Бондарчук, Лілія. Наталя Сумська: «Донести український космос…» // КіноТеатр. – 2008. - №4. – Відомості доступні також з Інтернету: http://archivektm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=808 – Дата перегляду: 26.10.2022.
Розмову веде Лілія Бондарчук Наталя Сумська: «Донести український космос…» – Наталю В’ячеславівно, чи можна сказати, що за «Кайдашеву сім’ю» Івана НечуяЛевицького вас «посватала» студія «Книга вголос», де 2006-го ви записали цю повість та «Миколу Джерю» й одинадцятигодинна Мр3-книжка започаткувала вашу аудіоакторську діяльність? – Гадаю, так. Робота над аудіокнижкою «Кайдашева сім’я» для мене як актриси – це справді щось нове. На сцені можна скористатися мізансценою, а в студії потрібно самим лише голосом зіграти одразу всіх персонажів: працюєш усією душею, а звукове забарвлення образу передає голос. Намагаєшся створити характери, правильно розставити акценти, щоб, зрештою, інша душа (та, яка біля приймача) сприйняла написане автором. Читаючи перед мікрофоном згадані художні твори, занурюючись у часи й характери, змальовані Нечуєм-Левицьким, забувала про всі негаразди. – Ви розпочали роботу над аудіозаписом роману «Солодка Даруся» Марії Матіос, чи не так? – Так, розпочала. Сподіваюся, з часом, врахувавши побажання Марії Василівни Матіос, людини надзвичайно делікатної і щирої, завершимо й цю роботу. Роман нікого не залишає байдужим, і мене зворушила ламана доля героїні, схвилював її характер. Дякую фахівцям «Книга вголос» (нині – мистецька агенція «Наш формат») за те, що запросили мене до співпраці: доторкнувшись до справжньої перлини сучасної літератури, я відчула потребу втілити образ Дарусі на сцені. Олександр Іванович Дзекун, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, трансформував цей твір для сценічного втілення (вже є домовленість про спільну роботу над майбутньою виставою). Треба віддати належне його задумові, оскільки героїня німа. В театрі передати таке надзвичайно складно: навіть найдосвідченіші митці не уявляють, як саме. Марія Василівна, до речі, також здивувалася, дізнавшись про наші плани, але не заперечила. Робота перед мікрофоном мені до душі: нині пробую себе як режисер Національного радіо, коли ж треба підмінити когось з акторів, залюбки «граю» того чи іншого персонажа. Свого часу мріяла озвучувати мультиплікаційні фільми (люблю такі роботи). Вважаю, вони шліфують і виявляють справжнє акторство. Цікаво, що, працюючи перед мікрофоном, наскрізну дію твору часом навіть легше провести, ніж зі сцени, оскільки зосереджуєшся лише на звучанні, тоді як у театрі мусиш враховувати водночас кілька факторів. Як радіопостановник дебютувала цього