Знані дніпровці. Випуск № 3

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Центральна районна бібліотека ім. П.Г. Тичини

Знані дніпровці

Біобібліографічний словник Випуск ІІІ

Київ-2016

ІІІ-ім випуском біобібліографічного словника «Знані дніпровці» ми завершуємо серію краєзнавчих видань з однойменного циклу. Гортаючи сторінки І-го випуску, Ви мали змогу ознайомитися з життєвими і творчими біографіями зіркових мешканців Дніпровського району та його не менш зіркових уродженців: видатних діячів культури та мистецтв, акторів кіно і театру, співаків, спортсменів, письменників, популярних медіа-персон. ІІ-ий випуск розповідав про зірок культурного та мистецького простору України, які мешкали в Дніпровському районі в ті чи інші часи. ІІІ-ій завершальний випуск присвячено видатним дніпровцям, які, на жаль, вже пішли з життя. Імена цих яскравих митців та великих особистостей лунатимуть крізь століття…

Запрошуємо до знайомства – Випуск третій…

© Прудка Г. І. © ЦРБ ім. П.Тичини

2

Маргарита Криницина Маргарита Василівна Криницина народилася 7 жовтня 1932 року в російському містечку Новая Ляля (Свердловська область). У 1955 році, закінчивши Всеросійський державний інститут кінематографії, отримала розподіл в Московський театр кіноактора. З 1959 року постійно жила в Києві. Ще в інституті, на четвертому курсі, вийшла заміж за українського сценариста Євгена Онопрієнка. Після виходу на екрани фільму «За двома зайцями» про Криницину заговорили режисери... Здавалося, радянське кіно відкрило для себе нову талановиту актрису! Але незабаром, не без допомоги «доброзичливців», удача від неї відвернулася. Лише наприкінці 1990-х років, гідно оцінивши талант справжньої королеви комедії, її стали запрошувати в телешоу, на неї посипалися нагороди, звання... Лауреат Державної премії України імені А.П. Довженка (1999 р.) за роль Проні Прокопівни в х / ф «За двома зайцями»; Лауреат Спеціального Приза кінофестивалю «Стожари» за внесок в українське кіно (1999 р.); Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня за вагомий особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва, творчі здобутки і високий професіоналізм (2002 р.) …Але актриса була вже хворою людиною, дуже погано пересувалася. На жаль, режисери так і не дали Кринициній можливості реалізувати її блискучий неординарний талант на всі 100 відсотків. Померла актриса 10 жовтня 2005 року. Похована на Байковому кладовищі.

Література Жукова, А. Вірність традиціям // Обличчя українського кіно: 100річчю українського кіно присвячується / укладач Г. Болотов. – К.: PC Word Ukraine, 1997. – C.24-29. Коротка примітка про гру Кринициної у кінофільмі «За двома зайцями».

3

Криницина Маргарита Василівна // Капельгородська, Н. Кіномистецтво України в біографіях / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько. – К.: «АВДІ», 2004. – С.310-311. Біографія та фільмографія актриси.

Криницина Маргарита Василівна // Капельгородська, Н. Український біографічний кінодовідник / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько. – К.: «АВДІ», 2001. – С.322. Біографічні відомості, фільмографія Кринициної.

Криницына Маргарита Васильевна (род. в 1932 г. – ум. в 2005 г.) // Скляренко, В.М 100 знаменитых женщин Украины / В. М. Скляренко, Т.В. Иовлева, Я. А. Батий, М. А. Панкова. – Х.: ФОЛИО, 2006. – С. 236-243. Біографія, цікаві факти з життя і творчості актриси.

Клейменова, О. Невиносна нелегкість буття : 7 жовтня Маргариті Кринициній виповнилося б 80 років. Не стало її теж у жовтні, 10-го, сім років тому / Ольга Клейменова // Віче. - 2012. – жовтень. - № 19.

- С. 66-67. – фото Про народну артистку України, лауреата Державної премії імені О. Довженка, славнозвісну Проню Прокопівну — Маргариту Криницину.

Миличенко, И. "Мама набрала ванну и сказала: "Я вскрою вены" / И. Миличенко // Сегодня. - 2014. - 12 сентября. - №200. - С.1011. – фото Донька Маргарити Кринициної відома кіносценаристка Алла Суріна розповідає цікаві відомі і невідомі факти з життя актриси.

Інтернет-джерела Амеличкина, A. Как герои «За двумя зайцами» заговорили на украинском языке [Електрон. ресурс] / Алла Амеличкина // 16+ Аргументы и факты AIF.UA: [сайт].– Текст і граф. дані. – 01.11.2013. – Режим доступу http://www.aif.ua/culture/cinema/1016076 (07.04.2016). – Назва з екрану 4

БИОГРАФИЯ. Криницына Маргарита Васильевна [Електрон. ресурс] // Кино-Театр.ru: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2014. – Режим доступу: http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/2244/bio/ (09.04.2016). – Назва з екрану Громов, В. Алла Криницына: «Маму для роли Прони Прокоповны специально уродовали: зуб заклеивали, а в нос пихали орехи» [Електрон. ресурс] / Владимир Громов // Факты и коментарии : [сайт].– Текст і граф. дані. – 07.10.2012. – Режим доступу: http:// fakty.ua/153851-alla-krinicyna-mamu-dlya-roli-proni-prokopovnyspecialno-urodovali-zub-zakleivali-a-v-nos-pihali-orehi (07.04.2016). – Назва з екрану ИСТОРИЯ СОЗДАНИЯ ФИЛЬМА "ЗА ДВУМЯ ЗАЙЦАМИ"[Електрон. ресурс] // LiveInternet: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2014. – Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/4231626/post280537839/ (09.04.2016). – Назва з екрану Любимые актеры. Маргарита Криницына [Електрон. ресурс] // Дневник среднестатистической женщины: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2014. – Режим доступу: http://ingaluba.livejournal.com/164738.html (09.10.2016). – Назва з екрану Маргарита Криницына. Просто Проня Прокоповна [Електрон. ресурс] // Кроссворд-кафе: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2014. – Режим доступу: http://www.c-cafe.ru/days/bio/32/033_32.php (10.04.2016). – Назва з екрану Проня Прокоповна и Голохвастый [Електрон. ресурс] // Киев: [сайт].

– Текст і граф. дані. – 2014. – Режим доступу: http://zametkin.kiev.ua/ pronya-prokopovna-i-golokhvastov/ (10.04.2016). – Назва з екрану

Леонід Биков Биков-актор народився з нездійсненої мрії: йому не дали стати «маленьким» льотчиком і він, від безвиході, став великим актором. Заслужений артист України (УРСР) 1958 р. Заслужений артист Росії (РРФСР) 1965 р. Народний артист України (УРСР) 1974 р.

5

Леонід Федорович Биков народився 12 грудня 1928 року в селі Знаменське Слов'янського району Сталінської області (зараз – смт. Черкаське Донецької області). З 1929 року по 1947 рік - живе і навчається в місті Краматорськ Донецької області. У роки війни (1941 - 1943) перебував в евакуації в місті Барнаулі Алтайського краю. З 1947 по 1951 рік - студент Харківського театрального інституту. З 1951 по 1959 рік - артист Харківського Державного академічного драматичного українського театру ім. Т. Г. Шевченка. 1959 - 1969 роки - артист і режисер кіностудії "Ленфільм" м. Ленінград (нині Санкт-Петербург). З 1969 до останніх років життя - артист і режисер Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.

11 квітня 1979 року трагічно загинув в автомобільній катастрофі.

2001 року в Києві було відкрито пам'ятник Військовим льотчикам, зразком для скульптури якого став кінообраз Леоніда Бикова. На честь Бикова названа також одна з вулиць Києва та астероїд ―4682 Биков‖, відкритий 27 вересня 1973 року.

Література Артѐмов, В.В. Леонид Быков / В. В. Артѐмов // Жизнь замечательных людей. Актѐры кино: анекдоты, курьѐзы, истории. – М.: Издательство АСТ, 1999. – С.26-29. Короткі біографічні відомості, курйозні випадки з життя Леоніда Бикова.

Безклубенко, С. «Передсмертний» лист Л. Бикова / С. Безклубенко // Українське кіно: начерк історії. – К.: Альтерпрес, 2004. – С. 182187. Копія рукописного листа Леоніда Бикова, в якому він підводить підсумки свого життя.

Биков Леонід Федорович // Капельгородська, Н. Кіномистецтво України в біографіях / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько.

– К.: «АВДІ», 2004. – С.60. Біографічні відомості, фільмографія режисера та актора.

6

Биков Леонід Федорович // Капельгородська, Н. Український біографічний кінодовідник / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько. – К.: АВДІ. – 2001. – С.58-59. Біографія, фільмографія, премії та нагороди, пам’ятні знаки та присвяти на честь світлої пам’яті про Леоніда Бикова.

Биков Леонід Федорович // Скляренко, В.М. 100 знаменитих людей України / В.М. Скляренко, Т.М. Харченко, Ю.О. Очкурова, І.А. Рудичева; пер. з рос. Т. Ковальової. – Харків: Фоліо, 2005. – С. 30-35. Біографія і творчий шлях актора.

Жукова, А. Вірність традиціям // Обличчя українського кіно: 100річчю українського кіно присвячується / укладач Г. Болотов. – К.: PC Word Ukraine, 1997. – C.24-25. Короткі відомості про роль Сашка у виконанні Леоніда Бикова в кінофільмі «Доля Марини».

Карнацевич, В. Быков Леонид Фѐдорович (род. в 1928г. – ум. в 1979г.) / В. Л. Карнацевич // 100 знаменитых харьковчан . – Харьков: Фолио, 2005. – С.64-68. Життєва і творча біографія Леоніда Бикова.

Лемєшева, Л. «Останні романтики» українського кіно // Обличчя українського кіно: 100-річчю українського кіно присвячується / укладач Г. Болотов. – К.: PC Word Ukraine, 1997. – C.36. Про акторський талант і людську вдачу Леоніда Бикова.

Антіпова, А. «Співаюча ескадрилья», про яку розказано у фільмі Леоніда Бикова «У бій ідуть одні старі», справді існувала. Базувалася вона на аеродромі села Половинкине на Луганщині / А. Антіпова // Голос України. – 2008. – 12 грудня (№238). – С.11. До 80-річчя від дня народження українського кінорежисера Леоніда Бикова.

Кальницкий, М. Последний город Леонида Быкова / М. Кальницкий // Газета по - киевски. - 2008 .- 11декабря (№285). - С.38 - 39. фото Київські сторінки життя Леоніда Бикова.

7

Красавцев, Б. Легендарний Зайчик дуже любив лікарську ковбасу / Богдан Красавцев // Д-news (Дніпровські новини). - 2011. - 16 грудня Біографічні відомості про легендарного українського кінорежисера та актора, мешканця Дніпровського району – Леоніда Бикова.

Марченко, М. «Старик», який не старіє / Марина Марченко // Вечірній Київ. – 2012. – 4 травня (№49). – С.9 Цікаві факти з життя Леоніда Бикова.

Мірошникова, М. Війна, у яку важко повірити : картину Леоніда Бикова "У бій ідуть лише "старі", що грунтується на реальних подіях, не випускали на екрани через "неправдоподібність сюжету" / Марія Мірошникова // Вечірній Київ 2013. - 21 лютого (№8). – С.9. - фото Про видатну кінокартину Леоніда Бикова «У бій ідуть лише "старі"».

Шелест, В. Леонид Быков: работа сердцем / Валерия Шелест // Личности. - 2014. - №6. - С.7-23. – фото Про Бикова ніколи не скажуть: "Ну, той, що знімався в..., не пам'ятаю, як звуть". Він - втіленна в життя всенародна любов: історія життя легендарного актора, його творча спадщина. Згадуються майже всі актори, що знімалися в картинах Бикова.

Яновська, Л. Він не міг ударити людину : ювілейна дата Леоніда Бикова - привід ще раз подякуватии долі, що він був нашим співвітчизником / Людмила Яновська // Урядовий кур'єр. - 2013. - 12 грудня (№230). - С.12. фото Цікаві факти з життя Леоніда Бикова.

Інтернет-джерела Быков Леонид Фѐдорович [Електронний ресурс] // Kino-teatr.ru: [сайт]. – Текст і граф. дані . – 2006-2013. - Режим доступу: http:// www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/634/bio/ (05.04.2016). - Назва з екрану Быков Леонид Фѐдорович [Електрон.ресурс] // rutracker.org: [сайт]. – Текст і граф. дані . – 2005-2013. – Режим доступу: http://rutracker.org/ forum/viewtopic.php?t=2085809 (05.04.2016). — Назва з екрану 8

Леонід Биков «Артист для народу» [Електронний ресурс] // Image.ua: [сайт] : Міжнародний діловий журнал. – Текст і граф. дані. – 20 вересня 2011. – Режим доступу: http://image.ua/personality/ famous_ukrainians/leonid-bykov-artyst-dlya-narodu/ (04.04.2016). - Наз ва з екрану Леонид Быков [Електронний ресурс] // Памяти ушедших: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 15.10.2007. – Режим доступу: http:// zobxan.narod.ru/Bikov.html (02.04.2016). - Назва з екрану Последний город Леонида Быкова [Електронний ресурс] // Интересный Киев: [сайт] : Інтернет проект. – Текст і граф. дані . – К.: 20042013. – Режим доступу: http://www.interesniy.kiev.ua/znamenityekievlyane/aktery-i-kinodeyateli/posledniy-gorod-leonida-bykova/ (04.04.2016). - Назва з екрану

Борислав Брондуков Народний артист України (УРСР) (1988 р.) Перший лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (1995 р.) Знявся більше ніж у ста фільмах. Борислав Миколайович Брондуков народився 1 березня 1938 року в селі Дубова Поліського р-ну Київської області в російсько-польській родині. Закінчив Київський будівельний технікум. Працював виконробом на будівництві, потім на заводі «Арсенал», де грав у народному театрі. Там його помітив ректор Театрального інституту ім. Карпенко-Карого, який запропонував Брондукову вступити до інституту. Як кіноактор Борислав Брондуков дебютував в 1962 році у фільмі Сергія Параджанова «Квітка на камені». У 1968 році зіграв трагічну роль злодія у фільмі Леоніда Осики «Камінний хрест», за яку отримав диплом III Всесоюзного кінофестивалю. Відомий в основному за епізодичними ролями, де, як правило, виступав в амплуа алкоголіків, пройдисвітів або недотеп, які виходили у нього дуже достовірними і чарівними.

9

Найбільш відомі такі його ролі, як алкоголік Федул («Афоня», 1975р.), інспектор Лестрейд (серіал «Пригоди Шерлока Холмса», 1979-1986 р.р.), невдалий наречений ( «Гараж», 1979 р.), сільський міліціонер Грищенко ( «Зелений фургон» , 1983 р.), фальшивий капітан Колбасьєв ( «Ми з джазу», 1983 р.) і кранівник Ізмайлов ( «Раз на раз не доводиться», 1987 р.) Борислав Миколайович відмовлявся від центральних ролей, якщо вони йому не подобалися, і завжди міг, за його словами, з будь-якого епізоду «зробити цукерку». Помер актор 10 березня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Література Брондуков Борислав Миколайович // Капельгородська, Н. Кіномистецтво України в біографіях / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько. - К.: АВДІ. – 2004. – С.79-80. Короткі відомості енциклопедичного змісту про життєву і творчу біографію актора.

Брондуков Борислав Миколайович // Капельгородська, Н. Український біографічний кінодовідник / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько. - К.: АВДІ. – 2001. – С.79. Короткі біографічні відомості, фільмографія актора.

Лемєшева, Л. «Останні романтики» українського кіно // Обличчя українського кіно: 100-річчю українського кіно присвячується / укладач Г. Болотов. – К.: PC Word Ukraine, 1997. – C.36-38. Короткі відомості про акторську долю Борислава Брондукова..

Бузина, О. Карма Украины : цена вопроса. "За что?" - говорят наши люди. А спрашивать надо: "Почему?" / Олесь Бузина // Сегодня. 2013. - 17 августа (№179). - С.12-13. - фото Два народи, що возвели страждання в культ : євреї та українці. Об'єктивна критика менталітету українців на прикладах діяльності українських політиків (в стилі Бузини). Згадуються прізвища українських маршалів : Малиновський, Рибалко, Черняховський, Гречко, прізвища талановитих українських акторів: Гринько, Ступка, Брондуков.

10

Кириченко, Л. По маршруту толстосумов : прогулка. На Липской любуемя домами миллионеров, смотрим, где жили партизан Ковпак и актѐр Брондуков и узнаѐм, почему на фасадах особняков уснули ангелы, а улицу охраняет богиня / Леся Кириченко, Александр Яремчук // Сегодня. - 2015. - 10-12 апреля (№66). - С.34. - фото Маршрут цікавої прогулянки вулицею Липська: опис визначних архітектурних споруд, особняків, маєтків, розташованих на ній, імена видатних історичних особистостей, що були власниками і мешканцями цих будинків. Коротка примітка про перебування в Києві Борислава Брондукова.

Мірошникова, М. Біль і слава Борислава Брондукова : 1 березня виповнюється 75 років від дня народження народного артиста СРСР / Марія Мірошникова // Вечірній Київ. – 2013. - 28 лютого (№9). – С.9. - фото Український кіноактор, перший лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка, Народний артист України Борислав Миколайович Брондуков: про нього.

Інтернет-джерела Борислав Брондуков [Електронний ресурс] // Сайт памяти советского и украинского актѐра кино Борислава Николаевича Брондукова (1.03.1938—10.03.2004) : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 18.07.20112016. - Режим доступу: http://brondukov.ru/ (16.03.2016). — Назва з екрану Брондуков Борислав Николаевич [Електронний ресурс] // ВикипедиЯ : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 06.01.2016. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD% D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2,_%D0%91%D0%BE% D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9D% D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2% D0%B8%D1%87 (15.03.2016). — Назва з екрану Брондуков Борислав Николаевич [Електронний ресурс] // Kinoteatr.ru: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 27.01.16. - Режим доступу: httphttp://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/575/bio/ (15.03.2016). — Назва з екрану 11

Гончаров, А. Брондуков Борислав Николаевич [Електронний ресурс] / Андрей Гончаров // Чтобы помнили: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2016. - Режим доступу: http://chtoby-pomnili.com/page.php? id=515 (16.03.2016). — Назва з екрану Наконец вспомнили…[Електронний ресурс] // Форум водомоторного клуба Фрегат: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 08.09.2012. - Режим доступу: http://forum.fregat.kiev.ua/%D0%BD%D0%BE% D0%B2 % D0% BE%D1%81%D1%82%D0%B8/6049-%D0%BD% D0%B0% D0%BA% D0%BE% D0%BD% D0% B5%D1%86-%D0%B2%D1%81%D0%BF% D0%BE% D0%BC%D0%BD%D0% B8%D0% BB%D0 % B8.html (15.03.2016). — Назва з екрану

Лесь Сердюк Український актор кіно і театру. Заслужений артист УРСР (1982 р.) Народний артист України (1996 р.) У російській фільмографії знаний як Олександр, адже ім'я Лесь (названий на честь Курбаса) було надто «націоналістичним». Народився Лесь Олександрович 14 жовтня 1940 року в Харкові. У 1961 році закінчив Харківський театральний інститут, в тому ж році став актором Харківського театру драми ім. Т. Г. Шевченка. З 1964 по 1965 рік — актор Ризького ТЮГу, 1966 - 70 — актор Київського академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, з 1970 — актор Київської державної кіностудії ім. О. Довженка. З 2008 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Дебют у кіно відбувся 1965 року (фільм «Загибель ескадри»). Загалом актор знявся в понад 90 фільмах. Серед останніх - «Пригоди на хуторі біля Диканьки» (2008 р.), «Від любові до кохання» (2008 р.), «Мамай» (2003 р.) Остання кіноробота — фільм «Тарас Бульба» російського режисера В. Бортка, у стрічці Сердюк зіграв козака Товкача. Викладач акторської майстерності в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.

12

Помер актор 26 травня 2010 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Література Сердюк Лесь (Олександр) Олександрович // Капельгородська, Н. Кіномистецтво України в біографіях / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько. - К.: АВДІ. – 2004. – С.532-533. Короткі біографічні відомості про кіноактора.

Сердюк Лесь (Олександр) Олександрович // Капельгородська, Н. Український біографічний кінодовідник / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько. - К.: АВДІ. – 2001. – С.554. Коротка біографія та фільмографія Сердюка.

Гребенникова, Е. 14 октября 1940 : Украине достался великий Лесь Сердюк / Елена Гребенникова // Сегодня. - 2015. - 9-11 октября (№189). - С.22. - фото Один з найталановитіших українських акторів театру і кіно, Народний артист України - Олександр Олександрович Сердюк: його життєвий і творчий шлях .

Інтернет-джерела Брюховецька, Л. Лесь Сердюк: (не) виконана місія [Електронний ресурс] / Лариса Брюховецька // Кіно Театр : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2016. - Режим доступу: http://www.ktm.ukma.edu.ua/ show_content.php?id=1311 (12.04.2016). — Назва з екрану Вергеліс, О. Божа сльоза. Лесь Сердюк [Електронний ресурс] / Олег Вергеліс // ZN,UA Дзеркало тижня Україна : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 28.05.2010. – Режим доступу : http://gazeta.dt.ua/CULTURE/ bozha_sloza_les_serdyuk.html (13.04.2016). — Назва з екрану Неретин, С. Лесь Сердюк: У каждого мужика, например, бывает такая ситуация, когда он чувствует, что превращается в старого козла [Електронний ресурс] / Сергей Неретин // LB.ua : [сайт]. – Текст і 13

граф. дані. – 02.10.2016. – Режим доступу : http://culture.lb.ua/ news/2009/10/02/9816_les_serdyuk_u_kazhdogo_muzhika_n.html (13.04.2016). — Назва з екрану

Іван Миколайчук Іван Васильович Миколайчук народився 15 червня 1941 року в селі Чортория (нині Чернівецької області) у багатодітній сім'ї. У 1957 році закінчив Чернівецьке музичне училище, у 1961 році – театр-студію при Чернівецькому музичнодраматичному театрі імені О.Кобилянської. У 1965 році – закінчив кіноакторський факультет КДІТМ імені І.К. Карпенка-Карого (майстерня В.І. Івченка). У кіно Іван Миколайчук дебютував ще студентом, у курсовій режисерській роботі Леоніда Осики «Двоє». Загальне визнання і любов кіноглядача актор отримав після ролі Тараса Шевченка у фільмі «Сон» Івана Палійчука та ще більше - після зйомок у картині Сергія Парджанова «Тіні забутих предків». Пізніше оператор «Тіней» Юрій Іллєнко згадував, що Миколайчук з'явився, коли всі актори вже були затверджені: "Івана дуже рекомендував його вчитель Віктор Івченко. Нас влаштовував інший виконавець, і Сергій Параджанов попросив мене, оператора фільму, провести чисто формальну пробу. Але сталося по-іншому. Те, як зажив Миколайчук перед камерою у тій давній пробі, до сих пір приголомшує мене на одну тільки згадку про це. Я кинувся з павільйону слідом за Параджановим, що вже пішов, повернув його. Через якусь чверть години Іван був затверджений на роль прямо на знімальному майданчику". Фільм «Тіні забутих предків» отримав близько десяти радянських та зарубіжних призів і нагород, був визнаний однією із двадцяти найкращих картин світу. Серед інших відомих робіт Миколайчука – «Білий птах з чорною ознакою» (1970р.), «Пропала грамота» (1972 р.), «Вавілон ХХ» (1979 р.) Всього на рахунку актора понад 30 ролей, 2 режисерські роботи і 9 сценаріїв. У 1960-70-х роках він був настільки популярний, що зні14

мався практично в усіх фільмах того часу. Звання народного артиста Іван Миколайчук так і не отримав. Це пояснюють тим, що за "націоналістичні ухили" його утискала радянська влада. Не раз доводилося акторові пояснювати поняття націоналізм і патріотизм в "органах", куди його часто запрошували. Миколайчуку було присуджено Шевченківську премію посмертно. Актор помер у серпні 1987 року у віці 46 років. Його будинок у селі Чортория Чернівецької області з тих пір перетворився на музей.

Література Безклубенко, С. Вирій з розореного гнізда / С. Д. Безклубенко // Українське кіно: начерк історії. – К.: Альтерпрес, 2004. – С.140-145. Про неповторний акторський почерк Івана Миколайчука та його режисерський кіношедевр 1979 року – «Вавілон-ХХ».

Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії / упоряд. М. Є. Миколайчук. – К.: Мистецтво, 1991. – 399 с. : іл. Лемєшева, Л. «Останні романтики» українського кіно // Обличчя українського кіно: 100-річчю українського кіно присвячується / укладач Г. Болотов. – К.: PC Word Ukraine, 1997. – C.36-40. Іван Миколайчук: короткі біографічні відомості про актора, характеристика його абсолютно унікального «акторського обличчя».

Миколайчук Іван Васильович // Капельгородська, Н. Кіномистецтво України в біографіях / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько. - К.: АВДІ. – 2004. – С.393. Енциклопедичні відомості про життєву і творчу біографію Миколайчука.

Миколайчук Іван Васильович // Капельгородська, Н. Український біографічний кінодовідник / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько. - К.: АВДІ. – 2001. – С.408-409. Біографія, фільмографія актора і режисера, пам’ятні знаки та нагороди Миколайчука.

Миколайчук Іван Васильович (народ. 1941 р. – пом. 1987 р.) // Скляренко, В. 100 знаменитых людей Украины / В.М. Скляренко, 15

Т.М. Харченко, Ю.О. Очкурова, І.А. Рудичева; пер. з рос. Т. Кова альової. – Харків: Фоліо, 2005. – С.305-309. Життєва і творча біографія Івана Миколайчука.

Ревенко, Н. Паралелі в творчості Івана Миколайчука та Еміра Кустуриці // Українське кіно від 1960-х до сьогодні. Проблема виживання: збірник наукових статей / упоряд. Л. Брюховецька. – К.: Задруга, 2010. – С.91-103. – Бібліогр.: с. 103. Архангельська-Губенко, Н. Синьоокий легінь з Березняків / Н. Архангельська-Губенко // Дніпровські новини. - 2009. - липень (№13 -14). - С.14-15. - фото Про життя Івана Миколайчука у Дніпровському районі.

Бохан, О. Душа українського поетичного кіно : до 70-річчя від дня народження Івана Миколайчука / О. Бохан // Календар знаменних і пам’ятних дат. - 2011. - №2. - С. 131-146. – фото. - Бібліогр. : с.142-146. Життєва і творча біографія видатного митця українського кіно – Івана Миколайчука.

Вишневська, М. "У нього боліла душа" : 15 червня - день народження Івана Миколайчука, а 3 серпня, 25 років тому, його не стало / Марія Вишневська // День. - 2012. -14 червня (№101). - С.11. Подружжя відомих акторів Таїсія Литвинененко та Федір Стригун діляться спогадами про Івана Миколайчука.

Гребенникова, Е. 4 августа 1940 / Елена Гребенникова // Сегодня. - 2015. - 6 августа (№144). - С.36. - фото В цей день на мапі з'явилась Чернівецька область. Ця благодатна земля в різні часи перебувала у складі сімох держав і кожна залишила їй у спадок щось своє: "біографія"Чернівецької області. Її географічне положення, кліматичні умови, природні пам'ятники, цікаві історичні факти, імена видатних уродженців області серед яких легендарний український актор Іван Миколайчук.

Дорош, Є. Вони зіграли Кобзаря : роль Тараса Шевченка була щасливою для акторів, бо виводила їх у зірки кінематографа / Євген Дорош / Пенсійний кур'єр. - 2014. - 31 січня-6 лютого (№5). - С.13. - фото 16

Українські актори, які в різні роки втілювали образ Тараса Шевченка на екрані - Амвросій Бучма, Сергій Бондарчук, Іван Миколайчук: як це було.

Кириченко, Л. Улица фабрикантов : Прогулка. Узнаем, где на Жилянской жил мистический украинский актер Иван Миколайчук, миллионеры делали конфеты и бизнес на стройматериалах, а теперь учатся дети современных богачей / Леся Кириченко, Анатолий Бойко // Сегодня. - 2015. - 19-21 июня (№111). - С.24. - фото Історія виникнення вулиці Жилянська, опис її особняків, імена видатних особистостей, що в різні часи були власниками і мешканцями цих будинків. Коротка примітка про перебування в Києві Івана Миколайчука.

Консевич, О. Іван Миколайчук, або Життя - це незнятий фільм : У червні видатному українському акторові виповнилося б 70 років... / О. Консевич // Хрещатик. - 2011. - 1 липня (№93). - С. 8. – фото Цікаві факти з життя митця.

Костенко, Л. Незнятий кадр незіграної ролі : [вірш] / Ліна Костенко // День. - 2012. - 3-4 серпня (№135-136). - С.14. Вірш видатної української поетеси Ліни Костенко, присвячений Івану Миколайчуку.

Інтернет-джерела Життя та творчість актора Івана Миколайчука [Електронний ресурс] // Обозреватель. ua : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 14.07.2014. Режим доступу: http://obozrevatel.com/publication/pro-tvorchistslavnozvisnogo-aktora-vana-mikolajchuka.htm (24.03.2016). - Назва з екрану Іван Миколайчук. Невідомі фото життя і смерті [Електронний ресурс] // Українська правда. Історична правда : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2010-2014. - Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/ artefacts/2011/06/15/42730/#19 (25.03.2016). – Назва з екрану Іван Миколайчук: розплата за любов до рідного слова… [Електронний ресурс] // Слово наше рідне – слово українське! : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 07.04.2013. - Режим доступу: http:// slovokalinove.blogspot.com/2013/04/blog-post.html (24.03.2016). - Наз ва з екрану 17

Радзиевская, В. Иван Миколайчук критиковал жену за пение [Електронний ресурс] / Валерия Радзиевская // Gazeta.ua : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 15.07.2012 - Режим доступу: http://gazeta.ua/ru/ articles/culture/_ivan-mikolajchuk-kritikoval-zhenu-za-penie/441038? mobile=true (25.03.2016). - Назва з екрану

Юрко Покальчук «Застенчивый порнограф», «эротический писатель», «поэт», «мандривнык», «музыкант и искатель приключений»… як тільки гострі на язик журналісти й видавці не називали Юрка Покальчука… але охарактеризувати цю неординарну людину якимсь одним влучним словом було неможливо. Юрій Володимирович Покальчук народився 24 січня 1941 року в Кременці. Спочатку навчався в Луцькому педуніверситеті, але після другого курсу перевівся до Ленінградського університету - на факультет східних мов (відділення індологія), після закінчив аспірантуру Київського інституту літератури (американське відділення). З 1976 року - член Спілки письменників України. З 1994 по 1998 рік - глава іноземного відділення Спілки письменників України.

1997-2000 роки - президент Асоціації українських письменників. З 2000 до 2002 року - член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. З 31 травня 2007 року - почесний член Літературно го угруповання СТАН. Покальчук володів 11 іноземними мовами. Серед просторів Радянського Союзу був одним з перших письменників, що переклав твори Борхеса (а також Хемінгуея, Селінджера, Кортасара, Амаду, Маріо Варгаса Льосі, Кіплінга, Рембо та багато інших). Написав 17 художніх книг, є автором більше 600 публікацій в періодичних виданнях. У своїх творах тяжів до еротичних тем. Читав власні вірші під акомпанемент своєї ж музичної групи "Вогні великого міста". «Пако», як його називали друзі, жив "на три будинки" - в Києві, Львові та Парижі. Помер письменник 10 вересня 2008 року в Києві.

18

Література Голобородько, Я. Юрко Покальчук, лібідо і сексуальна ойкумена / Ярослав Голобородько // Артеграунд : український літературний істеблішмент : збірка статей. – К. : Факт, 2006. – С.79-92. Про особливий письменницький почерк Юрія Покальчука.

Покальчук Юрій (1941) // Оліфіренко, С. Універсальний літературний словник-довідник / С. М. Оліфіренко, В. В. Оліфіренко, Л. В. Оліфіенко. – Донецьк : БАО, 2008. – С.285-286. Короткі відомості з життєвої і творчої біографії Ю. Покальчука.

Юрій Покальчук. Прозаїк, перекладач, критик, поет // Письменники України : довідник / упорядники Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська . – Дніпропетровськ : Дніпро, 1996. - С.238. Коротка творча біографія Юрка Покальчука.

Інтернет-джерела Заславская, Е. Покальчук в Луганске. Мама не горюй! [Електронний ресурс] / Елена Заславская // poezia. org : [сайт]. – Текст і граф. дані.

– 01.06.2007. - Режим доступу : http://poezia.org/ua/news/6099/ (31.03.2016). – Назва екрану Покальчук Юрій Володимирович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 31.01.2016. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0% D0%BB%D1%8C%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%AE%D1%80% D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4% D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8% D1%87 (12.03.2016). – Назва екрану Рудницкий, Ю. Юрий Покальчук: «Меня вся шпана троещинская знает» полная версия [Електронний ресурс] / Юрий Рудницкий // Комсомольская правда в Украине : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 18.09.2008. - Режим доступу: http://kp.ua/culture/55471-yuryipokalchuk-menia-vsia-shpana-troeschynskaia-znaet-polnaia-versyia (11.03.2016). - Назва з екрану 19

Рыдван, М. Прогулки по городу: зелено-синий Киев Покальчука [Електронний ресурс] / Мария Рыдван // Сегодня. ua : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 23.05 2008. - Режим доступу: http://kiev. segodnya.ua/ kpower/prohulki-po-horodu-zeleno-cinij-kiev-pokalchuka.html (25.03.2016). — Назва з екрану Умер известный украинский писатель и поэт Юрий Покальчук [Електронний ресурс] // Подробности live : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 11.09.2008. - Режим доступу: http://podrobnosti.ua/553799-umerizvestnyj-ukrainskij-pisatel-i-poet-jurij-pokalchuk.html (11.03.2016). – Назва екрану Юрий Покальчук. Лучшие книги [Електронний ресурс] // LiveLib : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2006-2016. - Режим доступу: https:// www.livelib.ru/author/229083/top (18.03.2016). – Назва екрану

Євген Сверстюк Один з найвідоміших представників епохи шістдесятників, український дисидент, публіцист і літературознавець, філософ і моральний авторитет. Чоловік, який був воїном, навіть коли залишався один в полі. Його слів боялися настільки, що запроторили до таборів, та це не зламало його і не змусило замовчати. Це людина, що уособлювала собою цілу епоху боротьби проти тоталітаризму. Народився Євген Олександрович 13 грудня 1928 року у селі Сільце Волинського воєводства у Польщі. У 1952 році закінчив філологічний факультет Львівського університету (відділення „логіка і психологія―). З 1953 по 1956 рік — аспірант НДІ психології. 1956-59 роки — викладач української літератури в Полтавському педагогічному інституті. 1959-60 та 1962-65 — старший науковий співробітник Українського НДІ психології. З 1961 по 1962 рік — завідувач відділу прози журналу „Вітчизна―. За ці роки Сверстюка чотири рази звільняли з роботи за політичними мотивами. До захисту кандидатської дисертації він не був допущений. З 1965 року до арешту в 1972 — відповідальний секретар редакції „Українського ботанічного журналу―.

20

Одним із найгостріших і найпопулярніших творів українського самвидаву 60-х років був памфлет «З приводу процесу над Погружальським», що його Євген Олександрович написав у співавторстві з Іваном Світличним. Широко розповсюджувалися в самвидаві відомі есе Євгена Сверстюка «Собор у риштованні», «Остання сльоза», «На мамине свято» та інші. Найвідоміші його книги - «Собор у риштованні» (1970 р.), «Шевченко і час» (1996 р.), «На святі надій» (1999 р.) Також є автором численних есе і статей з психології, літературознавства і релігієзнавства, віршів і перекладів з німецької, англійської, російської мов. Лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1995 р). Дійсний член Української Вільної Академії Наук (США, 1996 р). Євген Олександрович пішов з життя 1 грудня 2014 року.

Література Кріль, Н. Сузір'я яскравих зірок на тлі негоди : митцішістдесятники в контексті доби / Надія Кріль // Дивослово. - 2005. №5. - С.2-8. Про життя і творчість митців-шістдесятників, Євгена Сверстюка зокрема.

Слабошпицький, М. Його обличчя ніколи не накривала тінь / Михайло Слабошпицький // Урядовий кур'єр. - 2015. - 9 січня (№2). С.8. - фото Життєвий і творчий шлях українського письменника Євгена Сверстюка.

Усенко, Л. Відійшов у вічність воїн світла Євген Сверстюк : політв'язень радянського режиму, письменник, філософ, гоголезнавець, непримиренний борець за свободу, він з честю проніс свій хрест нивою життя / Лариса Усенко // Урядовий кур'єр. - 2014. - 3 грудня (№225). - С.3. – фото

Інтернет-джерела Карпова, К. Проголосуй онлайн: в Киеве хотят переименовать 4 улицы [Електронний ресурс] / Ксения Карпова // Vgorode.ua: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 26.03.2015. - Режим доступу: http:// kiev.vgorode.ua/news/transport_y_ynfrastruktura/255368-proholosui21

onlain-v-kyeve-khotiat-pereymenovat-4-ulytsy (05.04.2016). - Назва з екрану Помер відомий дисидент Євген Сверстюк [Електронний ресурс] // TSN.ua : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 1.12.2014. – Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/pomer-odin-z-lideriv-vidrodzhennya-ukrayinskoyiavtokefalnoyi-pravoslavnoyi-cerkvi-394939.html (06.04.2016). - Назва з екрану Сверстюк Євген [Електронний ресурс] // 1576 Бібліотека Українського світу : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2016. - Режим доступу: http://1576.ua/people/3860 (05.04.2016). - Назва з екрану Скончался видный украинский диссидент Евгений Сверстюк [Електронний ресурс] // Цензор. нет : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 01.12.14. Режим доступу: http://censor.net.ua/news/314396/ skonchalsya_vidnyyi_ukrainskiyi_dissident_evgeniyi_sverstyuk (09.03.2016). - Назва з екрану Терен, Т. Євген Сверстюк. Світло посеред темряви [Електронний ресурс] / Тетяна Терен // Українська правда життя : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 02.12.2014. - Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/ person/2014/12/2/185115/ (05.04.2016). - Назва з екрану

22

З

міст

Вступ ______________________________

С.2

Маргарита Криницина__________________

С.3

Леонід Биков__________________________

С.5

Борислав Брондуков____________________

С.9

Лесь Сердюк _________________________

С.12

Іван Миколайчук_______________________

С.14

Юрко Покальчук ______________________

С.18

Євген Сверстюк _______________________

С.20

© Прудка Г. І. © ЦРБ ім. П.Тичини 23

Видання склала і підготувала до друку – гол. бібліограф ЦРБ ім. П.Г. Тичини Прудка Г.І. Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім. П.Г. Тичини вул. А. Луначарського, 24 м. Київ – 02 02002 Е-mail: dniprlib@gmail.com (044)517-42-38

24