов’їна В оселях наших зазвучить. Одна велика в нас родина, У дружбі, злагоді живе. Одна дорога і країна До перемоги нас веде! Ведуча. Протягом багатьох століть нашу землю терзали татари і монголи, шведи і німці, австро-угорські та польські війська, червона російська чума. Кожна діляночка землі окроплена кров ю мільйонів наших предків. І тому українська земля свята. За неї віддали життя найславніші лицарі нашого народу. Український народ завжди знаходив у собі сили боротися, все робив для того, щоб звучала солов’їна українська мова, задушевна пісня, була воля і незалежність.

Тетяна Дорошенко «Ще не вмерла Україна» читає автор Коли я чую «Ще не вмерла Україна…», Здається, ніби пахнуть полини. Палає степ, втікає звір і птиця, А древній скіф спішить до боротьби. Горять ліси, міста, палають села, Монголи скачуть знов у далині. Ревуть воли і гірко плачуть вдови І діти перелякані в пітьмі. Коли я чую «Ще не вмерла Україна…», Поляків бачу, турків навісних, Що в Хотині скидають з башти бранок Та непокірних топлять у Дністрі. Як «руский брат» витоптував нам землю, Як нищив Хортицю і славних козаків І зневажав барвисту нашу мову Всіх непокірних гнав до Соловків. Як в 33-ім голодом морили, Як нищили і нищать наш народ Я вам скажу – не вмре наша країна Доки живе такий міцний народ. Ведучий. Крилатий вітер розвіває стяг – Блакить із золотом на нім переплелися, Наш прапор майорить неначе птах: Народ не вмер й нікому не скорився! Людмила Дрезналь «Прапор миру», читає автор Не вперше доля дарувала шанс –

Створити незалежну Батьківщину. В одній ідеї об’єднати нас, Щоб світ сприйняв належно Україну. Віками ми до цього дня ішли, Зберігши пам’ять нації і мову. Знамено правди й гідності несли Мов Фенікс оживала вона знову. Не знищити Вкраїну ворогам, Наш прапор й мова – навіки єдині! А віра в себе помагає нам, І труднощі життя усі здолаєм. На стягу – мирне небо і поля, Як символ миру і достатку в хаті. У нас родюча, щедрая земля, Ми можем бути дужі і багаті. Підтверджено це досвідом століть, Що лише в мирі – щастя запорука. Те джерело, що може напоїть Заживити всі втрати і розруху. Хай завжди прапор миру майорить, І незалежність буде непохитна. Ми вмієм волю і життя цінить – Душа українців щира і відкрита. Ведуча.

Країн багато є на світі, Які подобаються тобі й мені. Та особливо сонце світить, У любій, рідній стороні.

Ведучий. Антоніна Яковенко «Моя Україно!» Моя квітуча, рідна Україно! Тебе ніхто не в силі роз'єднать! Щоб була завжди сильна і єдина, На рубежі сини твої стоять. Вони життями платять за свободу, Щоб мирно колосилися поля. Нікому не зганьбити твою вроду, Бо ти на світі лиш одна така! Твої простори, наче вишиванка, Милують око різнобарв'ям трав, Пісні співають солов'ї до ранку, І пахне сіножать твоїх отав. За тебе я молюся, Україно, Щоб в мирі й щасті ти завжди жила, Щоб українська мова солов'їна Єдиною на всі віки була! Ведуча: Україно! Ми тебе заквітчаєм любов’ю, ми добром тобі встелемо шлях І усе, що освячено кров’ю ми восславимо в наших ділах. Ведучий. Леся Приліпко «Моя Україно!» читає автор: Україно, я твоя донька, А ти мати моя сивочола. Ось тобі, моя тепла долонька, Зоре моя світанкова.

Я йду босоніж по росі, Милуюсь аквамариновим небом, Жовто-блакитну стрічку в косі Я зробила своїм оберегом. Ненько, я дім твій не лишу, В край чужий журавлем не полечу. Я – твоя надія, я майбутнє пишу Твого життя несу свічу. Одягнеш хустину рясно маками вкриту, У вікні виглядатимеш долю,Вона блукає, сердешна по світу І тебе вітер гойда, як тополю. Україно, я в коханні тобі зізнаюсь, Ти – моя найдорожча перлина. І в низькому поклоні схилюсь, Моя дорога і свята Батьківщино! Ведуча.

Моя країно, краю мій квітучий, Цвітуть в очах волошок небеса, Моря і ріки і високі кручі, Поглянь, яка Божественна краса!

Олеся Хіміч «Квіти Батьківщини» читає автор Грає вітер у волоссі, Тануть в радощах думки, Ніжить повітря теплий дотик, Вплітаю квіти у вінки. Збираю барвисті й пахучі, Батьківщини моєї квітки,

Долі різні, щасливі й болючі, Пережили їх пелюстки. Побачили вдосталь неволі, У горі купались не раз, Та зростають у чистому полі Українські квітки повсякчас. З-поза ранку упали на квіти Роси крові, поту, жалю… Та ніщо не зупинить цвітіння В ріднім краї, який так люблю! Ведучий. Радіють серце і душа блаженством, Несуть духовність вічності нам знов, Переплітаються, як отой віночок, Вкраїна, пісня й мамина любов. Пісня Жанни Мадич «Повертайся, мамо» Ведуча : Незалежність – заслуга всього народу і багатьох його поколінь. Адже народ, який пройшов через тернистий шлях випробувань, який зумів вистояти і зберегти себе у вогняному горнилі революцій, спустошливих війн, братовбивчих конфліктів, нещадних голодоморів та репресій, підпільної правди і публічної брехні, народ, який прийняв удар Чорнобиля і затулив собою від глобальної катастрофи людство, виборов право на утвердження себе у світі як нації. Ведучий: На сцені Валентина Особлюк із присвятою Україні З Україною в серці Навіщо всі їздять по тих закордонах? Для мене найкраща вкраїнська краса! Вона в полонинах Карпатських і горах,

У маках вечірніх, що вкрила роса. У небі над Львовом - яскраві зірниці, У Шацьких озерах - вода кришталева! І око милують церкви Зарваниці, В нас найкращі міста,в нас такі файні села! Всіх маревом ваблять печери у Кривчі, Буяють пшеничні і житні поля, Радію тому, що живу у Кормильчі! Згадати й про нього ще мусила я! До нас іще їдуть на борщ з пампушками, Узваром частують,смачною кутею, Які в нас чудові весільні забави, Я дійсно пишаюсь своєю землею! Барвінок хрещатий і спів солов'я Це все неповторна країна моя! Рушник вишиваний,про нього і пісня, Щоб рід український тай не перевівся! А ще, як то кажуть,в нас гарні дівчата, Як коси розпустять,вуста підфарбують, Ми завжди святкуємо весело свята, Ніде більше в світі такі не святкують! Які у нас хлопці,немов би соколи! І гідні і сильні,козацькі сини, Не вмре наша слава і воля ніколи! Бо нашу свободу боронять вони! Якби ж Україною кожен гордився, Вдягав вишиванку,читав "Кобзаря", То дух патріота б тоді пробудився! Єднаймося, друзі, давно вже пора!!! Ведуча. Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша

Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, вона мужньо пережила найважчі випробування і не скорилась. Історія нашого народу – це незламність Байди і стійкість козацьких «чайок», це буйні веселощі на Січі після перемог і плач полонянок в неволі. Це ненависть і любов, вірність і зрада. Це гарячі серця Січових стрільців та Героїв Небесної Сотні, це тисячі патріотів нашої держави, які зараз знаходяться на передовій, захищаючи від терористів нашу свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Ведучий. Юлія Ковальчук «Незалежність» читає автор Квітучою землею йде дівчина, Несе в широкий світ свою красу: В очах безмежне небо ясно-синє І пестить вітер золоту косу. В душі горить немов свіча надія, А серце ніжне сповнене пісень. Ця дівчина на ймення Україна Народження свого святкує день. Вона з’явилась з лагідного лона Премудрої праматінки Русі. Калина наче полум’я червона Пройти допомагала злидні всі. І війни вона бачила і чвари, І польський і важкий турецький гніт, Хотіли різні турки і татари Вкраїні назавжди закрити світ. Та промайнули наче сон століття, Крізь їх вогонь із гідністю пройшла Вона, і всі забувши лихоліття

На карті світу знову розцвіла. Прекрасна, незалежна і єдина, Така ж через століття молода Крокує світом дівчина-Вкраїна І впевнена й стрімка її хода. Не старить Батьківщину плинність років, Попереду у неї все життя. А скільки ж треба ще зробити кроків У краще, щасливіше майбуття! Ми скажемо: «Зі святом, Україно, Цвіти прекрасним цвітом на весь світ, Народ свій бережи, вербу й калину – Це символи твої вже сотні літ. Хай напророчать лиш добро і щастя Тобі високі сині небеса, Що хочеш, хай здійсниться і удасться Й не в’яне, а цвіте твоя краса. Ведуча: Україна має багате й славне минуле. Козацька Україна була прикладом Європі в області інтелекту і духовності. Відзначимо хоча б першу в світі Конституцію Пилипа Орлика і перше "національне” українське Євангеліє. Ведучий: Микола Панасюк «Україні» Україно, тепер ти вільна, Статус цей бережи завжди, І ставай потужна і сильна, Шляхом Правди завжди іди.

Незалежність твоя – назавжди, Величність твоя – навіки, Зоряна наша, державо, Урочисто іди до мети. Давай ворогам гідну відсіч, І сама себе захищай. У пам′яті подвиги Січі… У Європу вільну вступай. Ми любим тебе, Україно, За луки, степи і поля, Ти пісня дзвінка, солов′їна, Прабатьківська наша земля! Ведуча : Не судилося Україні вибороти незалежність в 1917 році, коли впали мури російської темниці. Держава проіснувала недовго. Вистояти не було сили. ... Наступні голод та війна спустошували міста і села України... В боротьбі за волю славні сини України віддавали найдорожче – життя... І хоч минуло вже багато років від тих героїчних подій, народ пам’ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не загине... Людмила Новіцька «Мамина ладанка» читає автор Був червень місяць, І літо вже вступило у свої права. Земля, укрита зеленню, Вже зацвіла барвистими квітками. І на оцю красу вже лапу занесла війна. Усі, хто міг тримати зброю, Ішли на фронт, Щоб землю рідну боронить. І на вокзал привела мати сина Він щойно школу закінчив. Як важко посилать дитину

Туди, де бій, вогонь і дим. Обняла, пригорнула до грудей, Поцілувала та перехрестила, І ладанку зняла свою Й на шию хлопцю почепила. Щоб Бог беріг його в бою. Син воював, а мати все чекала, Листи його до серця пригортала І тихо плакала, втираючи сльозу. І п’ята вже прийшла весна. Солдати наші ворога розбили І на Рейхстазі Прапор Перемоги почепили. І повертатись стали в ріднії містаВідбудувати те, що вороги побили. Щодня ходила мати зустрічати сина. Ну, а зустрівши, не впізнала, не змогла, Бо поряд став чужий мужчина,Волосся сиве, шрам на все лице,І тихо мовив: «Мамо, я живий, Мене від куль Та ваша ладанка прикрила». Ведучий: День Незалежності! Здобув його народ В борні й стражданні, нездоланній вірі. Ми йшли крізь терни, через сотні перешкод, Вогні майданів у серцях зоріли. Ведуча: Олег Мучник із віршем «Моїй Україні» Ведучий. Справа волі завжди пекла серця українського народу. Недарма на нашому гербі - тризубі читаємо слово „воля". Скільки їх - борців за незалежність! Не перерахувати, бо це

займе не один день. І не час ділити лаври переможців - це зробить історія... Михайло Коцюбанський «День народження країни» Свято.Посмішки, квіти І безліч веселих людей… І дорослі, і навіть діти В вишиванках святкових… Бо це ювілей Всі чекали, щоб порадіти Сонцю лагідному, яке Затуманює дим з Донбасу, А повітря,ніжне морське, Гамму вражень Таких не несе Через фільтр Антивірусних масок. Та над цим Подарунком,в лапках, Оптимизм українців Фонтанить… Бо такий ми народ, Що долаємо страх Вже не вперше І не востаннє. Бо надія як шабля Завжди у руці, А коня вороного Покличем… Бо такий ми народ — Козаки й молодці Нам інакшими

Бути не личить! Тож святкуйте усі В пиві вуса мочіть, Хай позаздрять нам Ті вороженьки… Для котрих Україна — Нескорена Січ І яку бережем ми, Як неньку. Хай лунають пісні, І хлюпочеться сміх Тих,кому Світ рожевий і милий Побажаймо ж здоров’я І щастя Усім Ювілейчикам тим, Котрі народились… В цей нелегкий Знаменний рік! Ведуча: Читаю, плачу і молюся Богу, А потім гордо плечі розпрямлю. Нема на світі вічного нічого, Крім віщого Тарасового слова Й землі тієї, що я так люблю. Олеся Хіміч «Щоб так думав кожен» Хто, як не я, буде любити, Хто, як не я, скаже в юрбі, Що Україна має жити,

Вона в мені, вона в тобі. Хто, як не я, буде писати, Щоб розбудити сплячий світ, Щоб кожному з нас нагадати Про Шевченків «Заповіт». Хто, як не я, буде молити За дочок вірних і синів, Щоб країну не згубити, Щоб мати безліч вільних слів. Хто, як не я, буде плекати Добро у серці та душі, Бо Україна наша мати, Вона в мені, вона в тобі… Ведучий. Якщо ми хочемо осягнути минуле України, то маємо багато знати і пам’ятати. Пам’ятати славних лицарів таких як Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Іван Мазепа, Устим Кармалюк та багато інших, які віддали своє життя за щастя народу. Це й такі відомі всьому світові діячі української культури, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Олександр Довженко, Марія Заньковецька, Микола Лисенко, Іван Огієнко.

Ведуча: Тетяна Дорошенко «Героям «Слава!» Я стою на стежині, що росами вкрита, Де ходили герої, яких вже нема. Ті, що волю моєму народу бороли, Вже пішли в небуття. Ви були молоді і красиві душею, Ви, як сонце і небо любили життя, Та найдужче любили свою Україну, І за неї віддали життя. Шлях ваш всипаний був болем і горем, Не спинили вас розстріли і побиття. Не зламали кати вашу душу і волю, З гаслом «Слава Україні» йшли із життя. Що за сила водила лісами й полями, Що за воля й відвага у вас всіх була Нашу волю століттями гнули й ламали, Нас сьогодні вона на майдан привела. Я стою на стежині, що росами вкрита, Де ходили герої, яких вже нема. Ті, що волю моєму народу бороли. Вже прийшли з небуття. Ведучий: Сьогодні у війні на сході України кращі сини відстоюють суверенітет нашої країни. Пам’ятаймо загиблих героїв і ця пам’ять хай буде даниною тим, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій свідомості!

Інна Єкимова «Лист до мами» Ведуча: Ми закликаємо всіх вас частіше згадувати у своїх молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять про всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Людмила Дрезналь «Герої не вмирають», читає автор Подвиг героїв в кожне серце вріс, Навік змінивши долю України, Надію в справедливість він приніс, Щоб були ми у помислах єдині. З небес Герої дивляться на нас – Зовсім ще юні, молоді і зрілі,. Єднають нас в такий тривожний час, Щоб Україну відстоять зуміли. Війни відлуння болем нас пече, Герої не вмирають! – пам’ятаймо. Ми відчуваєм єдності плече, І разом ворогів ми подолаєм! Хай воля мудрість по життю веде, Господь благословляє Україну! Свідомість нас на подвиги зове, Любімо й бережімо Батьківщину! Ведучий : Я молюся за тебе, Україно моя За святу твою землю і кожну родину, За широкі простори і щедро родючі поля,

За єдину мою і таку дорогу Батьківщину. Неля Лещинська «Я повернусь» читає автор Я повернусь, я повернусь, кохана, Із перемогою з війни. Ти долею і Богом мені дана – Гарні ростуть у нас сини. Одна лиш мить – здригнулася земля, Вогонь і гради полетіли. І запах крові, грім і чорна тля Усе навкруг собою вкрили. Від болю плакали степи і небо, Душі солдат, хто в цім бою поліг. І наче шепіт «Я вернусь до тебе Яскравим променем, як оберіг». Я повернувся в сни і квіти, Птахом співучим по весні. А вам, сини, творити й жити У рідній незалежній стороні. Ведуча. Для нас священне свято настаєІ кров батьків нуртує в наших жилах. Ми є, були, і вічно будем миМи – українці –з нами Бог і сила. Ведучий. Леся Приліпко «Мудрість України», читає автор Ти мудра жінка, Україно Хоч тобі всього лиш двадцять шість. В тебе сиві скроні. Той не дивно І вороги мріють тебе мов гілку поламать.

Ти святково вбрана в вишиванці. Стоїш у полі жовтогарячої пшениці Вітер кружляє волосся в дикім танці А на горизонті б’ють скажені блискавиці. Ти чекаєш синів своїх додому Час від часу поглядаєш на безлюдний шлях Чекаєш вперто, пересилюючи втому Ховаючи подалі материнський страх. А вони лиш шлють тобі листи із фронту. І в них з трепетом цілують твої руки Тримати просять в настрої мажорну ноту А перемоги їхні - тобі безцінні подарунки. Ведуча: Всевидящий наш Отче і Владико, Тобі молюся і між всіх незгод Тебе благаю – не покинь навіки Вкраїнську землю і її народ. Валентина Особлюк УКРАЇНА Болить душа за тебе Україно! Бо ти як птах з пораненим крилом, Моя єдина, вільна Батьківщино! Ти наче борешся з непереборним злом. Я знаю твою волю не зламати! В твоїх очах надія, ще живе! Ні полум'я ні порох від гармати, Не дасть забути людям хто ми є! Були поля родючі, стали мінні,

Врожай тепер не хлібний а кривавий, Міста твої не тихі й не спокійні, Та знаю я,що дух твій не здолати! І небо твоє,також не спокійне, І сонце ледве-ледве пломенить, Коли ж уже закінчаться всі війни? І стане чистою його ясна блакить... Не буде чутно тих страшних снарядів, Земля забуде всю жахливу втому, Не буде більше вистрелів із градів, І мати сина дочекається додому. Коли нарешті ворог схаменеться? Припинить розбивати людські мрії, До подиху останнього,допоки б'ється серце, Я не втрачатиму ні віри ні надії! А ти така тендітна Україно! Та всеж нескорена, Оспівана в піснях, Хай ворог сам лягає в домовину, Бо ти дістанешся йому хіба у снах!!! Ведучий. Згаси, о Боже, між братами чвари, Спаси і вбережи від нових бід, Щоб не зростали знову яничари, Щоб в славі процвітав козацький рід. Микола Панасюк «Україні» читає автор У кожнім подиху весни

Буяй, славетна Україно Ти, обдарована крильми, В піснях злітаєш солов’їних. Хрещатиком звеличена й селом, Людьми, що мають добре серце, Омита праведним Дніпром, Живеш у кожнім нашім герці. Вічній, світися у віках, Щаслива дочками й синами, Квітуй в веселках і зірках, Багатими пишайся врожаями! І день свободи України – Це свято вічне, не минуле: Перемогли, звели з руїни, Красу країні повернули! Ведуча. Ми з вами можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів. Ведучий. Вірш Юлії Ковальчук «Вінок Україні»», читає автор Із квітів польових й дзвінких пісень Сплету вінок і піднесу уклінно Тобі у свята урочистий день. Цей скромний дар від мене, Україно! У нім ромашки, м’ята і чебрець, Ясних пшениць колосся золотисте, Є маку цвіт, мов жар палких сердець

Й волошки мов кохання ніжні, чисті. А ще вплету я у віночок-дар Калини мов в рубін багряні грона, Їх негасимий віковічний жар Тобі у горі й злиднях оборона. Поміж квіток зустрінеться полин, Гіркий, пекучий наче твоя доля, У нім пролитих гіркота сльозин, Важкі часи, митарство і неволя. Вінок, мов шлях тернистий, що пройшла Ти, наша мати, крізь тисячоліття. Живи ні чвар не знаючи ні зла, Неси в широкий світ його суцвіття. Ведуча. Нині просторами України лунають рідна мова, вільні пісні, але лунають і постріли на Сході. Наша країна дорогою ціною виборює право називатися незалежною, вільною, великою Українською державою. Ведучий. Тетяна Дорошенко «Присвята», читає автор Земля моя, ти слід не загуби Тих, хто за тебе йде з життя завчасно. Вкарбуй навіки їхні імена У колоски, що в полі родять рясно. Земля моя, про них співай пісні Веселі й сумні,щоб аж за душу брали, Бо всі вони твої ,земля, сини І геть усі пісень не доспівали…

Земля моя, даруй свої плоди, По них прийдуть їх правнуки і діти. Загиблих будеш пам'ять берегти, Бо всі були завзяті, працьовиті. А як прийде весна, співай земля, співай!. Щоб пісня жайворонка прямо та до Бога Хай радується його душа, що ангелами вони прийшли до нього. Земля моя, у цю лиху годину Хай ворог знає - ми одна родина. І Богу душу віддамо свою, За тебе, земле, рідну і святу! Ведуча: Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею! Пісня Жанни Мадич «Друзі мої» Ведуча: Зі святом Вас, шановні друзі! Слава Україні

Список використаних джерел

1. Брехуненко В. Україна й українці : ім'я як поле битви / В. Брехуненко. — Київ , 2020. — 272 2. Кам’янець ліричний : альманах. ― Кам’янецьПодільський : Видавець ПП Д. Зволейко, 2019. – 108 с.

3.Окрилені Словом : альманах. — Кам’янецьПодільський : Видавець ПП Д. Зволейко, 2018. – 128 с. : іл.

4.У творчому польоті : альманах. – Кам’янецьПодільський : Видавець ПП Д. Зволейко, 2017.― 120 с. : іл.

5.«Любить Україну!» : сценарій літ.- мист. свята // Позакл. час. — 2021. — № 4. — с.53.

ФОТОГАЛЕРЕЯ

НАША АДРЕСА 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Центральна бібліотека Тел: (03849), 7-43-48, 7-40-87 E-mail: k-pmcbs@ukr.net http://kam-podcmb.zzz.com.ua