Культурні столиці Європи

Використані інтернет-джерела Культурна столиця Європи – Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Електрон. Дані. – Режим доступу : https:// uk.wikipedia.org › wiki › Культурна_столи…- Заголов. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 08.04.2020. Культурні столиці Європи (European Capitals of Culture… [Електронний ресурс]. – Електрон. Дані. – Режим доступу : https://creativeeurope. In. ua › posts › European-Cap… Заголов. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 08.04.2020. Названо культурні столиці Європи 2020 року [Електронний ресурс]. – Електрон. Дані. – Режим доступу : https://glavcom.ua/news/nazvano-kulturni-stolici-jevropi2020-roki-650629.htm - Заголов. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 08.04.2020.

Централізована бібліотечна система Дніпровського району м. Києва Бібліотека ім. В.Яна

Культурні столиці Європи

Культурні столиці України: стали відомі цьогорічні…УНН [Електронний ресурс]. – Електрон. Дані. – Режим доступу : www.unn.com.ua › news › 18..- Заголов. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 22.04.2020

Бібліографічну довідку підготувала бібліограф бібліотеки ім. В.Яна Бойко О.М.

02105 Київ пр-т. Миру, 13 т.аб:573-38-97 e-mail:yanalibrary@ukr.net http: //dniprolib.com.ua Яна Бібліотека | Facebook https://uk-ua.facebook.com/.../ Яна-Бібліотека/1

Інформаційна довідка

Київ—2020

«Культурна столиця Європи» — статус міста, який призначається Європейським союзом терміном на один календарний рік, впродовж якого місту надається можливість демонстрації свого культурного життя та культурного розвитку. Мета програми — зближення європейців на основі співпраці в сфері культури, полегшення економічного, політичного та культурного об'єднання країн.

Культурна столиця Європи — місто, яке обирає Європейський Союз терміном на один календарний рік. Протягом цього періоду таке місто організовує низку культурних заходів європейського масштабу. Підготовка до Культурної столиці Європи надає такі можливості для міст як: отримання значних культурних, соціальних та економічних переваг, сприяння відродженню міста, розвитку туризму, зміна іміджу міста та підвищення його статусу на міжнародній арені.

ПРАГА.

Чеська республіка. Карлів міст

МАДРИД.

Іспанія. Королівський театр

АНТВЕРПЕН.

Бельгія. Ратуша

Історична довідка

Програма була започаткована в 1985 році, її перша назва була «Європейське місто культури». Афіни першими отримали це звання. У 1985 році міністр культури Греції Меліна Меркурі та її французький колега Джек Ланг вирішили, що буде гарною ідеєю кожного року обирати культурну столицю задля підвищення обізнаності про європейську спільну історію та цінності. В 1999 році програму було перейменовано на Культурну столицю

ЗАХІДНИЙ БЕРЛІН. Німеччина.

АФІНИ. Греція.

Акрополь

РОТТЕРДАМ.

Нідерланди.

ЛЮКСЕМБУРГ.

Собор Богоматері

ПАРИЖ. Франція.

Ейфелева вежа

Європи. Європейська Комісія опікується програмою і кожного року Рада міністрів Європейського Союзу офіційно призначає культурні столиці Європи: до цього часу було призначено понад 50 міст.

15 березня 2004 року комітет з культури Європарламенту схвалив доповідь Мішеля Рокара з пропозицією змінити наявну процедуру вибору майбутніх європейських культурних столиць року. Комітет також схвалив пропозицію про формування графіка та системи відбору, згідно з якою від 2009 року щороку два міста ставатимуть в Європі культурною столицею року: одне місто — від країни, яка нещодавно вступила до Європейського Союзу, а друге — від країни, що вже певний час була членом ЄС.

1985 АФІНИ. Греція. Акрополь.

1986 ФЛОРЕНЦІЯ. Італія.

1987 АМСТЕРДАМ. Нідерланди. Королів ський палац.

1988 ЗАХІДНИЙ БЕРЛІН. Німеччина.

1989 ПАРИЖ. Франція. Ейфелева вежа.

1990 ГЛАЗГО. Шотландія. Художня галерея і музей Келвін – грошв 1991 ДУБЛІН. Ірландія. Замок.

1992 МАДРИД. Іспанія. Королівський театр.

1993 АНТВЕРПЕН. Бельгія. Ратуша

1994 ЛІССАБОН. Португалія. Базиліка. Ештрела 1995 ЛЮКСЕМБУРГ. Собор Богоматері 1996 КОПЕНГАГЕН. Данія. Церква Фредеріка.

1997 САЛОНІКИ. Греція. Біла вежа.

1998 СТОКГОЛЬМ. Швеція. Врангельський палац.

1999 ВЕЙМАР. Німеччина. Пам’ятник Гете і Шиллеру.

2000 АВІНЬЙОН. Франція. Papes depuis Tour Philippe le Bel. 2000 БЕРГЕН. Норвегія. Національна сцена.

2000 БОЛОНЬЯ. Італія.

2000 БРЮССЕЛЬ. Бельгія. Гран-Плас. Центральна площа міста.

2000 ГЕЛЬСІНКІ. Фінляндія. Вид на Кафедральний Собор.

2000 КРАКІВ. Польща. Марійський костел.

2000 ПРАГА. Чеська республіка. Карлів міст.

2000 РЕЙК’ЯВІК. Ісландія. Національний музей.

2000 САНТЬЯГО-де-КОМПОСТЕЛЛА. Іспанія. Кафедральний собор.

2001 РОТТЕРДАМ. Нідерланди.

2001 ПОРТУ. Португалія. Річка Дору, панорама історичного міста.

2002 БРЮГГЕ. Бельгія. Беффруа.

2002 САЛАМАНКА. Іспанія. Головна площа міста.

Україна

У 2019 році Український культурний фонд адаптував дану практику в Україні та створив програму «Культурні столиці України», яка надає можливість українським територіальним громадам у майбутньому претендувати на статус Культурної столиці Європи. Метою програми є сприяння промоції та розвитку культури в рамках реформи децентралізації з урахуванням спроможності територіальної громади, потреб й інтересів членів цієї громади.

Культурні столиці України: сталі відомі цьогорічні переможці: КИЇВ. 17 квітня. УНН. Переможцями програми “Культурні столиці України” оголошено міста Маріуполь і Славутич, які отримають гранти. Реалізацію проектів переможців перенесено на 2021 рік. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу Украънського культурного фонду. Маріуполь - “Велика культурна столиця”, сума гранту становить 23 млн 136 тис. грн) Славутич - “Мала культурна столиця”, сума гранту — 10 млн 990 тис.

грн)“.

2020 рік

Культурними столицями ЄС цьогоріч стали хорватська Рієка та ірландський Галвей Хорватське портове місто Рієка та ірландське місто Ґолвей носитимуть звання «культурних столиць Європи» протягом 2020 року.

Рієка є першим хорват ським міст ом, яке удостоїлося звання «культурної столиці Європи». Його культурна програма на 2020 рік, яка втілюватиметься під гаслом «Порт різноманіття», стосуватиметься передусім тем води, роботи і міграції, пов’язаних із ідентичністю, а також і ширшого глобального культурного контексту. Ґолвей – уже третє місто Ірландії, що носитиме звання «культурної столиці». У 2020му воно реалізує культурну програму під назвою «Занурся в магію», де робитиме наголос на темах мови, краєвидів та міграції.

2003 ГРАЦ. Австрія.

2004 ГЕНУЯ. Італія. Фонтан на площі Piazza.

2004 ЛІЛЛЬ. Франція. Палац витончених мистецтв.

2005 КОРК. Ірландія. Національний університет.

2006 ПАТРИ. Греція. Панорама міста.

2007 СІБІУ. Румунія. Історичний центр міста.

2007 ЛЮКСЕМБУРГ 2008 ЛІВЕРПУЛЬ. Великобританія.

2008 СТАВАНГЕР. Норвегія.

2009 ВІЛЬНЮС. Литва. Вежа Гедимінаса.

2009 ЛІНЦ. Австрія. Музей сучасного мистецтва.

2010 ЕССЕН. Німеччина. Панорама міста з Ратуші.

2010 СТАМБУЛ. Туреччина. Софійський собор. Константинополь.

2010 ПЕЧ. Угорщина. Міська ратуша.

2011 ТУРКУ. Фінляндія. Замок.

2011 ТАЛЛІНН. Естонія. Старе місто.

2012 ГІМАРАЙШ. Португалія. Замок.

2012 МАРИБОР. Словенія. Головна площа.

2013 МАРСЕЛЬ. Франція. Собор Діви Марії.

2013 КОШИЦЕ. Словаччина. Собор св. Єлисавети.

2014 Умео. Швеція, Рига. Латвія 2015 Монс. Бельгія, Пльзень.Чехія

2016 Сан-Себастьян. Іспанія, Вроцлав. Польща 2017 Орхус. Данія , Пафос. Кіпр 2018 Леуварден. Нідерланди, Валетта. Мальта 2019 Матера. Італія, Пловдив. Болгарія

Як обираються культурні

столиці Європи?

Лише європейські міста країн-членів ЄС мають право на участь у Премії. Однак, рада ЄС може призначити культурною столицею ЄС одне місто з країни, що не є членом ЄС, на рік, якщо призначення такого міста буде схвалене одноголосно. За шість років до проведення року культурної столиці Європи обрані приймаючі країни оголошують конкурс (зазвичай, через Міністерство культури). Міста, що зацікавлені взяти участь, подаються на конкурс. Подані заявки перевіряються на етапі попереднього відбору групою незалежних експертів у галузі культури. Комісія узгоджує шорт-лист міст, які пізніше мають надати деталізовані заявки. Далі, комісія проводить повторне оцінювання заявок і рекомендує одне місто. Таке місто буде далі офіційно визнане Культурною столицею Європи. Роль Європейської

Комісії тут полягає у забезпеченні дотримання правил, встановлених на рівні ЄС, протягом усього процесу відбору. Фактично, культурні столиці Європи вже відомі за чотири роки до проведення конкурсу. Такий тривалий проміжок часу необхідний для планування та підготовки цього комплексного заходу. Щороку Європейська Комісія публікує звіт про результати діяльності Культурних столиць Європи попереднього року. Для столиць, обраних після 2019 року, міста самі проводять таку оцінку та надсилають її до Єврокомісії.

До 2023 року визначені такі культурні столиці Європи: 2020 – Рієка (Хорватія) та Голвей (Ірландія); 2021 – Тімішоара (Румунія), Елефсі(Греція) та Новий Сад (Сербія, країна-кандидат); 2022 – Kаунас (Литва) та Еш (Люксембург); 2023 – Веспрем (Угорщина); 2024 – Тарту (Eстонія) (рекомендовано), Бодо (Норвегія, країна EFTA/EEA) (рекомендовано) та Бад-Ішль (Австрія) (рекомендовано).