Олексій
талантів до США:
помилки, які коштують шансу
Між двома світами
СВІЙ / ЧУЖИЙ
Бути самим собою-це не мрія, а місія: філософське
тренд: поєднання властивостей рослин і людей 60
Всім привіт! З Вами знову Ольга Лящук, і повертаюсь на сторінки нового випуску журналу Ukrainians and the World! 64
Коротке інтерв’ю з українським стронгменомчемпіоном, який тягнув літак Ан-225
ОлексійАксьонов:
ЗКиєвадоЧикаго—допомагаю знайтинепростожитло,адім
райони Skokie, Evanston, Glenview, Oak Park, Arlington Heights
вестувати в житлову нерухомість. Я спеціалізуюся на:
Для покупців:
Аналіз ринку та районів Розрахунок бюджету й щомісячних платежів
Покази з поясненням інвестиційного потенціалу
Переговори й супровід угоди
Я завжди оцінюю ризики перед покупкою: перевіряю податки, стабільність HOA, потенціал перепродажу, зонування та юридичний статус. Це дозволяє приймати виважене рішення.
Turnkey-рішення
покупки (оренда, управління, ремонт) Я допомагаю інвестору
ремонт), показники прибутковості та стратегія виходу через 3–5 років.
Для орендарів:
Безкоштовний підбір житла під бюджет
Допомога з документами й заявками
Комунікація з орендодавцем або компанією-управителем
Де купувати в Чикаго — мої рекомендації Для оренди / інвестицій: Uptown, Edgewater, Albany Park — стабільний попит і доступні ціни.
Для життя: Andersonville, Lincoln Square, West Town — затишні, пішохідні райони зі спільнотою.
Для зростання: Bronzeville, Avondale, Pilsen — активна забудова й зростаючі ціни.
Як я працюю — покроково
Безкоштовна консультація та
Моя філософія:
Прозорість. Підтримка. Впевненість
Я не просто показую квартири — я допомагаю зрозуміти, як приймати фінансово вигідні та особисто комфортні рішення.
Спілкуюся українською, російською та англійською
Завжди на зв’язку, відкритий до запитань
Якщо об’єкт не вартий уваги — чесно скажу про це Більшість клієнтів приходять по рекомендації. Після угоди я залишаюсь на зв’язку — допомагаю з податками, ремонтом, орендою, наступними покупками.
Історія клієнта: Інвестиція в Edgewater Один із клієнтів — інвестор з України з бюджетом $140,000 — шукав об’єкт з безпечним
Біо:
Києва, має юридичну освіту й підприємницький підхід.
WhatsApp & консультації: +1 773 796 0738
E-mail: oleksii.aksonov95@gmail.com www.komarrealestate.com
1700 W Higgins Rd, офіс 240, Дес-Плейнс, Іллінойс 60018
Монетизаціяінтелектуальної власності:якперетворитиідеї
• Маркетинг і просування — від пітчів для інвесторів до онлайн-платформ (Ocean Tomo, IP Marketplace); • Продаж або ліцензування — коли технологію купує компанія або використовує за ліцензією. Американські винахідники регулярно співпрацюють з патентними брокерами, профільними юристами, акселераторами, венчурними фондами, професійними асоціаціями. Ця система дає змогу не лише заробити, а й будувати особистий бренд, що цінується не менше, ніж сам патент. Україна активно інтегрується у світову систему інтелектуальної власності. Все більше українців:
• реєструють патенти в США та Європі;
• фіксують авторські права у Бібліотеці Конгресу;
• продають технології або передають їх за ліцензією;
• входять у міжнародні асоціації винахідників і стартапів;
• здобувають гранти, медійну увагу та професійне визнання.
Реальний приклад: український спеціаліст у сфері кібербезпеки отримав державний грант на унікальну систему захисту даних. Після реєстрації патенту та авторського права у США, технологією зацікави-
виступає експертом на міжнародних форумах. Що було ключем до успіху? Послідовна стратегія: юридичний захист - публічна репутація - пошук покупця або партнера.
Успішна монетизація інтелектуальної власності - це не лише про натхнення чи геніальність. Це про стратегію, послідовність і роботу з ринком. Тут слід розглянути 5 ключових кроків, які проходить кожен, хто хоче перетворити ідеї на реальні доходи.
1. Захист своєї ідеї Щоб ваша розробка могла стати комерційним активом, вона повинна бути юридично захищеною. Найпоширеніші форми -патент, авторське право, або торговельна марка.
Патент потрібен, якщо у вас технічне рішення (винахід, корисна модель, інженерна розробка). Авторське право — якщо ви створили унікальний контент:
що саме ви продаєте і кому Правовий захист - це тільки база. Щоб монетизуватинематеріальний актив, потрібно чітко розуміти його ринкову цінність. Поставте собі прості, але важливі запитання:
• Чи вирішує моя розробка конкретну проблему?
• Хто моя цільова аудиторія або користувач?
• Чи існують подібні продукти? Якщо так - чим мій
кращий?
• Чи можна масштабувати мій продукт або ідею?
На цьому етапі часто залучають фахівців з патентної аналітики, маркетингових консультантів або проводять тестування на фокус-групах.
Оцінка вартості - це основа подальших переговорів із партнерами, інвесторами чи покупцями.
3. Побудова публічної присутності: ваша репутація – це вже частина вашого активу Цінність нематеріального активу зростає, якщо про нього говорять. Інвестори та партнери оцінюють не тільки ідею, а й вашу видимість у професійному середовищі.
Як би це не звучало, але про вас мають знати і говорити, а для цього радимо:
• публікуватися у медіа, блогах, тематичних виданнях;
• брати участь у стартап-конкурсах і форумах;
• презентувати продукт на міжнародних виставках;
• будувати особистий бренд експерта: вебінари, лекції, публічні виступи. Чим активніше вас згадують у ЗМІ, професійних об’єднаннях та середовищі - тим більше зростає інвестиційна привабливість вашої інтелектуальної власності.
4. Пошук партнерів через професійні кола Ідея без комунікації - мертва. Найефективніше знайомства, партнерства та угоди відбуваються через професійні кола.
На практиці ж це означає, що вам варто:
• Вступати до міжнародних асоціацій;
• Брати участь у акселераторах;
• Брати участь у форумах, хабах;
• Реєструвати свої активи
MAGAZINE
• Повна передача прав — разова угода з передачею
всіх прав;
• Спільна комерціалізація — у партнерстві з інвестором або виробничою компанією.
В таких випадках ваш продукт може принести прибуток у вигляді:
• роялті (щомісячні/щорічні виплати);
• одноразового платежу;
• частки у прибутку або компанії.
Порада: у випадку укладання договорів, краще звернутися за юридичним супроводом, до професіоналів, адже тут є декілька нюансів, на які варто звернути увагу:
• терміни,
• територію використання,
• суму виплат,
• відповідальність сторін. Кожен з цих етапів — частина комплексного процесу. Не існує швидкого шляху до монетизації
запити на комерційну співпрацю. Один із них — від шведського виробника меблів для дітей, який уже працював у секторі екологічного дизайну.
Після кількох тижнів переговорів сторони уклали ліцензійну угоду:
• авторка надала ексклюзивну ліцензію на використання конструкції в країнах Північної Європи;
• отримала авансовий платіж; • почала отримувати роялті — відсоток
раніше
кіз
стілець із нестандартною конструкцією. Він мав автоматично підлаштовуватись під зріст дитини, не потребував викруток чи регулювань, був легкий, компактний і водночас стійкий. Дизайнерка не шукала слави, вона просто хотіла створити функціональну річ, яка буде зручною і красивою.
Після кількох місяців досліджень з’явився прототип. Виготовили кілька зразків. Їх протестували в дитячих садках. Виявилось — стілець не лише подобається дітям, а й справді зменшує навантаження на спину. Вихователі, батьки, навіть педіатри відгукува-
позитивно.
вже був сигнал: варто рухатися далі. Але перш ніж показувати ідею
- ідея почала працювати
її постійної участі. Продукт виготовлявся, продавався, розвивався - а вона отримувала гонорари. Ця історія -
гучні стартапи чи мільйонні інвестиції. Це про те, як проста, добре продумана і грамотно захищена ідея може знайти свого покупця.
Якщо ви хочете, щоб ваша ідея приносила прибуток, - дбайте про неї, як про інвестицію. Правильно оформлена й професійно просунута інтелектуальна власність - це актив, який працюватиме на вас довгі роки. Монетизація нематеріальних активів - це складна, але дуже перспективна гра. Найуспішніші історії починаються з правильно оформленого права, глибокого розуміння ринку,
присутності у професійному середовищі - і чіткої стратегії. Ми розуміємо, що самому на цьому шляху може бути складно,
Щоб по-справжньому оцінити час, потрібно
зрозуміти, чим він є.
Тема часу турбує найвидатніші уми людства вже кілька тисячоліть — від ведичних мудреців до сучасних філософів, фізиків і математиків. Демокріт, Арістотель, Августин, Кант, Ньютон, Ейнштейн — кожен з них присвятив роки, аби збагнути природу часу.
За останні три тисячі років було сформульовано чотири основні концепції часу — субстанційна, реляційна, статична та динамічна. Їхня ключова відмінність
— у трактуванні взаємозв’язку між часом і об’єктом.
Християнство, буддизм, іслам мають власні догми щодо часу, однак усі вони укладаються в ці чотири
концепції.
Поняття часу розвивається повільно. Минуло понад
три століття від ньютонівської концепції абсолютного часу, даного Богом і відокремленого від речей, до теорії відносності Ейнштейна, згідно з якою час залежить
від місця спостерігача, його швидкості й гравітації. І
далі — до ідеї, що абсолютний час взагалі не існує.
Попри те, що над темою часу працюють найпотуж-
ніші сучасні розуми, ніхто досі не зміг дати йому однозначне визначення. Августин ще у IV столітті казав: «Коли мене питають, що таке час — я не знаю. Але коли не питають — я знаю».
А Ейнштейн називав час «упертою ілюзією». Простіше кажучи, на думку вчених, час — це, можливо, ілюзія. Але чому тоді ця ілюзія така цінна для нас?
Цінність часу у сучасному світі визначають особистість і обставини.
Безперечно, культура, релігія та соціум впливають на ставлення до часу. Наприклад, деякі африканські племена досі живуть у моменті «тут і зараз», сприймаючи лише теперішнє, пов’язане з природою та щоденними справами. Суспільства Північної Америки та Європи живуть майбутнім, тоді як частина пострадянських країн — минулим. Але
марнотратно ставиться до найдорожчого ресурсу, який у неї є. У неї ніколи немає часу на головне — на здоров’я, душу, рідних. Вона обмінює свій час за дуже дивним, нелогічним і нестабільним курсом.
Люди охоче платять за «виділений їм час» адвокатам, психотерапевтам, няням, тренерам, консультантам. Вони спокійно витрачають гроші на прискорення рішень, зменшення часу в дорозі, компенсації за порушені строки. У цих випадках вони самі встановлюють вартість свого часу. І водночас — бездумно витрачають його на перегляд примітивних телешоу, скролінг
працюють на зненависній, хоч і добре оплачуваній роботі, витрачають себе на нав’язані цілі й псевдодосягнення. Я можу розрахувати вартість часу в бізнес-проєкті, ціну затримки рішення або швидкості його прийняття. Можу порахувати реальну вартість робочого часу будь-якого співробітника. Але навряд чи хтось зможе визначити справжню ціну хвилини людського життя. Час — безцінний. І жоден регулятор не зможе встановити його реальний курс чи грошовий еквівалент. Щоб спробувати по-справжньому усвідомити безцінність свого часу, спробуйте порахувати, скільки часу вам гіпотетично залишилося до кінця життя. Для цього достатньо взяти середню тривалість життя у вашій країні та відняти свій поточний вік. Потім перетворіть ці роки у хвилини. Наприклад, у США середня тривалість життя чоловіків становить 76 років, а в Україні до повномасштабної війни вона дорівнювала 66 рокам. Уявімо, що ви чоловік 40 років і живете в Україні. Тоді ваш гіпотетичний життєвий ресурс — 26 років. Звучить багато? Але це лише 13 674 960 хвилин, якщо рахувати по 525 600 хвилин на рік (без урахування високосних днів). За даними низки досліджень, люди у віці 40–50 років у середньому проводять близько 2,5 години перед телевізором і 1,5 години в соціальних мережах щодня. Разом — 87 600 хвилин на рік. Це майже 17% життя, тобто шоста частина — ми
American Business Expo Award 2025 — і ми отримуємо історію, гідну міжнародного бізнес-журналу.
Витоки та становлення
— Як сформувалася Ваша зацікавленість логістикою та винахідними рішеннями? — Моє знайомство з логістикою почалося з автомобільної галузі, де я понад 15 років керував проєктами, пов’язаними з продажем, обслуговуванням та імпортом транспортних засобів. На перший погляд це інший бізнес, але там я зрозумів, наскільки важлива точність процесів і контроль на кожному етапі. Логістика стала природним продовженням цього досвіду, але з ширшим масштабом і складнішими викликами. — Чи пам’ятаєте момент, коли з’явилася ідея, яка згодом стала основою Вашого патенту? — Так. Це був випадок, коли через людську помилку у відстеженні вантажу компанія зазнала значних збитків. Я зрозумів, що потрібна система, яка не лише фіксує дані, а й
момент, контролювати процес навантаження, перевезення та розвантаження, а також знижує ризики шахрайства і втрат. — Які виклики були під час розробки? — Головним викликом була інтеграція технології у вже існуючі логістичні платформи. Ми мали зробити її універсальною, щоб вона працювала і в Україні, і в США без складних доробок.
Чи відрізнялися процеси патентування в Україні та США?
Так. В Україні процедура більш формалізована,
може бути корисною у будівництві, промисловому виробництві
Найважливіші для мене
і вимогам ринку, і очікуванням клієнтів.
інноваційність рішення,
практична цінність та масштабованість. — Чи були проєкти, що особливо вразили?
— Так, мене захопили рішення у сфері
участь у журі?
— Так, мені цікаво бути частиною процесу відбору інновацій, які формуватимуть ринок майбутнього. Погляд у майбутнє
— Які тренди визначатимуть логістику у найближчі роки?
— Це автоматизація, штучний інтелект, кібербезпека та «зелена» логістика.
— Чи можлива глобальна стандартизація у сфері логістичної кібербезпеки?
— Я вважаю, що так, але потрібна ініціатива від великих гравців та підтримка міжнародних організацій.
— Які Ваші головні принципи у бізнесі?
— Чесність, прозорість процесів та інноваційність у кожному рішенні.
— Що б Ви порадили українцям, які планують бізнес у США? — Бути готовими до довгострокової гри,
на міжнародному ринку. Першим кроком, був мій вибір отримання освіту у Великобританії, в Лондоні. Близькість до України, престиж англійської правової системи в глобальному сенсі та освіти. Мій вибір зупинився на BPP University, Law School та програмі Graduate Diploma in Law (GDL). Ця програма дозволила швидко трансформувати український диплом юриста в англійський еквівалент, відкривши шлях до системи загального права. Саме право Англії та Уельсу найчастіше використовується як матеріальне право у міжнародних угодах, в тому числі в якості права судового провадження. Переїхавши до США у 2022 році декілька років питання щодо легалізації саме як юриста в мене взагалі не виникало, але все ж таки я повернулися до цього питання. Отримання ліцензії в США – це не просто юридичний крок, а можливість вийти на рівень міжнародної практики.
Зі свого боку я зробила research відносно адаптації українського та англійських дипломів у США та можливості отримання ліцензії у США. Загальний схема виглядає так
• Визначення штату – оберіть NY або CA, або інший штат, можливо Техас, Флоріда або Меріленд. Обрання штату залежить від подальшого шляху, де Ви зможете практикувати.
• Евалюація диплома – акредитація іноземної освіти, всі українські дипломи потребують даного
• LL.M. (якщо потрібно) – у NY майже завжди обов’язковий. Для себе я розглядала тільки 2 штати, чия ліцензія визнається у більшості інших штатів –це Нью-Йорк Сіті або Каліфорнія. В моєму випадку
необхідності отримання LL.M не важливо, з огляду на наявність англійського диплома.
• MPRE (етика) – окремий іспит, без якого не дадуть ліцензію.
• Основний Bar Exam – тести, есе, практичні завдання.
• Character & Fitness – перевірка біографії та благонадійності.
• Присяга (Oath) – фінальний крок.
(MBE + MEE + MPT)
Отримання дозволу працювати як іноземний адвокат (Foreign Legal Consultant), але це не повна ліцензія, але можливість працювати у США. Даний шлях іде-
я розпочинаю свій шлях просто підготовки для проходження всіх тестів з метою здати у лютому 2026 року всі необхідні екзамени та тести (підготовчі курси Barbri, або курси при відомих юридичних вузах).
Як всі мої колеги зі США говорять «починай готуватися якомога раніше». Тому плануйте кожен крок, розраховуйте бюджет і готуйте
Bar Exam (есе + MBE + Performance Test)
(MBE + MEE + MPT)
Уявімо: у вас є міжнародні публікації, кілька па -
тентів або сотні тисяч підписників в соціальних мережах. Вам аплодують на міжнародних конференціях чи визнаних арт-фестивалях. Начебто — ідеальний кандидат на візу талантів до США. Проте ви отримуєте відмову. Це не рідкість. І не трагедія — якщо знати причини. Візи O-1, EB-1 та EB-2 NIW відкривають шлях до легального проживання та кар’єри у США без спонсора, квоти або лотереї. Проте щоразу, коли документи
подані стратегічно неправильно, навіть найуспішніші фахівці залишаються за бортом. Ця стаття — про найпоширеніші помилки, які допускають заявники, і про те, як їх уникнути. Особливо актуально для українських професіоналів, які дедалі частіше обирають імміграцію через талант замість класичних робочих чи родинних програм.
Нагадаємо, що існує три категорії візи талантів. O-1 — тимчасова віза для людей зі здібностями.
Підходить артистам, науковцям, IT-спеціалістам, спортсменам. Потребує роботодавця або агента.
EB-1 — імміграційна віза з можливістю отримання грін-карти. Високі вимоги, але не потребує роботодавця. Ідеальна для лідерів індустрій, науковців, винахідників, митців.
EB-2 NIW — грін-карта без спонсора, але в національних інтересах США. Менш вибаглива, ніж EB-1, але потрібно довести, що ваша діяльність є суспільно значущою для США.
Отож, розглянемо типові помилки, які коштують статусу.
1. Першою і найпоширенішою проблемою при поданні документів на отримання візи талантів є плутанина між категоріями.
Заявники подаються на EB-1, орієнтуючись на критерії O-1. Або на EB-2 NIW — без розуміння, як довести «національний інтерес». Кожна з цих віз має свої цілі та правові стандарти. Помилка у виборі — автоматична відмова. USCIS прямо зазначає: EB-1A вимагає доказів міжнардногоовизнання, а не лише
юридично структурована історія, що показує:
• Хто ви;
• У чому ваша унікальність;
• Який внесок ви зробили у свою сферу;
• Чому це важливо для США.
Без цього навіть найкращі грамоти, публікації чи проекти - лише «супровідний шум».
3. Недостатнє підтвердження кваліфікації
Для віз талантів важливо переконливо довести, що ви маєте
уникнути ризиків, рекомендується зібрати максимум підтверджуючих матеріалів: міжнародно підтверджені дипломи, сертифікати, рекомендаційні листи, підтвердження досвіду роботи та досягнень. Усі документи мають бути перекладені на англійську мову та належним чином засвідчені. 4. Відсутність комерційного/соціального ефекту Багато заявників на візу талантів помилково вважають, що наявність патенту, творчого проєкту чи участь у стартапіавтоматично доводить їхню унікальність або внесок у галузь. Але з погляду імміграційного офіцера USCIS - цього недостатньо. В чому проблема? У сучасних реаліях важливо не просто створити щось нове, а довести його цінність, застосування або вплив. Патент, що ніколи не був реалізований; книга, яку ніхто не купував; картина, яка так і залишилася у майстерні - з точки зору закону, це не доказ внеску, а лише амбіція. USCIS хоче бачити реальні
або яке змінило методологію.
Щоб довести свій вплив і показати реальні результати, можна надати такі документи:
• Фінансові звіти, контракти, гранти
• Медіаматеріали з відгуками, рецензіями, оглядами
• Підтвердження продажів, ліцензій, партнерств
• Офіційні запити на використання вашої розробки/ твору
• Показники цитованості (для науковців).
5. Слабке обґрунтування “національного інтересу” (для EB-2 NIW)
Одна з найпоширеніших причин відмов у візі EB-2 NIW - це поверхневе або загальне пояснення, чому діяльність заявника важлива для США. Сам факт, що ви талановитий чи висококваліфікований спеціаліст, не є
USCIS хоче бачити
аргумент, як саме ви будете впливати на сферу на національному рівні.
І нарешті вам декілька порад, які допоможуть уникнути цих помилок та отримати довгоочікувану візу талантів:
1. Аналізуйте не лише свої досягнення, а й юридичні критерії
2. Обирайте правильну візову категорію та адаптуйте свій кейс під неї
3. Будуйте логічний наратив: «що я зробив → чому це унікально
рила талант на можливість жити і працювати в США. Наш клієнт — експерт у сфері кібербезпеки, який розробив унікальне технологічне рішення для захисту інфраструктури від складних хакерських атак. Факти, на яких ми будували кейс:
• Розробка отримала грантове фінансування в рамках міжнародної програми підтримки технологій;
• Автор став лауреатом кількох престижних нагород у сфері кібербезпеки;
• Його досягнення були висвітлені у впливових професійних медіа;
• Він є активним членом галузевих асоціацій у
США та Європі;
• Найголовніше: його технологію придбала велика компанія, яка впровадила її у
інфраструктуру й публічно повідомила про помітне зниження ризиків
і збитків від кібератак. Нашою ж задачею в цьому кейсі було:
• Визначити
стратегії) • Підготувати детальний портфоліо доказів,
приносять результат і визнаються професійною спільнотою — ви маєте всі шанси на візу талантів. Головне — правильно це оформити. Ми допоможемо вам виявити вашу унікальність і за
необхідності належним чином оформити патент — в
Україні, Європі, США.
Можливо, знадобиться також реєстрація авторського права, зокрема — реєстрація у Бібліотеці Конгресу США. Це стане основою вашого юридичного кейсу. Далі — участь у національних та міжнародних конкурсах винаходів.
Про вас пишуть у ЗМІ. Ви цікаві
профільних асоціацій.
Там проходять конференції, семінари,
Ваші технології купують компанії. Вас згадують у рекомендаціях та відгуках із вдячністю.
Це красиво. Це цікаво. Це шлях.
Він не завжди швидкий, але якщо є план, мета і стратегія — можливо все.
Міжнародна юридична консалтингова група «Яремчук та Партнери» допомагає фахівцям, митцям, винахідникам і підприємцям з усього світу будувати шлях до США через візи талантів. Ми точно знаємо: талант — це лише половина справи. Друга половина — це правильно оформлена історія вашого професійного впливу, досягнень і визнання, подана у відповідній категорії.
Якщо ви маєте патент, наукові публікації, стартап, міжнародні проєкти або унікальні досягнення — це вже потужна основа. Ми допоможемо: • Оцінити, яка саме віза (O-1, EB-1 чи EB-2 NIW) підійде у вашому випадку Підготувати документи, що підтверджують кваліфікацію, досвід і суспільну цінність вашої діяльності Оформити заявку так, щоби вона відповідала
Німеччині в Лейпцигу. У професійному плані, це були сльози клієнтів, дзвінки, справи, які залишились недопрацьованими, бо суди в Харкові не працювали, справи не розглядалися. Я відчувала цю нову реальність, але все одно я залишалася тією самою — адвокаткою з Харкова. Зрештою я пройшла процедуру реєстрації в Палаті адвокатів Німеччини і відкрила можливість надавати юридичні послуги як український адвокат в українському та міжнародному праві. Я не ідеальна. Бувають дні, коли здається — не впораюсь. Але поруч зі мною люди, які також опинилися у важких обставинах, але продовжують свій шлях. Я ніколи не полишу Україну. Але зараз я тут — у Німеччині. І мій обов’язок
MAGAZINE
ід продуктом ми маємо на увазі результат
щось створене людиною, що має цінність для інших. Найбезпечнішим і єдино вірним критерієм
людини є її продуктивність — здатність досягати
результату. Виховання, освіта, соціальний статус, риси характеру, світогляд, політичні чи релігійні переконання не мають такого значення, як продуктивність.
Людина може мати три вищі освіти, знати все про все, вміти підтримати будьяку розмову, бути уособленням гарних манер і чарівності — але при цьому бути абсолютно непродуктивною. Ви, напевно, зустрічали таких людей серед своїх співробітників: коли даєте їм певне завдання, вони дуже логічно пояснюють, чому його неможливо виконати, або ж імітують бурхливу діяльність, що не приводить до результату. З іншого боку, людина може бути впертою, нестриманою, незручною — але продуктивною. Що б ви їй не доручили, це буде зроблено, очікуваний результат — досягнуто. Як правило, таким людям подобається багато працювати і досягати результатів, що перевищують очікування. Їм подобається створювати, творити, допомагати іншим. Такі люди надзвичайно цінні не лише для компанії, а й для країни.
У бізнесі чи будь-якій іншій групі постійно триває відбір таких людей, і настільки, наскільки вдається їх залучити й мотивувати, настільки компанія чи група процвітає.
Коли настають складні часи, відбір за принципом продуктивності часто замінюється спрощеною системою розпізнавання «свій-чужий», яка використовує як критерій зовнішні ознаки лояльності — запевнення у вірності, повторення пропагандистських кліше, мову, культурну чи національну належність. Реалізується принцип Дона Рэбе з роману Стругацьких «Важко бути Богом»: «Розумні не потрібні, потрібні вірні». Група починає
її. Давай почнемо з правди: ти і так не так вже й поганий. Індійський мудрець Рамеш Балсекар одного
них бажаннях-про будинок, визнання або любові – є
більш глибокий імпульс: «бути наповненим», бути в потоці. Бажання-це тонка нитка, яка з’єднує нашу людську форму з»Божественним прагненням до зростання». Як зауважив Рамеш Бальсекар, « справжнє бажання походить не від розуму. Воно виходить з джерела. Розум лише формулює, спотворює та позначає». (Ра -
меш Балсекар, « Кому яке діло?!», 2001).
Але як дізнатися, де справжнє бажання, а де ілюзія?
Відповідь напрочуд проста. Справжнє бажання»не створює напруги». Він не керує і не примушує; натомість він розширюється природним чином, як дихання.
Помилкове бажання, навпаки, вирує від нетерпіння, вимагає задоволення і часто призводить до страж-
дань. В основі його лежить страх:»якщо у мене нічого не вийде, я ніхто». Це не справжній голос серця, а про -
грама розуму.
Отже, бути самим собою означає «Прислухатися до бажань», а не сліпо слідувати за ними. Подивіться на їх корінь. Запитайте себе: «чого я насправді шукаю?»Можливо, це не машина, не слава або влада, а близькість, спокій, радість або просто простір, де можна по-справжньому бути самим собою?
Ви-це не ваша власна історія.
Ви-це живий досвід. Кожен день суспільство змушує нас бути «кимось»: зразковим громадянином, успішним іммігрантом, патріотом, професіоналом, хорошим батьком. І ми граємо ці ролі, часто чесно і самовіддано.
І все ж, серед усіх цих ролей «є ти». Справжній ти.
І бути самим собою-це не означає ігнорувати ці ролі, а пам’ятати, що ти «не зведений» до них. Твоя глибина виходить за рамки твоєї біографії. Ви - це не ваше резюме, профіль в соціальних мережах або думки інших людей. Ви-це»життя, що переживає саму себе». Як океан, який
Не виправляти себе, а любити Це не означає «Залишатися в зоні комфорту». Навпаки, це означає не «виправляти» себе зі страху. Це означає «досліджувати» себе з любові. Дозвольте собі «діяти дивно», «бути тихим», «бути яскравим»або» діяти не за планом». Робіть це не заради когось іншого, а заради себе самого. Заради життя, яку хочеться прожити «всередині себе», не обмежуючись ідеальною зовнішньої картинкою. Прийняття-це не капітуляція. У цьому мудрість.
Рамеш Балсекар також підкреслив: «здача - це не пасивність. Це активне прийняття того, що вже є. Це мудрість серця «(Рамеш Балсекар,» Мир і гармонія в повсякденному житті», 2006).
У світі, який постійно вимагає контролю, відпустити все і прийняти себе таким, яким ти є, - це справжній акт мужності. Це не означає «Нічого не робити». Це означає «діяти не зі страху», а з «ясності». Коли дії випливають з ясності, вони стають чистими, а всі бажання - дорогою додому. Для українців сьогодні це не просто філософія. Для Українців це поняття виходить за рамки філософії; це виживання. Йдеться про порятунок себе, своєї душі і свого світла. Це означає Чинити опір гніву, уникати самоізоляції і не втрачати зв’язок з суттю життя. Залишатися «справжнім» всередині себе – не озлобленим, що не запеклим-це свідчення життєстійкості. Бути самим собою-значить пам’ятати, що ти більше, ніж учасник війни, біженець або активіст. Ви - «жива людина», у вас є ранковий чай, ваша улюблена пісня, ваші спогади і ваше власне мовчання.
І, нарешті, бути самим собою-це місія Це не егоїзм, це «служіння життю». Тому що справжня людина – жива, чесна, відкрита – природно стає «опорою» для інших. Вони не проповідують, вони просто «світять». Така людина, можливо, і не врятує світ, але він точ-
доступні перекладачі, мовні моделі, словники… Але щось починало прояснюватися. Розуміння приходить хвилями — і раптом очі «відкриваються».
Я пам’ятаю кожного викладача. Це було інтенсивно, складно і захопливо водночас. Ми познайомилися зі студентами з усієї України — і я впевнена, багато з них залишаться моїми друзями на все життя. Ця програма стала для мене поштовхом
Разом із нами — понад 200 студентів із різних
світу, і українська група — понад 40
чула силу академічного середовища: різні мови, різні культури, сильні юристи, науковці, досвідчені й цікаві особистості.
Мені надзвичайно подобаються лекції. Мої страхи щодо мови зникли після перших розмов зі студентами. Я особливо вдячна за курс Legal English — викладач говорить зрозуміло, чітко, і поступово я увійшла в ритм.
Так, це непросто. Щодня — 100 сторінок юридичних текстів англійською, щодня — нові поняття, нові виклики. Ми вже писали перші іспити, і ще вчуся орієнтуватись у прецедентах. Але я знову відчуваю себе «вдома» — серед книг, лекцій, реальних справ. Я ще раз переконалась: Америка — це країна юристів, і саме тут мені є
Звісно, в Італію! Адже італійська музика така по-
пулярна, італійські бренди такі модні, італійські фільми такі романтичні, що їх дозволяють дивитися навіть дітям. Та й саме слово «Італія» тане в роті, як цукерочка. Але коли настав час обирати освіту, юна киянка творчій професії віддала перевагу
прагнення не пропустити жодної прем’єри, цілком закономірно,
в своєму першому студентському фільмі, який знімала команда студентів однієї з провідних кіношкіл Києва Ukrainian Film School, вона отримала головну роль. Через обов’язкові для
міцнішають.
Завдяки своїм організаторським здібностям, професійному досвіду в кастингу та невтомній енергії, Марія почала працювати асистентом режисера у фільмах, на яких Іван Сахно очолював операторський департамент. Найважливішими для Марії — і дуже значущими для молодої української кіноіндустрії — стали «Червоний» та «Мій Карпатський Дідусь». Обидві стрічки — зі сильним історичним і соціальним змістом, а режисером цих картин був Заза Буадзе. Колеги на знімальних майданчиках жартували, що «Маші вдається всидіти на двох стільцях — у кадрі й за кадром». Кожен новий проєкт додавав Марії досвіду, впевненості у власних силах і нових ідей, які хотілося реалізувати.
Думки про створення власної продюсерської компанії в родині двох кінематографістів були цілком логічними. Але лютий 2022 року змінив цей натхненний поступальний процес. І змінив загалом
світу. Марія опинилася в
Іван залишився в Україні. Як не дивно, вимушена розлука привела їх до рішен
офіційно оформити свої стосунки.
роздумах, які подальші кроки зробити в нових драматичних умовах, українка влаштувалася офіціанткою в один із празьких готелів. Про деякі наступні події з життя Марії можна сказати — «як у кіно». Але Пауло Коельйо дав чітке
шлях від нічних змін на заводах і роботи офіціанткою в Чехії до спроб
Еміграція загалом і вимушена еміграція — один із найгостріших викликів сьогодення. Як на індивідуальному, так і на глобальному рівні. Цілі країни й континенти змушені шукати рішення проблем, викликаних легальною й нелегальною міграцією.
Марія Демиденко присвятила сюжет історії для майбутнього серіалу — українським жінкам, дія якого відбувається в Україні та Франції. І з’ясувалося, що не лише, на її думку, ця історія буде цікавою широкому глядачеві. Її підтримав Заза Буадзе,
— Марії вдалося зацікавити інвесторів у своєму проєкті. Менше ніж за два роки перебування в США українка (у співзаснуванні зі своїм чоловіком) зареєструвала компанію 4U Film Company, яка займається виробництвом і дистрибуцією кінопродукції, забезпечила як продюсер фінансування свого першого самостійного проєкту, провела переговори про копродукцію з провідними французькими кінокомпаніями, організувала всі підготовчі процеси, щоб уже цього року розпочати зйомки серіалу Yellow & Blue. Серіалу
Від початку війни я зрозуміла: важливо не зупи-
нятися і продовжувати творити ті образи, які
допомагають відчувати, осмислювати, віднаходити сенс. Переїзд до Польщі відкрив нові горизонти: ідейні, формальні, технологічні. Сьогодні художник не прив’язаний до сцен, студій чи майстерень — ми творимо онлайн, без кордонів і часових поясів. Я — Маріанна Сорочинська, і моя творчість живе на стику театру, графічного дизайну, моди та психології. У творчому портфоліо — сім вистав, створених разом із командами Польщі, Німеччини та України. Особлива серед них — сценографічно-музичний трилер «Backstage, або Хто крайній?» у Чернігові. Це розважальний спектакль з хітами, танцями та іронією,
внутрішнього світу кожного, з ким працюю.
Сьогодні я відкритА до міжнародної співпраці. Якщо ви шукаєте художника, здатного створити візуальний стиль, що працюватиме на бренд, емоцію, атмосферу, або сценографію, що підкреслить драматургію постановки, або колекцію, яка стане частиною історії — я рада долучитися. Бо справжнє мистецтво не стихне, поки ми можемо створювати його разом — сьогодні, зараз, під будьяким небом.
instagram: @marianna_art_logo Tel/WhatsApp: +48 507 322 862
ПолінаГерман.Якжінка зЄвпаторіїсталаголосом
українськогокіноуГоллівуді
У світі, що стрімко змінюється, іноді потрібна одна історія - щира, без прикрас, з усіма своїми зламами, падіннями й підйомамищоб нагадати: сміливість змінює все. Історія Поліни Герман - саме така.
Це історія людини, яка пройшла довгий шлях від маленького кримського містечка до червоних доріжок міжнародних фестивалів, від сімейної травми - до внутрішньої
цілісності, від бажання втекти - до вибору бути всюди. Людиною світу.
Життя в гуртожитку з дитиною, без гарантій і ста -
більності, з постійною боротьбою за себе. Але саме в цих стінах вона знайшла силу - через творчість. Робота в театрі, організація вистав, включно з культовим «Чорним квадратом у темряві», який увійшов до Книги рекордів України, стали першими кроками до
головної пристрасті - кіно.
Поліна завжди цікавилася психологією та мистецтвом. Ще у шкільні роки вона брала участь у театральних гуртках, знімала короткі відео, експериментувала з формами самовираження. Переїхавши до Києва, вона не лише працювала, а й навчалася -
не про глянець, а про біль, складні теми, тишу, в якій живе людська правда. Вона продукувала стрічки, які дивляться не для відпочинку, а для переосмислення. Серед них - «Numbers» Олега Сенцова й Ахтема Сеітаблаєва, «The Price of Conflict», «King Lear: Searching for Love During the War» та інші. Вона вчилася балансувати між творчістю та менеджментом - і саме в цьому стала сильною. У 2022 році, коли почалася війна, Поліна евакуювалася разом із
грані. Продюсерка, коучиня, авторка, мати, менеджерка, лідерка - це не протиріччя, а єдність. З того моменту вона перестала ховати частини себе. І стала собою - цілісною.
Сьогодні вона має грин-карту як «extraordinary person», офіційно визнану урядом США. Живе на три континенти між Лос-Анджелесом, Балі та Україною, працює в трьох часових поясах, розвиває кілька проєктів одночасно. Вона - людина світу. Але ніколи не втрачає зв’язок із корінням. Для неї важливо, щоб світ не просто чув про Україну, а розумів її. Вона організовує Ukrainian Film Days у ЛосАнджелесі, представляє українські стрічки американській публіці, відкриває українських режисерів для світової аудиторії. Паралельно готує англомовну версію гри і книжки «Гід для провінціалок», проводить онлайн-ретрити для продюсерів, розробляє нові практичні інструменти для самопізнання. Її проєкти - не просто змістовні, вони терапевтичні. Для себе і для інших.
Але її головною професійною віхою стає фільм «Divia».
Це більше, ніж кіно. Це - маніфест. Документальна стрічка про екологію, про те, що іншої планети Б не існує. Про крихкість людського світу
силу жіночого голосу. Прем’єра відбулась у 2025 році на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах - одному з найбільших фестивалів класу А
Європі.
1130 глядачів. Довгі овації. Сильні рецензії у впливових виданнях, серед яких Variety, Cineuropa та Screen International. Фільм уже подається на Оскар від України. Наступна зупинка - Сараєво, далі - прем’єра в США і фестивальна дистрибуція по світу. Поліна разом з командою активно веде перемовини з дистриб’юторами в Північній Америці та Європі. Це стало її проривом. Але не останнім. Паралельно вона працює над своїм першим фільмом як режисерка «Ключ». Проєкт, у якому вона поєднує особисте і
глобальне, біль і надію. Вона шукає продюсерів, партнерів, інвесторів - і відкрита до сміливих міжнародних колаборацій.
Поліна не вірить у швидкий успіх. Вона вірить у
глибину. У дисципліну. У поєднання жіночої інтуїції з продюсерською точністю. «Мені більше не треба обирати, ким бути. Я вже є всім цим. І можу ділитися цим з іншими», - каже вона. Її
Унікальнийукраїнськийтренд:
українка добре вивчила якості сировини на всіх етапах обробки, то побачила можливість створити хутро з конопель. Від ідеї до результату минуло три роки, але команді Оксани це вдалося! І це справжнє екологічне хутро.
Тут важливо внести ясність до термінології. «Екохутро» вже існує. Цим терміном називають отриманий з нафтопродуктів штучний матеріал, процес створення якого супроводжується токсичними викидами, а природна утилізація неможлива, тому що при попаданні на звалище, екохутро, як і пластик, може розкладатися сотні років. Екохутро, запатентоване Оксаною Дево під назвою
HempFur, виробляється на основі бавовняного трикотажу, на який за допомогою крохмального клею кріпиться розчесане конопляне волокно. Хоча таке хутро нагадує необроблену овчинку, це цілком веганський продукт. До того ж, конопляне хутро тепле, стійке до дії шкідників і легше за хутро тварин. Коли технологія виробництва унікального матеріалу була відпрацьована, і дизайнери розробили моделі модних шуб, спалахнула пандемія разом зі скасуванням запланованих заходів та зниженням купівельного попиту. Далеко не найкращий час для виведення на ринок нового продукту, який потрібен поза межами дому. Але справжнім випробуванням для Оксани Дево та її команди стало повномасштабне
у величезному потенціалі
та
реалізації. Серед унікальних властивостей конопель є їх здатність “лікувати землю”. Принаймні, так вважали наші пращури, висаджуючи рослину на виснажену ділянку. Так саме кожна добра новина додає міцності і лікує зранені душі українців!
Всімпривіт!ЗВамизновуОльга
Лящук,іповертаюсьнасторінки
новоговипускужурналу UkrainiansandtheWorld!
Shaw Classic Open (Women) 2023, America’s Strongest Woman 2024.
Зараз, в перерві між змаганнями займаюсь тренуваннями, покращую знання мови та поновлюю документи, крім цьогонещодавно я запустила свою серію футболок спільно з компанією Surplus Strength – The Olga Tee.
У моїй підготовці до змагань мене підтримують компанія Cerberus Strength, виробник спортивного спорядження, взуття Bearfoot, капельниці від Aurora IV Wellness, виробник домашніх тренажерів Yesoul, а також всі мої вболівальники, хто дивиться і підтримує мене всі ці роки! Крім цього у підготовці до змагань
АН-225. Наразі це досягнення занесено до Книги ре-
кордів України, але ми сподіваємося, що воно буде
відзначене й у міжнародній книзі рекордів. Я вдячна Денису за те, що він ділиться своїм багаторічним досвідом і знаннями та допомагає мені досягати високих результатів.
Мої наступні змагання America Strongest Woman
відбудуться 10-11 жовтня у Лас Вегасі, тому, у кого буде
Короткеінтерв’юзукраїнським
— Що вас мотивує? Мене мотивує бажання представляти Україну на світовій арені, доводити, що українці сильні як фізично, так і морально. А ще я люблю спорт, силу та постійне самовдосконалення.
— Які ваші цілі на майбутнє?
Показати максимум на Official Strongman Games, вийти на ще вищий міжнародний рівень і мотивувати молодь займатися спортом, не здаватися, вірити в себе й працювати над собою щодня.
ІлонаНестерова—
Відмріїдоспадщини
Ще під час навчання Ілону приваблював світ краси та моди. Її харизма, впевненість та
професіоналізм швидко відкрили двері до
міжнародної модельної кар’єри, яка тривала 17 років. Моделювання дало їй змогу багато подорожувати, співпрацювати з відомими фотографами та дизайнерами, а також здобути впевненість і сценічну присутність, які згодом стали її візитівкою. У 2013 році Ілона
но важливі ініціативи. Через фонд Ілона допомагає дітям, громадам та проєктам, які приносять реальну користь. Одним із найбільших покликань Ілони є підтримка жінок у здобутті незалежності та впевненості у власних силах. Вона
світу. Для Ілони нерухомість — це не лише угоди, а й створення стилю життя та довготривалої спадщини. Водночас вона створила успішний туристичний бізнес, заснувавши TRAVELONA. Як наставник у сфері подорожей, Ілона допомагає людям — особливо жінкам — створювати фінансову свободу через індустрію туризму. Під її керівництвом підприємці-початківці вчаться організовувати подорожі для інших, будувати команди та просувати себе, працюючи з будь-якої точки світу.
Філософія Ілони проста, але потужна: «Ти — дизайнер свого життя. Володій ним. Перемагай. Живи.» Вона переконана, що кожен може переписати свою історію, незалежно від того, звідки починає. Її власний шлях — від юриста до міжнародної моделі, від пере-
можниці конкурсів краси до засновниці благодійного фонду, від ріелтора до лідера туристичного бізнесу — є яскравим доказом цієї віри. Її дні насичені та цілеспрямовані. Вона показує
пентхауси за мільйони доларів або допомагає сім’ям
купити свій перший дім. Проводить тренінги, виступає на заходах, наставляє нових партнерів. Однак, попри всі здобутки, найважливішою роллю Ілони залишається роль мами. Вона цінує кожну мить з дітьми та вважає, що найбільша
Основні досягнення Ілони Нестерової: Магістр права (Україна) 17-річна міжнародна модельна кар’єра
Титули: Mrs. Sunny Isles, Mrs. Miami, Mrs. Universe Ukraine
Засновниця Lion King Tavadia Foundation (2019) Ліцензований ріелтор у Флориді, експерт із розкішної нерухомості (Core Realty)
Засновниця та наставниця TRAVELONA, що допомагає створювати бізнес у сфері подорожей Активна прихильниця жіночого підприємництва та підтримки жінок Володіє англійською, російською та українською Історія Ілони Нестерової — це не просто перелік досягнень, а запрошення мріяти масштабніше, діяти сміливіше та ніколи не задовольнятися меншим, ніж життя, на яке ви заслуговуєте. Від своїх коренів в Україні до успішного життя у Маямі, вона довела, що шлях до успіху будується на
E-mail: ilonarealty@gmail.com www.ilonamiami.com Instagram: @miamiluxinvest
АН: Ти почала в пандемію.
Не боялася, що буде важко?
НЯ: Ні. Я точно знала, що все вдасться. Такий у мене характер — ніколи не здаюсь. Якщо з’являються труднощі — я працюю ще більше. Я не боюся складних замовлень. Взялася за прибирання під’їздів у житлових кооперативах. Люди були в захваті: дякували, що вперше за 30 років хтось прибрав у них. Я тоді познайомилася з багатьма людьми, з якими досі спілкуюся. Пропонувала їм дрібні ремонти — з цього все й почалося. Потім були перші фліпи.
АН: Торік ти отримала нагороду Business Woman Awards 2021. Це щось для тебе значить?
НЯ: Так, ця нагорода підтвердила, що я на правильному шляху. Я рада, що люди це бачать і цінують. Після отримання статуетки мені телефонували з привітаннями. Говорили: «Було б приємно, якби
іспит на солідарність із Україною?
НЯ: Так. Я ніколи не зустрічала недоброзичливих поляків. У жодній роботі мені не траплялися злі люди. Українці, які приїжджають до Польщі, часто плачуть від зворушення. Їх приймають з теплом. Це неймо-
вірно — поляки вміють безкорисливо допомагати. Я сама така — допомагаю кожному, хто звертається. Я
поєдную людей. Наприклад, Агнешка з Кракова надала своє 3-кімнатне житло родині з України. Я знайшла туди 3 жінок і 4 дітей. Мій син живе в Кракові — пообіцяв допомагати їм у побуті.
АН: Що думаєш про дезінформацію з боку російських ЗМІ? НЯ: У нас у Росії є родичі — сестра, брат, дядько. І вони не розуміють, що відбувається в Україні. Інша реальність. Телебачення бреше. Вони кажуть: «Це все неправда. Ваші військові переодягаються в наших». А тим часом росіяни приїжджають в Україну з білими прапорами — нібито не будуть стріляти. Наші їх пускають
ма малюками. Брат
чоловіка забрав
хлопця, в якого нікого немає, крім мами — а мама, лікарка, залишилась в Україні. Уявіть: 17 років, хлопець плаче, сумує, не знає польської. Йому допомагали Таня, я і наша подруга. У перші дні війни я забирала людей з кордону і відвозила в пункти допомоги — наприклад, в Академію Козьмінського. Зараз таких місць більше — вокзали, арена, Торвар. Більше людей допомагає.
АН: Ти організовуєш перевезення і проживання. Чи ще якось підтримуєш?
НЯ: Я сильно допомагаю людям зі свого міста. Ми домовляємося про день приїзду, вони самі організовуються й
пускала всі ці питання через свою душу. Використовуючи власний досвід, стала працювати з людьми. Щоб поглибити знання, пішла навчатися в магістратуру, і нині я магістр сімейної психології. Моя мета – допомогти людям створити дружню міцну родину, щоб жінки і діти були щасливими.
Звичайно, для того, щоб допомогти, потрібно дати
людям знання про неординарне влаштування світу, про те, як справлятися зі своїми емоціями. Наприклад, побутує думка, що емоції потрібно подавляти.
Це не завжди так. Людина має право на власні відчуття і на те, щоб їх висловлювати. Особливо це потрібно діткам. Ми, як правило, і самі сприймаємо всі явища
життя з однієї точки зору, і привчаємо до цього діток. Але ж, для прикладу, і сонячна погода, і гроза мають і позитивні, і негативні сторони. Не завжди корисно весь час посміхатися і сумувати. Не все, що смішне, є дійсно смішним, як і не все, що сумне, є вже геть сумним. Тут переважають емоції. Важливо, щоб діти вчилися пізнавати себе. Задля цього необхідно показати дитині проблему з іншої сторони. На жаль, ми самі собі набудували багато всіляких кордонів, які не наважуємось порушувати. Інколи нас більше хвилює, як ми виглядаємо, що про нас подумають, ніж те, як ми себе почуваємо. Ми не вміємо захистити свої кордони, боїмося, що образяться люди. Пані Юлія почувається дуже щасливою, коли її заняття з людьми приносять бажані результати. І все ж йога? Погодьмося, що слово для нас чуже і до
цих пір незбагненне до кінця. - За звичай наші люди захоплюються йогою у вигляді фізичних вправ. Насправді йога містить дуже багато направлень. Повірте, що ніякі спортивні гуртки так не впливають на людину, як йога. Вона допомагає розкрити енергетичні канали. Це можливість зосередитися, заспокоїтися, відчути те, чого ти ще ніколи не відчував.
людей, надзвичайно важливо мати інструменти, які допомагають не просто вижити, а впевнено адаптуватися та реалізувати себе. Сьогодні ми розповідаємо про унікальну жінку — Ірину Біжик, директорку школи Concord Rusam у Нью-Йорку, яка створила настільну гру для медсестер-емігранток, а також розробила білінгвальну методику навчання Adapt2RN. Її інновації — це не просто про навчання, а про віру, підтримку й силу спільноти. Інтерв’ю бере Альона Комісарчук
І потім — крок за кроком — побудували ігрові меха-
ніки, які відповідають реальним етапам адаптації. Це не лише професійний маршрут. Ми зачепили і
психологічні труднощі: страх англійської мови, необхідність працювати на кількох роботах, виховання дітей у новій культурі, втома, емоційне вигорання. Гра дає змогу потренуватись планувати ресурси, приймати складні рішення та, головне, не здаватися.
Альона: Особисто мене вразила фінансова складова гри. Вона доволі глибока й реалістична. Розкажіть про це докладніше.
Ірина: Дуже дякую. Це один з найважливіших блоків. Багато наших студенток стикаються з фінансовим стресом:
Ірина: Я сама проходила шлях адаптації. Я знаю, як це — знати матеріал, але не мати слів. Або боятися зробити помилку перед пацієнтом. Саме тому я створила білінгвальну методику підготовки до NCLEXRN. Adapt2RN — це більше, ніж курс. Це система підтримки.
Ми використовуємо переклад ключових термінів, відеоуроки з субтитрами, інтерактивні вправи, картки Quizlet. Все це — українською, російською та англійською мовами. Головне — повага до рівня студента. Ми не змушуємо зубрити. Ми навчаємо через розуміння, асоціації, реальні ситуації.
плануєте ви розширення проєкту? Ірина: Так, обов’язково. Ми вже працюємо над онлайн-версією настільної гри, щоб зробити її доступною для медсестер та інших фахівців у будь-якому куточку США й навіть за межами країни. Також готуємо адаптовані варіанти гри для інших
як
фельдшери,
асистенти, техніки з флеботомії, спеціалісти
плану.
Відлідерствавнаймі— дожіночогопідприємництва: якясталаб’юті-наставницею
Одного дня ми з чоловіком вирішили втілити у життя давню мрію - створити власну справу — і відкрили салон краси. Я була не як майстриня, а як власниця.
Це був виклик: нова ніша, повна відповідальність і багато «вперше». Але саме тут я відчула себе у своїй стихії. Я побачила, скільки неймовірних, талановитих жінок є в б’юті-сфері — і скільки з них працюють «на виживання», не маючи системи, підтримки, бачення.
Саме так народилась моя нова роль — бʼютінаставниці. Я почала ділитися своїм досвідом — як власниці, управлінця, стратегині.
іншими.
про розвиток, підтримку, сміливість змінюватися, ділимося досвідом та надихаємо один одного. Women Talk об’єднує майстринь, лідерок, творчинь — і кожна зустріч змінює нас зсередини. Моя історія — не про те, як «усе вийшло одразу». А про те, як з досвідом, чесністю й бажанням розвиватися можна створити власний шлях. І я з радістю підтримую тих, хто теж іде ним.
Зібравши всі знання, практичний досвід, помилки, я створила власну систему і допоможу тобі не набивати синців, а рости легко, усвідомлено та прибутково.
у занадто розслаблений або хаотичний образ, мозок співрозмовника не вірить.
до
Business casual
Чистий сигнал. Мінімум зайвого, максимум змісту.
і до себе. Деталі, на які варто звернути увагу: Форма та крій.
Чіткі лінії, структуровані тканини, правильна посадка — це завжди про зібраність і впевненість. Прямий силует зчитується як професійність, внутрішня опора, серйозні наміри.
Колір.
Глибокі, нейтральні кольори працюють на авторитет. А якщо ваша мета — виглядати дорого, варто звернути увагу на контраст: чорне та біле — класика, яка асоціюється з чистотою, дисципліною, статусом. Ці кольори зчитуються
Класичний (протокольний)
по ньому людина, яка вас ніколи не бачила, вже вирішує: це — сильна постать чи ні, можна довіряти чи ні.
Це саме працює у Zoom, на сайтах, у листуванні.
Стиль — це мовчазне, але дуже голосне повідомлення.
Стиль як стратегія
Партнери, клієнти, інвестори — всі зчитують. Ваше
завдання — не залишати це на самоплив. Стиль — це не прикраса, а ваша стратегія. Це про глибину, цілісність і внутрішню цінність.
Щоб стиль працював на вас, варто почати з розбору гардероба. Залиште речі, які:
відповідають вашому професійному рівню; підходять вашій фігурі; актуальні зараз; підсилюють впевненість.
Стилістка допоможе не просто оновити речі, а створити впізнаваний образ із візуальними “якорями”, які особливо важливі для спікерів, експертів, публічних людей. Це те, що робить вас незабутньою.
Літо-простоліто
Діти кидалися кольоровим порошком, верещали від
щастя, були повністю в фарбі — і абсолютно вільні та
радісні. Ми сміялися, обіймалися, фотографувалися.
Ніхто не думав ні про телефони, ні про чиюсь думку.
Це було справжнє, живе щастя.
Вечори проходили особливо тепло. Іноді ми влаштовували дискотеки під пісні, які знали всі
Ми танцювали разом,
жні, в колі тих, хто став рідним за ці дні. Коли я тільки приїхала до табору, я була настороженою. Я хвилювалася: а раптом не зможу влитися в колектив? 70 дітей — це багато. Чи впораюсь? Чи допоможуть мені? А раптом стану тягарем? Але всі мої страхи виявилися марними. Колектив прийняв мене з теплом і підтримкою, ділився досвідом, обіймав, коли я хвилювалася, і сміявся
таборі». І це був момент, коли я зрозуміла — я на своєму місці. Окремо хочу сказати про дитячу дружбу. Дивовижно, як швидко й глибоко вони зближуються. У них немає страху здатися надто чутливими, немає гордості
Альона
Комісарчук
Я — Альона Комісарчук, українка, яка живе у НьюЙорку, але серцем завжди з Україною. Моє життя — це шлях постійного розвитку, навчання й служіння.
Я адаптую своє навчання в Америці на медсестру, бо прагну бути корисною людям — і фізично, і емоційно, і духовно.
Моя місія — бути мостом між культурами, підтримувати українців у світі та показувати, що українська ідентичність — це не лише минуле, а й потужне майбутнє.
Разом із журналом «Українці і світ» я хочу розповідати історії тих, хто не боїться мріяти, змінюватися та діяти. Українці за кордоном — це велика сила, і моє завдання — об’єднувати цю силу навколо знань, підтримки, краси й віри в себе. Любов до літератури навчає мене чути глибше, ро-
Євгенія Смірнова
звуть Євгенія Смірнова, я багато років працювала українським судовим юристом,
мання диплома у Великобританії, отримала досвід роботи в міжнародному приватному праві (питання, пов’язані з різними бізнес процесами, особливо у фінансовій сфері). Наразі вже три роки проживаю у США, спочатку у штаті Флорида, а зараз - у штаті Массачусетс. Для мене є дуже важливим поділитися своїм власним досвідом, який й досі отримую на дорозі життя. Я люблю відкривати для себе нове - місто, в якому ніколи не був, картину, яку ніколи не бачив, пісню, яку ніколи
проживання -
штат
США Контактна інформація: електронна пошта - yevgeniya.lawyer@gmail.com телефон - 305 988 3005 www.linkedin.com/in/yevgeniya-smirnova-953a07152 www.linkedin.com/in/yevgeniya-smirnova-953a07152 instagram @__yevgeniya_sm
elenushkakom61@gmail.com
@alona_komisarchuk
alona-komisarchuk
Лілія
Бєлоусова
Я, Лілія Бєлоусова, українка, яка з 2022 року живе в Америці, штат Орегон.
Моє внутрішнє покликання — допомагати батькам
виховувати щасливих і успішних дітей. Допомагати дорослим знаходити шлях до себе — до усвідомленого, радісного життя. Цю місію я несла в Україні — і
принесла з собою в нове життя за океаном. Коли я переїхала до США, усе доводилося починати з нуля — а подекуди навіть нижче. Але саме в цьому виклику я знайшла силу. Я заснувала консалтингову
компанію “Conscious Parenting, LLC” і нині стою на порозі відкриття Освітнього та Розвиваючого дитячого центру “Playful Pals LLC”. Ідея була проста й глибока водночас: якщо я змогла пройти цей шлях сама — я можу провести ним інших. Мені завжди було близьке творче самовираження. Моє глибоке вподобання — створення авторських інтелектуальних продуктів.
а й злітати — повірити у себе, реалізувати мрії, знайти внутрішній ґрунт навіть далеко від дому. Я щиро вірю: майбутнє — у сильних об’єднаннях людей, які підтримують одне одного, передають досвід, обіймають у складні моменти й разом святкують перемоги. У спільнотах, де тепло, де чутно голос кожного, де можна бути собою — народжуються нові історії сили. І саме такою спільнотою є журнал «Українці і світ».
Liliia Bielousova
Gresham
Телефон: +1 (971) 895-3274
Email: acp.liliia@gmail.com
Website: www.acparenting.com
Instagram: liliia_bielousova
LinkedIn: Liliia Bielousova
Ольга Анісімова
Давно мріяла зробити щось для об’єднання та розвитку української спільноти в United Kingdom, а саме в Лондоні та Кардіфф.
Дуже багато українців що зайняті у сфері бізнесу: індустрія краси, нерухомість, транспортні послуги, а також талановитих митців музикантів, художників, організаторів благодійних заходів та концертів. Але не вистачало платформи яка би всіх об’єднувала та
надавала потрібну інформацію. Коли я познайомилася з чудовим журналом UKRAINIANS AND THE WORLD, який видає Олена Яремчук, то була в захваті.
Цей журнал представляє українську спільноту більш ніж у 17 країнах світу. Чудова подача матеріалу, цікаві статті, благородна місія. Тому я з задоволенням буду представником журналу у Великобританії. Про мене: в мене вища юридична освіта та в Україні я працювала у сфері юриспруденції. Зараз консультую з питань відкриття, розвитку та
Наталі Росс
Майбутнього». Моє покликання — допомагати українцям
вий рівень життя
особисто, фінансово. Я створюю простір трансформацій — де знання стають мудрістю, досвід — капіталом, а людина — лідером власного життя. Моя місія — підтримати нове покоління лідерів: глибоких, чутливих, сміливих. Тих, хто не просто мріє, а творить. Хто не чекає часу, а сам є часом змін. Хто здатен вести — з любов’ю, усвідомленістю та внутрішньою опорою.
Я вірю, що саме такі люди змінюють обличчя нації. І сьогодні —
Контакти: Olha Anisimova
London United Kingdom +44 7455 890540
у WhatsApp) Email: ariadnamail702@gmail.com Instagram: @primevera23 www.linkedin.com/in/olha-anisimova-3b3a40167
Сергій Венгер
Сергій Венгер - СЕО американської консалтингової компанії Wenger Consulting та Президент Mindful Management Institute. Більше 30 років я керую компаніями та проектами по всьому світу і доля закинула мене в США. Я допомагаю компаніям та підприємцям розвивати їх бізнеси, долати кризи, розробляти та втілювати стратегії, створювати нові продукти та проєкти, розвивати цінності та корпоративну культуру, ставати сильнішими та свідомими. Моя власна місія засівати простір новими корисними знаннями та ділитись релевантним досвідом. Вже багато років я досліджую та розвиваю Mind Fu - мистецтво свідомого управління. Воно дозволяє кардинально змінити управлінську парадигму в компаніях та відповідно вивести бізнес в принципово новий вимір. Тому наші з журналом місії співпадають і я
Олексій
Трифонов
Чому я став амбасадором журналу „Ukranians and the World“ у Нідерландах Взаємовідносини між українцями та нідерландцями мають глибокі корені, що беруть початок з історичних зв’язків, які сформувалися через торгівлю та культурні обміни. 2022 рік став важким випробуванням, коли російська агресія призвела до величезних страждань серед українців. Проте нідерландці продемонстрували непохитну підтримку нашій країні, ставши на бік гуманності та справедливості. З моменту початку війни до травня 2025 року, Нідерланди стали другим домом для багатьох.
Мене звати Олексій Трифонов, і я пишаюся бути амбасадором журналу „Ukranians and the World“ у Нідерландах. Ця роль дозволяє мені збирати та висвітлювати історії українців, які живуть у цій країні, щоб світ дізнався про нашу культуру, терпіння та славетні досягнення. Журнал служить платформою для українців, живучих за межами батьківщини,
@zotievich@gmail.com
+12244187886 linkedin: Sergiy Wenger
