КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 2-А, тел./факс 284-15-77 код ЄДРПОУ 42258617
№
від D£. OS.
Пр. №_/
2019 року
Ж урналісту інтернет-порталу 4vlada.com Торбіч А нтоніні О лександрівні 4vlada. com@gmail. com
Київським апеляційним судом ваш запит, що надійшов на адресу суду 28 січня 2019 року, розглянуто. З приводу поставлених у запиті питань повідомляємо наступне. До суду дійсно надходять клопотання органів прокуратури про розсекречення ухвал слідчих суддів про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукових заходів. Однак, оскільки норми чинного законодавства України не покладають на суд обов’язку здійснювати облік відомостей за критерієм, вказаним у Вашому запиті, відповідна статистика не ведеться. На розгляд експертної комісії з питань таємниць були винесені питання щодо розсекречення ухвал слідчих суддів про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, однак, у задоволенні клопотань про розсекречення вирішено відмовити з огляду на наступне. Виходячи з системного аналізу норм Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16 листопада 2012 року (далі —Інструкція), можна зробити висновок, що положення Інструкції поширюються на розсекречення матеріальних носіїв інформації, а саме ухвал слідчих суддів, постановлених у процесі розслідування кримінального провадження, тобто після факту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і не поширюються на процедурні питання розсекречення ухвал про надання дозволів на здійснення оперативно-розшукових заходів. Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються, у тому числі, як приводи та підстави для початку досудового розслідування, що прямо передбачене положенням статті 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», або для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Разом з тим, відповідно до статті 84 Кримінального процесуального кодексу України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у порядку, передбаченому саме Кримінальним процесуальним
кодексом, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Стаття 86 Кримінального процесуального кодексу України містить поняття допустимості доказу, а саме прямо вказує на те, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому саме Кримінальним процесуальним кодексом України, а не будь-якими іншими нормативними актами. Положення норм чинного загального та спеціального законодавства, у тому числі, тих, що регулюють питання здійснення розсекречування матеріалів про надання дозволів на здійснення оперативно-розшукових заходів, повинні розглядатися в сукупності, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України, Київський апеляційний суд, як орган державної влади, діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Станом на сьогодні, в контексті належної та якісної реалізації завдань і функцій, покладених на суд, нормативне регулювання розсекречення ухвал про надання дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів носить загальний характер і не деталізоване положеннями жодного нормативноправового акту.
Заступник голови К иївського апеляційного суду