Парнікоза, Іван. Озеро Тельбин [Електрон. ресурс] // Ліски [сайт]. – Текст. і граф. дані. – К.: 2010-2020. – Режим доступу: http://lisky.org.ua/site/news/news3842.shtml – Дата публікації: 20.01.2020. Дата перегляду: 27.03.2020. Озеро Тельбин Це велике озеро, розташоване на житловому масиву Березняки, пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Тельбин – великий дніпровський меандр, який починався з оз. Святище, проходив оз. Тельбин та на північ від сіл Осокорки та Позняки, біля острова Верби вливався до Дніпра. Давніше під Тельбином напевне розуміли більш широке поняття, ніж те, яке закріпилося за ним на поч. ХХ ст. (фрагмент лівобережної стариці від Микільської Слобідки до Позняків). Імовірно, в це поняття вкладали той же сенс, що в літописні часи в поняття "Золоча". Принаймні в першій половині ХІХ ст. на своєму плані землемір Сноєвський усю систему лівобережних проток називає Тельбин. Так само фігурує він і на рукописній карті Київщини 40-х років ХVІІ ст. "Оз. Тельбинь" фігурує майже на всіх планах д.п. ХІХ ст.-поч. ХХ ст. В 1892 р. воно згадується як "озеро и речка в Остерском уезде, вблизи левого берега Днепра у Позняков". В 1870 р. озеро Тельбин було розсічене залізничною колією. Перед першою світовою війною озеро додатково було перерізане Новодницьким шосе (Вакулішин, 2014).
План Києва. 1918 рік. Джерело Згодом стариця була повністю засипана при гідронамиві тутешніх житлових районів у другій половині 1960-х рр. Залишком колишньої стариці є тільки болітце Сірої Чаплі між залізничними коліями між станціями Дарниця та Київська Русанівка. Натомість на місці нижньої частини Тельбину виникла низка кар’єрних озер. Сучасні ж штучні озера Тельбин та Нижній Тельбин були названі на честь колишньої стариці. В кінці 1970-х берег озера Тельбин підперто бетонною набережною (Вакулішин, 2014).