Технологія виготовлення спідниці

ДНЗ «Подільськиий центр ПТО»

Чорна О.М., Сівак Ж.І.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СПІДНИЦІ Навчальниий практикум

2016 р.

ББК 37.24 Ч75 Розглянуто і рекомендовано до використання та друку Методичною комісією швейних професій ДНЗ «Подільський центр ПТО» (протокол № 1 від 07.09.2016)

Рецензенти Нерода Н. А. – методист, викладач спецдисциплін ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» Гнатюк О.В.- викладач спецдисциплін ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг»

Чорна О. М., Сівак Ж. І. Технологія виготовлення спідниці : навчально-наочний посібник з виробничого навчання для учнів ПТНЗ з професії «Кравець»/ Чорна О. М., Сівак Ж. І. – Кам’янецьПодільський, 2016. – 68 с. Практикум містить технологічно послідовні обробки вузлів виготовлення жіночої спідниці, інструкційно-технологічні карти, схеми вузлів, малюнки, фото майстер-класу тощо, які складені на основі навчального плану та програми виробничого навчання з професії «Кравець». Матеріал розроблений за темами уроків програми виробничого навчання «Виготовлення поясних виробів». Поданий у посібнику навчальний матеріал спрямований на засвоєння і закріплення теоретичних знань учнями під час занять та відпрацювання завдань самостійної роботи. Корисні поради, що містить практикум, дозволять звести до мінімуму дефекти, що виникають при пошитті жіночої спідниці. Інформація з кожної теми розвиває пізнавальну активність та сприяє розвитку мислення учнів. Практикум рекомендується як методичний і навчальний матеріал з виробничого навчання для учнів ПТНЗ, які освоюють професію «Кравець, кравець-закрійник», для закріплення знань і самопідготовки, а також для майстрів виробничого навчання і викладачів спецдисциплін.

© Чорна О.М.,Сівак Ж.І.. © ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», 2016р.

1

ЗМІСТ Анотація..................................................................................................................3 Вступ.........................................................................................................................4 Історія спідниці......................................................................................................6 Сучасна спідниця...................................................................................................8 Виготовлення спідниці Урок № 1. Тема: Ознайомлення з моделлю виробу, технічними умовами. Підготовка деталей крою до пошиття............................10 Урок № 2. Тема: Обробка виточок, защіпів, підрізів відповідно до моделі.................................................................................................................20 Урок № 3. Тема: Обробка кишень, дрібних декоративних деталей.......24 Урок № 4. Тема: Обробка шлиці...............................................................28 Урок № 5. Тема: Обробка застібки............................................................33 Урок № 6. Тема: Обробка верхнього зрізу поясом, обшивкою, корсажною стрічкою..........................................................................40 Урок № 7. Тема: Обробка низу спідниці. Кінцеве оздоблення виробу (ВТО готового виробу, пришивання фурнітури). Контроль якості виробу.........................................................................................46 Література.............................................................................................................48 Додатки..................................................................................................................49 Майстер-клас 1 Майстер-клас 2

2

АНОТАЦІЯ В сучасних умовах в професійно-технічних навчальних закладах України відбувається пошук прогресивних форм реалізації професійно-технічної освіти, які пов’язані зі зміною стереотипів і застарілих поглядів та підходів до планування навчального процесу, розробки навчальних планів і програм підготовки кваліфікованих робітників. У той же час важливо відзначити, що значно підвищилися вимоги до обсягу та рівня їх знань, умінь та навичок. Тому система професійно-технічної освіти повинна запропонувати такий рівень навчання, який відповідатиме вимогам суспільства і сучасного ринку праці. Отже, планування навчального процесу при підготовці кваліфікованих робітників є надзвичайно важливим, оскільки від нього залежить їх рівень кваліфікації. На основі аналізу навчального плану, зведено-тематичного плану та програми виробничого навчання була обрана тема «Виготовлення поясних виробів», а саме «Виготовлення спідниці». На вивчення цієї теми відводиться 42 години. Дана тема вивчається групою учнів за професією «Кравець» на 1 курсі у ІІ семестрі. Тема важлива для процесу виготовлення одягу, тому що є основою жіночого одягу. Для вивчення теми учні повинні знати організацію робочого місця,технічні умови виконання ручних, машинних і прасувальних робіт, правила техніки безпеки під час роботи, теоретичний курс та технологічну обробку деталей швейних виробів. Вивчення теми проходить на базі навчальних майстерень училищ. Тема програми включає в себе наступні уроки: Урок №1. Тема уроку: Ознайомлення з моделлю виробу, технічними умовами. Підготовка деталей крою до пошиття . Урок №2. Тема уроку: Обробка виточок, защіпів, підрізів відповідно до моделі Урок №3. Тема уроку:Обробка кишень. Дрібних декоративних деталей. Урок №4. Тема уроку: Обробка шлиці. Урок №5. Тема уроку: Обробка застібки. Урок №6. Тема уроку: Обробка верхнього зрізу поясом, обшивкою, корсажною стрічкою . Урок №7. Тема уроку: Обробка низу спідниці. Кінцеве оздоблення виробу (ВТО готового виробу, пришивання фурнітури). Контроль якості виробу. Навчально-наочний посібник відповідає базовим компонентам оновленого змісту професії «Кравець» і враховує сучасні вимоги до професійних знань, умінь і навичок учнів відповідно до вимог Державного стандарту професійно-технічної освіти ДСПТО 7433.DВ,18.20 -2013 Професія – 7433 Кравець Кваліфікація – 2-3 розряд. Посібник підготували майстри виробничого навчання ДНЗ «Подільський центр ПТО» Чорна Олена Миколаївна і Сівак Жанна Іванівна.

3

ВСТУП Не секрет, що практично в кожній жінці є бажання знайти свою індивідуальність, тобто знайти свій неповторний стиль. І тут навіть справа не в підборі відповідної помади і лаку для нігтів, не у виборі зачіски і фасонів сукні, хоча без цього теж не обійтися. Але, все-таки, більшою мірою вибір стилю пов'язаний не із зовнішністю, а з внутрішнім світом, характером, звичками, переконаннями. Чому є жінки, які ніби і одягнені як усі, але при цьому залишаються неповторними? Тому що ця неповторність і є їх внутрішній світ, що знайшов віддзеркалення у зовнішньому вигляді. Так, щоб визначити свій індивідуальний стиль, треба, в першу чергу, розібратися в собі, зрозуміти хто я і чого ж я хочу? По-друге, усі прекрасно розуміють, що рішуча, стрімка особа, яка цікавиться автомобілями, політикою, спортом, навряд чи гармонійно сприйматиме в одязі романтичний стиль. Тобто, важливе поєднання стилю одягу і стилю поведінки. Спочатку визначаємо свій тип поведінки в суспільстві, а вже потім дивимося на тип, фігуру, зріст. Проте, дуже багато людей живуть, взагалі не задаючись питанням, хто вони насправді і що їм потрібне, вибираючи в якості життєвих орієнтирів тільки традиції, загальновизнані соціальні цінності і слова «так потрібно», «так усі роблять». Завжди можна упізнати людину, яка не має поняття про власну особу, тому що у неї відсутній стиль. Вона виглядає якось «ніяк». Як усе, як прийнято, як завжди. Навіть людина, одягнена безглуздо, непідходяще і зухвало, і та має сміливість заявити світу про свою індивідуальність. Але це їх рідко псує. Зате ті, хто в глибині душі украй невдоволений собою, хто хотів би змінитися, бути іншим, частенько виглядають навіть не те щоб стилістично витримано, а стилізовано. Вони одягаються «занадто», «з голочки», «як картинка». Жінкам здавна властиве прагнення виглядати привабливо, і сучасні дівчата – не виняток. Тому не дивно, що сьогодні всі представниці прекрасної статі, незалежно від погоди і пори року, завжди хочуть виглядати модно, стильно і сучасно. Від того, як ми виглядаємо, залежить дуже багато, і перш за все відношення до нас друзів, колег і зовсім сторонніх людей. Молода дівчина, яка тонко відчуває красу і цінує мистецтво, не може гармонійно виглядати в ковбойському капелюсі, сорочці чи рваних джинсах. Зараз в модних колах досить популярний богемний і вінтажний стиль одягу. Сучасна 4

мода дає можливість будь-якій жінці, незалежно від віку, знайти той стиль одягу, який підходить її зовнішності і внутрішньому світу . Спідниця – це одна з незамінних речей в жіночому гардеробі. Її можна назвати чарівною паличкою, яка зможе миттєво змінити будь-який образ. Крім того, спідницю можна назвати такою річчю, яка не має впливу часу, але, звичайно ж, мода вносить у неї свої корективи і зміни. У сучасному світі дизайнери і кутюр’є не представляють свої колекції без цього предмета одягу, тому що його вважають еталоном краси, що додає жіночності. Тому модні спідниці, фото яких представлені в цьому посібнику, неймовірно різноманітні та стильні.

5

ІСТОРІЯ СПІДНИЦІ Історія спідниці, як предмета жіночого гардероба, налічує всього п'ять століть (не рахуючи декількох років століття нинішнього). Звичайно, і це немало, але в порівнянні з багатовіковою історією костюма – період досить невеликий. З іншого боку, деякий праобраз спідниці з'явився ще у найдревніших людей. Пов'язка на стегнах – чим не міні-спідниця? Або єгипетські схенти – смужка тканини, обмотана довкола стегон і закріплена на талії поясом (шнурком). Пов'язки на стегнах носили як жінки, так і чоловіки, а також й інші предмети гардероба, які не мали гендерних (статевих) відмінностей в древні часи (туніки, плащі). Від Ромула до наших днів Слово «спідниця» походить від тюркського «ubba», що значить «довгополе верхнє одіяння з довгими, широкими рукавами». Проте, це слово позначало не лише предмет гардероба, який успішно кріпився на талії і не мав жодних рукавів, ним позначали і довгі шуби. Багато століть пройшло з тих пір, безліч найдивніших метаморфоз зазнала і назва, і сам предмет одягу. Отже, виникнення спідниці як частини лише жіночого гардероба історики відносять до XVI століття (хоча і тут можна посперечатися: килт як одяг горців з'явився майже в той самий час). До цього часу жіноче плаття складається з ліфа і спідниці, і окремо від ліфа спідницю ніхто не носив. Проте її оформлення вже відрізняється від ліфа і досить сильно, вона може бути зшита з іншої тканини, по-іншому декорована. Іспанія епохи Відродження була в той момент законодавцем мод і вводить в гардероб каркасний костюм. Спідниці шиються на спеціальному щільному чохлі з металевими або дерев'яними обручами різних розмірів. Вузька в талії, підігнана до корсета, спідниця розширюється донизу, облягаючи конусоподібний каркас (вертюгаден) без єдиної складки. Вона прикрашається не лише парчею і стрічками, але й коштовностями, і досить важка. У Франції швидко підхоплюють модну тенденцію, але спідниці, незважаючи на прийнятий каркас, більш легкі та кокетливіші. Пізніше за всіх каркасна мода, яка дала поштовх виділенню спідниці як окремого предмету одягу, приходить до Німеччини, і саме з німецької мови в нашу мову проникає слово «спідниця». У XVII столітті каркасна форма зберігається, але в другій половині століття виходить з моди, і пряма неширока спідниця падає м'якими, 6

вільними фалдами. У 90-х роках силует стає профільним через драпіровку спідниці, яка високо піднята на волосяній підкладці ззаду, трохи нижче за талію. Спідниця драпірується з боків за допомогою спеціальних шпильок і подовжується за рахунок шлейфу. У другій половині XVII століття з'являється надзвичайно пишна спідниця на фіжмах – каркасі з гнучких металевих пластинок, обтягнутих щільною тканиною, вони зав'язуються тасьмою на талії і стегнах. Фіжми могли бути на шарнірах – це дозволяло регулювати ширину спідниці, притискуючи її руками. Спідниця з фіжмами підкреслювала талію і робила фігуру (разом з корсетом) схожою на два трикутники з вершинами в області талії. Велика французька революція звільнила жіноче тіло від задушливих корсетів і фіжм. Одяг, у тому числі і спідниці, прагне до лаконічності і простоти. В цей час (кінець XVII – початок XVIII століття) в моді прозорі плаття, схожі на грецькі туніки, і плаття з м'яко спадаючою спідницею, яка закладена ззаду зустрічними складками. Період краху імперії Наполеона і реставрації королівської влади у Франції знов повертає романтичні риси і розкіш в жіночий костюм. З середини XVIII століття широка спідниця підтримується волосяним чохлом – кріноліном (фр. Crin – кінське волосся, lin – льон). У 80-ті роки XVIII століття змінюється форма каркасної основи плаття, і крінолін міняється на вузьку в боках, пряму спідницю з тюрнюром нижче за лінію талії на спині. Спідниця драпірується або прикрашається тканиною, закладеною складками бантів на спинці, – треном. У 90-і роки все того ж століття великий вплив на костюм має розвиток спорту, можливість прийому жінок на службу і стиль модерну. Все це призводить до конструктивності і доцільності крою, з'являються спідниці кльош і спідниця-брюки для їзди на велосипеді. Трохи пізніше з'являється не дуже зручний S-подібний корсет, який підкреслюється все тим же тюрнюром, спідниці доходять до щиколоток. Це вже великий прогрес жіночої моди. У 1913 році на деякий час в моду входить винахід знаменитого Поля Пуаре – звільнені від усіх корсетів спідниці. Вони настільки завужені донизу, що в них важко рухатися. Взагалі, початок прогресивного XX століття знаменується скасуванням корсетів, укороченням довжини спідниць і появою Коко Шанель. Законодавець мод і Жінка з великої букви зробила революцію і декількома штрихами намалювала образ ділової і прекрасної представниці абсолютно не слабкої статі. Вона укоротила спідниці до елегантної довжини, ввела в моду

7

плісировані спідниці, а пізніше, вже після Другої світової війни, свій знаменитий костюм з твіду з вузькою спідницею. У революції довжини визначилася Мері Куант, яка отримала орден британської імперії за міні-спідницю. З 1965 року ця модель азартно змагається з міді і максі. Форми спідниць впродовж XX століття теж мінялися від розкльошених до вузьких – залежно від примхи дизайнерів.

Сучасна спідниця 8

На початку XX століття в Європі стали модними вузькі та довгі спідниці. Пересуватися в такому «футлярі» було украй складно. Практично всі нові тенденції з'являлися завдяки музиці і театру. Таку модель «кульгавої» спідниці придумала для своєї нової ролі англійська актриса Цецилія Сорель і відразу ж після прем'єри ці спідниці з'явилися в гардеробі кожної аристократки. Рок-н-рол приніс у моду легкі, широкі спідниці, які при швидкому танці відкривали ноги і нижню білизну танцівниць. Стрімке століття робило свій вплив на довжину подолу – спідниці стали катастрофічно зменшуватися. Справжній переворот в моді зробила міні-спідниця. Її автор – Мері Куант. Кінець 1960-х років ознаменувався образом жінки-підлітка на сцені і в житті. Новій жінці потрібно було інше вбрання. Так з'являються міні-спідниці і високі зачіски. Це цікаво Відразу декілька модних дизайнерів вкінці першого десятиліття нового століття представили публіці не зовсім звичайні предмети чоловічого гардероба – спідниці. Йоджі Ямомото, Ів Сен Лоран, Олександр МакКуїн в свої колекції включили настільки екстравагантні речі невипадково: сучасний світ заполонила любов до стилю унісекс. Чи залишаться чоловічі спідниці на подіумах, чи підуть в широкі маси, – покаже час. І хоча частина чоловічих спідниць все ж нагадує брюки, питання залишається відкритим – невже знову настає нова революція моди?

Спідниця – найуніверсальніша річ жіночого гардероба: багатофункціональна, зручна, вдало поєднується з цілим рядом різнопланових елементів костюма. Всілякі за призначенням, різні за 9

тканинами і довжиною, модні спідниці – найнеобхідніші складові костюма сучасної жінки.

ВИГОТОВЛЕННЯ СПІДНИЦІ Урок №1 Тема уроку: Ознайомлення з моделлю виробу, технічними умовами. Підготовка деталей крою до пошиття. На вибір моделі впливають: - напрямок сучасної моди; - індивідуальні особливості замовника (пропорції фігури, вік замовника); - властивості тканини: Колір тканини – теплі і світлі кольори зорово збільшують фігуру, холодні і темні – зменшують фігуру, яскраві кольори, особливо теплі, підкреслюють розміри тіла. Малюнок тканини – чим яскравіший і контрастніший малюнок, тим менше повинно бути деталей і простішим фасон. Опис спідниці

10

Спідниця пряма по всій довжині, двошовна. На передньому і задньому полотнищах спідниці по дві виточки від лінії талії. Заднє полотнище з середнім швом, на якому розміщена шлиця. Застібка в середньому шві на тасьму-блискавку. Верхній зріз спідниці оброблено поясом, кінці якого застібаються на ґудзик, нижній – швом у підгин. Правила знімання і записування вимірів з жіночої фігури: 1. Для побудови креслення конструкції спідниці на конкретну фігуру потрібно мати інформацію про цю фігуру. Отримати її можна, знявши розмірні ознаки з фігури або скориставшись з пропорційних розрахунків одних розмірних ознак, як частин інших.

2. Обмірюючи фігуру, треба враховувати всі її індивідуальні особливості, а тому під час знімання вимірів жінка повинна бути в самій білизні або в тонкому виробі, що облягає фігуру. Перед початком вимірювань навколо тулуба потрібно зав'язати шнур, який позначатиме лінію талії. Оскільки лінія талії є опорною для визначення довжинb, шнур має лежати точно горизонтально, на що особливо треба звертати увагу, якщо в жінки виступає живіт.

3. Під час обмірювання жінка повинна стояти у природній невимушеній позі, не згинатись і надмірно не випрямлятись.

4. Під час знімання вимірів не треба робити жодних прибавок. Кожний вимір для даної фігури – величина стала і не залежить від силуету та виду 11

одягу. Прибавки з урахуванням виду і призначення одягу роблять під час побудови креслення конструкції, а припуски на шви – під час розкрою.

5. Слід пам'ятати, що навіть незначна помилка під час вимірювання фігури може спричинити істотну неточність у кресленні і, відповідно, погану посадку виробу на фігурі.

6. Для запису мірок використовують умовні позначення. Розмірні ознаки позначають великими буквами з підстрочними індексами. Букви відповідають видам вимірів, а індекси – місця зняття мірок. Для побудови креслення конструкції прямої спідниці необхідно зняти наступні мірки: Ст – напівобхват талії. Вимірюють горизонтально навколо тулуба на рівні лінії талії. Сс – напівобхват стегон. Сантиметрова стрічка проходить горизонтально через виступаючі точки стегон, з урахуванням виступу живота. Дсп – довжина спідниці. Вимірюють від лінії талії до бажаної довжини спідниці збоку. За рахунок використання двох конструктивних основ – прямої та конусної – можна побудувати будь-який фасон жіночої спідниці. Класична форма спідниці – пряма. Основою прямої спідниці є спідниця, яка складається із переднього та заднього полотнищ, має два бічних шва та виточки по лінії талії. Кількість виточок по лінії талії, місця їхнього розташування залежать від форми стегон. Побудова креслення основи прямої спідниці 1

ТТ1

Сс + Пс = 42 + 1

43

→

2

ТН

Дв

45

↓

3

ТТ2

ТТ1 / 2 – 1 = 43 / 2 – 1

20,5

→

4

ТС = Т1С1

16…18 см

17

↓

Місце знаходження виточок С2С5

СС2 / 4

10,75

←

СС3

СС2 / 5

8,6

→

Т5С6

9…11 см

10

↓

С3С4

2…4 см

3

↑

Сума розхилів виточок ( ∑ ) 12

∑рв

ТТ1 – Ст = 43 – 30

13

Т1Т4, Т1Т6

Рвб = ∑рв / 2 = 13 / 2 = 6,5; 6,5 / 2

3,25

←→

Т2В1, Т4В2

Підйом по лінії боку

1

↑

Т3В3, Т3В4

Рвп = 2…3 см; 2 / 2

1

←→

Т5В5, Т5В6

Рвс = ∑рв – Рвб – Рвп = 13 – 6,5 – 2 = 4,5; 4,5 / 2

2,25

←→

Н1Н3 = Н1Н4

Розширення низу спідниці

2/2=1

←→

Деталі крою

13

14

2

1

6 5 4

3

Переднє полотнище спідниці 1 – боковий зріз 2 – верхній зріз 3 – зріз низу 4 – середина переднього полотнища 5 – лінія стегон 6 – лінії виточок

15

2

4

6

5

1

3

Заднє полотнище спідниці 1 – боковий зріз 2 – верхній зріз 3 – зріз низу 4 – середина заднього полотнища 5 – лінія стегон 6 - лінії виточки

16

Вимоги до розкрою Розкроювання – важливий і відповідальний процес виготовлення швейного виробу. Він поділяється на два етапи: 1) підготовка до розкрою; 2) сам розкрій. Підготовчі роботи до розкрою включають в себе: 1) декатирування – зволоження, сушіння, легке прасування; 2) розкладку лекал; 3) обкрейдування: товщина лінії не більше 0,1 см. Розрахунок кількості тканини для прямої спідниці становить: довжина спідниці + припуск на верхній шов + припуск на підгин низу. Вибір тканини для виготовлення виробу Спідниці шиють із тканин різного волокнистого складу. При виборі тканини для пошиття спідниці слід враховувати її призначення, сезон і модель. Зокрема, для холодної пори року спідниці пошивають із цупких, теплих вовняних однотонних, картатих або смугастих тканин. Для літнього сезону тканину підбирають натуральну і легку, щоб добре пропускала повітря (шовкову, бавовняну або лляну).

Розрахунок кількості тканини для виготовлення швейного виробу Витрати тканини для пошиття спідниці залежать від її фасону та ширини тканини. Для виготовлення прямої спідниці розрахунок тканини виконують за такою формулою: Дв + 10 см при ширині тканини 140 см або (Дв+10 см)×2 при ширині тканини 80-90 см, а також при розмірі не більшому, як 56 розмір. Найбільш точний метод розрахунку необхідної кількості 17

тканини – це попередня розкладка всіх деталей викрійки на папері в масштабі 1:1. Для цього спочатку визначають ширину тканини, а потім розкладають усі деталі виробу з урахуванням технічних умов розкроювання. За довжиною розкладених деталей визначають загальну витрату тканини для пошиття виробу. Підготовка лекал Послідовність підготовки викрійки до розкроювання: 1. Позначити двонаправленою стрілкою напрям нитки основи.

2. Відзначити місця згину тканини.

3. Записати назву і кількість деталей.

4. Нанести контрольні знаки для з'єднання основних деталей.

5. Визначити величину припусків на шви і обробку зрізів.

6. Вирізати лекала по контурних лініях.

Розкладка та розкрій спідниці на тканині 1. Підготовка тканини до розкроювання: - прасування; - визначають напрям ниток основи піткання; - визначають лицьову і виворітну сторони тканини; - визначають наявність дефектів тканини.

2. Настилання тканини. Тканину для розкроювання можна розкладати на столі двома способами: «у згин», коли тканина складена вздовж удвоє (лицьовим боком усередину); 18

або «у розгортку», коли тканина розкладена на столі по всій ширині.

Розкладання лекал на тканині Спочатку розміщають великі деталі (переднє та заднє полотнище спідниці), потім – середні (кокетки, пояс, кишені), останніми – найменші 19

(обшивки, хомутики, клапани), розташовуючи їх на тканині економно та оминаючи місця із ткацькими дефектами. Лекала прикріплюють до тканини булавками для того, щоб вони не зсувалися під час розкроювання. Потім перевіряють правильність розкладання лекал, а саме: наявність усіх деталей, урахування припусків на обробку зрізів, напряму ниток основи, малюнка, ворсу тощо.

Правила під час розкроювання Напрям ниток основи на тканині має співпадати з напрямком на лекалах. Обводити лекала чітко по контуру. Слідкувати, щоб товщина крейдяної лінії при обведенні лекал не перевищувала 1мм. При розкроюванні виробів для запобігання ковзання тканини її складають удвоє, сколюють булавками і розкроюють, поклавши на шорстку поверхню столу, щоб не допустити зсуву шарів тканини. Величина припуску на шви залежить від здатності тканини до обсипання і становить: - верх спідниці – 1-1,5 см; - бічні шви – 1,5-3 см; - низ: пряма спідниця – 3-4cм, розширена донизу – 2-3 см.

20

Контрольні питання 1. Як класифікуються спідниці: - за сезоном; - за призначенням; - за силуетом; - за фасоном; - за довжиною; - за кроєм.

2. Від яких факторів залежить вибір моделі спідниці?

3. Які мірки необхідно зняти для конструювання спідниці?

4. Для чого обчислюють різницю між шириною спідниці по лінії талії та лінії стегон?

5. Назвіть зрізи і конструктивні лінії переднього полотнища спідниці.

6. Вкажіть напрямок нитки основи на задньому полотнищі спідниці.

7. Яких технічних умов необхідно дотримуватись при виконанні розкладки лекал?

8. Назвіть основні принципи виконання раціональної розкладки лекал.

9. Що необхідно зробити, щоб підготувати спідницю до примірки?

10. В якій послідовності проводять примірку спідниці?

11. Оберіть модель спідниці. Виконайте в зошиті малюнок обраної моделі. Запишіть в зошиті опис зовнішнього вигляду обраної Вами моделі спідниці.

21

Урок №2 Тема уроку: Обробка виточок, рельєфів, кокеток відповідно до моделі. Виточки використовують для надання виробу бажаної форми відповідно до статури людини. Глибина виточок та їхня кількість залежить від фасону моделі та ступеню прилягання виробу до фігури замовника. При виготовленні спідниць обробляють виточки нерозрізні, від лінії талії. Місце розташування виточки намічають з виворітної сторони деталі трьома лініями: 1. Лінія середини виточки.

2. Бічна лінія (лінія зшивання виточки).

3. Лінія кінця виточки (яка обмежує довжину виточки).

Зметування виточки Основні деталі складають лицьовими боками всередину так, щоб лінія середини співпадала із згином тканини. Зметують по бічній лінії від кінця виточки до зрізу деталі.

22

Зшивання виточки Зшивають виточку починаючи від зрізів до лінії, яка обмежує довжину виточки, зводячи строчку нанівець.

Волого-теплова обробка виточок Виточку запрасовують через вологий пропрасовувач, спрямувавши припуск виточки вбік середини деталі. Виточку можна розпрасувати, розташовуючи позначену середню лінію чітко уздовж шва зшивання. Слабину вкінці виточки спрасовують круговими рухами.

Обробка кокеток Кокетка – деталь або вузол верхньої частини пілочок, спинки, рукава, а також спідниці та штанів. Кокетка є однією з конструктивних ліній у виробі. Кокетки бувають: прямі, овальні, фігурні. За способом з'єднання кокетки можуть бути пришивними або накладними. Обробка пришивної кокетки з прямим нижнім краєм і з'єднання її з основною деталлю зшивним швом Необхідні деталі: кокетка з прямим нижнім краєм; 23

-

основна деталь. Пришити кокетку до основної деталі. Скласти основну деталь і кокетку лицьовими сторонами всередину, вирівнюючи прямі зрізи. Пришити кокетку до основної деталі збоку кокетки швом завширшки 1-1,5 см. Обметати припуски шва пришивання кокетки до основної деталі. Запрасувати шов пришивання кокетки до основної деталі убік кокетки. Припуски на шви обметати на краєобметувальній машині, розташовуючи основну деталь вгорі. Прокласти оздоблювальну строчку по нижньому краю кокетки. Оздоблювальну строчку прокласти по кокетці, відступаючи 0,5-0,7 см від шва. Припрасувати кокетку в готовому вигляді Обробка накладної кокетки з овальним нижнім краєм та з'єднання її з основною деталлю Необхідні деталі: кокетка з овальним нижнім краєм; основна деталь. Обметати нижній зріз кокетки та верхній зріз основної деталі. Покласти кокетку лицьовою стороною вгору і обметати нижній зріз. Обметати також верхній зріз основної деталі. Запрасувати нижній зріз кокетки. Нижній зріз кокетки запрасувати на виворітну сторону на 1,5-2 см. Настрочити кокетку на основну деталь. Накласти кокетку з підігнутим краєм на лицьову сторону основної деталі лицьовою стороною вгору, суміщаючи зрізи основної деталі та кокетки. Настрочити кокетку на основну деталь оздоблювальною строчкою, відступаючи 0,5-0,7 см від підігнутого краю кокетки. Припрасувати кокетку. Шов пришивання кокетки припрасувати в готовому вигляді з виворітної і лицьової сторін. Обробка рельєфних швів Рельєфні шви можуть мати як конструктивне, так і декоративне призначення. Зметати рельєфний шов. Рельєфи зметують з боку деталі, яка має більшу кривизну зрізу.

Зшити рельєфний шов. Зшивають з боку деталі, яка має меншу 24

кривизну на відстані 0,1 см від строчки зметування. Нитки зметування видаляють. Шви обметують разом або окремо в залежності від моделі.

Волого-теплова обробка рельєфного шва Шов припрасовують. Далі розпрасовують або запрасовують в залежності від моделі. Якщо рельєфні шви запрасовують, то їх припуски направляють вбік середини деталі.

Прокладання оздоблювальних строчок Настрочити або розстрочити шви в залежності від моделі. Відстань від шва до оздоблювальної строчки і кількість строчок залежить від моделі.

Рельєфні шви можуть бути оброблені з кантом.

25

Урок №3 Тема уроку: Обробка кишень. Дрібних декоративних деталей Як відомо, кишеня з відрізним бочком – найрозповсюдженіший вид обробки як на передніх половинках брюк, так і на передньому полотнищі спідниці. За конструкцією вони можуть мати пряму або фігурну лінію входу в кишеню. Особливість кишені полягає в тому, що відрізний бочок суцільнокроєний з підзором та обшивка кишені може бути відрізною або суцільнокроєною з переднім полотнищем спідниці, підкладка кишені завжди входить у пояс. Оздобленням для кишені може бути кант, оборка, бейка або складки. Викроїти деталі крою з основної тканини: переднє полотнище і відрізний бочок-підзор переднього полотнища спідниці.

Основна деталь. Ширина входу в кишеню залежить від діаметра руки (16-18 см). Відрізний бочок. Викроїти з основної тканини. Нитка основи проходить як на основній деталі. Відрізний бочок зазвичай суцільнокроєний з підзором, ширина якого 5,0-6,0 см від лінії входу в кишеню. Обшивка. Може бути як відрізна, так і суцільно викроєна. Якщо обшивка відрізна – викроїти її з основної тканини. Нитка основи проходить, як на основній деталі. Обшивка повинна повторювати форму зрізу входу в кишеню на основній деталі. Ширина обшивки 4,0-5,0 см.

26

Підкладка кишені. Викроїти з підкладочної тканини. Нитка основи проходить вздовж деталі. Клейова прокладка в обшивку. Викроїти з клейового матеріалу. Вона повинна повторювати форму обшивки. Нитка основи проходить як на основній деталі. Продублювати обшивку. На виворітний бік обшивки покласти клейову прокладку і продублювати за допомогою ВТО.

Обметати внутрішні зрізи підзора і бочка. Лицьова сторона строчки повинна проходити по лицьовій стороні деталей.

Наметати і настрочити бочок на лицьовий бік підкладки. Наметувати деталі потрібно так, щоб верхні і бічні зрізи їхні співпадали. Настрочити шириною шва 0,5 см. (Строчка 3 проходить по відрізному бочку, строчка 4 – по обшивці).

27

Прострочити оздоблювальну строчку на основній деталі на місці входу в кишеню. Відвернути і заметати. Прокласти строчку з лицьового боку основної деталі. Ширина шва залежить від моделі.

28

З’єднати підкладку кишені. На відрізний бочок до наміченої лінії входу в кишеню накласти основну деталь і наметати, зрівнюючи верхні і бічні зрізи деталей. Після цього зшити підкладку кишені (ширина шва 1,0-1,5 см) двома паралельними строчками, відстань між якими 0,1-0,2 см (строчка 8,9). Потім необхідно обметати зрізи на спецобладнанні.

. Зробити закріпки на кишені. На початку та в кінці входу в кишеню на основній деталі зробити закріпки довжиною 0,5 см.

Готову пропрасовувач.

Волого-теплова обробка готової кишені кишеню припрасовують з лицьової сторони

29

через

Урок №4 Тема уроку: Обробка шлиці, бокових швів Обробка шлиці в середньому шві заднього полотнища спідниці. В прямих спідницях для свободи руху обробляють шлиці. Їх розташовують в середньому шві заднього полотнища, в бокових швах і на передньому полотнищі спідниці по моделі. Довжина шлиці – 25-30 см або по моделі. Намітити довжину шлиці: 1 – середня лінія; 2 – лінія низу; 3 – лінія, яка обмежує довжину шлиці. Ширина припусків на обробку шлиці – 5-7 см. По намічених лініях прокласти прокладні стібки.

30

Продублювати припуск на обробку верхньої частини шлиці. Клейову прокладку розташовують з виворітного боку припуску на обробку верхньої частини шлиці. Зрізи прокладки суміщають з зрізами припуску на обробку шлиці. Прокладка не доходить до середньої лінії і лінії низу на 0,1 см. Дублювання виконують за допомогою праски з попереднім зволоженням.

В залежності від тканини по припуску на обробку нижньої частини шлиці можна прокласти пружок шириною 1 см на відстані 1 см від зрізу. Обметати припуски на обробку шлиці і низу спідниці. Припуски обметують на краєобметувальній машині з лицьового боку заднього полотнища спідниці.

Зшити середні зрізи заднього полотнища спідниці. Частини заднього полотнища спідниці складають лицем усередину, зрівнюючи зрізи, зшивають до лінії, яка обмежує довжину шлиці.

31

Обробити нижній кут верхньої сторони шлиці. Припуск на обробку верхньої сторони шлиці перегнути на лицьовий бік, зрівняти припуски низу і обшити по лінії низу спідниці.

Обробити нижній кут нижньої сторони шлиці. Припуск на підгин низу перегнути на лицьовий бік і обшити вертикально. Ширина шва 0,5 см.

Виметати кути верхньої і нижньої сторін щлиці. Виметані кути припрасувати і видалити нитки виметування.

Прокласти оздоблювальну строчку по краю нижньої сторони шлиці. Строчку прокласти на відстані 0,1-0,3 см від згину.

32

Прокласти оздоблювальну строчку по верхньому краю шлиці під кутом 45 градусів з лицьового боку, довжина строчки 3-4 см.

Обробка бокових швів спідниці Бокові шви можуть бути оброблені різними способами: - в розпрасування; - в запрасування. Обметати бокові зрізи. Зрізи спідниці обметують на краєобметувальних машинах. Якщо спідниця виготовляється з тканин, що не осипаються, то зрізи можна обробити зубчиками.

Зметати бічні зрізи спідниці. Переднє і заднє полотнища спідниці складають лицьовими сторонами в середину, зрівнюють зрізи, надсічки, конструктивні лінії, зметують з сторони заднього полотнища спідниці. Зшити бокові зрізи спідниці. Зшивають бокові зрізи на відстані 0,1 см від строчки зметування, залишаючи незшитою ділянку довжиною 18-20 см для застібки у лівому бічному шві. Зшивають по передньому полотнищу спідниці. Після зшивання бокових швів видаляють нитки зметування.

33

Розпрасувати бокові шви. Припуски на шви розкладають в обидва боки, зволожують і розпрасовують до повного прилягання зрізів. В залежності від моделі бокові шви можуть бути запрасовані (в сторону переднього полотнища спідниці).

Обробка бокових швів в виробах з невеликим розширенням по лінії низу При обробці бокових швів у виробах з невеликим розширенням по лінії низу строчка зшивання бокових зрізів на ділянці припуску на обробку низу «змінює» свій напрямок так, щоб довжина нижнього зрізу спідниці дорівнювала довжині лінії положення нижнього краю спідниці в готовому виробі . Припуск бокового шва, не доходячи до лінії на 1,5-2 см, зменшують до величини 0,7-1 см і розпрасовують. Якщо боковий шов запрасовують на переднє полотнище спідниці, то припуск шва заднього полотнища розсікають нижче лінії на 1,5-2 см, не доходячи до машинної строчки на 0,1 см. Послідовність уточнення лінії талії, низу і підрізка припусків після з'єднання бокових зрізів спідниці Спідницю складають виворітним боком всередину, суміщають бокові шви, виточки, лінію стегон. Сколюють булавками по лінії стегон, вздовж середин переднього і заднього полотнищ, вздовж лінії талії і низу. Розташовують спідницю серединою заднього полотнища до працюючого, зрізом талії вліво від працюючого. Уточнюють лінію низу, талії і ширину відповідних припусків. підрізають нерівності. Видаляють булавки і приступають до подальшої обробки виробу.

34

Контрольні запитання і завдання 1. Якими лініями позначається місце розташування виточки від лінії талії?

2. Як розпрасувати виточку?

3. Виконайте обробку нерозрізної запрасованої виточки.

4. Як з'єднати пришивну кокетку з основною деталлю?

5. З'єднайте кокетку, нижній край якої прямий, з основною деталлю настрочним швом.

6. З'єднайте кокетку, нижній край якої овальний, з основною деталлю накладним швом.

7. Як викроїти обшивку для обробки складного фігурного нижнього краю кокетки?

8. З'єднайте кокетку із складним фігурним нижній краєм з основною деталлю накладним швом.

Урок №5 Тема уроку: Обробка застібки Існує багато застібок в спідниці різноманітної форми, методів обробки тощо. Залежно від моделі, застібки у спідницях можуть бути різноманітними: - застібка-«блискавка»; - гачки і петлі; - петлі і гудзики; - потайна застібка-«блискавка». На даному етапі розвитку моди для жіночих суконь і спідниць модними є потайна застібка-«блискавка» та застібка-«блискавка». У великій мірі, від якості обробки застібки залежить зовнішній вигляд виробу, оскільки при оцінюванні будь-якого поясного одягу з застібкою, ми відразу звертаємо нашу увагу на те, як виглядає застібка, чи підходить дана модель і метод обробки до загального виду виробу, та чи правильно підібрана модель до рис обличчя замовника. Адже як би охайно не був оброблений виріб, якщо присутні дефекти в обробці, вони зіпсують загальний вигляд 35

виробу. Тому сьогодні ми навчимось правильно обирати модель та метод обробки застібки відповідно до виду виробу та тканини, з якої він пошивається, а також старанно і охайно виготовляти даний вузол. Перед тим, як почати обробку застібки, потрібно з’єднати бічні зрізи і обробити бічні шви. А для цього потрібно: - викроїти спідницю; - підготувати її до примірки; - провести примірку; - внести зміни після примірки (якщо такі були). Найпоширенішою застібкою в спідниці є застібка-«блискавка», як звичайна, так і потайна. Довжина застібки повинна дорівнювати 18-20 см. Переваги потайної застібки-«блискавки»: - привабливий зовнішній вигляд; - зручність в експлуатації; - простота в обробці. Обробляють потайну застібку-«блискавку» у верхній частині: - лівого бічного шва; - у середньому шві заднього полотнища спідниці; - у середньому шві переднього полотнища спідниці. Обробка бічного шва спідниці Намітити передчасно, перед зшиванням, бічні лінії і середню лінію переднього полотнища спідниці. Застібка-«блискавка» повинна бути довшою на 2 см за незшиту ділянку шва спідниці. Сумістивши згини припусків незшитої ділянки спідниці, намітити контрольні мітки (перпендикулярно до запрасованих згинів) для того, щоб уникнути зміщення деталей відносно одна одної в процесі пришивання потайної застібки-«блискавки».

Особливості обробки потайної застібки-«блискавки» Перед пришиванням потайної застібки бічні (чи середій) зрізи спідниці 36

передчасно не зшивають. Спочатку пришивають «блискавку», лише тільки після цього зшивають бічні зрізи. Саме у цьому і полягає відмінність потайної застібки-«блискавки»: інша технологічна послідовність. Ще одна особливість у тому, що застібку можна не приметувати. Потрібно чітко намітити лінію бічного шва (можна це зробити за допомогою прокладної строчки). Далі викладаємо “блискавку” таким чином, щоб зубці чітко йшли попри намічену лінію бічного шва. А лапка сама буде направляти тасьму. Пришивання лівої половинки потайної застібки-«блискавки» На лицьовий бік припуску на шов укладають застібку-«блискавку» лицьовою стороною вниз і, відігнувши зубці, пришивають тасьму-«блискавку» по всій довжині. Строчку прокладають якомога ближче до зубців (строчка 1).

Необхідно слідкувати за тим, щоб строчка пришивання не заважала руху замка застібки. Для виконання операції бажано використовувати спеціальну лапку. Потайну застібку-«блискавку» можна пришивати без передчасного приметування за допомогою спеціального пристосування малої механізації.

Пришивання правої половинки потайної застібки-«блискавки» Перед тим,як почати пришивати праву половинку «блискавки», застібку потрібно застібнути, щоб вона не перекосилась, і сколоти верхній край застібки з припуском на шов кравецькою булавкою.

37

Права половинка пришивається так само, як і ліва за допомогою лапки спеціального призначення. Потрібно тільки правильно вставити «блискавку» у жолобок лапки. Настрочити бічні сторони тканої стрічки тасьми-застібки. Настрочити бічні сторони тканої стрічки тасьми-«блискавки» на припуски шва спідниці, розташовуючи строчку на відстані 0,1-0,2 см від них (строчки 3 і 4 ). Незшиту ділянку можна закріпити і ручними стібками зі сторони припуску.

Опис пристосування засобів малої механізації Лапка спеціального призначення має знизу два спеціальні жолобки. В залежності від того, яку сторону «блискавки» потрібно пришити (праву чи ліву), зубці застібки потрапляють у один з жолобків (правий чи лівий) і розправляють тасьму, що значно полегшує процес пришивання. Таким чином строчка пришивання проходить біля самих зубців «блискавки», що забезпечує високу якість і швидкість пришивання, чого не можна досягти, пришиваючи таку застібку за допомогою дворожкової лапки. Також можна використовувати і однорожкову лапку, що також забезпечує якість і швидкість пришивання. Обробка середнього шва спідниці Зшивання середнього шва на задньому полотнищі спідниці по намічених передчасно крейдяних лініях. Застібка в готовому вигляді

38

Застібка-«блискавка» Обробка застібки-блискавки при закріпленні її на однаковій відстані від згинів.

Обробляють застібку у верхній частині: лівого бічного шва; у середньому шві заднього або переднього полотнищ спідниці. Обробка бокового шва спідниці Скласти переднє і заднє полотнище спідниці лицьовими сторонами всередину, вирівнюючи бокові зрізи, і сколоти кравецькими булавками перпендикулярно бічному зрізу. Зметування бокових зрізів У деяких випадках бокові зрізи потрібно зметати, для кращого і правильного зшивання, по намічених крейдяних лініях, а саме: - коли тканина ковзка; - коли є малюнок (щоб він не перекосився під час зшивання); - коли були внесені зміни по бічних швах. Ширина шва зшивання бічного зрізу 2-2,5 см (а в сипучих тканинах до 3,0 см). Під час зшивання булавки по черзі витягаємо. Далі потрібно обметати зрізи на спецмашині. Зрізи обметують нитками у тон тканині (№ 40-50 для бавовняних і шерстяних тканин і № 50-60 для шовкових тканин). Щоб легше можна було видалити нитки зметування, розпоріть по одному стібку строчки через кожних 5 см. Розпрасуйте припуски на шов. Якщо це закруглений бічний шов спідниці, припрасовуйте його поверх подушечки.

39

Під запрасовані згини припуску на застібку підкласти застібку-«блискавку» і приметати прямими зметувальними стібками довжиною 0,8-1 см на відстані 0,5-0,87 см від згинів. Бігунок застібки-«блискавки» розташувати на 1,5 см нижче верхнього зрізу спідниці. Зубці застібки-«блискавки» повинні бути розташовані строго між згинами припуску на застібку і бути невидимими з лицьового боку спідниці.

Приметування застібки При виготовленні виробів за індивідуальними замовленнями тасьму-«блискавку» передчасно приметують або прикріплюють булавками. Вкласти тасьму-«блискавку» з виворітнього боку основної деталі зубцями тасьми до розпрасованих зрізів. Приметати по основній деталі, починаючи від верхнього зрізу правої частини деталі, розмістити згини зрізу деталі посередині тасьми-«блискавки» або на неоднаковій відстані від середини тасьми. Прикріпіть праву сторону блискавки до правого припуску шпильками. Поставте замість звичайної лапки однорожкову лапку для пришивання блискавки, укріпивши її з правого боку від голки. Пришивання застібки-«блискавки» (спосіб 1) Настрочити основну деталь на тасьму-«блискавку», від лівої (задньої) частини полотнища спідниці і правої на однаковій (по 0,5 см ) або різній відстані від запрасованих країв: ліву (заднє полотнище) на 0,1-0,2 см, а праву (переднє полотнище) на 0,4-0,7 см). Строчка в кінці застібки повинна проходити перпендикулярно до розрізу на відстані 0,1-0,5 см від останніх зубців тасьми-«блискавки». Пришити тасьму-«блискавку» машинною сторочкою. Край лапки повинен рівно йти уздовж ланок. Виймайте шпильки у міру наближення до них голки. Застібку в готовому вигляді припрасовують через пропрасувальник.

40

Пришивання застібки-«блискавки» (спосіб 2) Пришити застібку-«блискавку» по лицьовому боці спідниці швом завширшки 0,4-0,7 см (в залежності від властивостей тканини і розміру зубців застібки-блискавки) за один прийом, при цьому бажано використовувати однорожкову лапку.

В кінці застібки строчка проходить перпендикулярно згинам припуску на застібку. Нитки тимчасового призначення видалити. Припрасувати застібку.

Обробка застібки-«блискавки» при закріпленні її із зміщенням зубців під переднє полотнище спідниці Під запрасований згин заднього полотнища спідниці підкладають праву частину розстібнутої застібки-«блискавки» зубцями у стик до згину припуску.

41

Потім застібають блискавку і, суміщаючи згини припусків на застібку переднього і заднього полотнищ, приметують її ліву сторону до переднього полотнища спідниці. Ширина шва дорівнює 0,8-1,2 см. При цьому слідкують за тим, щоб згини припусків на застібку були продовженням шва спідниці. Пришити застібку-«блискавку». Пришивають за один прийом, починаючи від верхнього зрізу переднього полотнища і закінчують біля верхнього зрізу заднього полотнища.

Строчка проходить на передньому полотнищі на відстані 0,7-1,1 см, на задньому – 0,2 см від згинів припуску шва. Нитки приметування видаляють. Застібку-«блискавку» припрасувати.

Урок №6 Тема уроку: Обробка верхнього зрізу поясом, обшивкою, корсажною стрічкою.

42

Існує багато способів обробки верхнього зрізу спідниці. Залежно від моделі, верхній зріз у спідниці може бути: - оброблений пришивним поясом; - оброблений за допомогою обшивки; - оброблений суцільновикроєнним поясом; - Оброблений поясом з кулискою під резинку; - оброблений еластичним поясом; - оброблений обкантувальним швом за допомогою кособейки-резинки. На даному етапі розвитку моди для жіночих спідниць модними є такі:пришивний пояс; - обшивка. Певною мірою від якості обробки верхнього зрізу спідниці залежить зовнішній вигляд виробу, оскільки при оцінюванні будь-якого поясного одягу наша увага зразу ж звертається на обробку верхнього зрізу спідниці. Адже, як би охайно не був оброблений виріб, якщо присутні дефекти у обробці, вони зіпсують загальний вигляд виробу. Пришивний пояс Пояс – одна деталь з тканини верху. Довжина пояса дорівнює довжині верхнього зрізу спідниці плюс 2-3 см на припуск на застібку, плюс 1-1,4 см на шви обшивання кінців поясу. Ширина – по моделі плюс 2 см на шви пришивання. Верхній зріз спідниці в залежності від моделі може бути оброблений поясом, обшивкою, корсажною стрічкою або швом упідгин. З виворітного боку верхнього краю спідниці повинні бути закріплені дві вішалки завширшки 0,5 см і довжиною 7 см в готовому вигляді на відстані 2 см від бокових швів. Перед обробкою верхнього зрізу перевіряють якість обробки спідниці, форму лінії талії і вимірюють довжину верхнього зрізу спідниці. Ширина поясу в залежності від моделі може бути різною. Пояс може бути суцільновикроєним з підпоясом або відрізним, зі швом по лінії згину. По довжині він може складатись із двох частин: зі швом на рівні бокового шва або під шльовками. Кінці поясу зазвичай заходять один на другий на 3-6 см і застібаються на прорізну петлю та ґудзик або на крючок і петлю.

Довжина поясу в готовому вигляді. Припуск на застібку Насамперед потрібно вирізати пояс з основної тканини. Довжина пояса = От + 4-5см (68+4=72 см).

43

Ширина пояса, якщо він суцільнокроєний з підпоясом = ширина пояса в готовому вигляді +1см (припуск на шов пришивання)×2 ((3+1)×2=8. Після розкрою необхідних деталей можна приступати до безпосередньої обробки (певного виду вузла), а саме – пояса. Отже, верхній зріз спідниці можна обробити пришивним поясом і без пояса. Такий пояс може бути пришитий: - з відкритим обметаним зрізом (з боку підпояса); - із закритим зрізом(з боку підпояса). Обробка пояса Прокладка для підпояса має бути меншою по довжині на 2 см,тобто = 70 см. Викроїти прокладку пояса. Прокладка пояса – одна деталь з прокладкового (клейового) матеріалу. Довжина і ширина прокладки дорівнюють відповідно довжині і ширині пояса в готовому вигляді. Дублюють пояс або підпояс з залежності від технічних умов на модель. Ширина поясу в готовому вигляді

Довжина пояса в готовому вигляді з урахуванням припуску на застібку Для того, щоб не було потовщення у кутиках обшивання кінців пояса, нитка основи в поясі і в прокладці обов'язково проходить уздовж пояса. Далі потрібно продублювати пояс. Накласти прокладку на виворітний бік пояса, розташовуючи її на відстані 0,1 см від середини пояса і на 0,5-0,6 см від зрізу.

Клейову прокладку з'єднують з виворотною стороною підпояса. Далі перегнути пояс посередині і запрасувати, одночасно надаючи форму поясу, а саме: спрасувати по згину і відтягнути по зрізах. Це робиться для того, щоб пояс щільніше прилягав до фігури.

44

Після цього потрібно обметати внутрішній зріз підпояса. Обметати на краєобметувальній машині, розташовуючи лицьовою стороною вгору.

деталь

По згину пояс можна заметати для того, щоб під час пришивання він не перекошувався. Щоб ширина пояса в готовому вигляді, по всій довжині була однакова, потрібно прокласти по поясу прокладну строчку, яка визначає ширина пояса в готовому вигляді і лінію пришивання. На поясі позначити контрольні лінії: це ширина кутика обшивання верхнього кінця пояса (1 см) і довжина кутика обшивання виступаючого краю нижнього кінця пояса (3 см). Позначають крейдою або ниткою. Кінець поясу обшивають швом завширшки 0,5-0,7 см. Кінець припуску на обробку застібки по боковій стороні обшивають також швом завширшки 0,5-0,7 см, а по нижньому зрізу – швом завширшки 1 см.

Підрізати припуски. Припуски на шви у кутах обшивання кінців поясу підрізати, залишаючи 0,2-0,3 см. Вивернути кінці поясу на лицьовий бік. Виметати кінці поясу.

45

З’єднання пояса із верхнім зрізом спідниці 1. Перевірити верхній зріз спідниці на симетрію і на відповідність знятій мірці обхвату талії. Довжина верхнього зрізу може бути більшою за обхват талії. Для бавовняних і шовкових – на 3-4 см. Для шерстяних тканин на – 5-6 см. Для великих розмірів – на 8-10 см.

2. Накласти пояс верхнім поясом на лицьовий бік спідниці і сумістити такі точки: - верхній кінець пояса із краєм застібки, випускаючи його на 0,5 см; - нижній кінець пояса із іншим краєм застібки, випускаючи його на виступаючий край 2,5-3,0см; - середину пояса із серединою верхнього зрізу спідниці, наживити булавками.

3. Приметати пояс до спідниці зі сторони спідниці. Ширина шва = 0,9 см, рівномірно розподіляючи посадку.

4. Перевірити верхній зріз на симетрію.

5. Пришити пояс до спідниці зі сторони пояса по наміченій лінії пришивання.

6. Обшити кутики: верхній на 0,5 см, а нижній – на виступаючий край 2,5-3,0 см. Запрасувати припуск на шов пришивання поясу. На спеціальній колодці з виворотного боку вбік пояса.

7. Виметати шов пришивання пояса, одночасно приметуючи нижній пояс (виметувати по поясу).

8. Виконати ВТО на прасувальній дошці, надаючи ввігнутої форми.

9. Прокласти оздоблювальну строчку точно під поясом, у шов пришивання пояса, або по поясу Ширина шва =0,1-0,3см.

10. Видалити ручні стібки.

11. Виконати кінцеве ВТО.

46

Обробка вішалок та їх з’єднання Вішалки обробляють із підкладки накладним швом із двома закритими зрізами Д=16-20 см. Пришивають по бічних швах у шов пришивання верхнього пояса. Обробка верхнього зрізу спідниці обшивкою Обшивку викроюють по формі спідниці на ділянці верхнього зрізу. Обшивка складається з двох частин – обшивка верхнього зрізу переднього полотнища спідниці і обшивка верхнього зрізу заднього полотнища спідниці. Напрямок нитки основи посередині частин обшивок повинен співпадати з напрямком нитки основи по середині відповідних полотнищ спідниці. Ширина обшивки при розкрої дорівнює ширині обшивки у готовому вигляді (3-4 см) плюс 0,7-1 см (величина припуску на з'єднання з верхнім зрізом спідниці). Припуск на з'єднання частин обшивки по бічним сторонам – 0,5-0,7 см. Продублювати обшивки. Деталі прокладки викроюють так, щоб прокладка входила у шви з'єднання частин обшивки і в шов з'єднання обшивки з верхнім зрізом спідниці не більше ніж 0,1-0,2 см. З внутрішнім зрізом обшивки зріз прокладки повинен співпадати. Зшити частини обшивок. Частини обшивок складають лицьовими боками в середину, зрівнюючи зрізи вздовж лінії правого боку. Ширина шва 0,5-0,7 см. Шов припрасувати і розпрасувати до повного прилягання. Обметати на краєобметувальній машині, розташовуючи деталь лицьовою стороною вгору. Пришити обшивки до припусків на обробку застібки. Пришити швом завширшки 0,5-0,7 см. Запрасувати припуски вбік обшивки.

47

Обшити верхній зріз спідниці обшивкою. Відігнути припуск на застібку на лицьову сторону виробу, огорнувши зубці тасьми-«блискавки». Урівняти зрізи і сумістити контрольні мітки. Обшити верхній зріз по обшивці. Ширина шва 0,7-1 см. Надсікти шов обшивання верхнього зрізу спідниці. Надсікти в місцях з великою кривизною, не доходячи до машинної строчки 0,1-0,2 см. Виметати шов обшивання верхнього зрізу спідниці. Виметати збоку обшивки, утворивши кант зі спідниці завширшки 0,1-0,2 см. Прокласти оздоблювальну строчку по верхньому краю спідниці. Строчку прокласти збоку спідниці на відстані 0,3-0,5 см від верхнього краю спідниці. Контрольні запитання і завдання 1. Які способи обробки верхнього зрізу спідниці Ви знаєте?

2. Від чого залежить довжина і ширина поясу?

3. Як проходить нитка основи в обшивках?

4. Обробіть пришивний пояс.

5. З'єднайте пришивний пояс з верхнім зрізом спідниці.

6. Обробіть верхній зріз спідниці обшивкою.

48

Урок №7 Тема уроку: Обробка низу спідниці. Кінцеве оздоблення виробу (ВТО готового виробу, пришивання фурнітури). Контроль якості виробу. Низ спідниць в залежності від моделі і властивостей тканини можна обробити різними способами: - упідгин з відкритим обметаним зрізом; - упідгин з закритим зрізом; - обкантувальним швом; - тасьмою. Обробку низу спідниці не залежно від того, яким способом він буде оброблятись, починають з уточнення низу спідниці. Уточнити і підрізати низ виробу. Спідницю складають по середніх лініях переднього і заднього полотнищ виворітним боком всередину, зрівнюють бокові шви, виточки, рельєфи, розташовують на столі правою частиною спідниці вверх, вправо верхнім зрізом, уточнюють лінію підгину, підрізають нерівності низу спідниці. Нанести лінію підгину низу. Обробка низу спідниці швом упідгин з відкритим обметаним зрізом Обметати низ спідниці на краєобметувальній машині з лицьового боку тканини.

Заметати низ виробу. По наміченій лінії низу припуск на підгин низу спідниці перегнути на виворітний бік і заметати прямими стібками довжиною 0,5-2 см. Підшити низ виробу. Обметаний край спідниці підшивають на спецмашині або ручними хрестоподібними або потайними стібками.

49

Можна обметаний край спідниці застрочити на спеціальній машині.

Заметаний край спідниці підшивають на спецмашині або ручними потайними стібками. Можна заметаний край спідниці застрочити на спеціальній машині. Обробка низу спідниці обкантувальним швом Підшити обкантований край спідниці. Підшити потайними стібками, не затягуючи нитку, або на спецмашині.

Обробка низу спідниці тасьмою Настрочити край тасьми на припуск підгину низу. Тасьму накласти, перекриваючи низ на 0,4-0,5 см.

50

ЛІТЕРАТУРА 1. Литвин В.Г., Степура А.О. Конструювання швейних виробів: Підручн. для проф.-техн. навч. закладів. – К.: Вікторія, 2008. для проф. – техн. навч. закладів. – К.: Вікторія, 2008.

2. Братченко Н.В., Головінов В.П., Каменєва Н.М. Технологія виготовлення жіночого одягу: Підручн. для проф.-техн. навч. закладів. – К.: Вікторія, 2000.

3. Труханова А.Т. Ілюстрований посібник з технології легкого одягу: Підручн.для проф.-техн. навч. закладів. – М.: Вища школа; Видавн. центр “ Академія ”, 2000.

4. Литвинова І.Н., Шахова Я.А. Виготовлення жіночого верхнього одягу: Підручн. для проф.-техн. навч. закладів. – М.: Легпромбитіздат, 1991.

5. Борецька Є.Я., Малюга П.М. Технологія виготовлення легкого жіночого і дитячого одягу: Навч. посібник – 2-ге вид., стер. – к., Вища шк., 1992.

6. Журнали “Marfy”.

7. Мережа « Інтернет».

51

ДОДАТКИ

52

Інструкційно-технологічні карти Обробка виточки Намітити місце розташування виточки

З виворотної сторони основної деталі за допомогою крейди розмітити місце розташування виточки чотирма лініями

Зметати виточку

Скласти деталь л/б усередину по середній лінії виточки, сколоти булавками або зметати по бічній лінії виточки. Довжина стібка – 1,5см.

Зшити виточку

1 – середня 2,3 – бічні 4 – що означає кінець виточки

Зшити виточку по контурній лінії

Виточку зшивають, починаючи від зрізів до лінії, що означає кінець виточки, зводячи строчку нанівець

Нитки обрізати, залишивши кінці ниток довжиною 1,5–2,0 см і заправити їх в шов

53

В.Т.О. виточки

Припуск виточки, спрямувати до середини основної деталі. Запрасувати слабину тканини в кінці виточки, виконуючи праскою кругові рухи.

Послідовність обробки кишені з відрізним бочком-підзором на передньому полотнищу спідниці Технічні умови на виконання операції

Назва операції 1

Малюнок

Підготовка деталей крою штанів до обробки кишені

1.1 Намітка на передньому полотнищі і бочці-підзорі лінії входу в кишеню

Кишеню намічають з виворітного боку двома надсічками, які визначають вхід до кишені, і крейдяною лінією товщиною 0,1 см, яка з’єднує кінці надсічок Глибина надсічки по верхньому зрізу 0,5 см, по припуску бічного шва 0,9 см На бочці-підзорі по верхньому зрізу виконують надсічку глибиною 0,5 см, яка визначає місце розташування верхнього кінця кишені. * Форма і розміри входу в кишеню визначаються моделлю виробу.

54

Назва операції

Технічні умови на виконання операції

1.2 Прокладання лінії входу в кишеню

Намічають по крейдяній лінії прямими ручними стібками довжиною 1,01,5 см

1.3 Прокладання клейової кромки по лінії входу в кишеню

Кромку розташовують з виворітного боку на суцільнокрійній обшивці упритул до лінії входу в кишеню. Приклеюють її з невеликим натягом.

2 2.1 Запрасовування припуску суцільнокрійн ої обшивки переднього полотнища спідниці

Обробка кишені

Припуск переднього полотнища спідниці запрасовують на виворітний бік по наміченій лінії входу в кишеню

55

Малюнок

Назва операції

Технічні умови на виконання операції

2.2 Обметування зрізів бочкапідзора переднього полотнища спідниці

Обметують внутрішній і боковий зрізи бочкапідзора з лицьового боку деталі (строчки 3 і 3')

2.3 Настрочуванн я бочка-підзора на нижню частину підкладки кишені

Бочок-підзор укладають виворітним боком на лицьову сторону підкладки кишені, зрівнюють бічні і верхні зрізи бочка-підзора і підкладки Настрочують внутрішній обметаний зріз бочка на підкладку накладним швом з відкритим зрізом на відстані 0,4–0,5 см від внутрішнього краю бочкапідзора (строчка 4)

2.4 Наметування верхньої частини підкладки кишені на переднє полотнище спідниці.

Підкладку кишені укладають на виворітний бік переднього полотнища спідниці до запрасованої лінії входу в кишеню, зрівнюють верхні і бічні зрізи підкладки з відповідними зрізами спідниці і наметують ручними стібками на переднє полотнище спідниці на відстані 1,0 см від наміченої лінії

56

Малюнок

Назва операції

Технічні умови на виконання операції

2.5 Настрочуванн я суцільнокрійн ої обшивки переднього полотнища спідниці на підкладку кишені

Обметані верхній і бічний зрізи суцільнокроєної обшивки настрочують на верхню частину підкладки кишені на відстані 0,4–0,5 см від зрізів (строчка 6)

2.6 Видалення строчок тимчасового призначення

Ручні строчки тимчасового призначення видалити за допомогою кілочка

2.7 З’єднання переднього полотнища спідниці з відрізним бочком-підзором

Оброблений передній край кишені накладають на нижню частину підкладки кишені з настроченим бочком-підзором, зрівнюючи верхні і бічні зрізи. При цьому верхній кінець кишені співпадає з надсічкою на бочці-підзорі Деталі скріплюють машинною строчкою по верхньому краю на відстані 0,5 см від зрізів, одночасно пришиваючи підкладку кишені до переднього полотнища спідниці. Строчка не доходить до внутрішніх зрізів підкладки на 2,5–3,0 см, щоб не заважати обробленню зрізів підкладки кишені (строчка 7) У нижній точці входу в кишеню виконують закріпку по бічних зрізах переднього полотнища спідниці, настрочуючи їх на 57

Малюнок

Назва операції

Технічні умови на виконання операції бочок-підзор (нижню частину підкладки кишені відгинають, щоб вона не попала в шов) двома зворотними строчками довжиною 1,0–1,5 см на відстані 0,9 см від бічного зрізу (строчка 7')

2.8 Надсікання верхньої частини підкладки кишені

Виконують надсічку довжиною 2,0 см на верхній частині підкладки та бочціпідзорі з боку бічного зрізу, розташовуючи її на 2,0 см нижче нижнього кінця входу в кишеню. * При цьому нижня частина підкладки кишені не розсікається; розсікаються тільки верхня частина підкладки і бочокпідзор.

2.9 Зшивання частин підкладки кишені

Бічні і нижні зрізи підкладки кишені зшивають швом шириною 1,0–1,5 см подвійною строчкою з боку верхньої частини підкладки кишені. Відстань між строчками дорівнює 0,1– 0,15 см. Строчка доходить до надсічки (строчки8 і 8')

58

Малюнок

Назва операції

Технічні умови на виконання операції

2.10 Обметування зрізів підкладки кишені

Обметують усі зрізи підкладки, крім верхнього, з боку нижньої частини підкладки (строчка 9). * Також зрізи підкладки кишені можна обкантувати.

2.11 З’єднання заднього і переднього полотнищ спідниці

Переднє полотнище спідниці накладають на заднє лицьовими сторонами всередину. Зрівнюють верхні, бічні і нижні зрізи, поєднуючи надсічки, і зшивають швом шириною 1,0 см з боку передніх половинок. При цьому нижня частина підкладки кишені не повинна входити в шов. Тому її відгинають, і строчка проходить тільки по бочкупідзору (строчка 10).

59

Малюнок

Назва операції

Технічні умови на виконання операції

2.12 Розпрасовува Припуски бічного шва ння припусків розпрасовують до повного бічного шва прилягання

2.13 Прикріплення нижньої частини підкладки кишені до припуску бічного шва

Підкладку кишені настрочують на припуск бічного шва заднього полотнища спідниці на рівні кінця кишені: виконують закріпку довжиною 1,0 см з боку нижньої частини підкладки кишені (строчка 11)

2.14 Закріплення кінців кишені

Кінці кишені закріплюють з лицьового боку на спецмашині крізь деталі верха і підкладки. Верхня закріпка проходить паралельно верхнім зрізам штанів на відстані від них 1,5 см, а нижня розташована в кінці входу в кишеню перпендикулярно до нього. Довжина закріпок дорівнює ширині оздоблювальної строчки (строчки 12 і 12')

60

Малюнок

Назва операції

Технічні умови на виконання операції

Малюнок

2.15 Припрасовува Готову кишеню ння кишені припрасувати з лицьового і в готовому виворітного боків через вигляді. зволожений пропрасовувач.

Кишеня з відрізним бочком-підзором на передньому полотнищу спідниці в готовому вигляді

61

Умовне позначення матеріалу

Найменування матеріалу

Лицьова сторона основної тканини

Виворітня сторона основної тканини

Окантовка

Тасьма

Підкладка Прокладочний матеріал

62

Клейова павутинка

Еластична тасьма

Обробка низу виробу Інструкційно технологічна карта Обробка низа швом впідгин з відкритим зрізом Графічне зображення

Технологічна послідовність обробки Рекомендації

1. Обметати зріз низу.

2. Підігнути і застрочити попередньо обметаний зріз.

3. Припрасувати низ. Обробка низа швом впідгин з закритим зрізом

1. Підігнути і застрочити низ швом у підгін з закритим зрізом.

2. Припрасувати низ. Обробка низа потайними стібками

63

Обробка зрізів низу виробу і рукавів у виробах з тонких матеріалів.

1. Обметати зріз низу.

2. Підігнути і підшити низ потайними стібками.

3. Припрасувати низ. Обробка низа клейовою павутинкою

1. Обметати зріз низу.

2. Закріпити підігнутий зріз клейовою павутинкою 3. Припрасувати низ.

Обробка низу виробу Інструкційно технологічна карта Обробка низа швом упідгин з окантованим зрізом

1. Пришити окантовку низу до нижнього зрізу, складаючи деталі лицем до лиця і урівнюючи зрізи.

2. Обігнути зрізи окантовки і Обробка зрізів низу виробу і рукавів у низу, і закріпити підігнутий виробах з край окантовкистрочкою. матеріалів Строчку прокладають в шов середньої товщини. пришивання окантовки.

3. Припрасувати низ. Обробка низа двума строчками

64

1. Застрочити зріз низу, підігнутий в бік вивороту.

2. Підрізати припуск близько біля строчки по низу, залишаючи 0,1-0,2 см.

3. Підігнути і застрочити зріз низу другою строчкою на відстані 0,1 см від першої строчки.

Обробка зрізів низу виробу і рукавів у виробах з тонких матеріалів.

4. Припрасувати низ. Обробка низа пришивною тасьмою

1.Настрочити тасьму на нижній зріз, складаючи лицьову сторону деталі з виворотом тасьми.

2. Закріпити верхній зріз тасьми потайними стібками.

3. Припрасувати низ.

Обробка низу виробу Інструкційно технологічна карта Обробка низа обкантувальним швом

1. Обігнути відкритий зріз деталі окантовкою, складеної навпіл повздовж лицьовою стороною вгору і сколоти шпильками.

2. Прокласти строчку на відстані 0,1-0,2 см від краю окантовки.

Окантовування відкритих зрізів низу виробу і рукавів.

3. Припрасувати низ. Обробка низа обкантувальним швом з двума закритими зрізами

65

1. Притачать окантовку низа к нижнему срезу, складывая детали лицом к лицу и уравнивая срезы.

2. Обогнуть срезы окантовки и низа, и закрепить подогнутый край окантовки строчкой. Строчку прокладывают в шов Окантовування притачивания окантовки. відкритих зрізів 1. Пришити окантовку низу до низу виробу і нижнього зрізу, складаючи рукавів. деталі лицьовою стороною всередину і урівнюючи зрізи.

2. Обігнути зрізи окантовки і низу, і закріпити підігнутий край окантовкистрочкою. Строчку прокладають в шов пришивання окантовки.

3.

Припрасувати низ.

Обробка низу виробу Інструкційно технологічна карта Обробка низа обкантувальним швом з одним відкритим зрізом

1.Пришити окантовку низу до нижнього зрізу, складаючи деталі лицьовою стороною всередину і зрівнюючи зрізи.

2. Обігнути зрізи окантовки і низу, і закріпити зріз окантовки строчкою. Строчку прокладають в шов пришивання окантовки.

3.

Обробка зрізів низу виробу і рукавів у виробах з товстих матеріалів.

Припрасувати низ.

Обробка низа швом, обкантованим тасьмою

66

1. Обігнути відкритий зріз деталі тасьмою, складеної навпіл поздовж лицьовою стороною вгору і сколоти шпильками.

2. Прокласти строчку на відстані 0,1-0,2 см від краю тасьми.

3.

Окантовування прямих відкритих зрізів низу виробу і рукавів

Припрасувати низ.

Обробка нижніх зрізів виробу і рукавів обшивкою

1. Пришити обшив ку до нижнього зрізу виробиу або рукавів.

2. Настрочити припуск шва пришивання обшивки на обшивку.

3. Припрасувати шов пришивання обшивки, виправляючи кант з основної деталі.

4. Закріпити обшивку потайними стібками.

5.

Припрасувати низ.

Обробка низу виробу Інструкційно технологічна карта Обробка нижніх зрізів виробу і рукавів обшивкою

1. Пришити обшивку до нижнього зрізу виробу або рукавів.

2. Припрасувати шов пришивання обшивки, виправляючи кант з основної деталі.

3. Прокласти оздоблювальну строчку по нижньому краю деталі.

4. Закріпити обшивку 67

потайними стібками.

5.

Припрасувати низ.

Обробка нижніх зрізів виробу і рукавів обшивкою

1. Пришити обшивку до нижнього зрізу виробу або рукавів.

2. Припрасувати шов пришивання обшивки, виправляючи кант з основної деталі.

3. Прокласти оздоблювальну строчку по нижньому краю деталі.

4. Закріпити обтачку строчкою.

5.

Припрасувати низ.

Обробка низу виробу Інструкційно технологічна карта Обробка низа еластичною тасьмою

1. застрочити низ швом упідгін з закритим зрізом, залишаючи отвір для еластичної тасьми.

2. Прокласти оздоблювальну строчку по низу.

3. протягнути еластичну тасьму, скріплюючи її кінці вручну або на машині.

4. Підшити отвір потайними 68

стібками.

5.

Припрасувати низ.

Обробка низа еластичною тасьмою

1. Обметати зріз низу.

2. Підігнути і застрочити попередньо обметаний зріз, залишаючи отвір для еластичної тасьми.

3. Прокласти оздоблювальну строчку по низу.

4. протягнути еластичну тасьму, скріплюючи її кінці вручну або на машині.

5. Підшити отвір потайними стібками.

6.

Припрасувати низ.

Обробка низу виробу Інструкційно технологічна карта Обробка низа еластичною тасьмою

1. Пришити окантовку до нижнього зрізу, складаючи деталі лицьовою стороною всередину і зрівнюючи зрізи.

2. Обігнути зрізи окантовки і низу, і закріпити підігнутий край окантовки строчкою. Строчку прокладають в шов пришивання окантовки.

3. Прокласти оздоблювальну 69

строчку по низу.

4. протягнути еластичну тасьму, скріплюючи її кінці вручну або на машині.

5. Підшити отвір потайними стібками.

6.

Припрасувати низ.

Обробка низа пришивним поясом (манжетою) 1. Пришити пояс (манжети) до нижнього зрізу, складаючи пояс (манжет) лицьовою стороною з виворітною стороною основної деталі.

2. Обігнути зрізи пояса (манжет) і основної деталі, і закріпити підігнутий зріз пояса (манжети)строчкою. Строчку прокладають в шов пришивання пояса (манжети).

3

Припрасувати низ.

Обробка низу виробу Інструкційно технологічна карта Обробка низа пришивним поясом (манжетою) 1. Пришити пояс (манжети) до нижнього зрізу виробиу(рукавів), складаючи їх лицьовими сторонами всередину і урівнюючи зрізи.

2. Обметати припуск шва пришивання пояса (манжет).

3.

Припрасувати низ.

Обробка низа пришивним поясом (манжетою)

70

1. Пришити пояс, вкладаючи його між основною деталлю і підкладкою, урівнюючи зрізи.

2.

Припрасувати низ.

Обробка низа пришивним поясом (манжетою)

1. Пришити пояс, вкладаючи його між основною деталлю і підкладкою, урівнюючи зрізи.

2. Прокласти оздоблювальну строчку по шву пришивання пояса (манжети).

3.

Припрасувати низ.

Обробка низу виробу Інструкційно технологічна карта Обробка низа пришивним поясом (манжетою) 1. Пришити пояс (манжети) до підкладки, урівнюючи зрізи деталей.

2. Запрасувати припуск на обробку низу на основній деталі.

3. Накласти і настрочити основну деталь на підкладку і пояс (манжету).

4.

Припрасувати низ.

71

Обробка низа пришивним поясом (манжетою)

1. Пришити пояс (манжети) до підкладки , урівнюючи зрізи деталей.

2. Запрасувати припуск шва.

3. Пришити пояс (манжети) до основної деталей, урівнюючи зрізи 4.

Припрасувати низ.

72