1839 рік
ПЕРЕПРАВА ЧЕРЕЗ ДНЕПР У КИЕВА. Картина маслом В. И. Штернберга, 1839 г. Музей русского искусства, Киев. 1877 рік
Краєвид Лівобережжя з Володимирської гірки очима Нечуй-Левицького. Ми вийшли на високу гору до Владимирового пам’ятника. Я глянув на Дніпро, на небо. Хто змалює те дивне диво, що було перед моїми очима! Це було не фантастичне царство тінів та сутінків; це вже був справді ясний, блискучий божий рай! За Дніпром небо ясно-ясно палало всіма кольорами
веселки, підперезане однизу темною смугою лісів. Ввесь Дніпро, скільки можна було засягти оком вгору й униз, був ніби помальований ще ясніше й блискучіше, ніж небо. Здавалось, ніби текла блискуча, як скло, широка річка, попід лісом червона, посередині оранжева й жовта, а на другому березі зелено-синя. Вода стояла тиха й прозора. А між пофарбованим небом та водою лежав якийсь дивний пояс з лугів та з борів, де кольори були знов інші. Верхній пружок того пояса — то були бори. Пружок сидів на червоному небі, ніби ліс був заплутаний в біле павутиння й посиланий зверху снігом, сріблом та діамантами: то була роса. Далі вподовж коло його слався чорний, наче оксамитовий, узький пояс: то чорніли бори; а нижче було видко дуже ясно широку зелену смужку: то зеленіли довгі острови між Старим та Новим Дніпром та зелені пологі луки попід чорним лісом, вкриті лозами. На зеленому полотнищі подекуди лисніли й блищали плеса, котрі позоставались після недавнього повіддя, течії та самовілки на плисковатих острівцях. Нечуй-Левицький, Ніч на Дніпрі, 1877 р. 1880 рік
Никольская слободка. 1880 год.
1900-ті рр
1900-ті рр. Міст між двома Слобідками - Микільською та Передмостовою. До прокладання мототрамвайної лінії.
До намывания береговой линии Никольская Слободка регулярно оказывалась в эпицентре паводков, превращаясь в Венецию с курсирующими между домов лодками . Примерно раз в 3–4 года в весеннее время Киев страдал от сильного разлива Днепра. Наиболее значительные подтопления в городе на протяжении ХІХ века были зафиксированы в 1805, 1808, 1845 и 1877 годах. Но и меньшие паводки были серьезной проблемой. В прибрежных слободках строили в основном на сваях. Это для того, чтобы домам было легче, без особых повреждений переносить ежегодные
наводнения. При этом внешне сваи не были видны, потому что хозяева устраивали под домами кладовки и только но время большой воды разбирали их.
1900-е годы Здесь и подпись соответствующая: "Наводнение на Слободке", по-видимому, это Предмостная слободка.
900-е годы Еще одно фото затопленной слободки. К сожалению, определить, какая именно из слободок запечатлена на открытке вряд ли возможно. Предположительно, Никольская слободка.
Николаевская церковь Никольской слободке.
1950-е годы Фото Г. Малакова Подтопленный причал на Никольской слободке.
в
1912 рік
ВІДЛУННЯ ІСТОРІЇ. МИКІЛЬСЬКА СЛОБІДКА В АРХІВАХ. Листівка з минулого, чи вірніше кажучи довідник землевласників "Весь Киев. 1912р". Безцінні матеріали, враховуючи що усі попередні і подальші видані довідники з 1895р. по 1918р. (з даними 1917р.), не містили інформації по Слобідці. Бачимо 409 імен, конкретних людей, що володіли землями Микільської Слобідки. 409 пазлів дореволюційного обличчя нашої місцини, з такими чудовими доповненнями, як "волостное управление, церковноприходское училище, еврейская баня, пустое место,... " . На той час, ще перебуваючи у складі Остерського повіту Чернігівської губернії, стоячи на березі р. Дніпро, ми мали пристава обох Слобідок - Предмостової та Микільської, "общество благоустройства, вольну пожарную дружину, ветеринара... " . Саме з таких маленьких подробиць вимальовується атмосфера того часу.
1917 рік
1917, весна. Вне зависимости от политической и экономической ситуации практически каждый год киевские слободки страдали от разлива Днепра. На фото - наводнение на слободке в 1917 году
Вид на Передмостну Слобідку Броварської волості Остерського повіту Чернігівської губернії на лівому березі Дніпра. 1917 р. 1918 рік
8 серпня 1918р. газета "Державний вістник" публікує та легалізує указ Гетьмана Павла Скоропадського про входження Микільської Слобідки в межі Києва.
Газета "Голос Києва" 25 вересня 1918р. Розбійний напад на жителів Слобідки.
1919 рік
26 вересня 1919р.Четвер. Микільська Слобідка. Хроніка новин газети "Киевлянин" випуск #30. Арешти більшовиків добровольчою армією на Слобідці.
Газета "Кієвлянін" 26 вересня 1919р. "Повышение пароходного тарифа". Окрім мото-трамвайної лінії Слобідку з правобережжям зв'язувало пароплавне сполучення. Водний шлях забутий та знехтуваний лише в новітні часи. Як видно з новини монополісти не змінюються... Пароплавне товариство Київ - Слобідка скористалося нагодою "підзаробити" на проблемах містян.
Газета "Вечерніє Огні" 20 жовтня 1919р. Політичне забарвлення Слобідки 1917-1921рр.було скоріш за все "червоним", через великий відсоток працівників заводу "Арсенал ", традиційно проживаючих в цій місцині. То ж не дивно бачити саботаж "доблестного аптекаря " в допомозі добровольчій армії, що мала "біле" коріння.
Протягом 1917-1921рр. Україною не раз прокочувалися хвилі єврейських погромів, ініціаторами яких виступала Червона армія, Білий рух та УНР, хоч офіційно і публічно жоден зі згаданих таборів не виступав із гаслами антисемітизму. Судячи із газетної замітки "оружие у раввина" , слобідчани підхопили загальну хвилю нетерпимості, влаштовуючи економічний бойкот та психологічний тиск на єврейську громаду, витіснивши її зі звичних місць проживання. За результатами на Слобідці відважились залишитись лише декілька сімей.
Церковь св. Николая на Никольской слободке. Была построена в 80-90гг. 19в. Известна тем, что в ней 25 апреля 1910г. венчались Анна Горенко (Анна Ахматова) и Николай Гумилев. Церковь разрушена в 1961г. в связи с работами по прокладке коммуникаций для строящегося метрополитена. Находилась в районе метро "Левобережная" недалеко от современного лицея МАУП (ул. Раисы Окипной) 1920 рік
Моторний вагон бензомоторного трамваю в районі Микільської слобідки. Саме такі вагони вже на нюрнберзькому візку з 1925 року курсували на лівобережжі. [1920-і, з фондів ДНАББ ім. В. Заболотного]
9 червня 1920 року відступаючими поляками була підірвана перша від правого берега опора Миколаївського ланцюгового мосту. Розірвані ланцюги потягнули за собою всю споруду. Невдовзі, 1921 році Відновлювальний загін Народного комісаріату шляхів підірвав залишки ланцюгів, що заважали навігації. Вони потонули. Після цього Ланцюговий міст уже не був відновлений ніколи.
1932 рік
Лісохімзавод 1932р., нині підприємство "Укрпластик".
1932г. Базарная площадь в Предмостовой слободке. В 1960-х годах на ее месте построен Гидропарк 1935 рік
Ярослава Олійник: На карті 1935 року: вул. Затонського, яка згодом стала вул. Бредіхіна. Позначено зеленим. Вул. Паризької комуни стала Джамбульською. Виділено жовтим. Вул. Червоно-пожежна перетворилася на Білозірську. Обведено червоним. Вул. Сельінтерна стала вул. Стефаника. Позначено фіолетовим. Вул. Юних Ленінців стала Спартаківським провулком. Обведено блакитним.
Вид на набережну та Труханів острів з дніпровських схилів. Тривагонний поїзд маршруту № 14 якраз зупинився на роз'їзді другого кілометру траси. [кін. 1930-х, С. Шиманський]
Використані джерела: И снова старый Киев [Електронний ресурс] // MONK [сайт]. – Режим доступу: https://monk.com.ua/2009/05/26/i-snova-starij-Kiev-260509/– Дата перегляду: 02.08.2018. Київ. Фотолітопис [Електронний ресурс] [сайт]. – Київ, 2018. – Режим доступу: http://photohistory.kiev.ua/articles.php?a=1-6 – Дата перегляду: 01.08.2018. Міський пасажирський транспорт в Україні і світі [Електронний ресурс] // Urbantransport.kiev.ua [сайт]. – Київ, 2004-2018. – Режим доступу: http://urbantransport.kiev.ua. – Дата перегляду: 27.07.2018. Ностальгія. Киев. Прогулки по старому городу [Електронний ресурс] // Як тебе не любити, Києве мій… [сайт]. – Режим доступу: http://oldkiev.ho.ua – Дата перегляду: 01.08.2018. Олійник Ярослава [Електронний ресурс] // Facebook.com. Олійник Ярослава. – Київ, 2018. – Режим доступу: https://www.facebook.com/profile.php? id=100012625473495 – Дата перегляду: 27.07.2018.
Старый Киев [Електронний ресурс] [сайт]. – Київ, 2011-2018. – Режим доступу: http://starkiev.com/киев-который-вы-не-увидите-вживую/ . – Дата перегляду: 01.08.2018. Facebook. Клуб Коренного Киевлянина . – Київ, 2018. – Режим доступу: https://www.facebook.com/kiev.klab/posts/2142831042412536 Фотографии старого Киева (часть 3) [Електронний ресурс] // LiveJournal [сайт]. –Режим доступу: https://www.livejournal.com/about/ – Дата перегляду: 01.08.2018.