Леонтьєва, Світлана. Богдан Бенюк: «Ми маємо помолитися за те, що вони робили з нашими людьми і продовжують робити» // 7Я. – 2023. – 4-10 квітня (№14). – С.10. «Ми маємо помолитися за те, що вони робили з нашими людьми і продовжують робити» Богдан Бенюк—актор театру та кіно, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, очільник Київського академічного драматичного театру на Подолі і провідний актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Театральний педагог, професор, який керує кафедрою акторського мистецтва та режисури драми в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. В інтерв'ю Світлані Леонтьєвій у програмі «Точка опори» Богдан Бенюк розповів про те, як вивозив онуків 24 лютого, про ставлення до росіян, про те, що робив за кордоном, про волонтерство, керівництво театром на Подолі, зйомки фільму із Сергієм Жаданом та ще багато іншого. Як ви змінилися за 2022 рік великої війни? — Змінилися лише емоції. Ця війна в головах патріотів України була очікуваною. Шкода, що це сталося 24 лютого, бо саме у цей день — день народження первістка моєї першої дочки Лесі. Коли святкували його цього року, то згадували той день у 2022-му. Українці – люди м»якотілі, дімаємо, що там (у Росії, — ред.) є і хороші люди. Але треба налаштуватися на те, що ті, хто живе на території Росії і не робить нічого проти їх уряду, — такі самі співучасники як і той, хто стоїть на чолі. Ми маємо помститися за те, що вони зробили з нашими людьми і продовжують робити. Попереду — великі розборки ще будуть. Мені здається, що війна буде довгою. Що ви робили у перші дні повномасштабного вторгнення? — У перший же день я повіз онуків і собаку Пеппу в ІваноФранківську область. Я цю собаку називаю Київметробуд, бо вона перекопала мені все подвір'я. Але 24-го вона різко заспокоїлася і порозумнішала. У Франківськ нас приїхало 10 людей. Потім ще друзі доїхали, то я допомагав їм облаштуватися. Потім мої німецькі друзі почали передавати бронежилети, то я відправляв їх на Київ. Пізніше я зрозумів, що я виїзний, бо мені вже 65 років, тому став возити з-за кордону машини для військових.
Issuu converts static files into: and more. Sign up and create your flipbook.