20150424 compet brief kontraktova square

Конкурсне завдання Контрактова площа

1

Конкурсне завдання Контрактова площа

2

A. КОНТЕКСТ A.1. Загальна характеристика Подолу. Роль Контрактової площі та вул. П. Сагайдачного в системі м. Києва. Загальна проблематика громадського простору території проектування.

5

5

A.1.1. Загальна проблематика громадського простору на території проектування.

8

A.1.2. Функціональне призначення будівель та споруд на території проектування.

8

B. Контрактова площа сьогодні B.1. Потенціал

9 9

B.2. Подільська територіальна громада

9

B.3. Соціальний запит

9

B.4. Київ Самобутній — міський проект розвитку Подолу: туризм, історія, культура

10

B.4.1. Три кити: історія, туризм, культура

10

B.4.2. Громада та туризм

10

B.4.3. Історія

11

B.4.4. Культура

12

B.5. Завдання конкурсантів

12

C. Конкурс

13

C.1. Графік конкурсу:

13

C.2. Журі конкурсу:

13

D. Контрактова площа — деталі

14

D.1. Економічні вимоги

14

D.2. Територія проектування

14

D.3. Цільові аудиторії і інтересанти території

14

D.3.1. Цільові аудиторії:

14

D.3.2. Інтересанти території:

14

D.3.3. Активності на території проектування

15

D.4. Фотоспоти/краєвиди / landmarks (визначні місця)

16

D.5. Гостинний двір

17

D.6. Озеленення

17

D.7. Пішоходи і велосипедний транспорт

18

D.8. Доступність і безбар’єрність, універсальний дизайн

18

D.9. Громадський транспорт

19

D.10.Приватний автотранспорт

20

D.11. Торгівля, їжа та кава

20

D.12.Інфраструктура обслуговування.

21

D.13.Вуличні меблі

21

D.14.Освітлення

21

Конкурсне завдання Контрактова площа

3

D.15.Мощення

21

D.16.Реклама і фасади

22

D.17. Перспектива площі та прилеглих територій

22

E. Зонування території

24

E.1. Пішохідна вулиця П. Сагайдачного

25

E.2. Сквер довкола пам'ятника П. Сагайдачному.

25

E.3. Площа перед Подільським магістратом (Подільська РДА).

26

E.4. Площа перед Могилянкою.

26

E.5. Сквер довкола пам'ятника Г. Сковороді

26

E.6. Внутрішній двір Могилянки.

26

E.7. Площа перед Театром та Біржею

27

E.8. Сквер довкола фонтану «Самсон»

27

E.9. Територія біля транспортно-пересадкового вузла

28

E.10.Подільський пасаж

28

E.11. «Нідерландській сквер» і площа біля церкви Богородиці Пірогощі

28

E.12.Подвір`я Гостинки

29

E.13.Сквер на вул. Андріївській

29

E.14.Вулиця Покровська

29

E.15.Вулиця Притисько-Микільська та площа довкола церкви

30

F. ВИХІДНІ ДАНІ

31

F.1. Коротка історична довідка про Контрактову площу та прилеглі території.

31

F.2. Пам’яткоохоронний статус території

38

F.3. Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ».

40

F.4. Археологічний спадок Подолу. Пропозиції зі створення археологічного підземного музею на площі Контрактовій.

41 F.5. Планувальні обмеження території проектування.

45

F.6. Міжнародний проектний семінар «Контрактова площа: сценарії розвитку». CANactions 2012, представництво Фонду ім. Г. Бьолля в Україні.

45 F.7. «Київ Самобутній» — міський проект реновації та розвитку історичного середовища на Подолі та Дніпровських схилах.

46

F.8. Перспективна транспортна схема Подолу.

47

F.9. Гостинний двір. Історія та сучасність.

47

G. Важливі посилання:

51

H. Перелік додатків

52

Конкурсне завдання Контрактова площа

4

A. КОНТЕКСТ A.1. Загальна характеристика Подолу. Роль Контрактової площі та вул. П. Сагайдачного в системі м. Києва. Загальна проблематика громадського простору території проектування. Поділ — це низинна частина історичного центру міста Києва, ще з часів Київської Русі відома як торговельноремісничий центр. Назва місцевості походить від старослов’янського «подол» — низина, низинна місцевість. Унікальність Подолу полягає в тому, що життя на цій території не переривалося, починаючи з ІХ ст. Не зважаючи на численні пожежі, ворожі наступи, повені, що затоплювали Поділ чи не щороку, політичні та ідеологічні зміни тощо, Поділ був і залишається одним з культурних, торговельних, ділових та розважальних центрів міста. Існують різні наукові погляди на те, де “розпочався” Київ. Деякі дослідники припускають, що розвиток поселення, яке потім перетворилося на столицю давньоруської держави, розпочався саме на Подолі, завдяки зручній гавані на р. Почайна (М. Сагайдак). Історично Київ складався з трьох частин — Верхнє місто, Печерськ і Поділ. В різні часи певні частини міста розвивалися за різними сценаріями. В період середньовіччя, після татаро-монгольської навали Верхнє місто фактично занепало, а Поділ розвинувся в дійсний адміністративний центр Києва.

Поділ має певні історичні особливості: • припортове місто та багатонаціональний склад мешканців київського порту (зручна гавань використовувалася з Х ст., річковий порт мав активний розвиток з ХІХ ст., однак, фактично втратив своє значення після розпаду СРСР );

• потужні ремісничі традиції ще з часів Київської Русі (розквіт відновлення ремісничих традицій відбувся в 1980х роках — гончарні та ковальські майстерні тощо; занепад в 1990-х рр.);

• традиція міського самоврядування (місто з Магдебурзьким правом з 1494 р.) — на Контрактовій площі було розташовано будівлю Магістрату;

• наявність потужного освітнього центру — з 1632 року (Києво-Могилянська колегія) з продовженням у вигляді Київської православної богословської академії — найстарішого православного вищого навчального закладу в Східній Європі.

• розташування Біржи (Контрактовий будинок) на Контрактовій площі, як центру ведення торгівлі та підприємнитцва в місті;

• потужний духовний центр міста — велика кількість храмів та наявність монастирів; • особливе містобудівне розпланування Нижнього міста (починаючи з 1810-х років — після руйнівної пожежі 1811 р., традиційне для міст, закладених в XVIII ст.), нетипове для інших частин Києва — мережа прямокутних кварталів з центральною “площею-ринок”, типовою для середньовічних західноєвропейських міст.

• розвиток промислових підприємств (пивзавод, елеватор, інші) — закладення промисловості на Подолі відбулося в ХІХ ст. Сьогодні більшість великих підприємств закрито, їх території потребують ревіталізації (приклад — колишній пивний завод Ріхерта і Київський завод солодових екстрактів по вул. Фрунзе, 35)

Сьогодняшній Поділ є районом міста, де найбільшого розвитку набули ділова та торговельна функції. Тут сконцентрована значна кількість робочих місць Києва. Кількість людей, яка перебуває на Подолі у справах переважає за кількість постійних мешканців.

Конкурсне завдання Контрактова площа

5

Історичне значення Подолу — величезне. Тут сконцентрована більшість пам`яток культурної спадщини в м. Києві (398 пам`яток національного та місцевого значення), значна територія Подолу відноситься до Державного історико-архітектурного заповіднику «Стародавній Київ». На території історичного Подолу розташовано 4 театри, 8 музеїв, 13 бібліотек тощо.

Щільність пам`яток культурної спадщини на Подолі та в м. Києві в цілому у порівняльній таблиці (за матеріалами концепції “Київ Самобутній”).

Поділ є духовним осередком державного значення, Оскільки саме звідси починалося поширення християнства територією сучасної України та суміжніх країн (за легендою кияни були хрещені князем Володимиром на місці злиття річок Почайна та Дніпро). На Подолі розташовані церкви: Різдва Христового, Покровська церква, Церква Успіння Богородиці Пирогощої, Флорівський монастир, Церква Миколи Притиска, Свято-Іллінська церква, Храм Миколи Чудотворця, Церква святого Миколи Набережного, Хресто-Воздвиженська церква та інші. Такий величезний потенціал даної території мав би приваблювати велику кількість туристів, однак, насправді Поділ не працює як потужний туристичний центр з огляду на нерозвиненість туристичної інфраструктури, низьку якість громадського простору, відсутність зв`язку з рікою та низьку “проявленість” історичної спадщини Подолу. Частка туристів серед користувачів території — лише 3%, тобто 1 турист на 12 мешканців. Для порівняння в “Малому Парижі” на 1 мешканця приходиться до 15 туристів.

Конкурсне завдання Контрактова площа

6

Доступність та зв`язаність. Історичний Поділ розташований на шляху, який поєднує південні, південно-західні райони міста з північними правобережними районами та лівобережними житловими масивами. Це спричиняє масовий автомобільний транзит через історичну частину Подолу. Територія Подолу обмежена високими Дніпровськими схилами та річкою. Певна “зажатість” району обумовлює складність вирішення транспортних питань. На території історичного Подолу розташовано 2 станції метрополітену — Поштова площа та Контрактова площа. З Верхнім містом Поділ зв`язаний Володимирським узвозом, Андріївським узвозом (пішохідна вулиця з обмеженням руху автотранспорту), Вознесенським узвозом, вул. Глибочицькою, існує зв`язок з Володимирською гіркою через фунікулер. Громадський транспорт представлений трамвайними автобусними маршрутами та маршрутними таксі. В літній період працює екскурснійні річкові маршрути. Певний період часу працював річковий трамвай, однак з огляду на велику вартість квитка, його маршрут зараз не працює. Окрім звичайних трамваїв тут курсують: екскурсійний трамвай, трамвай-ресторан та трамвай-музей. З Контрактової площі на трамваї можна доїхати до київського лісового курорту Пуща-Водиця. Для розвитку історичного потенціалу Подолу та пожвавлення туризму в 2013 році було розроблено міську програму “Київ Самобутній” (додаток 6.12.).

Роль Контрактової площі та вул. П. Сагайдачного в структурі міста. Контрактова площа відіграє важливу роль в структурі міста з огляду на її стратегічне розташування. Це — центральна площа історичного Подолу, до якої підходять магістральні вулиці Подолу. Її низинне розташування природнім способом приваблює відвідувачів, які “стікають” з прилеглих узвозів і залишаються на Подолі. Площа має потенційний вихід до ріки через мережу подільських вулиць, а також входить в єдиний містобудівний ансамбль “Поштова площа — вул. П. Сагайдачного — Контрактова площа”. Контрактова площа — потужний пересадковий вузол для мешканців міста, вона виконує транзитну роль та роль транспортного хаба. На жаль, простір площі не впорядкований, рух пішоходів до зупинок громадського транспорту хаотичний. Також площа має значну роль для відпочинку, наявність Києво-Могилянської академії, великої кількості ділових споруд провокує велику відвідуваність площі студентами та людьми в активному віці. Пішохідний потік в районі Контрактової площі та вул. Сагайдачного у денний час становить понад 2000 осіб на годину в будні та біля 1500 осіб у вихідні (за даними концепції “Київ Самобутній”).

Конкурсне завдання Контрактова площа

7

A.1.1. Загальна проблематика громадського простору на території проектування. Проблематика громадського простору території проектування типологічно схожа з проблематикою загальноміського громадського простору м. Києва.

Основні проблеми: 1)

Відсутність системного підходу та стандартних алгоритмів взаємодії зацікавлених сторін у плануванні міського простору.

2) Узурпованість права на прийняття рішення.

3) Низька якість прийнятих проектних рішень.

4) Відсутність сучасних стандартів якості міського простору.

5) Відсутність прозорого процесу пошуку кращого рішення.

6) Відсутність чітких і ясних алгоритмів, складність комунікації та узгодженості дій між великою кількістю учасників процесу.

7) Відсутність пріоритетності просторів.

8) Відсутність реальної конкуренції між будівельними підрядниками та організаціями, відповідальними за утримання територій.

9) Ігнорування певних нормативних вимог при створенні та експлуатації міських просторів.

10) Непроявленість зв`язку з річкою.

A.1.2. Функціональне призначення будівель та споруд на території проектування. За матеріалами Генерального плану м. Києва територія проектування відноситься до території громадських будівель та споруд із вкрапленнями територій зелених насаджень загального користування на Контрактовій площі.

За матеріалами концепції “Київ Самобутній”

Конкурсне завдання Контрактова площа

8

B. Контрактова площа сьогодні Зараз площі як громадського простору не існує. Особливо цінна міська територія зайнята безсистемним паркуванням і стихійними тимчасовими спорудами для ведення підприємницької діяльності (кіоски). Функція площі в місті не проявлена, з територією пов'язані численні антизабудовні конфлікти за участю громадськості. Київська громада сприймає ситуацію, яка склалася на площі, як війну. Зв'язок громади та влади тільки налагоджується.

B.1. Потенціал Контрактова площа завдяки своєму розташуванню є одним з найбільш затребуваних місць у Києві. Щодня через транспортний вузол Контрактової площі проходить 35 тисяч осіб. На площі розташований один з провідних українських університетів — Києво-Могилянська академія, площа є традиційним місцем збору студентів. У зоні проектування є два кластери барів і ресторанів (вул. П. Сагайдачного, двір поблизу виходу зі станції метрополітену «Контрактова площа» між вулицями Спаська та Хоріва), що користуються високим попитом у киян. У пішохідній доступності знаходяться музеї, церкви та монастирі. Площа пов'язана прямими маршрутами громадського транспорту з залізничним, річним вокзалами та аеропортом «Київ» і, з пересадкою, з аеропортом Бориспіль. В останні 10 років Поділ почав перетворюватися на туристично-культурний кластер. Реконструкція Контрактовій площі має допомогти Подолу зробити серйозний ривок і стати гідним конкурентом районам Кройсбург в Берліні і Ла Барселонета в Барселоні.

B.2. Подільська територіальна громада Це найсильніша і найактивніша територіальна громада в Києві. Ядро подільської громади сформувалося в низці антизабудовних конфліктів на території Подолу і околиць. У 2007 році відбувся конфлікт громади на чолі з громадським об'єднанням «Старий Поділ» навколо будівництва вірменської церкви у сквері Червоної Пресні близько кінотеатру «Жовтень», будівництво було скасовано. Наступним став скандал навколо будівництва на Андріївському узвозі офісного центру, проект будівництва був відкликаний на переробку, було укладено угоду з інвестором про створення Громадської та Експертної рад проекту та передачу їм частини повноважень з узгодження проекту. Потім вибухнула потужна кампанія, пов'язана з Гостинним двором — будинок було зайнято активістами, в ньому був організований творчий сквот, ситуація розвивалася протягом 13 місяців. Активістів вигнали з будмайданчика, однак будівництво було заморожено. Історія отримала дуже великий розголос, внаслідок чого будівлю повернули до переліку пам'яток культурної спадщини. Цікаво, що в рамках акції використовувалася назва «Гостинна республіка», яка спирається на демократичні традиції території. Останній конфлікт розгорнувся навколо фонтану біля пам'ятника П. Сагайдачному. Громада не прийняла новий проект фонтана, але найбільш сильно була обурена відсутністю діалогу з громадськістю: вночі фонтан був обнесений будівельним парканом, який був повалений громадою вже зранку.

B.3. Соціальний запит У 2013 році в рамках дослідження громадської думки стосовно подальшої долі Контрактової площі Департаментом містобудування та архітектури було проведено опитування громадськості щодо майбутнього функціонального призначення Контрактової площі. Городяни чекають, що площа стане «пішохідно-велосипедною» (60%), місцем для прогулянок мешканців і туристів (50%). На площі можуть проходити мистецькі акції та концерти (38%). Конкурсне завдання Контрактова площа

9

Найважливішими форматами використання площі городяни вважають «парк» (25%), «зелена зона для відпочинку» (25%), «музеї» (21%), «ресторани / кафе» (17%).

84% учасників опитування підтримали створення на Контрактовій площі підземного археологічного музею з експозицією середньовічного Києва, 81% підтримали відновлення будівлі міської ратуші XV-XIX ст.ст. Ідея будівництва нового торговельно-розважального центру на площі по історичному проекту В. Гесте викликала різке відторгнення киян: проти були 84% опитаних. Важливо враховувати, що з огляду на різке зростання протестних акцій в 2013-2015 рр. ставлення аудиторії до проблематики ще більш радикалізувалося. В цільовій аудиторії опитування є велике ядро (23%) щоденних користувачів. Ще 23% відвідує площа кілька разів на тиждень, 37% — кілька разів на місяць. 88% аудиторії молодше 40 років, 50% у групі 20-29 років. З грудня 2011 по березень 2012 років в рамках підготовки до проектного семінару «Контрактова площа: сценарії розвитку» було проведено соціологічне опитування та культурологічний аналіз функціонування Контрактовій площі. За результатами аналізу мешканці різко незадоволені ситуацією з громадськими вбиральнями, лавами, зеленими насадженнями, фонтанами, пішохідними переходами, відсутністю велопарковок, якістю зупинок громадського транспорту та автопарковкою. Контрактова площа в основному використовується респондентами для зустрічей з друзями, роботи та навчання, прогулянок і відпочинку на відкритому повітрі.

B.4. Київ Самобутній — міський проект розвитку Подолу: туризм, історія, культура Міська програма ревіталізації Подолу «Київ Самобутній» включає в себе три магістральні напрями розвитку території.

B.4.1. Три кити: історія, туризм, культура • Історія: підземний археологічний музей на Подолі; • Туризм: Київ — місто світу — культурні посольства на Подолі; • Культура: 400-річчя Національного університету «Києво-Могилянська академія» в 2015 році.

B.4.2. Громада та туризм Контрактова площа — одне з найважливіших для киян місць, крім того вона має потужний туристичний потенціал. На Подолі — найактивніша в місті територіальна громада. Найбільша місцева аудиторія площі — студенти Києво-Могилянської академії, легко інтегруються з туристами. На Подолі — висока концентрація хостелів в пішій доступності — пляжі, дві «п'яних милі» з двох боків площі. Площа змикається з одним з головних туристичних маршрутів: Андріївським узвозом, навколо площі розташовані численні музеї, ресторани та туристичні атракції. До Києва прилітають недорогі авіарейси з Польщі, Німеччини, Угорщини, Грузії. Lowcoster AtlasJet вже оголосив про підготовку до відкриття рейсів з Києва до Тбілісі, Амстердаму, Ербілю, Лондону, Парижу, Мілану, Дюсельдорфу, Неаполю, Мадриду, Мінську, Алмати, Астани, Єревану, Москви, Санкт-Петербургу. Після очікуваного в рамках процесів Євроінтеграції запровадження принципу «Відкрите небо» для аеропортів Києва очікується подальше зниження цін на квитки і введення нових рейсів. Світовий досвід показує, що першою хвилею туристів буде туризм «низького чеку», який протягом декількох років рознесе по світу звістку про «нову туристичну Мекку» — Київ. Великий торговельний центр (Гостинний двір) при правильному плануванні може успішно інтегруватися в громадський простір площі і ефективно працювати на місцевому та туристичному людському трафіку.

Конкурсне завдання Контрактова площа

10

Завдання конкурсантів • Створити комфортне доступне середовище з якісною інфраструктурою «вуличного життя», де однаково

комфортно почуватимуться як туристи так і кияни — відродити київське літописне Торжище як місце зустрічі людей з усього світу.

• На площі має з'явитися головний туристичний офіс Києва, має бути передбачено місце для офісу розвитку району для ефективної роботи з громадськістю.

B.4.3. Історія Поділ — один з найдавніших районів Києва, заснований в IX-X століттях, задовго до поширення влади київських князів на північні території. Поділ продовжував жити навіть коли верхній княжий Київ знищувався монголотатарським ханом Батиєм і московськими князями Долгоруким і Боголюбським. Поділ — справжня скринька історій, а історії — найбільш затребувана туристами річ. Історії розповідають навіть назви сусідніх вулиць: Хорива, Щекавицька, Борисоглібська, Ігорівська, Волоська, Братська. Але для туриста це все незрозуміло, міські історії не проявлені в просторі.

Завдання конкурсантів Проявити історії та міфи Подолу, створити можливість для розповіді якомога більшої кількості історій і появи нових.

Археологічний музей Справжня перлина Подолу – це те,що знаходиться на глибині 12-13 метрів під площею — збережене дерев'яне місто Х століття. Це — єдине місце в світі, де збереглося оригінальне дерев'яне місто такого розміру (340 га) і такої давнини. Створення музею археології стародавнього Києва з оригінальним дерев'яним містом IX-XIII століть фантастичного рівня схоронності невідворотно перетворять Київ на точку тяжіння масштабу Стамбула, Риму та Мачу Пікчу. На жаль, зараз будівництво археологічного музею є занадто коштовним для міста, але зважаючи на унікальність та масштабність археологічного шару, конкурсанти мають передбачити місце для розміщення майбутнього входу в музей, звідки будуть починатися розкопки, коли кошти на цей музей з'являться у міста або приватних інвесторів та фондів. Суть проекту полягає у створенні підземної сучасної за формою та змістом інтерактивної експозиції з максимальним використанням автентичних архітектурно-археологічних комплексів, предметів, що використовувались у широкому вжитку, рідкісних археологічних знахідок. Форма експозиції являтиме собою цілковите «занурення» у реальний світ буття давніх киян, з відтворенням старожитностей у їх первісно – автентичному середовищі, тобто у товщі культурних нашарувань, що досягають глибини більше 12 м. від сучасної денної поверхні. Будівлю музею пропонується виконати із скла та зв’язуючих металевих конструкцій, які по ходу розкопок поступово опускатимуться у товщу культурного шару. Місцерозташування музейного центру в зоні сучасного скверу (впритул до розкопу 1971-1973 рр.), поблизу церкви Успіня Богородиці Пирогощі, будівлі Гостинного двору, що маркує собою колишній вічовий майдан давнього Києва — літописне «Торговище». Реалізація проекту підземного археологічного музею на Подолі, окрім суттєвого посилення туристичного інтересу до старожитностей Києва, здатна великою мірою сприяти і євроінтеграційній стратегії України. Музей наочно демонструватиме шляхи розвитку середньовічної європейської урбанізації, яка протягом доволі короткого часу (ІХ- ХІ ст.), не зважаючи на етнічні і державні кордони, змогла об’єднати весь європейський континент (включаючи і Київську Русь) в одне культурно-економічне ціле та стала початком християнізації та державного життя для основної більшості європейських країн. Матеріали музею дадуть змогу вперше побачити та оцінити якою Конкурсне завдання Контрактова площа

11

близькою за численними стилевими ознаками та містобудівними технологіями була міська культура Києва до культури таких знаменитих міських центрів Європи як: Йорк, Лондон (Великобританія); Руан, Нант, Париж (Франція); Дорестад, Лунд, Бірка, Сігтуна (Скандинавія); Гнезно (Польща); Стара Ладога (Росія). Це сприятиме новій оцінці ролі Києва в історії як Східної так і Західної Європи.

B.4.4. Культура У 2015 році університет Києво-Могилянська академія відзначає своє 400-річчя. У зв'язку з цим буде проводитися ціла програма заходів, яка буде включати проектні семінари, виставки, конференції тощо. Планується розробити рішення стосовно ревіталізації кампусу університету з перетворенням його на якісний громадський простір для студентів. Зараз на площі не вистачає музеїв, але є потужний потенціал для розвитку.

B.5. Завдання конкурсантів • Проявити Контрактову площу як місце київської міської культури в усіх аспектах — від вуличної їжі до нового європейського транспорту.

• Зберегти і ревіталізувати якомога більше елементів міської культури і міського середовища, створити можливості для розвитку різних міських культур.

• Контрактова площа має стати головною територією для проведення міських ярмарків, фестивалів і свят, місцем тяжіння мешканців та гостей міста в будні дні.

• Пішохідна Контрактова площа, трансформована для різних активностей і форматів використання в літній і зимовий сезони для всіх верств населення, осіб різного віку.

• Необхідно перетворити зону проектування в мережу компактних громадських пішохідно-велосипедних

просторів, повних життя і вуличних активностей з візуальною впорядкованістю об'єктів, що створює відчуття порядку і чистоти.

• Необхідно створити топографію міста, що викликає цікавість — раптові закутки, арки, які «ведуть у таємний світ», те що туристи потім будуть називати «знахідкою».

• Необхідно проявити яскравий вітальний місцевий колорит і характерність — обличчя Києва і характер міста мають бути максимально проявлені перш за все на цій території.

• Контрактова площа має стати обличчям Києва для всього світу — місцем, повним життя, людей та історій.

Смачна їжа, дешеве житло, зелені вулиці з тінню, піврічний м'який сонячний сезон, файні бари і кафе, щільна мережа фестивалів, легка пішохідна та велосипедна доступність Дніпра і пляжів, заповідника Труханів Острів та парку Дружби народів з екстрім-парком на острові Муромець, потужна історична та архітектурна спадщина і, головне, — високий інтерес до України в світі на тлі яскравої боротьби українців за свободу та війни за незалежність, безумовно зроблять з Києва найсильнішу точку тяжіння у всьому східно-європейському регіоні.

Конкурсне завдання Контрактова площа

12

C. Конкурс Для вирішення даних завдань Департамент містобудування та архітектури оголосив архітектурний закритий бліц-конкурс на концепцію громадського простору Контрактової площі та прилеглих територій. До участі в конкурсі запрошені найбільш перспективні архітектурні бюро України.

C.1. Графік конкурсу: 24 квітня – 24 травня 2015 року – проектування.

25 травня 2015 року – технічна експертиза проектів.

26-27 травня 2015 року – робота Журі, визначення переможців.

29-31 травня – оголошення переможців конкурсу в рамках Фестивалю міських проектів «PRO місто» на День Києва.

C.2. Журі конкурсу: Для даного конкурсу замовник вирішив запросити в Журі тих, хто в подальшому має нести відповідальність за втілення результатів конкурсу в життя, спеціалістів, а також представників подільської територіальної громади.

• СЕРГІЙ ЦЕЛОВАЛЬНИК – головний архітектор м. Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури.

• ВОЛОДИМИР ГУСАКОВ – президент Національної спілки архітекторів України.

• ВАЛЕНТИН МОНДРИЇВСЬКИЙ – голова Подільської районної в м. Києві державної адміністрації.

• АНДРІЙ МЕЛЕШЕВИЧ – президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».

• ВЛАДИСЛАВА ОСЬМАК – культуролог, викладач НАУКМА, громадський активіст, член Ради Андріївського

узвозу, громадський експерт конкурсу «Територія гідності».ДІАНА ПОПОВА – директор Департаменту культури.

• ОЛЕКСАНДР СПАСИБКО – директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення.

• ОЛЬГА ЗАКРЕВСЬКА – засновниця локального комьюніті «Подоляночка».

• ТАРАС КАЙДАН – голова ГО «Хмарочос».

Конкурсне завдання Контрактова площа

13

D. Контрактова площа — деталі D.1. Економічні вимоги Важливо: у зв'язку з нестабільною економічною ситуацією в Києві, рекомендується запропонувати економічні проектні рішення. В той же час ці рішення мають дозволити максимально розвинути потенціал території і трансформувати її в яскравий продукт, на базі якого площа буде подалі розвиватися.

D.2. Територія проектування В даний час система комплексного управління територією відсутня. Територія поділена між різними балансоутримувачами, єдиного «господаря» немає. Не існує стратегії розвитку території, що призводить до відчуття «нічийності» території. На площу і прилеглі вулиці постійно претендує стихійна торгівля. Також територія площі використовується як стихійна парковка. Територія не осмислена як єдине ціле. Благоустрій проводиться стихійно окремими дрібними бізнесами. В даний момент площа являє собою територію, стихійно заставлену автомобілями та тимчасовими спорудами (кіосками). Благоустрій на площі – фактично є реліктом пострадянської епохи. В рамках експлуатації забезпечується лише підтримання рівня інфраструктури вкрай низької якості. На площу відсутня базова туристична інфраструктура: громадські вбиральні, питні фонтанчики, Wi-Fi. Експлуатація площі зводиться до фарбування бордюрів і прибирання сміття. Громада відокремлена від управління територією і не може чинити на неї жодного впливу. Можливості взаємодії громади з місцевою владою, що з'явилися після Революції Гідності не інституалізовані. У міської влади площа сприймається як соціальне навантаження, у її підтримці та розвитку не вбачається цінність. У всьому світі великі громадські простори є потужною туристичною атракцією. Потік туристів і місцевих жителів через площу забезпечує ефективне функціонування місцевого бізнесу, а поліпшення простору веде до збільшення оподатковуваної бази місцевого бізнесу. Функціонування площі як мультиплікатора міських доходів не усвідомлено і не використовується. Територія не усвідомлена як продукт, у неї немає своєї програми, можливостей для просування та розвитку. З точки зору базових для розвитку міст Європи принципів sustainable growing має з'явитися єдина структура, яка розвиває територію.

D.3. Цільові аудиторії і інтересанти території D.3.1. Цільові аудиторії: • Місцеві жителі • Працівники прилеглих офісів • Студенти • Школярі • Туристи • Кияни

D.3.2. Інтересанти території: • Подільська територіальна громада — найбільш активна громада в місті. Конкурсне завдання Контрактова площа

14

• Києво-Могилянська академія — один з найбільших українських університетів.

• Подільська районна адміністрація • Нацбанк України • Міжбанківська валютна біржа • КП «Київпастранс» • Туристичний бізнес • Ресторанний бізнес • Музейне співтовариство • Гостинний двір • Парафія храму Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощі УПЦ КП • Посольство королівства Нідерландів • Будинок дитячої творчості Подільського району • Дитячий музичний театр

D.3.3. Активності на території проектування Активності маргіналізовані, простір не надає можливості їх розвивати, тим не менш на площі проводилися:

• Фестиваль Made in Ukraine (25 000 відвідувачів) • Концерти • Ярмарки (різдвяні, інші) • «П'яна миля» • Площа використовивується як місце зустрічей • Студенти на площі активно прогулюють пари Історичний шар.

• Контрактовий ярмарок на Торжище – ярмарок українських виробників • Ремесла • Історія місцевого самоврядування • Толока • Трамвай (Подільська лінія Трамваю — одна з перших ліній київської Конки і київського Трамваю) • Благодійні аукціони Потенційні активності на території.

• Місцеві аудиторії вкрай привітні і готові включати в себе нові київські фестивалі: • Київський фестиваль вуличної їжі • Київський музичний фестиваль • Kyiv Music Market • Фестиваль вуличної музики • Київ Open air • Фестиваль міських проектів «PRO місто» • Перший київський Urban-fest Конкурсне завдання Контрактова площа

15

• CANactions • Фестиваль паніки і істерики • Фестиваль «Структура» (готується) • Фестиваль «Благофест» • Країна мрій • Труханів off • інші. Завдання • Передбачити літні та зимові активності.

• Необхідно не допустити вихолощення місць, аудиторії мають змішуватися.

• Не повинно з'явитися місць, куди ходять «тільки кияни» та «маргінальних» місць тільки для туристів з низьким рівнем обслуговування.

• Фестивальні зони, які проводяться на площі, мають бути розташовані в різних частинах площі.

D.4. Фотоспоти/краєвиди / landmarks (визначні місця) На Контрактовій площі є ряд цінних landmarks, наприклад фонтан Самсон — яскравий зразок primitive art, типовий для європейських міст. На карті зонування Контрактової площі позначені точки гарних краєвидів.

Завдання Створити елементи міського середовища, що підштовхують відвідувачів площі до фіксації видів з кращих точок. Класичні види, отримані таким чином, можуть стати візитними картками території та сприяти її рекламі через соціальні мережі.

Музеї • Музей Національного університету «Києво-Могилянська академія» Музей історії благодійництва • Музей Чорнобиля • Музей гетьманства у будинку гетьмана Мазепи • Музей однієї вулиці • Будинок-музей Булгакова • Музей Експеріментаріум • Аптека-музей • Музей-архів і документаційний центр українського самвидаву. При збільшенні туристичного потоку площа стане привабливою для розміщення й інших музеїв. Зокрема можна врахувати потенційну можливість розташування колекції монет Музею історії грошей Нацбанку України, зараз розташованої в головній будівлі Нацбанку на вул. Інститутській. Також з часом може з`явитися Музей місцевого самоврядування та магдебурзького права (Подільська ОДА). Конкурсанти можуть запропонувати нові музеї, спираючись на історичні шари і міфи Подолу.

Церкви та найцінніші архітектурні об'єкти • Фонтан Самсон • Дзвіниця церкви Миколи Доброго Конкурсне завдання Контрактова площа

16

• Свято-Флоровський Вознесенський жіночий монастир (Вознесенська та Воскресенська церкви) • Храм Миколи Притиска • Покровська церква • Будинок Петра Першого • Будинки заможних київських міщан Балабух (Сагайдачного 27б) • Купецькі лавки початку XIX століття (Покровська, 11) • Будинок купця Назарія Сухоти

D.5. Гостинний двір Ситуація Земля на якій розташована споруда належить місту. Сама споруда знаходиться у державній власності в оренді у ПАТ «Укрреставрація». Довкола способу використання (програми) споруди точиться багаторічний конфлікт між громадою Подолу та інвестором; Найбільш вірогіднім (компроміснім) видом використання споруди міг би бути наступний розподіл функцій: торгівля, кафе, ресторани, сувеніри з Андріївського та камерний двір на першому рівні; культурна (музейна) функція — на іншому рівні. Також, видається раціональнім і для площі і для власника об'єкта, пропустити через тіло споруди пішохідний потік у напрямку вул. П. Сагайдачного — метро Контрактова. Зважаючи на досвід двох успішних ярмарків українських товарів на площі рекомендуємо звернути увагу на досвід Кракова – а саме площу Ринок Гловни та будівлю Сукініце — туристичний маркет місцевої продукції високого класу: місцевий дизайнерський одяг, прикраси, сувеніри з національним колоритом, галерейні та музейні простори, які приваблюють туристів значно більше бутіків великих мережевих брендів. Також рекомендуємо врахувати досвід розвитку активних перших поверхів в кластері навколо площі Ринок, Львів

Завдання • Запропонувати формат використання Гостинного двору з його органічним включенням в загальну концепцію площі.

• Запропонувати співвідношення комерційних і громадських функцій.

• Запропонувати варіанти активностей і сценаріїв розвитку Гостинного двору. Рекомендуємо Передбачити наскрізний пішохідний прохід через Гостинний Двір.

D.6. Озеленення Озеленення зони проектування сьогодні ситуативне і безсистемно. Частина дорослих дерев хворі, потрібна їх заміна. Газони не витримують велику проходимість Контрактовій площі, від того для збереження їх огороджують парканами. Таким чином на площі з'являються «резервації» мощених доріжок, де дозволено перебування людей і площа втрачає свій сенс як місце збору, де люди є головними акторами і перетворюється на транзитний простір зі структурованими пішохідними потоками. Газони по суті виконують символічне завдання — їх збереження прирівнюється громадськістю до збереження площі як громадського простору, наявність газонів є публічною демонстрацією відмови від забудови площі.

Завдання Вирішити завдання системного озеленення площі, природно інтегрованого в сценарії громадських просторів, які входять в зону проектування.

Конкурсне завдання Контрактова площа

17

Обов'язково Перевага має бути віддана мощенню площі. Газони можуть бути збережені в тих частинах зони проектування, де вони здатні витримати навантаження. Позбавитися всіх парканів на площі. Усі дерева на площі повинні бути збережені. Можлива пересадка окремих рослин. Наголос при озелененні не може має бути на квіткових клумбах з однорічними рослинами, їх розміщення можливо тільки в особливо цінних, «парадних» місцях.

Рекомендуємо Наслідуючи старовинній київській традиції використовувати металеві решітки для прикореневої системи дерев.

D.7. Пішоходи і велосипедний транспорт Контрактова площа та вул. П. Сагайдачного має перетворитися на пішохідні і започаткувати створення пішохідних просторів в м. Києві. На відміну від в інших територій Києва, розташованих на пагорбах, Поділ лежить на площині і, від того особливо зручний для пересування на велосипеді. З Контрактової площі пішки, на велосипеді і на громадському транспорті доступні всі ключові міські пам'ятки. В 1,5 км від зони проектування розташовані пляжі і заповідник Труханів острів площею 4,5 кв. км. У зв'язку з квартальною структурою Подолу, спеціальна транзитна велоінфраструктура в зоні проектування не передбачається. Для вільного пересування територією Подолом достатньо буде обмеження швидкості до 30 км/ год., що є типовим для старих центрів європейських міст.

Завдання • Розробити площу Контрактову та вул. П. Сагайдачного як пішохідні.

• Зробити територію проектування повністю доступною для пересування на велосипеді.

• Передбачити велопарковки біля всіх туристичних пам`яток та інфраструктурних елементів.

• Закласти два майданчики для стоянки велопрокату по 30 велосипедів неподалік від транспортного хабу на Контрактовій площі і в сквері по вул. Андріївській.

Нове в місті Контрактова площа повинна стати наочною демонстрацією перспективної організації велосипедного руху в місті.

Рекомендовано Врахувати популярні велосипедні маршрути від Контрактової площі: на Поштову площу, на Володимирську гірку, в межах Подолу, в бік Московського моста і по вул. Фрунзе в бік Виноградарю).

D.8. Доступність і безбар’єрність, універсальний дизайн Простір розрізаний автомобільними дорогами. Перепад рельєфу неістотний (2 м на всю територію площі). Єдиного простору площі не існує. Численні бордюри заважають пересуванню маломобільних груп населення.

Завдання Необхідно реалізувати повну доступність і безбар'єрність зони проектування.

Нове в місті Контрактова площа має стати наочною демонстрацією до впровадження принципів універсальної середовища у всьому Києві.

Рекомендовано Вирішити всі простори в один рівень без перепаду висот. У разі необхідності використовувати пандуси з кутом нахилу не більше 5% Конкурсне завдання Контрактова площа

18

D.9. Громадський транспорт Площа є великим транспортним вузлом з проходимістю до 35 000 осіб на добу. В рамках реконструкції Контрактової площі змінюються схеми руху транспорту.

Нове в місті Контрактова площа повинна стати місцем, де обкатуються всі нові транспортні рішення міста, своєрідним експериментальним майданчиком, де нові рішення зможуть оцінити і мешканці і фахівці в галузі транспорту.

Завдання Запропонувати рішення комфортного транспортно-пересадочного вузла на Контрактовій площі, який включає метро, трамвай, автобус, маршрутні таксі, стоянку таксі та велосипедний прокат.

Обов'язково • Передбачити навіс над транспортно-пересадковим вузлом на площі.

• Передбачити інфраструктуру очікування.

• Передбачити місця для продажу кави, вуличної їжі, туалетів, квитків. Рекомендовано Виконати навіс над транспортно-пересадковим вузлом з легкозбірних сучасних конструкцій, уникнути почуття масивності і «совка».

Особливий інтерес представляє ряд маршрутів громадського транспорту: З точки зору туризму: Трамвай №12 На Контрактовій площі знаходиться кінцева станція і розворотне кільце трамваю: Історичний 12 трамвайний маршрут (діє під різними номерами з 1904 року) з'єднує Контрактову площу з Пущею Водицею – тут розташований каскад озер з упорядкованими піщаними пляжами, станції прокату човнів і катамаранів. 6 кілометрів маршруту трамвая пролягає через ліс, що саме по собі є рідкістю і великою туристичною атракцією. Автобус №62 з'єднує площу з Ботанічним Садом ім. Гришко (більшим) і проходить через урядовий квартал та інші значні туристичні пам'ятки (Володимирська гірка, Київська фортеця) Автобус №53 проходить по району Рибальський острів, де в найближчі роки можна очікувати процеси джентрифікації. «Синя гілка» метро з'єднує Контрактову площу з Майданом Незалежності, площею Льва Толстого (парк Т. Шевченка, малий Ботанічний Сад ім. Фоміна, університет ім. Т.Шевченка) і Виставковим центром, в якому вже почалися процеси ревіталізації. Інфраструктурно: Трамвай №18 з'єднує Контрактову площу з Залізничним вокзалом. Автобус №115 з'єднує площу з Дарницьким залізничним вокзалом, базовим вокзалом для швидкісних поїздів InterCity.

302 маршрут маршрутного таксі йде прямо від Жулян до Контрактової площі. Трамвай №14, його кінцева зупинка розташована в кілометрі від станції міської електрички Київ-Волинський, яка, в свою чергу, розташована в 1 км від «ближнього» Київського аеропорту «Київ-Жуляни». В певний час можна чекати транспортно-персадкового вузла з цими маршрутами.

322 маршрут маршрутного таксі — з пересадкою через залізничний вокзал та з'єднує Контрактову площу з аеропортом «Бориспіль». Конкурсне завдання Контрактова площа

19

Для місцевих мешканців: Трамваї №№11, 14 і 19 з'єднують площу з густонаселеними житловими масивами Мінський, Відрадний та Оболонь. Автобус №72 з'єднує площу з густонаселеним районом Виноградар.

D.10.Приватний автотранспорт Культура користування приватним автомобілем є достатньо низькою в Києві. Всупереч трендам розвинених міст світу автомобілісти Києва вважають забезпечення достатньої кількості паркувальних місць зоною відповідальності місцевої влади, що об'єктивно не може бути здійснено в історичній забудові. Простір міста сприймається користувачами як «нічиє», «спільне». Сьогодні автомобілісти не готові сприймати ідею обмеженості паркувального простору. Отримання права на парковку сприймається природним наслідком покупки автомобіля. Будь-який простір без чітко визначених активностей сприймається як легітимне місце для парковки. Ситуацію ускладнює те, що протягом десятиліть (до 1991 року) автомобіль традиційно був показником соціального статусу і автовласники сприймають обмеження на право користування автомобілем і його парковки як замах на цей статус. Враховуючи наявність потужного пересадкового вузла на Контрактовій площі, природним буде розвиток громадського транспорту як основного виду підвізного транспорту до площі. На площі буде заборонена будь-яка паркова приватних автомобілів за винятком явно зазначених для цього місць. Єдиним місцем з вільним під'їздом стане ріг вул. Межигірська та вул. Григорія Сковороди з місцем для висадки пасажирів.

Завдання • Зона проектування має стати повністю пішохідною.

• Автомобільний транспорт має бути відділений від площі боллардами.

D.11. Торгівля, їжа та кава Розвиток торгівлі на площі носить стихійний характер. Площа захаращена кіосками. Основними користувачами площі є місцеві жителі і транзитний потік киян. Незважаючи на потужний туристичний потенціал площі, її хаотичний та низько естетичний простір не приваблює, а відштовхує туристів. Всі кіоски мають дуже низький естетичний рівень, відсутня універсальність та модульність підходів до їх дизайну. В цілому торгівля на площі потрібна, але вона має перейти в активні перші поверхи навколишніх будинків. Кількість кіосків на площі надлишкова, вони — різного формату, до того ж частина власників кіосків, користуючись недосконалістю законодавства в минулі роки, і, можливо, корупційними схемами, оформили землевідведення. Окремої уваги заслуговує кавова культура, що з'явилася в останні роки в Києві. На Контрактовій, як центральній туристичної площі столиці мають працювати кращі барісти країни. У Києві пройшло вже 10 чемпіонатів баристів, влітку працює вкрай популярний щотижневий фестиваль їжі. Вибір працюючих на площі в муніципальних точках потребують окремого регулювання на основі конкурсних процедур.

Завдання • Передбачити зони харчування в транспортно-пересадочному вузлі.

• Запропонувати єдиний для всієї зони проектування формат літніх і зимових тимчасових вуличних кафе.

• Запропонувати єдиний формат літніх майданчиків кафе, що знаходяться в зоні проектування, БЕЗ використання огорож та конструкції. Запропонувати літні майданчики у вигляді терас.

• Запропонувати місця розміщення додаткових пересувних кав'ярень для періодів «високого сезону».

• Запропонувати зону розміщення і зовнішній вигляд сезонних ярмарків.

Конкурсне завдання Контрактова площа

20

D.12.Інфраструктура обслуговування. У зоні проектування відсутні громадські туалети, питні фонтанчики, велосипедні парковки, публічний вай-фай. Під час проведення ярмарків та фестивалів все навантаження лягає на туалети сусідніх кафе, яких явно недостатньо. Сміттевідалення знаходиться в незадовільному стані.

Нове в місті Контрактова площа має задати планку для вуличної інфраструктури майбутнього Києва.

Завдання • Запропонувати розміщення інфраструктури обслуговування.

• Запропонувати формат сміттєвидалення.

D.13.Вуличні меблі Вуличних меблів недостатньо, вони застарілі. На площі немає єдиної стилістики вуличних меблів, використовуються різні види урн і лав. В якості вуличних меблів активно використовується борт фонтану біля пам'ятника Сагайдачному.

Завдання • Спроектувати нові вуличні меблі, урни, інформаційні стенди.

• Запропонувати варіант ремонту фонтану біля пам'ятника П. Сагайдачному. Обов'язково Нові елементи мають чітко маркувати приналежність до території проектування.

Рекомендовано Передбачити багатофункціональні мобільні вуличні меблі.

D.14.Освітлення В Києві й досі освітлення площ та вулиць нормується в залежності від автомобільної пропускної здатності вулиць. При цьому завжди страждає пішохідна зона. У зв'язку з цим всі ліхтарі освітлення на Контрактовій площі змонтовані на високих стовпах, що створює вкрай некомфортне для пішоходів світло. Це ускладнює користування площею як пішохідною зоною вечорами, а також створює на площі неосвітлені, а, це означає — небезпечні території.

Завдання • Запропонувати освітлення, комфортне для пішоходів.

• Вирішити зонування простору за допомогою освітлення. Рекомендовано Використання ландшафтного освітлення для створення «інтимних» зон

D.15.Мощення Автомобільні дороги на площі і прилеглих територіях заасфальтовані. Пішохідні простори забруковані ФЕМом низької якості українського виробництва. Великі обсяги мощення ФЕМом регулярного розміру створюють враження «дешевого місця». Єдиний фрагмент якісного мощення в зоні проектування — коло навколо пам'ятника гетьману Сагайдачному. Конкурсне завдання Контрактова площа

21

Нове в місті Контрактова Площа має стати місцем, де буде відновлена київська історична традиція фігурного кам'яного мощення.

Завдання • Запропонувати проект якісного мощення площі.

• Запропонувати дизайн болардів. Обов'язково • Має бути передбачено мощення в одному рівні для створення безбар'єрного середовища.

• Матеріал: чорний, червоний і сірий граніт. Рекомендовано • Рекомендуємо використовувати в мощенні великі плити.

• Особливо рекомендується фігурне мощення.

• Рекомендовано звернути увагу на досвід фігурного мощення в Ліссабоні.

D.16.Реклама і фасади Контрактова площа з прилеглими територіями відноситься до 1 форматної зони розміщення зовнішньої реклами. Це означає, що тут можна розміщувати окремі об`єкти зовнішньої релами площею до 2.16 кв.м (сіті-лайт). Однак, на вул. П. Сагайдачного до останнього часу було розміщено безліч тролів (так зв. «розтяжок») над вулицею. Фасади в зоні проектування складають цінний архітектурний ансамбль, проте вони захаращені зовнішньою рекламою, рекламними та інформаційними вивісками, які сприймаються як візуальне сміття. Основні проблеми фасадів — засклені балкони, кондиціонери, пробивання широких вікон в перших поверхах, зрубування ліпного декору, заміна дерев`яних вікон на металопластикові, змінений малюнок скління після заміни вікон, поганий технічний стан фасадів, безліч негармонійних рекламних вивісок. Якщо будинок є в приватній власності, або в оренді, місто не має важелів впливу на ситуацію, не вистачає нормативної та регуляторної бази, яка наразі тільки створюється.

Завдання • Розробити і запропонувати спеціальний формат рекламних вивісок для даної території.

• Розробити та запропонувати місця розміщення афішних тумб для реклами культурних заходів Києва.

• Розробити та запропонувати місця розміщення інформаційних стендів, які розповідають про історію міста та «дух місця».

• Розробити спеціальний для території проектування формат розміщення рекламних вивісок на кронштейнах (по типу Старого міста у Львові).

• Наслідуючи київській традиції ХІХ ст. запропонувати рішення «рекламного розпису на фасадах». Рекомендовано • Запропонувати методи маскування негармонійних об'єктів середовища, побудованих в період 1991-2015 рр.

• Запропонувати стилістику та зміст інформації на будівельних сітках при реконструкції будівель.

D.17.Перспектива площі та прилеглих територій Перспективний розвиток туристичного Подолу – до схилів, до змички з Андріївським узвозом — зв'язок з Верхнім містом, в бік Поштової площі до фунікулера, пішохідного мосту, набережної, до пляжів і Труханового острову.

Конкурсне завдання Контрактова площа

22

Створення пішохідного кільця, яке включає: Михайлівську площу – Андріївський узвіз – Контрактову площу – вул. П. Сагайдачного – Поштову площу – фунікулер – Михайлівська площа – Софійська площа. Світовий досвід демонструє, що джентрифікація району природним чином буде рухатися в бік більш дешевої і менш цінної нерухомості Нижнього міста, яка буде включати Подільський фабричний кластер, далі у бік Рибальського острову і доків судноремонтних заводів, з якими є пішохідна зв'язка і автобусний маршрут, і де пролягає шлях міської електрички. У 2015 р. планується здача в експлуатацію першої черги рекреаційного велосипедного маршруту Троєщіна — Європейска площа, що пролягає по території заповідника Труханів Острів в безпосередній велосипедної доступності від Контрактової площі.

Конкурсне завдання Контрактова площа

23

E. Зонування території Зона проектування — площа 9,5 га Зона проектування розбивається на різні громадські простори.

Конкурсне завдання Контрактова площа

24

E.1. Пішохідна вулиця П. Сагайдачного Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови кінця XIX — поч. ХХ ст. Вулиця забудована переважно дво- триповерховими будинками. Вулиця з`єднає Контрактову та Поштову площу. На Контрактовій площі вулиця закінчується сквером перед Гостинним двором, де встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному.

Роль зони в загальній території проектування «П'яна миля», зона кафе, пабів, ресторанів, готелів і торгівлі.

Завдання • Пішохідний бульвар / вулиця з вуличними кафе і торгівлею в перших активних поверхах.

• Запропонувати генеральний план вулиці, виділення зон для кафе, озеленення, освітлення та мощення.

• Запропонувати стилістично цілісний варіант літніх терас кафе.

• Передбачити наявність загальнодоступних лав, чітко відокремлених від кафе, що є очевидно безкоштовними для користувачів.

• Запропонувати малюнок фігурного мощення бульвару.

• На прикладі будівельного майданчика між будинками 18 і 20/2 запропонувати новий підхід до облаштування тимчасових скверів, які створюються на період перед початком будівництва.

Обов'язково Необхідно продовжити мощення бульвару до зони пам'ятника П. Сагайдачному. Пам'ятник має стати природним фіналом бульвару.

Рекомендовано Звернути увагу на досвід мощення в Лісабоні.

E.2. Сквер довкола пам'ятника П. Сагайдачному. Простір окреслений досить чіткими межами, оформленими з трьох боків фасадом забудови. Супермаркет "Сільпо" — основна якірна установа межі. Сюди сходяться туристичні шляхи з вул. П. Сагайдачного, Андріївського узвозу та вул. Спаської. У сквері розташовано пам'ятник П. Сагайдачному та фонтан — точки тяжіння. Сквер вже активно використовується для відпочинку.

Роль зони в загальній території проектування Закінчення пішохідної вулиці з композиційним акцентом на пам'ятнику П. Сагайдачному. Інтимний сквер біля фонтану.

Завдання • Створити точку огляду на пішохідну вулицю від пам'ятника П. Сагайдачному.

• Запропонувати благоустрій скверу навколо фонтану.

• Запропонувати схему озеленення, освітлення та мощення.

• Запропонувати точку розміщення тимчасових кафе, встановлюваних на літній період (можливо – автокафе). Обов'язково Врахувати та проявити місцерозташування майбутнього входу у підземний археологічний музей. Рекомендовано Запропонувати формат інформації про можливість створення археологічного музею з можливістю збору коштів. Конкурсне завдання Контрактова площа

25

E.3. Площа перед Подільським магістратом (Подільська РДА). В даний момент більша частина площі використовується під паркову автомобілів. У будівлях на межі площі розташовані банк та фастфуд "Пузата Хата"; Роль зони в загальній території проектування: Площа для збору людей і основної зони для проведення ярмарків та фестивалів.

Завдання • Запропонувати план благоустрою площі – мощення, освітлення тощо.

• Запропонувати точку розміщення тимчасового кафе, встановлюваного на літній період (можливо — автокафе).

• Передбачити можливість облаштування зимового катка.

E.4. Площа перед Могилянкою. Площа сформована центральним фасадом Києво-Могилянської академії та східнім фасадом Гостинного Двору. Площа є "парадним" простором Могилянки. У фронті забудови розташована книгарня, заклад харчування "Трапезна" та вхід до учбових корпусів університету. Цю зону необхідно розглядати в комплексі зі сквером довкола пам`ятника Г. Сковороді.

Роль зони в загальній території проектування Парадний громадський простір Києво-Могилянської академії — одного з найбільших в Україні університетів. Місце для святкових заходів університету, презентації університету для киян та гостей міста, збору студентів у звичайні дні.

Завдання Вирішити площу.

Необхідно врахувати На етапі проектування цієї зони передбачається робота з ключовим стейкхолдером території — КиєвоМогилянською академією. В 2015 році Могилянка відзначає 400-ліття.

E.5. Сквер довкола пам'ятника Г. Сковороді Сквер довкола пам'ятника Григорію Сковороді, славетному українському містику і символічній фігурі для КиєвоМогилянської академії. Біля пам'ятника Г. Сковороді встановлено пам'ятний камінь на місці перших наметів, встановлених під час Помаранчевої революції у 2004 р. Довкола пам`ятника Г. Сковороди, центру тяжіння простору, тусуються студенти Могилянки.

Роль зони в загальній території проектування Одне з головних місць збору студентів Києво-могилянської академії з потужним символічним наповненням.

Завдання Вирішити сквер біля пам'ятника Г. Сковороді. Запропонувати схему озеленення, схему мощення.

E.6. Внутрішній двір Могилянки. У зоні зростає Шовковиця, за легендою посаджена Григорієм Сковородою, тут розташована церква, бібліотека Києво-Могилянської академії з вільним доступом студентів і киян, також музей Могилянки. Зона відноситься до території Києво-Могилянської академії і закривається на ніч.

Конкурсне завдання Контрактова площа

26

Роль зони в території проектування Балансоутримувачем і стейкхолдерами зони є Києво-Могилянська академія. Враховуючи наявність церкви і бібліотеки Києво-Могилянської академії, можна очікувати розвиток цієї території в бік перетворення на «гостьову зону» університету, відкриту для киян і туристів з проведенням виставок, читань тощо. «Гостьовий сквер» може стати для університету потужною можливістю промоції університету серед українців та гостей міста.

Завдання Запропонувати концептуальне рішення внутрішнього скверу Києво-Могилянської академії, інтегрованого в систему громадських просторів Контрактової площі.

Необхідно врахувати Києво-Могилянська академія є балансоутримувачем і головним стейкхолдером території. Ревіталізація території не може входити в рамки міського проекту по реконструкції Контрактової площі з юридичних причин і має виконуватися на позабюджетні кошти. У разі появи коштів і проведення ревіталізації території, замовником на виконання робіт на території будуть структури Києво-Могилянської академії.

E.7. Площа перед Театром та Біржею Фактично Театр опери та балету для дітей сьогодні не має гідної репрезентації і власної зони на площі.

Роль зони в території проектування Парадна площа перед київським Театром опери та балету для дітей. Громадський простір перед будівлею Біржі.

Завдання • Розробити площу перед Театром, запропонувати нові формати реклами заходів на фасаді Театру та інформаційні стенди Театру.

• Запропонувати рішення зони перед будівлею Біржі.

• Запропонувати вирішення зони для висадки пасажирів на розі вулиць Межигірської та Г. Сковороди.

• Необхідно врахувати, що будівля Біржі є закритою для вільного відвідування.

E.8. Сквер довкола фонтану «Самсон» Інтимний сквер біля фонтану «Самсон». Скульптура Самсона, що розриває пащу лева — копія поліхромної скульптури ХVIII століття (оригінал знаходиться в НХМУ), яскравий зразок primitive art, що викликає захват у туристів.

Роль зони в території проектування Фонтан Самсон — потужний атрактор по свій силі і наївності і стоїть в одному ряду з відомими статуями «Русалочки» (Den Lille Havfrue, Копенгаген, Данія) і «Пісяючий хлопчик» (Manneken Pis, Брюсель, Бельгія). Скульптура «Самсон» здатна стати одним із символів оновленого простору і увійти в план «обов'язкових фотографій», привезених з Києва туристами. На місці поруч з фонтаном «Самсон» в середньовічні часи було розташовано будівлю Магістрату.

Завдання • Вирішити сквер біля фонтану «Самсон».

• Запропонувати озеленення, мощення освітлення.

• Необхідно врахувати, що поруч з фонтаном розміщено кафе, яке має землевідвід сумнівного походження.

• Проектним рішенням будівлю кафе можна перенести в інше місце.

Конкурсне завдання Контрактова площа

27

E.9. Територія біля транспортно-пересадкового вузла Вже зараз у просторі існує транспортний вузол, де перетинаються лінії метро, трамваю, автобусів. Вузол є джерелом потужного пішохідного потоку. Маршрути громадського транспорту забезпечують зв'язаність території з густонаселеними масивами, туристичними атракціями, залізницею та річковим вокзалом і аеропортами.

Роль зони в території проектування Потужний транспортно-пересадковий вузол

Завдання • Запропонувати вирішення транспортно-пересадкового вузла з зазначеними видами транспорту, додавши зупинки таксі.

• Запропонувати рішення навісу над транспортно-пересадковим вузлом з інфраструктурою обслуговування.

• Довкола вузла розташувати рекреаційній сквер з двома стаціонарними кафетеріями.

• Необхідно передбачити місце для перспективного розміщення парковки велопрокату на 30 велосипедів. Необхідно врахувати Розчистити територію від кіосків.

E.10.Подільський пасаж Двір великого кварталу, обмеженого вулицями Костянтинівській, Хоріва, Спаською та внутрішньою лінією забудови, паралельної вул. Межигірська. У двір виходить вихід зі станції метрополітену «Контрактова площа». У дворі розташовуються торговельний центр «Самсон», кілька популярних барів і ресторанів. Двір змикається з «Будинком Петра I», пам'ятником архітектури (поч. XVII-XVIII столітть), в якому в даний момент розташований Музей історії благодійності.

Роль зони в території проектування «П'яна миля», зона барів і ресторанів.

Завдання • Вирішити внутрішній пішохідний громадський простір.

• Запропонувати озеленення, освітлення та мощення.

• Запропонувати спільне рішення для літніх майданчик кафе і ресторанів.

• Запропонувати місце для парковки.

E.11. «Нідерландській сквер» і площа біля церкви Богородиці Пірогощі Маленький камерний простір з чітко окресленими межами та церквою Богородиці Пірогощі посередині. На південній межі є лінія з ресторанами, на північній — посольство королівства Нідерландів.

Завдання Розробити пропозицію по використанню громадського простору, яка має лягти в основу проектного рішення в рамках міської програми "Київ — місто світу" (програма співробітництва з іноземними представництвами з розвитку громадських просторів Києва). Передбачається, що посольство королівства Нідерландів буде долучено до проектування та реалізації території, прилеглої до власної будівлі.

Конкурсне завдання Контрактова площа

28

Необхідно врахувати Передбачити місце для церковних обрядів, включаючи хресний хід навколо церкви тощо. Запропонувати варіанти розміщення вуличних виставок в зоні перед посольством королівства Нідерландів.

Рекомендовано Об'єднати простір перед посольством королівства Нідерландів і церквою в той же час залишивши наочну смислову межу територій.

E.12.Подвір`я Гостинки Внутрішній простір Гостинного двору. Будівля знаходиться в державній власності, орендується у держави ПАТ «Укрреставрація», перебуває на реконструкції. Існує проект реконструкції Гостинного двору, в рамках якого передбачається скляне перекриття внутрішнього простору Гостинного Двору.

Роль зони в території проектування Громадський простір для будь-якого сезону.

Завдання Необхідно запропонувати концептуальне рішення внутрішнього простору Гостинного двору, інтегрованого в загальний проект території.

Необхідно врахувати Очікувано розвиток Гостинного Двору піде в бік суспільно-торговельної функції, подібне використання підтримає історичну традицію і, при правильній реалізації, буде вигідно, місту, громаді та власнику. На етапі проектування передбачається взаємодія з власником будівлі.

E.13.Сквер на вул. Андріївській Простір, обмежений лініями забудови вул. Андріївської та П. Сагайдачного. У сквері розташований будинок заможних київських міщан Балабух (Сагайдачного 27б), одна з небагатьох будівель на Подолі, що збереглися після пожежі 1811 року (розташування будівлі показує напрямок вулиць Подолу до його перепланування в ХІХ ст). У будівлі вироблялося варення, яке поставлялося до Російського імператорського двору. Зараз в будівлі розташований ресторан. На території розташована скульптурна група «Запорізькі козаки і кобзар». Роль зони в території проектування Інтимний сквер з історичним контекстом. Завдання

• Вирішити сквер, запропонувати озеленення, освітлення та мощення.

• Знайти нове рішення для літніх майданчиків ресторанів.

• Запропонувати перспективне місце для розміщення стійок велопрокату на 30 велосипедів.

E.14.Вулиця Покровська Тиха вулиця з прекрасними видовими точками. Це — одна з трьох вулиць Подолу, що зберегли своє «непряме» планування після пожежі 1811року. Проходить від Андріївського узвозу до скверу на вул. Андріївській. На вулиці розташовані дзвіниця церкви Миколи Доброго (XVIII століття), «Сотий ліцей» (ліцей № 100), Покровська церква (XVIII століття), резиденція посла США, будинок №11 – одноповерхова будівля (ХІХ ст., відноситься до музею історії Києва, його сходинки – одне з популярних місць збору молодих людей на Подолі під відкритим небом). Житлових будинків на вулиці немає. Конкурсне завдання Контрактова площа

29

Роль зони в території проектування Тиха видова вулиця, пішохідно-велосипедний транзит, альтернативний галасливій вул. П. Сагайдачного.

Завдання Вирішити пішохідну вулицю. Запропонувати озеленення, мощення і освітлення. Врахувати майданчик перед школою. Необхідно врахувати, що транзитний автомобільний трафік по вул. Покровської не передбачено.

Рекомендується Рекомендовано передбачити літні кафе з майданчиками. Рекомендуємо врахувати обмеження, що накладаються розташування ліцею. Рекомендуємо врахувати «неочікуваність» розташування вулиці та її потенційну роль як «знахідка туриста».

E.15.Вулиця Притисько-Микільська та площа довкола церкви Вулиця Притисько-Микільська розташована між сквером поблизу посольства королівства Нідерландів і храмом Миколи Притиска (XVII століття). Одна з трьох вулиць, які зберегли оригінальне «непряме» планування після пожежі 1811 року. Змикається з «Будинком Петра I». На вулиці розташований музей-аптека, Фроловський монастир (будівлі переважно поч. ХІХ століття, відомий з XVII ст.), один з найстаріших в Києві житлових будинків «Будинок Рибальського» (буд. № 6), пам'ятка архітектури XVIII століття «Будинок Швейного цеху» (буд. №. 1)

Роль зони в території проектування Тиха видова вулиця з рядом історичних пам'яток.

Завдання Вирішити пішохідну вулицю, запропонувати озеленення, освітлення та мощення.

Рекомендується Рекомендуємо врахувати «неочікуваність» розташування вулиці та її потенційну роль як «знахідка туриста».

Конкурсне завдання Контрактова площа

30

F. ВИХІДНІ ДАНІ F.1. Коротка історична довідка про Контрактову площу та прилеглі території. Загальні відомості: Контрактова площа є планувальним центром Подолу, одного з історичних районів міста Києва. Планувальна схема та об’ємно-просторова композиція площі є цілісним архітектурно-містобудівним утворенням, що характеризується високими естетичними якостями, значним ступенем збереженості тощо. Архітектурнопланувальне вирішення сучасної площі сформоване протягом XV-XX ст. У комплексі поєднані будівлі різних стильових епох та течій. Забудова Контрактової площі представляє собою значний архітектурно-містобудівний комплекс, який, не дивлячись на втрату цінних архітектурних домінант, зберігає свій високий статус. Особливістю площі є її природно-ландшафтне оточення (тлом для південно-західних фронтів забудови слугують схили Дніпровських гір, площа розташована на пласкій ділянці неподалік Дніпра). Поєднання перелічених якостей та чинників робить комплекс Контрактової площі унікальним історичним архітектурним та культурним утворенням, що поєднує історично цінну планувальну та об’ємно-просторову структуру з вигідним природно-ландшафтним оточенням. Історико-містобудівний розвиток Контрактової площі. Контрактова площа в Подільському районі м. Києва (з кін. XVIII ст. – Контрактова, з 1869 р. – Олександрівська, з 1919 р. – Червона, з 1990 р. — Контрактова) належить до найбільш давніх у Києві. Протягом тривалої історії площі значно змінювались як її розпланування, так і характер її забудови. Площа відома з Х ст. як літописне торговище. На початку ХІІ ст. тут зводиться мурована церква Пресвятої Богородиці Пирогощі. З середини ХІІІ ст. район Подолу переймає функції адміністративного, торговельного та ремісничого центру міста. Після надання Києву магдебурзького права (у XV ст.) площі надається назва Ринкової (або площі — Ринку), на ній зводиться дерев’яна споруда ратуші. З 1615 р. на подарованій киянкою Г. Гулевичівною ділянці при площі починає функціонувати Братський училищний монастир. Наприкінці XVII- протягом XVIII ст. зводяться основні споруди Братського Богоявленського монастиря, а саме Богоявленський собор та дзвіниця, які відігравали у об’ємнопросторовому рішенні площі роль основних домінант. У 1730-1740-х роках на ділянці садиби поблизу площі засновується Катерининський монастир. В середині-наприкінці XVIII ст. зводяться такі основні споруди комплексу площі, як фонтан «Філіціал», згодом названий «Самсон» (за проектом арх. І. Григоровича-Барського), впорядковуються торговельні ряди, зводиться Гостинний двір у вигляді ряду крамниць, І. Григоровичем-Барським перебудовується у барокових формах церква Богородиці Пирогощі (Успенськой собор). Таким чином, до поч. ХІХ ст. Контрактова площа мала нерегулярну планувальну схему. Окрім названих культових споруд образ площі формувався рядом громадських будівель, як то дерев’яні торговельні ряди та бароковий цегляний двоповерховий з баштою будинок магістрату (розібраний після 1811 року). Двоповерховий з баштою старий Магістрат (ратуша) був однією з важливіших будівель площі. Притаманні ратуші об’ємно-просторові властивості та стилістичні барокові риси привносили в історичне середовище Подолу домінуючий висотний акцент, збагачували та урізноманітнювали образ Контрактової площі, як однієї з головних у місті. Знищення постраждалої від пожежі будівлі старого Магістрату порушило сталий гармонійний та збалансований ансамбль площі. Після руйнівної пожежі 1811 року та в результаті перепланування Подолу на регулярній основі за проектом В. Гесте, площа набула в плані форми неправильного чотирикутника, межі якого закріплювались збереженими після пожежі будівлями Братського та Катерининського монастирів, Успенською церквою, будинком Н. Сухоти (Контрактова пл., 12). Стара площа була значно розширена за рахунок знесення старої забудови кварталів, що прилягали до неї, а також будівлі Ратуші. Північний фронт площі мав замикати запроектований В. Гесте комплекс адміністративних та громадських будівель, який включав будинок магістрату, фланкований зі сходу Контрактовим будинком, а з заходу – Поштовою конторою. Протягом 1810-х років зводяться значні громадські класицистичні споруди площі, як то Контрактовий будинок (за наглядом А. Меленського), Гостинний двір (за проектом Л. Руска), які формують новий ансамбль площі. Периметр площі забудовується здебільшого Конкурсне завдання Контрактова площа

31

двоповерховою житловою забудовою, яка урізноманітнюється наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. різностильовими будинками, що гармонійно вписуються у загальний ансамбль культових та громадських будівель.

Поділ. Загальний вигляд ХІХ ст.

Контрактова площа. 1910 р. Конкурсне завдання Контрактова площа

32

Протягом 1920-1930-х років вигляд площі значно видозмінено. Розібрані собори та дзвіниці Богоявленського та Катерининського монастирів, а також церква Успіння Пресвятої Богородиці, знесений фонтан «Самсон». В цей же час будуються клуб «Харчовик» (в стилі конструктивізму; арх. М. Шехонін) та споруда Подільського універмагу. У повоєнний час зводяться будинок райкому компартії та надбудовуються на три поверхи колишні лавки Братського монастиря. Втім, під час прокладання лінії метрополітену ряд споруд зазнали значних ушкоджень, частина забудови по вул. Спаській, що формувала північний фронт Контрактової, була знесена. Від 1970-х років бере початок масштабний проект реставрації та реконструкції на науковій основі комплексу Контрактової площі. Планувалося відтворити церкву Богородиці Пирогощі (в формах ХІІ ст.), магістрат, фонтан «Самсон» з ротондою, двоповерховий Гостинний двір, відреставрувати периметральну забудову площі. Протягом 1970-1990-х років відтворено двоповерховий Гостниний двір (1971-1990 рр., автор проекту арх. В. Шевченко), фонтан «Самсон» з ротондою (1977-1982 рр., автори проекту арх. В. Шевченко, Ю. Лосицький), церкву Богородиці Пирогощі (1991-1997 рр., арх. Ю. Асєєв, В. Шевченко, М. Жариков, Р. Кухаренко, В. Отченашко), наріжний будинок з гастрономом (1980 р., арх. В. Шевченко), верхню частину дзвіниці Катерининського (грецького) монастиря (1996 р., арх. Ю. Дмитревич, М. Стеценко), відреставровано Контрактовий будинок (1984-1997 рр., арх. В. Шевченко). Було намічено відтворення комплексу споруд, запроектованого В. Гесте.

Проект реставрації та реконструкції комплексу Контрактової площі. Конкурсне завдання Контрактова площа

33

Проект відновлення комплексу В. Гесте (архітектурна майстерня «Ю. Лосицький» при КОНСА України)

У 1979 році за проектом відомого скульптора І. Кавалерідзе у сквері між Гостиним двором та Контрактовим будинком встановлюється пам’ятник Г.С. Сковороді, видатному українському філософу, педагогу, який здобував освіту у Києво-Могилянській академії.

Пам`ятник Г. Сковороді, сучасне фото.

Конкурсне завдання Контрактова площа

34

У 1980-х роках розроблено проект реконструкції площі (під керівн. В.П. Шевченко). З метою створення історикоархітектурного ансамблю пропонувалось її реконструкція з фрагментарним відтворенням ряду втрачених ключових для ансамблю площі будівель. Цей проект було частково реалізовано: відтворено Гостинний двір (за проектом Л. Руска), ротонду фонтану «Самсон» (кін. XVIII ст.), церкву Богородиці Пирогощі (у формах ХІІ ст.).

Гостинний двір. Фото до реконструкції 2012 року.

Церква Богородиці Пірогощі, сучасне фото.

Конкурсне завдання Контрактова площа

35

Фонтан “Самсон”. Сучасне фото. Сучасний період у забудові площі характеризується значним втручанням у історично сформований комплекс. Нинішніми домінантами в межах площі виступають вертикалі дзвіниці Грецького монастиря, башта Староакадемічного корпусу (з меншим радіусом дії). Вся композиція площі “зав’язана” на значний об’єм Гостинного двору. Суттєвий вплив на просторове сприйняття південної частини площі має споруда церкви Богородиці Пирогощі. Простір площі організується так само через локальні домінанти, як то корпус КиєвоМогилянської академії (корпус №3), прибутковий будинок Грецького монастиря, житловий будинок Назарія Сухоти (кол. Третя чоловіча гімназія) тощо. До переліку втрачених в ході різних історичних подій домінант площі варто віднести такі споруди, як дзвіницю та собор Братського монастиря, будинок Магістрату, дзвіницю Успенської церкви. Протягом 2000-х років питання щодо реконструкції площі знову набуває актуальності. У 2009 році інститутом «УкрНДІпроектреставрація» розроблено Концепцію та Програму реставрації забудови, реконструкції інженерних Конкурсне завдання Контрактова площа

36

мереж та благоустрою Контрактової площі. Передбачалося створення туристично-рекреаційної зони з розвинутою сучасною багатофункціональною інфраструктурою і подальшого розвитку площі, як туристичного та культурного центру. В 2001 р. біля Гостиного двору з боку вул. П. Сагайдачного встановлено пам`ятник українському гетьманові Петру Конашевичу-Сагайдачному (скульптор В. В. Швецов, О. Ю. Сидорук, Б. Ю. Крилов , архітектори М. Л. Жаріков та Р. І. Кухаренко).

Пам`ятник гетьману Сагайдачному, сучасне фото Гостинний двір — центральна споруд Контрактової площі.

Гостинний двір. Сучасне фото. Детальна інформація по Гостинному двору в розділі 5.11., 6.8 та 6.14. Вулиця Петра Сагайдачного. Коротка історична довідка. Вулиця Петра Сагайдачного простягається від Поштової площі та Володимирського узвозу до Контрактової площі, перетинається вулицями Боричів спуск, Ігорівська, Андріївська, Борисоглібська. Конкурсне завдання Контрактова площа

37

Від початку згадується як Мостова або Велика Мостова, з 1869 р. – частина вул. Олександрівської, з 1919 р. – вул. Революції, з 1934 р. – вул. Кірова, з 1955 р. – Жданова, з 1989 р. – П. Сагайдачного. Планування вулиці П. Сагайдачного повторює напрямок основних вулиць, що простягались між припортовою Поштовою площею та площею Ринок у попередні століття. Оскільки планування Подолу до поч. ХІХ ст. мало вкрай нерегулярний характер, трасування вулиці Сагайдачного лише почасти збігається з окремими ділянками подільських вулиць. Прокладена в результаті містобудівних заходів, пов’язаних з переплануванням Подолу на регулярній основі після пожежі 1811 р. Від початку вона планувалась як одна з найважливіших магістралей Подолу. Після розпланування вулиці до її забудови увійшли більш ранні споруди, зокрема, будинок Балабух. Оскільки вулиця формувалась у період, коли Поділ починає активно розвиватися та відігравати роль культурного, ремісничого та торговельного центру, її забудові приділялась значна увага. Олександрівська вулиця забудовувалась з початку 1830-х років, початково за затвердженими кресленнями типових фасадів для приватних будівель. У будівництві споруд по вул. Олександрівській (ділянка, що нині є вул. Сагайдачного) брали участь такі архітектори, як А.Меленський, І.Ізмайловський, П.Дубровський. Вигідне розташування вулиці, що поєднувала припортову та ринкову площі, стало причиною того, що на ній оселяються заможні міщани, купці, промисловці. Майновий статус і рід занять мешканців визначали масштаби, специфіку та презентабельність забудови вулиці ХІХ ст. Вулиця повною мірою зберегла комплекс забудови, що склався на межі ХІХ-ХХ ст. Протягом 2000-х років введено нові архітектурні об’єкти, що зводилися без урахування історико-архітектурного та ландшафтного контексту.

F.2. Пам’яткоохоронний статус території Ділянка проектуванні міститься у центральній планувальній зоні, центральному історичному ареалі м. Києва, в історичній місцевості «Поділ», відноситься до пам’ятки ландшафту місцевого значення “Історичний ландшафт київських гір та долини р. Дніпро” (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 2600189). Планування та забудова Контрактової площі становлять структурний елемент Державного історикоархітектурного заповідника „Стародавній Київ” (Постанова Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1987 р. № 183), знаходиться на території пам’ятки археології IX-XVIII ст. місцевого значення – «Культурний шар Подолу» (рішення Київського міськвиконкому від 17.11.1987 р. №1112), входять до меж архітектурної охоронної зони та археологічної охоронної зони (Рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 р. № 920; Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.1002 р. № 979). Контрактова площа на Подолі в межах червоної лінії та в межах садиби кол. Київського братства та КиєвоМогилянської академії, вул. Сагайдачного (в межах комплексу пам’яток вул. Покровської) визначаються як архітектурні заповідники. Наказом Міністерства культури України від 21.12.2012 № 1566 комплекс споруд Контрактової площі у м. Києві занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку містобудування та архітектури місцевого значення (охоронний номер 917-Кв).

Конкурсне завдання Контрактова площа

38

за матеріалами Концепції “Київ Самобутній” Режим використання території. Археологічна охоронна зона В археологічній охоронній зоні визначена необхідність проведення археологічних досліджень та музеєфікації археологічних об`єктів, резервації нерозкопаних ділянок культурного шару як «еталону на майбутнє», діє заборона розкопок «на знесення» археологічного культурного шару. Програми і проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень в археологічній охоронній зоні; будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи попередньо погоджуються Інститутом археології Національної академії наук України за результатами проведених археологічних досліджень. Архітектурна охоронна зона В межах архітектурної охоронної зони забезпечується збереження історичного середовища пам’яток і можливість відтворення їх втрачених цінних елементів. Режим визначає первісна функція пам’яток. Забезпечується збереження архітектурного вигляду пам’яток, їх сучасного використання, а також особливості оточення пам’яток, їх взаємодія з ним. Враховуються особливості композиційного впливу пам’ятки на довкілля, забезпечується збереження видового розкриття пам’яток, пов’язаного з пам’ятками ландшафту, мінімізуються техногенні навантаження на пам’ятки. У зоні регулювання забудови зберігають пов’язані з пам’яткою цінну історичну забудову і розпланування, характерні містобудівні утворення та виразні елементи ландшафту, закріплюють і відтворюють значимість пам’ятки в архітектурно-просторовій композиції та історичному середовищі населеного місця; забезпечують сприятливі умови її огляду. Нове будівництво та реконструкція в зоні регулювання забудови регламентують за розташуванням, функціональним призначенням, висотою, прийомами забудови, масштабом, масштабністю членувань, матеріалом, кольором.

Конкурсне завдання Контрактова площа

39

Для забезпечення огляду пам’яток та їх комплексів і збереження особливостей їх видового розкриття в панорамах і перспективах необхідно зберігати оглядові точки, найсприятливіші для візуального сприйняття пам’ятки, не закривати пам’ятку новобудовами та насадженнями зі сприятливих боків огляду та не допускати зведення нових будинків і споруд, які негативно впливають на композиційну значимість пам’ятки. Пам’ятка ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт київських гір і долини р. Дніпра. На території пам’ятки усі перетворення не повинні негативно впливати на ландшафт та не змінювати його характеру. Зведення капітальних споруд, що порушують характер ландшафту, забороняється.

F.3. Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ». Утворений постановою Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 р. № 183 “Про оголошення комплексу пам`яток історичного центру м. Києва державним історико-архітектурним заповідником “Стародавній Київ”. Включає в себе значну частину історичного Подолу та прилеглих київських схилів. Межі заповідника охоплюють північно-східний виступ Старокиївської гори, Старий Поділ і ряд окремих пам'яток архітектури Старого Києва. З 1998 року заповідник діє у складі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій. Постановою Кабміну України у 2001 році всі об'єкти заповіднику були занесені до реєстру пам'яток національного значення.

Межі ДІАЗ “Стародавній Київ” (за матеріалами Історико-архітектурного опорного плану м. Києва)

Конкурсне завдання Контрактова площа

40

F.4. Археологічний спадок Подолу. Пропозиції зі створення археологічного підземного музею на площі Контрактовій.

Схема розташування пам`яток археології (за матеріалами концепції “Київ Самобутній”)

Територія історичного Подолу розташована в межах пам’ятки археології IX-XVIII ст. місцевого значення – «Культурний шар Подолу» (рішення Київського міськвиконкому від 17.11.1987 р. №1112). За даними археологічних досліджень, які велися протягом 1970-2010-х років Інститутом археології України, на значній території історичного Подолу зберігся культурний шар, який включає в себе давньоруське дерев`яне місто. Нашарування, що відклалися на Подолі з ІХ століття внаслідок життєдіяльності киян, сягають 13 метрів у глибину. Серед пам’яток найширше представлені стародавні церкви та інші об’єкти давньоруського архітектурного мистецтва (палаци, ротонда), відомі унікальні інженерні споруди (середньовічні гідротехнічні споруди вздовж берегів річки Глибочиці, водогін та мощення вулиць пізньосередньовічного періоду). Ці пам’ятки законсервовані у ґрунті або музеєфіковані. Культурний шар Подолу комплексно репрезентує життєдіяльність району міста Києва як столиці давньоруської держави, важливого ремісничого та торговельного центру. Пам’ятка являє собою пласт ґрунту потужністю до 13 метрів на площі в 340 га. Сам процес формування культурного шару передбачає активне втручання більш пізніх об’єктів у попередні нашарування. Особливістю подільського культурного шару є велика кількість піскових прошарків різної потужності, які з’явились внаслідок Конкурсне завдання Контрактова площа

41

регулярних повеней. Такі прошарки не лише дають унікальну хронологічну шкалу, а й певним чином розділяють та захищають від взаємовпливів різні будівельні горизонти, що дає дійсно унікальні можливості для досліджень. Культурний шар Подолу формувався протягом ІХ-ХХ століть. Основна частина шару датується ІХ-ХІІІ та ХІХ-ХХ століттями, інші нашарування виявлені фрагментарно. Забудова ХІХ-ХХ століть значно пошкодила більш ранні відкладення і майже знищила нашарування ХІІ-ХVІ століття.

За матеріалами М. Сагайдака

Конкурсне завдання Контрактова площа

42

Пам`ятка археології “Водогін”. Перша згадка про пам`ятку зафіксована у 1636 році (дозвіл на відгалуження для Братського монастиря). У 1748 – 49 рр. архітектор І. Григорович-Барський створив розгалужену систему водогону, що поширювалась на весь Поділ. Головною архітектурною спорудою водогону став павільйон-фонтан «Феліціял» (згодом «Самсон») на місці розподільного басейну. Водогін починався від джерел біля підніжжя київських гір. Комплекс складався з системи колодязів, від яких водогони вели до центрального водозбірника — басейну біля магістрату (Контрактова пл.), або йшли під вулицями до садиб. В 1970-х рр. в наукових колах з`явилася ідея створення підземного археологічного музею на території Контрактової площі. Під час будівництва станції метрополітену “Червона площа” (суч. Контрактова площа) в котловані на Червоній площі влітку 1972 року виявили залишки давньоруської садиби площею 600—700 м².

Фото розкопу. 1972 р. Ця унікальна знахідка та інші археологічні дослідження території Подолу відкрили розуміння того, що під сучасним містом лежить майже недоторканим дерев`яне місто стародавнього Києва зі збереженим розплануваням вулиць та площ, чіткими межами садиб, будівлями, які збереглися на декілька вінців зрубів. Таким чином, під площею Контрактовою цілком реальним буде створення підземного археологічного музею з автентичним археологічним спадком — Києвом Х-ХVIII ст. Подібні археологічні музеї є місцем тяжіння туристів — до прикладу підземний археологічнйи музей під площею Ринок Гловний в Кракові (Польща), підземний археологічний музей у м. Йорк (Великобританія), м. Яффа(Ізраїль), інші. Пропозиції Центру археології м. Києва зі створення підземного археологічного музею на Подолі надаються в Додатку 6.9. В лютому 2015 року при проведенні будівельних робіт з реконструкції площі Поштової на Подолі було виявлено старовинні частоколи і вінці зрубів, було відкрито частину вулиці Києва ХІ-ХІІІ століть. Унікальність знахідки Конкурсне завдання Контрактова площа

43

полягає в тому, що вона уточнює топографію Подолу того часу, бо до цих пір над цим питанням сперечаються історики. За словами директора Центру археології Києва Михайла Сагайдака: «Ця ділянка на планах Києва XVIIXVIII століття показана. Тут — Різдвяні (Хрещатицькі) ворота і вважалося, що ця територія – заміська. Ми припускали, що в ранньому періоді тут була лише портова функція, оскільки тут Дніпро. Але на сьогодняшній момент ми бачимо, що тут існує не тільки берегова лінія, але й потужна забудова IX- XI століть. Поки що ми вийшли на ці горизонти. Можливо є і більш ранні елементи.. це — поховане місто, це — наша київська Помпея. В будь-якій точці Подолу, якщо опускаємося нижче 5 метрів, завжди будемо натрапляти на вулиці, провулки, садиби. Це потужне майже 200 — гектарне місто”. Пам`ятка була відкрита, досліджена та законсервована до часу визначення її подальшої долі — можливого включення в підземний торговельний центр, який будується під площею, в якості музейної експозиції.

Фото з розкопу на Поштовій площі. березень 2015 року. Конкурсне завдання Контрактова площа

44

Культурний простір пам`яток археології (за матеріалами концепції “Київ Самобутній”).

F.5. Планувальні обмеження території проектування. Територія проектування за Генеральним планом м. Києва розташована в зоні підтоплювальних територій. В місці пролягання автомобільних шляхів по площі Контрактовій (продовження вул. Костянтинівська, Межигірської та частини площі, яка їх поєднує) відноситься до території, де рівень шуму від автотранспорту складає 71-75 дБа. Ділянка в кварталі, обмеженому вулицями Г. Сковороди, Межигірською, Спаською та Волоською відноситься до санітарно-захисної зони – тут було розташовано адміністративну будівлю Київського експериментального заводу, який нині не працює. Детальніше: http://mkk.kga.gov.ua/

F.6. Міжнародний проектний семінар «Контрактова площа: сценарії розвитку». CANactions 2012, представництво Фонду ім. Г. Бьолля в Україні. В 2012 році за організацією міжнародного архітектурного фестивалю CANactions та представництва Фонду ім. Г. Бьолля в Україні відбувся міжнародний проектний семінар “Контрактова площа: сценарії розвитку”. Організатори семінару поєднали різний досвід і запросили крім архітекторів та урбаністів — істориків, культурологів, географів, соціологів, економістів, менеджерів тощо. Саме представники різних професій мали Конкурсне завдання Контрактова площа

45

визначити, як трансформувати площу, більше того, вони мали робити це у постійній взаємодії. Тобто було створено можливість не просто обмінятися досвідом, а й навчитися практичній співпраці не лише між архітекторами та містобудівниками, замовниками та спонсорами, але, в першу чергу, з мешканцями та майбутніми користувачами, з тими, хто там живе, працює, відпочиває, вчиться. Дослідження, які передували проектному семінару були виконані студентами НАУКМА і включали наступні кейси: “Контрактова площа: історико-культурна спадщина або територія повсякденного існування?”, “Гостиний двір як втілення поліфункціонального простору Контрактової площі та проекти його розвитку”, “ContrACTova, культурний ландшафт”, “Неформальні спільноти у просторі Контрактової площі”. http://ua.boell.org/uk/2011/02/05/kontraktova-ploshcha-scenariyi-rozvitku http://canactions.com/uk/canactions-2012-spring/workshop/1

Фото з семінару. 2012 рік. Дослідження та результати проектного семінару — проекти команд 1,2,3 та команди City (додаються в Додатку 6.11.)

F.7. «Київ Самобутній» — міський проект реновації та розвитку історичного середовища на Подолі та Дніпровських схилах. «Київ Самобутній» — київська муніципальна програма, націлена на збереження історичного середовища Подолу та Дніпровських схилів, а також на реабілітацію (перетворення) міського простору на новому якісному рівні за такими принципами:

• збереження культурної та природної спадщини; • відродження та розвиток культурного компоненту історичного Подолу; • доступність та комфорт пересування для всіх груп населення, Конкурсне завдання Контрактова площа

46

• пішоходизація міста, розвиток екологічних видів транспорту; • інноваційність — залучення і використання сучасного досвіду та технологій; • комплексність — прийняття комплексних зважених рішень, за допомогою яких досягається сталий розвиток міста (sustainability).

На замовлення Департаменту містобудування та архітектури в 2013 році було розроблено “Концепцію збереження та реабілітації історичного середовища “Київ Самобутній” на Подолі та Дніпровських схилах” (додаток 6.12.). Концепція «Київ Самобутній» передбачає формування нових підходів до історичного середовища міста, підвищення його загальноміської цінності за рахунок відновлення та реставрації пам’яток культурної спадщини, створення привабливих пішохідних зон, розвитку нових туристичних маршрутів, сприяння проведенню культурних заходів, створення нових культурно-історичних “точок тяжіння”. Серед основних засобів реалізації концепції «Київ Самобутній» — реставрація пам’яток архітектури, заходи з реконструкції інженерних мереж, благоустрій та озеленення вулиць, площ та парків, розвиток велосипедного транспорту, перетворення автомобільних доріг на пішохідні простори, надання міському простору статусу публічного. Мета концепції: Визначення та проведення заходів, спрямованих на збереження історичного та природного ландшафту, об’єктів нерухомої культурної спадщини, реабілітація (оновлення) самобутнього характеру середовища. Завдання концепції: 1. Розробка функціонально-планувального зонування території з урахуванням еколого-містобудівних та пам’яткоохоронних обмежень; 2. Розробка схем комплексної організації транспортно-пішохідного руху та транспортного обслуговування території; 3. Створення пішохідних зон, оглядових майданчиків, формування туристичних та екскурсійних маршрутів, створення належних умов для маломобільних груп населення; 4. Покращення екологічного стану, оздоровлення міського середовища та оновлення необхідної інженерної інфраструктури; 5. Збереження історичного середовища та відродження традицій старовинного міста; 6. Створення публічних просторів та багатофункціональних зон загального цілодобового користування, розвиток туристичної інфраструктури; 7. Мінімізація негативного впливу природних та техногенних чинників на середовище життєдіяльності. З матеріалами Концепції можна ознайомитися в Додатку 6.12.

F.8. Перспективна транспортна схема Подолу. В рамках розробленої “Концепції збереження та реабілітації історичного середовища “Київ Самобутній” на Подолі та Дніпровських схилах” було розроблено перспективну транспортну схему Подолу. Матеріали по новій транспортній схемі Подолу будут надані в Додатку 6.18

F.9. Гостинний двір. Історія та сучасність. Кам`яну Будівлю Гостинного двору в центрі Контрактової площі на Подолі у Києві було побудовано у 1809 р. за проектом архітектора Луїджі Руска.

Конкурсне завдання Контрактова площа

47

Вона замінила будівлю старого Гостинного двору, спорудженого у 60-і рр. XVIII століття архітектором І.Г.Григоровичем-Барським. У 1809 році було споруджено лише один поверх Гостинного двору замість запроектованих двох поверхів, після чого будівництво зупинилося. У подальшому пожежа 1811 року та війна 1812 року перешкодили Київському магістрату профінансувати будівництво у повному обсязі. Тому первісний проект Л. Руска було перероблено на одноповерховий та перезатверджено.

Конкурсне завдання Контрактова площа

48

У 1828 р. Гостинний двір відновив і частково перебудував архітектор А.І.Меленський. В другій половині XIX століття Гостинний двір знову перебудували (було замуровано аркові галереї, довільно пробито отвори вікон, влаштовано антресольні приміщення тощо).

До 1970-х років Гостинний двір представляв собою одноповерхову торговельну споруду та був об’єднуючим центром Контрактової площі. Протягом 1983-1990 років було здійснено повну перебудову Гостинного двору за проектом архітектора В.П.Шевченко з використанням креслень первинного проекту Л.Руска.

Фото періоду побудови нового Гостинного двору.1980-ті рр. Конкурсне завдання Контрактова площа

49

У 1979 р. до здійсненої у 1983-1990 рр. перебудови Гостинного двору постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 №442 Гостинний двір у тодішньому його вигляді, як одноповерхову історичну споруду було занесено до Списку пам’яток архітектури Української РСР, які охороняються державою під охоронним № 872. Відсоток втрат первісного вигляду пам’ятки на той момент оцінювався у 70%. Перед початком робіт з перебудови Гостинного двору у 1983 році були виконані необхідні інженерно-технічні дослідження і встановлено, що технічний стан будівлі вкрай незадовільний — всі конструктивні елементи виявилися непридатними до експлуатації. Тому старі (автентичні) стіни та фундаменти старого Гостинного двору були повністю розібрані. Внаслідок цих дій пам’ятка архітектури була фактично втрачена. Відтак на місці старої одноповерхової будівлі було споруджено нову, двоповерхову, яка отримала зовсім інший вигляд ніж та будівля, яка в 1979 році була визнана пам'яткою архітектури. Отже, в сучасних дискусіях ідеться про дві різні будівлі Гостинного двору: 1 — втрачена пам’ятка архітектури, що існувала до 1983 року та в 1979 році була занесена до Списку пам’яток Української РСР; 2 — сучасна споруда — новобудова 1983-1990 років. У 2011 році на замовлення Акціонерного товариства закритого типу СНРПБВП "Укрреставрація" фахівцями Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" було проведено грунтовне наукове дослідження щодо визначення історико-культурної цінності будівлі Гостинного двору. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 1380 Гостинний двір було виключено зі Списку пам'ятників архітектури, що перебувають під охороною держави. У зв'язку з втратою Гостинним двором статусу пам'ятки архітектури, 05.07.2012 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння іпотечному кредитуванню» (закон № 5059-VI) Верховна Рада України виключила Гостинний двір на Подолі в Києві з Переліку пам'яток, які не підлягають приватизації.

26 квітня 2012 Київрада надала дозвіл Публічному акціонерному товариству «Укрреставрація» на розроблення проекту землеустрою на Контрактовій площі, 4 для реконструкції будівлі Гостинного двору під торговельноофісний центр з гостьовою автостоянкою. За поданням Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, за результатами розгляду підготовленої ним облікової документації, наказом Міністерства культури України від 21.12.2012 № 1566 комплекс споруд Контрактової площі у м. Києві занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку містобудування та архітектури місцевого значення (охоронний номер 917-Кв) та рекомендовано до занесення до цього ж Державного реєстру за категорією національного значення. В цій обліковій документації серед об'єктів, які входять до складу комплексу споруд Контрактової площі, зазначено і споруду Гостинного двору (проте не як пам'ятку, а як об'єкт, що входить до переліку будівель, розташованих на Контрактовій площі). ТОВ “Проектні системи” на замовлення ПАТ “Укрреставрація” було розроблено проект реконструкції Гостинного двору. Містобудівні умови та обмеження, містобудівний розрахунок та проектні пропозиції Гостинного двору надаються в Додатку 6.14. У відповідь на плани влади зробити в Гостинному дворі торговельний центр і частково його перебудувати київські активісти (зокрема, представники організацій «Збережи Старий Київ» та «Право на місто») розпочали акцію протесту. 26 травня 2012 року в Гостинному дворі розпочалося «альтернативне святкування Дня Києва», яке продовжилося безстроковою акцією протесту і створенням “Гостинної республіки”. Перебуваючи на території Гостинного двору, активісти проводили численні культурні й творчі заходи. В ніч з 8 на 9.02.2013 року відбулася доволі масштабна пожежа в горищних приміщеннях на площі 200 кв.м. Після пожежі активістівв витіснили з Гостинного двору, будівельні роботи було активізовано. З зими 2014 року роботи з реконструкції припинено. Гостинний двір знаходиться в державній власності. Споруда знаходиться в оренді ПАТ “Укрреставрація”. Фото Гостинного двору додається в Додатку 6.8.

Конкурсне завдання Контрактова площа

50

G. Важливі посилання: • Містобудівний кадастр м. Києва http://mkk.kga.gov.ua/ • Lars Gemzøe. Quality for people A set of quality criteria for the design of pedestrian places and networks — with people in mind http://plangate.no/mennesker/M%2006%20Gemzoe%20Quality%20for%20people.pdf

• Маніфест. Зручне місто. http://kyivmanifest.org.ua/greatpublicspaces/ Почитати: Історія Подолу:

• Ивакин Г.Ю. Киев в ХІІІ-ХVвеках. — К.: Наукова думка, 1982. — 102с., іл.

• Сагайдак М. Нові відкриття на Подолі та деякі дискусійні питання історичної топографії середньовічного Києва. /АНТ.13-15 вісник археології, мистецтва, культурної антрополоії, 2005/ 13-15. — К.: Віче, 2005

• Сагайдак М. Проблеми музеєфікації пам`яток археології. /АНТ. вісник археології, мистецтва, культурної антрополоії, 2005 — К.: Віче, 2005

• Сагайдак М. Гражданская архитектура Киева домонгольского периода./АНТ.16-18 вісник археології, мистецтва, культурної антрополоії, 2006. — К.: Віче, 2006

• Гупало К.Н. Подол в древнем Киеве. — К.: Наукова думка, 1982. — 127 с., іл.

• Київ 10-13 століть. Карта-реконструкція. Логвін Г. - К.: Мистецтво, 1988. Сьогодення Подолу:

• С. Шліпченко. Simply Difficult. Контрактова: “площа і місто” чи “площа у місті” / Стратегії урбаністичного майбутнього Києва. — К.: Представництво фонду ім. Г. Бьолля, 2011 р. — 180с., іл.

• А. Кравець, Н. Совсун. право на Контрактову / Стратегії урбаністичного майбутнього Києва. — К.: Представництво фонду ім. Г. Бьолля, 2011 р. — 180с., іл.

• Анатомія міста: Київ. Урбаністичні студії (Розділ 3. Площа). — К.: Смолоскип, 2012. — 195 с., іл.

Конкурсне завдання Контрактова площа

51

H. Перелік додатків 1) Декларація авторства.

2) Приклад оформлення планшету.

3) Топозйомка території проектування. М 1:2000 4) Топозйомка території проектування. М 1:500 5) Програма та умови. Розпорядження КМДА від 20.03.2015 № 247 6) Історичні фото Подолу.

7) Сучасні фото території проектування.

8) Фото Гостинного двору (осінь 2014 р.)

9) Пропозиції Інституту археології Києва зі створення підземного археологічного музею на Подолі (М. Сагайдак) 10) Результати опитування громадськості у 2013 р.

11) Дослідження та результати Міжнародного проектного семінару «Контрактова площа: сценарії розвитку». CANactions 2012, представництво Фонду ім. Г. Бьолля в Україні. (дослідження Контрактової площі, проекти команд 1,2,3, групи City).

12) Матеріали “Концепції збереження та реабілітації історичного середовища “Київ Самобутній” на Подолі та Дніпровських схилах” (презентаційний том Концепції).

13) Паспорт Подільського району станом на 01.2014 року (з сайту Подільської районної в м. Києві державної адміністрації).

14) Містобудівні умови та обмеження, містобудівний розрахунок та проектні пропозиції з реконструкції Гостинного двору.

15) Містобудівні умови та обмеження на реконструкцію вул. П. Сагайдачного.

16) Рекомендації Координаційної Ради з питань реконструкції скверу № 3 на Контрактовій площі.

17) Діаграми 18) Перспективна транспортна схема Подолу

Конкурсне завдання Контрактова площа

52