Міліневський, Микола. Богдан Бенюк: Від Сибіру батьків урятувала мамина вагітність [Електрон. ресурс] // Події тижня: підсумки та факти. - 2023. - 28 лютого - 6 березня (№9). – С.11.
Богдан Бенюк: Від Сибіру батьків урятувала мамина вагітність Микола Міліневський Богдан Бенюк представив кінострічку Зази Буадзе «Мати апостолів», яка розповідає про початок війни у 2014 році. На жаль, фільм не мав в Україні широкого прокату, оскільки в рік його виходу було оголошено пандемію. Але зараз кінострічка гастролює міжнародними фестивалями і збирає нагороди. Актор пригадав, як Леонід Биков змусив його плакати, де зустрів війну 24 лютого і як режисера Андрія Кавуна зробив знову зіркою. Про батьків і патронат старшого брата - Мої мама й тато познайомились у 1942 році, коли їх відвезли до Німеччини, вони були гастарбайтерами. Потрапили вони під Мюнхен, містечко Кірхен, розташоване на кордоні Франції, Італії та Німеччини. Коли мені було півтора року, батька не стало. І мама завжди боялася говорити про той період, бо у військкоматі щоразу питали, чи родичі були інтерновані. І це боягузтво батьків передавалося нам. У мене в сьомому класі ці питання викликали страх. Удома мама казала: «Бодя, нічого там не пиши, просто став прочерк». Так у мене з'явилося багато білих аркушів моєї життєвої душі, бо я не знаю, що відбувалося з моєю сім'єю. Я знаю, що в 1945 році тато з мамою повінчалися в Кірхені, і того ж року мама була вагітна моїм старшим братом. Коли вони переїжджали Раву-Руську, два офіцери запитали: «Яка область?» Мама каже: «Львівська», а тато: «Станіславська». На що один з офіцерів, який був трохи напідпитку, каже: «А самі бандерівські! їдьте до Сибіру». Інший сказав: «Подивися, вона вагітна. Нехай їде додому». Це їх урятувало, і вони повернулися до батька в Івано-Франківській області. Патронат мого брата Петра, який був на одинадцять років старший за мене. Через те що тато рано помер, він означав для мене дуже багато. Я хотів за ним повторювати все. Тим більше, що кіно робило свою справу. Він почав зніматися, і в журналі «Новини кіноекрана» стали з'являтися його фотографії, а в маршрутному автобусі у водія, де прикріплені правила поведінки у транспорті, висіло його фото, і мені хотілося кричати: «Це мій брат!»