Best Magazine 5

ПРИВІТ! Раді представити Вашій увазі п’ятий номер нашого журналу. Цей випуск, як і попередні, наповнений дивовожними історіями незламності та стійкості… Історіями зірок, успішних жінок, власників брендів, які надихають та дають сили рухатися і творити далі, вірити у те, що немає нічого неможливого. Особливо в такий час, час у який кожен з нас вірить у диво та щиро надіється на нього. Наші серця наповнені вірою та надією Тож від щирого серця вітаємо Вас з Новим роком та прийдешніми святами. Дякуємо за те, що Ви з нами, за Вашу підтримку та дружбу, за те, що багато з Вас стали вже рідними та близькими. Цінуємо та поважаємо кожного, наші THE BEST З НОВИМ 2023 РОКОМ. Бажаємо, щоб у новому році очі світилися щастям, серце переповнювалося радістю. Нехай поруч буде вся сім’я, а всі, ті кого ви любите будуть здорові та щасливі. Нехай Божий захист буде з Вами. Щоб попереду були тільки хороші і світлі події, щоб оточували добрі й веселі люди, щоб у будинках було затишно, тепло і мирно. Щасливого, ПЕРЕМОЖНОГО НАМ НОВОГО РОКУ! Вітаємо! Христос Народився! Славімо Його!

Війна

й так далеко фізично. Чи немає у вас відчуття самотності закордоном, далеко від сім'ї? Якщо таке

І це ні в якому разі не пов’язано з тим, що США мене якось розчарувало — ні. Це пов’язано з тим, що через війну я повністю передивилася ставлення до своєї землі, відчула її справжню цінність, побачила які наші люди сильні, сміливі та незламні! Це просто найкраща нація у світі. Після перемоги я хочу жити та відбудовувати нашу рідну країну разом з українцями! Не виключаю можливості проживання на 2 країни, бо Америка вже теж стала для мене дуже близькою і своєю. Знаємо, що Ви готуєтеся запустити проєкт, який давно планували. Чи можете трішки відкрити таємницю, що ж це буде? Ох, так вже й бути, відкриваю. Ще 5 років тому я планувала запустити свій ютуб-проєкт інтерв'ю з успішними людьми, своїми знайомими та друзями-зірками. Навіть записала пілотний випуск з Оленою Кравець, але потім в моєму житті сталася трагедія. Померла моя мамочка… І я більше не змогла. Усе поставила на паузу. Пауза затягнулася на довгі роки. Мені завжди не вистачало чогось для ривка. Та зараз я чітко зрозуміла, що підтримку варто шукати лише в собі! Зимою 2022 я прилетіла в Україну і почала підготовку до зйомок, але масовий обстріл, відсутність зв’язку, електроенергії та короткий термін перебування не дали мені змогу це зробити. Дуже вірю, що у 2023 мій проєкт побачить світ. А також на початку року планую запуск мого авторського онлайн-курсу. Поки не можу поділитися деталями, але в українському інстаграмі такого курсу ще не було ніколи. З ким з українського шоу-бізнесу підтримуєте зв'язок? З ким спілкуєтеся і дружите? Хто вас підтримує? Це може здатися дивним, але мої друзі, які були в перші найстрашніші місяці війни в України підтримували мене ще більше, ніж я їх. І це неймовірно! Постійно питали, як я, і були на зв’язку і вдень, і вночі… З тих людей, імена яких знають читачі, це мої прекрасні друзі Наталочка Денисенко, Віталій Козловський та Анатолій Анатоліч. От кажу зараз їх імена й одразу посмішка вимальовується. Вони чудові люди і я щаслива, що вони є в моєму житті. Як вам вдається одночасно бути турботливою матір'ю, активною

громадською діячкою, блогеркою та волонтеркою? Чи завжди вдається знаходити баланс?

одне

Як змінилося Ваше життя з приходом війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Моє життя, хоч це може здатися дивним, не змінилося, бо війна увійшла в нього ще до мого народження, коли мої прапрадіди боролися проти більшовиків за незалежну Україну… І я завжди розуміла, що росія – це наш лютий ворог, а 2014 року прийшло чітке усвідомлення, що це буде довга і важка війна. Тому я все своє свідоме життя намагаюся творити українську культуру, адже ворог хоче знищити її, а таким чином і нас. Тож зараз моя місія — ще активніше, ніж раніше, популяризувати її! Українська література, як і українська пісня, кіно, образотворче мистецтво, має бути скрізь! Ми маємо творити українське всупереч усьому! На моє переконання, це свята ціль кожної творчої людини. Під час війни вийшла Ваша збірка поезій “Оголеність”. Чи є в цій книжці певна місія? Як має змінитися читач, на ваш погляд, коли він перегорне останню сторінку? У книжки така ж місія, як і в мого життя, – показати красу всього українського: української мови, української рими, українських почуттів… Я ніколи не даю назви своїм віршам. Замість назви вони мають час і дату написання. А сама збірка створена в форматі щоденника моїх думок, вражень і почуттів з 2012 до 2020 року. Один вірш є і з 2021. І я б дуже хотіла, аби читач побачив у цих віршах себе. Він не має змінитися – він має випустити на волю свої емоції й ті думки, які боявся озвучити раніше. Бо «Оголеність» – це про кожного з нас, про наше найпотаємніше, невисловлене, а ще про мою безмежну любов до України! Чи буває у Вас стан, коли зовсім немає натхнення? Як Ви допомагаєте собі в такому стані?

давно вже

будую

планів. Є цілі! Цілі розвивати

культуру як режисер і письменник, створювати цікаві проєкти, писати нові вірші й нарешті видати романи, яких накопичилося вже досить багато. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Не буду оригінальною сказавши, що єдине,

Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Безумовно, війна змінила кожного українця. Звичайно, що ми всі зрозуміли важливість сьогоднішнього дня і того, що відбувається зараз. Ми почали більше цінувати мир та спокій, а також підтримку сімʼї та друзів, які навіть в таких важких обставинах залишаються поруч та підтримують. А найголовніше зрозуміли, що життя — це те, що відбувається в цю секунду, тому потрібно проживати її, а не чекати постійно майбутнього. Щодо моїх особистих змін, то можу сказати, що я почала більше керуватися холодним розумом, ніж почуттями, стала організованішою та цілеспрямованішою. Для себе під час війни зрозуміла, що моє майбутнє повʼязане тільки з Україною, навіть попри те, що я отримувала до війни та продовжую отримувати пропозиції про роботу закордоном. 24 лютого я точно вирішила, що хочу залишатися в рідній державі, тому що бачу своє

майбутнє тільки у вільній незалежній Україні.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Ми не маємо ніякого права падати духом, а повинні тримати стрій, продовжувати боротьбу і бути згуртованими як ніколи. Допомагає й розуміння того, що ми повинні працювати заради нашої спільної перемоги та допомагати не тільки ЗСУ, а й тим верствам населення, які потребували моральної та матеріальної підтримки й до війни. Це люди похилого віку чи діти-сироти. Нам потрібно памʼ ятати про допомогу і їм. Я ніколи не афішую нашу благодійність, але думаю, що багато людей можуть згадати нас добрим

Я думаю, що українки

довести собі та всьому світу,

навіть у такий час ми можемо

залишатися красивими та чарівними. Тому робота в нас кипить. Дехто навіть виходить з депресивного стану за допомогою естетичної медицини. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Складно буває нам усім. У мене це часто відбувається через втому, оскільки я працюю з 8:00 до 20:00. Але мене підтримує моя сімʼя. Ця підтримка є дуже цінною, вона допомагає продовжувати жити та розвиватися. Син — це те, заради чого я працюю і рухаюся вперед. Що перше зробите після Перемоги? Я буду щиро радіти зі всіма українцями, почну будувати плани на далеке майбутнє, а не тільки на завтра-післязавтра і, звісно ж, буду подорожувати Україною, зокрема й відвідаю Крим. Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році?

Однозначно, у 2023 році Україна буде такою ж незламною та впертою! Вона впевнено крокуватиме до Перемоги, як і у 2022. Українців бачу такими ж цілеспрямованими, згуртованими та з великою жагою Перемоги. Сподіваюся, що у 2023 році Україна звільнить усі свої території та стане країною-переможницею. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Від нового року я чекаю тільки одного — Перемоги. А читачам хочу побажати в першу чергу мирного неба, домашнього затишку та вірних друзів. Нехай наші діти забудуть, що таке сирени та підвали. І бажаю, щоб ми всі дружно почали відбудовувати нашу Україну.

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Війна навчила мене ненавидіти та не боятися. Кожен виклик чи проблему я сприймаю як можливість розвиватись або шукати альтернативу. Я зрозуміла, що життя вже ніколи не буде таким, як колись, і ми змушені адаптуватися до змін та докладати максимум зусиль для якнайшвидшої перемоги. Також я зрозуміла, що немає нічого ціннішого, ніж життя та здоров‘я твоїх рідних та близьких. Матеріальні здобутки не мають зараз абсолютно ніякої цінності. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Часом буває так, що хочеться опустити руки, і насправді з цим важко боротися. Ми зазнаємо значних втрат… Ця перемога дається нам дуже страшною ціною. Але кожен з нас надзвичайно важливий, навіть найменша допомога є вагомою, бо якщо кожен українець долучиться до підтримки Батьківщини, то це вже на багато кроків наблизить нас до Перемоги. Донатити на перевірені фонди, прихистити тваринку, яка залишилась без господарів, віддати частину своїх речей переселенцям та добросовісно працювати — це обов‘язок кожного громадянина зараз! Як війна вплинула на Вашу роботу? Спочатку я зовсім не думала про роботу, мене переповнював страх за близьких та рідну домівку. Навіть через декілька місяців я не змогла повернутись на роботу, бо хотіла більшого, хотіла приносити більше користі. Тому я звільнилась і почала власну справу, яка мене надихає і допомагає робити людей трохи щасливішими у цей важкий період. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Я намагалася читати менше новин, щоб не вигоріти емоційно, але в мене це погано виходило. Насправді

для мене зменшити емоційне напруження дуже складно, бо я гіперемоційна людина, яку може розчулити до сліз навіть комедійний фільм. Домашній затишок — це те що мене трохи заспокоює зараз. Мій дім — це моє місце сили, де я відчуваю себе у повній безпеці. І безумовно допомагає робота, яка трохи й приносить задоволення. Що перше зробите після Перемоги? Я докладу максимум зусиль для того, щоб в Україну повернулись усі мої рідні. Мені їх дуже не вистачає… Зберу всіх за великим столом, щоб сім‘я нарешті об'єдналася на своїй рідній землі та відсвяткувала таку довгоочікувану Перемогу. Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році? Я впевнена, що Україна стане однією з найпотужніших і найбезпечніших країн. Вона буде розвиненою на десятиліття вперед. Я вірю, що з цього пекельного досвіду народиться щось неймовірне. Міста відбудуємо, зробимо їх ще гарнішими та сучаснішими. Українці будуть працювати, розвивати бізнес, будувати власний добробут із користю для суспільного блага. Це буде країна, у якій створені всі умови для вільної самореалізації громадян, їх розвитку і творчості. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Звісно, що чекаю Перемоги! Більше нічого навіть не спадає на думку. Це те, чого ми всі з нетерпінням чекаємо і в що дуже сильно віримо. Бажаю, щоби всі були живі та здорові, щоб займались тим, що приносить задоволення, досягали нових вершин і самореалізувалися. Нехай наступного року ми всі станемо щасливішими, добрішими та уважнішими

людей, що нас оточують!

прикрашаючи себе і простір, створюючи і відчуваючи СМАК у всьому, до чого доторкається жінка. 3. СПОГЛЯДАННЯ

рою,

як

висловлюючи своє захоплення оточуючими і обставинами, не забуваючи про компліменти. Слухаємо і чуємо світ навколо - він зачаровує. Там, ДЕ ЖІНКА НАСОЛОДЖУЄТЬСЯ ЖИТТЯМ при будь-яких обставинах, впевнена в собі і навіть з нотками авантюризму, наповнена жіночністю та любов’ю до оточуючого світу, повністю розслаблена та зконцентрована

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Війна зробила мене морально сильнішою та витривалішою. Вона навчила діяти в екстрених ситуаціях, зберігаючи здоровий глузд і емоційну стабільність, не впадати в паніку та не піддаватись емоційним каруселям. Я зрозуміла: якщо не можеш вплинути на ситуацію, то її потрібно просто відпустити. Раніше я так не могла зробити. Також прийшло усвідомлення, що потрібно жити зараз, а не відкладати життя на потім. Найважливіше, що виділила для себе за увесь цей час, — це те, що попри все потрібно берегти в собі тепло людського серця. Колись казали, що краса врятує світ; я думаю, що це саме про красу людського серця, а не про зовнішність. Завжди потрібно берегти в собі людяність. Зараз, як ніколи, дуже важливо допомагати одне одному та бути максимально згуртованими, бо в нашій єдності наша сила. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Ми не

духом! Ми не маємо просто на це права!

наші мужні воїни боронять Україну, виборюють нашу свободу, право

нашу незалежність, покладаючи за це

– свої життя, ми не маємо права зневіритись та впасти духом. Ми однозначно переможемо, бо ми — сильна нація, яка доводить це щодня вже майже протягом року. Ми купуємо дрони, бронетехніку, супутник. Ми щодня віримо, молимося і продовжуємо донатити. Якщо вам потрібно поплакати, то поплачте, цього ніхто не забороняє, але краще займіться улюбленою справою та намагайтеся більше допомагати — тоді смутку не залишиться шансу. Це я вже перевірила на собі. Як війна вплинула на Вашу роботу? У мою роботу війна внесла корективи у вигляді постійних повітряних тривог, вибухів і незапланованих відключень світла, але моїх сміливих дівчат цим не злякаєш. Уже через місяць

початку війни мій телефон горів від їхніх дзвінків з вимогою виходити на роботу, бо я мушу робити цей світ гарнішим. У моїй студії є повний арсенал технічного обладнання та план дій для комфортних проведень процедур клієнтам. Нещодавно проводила базовий курс, який припав на повний

blackout. Попри це ми зробили ще кращі відпрацювання, ніж в мирний час. А все тому, що ми, українки, не тільки вродливі, а ще й дуже сміливі та рішучі. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? На початку війни я ніяк не могла впоратися з емоційним навантаженням, тому допомагали лише пігулки. Зараз ми звикли та зрозуміли, що потрібно жити далі, тож свій спокій я знаходжу в роботі. Поринаю в неї з головою, щоб не читати новин. У мене, як і у всіх, трапляються емоційні гойдалки. Але зараз я вкрай рідко дозволяю собі таку емоційну нестабільність. Якщо таке трапляється, то я просто стараюся максимально розслабити тіло та голову, закриваю очі, думаю про щось приємне, зараз все частіше про перемогу, детально продумую, якою вона буде, як ми всі будемо обійматися, плакати від щастя та усвідомлювати, що увесь цей жах нарешті скінчився. Така своєрідна медитація. Але мені дуже допомагає. Що перше зробите після Перемоги? Обійму близьких, буду плакати від щастя, побачуся з рідними, яких вже давно не бачила через війну. А потім ми поїдемо з сім’єю в Крим. У наш, український, сонячний Крим. Я відчуваю, що це буде вже скоро. Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році? Моя квітуча, незламна, незалежна, люба, ненько Україно! Вона показала всьому світові свою міць, єдність та силу. Як фенікс, повстала із попелу, щоб заквітнути ще яскравіше, ще могутніше. Це буде нова Україна, у якій не буде більше місця сльозам, крові та ворогу. Це буде могутня, квітуча, сучасна, незалежна, а головне наша Україна. Пишаюся тим, що я українка. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Хочу миру! Хочу, щоб кожна мати дочекалася своєї дитини, щоб кожна жінка дочекалась свого чоловіка, а кожна дитина свого батька або матір. Хочеться побажати нам усім скорішої перемоги, чистого неба, без ракет, без винищувачів.... Хочеться, щоб 2023 рік був роком перемоги та щоб у наших очах не було більше місця смутку, журбі та скорботі. Нашим воїнам хочеться побажати сили та удачі, а також до-

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Війна змінила кожного з нас. Звичайно, життя розділилося на до та після. За ці місяці я зрозуміла, що хоч я і перебуваю за кордоном, але я хочу працювати та жити лише в Україні. Тому що мене надихають наші люди, вони дійсно неймовірні, хочеться працювати з ними знову і знову. Якщо до війни завжди було бажання поїхати за кордон, отримати там досвід, це було ніби престижно, то зараз все змінилося, мені хочеться залишатися лише тут. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Ми робимо все для цього. Ми всі зараз живемо в психологічній амплітуді: колись ми падаємо духом, потім знову беремо себе в руки. Але ми віримо в краще та намагаємося відволікатися. В цей час в мене є дві основних мотивації - робота та сім`я. Хочеться продовжувати йти до своїх цілей заради цього. І звичайно ми підтримуємо Україну, наших військових та донатимо нашим волонтерам. Це ще одна причина, аби не опускати руки та плідно працювати далі. Як війна вплинула на Вашу роботу? Війна вплинула на всі галузі і б'юті індустрія не виняток. Мені б дійсно хотілося, як ми звикли раніше,

покращувати свої навички: онлайн

курси, марафони, читання профільних статей, головне - бажання. Та найбільше окриляє та не дає занепадати духом - Віра в Перемогу.

Що перше зробите після перемоги?

Я всіх розцілую. Хочеться всіх побачити, з усіма зустрітися, з тими, з ким нас розділила війна. А також в планах розвиватися та розширюватися і

сильною. Наша Україна не падає духом і це найголовніше. Мені хочеться, аби ті громадяни, які були змушені виїхати за межі країни, повернулися. У нас є великий потенціал, я це відчуваю. Мені дуже прикро, що багато дівчат, яких я навчаю, після закінчення нашого курсу, виїжджають за кордон через війну. І я вірю, що в 2023 році Україна буде брендом. Після перемоги кожен захоче повернутися та побачити на власні очі нашу квітучу та могутню державу. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Хочеться побажати

Головне у житті людини це здоров'я. Кожна людина хоче бути здоровою, а майбутнє України безпосередньо залежить від здоров'я кожного з нас. Звертаючись до приватної клініки, пацієнти чекають, що рівень медичного обслуговування буде набагато вищим, що лікувати в цих клініках будуть на порядок краще, ніж у державних. "ОН КЛІНІК ДНІПРО" ЦЕ: - якісна медична допомога, яка доступна кожному українцю найсучасніше медичне обладнання та передові технології лікування та діагностики, -чистота, тепло та комфорт в приміщеннях, -стерильні або одноразові медичні прилади для огляду, -поетапна оплата лікування, -наявність своєї лабораторії, що дозволяє швидко отримати результати аналізів та надати медичну допомогу, -зв'язок з пацієнтами 24/7 для запису, відповідей на запитання, надання допомоги, -прийом проходить у той час, який був підібраний для запису, -немає черг та очікувань, -абсолютно кожний пацієнт для нас важливий. -прозора оплата і тільки в касу по прейскуранту. Я ЗАВЖДИ РОБЛЮ ВСЕ, ЩО ВІД МЕНЕ ЗАЛЕЖИТЬ, щоб пацієнт максимально швидко міг покінчити із хворобою і щоб він забув про неї на завжди. Звертаючись до приватної клініки, Ви завжди заздалегідь знаєте вартість прийому. Вам не потрібно доплачувати за бахіли, одноразові пелюшки або оглядові набори. Все це вже включено у вартість прийому. Після початку лікування, Ви можете бути

впевнені, що воно буде доведено до кінця, до повного одужання, скільки б візитів для цього не знадобилося, вам не потрібно буде платити щось

лікаря

консультацією,

ЗАСНОВНИЦЯ @KUSHNIR.JULIJA . HAIRSTUDIO, ЖІНКА, ЯКА ЗНАЄ ВСЕ ПРО ДОГЛЯД ЗА ВОЛОССЯМ, КРАСИВА ТА РОЗУМНА УКРАЇНКА, ЩО ЗАВЖДИ ЙДЕ ДО СВОЇХ ЦІЛЕЙ.

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Це вже практично рік… Він був шаленим, але показав нам: Хто Ми, де Ми, з ким Ми, кому Ми потрібні, які Ми сильні, які Ми згуртовані, які Ми міцні, які Ми незламні! Хочеться закрити очі та забути всі страхи, переживання і паніки, але НІ! Відпустити можна — ЗАБУТИ НІКОЛИ Ми будемо йти вперед і у війні без закритого неба та захисту, і в роботі без світла, але з генераторами, і у хворобі, але з надією та вірою у краще. Бо ми сильні та незламні УКРАЇНЦІ. Хочу подякувати 2022 за кожну можливість і подію, за людей, які були і є біля мене, за тих, хто пішов, і тих, хто повернувся, за усіх усміхнених красунь, яким ми допомогли здійснити для когось маленьку, а для когось велику мрію, і за тих, кому ми не підійшли, бо це також досвід. Ми всі цього року змінилися та зрозуміли, як потрібно любити себе, близьких та рідних. І усвідомили: ЖИТИ ПОТРІБНО ВЖЕ І НЕГАЙНО. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Звичайно, що вдається. Інакше бути не може. Лише перший час я не розуміла, що робити, куди тікати, як захистити свою маленьку донечку. Ці всі думки посилювалися із кожною повітряною тривогою. Перші дні ми не працювали, а лише сиділи по кутках і в робочому чаті тримали зв’язок, намагаючись підтримати одне одного: разом плакали, разом жартували. Приблизно за півтора тижня вирішили зустрітися на роботі попити кави, де й вирішили повертатися до роботи. Перші два тижні були дуже важкими. Приходило багато дівчат зі сходу та центру України. Вони приносили із собою страшні історії, емоції та сумні очі, повні страху… Ми всім допомагали і ділом, і словом, тож велика частина дівчат стала нашими постійними клієнтами. Є навіть такі, що повернулись додому в столицю, але на корекцію приїжджають до нас. День за днем ставало якось все звично, робота втягувала. Не було часу на те, щоб постійно сидіти в новинах. Можливо це буде дивно звучати, але стало спокійніше. Коли ми зрозуміли, що є клієнти, які хочуть і надалі нарощувати волосся (а це наш основний напрямок), то ми запустили роботу на повну. Я ніколи не показую, що і куди вкладаю чи які кошти та куди пересилаю, що купила для волонтерів, ЗСУ чи кому допомогла. Мій вклад завжди залишається в тиші, бо не вважаю, що таким треба хвалитися. Головне, що для себе знаю: я змогла зробити й допомогти дуже багато, роблю це зараз і буду робити доти, допоки буде в цьому потреба моєї рідної землі. Як війна вплинула на Вашу роботу?

ми точно нічого не втратили. І до речі, навіть відсутність світла нам допомагає компенсувати наш Геник (генератор). Так що ми змогли навіть до цього адаптуватися. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? У мене маленька донечка, яка потребує багато часу та уваги, тому я не маю права здаватися і жалітися, бо можна так і пропустити все ї ї дитинство. Допомагає також колектив. У мене зараз 11 працівників, яким потрібна робота. Я перемикаюся на розвиток, навчання і пошуки нових цілей та ідей для їх реалізації. Що перше зробите після Перемоги? Я точно поїду у відпустку

бажань та ідей, які не змогла через війну довести до кінця. Тому в наступному році планую добряче попрацювати та реалізувати все, що поставлено на паузу. Читачам бажаю розпочинати кожен свій ранок з усмішки, бо як день розпочнеш, так його і проведеш. А усмішку викликає любов до себе. Якщо комусь бракує впевненості, то у нас в студії відбуваються такі зміни, що Ви точно полюбите себе нову. Завітайте і переконайтесь!

але мене вразило те, що з початком

я не бігала і не думала, куди б це втекти, а лише зрозуміла, що це просто точка відліку нової історії всіх українців. Довгий час ми не працювали, але згодом я усвідомила, що моя країна потребує мене. Я зрозуміла, що повинна зберегти свій бізнес заради майбутнього моєї держави та моїх дітей. Ми почали заново планувати наш робочий графік. Окрім України, я працюю також в Каїрі та Шармі. Насправді я дуже рухлива людина. Моє життя останні 7 років — це постійні літаки та автобуси. Зараз, коли немає змоги працювати в Україні, я продовжую активно працювати в інших державах, щоб підтримувати рідну Україну, бо майбутнє нашої держави — це майбутнє наших дітей. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Падати духом можуть лише слабкі люди, а це точно не про українців. Щодо мене, то я позитивна людина, тому навіть у складних ситуаціях посміхаюся і шукаю вихід. Через це маю багато заздрісників та хейтерів, які бачать мою усмішку й думають, що все мені дається просто так. Люди не розуміють, наскільки важко завойовувати довіру нових клієнтів закордоном, шукати нові салони для підписання контракту, виходити на закордонні ринки, не знаючи мови та культури… Але я беру себе в кулак і вперто йду до своєї мети. Тільки виконуючи добре свою роботу і роблячи те, що добре вмієш, ти можеш допомогти собі. А якщо допоможеш собі, то зможеш допомогти й іншим. Як війна вплинула на Вашу роботу? Війна була шоком для мене. Коли ти маєш налагоджений бізнес, коли в тебе найбільший салон та школа з перманенту, коли ти маєш стабільну роботу й радісне життя, то звичайно, війна вносить руйнівні зміни. Було важко відновлювати роботу. Деякі навіть засуджували, казали: “Тут війна, а ти заробляєш гроші.” Лише через деякий час люди зрозуміли: бізнес має працювати, бо це є ланочка великого ланцюга. Заробляючи гроші, ми підтримуємо економіку держави та допомагаємо нашій армії. А війна відкрила навіть нові горизонти для мого бізнесу. Зараз маю амбіції на відкриття салону та школи у Варшаві та в Каїрі. І я вдячна Богу, що маю зараз можливість працювати та допомагати. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? По-перше, мені допомагає спілкування з рідними та друзями. Спільна вечеря зі всією сімʼєю дуже заспокоює. А також я не бачу нічого поганого в тому, щоб зараз збиратися з друзями та гарно проводити разом час. Так ми можемо обмінюватися досвідом та позитивними емоціями. І зараз я знайшла ще один спосіб заспокоєння — це духовні практики та медитації, які допомагають мені впоратися зі стресом. І звичайно, допомагає невимовна подяка в серці до всіх наших воїнів світла. Що перше зробите після Перемоги? Найперше зустрінуся з усіма близькими. Ми будемо обійматися, святкувати та плакати. Одна з моїх мрій

лише на нашій рідній землі, а й у наших головах та серцях. Адже, окрім однієї глобальної проблеми, кожен має ще й свої особисті. Тож бажаю всім швидкого вирішення всіх воєн. Також усім українцям хочу побажати робити те, що до душі та те, що добре виходить, бо ми повинні згуртовано відновлювати нашу державу кожен на своєму місці. Усім, хто зараз закордоном, хочу побажати швидкого повернення до своїх домівок, тому що ми повинні спільними зусиллями відбудувати Україну. На нас чекає велика та клопітка робота. Але знаю точно: ми впораємося!

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Війна всіх нас пошматувала… Глибоко поранила… Оголила… А ще підсилила пристрасть до життя. Заставила подивитись в очі смерті й собі (найстрашніші зустрічі). Я завжди цінувала кожну секунду, а тепер час став неоціненним. Усе життя склалось в сумку із надписом “Дім”. До всіх і до кожного дійшли слова Кузьми: Не твоя вина – шо ти батька свого син А твоя біда – не вміти бути ним Не стидайся – то твоя земля Не стидайся — то Україна Добре там є, де нас нема Стань для батька нормальним сином Ми до глибини душі, нарешті, усі разом усвідомили велич України, що є серцем світу. І стали найліпшими синами й доньками. Ми зрозуміли, хто був пророками, а хто цяцькованим півнем з дерев’яною паличкою в дупі. Нарешті усвідомили, хто найбільший ворог, і нарешті вибиваємо цих валянків зі своєї землі, свого життя, культури, релігії. Наші бажання стали короткостроковими, а мрія — на всіх одна. До речі, щоб збулося бажання, загадане на новий рік, нікому не розказуйте, бо не здохне. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Я вчуся жити далі, працювати вдень, не спавши вночі через обстріли, сміятися над собою, щоб подарувати людям усмішку, писати українські пісні, аби гріти людей, вести Тік-ток та інстаграм, аби надихати та підбадьорювати людей, співати на концертах, щоб об’єднувати ще більше. Тому й з’явилися пісні «Минає день», «Сьогодні» та «Колишній». Буває таке, що накриває втома та відчай, але я ж українка, тому виплакалася, витерла сльозу і втерла носа москалям. Будьмо щасливими й вони цього не переживуть! Як війна вплинула на Вашу роботу? У порівнянні з багатьма колегами майже ніяк. Як співала українською, так і співаю, як була з людьми, за людей, для людей, так і залишилася на місці, як працювала і жила в Україні, так і нікуди не поділася. Наш шоу-бізнес, що постійно боровся з московською навалою переживає зараз непрості часи. Немає гастрольних турів, концертів за кошти, зйомок кліпів з достойними бюджетами та можливості працювати як раніше, повною командою. Але зате наш рідний шоу-бізнес майже очистився від пристосуванців. Він впустив у свої двері море крутих молодих артистів, талановитих композиторів і музикантів. Він перенароджується, розквітає культурно, повертається до ідентичності й міксується з сучасними трендами. Раніше ми хотіли бути крутими, як весь світ, тепер весь світ хоче бути, як українці.

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Залізаю на ручки. До війни я вдавала, що мій лоб з металу. Пробиваючи стіни з маленького провінційного міста до шоу-бізнесу в столиці, він дійсно став міцним. Але тепер я вмію казати: “Я задовбалася!”. Умію ховатися за рідних. Дякувати Богу, у мене чудова сім’я. Після окупації в Ірпені батьки втратили житло і дивом лишилися живими. Тепер ми живемо всі разом. Я, чоловік, син, мама і тато. Це мій емоційний щит і мої крила. Що перше зробите після Перемоги? Поїду в Херсон з концертом. 2022 рік я зустріла там на сцені біля міської ради. Ми такі були щасливі. Ми так співали, так обіймалися! Усю війну люди з Херсону пишуть мені, діляться теплом, просять підтримки. Вони писали, бувши в окупації. Вони пишуть мені з-за кордону, куди довелося тікати, рятуючи дітей. Вони мріють повернутись додому і знову бути щасливими. Я обіцяла! Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році?

Об’єднаною та щасливою, бо нарешті перемогли чорне зло. Вдячною, бо носитимемо на руках усіх хлопців і дівчат із ЗСУ. Духовною, бо пам’ятатимемо тих, хто поклав своє життя за нас. Жартівливою, бо в нас буде море приводів для усмішки. І найголовніше603,7 кілометрів квадратних.

Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам

що

моїми знання-

себе як в Україні, так і за її межами. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Так! Зараз такий час, коли можна обрати: закрити свій бізнес через багато складнощів, які приносить нам війна, чи навчитися справлятися з ними та продовжувати давати людям робочі місця, нести красу, сплачувати податки та донатити на ЗСУ. Я обрала другий варіант! Як війна вплинула на Вашу роботу? Насправді позитивно, тому що я стала більш зібраною, адже зараз не час розслаблятися. І як виявилося, для наших чарівних та сильних жінок, війна — це не привід не доглядати за собою. Для когось beauty-процедури — це відволікання від усіх цих складнощів, хтось для себе зрозумів: «Коли, як не зараз?!», та і взагалі, чому ми через русню повинні в чомусь собі відмовляти. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Просто стараюся якось відвести свою увагу від цих подій, що зараз відбуваються в нашій рідній країні. Я займаюся тим, що люблю, а також проводжу час з сім‘єю. Що перше зробите після Перемоги? Напевно, спершу я розплачуся. А потім, звичайно, буду невимовно радіти, обнімати всіх близьких

яким вже нічого не страшно. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Думаю, що зараз всі бажають лише одного — це нашої Перемоги. Тому сподіваюся, що наступний рік принесе українцям саме Перемогу та стрімкий розвиток. Маю велику надію, що сім‘ї возз'єднаються, що люди зможуть повернутися до себе додому. Бажаю і всім не втрачати віри та надії! НЕ ПАДАЄМО ДУХОМ, ТА ВІРИМО

змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Моє життя дуже сильно змінилося, тому що коли ти в таких обставинах залишаєшся зі своїми проблемами наодинці — це ще важче.Чоловіка мобілізували, тож я залишилася з сином сама. Перший місяць не мала й гадки, що робити та куди бігти. Потім же взяла себе в руки та пішла працювати. Я вірила і продовжую вірити, що все буде добре. Головне не падати духом! Я стала сильнішою і зрозуміла: “Потрібно навчитися жити сьогоднішнім днем, працювати та цінувати все те, що є в тебе сьогодні!” Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Я сильна жінка! Ніколи не падаю духом, а навіть якщо й були моменти невеличкого падіння, то я швиденько вставала, обтрушувалася і йшла далі! Я вийшла працювати через місяць після війни, щоб допомагати нашим хлопцям із ЗСУ, зокрема своєму чоловіку, та підтримати нашу країну в такий нелегкий час. Як війна вплинула на Вашу роботу? Багато людей роз'їхалося, покинувши власні домівки. Відповідно клієнтів залишилося не так багато, але, з іншого боку, у місто приїздило немало переселенців, які були зацікавлені в наших послугах. Так ми почали потихеньку працювати. Спочатку було дуже тяжко триматися, але я точно розуміла: треба зробити все, щоб зберегти свій бізнес і робочі місця моїх працівників. Оскільки у нас невеличке місто, то конкуренція дуже велика. Тож потрібно було шукати шляхи, щоб бізнес продовжував функціонувати. Я почала розширятися. Ми запропонували нашим клієнтам інші послуги, яких годі було шукати в нашому місті. Тоді все потихеньку-помаленьку пішло догори, але зараз ми зіткнулися ще з однією такою проблемою, як вимкнення світла. Це дуже вибиває з колії й, звичайно, впливає негативно на бізнес. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Я люблю свою роботу, тож рятуюся завжди там. Коли є робота, то нема часу бути на занепадницьких хвилях. Тож мій вихід зі складних емоційних ситуацій — багато працювати! Що перше зробите після Перемоги? Щиро порадію зі всією Україною та подумки подякую всім нашим захисникам. А потім поїду на відпочинок із сім’єю.

Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році?

Україна вже є Незалежною! Могутньою!

ЖІНКА.

Міцною! Та у 2023 році я бачу її ще

більш розвиненою. Це буде надпотужна

держава, яка з кожним днем стає тільки

кращою. А найголовніше бачу Україну без русні. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Моє бажання збігається із бажанням

кожного українця. Чекаю тільки на нашу перемогу. Тож щиро вірю, що в наступному році ми її виборемо. І всім хочу побажати, щоб наступний рік приніс мир в нашу країну!

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Місяці війни показали, що я навіть в дуже стресових ситуаціях швидко і правильно приймаю рішення. З початком війни вся моя команда з семи людей розʼїхалася закордоном, тож мені потрібно було швидко збирати нову. У перші місяці війни я оголосила навчання та набрала учнів. Дівчата, які залишилися без роботи, могли пройти в мене експрес-навчання і відповідно почати заробляти. Я зрозуміла, що завжди є два варіанти. Тому я звикла йти напролом, що б там не було. Можна зробити все, якщо ти тільки цього забажаєш. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Так! Я ніколи не падаю духом. Потрібно просто зайнятися справою. Я багато волонтерила, робила збори, допомагала з їжею та житлом переселенцям. Загалом допомагала тим, чим могла. Як війна вплинула на Вашу роботу? Можу сказати, що війна вплинула на мою роботу позитивно. Але я доклала багато зусиль, щоб так було. У перші місяці повномасштабного вторгнення я телефонувала клієнтам, щоб сказати, що ми працюємо. Я навчала нову команду. Я робила все, щоб ми могли працювати навіть під час екстрених вимикань світла. Зараз я стала амбасадором бренду Vitality's та ввійшла в 10 найкращих колористів України. Ми їздили в Іспанію на навчання. Скоро має бути ще поїздка в Каппадокію. Так що можу сказати, що ми почали працювати ще більше та ще якісніше. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Я роблю себе красивішою. Люблю доглядати за своїм тілом та волоссям. Мені подобається постійно вдосконалюватися та ставати кращою версією себе. Я стараюся максимально закохатися в себе, і ви знаєте, мені це вдається. Тож не даю емоціям брати верх наді мною. Мені здається, що я настільки сильна, що можу гори звернути. Я ніколи не опускаю руки. Ніколи! Що перше зробите після Перемоги? У мене насправді немає відповіді на це запитання, тому що я не чекаю особливих подій, а завжди йду вперед. Я впевнена, що Перемога настане, а зараз просто продовжую впевнено крокувати своїм шляхом. Я не зупиняла своє життя і не поділяю його на “до” і “після”.

— найкращі люди, тому ми робимо й будемо робити все, щоб наша країна ставала ще кращою. Я знаю, що в нас буде високий рівень життя, і ми всі будемо забезпечені. Також я сподіваюся, що всі, хто зараз закордоном, повернуться додому і будуть робити свій внесок у розвиток України. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Усім українцям бажаю залишатися сильними. Жінкам, які не виїхали за кордон хочу сказати, що ви найстійкіші. А тих, хто виїхав, я прошу

талановитий,

хлопчик, який цілеспрямовано йде до своїх цілей. Навчається в третьому класі. Він активний, веселий, дуже емоційний. Любить спорт, сучасну музику та пригоди. Займається футболом. Активно приймає участь у регіональних змаганнях, де впевнено ставить цілі і успішно їх досягає. Захоплення Давида - це ексклюзивні моделі автомобілів.

АНАСТАСІЯ

10 років м.Кіцмань, Чернівецька обл. Красива, добра, харизматична та надзвичайно розумна дівчинка, яка обожнює моделінг та стильний одяг. Займається в модельній школі «BusinessModelSchool» два роки. Активно бере участь у різноманітних показах та заходах. Настуня дуже здібна, артистична та наполеглива. Найбільше любить фотозйомки, де вміло проявляє модельні здібності,а також дефілювати подіумом. Окрім цього, юна модель відвідує музичну школу де навчається грі на фортепіано та займається танцями.

її мрія - закінчення війни і мир на всій землі.

Енергійна, активна, життєрадісна дівчинка, яка хоче подарувати світу море радості та щастя.

любить

гімнастикою та плаванням. Вміє та любить позувати, гарно вдягатися й хизуватися перед дзеркалом. Соломійка просто обожнює танцювати, робить це

КАТЮША

СКОРЕЙКО

7 років м.Кіцмань, Чернівецька обл. Катюша весела,життєрадісна,емоційна,комунікабельна та надзвичайно красива дівчинка. Навчається у модельній школі «BusinessModelShcool». Бере участь у різноманітних мистецьких заходах, адже дівчина захоплюється не лише моделінгом, а й вокалом, танцями та гімнастикою. Має великий досвід у фотосесіях, соціальних відеороботах та рекламних відеокліпах. Катя неодноразово дефілювала на модельних показах

та вже приносить масу задоволення. Вивчає англійську мову. У вільний час любить малювати, дивитись мультики, складати пазли та конструювати з Lego різноманітні споруди. Дуже любить подорожувати, а особливо літаком.

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? У 2019 я переїхала в Польщу будувати своє життя. Коли переїжджала, то була впевнена, що не повернуся назад. Проте у квітні 2022 року відбувся мій візит на Батьківщину, під час якого я закохалася в Україну, як ніколи. Відразу з приходом на нашу землю окупантів я викинула зі свого життя все російське: повністю припинила спілкуватися російською мовою та слухати російську музику. А у вересні цього року я змінила спокійне життя у Варшаві на воєнне життя в Києві, і нітрохи про це не шкодую. У моїй голові теж відбулися певні зміни: я зрозуміла, що найдорожчі речі — це не речі. І їх потрібно цінувати не тоді, коли втрачаєш, а тут і зараз. Пишаюся тим, що я українка і радію, що зараз можу розвивати свій бізнес тут і давати робочі місця українцям, тим самим допомагаючи своїй державі та армії. А ще помітила, що за цей час я виросла, бо віднайшла свою внутрішню силу, працюючи в Україні та для України! Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Буває важко, коли згадую своє життя в Польщі, де постійно є світло й люди не знають, що таке війна. Але у мене жодного

разу не було бажання опустити руки та все кинути, тому що я надаю робочі місця, тримаю бізнес, тому навіть не заради себе, а заради людей, я маю далі продовжувати працювати. До того ж я прекрасно розумію, що завдяки таким людям, як я, завдяки таким наполегливим, хто прагне більшого, Україна й буде рости та розвиватися. Тому так! Підтримую Україну та продовжую працювати, що б не сталося! Як війна вплинула на Вашу роботу? Як би це не звучало, але позитивно. Я викладачка інвестицій та фінансової грамотності, а також мене є власна школа з трейдингу для дівчат G&T. З початком війни люди побачили, наскільки це небезпечно не мати подушки безпеки та знання фінансової грамотності, а отже, запит на це збільшився, і відповідно збільшився запит на мої послуги. До мене почало звертатися ще більше людей, які хочуть бути фінансово грамотними, навчитися розраховувати тільки на себе, мати якусь класну пенсію внаслідок пасивного доходу. Ми дуже виросли, у мою академію та в мою школу для дівчат приходять різні люди за знаннями. Адже саме завдяки цим знанням ми дійсно можемо будувати нашу сильну незалежну націю!

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Мене рятують мої студенти та люди, які до мене звертаються. Іноді дійсно буває важко емоційно, особливо коли дивишся новини, але коли ти бачиш позитивні відгуки про свою роботу та величезну подяку, то настрій значно покращуються. Неодноразово читала відгуки типу: “Завдяки вашим знанням я тепер чітко розумію, що мені робити далі. Мені не страшна війна, криза, інфляція…”. Такі моменти підбадьорюють і мотивують далі працювати й не зупинятися. Тому для мене порятунком є робота. Що перше зробите після Перемоги? Після перемоги я в першу чергу поїду в улюблений Крим. Там відпочивала в дитинстві, і мені дуже подобається це місце. Думаю навіть заснувати там якийсь офіс. У нас наразі є офіс в Києві, і я дуже рада, що ми далі функціонуємо попри все, але в майбутньому офісу в Кри точно бути! Якою Ви бачите Україну в

новому 2023 році? Як економіст скажу, що Україні буде важко, тому що попереду на нас чекає фінансова криза, і, на жаль, ми не можемо від цього вберегтися. Наше завдання це пережити, а для цього потрібно мати певні знання, а саме знати, як вберегти свої гроші від інфляції. Але я бачу Україну сильною завдяки нашим людям, бо що б не сталося, яка б не була криза, ми все витримаємо і впораємося, тому Україну, перш за все, бачу сильною і непереможною! Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році?

Бажаю мріяти, ставити цілі, розвиватися та здобувати нові знання! Тому що саме завдяки тому, що ми рухаємося та ростемо, ми і є непер можні. Від нового року я очікую ще більше росту, ще більше нових досягнень, ще більше студентів. Така моя місія — вчити українців фінансової грамотності.

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Я залишилася собою. Напевне, стала лише сильнішою, сміливішою та стійкішою. Зрозуміла, чому старші люди завжди нам бажали здоров‘я та казали: “Головне, щоб не було війни”. Зрозуміла, що мало уваги приділяла батькам, а також те, що найцінніше — то життя, здоров‘я, безпека своя та людей, яких я люблю. І я точно знаю, що маю жити так, аби всі наші світлі янголи схвально кивали мені з хмарин. А отже, жити гідно! Все решта, як виявилося, вже не має значення. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Я собі забороняю навіть думати про це. Ми усі єдиний організм, а тому маємо бути сильнішими, вірити, допомагати, підтримувати моральний стан одне одного, працювати, щоб покращувати економіку нашої країни, і звичайно, донатити на ЗСУ. Зупинятися не можна ні в якому разі! Тільки так, і ніяк інакше! Як війна вплинула на Вашу роботу? Працюю ще з більшим натхненням. Зараз роблю все для того, щоб здійснити мрії, які раніше через страх залишалися лише мріями. Страху вже немає, є лише приємне хвилювання, та рішучі дії.

ЖІНКА. TOP-ТРЕНЕР АКАДЕМІЇ ЮЛІАННИ ДРУЖИНІНОЇ ПРЕДСТАВНИК

LEADER

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Допомагають робота, заняття спортом, спілкування, а інколи й усамітнення. Я дивлюсь добрі фільми, а коли електроенергії немає, то читаю книжки. Що перше зробите після Перемоги?

Цей День я візуалізую постійно. Буду обіймати кожного. Буду плакати від щастя. Зберу усіх рідних та друзів за великим столом. Буду продовжувати насолоджуватись життям, працювати та допомагати країні стати ще міцнішою. Буду продовжувати підтримувати ЗСУ, оскільки нам потрібна сильна армія, щоб ні у кого і думки не було «звільняти» нас. Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році? Бачу Вільною, Сильною, Незламною, Чистою та Квітучою. Бачу гідну країну, наповнену найсильнішими, найдобрішими та найщасливішими людьми.

Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році?

Чекаю лише одного — нашої Перемоги! Читачам бажаю, щоби їх янгол охоронець не відходив ні на секунду. Бажаю, щоб у небі літали тільки пташки. Бажаю Миру та Здоров‘я. Насолоджуйтесь кожною миттю вашого життя. Мрійте та дійте!

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Цей період змінив, мабуть, кожного з нас. Нелегко казати, але якщо подивитись на цей час під призмою вдячності, то можу сміливо говорити, що я однозначно стала сильнішою, а мої пріоритети та цінності змінилися. Я зрозуміла, що найголовніша цінність — це мій час. Для мене вкрай важливим є зараз те, на що чи на кого я його витрачаю. Для себе прийняла рішення, що свідомо буду використовувати цей неоціненний ресурс та його гармонізацію довкола себе. І слово ГАРМОНІЯ для мене новий вектор. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Вдається саме завдяки ГАРМОНІЗАЦІЇ себе та інших жінок. Адже я впевнена, що від нашого жіночого внутрішнього стану — ГАРМОНІЇ залежить навколишнє середовище. Для мене поняття Жінка і Земля тотожні. Навесні ми з вінницькою художницею Яною Кравець створили благодійний проєкт «ЖИВА», аби допомогти жінкам, що під час цьогорічних подій постраждали від насилля. Разом з понад 40 жінками ми створили величезне полотно-хустину розміром 2,5х2,5 м. як символ нашого жіночого захисту та оберегу. Ми прикрасили його власноруч створеними квітами з українських традиційних хустин. Усі благодійно вилучені кошти від проєкту направили у відповідні фонди, що допомагають жінкам відновити здоров‘я. Проєкт «ЖИВА» нам також пощастило провести в Польщі. Для мене він є дуже глибоким та сильним, оскільки підтримуючи та гармонізуючи наш жіночий дух, ми підтримуємо нашу рідну Жінку — Україну. Це був мій перший досвід на шляху до ГАРМОНІЇ. Зараз я продовжую

змусили закрити виробництво постільної білизни, а індивідуальне пошиття одягу перетворилось у масовий відшив прапорів та сумочок-аптечок. Моя діяльність перейшла поступово у медіапростір. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Моя сім‘я — найважливіша та найсильніша для мене підтримка. А також допомагає позитивне мислення. Розуміючи та усвідомлюючи всю ситуацію довкола, я намагаюсь відриватися від новинної стрічки на те, що приносить мені та моїй сім‘ї задоволення знову ж таки, керуючись пріоритетом — ЧАС. Я максимально його використовую

Жінка, об‘єднана своїми дітьми, яка впевнено плете свій вінок з процвітання, любові та ГАРМОНІЇ в безпеці, захисті й підтримці вірних друзів, що сьогодні їй так допомагають. А ще вона працьовита та родюча. Роботи у 2023 році буде чимало, та урожай задля сили працьовитим рукам вкрай потрібен. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Мир — це, мабуть, єдине бажання та слово, яке у кожного з нас на вустах. Перемога над темрявою — це його ціна. Бажаю також світла, тепла та зв’язку не лише фізичного. Бажаю кожному ввімкнути найпотужніший генератор світла — своє серце, пальне до якого — то ЛЮБОВ. І світити, й обігрівати нашу землю і кожного з нас, а також безлімітно транслювати любов через наші думки від серця до серця. Такий зв‘язок не розірвати! НУ І ЗВІСНО, БАЖАЮ ГАРМОНІЇ

мусила починати все заново… Але загалом впоралася. 24 лютого ми з моїм хлопцем мали квитки на відпочинок. Тільки приїхали в аеропорт, як відразу все почалося. Спочатку ми не могли зрозуміти, що це. Були підозрілі звуки, та нам здавалося, що це сідав літак, потім знову цей звук, і працівники аеропорту почали нас евакуйовувати… Люди бігли, хто куди… Ми почали дуже переживати, тому що нам потрібно було добратися до стоянки, яка знаходилась 15 км від нас. Таксі викликати було вже нереально, тому ми пішли пішки. По дорозі познайомились з класною парою, яка жила в Дніпрі. Ми їм допомогли добратись до Львова, за що вони були дуже вдячні. Коли ми прощалися, то вони сказали: «Як все закінчиться — приїдете до нас та похрестите наших дітей» Це смішно, але нам насправді було дуже приємно познайомитися. Отже, можна сказати, що ми стали першими свідками того, що відбувається. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Спочатку, коли тільки все починалося, було дуже складно. Ми не могли повірити, що в наш час може бути війна. Я стараюся не падати духом, бо це ні до чого доброго не приведе! Звичайно, ми підтримували та

підтримуємо українців та наших захисників. Надсилаємо гроші в різні фонди для підтримки наших військових. Ми донатимо, допомагаємо їжею, одягом тощо. Я дуже радію, коли чую суми, які нам вдалося зібрати. Радію, що саме ми допомагаємо нашій Україні. І навіть неважливо, скільки гривень ти можеш надіслати. Адже важлива саме підтримка кожного, навіть кілька гривень можуть дуже допомогти. Як війна вплинула на Вашу роботу? Ви знаєте, спочатку взагалі не хотілося працювати, бо було несприйняття ситуації. Про те, що було страшно працювати, й немає мови. Ти боїшся знаходитися вдома, не те що йти на роботу. Але потім розумієш, що гроші закінчуються, а вони потрібні банально навіть на їжу… Немає сеансу сидіти дома, тим паче треба підтримувати нашу економіку. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Звичайно, буває таке, що емоційна напруга просто бере верх наді мною. Тоді я стараюся відриватися від новин і йти з головою в улюблену роботу. А найцікавіше те, що наші дівчата за будь-яких умов хочуть бути красивими. Також для наших клієнтів я є “маленьким” психологом, якому можна виговоритися. Бувають випадки, коли дівчата приходять до мене і кажуть щось типу: «Дякувати Богу, він живий!», “Його поранили… а його взяли в полон…”, “Він помер…” - і таких історій безліч. Тож мені потрібно вислухати та заспокоїти кожну. Дуже раджу зайнятися якимось спортом, знайти якесь хобі та просто робити те, що подобається, тут і зараз. Що перше зробите після Перемоги? Після Перемоги, у першу чергу, я зробила б як мінімум 1 день жалоби у пам’ять загиблих під час війни. А потім поїхала б в Ялту, щоб гучно відгуляти Перемогу. І нарешті ми зробили б весілля, яке планували ще в цьому році. Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році? Найголовніше, чого я чекаю, це нашої Перемоги. Звичайно, спочатку буде дуже важко. Потрібно буде відновити міста, інфраструктуру, налагодити економіку та багато іншого. Але ми впораємося! Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Не тільки я, а і вся Україна чекає Перемоги. Ми вже показали, яка ми сильна духом нація. Нас не зламати! Мені здається, що хто був закордоном під час війни, дуже сумували за своєю сім'єю та країною, тому що в нас настільки класна та вільна країна, що інші можуть тільки позаздрити. Я бажаю всім українцям мирного неба. Бажаю любити свою країну всім серцем, зрозуміти всі цінності життя, робити все те, про що ви мрієте,

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Війна змінила абсолютно все. В першу чергу відбулись масштабні зміни в свідомості. Я почала цінувати свій час і максимально продуктивно використовувати його для розвитку та досягнення поставлених цілей. До речі, з початком війни я стала максималісткою. Раніше я не була така вимоглива до себе та до людей. Зараз я намагаюсь від життя брати все! Звісно, хотілося б щоб і всі навколо викладались на всі 100%. Хочеться залишити після себе щось хороше …Війна розкрила очі на те, що життя і смерть ходять поряд, життя - це мить. І треба цю мить цінувати. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Якщо ти потужний двигун і від твоєї роботи залежить життєдіяльність маленьких деталей, то в двигуна немає шансу на зупинку. В моєму житті саме ці «деталі» мене дуже мотивують і дають можливість безперервного руху. BAHAR із без війни на постійній основі підтримував декілька благодійних організацій в нашому місті, а починаючи з 24 лютого ми почали допомагати ЗСУ та людям, які постраждали від війни. Але я забороняю публікувати або афішувати про допомогу, яку ми надаємо, оскільки хороші справи треба робити тихо. Це мій принцип в житті. Ну і звісно - податки, які ми сплачуємо та допомагаємо нашій країні триматися економічно. Як війна вплинула на Вашу роботу? Спершу було багато роздумів про можливий занепад бізнесу, але коли ти будуєш щось по цеглинкам, в тебе вже є працюючий план і в тобі живе впевненості в тому, що ти все зможеш в разі кардинально-трагічних змін. 24.02 ми припинили роботу, але вже через декілька тижнів поновили її, оскільки був попит. Жінки завжди хочуть виглядати красиво. Навіть у війну, і це нормально. Серед клієнтів з’явились дуже багато жінок, які протягом свого життя завжди відкладали все на потім, а зараз їм хочеться жити на повну і в своє задоволення. Я пишаюся нашими жінками, прийшло усвідомлення того, що ти в себе - найбільша цінність! Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Мені не буває емоційно складно. В мене просто немає на це часу. Я не акцентную увагу на негативі, я не читаю новини у великій кількості. Я працюю з людьми. Я завжди повинна віддавати позитивну енергетику своїм жінкам-Бахар (так я називаю своїх красунь-відвідувачів). Часто сміючись порівнюю себе з ложкою меду в дьогті. Саме так, а не навпаки. Тому немає можливості опускати руки, страждати, накручувати себе - це зайве. Я завжди в ресурсі та на позитиві! Що перше зробите після Перемоги? В день коли настане Перемога, я щиро подякую Всевишньому за те, що він нас зберіг, захистив наших воїнів, дав можливість повернутися з перемогою додому синам, батькам, братам… Часто ми нехтуємо вірою, а все ж вона нас тримає. Взагалі в житті, людину нічого не може так мотивувати та підтримувати, як надія і щира віра в майбутнє!

Оскільки Ми повинні звільнити себе від надії про те, що море колись заспокоїться. Ми повинні навчитися пливти по сильному вітру, так сказав Арістотель. І я вірю, що все вдасться. Тому що чим вище ми ставимо собі планку, тим більше ми досягаємо. Не звикла триматися на плаву. Я за розвиток! Читачам бажаю

а підтримувати Україну в такий нелегкий час? З самого початку було дуже важко усвідомити все, що відбувається, але з часом ти починаєш розуміти та звикати до всього, що відбувається тепер. У перші дні у мене була невелика паніка. Я взагалі думала переїхати з дитиною в іншу країну задля безпеки, але підтримка чоловіка допомогла мені взяти себе в руки та перестати панікувати. Багато питань було і багато ще залишається. Наприклад, чому це сталось саме з нашою країною? Як тепер зможуть навчатись та рости наші діти? Я дуже люблю Україну, до війни навіть не планувала виїжджати закордон, але розумію: якщо буде дуже важко жити в умовах війни з дитиною, то в нас не буде вибору… Та я впевнена, що саме в цей нелегкий час кожна маленька та доросла

людина підтримує нашу країну

вірить

Як війна вплинула на Вашу роботу? З роботою спочатку було дуже важко, оскільки я працюю майстром перманентного макіяжу, і в людей не було крайньої потреби в цій процедурі на початку війни. Але, дякуючи Богу, поступово приходили клієнти, так я почала стабільно працювати. Найбільший поштовх мені якраз дала війна, тому що мене почали запрошувати в інші країни проводити навчання. Студенти боялися їхати до мене, проте я з радістю їхала до них. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Я завжди заспокоюю себе та говорю: “Якщо мені важко, якщо опускаються руки, означає я на правильному шляху, потрібно тільки докласти трошки зусиль, і все вийде! Мій девіз: «Зробивши все можливе, роби неможливе!» Що перше зробите після Перемоги? Обов’язково привітаю кожного українця, який залишився в Україні. Поїду в кожне місто, адже хочу побачити всю красу нашої країни. У нас просто неймовірні

Що хочете

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Я почала бачити ще більше можливостей у будь-якій ситуації. Це завжди була моя своєрідна фішка тримати очі широко розплющеними, а зараз я навчилася ще ширше їх розплющувати. Ще раз запевнилася: важливим є саме наше сприйняття ситуації. Я однозначно зміцнилася, духовно і морально. Зрозуміла, що кризу від чергової ситуації відрізняє лише здатність швидко адаптовуватися. Тож що швидше ми зможемо призвичаїтися, то легше нам буде сприйняти кризовий стан за звичайну життєву колізію. Через це мені вдалося дуже швидко прийти до тями й уже в березні повернутися до активної діяльності. Зрозуміла, що я найсильніша, коли працюю на благо українців та України. А ще за допомоги своїх підписників я усвідомила себе як лідера думок, як людину, яка надихає та мотивує. І розумію, що зараз я на своєму місці та на своєму шляху! Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Ми всі отримали травму. Але можу сказати, що моя є не настільки глибокою завдяки духовним практикам. Не падати духом вдається через те, що я довго прокачувала себе як цілісну особистість. Також кожного дня я бачу захоплені відгуки від своїх клієнтів, а це, безумовно, додає сил, адже отримую порцію наснаги, коли бачу плоди своєї праці. Ну і звичайно, рятують медитації, духовні практики, різноманітні хобі та любов до рідної держави. Хочу виділите ще й те, що я не відмовляю собі у приємностях навіть під час війни. Якщо ж я не зможу зробити приємно собі, то не зможу і для інших цього зробити. А щодо матеріальної сторони, то маю змогу допомагати Україні, адже продовжую працювати та розвивати свій бізнес. Як війна вплинула на Вашу роботу?

Війна ще більше змотивувала мене. Звичайно, спочатку у мене був шоковий стан, але вже 8 березня мені написала дівчинка, яка просила допомогти з написанням резюме. І перша моя думка: “Боже! Дівчинко, ти знаєш взагалі, що в нас зараз війна?!”. Проте я перейшла на її профіль і побачила, що вона живе в Києві недалеко від мене. Тоді усвідомила, що й справді нам потрібно думати про наше майбутнє і продовжувати працювати. Я створила новий актуальний продукт “Great job!”, який складається з трьох

модулів: Perfect CV, Successful JOB INTERVIEW, Profile LINKEDIN. Записала його у квітні на фоні своєї інстаграмної стіни на свою камеру. Він допоміг десяткам людей і продовжує допомагати реалізовувати свої амбіції та досягати цілей. Англійська це не просто про роботу, це про шлях до класного життя. Так! Цей шлях через роботу, через підвищення тощо, але в кінцевому пункті — однозначно класне життя. Англійська має вам приносити або гроші, або задоволення. А краще і те, й інше. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Найперше я набуваю нових знань. Зараз проходжу багато програм щодо своєї роботи та духовності, а також медитую, таким чином кристалізуючи свою внутрішню силу. Іноді буває й шопінг, але звичайно, лише після того, як я задонатила на ЗСУ. Кайфую також під час того, коли удосконалюю свої програми. Дуже допомагає спілкування, живе й у блозі. І звичайно, приємні фізичні навантаження. Що перше зробите після Перемоги? Мені здається, що ми просто будемо обійматися і плакати. І ви знаєте, я щодня працюю і роблю все так, ніби ми вже перемогли. Кожна моя дія має чітке спрямування в майбутнє. І я точно знаю, що в кінці є світло!

Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році? Бачу Україну оновленою. Нарешті наша найкраща Батьківщина і всі ми вийдемо зі стану жертви. Тепер ми будемо себе сприймати переможцями. Я бачу, що кожен українець стане автором свого життя та співавтором життя своєї держави! Також бачу нашу країну активною провідною державою, що спонукає весь світ до дій. А найголовніше, бачу Україну ВЕЛИЧНОЮ. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Я хочу масштабу, бо відчуваю, що вже сама готова до цього, і мої клієнти готові до моєї “дорослої” методології опанування мов. Очікую нового вектору розвитку нашого суспільства, морального піднесення та взагалі нового етапу. Вірю, що всі стануть більш щирими, активними та рішучими. Хочу побажати всім знайти внутрішню опору, адже ми шукаємо вчителя зовні, щоб прийти до вчителя всередині. Бажаю, щоб ми всі стали вчителями самі для себе! Бажаю, щоб усе, що ви робите, було ДЛЯ вас і ПРО вас!

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Війна змінила нашу країну і світ. Вона вплинула на кожного українця і на мене в тому числі. Життя кожного з нас вже не буде таким, як раніше - факт. В першу чергу, я навчилася цінувати своїх рідних і близьких, час, проведений разом з ними. Я дійсно розумію необхідність підтримки та взаєморозуміння з дорогими для мене людьми. Саме тому зараз я постійно говорю, як сильно я їх люблю, ціную, стала частіше їх обіймати і цілувати. Вонинайдорожче, що в мене є. Війна навчила мене не відкладати на завтра те, що можна зробити зараз, бо потім може і не настати. Війна сама розставила пріоритети. Я зрозуміла хто є хто, з якими людьми мені по дорозі, а з якими краще розійтися. Потрібно жити тут і зараз, радіти та тішитись кожній миті житті. Насправді все швидкоплинне і мінливе. Все, що здавалося мені раніше непорушним і вічним, може рухнути в один день. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Я ніколи не падала духом, хіба що в перші дні війни. Але це був найскладніший період в житті для кожного, наш світ змінювався і це потрібно було прийняти. Я б навіть назвала це тимчасовим розпачем. Це нормальний процес. Я, як і мільйони інших українців, не знала, що робити далі, куди їхати, як далі жити. Ясність прийшла пізніше, як і усвідомлення того, що сталось. Згадуючи ті часи, можу з упевненістю сказати, що війна мене загартувала. Вона зробила мене сильнішою, витривалішою, жорсткішою і впевненою в своїх силах людиною. Україну я підтримувала і продовжую це робити в тилу, фінансово. Я не припиняю свій бізнес вдома, плачу податки, даю робочі місця людям, підтримую економіку нашої країни. Як війна вплинула на Вашу роботу? На початку війни, мені довелось взяти паузу, тимчасово розпустити всіх працівників, адже ніхто не знав, що буде далі. Було банально страшно. Сама поїхала на захід України до своєї мами. Бізнес і сам фізичний магазин

залишилися в Києві. Мені здавалось, що це втратило актуальність в умовах війни. Але згодом клієнти самі почали писати нам, цікавитись товарами, попит зростав, це мене дуже надихнуло і я зрозуміла, що саме час діяти. Я маю адаптуватися до нових умов, до нової реальності та взяти себе в руки. В Києві було ще не зовсім безпечно. Довелося частину товару перевозити до Львова і вже звідти працювати. Робота об’єднала нашу сім’ю, працювали всі, навіть мої родичі, які тимчасово проживали у нас. Насправді це дуже допомогло нам хоч трохи відволіктися від постійного читання моторошних новин. Я отримала новий сенс життя та надію на краще. Зараз моя найголовніша місіявистояти. Я впевнена, що бізнес, який пережив кризис, карантин, війну, а тепер ще й регулярні відключення електроенергії, має великі шанси на успіх в майбутньому. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Коли складно емоційно, я намагаюся концентруватися на чомусь приємному. Мені дуже допомагають впоратися зі стресом мої домашні тваринки, у мене дві милі собачки - Персик і Булочка. Коли я беру їх на руки, мені стає набагато легше, я все погане відпускаю. Недарма кажуть, люди, які мають домашніх улюбленців живуть набагато довше. Це доведений факт. Спорт, прогулянки та фізична активністьтеж дієвий метод звільнити свою голову від жахливих думок. Особисто мені, подорожі теж додають наснаги до життя. Хоча зараз подорожувати дуже складно, все ж деколи вдається порадувати себе заслуженим відпочинком. Інколи я дозволяю собі нічого не робити, аби не було

вигорання. Це чудова можливість трохи сконцентруватися на собі. В такі дні, я цілий день ходжу в піжамі, читаю книги, дивлюся серіали, їм смаколики та все собі дозволяю. Завдяки цим методам, останнім часом, я стала дивитись менше новин і почуваю себе прекрасно. Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році?

Україна вже ніколи не буде такою, як раніше, але я впевнена, вона буде набагато кращою. Найголовніше - вільною. І як мінімум у складі НАТО, я впевнена в цьому. Звичайно, ми всі маємо триматися разом та з усіх сил підтримувати та вірити в нашу країну. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Особисто для себе, в професійному плані, дуже хотіла б розвитку та масштабування для свого бізнесу, створення нового магазину, можливо навіть бренду, вихід на Європейський ринок. В особистому житті - здоров'я, щастя, благополуччя для своїх рідних та близьких, примноження власних успіхів. Для всіх читачів бажаю того ж самого, а ще достатку, процвітання, здійснення всіх найпотаємніших мрій. І нехай 2023 подарує найголовніше - перемогу!

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Змінила…! Я навчилася приймати ситуацію такою, яка вона є, підлаштовуватися під неї. Я стала сильнішою духом і почала більше шукати кращих моментів. Я зрозуміла, що головне в нашому житті — це те, що ми несемо в серці, те, з чим прокидаємося кожен день, те, з чим йдемо на роботу і те, що даруємо навколишньому світу. Любов! Любов до життя та до кожної його миті! Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Звісно, не завжди вдається. Іноді хочеться просто ридати, але, на щастя, це миттєва слабкість. Я йду на роботу, знаючи що там на мене чекають люди, наша команда, де кожен дарує усмішку. Усі вірять в нашу Україну та в нашу перемогу. Тому ми працюємо, підтримуємо нашу країну, донатимо, сплачуємо всі податки, допомагаємо кожен індивідуально та всі разом. Це надихає йти вперед. Як війна вплинула на Вашу роботу?

Перші тижні ми закрили салон взагалі. Майже всі з команди роз‘їхалися. А 6 березня 2022 року я прийшла до салону і почала потрошку приймати клієнтів, які бажали підстригтися чи пофарбуватися. Згодом до мене помаленьку почали приєднуватися майстри. І вже з 1 травня вся команда була на своїх місцях, усі працювали. Звісно, що прибуток дуже впав, але ми потихенько-помаленьку, дріб-

ненькими кроками йшли до цілі, продовжуємо це робити й зараз. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Перше, що я роблю, це йду гуляти на свіжому повітрі. А ще маю кілька речей, що заспокоюють мене: Вдячність — це найсильніша молитва. Думками дякую за все, що в мене є в цей момент. Спорт — ще один головний розділ у моєму житті, який дуже допомагає контролювати рівень стресу. Робота та люди. Адже спілкування — це важлива річ. Коли ти слухаєш, говориш — це дуже розряджає, і ти перемикаєшся. І звичайно СІМ’Я. ОБІЙМИ. ЛЮБОВ. Що перше зробите після Перемоги?

Розплачуся від щастя! Потім піду в храм із вдячністю в серці та молитвою на вустах. Обійму рідних і близьких людей. Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році?

Україну бачу тільки вільною, сильною, впевненою, ніжною, усміхненою і, звичайно, наповненою великою любов‘ю.

Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати

нашим читачам у новому році?

Усім українцям бажаю перемоги!

Миру! Впевненості у завтрашньому

дні!

Як би не було складно, завжди бачте хороші моменти в житті! Хай ваше

серце буде щирим, відкритим і

наповненим любов‘ю.

Посміхайтеся! Навіть коли це важко.

І бажаю, щоб очі плакали тільки від щастя!

Як вам вдається одночасно бути турботливою матір'ю, красивою жінкою, справжнім професіоналом своєї справи? Чи завжди вдається знаходити баланс? Я мати трьох неймовірних діток. Виховую їх сама, часом важко, але вонимоє все. Саме тому я не розумію, що таке складність, біль і сході поняття. Я не звикла опускати руки, я - борець та знаю, що мені потрібно! І вважаю, що я добре виконую свої обов’язки. Мій старший син - моя гордість, він - військовий 16-річний ліцеїст. Пишаюся, що змогла виростити справжнього чоловіка та надзвичайно сильну духом людину. Але я щиро вірю, що «не буває важко щось зробити», все лише в твоїх руках. Темні часи обов’язково закінчаться і ми всі побачимо світло. Головне пам’ятати і повторювати кожен день: «я все зможу і впораюсь з будь-якими життєвими труднощами», якими б вони не були. Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? Війна назавжди змінила кожного з нас. Вона спричинила вирій думок у голові багатьох, які докорінно змінили нас зсередини. Особисто я точно зрозуміла, що ніколи б не змогла жити в іншій

країні. Моє кредо - «зараз або ніколи», набуло зовсім іншого значення.

кругозір дійсно розширився. Тепер я знаю, що таке генератор. Я дійсно ніколи навіть не могла уявити, що

пляється. В такі моменти мене рятують мої кохані діточки. Спостерігаючи за ними, я розумію, що мені є заради кого боротися і робити нові кроки лише вперед. Що перше зробите після Перемоги? Це надзвичайно важке питання для мене. Багато, хто відповів би, що буде святкувати від усієї душі. Проте день нашої перемоги для мене - час скорботи і радості водночас. Я не можу виділити одну емоцію в цей момент. Ми маємо пам’ятати, до останнього свого дня, кожного, хто загинув задля нашої перемоги. Зараз ми всі, як ніколи, розуміємо ціну простих речей, ціну людського життя. В день перемоги я хочу просто подякувати всім Героям України - людям, які виборюють наше життя. Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році? Я бачу нашу країну, як одну із кращих в Європі та світі.

Я вірю,

-

в

пануватиме лише

емоційно? Коли складно

ми

люди

Як змінили Вас місяці війни? Що найголовніше Ви зрозуміли за цей час? 23 лютого я лягала спати з думкою, що я живу своє найкраще життя. В мене на той час активно вівся запис на тату , в мене була заповнена тату студія майстрами, були клієнти на індивідуальні консультації, запрошення на інтерв’ю та співпрацю. Тоді я вважала, що все життя - казка, можна просто далі займатися своєю справою та кайфувати, мій шлях з 0 в Одесі і 4 роки дали свої плоди і я вважала себе переможницею . Коли ми прокинулися 24 лютого, в один момент змінилось все. Автоматично всі записи, що були, відмінилися. Нічого не було зрозуміло. За декілька місяців до цього я купила нову машину та в мене майже не залишилось грошей. Останні декілька тисяч я витратила на заправку машини та продукти. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? З самого початку воєнних дій я продовжувала вести інстаграм, де була можливість спілкуватися зі своєю аудиторією, ми підтримували один одного, таким чином я не втрачала зв‘язок. Вже за тиждень після початку повномасштабного вторгнення до мене записався клієнт на тату «русский военный корабль…», звісно,я виставила це в сторіс. І вже за 2 тижні до мене знов пішли люди. Зараз майже кожного тижня я роблю патріотичні тату, чую як багато моїх клієнтів перейшли на українську, бачу нашу єдність і це прекрасно. Як війна вплинула на Вашу роботу? Моя історія каже про те, що я і мої клієнти зрозуміли найголовніше: життя - одне, не потрібно

його відкладати на «потім». Хочеш тату-роби. Хочеш подорожувати-вперед, хочеш стрибнути - стрибай. Я зрозуміла наскільки треба цінувати сьогодні, та можливість проживати кожен день, дивлячись на сонце, слухаючи спів птахів, сміх дітей та займаючись своєю улюбленою справою. Я зрозуміла, що життя може перерватися у будь-яку мить, тому не варто відкладати, а варто діяти. Я стала більш рішучою, більш дорослішою, більш відповідальною. Я змогла знову забити запис на місяць вперед та довожу кожен день, що ми українці- незламна нація. Пройшовши через це, через вибухи, відключення світла, тривогу за близьких та повне нерозуміння, що робити далі, я навчилась не тільки не падати духом, а і впевнено можу сказати, що не обставини роблять нас, а ми вирішуємо, як реагувати на обставини. Зараз я також займаюсь консультаціями для всіх майстрів, що хочуть стати лідерами у свої справі та даю практичні поради, як досягти успіху у їх справі, навіть у такий скрутний час. Як ви допомагаєте собі коли складно емоційно? В мене є декілька практичних порад. Кожен ранок, незалежно від обставин, я роблю ранкову медитацію, пишу ранкові нотатки, роблю легку зарядку та займаюсь самопрограмуванням. Задача ворога зробити так, щоб ми не знали, що робити далі, були збентежені та розгублені. Ці практики дають заземлення, дають розуміння, що в цей момент ти у безпеці і ти знаєш, куди ти йдеш. Медитація - розслабляє мозок від тривог , ти починаєш заспокоюватися та налаштовуватися на спокійний стан душі і тіла.

Зарядка допомагає «запустити» організм та відчути себе у моменті «зараз», не звертаючи увагу на тривогу за майбутнє. Ранкові нотатки -тут я виписую все, що мене тривожить та не тримаю це все в голові. Самопрогромування - це практика, завдяки якій я кожного дня нагадую собі куди я йду і навіщо. Це допомагає не здаватися і крокувати вперед.

Що перше зробите після перемоги? Після перемоги перше, що я зроблю - обійму рідних, заплачу та ми організуємо свято. Не пам’ятаю, щоб я чекала чогось більше, ніж перемоги.

Якою Ви бачите Україну в новому 2023 році? Україну у 2023 році я бачу квітучою та ще сильнішою. Я впевнена, що війна закінчиться у 2023 році та ми будемо разом відбудовувати нашу країну. Кожен на свому фронті. Однозначно ми стали сильніші, відчувається єдність та дух нашого народу. Попереду тільки найкращі часи. Чого Ви чекаєте від наступного року? Що хочете побажати нашим читачам у новому році? Від наступного року я очікую свого нового рівня. Я очікую, що стану новою версією себе та зможу навчити багатьох людей незламно стояти на своїй меті та досягати її. Планую вийти на новий рівень любові до себе та досягти нових вершин у своєму бізнесі. Читачам хочу побажати ніколи не здаватися, навіть коли здається, що це неможливо. Потрібно завжди йти