Широчин, С. Червона (Святошинсько-Броварська лінія)

Широчин, С. Червона (Святошинсько-Броварська лінія) // Невідоме Лівобережжя. 1960—1980-ті / Семен Широчин, Олександр Михайлик, Кирило Степанець. – Київ, 2018. – С.128-136. Червона (Святошинсько-Броварська лінія) Спорудження лінії метро, яка б сполучала вокзал та Соцмісто через Дніпро, було передбачено ще Генеральним планом 1947 р. та проектом будівництва метрополітену 1949 р. Будівництво лінії метрополітену на Лівобережжі розпочалося в 1960 р. За першим проектом тут мало бути споруджено три станції: «Гідропарк», «Микільська Слобідка» та «Соцмісто». Поки тривало спорудження мосту метро через Дніпро, було споруджено міст через Русанівську протоку та шляхопровід на вул. Будівельників, під яким мала йти лінія метро. У 1963-1964 рр. здійснювалося трасування майбутньої лінії метрополітену вздовж Броварського проспекту. Наприкінці 1964 р. було затверджено нові назви станцій - «Гідропарк», «Лівобережна», «Дарниця». Планувалося, що станція метро «Гідропарк» буде вузловою -саме там мала бути пересадка на заплановану монорейкову дорогу, що мала сполучити станцію метро через Труханів острів та Русанівські сади з Воскресенським масивом. Проте міська рада відхилила цю пропозицію як таку, «що не є першочерговою». Поряд із майбутньою станцією метро «Дарниця» у 1963-1965 рр. тривало будівництво споруд електродепо «Дарниця». З відкриттям нової ділянки депо повністю стало до ладу.

15 вересня 1965 р. будівельники завершили верхню естакаду мосту метро і метробудівці почали укладення колій на ній. Колії на інших ділянках було укладено навесні-влітку 1965 р. Пробні рейси ділянкою було здійснено 3 листопада 1965 р. П'ятого листопада 1965 р. було урочисто відкрито рух новою ділянкою завдовжки 4,2 км - від станції «Дніпро» до станції «Дарниця». Тут відкрилося три станції: «Гідропарк», «Лівобережна», «Дарниця». Станція «Гідропарк» Станція «Гідропарк» (архітектори І. Масленков, В. Богдановський), розташована на Венеціанському острові. Облицювальна плитка синьозелена та біла. Кольорова гама пояснюється близькістю Дніпра. На стіні над вхідними дверима у західному вестибюлі є панно - на темному синьо-зеленому тлі білі яхти та чайки. Після відкриття станції метро Гідропарк став одним із найулюбленіших місць відпочинку киян. Початково станція мала лише один, західний вихід.

Станція «Гідропарк». Ескіз. Блог Олега Тоцького У 1973 р. для роботи в літній період на першій колії побудовано додаткову відкриту платформу, сходи з якої ведуть безпосередньо до паркової зони. Ця платформа слугувала для висадки пасажирів до 1987 року.

1970. Станція Гідропарк з асфальтним покриттям перону. Блог Олега Тоцького Другий, східний вихід було збудовано без закриття руху на лінії та відкрито ЗО грудня 1987 р. Особливістю станції від початку є те; що оскільки вона розташована у парковій зоні поза забудовою, для неї характерні значні сезонні коливання пасажиропотоку - влітку станція навантажена, проте взимку завантаженість дуже мала. Станція «Лівобережна» За Русанівським мостом через Русанівську протоку, на Лівобережному масиві, знаходиться наступна станція - «Лівобережна» (архітектори І. Масленков, В. Богдановський). Це одна з двох станцій метрополітену, які знаходяться на естакаді.

Станція «Лівобережна». Ескіз. Блог Олега Тоцького

1965. Будівництво станції «Лівобережна». Блог Олега Тоцького В 1976 р. за проектом архітекторів І.Масленкова, Т. Целіковської, Н. Чуприни було здійснено реконструкцію станції. Було змінено площу касових залів, до порталів-входів прибудовано два вестибюлі, що збільшило пропускну спроможність станції. Станція «Дарниця» Станція «Дарниця», побудована архітекторами І. Масленковим та В. Богдановським, деякий час була кінцевою. За станцією було споруджено оборотні тупіки, а перед станцією - колії, що ведуть у депо. Первісно станція мала лише східний вихід, що виходив сходами у підземний перехід.

Станція «Дарниця» незадовго до відкриття. Блог Олега Тоцького Ще при будівництві ділянки «Дніпро» - «Дарниця», 27 березня 1962 р., було прийнято рішення виконкому Київської міської ради № 459 про необхідність продовження лінії від станції «Соцмісто» до станції «ДШК». Вважалося за доцільне подовжити наземну лінію до станції довжиною 1,3 км і спорудити станцію «ДШК» на перетині Броварського шосе та вул. Червоногвардійської. У листопаді 1962 р. було розроблено проект, який передбачав також спорудження оборотних тупиків за станцією та будівництво пункту технічного огляду рухомого складу. У 1968 р. здійснювалося трасування, будівництво станції, оборотних тупиків та пункту технічного обслуговування. Під час будівництва вперше в історії Київського метрополітену було застосовано залізобетонні шпали замість дерев'яних.

4 жовтня 1968 р. було урочисто відкрито нову станцію, що здобула назву «Комсомольська» у складі ділянки «Дарниця» -«Комсомольська» довжиною 1,3 км.

Станція «Чернігівська»

Варіант підземного закладання станції «Комсомольска» (не реалізований). Блог Олега Тоцького Станція «Комсомольська» (з 2 лютого 1993 р. «Чернігівська»), архітектори І. Масленков, В. Богдановський, Т. Целіковська. Станцію розташовано у виїмці під шляхопроводом. 21 листопада 1974 р. для висадки пасажирів було відкрито бічну платформу. Платформа використовувалася до 5 грудня 1979 р.

Східний скляний вестибюль станції «Чернігівська» роки роботи. Блог Олега Тоцького

в перші

Після відкриття станції метро вона стала важливим транспортним вузлом усього Лівобережжя - біля станції проходило п'ять потужних трамвайних маршрутів, окрім того, тут була кінцева зупинка автобусів, що обслуговували Лісовий масив.

Станція «Лісова» Подальше зростання чисельності населення Лівобережжя зумовило перевантаженість наявних станцій. Тож було запроектовано спорудження ще однієї станції з проектною назвою «Мурманська». Станцію на продовженні лінії довжиною 1,2 км було відкрито 5 листопада 1979 р. під назвою «Піонерська» (з 2 лютого 1993 р. «Лісова»), архітектори І. Масленков, Т. Целіковська, А. Крушинський, Н.Чуприна, за участі А. Працюка, Ф. Заремби, Л. Лепехіної, художники І. Левицька, Ю. Кисличенко, А. Шарай.

Станція «Піонерська» у перші роки роботи. Блог Олега Тоцького Відкриття нової станції було присвячене до Міжнародного року дітей. Сюди було переміщено кінцеву зупинку автобусів, що обслуговували Лісовий масив. Також безпосередньо до станції підвели трамвайну лінію. В оформленні платформи станції використано декоративні решітки - рами для тематичних вітражів (зображення піонерів, горни, зірки). Планувалося подальше продовження лінії. Існували проекти забудови селища Биківня багатоповерхівками, в цьому випадку там мала бути споруджена станція метро. Окрім того, в районі Биківні у 1980-х рр.. планувалося збудувати вокзал Київ-Східний - станцію метро планували відкрита там. У 1980-х рр., через значні протести громадськості (будівництво вокзалу вимагало значної вирубки лісу) від будівництва станції відмовились, як і від забудови Биківні багатоповерхівками, тож ідеї подовження лінії метро у східному напрямку не були втілені в життя.