08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 1-283/11 ВИРО К ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2013 року
Рівненський міський суд
в особі судді Ковальов І.М. при секретарі -Мізера А.В. з участю прокурора -Костюка О.В. з участю захисника підсудного -адвоката ОСОБА_1 з участю підсудного - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Підгірці Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1 У вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України,Встановив: ОСОБА_2 перебуваючи на підставі наказу №667 від 19 липня 1996 року на посаді директора Рівненського міського палацу культури, будучи зобов'язаним відповідно до Статуту Міського палацу культури, зареєстрованого розпорядженням голови Рівненської міської адміністрації №821р від 23 червня 1994 року, на підставі одноосібності керувати всією творчою, науковою і господарською діяльністю установи, згідно з діючими законами, здійснюючи всі права і обов'язки, які витікають із завдань, покладених на установу; видавати накази по установі, здійснювати операції в банках і інших кредитних установах, в тому числі відкривати і закривати розрахункові та інші рахунки, розпоряджатися коштами, користуватися кредитами і всіма видами банківських послуг, підписувати платіжні документи, видавати зобов'язання в межах компетенції; представляти установу в усіх державних і громадських установах і організаціях; маючи право різного роду договори, угоди, погодження, зобов'язання, платіжні відо-мого і доручення, інші грошово-розрахункові документи підписувати без спеціального доручення, здійснюючи таким чином організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, тобто будучи службовою особою, вчинив умисний злочин за наступних обставин. 11 вересня 2007 року ОСОБА_2, будучи директором та службовою особою Рівненського 1/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
міського палацу культури, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, розташованому в Рівненському міському Палаці Культури за адресою АДРЕСА_2 близько 09 год. 30 хв., діючи умисно з корисливих мотивів, за укладення з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 договору про короткострокову оренду приміщення холу першого поверху міського палацу культури для проведення виставки -презентації з 24 вересня 2007 року по 27 вересня 2007 року, особисто отримав від вказаного підприємця хабар в сумі 200 доларів США, що відповідає 1010,00 грн. згідно встановленого Національним Банком України офіційного курсу гривні до долару США. Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині не визнав та дав показання про те, що працюючи директором Палацу культури в останніх числах серпня і на початку вересня 2007 року, до нього звертався ПП ОСОБА_4 з проханням укласти договір оренди приміщення в кінці вересня на проведення виставки-продажу промислових товарів і тоді, як він заявив, він готовий надати благодійну допомогу в сумі еквівалентній сумі оренди, якщо договір буде укладений і він проведе виставку-розпродаж до виборів. 11 вересня 2007 року приблизно о 09-30 год. під час укладення угоди ОСОБА_4 з власної ініціативи дістав з барсетки 1000 грн. купюрами по 50 грн. кожна. Примірник угоди разом з цими грошима він виніс у приймальню до секретаря і дав їй для реєстрації угоди та оприбуткування коштів. Коли повернувся в кабінет і сів за стіл, то побачив доларові купюри на підставці календаря, ховати їх не став, зрозумів що це кошти, які залишив ОСОБА_4 у вигляді благодійної допомоги, які він мав використати для розрахунку за парти, які були замовлені у приватного підприємця ОСОБА_5 Через декілька хвилин в його кабінет зайшли працівники міліції запропонували взяти ці долари і розкласти на приставку на столі для того, щоб переписати номерні знаки. Всі дії знімали на відеокамеру, брали змиви з його рук. Сама процедура з таємним залишенням грошей є розробка працівниками міліції, як замість того, щоб виявляти справжніх хабарників, вирішила штучно зробити злочин і відчитатись за його розкриття. Його показання -явка з повинною, яка була надана начальнику спецвідділу ДСБЕЗ по боротьбі з хабарництвом при УМВС України в Рівненській області ОСОБА_6 була надана під його психологічним тиском. Не розуміючи юридичних наслідків, що таке хабар і що отримання грошей як благодійної допомоги на користь МПК не є хабаром. Його пояснення слідчому зразу же після явки з повинною також було записано слідчим з тексту явки з повинною. Так само як і його показання підозрюваного. Ці первинні показання він давав без участі захисника під психологічним тиском працівників міліції та слідчого, вони не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає, що працівниками правоохоронних органів спровокована дача йому хабара. З показань підсудного ОСОБА_2 вбачається, що він не заперечує факту отри-мання від свідка ОСОБА_4 коштів, однак стверджує, що отримав їх у вигляді бла-годійної допомоги. До показань підсудного ОСОБА_2 даних ним під час судового слідства суд відноситься критично та розцінює їх, як позицію підсудного щодо реалізації ним права на захист, з метою уникнути кримінальної відповідальності, його показання повністю спростовуються показаннями свідків та письмовими доказами, а також суд бере за основу показання ОСОБА_2 дані ним під час досудового слідства, які повністю узгоджувались з показаннями свідків та письмовими доказами по справі. З дослідженого в судовому засіданні проколу явки з повинною вбачається, що в ході досудового слідства ОСОБА_2 власноручно написав явку з повинною, в якій повідомив 2/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
обставини отримання хабара від свідка ОСОБА_4 Даний написаний відразу після вчинення злочину. (т.1а.с.4 ).
протокол явки з повинною
З дослідженого в судовому засіданні проколу допиту підозрюваного вбачається, що ОСОБА_2 підтвердив факт отримання від свідка ОСОБА_4 коштів в сумі 1000 грн. та 200 доларів США та дав показання про те, що явку з повинною написав добро-вільно. (т.1 а.с.5861) Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, дав показання про те, що він з підсудним в неприязних відносинах не перебуває, підстав його оговорювати у нього немає та повідомив, що він разом з своїм братом ОСОБА_7 являються приватними підприємцями, основний вид діяльності торгівля побутовою технікою та одягом. В м.Рівне вони приїхали на початку серпня 2007 року з метою організувати ярмарку-продаж побутової техніки. Знайомі сказали, що з цього приводу можна звернутись до Рівненського міського будинку культури «Текстильник», так як там вже проводились ярмарки. 07 вересня 2007 року близько 12 годин він з братом ОСОБА_7 звернувся до директора Рівненського МПК «Текстильник», який представився як ОСОБА_2 з проханням надати їм в оренду приміщення будинку культури для проведення ярмарки-продажу терміном на 4 доби. ОСОБА_2 повідомив, що обдумає умови оренди і назначив зустріч на 12 годину 10 вересня 2007 року. В 12 годин 10 вересня 2007 року він з братом зайшли в кабінет директора МБК ОСОБА_2, що знаходиться на першому поверсі. В ході бесіди ОСОБА_2 повідомив їм, що для того щоб він надав приміщення дому культури в оренду необхідно сплатити 500 грн. за кожні сутки, причому половину суми -250 грн. офіційно для будинку культури, решту 250 гривень дати йому особисто. Він сказав, що сам вирішить як розпорядитися з неофіційною частиною грошей. Він усвідомлював, якщо він не погодиться на умови директора будинку культури, то не отримає в оренду приміщення, а також те, що 1000 гривень, яку необхідно сплатити ОСОБА_2, є не що інше як хабар, тому 11 вересня 2007 року він звернувся із заявою до Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області. Працівники міліції прийняли від нього заяву, запросили понятих та в їх присутності оглянули грошові кошти в сумі 1000 грн. та 200 доларів США. Близько 9 години він був у ОСОБА_2 в його службовому кабінеті. ОСОБА_2 особисто заповнив в двох примірниках договір оренди приміщення будинку культури на суму 1000 грн., вони розписались в них і він дав йому 1000 гривень за оренду приміщення та 200 доларів в якості хабара. Після чого він забрав свій примірник договору і вийшов з кабінету. З показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що 200 доларів США він передав ОСОБА_8 в якості хабара за те, щоб отримати в оренду приміщення. Показання свідка ОСОБА_4 в частині місця, часу, способу та суми грошей, які були передані ОСОБА_2 в якості хабара узгоджуються з показаннями інших свідків, які були допитані під час розгляду справи. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дані ними показання під час досудового слідства підтримали та показали проте, що 11 вересня 2007 року вони були працівником міліції запрошені бути присутніми в якості понятих при проведенні слідчих дій. Близько 8 годин 20 хвилин в приміщенні Рівненського МВ УМВС їм працівники міліції роз'яснили права та обов'язки понятих, після чого пояснили, що до Рівненського МВ звернувся ОСОБА_4 із заявою про те, що директор Рівненського МПК ОСОБА_2 вимагає в нього хабар в розмірі 200 доларів США за надання в оренду приміщення МПК «Текстильник» для проведення 3/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
ярмарки-продажу. В їх присутності працівники міліції провели огляд грошей, а саме 1000 грн. та 200 доларів США, які надав ОСОБА_4 Під час огляду грошових коштів 200 доларів США купюрами по 50 доларів США, працівник міліції обробив їх спец препаратом, а на лицевій стороні банкноти фломастером зробив надпис «хабар», який було видно лише в ультрафіолетовому випромінюванні. При цьому, був складений протокол огляду з записом на відеокамеру. Оглянуті купюри ОСОБА_4 поклав до чорної барсетки і разом з ними та працівниками міліції поїхав до будинку культури. Коли вони приїхали до будинку культури, то ОСОБА_4 пішов в будинок культури, звідки вийшов о 09-30 год. Після цього, вони з працівниками міліції пішли в кабінет директора Рівненського МПК. В кабінеті знаходився один чоловік. Працівник міліції, який представився ОСОБА_11 показав своє посвідчення та попросив представитись людину в кабінеті. Останній повідомив, що він директор Рівненського міського палацу культури ОСОБА_2 Тоді, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_2, що є інформація про те, що він отримав хабар в розмірі 200 доларів США від ОСОБА_4 за надання в оренду приміщення палацу культури для проведення ярмарки-продажу та запропонували видати всі наявні кошти. На вказану пропозицію ОСОБА_2 виложив на стіл 200 доларів США, які знаходились на підставці для календаря. Звідки у нього 200 доларів він нічого не пояснював. На питання де ще 1000 гривень він сказав, що віддав секретарю для оплати договору оренди укладеному з ОСОБА_4 Тоді запросили секретаря і вона принесла договір оренди та 1000 грн. При цьому був проведений огляд кабінету, під час якого з рук ОСОБА_2 були зроблені змиви, тампони, якими робили змиви, помістили в пакети та опечатали. Крім того, під час огляду за допомогою лампи з ультрафіолетовим опроміненням були оглянуті купюри по 50 доларів США, на лицевій стороні яких було видно слово «хабар». Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14 дали показання про те, що вони являються працівниками міліції. 11 вересня 2007 року в Рівненський МВ УМВС звернувся із заявою ПП ОСОБА_4 про те, що директор Рівненського МБК «Текстильтник» ОСОБА_2 вимагає від нього хабар в сумі 1000 грн. за позитивне вирішення питання про надання частини приміщення будинку культури в короткострокову оренду для проведення виставки-ярмарки. Дана заява зареєстрована в ЖРЗПЗ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області за №10765. В приміщенні Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області в присутності понятих за участю експерта-криміналіста проведено огляд грошових коштів, наданих заявником в сумі 200 доларів США номіналом по 50 доларів кожна, які були оброблені та помічені спец препаратом та повернуті ОСОБА_4 Дані заходи фіксувалися технічними засобами та складено відповідні протоколи. Для викриття та документування факту хабарництва, виїхала група в склад якої вони входили. Після того, як заявник вийшов із приміщення будинку культури, вони зайшли до кабінету директора ДК ОСОБА_2 та представились працівниками міліції, запропонувавши останньому видати грошові кошти, отримані ним від ОСОБА_4 ОСОБА_2 взяв з підставки для канцелярського набору свого робочого столу чотири купюри номіналом 50 доларів США кожна та поклав їх на стіл для огляду. Також, в ході огляду було представлено договір оренди, укладений між директором БК «Текстильник» ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_4 і 1000 грн., які сплачені останнім у якості орендної плати. Дані заходи фіксувалися технічними засобами, про що був складений відповідний протокол та підтвердили факт написання ОСОБА_2 в добровільному порядку явки з повинною, заперечили застосування до ОСОБА_2 психічного та фізичного тиску. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дав показання про те, що він як слідчий проводив досудове слідство у вказаній кримінальній справі, при проведенні огляду в службовому кабінеті ОСОБА_2 було повідомлено, що ним отримано хабар та запропоновано видати кошти, на що останній взяв кошти та видав працівникам міліції. ОСОБА_2 відразу після 4/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
вчинення злочину написав явку з повинною, добровільно надав показання в якості підозрюваного, визнавши факт отримання хабара. Вважає, що досудове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. До показань свідка ОСОБА_15 в частині, що досудове слідство ним як слідчим про-ведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, суд відно-ситься критично, оскільки під час судового слідства встановлені зворотні обставини. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 дала показання про те, що станом на 11 вересня 2007 року вона працювала на посаді завідуючою канце-лярією Рівненського міського Палацу культури. 11 вересня 2007 року вона прийшла на роботу о 09 годині. Близько 09-10 год. у приймальню директора МПК зайшов невідомий їй чоловік, який зайшов в кабінет директора. Директор ОСОБА_2 попросив її, щоб вона дала йому бланки договору про короткотривалу оренду приміщення та сказав, щоб вона зняла копії з документів, які надав їй директор, а саме: свідоцтво про реєстрацію приватного підприємця ОСОБА_4 та його паспорт. Через 10 хвилин директор та приватний підприємець ОСОБА_4 вийшли з кабінету директора в приймальню, попрощались. Після цього, директор передав їй оригінал договору про короткотривалу оренду приміщення, щоб вона зареєструвала його, також разом з договором передав копії документів: свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 та паспорта і кошти на оплату оренди згідно договору про короткотривалу оренду приміщення від 11 вересня 2007 року в сумі 1 (одна) тисяча гривень, банкнотами по 50 гривень кожна. Приблизно через 5 хвилин, після того, як з приймальні директора вийшов ПП Бабенко у кабінет директора зайшли невідомі їй особи в цивільній формі і представились працівниками міліції. В цей час, вона, виходила з кабінету директора повернулась на своє робоче місце у приймальню директора. Після чого, з кабінету директора вийшов працівник міліції і запитав її чи їй давали кошти за оренду приміщення. Вона взяла договір про короткотривалу оренду приміщення від 11 вересня 2007 року, прикріплені до нього копії документів та грошей і зайшла з ними в кабінет директора. Працівники міліції попросили її представитись та розложити на столі грошові купюри прикріплені до договору. В цей час на столі, прилеглому до стола директора уже лежали 4 банкноти номіналом по 50 доларів США кожна. В цей час працівник міліції вдів нові стерильні рукавички, розпечатав упаковку бинта, відірвав частину і запропонував ОСОБА_2 зробити змиви його рук. Перед цим, за допомогою ультрафіолетової лампи йому було просвічено руки на яких було видно сліди порошку жовто-зеленого кольору. Окрім цього, за допомогою ультрафіолетової лампи було просвічено банкноти по 50 доларів США кожна, на яких також було видно порошок жовто-зеленого кольору та на лівій частині банкноти надпис «Хабар». Все, що відбувалось в кабінеті директора, знімалось за допомогою відеокамери. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які були запрошені в судове засідання за клопотанням захисника підсудного дали показання про те, що вони перебувають з ОСОБА_2 в родинних та дружніх стосунках та підтримали позицію підсудного в частині порушення його права підозрюваного на захист під час досудового слідства. До показань свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 в частині порушення права підозрюваного на захист, суд відноситься критично, оскільки дані свідки перебувають з підсудним в родинних та дружніх стосунках, свідками фактичних обставин скоєння злочину не були, тому їх показання суд розцінює як зазда5/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
легідь підготовленими і направленими на сприяння уникнення відповідальності підсудним, їх показання спростовуються письмовими матеріалами кримінальної справи, а саме з дослідженого в судовому засіданні протоколу про роз'яснення підозрюваному прав на захист та протоколу відмови від захисника вбачається, що ОСОБА_2 при ознайомленні його з правами підозрюваного, в тому числі з правом на захист, власноручно написав відмову від захисника. (т.1 а.с.55,56) Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав показання, що весною 2007 року він як приватний підприємець виготовляв парти на замовлення ОСОБА_2, з яким познайомився через ОСОБА_21 Будь-якої письмової угоди про ви-готовлення поставку парт він з ОСОБА_2 не укладав. Вказані парти ним були виготовлені та доставлені 13 вересня 2007 року у МПК. Про необхідність укладення письмового договору він дізнався від ОСОБА_21, якому він дозволив взяти незаповнений бланк договору з його реквізитами. Договір № 3 від 29 серпня 2007 року він не укладав, заповнений він не ним, підпис в договорі не його. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 дав показання, що він знайомий з ОСОБА_2 близько 4 років. З ним у нього дружні стосунки. В 2007 році в ході бесіди з ОСОБА_2 останній йому повідомив, що йому необхідні парти в один із класів МПК. Він ОСОБА_2 повідомив, що в нього є знайомий приватний підприємець ОСОБА_5, який може виготовити парти по ціні, яка нижче ніж в магазинах міста. При необхідності він зможе їх познайомити. На цьому бесіда про парти була закінчена і питання про виготовлення парт не ставилось до вересня 2007 року. Приблизно 4 вересня 2007 року, до нього звернувся ОСОБА_2 і сказав, що йому необхідно терміново виготовити парти для МПК. Тоді він познайомив ОСОБА_2 та ОСОБА_5, при зустрічі вони уклали усну угоду про виготовлення 10 парт і 10 лавочок. Договір №3 від 29 серпня 2007 року заповнений ним після того, як парти були виготовлені та поставлені в МПК на прохання ОСОБА_2 З показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_21 вбачається, що вони підтверджують лише факт замовлення ОСОБА_2 парт та їх подальшої оплати, однак не підтверджують законність отримання коштів підсудним ОСОБА_2 від свідка ОСОБА_4 та джерел походження коштів, за які проводилась оплата за парти. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 дала показання , що вона працює в Рівненському міському палаці культури головним бухгалтером з 03 вересня 2007 року і по даний час. В її обов'язки входить організація ведення бухгалтерського обліку та по-даткової звітності. Фінансування діяльності Рівненського МПК здійснюється за рахунок місцевого бюджету. Так, в 2007 році для Рівненського МПК бюджетом передбачені кошти на виплату заробітної плати, сплату нарахування на заробітну плату та на оплату комунальних платежів. Крім того, бюджетом передбачені кошти на енергозбе-реження. Також, в кошторисі передбачено 22 тисячі гривень на виготовлення документів на земельну ділянку, на якій розташований палац культури. Крім того, Рівненський МПК здійснює свою діяльність за рахунок коштів, отриманих від оренди приміщень палацу. Так, на даний момент надходження складають більше 300 тисяч гривень. Згідно кошторису, вказана сума за рік може складати 425,9 тисяч гривень. В вересня 2007 року коли саме не пам'ятає, в міський палац культури привезені 10 парт та 10 6/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
лавок. Хто їх привозив, хто виготовляв їй не відомо. Вона тільки знає, що парти виготовляв якийсь приватний підприємець. В жовтні 2007 року до бухгалтерії надійшов акт, згідно якого у приватного підприємця були закуплені парти з лавками та вказана їх вартість. В акті вказано, що придбані парти необхідно оприбуткувати. Акт підписаний комісією та затверджений ОСОБА_2 Вказаний акт датований вереснем 2007 року, а надійшов він до бухгалтерії в жовтні, про що бухгалтер ОСОБА_23 поставила на ньому відмітку з зазначенням дати. На підставі даного акту парти були оприбутковані та поставлені на баланс. Їх вартість складає більше 5000 гривень. За час її роботи коштів від благодійної допомоги до міського палацу культури не надходило. Аналізуючи показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_21, ОСОБА_22, суд приходить до висновку, що письмовий договір, на який посилається підсудний як на підтвердження мети використання коштів отриманих від свідка ОСОБА_4, не заслуговує на увагу, оскільки письмовий договір був укладений лише після затримання ОСОБА_2 і розцінюється судом, як метою використання його як аргументу свого захисту. Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи, зокрема: протоколом усної заяви про злочин від 11 вересня 2007 року який був оголошений та досліджений в судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_4 звернувся в органи внутрішніх справ з приводу вимагання хабара директором Рівненського міського палацу культури ОСОБА_2, даний протокол складений з дотриманням проце- суальних вимог, а отже, суд оцінює його як належний доказ у справі.(т.1 а.с.3); протоколом огляду грошових коштів, який був оглянутий та досліджений в судовому засіданні і з якого вбачається, що були оглянуті грошові купюри номіналом 50 доларів США кожна, які мають наступні серійні номери: №GF 26938169 A, №GF 29973692 A, № IB 23524182 A та № IB 12108985, які ОСОБА_4 в послідуючому передав ОСОБА_2 в якості хабара. (т.1 а.с.6); протоколом огляду місця події, який був досліджений в судовому засіданні, з якого вбачається, що під час огляду службового кабінету ОСОБА_2 були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 200 доларів США, які надавалися свідку ОСОБА_4 для передачі в якості хабара. При цьому серійні номера купюр повністю співпали з номерами купюр зазначеними в протоколі огляду грошових коштів. (т.1 а.с.24-25); даним протоколом огляду місця події був виявлений та вилучений договір про короткотривалу оренду приміщення, який був укладений між ОСОБА_4 та директором Рівненського міського палацу культури ОСОБА_2, що свідчить про те, що сторони перебували в цивільно-правових відносинах. (т.1 а.с.12) висновком експерта №832 від 25 жовтня 2007 року який був досліджений в судовому засіданні, з якого вбачається, що на всіх представлених грошових купюрах виявлено нашарування речовини, яка в УФ-променях має люмінесценцію яскраво-оранжевого кольору (а саме в лівому верхньому куті лицьової сторони кожної з купюр у вигляді напису «Хабар»(друкованими літерами). З даної експертизи вбачається, що експертами досліджувалися кошти з серійними номерами купюр, які були вилучені під час огляду службового кабінету ОСОБА_2 (т.2 а.с.45-47) 7/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
Суд оцінює даний висновок експертизи як належний та допустимий доказ у справі, оскільки висновок є повним і чітко сформульованим і оцінюються судом в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами. протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який був досліджений та оголошений в судовому засіданні, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_4 підтвердив свої показання і в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2, вказав на ОСОБА_2, як на особу, якій він передав 200 доларів США за оформлення договору оренди. (т.1 а.с.129-132). протоколу виїмки від 11 грудня 2007 року який був досліджений та оголошений в судовому засіданні, з якого вбачається, що у приміщенні Рівненського міського палацу культури виявлено та вилучено наступні документи: акти звірки по виконанню кошторисів та видатків Рівненського МПК, якими встановлено, що на рахунках Рівненського МПК були достатні кошти для здійснення розрахунків з ПП ОСОБА_5 за виготовлення 10 парт та лавок вартістю 5600 гривень. (т.2 а.с. 39). посадовими обов'язками директора МПК «Текстильник»та Статутом міського палацу Культури, які були досліджені в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_2 є службовою особою, наділений повноваженнями щодо укладання різного роду угод. (т.1 а.с.33-45); наказами №137 від 01 вересня 1995 року; №667 від 19 липня 1996 року та №134 від 27 грудня 2001 року, які були досліджені в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_2 призначений на посаду директора МПП «Текстильник»(т.1 а.с.46-49). Суд відхиляє доводи захисника та підсудного в частині того, що кошти в сумі 200 доларів США ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 як благодійну допомогу, оскільки вони спростовуються дослідженими нормативно-правовим актами, якими визначається порядок отримання благодійної допомоги. Так, відповідно до Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб у фінансуванні, затвердженого постановою КМУ № 1222 від 04 серпня 2000 року встановлено, що: благодійні внески можуть надаватись благодійниками набувачам у грошовій форму для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також за товари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визна-чаються керівником установи, закладу-набувачів відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу. Пункт 4 вказаного порядку передбачає, що благодійні внески у грошовій формі зараховуються на рахунок «Суми за дорученням». Будучи обізнаний з вимогами вищевказаний актів щодо порядку надання благодійної допомоги ОСОБА_2 не запропонував ОСОБА_24 написати заяву про цілі використання коштів, не вжив заходів щодо їх проведенню по бухгалтерському обліку. Крім того суд відхиляє позицію захисника та підсудного в частині провокації хабара за участі працівників міліції та свідка ОСОБА_4, оскільки вони базуються лише на припущеннях, які є необґрунтованими та таким, що суперечить фактичним обставинам справи. 8/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
В судовому засіданні не встановлено мотивів, через які працівники міліції могли б спровокувати отримання ОСОБА_25 хабара. У справі відсутні ознаки помсти і свідомого створення службовими особами міліції, прокуратури чи свідка ОСОБА_4 штучних обставин чи умов, що зумовлюють неправомірне ініціювання, пропонування чи одержання хабара для викриття того, хто взяв хабар. Свідок ОСОБА_4 передавав помічені кошти ОСОБА_2 не у зв'язку із провокацією, а з метою викриття винної особи, належних доказів про те, що свідок ОСОБА_4 погодився брати участь у провокації хабара ні ОСОБА_2, ні захистом суду не надано. Як встановлено в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 прибув до міста Рівне напередодні отримання ОСОБА_25 хабара, є немісцевим жителем, будь-яких відносин, через які він змушений був би допомагати працівникам міліції, в ході судового слідства не встановлено, з матеріалів справи вбачається, що свідок ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів з власної ініціативи (т.1 а.с.3 ). Верховний Суд України в постановах Пленуму № 9 від 01.11.1996 року «Про засто-сування Конституції України при здійсненні правосуддя», № 7 від 30.05.1997 року «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина»наголосив, що згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв'язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК України. Якщо буде встановленого ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку. Докази повинні визнаватися такими,що одержані незаконним шляхом, наприклад, коли їх збирання і закріплення здійснено або з порушенням гаранто-ваних Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальнопроцесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи орга-ном, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. Це саме ж положення передбачено і Рішенням Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року по справі № 1-31/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України. З огляду на вищевикладене, суд визнає неналежним та недопустимим доказом використання з власної ініціативи ОСОБА_4 не встановленого пристрою для запису розмов між підсудним та ОСОБА_24 при зустрічах та телефонних розмовах, які зафіксовані на аудіокасету TDK МС60 microcassette. На підставі цих записів досудовим слідством складено протокол прослуховування аудіозапису, які зібрані і закріплені з порушеннями гарантованих Конституцією України прав людини та з порушенням встановленого кримінально процесуальним порядком. (т.1 а.с.17-21) Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності дають суду підставу вважати, що винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину повно, послідовно та об'єктивно доведена зібраними в ході судового розгляду в присутності підсудного та його захисника доказами, і таким чином, було забезпечено принцип змагальності сторін. Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч.1 ст.368 КК України, дії якого виразилися в одержанні службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. За ст.91 КПК України судовими витратами є витрати, зроблені при провадженні справи органом дізнання, органом досудового слідства та судом. Стягнення безпосе-редньо із 9/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
засудженого коштів на користь експертної установи законодавством не пе-редбачене і є недопустимим. Порядок фінансування експертних установ встановлюний ст.15 Закону України „Про судову експертизу". У випадку витрат органу досудового слідства чи суду на проведення експертиз, коли експертиза проведена на договірних засадах, ці витрати стягуються на користь державного бюджету. Таким чином,в матеріалах справи відсутні підстави та обґрунтування для стягнення з підсудного судових витрат за проведення експертизи. Визначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, обставини та наслідки його вчинення, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу підсудного, дані, що його характеризують. Обтяжуючих та пом'якшують обставин покарання підсудному в судовому засіданні не встановлено. Скоєний злочин підсудним ОСОБА_2 відноситься до злочинів невеликої тяжкості. При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує, що він раніше не судимий (т.2 а.с.79), на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (т.2 а.с.77,78), за місцем роботи характеризується виключно позитивно, за що отримував неодноразово подяки (т.1 а.с.125, т .3 а.с.51,52, 135-161). Також, при призначенні покарання, суд враховує, що ОСОБА_2 страждає на ряд захворювань, зокрема хронічний холецистит з приводу чого перебуває під наглядом лікаря невролога (т.1 а.с.126-128). Його діями нікому будь-яких наслідків не причинено. При призначенні покарання ОСОБА_2, суд прийшов до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових ним злочинів з урахуванням вище наведених обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, призначити покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства. Відповідно до ч.1 п.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироку законної сили минули такі строки: два роки -у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Приймаючи до уваги, що з дня вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ч.1 ст.368 КК України пройшло більше як п'ять років, тому суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,ЗАСУДИВ: ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу 8500 гривень з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки. На підставі ч.1 ст.49 ,ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання призначеного судом у зв'язку із закінченням строків давності. 10/11
08.10.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд - скасувати. Процесуальні витрати віднести на рахунок держави. Речові докази по справі: договір про короткострокову оренду - залишити при справі, журнал реєстрації угод за 2007 рік Рівненського МПК - повернути Рівненському МПК . Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення. Суддя І.М.
Ковальов
11/11