28.5.2014
Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 1-283/11
ОК РЕМ А ІМ ЕНЕМ
ПОСТАНОВ А У К РАЇНИ
22 січня 2013 року
Рівненський міський суд
під головуванням судді -Ковальова І.М. при секретарі -Мізера А.В. з участю прокурора -Костюка О.В. з участю захисника підсудного -адвоката ОСОБА_1 з участю підсудного - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Підгірці Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1,У вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України,В с т а н о в и в: Вироком Рівненського міського суду від 22 січня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.368 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу 8500 гривень з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністра-тивно-господарьских функцій строком на 2 (два) роки. На підставі ч.5 ст.74,ст.49 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання призначеного судом у зв'язку із закінченням строків давності. При розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2, судом були встановлені порушення норм кримінально-процесуального законодавства, допущені в ході проведення досудового слідства. 19 грудня 2007 року слідчим прокуратури м.Рівне обвинуваченому ОСОБА_2 було оголошено про закінчення досудового слідства. (т.2 а.с.83). 28 грудня 2007 року обвинуваченому ОСОБА_2 було оголошено слідчим Шрамом О.В. 1/5
28.5.2014
Єдиний державний реєстр судових рішень
протокол про пред'явлення обвинуваченому матеріалів кримінальної справи для ознайомлення. ОСОБА_2 разом зі своїм захисником скористалися, передбаченим кримінальнопроцесуальним законодавством правом. Після чого, слідчим кримінальна справа була скерована до Рівненського міського суду. 19-20 травня 2008 року ОСОБА_2, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи в суді виявив, що в томі №2 на аркушах 3-30 відбулась заміна первинних документів, які містились в матеріалах кримінальної справи, з якою він ознайомлю-вався під час виконання вимог ст.218 КПК України. З тими матеріали, які знаходяться в кримінальній справі слідчий його не знайомив тому він з цих підстав заявляв клопотання про направлення справи на додаткове розслідування. Відповідно до вимог ст.218 КПК України, визнавши зібрані докази достатніми для складання обвинувального висновку і виконавши вимоги статті 217 цього Кодексу, слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому, що слідство в його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи. Матеріали досудового слідства пред'являються для ознайомлення підшитими і пронумерованими. Прокурор, який приймав участь в судовому засіданні при розгляді даної кримінальної справи, не спростував пояснень ОСОБА_2 про заміну в кри-мінальній справі первинних документів, а ОСОБА_2 і його захисник адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердили свої пояснення про заміну аркушів у другому томі кримінальної справи, надавши для огляду в судовому засіданні письмові нотатки, які ними робилися під час виконання вимог ст.218 КПК України з яких вбачається, що в нотатках на аркуша 3-30 в томі 2 кримінальної справи зазначені інші документи, які наявні в кримінальній справі, яка надійшла до суду. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що слідчим прокуратури м.Рівне Шрамом О.В. допущені порушення вимог ст.ст.218-219 КПК України. Крім того, під час судового слідства захисником та засудженим було заявлено клопотання про виконання судом вимог ст.313 КПК України, а саме проведення огляду речових доказів по справі чотирьох грошових купюр номіналом 50 доларів США кожна, які мають наступні серійні номери: № CF 26938169 А; № CE 29973692 А; № IB 23524182 А; №IB 12108985 А та 20 купюр номіналом 50 гривень кожна, загальною сумою 1000 гривень, а також після надання судом останнього слова підсудному ОСОБА_2, останній в своїй промові послався на те, що з ОСОБА_4 був заключний договір оренди, а він своїм правом на оренду приміщення не скористався, тому 1000 гривень, яку було вилучено органами досудового слідства слід звернути на користь Рівненського міського палацу культури. Дане клопотання було задоволене, однак по не залежних від суду причин виконане не було, оскільки вказані вище речові докази зникли з камери зберігання речових доказів прокуратури м.Рівне. Як встановлено судом, органами досудового слідства постановою від 12 грудня 2007 року визнано речовими доказами: чотири грошові купюри номіналом 50 доларів США кожна, які мають наступні серійні номери: № CF 26938169 А; № CE 29973692 А; № IB 23524182 А; №IB 12108985 А та 20 купюр номіналом 50 гривень кожна, зага-льною сумою 1000 гривень (т.2 2/5
28.5.2014
Єдиний державний реєстр судових рішень
а.с.17). Чотири грошові купюри номіналом 50 доларів США які згідно довідки про речові докази обвинувального висновку та супровідного листа від 30 грудня 2007 року № 589 пр-07 про направлення справи до Рівненського міського суду зберігаються в камері зберігання речових доказів прокуратури м.Рівне. 20 купюр номіналом 50 гривень кожна, загальною сумою 1000 гривень згідно довідки про речові докази обвину-вального висновку зберігаються в камері зберігання речових доказів прокуратури м.Рівне в супровідному листі від 30.12.2007 року № 589 пр-07 про направлення справи до Рівненського міського суду про 20 купюр номіналом 50 гривень кожна нічого не зазначено про їх місце знаходження. Як встановлено в судовому засіданні, речові докази в камеру схову прокуратури м.Рівне не здавались, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутній акт пере-дачі речових доказів на відповідальне зберігання, а також грошові кошти не вносились на депозитний рахунок в будьяку установу банку, оскільки в матеріалах справи відсутні такі дані, а також не повертались свідку ОСОБА_4 на відповідальне зберігання. Пояснення прокурора, який приймав участь у справі про те, що речові докази під розписку були повернуті свідку ОСОБА_4 повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні дав показання про те, що йому були повернуті грошові кошти, але не ті, що він передавав ОСОБА_2 і які в послідуючому у останнього були вилучені правоохоронними органами, а інші і не до-лари США, а гривні в еквіваленті до національної валюти. Відповідно до вимог ст. 78 Кримінально-процесуального кодексу України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, а також гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності, зокрема, будь-які предмети матеріального світу, якщо вони містять у собі важливі для вирішення справи відомості Порядок обліку й зберігання речових доказів визначено у ст. 79 КПК та конкретизується єдиною для правоохоронних органів і судів Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів з кримінальних справ, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами від 12 лютого 1990 р. N 34/15, введеною в дію з 1 липня 1990 р., яка діяла на момент прийняття слідчим процесуальних рішень по даній справі. Згідно зі ст. 79 КПК речові докази, після того, як вони будуть уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, повинні бути докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду. Речовий доказ - це об'єкт матеріального світу з індивідуально визначеними характеристиками, носій інформації по кримінальній справі, тому для правильного, повного, всебічного, об'єктивного розгляду і вирішення справи має значення не лише факт наявності речового доказу, а й його якісні характеристики, задля чого і встановлюються детальні правила передачі, зберігання, обліку речових доказів. Органи досудового слідства зобовязані не тільки детально описувати кожний речовий доказ в додатку до обвинувального висновку, але й зазначати його конкретне місце знаходження. Також, відповідно до вимог статей 79,80 КПК України та Інструкції №34/15 речові докази (за 3/5
28.5.2014
Єдиний державний реєстр судових рішень
винятком тих, що швидко псуються) повинні зберігатися до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови про закриття справи. Для зберігання речових доказів в органах внутрішніх справ, прокуратурі та судах обладнуються спеціальні приміщення. За їх відсутності виділяється спеціальне приміщення сейф або металева шафа достатнього розміру. Згідно з параграфом 15 Інструкції №34/15 постанова слідчого, працівників органу дізнання, прокурора або судді (ухвала суду) є підставою для поміщення речових доказів на зберігання. Поміщення в камеру схову оформляється накладною або актом прийому. Відповідно до параграфу 29 Інструкції №34/15 грошові суми, які вилучені у громадян, до набрання вироком законної сили, вносяться на депозитний рахунок органу, який їх вилучив, або здаються у місцеві відділення банків. Відповідно до п.9 ч.1 ст.324 КПК України, постановляючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: що зробити з речовими доказами, зокрема з грошима, ціннос-тями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом. Відповідно до ч.1 ст.330 КПК України, при постановленні вироку суд вирішує питання про речові докази, керуючись правилами, викладеними в статті 81 цього Кодексу. Відповідно до ст. 335 КПК, долю речових доказів у кримінальних справах вирішує суд при винесенні вироку. Відсутність повних даних про місце знаходження речових доказів, заздалегідь створило умови, які ускладнили вирішення питання щодо речових доказів та виконання судових рішень у частині речових доказів, а також зволікло розгляд справи на невиправданий тривалий час. Збирання і пошук речових доказів не є функцією суду, тому суд, не має обов'язку встановлювати місце знаходження всіх речових доказів. Враховуючи вищевикладене, та те, що слідчим порушені вимоги ст.ст.78-80 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів з кримінальних справ, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами N 34/15, суд позбавлений можливості вирішити питання про речові докази як того вимагає ст.ст.324,330,335 КПК України. З метою перевірки вказаних вище фактів та надання оцінки діям, зазначених у постанові осіб, а також з метою недопущення аналогічних порушень в майбутньому, суд вважає за необхідне про виявлені порушення кримінально-процесуального законо-давства працівників прокуратури м.Рівне довести до відома прокурора Рівненської області для відповідного реагування. На підставі викладеного, керуючись ст.23-2,340 КПК України,П О С Т А Н О В И В: Довести до відома для відповідного реагування прокурора Рівненської області про виявлені порушення кримінально-процесуального законодавства слідчим прокуратури м.Рівне Рівненської області Шрам О.В. при проведенні досудового слідства по даній кримінальній справі, а також при організації та здійснення контролю за зберіганням речових доказів в прокуратурі м.Рівне. Не пізніше, як у місячний термін, про результати розгляду окремої постанови повідомити Рівненський міський суд. 4/5
28.5.2014
Єдиний державний реєстр судових рішень
Окрема постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Рівненської області протягом 15 діб. Суддя Рівненського міського суду
І.М.Ковальов
5/5