Тримбач, С. Магія Івана : Акторові і режисерові І. Миколайчуку нині виповнилося б 76 літ // День. – 2017. – 16-17 червня (№102-103).
Магiя Iвана Акторові і режисерові І.Миколайчуку нині виповнилося б 76 літ Сергій Тримбач ФОТО З ОСОБИСТОГО АРХІВУ ІВАНА ГАВРИЛЮКА Ще міг би жити... І можна уявити, як би йшов він у свій день народження, 15 червня, рідними Чорториями (Буковина) і лагідно і поштиво вітався із земляками. Припрошуючи їх до столу. Він же так мріяв накрити стіл — щоб на півУкраїни, від Києва до тих самих Чорториїв (нічогенька назва, чи не так? Фантастика і магія в одному слово-образі)... ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ГОДИННИКИ Для мого покоління він був актором магічного штибу. Носієм цілком конкретної естетики і етики, які скеровували нас углиб народної культури, до пізнання себе як єдиного народного душі і тіла. Я познайомився з ним у кінці 1979-го, коли він працював, разом із Іваном Драчем, над літературним сценарієм про композитора Миколу Лисенка. В Ірпені, Будинку творчості літераторів. Вони сходились у Драчевому помешканні, де був розкішний стіл із настільною лампою під зеленим куполом. Сократівське чоло поета і сценариста, стосик нових книжок... Від Миколайчука мені треба було усього лише інтерв’ю для московського журналу «Искусство кино» (щоправда, аж у двадцять п’ять сторінок машинопису!). А воно якось не складалося. Хоча я отримав від редакції зухвалу, як на часи заборон, можливість поговорити про «Поетичне кіно» і його долю... Запам’яталося, що І.Миколайчук говорив про майбутній фільм (а замовив їм із І.Драчем сценарій режисер Тимофій Левчук) як імовірно свій: «Тимофій може й передумати...» Іван Васильович саме закінчив свою першу режисерську картину «Вавилон ХХ» і чимало дечого приміряв на себе: ану ж бо... «Та мені, — говорив він, — зробити хоч би один епізод, коли труну Шевченкову привозять до Києва».