Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві держадміністрації Центральна районна бібліотека ім. П. Тичини
Скільки ламало життя, Скільки брало на глум — Чистим лишився стяг, Вічним — шляхетний сум.
Серія “Нові імена в назвах вулиць Дніпровського району”
Євген Сверстюк
Шановні читачі! Центральна районна бібліотека ім. П.Тичини продовжує видання краєзнавчо-бібліографічних посібників з циклу “Нові імена в назвах вулиць Дніпровського району”. Ці видання присвячені заслуженим діячам історії, культури, літератури, імена яких носять вулиці Дніпровського району.
Людина гідності і честі: Євген Сверстюк Краєзнавчо-бібліографічний список
Цей краєзнавчо-бібліографічний посібник присвячений Євгену Сверстюку, людині, що уособлювала цілу епоху боротьби проти тоталітаризму, який із крицевою стійкістю протистояв потужній владній машині. Дисидент, публіцист і літературознавець, філософ і моральний авторитет. Чоловік, який був воїном, навіть коли залишався один в полі. Його слів боялися настільки, що запроторили до таборів, та це не зламало його і не змусило замовчати. До останніх днів життя Євген Сверстюк був активним у громадському та релігійному житті, був учасником Ініціативної групи "Першого грудня". Видання буде цікавим працівникам бібліотек і читачам, які не байдужі до історії України, її визначних особистостей, цінують культурні надбання, які цікавляться сьогоденням Києва, бажають отримати більше інформації про особу, чиє ім.”я в назві вулиці, на якій вони проживають. Український філософ, письменник, дисидент Євген Сверстюк жив на вулиці, ім»ям якого вона названа, зараз тут живе його сім’я.
Київ, 2018 © ЦРБ ім. П.Г.Тичини, 2018 2
«Город есть книга, в коей всякая улица занимает страницу. Будем прибавлять новые листы, но не станем вырывать старых»
М.Погодин
(переїзд, нині закритий).
Ву́лиця Євге́на Сверстюка́ — вулиця у Дніпровському районі міста Києва, житловий масив Лівобережний (історична назва — Микільська слобідка). Пролягає від Броварського проспекту до бульвару Верховної Ради. Прилучаються вулиці Раїси Окіпної, Ованеса Туманяна, Плеханова (двічі) і залізниця Історія вулиці
Вулиця виникла у 1-й чверті XX століття, була частиною вулиці 3-го Інтернаціоналу (разом з проспектом Миру, вулицями Празькою і Бориспільською). У 1955 році була перейменована на вулицю Марини Раскової, на чест ь радянської льотчиці-штурмана, Героя Радянського Союзу Марини Раскової. Сучасна назва на честь українського письменника і дисидента Євгена Сверстюка — з 2015 року.
Київська міська рада IV сесія VII скликання РІШЕННЯ від 8 жовтня 2015 року N 129/2032 Про повернення історичних назв, перейменування та найменування вулиць, провулку у місті Києві Відповідно до пункту 41 частини першої статті 26, пункту 1 статті 37, пункту 1 частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", враховуючи протоколи засідання комісії з питань найменувань від 25 лютого 2015 року N 1, від 27 квітня 2015 року N 2 та від 09 червня 2015 року N 3, а також з метою збереження історичного спадку територіальної громади міста Києва Київська міська рада вирішила: 1. Перейменувати вулицю у місті Києві згідно з додатком 1. 2. Повернути історичні назви та перейменувати вулицю та провулок у місті Києві згідно з додатком 3. Найменувати вулиці у місті Києві згідно з додатком 3. 4. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній зв'язків. Київський міський голова
Вулиця Євгена Сверстюка (Київ) [Електрон. ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія [сайт].—Текст. та графіч. дані.— 2001-2018.—Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Вулиця_Митрополита_Андрея_Шептицького (26.09.2018).
3
4
В. Кличко
Перелік вулиць, площ, провулків та проспектів, які перейменовуються у місті Києві
Сверстюк Євген Олександрович
Додаток до розпорядження Київського міського голови від від 8 жовтня 2015 року N 129/2032 N п/п Стара назва 1. Вул. Марини Раскової
Нова назва Вул. Євгена Сверстюка
Дата народження: 13 грудня 1927 р. Місце народження: с. Сільце, нині Горохівського району, Волинської області Стать: чоловік Національність: українець Соціальне походження: з селян Освіта: Львівський державний університет, відділення «логіка і психологія» філологічного факультету (1947—1952), потім — аспірант Науково-дослідного інституту психології Міносвіти України (1953—1956) Професія / місце роботи: вчитель, столяр Місце проживання: м. Почаїв, с. Богданівка Підволочиського району (все - Тернопільська область), Київ Дата смерті: 1 грудня 2014 р. Місце смерті: Київ Дата арешту: січень 1972 р. Осуд: березень 1973 р. Стаття: 62 ч. I КК УРСР за виготовлення і розповсюдження документів «самвидаву» Вирок: сім років таборів та п'ять років заслання Місце відбуття: ВС — 389/36 у Пермській області
Розташування Район Від вул.Луначарського Дніпровський Анатолія, Броварського проспекту до вул. Плеханова
Марина Раскова (1912-1943) — російська радянська льотчиця, встановила ряд авіаційних рекордів, в тому числі у складі жіночого екіпажу. Уповноважена особливого віділу Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД). За безпересадочний політ "Москва-Далекий Схід" нагороджена званням "Герой СРСР". З 1937 року служить в органах НКВД, з 1939-го - уповноважений особливого відділу. Мала спеціальне звання "старший лейтенант держбезпеки". Член більшовицької компартії з 1940 року. З початком німецько-радянської війни організовувала жіночі авіаційні полки, в 1942 році - командир жіночого бомбардувального полку. Розбилася під час перельоту до фронту в 1943 році. Євген Сверстюк (1928-2014) - український письменник, мислитель, філософ, громадський діяч. Доктор філософії. Президент Українського ПЕН-клубу (міжнародна неурядова організація письменників). Засновник і редактор православної газети "Наша віра". Політв'язень радянського режиму, переслідуваний за участь у "самвидаві" і протести проти арештів і незаконних судів. У 1973 році засуджений радянською владою на сім років таборів і п'ять років заслання. Автор одного з найважливіших текстів українського самвидаву — "З приводу процесу над Погружальським". Один із засновників Українського культурологічного клубу - київської неформальньої "тусовки" інтелектуалів, першої незалежної громадської організації в післявоєнній Українській РСР, організатору першого в УРСР неофіційного мітингу. Учасник та активіст Української гельсінської спілки. Лауреат Шевченківської премії (1995). 5
6
7
Сверстюк Євген Олександрович (нар. 13.12.1928, с. Сільце Горохівського р-ну Волинської обл.). Народився в селянській родині. 1952 закінчив філологічний факультет Львівського університету (відділення «логіка і психологія»), 19531956 - аспірант НДІ психології. 1956-1959 — викладач української літератури в Полтавському педагогічному інституті. 19591960 та 1962-1965 - старший науковий співробітник Українського НДІ психології. 1961-1962 — завідувач відділу прози журналу «Вітчизна». Чотири рази за ці роки звільняли з роботи з політичних мотивів. До захисту кандидатської дисертації не був допущений. З 1965 до арешту в 1972 - відповідальний секретар редакції «Українського ботанічного журналу». З часу виникнення в 1960 київського Клубу творчої молоді, який став центром неофіційного культурного й громадського життя Києва і всієї України, Сверстюк— один з найактивніших його учасників, поруч і в тісному зв’язку з такими відомими діячами української культури і мистецтва як Алла.Горська, Василь Симоненко, Іван Обдарованість люСвітличний, Їван Дзюба, Ліна Костенко, бов’ю – то головний вимір людини. Іван Драч, Василь Стус, Лесь Танюк та Здатність любити, плекати любов у собі, інші. в дітях, в навкоОдним із найгостріших і найпопу- лишньому світі – то лярніших творів українського самвидаву турбота найголовніша. Це творчий дар! 60-х років був анонімний памфлет про З есе «Любов, спалення Центральної наукової бібліотеяку ми успадкували» ки «З приводу процесу над Погружальським», що його написав, як пізніше стало відомо, Сверстюк у співавторстві з Іваном Світличним.
Важливими подіями національнокультурного життя були його неофіційні публічні виступи, зокрема, на вечорі пам’яті Василя Симоненка (1964). Про характер протистояння багато говорить відкритий лист до газети «Літературна Україна» у зв’язку з газетним цькуванням Вячеслава Чорновола. Широко розповсюджувалися в самвидаві відомі його есе «Собор у риштованні», «Іван Котляревський сміється», «Остання сльоза», «На мамине свято», вони часто передавалися радіостанціями «Свобода», «Голос Америки». У 60-х роках Сверстюк був неодмінним учасником напівлегальних літературних вечорів, зборів, забоПокоління, яке не ронених святкувань біля пам’ятника Тапрагне змінити життя расу Шевченку дня перенесення його пра- – хворе покоління. ху з Петербурга в Україну 22 травня 1861 Радіо Свобода року. Сверстюк виступив з відомою промовою на похороні Алли Горської, яка трагічно загинула. Заарештований в січні 1972 під час масових арештів української інтелігенції. Більшість заарештованих було засуджено восени того ж року, а слідство у справі Сверстюка затягнулося більше як на рік, хоча справа була чисто «літературною». Свої твори автор підписував власним прізвищем і тому нічого було розслідувати. Засуджений Київським обласним судом за ст. 62 ч. 1 КК УРСР 16-24.04.1973 на максимальний термін — 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. Йому були інкриміновані як антирадянські згадані есе. Головним предметом звинувачення була книжка «Собор у риштованні» (Париж, 1970), також публічні виступи, зокрема, перед працівниками освіти в 1965 році з критикою ідеологічних стереотипів і системи неправди в роботі школи, 8
розмови зі знайомими, окремі висловлювання. «Останнє слово» Сверстюка на суді згодом поширювалося в самвидаві. Відбував термін у 36-му і 35-му таборах у Пермській обл. Брав участь у численних акціях протесту Один в полі воїн — це перше гасло кож- — голодуваннях і страйках, перебував ної людини, кожен під особливим наглядом, його систематимає бути воїном і воювати там, де може чно кидали до карцеру. Наприкінці лютобути успішним і не го 1978 був посаджений на 4 місяці в перекладати свою ПКТ (приміщення камерного типу, тобто роботу на інших. внутрішньотабірна в’язниця). На засланСайт Ініціативної групи «Першого грудня» ня теж був відправлений після 15 діб карцеру. На засланні (село Богдарин Бурятської АРСР) працював столяром геологічної експедиції. Звільнений у жовтні 1983. У Києві мав таку ж столярну роботу, якої позбувся в 1988 у зв’язку з поїздкою в Американське посольство на зустріч дисидентів. Починаючи з літа 1987 Сверстюк брав активну участь у роботі напівлегального Українського культурологічного клубу, зокрема, виступив з лекцією в зв’язку з 50-річчям загиблого в таборах Василя Стуса й оголосив, що передав текст Лондонському центрові Міжнародного ПЕН-клубу. З 1989 Сверстюк є незмінним редактором християнської Газети «Наша віра». Відстоює позиції Церкви поза політикою. Належить до Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ), що не бажає бути Церквою державною. З 1989 ~ президент Української асоціації незалежної творчої інтелігенції, яка присуджує щорічні премії ім. Василя Стуса. 9
У 1993 Сверстюк обраний президентом Українського ПЕНклубу. Численні статті й публічні виступи …починати треба з письменника перед інтелігенцією, стусебе. В моральному дентами, школярами, по радіо й телеприниженні ми на самому дні. Підніма- баченню впливають на подолання інетися вгору важко, але рції страху в суспільстві, на відрорадісно дження національних духовних цінностей. Перебуваючи поза політичними організаціями, він, проте, впливає на формування ідеології національно-патріотичного руху в цілому й особливо на духовне відродження України. Після проголошення незалежності України був активним ідеологом дерадянізації країни. Широко відомі його публікації, присвячені подоланню радянського спадку в духовному житті. Нагороджений Орденом Свобо- Урочистий вечір з нагоди 80річчя Євгена Сверстюка, Націди «…за видатні заслуги в утверональна філармонія, грудень дженні суверенітету та незалежності 2008 року Фото Ігоря Сіренка України, Суспільство без віри і мужність і самовідданість у відстоюлюбови втрачає здатність розрізняти ванні прав і свобод людини, плідну лідобро і зло. тературно-публіцистичну діяльність та з нагоди Дня Свободи…» згідно з Указом Президента України «Про нагородження Євгена Сверстюка орденом Свободи» від 25 листопада 2008 р. № 1075/2008.
10
Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня» — створеного у 2011 році об'єднання українських інтелектуалів та громадських діячів. У її складі був одним з авторів Національного акту свободи — пропонованого Верховній Раді України суспільного договору, який був опублікований 14 лютого 2014 року і мав на меті знайти шляхи виходу з політичної кризи. Помер 1 грудня 2014 року на 86 році життя. Поховання відбулося 4 грудня 2014 року на Байковому кладовищі. Відспівали Сверстюка в церкві Різдва Богородиці УАПЦ, прощалися з дисидентом у Будинку вчителя. Невідомі факти з життя Євгена Сверстюка від дружини Валерії Андрієвської Я спробувала більш-менш об’єктивно проаналізувати його життя і прийшла до висновку, що це життя пройшло під знаком великої Божої ласки. Йому було подароване досить довге життя. Він знав про час свого відходу. Якось я бачу, що він сидить пише. Заглядаю через плече, читаю ‒ «це моя остання зима». Колись його батько, малописьменний чоловік, дуже віруючий, змінив йому рік народження і замість 27-го записав йому 28-й. Так він зробив сина на рік молодшим і врятував від участі в загоні так званих «ястрибків» на Волині. Це була молодь, яка допомагала партії на селі. Доля їх плачевна. У сім років він осліп. Це сталося в жнива. Батьки все кинули, поїхали до лікарів, однак вони розвели руками й сказали, що нічого зробити не можна й дитина залишиться сліпою. Хтось порадив зводити його до баби-шептухи, вона молилась біля 11 нього, проводила всі необхідні процедури і дитина прозріла.
Євген Сверстюк брав участь у культурологічному клубі, був президентом в українському ПЕН-центрі, 25 років знаходив кошти, щоб фінансувати загальнохристиянську і позаконфесійну газету «Наша віра».
Він встиг провести в останню путь своїх найкращих друзів, Михайлину Коцюбинську, Івана Бровка, Опанаса Заливаху, і сказати над кожним із них своє останнє слово.
Він завжди писав: «Мені добре, коли навколо ‒ добрі люди». І зі заслання він теж писав матері, що йому добре, бо оточують добрі люди з табору.
Коли він отримав премію «Світло Справедливості» та грошову винагороду, купив відлитий у Польщі дзвін. Його повісили у нашій церкві. Він його назвав «Андрій» на честь свого покійного сина. Так у нашій церкві на службу кличе дзвін «Андрій». Слово про Людину з великої літери Чим більше слабшали його фізичні сили, тим більшою моральною опорою він ставав. Він стояв на всіх людських роздоріжжях, щоб вказати на шлях віри: «На цьому шляхові переможеш». Ініціативна група «Першого грудня».
В Україні дуже багато професійних патріотів. Різних – свідомих, меркантильних, різних…Але ще був Сверстюк. І сьогодні його вже немає. Оце трагедія для країни. Семен Глузман, політв’язень радянських часів, правозахисник, психіатр. Сверстюк був прикладом для усіх українців. Поровський, депутат Верховної Ради першого, другого і четвертого скликань 12
Він виступав на Майдані, звертаючись до мільйонів людей. Все життя він звертався до мільйонів людей, закликаючи нас до боротьби за свободу, закликаючи нас жити за цінностями свободи, патріотизму, гідності, віри. Ярина Ясиневич, керівник програм Центру досліджень визвольного руху Людей такого не тільки літературного таланту, а такої духовної якості ми нечасто зустрічаємо. На мою думку, це була направду надзвичайна людина. ... Це був справжній патріот, який дуже багато задля України зробив і через Україну потерпів. Але який приймав це мужньо, як справжній виклик. Блаженніший Любомир Гузар Євген Сверстюк вбачав у нас, народі, в простих людях, велику духовну шляхетність. Він вважав, що нас врятує прагнення чистоти, прагнення порядності та внутрішня шляхетність людської душі. Василь Будний, український літературознавець, педагог. Євген Сверстюк був Людиною гідності до всіх революцій, під час революцій і після них. Він був Людиною гідності й честі — у великому й малому, бо гідність і честь не мали для нього кількісних вимірів. Іван Дзюба Весь цей час, навіть у дуже складних ситуаціях, він зберігав рівновагу духу. А все тому, що його життєве кредо, його громадянська позиція була основана на Божих істинах. Це була глибоковіруюча людина, моральний камертон українського народу, джерело спокою і миру. Він мав особливу автентику, був правдивий. Не лише перебував у середовищі, але й випереджував його. Я думаю, що він свою авангардну роль виконав. Тепер час іншим перебирати естафету. 13
Ректор Українського католицького університету, владика Борис Гудзяк.
Роздуми й афоризми Євгена Сверстюка
Тут спадає на думку закон про незнищенність духовної енергії: не можна безслідно поховати ту силу, що вулканила Україну століттями, сходила кров'ю, вкривалась могилами, а потім знову вставала, налітала вихром і зносила тимчасові палаци нових панів та перекривала принишклі чужі голоси українською піснею. «Іван Котляревський сміється» Є щасливі нації. Для них відступництво та національна зрада — просто випадок патології, що реєструється в клініці, але не фіксується в історії. Для нас цілими століттями дорога зради пахла коритом, мундиром, золотом, а дорога вірності — кров’ю. «На Дев’яте березня» Хочемо боротися за українську мову — борімось цією мовою за вищі моральні ідеали й цінності, історично пов’язані з цією мовою. Тільки вага, глибина і шляхетність надають шляхетного звучання українській мові. Парубоцький патріотизм типу «не вірю в Бога — вірю в Україну» ніколи не привабить. Віра в Україну мусить бути наповнена добром і вірою в загальнолюдські ідеали. Виступ на установчій конференції Товариства української мови Молодь повинна долати українську хворобу порізненості, ледачого самозаспокоєння й неуцтва, споживацького патріотизму і позірної релігійності. Спадкову хворобу. Як завжди, нормальна молодь гуртується в об’єднання, де культивуються принципи безкорисливости, змагальности, ідеалізму. Без ідеалізму і романтизму немає молоді. Вільний молодіжний портал Є одна безперечна особливість нашої культури: вона не принесена з чужого поля, вона йде від свого давнього джерела, відчутного і невидимого, що пізнається відчуттям рідної землі і відчуттям неба.
З есе «Духові джерела української літератури» 14
Твори письменника Сверстюк, Євген. А що, якби Шевченко... : 2014 - рік Шевченка, генія нашого народу / Євген Сверстюк; фото // День. - 2014. 10-11 січня (№2-3). - С.14-15. Сверстюк, Євген. Блудні сини України / Євген, Сверстюк ; упор. Т.Марусика; ред. О.Рибалка. – Київ, 1993. - 256с. (Українське відродження: історія і сучасність). Сверстюк, Є. Володька Сосюра і червона калина : есеї / Євген Сверстюк // Дивослово. - 2008. - №12. - С.54-55. - Спогади Євгена Сверстюка про творчість Володимира Сосюри. Сверстюк, Є. О. Гоголь і українська ніч : есеї / Євген Сверстюк. – Київ, КЛІО, 2013. - 328 с. Сверстюк, Є. Гоголь і Шевченко у Петербурзі / Євген Сверстюк // Дивослово. - 2009. - №4. - С.56-58. - До 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя. Спільне у творах Т. Шевченка та М. Гоголя.
Сверстюк, Є. Доля поета / Євген Сверстюк ; фото // Літературна Україна. - 2007. - 22 лютого (№7). - С.1. - Спогади про Павла Тичину. Сверстюк, Євген. Книга джерельна / Євген Сверстюк // Літературна Україна. - 2012. - 2 лютого (№5). - С.10. - Про книгу Мирослава Дочинця "Вічник". Сверстюк, Євген. Мудрість серця / Євген Сверстюк // День. 2012. – 27 28 січня (№13-14). - С.23. - Про книжку Мирослава Дочинця "Вічник". Сверстюк, Є. На моїм віку : есеї / Євген Сверстюк // Дивослово. - 2008. - №12. - С.51-56. Сверстюк, Є. На святі надій : вибране / упоряд. В.Андрієвська, Р.Лиша. – Київ, Наша віра, 1999. – 784 с. Сверстюк, Є. О. Писані синім крилом / Євген Сверстюк ; упоряд. Олена Голуб. - Київ : Кліо, 2015. - 255 с. 15
Література про Євгена Сверстюка Грабовський, Сергій. Євген Сверстюк і його християнська утопія // День. – 2015. – 1 грудня. Євген Сверстюк // Знані дніпровці : біобібліографічний словник. Вип.3 / Центральна районна бібліотека ім. П.Тичини. – Київ, 2016. Коцюбинська, М. Крізь велику призму / М. Коцюбинська // Сверстюк, Є. На святі надій : вибране / упоряд. В.Андрієвська, Р.Лиша. – Київ, Наша віра, 1999. – С.6-9. – Літературний портрет Євгена Сверстюка. Кошелівець, І. Окремий Євген Сверстюк / І.Кошелівець // Сверстюк, Євген. На святі надій: вибране / упоряд. В.Андрієвська, І.Лиша. – Київ, Наша віра, 1999. – С.10-20.- Про людську та письменницьку особистість Євгена Сверстюка. Кріль, Н. Сузір»я яскравих зірок на тлі негоди: митцішістдесятники в контексті доби / Надія Кріль // Дивослово. – 2005. - №5. – С.2-8. – Про життя та творчість митцівшістдесятників, Євгена Сверстюка зокрема. Кушнір, Галина. Євген Сверстюк: люди нині зголодніли за чесним і мужнім словом // Україна молода. – 2015. – 15 грудня. Лавріненко, О. Євген Сверстюк: «Утрачено той рівень культури, який зобов'язує до сповідування вершин і плекання принципу правдивості» // День. – 1999. – 6 листопада. Сінченко, Олексій. Діалог понад часом / Олексій Сінченко // Літературна Україна. - 2012. - 23 лютого (№8). - С.11. - Про книгу Євгена Сверстюка "Шевченко понад часом". Слабошпицький, Михайло. Його обличчя ніколи не накривала тінь / Михайло Слабошпицький; фото // Урядовий кур'єр. 2015. - 9 січня (№2). - С.8. - Життєвий і творчий шлях українського письменника Євгена Сверстюка. Славич, Мирослава. Шістдесятництво як явище соціальне і культурне / Мирослава Славич, Мирослава Лукашенко // Дивослово. - 2017. -№5. - С.15-18. - Шістдесятництво в контексті таких навчальних дисциплін, як українська література та історія. Огляд персоналій шістдесятників, значення їхнього життєвого чину для України. 16
Усенко, Лариса. Відійшов у вічність воїн світла Євген Сверстюк : Політв'язень радянського режиму, письменник, філософ, гоголезнавець, непримиренний борець за свободу, він з честю проніс свій хрест нивою життя / Лариса Усенко; фото // Урядовий кур'єр. - 2014. - 3 грудня (№225). - С.3. Інтернет—джерела Сверстюк, Євген. Волинь. Спогад війни [Електронний ресурс] // Українська правда [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 20072018. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/columns/2013/04/17/120773/ - Дата публікації: 02.04.2013. – Дата перегляду: 04.09.2018. Сверстюк, Євген. Плекання національної пам’яті [Електронний ресурс] // Українська правда [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2007-2018. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/columns/2013/11/19/13973/ - Дата публікації: 19.11.2013. – Дата перегляду: 04.09.2018. Сверстюк, Євген. Пам’ятник бандерівцеві [Електронний ресурс] // Українська правда [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2007-2018. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/columns/2011/11/4/61126/ - Дата публікації: 04.11.2011. – Дата перегляду: 04.09.2018. *** Ганцяк-Каськів, О. Євген Сверстюк: «Наша культура залишається справжньою тоді, коли вона закорінена у традиції» [Електронний ресурс] // "Християнин і світ" Суспільнорелігійний часопис [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2018. – Режим доступу: http://xic.com.ua/z-zhyttja/11-intervju/41-jevgenserstjuk-lnasha-kultura-zalyshajetsja-spravzhnoju-todi-koly-vonazakorinena-u-tradycijir – Дата перегляду: 04.09.2018. Десять важливих цитат Євгена Сверстюка [Електронний ресурс] // Твоє місто [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2007-2018. – Режим доступу: http://tvoemisto.tv/news/10_vazhlyvyh_tsytat_yevgena_sverstyuka_ 67550.html - Дата публікації: 02.12.2014. – Дата перегляду: 04.09.2018. 17
Євген Сверстюк: “Мало самого таланту: треба мати український хребет” [Електронний ресурс] // Ініціативнв група Першого грудня [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2018. – Режим доступу: http://1-12.org.ua/2015/01/29/3373 - Дата публікації: 29.01.2015. – Дата перегляду: 21.09.2018. Калита, Василь. Євген Сверстюк: тернистий шлях до істини [Електронний ресурс] // Листи до приятелів [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2007-2018. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/columns/2011/11/4/61126/ - Дата публікації: 10.12.2017. – Дата перегляду: 04.09.2018. Кармелюк, А. Євген Сверстюк: «Ти – Людина, сину мій» [Електронний ресурс] // Націоналістичний портал. – Текст. та граф. дані. – 2007-2018. – Режим доступу: http://ukrnationalism.com/publications/1008-yevhen-sverstiuk-tyliudyna-synu-mii.html - Дата публікації: 18.01.2015. – Дата перегляду: 04.09.2018. Київську вулицю Марини Раскової перейменували на Євгена Сверстюка [Електронний ресурс] // Українська правда [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2007-2018. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/short/2015/10/12/148610/ - Дата публікації: 12.10.2015. – Дата перегляду: 04.09.2018. Невідомі факти з життя Євгена Сверстюка [Електронний ресурс] // Волинські новини. Перше інформаційне агенство [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2017-2018. – Режим доступу: https://www.volynnews.com/news/culture/nevidomi-fakty-z-zhyttiayevhena-sverstiuka/ - Дата публікації: 12.09.2015. – Дата перегляду: 04.09.2018. Терен, Т. Євген Сверстюк. Світло посеред темряви [Електронний ресурс] // Українська правда [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2007-2018. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2014/12/2/185115/ - Дата публікації: 02.12.2017. – Дата перегляду: 04.09.2018. Санникова, Олена. Сергій Ковальов про Євгена Сверстюка: “Він, власне, і був лицарем” [Електронний ресурс] // Українська літературна газета [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 20072018. – Режим доступу: http://litgazeta.com.ua/interviews/sergijkovalov-pro-yevgena-sverstyuka-vin-vlasne-i-buv-lytsarem/ - Дата публікації: 02.12.2015. – Дата перегляду: 04.09.2018. 18
Сінченко, О. Євген Сверстюк: «Мало самого таланту: треба мати український хребет» [Електронний ресурс] // Оранта [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2018. – Режим доступу: http://oranta.org/ index.php?option=com_content&view=article&id=2603:2015-01-3118-43-04&catid=28:tema-nomera-cat&Itemid=2 - Дата публікації: 31.01.2015. – Дата перегляду: 04.09.2018; Віче. – 2015. - №1. Стельмах, І. Євген Сверстюк – «дивак у світлому вбранні» [Електронний ресурс] // Радіо Свобода [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2018. – Режим доступу: https:// www.radiosvoboda.org/a/27264084.html - Дата публікації: 23.09.2015. – Дата перегляду: 04.09.2018. Тисячна, Надія. Євген Сверстюк: «Дуже важливо, щоби поет розмовляв з народом тоді, коли народ його розуміє та чує» [Електронний ресурс] // Релігійно-інформаційна служба України [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2001-2018. – Режим доступу: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/55884/ - Дата публікації: 27.03.2014. – Дата перегляду: 04.09.2018. Унгарян, О. Евген Сверстюк: "І кожен зі вдячністю має нести свій хрест..." [Електронний ресурс] // Факты и комментарии [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 1997-2018. – Режим доступу: https://fakty.ua/192768-evgen-sverstyuk-kozhen-z-vdyachn-styu-manesti-sv-j-hrest - Дата публікації: 18.12.2014. – Дата перегляду: 04.09.2018.
19
Список склала і підготувала до друку зав. відділу довідково-інформаційної та організаційно-методичної роботи Осипенко В.М.
Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 м. Київ 02002 Е-mail: dniprlib@gmail.com http://dniprоlib.com.ua Тел. (044)517-42-38
20